Електрифікація виробничих процесів пташника. Розробка автоматизації насосної установки водопостачання

2,5 грн/т.км

2,5 грн/т.км

8

Витрати електроенергії на 1 голову (1 кВт*год = 98 коп.)

120 кВт*год.

95 кВт*год.

9

Норми амортизації і відрахувань на ПР: будівлі/обладнання

(5+1,5)%

(20 + 3)%

10

Інші прямі витрати на 1 середньорічну голову

7 грн/гол

7 грн/гол

11

Початкова вартість однієї голови молодняку

30 грн.

30 грн.

12

Загальновиробничі витрати

28%

28%

13

Вихід другорядної продукції (1 т помету = 500грн. з 1 місця)

0,4 ц

0,4 ц

14

Вихід другорядної продукції (10 шт. яєць = 20 грн.)

7 дес.

7 дес.

14

Реалізаційна ціна

1000 грн.

1000 грн.

15

Витрати води на 1 голову за добу (1м³ = 3,87 грн.)

0,2

0,2

16

Витрати на ветеринарне обслуговування

10 грн.

10 грн.

В проектному пташнику застосована нова технологія утримання тварин і нова система машин.

Розрахунок виробничих витрат:

У виробничі витрати при відгодівлі індиків входять: витрати на оплату праці, вартість річної потреби кормів і підстилки, води, твердого палива, ПММ, електроенергії, транспортні витрати для перевезення кормів, амортизаційні відрахування і відрахування на ГТР, інші прямі і загально-виробничі витрати, початкова вартість поголів'я, вартість другорядної продукції (віднімається).

1.1 Витрати на оплату праці визначаються як добуток денної тарифної ставки на кількість відпрацьованих днів, на доплату за класність -10%, за якісну кінцеву продукцію - 25%, нарахування на заробітну плату 36,95%

(7.11)

де: Дт.ст - денні тарифні ставки

Дроб - кількість робочих днів

1,1 - коефіцієнт на доплату за класність -10%

1,25 - коефіцієнт за якісну кінцеву продукцію - 25%

1,3695 - коефіцієнт на нарахування на заробітну плату 36,95%

Nпраці - норма праці, відповідно приймаємо з таблиці 5 і 3 чоловіка

грн.

грн.

1.2 Вартість річної потреби кормів визначається як добуток кількості голів на норму годування і вартість однієї кормової одиниці.

(7.12)

де: Nголів - кількість голів птиці - 1400.

Нвитр - норми витрат, приймаємо з таблиці 6.2 і вони становлять 0,1ц

Цп - вартість 1ц підстілки, 50 грн. (приймаємо з таблиці 6.2)

Овир - Валове виробництво продукції, відповідно становлять 380 - існуючий, 410 - проектний (таблиця 7.2)

Нв.к - Витрати корму на 1 ц приросту живої ваги, відповідно становлять 1,4 існуючий та 1,1 проектний (таблиця 7.2)

Цк.од - вартість 1ц корму, 150 грн.(таблиця 7.2)

грн.

грн.

1.3 Вартість річної потреби води визначається як добуток денної потреби води від вартості 1м³ на 365 днів

(7.13)

де: N_голів - кількість голів птиці, у нашому випадку 1400

Н_витрат - норми витрат води, 0,2 м³ (таблиця 7.2)

Ц_в - вартість води, 1м³ = 3,87 грн. (таблиця 7.2)

грн.

1.4 Вартість річної потреби ПММ (паливо-мастильні матеріали) на 1 голову за рік

(7.14)

де: Н_мпп - норми потреби ПММ на 1 голову за рік (таблиця 7.2)

Ц_мпп - вартість МПП 250грн за 1ц МПП (таблиця 7.2)

грн.

1.5 Вартість електроенергії визначається добутком кількості голів на норму витрат і на ціну (тариф) електроенергії.

(7.15)

де:Н_вен - норма витрат електроенергії на 1 голову, відповідно 120 кВт*год та 100 кВт*год (таблиця 7.2)

Ц_ен - вартість 1 кВт*год 98 коп. (таблиця 7.2)

грн.

грн.

1.6 Вартість транспортних витрат.

(7.16)

де: L - відстань перевезення 2 км (таблиця 7.2)

Ц_т.км - витрати за перевезення за 1 км 2,50 грн/км (таблиця 7.2)

(7.17)

де: О_вир - валове виробництво продукції, становить 380 існуючий, 410 проектний (таблиця 7.2)

Н_витр - норми витрат на 1т, приймаємо з таблиці (рядок 5), і вони становлять відповідно 1,4 існуючий та 1,1 проектний

грн.

грн.

1.7 Інші прямі витрати визначаються, як добуток кількості голів на норму витрат

(7.18)

де: N_голів - кількість голів птиці, в нашому випадку 1400

Н_витр - норматив на інші річні витрати на 1 голову=7 грн/гол (таблиця 7.2)

грн.

1.8 Амортизаційні відрахування на ПР будівлі і обладнання визначають за нормами у відсотках від балансової вартості будівлі і обладнання

(7.19)

де: На% + Нрn% - відповідно нома амортизації та відрахування на ПР, 5% і 1,5% та 20% і 3% (таблиця 7.2)

К_буд, К_облвартість будівлі і обладнання, відповідно для існуючого - 423 тис.грн, 107 тис.грн (таблиця 7.2)

грн.

1.9 Витрати на ветеринарне обслуговування.

де: Н_в.о - витрати на ветеринарне обслуговування (Таблиця 7.2)

грн.

1.10 Початкова вартість поголів'я для комплектування стада визначають як добуток кількості голів на вартість однієї голови

(7.21)

Де: Цгол - початкова вартість птиці 30грн (таблиця 7.2)

грн.

1.11 Загальновиробничі виграти

(7.22)

Де: Нзаг.в - загально виробничі витрати 28% (таблиця 7.2)

грн.

грн.

1.12 Вартість другорядної продукції визначається як добуток від кількості голів на норму виходу помету з 1місця і ціни 1 тони

 (7.23)

Де: Нвих - норма виходу другорядної продукції, 0,4 ц (таблиця 7.2)

Цдр.пр - ціна другорядної продукції, 500 грн (рядок 14)

грн.

Вартість другорядної продукції визначається як добуток від кількості голів на кількость десятків знесених яєць за рік і їх ціну

грн.

1.13 Загальні виробничі витрати.

(7.24)

2. Розрахунок показників економічної ефективності.

2.1 Собівартість одиниці продукції.

(7.25)

де: О_вир1,2 - валове виробництво продукції, відповідно становить 380 існуючий, 410 - проектний (таблиця 7.2)

В_заг - загальні виробничі витрати, відповідно становлять 334662,08грн. та 215943,71 грн. (розділ 6.3 пункт 1.14)

грн.

грн.

2.2 Зниження собівартості одиниці продукції

(7.26)

Де: С1,С2 - собівартість одиниці продукції, приймаємо з розділу 6.3, пункт 2.1

2.3 Продуктивність праці

(7.27)

Де: Овир - Валове виробництво продукції, відповідно становлять 380 - існуючий та 410 проектний (таблиця 7.2)

Тзаг - ефективний робочий час обслуговуючого персоналу

(7.28)

Де: Тдн - кількість робочих днів, 280 днів (таблиця 7.2)

Тгодини - кількість робочих годин за 1 день, 7 годин (таблиця 7.2)

К - кількість працівників (таблиця 7.2)

год.

год.

2.4 Підвищення продуктивності праці, %

 (7.29)

2.5 Прибуток від реалізації продукції із проектного пташника

(7.30)

Де: Ц - реалізаційна ціна 1ц живої ваги, 1000 грн.

С2 - собівартість одиниці продукції, 597,16 грн. Приймаємо з розділу 7.3 пункт 2.1

Овир2 - валове виробництво продукції, відповідно становлять 410 проектний (таблиця 7.2)

грн.

2.6 Рентабельність виробництва проектного пташника

(7.31)

Де: Д2 - прибуток від реалізації продукції із проектного пташника

Взаг2 - загальні виробничі витрати, відповідно становлять 493968,66 грн. (розділ 6.3, пункт 1.14)

2.7 Строк окупності загальних капіталовкладень на проектний пташник

(7.32)

Де: Кзаг - кошторисна вартість пташника 530000 грн. (таблиця 7.2)

Д2 - прибуток від реалізації продукції із проектного пташника 194057,1грн.

роки

2.8 Річні приведені витрати на одиницю продукції

(7.33)

Де: С1,2 - собівартість одиниці продукції приймаємо з розділу 7.3, пункт 2.1

Ен - коефіцієнт ефективності, приймаємо 0,15

Кзаг1,2 - кошторисна вартість існуючого та проектного пташника, відповідно 530000 грн. та 500000 грн. (таблиця 7.2)

Овир1,2 - Валове виробництво продукції, відповідно становлять 380 - існуючий та 410 проектний (таблиця 7.2)

грн.

грн.

2.9 Річний економічний ефект по приведеним витратам

(6.34)

Де: Вприв1,2 - річні приведеш витрати на одиницю продукції

Овир2 - Валове виробництво продукції, відповідно становлять 380 проектний (таблиця 7.2)

грн.

2.10 Коефіцієнт економічної ефективності

 (7.35)

Де: Токуп - Строк окупності загальних капіталовкладень на проектний пташник, 2,73 року.

Дана умова виконується, а відповідно ми можемо зробити висновок, що проектуємий об'єкт економічно вигідний.

2.11 Показник фондовіддачі

(7.36)

Де: Ц - реалізаційна ціна 1 ц живої ваги, 1000 грн.

Овід1,2 - валове виробництво продукції, відповідно становлять 380 - існуючий та 410 - проектний (таблиця 7.2)

Кзаг1,2 - кошторисна вартість існуючого та проектного пташника - 5 30000 грн. (таблиця 7.2)

Підвищення фондовіддачі

(7.37)

З розрахунку показників економічної ефективності видно, що проектований варіант пташника економічно вигідний. В ньому початкові капіталовкладення дорівнюють остаточним 530000-500000 = 500000

Продуктивність праці в проектному пташнику дорівнює 67,21%

В проектному пташнику строк окупності загальних капіталовкладень 3,2 роки, річний економічний ефект 817285,8 грн., фондовіддача дорівнює 12,2%.

8. Охорона праці та навколишнього середовища

8.1 Розробка захисних заходів від ураження електричним струмом на об'єкті проектування

Проектом передбачаємо, що схему електропостачання запроектованого пташника стосовно заходів електробезпеки будуємо за чотирьох провідною системою ТN-С. Це електроустановки напругою до 1 кВ, в якій мережа живлення має глухе заземлення нейтралі трансформатора живлення з боку напруги 0,4 кВ і окремою прокладкою РEN - провідника, який об'єднує функції нульового робочого N і нульового захисного РЕ провідників.

До потенційно небезпечних частин електроустановок відносяться відкриті провідні частини доступні для дотику і на яких може з'явитися напруга в разі пошкодження ізоляції:

- металеві корпуси електродвигунів, трансформаторів;

- каркаси і оболонки розподільчого пункту, ящика обліку, ящика з понижаючим трансформатором;

стальні труби для електропроводки;

троси у тросових електропроводках;

металоконструкції, зв'язані з установкою електрообладнання.

Заходи захисту від прямого дотику

Для запобігання ураження електричним струмом у нормальному режимі, тобто від прямого дотику проектом передбачаємо такі заходи захисту:

розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності;

використання основної ізоляції струмовідних частин;

- використання огорож та оболонок, які мають ступінь захисту не менше ІР2Х.

Електричні мережі по території господарського двору виконуються повітряними лініями, тобто поза зоною досяжності.

В приміщенні живлення електроприймачів здійснюється за допомогою кабеля АВВГ, який має основну полівінілхлоридну ізоляцію жил і загальну полівінілхлоридну оболонку, рекомендованого для прокладання в приміщеннях сирих з хімічно активним середовищем.

Заходи захисту у разі непрямого дотику.

Проектом передбачаємо такі заходи захисту на випадок пошкодження ізоляції та переходу, напруги на відкриті провідні частини:

- автоматичне вимикання живлення (занулення), що є основною мірою захисту;

захисне зрівнювання потенціалів;

захисне розділення мереж;

використання наднизької (малої) напруги за системою БННН;

вирівнювання потенціалів.

Для реалізації автоматичного вимикання живлення (занулення) всі доступні дотику відкриті провідні частини (корпуси, металеві каркаси і оболонки електрообладнання) приєднуються до PEN провідника і влаштовується основна система зрівнювання потенціалів. Приєднання здійснюється PEN провідниками, які входять до складу кабеля (проводів) живлення.

Основна система зрівнювання потенціалів забезпечується приєднанням до головної заземлювальної шини (ГЗШ) таких провідних частин:

- РЕ-провідники електроустановки;

заземлювальні провідники повторного заземлення на вводі в приміщення і системи блискавкозахисту;

металеві частини (труби) комунікацій, систем вентиляції і будівельних конструкцій.

На вводі в приміщення виконується повторне заземлення РЕ провідника, опір якого не перевищує 30 Ом.

Для захисного автоматичного вимикання живлення на вводі в приміщення встановлюється ПЗВ, який реагує на диференційний струм.

Для безпеки тварин на стадії будівництва виконати захисне вирівнювання електричних потенціалів. Для цього всі металоконструкції і арматура залізобетонних стояків зв'язують між собою і захисним нульовим проводом мережі. З'єднання здійснюється тільки зварюванням. Глибина закладання залізобетонних стояків в бетонну підлогу не менше 20 см.

Запуск протяжних механізмів - транспортерів, потокових ліній здійснюється з витримкою часу після подачі звукового сигналу.

Передбачається захист від помилкових дій персоналу, системою механічних, електричних і електронних блокувань технологічного устаткування.

Забезпечення електрозахисними засобами.

У відповідності до норм комплектування для електротехнічного персоналу запроектованого об'єкта приймаємо такі електрозахисні заходи:

покажчики напруги до 1 кВ - 2 шт.

покажчики напруги понад 1 кВ - 1 шт.

ізолювальні кліщі на напругу до 1 кВ - 1 шт.

ізолювальні кліщі на напругу понад 1 кВ - 1 шт.

електровимірювальні кліщі на напругу до 1 кВ - 1 шт.

діелектричні рукавички, на одного працівника - 1 пара

діелектричне взуття - 2 пари

інструмент з ізолювальними рукоятками, на кожного

працівника - 1 компл.

переносні заземлення на напругу до 1 кВ - 2 шт.

переносні заземлення на напругу понад 1 кВ - 1 шт.

діелектричні килими - 2 шт.

плакати і знаки безпеки (переносні) - 2 компл.

захисні каски, на кожного працівника - 1 шт.

распіратори, на кожного працівника - 1 шт.

захисні окуляри, на кожного працівника - 1 шт.

8.2 Розрахунок заземлюючого пристрою трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ

Вихідні дані для розрахунку заземлюючого пристрою ТП 10/0.4 кВ:

? питомий опір грунту q, Ом*м - 120

? діаметр вертикального електрода d, мм - 16

? глибина верхнього заземлення у грунті t, м - 0,7

Розрахунок:

1) Визначаємо розрахунковий опір грунту:

q_роз = q * K_c, Ом*м (7.2.1)

q_роз.в. = 120 * 1,2 = 144 Ом*м

q_роз.г. = 120 * 2 = 240 Ом*м

2) Кількість вертикальних заземлювачів визначаємо із співвідношення:

Приймаємо

Відстань між вертикальними стержнями приймаємо у відповідності до співвідношення: а ? _, а = 5

Тоді =0,66

Результуючий опір вертикальних стержнів з урахуванням екранування:

, Ом



3) Визначаємо опір горизонтальної з'єднувальної полоси довжиною 00 м :

Опір штучного заземлення відповідає нормі

4) План трансформаторної підстанції на відмітці 0,000 з внутрішнім і зовнішнім контурами заземлення приведено на рис. 8.1

а)

б)

Рис. 8.1. План ТП 10/0,4 кВ з зовнішнім контуром заземлення (а), схема розміщення заземлювачів у грунті (б)

8.3 Розробка протипожежних заходів

Загальні протипожежні заходи

За вибухопожежною небезпекою приміщення свинарника належить до категорії Д, в якому знаходяться негорючі речовини і матеріали (підстилка для утримання тварин не використовується).

Будівельні конструкції стін, перекриття виконані із збірного залізобетону, які мають високу межу вогнестійкості. Запобігання поширенню вогню по будівлі забезпечується поділом приміщення на секції і відсіки. Крім основного виходу, з приміщення влаштовано два евакуаційних виходи в бокових стінах будівлі.

Для димовидалення передбачено вентиляційні люки та влаштування штучної вентиляції. Протипожежне водопостачання забезпечується поєднанням з господарською системою водогону від насосної установки.

Електрообладнання вибрано з врахуванням агресивності навколишнього середовища будівлі. Прийняті електродвигуни спеціалізованого виконання для сільського господарства з індексом СУ1 мають ступінь захисту ІР55, призначені для експлуатації як на відкритому повітрі, так і в приміщеннях дуже сирих, з хімічно активним середовищем. Світильники вибираємо конструкції НСП01, які придатні для приміщень з хімічно активним середовищем.

Проектом передбачено організація і проведення профілактичних оглядів та планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі.

Заходи запобігання коротких замикань і перевантажень.

Запобігання коротких замикань і перевантажень забезпечується правильним вибором захисних апаратів. Розглянемо відповідність перерізів вибраних провідників та параметрів захисних апаратів струмовим навантаженням для електропривода тепло вентилятора ТВ-9.

Живлення електропривода потужністю 2,3/3,7 кВт з розрахунковим струмом І_роз = 6,5/8,1 А здійснюється за допомогою кабеля АВВГ 4x4, який має тривало допустимий струм 27 А. Тобто умова Іроз < Ітр.доп витримана, що вказує на відповідність вибраного перерізу кабелю.

Для захисту електропривода тепловентилятора від коротких замикань і перевантажень вибрано автоматичний вимикач ВА47-100 з комбінованим розчіплювачем. Номінальний струм вимикача 100 А, номінальний струм розчіплювача І_н.т.р = 25 А.

Струм спрацювання електромагнітного або комбінованого розчіплювача перевіряється за максимально короткочасним струмом лінії із співвідношення.

І_н.роз > 1,25І_роз

І_н.роз= 25А> = 10,13А;

що підтверджує правильність вибору.

Також проводиться перевірка відповідності вибраних параметрів автоматичного вимикача вибраному перерізу жил кабеля за умовою

І_н.роз < І_тр.доп

25А<27А

Тобто автоматичний вимикач надійно захищає кабель даної лінії.

Нерухомі контактні з'єднання виконані зварюванням, опресуванням або за допомогою затискачів (гвинтових, болтових). Відгалуження виконані в з'єднувальних та відгалужу-вальних коробках, клемних вузлах апаратів, спеціальних нішах будівельних конструкцій.

В місцях, де можливі механічні пошкодження електропроводки, відкрито прокладені проводи і кабелі захищаються трубами, коробами, або прокладаються заховано.

Для живлення пересувних електроприймачів використовуються шнури та гнучкі кабелі з мідними жилами. Для зарядки світильників використані кабелі з алюмінієвими жилами.

В місцях проходу проводів, кабелів через стіни і перекриття отвори для проходу закладаються негорючою речовиною.

Захист від грозових перенапруг

Згідно інструкції РД34.21-122-87 на території більшості областей України, де середня інтенсивність грозової діяльності 60-80 год/рік, для тваринницьких приміщень і пташників виконується блискавкозахист ІІІ категорії.

Враховуючи, що перекриття даху свинарника - це залізобетонні конструкції, то не має потреби виконувати спеціальні блискавкоприймачі. Достатньо приєднати арматуру перекриття до залізобетонних конструкцій фундаментів.

Для струмовідводу використали арматуру залізобетонних колон, а в якості заземлювачів - залізобетонний фундамент приміщення. Струмовідводи прокладаються не рідше 25 м по периметру приміщення. Всі з'єднання арматури і закладних виконати зварюванням, чим створюється суцільний електричний зв'язок від даху до фундаменту.

Для захисту від занесення високого потенціалу з повітряної ЛЕП 0,4 кВ на вводі в приміщення встановити комплект вентильних розрядників низької напруги РВН-1 (по одному на фазу).

Оснащення первинними засобами пожежегасіння.

Враховуючи категорію приміщення за вибухопожежною небезпекою і можливого класу пожежі, приймаємо для оснащення приміщення такі первинні засоби пожежогасіння:

- переносні вогнегасники порошкові ВП-5 місткістю 5л - 2 шт. та переносний вуглекислотний вогнегасник ВВ-3 місткістю Зл;

- пожежний щит, в комплект якого входять: ящик з піском місткістю 0,5м³, лопати - 2 шт., гаки - 3 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.

8.4 Охорона навколишнього середовища, безпека життєдіяльності

Заходи з безпеки життєдіяльності для персоналу

Проектом передбачено створення нормальних санітарно-гігієнічних умов для обслуговуючого персоналу. В пташнику обладнані побутові кімнати, гардеробна для переодягання і зберігання спецодягу.

Автоматичне підтримання заданих параметрів мікроклімату - температури і вологи в пташнику здійснюється двома тепловентиляторами ТВ-9. Збереження тепла в зимовий період досягається наявністю тамбурів і подвійних дверей зовнішніх виходів.

Створення нормованих значень освітленості, оптимальних умов зорової роботи для персоналу досягається влаштуванням освітлювальної установки з світильниками НСП09. Для підтримання нормованого освітлення скло вікон необхідно очищати від забруднень два рази на рік, а освітлювальну арматуру - двічі на місяць.

Природоохоронні заходи

Для зменшення шуму і вібрації від стаціонарних машин і механізмів -транспортерів, кормороздавачів, тепловентиляторів передбачаємо ретельне зрівноважування елементів приводів (балансування), застосування змащення деталей, використання гумових віброізоляторів з ребристої та дірчастої гуми. Послаблення передачі вібрації та шуму по трубопроводах досягається приєднанням їх до вентиляторів і насосів за допомогою гнучкої вставки з прогумованої тканини або прогумованого патрубка.

Усі передачі, сполучні муфти машин і устаткування повинні бути надійно огороджені. Жолоби транспортера в проходах і біля воріт необхідно накривати перехідними щитами.

На робочих місцях операторів повинні бути вивішені інструкції з техніки безпеки.

Пташник розміщений на відстані 2 км від житлової зони - села, що відповідає санітарним нормам.

Природоохоронною проблемою для даного пташника є спосіб утилізації і нейтралізації помету, знешкодження відходів. Пометовидалення з приміщення здійснюється транспортером ТСН-160 и комплектом НЖН-300, перевантажується на причеп і трактором відвозиться на поля, як добрива.

Проводиться підготовча робота на об'єкті проектування до реалізації ефективних методів утилізації відходів тварин - виробництво біогазу, отримання білкових речовин і біоперегною.

Використані та непригодні люмінесцентні лампи зберігаються в спеціально відведеному місці, а потім відвозиться на утилізацію.

У пташнику можливі такі надзвичайні ситуації:

технологічного характеру - пожежа;

природного характеру - інфекційні захворювання тварин.

Для запобігання виникнення пожежі, проектом передбачено комплекс заходів, які викладені в п.7.3. розділу.

Попередження інфекційних захворювань досягається проведенням ветеринарно-санітарних заходів. Для зниження мікробної забрудненості повітря в приміщенні необхідно здійснювати опромінення бактерицидними лампами, з екранами, які запобігають прямому потраплянню променів на людину.

Список використаної літератури

1. Жилинский Ю.М., Кумин В.Д. Электрическое освещение и облучение. - М.: «Колос», 1982. - 271 с.

2. Белянчиков Н.Н., Смирнов А.И. Механизация животноводства. - М.: «Колос», 1983. - 359 с.

3. Марченко О.С. Механізація та автоматизація у тваринництві і птахівництві. - К.: «Урожай», 1990. - 351 с.

4. Марченко А.С. Справочник по механизации и автоматизации в животноводстве и птицеводстве. - К.: «Урожай», 1990 - 277 с.

5. Гончар В.Ф. Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок. Курсове і дипломне проектування. - К.: «Вища школа», 1985. - 423 с.

6. Олійник В.С. Довідник сільського електрика. - К.: «Урожай», 1989. - 261 с.

7. Марченко О.С. Довідник по монтажу і налагодженню електрообладнання в сільському господарстві. - К.: «Урожай», 1984. - 284 с.

8. Зайцев А.М., Расстригин П.А. Электронагрев на фермах. - М.: «Росагропромиздат», 1989. - 70 с.

9. Каганов И.Л. Курсовое и дипломное проектирование. - М.: «Агропромиздат», 1990. - 183 с.

10. Мартыненко И.И., Тищенко Л.П. Курсовое и дипломное проектирование по комплексной электрификации и автоматизации. - М.: «Колос», 1978. - 235 с.

11. Притика І.П. Електропостачання сільського господарства. - К.: «Вища школа», 1983. - 365 с.

12. Бородин И.Ф., Недилько Н.Н. Автоматизация технологических процессов. - М.: «Агропромиздат», 1986. - 423 с.

13. Гайдук В.М. Електронагрівні сільськогосподарські установки. - К.: «Урожай», 1986. - 127 с.

14. Усатенко С.Т., Каченюк Т.К., Терехова М.В. Выполнение электрических схем по ЕСКД. - М.: «Издательство стандартов», 1989. - 284 с.

15. Коротков Е.Н. Специализированное отопительно-вентиляционное оборудование животноводческих комплексов. - М.: «Агропромиздат», 1987. - 362 с.

16. Методичні вказівки з виконання курсових робіт. Організація і планування робіт з електрифікації і автоматизації сільського господарства. - Черкаси: ЧПТ, 2000. - 108 с.

17. ДБН. Кошторисні норми на монтаж устаткування. Електротехнічні установки. Міністерство України у справах будівництва і архітектури. - К.: «Стройиздат», 2007. - 304 с.

18. Прайс. - Черкаси: «Элетон», 2007. - 600 с.

19. Декалін Н.А. Охорона праці в електрогосподарствах промислових підприємств. - М.: «Енергоатомвидав», 1990. - 186 с.

20. ПТЕ і ПТБ при експлуатації електроустановок споживачів. М.: «Енергоатомвидав», 1986, - 265 с.

21. Правила улаштування електроустановок. - К.: «ЕОП», 2006. - 70 с.

22. Шкапін В.А. Основні вимоги до оформлення текстових технічних документів. Методичні вказівки. - Черкаси: політехнічний технікум, 2001.

Размещено на Allbest.ru