Лляні кормові екстракти як компоненти комбікормів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лляні кормові екстракти як компоненти комбікормів

Тракало Т.О.

Національний університет харчових технологій

В статті наведено результати досліджень хімічного, мінерального складу, мікробіологічних показників та терміну придатності лляних кормових екстрактів на основі води та сироватки. Вперше було досліджено хімічний та мінеральний склад лляних кормових екстрактів, які є джерелом білку, вміст сирого протеїну становить 17,2-18,8%, а вміст сирого жиру становить 9,5-10,3%. Проведеними дослідженнями щодо лляних кормових екстрактів ідентифіковано 11 незамінних амінокислот. Серед незамінних амінокислот підвищений вміст мали фенілаланін+тирозин та треонін. За амінокислотним складом білок лляних кормових екстрактів є повноцінним, оскільки до його складу входять усі незамінні амінокислоти, в тому числі найважливіші з них - метіонін + цистеїн та лізин. Визначено біологічну цінність білка екструдованих кормових сумішей за амінокислотним скором, яка знаходиться в межах 84-87,8%. Дослідженнями доведено, що лляні кормові екстракти є цінними побічними продуктами виробництва лляних екстрактів харчового призначення і їх доцільно використовувати при виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці.

Ключові слова: льон, корм, білок, мінеральні речовини, комбікорм.

Постановка проблеми. Технологічні схеми на базі РІА дозволяють отримувати високоякісні харчові, біологічно активні та кормові екстракти.

При розробці екструдованих кормових сумішей використовували лляні кормові екстракти на основі води або сироватки. Екстракти отримували в роторно імпульсному апараті (РІА) за принципом дискретно-імпульсного введення енергії (ДІВЕ) шляхом розділення лляних екстрактів харчового призначення на рідкий та концентрований продукт. Рідкий продукт використовують у харчових цілях, а концентрований -- для годівлі сільськогосподарських тварин.

Роторно імпульсні апарати (РІА) -- це перспективне та ефективне обладнання, яке використовують для забезпечення інтенсифікації технологічних процесів, а також дає можливість впроваджувати на їх основі енергоефективні технологіі в харчовій, фармацевтичній, сільськогосподарській та інших галузях промисловості.

РІА -- є ефективними апаратами завдяки багатофакторній дії на гетерогенну рідину для отримання стабільних, високодисперсних емульсій і суспензій, інтенсифікації процесів розчинення і емульгування речовин, зміни фізико- хімічних параметрів речовини, що піддається обробки викликає деструкцію, молекулярних сполучень і діє на колонії живих мікроорганізмів, дріжджів та плісняв. В роботі використовували апарат РІА-5000 з зазором між статором і ротором 450 мкм.

Цей апарат був використаний для обробки сумішей, до складу яких входило насіння льону, а в якості розчинника вода або молочна сироватка.

Головні механізми, що виникають при обробці вищезгаданих систем є:

— механічна дія на частинки гетерогенного середовища, що виникає завдяки удару, зрізування та перетирання при контакті з робочим органом РІА;

— гідродинамічна дія, що виникає у великих зсувних напругах рідини, турбулентності, пульсацій, швидкості і тиску потоку рідини;

— гідродинамічна дія на рідину, що обробляється, виникає за рахунок мало масштабних пульсацій і тиску, інтенсивної кавітації, ударних хвиль та нелінійних акустичних ефектів.

Дослідження впливу кавітаційних ефектів в РІА проводили при екстрагуванні насіння льону, орієнтуючись на показники фізико-хімічних властивостей та біологічної цінності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поживність та хімічний склад лляних екстрактів на основі води та сироватки насамперед залежать від хімічного складу насіння льону. Хімічний склад насіння льону залежить від сорту, кліматичних особливостей, району вирощування та методів обробки.

Проведені експериментальні дослідження впливу механізму ДІВЕ з активізацією кавітаційної дії на екстрагування з рослинної сировини вказують на перспективне використання процесу вилучення БАР з ініціюванням кавітаційних ефектів. Встановлено, що активізація кавітаційного механізму приводить до інтенсифікації процесу екстрагування за рахунок перенесення корисних речовин в екстрагент з наступним розчиненням. Встановлено, що ефективність кавітаційного впливу на процес екстрагування в певній мірі залежить від природи і структури рослинної сировини [5].

Мета статті. Метою нашого дослідження було визначити можливість використання лляних кормових екстрактів у виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці, дослідити хімічний склад, мікробіологічні показники та встановити термін придатності ЛКЕОВ та ЛКЕОС.

Виклад основного матеріалу. Порівняльна характеристика хімічного складу лляних кормових екстрактів наведено в табл. 1 (на суху речовину).

Таблиця 1. Хімічні показники лляних кормових екстрактів

Аналіз даних табл. 1, свідчить про те, що лляні кормові екстракти містять у своєму складі містять сирого протеїну -- 17,2-18,8%, це дає можливість частково замінювати білкові компоненти корму, котрі коштують дорого, на лляні кормові екстракти. Кількість сирого жиру у лляних кормових екстрактах становить 9,5-10,3%, що дає можливість вважати їх високоенергетичною сировиною для виробництва кормів.

ЛКЕ містять у своєму складі багато клітковини 15,1-16,8%, в котрій внаслідок екстракції відбулися фізико-хімічні зміни, завдяки чому перетравність її зросла.

Поживність будь-якого виду сировини визначається вмістом в них білка, проте слід зазначити, що потрібно враховувати його показник якості, а саме вміст незамінних амінокислот. Результати досліджень амінокислотного складу лляних кормових екстрактів наведено у табл. 2.

корм екстракт лляний сироватка

Таблиця 2. Амінокислотний склад концентрованих залишків лляних кормових екстрактів

Аналіз даних табл. 2 показує, що білок лляних кормових екстрактів містить майже всі незамінні амінокислоти, які необхідні тваринам для життєдіяльності. Лімітуючою амінокислотою у обох зразках є лізин, який знаходиться в межах 0,66-0,89%. Біологічна цінність лляних кормових екстрактів становить 84-87,8%, що свідчить про добру засвоюваність білку тваринами. Незамінні амінокислоти повинні надходити до організму з кормом, оскільки вони не синтезуються в організмі.

Найважливішими мікроелементами для тварин є кальцій і фосфор. Їх обмін в організмі тварини тісно пов'язаний між собою. Тому для нормального функціонування його ці елементи повинні надходити у певних співвідношеннях 1,5-2,0. За нестачі цих елементів у тварин сповільнюється ріст, погіршується апетит, знижується продуктивність і плодючість. Результати наших досліджень показали (табл. 3), що вміст кальцію у лляних кормових екстрактах становить -- 1,06-1,23 г/ кг, а фосфору -- 2,40-2,58 г/кг.

Таблиця 3. Мінеральний склад концентрованих залишків лляних кормових екстрактів

Під час проведення дослідів були вивчені зміни мікробіологічного стану лляних кормових екстрактів у процесі зберігання за такими показниками: загальна кількість мікробних клітин (МАФАМ), наявність патогенних мікроорганізмів в тому числі сальмонели, наявність бактерій групи кишкової палички (БГКП, КУО/г), наявність анаеробів та аеробів.

Відомо, що термостійкість мікроорганізмів залежить від властивостей середовища, тобто рослинної суміші, яка нагрівається, а саме: кількості та стану білків, жиру, РН середовища. Бактеріологічне визначення термічної гибелі мікроорганізмів -- це коли вони втрачають можливість до поновлення своїх життєвих функцій. Термостійкість мікроорганізмів максимальна у невеликому діапазоні від РН 6,0 до 7,0 причому, за межами цього діапазону різко зменшується. В нашому випадку багатофакторна дія механізмів ДІВЕ приводить до суттєвого збільшення РН від 4,7 у вихідній суміші до РН -- 6,5...6,8 після обробки на апаратах РІА.

Автори [6] стверджують, що «бактерії вважаються померлими, якщо вони втратили здатність до відновлення навіть тоді, коли для цього створенні найоптимальніші умови». При однофактор- ній дії тепла клітини отримують ушкодження, які в сприятливих умовах поновлюють життєдіяльність, а в інших приводить до загибелі клітин. Після поновлення ушкоджень, що спричинило прогрівання клітини можуть розмножуватися як і клітини, що не отримали дії тепла. Тобто поновлення сублетальних термопошкоджень -- це процес, що проходить тільки у відповідних умовах, в яких відновлюється нормальний склад і функції клітини і здатність до розмноження. Загибель мікроорганізмів від дії тепла залежить від терміну обробки, стану і властивостей середовища, су- противу мікроорганізмів і тільки при відсутності цього різного супротиву, діє лінійність кривої гибелі мікроорганізмів.

Після обробки теплом залишається якась кількість мікроорганізмів, які здатні до відновлення і подальшому розмноженню. Автори [6] встановили, що причиною цього є те, що завдяки дії енергії порушуються водневі зв'язки у клітині, які можуть поновлюватися завдяки довгохвильовому світлу або речовинам, що несуть електричний заряд і здатні зв'язуватися з воднем. Тому, перед екструдуванням попередня обробка на апаратах РІА, де діють механізми дискретно імпульсного вводу енергії, забезпечує: максимальне зменшення вегетативної мікрофлори; спорової мікрофлори; плісняв і дріжджів. Зміна мікробіологічних показників лляних кормових екстрактів у процесі зберігання наведена у табл. 4.

Таблиця 4. Зміна мікробіологічних показників лляних кормових екстрактів у процесі зберігання

Аналіз даних наведених в табл. 4 для всіх зразків лляних кормових екстрактів показує, що як на початку, так і в кінці зберігання, для них характерний досить низький рівень мікробіологічного обсіменіння. Загальна кількість ме- зофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ) у лляних кормових екстрактах знаходиться в допустимих межах 3 - 104 -- 5 - 104 (не більше 5-105 КУО/г) [7-8].

Також було проведено дослідження щодо визначення терміну придатності лляних кормових екстрактів. Щоб отримати повну картину про якість лляних кормових екстрактів необхідно дослідити зміну перекисного числа жиру під час їх зберігання (табл. 5).

Таблиця 5. Зміна перекисного числа жиру у ЛКЕ під час зберігання

За чинною нормативно-технічною документацією допустимий вміст перекисного числа жируу кормах для сільськогосподарських тварин та птиці має бути не більше 0,3% ^. Отримані дані досліджень, вказують на те, що протягом усього терміну зберігання у всіх зразках лляних кормових екстрактах зростає перекисне число жиру. Значне зростання перекисного числа жиру спостерігається після 45 діб зберігання при температурі 20° С.

При підвищеному кислотному числі жири не завжди бувають прогірклі, а кислотне число зіпсованих продуктів не завжди буває високим. На рисунку 1 наведено зміну кислотного числа жиру в лляних кормових екстрактах у процесі зберігання.

Аналіз рисунків свідчить про те, що кислотне число жиру найінтенсивніше зростає при температурі 20° С і перевищує норму 20 мгКОН/г жиру вже на 8 день зберігання, а при температурі зберігання 0° С дані перевищують норму лише після 45 діб зберігання. Тому встановлено, що зберігатися лляні кормові екстракти на основі води або сироватки можуть протягом 7 днів при температурі 20° С, а при температурі 0° С вони зберігаються 45 діб.

Висновок

Результати досліджень хімічного складу, поживності та вмісту мінеральних речовин, свідчать про те, що лляні кормові екстракти є цінними побічними продуктами виробництва лляних екстрактів харчового призначення і їх доцільно використовувати при виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці.

Список літератури

1. Долинский А. А. Использование механизмов ДИВЭ при роторно-пульсационной обработке гетерогенных сред. / А. А. Долинский, Г. К. Иваницкий, А. Н. Ободович // Пром. теплотехника. - 2008. - № 4. - С. 38-46.

2. Павлюченко О. С. Удосконалення технології виробництва комбікормів для риби з використанням насіння льону [Текст]: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01 / Павлюченко Олена Станіславівна; Національний ун-т харчових технологій. - К., 2009. - 20 с.

3. Ноздрюхіна І. В. Удосконалення технології виробництва комбікормів для перепелів [Текст]: автореф. дис. канд. техн. наук: 05.18.02 / Інна Володимирівна Ноздрюхіна; Національний ун-т харчових технологій. - К., 2013. - 21 с.

4. Пат. 107257, Україна, МПК А23С 11/10, А23Я 1/14. Спосіб одержання ляного напою / О. І. Шаповаленко, Т. І. Янюк, В. В. Ганзенко, К. В. Баранова, О. О. Євтушенко; власник НУХТ. - 201303588; заявл. 22.03.2013; опубл. 10.12.2014, Бюл. № 19.

5. Тракало Т. О. Амінокислотний склад екструдованих кормових сумішей / Т. О. Тракало, Шаповаленко О. І., Янюк Т. І., Шаран А. В. / Хранение и переработка зерна, № 4, 2016. - С. 55-59.

6. Шурчкова Ю. О. Вплив технологій ДІВЕ на властивості води і молока / Ю. О. Шурчкова, А. О. Проценко, А. В. Коник // Наукові праці ОНАХТ. - 2008. - № 30. - С. 116-119.

7. Методичні рекомендації «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки». К.: Міністерство АПК України, Держ. департамент ветеринарної медицини, 1997. - 24 с.

8. Правила бактериального исследования кормов // Утвержденные Главным управлением Министерства сельского хозяйства СССР от 10.06.1975 г.

Размещено на Allbest.ur