Стан та аналіз виконання виробничої програми з розвитку рослинницької галузі

Б)вартості основних засобів 2-1

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок надзвичайних обставин.

Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції як винагороду за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності. Кількісно він становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і небюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Тому ці показники характеризують усі сторони господарювання.

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності е:

- вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон'юнктури ринку;

- систематичний контроль за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;

- визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінювання якості прибутку;

- виявлення резервів збільшення суми прибутку і підвищення рівня прибутковості бізнесу;

- оцінювання роботи підприємства з використання можливостей збільшення прибутку і рентабельності;

- вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.

Основними джерелами інформації в аналізі фінансових результатів прибутку є накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками результатів, фінансової звітності ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал", ф. № б "Примітки до річної фінансової звітності", дані статистичної звітності "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів", дані внутрішньої управлінської звітності, а також відповідні таблиці бізнес-плану підприємства [28, 176 - 179].

У процесі аналізу використовують різні показники прибутку, які можна класифікувати таким чином.

1. За видами господарської діяльності розрізняють прибуток від основної (операційної) діяльності, прибуток від інвестиційної діяльності, прибуток від фінансової діяльності.

2. За складом включених елементів розрізняють маржинальний (валовий) прибуток, загальний фінансовий результат звітного періоду до виплати процентів і податків (брутто-прибуток), прибуток до оподатковування, чистий прибуток.

Маржинальный прибуток - це різниця між виручкою (нетто) і прямими виробничими витратами на реалізовану продукцію.

Брутто-прибуток включає фінансові результати від опера* дійної, фінансової й інвестиційної діяльності, позареалізаційні і надзвичайні доходи і витрати (до виплати процентів і податків). Характеризує загальний фінансовий результат, зароблений підприємством для всіх зацікавлених сторін (держави, кредиторів, власників, найманого персоналу).

Прибуток до оподатковування - це результат після виплати процентів кредиторам.

Чистий прибуток - це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, виплата за економічними санкціями та інших обов'язкових відрахувань.

3. Залежно від характеру діяльності підприємства розрізняють прибуток від звичайної (традиційної) діяльності і прибуток від надзвичайних ситуацій, незвичайних для цього підприємства.

4. За характером оподаткування розрізняють оподатковуваний і неоподатковуваний (пільговий) прибуток відповідно до податкового законодавства, що періодично переглядається.

5. За ступенем обліку інфляційного фактора розрізняють номінальний прибуток і реальний прибуток, скоригований на темп інфляції у звітному періоді.

Рис 1.6 Структурно-логічна модель факторного аналізу формування чистого прибутку

6. За економічним змістом прибуток поділяють на бухгалтерський і економічний. Бухгалтерський прибуток визначають як різницю між доходами і поточними явними витратами, відображеними в системі бухгалтерських рахунків. Економічний прибуток відрізняється від бухгалтерського тим, що в розрахунку його величини враховують не лише явні витрати, а й неявні, не відображувані в бухгалтерському обліку (наприклад, витрати на утримання основних засобів, що належать власнику фірми).

7. За характером використання чистий прибуток поділяють на капіталізований і споживаний. Капіталізований прибуток - це частина чистого прибутку, який спрямовують на фінансування приросту активів підприємства. Споживаний прибуток - та його частина, яку витрачають на виплату дивідендів акціонерам і засновникам підприємства.

Чистий прибуток є одним із найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Кількісно він становить різницю між сумою прибутку до оподаткування і сумою внесених у бюджет податків з прибутку, економічних санкцій та інших обов'язкових платежів підприємства, які покривають за рахунок прибутку.

Величина чистого прибутку залежить від факторів зміни прибутку до оподаткування і факторів, що визначають частку чистого прибутку в його загальній сумі, а саме від частки податків, економічних санкцій і т. ін[34, 97 - 101].

1.3 Методологічні підходи до аналізу показників ефективності рослинницької галузі

Аналізуючи виробничу програму з рослинництва ми повинні виходити з того, що в сільськогосподарському виробництві розрізняють валовий і товарний вихід продукції. Окрім цього рослинництво включає такі основні підгалузі як зернове виробництво, виробництво технічних культур, виробництва плодів і ягід, овочів, винограду тощо. Перед усім аналіз починають з обсягів виробництва, потім визначають фактори, які є більш впливовими на вихід продукції у натуральному та вартісному виразах. У підсумку підраховують резерви щодо ефективного введення галузі. Інформаційними джерелами для аналізу є форма статистичної звітності 21 та 29 та річна звітність форма 50 с/г.

Основними завданнями аналізу рослинництва є :

- визначення рівня виконання плану виробництва продукції в натуральному і вартісному виразі з урахуванням її вартості.

- з'ясування причин приросту або зменшення валового обсягу продукції порівняно з планом (чи минулим роком) та визначення за умов використання факторного аналізу реальних показників за умов розрахунків їх абсолютних величин.

- аналіз показників ефективності окремих видів сільськогосподарських культур та їх факторний аналіз.

- виявлення резервів подальшого збільшення виробництва продукції та їх ефективність

- узагальнення висновків та наведення пропозицій для прийняття виважених управлінських рішень.

За допомогою аналізу оцінюють:

- досягнутий рівень виробництва продукції;

- виконання контрактів і замовлень, договорів з покупцями і забезпечення продукцією потреб підприємства;

- виконання плану валового виробництва і фактори, які його зумовили;

- причини зміни розміру посівної площі та урожайності культур,

- передовий світовий досвід щодо виробництва екологічно чистої продукції,

- резерви збільшення виробництва продукції,

- шляхи поліпшення її якості,

- шляхи оптимізації витрат на виробництво,

- шляхи нарощування обсягу конкурентоспроможної продукції,

- стратегію розвитку галузі тощо.

Основні джерела інформації є:

- форма статистичної звітності №50 с. г. “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємства”,

- дані бухгалтерського обліку,

- виробничий звіт 10.3а с. г.,

- нормативно - довідкова література, тощо [28, 324- 326].

Для наочного і комплексного аналізу виробництва продукції рослинництва на рис. 1.7 наведемо блок схему факторної системи.

Рис. 1.7 Блок схема факторної системи обсягу виробництва продукції рослинництва

Аналіз виробництва продукції рослинництва починається з вивчення її динаміки по окремих культурах і в цілому по рослинництву з наступною оцінкою змін. На основі цих даних розраховують ланцюгові та базисні індекси. Загальновідомо, що аналіз валової продукції в натуральному виразі можна представити в вигляді мультиплікативної моделі:

ВЗ = П * У

Виходячи з того, що модель мультиплікативна - вплив факторів на окремий показник можна розрахувати як за способом ланцюгових підстановок так і за способом абсолютних різниць.

Порівняємо показник за фактом з плановим показником.

Для розрахунку показника за планом формула має вигляд:

ВЗ _пл=П _пл * У_пл

Для розрахунку на фактичному рівні формула має вигляд:

ВЗ _ф=П _ф * У_ф,

де: ВЗ _пл - Валовий збір за планом;

ВЗ _ф- Валовий збір за фактом;

П _пл - Площа за планом;

П _ф - Площа за фактом;

У _пл - Урожайність за планом;

У_ф - Урожайність за фактом.

Метод ланцюгових підстановок передбачає наступну послідовність розрахунків:

0= П _пл * У_пл

1= П _ф * У_пл

2= П _ф * У_ф

Виходячи з ланцюгових підстановок визначимо зміну факторів, яка робиться у наступній послідовності:

Зміна за рахунок

А)площі 1-0

Б)урожайності 2-1

Протягом року виконання планового збору продукції аналізують у період збиральних робіт як по господарству в цілому, так і по бригадах. Якщо планова посівна така сама, як і фактично засіяна та призначена до збирання, то, порівнюючи під час оперативного аналізу відсоток виконання плану збирання на площі в гектарах з відсотком виконання плану валового збору в центнерах, можна визначити, чи зможе господарство виконати встановлене планом завдання щодо валового збору. Якщо відсоток виконання плану валового збору вищий за відсоток виконання плану збирання на площі, то організоване завершення збиральних робіт забезпечить не тільки виконання плану, а й перевиконання плану валового збору продукції. Тут слід враховувати і такий чинник, як виконання плану збиральних робіт у планові терміни. Затягування термінів збирання може призвести до великих втрат урожаю. Тому під час аналізу виконання плану валового збору слід враховувати результати аналізу ходу збиральних робіт.

Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності її виробництва. У ній відбиваються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб'єктів господарювання, конкурентоспроможність продукції.

Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг є важливим інструментом у системі управління витратами. Він дає змогу вивчити тенденції зміни її рівня, визначити відхилення фактичних витрат від нормативних (стандартних) і їхні причини, виявити резерви зниження собівартості продукції і виробити заходи з освоєння їх.

Ефективність системи управління витратами багато в чому залежить від організації їхнього аналізу, яка, у свою чергу, визначається такими факторами:

- формою і методами обліку витрат, які застосовують на підприємстві;

- ступенем автоматизації обліково-аналітичного процесу на підприємстві;

- станом планування і нормування рівня операційних витрат;

- наявністю відповідних видів щоденної, щотижневої і щомісячної інформації внутрішньої звітності про операційні витрати, що дають змогу виявляти відхилення, їхні причини і вчасно вживати коригувальних заходів для усунення їх;

- наявністю спеціалістів, які вміють грамотно аналізувати й управляти процесом формування витрат [21, 197 - 202].

Для глибшого вивчення причин зміни собівартості аналізують звітні калькуляції окремих виробів, порівнюють фактичний рівень витрат на одиницю продукції з плановим і даними минулих періодів, інших підприємств у цілому і за статтями витрат.

Визначимо вплив факторів на собівартість 1 ц продукції. Для цього розробимо факторну модель (рис. 1.8)

Зв'язок між факторами представляє кратну модель, яку можна представити у вигляді формула:

С = В / У

Розрахунок факторного аналізу можна провести за умов виконання методу ланцюгових підстановок.

Рис. 1.8 Блок схема факторної системи собівартості продукції рослинництва

Порівняємо показник за фактом з плановим показником.

Для розрахунку показника за планом формула має вигляд:

С_пл = В_пл / У_пл

Для розрахунку на фактичному рівні формула має вигляд:

С_ф = В_ф / У_ф,

де: В _пл - Витрати за планом;

В _ф- Витрати за фактом;

С _пл - Собівартість за планом;

С _ф - Собівартість за фактом;

У _пл - Урожайність за планом;

У_ф - Урожайність за фактом.

Метод ланцюгових підстановок передбачає наступну послідовність розрахунків:

0= В_пл / У_пл

1= В_пл / У_ф

2= В_ф / У_ф

Виходячи з ланцюгових підстановок визначимо зміну факторів, яка робиться у наступній послідовності:

Зміна за рахунок

А)урожайності 1-0

Б)витрат 2-1

Основними джерелами резервів зниження собівартості продукції є:

- збільшення обсягу її виробництва за рахунок повнішого використання виробничих потужностей підприємства;

- скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, обладнання, запобігання невиробничим витратам, виробничому браку т. д.[28, с.268].

рослинництво фінансовий сільськогосподарський

Розділ 2. Аналіз діяльності ПСП «Новогригорівське»

2.1 Аналіз виробництва продукції за обсягом, видами (асортиментом) і якістю

Сільське господарство має ряд особливостей одним з яких є те, що вартість валової продукції не збігається з вартістю товарної продукції - це відбувається з причин того, що частина валової продукції йде на внутрішньгосподарські потреби самого підприємства. Величина залежить від спеціалізації, форми оплати та інших факторів. Якщо в господарстві розвинута тваринницька галузь, то левова частка продукції рослинництва використовується у формуванні кормової бази, але в ринкових умовах господарі отримують фінансові результати від власної реалізації продукції, тому на рівень її впливають такі показники як товарність, коефіцієнт конкурентоспроможності тощо.

Наведемо в динаміці вартість валової продукції.

Таблиця 2.1 Динаміка виробництва валової продукції в ПСП «Новогригорівське» у постійних цінах 2010 року

Роки	Вартість валової продукції в постійних цінах 2010 р.,тис. грн.	У тому числі	Приходиться валової продукції сільського господарства на 1 га сільськогосподарських угідь,грн.
		Валова продукція рослинництва	Валова продукція тваринництва
2010	4568	4568	-	2,01
2011	6139	6139	-	2,7
2012	4739	4739	-	1,9

З таблиці 2.1 можемо зробити висновок, що валова продукція сільськогосподарського підприємства зросла майже на 4 % в 2012 році в порівнянні з 2010 роком.

Наведемо у розрахунковій таблиці 2.2 як фактори вартості валової продукції і коефіцієнт товарності впливають на зміну рівня саме товарної продукції. Для цих розрахунків використовують вартість валової продукції в поточних цінах.

Таблиця 2.2 Динаміка виробництва валової і товарної продукції в ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. до 2010 р. (+;-)
Вартість валової продукції в постійних цінах 2010 року, тис. грн.	4568	6139	4739	171
у тому числі: рослинництва	4568	6139	4739	171
тваринництва	-	-	-	-
Вартість валової продукції за цінами реалізації, тис.грн.	4119,3	6561,8	6613,8	2494,5
Коефіцієнт товарності	1,013	1,011	0,953	х
Вартість товарної продукції з цінами реалізації, тис.грн.	4170,9	6635,2	6301	2130,1
Зміна вартості товарної продукції за цінами реалізації за рахунок: а)коефіцієнта товарності	х	х	х	-247,2
б)вартості валової продукції	х	х	х	2377,3

Як показують розрахункові показники коефіцієнт товарності може мати дуже високу варіацію від 0,5 до 1 і більше. Це відбувається,тому що іноді господарі закуповують у населення сільськогосподарську продукцію. Також на складах має місце перехідний залишок зерна. Іноді тваринники для збільшення виходу продукції віддають велику рогату худобу на вирощування в часний сектор, з таких причин коефіцієнт може дорівнювати одиниці або більше 1.

З наших досліджень ми бачимо, що в середньому складає понад одиницю. Це відбувається за рахунок того, що вартість товарної продукції і вартість валової продукції знаходяться у різних співвідношеннях. Для того щоб визначити, які саме фактори впливають на зміну товарної продукції. Наведемо функціональний зв'язок між коефіцієнтом товарності і вартістю валової продукції за формулою:

Вт₁₀ = Кт₁₀ *ВВП₁₀ = 1,013 * 4119,3 = 4172,9

Вт₁₂ = Кт₁₂ *ВВП₁₂ = 0,953 * 6613,8 = 6303

Модель мультиплікативна, тому вплив факторів на результативний показник можна визначити, як за рахунок методу абсолютних різниць так і ланцюгових підстановок. Метод абсолютних різниць:

(Кт ₁₂ - Кт ₁₀) * ВВП ₁₀ = (0,953 - 1,013) * 4119,3 = -247,2

(ВВП ₁₂ - ВВП ₁₀) * Кт₁₂ = (6613,8 - 4119,3 ) * 0,953 = 2377,3

Таким чином у нашому дослідженні вартість товарної продукції за рахунок зміни коефіцієнта товарності складає - 247,2 , а за рахунок зміни валової продукції 2377,3.

Поняття «конкурентоспроможність» підприємства було введено в науковий оборот М. Є. Портером і є базовим в управлінні, і буде існувати по відношенню до підприємства до тих пір, поки воно утримує конкурентну перевагу над конкурентами ринку. Конкурентна перевага характеризується ним як «продуктивність використання ресурсів», де критерієм є рентабельність виробництва. Конкурентні переваги існують тоді, коли підприємство може отримати рентабельність, яка вище середньої для даної галузі чи сегмента ринку.

Критеріями показника конкурентоспроможність є якість товару, яка характеризує здатність товару задовольняти потреби відповідно до його призначення та ціна товару,яка характеризує доступність товару для споживача.

В Україні, на сьогоднішній день, ринок пшениці є найактивнішим сегментом. Це пов'язано з тим, що аграріям необхідно звільнити складські приміщення під новий урожай кукурудзи та соняшнику. З іншої сторони Україна активно вивозить зернову за кордон, адже Чорноморська пшениця сьогодні є досить конкурентною та завойовує все більше ринків збуту. Враховуючи те, що на сьогоднішній день внутрішні ціни досить низькі - аграрії неохоче збувають зернову та, по можливості, стримують її пропозицію на ринку. За таких умов закупівельні ціни вже на кінець вересня почали зростати. Станом на 26 вересня закупівельні ціни на пшеницю 5-го класу коливаються в діапазоні 1220 - 1540 грн/т на умовах франко-елеватор, залежно від регіону. На умовах СPT-порт - 1500 - 1680 грн/т. На умовах поставки FOB ціна зросла до 245 $/т.

Якщо говорити про цінову ситуацію, що склалася з соняшником, як провідною олійною культурою країни, то за оперативною інформацією Мінагропроду про рівень середньозважених закупівельних цін, станом на 22 серпня 2012 року соняшник коштував понад 4 тис. грн/т, тоді як мінімальна ціна становила 3,6, а максимальна - 4,6 тис. грн/т. При цьому, порівняно з іншими регіонами, найдорожчою продукція була в Луганській (4,55 тис. грн/т) та Одеській (4,35 тис. грн/т) областях.

Наведемо оцінку основних видів сільськогосподарської продукції.

Таблиця 2.3 Оцінка конкурентоспроможності основних видів сільськогосподарської продукції в ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 рік	2012 р.	2012 р. до 2010 р.,
Виробництво зерна, ц	18449	29122	9349	50,7
Рівень товарності,	87,5	87,9	85,6	97,8
Собівартість 1 ц, грн.	81,3	75,4	161,4	198,5
Середня ціна реалізації 1 ц, грн.	87,5	136,7	141,1	161,3
Ринкова ціна 1 ц зерна, грн.	112,5	139,3	214,9	102,4
Прибуток 1ц зерна, грн.	6,2	61,3	-20,3	х
Коефіцієнт конкурентоспроможності	1,384	1,847	1,331	х
Виробництво насіння соняшнику, ц	8708	10670	13800	152,7
Рівень товарності,	100	100	100	100
Собівартість 1 ц, грн.	157,8	169,4	220,7	139,9
Середня ціна реалізації 1 ц, грн.	297,1	283,3	388,3	130,7
Ринкова ціна 1 ц соняшнику, грн.	340	420	450	110
Прибуток 1ц соняшнику, грн.	139,3	113,9	167,6	120,3
Коефіцієнт конкурентоспроможності	2,155	2,479	2,039	х

Виходячи з таблиці 2.3, ми спостерігаємо збільшення собівартості продукції зернових на 98,5 % при зростанні середньої ціни реалізації на 61,3 % в 2012 році в відносному порівнянні до 2010 року, виробництво зерна знизилось майже на 50 %. При цьому господарство не отримує прибутку. Якщо аналізувати соняшник, то можна зазначити,що його виробництво зросло більш як на 50%. Собівартість зростає повільнішими темпами, ніж середня ціна реалізації, що свідчить про, що підприємство отримує прибуток по даній культурі і це прибуток за досліджуваний період збільшився на 20,3 %.

Стрімке зростання світових цін на зерно та насіння олійних культур активізує експортерів та переробників на вітчизняному ринку. Нинішня цінова ситуація внутрішнього ринку на соняшник порівняно зі світовими цінами, вигідність географічного розташування впливає на підвищення попиту на насіння. До того ж, зростання вітчизняних потужностей з переробки олійних культур впливає на загострення конкуренції між переробниками та експортерами в Україні. Отже, враховуючи прогнози до утримання високого попиту на соняшник та продукти його переробки в світі, варто очікувати подорожчання продукції в Україні.

2.2 Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінка ефективності використання його ресурсів

Економічні ресурси є основою виробництва споживчих благ, що задовольняє все зростаючі потреби людей. В силу природних, виробничих та людських факторів, виробничі ресурси є обмеженими. В свою чергу кожна стадія життєвого циклу підприємств має особливу систему ресурсозабезпечення. Зародження потребує значних фінансових, та як наслідок їх використання - виробничих ресурсів.

Раціональне використання землі для України було, є і буде однією з найважливіших народногосподарських завдань, стрижневим питанням її незалежності і добробуту. Наведемо в таблиці 2.4 економічну ефективність використання земельних угідь.

Таблиця 2.4 Економічна ефективність використання земельних угідь в ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р.
				+,-	%
Площа сільськогосподарських угідь,га у тому числі площа ріллі	2277	2272	2454	176	107,7
Вироблено на 1га сільськогосподарських угідь, тис.грн.: - чистого доходу (виручки) від реалізації продукції	1,8	2,9	2,6	0,8	144,4
-валового прибутку(+), збитку(-)	0,5	1,2	0,8	0,3	160
-чистого прибутку (+), збитку(-)	0,5	1,2	0,3	-0,2	60

Зробимо висновок з отриманих даних. Підприємство не цілком ефективно використовує земельні угіддя. Хоча відбулося чистого доходу(виручки) від реалізації продукції на 0,8 тис. грн. з 1 га у натуральному виразі або на 44,4% у відносному (за досліджуваний період) та зростання валового прибутку що припадає на 1 га сільськогосподарських угідь 0, 5 тис. грн. (у 2010 р.) до 0,8 тис. грн. (у 2012 р.), все ж таки відбулося зниження чистий прибуток на 1, що зменшився на 0,2 тис. грн.

Немає єдиних підходів до формування сучасної ідеологи раціоналізації землекористування, чітко окресленої методики визначення цінності такого енергоресурсу ґрунту, як гумус, не опрацьовано механізм управління відтворенням і збереженням родючості ґрунтів. Власне, усвідомлення необхідності управління енергоресурсом ґрунту й спонукало поставити мету - поглибити теоретико-методологічні засади та розробити практичні рекомендації щодо розвитку землекористування, яке базується на бездефіцитному балансі гумусу в ґрунті. Внаслідок втрат гумусу (якщо їх не компенсувати) відбувається процес збіднення ґрунту, що призводить до зниження його родючості і зменшення врожайності вирощуваних культур. Але, враховуючи той факт, що в основі ринкової економіки лежить госпрозрахунок, орієнтований на окупність втрат, зумовлених господарською діяльністю, то досягнення її забезпечується лише шляхом інтенсифікації землеробства, що, у свою чергу, "провокує" прискорену мінералізацію гумусу, тобто його втрату.

Для збільшення економічної ефективності від використання земельних угідь слід проводити збереження і відтворення родючості ґрунтів шляхом поновлення хімічного складу ґрунту за рахунок гумусу.

На рівень показника продуктивності праці впливають два основних фактора - вартість виробленої продукції та середньорічна чисельність праці.

Україна по продуктивності праці суттєво відстає від європейських країн. Згідно з дослідженням МОП, Україна по цьому показнику знаходиться на 89 місці. Якщо в 2010 році загально признаний показник продуктивності праці «ВВП на робітника» для України становив 17,8 тис. дол., то цей же показник для Росії дорівнював 37,6 тис. дол., а для США - 103 тис. дол. Для того, щоб підвищити продуктивність праці, українські підприємства впроваджують системи оцінки персоналу, а також різні програми управління ефективністю і контролю якості. Однак поки середні показники продуктивності праці в країні все ще в 3 - 5 разів нижчі ніж в Америці та Європі.

Розглянемо у таблиці 2.5 як ці фактори вплинули на продуктивність праці.

Таблиця 2.5. Динаміка продуктивності праці та її факторний аналіз в ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р.,(+,-)
Валова продукція в постійних цінах 2010 р., грн.	4568	6139	4739	171
Середньорічна чисельність працівників, чол.	23	28	29	6
Середньорічна продуктивність праці, тис. грн.	198,6	206	163,4	- 35,2
Зміна середньорічної продуктивності праці 1 працівника звітного року до базисного за рахунок: а) вартості валової продукції у постійних цінах 2010 р., грн.	х	х	х	7,4
б) середньорічної чисельності працівників, грн.	х	х	х	-42,6

З таблиці 2.5 ми спостерігаємо, що в 2012 році в порівнянні з 2010 роком збільшилася на 6 чол. Також збільшилась вартість валової продукції на 171 тис. грн. Щодо середньорічної продуктивності праці, то вона зменшилась на 35,2 тис. грн..

Визначимо вплив факторів на результативний показник за допомогою факторного аналізу методом ланцюгових підстановок:

0= ВП ₁₀ / ЧП₁₀ =4568 / 23 = 198,6 тис. грн.

1= ВП ₁₂ / ЧП₁₀ =4739 / 23 = 206 тис. грн.

2= ВП ₁₂ / ЧП₁₂ =4739 / 29 = 163,4 тис. грн.

Зміна середньорічної продуктивності праці 1 працівника за рахунок:

а) вартості валової продукції у постійних цінах 2010 р., грн.

1 - 0 = 206 - 198,6 = 7,4

б) середньорічної чисельності працівників, грн.

2 - 1 = 163,4 - 206 = -42,6

Виходячи з розрахункових показників факторного аналізу (метод ланцюгових підстановок) можна сказати, що зростання показника продуктивності праці відбувається здебільшого за рахунок вартості валової продукції на 7,4 тис. грн. Щодо середньорічної кількості працівників, то цей показник зменшує середньорічну продуктивність праці на 42,6 тис.грн і загальне зменшення результативного показника становить 35,2 тис.грн.

Сума витрат на оплату праці передбачає розрахунок фонду оплати праці. Фонд оплати праці (ФОП) -- основний економічний показник з оплати праці, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, економічному аналізі.

Відомо, що станом на 1 грудня 2012 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 1134 грн.

Одна з головних задач для підприємств різних форм власності - пошук ефективних засобів управління працею, які забезпечують активізацію людського чинника. Вирішальним причинним чинником результативності діяльності людей є їх мотивація.

В теоретичному плані мотивація поведінки людини - дуже складний і багато в чому не вивчений феномен. Існує безліч визначень мотивації. Один з головних видів мотивації - матеріальна мотивація, тобто збільшення заробітної плати.

Динаміка фонду оплати праці наведена в таблиці 2.6

Виходячи з розрахункових показників таблиці 2.6 ми можемо зробити наступні висновки. В господарстві в 2012 році середньомісячна заробітна плата була на рівні 1298,8 грн., що на 503,1 було більше ніж у 2010 році. В цілому фонд оплати праці за період з 2010 року до 2012 року підвищився на 232,4 тис. грн. або більше ніж у 2 рази.

Таблиця 2.6. Динаміка фонду оплати праці та його факторний аналіз ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р., (+;-)
Фонд оплати праці, всього, тис.грн.	219,6	328,6	452	232,4
Середньорічна чисельність працівників, чол.	23	28	29	6
Середньорічна оплата праці 1 працівника, тис. грн.	9,548	11,736	15,586	6,038
Середньомісячна оплата праці 1 працівника, грн.	795,7	978	1298,8	503,1
Зміна фонду оплати праці звітного року до базисного за рахунок: а) чисельності працівників, тис. грн.	х	х	х	57,3
б) середньорічної оплати праці 1 робітника, тис. грн.	х	х	х	175,1

Для того щоб визначити, як саме фактори впливають зміну фонду оплати праці використовуємо факторний аналізу (метод ланцюгових підстановок):

0= ЧП₁₀ * СРО₁₀ = 23 * 9,548 = 219,6 тис.грн.

1= ЧП₁₂ * СРО₁₀ = 29 * 9,548 = 276,9 тис.грн.

2= ЧП₁₂ * СРО₁₂ = 29 * 15,586 = 452 тис.грн.

Зміна фонду оплати праці за рахунок:

а)чисельності працівників 1-0 = 276,9 - 219,6 = 57,3

б) середньорічної оплати праці 2 - 1 = 452 - 276, 9 = 175,1

Таким чином, згідно нашого дослідження ми спостерігаємо, що на зміну фонд оплати праці позитивно впливає як чисельність працівників (57, 3 тис. грн.), так і середньорічна оплата праці одного робітника (175,1 тис. грн.).

Поліпшення ситуації в системі мотивації трудової діяльності аграрної сфери і аграрних підприємств зокрема можливе лише за умови підвищення ефективності виробництва. Завданням на найбільшу перспективу можна вважати створення умов для збільшення витрат на стимулювання персоналу через підвищення зарплати, впровадження різного роду програм соціального захисту працівників. Необхідно також зменшити питому вагу натуроплати у фонді оплати праці, знизити періоди затримки по зарплаті. Зазначені заходи мають поліпшити дієвість мотиваційних механізмів аграрних підприємств, що в свою чергу сприятиме активізації підприємницької діяльності.

Одним з основних шляхів підвищення економічної ефективності використання основних і оборотних засобів є забезпечення оптимального співвідношення між основними і оборотними засобами. При нестачі матеріальних оборотних засобів у процесі сільськогосподарського виробництва знижується ефективність використання основних засобів. Так, нестача кормів у тваринництві призводить до зниження продуктивності тварин і капіталовіддачі основних засобів галузі.

Співвідношення основних і оборотних засобів залежить від зональних особливостей, спеціалізації виробництва, рівня капіталозабезпеченості та інших факторів. Ефективність використання виробничих засобів може досягти найбільшого рівня, якщо на 1000грн. вартості основних засобів сільськогосподарського призначення припадає 500-750 грн. оборотних засобів. Таке співвідношення основних і оборотних засобів є оптимальним і сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.

Розглянемо в таблиці 2.7 ефективність використання основних виробничих засобів.

Таблиця 2.7. Економічна ефективність використання основних виробничих засобів ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р., (+;-)
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	4172	6635	6302	2130
Чистий прибуток (+), збиток (-), тис грн..	1151	2815	837	-314
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн.	2312,5	2669	2815,5	503
Капіталовіддача, грн.	1,8	2,5	2,2	0,4
Капіталомісткість, грн.	0,6	0,4	0,4	-0,2
Рентабельність основних засобів, %	49,8	105,5	29,7	-20,1
Норма прибутку, %	32,7	63,3	16,6	-16,1

Виходячи з таблиці 2.7 можемо зробити наступні висновки, що виручка від реалізації в 2012 році порівняно з 2010 роком зросла на 2130 тис. грн., а чистий прибуток знизився на 314 тис. грн. Щодо середньорічної вартості основних виробничих засобів, то відбулося зростання майже на 22 %. Капіталовіддача зросла на 0,4 грн., а капіталомісткість в свою чергу знизилась на 0,2 грн., що свідчить про механізацію, автоматизацію основних засобів на підприємстві. Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби. В 2010 році рентабельність основних засобів становила 49,8 %, вже в 2012 році - 29,7%, тобто в абсолютному відхилені 20,1%.

Для того щоб дослідити як саме фактори впливають на рентабельність основних засобів, потрібно застосувати факторний аналіз (таблиця 2.8).

З даних таблиці ми можемо зробити висновок, що як чистий прибуток, так і середньорічна вартість основних виробничих фондів негативно впливають на рівень рентабельності основних засобів.

Таблиця 2.8 Аналіз впливу факторів на зміну рівня рентабельності основних виробничих засобів в ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р., (+;-)
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	1151	2815	837	-314
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн.	2312,5	2669	2815,5	503
Рентабельність основних засобів, %	49,8	105,5	29,7	-20,1
Зміна рентабельності основних виробничих засобів за рахунок: а)чистого прибутку, %	х	х	х	-13,6
б) середньорічної вартості основних виробничих засобів, %	х	х	х	-6,5

Для того щоб визначити, як саме фактори впливають зміну рентабельності основних засобів використовуємо факторний аналіз (метод ланцюгових підстановок):

0 = ЧП₁₀ / СРВОЗ₁₀ *100% = 1151 / 2312,5 *100% = 49,8%

1 = ЧП₁₂ / СРВОЗ₁₀ *100% = 837 / 2312,5 *100% = 36,2 %

2 = ЧП₁₂ / СРВОЗ₁₂ *100% = 837 / 2815,5 *100% = 49,8%

Зміна рентабельності основних засобів за рахунок:

а)чисельності працівників 1-0 = 36,2 - 49,8= - 13,6 %

б) середньорічної оплати праці 2 - 1 = 49,8 - 36,2 = - 6,5%

Таким чином загальне відхилення складає -20,1 %. На результативний показник вплинуло два фактори : чисельність працівників та середньорічна оплата праці і обидва негативно. За рахунок чисельності працівників відбулося відхилення на -13,6 %, а за рахунок середньорічної оплати праці на - 6,5%

Для того, щоб відповісти на перше питання політики управління оборотним капіталом про те, який підтримувати рівень кожної категорії оборотних активів, треба спочатку проаналізувати склад і структуру цих активів (під складом оборотних активів розуміють сукупність їх елементів (статей); структура ж оборотних активів - це співвідношення між елементами в їх загальному обсязі). Структура поточних активів відображає специфіку операційного циклу підприємства. Для прикладу проаналізуємо склад і структуру оборотних активів.

Таблиця 2.9 Склад та структура оборотного капіталу (на кінець року) в ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р.(+;-)
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Оборотний капітал сфери виробництва, всього	1269	95,6	2246	52	2093	47,2	824	26,5
у тому числі виробничі запаси	400	30,1	908	21	484	10,9	84	2,7
поточні біологічні активи	-	-	-	-	-	-	-	-
незавершене виробництво	869	65,5	1338	31	1609	36,3	740	23,8
Оборотний капітал у сфері обігу (фонду обігу), всього	58	4,4	2070	48	2341	52,8	2283	73,5
у тому числі готова продукція	-	-	33	0,8	62	1,4	62	2
товари	3	0,2	-	-	-	-	-	-
розрахунки з дебіторами	4	0,3	1807	41,9	2220	50,1	2216	71,3
грошові кошти та їх еквіваленти	51	3,9	230	5,3	59	1,3	8	0,2
інші оборотні активи	-	-	-	-	-	-	-	-
Оборотний капітал підприємства (всього оборотних активів)	1327	100	4316	100	4434	100	3107	100

Виходячи з даних, які ми отримали при розрахунку таблиці 2.10 можна зробити такі висновки про склад оборотного капіталу ПСП «Новогригорівське».

За досліджуваний період значно зменшилась питома вага оборотного капіталу у сфері виробництва ( з 95,6% у 2010 р. до 47,2 % у 2012 р.) і відповідно суттєве збільшення вартості оборотного капіталу у сфері обігу (на 2283 тис. грн. у 2012 р. ніж у 2010 р.) Поточні біологічні активи взагалі відсутні в досліджуваному періоді, так як і готова продукція та інші оборотні активи. Найбільшу питому вагу у складі груп оборотних активів займає незавершене виробництво, його середня вартість за три досліджуваних роки складає 1272 тис. грн. або 44,3 % в середньому до загальної вартості оборотних активів.

Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потребу в них, дозволяє підприємствам вивільняти частину оборотних коштів або для потреб виробництва (абсолютне вивільнення), або для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення). В результаті прискорення обороту вивільняються матеріальні елементи оборотних коштів, менше потрібно запасів сировини, матеріалів, палива, залишків незавершеного виробництва та ін., а отже, вивільняються і грошові ресурси, раніше вкладені в ці запаси. Вивільнені грошові ресурси розміщуються на розрахунковому рахунку підприємства, в результаті чого поліпшується їх фінансовий стан, поліпшується його платоспроможність.

На основі даних в таблиці 2.11 ми можемо виявити і проаналізувати вплив факторів на зміну показника матеріаловіддача (метод ланцюгових підстановок):

0 = ВВП₁₀ / МВ₁₀ = 4568 / 3112,3 = 1,5

1 = ВВП₁₂ / МВ₁₀ = 4739 / 3112,3 =1,5

2 = ВВП₁₂ / МВ₁₂ = 4739 / 5926,5 = 0,8

Зміна матеріаловіддачі за рахунок:

а) матеріальних витрат 1 - 0 = 1,5 - 1,5 = 0 грн.

б)вартості валової продукції 2 -1 = 0,8 - 1,5 = -0,7 грн.

Аналіз впливу факторів на зміну матеріаловіддачі показав, що в 2012 році відбулося зменшення матеріаловіддачі. А саме внаслідок вартості валової продукції на 171 тис. грн. матеріаловіддача зменшилась на 0,7 грн. Зростання матеріальних витрат суттєво не вплинуло на досліджуваний показник та у загальному розмірі матеріаловіддача зменшилась на 0,7 грн.

Таблиця 2.11 Виявлення впливу основних факторів на зміну показника матеріаловіддача в ПСП «Новогригорівське»

Вартість валової продукції в постійних цінах 2010р., тис. грн.	Матеріальні витрати, тис грн.	Матеріаловіддача, грн.
		2010 р.	умовна	2012 р.	зміни (+,-)
2010 р.	2012 р.	2010 р.	2012 р.				Всього	в т.ч. за рахунок:
								Матеріальних витрат	Вартості валової продукції
4568	4739	3112,3	5926,5	1,5	1,5	0,8	-0,7	0	-0,7

2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Умови ринкової економіки, до яких з такими труднощами адаптуються сільськогосподарські підприємства України, вимагають нових підходів до організації фінансів. Одним із інструментів ринкової фінансової методології є оцінювання фінансового стану підприємств, яке полягає в системному, комплексному та науково обгрунтованому дослідженні руху фінансових ресурсів. Одним із узагальнюючими фінансовими показниками діяльності підприємства є валовий прибуток, проведемо аналіз його формування.

Таблиця 2.11 Аналіз формування валового прибутку (збитку) в ПСП «Новогригорівське», тис. грн.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р., (+;-)
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	5006	7962	7562	2556
Податок на додану вартість	834	1327	1260	426
Акцизний збір	-	-	-	-
Інші вирахування з доходу	-	-	-	-
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	4172	6635	6302	2130
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	3034	3822	4273	1239
Валовий прибуток (збиток)	1138	2813	2029	891

З таблиці 2.11 ми можемо зробити висновок, що доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в 2012 році в порівнянні з 2010 роком зріс на 2556 тис. грн. Значне зростання попереднього показника призвело до збільшення чистого доходу (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 2130 тис. грн. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) збільшилась на 1239 тис. грн. зростання попередніх показників призвело до збільшення валового прибутку на 891 тис.грн.

Другим узагальнюючими фінансовими показниками діяльності підприємства є чистий прибуток, проведемо аналіз його формування.

Таблиця 2.12 Аналіз формування чистого прибутку (збитку) в ПСП «Новогригорівське», тис. грн.

№ з/п	Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р., (+;-)
1	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	1151	3174	2046	895
2	Податок на прибуток від звичайної діяльності	-	-	-	-
3	Чистий прибуток від звичайної діяльності	1151	3174	2046	895
4	Витрати від надзвичайних подій	-	359	1209	-
5	Податок на прибуток від надзвичайних подій	-	-	-	-
6	Чистий прибуток від надзвичайних подій	-	-	-	-
7	Загальний чистий прибуток	1151	2815	837	-314

Таблиця 2.12 свідчать про збільшення у 2012 році прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на 895 тис. грн. за рахунок цього збільшення зріс також і чистий прибуток від звичайної діяльності. Все ж за рахунок втрат від надзвичайних подій, які у 2012 році склали 1209 тис. грн. загальний чистий прибуток у 2012 році в порівнянні з 2010 роком зменшився на 314 тис. грн. і у 2012 році склав 837 тис. грн.

У фінансовому аналізі використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку (балансового, чистого, операційного тощо) отримують на одиницю реалізованої продукції (активі, виробничих фондів, власного капіталу тощо).

На рівень показників рентабельності, які по суті, є узагальнюючими, впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Певна річ, позитивні чинники сприяють підвищенню рентабельності. Проведемо аналіз показників рентабельності в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 Аналіз показників рентабельності ПСП «Новогригорівське»

Показники	Роки	2012 р. до 2010 р., (+;-)
	2010	2011	2012
Рентабельність за валовим прибутком,%	98,9	99,9	242	143,1
Рентабельність за операційним прибутком,%	28,5	48,6	32,5	4
Рентабельність за чистим прибутком,%	27,6	42,4	13,3	-14,3
Рентабельність активів,%	32,4	51	11,6	-20,8
Термін окупності активів (інвестицій)	3,1	1,96	8,6	5,5
Рентабельність необоротних активів,%	49,8	104,3	53,5	3,7
Рентабельність оборотних активів,%	92,9	99,7	19,1	-73,8
Рентабельність діяльності підприємства,%	85,3	189,9	77,7	-7,3

Рентабельність за валовим прибутком показує, скільки гривень (копійок) валового прибутку припадає на 1 грн. чистої виручки і на досліджуваному підприємстві в 2012 році в порівнянні з 2010 роком зросла на 43,1 %. Рентабельність за операційним прибутком показує, скільки гривень (копійок) операційного прибутку припадає на 1 грн. чистого доходу рентабельність за операційним прибутком збільшилась на 4%. За світовим досвідом норма рентабельності за чистим прибутком має бути межах 6-12 %, в 2012 році на підприємстві вона становила 13,3 %. Рентабельність активів показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн. вкладених активів (інвестицій). Цей показник також називають рентабельністю інвестицій. В ПСП «Новогригорівське» рентабельність активів знизилась на 20,8 %. Термін окупності показує, за який період будуть компенсовані чистим прибутком інвестовані в активи кошти, тобто за який термін окупляться всі активи підприємства, враховуючи досягнутий їх рівень рентабельності за аналізований період і в 2012 році становив 8,6. На 3,7 % збільшилась рентабельність необоротних активів , що характеризує величину чистого прибутку, що припадає на кожну гривню необоротних активів. Рентабельність оборотних активів в 2010 році становила 92,9 %, а вже в 2012 році 19,1%, що є негативним. Щодо рентабельності діяльності підприємства то вона зменшилась на 7,3 %.

Напрями підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва які забезпечують збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю,включають комплекс таких заходів: поліпшення використання землі і підвищення її родючості ; впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва; поглиблення його спеціалізації і концентрації на основі міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; впровадження госпрозрахунку, широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці; розвиток сільськогосподарського виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання та створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.

Розділ 3. Комплексний аналіз виробництва продукції рослинництва в ПСП «Новогригорівське»

3.1 Аналіз показників обсягу виробництва та факторів, які впливають на їх зміни у динаміці

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції - один з основних показників, які характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежить об'єм реалізації продукції, а отже, і ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування, а промисловості - в сировині.

Від обсягу виробництва продукції залежать також рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства, його платоспроможність та інші економічні показники. Тому аналіз діяльності підприємства необхідно розпочати з вивчення об'єму виробництва продукції рослинництва.

Завдання аналізу виробництва продукції рослинництва:

- виявлення додаткових можливостей збільшення виробництва продукції,

- поліпшення її асортименту і якості

- зменшення втрат.

Під валовим збором розуміють загальний обсяг продукції ,зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. На зміну обсягу валового збору у групі однорідних культур впливає 3 фактори:зміна середньої урожайності, зміна розміру посівних площ, зміна структури посівних площ.

В Україні, на сьогоднішній день, ринок пшениці є найактивнішим сегментом. Це пов'язано з тим, що аграріям необхідно звільнити складські приміщення під новий урожай кукурудзи та соняшнику. З іншої сторони Україна активно вивозить зернову за кордон, адже Чорноморська пшениця сьогодні є досить конкурентною та завойовує все більше ринків збуту. Враховуючи те, що на сьогоднішній день внутрішні ціни досить низькі - аграрії неохоче збувають зернову та, по можливості, стримують її пропозицію на ринку. За таких умов закупівельні ціни вже на кінець вересня почали зростати. Станом на 26 вересня закупівельні ціни на пшеницю 5-го класу коливаються в діапазоні 1220 - 1540 грн/т на умовах франко-елеватор, залежно від регіону. На умовах СPT-порт - 1500 - 1680 грн/т. На умовах поставки FOB ціна зросла до 245 $/т.

Якщо говорити про цінову ситуацію, що склалася з соняшником, як провідною олійною культурою країни, то за оперативною інформацією Мінагропроду про рівень середньозважених закупівельних цін, станом на 22 серпня 2012 року соняшник коштував понад 4 тис. грн/т, тоді як мінімальна ціна становила 3,6, а максимальна - 4,6 тис. грн/т. При цьому, порівняно з іншими регіонами, найдорожчою продукція була в Луганській (4,55 тис. грн/т) та Одеській (4,35 тис. грн/т) областях.

Наведемо динаміку валового збору в ПСП «Новогригорівське».

Таблиця 3.1. Динаміка валового збору основних сільськогосподарських культур в ПСП «Новогригорівське»

Культури	2010 р.	2011 р.	2012р.
	Площа, га	Урожайність, ц з 1 га	Валовий збір, ц	Площа, га	Урожайність, ц з 1 га	Валовий збір, ц	Площа, га	Урожайність, ц з 1 га	Валовий збір, ц
Озима пшениця	483	17,7	8549,1	435	30,1	13093,5	150	16,1	2415
Соняшник	895	9,7	8681,5	928	11,5	10672	1478	8,9	13154,2

З таблиці 3.1 видно , що валовий збір озимої пшениці в досліджуваному періоді за 2010 - 2012 роки не має чіткої тенденції. Найбільший валовий збір було зібрано в 2011 році - 13,1 тис. ц, а найменший в 2012 році - 2,4 тис. ц. Порівнюючи 2012 рік із 2010 роком ми спостерігаємо зниження валового збору у 2010 році на 6,1 тис. ц. А порівнявши 2012 рік із 2010 роком урожайність озимої пшениці зменшилася на 9 %. Щодо валового збору соняшнику, то він має тенденцію до збільшення, як і площа. Якщо порівнювати 2012 рік з 2010 роком, то відбулося збільшення на 51,5% та 65,1% відповідно.

Для оцінки виконання плану виробництва продукції за асортиментом порівнюють обсяг продукції, яку можна зарахувати у виконання плану за асортиментом, з плановим її обсягом. При цьому в рахунок планового асортименту відносять: при перевиконанні плану виробництва - плановий обсяг, при невиконанні плану виробництва - фактичний обсяг продукції.

Рівень виконання плану валового збору оцінюють на основі порівняння фактичного валового збору з плановим.

Виходячи з розрахункових даних таблиці 3.2, ми бачимо, вартість валової продукції озимої пшениці у 2010 році становила 873,4 тис. грн.. а в 2012 році 246,6 тис. грн. Валова продукція соняшнику навпаки збільшилась у 2012 році в порівнянні з 2010 роком. Для того щоб визначити,які саме фактори впливають на зміни вартості валової продукції наведемо функціональний зв'язок між валовим збором і постійними цінами:

ВВП = ВЗ * ПЦ,

Де ВВП - вартість валової продукції

ВЗ - валовий збір

ПЦ - постійна ціна

Модель мультиплікативна, тому вплив факторів на результативний показник можна визначити, як за рахунок методу абсолютних різниць, так і ланцюгових підстановок.

Метод ланцюгових підстановок (для вартості валової продукції озимої пшениці):

ВВП₁₀ =ВЗ₁₀ * ПЦ =8,5*102,75 = 873,4 тис. грн.

ВВП _у = ВЗ_у *ПЦ = 2,7 * 102,75 = 277,4 тис. грн.

ВВП ₁₂ = ВЗ ₁₂ * ПЦ = 2,4 * 102,75 = 246,6 тис. грн.

Відхилення загальне у вартості валової продукції складає:

ВВП ₁₂ - ВВП₁₀ = 246,6 - 873,4 = - 626,8 тис. грн.

У тому числі за рахунок:

а)зміни площі ВВП _у - ВВП₁₀ = 277,4 -873,4 = -596 тис. грн.

б)зміни врожайності ВВП ₁₂ - ВВП _у = 246,6 - 277,4 = - 30,8 тис. грн.

Таблиця 3.2 Виконання виробничої програми з рослинництва в ПСП «Новогригорівське»

Види культур	Пшениця озима	Соняшник
Площа, га 2010 р.	483	895
Площа, га 2012 р.	150	1478
Урожайність, ц з 1 га 2010 р.	17,7	9,7
Урожайність, ц з 1 га 2012 р.	16,1	8,9
Валовий збір, ц 2010р.	8,5	8,7
Валовий збір, ц умовно	2,7	14,3
Валовий збір, ц 2012 р.	2,4	13,2
Постійні ціни на основні види продукції	102,75	284,21
Вартість валової продукції, тис. грн. 2010 р.	873,4	2472,6
Вартість валової продукції, тис. грн. умовно	277,4	4064,2
Вартість валової продукції, тис. грн. 2012 р.	246,6	3751,6
Відхилення у вартості валової продукції, тис. грн. загальне У т.ч. за рахунок:	-626,8	1275
а) зміни площі	-596	1291,6
б)зміни врожайності	-30,8	-312,6

Загальне відхилення вартості валової продукції озимої пшениці складає - 626,8 тис. грн. На результативний показник вплинуло два фактора. Вплив зміни площі зменшив вартість валової продукції на -596 тис. грн., а зміни врожайності на - 30,8 тис. грн. Це негативно.

Метод ланцюгових підстановок (для вартості валової продукції соняшника):

ВВП₁₀ =ВЗ₁₀ * ПЦ =8,7 * 284,21 = 2472,6 тис. грн.

ВВП _у = ВЗ_у *ПЦ = 14,3 * 284,21 = 4064,2 тис. грн.

ВВП ₁₂ = ВЗ ₁₂ * ПЦ = 13,2 * 284,21 = 3751,6 тис. грн.

Відхилення загальне у вартості валової продукції складає:

ВВП ₁₂ - ВВП₁₀ = 3751,6 - 2472,6 = 1275 тис. грн.

У тому числі за рахунок:

а)зміни площі ВВП _у - ВВП₁₀ = 4064,2 -2472,6 = 1591,6 тис. грн.