Облік, аналіз і контроль оподаткування прибутку підприємства

Колірне оформлення виробничих приміщень повинне відповідати вимогам САнПіН 181-70.

Підбор кольорових зразків необхідно робити відповідно до прийнятого найменування квітів. Малонасичені (основні) кольори застосовуються для фарбування більших полів (потовк, стіни, робочі поверхні й т.п.). Середньонасичені (допоміжні) - для невеликих поверхонь або ділянок, що рідко попадають у поле зору працюючих, а також для створення контрастів. Насичені (акцентні) кольори використають для малих по площі поверхонь як функціональне фарбування.

У колірній композиції інтер'єра використають гармонічні колірні сполучення. Вибір зразків кольори для оздоблювальних матеріалів і виробів здійснюється з урахуванням їх фактури, поверхні в приміщеннях повинні мати матову й напівматову фактуру для виключення влучення відбитих відблисків в очі працюючі.

Необхідно забезпечувати наступні величини коефіцієнта відбиття в приміщеннях:

­ для стелі 60-70%;

­ для стін 40-50%;

­ для підлоги 30%;

­ для інших поверхонь, що відбивають, робочих меблів 30-40%.

Вимоги до організації режиму роботи оператора ПЕОМ

Раціональний режим праці й відпочинку працівників, чия праця пов'язаний з обслуговуванням ВДТ, передбачає строге дотримання регламентованих перерв. При цьому перерви роблять оптимальної тривалості: занадто тривалі перерви веде до порушення робочої установки, розладу динамічного стереотипу

Основною перервою є перерва на обід. Відповідно до особливостей трудової діяльності працівників ОЦ додатково вводяться 2-3 регламентованої перерви тривалістю 10 хв. кожний: 2 перерви - при 8-вартовому робочому дні й 3 перерви - при 12-вартовому робочому дні. При 8-годинній зміні з обідньою перервою через 4 години роботи додаткові регламентовані перерви надаються через 3 години роботи й за 2 години до її закінчення. При 12-годинній зміні з обідом через 5 годин роботи перша перерва вводиться через 3,5-4 години, другий - через 8 годин і третій - за 1,5-2 години до закінчення роботи.

Режим праці й відпочинку операторів залежить від характеру виконуваної роботи: при уведенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана безперервна тривалість роботи не повинна перевищувати 4-х годин при 8-вартовому робочому дні. Через щогодини роботи вводиться перерва на 5-10 хв., а через 2 години на 15 хв. Кількість оброблюваних символів не повинне перевищувати 30000 за 4 години роботи.

Для зниження напруженості праці операторів необхідно рівномірно розподіляти їхнє навантаження й раціонально чергувати характер діяльності - прийом і видачу результатів з роботою на клавіатурі ПЕОМ і ін. У нічний годинник не повинні виконуватися роботи або завдання, що вимагають складних рішень або відповідальних дій.

Працівники ОЦ із метою попередження в них професійних захворювань повинні проходити попередні (при прийомі на роботу) і періодичні медичні огляди.

Вимоги до освітлення виробничих приміщень

Вимоги, пропоновані до освітлення полягають у забезпеченні достатньої освітленості робочих поверхонь, високої якості й надійності освітлювальних установок, зручності їхнього обслуговування й експлуатації. При цьому обов'язково враховуються вимоги пожежної й електробезпечності. Забезпечення достатньої освітленості робочих поверхонь обумовлюється нормами освітленості залежно від характеристики зорової роботи згідно СНіП 11-4-79.

Освітлення в приміщення, як правило, є змішаним (природним і штучним).

Природне освітлення в приміщеннях здійснюється у вигляді бічного висвітлення. Величина коефіцієнта природної освітленості відповідає нормативним рівням по СНіП 11-4-79. При виконанні робіт, що ставляться до категорії високої зорової точності, коефіцієнт природної освітленості становить 1,5%. Для приміщень кращої є північна орієнтація світопройомов.

Штучне висвітлення в приміщеннях здійснюють у вигляді комбінованої системи висвітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального висвітлення.

Як джерела загального освітлення використаються люмінесцентні лампи типу ЛБ або лампи накалювання НВ, які можуть бути попарно об'єднані у світильники. Як світильники використаються установки з переважно відбитим або неуважним світлорозподілом. У невеликих приміщеннях висотою до 4-5 м припустимо використати світильники типу «Люцетта» із застосуванням ламп накалювання - НВ. Загальна нормована освітленість (Їв) приміщення повинна становити не менш 100 лк (при використанні ламп накалювання) і не менш 200 лк (при використанні газорозрядних ламп), при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна становити не менш 300 лк. Світильники загального висвітлення розташовують над робочими поверхнями в рівномірно прямокутному порядку.

Для запобігання засветок екрана дисплея прямими світловими потоками застосовуються світильники загального висвітлення, розташовані між радами робочих місць або зон з достатнім бічним висвітленням. При цьому лінії світильників розташовуються паралельно світопройомам.

Для виключення відблисків відбиття на екранах від світильників застосовують антиблікові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки або розташовують джерела світла паралельно напрямку погляду на екран з обох його сторін. При освітленні встаткування рядами світильників не допускається розташування дисплеїв екранами друг до друга.

Місцеве освітлення забезпечується світильниками, установленими безпосередньо на столі або на його вертикальній панелі. При використанні індивідуального світлового джерела передбачається можливість орієнтації його в різних напрямках. Індивідуальний світильник оснащується пристроями для регулювання яскравості й захисними ґратами, що охороняють від осліплення й відбитого блиску.

Джерела світла стосовно робочого місця мають у своєму розпорядженні такий образ, щоб виключити влучення в очі прямого світла Захисний кут арматури цих джерел повинен становити не менш 30°.

Пульсація освітленості використовуваних люмінесцентних ламп не повинна перевищувати 10%. При природному висвітленні передбачаються засоби солнцезахисту, що знижують перепади яскравостей між природним світлом і світінням екрана. Як такі засоби можна використати плівки з металізованим покриттям або регульовані жалюзі з вертикальними ламелями. Крім того, рекомендується розміщення вікон з однієї сторони робочих приміщень. При цьому кожне вікно забезпечується світорассеивающими шторами з коефіцієнтом відбиття 0,5-0,7.

У поле зору оператора повинне забезпечуватися відповідний розподіл яскравості. Відношення яскравості екрана до яскравості навколишніх його поверхонь не повинне перевищувати в робочій зоні 3:.

Вимоги до мікроклімату виробничих приміщень

До показників мікроклімату у виробничих приміщеннях ставляться:

1. температура, t, °С;

2. відносна вологість, ц, %;

3. швидкість руху повітря, v, м/с;

4. інтенсивність теплового випромінювання, q, Вт/м2 .

Норми до повітря робочої зони виробничих приміщень, що встановлюють оптимальні й допустимі величини мікрокліматичних параметрів, наведені в ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ.

У залах обчислювальної техніки й інших виробничих приміщень, де здійснюється виконання робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційною напругою, дотримуються оптимальні величини температури повітря 22-24°С, при відносній вологості повітря 60-40% і швидкості руху повітря не більше 0,1 м/с (у теплий період року швидкість руху повітря допускається не більше 0,1-0,2 м/с).

При відносній вологості повітря до 40% підвищується зношування магнітних голівок, виходить із ладу ізоляція проводів. При відносній вологості повітря більше 75-80% знижується опір ізоляції, зростає інтенсивність відмов елементів ПЕОМ.

При забезпеченні оптимальних показників мікроклімату температура внутрішніх поверхонь конструкцій, що обгороджують робочу зону (стін, підлоги, стелі й ін.), або пристроїв (екранів і т.п.), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного встаткування або його пристроїв, що обгороджують, перебуває в межах°20-26 С (за винятком поверхонь систем охолодження й опалення приміщень і робочих місць). При температурі поверхонь конструкцій, що обгороджують, нижче або вище температури повітря°22-24 С робочі місця вийдуть від них на відстань не менш 1 м.

Значні коливання температури приводять до зміни робочих характеристик вузлів і пристроїв ПЕОМ. Коливання температури повітря по горизонталі в робочій зоні, а також протягом зміни допускаються до 4°С. Перепад температури повітря по висоті допускається до 3°С.

У холодний період року застосовуються засоби захисту робочих місць від радіаційного охолодження від засклених поверхонь віконних прорізів, у теплий період року від влучення прямих сонячних променів.

Повітря, використовуваний для вентиляції машинних залів ОЦ, очищається від забруднень, у тому числі від пилу й мікроорганізмів, для запобігання ушкодження магнітних голівок, робочих поверхонь дисків, стирання рухливих частин і порушення контактів.

Інтенсивність теплового випромінювання, що діє на працюючих, не повинна перевищувати:

35 Вт/м при опроміненні 50% поверхні тіла й більше;

70 Вт/м - при величині опромінює поверхонь, що, від 25 до 50%;

100 Вт/м2 - при опроміненні не більше 25% поверхні тіла.

Вимоги до методів виміру й контролю показників мікроклімату пред'являються наступні: виміру показників мікроклімату проводяться на початку, середині й кінці холодного й теплого періоду року не менш 3 разів у зміну (на початку, середині й кінці); температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1 м від підлоги або робочої площадки при роботах, виконуваних сидячи САнПіН 4086-86.

Вимоги до електробезпечності

Експлуатація обчислювального встаткування, проведення налагоджувальних, профілактичних і ремонтних робіт вимагають строгого виконання ряду організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого й небезпечного впливу електричного струму, електромагнітного поля й статичної електрики Така система організаційних і технічних заходів називається електробезпечністю. У комплексі з вимогами до електробезпечності приміщення пред'являються вимоги до електротехнічних виробів, застосовуваним програмістами на робочому місці. До них ставляться ПЕОМ, принтер, сканер і ін.

Електротехнічні вироби повинні відповідати ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. У них повинні використатися:

- ізоляція струмоведучих частин;

- безпечна напруга в електричних ланцюгах;

- елементи для здійснення захисного заземлення металевих не струмоведучих частин виробу, які можуть виявитися під напругою (при порушенні ізоляції, режиму роботи виробу й т.п.);

- оболонки для запобігання можливості випадкового дотику до струмоведучих частин виробу;

- екрани й інші засоби захисту від небезпечного й шкідливого впливу електромагнітних полів, теплового, оптичного й рентгенівського випромінювання.

Безпечним є змінна напруга, що не перевищує 42 В, і постійна напруга, що не перевищує 110 В. Допускається встановлювати менші значення безпечних напруг.

Припустимі рівні напруженості електростатичних полів установлюються залежно від часу перебування персоналу на робочих місцях відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Гранично припустимий рівень напруженості електростатичних полів установлюється рівним 60 квт/м протягом однієї години. При напруженості електростатичних полів менш 20 квт/м час перебування в електростатичних полях не регламентується.

Припустимі рівні впливу електромагнітного поля (ЕМП) установлюються відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Напруженість ЭМП у діапазоні частот 60 кгц-3 Мгц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не перевищує встановлених гранично припустимих рівнів (ППР):

­ по електричній складовій - 50 У/м для частот від 60 кгц дл 3 Мгц;

­ по магнітній складовій - 5 А/м для частот від 60 кгц дл 1,5 Мгц.

Основною особливістю поразки електричним струмом, є те, що травма найчастіше буває комплексної. Проходячи через тіло людини електричний струм, робить різні впливи:

­ біологічне, воно укладуться в здатності струму дратувати й збуджувати живі тканини організму;

­ теплове, полягає в здатності струму викликати опіки;

­ механічне, полягає в здатності струму приводити до розриву тканин;

­ електрохімічне, полягає в здатності струму приводити до електролізу крові.

Основними причинами нещасних випадків від впливу електричного струму є наступні:

­ випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань до струмоведучих частин, що перебуває під напругою;

­ поява напруги на металевих конструктивних частинах електроустаткування в результаті ушкодження ізоляції й інших причин;

­ поява напруги на струмоведучих частинах внаслідок помилкового включення установки;

­ виникнення напруги кроку на поверхні землі в результаті замикання проведення на землю.

Основні міри захисту від поразки електричним струмом:

1. забезпечення неприступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

2. усунення небезпеки поразки з появою напруги на корпусах електроустаткування, що досягається захисним відключенням, заземленням, замуленням;

3. захист від випадкового дотику до струмоведучих частин застосуванням кожухів, подвійної ізоляції;

4. застосування спеціальних електрозахисних засобів;

5. організація безпечної експлуатації установок. Електророзетки, що перебувають на робочих місцях, розташовують у важкодоступному місці. Вільні розетки закривають заглушками. Повинні бути дотримані норми, що перешкоджають легкому витягу мережних вилок з розеток;

6. використання спеціального інструмента й засобів індивідуального захисту при проведенні ремонтно-налагоджувальних робіт електроустаткування.

Вибір і обґрунтування заходів щодо поліпшення умов праці

Для поліпшення умов праці пропонується:

для поліпшення температури варто застосовувати кондиціонування або використовувати загально обмінну вентиляцію.

для зменшення рівня шуму використати акустичні засоби захисту (засобу звукоізоляції, звукопоглинання й глушителі шуму)

Розрахунок нових показників інтегральної оцінки умов праці, категорії важкості праці й нових показників стомлюваності й працездатності

(14)

Категорія важкості праці при умовах, що змінилися, знизиться від ІV до II. При цьому нові показники стомлюваності й працездатності складуть відповідно

(16)

R2 =100 - 19,03 =80,97

Розрахунок ефективності заходів щодо охорони праці

Розрахунок зростання продуктивності праці при зменшенні категорії ваги праці

Показники працездатності до й після заходів щодо поліпшення умов праці становлять відповідно 47,03 і 80,97. Розрахуємо ріст продуктивності праці ДW.

(17)

Розрахунок зростання продуктивності праці свідчить про її збільшення на 14,43%.

Розрахунок річної економії зарплати за рахунок зростання продуктивності праці

Середньорічний рівень заробітної плати одного співробітника становить 4080 грн.

Річна економія за рахунок зростання продуктивності праці складе

(18)

Розрахунок показника ефективності витрат на заходи щодо охорони праці

Спочатку необхідно визначити витрати підприємства на поліпшення кондиціонування повітря в кожній із чотирьох кімнат виробничого приміщення та зменшення монотонності роботи.

Витрати на зменшення температури на кожен градус становлять 100 грн., зменшення шуму за рахунок акустичної обробки приміщень на кожен становлять 50 грн.

Т. к. передбачається поліпшення умов мікроклімату в кожній із двох кімнат за з 25 до 21 С, це потребує 800 грн.

Зменшення шуму в кожній із двох кімнат з 56 дБ до 50 дБ потребує

600 грн.

Загальні витрати на поліпшення кондиціонування повітря в чотирьох кімнатах складуть 800+600=1400 грн.

Показник ефективності витрат при цьому складе:

(19)

Зменшення ваги праці ДИТ складе

(20)

Зменшення ступеня стомлюваності ДY складе

(21)

ВИСНОВКИ

У цій роботі розкриваються основні види діяльності підприємства „Красноармійський завод „Промислового обладнання”, його техніко-економічні показники. У другому пункті приводяться бухгалтерські проводки по формуванню фінансових результатів на підприємстві та документообіг формування і оподаткування прибутку.

В даній роботі проводиться детальний аналіз фінансових результатів діяльності: аналіз структури доходів і витрат, аналіз динаміки фінансових результатів, факторний аналіз валового прибутку, аналіз рентабельності. В контролі за формуванням і оподаткуванням прибутку ТОВ „КЗПО” наведений контроль з боку податкової служби, а також внутрішньогосподарський контроль з боку підприємства.

В ході аналізу було визначено, що найбільша питома вага як у попередньому, так і звітному році займають доходи, отримані в результаті операційної діяльності (відповідно 95,35% й 96,43%), з них виторг від реалізації продукції становить 83,42 та 84,52 % відповідно. У витратах найбільша питома вага має собівартість реалізованої продукції. Її сума збільшилася на 276,3 тис. грн., це можна вважати позитивною тенденцією, тому що збільшення собівартості реалізованої продукції викликано збільшення обсягів реалізації. Цією ж причиною обумовлено й збільшення витрат на збут на 14,1 тис. грн.

Негативний вплив на динаміку валового прибутку зробили зміна структури й асортименту реалізованої продукції та зміна рівня витрат на 1 гривню реалізованої продукції. Спостерігається збільшення фізичного обсягу реалізованої продукції в натуральному вираженні. Найбільш ймовірною причиною зростання фінансових результатів від реалізації продукції є поліпшення кон'юнктури ринку, внаслідок чого відбулося збільшення обсягу реалізації в натуральному вираженні, і підприємство має змогу збільшити ціни.

У звітному періоді спостерігається погіршення всіх основних показників рентабельності підприємства, за винятком коефіцієнта рентабельності активів та операційної рентабельності продажів. Підприємство має високий рівень рентабельності сукупних активів. Крім зростання прибутку, поліпшення рентабельності сукупних активів обумовлене зменшенням валюти балансу внаслідок реалізації готової продукції й зменшення суми дебіторської заборгованості.

Структура внутрішнього контролю ТОВ „КЗПО” включає три елементи: умови проведення контролю, систему бухгалтерського обліку й процедури контролю. Кожний елемент має на увазі наявність правил, процедур, методик і документації, що враховує специфіку діяльності підприємства, які спрямовані на надання надійної інформації з фінансів і як результат - підвищення ефективності роботи підприємства. У сполученні всі перераховані елементи структури внутрішнього контролю забезпечують зниження ризику в господарській і фінансовій діяльності.

Податковий контроль проводиться посадовими особами податкових органів у межах своєї компетенції за допомогою податкових перевірок, одержання пояснень платників податків, податкових агентів і платників збору, перевірки даних обліку й звітності, огляду приміщень і територій, використовуваних для витягу доходу (прибутку).

З метою удосконалювання економічного механізму керування прибутком необхідно:

1 Строге дотримання укладених договорів по постачаннях продукції. Особливо важливо зацікавити підприємство в виробництві престижних і найбільш потрібних для ринку виробів.

2 Проведення масштабної й ефективної політики в області підготовки персоналу, що являє собою особливу форму вкладення капіталу.

3 Підвищення ефективності діяльності підприємства по збуті продукції. Насамперед необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху оборотних коштів, скороченню усіх видів запасів, домагатися максимально швидкого просування готових виробів від виробника до споживача.

4 Зниження непродуктивних витрат і втрат.

5 Впровадження в практику оперативного обліку витрат на виробництво продукції.

6 Застосування найсучасніших механізованих і автоматизованих засобів для рішення задач аналізу прибутку і рентабельності.

7 Зробити перенос акцентів у керуванні прибутком на керування доходом підприємства.

Проаналізувавши найбільш істотні небезпечні й шкідливі виробничі фактори, впливу яких можуть піддаватися оператори ПЕОМ, я прийшла до висновку, що строго повинні виконуватися вимоги відповідних стандартів, санітарних правил і норм при організації робочого місця, режиму праці й відпочинку працюючих. У випадку не дотримання вимог санітарних норм і правил, ГОСТ по охороні праці існує ймовірність одержання травми або професійного захворювання.

Передбачувані заходи для покращення умов праці робітників аналізуємого підприємства, дозволять зменшити важкість праці робітників на 17,95%, зменшити ступінь їх стомленості на 28,05%, i, як наслідок, збільшити продуктивність праці на 14,43%, ефективність витрат на заходи з охорони праці при цьому складе 1,68.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16 липня 1999р.;

2. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/ 97-ВР в редакції від 22.05.97 р., зі змінами і доповненнями.;

3. Закон України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 р., зі змінами і доповненнями.;

4. Закон України „Про систему оподаткування”;

5. П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”;

6. П(С)БО 2 „Баланс”;

7. П(С)БО 3 ”Звіт про фінансові результати”;

8. П(С)БО 15 „Доходи”;

9. П(С)БО 16 „Витрати”;

10. П(С)БО 17 „Податок на прибуток”;

11. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навч. посібник. за ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: ПП «Рута», 2001р.

12. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред.. Ф.Ф. Бутинця. - 3-є видання, перероб.і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 672 с.

13. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях: Учеб.пособ. / Под ред. Н.В. Кужельного. - К.: Издательство А.С.К., 2004. - 624 с.

14. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф.. М.Г. Чумаченька. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 556 с.

15. Ефимова О.В. Финансовый анализ. - 4-е изд., перераб.и доп. - М.: изд-во «Бухгалтерский учет», 2002. - 528 с.

16. Є.В. Мних. Економічний аналіз: Підручник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412 с.

17. Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков В.С., Герасимов А.А., Ровенська В.В. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 400 с.

18. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2003. - 278 с.

19. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с.

20. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - 6-е вид. - К.: А.С.К., 2002. - 784 с.

21. Ю.С. Цал-Цалко. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб.і доп. - Київ: ЦУЛ, 2002

22. Экономика предприятия: Учебник / Под ред.. Н.А. Сафронова. - М.: Юристъ, 2002. - 608 с.

23. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація.

24. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони.

25. ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до поведінки контролю.

26. ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту.

27. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Загальні ергономічні вимоги. Робоче місце при виконанні робіт сидячи.

28. СНіП 11-4-79. Природна й штучна освітленість. Норми проектування.

29. Житецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів. - Львів: Афіша, 2000. - 176 с.

30. Основи охорони праці // В.Ц. Житецький, В.С. Джигерей, О.В. Мельников. - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.

31. Охрана труда пользователей компьютерных видео дисплейных терминалов / А.О. Навакатикян, В.В. Кальниш, С.Н. Стрюков. - К.: Охрана труда, 1997. - 400 с.

32. План-пам'ятка до вивчення курсу „Охорона праці в галузі” для студентів спеціальностей „Економічна кібернетика”, „Фінанси”, „Облік і аудит”, „Економіка підприємства”, „Менеджмент організацій” / Укл.: Л.В. Дементій, Г.Л. Юсіна. - Краматорськ: ДДМА, 2004. - 44 с.