Удосконалення технології виробництва молока в умовах ФГ "Щербич" с. Багринівці Літинського району з подальшою його переробкою на ВАТ "Літинський молокозавод"

Регулювання отелень проводять переважно за рахунок телиць парувального віку, корів-первісток, а також за рахунок регулювання тривалості сервіс-періоду у повновікових корів із різним рівнем продуктивності.

Рис. 2. Вихід телят на 100 корів, %

У господарстві використовують штучне осіменіння. При штучному осіменінні є можливість уникнути цілого ряду захворювань. Для обліку та контролю за станом відтворення стада на кожну корову заводять спеціальну картку, в яку заносять дані про строк та кратність осіменіння, сухостійний період, час запуску і отелення корови, стан здоров'я та інші дані, які відображають процес використання корови для відтворення стада. Обов'язковою умовою такого обліку є наявність у корів інвентарних номерів, які добре читаються. За даними картки спеціалісти господарства щоденно ранком і ввечері при переході тварин до доїльної установки та в загонах оглядають і виділяють корів з ознаками охоти, яких осіменяють. Використовується також ручне парування для телиць 16-18 місячного віку. Цей спосіб дає можливість раціонально використовувати плідників та вести індивідуальний підбір тварин, а також парувати їх за наміченим графіком у певні строки. За одним плідником закріплюють 80-100 голів, тварин парують у загоні.

Відомо, що система відтворення стада значно впливає на його структуру. Із зміною рівня щорічної заміни корів, віку першого запліднення телиць, темпів приросту поголів'я корів, виходу приплоду, сезонності отелень змінюється і співвідношення вікових та статевих груп тварин у стаді. З підвищенням рівня щорічного вибракування корів у стаді різко збільшується поголів'я ремонтного молодняку, а питома вага корів зменшується. Потреба ремонтного молодняку визначається в основному двома факторами: кількістю первісток і рівнем вибракування корів. Для одержання потрібної за рік кількості первісток на початок року поголів'я нетелей має становити 75 % річної потреби первісток. За рахунок цього стадо ремонтують у перші дев'ять місяців. Поповнення первістками стад протягом останніх трьох місяців року відбувається за рахунок телиць, які на початок року були в групі старших року, тобто тієї частини тварин, які запліднюються в січні-березні. Середньорічне поголів'я і існуюча структура стада в господарстві наведена у таблиці 6.

Таблиця 6. Середньорічне поголів'я і структура стада

Групи тварин	Середньорічне поголів'я, гол.	Структура стада, %	Рекомендована структура стада, %
Корови	75	41	35-37
Нетелі	13	7	8-10
Телиці до року	27	15	18
Телиці старше року	20	11	12
Бики до року	31	17	18
Бички старше року	15	9	10
Всього	181	100

Як видно з даних таблиці 6 в цілому по господарству поголів'я тварин складає 181 гол., в тому числі 75 корів, 13 нетелей, 47 телиць і 46 бичків. У структурі стада корови займають - 41 %, нетелі - 7 %, телиці до року - 15 %. Тоді, як рекомендована структура стада для такого типу господарств має бути наступною: корови 35-37 %, нетелі - 8-10, телиці до року - 18 %, телиці старші року - 12 %, бички до року - 18 %, старші року - 10 %.

Отже, в господарстві структура стада не відповідає зазначеним нормам, а це в свою чергу негативно позначається на показниках відтворення.

3.2 Племінна робота та відтворення поголів'я

Робота по створенню високопродуктивного стада в господарстві базується на систематичному відборі кращих тварин, що ведеться на основі всебічної їх оцінки за походженням, вираженням типу породи, екстер'єром і живою масою, продуктивністю та за якістю нащадків. Велика увага при оцінці екстер'єру тварин надається морфофункіональним властивостям вимені, що має дуже важливе значення для правильної організації селекційної роботи, зокрема:

- придатності корів до машинного доїння, що залежить від правильності прикріплення, розташування і величини вим'я;

- інтенсивності молоковіддачі.

Відбір корів за продуктивністю проводиться за характером лактації, кількістю і якістю молока. У селекційне ядро маточного поголів'я відбираються тварини з лактаційною кривою, які давали за кожен місяць не більше 6 % зниження. Особлива увага звертається на вміст білку й жиру в молоці корів та як корова передає свої якості нащадкам. При штучному осіменінні селекційного ядра використовують індивідуальний підбір плідників-поліпшувачів згідно плану парування.

Маточне поголів'я стада молочної чорно-рябої породи господарства представлено в основному такими голштинськими лініями: Віс Бек Айдіала, Сілінг Трайд Рокіта, Барда 3381246.

Для використання на маточному поголів'ї закріплені чистопородні бугаї плідники: Фанатик 812 лінії С. Т. Рокіта, Місяць 433 лінії В. Б. Айдіала 1013415. Фанатик є оціненим за якістю нащадків плідником. Продуктивність 46 його дочок склала 6557 кг молока. Він є поліпшувачем за надоєм та жирністю молока ( +652 кг та - 0,16 %). продуктивність його матері склала 8097 кг молока при жирності 4,28 %.

Для того, щоб підтримувати темпи генетичного покращення стада на досягнутому рівні, рекомендується мати інтенсивність добору молодняку за ростом та розвитком до парувального віку 10-20 %, корів за відтворювальною здатністю та молочною продуктивністю не менше 25 % та вводити в стадо 25-30 нетелів на 100 корів.

Зоотехнічний і племінний облік ведеться за формами, затвердженими Міністерством аграрної політики України:

– Картка племінного бугая (1-мол.).

– Картка племінної корови (телиці) (2-мол.).

– Журнал осіменінь й отелень корів (3-мол.).

– Журнал реєстрації приплоду і вирощування молодняку (4-мол.).

– Акт контрольного доїння (6-мол.).

– Зоотехнічний звіт за результатами бонітування (7-мол.).

Бонітування молочного стада проводиться щорічно, за його результатами всі корови молочного стада є чистопородними в четвертому поколінні і належать до класів еліта-рекорд, еліта та першого класу (табл. 7).

Таблиця 7. Розподіл корів за породністю та класами

Статеві групи	Всього пробонітовано, голів	З них по породності	По класах
		чистопородні, IV покоління	ІІІ покоління	еліта-рекорд	еліта	І клас
Корови	75	75	-	6	48	21
Нетелі	13	13	-	4	9	-
Телиці до року	27	27	-	11	16	1
Телиці старше року	20	20	-	8	12	-

Більшість тварин належить до класу еліта (48, голів), що є досить високим показником ведення племінної справи в господарстві. Подальша робота має бути націлена на те, щоб і надалі збільшувати класність тварин.

Також у стаді є корови-рекордистки, що мають надої від 6000 кг молока і вище, вони мають особливу цінність для одержання високопродуктивних нащадків.

Мічення худоби проводиться ідентифікаційними номерами. Клички теличкам присвоюють за першою літерою клички матері, на кожну племінну тварину заповнюється племінне свідоцтво (паспорт).

З метою автоматизації процесу контролю та визначення оптимальних параметрів догляду та відтворення стада можна рекомендувати впровадити в найближчому майбутньому автоматизовану інформаційну систему з використанням датчиків для кожної тварини типу системи ALPRO або “DAIRY COM-305”, що чудово зарекомендували себе на провідних племпідприємствах України. Введення такої системи контролю за стадом дозволить вдосконалити роботу по поліпшенню породи.

Лактація та продуктивність тварин прямо залежить від організації відтворення тварин. Тому, в господарстві суворо слідкують за дотримання вимог при осіменінні, запуску та родах у корів.

На даний час в господарстві існує проблема збереження молодняку після народження. Щоб підвищити вихід телят потрібно слідкувати за їх станом і перші дні після народження, вчасно випоювати перші порції молозива та робити щеплення проти інфекційних хвороб.

На території ферми обладнаний пункт штучного осіменіння. Він розділений на дві секції: манеж, безпосередньо відбувається осіменіння та лабораторію, де є письмовий стіл, шафа для інструментів та календар фізіологічного стану корів, де відмічається орієнтовний час осіменіння, запуску та отелу. Осіменяють корів і телиць ректор-цервікальним способом.

Тривалість сервіс-періоду в господарстві становить 64-67 днів сухостійного - 57 днів, що дає змогу продуктивно використовувати корів та щорічно одержувати від корови теля. Запуск корів в середньому триває 7-10 днів. Сухостійних корів і нетелей утримують в окремому корівнику на прив'язі. Для моціону обладнані вигульні майданчики.

3.3 Утримання тварин та механізація трудомістких процесів

У ФГ “Щербич” с. Багринівці Літинського району застосовується прив'язна система утримання корів і групове утримання молодняку. У корівнику на 100 голів є один центральний прохід для роздавання кормів і два гнойових канали, розміщених із протилежного боку приміщень. Для кожної корови обладнують стійло і автонапувалку “ПА-1А” на два суміжні стійла. Підлога в приміщенні дерев'яна, для поліпшення гігієнічних умов утримання використовують солом'яну підстилку. Вентиляція природна, працює за рахунок теплового і вітрового тиску. В стінах вмонтовані труби для надходження повітря в приміщення. Видаляється загазоване повітря через шахти, які виведені через горище надвір. Проте в приміщеннях спостерігається низька температура повітря та висока його волога, це покращиться за рахунок обладнання тамбурів, утеплення дверей і ремонтування вікон.

Над стійлом кожної корови є табличка із зазначенням клички, ідентифікаційного номера, дати народження, чергового отелення та продуктивності.

Біля приміщень розміщені вигульні майданчики, їх обладнують годівницями та напувалками “АГК-4Б”, проте відсутнє тверде покриття і навіси.

На фермі застосовують однозмінну організацію праці.

Групу корів доглядає одна доярка, яка протягом дня має дві перерви. Навантаження на одну доярку становить 25 корів, затрати праці на 4 ц молока - 6,7 люд.-год.

На території господарства працює 1 корівник і телятник. Тварини розміщені згідно фізіологічного стану.

Недосконала система вентиляції, каналізації та неправильна їх експлуатація зумовлюють у корівниках підвищену вологість, тому в повітрі міститься більше норми вуглекислоти та аміаку. Саме ці чинники не дають повною мірою створити для тварин нормальний повітряно-стійловий режим у приміщенні, а це згубно впливає на здоров'я корів та їх продуктивність.

Господарство постачає на молочний завод м. Літин цільне несепароване та не гомогенізоване молоко жирністю 3,2-3,4 % з оплатою від 2,20 грн. до 2,5 грн. і вище.

Корми для дійного стада роздають за допомогою кормороздавача “КТУ-10”, що агрегатуються з трактором “ДТ-75”. Роздача корму однобічна.

Напувалки, що призначені для напування великої рогатої худоби, під'єднанні до водопровідної мережі всередині тваринницького приміщення.

Використовують напувалки марки “ПА-1А” (ємкість чаші 1,9 дм3), але вони вже застарілі і потребують оновлення. На них, внаслідок довгої експлуатації, з'явилась іржа, що негативно діє на здоров'я корів.

Видалення гною з корівника відбувається за допомогою скребкового транспортера “ТСН-160А” (кількість тварин, що обслуговуються - 100-110).

3.4 Характеристика годівлі корів в господарстві

В господарстві з власного досвіду знають, що ніщо так не впливає на підвищення молочної продуктивності, як корми. Широко використовують багатокомпонентні сумішки, в практику увійшли пожнивні посіви кукурудзи з соєю. Як свідчить практика, не вигідно витрачати корми на низькопродуктивну корову, але ще більш не вигідно погано годувати хорошу корову. При цьому чим вища продуктивність корів, тим більша кількість енергії повинна бути в розрахунку за одиницю сухої речовини кормів.

При одержанні високої продуктивності корів важливого значення надають не лише нормуванню кормів, а й режиму годівлі. Під цим розуміють встановлені на фермі кратність та черговість роздавання кормів, а також місце годівлі худоби, що відіграє не менш важливе значення при одержанні високих надоїв. Таким чином в господарстві спочатку згодовують концкорми з коренеплодами, потім грубі і наприкінці дають силос. Годівля здійснюється перед доїнням. На фермі застосовують чотирикратне роздавання кормів протягом доби, корми згодовуються з годівниць. Приготування кормів відбувається у кормоцехах, це стосується силосу, сінажу, трав'яної січки. Після скошення культур вони піддаються обробці (силосування, сінажування) та зберігаються у траншеях. Влітку зелені корми доставляються безпосередньо з поля. Зелений конвеєр відсутній. Концкорми після збору готують до згодовування на території ферми та зберігають їх у складах, які також знаходяться неподалік.

Забезпечення кормами тварин в господарстві наведено в таблиці 8.

Таблиця 8. Забезпеченість поголів'я кормами в господарстві

Показник	Кількість ц кормових одиниць	% забезпечення
	Потреба	Фактично в господарстві
Грубі, всього	387	347	90
в т.ч.: солома	41	43	105
сіно	82	39	48
сінаж	265	266	100
Соковиті, всього	667	456	68
в т.ч.: силос	553	456	83
коренеплоди	114	-	-
зелені корми	517	44	105
Концентрати	469	376	80
Всього			79

Аналізуючи дані таблиці 8, стає зрозумілим, що кормова база в господарстві не є досконалою та не задовольняє тварин в повному обсязі. Про це свідчить % забезпечення кормами (79 %).

Нині раціон годівлі дійного стада такий: 3 кг сіна, 19 кг сінажу, 13 кг силосу, 2кг соломи ярої та 4 кг концентрованих кормів (табл. 9).

Як видно з даних таблиці 10, концентрація енергії в 1 кг сухої речовини складає 0,64 корм, од., в зимовий період і 0,69 корм, од., в літній період, що має відхилення від норми 0,21-0,16 корм. од. Недостатнє надходження енергії призводить до зниження надоїв, живої маси і перевитрат кормів.

Таблиця 9. Фактичний раціон годівлі дійних корів живою масою 580 кг і середньодобовим надоєм 15 кг

Корми	Зимовий період	Літній період
Сіно злаково-бобове	3	-
Зелені корми	-	50
Солома пшенична	2	1,0
Сінаж конюшини	9	-
Силос кукурудзяний	13	-
Буряки кормові	10	-
Комбікорми (суміш)	4	3,5
Меляса	0,4	-
Діамонійфосфат, г	100	-
Монокальцій фосфат, г	-	100
Сіль кухонна, г	90	90
В раціоні міститься:
кормових одиниць	12,9	12,7
перетравного протеїну, г	1345	1387
цукру, г	1318	2117
клітковини, %	22	21
кальцію, г	132	130
фосфору, г	71	79
Припадає перетравного протеїну на 1 корм, од., г	104	109
Співвідношення:
Цукор/протеїн	1,0	1,3
Кальцій/фосфор	1,8	1,6

На споживання корму й сухої речовини впливає рівень протеїну в раціоні. На 1 корм. од. його повинно міститися за нормами 100-124 г. В даних раціонах в літній період рівень перетравного протешу становить норму, а в зимовий не вистачає 21 г, а це призводить, знову ж таки, до зниження надоїв.

Таблиця 10. Співвідношення поживних речовин в раціонах корів

Показник	Норма поживних речовин	Зимовий період	Літній період
		фактично	+ до норми	фактично	+ до норми
Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини, корм. од.	0,85-0,95	0,64	-0,21	0,69	-0,16
Рівень перетравного протеїну на 1 корм, од, кг	100-124	79	-21	124	-
Цукор-протеїнове співвідношення	0,8-1,2	0,72	-0,08	0,76	-0,04
Відношення кальцію до фосфору	1,5-2	3,3	+1,3	2,6	+0,6
Кількість клітковини в сухій речовині, %	20	27	+7	29	+9

Потреба кормів у вуглеводах визначається по відношенню до перетравного протешу. Відношення кальцію до фосфору становить за даними таблиці в зимовий період 3,3, а в літній - 2,6, що більше від норми.

Потребу тварин у клітковині визначають залежно від віку тварин, фізіологічного стану і продуктивності. Нестача її в раціонах погіршує процеси травлення в рубці, а надлишок знижує перетравність інших поживних речовин корму. В даних раціонах кількість клітковини, як і в зимовий так і в літній період становить надлишок (27-29%) при нормі 20% (табл. 10).

3.5 Проектна технологія виробництва молока в господарстві

ФГ “Щербич” с. Багринівці Літинського району по виробництву молока здійснює свою діяльність на основі повного обороту стада, тобто ремонтний і надремонтний молодняк великої рогатої худоби вирощується і відгодовується в господарстві до реалізаційних кондицій.

На даний час дійне стадо становить в господарстві 75 голів української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби.

Доїння проводиться за допомогою доїльної установки “ДАС-2“Б”.

Роздавання кормів за допомогою мобільного кормороздавача “КТУ-10“А”. Прибирання гною - стрічковим транспортером “ТСН-160”.

Напування водою за допомогою автоматичних напувалок “АП-1”.

Реалізація молока на молочний завод - у свіжому вигляді.

На фермі ведуться такі основні форми зоотехнічного обліку:

– індефікаційна картка корови, телиці (2-мол);

– журнал обліку осіменінь і отелів (3-мол);

– журнал реєстрації приплоду і вирощування молодняку (4-мол);

– акт контрольного доїння (6-мол);

– книга обліку молочної продуктивності (7-мол).

Проектною технологією передбачено провести розрахунки:

o потреби в ремонтному молодняку;

o середньорічного поголів'я та структури стада;

o потреби в кормах;

o посівних площ.

3.5.1 Розрахунок потреби в ремонтному молодняку

Потреба господарства в ремонтних телицях розраховується з врахуванням відсотків щорічного поновлення стада.

На фермі з поголів'ям 75 корів передбачено: вибракування корів - 23%, телиць різного віку - 14% і виранжирування корів-первісток - 29 %.

Отже, для ремонту стада корів необхідно:

75 корів складають 100 %

а х - 23% (брак)

х = 75 х 23/100 = 17 гол корів-первісток, перевірених за продуктивністю та придатністю до машинного доїння.

Щоб виростити таку кількість перевірених корів-первісток, необхідно мати нетелей на 29 % більше порівняно з первістками.

17 корів-первісток складають (100-29) = 71 %

а х - 100%

х = 17 x 100/71 = 24 гол. нетелей.

Поголів'я телиць до 1 року порівняно з поголів'ям нетелей має бути на 14 % більшим з врахуванням проценту їх вибракування.

24 нетелей (100-14) = 86 %\

а х - 100%

х = 24 х 100/86 = 28 голів телиць до 1 року.

Стільки ж буде і телиць старше 1 року (28 голів), враховуючи період вирощування нетелей від народження до 24 місяців.

Отже, загальна кількість ремонтних телиць різного віку складе (28 + 28) = 56 голів, або

(56 x 100/758) 74 телиці з розрахунку на 100 корів.

Розрахунок виходу телят за рік:

а) від корів (75 x 94/100) = 71 голова;

б) від нетелей 24 голів (вихід 100%).

Всього телят (71 + 24) = 95 голів, або 8 телят у місяць.

Із загальної кількості телят 50% - телички (47 голів); 50% - бички (48 голів).

3.5.2. Розрахунок середньорічного поголів'я та структури стада

Розрахунок середньорічного поголів'я тварин та структури стада на фермі проводимо слідуючим чином:

Враховуючи те, що ФГ “Щербич” із закінченим оборотом стада, середньорічне поголів'я різних статевовікових груп тварин можна розрахувати з врахуванням рекомендованої структури стада в такій послідовності:

1) 75 корів складає 36 %,

А х - 100%

х = 208 голів

Отже, загальне поголів'я великої рогатої худоби в господарстві складе 208 голів.

2) 208 голів складає 100%

А х (поголів'я нетелей) - 6 %.

Отже, (208 х 6:100) середньорічне поголів'я нетелей складе 13 голів.

Таким чином, в цілому по фермі з врахуванням рекомендованої структури стада середньорічне поголів'я тварин складе 208 голів, в т. ч. 75 корів, 13 нетелей (табл. 11).

Таблиця 11 Середньорічне поголів'я і структура стада

Групи тварин	Структура стада, %	Середньорічне поголів'я
Корови	36	75
Нетелі	6	13
Телята до 6 міс.	18	37
Телиці 6-12 міс.	9	19
Телиці старше 1 року	13	27
Бички на дорощуванні і відгодівлі	18	37
Всього	100	208

Саме така структура стада характерна для більшості господарств Вінниччини, де діють молочні ферми з повним циклом виробництва.

3.5.3 Прогноз молочної продуктивності корів за фазами лактації та валового виробництва молока в господарстві

Молочну продуктивність корів прогнозуємо з урахуванням спадковості, рівня годівлі та закономірності їх лактації, користуючись довідковими таблицями, що характеризують зміну показників середньодобових надоїв за місяцями лактації залежно від надою.

Ми розраховуємо молочну продуктивність корів за фазами лактації в розрахунку, щоб надоїти від однієї корови в рік 5000 кг молока (табл. 12).

Для розрахунку валового виробництва молока по фермі за рік, удій на 1 корову за рік множать на середньорічну кількість корів (5000 х 75 голів = 3750 ц).

Таблиця 12 Розрахунок молочної продуктивності за фазами лактації, при середньорічному надої 5000 кг молока на корову

Фаза лактації	Середній надій на 1 корову за добу, кг	Тривалість періоду, днів	Надій на 1 корову за період, кг	Середньорічна кількість корів, голів	Всього від корів за період, ц
Отел	20,0	20	400	6	24
Роздою	22,3	105	2342	26	610
Розпалу лактації	16,0	120	1931	29	560
Спаду лактації	13,7	60	827	14	115

Розрахунок товарності молока.

Товарність молока - це кількість молока, реалізованого на молочний завод, у відсотках до виробленого за рік.

В господарстві валове виробництво молока по фермі складе 75 х 5000 = 3750 ц, з яких залишається в господарстві для на напування телят (для теличок 4 ц х 47 = 188 ц, а для бичків 3,5 ц х 48 = 168 ц) = 356 ц.

Таким чином, (3750 ц - 356 ц = 3394 ц) молока буде щорічно реалізовуватись на молокозавод, що складе (3394 ц х 100/3750 ц = 90,5 %) від валового виробництва. Отже, товарність молока складе 90,5 %.

3.5.4 Організація годівлі тварин в господарстві

Повноцінність годівлі визначається складом раціонів, поживністю окремих кормів, ступенем відповідності потребам тварин наявних в кормах раціону поживних та біологічно активних речовин.

Годівля має велике значення у тваринництві. Тільки при забезпеченні тварин повноцінними кормами можна забезпечити їх високу продуктивність.

Годівля впливає на обмін речовин в організмі, ріст і розвиток, здоров'я, масу, будову тіла. Достатня і повноцінна годівля є основою нормальної плодючості, необхідною умовою для інтенсивного використання тварин і повної реалізації їхніх генетичних можливостей, а в молодому віці сприяє підвищенню скороспілості і збільшенню живої маси, поліпшенню екстер'єру.

При такому забезпеченні кормовою базою від корів можна отримати надій 5000 кг і більше. Тому, в господарстві потрібно удосконалити структуру посівних площ. Особлива увага має приділятися виробництву малозатратних кормів, що мають високий біоенергетичний коефіцієнт. Це зелена маса багаторічних трав та кормів з неї (сіно, сінаж, силос), силос із кукурудзи, який потрібно заготовляти у молочно-восковій та восковій зрілості зерна, що підвищує його загальну поживність до 0,24 кормових одиниці; сорго-суданкового гібриду, амаранту та зерносінаж із злаково-бобових сумішок озимих чи ярих зернофуражних культур (подрібнені трави з вологістю не більше 55 %).

Силосування - надійний спосіб заготівлі кормів на зимовий період. У силосі добре зберігаються каротин і всі вітаміни. Використовують силос для годівлі тварин свіжий, вибираючи його з траншеї в необхідній кількості для однієї голови, а взимку - не більш як на добу, бо на повітрі він швидко псується.

При заготівлі сінажу бажано використовувати люцерну. Сипучість сінажу дає можливість механізувати процеси його заготівлі, приготування й роздавання тваринам. Технологія заготівлі сінажу включає: скошування, плющення, прив'ялювання і згрібання трави у валки; підбір підв'яленої маси із валків, подрібнення її, навантаження на транспортні засоби і транспортування; закладання прив'яленої трави у сховище; закриття сховищ і зберігання сінажу.

Щоб одержати високоякісний сінаж, бобові трави збирають у фазі бутонізації. Бобові скошують косарками-плющилками. Після плющення траву пров'ялюють до вологості 50-56 % протягом 2-6 год. і зразу ж підбирають. Прив'ялену траву подрібнюють на часточки розміром 2-3 см.

Сінаж закладають у облицьовані траншеї. При закладанні сінажу в траншеї його постійно трамбують трактором. В кінці сінажування зверху кладуть шар свіжої трави завтовшки 30-50 см і траншею герметизують плівкою, зверху її посипають негашеним вапном шаром завтовшки до 1 см і накривають шаром землі завтовшки 20-30 см. Щоб накриття і верхній шар сінажу не замерзали, зверху траншеї кладуть шар соломи завтовшки 50 см.

У господарстві із зернових вирощують озиму пшеницю та ярий ячмінь. Зерно злаків характеризується високим вмістом крохмалю (до 70 %), середнім - протеїну (8-13 %) і невеликою кількістю жиру (1-8 %). Зерно злаків бідне на незамінні амінокислоти, жиророзчинні вітаміни, каротин, але багате на вітаміни групи В, у ньому фосфору більше, ніж кальцію.

Ціле зерно згодовувати тваринам не раціонально, оскільки воно погано перетравлюється у травному каналі. Підготовка зерна до згодовування включає його розмелювання або подрібнення. Розмелювання і подрібнення мають бути такими, щоб часточки зерна не перевищували 2-3 мм для великої рогатої худоби. Продукт після розмелювання чи подрібнення зерна називають дертю.

Буряковий жом одержують при переробці цукрових буряків на цукор. Свіжий жом містить 89-95 % води, 0,3 - жиру, 3 - клітковини, 6 - БЕР, 1 % золи. У ньому відсутній каротин. У господарстві жом зберігають у ямах, де він само - заквашується через 5-6 днів, однак при цьому втрати сухої речовини досягають 30 %. Добова даванка кислого жому коровам становить 20-40 кг (табл. 13).

Даванка грубих і силосу за кількістю орієнтовно однакові, а концкормів та коренеплодів - згідно з рівнем надоїв. Послідовність роздавання кормів наступна: спочатку концентровані, потім й силос, і в останню чергу грубі корми. Нормують годівлю корів за кормовими класами залежно від рівня молочної продуктивності, часу отелення й періоду тільності.

Таблиця 13. Раціон годівлі дійних корів середньодобовим надоєм 17 кг на літній період

Показник	Сіно конюшина + овес	Солома ячмінна	Трава лучного пасовища	Патока кормова	Дерть горохова	Дерть ячмінна	Всього	Норма	+ до норми
Кількість кормів, кг	4	1	45	0,5	0,1	0,1	-	650	-
Суха речовина, кг	3339	856,5	1507	400	86,4	85,3	19,84	16,5	3,34
Обмінна енергія, МДж	2712	5,9	139	4,68	1,14	1,01	178,9	158	20,9
Кормові одиниці	2,04	0,27	10,8	0,36	0,12	0,11	13,72	13,6	0,12
Сирий протеїн, г	342,4	43,1	1800	49,5	19,5	10,7	2265	2090	175,2
Перетравний протеїн, г	171,2	11,6	1125	30	16,5	7,53	1362	1360	1,91
Сира клітковина, г	1013	432	4590	-	5,82	4,7	6046	4130	1916
Сирий жир, г	63,2	15,2	450	-	1,47	1,92	731,8	435	96,7
Крохмаль, г	88	12,3	297	-	39,8	43	480,1	1840	-1360
Цукор, г	100	10,1	1080	271	4,5	1,8	1468	1225	242,9
Кальцій, г	27,2	3,7	126	1,6	0,15	0,13	158,7	97	61,78
Фосфор, г	7,2	0,7	40,5	0,1	0,34	0,19	49,03	69	-20,0
Магній, г	1,6	0,8	31,5	0,05	0,14	0,12	34,21	26	8,21
Калій, г	47,6	7,1	261	16,4	0,77	0,61	333,5	103	230,5
Сірка, г	2,2	1,7	36	0,7	0,23	0,13	40,96	33	7,96
Залізо, мг	344	473	2115	141	15,8	23	3112	1090
Мідь, мг	6,8	4,6	81	2,3	0,33	0,34	95,37	122	-26,6
Цинк, мг	40	7,5	306	10,4	2,34	2,14	368,3	815	-447
Кобальт, мг	0,36	0,25	1,35	0,3	0,02	-	2,28	9,5	-7,22
Марганець, мг	86	14,4	1620	12,3	1,04	2,22	1736	815	920,9
Йод, мг	0,1	0,46	10,8	0,3	0,01	0,01	11,72	10,9	0,82
Каротин, мг	120	4	2475	-	0,25	0,03	25,99	610	1989
Вітамін Е, мг	156	-	2475	1,5	5,3	5	2643	545	208
Вітамін Д, МО	1,28	0,01	0,15	-	-	-	1,44	13,6	-12

Проектна структура раціону на літній період складається з таких кормів: грубі - 17 %, соковиті - 81 %, концентровані - 2 %.

Аналіз раціону дійних корів живою масою 580 кг та середньодобовим надоєм 17 кг на літній період (табл. 14).

Проаналізувавши даний раціон, можна зробити висновок, що він є збалансованим за найважливішими показниками та відповідає нормам.

Таблиця 14. Аналіз раціону дійних корів середньодобовим надоєм 17 кг на літній період

Показник	Міститься в раціоні
	Фактично	Норма
Кількість корм. од. в 1 кг сухої речовини	0,69	0,82
Кількість перетравного протеїну на 1 корм, од, г	99,3	100
Цукро-протеїнове відношення, г	1,08:1	0,9:1
Відношення кальцію до фосфору, г	3,2:1	1,4:1
Кількість клітковини в % від сухої речовини	30,5	28,6

Раціон годівлі дійних корів в господарстві на зимовий період наведено в таблиці 15.

Таблиця 15 Раціон годівлі дійних корів середньодобовим надоєм 17 кг на зимовий період

Показник	Сіно люцерни	Сінаж люцерни	Солома ячмінна	Силос пшениця + жито + конюш.	Патока кормова	Дерть ячмінна	Дерть вівсяна	Всього	Норма	+ до норми
Кількість кормів, кг	3	15	2	30	0,5	0,1	0,2	-	650	-
Суха речовина, кг	2597	7035	1713	7200	400	85,3	170	19,2	16,5	2,7
Обмінна енергія, МДж	17,2	65	11,8	66,9	4,68	1,01	1,92	168,7	158	10,7
Кормові одиниці	1,17	6,15	0,54	51	0,38	0,11	0,2	13,6	13,6	0,05
Сирий протеїн, г	428,7	1048	86,2	600	49,5	10,7	19,5	2243	2090	153
Перетравний протеїн, г	294	637	23,2	378	30	7,53	14,2	1384	1360	24,4
Сира клітковина, г	828	933	864	2364	-	4,7	18	5012	4130	881
Сирий жир, г	69	96	30,4	192	-	1,92	7,48	396,8	435	-38
Крохмаль, г	45,3	180	24,6	270	-	43	64	626,9	1840	-121
Цукор, г	106,2	285	20,2	765	271	1,8	4,8	1454	122	229
Кальцій, г	46,5	97,5	7,4	240	1,6	0,13	0,38	393,5	97	297
Фосфор, г	4,2	1,5	1,4	18	0,1	0,19	0,68	26,1	69	-43
Магній, г	13,2	10,5	1,6	31,5	0,05	0,12	0,24	57,2	26	31,2
Калій, г	50,1	151	14,2	126	16,4	0,61	1,07	359	103	256
Мідь, мг	28,2	91,5	9,2	87	2,3	0,34	0,97	219,5	122	97,5
Цинк, мг	58,5	135	15	354	10,4	2,14	6,8	581,8	815	-233
Кобальт, мг	1,23	0,6	0,5	1,5	0,3	-	0,01	4,14	9,5	-5,4
Марганець, мг	120,6	322	28,8	1173	12,3	2,22	12	1671	815	856
Йод, мг	0,9	1,95	0,92	4,8	0,34	0,01	0,04	8,96	10,9	-1,9
Вітамін Е, мг	402	345	-	1920	1,5	5	2,4	2676	545	2131
Вітамін Д, МО	1	2,48	0,02	0,13	-	-	-	3,67	13,6	-9,9

Структура раціону на зимовий період для дійних корів живою масою 580 кг і середньодобовим надоєм 17 кг така:

Грубі - 58 %;

Соковиті - 40 %;

Концентровані корми - 2 %

Аналіз раціону дійних корів живою масою 580 кг та середньодобовим надоєм 17 кг на зимовий період (табл. 16).

Таблиця 16. Аналіз раціону дійних корів середньодобовим надоєм 17 кг на зимовий період

Показник	Міститься в раціоні
	Фактично	Норма
Кількість корм. од. в 1 кг сухої речовини	0,7	0,8
Кількість перетравного протеїну на 1 корм, од, г	101	100
Цукро-протеїнове відношення, г	1,05:1	0,09:1
Відношення кальцію до фосфору, г	1,5:1	1,4:1
Кількість клітковини в % від сухої речовини	26,1	25

Отже, проаналізувавши даний раціон годівлі, можна зробити висновок, що він є збалансований та задовольняє потреби тварин.

Телятам до 6-місячного віку необхідно випоювати 300 кг незбираного і 500 кг збираного молока, 178 кг концкормів, 250 кг сіна, 400 кг силосу та сінажу, 210 кг коренеплодів, 1500 кг зелених кормів. Зелені корми тваринам 6-місячного віку згодовувати тільки прив'яленими, починаючи з 2-місячного періоду (табл. 17).

Таблиця 17. Схема випойки молока для вирощування ремонтних телиць до 6-місячного віку (кг на голову за добу)

Вік	Жива маса в кінці періоду, кг	Молоко	Концкорми	Сіно трав'яної різки	Силос, сінаж	Коренеплоди	Сіль, г	Приципітат	Зелені корми
		Незбиране	Збиране	Вівсянка	Суміш
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1		5
2	55	6	-	0,1	-	привч.	-	-	5	4	привч.
3		6		0,1					5	6
1-м-ць		170		2		2,0			100	100	10
4		6	1	0,4		0,2	0,2	0,2	10	20	1
5	76	4	3	0,5		0,5	0,5	03	10	20	2
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
6		2	4	0,7	02	0,6	0,8	0,5	10	20	3
2-м-ць		120	80	16	2	13	15	10	300	600	60
7		1	5		0,9	0,8	1	0,5	15	20	4
8	101		6		1	1	2	1	15	20	6
9			6		1	1,1	2	1,5	15	20	8
3-м-ць		10	170		29	29	50	30	450	600	180
10			6		1	13	3	1,5	15	20	8
11	120		6		1	22	3,5	1,5	15	20	10
12			6		13	22	3,5	1,5	15	20	12
4-м-ць			180		33	62	100	45	450	600	300
13			4		1,5	22	3,5	1,5	20	25	12
14	140		33		1,8	23	3,5	1,5	20	25	13
15					1,8	2,4	3,5	1,8	20	25	14
5-м-ць			70		51	69	105	48	600	750	390
16					1,5	2,5	4	2,5	25	30	18
17	170				1,5	2,5	4	2,5	25	30	18
18					1,5	2,5	5	2,7	25	30	20
6-м-ць					45	75	130	77	750	900	560
Всього		300	500	18	160	250	400	210	2650	3550	1500

За проектною технологією після закінчення молочного періоду (6 міс.), молодняк утримують на прив'язі в стійловий період, а в літній - випасають і утримують в літніх таборах. В цей час поступово переводять тварин на раціони, які за структурою і типом відповідають раціонам корів. Для телиць старше 6-ти місяців і для нетелів структура раціону повинна бути такою: концентровані корми - 25-30%; грубі - 28-30 % (включаючи сіно, сінаж); соковиті - 50-55 %. У літній період основний корм зелена трава.

Проектні раціони для ремонтного молодняку пропонуємо наступні (табл. 18).

Таблиця 18. Проектний раціон для вирощування ремонтних телиць

Корми і поживні речовини	Зимовий період	Літній період
	Вік телиць, міс.
	6-12	12-18	18-24	6-12	12-18	18-24
Сіно злаково-бобове	2	2	2	-	-	-
Солома пшенична	-	1	1	-	-	-
Сінаж конюшини	2	3	5	-	-	-
Силос кукурудзи	5	7	7	-	-	-
Буряк кормовий	5	5	5	-	-	-
Зелені корми	-	-	-	21	27	30
Концкорми (суміш)	1,5	1,5	2	1,0	1,0	1,5
Сіль кухонна	30	40	50	30	40	50
Монокальцій фосфат, г	-	-	-	30	40	50
Діамонійфосфат, г	30	40	50	-	-	-
В раціоні міститься:
сухих речовин, кг	5,43	6,99	7,02	4,9	5,71	6,67
кормових одиниць, кг	4,58	5,48	6,54	5,57	5,51	6,67
перетравного протеїну, г	499	563	680	580	712	837
цукру, г ,	455	462	502	465	585	688
цукру + крохмаль, г	1507	1633	1950	1616	1934	2314
клітковини, кг	1,03	1,55	1,73	1,08	1,38	1,54
кальцію, г	48,5	57,3	68,4	55,7	69,7	81,0
фосфору, г	29,2	34,5	43,3	28,2	34,0	42,5
цинку, мг	131	178	179	63,7	81,1	91,2
міді, мг	33,1	45,4	44,5	171	219,7	244
кобальту, мг	1,95	1,95	2,9	5,9	7,1	8,6
каротину, мг	230	308	378	734	945	1050

Таблиця 19

Поживна цінність раціонів для вирощування ремонтних телиць

Показник	Норма	Зимовий період	Літній період
		Вік телиць, міс.
		6-12	12-18	18-24	6-12	12-18	18-24
Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини, корм. од.	0,85-0,95	0,84	0,78	0,81	0,91	0,96	0,97
Припадає на 1 корм. од. перетравного протеїну	100-124	109	103	104	129	129	129
Відношення:
Цукор / протеїн	0,8-1,2	0,9	0,82	0,74	0,82	0,82	0,8
Цукор + крохмаль / протеїн	-	3,0	2,9	2,8	2,7	2,7	2,7
Кальцію / фосфору	1,5-2	1,7	1,7	1,6	2,0	2,0	1,9
Кількість клітковини, % від сухих речовин	20-24	18,9	22,1	21,5	24,1	24,1	23,0

Аналізуючи таблиці 18, 19 видно, що проектні раціони для вирощування ремонтних телиць збалансовані за всіма поживними речовинами, що забезпечить інтенсивність росту ремонтних телиць.

За структурою дані раціони наближаються до раціонів дорослої худоби, мають необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Середня добова норма сухої речовини 2,5-3,Окг на 100 кг живої маси забезпечує вирощування молодняку з добре розвиненим шлунково-кишковим трактом, що дає можливість у майбутньому корові споживати у великій кількості об'ємисті корми.

3.5.5 Річна потреба в кормах для великої рогатої худоби

Загальна потреба в кормах, без страхового фонду, для тварин з різною молочної продуктивністю визначається відповідно до нормативів заготівлі кормів за загальною поживністю, на голову в рік, у кормових одиницях. Згідно з структурою кормів визначається її потреба по видах.

Загальновідомо, що для одержання високої продуктивності тварин необхідно згодовувати у розрахунку на середньорічну корову до 40-70 ц, телиць - до 24 ц, бичків на відгодівлі - до 28 ц корм. од. повноцінних високоякісних кормів. При цьому затрати кормів на 1 ц молока складуть 1,05-1,40 ц. Вміст перетравного протеїну на 1 корм. од. заготовлених кормів складає 110-120 г.

Таблиця 20. Річні норми заготівлі кормів і їх структура для корів з плановим надоєм 5000 кг молока за рік

Показник	Всього, корм. од.	На 1 корову в натурі, ц
	структура кормів, % за поживністю	корм. од., ц	у натурі, ц
Потреба в кормах: на 1 корову	-	64,5	-	-
Всього на 75 корів	100	4838	-	-
Структура кормів: концентрати	33	1473	1228	16,4
соковиті, всього	34	1768	9002	120
в т.ч. силос	24	1375	5729	76
коренеплоди	10	393	3274	44
грубі, всього	20	982	2703	36
в т.ч. сіно	15	540	1126	15
сінаж	4	295	842	11
солома	1	147	736	10
зелені	11	687	3890	52
Затрати кормів на 1 ц молока, ц корм. од	1,13	-	-	-

Розраховуємо потребу в кормах для молодняку великої рогатої худоби, що буде утримуватись протягом року в господарстві (табл. 21).

Таблиця 21. Річні норми заготівлі кормів і їх структура для молодняку великої рогатої худоби

Показник	Ремонтні телиці	Надремонтний молодняк на відгодівлі
	всього	на 1 голову в натурі, ц	всього	на 1 голову в натурі, ц
	в % за поживністю	у корм. од., ц	у натурі, ц		в % за поживністю	у корм. од., ц	у натурі, ц
Потреба в кормах:на 1 корову	-	24,0	-	-	-	28	-	-
Всього	100	1689	-	-	100	1532	-	-
Структура кормів: концентрати	23	387	323	11,7	35	537	447	14
соковиті, всього	28,8	486	2435	31	30	460	2043	36
в т.ч. силос	23	388	1618	23	28	429	1788	33
коренеплоди	5,8	98	817	8,2	2	31	255	3
грубі, всього	24	405	1146	12	18,4	282	799	11
в т.ч. сіно	12	202	422	4,6	10	153	319	4
сінаж	8	135	386	6,2	5	77	219	4,5
солома	4	68	338	1,7	3,4	52	261	2
зелені	20	338	1877	21	13	199	1106	16
молоко незбиране	2,5	43	140	2,2	1,8	28	32	2
молоко збиране	1,7	29	221	3,1	1,8	28	212	4

З врахуванням страхфонду (концентрати - 10-12 %, силос, сінаж та солома - 15%), загальна потреба в кормах для ферми з продуктивністю молочного стада 5000 кг молока на 1 корову в рік складає 8735 ц корм. од. (табл. 22).

Таблиця 22. Річна потреба в кормах для великої рогатої худоби (з врахуванням страхфонду, ц)

Показник	Загальна потреба з врахуванням страхфонду
	у натурі	у корм. од.
Концентрати	2199	2422
соковиті, всього	14851	3043
в т.ч. силос	10506	2522
коренеплоди	4345	521
грубі, всього	5347	1920
в т.ч. сіно	2147	1030
сінаж	16640	582
солома	1535	307
зелені	6803	1225
Молоко незбиране	232	69
Молоко збиране	434	56
Всього кормів		8735

3.5.6 Розрахунок посівних площ під кормові культури

Для виробництва необхідної кількості кормів у господарстві необхідно виділити 165 га ріллі при середній урожайності 48 ц корм. од. з 1 га.

При загальній потребі в концентратах 2422 ц із страхфондом, склад зернофуражу може бути таким: 30 % - пшениця, 25 % - кукурудза, 20 % - ячмінь, 15 % - овес, 10 % - зернобобові.

Необхідно враховувати, що згодовування зернофуражу має проводитись лише у вигляді повноцінних кормових сумішок з добавкою мінеральних кормів, мікроелементів та вітамінів.

Виходячи з цього необхідно вирощувати в господарстві (табл. 23).

Таблиця 23. Посівні площі, урожайність і виробництво кормів

Культура і корм	Площа посіву, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц
Зернові, всього	54	-	2422
в т.ч. озима пшениця	15	30	645
кукурудза	11	8	550
ячмінь	11	31	440
овес	10	25	320
горох	7	2	210
Грубі, всього	51	-	5475
в т.ч. сіно багаторічних трав	39	60	2145
багаторічні трави на сінаж	12	145	3328
вихід сінажу (50 %)	-	-	1664
Солома, всього	55	60	2474
в т.ч. на корм	-	-	1535
на підстилку	-	-	938
Соковиті, всього	38	-	16705
в т.ч. кукурудза ВС на силос	31	13	12360
вихід силосу (85 % >)	-	-	10506
Кормові буряки	7	278	4345
Зелені, всього	24	-	6803
в т.ч. багаторічні трави	8	173	2517
однорічні трави	6	115	1380
кукурудза	4	12	1656
повторні	6	96	1250
Всього	165	-	-

Консервовані корми заготовлюються у фазі максимального накопичення поживних речовин. При дотриманні технології заготівлі, вихід силосу складає - 85%, сінажу - 50 % від валового збору зеленої маси.

Структура посівних площ, %:

ь зернові - 31-32;

ь кормові буряки - до 4;

ь кукурудза на силос і зелений корм - 24-25;

ь однорічні трави - до 3;

ь багаторічні трави - 36-37.

Рівень інтенсивності кормовиробництва в даному підприємстві має бути достатнім для забезпечення тварин кормами і одержання запланованого об'єму тваринницької продукції.

молочний скотарство кормовий продуктивність

3.6 Технологія виробництва масла “Селянського” та продуктовий розрахунок

Із ФГ “Щербич” молоко надходить протягом року “Літинський молокозавод”. Розрахунок проводимо із врахуванням молочної продуктивності корів (табл. 24).

Таблиця 24. Ресурси для переробки молока

Показник	Фактичний	Проектний
Поголів'я корів, гол.	75	75
Надій на 1 корову в рік, кг	4550	5000
Валовий надій, ц	3415	3750
Товарність молока, %	94,9	90,5
Товарне молоко, ц	3242	33,94
Вміст жиру в молоці, %	3,62	3,7

Масло “Селянське” виробляється способом перетворення високожирних вершків та способом їх збивання у масловиготовлювачах безперервної дії.

Для одержання селянського масла з високожирних вершків добиваються підвищення вмісту вологи в них зміною перетину каналів для виходу маслянки і вершків у барабані сепаратора або іншими способами. Продуктивність сепаратора збільшується. Високожирні вершки за потреби нормалізують маслянкою.

Для поліпшення смакових якостей та аромату масла рекомендується нормалізувати високожирні вершки високоякісними пастеризованими вершками жирністю 25-30%, які потім піддають термохімічній обробці в маслоутворювачі. Продуктивність термоутворювачів зменшують, щоб збільшити тривалість механічної обробки високожирних вершків. Температура масла на виході знижують на 1-2%.

Масло упаковують у картоні ящики по 20 кг або розфасовують по 100, 200 і 250 г, перед розфасовуванням свіже масло охолоджують протягом доби до 8-10°С.

Для виробництва селянського солодковершкового масла способом безперервного збивання рекомендується використовувати вершки жирністю 36-40%. їх нормалізують, пастеризують, піддають дезодорації, потім охолоджують. Необхідно диференціювати режим фізичного визрівання вершків з урахуванням їх жирності та пори року. Температура фізичного визрівання вершків має бути не нижче 6°С влітку та 8°С взимку, температура їх збивання - відповідно 8-12°С і 10- 14°С, розмір масляного зерна 2-3 мм.

Потрібного, високого вмісту вологи в продукті досягають регулюванням технологічних параметрів і рівня маслянки в маслоутворювачі. Бажано не застосовувати насос-дозатор для промивання масла. Оптимальна температура масла на виході 15°С. При вищій температурі утруднюється розфасовування масла невеликими порціями.

Селянське масло містить підвищену кількість молочної плазми. Воно багате на лецитин і ненасичені жирні кислоти, які мають антисклеротичну дію. Молочний цукор, що міститься у плазмі, має важливе значення для нормалізації життєдіяльності корисної кишкової мікрофлори; білки багаті на метіонін, запобігають ожирінню печінки.

Розглянемо схему переробки молока на масло “Селянське” (рис. 5).

За проектними показниками господарство “Літинський молокозавод” відправить 3394 ц молока з жирністю 3,70 %.

Проводимо продуктовий розрахунок виробництва масла “Селянського”.

Визначаємо масу вершків, одержаних при сепаруванні:

Вихід вершків - 338 ц.

Визначаємо масу знежиреного молока (Мзм) = 3343 ц.

Визначаємо масу масла селянського = 146 ц.

Кількість молока, витраченого на виробництво 1 кг масла (вихід масла) = 23,2 кг.

Визначаємо масу маслянки (сколотин) = 176 ц.

Таблиця 25 Зведені результати продуктових розрахунків

№ п/п	Показник	Фактичні	Проектні
1	Надійшло молока на переробку, ц	3242	3394
2	Вміст жиру в молоці, %	3,62	3,70
3	Одержано від виробництва,ц: вершки знежирене молоко маслянка масло	323 3193 169 139	338 3343 176 146
4	Одержано масла в розрахунку на 1 корову, ц	1,85	1,95
5	Вихід масла, кг (витрати молока для виробництва 1 кг масла)	23,3	23,2

Аналізуючи дані таблиці 25 можна зробити висновок, що удосконаливши технологію виробництва молока збільшився вихід готової продукції.

3.7 Економічна ефективність проектної технології виробництва молока

Оцінку розрахунків економічної ефективності проектної технології проводимо за такими показниками: надій на корову, затрати праці на 1 ц молока, затрати кормів на одиницю продукції, собівартість молока (табл. 26).

Таблиця 26. Економічна ефективність проектної технології виробництва молока в господарстві

Показник	Звітний рік	Плановий рік
Поголів'я великої рогатої худоби, гол.	181	208
Поголів'я корів, гол.	75	75
Надій на 1 корову, кг	4550	5000
Жирність молока, %	3,62	3,70
Товарність молока, %	94,9	90,5
Валове виробництво молока, ц	3415	3750
Реалізовано натурального молока, ц	3242	3394
Затрати праці на 1 ц молока, люд.-год.	6,7	6,0
Витрати корму на 1 ц молока, ц корм. од.	1,04
Собівартість 1 ц молока, грн.	216	203
Реалізаційна ціна, 1 ц молока	320	330
Виручка від реалізації на 1 корову, грн.	13833	14934
Умовно-чистий прибуток: за 1 ц молока, грн.	104	127
на корову, грн.	4496	5747
Рівень рентабельності виробництва молока, %	45,7	56,6

Після впровадження розробки, у даному господарстві надій на корову зросте у плановому році на 450 кг, порівняно із звітним.

Собівартість 1 ц молока буде становити 203 грн., що на 13 гривень менше, порівняно із звітним роком.

Таким чином, всі розрахунки економічних показників свідчать про доцільність впровадження даної розробки у виробництво.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових, соціально-профілактичних мір і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці, це система міроприємств, направлених на створення оптимальних умов праці, не допускаючи виробничих травм і травматизму.

Інтенсивний розвиток охорони праці збігається з початком розвитку машинного виробництва, яке одночасно з полегшенням праці, підвищенням її продуктивності несло в собі небезпеку для життя і здоров'я працюючих.

Для сучасного сільськогосподарського виробництва характерним є також вплив на організм людини різних технічних, хімічних, біологічних та інших факторів. До цього спричиняє застосування машин і механізмів, енергетики, матеріалів і речовин (пестицидів, мінеральних добрив, лаків, фарб тощо), значні рівні шуму, вібрації, електромеханічного, інфрачервоного, ультрафіолетового, іонізуючого випромінювання, а також забрудненість повітря робочої зони [32].

Створення таких умов праці на виробництві, які б гарантували повну безпеку життєдіяльності працюючих, при яких максимальна продуктивність праці відповідала б найменшим затратам енергії організму людини, а організм людини не зазнав би шкідливої дії різних виробничих факторів, вимагає знань багатьох галузей науки і техніки.

У господарстві не завжди дотримуються вимог загальнодержавних нормативів з охорони праці, із надання додаткової відпустки та скорочення робочого дня в зв'язку з важливими та шкідливими умовами праці, видачі спецодягу, спецвзуття, мила на роботах пов'язаних з забрудненням тіла та рук, молока на роботах у шкідливих умовах праці, за рахунок господарства.

Керівництво і відповідальність за організацію роботи з техніки безпеки і виробничої санітарії в тваринництві покладається на власника підприємства. Проведення заходів з охорони праці в цілому по галузі покладається на головного зооінженера і головного ветеринарного лікаря.

Аналізуючи стан умов праці, слід відмітити, що в рослинництві, як і у тваринництві є ділянки, де переважає важка ручна праця, особливо жінок. Праця на фермі потребує від обслуговуючого персоналу великих трудових навантажень. Щоб зменшити фізичні навантаження на фермі обладнано кімнату відпочинку.

Розміщення обладнання в приміщеннях ферми відповідає технологічним вимогам. На території ферми є трансформаторна підстанція, яка забезпечує живлення електроустаткування. Для безпечної роботи співробітників все технологічне обладнання заземлено.

Тваринницькі приміщення слід утримувати відповідно до вимог безпеки і виробничої санітарії. Працівники, допущені до обслуговування великої рогатої худоби, зобов'язані суворо виконувати встановлені правила техніки безпеки. Оператори машинного доїння, пастухи, скотарі під час роботи мають користуватися спеціальним і санітарним одягом і взуттям, а також захисними засобами за діючими нормами. Забороняється випускати з приміщення, або впускати в нього корів під час роботи наземного і причіпного транспорту [9].

До основних причин виникнення травматизму можна віднести наступні:

- порушення технологічних процесів;

- несправний стан обладнання та інструментів.

Всі тваринники господарства раз на рік проходять обов'язково медичний огляд. Без довідки медичного закладу оператори машинного доїння та інші працівники ферми до роботи не допускаються.

Профілактика травматизму полягає в проведенні інструктажу та регулярному (раз на місяць) нагадуванні на зборах.

Відносним показником стану охорони праці можна вважати кількість і важкість випадків травматизму, аналіз яких ведеться у таблиці 27.

Як видно із даних таблиці 27, жодного зафіксованого випадку травматизму у господарстві, за останні три роки не було, що свідчить про позитивну роботу спеціалістів господарства у напрямку заходів із охорони праці у різних напрямах виробництва.

Таблиця 27. Аналіз стану травматизму у господарстві

Показник	Роки
	2009	2010	2011
Середня чисельність робітників, чол.:	22	25	25
в. т.ч. в рослинництві	11	12	9
в тваринництві	11	13	16
Число потерпілих: з втратою працездатності	-	-	-
Зі смертельним наслідком	-	-	-
Число людино-днів непрацездатності	-	-	-
Матеріальні збитки від нещасних випадків, грн.	-	-	-
Коефіцієнт частоти травматизму	-	-	-
Коефіцієнт важкості травматизму	-	-	-
Коефіцієнт непрацездатності	-	-	-

Для збереження тепла в зимовий період входи в приміщення мають бути тамбуровані з подвійними дверима, які відкриваються назовні. На території ферми мають бути місця для куріння.

В населеному пункті можна одержати медичну допомогу з приводу травм чи захворювань в медичному пункті, але на фермі спеціального медичного пункту не має. Медична аптечка знаходиться в кімнаті тваринника.

У господарстві не обладнано кабінету, або куточку з охорони праці.

Щорічно планується система заходів із охорони праці, на які виділяють відповідні кошти.

В господарстві щорічно виділяються відповідні кошти на заходи із охорони праці.

В період польових робіт працівники господарства забезпечуються харчуванням на місцях роботи. Продукти харчування в більшості власного виробництва. Але, на жаль, вони не забезпечені одягом відповідно до нормативних показників.

Паспортизація підрозділів з техніки безпеки в останні роки не проводилась. Розроблені заходи з охорони праці, які узгоджені з виробничим колективом та висвітлені в колективному договорі господарства. При прийнятті на роботу з працівниками проводиться ввідний інструктаж.

В журналі після проведення інструктажу працівники тваринництва ставлять свої підписи, які засвідчують, що вони прослухали інструктаж з техніки безпеки та зобов'язуються дотримуватись правил.

Директор, керівники підрозділів при проведенні інструктажу детально інформують працівника про умови праці та знайомлять з нормативами пільгами та компенсаціями. Навчання та перевірку знань керівників підрозділів і спеціалістів проводять один раз на три роки. Посадові особи, що не пройшли навчання та атестацію із охорони праці до керівних посад не допускаються. Пожежна безпека у тваринництві досягається за рахунок підготовки основних працівників, нічних скотарів та сторожів і полягає в періодичному проведенні інструктажу та забезпеченні обладнання протипожежних щитів. За останні три роки не допущено жодної пожежі. За протипожежну безпеку відповідають завідувач ферми. На всіх приміщеннях встановлено блискавкозахист. На території ферми встановлені знаки “Палити заборонено”.

Пропозиції із охорони праці в тваринництві:

1. Доукомплектувати пожежні щити обладнанням (вогнегасниками), відповідальний інженер з ТБ, (вересень, 2012 року).

2. Обладнати кабінет із охорони праці, відповідальний інженер з ОП, (липень-серпень, 2012 року).

3. Інженеру з ОП, провести паспортизацію виробничих підрозділів, (протягом 2012 року).

4. На весняні роботи закупити спецодяг і спецвзуття для працівників господарства, відповідальний інженер із охорони праці господарства, (грудень, 2012 року).

РОЗДІЛ 5. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

“Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру” (закон “Про цивільну оборону України”, ст. 1).

Громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха. Уряд України, інші органи виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і господарювання, повинні забезпечувати реалізацію цього права. Держава, як гарант цього права, створює систему цивільної оборони. Мета її - захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф, від стихійного лиха, сильнодіючих отруйних речовин, зброї. Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, на всі верстви населення. Розподіл цих заходів за обсягом і відповідальністю та їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

У системі ЦО поряд із забезпеченням захисту населення організовують й проводяться заходи щодо захисту сільськогосподарських тварин, продуктів тваринництва, рослинництва, а також джерел води.

Основний спосіб групового захисту тварин - укриття їх в обладнаних тваринницьких приміщеннях. Можна також обладнати для тварин силосні та сінажні траншеї, овоче- і картоплесховища, підземні вирубки, печери. Якщо приміщень немає, то тварин, що були на пасовищах, ховають у лісі, ярах, у луговинах, під навісом.

Для профілактики і захисту тварин від радіоактивних речовин (РР), отруйних речовин (ОР) і бактеріологічних засобів (БЗ) застосовують спеціальні препарати: радюпротектори проти ураження РР, антидоти від ОР і біопрепарати (вакцини і сироватки) для профілактики і лікування інфекційних захворювань. Ці речовини вводяться тваринам у середину через рот або підшкірно. Найпростішими засобами індивідуального захисту великих тварин є захисні маски для органів дихання і накидки для шкірного покриву, панчохи для кінцівок. Вони використовуються при перегонах (перевезеннях) тварин через ділянки радіоактивного зараження. Захисна маска виготовляється з трьох шарів мішковини і двох шарі в фільтрувального матеріалу (вата, клоччя, мох), має форму циліндра з дещо розширеним дном. На вільному краї роблять валик для щільного прилягання маски до морди тварини. Маска затримує до 85 % радіоактивного пилу. Якщо просочити маску спеціальними сумішами, вона захищатиме і від деяких отруйних речовин.