Особливості захисту квітково-декоративних рослин від трипсів в умовах ТОВ "Комбінат Тепличний"

Трипси часто викликають деформацію листя , місцевий хлороз або загальне в'янення рослин. В місцях живлення утворюються іржаво-коричневі плями, поверхня листка вкривається багаточисельними екскрементами, що мають вигляд дрібних чорних цяток [16].

Спостереження за появою трипсів і динамікою їх чисельності ми проводили, використовуючи механічний та еколого-біологічний способи контролю. Суть механічного полягає у використанні пасток (липкі, водяні, засмоктуючі), еколого-біологічного - у використанні хижих кліщів.

В тепличних умовах комбінату ми використовували водяні пастки, які являють собою пласку посудину з 10% розчином солі або іншим мильним розчин. Для того, щоб визначити, якого кольору пастки будуть найефективнішими, проводили спостереження. Нами було встановлено, що найбільш привабливими для трипсів були пастки жовтого кольору, потім білого, найменш привабливими - сині.

Також з метою контролю чисельності трипсів випускали хижого кліща Amblyseius barkeri.

При зборі трипс для подальшого їх визначення ми збирали дорослих комах та німф. Точна ідентифікація виду проводилася після перегляду та перемірювання розмірів частин тіла за допомогою мікрометричного окуляра. Довжина голови вимірюється від переднього краю очей до основи по серединній лінії, ширина позаду самих очей. При вимірянні довжини члеників вусиків стебельце (3-го членика) приймається за увагу, але мембрана, яка з'єднує окремі членики, не враховується. Верхня трубка черевця Tubulifera (10-ий сегмент) вимірюється від самої його основи до вершини сильно хітинізованої трубки, не звертаючи уваги на м'яку мембрану 11-го рудиментарного сегменту. Розрахунок відношення довжини голови до її ширини проводиться таким методом: наприклад довжина голови 180 нм, її ширина 15 нм (180:15=1,2, 1,2-1=0,2). Довжина тіла вимірюється таким чином, що вимірюють довжину голови, передньо- та крилогруди, потім кожен черевний сегмент і спіставляють отримані величини [15,21].

Попередня оцінка видової приналежності здійснювалася із залученням додаткових відомостей: виду рослини-господаря, характеру пошкоджень, кольору, розмірів і форми тіла комахи.

Оцінка заселеності рослин трипсами при огляді оранжерей проводилася по 4-х бальній системі:

0 балів - трипси на рослинах відсутні;

1 бал - присутній окремий вид трипсів;

2 бали - трипси заселяють 50% листків;

3 бали - трипси займають більше 50% листків.

Інтенсивність заселення рослин трипсами визначали відповідно до відомої формули, приведеної в роботі:

До = а.в * 100 / N *3, де

До = інтенсив заселення у відсотках;

а.в - сума множини кількості заселених рослин (а) на бал заселеності;

N - Число досліджених рослин;

3 - Вищий бал заселеності.

Після проведення досліджень, за 2-3-ма балами зараження рослини трипсом випускали хижого кліща Amblyseius barkeri.

Для пофілактики при відсутності трипсів на рослині, листки промивають мильним розчином.

Результати цього дослідження можна використовувати для складання прогнозу наступного року [4].

Методика виготовлення мікропрепаратів, рідина Фора. За допомогою препарувальної голки, на кінці якої насаджена велика гостра щетинка, комах переносять на препарувальне скло в каплю абсолютного спирту та м'яким пензликом розправляють на ньому. Після того як крила, ноги та вусики приймуть правильне положення, об'єкт переносять в ксилол чи спочатку пропускають через гвоздикове чи кедрове масло, а потім заключають в канадський бальзам.

В якості середовища, яке одночасно просвічує та фіксує об'єкти, застосовують гумміарабікову суміш - рідина Фор.

На предметне скло наносять потрібну кількість рідини, не більше того, скільки потрібно для заповнення простору під покрівельним склом, та переносять законсервованих трипсів. Після того, як комахам надано певного положення та крила, ноги, вусики розправлені, каплю покривають покрівельним склом. Препарати підсихають в горизонтальному положенні біля 10-20 днів. Просушування можна прискорити до 5-10 днів витримуванням препаратів у сушильній шафі при температурі 30-35?.

Для більш надійного збереження препаратів через 2-3 місяці після їх приготування краї покрівельного скла покривають лаком: в такому вигляді вони можуть зберігатись в будь-якому положенні 10 років.

Виготовлення рідини Фора: 30 г гуміарабіку розчиняють 50 см? дистильованої води, додають 20 см? гліцерину, суміш в банці з притертою пробкою витримують в термостаті при температурі 60 °С до 2 діб, додають 200 г хлоралгидрату, фільтрують через скляну вату, зберігають в темному місці.

Ефективність рослинних препаратів. У зв'язку з забороною застосування хімічних засобів захисту рослин у теплицях перед нами стояло завдання встановити ефективність рослинних препаратів, для цього ми спочатку проводили дослідження щодо особливостей росту і розвитку фітонцидних рослин (деревій звичайний, мильнянка лікарська, кульбаба лікарська, тощо), а також вивчили особливості розвитку і шкідливості комах фітофагів, зокрема трипсів.

Рослинні препарати готували на основі загально прийнятої методики [11].

В якості прилипаючої речовини використовували як розчинене господарське мило (40 г на 10 л води - стандарт), так і розчин мильнянки лікарської, зібраної у фазу її цвітіння. Це викликане тим, що попередні наші дослідження свідчать про інсектицидні властивості цієї рослин поряд з прилипаючими властивостями.

Обліки комах-фітофагів в 2009 році проводили вручну та методом технічного зору (рис.5.).

Рис 5. Колонія трипсів на листку

III. Експериментальна частина

3.1 Особливості зростання і розвитку Hibiscus rosa-sinensis L. в умовах Ботанічного саду ім. Фоміна

В умовах Ботанічного саду імені Фоміна китайська троянда дуже добре розмножується навесні і літом верхівковими живцями в субстраті, що складається з живильної землі при температурі 20-25 °С, а дорослі рослини взимку утримують при температурі 12-18 °С. Також Гібіскус можна розмножувати і насінням.

Технологія розмноження: зрізають під кутом здорові живці 7,5 - 10 см довжиною і 5-7 мм завтовшки, видаляють нижнє листя. Беруть горщик і наповнюють вологою сумішшю, за допомогою олівця і тонкої палички викопують ямку завглибшки декілька сантиметрів, в поглиблення садять живці, заглиблюючи їх до першого листка, і ретельно утрамбовують грунт біля них. Після цього накривають живці прозорим пакетом, який підтримують чотири палички і ставлять горщик в тепле місце подалі від прямих сонячних променів. При цьому грунт в горщиках регулярно поливають. Коли утворилися корінці і живці почали рости, через 25-30 днів прибирають пакети і дають рослинам акліматизуватися протягом 5 - 7 днів, перш ніж перенести на постійне місце, а укорінені живці розсаджують, через декілька днів прищіпують кінчики, що ростуть, щоб надати кущу компактну форму.

Гібіскус дуже вередлива рослина, влітку можна винести китайський розанець на повітря, а при низьких температурах рослина стає листопадною, листя і бутони обпадають при зміні місця, від холодного грунту або від його пересихання. Коли дуже сухе повітря - скручується листя, а при нерегулярному поливі жовтіють і обпадають листя гібіскуса, а також, коли недолік поживних речовин - листя блідне, жилки стають блідо-зеленими. При сухому повітрі можлива поява хвороб і шкідників (попелиць, білокрилки, павутинового кліща).

Важливою особливістю для зростання і розвитку китайської троянди є підгодівля. Гібіскус підгодовують повним мінеральним добривом, чергуючи його з рідким коров'яком (1 частина настою на 10 частин води). Підгодівля Гібіскуса проводиться з весни до середини серпня раз на тиждень, а в решту пори року - 1 раз на місяць, тільки фосфорними і калійними добривами в половинній дозі .

3.2 Видовий склад домінантних комах-фітофагів, що пошкоджують Hibiscus rosa-sinensis L.

В умовах ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” в 2009 р. ми відмітили 9 видів домінантних комах-фітофагів, які ушкоджують троянди (табл.1). Ці ж шкідники зустрічались і в Ботанічному саду ім. Фоміна.

Таблиця 1. Видовий склад домінантних комах-фітофагів, що пошкоджують троянди в умовах ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” (2009 р.).

№ п/п	Вид, українська і латинська назва	Родина, українська і латинська назва.	Характер пошкодження
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Звичайний павутинний кліщ Tetranychus urticae Koch. Туркестанський павутиний кліщ Tetranychus turkestani Ug. Теплична білокрилка Trialeurodes vaporariorum Westw Оранжерейна (персикова,тютюнова) попелиця Myzodes persicae Розанная зелена попелиця Macrosiphum rosae L. Щетинистий борошнистий червець - Pseudococcus longispinus Targ Приморський борошнистий червець - Pseudococcus maritimus Ehrh Оранжерейний трипс - Heliothrips haemorrhoidalis Квітковий трипс -Frankliniella intonsa	Павутинові Tetranychidae Білокрилки Aleirodidae Попелиці Aphididae Червеці і щитівки Coccidae Трипси Thysanoptera	Імаго і личинки з нижнього боку листової пластинки проколюють епідерміс і висмоктують клітинний сік. Личинки і німфи живляться соком рослин, є переносниками ряду вірусних захворювань. Імаго і личинки висмоктують сік з рослин, після чого листя деформується. Імаго і личинки живляться соком рослин, висмоктуючи його і викликаючи при цьому патологічні зміни в тканинах рослин. Імаго і личинки пошкоджують листя, зелені органи рослин, плоди, висмоктуючи сік. Пошкоджене листя жовтіє, засихає та відпадає.

Окрім цих видів (табл.1.) в теплицях і Ботанічному саду дуже шкідливими відмічені трипси, з яких найбільш поширеним видом є трипс оранжерейний .

3.3 Особливості розвитку і шкідливості оранжерейного трипса

Самка чорно-бура, останні 2-3 членики черевця оранжево-жовті, довжиною 1,2-1,4 мм. Голова поперечна, рідше квадратна. Вусики довгі, тонкі. Передні крила розвинені, вигнуті, прозорі, в основі розширені, з вилкоподібною повздожньою жилкою. Гомілки та передні стегна жовті. Членики черевця по боках з невеликими виступами (рис.7).

Яйця білі, бобовоподібної форми. Молоді личинки білі, через деякий час жовтіють .

Личинки ІІ віку 1 мм довжиною, жовта, очі червоні. У личинок обох віків крізь стінки тіла просвічується травневий канал. Пронімфа біля 1 мм довжиною, інтенсивно-жовтого кольору з яскраво-червоними очими та зародками крил. Німфа до 1,3 мм довжиною і відрізняєтьсявід пронімфи більш розвиненими зародками крил, вусики направлені назад і лежать на голові у чохликах (рис.8).

Яйця відкладщають в тканини листків. При температурі +25?С та +30?С вони відроджуються через 4доби, при температурі +20?С - через 6 діб, при температурі +15?С - через 11 діб. Личинка першої стадії розвитку живиться активно відразу ж після відродження. При температурі +30?С перше линяння відбувається через 1 добу, при +25?С - через 1-3 доби, +20?С - через 2 доби, +15?С - через 5 діб. Личинка другої стадії розвитку є досить активною. Тривалість розвитку цієї стадії варіює від 3 діб при температурі +30?С до 9-10 діб при температурі +15 ?С (при +20?С - 5 діб, при +25?С - 4 доби). Далі личинка другої стадії розвитку стає все менш рухливою і перетворюється на пронімфу. Час розвитку пронімфи та перехід у німфу відбувається за 1 добу при температурі +25 і +30?С, при температурі +20?С - за 2 доби, при температурі +15?С - за 3-4 доби. Розвиток пронімфи та німфи відбувається виключно в грунті. Відроджені імаго в перші 24 години досить пасивні, пізніше стають більш активними; весь розвиток трипсів проходить протягом 20-35 днів (таб.2).

Дорослі комахи та личинки поселяються на нижній стороні листка, де і живляться. В місцях живлення утворюються іржаво-коричневі плями, поверхня листків вкриваеться багаточисельними екскрементами у вигляді дрібних чорних цяток. На верхній стороні листків з'являються білуваті плями.

Отримані нами дані показали, що оранжерейний трипс здатен швидко розповсюджуватися і розмножуватися, завдавати шкоди рослинам в оранжереях Ботанічного саду та теплицях комбінату. Встановлено його трофічні зв'язки з 200 видами рослин, що відносяться до 55 сімей і 3 класів. Оглянуті нами рослини наведені у таблиці 3.

Таблиця 3 Види рослин, що ушкоджуються оранжерейним трипсом в оранжереях Ботанічного саду ім. акад. А. В. Фоміна

Пошкодження бали	Рослини	Родина
3	2	1
-	+	-	Pteris arguta L.	Petridaceae
+	-	-	P.cretica L.
+	-	-	P. longifolia L.
+	-	-	P. serrulata L.
-	-	+	Adiantum capillis-veneris L.	Adiantaceae
-	+	-	A. cuneatum Langsd. Et. Fisch
+	-	-	A. formosum R. Br.
+	-	-	A. hispidulum Swartz
-	-	+	A. macrophyllum Swartz
-	-	+	Magnolia grandiflora L.	Magnoliaceae
-	+	-	Annona muricata L.	Annonaceae
-	-	+	A. cherimola mill.
-	-	+	Houttuylia cordata thund.	Saururaceae
+	-	-	Piper magnificum Trel	Piperaceae
+	-	-	P. plantagineum Schlect
+	-	-	Nymphaea caerulea Savign	Nymphaceae
-	+	-	N. capensis Thund.
-	+	-	N. stellata Willd.
+	-	-	N. gigantean Hook
+	-	-	N. lotus L.
+	-	-	Nelumbo nucifera Gaertn.	Nelumdonaceae
-	+	-	Ficus lacor Buch-Haw.	Moraceae
+	-	-	Bougainvillea glabra Choisy.	Nyctaginaceae
-	-	+	B. spectabilis Willd.
-	+	-	Delosperma crassyloides (Haw.) L.Bol.	Aizoaceae
-	+	-	Echinocereus delaetii Guerke	Cactaceae
-	+	-	Epiphyllopsis gaertneri Berger.
	+	-	Pereskia aculeate Mill.
+	-	-	P. rubescens Pfeiff.
-	+	-	Rhodocactus grandifolius (Haw.) Knuth. (T.)
-	+	-	Rhipsalis campos-portoana Loefgr.
-	+	-	R. crispala(Haw.) Pfeiff.
-	-	+	R. roseana Berg
+	-	-	Amaranthes aspera L.	Amaranthaceae
-	+	-	Coccoloba uvefera L.	Poligonaceae
-	+	-	Camellia japonica L.	Theaceae
-	+	-	Hypericum canariensis L.	Hypericaeae
+	-	-	Bixa orellana L.	Bixaceae
-	+	-	Carica papaya L.	Caricaceae
-	+	-	Lagenaria vulagaris Ser.	Cucurbaitaceae
-	-	+	Momordica rostraca A. L.
-	+	-	Brachychiton discolor F. Muel.	Sterculiaceae
+	-	-	Abutilon sellovianum Regel.	Malvaceae
+	-	-	Gossypium arboretum Parl.
+	-	-	Hibisicus rosa-sinensis L.
-	+	-	Portulacaria afra Jacg	Portulaceae
+	-	-	Acalypha hispida Burm	Euphorbiaceae
-	+	-	Croton ciliato-glanduliferus Ortega
+	-	-	Euphorbia dendroidea L.
-	-	+	Raphiolepis umbellate (Thunb.) Schneid.	Rosaceae
+	-	-	Rosa sp.
-	+	-	Pittospornm crassifolium Soland	Pittosporaceae
-	+	-	P. beterophllum Franch.
+	-	-	P. tobira Dryand.
+	-	-	P. undulatum Vent.
-	-	+	Cotyledon jacobseniana Poelln.	Crassulaceae
+	-	-	Kalanchoe blossfeldiana Poelln.
-	+	-	K. marmorata Baker.
+	-	-	до. pinnata (Lam.) Pers.
-	-	+	K. tetraphylla Perr.
-	-	+	Acacia Arabica Willd.	Mimosaceae
-	-	+	A. farnesiana Willd.
+	-	-	Baubinia purpurea L.	Caesalpiniaceae
+	-	-	Cassis acutifolia delile
-	+	-	Punica granafum L.	Punicaceae
-	+	-	Eugenia brasiliensis Lam.	Myrtaceae
+	-	-	E. myrtifolia sims.
+	-	-	Citrus limon (L.) Burm.	Rutaceae
+	-	-	Murraya exotica L.

Найбільше число видів, що ушкоджуються трипсом, відмічене в Crassulaceae (32 види), Liliaceae (13 видів), Asteraceae (12), Cactaceae Myrtaceae, Solanaceae (по 9 видів), Bignoniaceae (6). В значній мірі трипс заселяє види рослин родин: Bombacaceae, Malvaceae, Pittosporaceae, Caesalpiniaceae, Lauraceae, Piperaceae, Sterculiaceae. Зовсім не ушкоджує трипс давні за походженням види рослин: Araucariaceae, Cycadaceae, Arecaceae.

Аналіз даних, приведених в таблиці 3. показує, що ступінь пошкодження різних видів рослин оранжерейним трипсом варіює від 1 до 3-х балів. До трьох балів ушкоджуються 30 видів рослин: Piper nigrum L., Bougainvillea glabra Choisy, B. Spectabilis Willd., Achyranthes aspera L., Cyclamen persicum Mill., Theobroma cacao L., Acalypha hispida Burm.,Pittosponun xylocarpum Wang., Lalanchoe blossfeldiana v. Poelln 'Brilliant STRA K. Dixoniana Harriet., Bauliinia purpurea L., Acca sellowiana Burr., Eucalyptus amplifoiia Naudin, e. viminalis Labiii., Fuchsia magellanica Lam., F. Hibrida Hort., Citrus limon (L.) Burn., Zanthoxylum planispinum Sieb. Et Zucc., Plumeria cuminata Ait., Solatium nigrum L., Tetranema mexicanum Benth., Jacaranda inimosifoiia D.Don, Spathodea campanulata Beauv., Senecio anteuphorbium Sch. Bip., Howothia rugosa Baker., Semele androgyna Kunth.

У два бали було заселено 26 видів рослин, серед яких поширені є Camellia japonica L., Hibiscus rosa-sinensis L., Pittosporum crassifolium Soland., Kalanchoe afzeliana Britten, in Olifer, Hedera colchica C. Koch, Schefflera actinophyla Narms., Aloe striata Haw., Haworthia attenuate Haw.

Всі інші види ушкоджуються трипсом незначною мірою - 1 бал і менше. На Cathranthus roseus G. Don., Capsicum magnificum annum L. Kalanclioe sp. трипс заселяє тільки пагони, бутони, квіти. У оранжереях, де зібрані колекції рослин самих різних таксонів, ушкоджуються не всі види одночасно.

Динаміка чисельності трипсів корелює з динамікою вегетації рослин і характеризується мінімальним значенням цього показника в період відносного спокою рослин. Наприклад, приріст в Senecio anteuphorbium спостерігається з січня по березень і в цей період відбувається інтенсивне заселення їх трипсами, в квітні-травні інтенсивне зростання цих рослин затихає і трипси переселяються на рослини інших видів. У квітні-травні починається інтенсивний приріст Senecio stapeliiformis Phillips і в цей період спостерігається збільшення чисельності трипсів на них.

3.4 Ефективність рослинних препаратів

З досліджень щодо ефективності рослинних препаратів проти комплексу шкідливих організмів у закритому ґрунті встановлено, що ефективність дії вивчених нами рослинних препаратів із тютюну та мильнянки лікарської проти трипсів, як правило, коливається в межах 60-70 відсотків (таб.4.) .

Таблиця 4. Ефективність тютюнового пилу та мильнянки лікарської проти трипсів (ТОВ”Комбінат” Тепличний ”., 2009 р)

Варіанти досліду	Норма, кг/л	Загибель трипсів на шостий день після обробки, %
Контроль	_	1,6
Тютюновий пил	0,3	59,3
Мильнянка лікарська	1,6	42,5
Тютюновий пил +Мильнянка лікарська	0,3 + 1,1	69,2

Виходячи з цього ми можемо сказати, що перша обробка ними доцільна при чисельності шкідливих організмів, що перевищує економічний поріг шкодочинності не більше , ніж в двічі. Це в свою чергу свідчить про необхідність уточнення моніторингової системи при використанні рослинних препаратів.

Дана таблиця показує на скільки ефективними виявились рослинні препарати. При обробкою водою загинуло 1,6% трипсів, кращі результати показав тютюновий пил-59,3% , обробка мильнянкою дала 42,5 %, та найкращі результати нам дала суміш тютюнового пилу та мильнянки лікарської - 69,2%.

3.5 Ефективність фітокомплексонів проти комах-фітофагів

Доведено, що використання комплексонів із бінарних сумішей ряду фітонцидних рослин, в порівнянні із монопрепаратами, підвищує, як правило, біологічну ефективність проти об'єктів ентомофітофагології, зокрема трипсів, попелиць, клопів, гусениць молодших віків лускокрилих орієнтовно на 10-15 відсотків (табл.3). Це особливо спостерігається при використанні кожного препарату сумісно з мильнянкою лікарською, яка, крім токсичної дії, має також прилипаючі властивості відносно оброблюваних об'єктів.

Важливою особливістю застосування рослинних препаратів є те, що їх дія проявляється при понижених температурах, коли ентомофаги вже не здатні проявити свою ефективну дію проти комах-фітофагів.

Відомі мікробіопрепарати (Боверін, Бітоксибацилін, Вертицилін, Мікоафідан, Метаризин, Актофіт) використовуються для захисту рослин лише від певних видів шкідників, а препарати Різоплан, Агат-25к, Бактофіт - проти збудників захворювань рослин. Дія цих препаратів направлена лише на окремі групи шкідливих організмів (або на попелиць, або трипсів, або борошнисту росу тощо), в той час як рослини, як правило, пошкоджуються комплексом шкідливих організмів одночасно. Виробництво цих препаратів вимагає складного комплексу технічних засобів, виробничих приміщень, енергетичних витрат. Ефективність наведених біопрепаратів проявляється лише за певних показників гігротермічного режиму (температура в межах 20 - 28⁰С, відносна вологість повітря не менше 70 - 90%).

В 2009 році нами продовжувалися дослідження щодо ефективності комплексонів проти комплексу шкідливих організмів на квітково-декоративних культурах.

Найбільш близьким за біологічною сутністю до нашого рішення проблеми є препарат на основі ріпакової олії та емульгатору (Рапсовое масло с емульгатором, производство Финляндия. ж. Цветоводство, 2006, №2, с.9). Недоліком відомого препарату є недостатньо широкий спектр дії на шкідливі організми, наприклад, він не діє на щитівок, які поширені на плодових та оранжерейних рослинах.

Нами ставиться завдання створення нового фітокомплексону, в якому забезпечується високий ступінь екологічної чистоти за рахунок введення біологічно безпечних інгредієнтів та розширення спектру дії на більшу кількість видів шкідливих організмів за рахунок введення нових інгредієнтів з інсектицидними властивостями.

Поставлене завдання досягається тим, що готують екологічно безпечний засіб захисту рослин від комплексу шкідливих організмів „Фітокомплексон-1”, що містить ріпакову олію, емульгатор, тютюновий пил та зібраний у фазу квіткування чистотіл.

Препарат отримують методом водяних витяжок з рослинної сировини та емульгатора.

Технологія приготування робочої рідини фітокомплексону включає наступні операції:

- 0,4 кг сухої та подрібненої сировини чистотілу заливають 4 л теплої води, настоюють 5 годин і розчин проціджують;

- 0,4 кг тютюнового пилу заливають 4 л теплої води, настоюють 5 годин і розчин проціджують;

- 0,05 кг ріпакової олії та 0,05 кг емульгатора зливають в один посуд, утворену суміш заливають 2 л теплої води і ретельно розмішують;

- для обприскування рослин від шкідливих організмів всі отримані розчини зливають в один посуд, ретельно розмішують і зразу ж використовують.

Випробування препарату Фітокомплексон-1 в 2009 році засвідчили (табл.5), що при сумісному введенні до ріпакової олії з емульгатором вище перерахованих інгредієнтів, токсичність препарату підвищується.

При цьому розширюється спектр шкідливих організмів, на яких діє цей препарат, за більшого діапазону гігротермічного режиму.

Ціль досягається позитивним впливом на інсектофунгіцидні властивості препарату інгредієнтів, які сумісно вводяться до ріпакової олії з емульгатором. Водяні витяжки з тютюну та чистотілу майже не токсичні для людини та досить швидко втрачають токсичність для інших членів консорції та агроценозу в цілому.

Використання в препараті Фітомплексон-1 водяних витяжок тютюну та чистотілу значно розширює спектр шкідливих організмів, проти яких можна використовувати цей препарат та підвищує інсектофунгіциду дію, порівняно з аналогічним препаратом.

Крім того, в 2009 році ставилося завдання щодо створення комплексонів з введенням нових інгредієнтів. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що Комплексон-2п для захисту рослин від широкого спектру шкідливих організмів, що містить олію ріпакову та емульгатор, згідно корисній моделі додатково містить водяну витяжку тютюнового пилу та перцю стручкового гіркого в мас., %: водяна витяжка тютюну - 4,0, перцю гіркого - 5,0, ріпакова олія з емульгатором - 1,0.

Препарат отримують методом водяних витяжок з рослинної сировини. Технологія приготування:

- суху рослинну сировину подрібнюють, беруть 0,4 кг (тютюну) та 0,5 кг (перцю гіркого) і настоюють в 6 л води впродовж 5 годин, проціджують;

- окремо змішують ріпакову олію з емульгатором за співвідношення 1:1;

- для обприскування рослин від шкідливих організмів в 4-х літрах води розчиняють 0,1 кг отриманої суміші олії з емульгатором та доливають 6 л настояної рослинної сировини з тютюну та перцю і ретельно перемішують.

Таблиця 5 Ефективність дії препарату Фітокомплексон-1 проти комплексу шкідливих організмів за різних гігротермічних умов

Гігротермічні умови	Шкідливі організми	Технічна ефективність (%) на 5-у добу
		Еталон (ріпакова олія з емульгатором)	Комплексон-1
18-240С і 60- 80%	Трипс оранжерейний	72,3±2,52	98,3±1,15
28-340С і 50- 70	Трипс оранжерейний	96,7±1,15	98,7±0,58

Випробування препарату Комплексон-2п засвідчили (табл. 6), що при сумісному введенні до ріпакової олії з емульгатором вище перерахованих інгредієнтів, токсичність препарату підвищується і розширюється спектр шкідливих організмів, на яких діє цей препарат, за більшого діапазону гігротермічного режиму. Ціль досягається позитивним впливом на інсектофунгіцидні властивості препарату інградієнтів, які сумісно вводяться до ріпакової олії з емульгатором. Водяні витяжки з тютюну та перцю гіркого майже не токсичні для людини та досить швидко втрачають токсичність для інших членів консорції агроценозу. Використання в препараті Комплексон-2п водяних витяжок тютюну та перцю гіркого значно розширює спектр шкідливих організмів, проти яких можна використовувати цей препарат та підвищить інсектофунгіциду дію, порівняно з аналогічним препаратом.

Таблиця 6 Технічна ефективність препарату Комплексон-2п проти комплексу шкідливих організмів за різних гігротермічних умов

Гігротермічні умови	Шкідливі організми	Технічна ефективність (%) на 5-у добу
		Еталон (ріпакова олія з емульгатором)	Комплексон-2п
18-240С і 60- 80%	Трипс оранжерейний	73,0±2,64	98,67±0,57
28-340С і 50- 70%	Трипс оранжерейний	97,0±1,0	99±1,0

IV. Економічна ефективність методів захисту квіткових культур

Інтенсифікація квітникарства вимагає більш вдосконалених надійних систем захисту рослин, а також раціональних співвідношень профілактичних та винищувальних заходів(хімічних, фізичних, біологічних і т.д.). Широке застосування різних методів захисту рослин викликає необхідність ретельного техніко-економічного аналізу з метою відбору більш раціональних засобів в боротьбі з шкідливими організмами, економії пестицидів і інших засобів захисту рослин. В умовах ринкових стосунків, де велика конкуренція щодо збуту продукції використовуються такі показники, собівартість виробленої продукції, рентабельність виробництва, сукупність витрат, що свідчить щодо економічної ефективності вирощування сільськогосподарських культур. Під економічною ефективністю використання методів захисту слід розуміти віддачу витрачених методів при їх використанні і вартість збереженого урожаю. Нашим завданням було оптимізувати шляхи підвищення виробництва і якості товарної продукції гібіскусу.

Відомо, що економічна ефективність є одним з показників використання хімічних препаратів, зокрема інсектицидів. В той же час їх використання на культурі гібіскуса, особливо під час цвітіння, може мати дуже негативні наслідки щодо явища на навколишнє середовище і здоров'я людей. Виходячи з цього, ми замість інсектицидів використовуємо рослинні препарати. Таким чином, в умовах Ботанічного саду на гібіскусі проти трипсів ми використовували рослинні препарати.

Економічна ефективність захисних методів залежить від співвідношення величин збереженого урожаю з розрахунками його якості і витрат на використання методів захисту рослин. Достатньо повно вона визначається показником чистого доходу, собівартості і продуктивності роботи. Але кожен з цих показників показує тільки одну із сторін господарського процесу. Тому ефективність методів захисту рослин може бути охарактеризована тільки комплексом наступних показників:

· Урожай і його кількість на захищених і незахищених ділянках;

· Урожай, збережений в результаті використання біологічних методів;

· Загальні витрати на вирощування, збір, транспортування і реалізацію урожаю;

· Додаткові витрати на використання біологічних методів.

У ряді випадків, коли неможливо встановити врожайність вирощуваної культури, доцільним на наш погляд, є обґрунтування екологічної ефективності.

Це особливо важливо, коли рослини використовують у фітодизайнових композиціях. Їх також необхідно захищати від шкідливих організмів, які здатні істотно зменшити природний вид рослин або знищувати їх повністю.

Розрахунок показників економічної ефективності наведений нами в таблиці 7.

При розрахунку умовно чистого доходу від вартості приросту урожаю віднімали суму додаткових витрат після варіантів, окупність витрат отримали шляхом ділення вартості прибутку на додаткові витрати. Відмічене свідчить, що при захисті біологічними засобами, знищуються трипси, зменшується забрудненість товарної продукції і навколишнього середовища.

Таблиця 7 Економічна ефективність захисту троянд від шкідників в умовах ТОВ ”Комбінат” Тепличний ”

Захист рослин біологічний метод	Контроль (без захисту рослин)	Варіант
4	2	Урожайність (шт. на. 1 м ?)
2 шт. 9 грн.	_	Прибавка врожаю (шт. на 1 м ?), Грн.
2	_	Матеріали	Додаткові Витрати (Грн.) на 1 м ?
1	_	Інше
3	_	Всього
6	_	Чистий прибуток 1 м?, Грн.
2	_	Окупність витрат, Грн.

V. Охорона праці

Охорона праці спрямована на забезпечення безпеки, збереження здоров'я працюючих, попередження та ліквідацію професійних захворювань і виробничого травматизму.

Трудове законодавство регламентується законодавчими актами, основними з яких є ”Конституція України”, ”Кодекс законів про працю”, Закон України ”Про охорону праці”. Конституційне право громадян на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності відображено у законі України ” Про охорону праці”, Прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року (нова редакція 2002 р.). Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх просади і рівня кваліфікації.

Конституцією нашої держави передбачено оздоровлення та полегшення умов праці, запровадження на всіх підприємствах сучасних засобів охорони праці, забезпечення санітарно-гігієнічних умов, які виключатимуть виробничий травматизм та професійні хвороби працівників.

В теплицях ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” відповідальність за охорону роботи і техніку безпеки при роботі з пестицидами несе керівник господарства. Всі роботи з хімічного захисту рослин проводиться під захистом дипломованого фахівця із захисту рослин. Службу охорони праці очолює інженер з охорони праці, який здійснює оперативний контроль за станом охорони праці.

Важливим організаційним заходом по профілактиці виробничого травматизму є інструктаж, який проводять при прийомі на роботу груповим або індивідуальним методами у вигляді бесіди - лекції. Завданням інструктажу є ознайомлення нового робітника з загальними правилами по техніці безпеки.

На робочому місці інструктаж проводять при допуску до роботи, при зміні умов і характеру праці. Обов'язково проводять повторні інструктажі через кожні 6 місяців з відповідною реєстрацією в журналі обліку інструктажу по техніці безпеки (НПАОП 0.00-4.12-05).

Але разом з тим, у господарстві є ряд недоліків в області охорони праці. Сховище пестицидів та мінеральних добрив має ряд відхилень, відсутні табличні назви деяких пестицидів.

Допуск до роботи з пестицидами проводиться на основі довідки про проходження медичного огляду ( НПАОП 0.03-4.02-94).

Пестициди видаються згідно письмового дозволу директора господарства і при цьому проводиться відповідний запис у журналі про видачу та прийом пестицидів. Кількість пестицидів видають з розрахунку норми витрати на одиницю площі.

Щороку складається план проведення заходів та інструктажів з техніки безпеки. Згідно нього передбачені контроль головних спеціалістів, навчання обслуговуючого персоналу з охорони праці та джерела фінансування заходів з охорони праці.

Якщо на підприємстві трапляється нещасний випадок або людина втрачає працездатність більше ніж на одну добу проводиться розслідування - акт. Контролює розслідування та документальне оформлення, а також виконання заходів по усуненню причини Державне управління охорони праці.

В нашому господарстві ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” велику увагу приділяють протипожежній безпеці.

Пожежна команда складається з 24 чоловік. Вся техніка обладнується протипожежними засобами і медичними аптечками.

Охорона здоров'я людей, зайнятих на проведенні хімічних препаратів для захисту рослин і тих, що виконують інші види робіт, щодо нагляду за посівами на полях, оброблених пестицидами, а також постачання санітарних норм якості сільськогосподарської продукції вимагають суворого застосування гігієнічних регламентів пестицидів. Керівник робіт по захисту рослин ознайомлює людей, що залучаються до роботи з пестицидами, з їх характеристикою, особливостями дії на організм людини, методами застереження, виробничою і особистою гігієною, дати інструктаж по охороні праці і правилам пожежної безпеки, з першою медичною допомогою при отруєнні пестицидами.

Пестициди зберігають тільки в складських приміщеннях, спеціально обладнаних відповідно до гігієнічних і будівельних норм (НПАОП 0.03-1.08-73). Категорично забороняється використовувати для цієї мети землянки, підвали і склади пального (НПАОП 0.03-1.12-98, ГОСТ 19433-88).

Склади бувають базисні ( прирейкові, примагістральні, районні, міжгосподарські) та витратні (колгоспні, радгоспні, тваринницьких і птахівничих комплексів). Для зберігання пестицидів на базисних складах загального призначення повинні бути обладнані ізольовані приміщення. Крім цього, створюються міжгосподарські пункти хімізації, обслуговуючі декілька колгоспів або радгоспів. Вони також повинні відповідати вимогам, що пред'являються до базисних складів.

Ширина санітарно - захисних зон для базисних складів встановлюється залежно від їх місткості: до 20 т - 200 м, 20 - 50 т - 300, 50 - 100 т - 400, 300 т - 500, 300 - 500 т - 700 і понад 500 т - 1000 м.(НПАОП 0.03-1.12-98).

Окремо зберігаються пестициди і мінеральні добрива у витратних складах колгоспів і радгоспів. Відстань між складом пестицидів і майданчиком для протруєння насіння, приміщенням для зберігання протруєного насіння розчин-розправним вузлом і будівлею адміністративного і побутового призначення повинне бути не менше 50 м. Відстань між іншими будівлями, майданчиками та спорудами залежить від конкретних умов, рельєфу місцевості, об'єму робіт (НПАОП 0.03-1.12-98).

До роботи з пестицидами не допускають людей віком до 18 років, вагітних і годуючих жінок, а також працівників, що мають медичні протипоказання (різні види хронічних захворювань після спеціального перерахування).

Для перевезення пестицидів використовують спеціалізований або пристосований для цього завдання транспорт, який позначають сигнальними знаками, наприклад прапорцями, які кріпляться до кабіни. Доставка пестицидів від складів до місць застосування здійснюється транспортом господарств по затвердженому територіальною санепідемстанцією і державтоінспекцією маршруту (НПАОП 0.03-1.12-98 і ГОСТ 19433-88).

Особи, супроводжуючі транспорт, стежать за цілісністю тари.

Швидкість руху транспорту з пестицидами не повинна перевищувати 40 км/год.

При перевезенні вогненебезпечних речовин вживають додаткові заходи безпеки металеві частини кузова автомобіля щоб уникнути виникнення іскри при ударі об металеву тару покривають деревом або м'яким матеріалом. Транспорті засоби забезпечуються вуглекислими брометиловими вогнегасниками, а особи, які супроводжують вантаж, противогазами. Під час зупинок на відпочинок не можна розводити вогонь. Палити під час руху і на зупинках забороняється. Місце для куріння повинне знаходитися не ближче 100 м від стоянки транспорту.

Балони з фумігантами при перевезенні укладають горизонтально, ковпаками в одну сторону і надійно укріплюють. Особи, які супроводжують вантаж, стежать за тим, щоб балони уникали поштовхів, падінь та ударів. В літній час балони і бочки з фумігантами захищають від нагрівання сонячним промінням (закривати зокрема брезентом).

Після закінчення перевезення транспортні засоби ретельно вимивають, вичищають, знезаражують, після цього допускається їх подальша експлуатація (НПАОП 0.03-1.12-98).

Тривалість робочого дня при роботі з високотоксичними пестицидами не перевищує 4 години, а менш токсичними - 6 годин. Люди, що виконують роботи, пов'язані з пестицидами, обов'язково користуються засобами індивідуального захисту, які забезпечує організація, що відповідає за проведення цих робіт. Для захисту організму від попадання пестицидів через шкіру, органи дихання, слизові оболонки за кожним працівником на період роботи відповідно до НПАОП 0.00-4.01-08 ”Типові норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства” закріплюють комплект індивідуального захисту, спецодягу, спецвзутті, респіратор або протигаз, захисні окуляри, рукавиці. Адміністрація господарства забезпечує видачу, прання, оббезараження одягу, взуття і інших засобів індивідуального захисту. З метою захисту від попадання пестицидів через органи дихання використовують протигазові респіратори (РПГ - 67) з відповідними патронами, універсальні (РУ - 60М), промислові протигази із змінними коробками, протизапорошені респіратори (Ф - 62Ш, У - 2К, "Пелюсток", "Астра"). При обприскуванні високотоксичними препаратами (1-ої і 2-ої груп за показником токсичності) використовують респіратори РУ - 60М і РПГ - 67 з протигазовими патронами. Спецодяг очищають від пилу механічним способом і провітрюють - періодично її перуть в міру забруднення, але не пізніше, ніж через шість робочих змін. Не допускається збереження спецодягу в будинках і на складі для пестицидів. Не ближче ніж 200 м від місця роботи з пестицидами (з невітряного боку) обладнують місця для відпочинку, прийому їжі, з бачком для питної води, умивальником, милом, шафою для аптечки першої медичної допомоги та індивідуальними рушниками. При всіх видах робіт з пестицидами керівник робіт спостерігає за станом самопочуття працівників. При першій скарзі працівника він зобов'язаний звільнити його від подальшої роботи і надати першу допомогу, викликати лікаря. Працівники працюючи з пестицидами суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Під час роботи забороняється їсти, пити, палити.

У наших дослідженнях для захисту рослин від шкідників використані фітонцидні рослини. Як засоби в охороні праці використовувалися засоби захисту працівників, що виконували відповідні операції:

1) використовували захисний одяг, рукавиці, окуляри і респіратор;

2) не палили, не пили, не вживали їжі;

3) після роботи рештки фітонцидних рослин закопали в землю [13,17].

Висновки

1. В умовах Ботанічного саду ім. Фоміна та ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” в досліджувальні роки нами відмічено 9 видів домінантних комах-фітофагів, які ушкоджують квітково-декоративні рослини :звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch), туркестанський павутинний кліщ (Tetranychus turkestani Ug), теплична білокрилка (Trialeurodes vaporariorum Westw), оранжерейна попелиця (Myzodes persicae), розанова зелена попелиця (Macrosiphum rosae l), щетинистий борошнистий червець (Pseudococcus longispinus Targ), приморський борошнистий червець (Pseudococcus maritimus Ehrh), оранжерейний трипс (Heliothrips haemorrhoidalis), квітковий трипс (Frankliniella intonsa).

2. В 2008- 2009 роки в умовах Ботанічного саду ім. академіка А.В. Фоміна та ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” на квіткових культурах найбільш шкодочинними відмічені трипси: оранжерейний (Heliothrips haemorrhoidalis), квітковий (Frankliniella intonsa Tryb) та оранжерейна білокрилка (Trialeurodes vaporariorum Westw.).

3. Одним з найбільш розповсюджених комах-фітофагів за період досліджень спостерігався оранжерейний трипс (Heliothrips haemorrhoidalis). Встановлено, що найбільшої шкоди оранжерейний трипс надає молодим рослинам на бутонах.

4. В умовах ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” оранжерейний трипс в закритому грунті розвивається безперервно і найбільша його чисельність спостерігається з січня по серпень.

5. Ефективним ентомофагом оранжерейного трипса в умовах теплиць ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” відмічений хижий кліщ Amblyseius barkeri.

6. Ефективність дії бінарних сумішей рослинних препаратів в порівнянні з монопрепаратами дещо вища. Наприклад, настій тютюнового пилу з мильнянкою лікарською викликає загибель трипсів дещо вище 70 відсотків.

7. З метою збільшення ефективності рослинних препаратів проти комплексу шкідливих організмів необхідно створювати принципово нові фітокомплексони, в склад яких входить 4-5 інградієнтів з різних видів рослин. Наприклад, ефективність дію фітокомплексону з ріпаковою олією, емульгатором, тютюновим пилом та перцем гірким проти комплексу шкідливих організмів в лабораторних умовах сягає 90 відсотків.

Список використаної літератури

1. Анаян Р.Н. Биология персиковой тли как вредителя табака в Армянской ССР и меры борьбы с ней./ Р.Н. Анаян// Сборник научных трудов Армянского НИИ технических культур. - Ереван, 1950. - №3. - С. 127-137.

2. Антонюк С.И. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений: в З-х/ С.И. Антонюк, Б.А. Арешников - К.: Урожай, 1987. - 440 с. С.177-258.

3. Ахатов А.К., Вредители тепличных и оранжерейных растений (морфология, образ жизни, вредоносность, борьба)./ А.К.Ахатов , С.С. Ижевский -Москва: Товарищество научных изданий КМК. 2004. -307 с.

4. Бабич А.О. Кормові і білкові ресурси світу/ А.О. Бабич-К:Урожай,1995. -298с.

5. Биологическая защита растений. Методические рекомендации по сохранению и использованию природних ресурсов энтомофагов и энтомопатогенов в защите урожая (экологические основы защиты растений). -К: УСХА, 1987. -59с.

6. Биологические средства защиты растений. (Сборник Б 63 статей). Под ред. Е.М. Шумакова, Г. В. Гусева, Н.С. Федоринчика. М., «Колос», 1974. - 408 с.

7. Белосельская З.Г., Вредители и болезни цветочных и оранжерейных растений / З.Г.Белосельская, А.Д. Сильвестров -Л., М.: Сельхозгиз, 1953.-207 с.

8. Белоусов Л.С., Редкие растения мира/ Л.С Белоусов, Л.В. Денисова- М.: Лесн. Пром-сть, 1933. - 344 с.

9. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология/ Г.Я. Бей-Биенко- М.: Высшая школа, 1980.

10. Бровдій В.М., Біологічний захист рослин/ В.М.Бровдій, Гулій В.В., Федоренко В.П. - К.: Світ, 2004. - 351 с.

11. Вигера С.М. Фітонцидологія з основами вирощування та застосування фітонцидно-лікарських рослин/ С.М. Вигера-К.: Вирій, 2001. - 160 с.

12. Выявление сельскохозяйственных вредителей и сигнализация сроков борьбы с ними. Под. ред. И.Я.Полякова, М., Россельхозиздат, 1964, с. 41

13. Выявление сельскохозяйственных вредителей и сигнализация сроков борьбы с ними. Под. ред. И.Я.Полякова, М., Россельхозиздат, 1964, с. 41

14. Вульф Е.В. Мировые ресурсы полезных растений/ Е.В.Вульф, О.Ф. Малеева Справочник. Издательство "Наука" Ленинградское отделение. Ленинград, 1969. - 562 с.

15. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. В трех томах. Под общ. ред. В.П Васильева - К.: Урожай. - 1-й том.-1987. - 440 с., 2-й том - 1988. - 576 с., 3-й том. - 1989. - 408 с.

16. Дядечко Н.П. Трипсы или бахромчатокрылые насекомые европейской части/ Н.П. Дядечко-К.: Урожай, 1964.-386 с.

17. Дядечко Н.П. основи біологічного методу захисту рослин / М.П. Дядечко/ За ред.. -К.: Урожай, 1999. -174 с.

18. Ильинская М.И. Вредители оранжерейных растений/ М.И. Ильинская- М.: Изд-во АН СССР, 1963. - 132 с.

19. Ион О.И. Пузыреногие/ О.И Ион. -Л.: Издание защиты растений от вредителей, 1928.-50 с.

20. Колісниченко О.М. Сезонні біоритми та зимостійкість деревних рослин/ О.М. Колісниченко- К.: Фітосоцентр, 2004. - 176 с.

21.Коев Г.В., Настас З.Д. Вредители цветочных культур и меры борьбы с ними/ Г.В. Коев Академия наук молдавской ССР Ботанический сад., 1986. - 38 С.

22. Король Е. Комнатные растения-целители/ Е. Король // Ж.. Цветы в квартире, в саду, на даче. К., 2006. - № 9. - С. 31-33.

23. Корчагин В.Н. Защита сада от вредителей и болезней/ В.Н. Корчагин // М.,1978. - 305 с.

24. Колесова Д.А. Биологическая защита сада от вредителей/ Д.А. Колесова // Ж. Защита растений. К., 1995. - № 9. - С. 38-39.

25. Куслицкий В.С., Митрофанов В.И. Перепончатокрылые паразиты вредителей плодового сада/ В.С.Куслицкий, И.З. Ливщиц //Ж. Защита растений. К., 1987. № 11. - С. 49-53.

26. Лебедев Г.И. Декоративное садовотство/ Г.И. Лебедев, /Краткий словарь-справочник. Москва, 1949.-438 с.

27. Лившиц И.З. Защита плодового сада от вредителей и болезней/ И.З. Лившиц, Н.И. Петрумова -Симферополь, 1971. - 412 с.

28. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур; За ред. В.П. Омелюти. -К.: Урожай, 1986. - 295 с.

29. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Офіційне видання. - К.:“Юнівест Маркетиг“, 1999.-224 с.

30. Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. - К.: Юнівест медіа, 2008. - 447 с.

31. Попов Н.А., Массовое разведение и применение энтомофагов в защищенном грунте/ Н.И.Петрумова, И.А. Забудская - Москва, 1991. - С. 27-39.

32. Рогова Т.И. Вредители оранжерейных растений/ Т.И. Рогова - Москва, 1963.-131 с.

33. Рубцов И.А. Биологический метод борьбы с вредными насекомыми/ И.А. Рубцов- М.; Л: Сельхозгиз, 1948. - 411 с.

34. Румянцев П.Д. Амбарные вредители и меры борьбы с ними/ П.Д. Румянцев- М.; Заготизадат, 1940. - 320 с.

35. Саков С.Г. Оранжерейные и комнатные растения и уход за ними/ С.Г. Саков- Л.: Наука, 1983. - С. 436-438.

36. Слободенюк О.І. Західний квітковий трипс як структурний елемент закритих екосистем України/ О.І. Слободенюк - Дніпропетровськ, 2006.-20 с.

37. Суитмен Х. Биологический метод борьбы с вредными насекомыми и сорными растениями/ Х. Суитмен- М.,:Колос, 1964. - 575 с.

38. Терезникова Е.М., Защита цветочно-декоративных растений от вредителей/ Е.М.Терезникова, П.Я. Чумак - М.: Агропромиздат, 1989. - 127 с.

39. Темицкий В.И. Насекомые-энтомофаги вредителей сада/ В.И. Темицкий М., 1976. - 178 с.

40. Титов Д.А. Полезные насекомые сада/ Д.А. Титов // Ж. Защита растений. К., 1987. - № 2. - С. 56-57.

41. Финни Дж. и Фишер Т.У. Разведение насекомых-энтомофагов и их хозяев/ Дж. Финни и Т.У. Фишер // Биол. Борьба с вред. Насекомыми и сорняками. - М.: Колос, 1967. - С. 249-269.

42. Филиппов Н.А. Энтомофаги вредителей растений/ Н.А. Филиппов Кишинев, " Штиинца ", 1980. - 108 с.

43. Чумак П.Я. Поширення білокрилки оранжерейної в оранжереях Ботанічного саду ім.. акад.. О. В. Фоміна і біологічні заходи боротьби з нею/ П.Я. Чумак // Наук. Вісн. Чернівецьк. ун-ту. Біологія. - 2002. - Вип. - 145 с.

44. Чумак П.Я. Квітник без шкідників і хвороб . Біологічні основи захисту рослин-інтробуцентів від шкідливих організмів/ П.Я. Чумак - К.: Квіти України, 2000. - 55 с.

45. Чумак П.Я. К видовому составу вредителей и болезней растений закрытого грунта Ботанического сада им. Акад. А.В. Фомина. Вредители и болезни декоративных растений и меры борьбы с ними/ П.Я. Чумак, Е.В. Бакаева -1977. - С. 68-70

46. Чумак П.Я. Павутинні кліщі (Tetranychidae, Acariformes) - шкідники рослин -інтродуцентів закритого грунту в Україні/ П.Я. Чумак // Вісн. Київ. ун-ту. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2000. - вип. 3. - С. 71-74.

47. Чумак П.Я. Членистоногие в оранжереях Украины и экологические основы защиты растений от вредителей: Монография/ П.Я. Чумак- К.: Издательский и полиграфический центр "Киевский университет", 2004. - 143 с.

48. Шаруда Г.И. Защита тропических и субтропических культур от вредителей/ Г.И. Шаруда -Х.: 1987.-27 с.

49. Яновський Ю.П. Ентомо-акарифаги сисних шкідників та їх роль в плодових розсадниках/ Ю.П. Яновський // Черкаси, 1995. - 242с.

50. Bagnall R.S. and Iohn. On some Thysanoptera collected in France. Ann Soc. Entom/ R.S. Bagnall- France, 1937.-307-327 c.

51. Heinds W.E. , Contribution to a monograph of the insects of the order Thysanoptera inhabiting/ Heinds W.E.- N. America. Proc. U.S. Nat. Mus. XXVI, 1902.-79-242 c.

52. Sheyer E.R. , Studies upon Thysanoptera.1. Genus Rhipidothrips Ann. Rep. Exp. Ches. Sta. 36, 1950.-35-37 c.

Размещено на Allbest.ru