Електрифікація виробничих процесів пташника. Розробка автоматизації насосної установки водопостачання

Електрокалорифери Рвст.до 40 кВт.

-//-

14

3,16

44,24

33.

Електрокалорифери Рвст.до 40 - 60 кВт

-//-

2

3,38

6,76

34.

Електровулканізатори

-//-

5

0,29

1,45

35.

Електродисцілятори

-//-

3

0,9

2,7

36.

Сушильні електрошафи

-//-

10

0,53

5,3

37.

Електрообігрівачі

1 уст.

40

0,15

6

38.

Пристрої електрообігріву підлоги в тваринницьких приміщеннях

100м2

20

0,73

17,6

39.

Пристрої для обігріву грунту в теплиці

100м2

50

0,8

40

40.

Зварювальний генератор І>300А

1 уст.

2

3,26

6,52

41.

Зварювальний трансформатор І>300А

-//-

4

1,24

4,96

42.

Перетворювач І > 300А

-//-

1

2,41,

2,41

43.

Зарядні випрямлячі без автом. регул, режим.

-//-

4

0,53

2,12

44.

Те ж з автоматичною стабілізацією режим.

-//-

2

1,8

3,6

45.

Конденсаторні батареї для компенсації реактивної складової навантаження

-//-

2

1,84

3,68

46.

Освітлювальні установки в сухих і вологих приміщеннях

10 св.

22

0,65

14,3

47.

Те ж з люмінесцентними лампами

-//-

7

0,86

6,02

48.

Те ж у сирих і запил, приміщеннях ЛР

-//-

16

0,91

14,56

49.

Те ж з ЛЛ

-//-

8

0,74

13,92

50.

Те ж в особливо сирих з хімічно активним середовищем приміщеннях, ЛР

-//-

29

1,4

40,6

51.

Те ж з ЛЛ

-//-

18

2,07

37,26

52.

Зовнішнє освітлення: лампи розжар.

-//-

30

1,35

40,5

53.

Те ж з дуговими лампами

-//-

5

1,56

7,8

54.

Опроміню вальні інфрачервоні установки

1 уст.

20

0,97

19,4

55.

Те ж з ультрафіолетовим опроміненням

-//-

20

1,65

33

56.

Те ж комбіновані

-//-

10

2,43

24,3

57.

Шафи автоматики з кількістю реле >5

шт.

60

0,04

2,4

58.

Те ж: транзистори, тиристори

-//-

60

0,01

0,6

59.

Електроогорожі

-//-

2

0,5

1

60.

Щити обліку електроенергії

1 ящ.

ЗО

0,3

9

61.

Електропроводки житлових багатоквартирних будинків

1 буд.

24

0,1

2,4

62.

Те ж з садибного типу

-//-

40

0,15

6

63.

Роботи по монтажу нових електроустановок на 10 тис.

10 тис.

1

170

170

64.

Те ж по капремонту

5 тис.

1

100

100

65.

Дрібно монтажні роботи

100 ум.

15

15

225

Всього по підприємству:

1601,5

Таблиця 5.2 - Визначення кількості умовних одиниць по об'єкту проектування.

№ п/п	Назва електрообладнання	Одиниці виміру	Кількість	Перевід, коефіц.	Кільк. ум.од.
1.	Електродвигун з потужністю до 1,1 кВт.	Шт.	2	0,88	1,76
2.	Електропривід з потужністю 1,1 до 10,1 кВт.	Шт.	7	1,28	8,96
3.	Електропривід з потужністю 10,1 до40 кВ	Шт.	-	1,52	-
4.	Шафи керування розподільчих пунктів, силові щити, щити освітлення	Шт.	12	0,3	12,3
5.	Світильники з лампами накалювання	10 Шт.	6,5	1,4	9,1
6.	Світильники з люмінесцентними лампами	10 Шт.	-	2,7	-
7.	Електричний клімат	1уст.	1	1,66	1,66
8.	Електропроводка кабелем на скобах	1 км.	0,479	1,29	0,641
Всього:	34,42

Для визначення вмісту годин в одній умовній одиниці проведемо розрахунок корисного фонду робочого часу одного робітника при п'ятиденному робочому тижні, таблиця 5.3.

Таблиця 5.3 - Баланс робочого часу одного робітника при п'ятиденному робочому тижні.

Показники	Одиниця виміру	Звітний рік	Плановий рік
Календарний фонд часу	дні	366	366
Кількість неробочих днів, у тому числі:	»	113	115
святкових	»	10	10
вихідних	»	105	105
	»	253	251
Невиходу на роботу, у тому числі:	»	39	36,77
чергові та додаткові відпустки	»	24,1	24,1+0,016
навчальні відпустки	»	0,5	0,5-0,016
тимчасова непрацездатність	»	10,1	10,1-0,016
інші невиходи, дозволені законодавством (виконання державних обов'язків тощо)	»	1,9	1,9-0,016
невиходи з дозволу адміністрації (за звітом)	»	0,7	-
прогули (за звітом)	»	0,5	-
цілоденні простої (за звітом)	»	0,1	-
Кількість робочих днів у році	»	214	214,43
Середня тривалість робочого дня	год	8	8-0,016
Корисний фонд робочого часу одного робітника	»	1669,4	1711,88

Отже одна умовна одиниця містить в собі годин:

, (5.1.1)

де КФРЧ - Корисний фонд робочого часу одного середньооблікового робітник, який приймаємо з таблиці 2.3 і він становить 1711,88 години.

Розрахунок річних затрат праці на технічне обслуговування і поточний ремонт.

Загальні витрати праці по підприємству

, (5.2)

де Nуо - загальна кількість умовних одиниць.

, (5.1.3)

де Nп - кількість умовних одиниць по підприємству, яку приймаємо із таблиці 2.1 і їхня кількість становить 1601,5 у.о.;

Nоп - кількість умовних одиниць по об'єкту проектування, яку приймаємо із таблиці 2.2 і їхня кількість становить 34,42 у.о.

Затрати праці на технічне обслуговування (Тто) складають 60% від загальних затрат праці, а на поточний ремонт (Тпр) 40% відповідно

28004,9873*0,6=16802,992

28004,9873*0,4=11201,995

Визначення штатної чисельності ЕТС.

Для визначення кількості інженерно-технічних працівників використовують штатні нормативи інженерно-технічних працівників енергетичної служби в с.г. підприємствах.

Виходячи з того,що згідно норм,що у нашому підприємству (20)умовних одиниць,що перевищує 1200у.о. приймаємо на посаду керівника енерго служби головного електрика і інженера електрика.

Загальну кількість електромонтерів,електротехнологічної служби визначається виходячи із середньо річного завантаження в 100у.о. на одну особу.

N ел.монтер.= Nу.о./100 у.о., (5.1.4)

де Nу.о.-загальний обсяг робіт по обслуговуванню електрообладнання.

N ел.монтер.=1635,92/100=17 електромонтерів

Із загальної кількості електромонтерів віділяємо групу експлуатації(чергові електромонтери 4 чол.) та групу ремонту (це електромонтери,які виконують планові технологічні обслуговування то поточні ремонти 4 чол.).

Одного з електромонтерів закріпляємо за об'єктом проектування і він виконує обов'язки бригадира.

Із загальної кількості електромонтерів кожен шостий є старший електромонтер.

Чисельність старших електромонтерів визначаємо, виходячи з того, що кожен шостий є старшим:

, (5.1.5)

N_см=17/6=3_с.м.

Тому згідно розрахунків приймаємо 3 старших електромонтерів.

До виробничих працівників відносяться робітники зон і дільниць, які безпосередньо виконують роботи по ТО і ПР електрообладнання підприємства.

Згідно вищенаведених розрахунків проведемо розподіл робітників за кваліфікаційними розрядами (не менше трьох), при цьому, старші електромонтери будуть мати VI розряд:

III розряду -4

ІV розряду -5

V розряду - 5

VI розряду - 3

5.2 Організація системи обслуговування і ремонту ЕО і ЗА с.г. підприємства

На господарстві застосована господарська форма ремонту та обслуговування електричного обладнання. Форма організації плати орендна.

Організація орендного колективу ґрунтується на добровільній основі. Електрогосподарство має повну господарську і оперативну самостійність.

Колектив сам регулює чисельність працівників додержуючись при цьому ПТЕ і ПТБ.

В бухгалтерії підприємства орендний колектив має свій розрахунковий рахунок (р/р). На відпустку електроенергії енергонагляд укладає договір з орендним колективом і несе повну відповідальність перед своїми споживачами. Своєчасна оплата за електроенергію входить в обов'язки орендного колективу.

Орендний колектив в свою чергу заключає договір на електропостачання, ТО і ремонт с/г обладнання. В цих договорах вказано права та обов'язки орендного колективу та споживачів на виконання монтажно-будівельних та пусконалагоджувальних робіт.

Орендний колектив заключає орендний договір з іншими підприємствами та організаціями на виконання робіт та ТО. З адміністрацією свого підприємства орендний колектив заключає орендний договір, при цьому складається акт про закріплення засобів виробництва за орендним колективом.

Передача устаткування ведеться по місцю встановлення, оцінка переданих засобів перевіряється на відповідність їх фактичній вартості на підприємстві.

Вартість оборотних засобів орендний колектив сплачую зі свого прибутку, при цьому вводяться розрахункові та облікові ціни. По них орендний колектив купує матеріальні ресурси в господарствах. В інших організаціях колектив купує по оптових цінах. Розрахунки за виконані роботи і ресурси ведеться за допомогою розрахункових чеків через бухгалтерію підприємства.

Прибуток орендного колективу створюється за рахунок виручки від реалізації електроенергії та виконаних робіт.

5.3 Розробка річного графіку ТО і ПР ЕО і ЗА об'єкта проектування

Графік планово - попереджувального ремонту електроустаткування об'єкту.

Річний графік технологічного обслуговування та ремонту енергетичного обладнання складають на об'єкт пташника.

Для кожного об'єкта підраховують затрати праці на ТО і ПР. складаючи графік необхідно врахувати такі вимоги:

1) Кількість обслуговувань і ремонтів на рік повинно відповідати нормам ППРЕ с.г. Nто.=12 Пто-1міс, Nпр=12/Ппр (при роботі круглий рік).

2) Трудомісткість запланованих робіт на тиждень повинна бути не більше 32,0 люд.год.

3) Графік складають на 52 тижні. Профілактичні операції розташовують рівномірно протягом всього року через відповідні відрізки часу(тижні технічного обслуговування і поточного ремонту обладнання).

4) Поточний ремонт основного обладнання потрібно завершити до настання осінньо-зимового періоду.

5) При роботі об'єкта круглий рік серйозних ТО не планують.

Виходячи із встановленого об'єму проектування маємо:

1) Електродвигуни 4АМ, АНР: 2;7шт. Пто=3міс., Ппр.=24міс. Тто=0,3;0,4;0,5; Тпр=3,9;4,3;4,8;(люд.год)

2) Силові збірки,шафи керування 10,щитки освітлення: 2; Пто=1,5міс. Ппр=12міс.

Тто=0,48(0,36), Тпр=7,2(5,4)люд.год.

3) Магнітні пускачі-21шт,автоматичні вимикачі-28 шт. Пто=12міс., Ппр=12міс., Тто=0,28(0,25); Тпр=1,58(1,75)люд.год.

4) Світильники: ЛР-65шт.; з ЛЛ-0шт., Пто=3міс,; Ппр=12міс.;Тто=0,15(0,2) люд.год. Тпр=0,4(0,5люд.год.)на світильник

5) Електропроводка силова,освітлювальна:кабелем,на тросу,в тубах,кріплення накладним способом 0,497 км. Пто=3міс,; Ппр=12міс,;Тто=4,6люд., Тпр=69люд.год. на км.

6)Електронагрівач «Клімат 45»-1шт,

Пто=міс, Ппр=12міс., Тто=0,35люд.год. Тпр=7,5 люд.

Річний графік планово-попереджувальних робіт будується за формою N1 системи ППРЕ с/г господарства. При побудові графіку необхідно враховувати:

- ремонт основного устаткування слід закінчити до настання осінньо-зимового періоду;

- ТО слід виконувати не порушуючи процес виробництва;

- ТО і ПР пуско-захисної і комутаційної апаратури планують одночасно з електричними двигунами.

- обсяг робіт в людино-годинах не тиждень не повинен перевищувати 32 годин.

Профілактичні операції плануються рівномірно по тижнях (52).

5.4 Розробка заходів з енергозбереження в с.г. підприємстві

Організаційні заходи:

Планування витрат та економічний облік електроенергії на всіх об'єктах і установках.

Високий рівень технічної експлуатації електроустаткування у відповідності з системою ПЗРЕ, ПТЕ і ПТБ споживачів.

Впровадження оцінки роботи виробничих підрозділів з економії електроенергії і електроносіїв.

Організація наглядної агітації з економії електроенергії.

Організація громадського бюро з енергетичного використання.

Технічні засоби:

Впровадження систем автоматичного керування вентиляційними установками і теплотехнічними процесами,що автоматизовані.

Правильний підбір електричних двигунів до робочих машин, заміна мало завантажених машин на двигуни меншої потужності, а також двигунами серії АИР.

Застосування на освітлення ламп нового типу, правильний вибір світильників, заміна ламп розжарювання люмінесцентними, або економічними, своєчасна чистка світильників від бруду та пилу.

Компенсація реактивного струму, безпосередньо у струмоприймачів.

Впровадження автоматичного вимикання установки, що працюють на холостому ході.

Застосування двох тарифних лічильників.

Зменшення втрат теплоти в приміщенні.

Зменшення втрат енергоносію(газу), введення зворотного водопостачання.

Застосування фотореле і фото-елементних вимикачів вуличного і чергового освітлення.

6. Енергозбереження

6.1 Нормативно-правове регулювання енергозбереження

Державна політика в електроенергетиці (стаття 5).

Державна політика в електроенергетиці базується на таких принципах:

- державне регулювання діяльності в електроенергетиці;

- створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики;

- забезпечення раціонального споживання палива і енергії;

- додержання єдиних державних норм, правил і стандартів усіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії;

- створення умов для розвитку і підвищення технічного рівня електроенергетики;

- підвищення екологічної безпеки об'єктів електроенергетики;

- забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії;

- збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею;

- сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку електричної енергії;

- забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації для електроенергетики;

- створення умов для перспективних наукових досліджень;

- забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики;

- забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів;

- сприяння розвитку вітроенергетики, як екологічно чистої і безпаливної підгалузі енергетики, шляхом оплати вітровим електростанціям всієї виробленої ними електричної енергії повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості по розрахунках за електроенергію.

(Статтю 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 1812-III від 08.06.2000)

Електропривод здійснює кероване електромеханічне перетворення енергії,використовується в усіх галузях сільського господарства,де необхідні рух і механічна робота,споживаючи при цьому більше 65% електроенергії.

Найбільш перспективнішими зонами впровадження регульованих електроприводів і сільськогосподарському виробництві є системи мікроклімату тваринницьких і птахівничих ферм,установки тепло і холодопостачання, водопостачання, пновмопостачання, системи водопостачання, теплопостачання, кондяціонування повітря, вентиляції будівель.

Найбільш масовий асинхронний електропривод у сільському господарстві за кількістю електроенергії,яка споживається,перебуває в діапазоні потужностей 1-10кВт.За статистичними даними приблизне розподілення асинхронних двигунів за механізмами оцінюватися такими показниками: приводи вентиляторів-37%,транспортерів-19%, помп-17%, оброблювальні станки-7%, змішувачі-6%, механізми пересування-4%, затвори, засувки-4%.

Енергозбереження поділяється на:

- організаційні;

- технічні.

До організаційних заходів належать:

- планування витрат і старанний облік електричної енергії. Організація приладового обліку теплової енергії й витрат теплоносія дозволяє виявити фактичне споживання теплової енергії, що може відрізнятися від проектного теплового навантаження будівель і споруд. Ця відмінність за даними,

- отриманими в результаті експлуатації систем теплопостачання, обладнаних вузлами обліку тепло споживання, може становити до 30% від планових (проектних) показників. Перевищення планового тепло споживання, як правило, пов'язане з погіршеними характеристиками огороджувальних конструкцій. За відсутності приладового обліку теплопостачальні організації часто використовують систему тарифів і питомих нормативів опалення й ГВП із понижуючими коефіцієнтами, що призводить до перевищення обсягів теплової енергії, за яку платить споживач. Організація обліку й контролю повинна стимулювати впровадження енергозберігаючих заходів, об'єднаних у групи 3-4.

- високий рівень технологічної експлуатації і відповідності з ПЗРЕ _с.г. та вимогами ПТЕ і ПТБ споживачів. Потрібно виконувати всі вимоги згідно з ГОСТ-ом.

- впровадження оцінки роботи виробництва підрозділів з економії електричної енергії і енергоресурсів. Провадження вмикання освітленості з двох керуючих точок.

- організація наглядної агітації з економії електричної енергії. Встановити застережні і запобіжні знаки.

До технічних заходів належать:

- впровадження системи автоматичного керування вентиляційної установки і технологічними процесами.

- правильний підбір електродвигунів до робочих машин. Вони повинні відповідати ПУЕ, ГОСТ.

- застосування ламп нового типу. Заміняти лампи розжарювання на економ лампи та енергозберігаючі.

- правильний вибір світильників по світловіддачі. Потрібно вибирати світильники які відповідають освітленості приміщення.

- заміна ламп розжарення на люмінесцентні;

- компенсація реактивного струму;

- впровадження автоматичних вимикачів,установок що працюють на холостому ході.

- застосування багато тарифних лічильників;

- зменшення витрат теплоти в виробничих приміщеннях. Ці заходи містять:

- пасивне й активне використання сонячної енергії;

- використання природної теплоти й холоду (води, зовнішнього повітря, ґрунту);

- використання внутрішніх джерел теплоти й холоду (теплоти й холоду повітря, теплоти джерел освітлення, нагрівальних приладів, стічних вод тощо);

- використання теплонасосних установок з метою підвищення потенціалу природних джерел теплоти.

Для правового забезпечення розв'язання проблем енергозбереження 1 липня 1994 р. прийнято Закон України «Про енергозбереження». У ньому визначені правові, економічні та соціальні основи раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами, об'єднаннями і організаціями, розташованими на території України, незалежно від їх підпорядкованості і форм власності, а також громадянами України.

Наукова концепція Закону відображає загальноприйняті у світовій практиці погляди на природу і зміст державної політики в галузі енергозбереження, яка активно проводиться у промислово розвинених країнах Західної Європи й Америки.

Виходячи з узагальнення світового досвіду і з врахуванням економічних умов, що склалися в Україні, в основу Закону покладені наступні принципи керування процесами енергозбереження.

Принцип державного керування енергозбереженням заснований на створенні державою економічних і правових умов, що сприяють зацікавленості в енергозбереженні юридичних і фізичних осіб. При цьому державне регулювання здійснюється не шляхом прямого втручання в економічну діяльність підприємств, а шляхом індикативного (непрямого) керування на основі застосування економічних і адміністративних заходів дії на процеси енергозбереження.

Принцип здійснення державної політики енергозбереження на практиці зводиться до виділення механізму керування енергозбереженням у самостійну структуру, діяльність якої повинна перебувати під контролем державних виконавчих органів. Це повинно сприяти зосередженню зусиль на розв'язанні економічних, правових і організаційних задач енергозбереження. Передбачається створення позавідомчого органу, що реалізує державну політику на практиці і здійснює комплексне управління у сфері енергозбереження.

Принцип позавідомчого державного контролю і нагляду за використанням ПЕР реалізується за допомогою Єдиної енергетичної інспекції, підвідомчої державному органу управління енергозбереженням. Вона створюється на основі існуючих відомчих структур (Держенергонагляду, Держгазнагляду), які займаються питаннями раціонального використання палива, теплової та електричної енергії і зменшенням їх втрат.

Принцип обов'язковості державної експертизи енергозбереження, завданнями якої є визначення відповідності управлінської, інвестиційної та іншої діяльності меті енергозбереження; встановлення відповідності передпланових, передпроектних, проектних та інших рішень вимогам законодавства про збереження тощо. Основна мета експертизи - попередити виробництво і випуск енергетично неефективного обладнання, технологій, приладів, побутової техніки тощо.

Принцип стандартизації і нормування в галузі енергозбереження проводиться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог раціонального використання і заощадження ПЕР. Застосування норм і нормативів в галузі використання ПЕР є не засобом їх лімітування, а основою для застосування економічних санкцій за нераціональне використання палива і енергії. При цьому «ступінь жорсткості» встановлення норм і нормативів використання палива та енергії і «ступеню їх наближення» до світових стандартів будуть повністю залежати від того, наскільки жорсткою буде державна політика в галузі енергозбереження.

Принцип економічного заохочення заощадження палива та енергії, економічного покарання за нераціональне та марнотратне використання ПЕР реалізується в Законі завдяки розгалуженому економічному механізмові, який має впливати на процеси енергозбереження шляхом проведення пільгової податкової і кредитної політики при раціональному використанні палива і енергії та виробництві енергетично ефективного обладнання, а також шляхом застосування економічних санкцій при нераціональному і марнотратному використанні ПЕР. Важливо підкреслити, що для ефективного управління енергозбереженням усі економічні заходи, що передбачені в Законі, повинні застосовуватися в комплексі (одночасно), тобто повинна проводитися збалансована політика як в галузі фінансового заохочення заощадження палива та енергії, так і в галузі фінансового примушування до економії ПЕР.

Принцип концентрації позабюджетних фінансових засобів для реалізації на практиці політики енергозбереження. Ця концентрація здійснюється державним позабюджетним Фондом енергозбереження, який створюється за рахунок платежів за використання ПЕР, оплати нераціонального і марнотратного їх витрачання, надбавок до цін і тарифів на енергоносії, відрахувань міністерств і відомств тощо.

Фонд енергозбереження формується як сукупність двох частин: загальнодержавного і місцевих фондів. Місцеві фонди використовуються місцевими органами управління з метою регулювання обсягів споживання та стимулювання раціонального використання енергоресурсів на території регіонів, розширення застосування місцевих джерел енергії, а також розв'язання економічних проблем. Загальнодержавний фонд використовується для проведення ефективної енергозберігаючої політики на всій території України.

Принцип рівноправності постачальників і споживачів ПЕР. Енергосистеми, як і паливопостачальні організації, законодавчо зобов'язані задовольняти заявки споживачів на постачання електричної енергії та палива у межах території, яку вони обслуговують. Тим самим виробники енергії повинні бути позбавлені можливості розв'язання своїх проблем за рахунок споживача. Сполучення вимог самофінансування і зобов'язань підключення споживачів спонукає зацікавленість виробників енергії в її збереженні у споживачів.

Принцип розв'язання проблем енергозбереження па основі широкого міждержавного співробітництва передбачає можливості широкої кооперації з країнами зарубіжжя.

Для реалізації Закону «Про енергозбереження» Указом Президента України № 666 від 26.07.95 року був утворений Державний комітет України з енергозбереження.

Сьогодні в нашій країні створюється державний механізм ефективного використання енергії. Практично з'являється новий вид продукції - енергія, заощаджена в результаті її ефективного використання; енергія, отримана завдяки впровадженню енергозберігаючих заходів; і просто зекономлена енергія. Така екоенергія є економічно вигідною: кожна гривня, вкладена в енергозбереження, дає 3-4 гривні прибутку. Крім того, вона екологічно безпечна.

Генеральним штабом цієї екоенергетичної галузі є Держкоменергозбереження України. За роки своєї діяльності Комітетом виконана значна робота в галузі енергозбереження в Україні.

Організація енергозбереження. Завдання та функції державного управління енергозбереженням визначаються Законом України «Про енергозбереження» і є сукупністю загальнодержавних та регіональних органів управління, а також підприємств та організацій, які здійснюють державну енергозберігаючу політику.

Система державного управління енергозбереження очолюється Кабінетом Міністрів України, який визначає основні напрямки проведення державної енергозберігаючої політики і керує діяльністю Державного Комітету України з енергозбереження. Відповідно до завдань, покладених на Держкоменергозбереження Законом «Про енергозбереження» Постановами Кабінету Міністрів і розпорядженнями Президента, Комітет займається формуванням та проведенням загальнодержавної політики з енергозбереження, мета якої - виведення народного господарства України на світовий рівень ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. При Державному Комітеті з енергозбереження згідно з Постановою Кабінету Міністрів за № 575 від 25.05.1996 року створено обласні державні інспекції з енергозбереження.

Основними, завданнями обласних державних інспекцій з енергозбереження є:

? сприяння підвищенню ефективності роботи з раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах та установах;

? організація проведення державної експертизи з енергозбереження;

? аналіз діяльності підприємств та здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у сфері енергозбереження;

Галузеві підрозділи з енергозбереження міністерств та відомств виконують накази міністерств (відомств) та Держкоменергозбереження і розв'язують завдання:

? проведення в галузі енергозберігаючої політики;

? розробки відомчих, міжгалузевих, організаційно-розпорядчих і нормативних документів у сфері енергозбереження;

? контролю за дотриманням законодавства з енергозбереження та нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах і в організаціях;

? інформаційно-методичне забезпечення впровадження енергозберігаючої техніки та технологій, організація навчання та перепідготовки кадрів.

Ці органи повинні спиратись у своїй роботі на спеціально створені структури: обласний акціонерний центр енергоефективності, науково-технічну раду з енергозбереження та обласний центр із проблем енергозбереження.

Функція обласного центру енергоефективності полягає в експертному обстеженні енергетичного господарства підприємств, наданні допомоги підприємствам, організаціям та установам у підвищенні ефективності використання ними паливно-енергетичних ресурсів шляхом технічних обстежень та розробки рекомендацій щодо впровадження організаційних, правових, технічних і технологічних заходів з енергозбереження, а також наданні допомоги в розробці науково обґрунтованих норм та нормативів питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, формуванні замовлень на

виготовлення, закупівлю та оренду енергоефективного обладнання, здійсненні іншої виробничо - впроваджувальної діяльності.

Науково-технічна рада є безприбутковим громадським об'єднанням для виконання дорадчих функцій при узгодженні інтересів постачальників та споживачів енергоресурсів, експертному відборі енергоефективних проектів для їх фінансування обласним фондом енергозбереження, а також у прийнятті участі в роботі ревізійної комісії цього фонду.

Основним завданням центру з проблем енергозбереження є:

? проведення системних комплексних досліджень у сфері енергозбереження;

? підготовка проектів регіональних проблем енергозбереження;

? розробка наукових основ створення новітніх енергозберігаючих процесів і технологій з урахуванням екологічних аспектів

? енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів;

? підготовка спеціалістів з енергозбереження для роботи в різних галузях народного господарства;

? популяризація та пропаганда економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження.

У 1998 році запроваджено державну експертизу з енергозбереження, яка поступово вводиться в Україні і яка стане реальною перепоною для марнотратного споживання ПЕР ще на стадії проектування нового будівництва, виконання розробок енергоємного обладнання тощо.

Програми з енергозбереження. Ієрархія програм з енергозбереження показана на рис. 1.8. На першому етапі діяльність Комітету була зосереджена на розробці Комплексної державної програми з енергозбереження (КДПЕ), яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 148 від 5.02.1997 р.

У цій програмі питання енергозбереження визначаються як одні з вирішальних чинників енергетичної безпеки України, а також як приоритетні напрямки державної політики в галузі паливно-енергетичних ресурсів. Програма визначає потенціал енергозбереження, який складає понад 40% існуючого нині енергоспоживання, що приблизно становить 102 млрд. грн.

У Програмі розроблена структура державного управління енергозбереженням, основні принципи та положення нормативно-правової бази, що забезпечує відповідні правові умови діяльності в галузі енергоефективності та енергозбереження.

Відповідно до Комплексної державної програми необхідно створити постійно діючу систему інформаційно-аналітичної підтримки (СІАП), яка повинна забезпечувати:

> уточнення умов розвитку економіки та енергопостачання регіону; > оцінку ефективності та доцільності реалізації конкретних проектів і дослідно-конструкторських робіт з енергозбереження та підвищення ефективності використання енергоресурсів регіонального рівня;

> підготовку інформації, необхідної для оперативної корекції діяльності органів державної влади.

Нормативно-правова і нормативно-технічна база. Одна з основних функцій Держкоменергозбереження полягає в розробці таких «правил гри» для всіх юридичних та фізичних осіб, які б стали справжньою мотивацією до їх енергозберігаючої діяльності.

У цьому контексті найважливішими поміж останніх є такі постанови Кабінету Міністрів України:

«Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві», а також низка нормативно-методичних документів, що випливають з цієї постанови (№ 786 від 15 липня 1997 р.);

«Про створення Української енергозберігаючої сервісної компанії» (№ 1422 від 20 грудня 1997 р.);

«Про внесення змін до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення (№ 326 від 17 березня 1998 р.);

«Про державну експертизу з енергозбереження» (№ 1094 від 15 липня 1998 р.).

Нормативно-технічна база енергозбереження відповідно до Закону базується на стандартах, які є також основою для застосування економічних заходів управління енергозбереженням. На сьогодні чинними у сфері енергозбереження є 11 стандартів; крім того, до цієї сфери можна віднести ще 74 стандарти в суміжних областях. На стадії розробки перебуває ще ряд стандартів. Стратегічним напрямком розвитку стандартизації на даному етапі є формалізація методик визначення втрат ПЕР при їх транспортуванні в мережах, оскільки саме ці показники втрат суттєво зросли з початку 90-х років. Активну роботу щодо стандартизації у сфері енергозбереження в будівельній галузі проводить Держбуд.

Нормування витрат ПЕР дозволяє оперативно впливати на енергоспоживання діючих виробництв; воно введене постановою Кабінету Міністрів України № 672 від 26.06.96 р. За результатами її виконання більшість галузевих підприємств з початку 1997 р. охоплена нормуванням. Для усунення недоліків колишніх методик нормування, розроблених ще Держпланом СРСР, та наближення нормування до реалізації економічного механізму стимулювання енергозбереження за поданням Комітету прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок нормування паливно-енергетичних ресурсів в суспільному виробництві» № 786 від 15.07.97 р.

Економічний механізм енергозбереження. Розроблено ряд Законів і Положень про стимулювання трудових колективів та окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві»; пільгове оподаткування прибутку, що отриманий за реалізацію енергозберігаючої продукції, та інвестицій в енергозбереження; відповідальність підприємств за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів. Запропоновані Комітетом заходи економічного характеру вигідні, у першу чергу, державі, оскільки, стимулюючи через Енергоефективність зниження валових витрат виробництва підприємствами, передбачається нарощування її прибутків, які є джерелом наповнення бюджету через його оподатковану частину.

Підвищення освітнього рівня споживачів та популяризація енергозбереження. Спільним наказом Міносвіти та Держкоменергозбереження від 07.05.97 р. затверджені першочергові заходи щодо підвищення громадського освітнього рівня у сфері енергозбереження, а в системі Міносвіти введена нова спеціальність «Енергетичний менеджмент». Комітетом та рядом галузевих міністерств організовані серії телепередач та соціальна реклама з питань енергозбереження.

Як наслідок цих заходів, у цілому по Україні, починаючи з 1977 р., спостерігається стійка тенденція до зменшення енергоємності продукції у сфері промислового виробництва. Це є результатом поступового розуміння гостроти проблеми енергоефективності на рівні суспільної свідомості та проникнення політики енергозбереження у виробничу сферу, зокрема впровадження нормування питомого споживання паливно-енергетичних ресурсів у всіх галузях народного господарства та діяльності Державної інспекції з енергозбереження.

6.2 Ефективне використання електроенергії

Основний потенціал енергозбереження в освітлювальних установках лежить підвищенні ефективності перетворення електричної енергію в світову. Основні фактори, що впливають на споживання енергії освітлювальної установки, при заданих нормах освітлення включають наступні:

- проект схеми освітлення, спільне використання природного та штучного освітлення, забезпечення гнучкості керування освітлювальними мережами;

- зовнішній вигляд та облицювання (збільшення коефіцієнтів відбиття поверхонь приміщень);

- світлова віддача лампи (світловий вихід на один ватт електроенергії, що споживається лампою даного типу;

- ефективність світильника (коефіцієнт корисної дії освітлювальної апаратури);

- правильне використання вимикачів та регуляторів;

- використання стартерних пускорегулювальних пристроїв при освітленні люмінесцентними лампами;

- вибір схеми розміщення світильників;

- зниження коефіцієнту запасу при виборі освітлювальних установок;

- автоматичне регулювання освітлення, централізація керування базовими освітлювальними установками;

- запиленість повітря приміщень;

- чистота вікон для повного використання природного освітлення.

Впровадження нових прогресивних джерел світла, використання світильників з високим ККД, використання конструкцій відбиваючої арматури і раціональних схем освітлення дозволяють в багатьох випадках різко підвищити ефективність електроосвітлювальних установок, збільшити освітленість робочих місць, досягнути реальної економії електроенергії.

Необхідно використовувати той тип лампи, який забезпечує максимальний світловий потік на один ватт встановленого електричного навантаження та має характеристики, узгоджені з іншими потребами освітлювальної установки. Світлова віддача кожного типу лампи може бути визначена на основі доступних даних про лампу і схему її включення. При проектуванні нової установки має порівнюватись світлові віддачі придатних ламп і мають використовуватись ті з них, які мають найвищу ефективність.

Для використання світлової віддачі ламп необхідно враховувати: ефективність світильника (освітлювальної арматури); проект схеми освітлення - природне освітлення; правильне використання вимикання та регулювання. Основні функції світильників заключаються у тому, щоб підтримувати і захищати лампи, забезпечувати електричні підключення до джерела живлення, а також регулювання та направлення світла, що випускається лампою.

Високоефективні рефлектори. Використовують поверхню покриту сріблом, що має виключно високе дзеркальне відображення та забезпечує максимальне відбиття світлового потоку лампи. Високоефективні рефлектори забезпечують збільшення коефіцієнта використання освітлювальної установки, в результаті чого більша частина світлового потоку, досягає поверхні. Практично це дає змогу зменшити вдвоє кількість ламп.

Вплив дизайну та облицювання. Поверхні покрашені в світлий тон відбиває світла більше і є більш ефективними, проте їх необхідно регулярно красити, мити, або заново оклеювати з тим щоб забезпечувати економічне використання освітлення. Збільшення коефіцієнтів відбиття поверхонь приміщень на 20% дозволяє економити 5-15% електроенергії, внаслідок збільшення рівня освітленості.

Регулятори освітлення. Мета подібних регуляторів забезпечити ефективне освітлення в потрібному місті і протягом необхідного часу. Ручними регуляторами забезпечується керування освітленням для окремих рядів систем освітлення, керування індивідуальними світильниками. Автоматичні регулятори бувають: фотоелектричні, безконтактні, регулятори з таймером.

Фотоелектричні регулятори. Фотоелектричні регулятори можуть забезпечити відключення освітлення тоді, коли природного (денного) освітлення достатньо для створення необхідного світлового потоку. Наприклад, фотоелектричний датчик може реагувати на зовнішню освітленість і може бути налаштований так, що спрацьовувати при зовнішній освітленості, що забезпечує необхідну освітленість на робочому місці. Включення електронного економного світлотехнічного пристрою в робочий режим відбувається фотодіодом в момент настання темноти, а безпосереднє включення виключення освітлення створює детектор руху в момент попадання об'єкту в поле його дії. Для систем освітлення ліфтових площадок, момент включення та виключення регулюється також на запрограмований період часу для посадки в ліфт або пішого підйому на визначений поверх. Вартість такого пристрою становить біля 200 грн. (ОАО “ЕРА”).

Безконтактні регулятори. Це локальні регулятори, які реагують на присутність (ефект близькості) людей в приміщені. Визначення присутності може базуватися на використанні інфрачервоних чи високочастотних датчиків, які включають освітлення при визначені присутності людини в приміщені та знову відключають освітлення коли людина залишає приміщення.

Регулятори з таймером. Часові регулятори використовуються в приміщення із чітким графіком роботи. Наприклад при фіксованій зміні освітлення може вимикатись при деякому запізненні після закінчення зміни. Проте в цьому випадку необхідно передбачити аварійне та охоронне освітлення.

Автоматичне управління рядами світильників. При освітлені великих приміщень де використовуються кілька рядів світильників, розміщених паралельно стіни можна відмикати окремі ряди в залежності від зміни природного освітлення, часу доби, роботи в окремих частинах приміщення.

Енергозбереження в системи передачі і розподілу електричної енергії.

Щорічно втрати електроенергії в мережах споживачів і енергосистеми складають 12-16% від усієї електроенергії, що виробляється в Україні [96]. За останній час змінилась структура електроспоживання: якщо в 90-х роках втрати в лініях і трансформаторах були приблизно рівні між собою, то сьогодні внаслідок збільшення навантаження в лініях 0,4 кВ, через інтенсивне зростання кількості садово-городніх кооперативів, масове будівництво котеджів із збільшеним електронавантаженням, використанням закордонних побутових приладів, потужність яких значно вища потужності вітчизняних, втрати в проводах ліній різко зросли.

Стратегія економії енергії визначається забезпеченням оптимального значення коефіцієнта технологічної передачі Ктп електроенергії

де Евт - втрати електроенергії;

Ес - енергія, що передана споживачам.

Втрати електроенергії поділяються на комерційні і технічні.

До комерційних належать втрати внаслідок помилкового включення електролічильника (наприклад, без нульової точки, коли неможливо враховувати однофазне навантаження), недовантаження кіл живлення електролічильника (якщо ця величина буде меншою 20% від номінальної, то лічильник не буде працювати, тому що через його магнітну систему буде проходити «недостатній» для його роботи магнітний потік), перевантаження кола струму лічильника (частина енергії, що проходить через лічильник, буде неповністю враховуватися), невірного визначення коефіцієнта трансформації трансформатора струму (ТС), до якого включений лічильник або установка ТС із збільшеним номінальним струмом, що у декілька разів перевищує струм лінії тощо.

Сюди можна віднести споживання електроенергії при пошкодженні кіл живлення лічильника, при цьому споживання ведеться без обліку, крадіжки електроенергії.

Технічні втрати енергії складаються із втрат, обумовлених струмами навантаження в лініях і трансформаторах, і втрат холостого ходу в трансформаторах в години мінімуму навантаження в мережі.

Втрати електроенергії у трансформаторі, кВтгод:

де Тп- тривалість роботи трансформатора, год;

Троб - тривалість роботи трансформатора з номінальним навантаженням, год;

- втрати активної енергії при роботі трансформатора без навантаження при номінальній напрузі, кВт;

- втрати активної енергії при роботі трансформатора в режимі короткого замикання при номінальному навантаженні, кВт; - коефіцієнт завантаження трансформатора.

де Sн - номінальна потужність трансформатора, кВА;

Еа - кількість електроенергії, взятої на облік за розрахунковий період за лічильниками;

- середньозважений коефіцієнт потужності.

Економічний режим роботи визначає кількість одночасно ввімкнутих трансформаторів, що забезпечує мінімум втрат електроенергії.

Кількість одночасно ввімкнутих трансформаторів визначають за поданою нижче методикою. При збільшенні навантаження вмикання (n + 1)-го трансформатора економічно доцільне, коли коефіцієнт навантаження працюючих трансформаторів досягне значення:

При зменшенні навантаження доцільно вимкнути один трансформатор, коли коефіцієнт навантаження працюючих трансформаторів досягне значення:

де n - кількість працюючих трансформаторів;

- втрати реактивної енергії при роботі трансформатора без навантаження, кВАр;

- втрати реактивної енергії при роботі трансформатора в режимі короткого замикання, кВАр;

Іх - сила струму при роботі трансформатора без навантаження, % (за паспортом);

Uк - напруга короткого замикання трансформатора, % (за паспортом); ке - коефіцієнт втрат, кВт/кВАр.

Компенсація реактивної потужності як ефективний засіб енергозбереження.

Синхронні компенсатори (полегшений синхронний двигун). Можуть працювати в режимі генерування реактивної потужності (режим збудження компенсатора) і в режимі споживання реактивної потужності (недозбудження). Вони дорогі як при виробництві, так і при експлуатації.

Синхронні двигуни у режимі перезбудження здатні генерувати реактивну потужність у електричну мережу. Але це призводить до додаткових втрат активної потужності в обмотках двигуна. Крім того, синхронні двигуни значно дорожчі, ніж асинхронні.

Конденсатори (конденсаторні установки). Конденсаторні установки мають ряд переваг перед іншими компенсуючими пристроями:

? малі питомі втрати активної потужності 0,005 кВт на 1 кВАр;

? відсутні обертові частини;

? простий монтаж і експлуатація (не треба фундаменту);

? невисокі, порівняно з іншими компенсаторами, капіталовкладення;

? можливість підбирання будь-якої необхідної потужності;

? можливість встановлення і підключення в будь-якій точці мережі;

? відсутність шуму під час роботи;

? невеликі затрати на експлуатацію.

Способи компенсації реактивної потужності :

- Індивідуальна компенсація реактивної потужності безпосередньо біля навантаження - це найкращий спосіб компенсації, який дає високі результати, але потребує значних капіталовкладень.

- Групова компенсація (цех, лінія тощо).

- Централізована компенсація вимагає менших витрат, але не розвантажує цехові кабелі і кабелі індивідуальних споживачів.

- Фільтрокомпенсаційні установки - забезпечує захист від гармонік.

- Поздовжня компенсація - забезпечує вирівнювання напруги по фазах.

Переваги конденсаторних установок

Крім компенсації реактивної енергії, конденсаторні установки виконують багато інших корисних функцій :

I. Компенсація дозволяє підключити додаткове активне навантаження, не збільшуючи загальної установленої потужності силових трансформаторів.

II. Компенсація дозволяє, не збільшуючи переріз кабелю, живити через нього додаткове навантаження.

III. Компенсація дозволяє споживачу підняти напругу в тих випадках, коли це необхідно для виробничих процесів.

IV. Компенсація знижує споживання активної енергії на 3-4 %. Але це можливо тільки при встановленні індивідуальної компенсації автономних генераторних агрегатів.

7. Економічна частина

7.1 Визначення вартості обслуговування і ремонту ЕО і ЗА об'єкта проектування

Витрати на оплату праці працівників на енергослужби складаються з фонду оплати праці спеціалістів електромонтерів та електромонтерів. Годинні тарифні ставки електромонтерів та посадові оклади спеціалістів електриків приймаємо згідно з законом України «Про оплату праці» та державним бюджетом на 2014 рік. Отже виходячи з мінімальної заробітної плати знайдемо годинну тарифну ставку для робітника І-го розряду.

(7.1)

Де: ЗП_мін - з 01.01.14 - 1218 грн.

ЕРФ_с.р. - з 1.01.14 - 166,75 грн.

грн./год.

Погодинні тарифні ставки знаходимо по формулі

(7.2)

грн./год.

Годинну тарифну ставку для робітників інших розрядів знаходимо аналогічно і результати зносимо до таблиці 6.1

Таблиця 7.1 - Розрахунок годинної тарифної ставки

Розряд електромонтера	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Тарифна ставка Перевідний коефіцієнт	1,0	1,1	1,2	1,3	1,45	1,7
Годинна тарифна ставка	7,3	8,03	8,76	9,49	10,58	12,41

Загальна вартість обслуговування і ремонту (ТО і ПР) в підприємствах визначається за формулою:

(7.3)

де: В_то, В_пр - вартість однієї умовної одиниці ТО, ПР

Т_то, Т_пр - загальні затрати праці на ТО і ПР.

Вартість однієї умовної одиниці ТО, ПР (Вто, Впр) визначається як сума окремих витрат

(7.4)

де: Зі - зарплата з нарахуванням 39% на виконання ТО, ПР;

Мі - вартість матеріалів (25% - ТО, 75% - ПР (на виконання ТО, ПР));

Аі, Рпі - амортизація (5% - будівля, 20% - обладнання і відрахування на ПР (1,5% - будівлі, 3% - обладнання (за виконання ТО, ПР)));

Зві, Згі - загально виробничі (20%), загальногосподарські (13%) витрати від середньої ставки електромонтерів.

Вартість ПТОРЕ і постів електромонтерів прийнята з розділу 6

Вартість ПТОРЕ:

? Будівлі - 450 тис. грн.

? Обладнання - 190 тис. грн.

? Вартість поста електрика:

? Будівлі - 6000 грн.

? Обладнання - 6100 грн.

Кількість умовних одиниці по підприємству приймаємо за розділу 2 і становить суму значень таблиць 5.1 і 5.2 - 2072

Затрати праці на ТО:

Використано електроенергії:

W = 1510000 кВт/год, тариф = 0,98 грн.

1. Розрахунок вартості однієї умовної одиниці ТО і ПР ведеться на 1 люд.год. Мінімальна за робітня плата 1094 грн/міс.

1.1 Розрахунок заробітної плати.

Розряди електромонтерів при виконання ТО: 2,3,4; При виконанні ПР - 3,4,5.

Середня тарифна ставка

грн.

грн.

Заробітна плата з урахуванням 40% преміальних, 5,85% додаткової оплати і 36,95% нарахувань на зарплату складає:

грн.

грн.

1.2 Вартість матеріалів визначається в відсотках від середньої ставки електромонтерів:

грн.

грн.

1.3 Розрахунок капіталовкладень на 1 люд.год.:

(7.5)

грн.

(7.6)

 грн.

Капіталовкладення на ПР

грн.

грн.

1.4 Розрахунок амортизації і відрахувань на ПР.

(7.7)

грн.

грн.

(7.8)

грн.

грн.

1.5 Загальновиробничі витрати:

грн.

грн.

1.6 Загальногосподарські витрати:

грн.

грн.

1.7 Загальна вартість однієї умовної одиниці (В_то, В_пр) ТО, ПР.

грн.

грн.

1.8 Загальна вартість ТО і ремонту в підприємстві

грн.

2. Вартість обслуговування умовної одиниці:

 (7.9)

грн.

3. Собівартість застосування електроенергії:

(7.10)

грн.

7.2 Розробка кошторисів на придбання і монтаж силового, освітлювального електрообладнання та засобів автоматизації об'єкта проектування

Для складання кошторисів використовуємо специфікації силового, та освітлювального електрообладнання, які розміщенні на кресленнях ЕМ та ЕО графічної частини.

Кошторис на придбання і монтаж силового електрообладнання і засобів автоматизації об'єкта.

Таблица 7.1

№ п.п	Шрифт і № позиції нормат-иву	Назва робіт і витрат, одиниці виміру	Кількість	Вартість одиниці	Загальна вартість	Витрати праці монт.
				Всього	Екс. Маш.	Всього	Осн з-ти	Екс. Маш.	Обсл. Маш.
				Осн з-ти	В т.ч. з-ти			В т.ч. з-ти	На один.	Всього
1. Монтажні роботи, обладнання.
1	М8-401-1	Прокладка магістралі вводу кабелем AsXSn 4X16 100 м.	0,4			529	254
2	М8-524-2	Монтаж ящика ввідного-іруб ЯУРП-250-2143 шт.	1			150	44
3	03.04.08	Вартість обладнання ЯУРП-250-2143 шт	1	1606	-	1606	-	-	-	-
4	М8-572-4	Пунк розподільчий ПР 11-1060 шт.	1			105	12
5	3.04.08	Вартість обладнання ПР 11-1060 шт.	1	1344	-	1344	-	-	-	-
6	М8-571-3	НКП ЦБК-20В-04.000шт.	1			105	12
7	3.04.08	Вартість НКП ЦБК-20В-04.000	1	2081	-	2081	-	-	-	-
8	М8-571-3	НКП МПС-4М-05.000шт.	1			180	91
9	3.04.08	Вартість НКП МПС-4М-05.000	1	439	-	439	-	-	-	-
10	М8-401-1	Кабель кріплення накл. Скобами АВВГ 4 Х 16 АВВГ 4Х4	0,46 1,4			1036	248
11	М8-409-1	Труба вініл пластова кріпл. накл. скоб. до Ш50мм. 100м	1,82			689	119
12	М8-412-3	Затягув. першого провода в труби перерізом 16мм2 100м	1,85			40	31
13	М8-412-1	Затягув. послідуючого в труби перерізом 2,5мм2 100м				78	65
14	М8-407-2	Труба вініл пластова П30	10			150	17
Всього:	8532	893
2. Матеріали що не ввійшли до збірника
15	3.04.08	Кабель силовий з алюмінієвими жилами АВВГ 4Х16, м	6	2041		122
16	3.04.08	Кабель силовий з алюмінієвими жилами АВВГ 4Х4, м	140	1735		2430
17	3.04.08	Провід з алюмінієвою жилою АПВ 1Х4, м	40	352,11		141
19	Пр	Труба вініл пластова П30	10	20000		200
20	М8-407-1	Труба вініл пластова П20	20			225
21	Пр	Труба вініл пластова П20	20	18000		360
22	3.04.08	Скоби, 1000шт.	0,35	40,2		14
Всього:	3492
Прямі витрати	12024	893
Вартість обладнання	5465
Нарахування складські витрати 12,8% від вартості обладнання	700
Матеріали і обладнання	9657
Заробітна плата	893
Експлуатація машин	1861
Загально виробничі витрати (ЗВВ)	1184
Трудомісткість в ЗВВ					25
Зарплата в ЗВВ		106
Кошторисна вартість	13908
Кошторисна трудомісткість					356
Кошторисна заробітна плата		1221

Кошторис на придбання і монтаж освітлювального обладнання об'єкта

№ п.п	Шрифт і № позиції нормативу	Нава робіт і витрат, одиниці виміру	Кількість	Вартість одиниці	Загальна вартість	Витрати праці монт.
				Всього	Екс. Маш.	Всього	Осн з-ти	Екс. Маш.	Обсл. Маш.
				Осн з-ти	В т.ч. з-ти			В т.ч. з-ти	На один.	Всього
1. Монтажні роботи, обладнання.
1		Щиток освітлювальний ЩО 611(16А)	1			30	8
2		Вартість обладнання ЩО 611	1	567		567
3		Монтаж ПРУС	1			105	12
4		Вартість ПРУС	1	2081		2081
5		Світильник для Л.Р. 100 шт.	0,72	1,5		175
6	8-591-3	Вимикач однополюсний 0-201, 100 шт	0,13			52	36
	Пл	Вимикач однополюсний 0-201, 100шт	13	2,3		30
7	8-401-1	Проводка тросова кабелем АВВГ, 100м	1,95			2257	180
Разом:	5297	236
2. Матеріали що не ввійшли до збірника
8		Світильник НСП 09	72	35		2520
9		Лампа розжарення 150 Вт	65	6,8		442
10		Лампа розжарення 60Вт	7	2,95		21
11	3.04.08	Кабель з алюмінієвими жилами АВВГ 4Х4, м.	25	2460		62
12	3.04.08	Кабель з алюмінієвими жилами АВВГ 2Х2,5, м	150	1470		221
13	3.04.08	Кабель з алюмінієвими жилами АВВГ 4Х2,5, м	195	1735		338
14	3.04.08	Зажим тросовий, шт.	6	21,04		126
15	3.04.08	Анкер тросовий, шт	6	15,6		94
16	3.04.08	Муфта натяжна, шт	3	23,1		69
17	3.04.08	Трос	210	2400		504
Всього:	4397

7.3 Розрахунок показників економічної ефективності електрифікації та автоматизації об'єкта проектування

Економічна ефективність електрифікації і автоматизації виробничих процесів визначається шляхом порівняння показників існуючого і проектного об'єкта таблиця 7.2.

Таблиця 7.2 Показники існуючого і проектного свинарника

п/п	Показники	Базовий	Проектний
1	Кошторисна вартість всього пташника, тис. грн.	530	500
	в тому числі вартість будівлі обладнання тис.грн.	423/107	393/107
2	Валове виробництво продукції (приріст живої ваги),	380	410
3	Кількість обслуговуючого персоналу (280 днів* 7 год.) денна ставка. = 63,91	5 чол.	3 чол.
4	Витрати корму на 1 ц приросту живої ваги (1ц.к.од = 150 грн.)	1,4	1,1
5	Витрати підстилки на 1 місце зарік (1ц.підст.= 50 грн.)	0,01 ц	,01 ц
6	Витрати ПММ на 1 голову за рік (1т ПММ = 250 грн.)	0,005 т	0,005 т
7	Транспортні витрати на перевезення кормів на 2 км

Подобные документы

• Економічна ефективність виробництва яловичини і шляхи її підвищення

  Наукові основи підвищення ефективності тваринництва. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники економічної ефективності виробництва яловичини і методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання.
  
  курсовая работа [59,3 K], добавлен 19.02.2011
  

• Дослідження економічної ефективності виробництва соняшнику на біодизель

  Загальна характеристика діяльності підприємства "Дружба народів". Організація виробничих процесів і шляхи зменшення собівартості при вирощуванні соняшнику. Перспективи та економічна доцільність використання соняшнику підприємства на виробництво біодизелю.
  
  курсовая работа [47,0 K], добавлен 06.05.2014
  

• Шляхи підвищення ефективності виробництва зерна

  Показники економічної ефективності виробництва сої і методика їх визначення. Напрями інтенсифікації розвитку сільськогосподарських підприємств. Впровадження комплексної механізації виробничих процесів. Динаміка розвитку та підвищення виробництва зерна.
  
  курсовая работа [88,4 K], добавлен 08.08.2015
  

• Проектування електроприводу вентиляційної установки "Клімат-4М" у птахофермі ФГ "Джерельні криниці" с. Більче Миколаївського району, Львівської області

  Загальна характеристика господарства. Розробка та аналіз схем автоматизації технологічних процесів на птахофермі. Вибір двигуна електроприводу вентиляційної установки, підбір апаратури захисту і керування. Вибір пускових та сигналізуючих пристроїв.
  
  курсовая работа [463,3 K], добавлен 19.04.2015
  

• Ринок зерна в Україні

  Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, головні показники ефективності. Рівень виробництва зернових культур на підприємстві, що вивчається. Розробка шляхів підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур.
  
  курсовая работа [87,2 K], добавлен 14.12.2013
  

• Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення

  Поняття та суть ефективності сільськогосподарського виробництва. Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Динаміка виробництва продукції та фактори ефективності галузі рослинництва. Динаміка валової продукції рослинництва на 100
  
  курсовая работа [137,9 K], добавлен 18.03.2005
  

• Основи раціонального й ефективного використання землі в сільському господарстві

  Суть, показники та методика визначення ефективності використання землі. Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та результати їх використання. Інтенсифікація землеробства як головний напрямок підвищення ефективності використання землі.
  
  курсовая работа [108,2 K], добавлен 29.05.2014
  

• Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря"

  Теоретичні основи інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Особливості, умови та результати виробництва зерна. Характеристика КГ "Зоря", рекомендації щодо підвищення його економічної ефективності інтенсифікації виробництва і переробки зерна.
  
  курсовая работа [93,1 K], добавлен 12.07.2010
  

• Організація, планування і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва картоплі

  Аналіз стану виробництва картоплі. Організація основних виробничих процесів при вирощуванні картоплі, форми організації праці. Організація зберігання сільськогосподарської продукції. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва картоплі.
  
  курсовая работа [133,2 K], добавлен 05.12.2013
  

• Земельні ресурси та підвищення ефективності їх використання в ДППГ "Зелені кошари"

  Наукові основи раціонального й ефективного використання земельних ресурсів в сільському господарстві, сутність показників економічної ефективності використання землі. Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та рівень їх використання.
  
  курсовая работа [126,1 K], добавлен 06.10.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам