Стан та аналіз виконання виробничої програми з розвитку рослинницької галузі

б)зміни врожайності ВВП ₁₂ - ВВП _у = 3751,6 - 4064,2 = - 312,6 тис. грн.

Загальне відхилення вартості валової продукції соняшника складає - 1275 тис. грн.. На результативний показник вплинуло два фактора. Вплив зміни площі на вартість валової продукції на 1591,6 тис. грн., а зміни врожайності зменшив на - 312,6 тис. грн., та все ж результативний показник лишився позитивним.

Визначимо вплив факторів на зміну валового збору зерна.

Таблиця 3.2-а. Виявлення впливу факторів на зміну валового збору зерна у порівнянні показників 2012 р. з показниками 2010 р.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р., (+;-)
Площа посіву зернових ,га	987	1008	710	-277
Урожайність зерна з 1 га, ц	18,7	28,9	13,2	-5,5
Валовий збір, ц	18456,9	29131,2	9372	-9084,9
Відхилення у валовому зборі за рахунок:
а) площі, ц	х	х	х	-5179,9
б) урожайності, ц	х	х	х	-3905

Виходячи з розрахункових даних таблиці 3.2 - а , ми можемо проаналізувати, що валовий збір зерна має тенденцію до зменшення. Для того щоб визначити які саме фактори впливають на зміну валового збору проведемо факторний аналіз.

Модель мультиплікативна, тому вплив факторів на результативний показник можна визначити, як за рахунок методу абсолютних різниць, так і ланцюгових підстановок. Метод ланцюгових підстановок:

0 =П₁₀ * У₁₀ = 987 * 18,7 = 18456, 9 тис. грн.

1 = П₁₂ * У₁₀ = 710 * 18,7 = 13277 тис. грн.

2 = П ₁₂ * У₁₂ = 710 * 13,2 = 9372 тис. грн.

Відхилення у валовому зборі за рахунок:

а) площі 1 - 0 = 13277-18456, 9 = -5179,9 тис. грн.

б)урожайності 2 - 1 = 9372- 13277= - 3905 тис. грн.

Таким чином загальне відхилення складає -9084,9. На результативний показник вплинуло два фактори : площа та урожайність і обидва негативно. За рахунок площі відбулося відхилення на-5179,9 тис. грн., а за рахунок урожайності на - 3905 тис. грн.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, якісна ознака якої відображується у високій результативності використання засобів виробництва і праці. У сільському господарстві -- це одержання максимального обсягу продукції з 1 га землі, від 1 гол. худоби з найменшими витратами засобів і праці.

Економічну ефективність виробництва оцінюють за допомогою критерію, який зумовлюється дією економічних законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні критерій -- це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу її суть і є основним принципом оцінки. Вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці. Збільшення обсягів національного доходу характеризує кінцевий корисний ефект від застосування сукупних вкладень засобів виробництва і живої праці.

Наведемо показник економічної ефективності продукції рослинництва.

Виходячи з таблиці 3.3 ми можемо зробити наступні висновки. Урожайність основних сільськогосподарських культур (зерна, озимої пшениці, насіння соняшнику) має тенденцію до зменшення на 5,6 , на 1,6 та 0,8 ц з га відповідно. Щодо собівартості 1 ц реалізованої продукції, то спостерігаємо тенденцію до збільшення, найбільше у порівнянні 2012 року до 2010 року зросла собівартість зерна - в 2 рази. Середня ціна реалізації також збільшилась по цих культурах: зерна в 1,6 рази, озимої пшениці на 29,7 %, насіння соняшнику на 30,7 %. В свою чергу прибуток на 1 ц зерна зменшився на 26,48 грн., а на 1ц озимої пшениці і насіння соняшнику зріс на 19,9 та 23,8 грн. відповідно. Виробництво на 100 га ріллі зросло лише по насінню соняшника на 42,1 %, так як і виробництво на 1 працівника - на21,1%. Рівень рентабельності для озимої пшениці у 2012 році становить19 %, для насіння соняшнику - 58,8%. Для зерна - це рівень збитковості і він становить 23,7 %. Для поглиблення дослідження за допомогою факторного аналізу перейдемо до пункту 3.2

Таблиця 3.3. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва в ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р.
				(+;-)	%
Урожайність, ц/га: зерна	18,7	28,9	13,1	-5,6	х
озимої пшениці	17,7	30,1	16,1	-1,6	х
насіння соняшнику	9,7	11,5	8,9	-0,8	х
Собівартість 1ц реалізованої продукції, грн. зерна	81,3	75,4	161,4	80,1	2 рази
озимої пшениці	87,7	75,3	97,1	9,4	110,7
насіння соняшнику	157,8	169,4	220,7	62,9	139,9
Середня ціна реалізації 1ц продукції, грн. зерна	87,5	136,7	141,1	53,6	1,6 рази
озимої пшениці	98,8	121,7	128,1	29,3	129,7
насіння соняшнику	297,1	283,3	388,3	91,2	130,7
Вироблено на 100 га ріллі: зерна	8,1	12,8	3,8	-4,3	х
озимої пшениці	3,8	5,8	1	-2,8	х
насіння соняшнику	3,8	4,7	5,4	1,6	142,1
валової продукції, тис. грн.	2	2,7	1,9	-0,1	95
Вироблено на 1 працівника: зерна	802,1	1040,1	322,4	-479,7	х
озимої пшениці	372,4	466,9	110,9	-261,5
насіння соняшнику	378,6	381,1	458,6	80	121,1
валової продукції, тис. грн.	198,6	219,3	163,4	-35,2	82,3
Прибуток на 1ц продукції, грн зерна	6,18	61,3	-20,3	-26,48	х
озимої пшениці	11,1	46,4	31	19,9	2,8 рази
насіння соняшнику	139,3	113,9	167,6	28,3	120,3
Прибуток від галузі - всього, тис. грн.	896,7	2472,4	1567,3	670,6	1,7 рази
в т.ч. на 100 га ріллі, грн.	39,4	108,8	63,9	24,5	1,6 рази
Рівень рентабельності /+/, збитковості /-/, % в т.ч.: зерна	0,01	66,5	-23,7	х	х
озимої пшениці	4,6	48,7	19	14,4	4 рази
насіння соняшнику	74,7	53,8	58,8	-15,9	х

3.2 Факторний аналіз показників ефективності функціонування рослинницької галузі

У процесі аналізу необхідно вивчати також структуру витрат за економічним змістом, тобто за елементами витрат. Групування витрат по елементах необхідна для того, щоб вивчити матеріаломісткість, енергоємність, трудомісткість, фондомісткість і встановити вплив технологічного прогресу на структуру витрат. Якщо частка заробітної плати зменшується, а частка амортизації збільшується, то це свідчить про підвищення технічного рівня підприємства, про зростання продуктивності праці. Питома вага зарплати скорочується і в тому випадку, якщо збільшується частка покупних кормів, насіння та інших видів продукції, що свідчить про підвищення рівня кооперації та спеціалізації господарства.

Собівартість одиниці продукції рослинництва можна розрахувати тільки по завершенню технологічного циклу, що буває найчастіше в кінці року. Рівень собівартості залежить від двох комплексних факторів - виходу продукції і витрат на її виробництво.

Наведемо склад і структуру витрат на виробництво продукції рослинництва.

Виходячи з розрахункових даних таблиці 3.4 видно, що в динаміці відбулося збільшення витрат майже всіх елементів. Так загальні витрати зросли на 2814,2 тисяч гривень, при цьому оплата праці збільшилась на 232,7 тисячі гривень, матеріальні витрати в 2012 році становили 3750,6 тисяч гривень, амортизація збільшилась на 289,6 тисяч гривень, інші витрати на 461 тисячу гривень. У структурі виробничих витрат суттєвих змін не відбулося Так у 2010 році найбільшу питому вагу мали матеріальні витрати і їх частка становила близько 64,5%, то в 2012 році їх частка складає 63,3%. В той же час зросла питома вага оплати праці з 7,1% до 7,6%, що свідчить про її незначне підвищення за аналізуємий період.

Таблиця 3.4. Склад та структура витрат на виробництво продукції рослинництва в ПСП «Новогригорівське»

Показники	Рік	У середньому за три роки
	2010	2011	2012
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Витрати на оплату праці	219,6	7,1	328,6	6,5	452	7,6	333,4	7,2
Відрахування на соціальні заходи	79,9	2,6	118,9	3,7	168,1	2,8	122,3	2,6
Витрати на:
-насіння та посадковий матеріал	225,9	7,3	218,8	4,3	288,1	4,9	244,3	5,3
-мінеральні добрива	284,4	9,1	657,9	13,2	843	14,2	595,1	12,8
- нафтопродукти	852,7	27,4	1167,2	23,7	1316,1	22,2	1112	23,8
- електроенергію	25,7	0,8	35,3	0,5	24,8	0,4	28,6	0,5
- запасні застини	201,6	6,5	211,6	4,2	239,9	4,1	217,7	4,7
оплата послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями	417,3	13,4	642,4	13	1038,7	17,5	699,5	15
Амортизація основних засобів	186,7	6	511,4	10,3	476,3	8,1	391,5	8,3
Інші витрати	618,5	19,8	1018,9	20,6	1079,5	18,2	905,6	19,8
Усього витрат	3112,3	100	4911	100	5926,5	100	4650	100

Одним із важливих показників ефективності виробництва будь-якої продукції є собівартість її одиниці. Ефективність будь-якої підприємницької діяльності залежить від зниження витрат на одиницю продукції чи надання послуг, також зниження собівартості продукції. У свою чергу зниження витрат можливе в умовах доведення до кожного центру відповідальності принципів проти витратного механізму у вигляді різних систем.

Аналіз собівартості виробництва сільськогосподарської продукції як загалом, так і окремих її видів зумовлює потребу у відповідному інформаційному забезпеченні.

Фактична собівартість продукції чутливо реагує як на перевитрату нормативних трудових і грошово-матеріальних ресурсів на задану урожайність, так і на їх недовикористання. Все це призводить до того, що собівартість сільськогосподарських культур в господарствах, які знаходяться в одній природно - кліматичній зоні, різко відрізняється.

Щоб встановити причини зміни рівня собівартості продукції, вивчають фактори, які впливають на нього. Рівень собівартості продукції рослинництва залежить від двох комплексних факторів - урожайності і затрат праці. Виявимо вплив факторів на зміну собівартості 1 ц озимої пшениці.

Таблиця 3.5. Факторний аналіз собівартості 1 ц озимої пшениці в ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р., (+,-)
Затрати праці на 1 га, грн.	1555	2261,4	1562,7	7,7
Урожайність, ц з 1 га	17,7	30,1	16,1	-1,6
Затрати праці на 1 ц, грн.	87,9	75,1	97,1	9,2
Відхилення за рахунок:
а) урожайності	х	х	х	8,7
б) витрат	х	х	х	0,5

Визначимо вплив факторів на результативний показник за рахунок методу ланцюгових підстановок:

0 = В₁₀ / У₁₀ = 1555/ 17,7 = 87,9 грн.

1 = В₁₀ / У₁₂ = 1555/ 16,1 = 96,6 грн.

2 = В₁₂ / У₁₂ = 1562,7/ 16,1 = 97,1 грн.

Відхилення у собівартості за рахунок:

а) урожайності 1 - 0 = 96,6 -87,9 = 8,7 грн.

б) витрат 2 - 1 = 97,1 - 96,6 = 0, 5 грн.

Таким чином загальне відхилення складає 9,2. На результативний показник вплинуло два фактори : витрати та урожайність і обидва позитивно. За рахунок витрат відбулося відхилення на 0,5 грн., а за рахунок урожайності на 8,7 грн.

Визначимо аналіз впливу основних факторів на відхилення вартості валового прибутку з реалізації озимої пшениці.

Таблиця 3.6. Аналіз впливу основних факторів на відхилення вартості валового прибутку з реалізації озимої пшениці у порівнянні показників 2012 року з показниками 2010 року в ПСП «Новогригорівське»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р., (+;-)
Обсяг реалізованої продукції, ц	7344	11168	1836	-5508
Середньо реалізаційна ціна 1 ц, грн.	98,8	121,7	128,1	29,3
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн.	87,7	75,3	97,1	9,4
Валовий прибуток 1 ц продукції, грн.	81518,4	518195,2	56916	-24602,4
Відхилення у валовому прибутку за рахунок: а) обсягу реалізованої продукції;	х	х	х	-61138,8
б) середньо реалізаційної ціни, грн.	х	х	х	53794,8
в) собівартості реалізованої продукції, грн.	х	х	х	-17258,4

Виходячи розрахункових даних таблиці 3.6 ми бачимо, що обсяг реалізованої продукції, тобто озимої пшениці в 2012 році в порівнянні з 2010

роком зменшився на 5508 ц. Собівартіість 1ц озимої пшениці зменшилась на 9,4 грн., а середньо реалізаційна ціна в свою чергу на 29,3 грн. Валовий прибуток 1 ц озимої пшениці зменшився на 24602,4 грн. На це вплинуло декілька факторів, таких як обсяг реалізованої продукції, середньо реалізаційна ціна та собівартість реалізованої продукції.

Для того щоб визначити як саме фактори впливають на валовий прибуток відобразимо залежність між факторами:

ВП = V * (Ц - Со),

де Вп - валовий прибуток;

V - обсяг реалізованої продукції;

Ц - середньо реалізаційна ціна;

Со - собівартість реалізованої продукції.

Визначимо вплив факторів на результативний показник за рахунок методу ланцюгових підстановок :

0 = V₁₀ * (Ц₁₀ - Со₁₀) = 7344 * (98,8 - 87,7) = 81518,4 грн.

1 = V₁₂ * (Ц₁₀ - Со₁₀) = 1836 * (98,8 - 87,7) = 20379,6 грн.

2 = V₁₂ * (Ц₁₂ - Со₁₀) = 1836 * (128,1 - 87,7) = 74174,4 грн.

3 = V₁₂ * (Ц₁₂ - Со₁₂) = 1836 * (128,1 - 97,1) = 56916 грн.

Відхилення у валовому прибутку за рахунок:

а) обсягу реалізованої продукції 1 - 0 = 20379,6 - 81518,4 = -61138,8 грн.

б) середньо реалізаційної ціни 2 - 1 = 74174,4 - 20379,6 = 53794,8 грн.

в) собівартість реалізованої продукції 3 - 2 = 56916 - 74174,4 = -17258,4 грн.

Таким чином загальне відхилення складає -24602,4. На результативний показник вплинуло два фактори негативно: обсяг реалізованої продукції та собівартість реалізованої продукції , влив яких на валовий прибуток знизив його на 78397 грн. За рахунок за рахунок середньореалізаційної ціни відбулося збільшення на 53794,8 грн.

Планування зниження собівартості продукції здійснюють шляхом планування зменшення витрат на одну гривню виробленої продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднанні окремі групи.

Максимальне зниження собівартості в ринкових умовах кризової економіки, а також вільні ціни зумовлюють підприємства більше звертати уваги на одержання прибутку .

Визначаються типи собівартості: собівартість по центрам відповідальності; виробнича собівартість, що використовується для установлення цін, прийняття оперативних рішень. Принципи розмежувань різних видів собівартості потрібний суб'єктам господарювання для регулювання цифрами в потрібному їм напрямку.

Найважливішим методом виявлення невикористаних резервів зниження собівартості є порівняльний аналіз.

Для виявлення резервів зниження собівартості при порівняльному аналізі необхідно широко використовувати дані нормативних калькуляцій, що обчислюються на окрему продукцію (послугу, роботу) по підприємству в цілому і по окремих підрозділах. У нормативних калькуляціях витрати систематизовані по їх видах, а матеріали -- по калькуляційних групах і т.д. До того ж нормативні калькуляції мають показники в вартісному виразі, чого немає в технічній документації.

З'ясування причин невиконання плану по зниженню собівартості допомагає керівництву знайти правильне рішення для мобілізації невикористаних резервів.

Першочерговим завданням кожного підприємства є зниження собівартості продукції, що виробляється на підприємстві. Шляхи цього зниження для кожного підприємства свої, і їх потрібно визначати виходячи зі специфіки діяльності підприємства.

3.3 Аналіз резервів виробництва і реалізації продукції рослинництва

Концепція резервів з часом змінювалася, трансформувалася, набувала нових смислових відтінків зумовлених розвитком економічних відносин у системі господарювання. Це пов'язано із складністю та багатогранністю резервів та джерел їх формування.

Як відомо категорія резерви має два види походження:

- резерви як запаси

- резерви які пов'язані з додатковим отриманням продукції на що вказує процеси щодо невикористаних можливостей підприємства або можливості підвищення його ефективності виробництва за умов впровадження НТП і інновацій

Якщо ми говоримо про резерви, про такі як невикористанні можливості, то вони мають бути пов'язані з усуненням втрат та нераціональних втрат.

Другий підхід підвищення ефективності виробництва пов'язують з удосконаленням техніки, технології, впровадженням НТП в рослинництві та інновацій у цій галузі, якщо м з вами говоримо про невикористанні можливості, то це свідчить про безгосподарність, недостатню ефективність системи управління.

Резерви як невикористанні можливості підвищення ефективності роботи сільськогосподарських підприємств виникають тому, що завжди є розрив в часі між виникненням конкретних науково технічних досягнень і їх використанням у виробничій практиці. Безперервний розвиток науки проводять до того, що замість невикористаних резервів з'являються нові. Вони породжуються науково технічним прогресом і передовим виробничим досвідом.

Отже, проблема виникнення резервів - це проблема мобілізації можливостей пов'язаних з максимальним використанням передових досягнень, техніки, технології, організації виробництва, передового досвіду в даній галузі.

Виявлення резервів збільшення продукції рослинництва повинно здійснюватися за такими напрямами: розширення посівних площ, поліпшення їх структури і підвищення врожайності сільськогосподарських культур(рис. 3.1)

Для того щоб визначитися на що саме мають бути спрямовані резерви порівняємо урожайність основних сільськогосподарських культур за три досліджувані роки в ПСП «Новогригорівське» з ПАТ «ім.Чапаєва» Одеської області Саратського району.



Рис. 3.1 Основні напрямки пошуку резервів збільшення виробництва продукції рослинництва

Таблиця 3.1 Динаміка урожайності та площі основних сільськогосподарських культур в ПСП «Новогригорівське» та ПАТ «ім. Чапаєва»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.
ПСП «Новогригорывське»
Урожайність
Озима пщениця	17,7	30,1	16,1
Соняшник	9,7	11,5	8,9
Площа
Озима пщениця	483	435	150
Соняшник	895	928	1478
ПАТ «ім. Чапаєва»
Урожайність
Ячмінь	4,26	2,42	5,85
Озима пшениця	23,42	14,18	9,61
Соняшник	10,89	13,92	5,72
Площа
Ячмінь	989	390	701
Озима пшениця	630	637	297
Соняшник	581	608	694

Виходячи з даних таблиці 3.1, ми можемо зробити висновок ПСП «Новогригорівське» в 2012 році має вищі показники урожайності як озимої пшениці, так і соняшнику в порівнянні з ПАТ «ім. Чапаєва». Все ж потребує пошуку резервів її збільшення.

Підвищення ефективності галузі перш за все пов'язують із збільшенням виробництва продукції та підвищенням її якості. Оскільки можливості розширення площ посівів в Україні вичерпані(навпаки ставиться питання про зниження розорюваності земель), то основним фактором збільшення виробництва залишається підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Цього можна досягти різним шляхами і зокрема за рахунок поліпшення земельних угідь шляхом меліорації, боротьби з ерозією вапнування (гіпсування). Необхідно підвищувати продуктивність природних кормових угідь - сіножатей і пасовищ; ширше впроваджувати повторні і ущільні посіви, що також збільшує віддачу від потенціалу галузі.

Значно підвищити врожайність сільськогосподарських культур можна дотриманням агротехнічних умов. Проте не всі агротехнічні фактори однаковою мірою зумовлюють високу врожайність, тому особливу увагу приділяють сортооновленню, хімізації, меліорації, комплексній механізації і автоматизації виробничих процесів тощо.

Досвід передових підприємств і дані науково - досліджуваних установ показують,що за рахунок поліпшення селекційно - насінницької роботи, впровадження у виробництво врожайніших районованих сортів можна забезпечити приріст урожаю окремих культур на 20 % (табл. 3.2). Тому виправданою є підтримка державою створеної в Україні селекційно - насінницької системи, а не орієнтування на сорти зарубіжної селекції, які звичайно не пристосовані до наших умов, а їх придбання вимагає значно більших коштів, ніж їх потрібно для розвитку вітчизняної галузі.

Таблиця 3.2 Підрахунок збільшення урожайності виходячи з сортового складу

Сорт озимої пшениці	Очікувана урожайність, ц/га	Урожайність до сортового поліпшення, ц/га	Відхилення +,-
Генесі	52	16,1	35,9
Гурт	53	16,1	36,9
Каланча	53	16,1	36,9
Краєвид	52	16,1	35,9
Тонація	56	16,1	39,1

З таблиці 3.1 ми можемо зробити висновок, що підприємство для збільшення урожайності має використовувати інші сорти озимої пшениці. Найбільш врожайним сортом для степової зони є «Тонація», що може збільшити урожайність на 39,1 ц/га. Якщо в 2013 році засіяти 150 га, що виділені під озиму пшеницю, сортом «Тонація», то це збільшить резерв на 5985 ц.

Важливим і практично не вирішеним для України є нарощування потужностей випуску мінеральних добрив, внесення яких нині різко зменшилось. Якщо наприкінці 80 - х років підприємства України вносили лише половину оптимальної норми (80 - 100 кг поживних речовинна 1 га посіву), то тепер їх внесення зменшилось ще наполовину. За розрахунками вчених, за оптимальної норми внесення добрив і за всіх інших умов приріст зерна становив би 8 - 10 ц /га. Підтвердженням цього є висока окупність витрат на мінеральні добрива. У середньому по країні, займаючи у витратах виробництва 12 - 15 %, добрива забезпечують приріст валової продукції 45 - 50 %. Тому в Україні актуальним є максимальне використання добрив альтернативних мінеральним, зокрема, органічних (табл. 3.3) .

Таблиця 3.3 Резерв збільшення виробництва продукції зернових за рахунок додаткового внесення добрив в ПСП «Новогригорівське»

Показник	Зерно
Додаткове внесення добрив, ц NPK	1500
Фактична окупність 1ц NPK, ц	5
Резерв збільшення виробництва продукції,ц	7500

Істотним резервом збільшення виробництва продукції в рослинництві є підвищення окупності добрив, яка в свою чергу залежить від дози і якості добрив, їх структури, термінів і способів внесення в грунт (табл. 3.4).

На віддачу добрив значною мірою впливає вологозабезпеченість ґрунту. За даними наукових установ, раціональне зрошення підвищує ефективність мінеральних добрив у 2 - 3 рази порівняно з їх застосуванням на незрошуваних землях. Отже, підвищуючи ефективність добрив, дає змогу створити умови для одержання гарантованих високих урожаїв у зонах недостатнього зволоження, на які в Україні припадає більше 40 % площі ріллі.

Таблиця 3.4 Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок росту окупності добрив в ПСП «Новогригорівське»

Показник	Озима пшениця
Фактична окупність 1ц NPK, ц	4,8
Можлива окупність 1ц NPK, ц	5,0
Приріст окупності добрив, ц	0,2
Можлива кількість добрив, ц NPK	1500
Резерв збільшення виробництва продукції, ц	300

Останнім часом велику увагу приділяють приділяють біологічним методам захисту, які не тільки зберігають урожай, але й не знижують його якості. Найбільшого поширення набуває захист із застосуванням трихограми, що підвищує врожайність пшениці на 2 - 3 ц / га.

Виростити високі врожаї, забезпечити рекомендований комплекс агротехнічних заходів з урахуванням зональних умов і біологічних особливостей сорту допомагає комплексна механізація виробничих процесів у рослинництві. Вона забезпечує виконання всіх робіт у найкращі стислі строки, що, з одного боку, підвищує біологічний урожай, а з другого - скорочує його втрати при збиранні, доочищенні, транспортуванні.

Зміцнення матеріально - технічної бази дає змогу запровадити передові індустріальні та інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечує збільшення виробництва продукції при підвищенні окупності витрат.

Істотним резервом збільшення обсягу продукції є запобігання її втратам. Причини втрат різні: обсипання зерна через розтягування строків обмолоту чи вибір невдалого способу збирання, недосконалість збиральної; поганий стан транспортних засобів, доріг, місць доочищення і зберігання сільськогосподарської продукції та ін. Іноді ці втрати досягають третини вирощеного врожаю. Так, оптимальним строком збирання зернових є 8 - 10 робочих днів. Якщо із збиранням зволікають на 20 днів після біологічної спілості хліба, втрачається до 30 % вирощеного врожаю (табл. 3.5). Особливо значні втрати за несприятливих кліматичних умов.

Таблиця 3.5 Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна за рахунок збирання врожаю в оптимальні терміни в ПСП «Новогригорівське»

Культура	Площа, прибрана пізніше оптимального строку	Урожайність при збиранні, ц/га	Втрати продукції
		в термін	пізніше	з 1 га	зі всієї площі
Озима пшениця	30	16,1	11,7	4,4	132

Таким чином, якби підприємство організувало збирання врожаю в оптимальні терміни, то воно додатково могло би отримати 800 ц озимої пшениці.

Актуальним завданням сільськогосподарського виробництва є підвищення якості продукції. Цього можна досягти: виведенням нових сортів сільськогосподарських культур; застосуванням добрив у правильних співвідношення, збільшення питомої ваги внесення органічних добрив у правильних співвідношеннях, збільшення питомої ваги внесення органічних добрив; ширшим застосуванням біологічних методів захисту рослин; дотримання агротехнічних заходів при обробітку ґрунту і догляду за посівами; удосконалення машин і обладнання для збирання доробки сільськогосподарської продукції; впровадження прогресивних способів товарної обробки і транспортування продукції (розширення безтарних перевезень сипких вантажів, контейнерних перевезень, застосування спеціального транспорту,поліпшення шляхів і внутрішньогосподарських доріг та ін.); скороченням проміжних ланок у ланцюгу «поле - споживач», особливо щодо овочів та фруктів; збільшення потужностей з первинної переробки і належного зберігання сільськогосподарської продукції; застосуванням ефективних систем матеріального стимулювання за підвищення якості продукції.

Таким чином,основні резерви збільшення виробництва рослинницької продукції і поліпшення її якості полягають у докорінному поліпшенні земельних угідь на основі комплексу меліоративних заходів, збільшення норм внесення добрив і доведення їх до оптимального рівня; своєчасному застосуванні засобів захисту рослин; комплексній механізації всіх галузей рослинництва з метою забезпечення своєчасного і високоякісного виконання комплексу робіт; впровадженні високоякісних районованих сортів сільськогосподарських культур, які б відповідали інтенсивним методам їх вирощування; застосуванні ефективних форм організації та оплати праці; найповнішому і найефективнішому використанні виробничого потенціалу обслуговуючих підприємств і організацій АПК; запобіганні втратам на всіх етапах проходження сільськогосподарської продукції.

Реалізація цих заходів забезпечить високу ефективність землеробства; збільшення виробництва екологічно чистої, конкурентоспроможної рослинницької продукції, підвищення окупності вкладень, поліпшення соціальних умов працівників.

Висновки та пропозиції

Проаналізувавши стан та ефективність виробничої програми з розвитку рослинницької галузі в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району Миколаївської області можемо зробити наступні висновки.

Проаналізувавши аналіз виробництва продукції за обсягом, видами (асортиментом) і якістю можемо відмітити, що валова продукція сільськогосподарського підприємства зросла майже на 4 % в 2012 році в порівнянні з 2010 роком. Коефіцієнт товарності в середньому складає понад одиницю. Збільшення собівартості продукції зернових на 98,5 % при зростанні середньої ціни реалізації на 61,3 % в 2012 році в відносному порівнянні до 2010 року, виробництво зерна знизилось майже на 50 %. При цьому господарство не отримує прибутку. Якщо аналізувати соняшник, то можна зазначити,що його виробництво зросло більш як на 50%. Собівартість зростає повільнішими темпами, ніж середня ціна реалізації, що свідчить про, що підприємство отримує прибуток по даній культурі і це прибуток за досліджуваний період збільшився на 20,3 %.

Щодо аналізу ресурсозабезпечення ПСП «Новогригорівське» та оцінка ефективності використання його ресурсів можемо зазначити, що підприємство не цілком ефективно використовує земельні угіддя. Хоча відбулося збільшення чистого доходу(виручки) від реалізації продукції на 0,8 тис. грн. з 1 га та зростання валового прибутку що припадає на 1 га сільськогосподарських угідь 0, 5 тис. грн. (у 2010 р.) до 0,8 тис. грн. (у 2012 р.), все ж таки відбулося зниження чистий прибуток на 1, що зменшився на 0,2 тис. грн.

2012 році в порівнянні з 2010 роком збільшилася чисельність працівників на 6 чол. Також збільшилась вартість валової продукції на 171 тис. грн. Щодо середньорічної продуктивності праці, то вона зменшилась на 35,2 тис. грн. В господарстві в 2012 році середньомісячна заробітна плата була на рівні 1298,8 грн., що на 503,1 було більше ніж у 2010 році. В цілому фонд оплати праці за період з 2010 року до 2012 року підвищився на 232,4 тис. грн. або більше ніж у 2 рази.

Виручка від реалізації в 2012 році порівняно з 2010 роком зросла на 2130 тис. грн., а чистий прибуток знизився на 314 тис. грн. Щодо середньорічної вартості основних виробничих засобів, то відбулося зростання майже на 22 %. Капіталовіддача зросла на 0,4 грн., а капіталомісткість в свою чергу знизилась на 0,2 грн., що свідчить про механізацію, автоматизацію основних засобів на підприємстві. В 2010 році рентабельність основних засобів становила 49,8 %, вже в 2012 році - 29,7%, тобто в абсолютному відхилені 20,1%.

За досліджуваний період значно зменшилась питома вага оборотного капіталу у сфері виробництва ( з 95,6% у 2010 р. до 47,2 % у 2012 р.) і відповідно суттєве збільшення вартості оборотного капіталу у сфері обігу (на 2283 тис. грн. у 2012 р. ніж у 2010 р.). Середня вартість за три досліджуваних роки незавершеного виробництва складає 1272 тис. грн.

Аналізуючи аналіз фінансових результатів ПСП «Новогригорівське», можемо зробити наступні висновки. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в 2012 році в порівнянні з 2010 роком зріс на 2556 тис. грн. Значне зростання попереднього показника призвело до збільшення чистого доходу (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 2130 тис. грн. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) збільшилась на 1239 тис. грн. зростання попередніх показників призвело до збільшення валового прибутку на 891 тис. грн. Щодо рентабельності діяльності підприємства то вона зменшилась на 7,3 %.

Щодо комплексного аналізу продукції рослинництва в ПСП «Новогоригорівське» можемо відмітити, що валовий збір озимої пшениці в досліджуваному періоді за 2010 - 2012 роки не має чіткої тенденції. Найбільший валовий збір було зібрано в 2011 році - 13,1 тис. ц, а найменший в 2012 році - 2,4 тис. ц. Порівнюючи 2012 рік із 2010 роком ми спостерігаємо зниження валового збору у 2010 році на 6,1 тис. ц. А порівнявши 2012 рік із 2010 роком урожайність озимої пшениці зменшилася на 9 %. Щодо валового збору соняшнику, то він має тенденцію до збільшення, як і площа. Якщо порівнювати 2012 рік з 2010 роком, то відбулося збільшення на 51,5% та 65,1% відповідно.

Урожайність основних сільськогосподарських культур (зерна, озимої пшениці, насіння соняшнику) має тенденцію до зменшення на 5,6 , на 1,6 та 0,8 ц з га відповідно. Щодо собівартості 1 ц реалізованої продукції, то спостерігаємо тенденцію до збільшення, найбільше у порівнянні 2012 року до 2010 року зросла собівартість зерна - в 2 рази. Середня ціна реалізації також збільшилась по цих культурах: зерна в 1,6 рази, озимої пшениці на 29,7 %, насіння соняшнику на 30,7 %. В свою чергу прибуток на 1 ц зерна зменшився на 26,48 грн., а на 1ц озимої пшениці і насіння соняшнику зріс на 19,9 та 23,8 грн. відповідно. Виробництво на 100 га ріллі зросло лише по насінню соняшника на 42,1 %, так як і виробництво на 1 працівника - на21,1%. Рівень рентабельності для озимої пшениці у 2012 році становить19 %, для насіння соняшнику - 58,8%. Для зерна - це рівень збитковості і він становить 23,7 %.

Оскільки валовий збір залежить від розміру посівних площ і рівня врожайності, цим чинникам слід приділяти найбільшу увагу . Для ефективного господарювання щорічно слід аналізувати зростання посівних площ і зміну їх структури, установлювати як виконується план сівби за звітний рік , вивчати рівень урожайності, виявляти чинники, що впливають на нього і резерви підвищення.

Підприємство для збільшення урожайності має використовувати інші сорти озимої пшениці. Найбільш врожайним сортом для степової зони є «Тонація», що може збільшити урожайність на 39,1 ц/га. Також цілком реально збільшити виробництво продукції зернових за рахунок додаткового внесення добрив на 7500 ц. Істотним резервом збільшення виробництва продукції є підвищення окупності добрив, яка в свою чергу залежить від дози і якості добрив, їх структури, термінів і способів внесення в грунт. При підвищенні окупності добрив резерв збільшення виробництва продукції становитиме 300 ц.

Для правильного керівництва підприємницькою діяльністю завжди слід мати дані про економічну ефективність вирощування різних культур, а це можливо лише при умові належно поставленого аналізу господарської діяльності.

Впровадження такого аналізу допоможе систематично здійснювати контроль за розвитком підприємства і виконанням госпрозрахункових планів (бізнес планів). Крім того за допомогою аналізу своєчасно встановлюють недоліки в діяльності підприємства , виявляють резерви та передові методи роботи і на основі цього накреслюють шляхи дальшого поліпшення показників господарювання.

Список використаних джерел

1. Андрєєва Г.І. Економічний аналіз [Текст]: навч.-метод. Посібник /Г.І. Андрєєва. -- К.: Знання, 2008. -- 263 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств [Текст]: Підручник /В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624с.

3. Бабець Є.К., Горлов М.І. Теорія економічного аналізу [Текст]: Навч. Посібник / Є.К. Бабець, М.І. Горлов. - К.: ВД «Професіонал», 2007. - 384 с.

4. Бесєдін В.Ф. Визначення і прогнозування показників продуктивності праці /В.Ф. Бесєдін // Економіка України: стратегічне планування. - К.: НДЕІ, - 2008. - С. 38-49

5. Бова Т.В. Оцінка ефективності використання виробничого потенціалу сучасних промислових підприємств /Т.В. Бова// Економічний простір.- 2010.- №12/2. - 148 с.

6. Болюх М.А. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. -- Вид. 2-ге, перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 556 с.

7. Величко О.В. Організаційно-економічні передумови ефективного використання виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств

8. Ганжа Ю.В. Міжнародна практика факторного аналізу прибутку підприємства / Ю.В. Ганжа // Економіка та держава. - 2007. - № 4. - С.35-36

9. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз : [навч. посіб.] / Б.Є. Грабовецький. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 256 с.

10. Даньків И.Я. Алгоритм прийняття управлінських рішень на основі аналізу спеціалізованої фінансової звітності [Текст] / И.Я. Даньків, Я.В. Шеверя // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2011. - № 10 (128). - Ч. 2. - С.45-53.

11. Дієсперов В. Оплата праці як похідна від її продуктивності та доходності / В.Дієсперов // Україна: аспекти праці. - 2012. - №7. - С. 32-37.

12. Заїка С.О. Аналіз виробництва валової і товарної продукції

13. Зоріна О.А. Види економічного аналізу: проблеми класифікації.

14. Зоріна О.А. Методологічні підходи в економічному аналізі / О.А.Зоріна// Вісник ЖДТУ -- 2011. -- №1(55). -- 144 с.

15. Кіндрацька Г.І. Економічний аналіз [Текст]: Підручник / Г.І. Кіндрацька, М.С. Білик, А.Г. Загородній. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 487 с.

16. Ковальчук І.В. Економіка підприємства [Текст] : навч. посібник / І.В. Ковальчук. - К. : Знання, 2008. - 679 с.

17. Ковальчук М.І. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК [Текст]: Підручник / М.І. Ковальчук. -- К.: КНЕУ, 2004. -- 406с.

18. Кондратюк О.М. Витрати на виробництво продукції: ключові аспекти аналізу за економічними елементами / О. М. Кондратюк // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. - 2012. - №2(22). - С. 75-81.

19. Короткевич О.В. Рентабельність господарської діяльності підприємств / О.В. Короткевич// Економіка і прогнозування. - 2008. - №3. - С. 61-69.

20. Костенко Т.Д. Економічний аналіз и діагностика стану сучасного підприємства/ видання 2-ге перероблене та доповнене [Текст]: навч. посібник /Т.Д. Костенко. -- К.: Центр учбової літератури, 2007 -- 400 с.

21. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу [Текст]: навч. посіб./ Купалова Г.І. -- К.: Знання, 2008. - 639 с

22. Мних Є.В. Економічний аналіз [Текст] : підручник / Є.В. Мних. - К.: Знання, 2011. -- 631 с

23. Мойса М.Я. Організаційно-економічні чинники підвищення ефективності аграрних підприємств / М.Я. Мойса, Є.В. Голубков // Економіка АПК. - 2010.- № 1. - С. 86-93.

24. Мошенський С.З., Олійник О.В.. Економічний аналіз [Текст]: Підручник / Ф.Ф. Бутинець (відп.ред.). -- 2-ге вид., доповн. і перероб. -- Житомир : ПП "Рута", 2009. -- 704с.

25. Офіційні дані Державного комітету статистики України

26. Попович В.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання [Текст]: Підручник /П.Я. Попович. - К.: Знання, 2009. - 630 с.

27. Рзаєва Т.Г. Економічний аналіз [Текст]: Навчальний посібник /Т.Г. Рзаєва. - Хмельницький: ТУП, 2008. - 199 с.

28. Россоха В.В. Теоретико-методичні засади формування, розвитку та оцінювання виробничого потенціалу сільськогосподарського підприємства / В.В. Россоха - К.: ННЦ ІАЕ, 2009. - 94 с.

29. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст]: Навч. Посібник /Г.В. Савицька. - 2-ге вид, випр. і доп. - К:. Знання, 2005. - 662 с.

30. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК [Текст]: учеб.пособие / Г.В. Савицкая. - 6-е изд., стер. - Мн.: Новое знание, 2006. - 652 с.

31. Сарай Н.І. Виробничий потенціал підприємства: сутність та особливості діагностики /Н.І. Сарай // Інноваційна економіка - 2012. - №12. - 140 с.

32. Сисак Е.П. Методичні аспекти оцінки земельних ресурсів: сучасний стан та перспективи

33. Сіменко І.В. Аналіз господарської діяльності [Текст]: навчальний посібник / за заг. ред. І.В. Сіменко, Т.Д. Косової. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. - 462 с.

34. Стец І.І. Потенціал і розвиток підприємства [Текст]: навчальний посібник / І.І. Стец. - Тернопіль: Економічна думка, 2010. - 674 с.

35. Тенюх З.І. Факторний аналіз ефективності діяльності підприємств державного сектору економіки України /З.І. Тенюх // Економічний аналіз : Збірник наукових праць ТНЕУ; редкол.: С.І. Шкарабан (голов. ред.) та ін. - Тернопіль: Вид-во ТНЕУ «Економічна думка», 2010. - Вип. 7. - с. 358 - 362.

36. Тищенко В.Б. Факторний аналіз продуктивності праці /В.Б. Тищенко// Управління розвитком. - 2013. - №11(151). - 140 с.

37. Федорович Р., Синькевич Н. Історія становлення та перспективи розвитку економічного аналізу / Р.Федорович, Н. Синькевич // Галицький економічний вісник. -- 2011. -- №1(30). -- с.152-159

38. Чорна І.О. Ефективність використання основних виробничих фондів та розробка пропозицій щодо її поліпшення /О.І. Чорна // Держава та регіони. Серія «Економіка та підприємництво». - 2010. - №2. - с. 212-216.

Размещено на Allbest.ru