Організація обліку, аналізу та аудиту депозитних операцій банку

Проектування та функціонування автоматизованих банківських систем (АБС) засновується на системотехнічних принципах, які відображають важливіші положення методів загальної теорії систем, системного проектування, теорії інформації та інших наук, які дозволяють забезпечити необхідну надійність експлуатації, сумісність та взаємодію інформаційних систем різних економічних об'єктів, економити працю, час, грошові кошти на проектування та впровадження АБС у практику. Інформаційне забезпечення АБС являє собою інформаційну модель банку.

Перед системою ставляться такі задачі:

1) суттєве підвищення продуктивності праці робітників банку, які обробляють інформацію;

2) покращення якості обслуговування клієнтів;

3) зменшення чисельності персоналу, яке зайняте малокваліфікованою працею тощо.

Рисою, яка відрізняє функціонування АБС є необхідність обробки великих обсягів даних за короткий термін. При цьому основна складність припадає на операції вводу, читання, запису та передачі даних. Крім того, значні обсяги інформації повинні бути досяжними в оперативному режимі для забезпечення можливостей аналізу, прогнозування, контролю тощо.

Тому базові засоби повинні бути у змозі підтримувати доступ до великих обсягів даних без втрати продуктивності праці.

Базові засоби використовуються для забезпечення експлуатації АБС, для розробки прикладної частини програмних засобів. Базовими є ОС, СУБД та інші програмні засоби системного призначення. В їх оточенні, під їх дією функціонують прикладні програми.

Наявність в спектрі базових функцій мережних засобів є безперечним 100 атрибутом сучасних АБС.

Основною властивістю АБС, з точки зору прикладних споживчих властивостей, є достатня широта функціонального набору. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна розділити на дві частини:

1) обов'язкові;

2) додаткові.

До перших слід віднести ті напрямки діяльності, які мають місце в будь-якому банку. Вибір других залежить від спеціалізації банку.

Прикладні характеристики АБС, крім функціональних властивостей, повинні відповідати також вимогам інтегрованості, конфігурованості, відкритості та налагоджуваності системи.

Така система адекватно відображає всі функціональні та інформаційні зв'язки, які існують в банку, забезпечує доступ до даних будь-якого рівня, тим самим надаючи можливість контролювати роботу банку з необхідним ступенем деталізації. Відкритість системи передбачає в неї наявність коштів для розвитку та модифікації [46].

Для ПАТ КБ «ПриватБанк» буде доречним об'єднати три програмні комплекси у єдину потужну програму, яка б дозволила б заощадити час для знаходження даних для аналізу депозитних операцій банку. Це також дозволило би різним підрозділам банку користуватися вже об'єднаною інформацією. Також нова програма працювала б в режимі on-line, без затримки в 2-3 дні, що уповільнювало роботу відділу.

Першою і основною вимогою, яка ставиться до АБС, є вимога щодо її функціональної повноти.

Реальний масштаб часу повинен забезпечувати після введення документа АБС його бухгалтерське проведення.

Новий стан рахунків відразу стає доступним для всіх користувачів і відображається у балансі, а також може бути використаний при обчисленні нормативів.

Немаловажнім є забезпечення багатофіліальної роботи банку полягає в тому, що для банків, які мають багато філій, важливим моментом є забезпечення єдності і цілісності технології.

Важливим моментом є безпека та захищеність системи. Система має бути захищеною як всередині від можливих зловживань співробітниками банку, так і зовні від різного роду спроб несанкціонованого доступу.

АБС повинна бути інтегрованою, тобто побудованою на загальносистемних принципах і охоплювати всю сукупність банківських задач. АБС можна представити у вигляді інформаційних і функціональних підсистем. Автоматизована банківська система має наступні підсистеми:

1) Забезпечувальні підсистеми:

- підсистема інформаційного забезпечення;

- підсистема технічного забезпечення;

- підсистема організаційно-правового забезпечення;

- підсистема математичного забезпечення;

- підсистема лінгвістичного забезпечення.

2) Функціональна підсистема:

- блоки, комплекси та окремі задачі, які реалізують певні банківські функції:

- обов'язкові;

- допоміжні.

Сучасні інформаційні технології дозволяють координувати діяльність підрозділів банків, розширювати міжбанківські зв'язки, комплексно вирішувати проблеми аналізу банківської діяльності

Автоматизація інформаційних та інших технологій банку співпрацюють покращенню якості обслуговування шляхом створення автоматизованих робочих місць (АРМ) для спеціалістів всіх рівнів [54].

В автоматизації банківських технологій знаходять місце як прості програмні продукти, які дозволяють заповнювати лише декілька вихідних форм для звітності так і досить інтелектуальні комплекси, які вирішують задачі управління банком.

В першому випадку це традиційні СУБД, в другому адаптовані західні комплекси, які є останнім досягненням світової банківської думки.

Основна різниця вітчизняної банківської інфраструктури інформацій них технологій від світової, з точки зору комп'ютерних платформ, більш висока ступінь їх однорідності.

Під комп'ютерною банківською платформою розуміють програмно-технічне оснащення вирішення банківських задач на базі новітніх інформаційних технологій, яке включає до себе конкретну методологію ведення банківської справи на певному професійному рівні.

Використання таких платформ, в першу чергу, характерно для малих та середніх банків.

Вибір банками тих чи інших систем автоматизації пов'язаний як правило із співвідношенням ціна-надійність-продуктивність [57].

Багатьом банкам, які мають різнорідний комп'ютерний парк, доводиться вирішувати проблему не лише власної мережної інтеграції, але й переходити на планування всієї системної інфраструктури інформаційної технології.

Для крупних банків фактор ціни не має вирішуючого значення.

Великі банки, до яких відноситься об'єкт дослідження ПАТ КБ «ПриватБанк», що мають різнорідний комп'ютерний парк, вирішують проблему власної сітьової інтеграції. Проблема ускладнюється при необхідності підтримувати високошвидкісний обмін даними між філіями, клієнтами, з іншими банками.

В зв'язку з цим банкам доводиться планувати не лише технічне оснащення, але й всю системну інфраструктуру інформаційної технології.

Під інфраструктурою розуміють сукупність, співвідношення та змістовне наповнення окремих складових процесу автоматизації банківських технологій.

Орієнтація на автоматизацію всієї діяльності банку означає поступовий перехід від більш простих програмно-апаратних засобів до більш складних з відповідним нарощуванням технічного, технологічного, кадрового потенціалів з одночасним розширенням сфер використання банківського капіталу.

Кількість техніки, що використовується, в основному визначається розмірами банку, наявністю філій, зв'язками що склалися та іншими факторами.

Останнього часу за причиною зростання обсягів робіт, набору послуг, числа філій, клієнтів та зв'язків проявляється тенденція придбання банками більш потужних комп'ютерів та більш розвинутого програмного забезпечення (ПЗ).

Створення нової технології окрім загальносистемних принципів вимагає врахування особливостей структури банківських систем і специфіки банківської діяльності.

Перед усім це значна складність організаційної взаємодії, яка викликає необхідність створення багаторівневих ієрархічних систем (головний банк, його філії, його відділення) зі складними інформаційними зв'язками прямого та зворотного напрямку.

Отже, програмні комплекси для обліку депозитних операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» є недосконалими та потребують певних змін. Об'єднання трьох програмних комплексів дозволить заощаджувати час при пошуку працівником потрібної інформації, спростити роботу відділу аналітики та обробки інформації, аудиторам при перевірці депозитних угод тощо.



3. Шляхи вдосконалення обліку, аналізу і аудиту депозитних операцій банку

3.1 Напрямки активізації депозитних операцій

Здійснення депозитних операцій одна з найважливіших економічних передумов для організації діяльності банківської установи, оскільки за рахунок залученого капіталу покривається основна частина потреб банку. Поряд із цим ефективне функціонування ринку внесків і депозитів неможливе без забезпечення, з одного боку, відповідних зовнішніх умов на рівні централізованого захисту депозитних коштів і, з другого боку, зваженої депозитної стратегії на рівні окремого банку [28].

Досягнення ефективності депозитних операцій мета кожного банку. Кожна банківська установа знаходить в цьому напрямку свої підходи.

Україна, як і більшість західних країн переходить до комплексного обслуговування клієнтів. Найбільший український банк ПАТ КБ «ПриватБанк» виконує близько 80 видів операцій і послуг, тоді як наприклад, банк США, як правило, виконує понад 100 видів операцій і послуг, кліринговий банк Англії - близько 150, а великий комерційний банк Японії - 300. Банки здійснюють повне (розрахункове, касове, кредитне) обслуговування клієнтів, розрахунок і виплату податків, консультують населення з питань інвестування, надають сейфи для зберігання цінних паперів і коштовностей, проводять трастові операції тощо. Для порівняння нагадаємо, що один із наших провідних банків Це свідчить про те що ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно більше уваги приділяти комплексному обслуговуванню клієнтів і урізноманітненню, зокрема, депозитних операцій.

На вітчизняному ринку банківських ресурсів половину становлять депозитні вклади фізичних осіб. Якщо у країнах із розвинутою ринковою економікою зміна рівня процентної ставки за вкладами безпосередньо впливає на обсяги залучених ресурсів, регулюючи розподіл коштів населення між депозитами банків і фондовим ринком, то в Україні спостерігається стабільний приріст депозитів в умовах зниження процентної ставки.

Слід зазначити, що нарощування ресурсної бази банків забезпечується насамперед строковими депозитами, питома вага яких у загальному обсязі вкладів за останніх сім років збільшилася із 61 до 80%.

Таке явище, на нашу думку, пояснюється тим, що попит і пропозиція ресурсів визначається не класичною ринковою рівновагою, а зовнішніми факторами, властивими сучасній українській економіці.

9 серпня 2004 р. було прийнято постанову НБУ №375, якою банкам запропоновано індикативні процентні ставки. Зокрема, на термін до 1 року за депозитами фізичних осіб у національній валюті - 12% річних, в іноземній -7% річних, на термін більше 1 року - відповідно 14% і 8% річних.

Індикативні процентні ставки - це обов'язкова вимога, але якщо банк проводить зважену політику управління активними та пасивними операціями, то зазначена ціна залучених коштів дає змогу збалансувати надходження та витрати і забезпечить достатню маржу за залученими і розміщеними коштами.

Нинішня процентна політика України дещо відрізняється від процентної політики Європейського центрального банку, оскільки там встановлюється єдина ставка, яка і є індикатором вартості валюти на весь спектр ринку, тобто на всі фінансові інструменти. В Україні для цього недостатньо розвинутий фінансовий інструментарій, хоча протягом 3 - 5 років у нас теж може бути запроваджена єдина процентна ставка центрального банку.

У роботі банків України по залученню вкладів (депозитів) відсоткова політика відіграє важливу роль, оскільки одержання прибутків від вкладених коштів служить для клієнтів суттєвим стимулом до активізації внесків. Розмір депозитного відсотку банк встановлює самостійно, виходячи з облікової ставки НБУ, стану грошового ринку і власної депозитної політики. Рівень прибутків за різноманітними видами депозитних рахунків різний. Найнижчі відсотки банківські установи сплачують по рахунках до запитання, оскільки вони характеризуються нестабільністю залишків. Відсутність або незначні прибутки стимулюють власників рахунків до запитання скорочувати до мінімуму залишки коштів на них і вкладати їх у більш прибуткові операції (термінові депозити, цінні папери тощо), що для банків не вигідно. Тому деякі з них намагаються стимулювати клієнтів до підтримки стабільних залишків на рахунках до запитання. Це робиться шляхом встановлення підвищених відсотків або виплати клієнтам премій за значні залишки коштів. Хоча за розрахунками до запитання, відкритими для фізичних осіб, відсотки нараховуються в обов'язковому порядку, прибуток на них набагато нижчий, ніж по термінових депозитах.

Сьогодні понад 200 країн світу розвивають банківські послуги на основі кредитних карток, а безготівкова плата за товари й послуги в економічно розвинутих країнах сягає 90% у структурі всіх грошових операцій. Застосування в Україні безготівкових розрахунків за допомогою пластикових карток - один із найперспективніших шляхів залучення заощаджень населення у грошовий обіг країни.

Залучення вкладів населення - це для банків роздрібний бізнес, який за своїм характером є дорожчим і ризикованішим, аніж оптовий, пов'язаний з обслуговуванням юридичних осіб. Крім того, що на обслуговування дрібних вкладів витрачається більше коштів, їх вкладники швидше піддаються панічним настроям, оскільки менш інформовані про фактичний стан справ банків, аніж вкладники - юридичні особи. Тому в економічно розвинутих країнах банки, що спеціалізуються на ощадних операціях, нерідко одержують певну підтримку з боку держави. В Україні згідно із Законом «Про банки і банківську діяльність» банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку в разі, якщо більше 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб. Єдина відчутна підтримка для нього - це гарантування державою як власником банку виплати вкладів.

Дуже цікавим є депозитний ринок. Так, першість щодо залучення депозитів фізичних осіб за станом на 01.07.2004 р. отримав «Приватбанк». На банки України такі, як «Аваль», «Промінвестбанк», «Укрсоцбанк», «Ощадбанк» та «Приватбанк» припадає половина всіх залучених депозитів фізичних осіб.

На думку провідних економістів, в майбутньому конкурентами банків у залученні коштів фізичних осіб стануть інвестиційні фонди, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди. Вони можуть відібрати у банків значну частину довгострокових депозитів.

Проаналізувавши теоретичну концепцію депозитної політики українських банків в умовах переходу до ринку, доходимо висновку, що формування банківських ресурсів шляхом проведення депозитних операцій є однією з найважливіших економічних основ організації діяльності банку в цілому.

Аналіз структури та складу депозитної бази банку дає змогу визначити пріоритетні шляхи формування депозитної політики.

На даний час в Україні особливо гостро постала проблема захисту вкладників, які довіряють свої кошти банкам. Одним із заходів щодо її розв'язання було створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про який вже йшла мова раніше. Учасниками фонду в обов'язковому порядку є банки, що мають ліцензію на право залучення депозитів від фізичних осіб [26].

Необхідно зазначити, що з розвитком банківської системи України виникатимуть нові форми і види депозитних рахунків, які необхідно класифікувати для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Мова йде про різноманітні ощадні сертифікати, спільні рахунки, накопичувальні пенсійні рахунки, інвестиційні рахунки, стосовно яких у законодавстві слід чітко обумовити форму гарантування у випадку банкрутства банку. Ці питання необхідно вирішувати в міру появи нових видів депозитів на українському ринку фінансових послуг, щоб діяльність фонду була якомога ефективнішою [30].

В Україні понад 85% вкладників мають депозит, обсяг якого не перевищує розмір суми гарантованого відшкодування. Передусім необхідно наростити капітал фонду, для цього потрібно:

1) збільшити кількість джерел формування коштів фонду (НБУ готовий перераховувати до фонду частину свого прибутку);

2) запровадити диференційовані ставки за внесками банків до фонду;

3) кошти фонду розміщувати не лише в державні, а й в іпотечні цінні папери [26].

Удосконалення системи гарантування вкладів за такими напрямами підвищить надійність банківської системи, сприятиме припливу вкладів населення, збільшенню обсягів кредитування реального сектору економіки та економічному зростанню країни [34].

Підвищення довіри до банків завдання загальнодержавної ваги. Тому оподаткування депозитів недопустимий крок для діяльності банків. Банки тільки-но починають повертати довіру до своєї діяльності. Процес складний і повільний. Тому мораторій на законопроект плата, і досить гірка, за втрату свого часу довіри. Повернення поваги населення до банків не одномоментна акція і потребує чимало зусиль як у моральному плані, так і на законодавчому рівні для подолання негативного стереотипу щодо ненадійності банків, який побутував не так давно на українських теренах. Перекомутація інтересів пересічних вкладників фізичних осіб на користь комерційних банків хоч і повільно, але відбувається. Про це свідчить і такий факт, як збільшення вкладів населення порівняно з коштами, що лежать на банківських рахунках підприємств і організацій. Це, так би мовити, фінансово-економічні чинники.

Є ще морально-етичні аспекти, якими нехтувати не маємо права. Оподаткування депозитних вкладів суперечить правилам захисту банківської таємниці. За умови запровадження податку відкриється доступ фіскальних і контрольних служб до свята святих банків. Але ж контролювати вклади має не влада, а банківська система.

Також запровадження такого податку неодмінно загальмує зростання сум на рахунках населення. Однак, як вважають провідні банкіри, з часом буде доцільним уведення «депозитного» податку з точки зору економіки й бюджету як одного із елементів його наповнення [31].

Основними напрямами вдосконалення операцій щодо формування ресурсної бази банків є:

1) розвиток депозитних операцій з населенням на основі впровадження нової техніки і технології банківського обслуговування фізичних осіб;

2) забезпечення вищої стійкості залучених банком ресурсів;

3) активне використання процентної політики як методу стимулювання розміщення коштів на різні види депозитів;

4) розширення обсягів строкових депозитів шляхом використання коштів спеціального призначення, що містяться на рахунках підприємств;

5) розширення практики залучення коштів клієнтів на ощадні вклади як найстійкішу частину мобілізованих банками ресурсів;

6) застосування у вітчизняних умовах досвіду комерційних банків економічно розвинутих країн щодо відкриття різного роду СМА-; АТS-; now-рахунків та деяких інших видів депозитів.

Застосування у практичній діяльності розглянутих напрямів удосконалення операцій щодо формування ресурсної бази банків могло б значною мірою розширити можливості банків у сфері мобілізації ресурсів та їх ефективного використання.

Подальше зростання ролі зазначених операцій банків, їх розвиток до рівня світових стандартів відбуватимуться в міру створення в нашій країні всіх необхідних умов, притаманних ринковій економіці [24].



3.2 Рекомендації щодо поліпшення обліку, аналізу і аудиту депозитних операцій

Проаналізувавши організацію обліку, аналізу і аудиту депозитних операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» дійшли висновку, що банку необхідно проводити належний аналіз змін умов існуючих депозитних договорів з метою правильного відображення та аналізу динаміки депозитного портфелю.

Для цього необхідно запровадити автоматизовану виборку на платформі «Вітрини даних» з включенням таких полів:

1) депозити, залучені у звітному періоді,

2) код виду депозиту,

3) процентна ставка,

4) рахунки обліку тіла депозиту,

5) рахунки обліку відсотків,

6) суми,

7) строк дії,

8) валюта депозиту,

9) графік виплати відсотків

та автоматичним виходом на баланс.

Також пропонується формалізувати та деталізувати методологію відображення результатів аналізу депозитного портфелю, з метою її стандартизації та простоти застосування фахівцями внутрішнього аудиту.

Застосування такої рекомендації дозволяють банку отримувати результати аналізу в обумовлені терміни і належної якості та прискорити процес перевірки вибірки.

Наглядно процес аудиту депозитних операцій фізичних осіб показує діаграма Ганта, яка має такий вигляд (табл. 3.1):



Таблиця 3.1. Процес аудиту депозитних операцій фізичних осіб

Етапи аудиту	Початок	Тривалість	Кінець
1. Оформлення договорів на відповідних бланках	01.10.13	3	04.10.13
2. Наявність всіх необхідних реквізитів, підписів	04.10.13	2	06.10.13
3. Повній комплектації депозитних справ	04.10.13	4	08.10.13
4. Наявність проведення ідентифікації клієнтів	04.10.13	2	06.10.13
5. Відповідність умов, зазначених в депозитних договорах, умовам, які заведені в програмний комплекс	04.10.13	4	08.10.13
6. Порівняння процентних ставок в депозитних договорах з затвердженими по банку процентними ставками	08.10.13	1	09.10.13
7. Правильність використання балансових рахунків, згідно Плану рахунків	09.10.13	2	11.10.13
8. Звірка залишків депозитів, рахунки 2620, 2630, 2635	11.10.13	3	14.10.13
9. Звірка залишків на карт. рахунках 2625	13.10.13	2	15.10.13
10. Звірка нарахованих відсотків по депозитам, рахунок 2638	15.10.13	2	17.10.13
11. Звірка транзитного рахунку 2924	17.10.13	2	19.10.13
12. Оцінка розбіжностей у випадках несвоєчасного «втягнення» даних з аналітичного обліку в комплекс балансових рахунків	19.10.13	4	23.10.13

Процес аудиту депозитних операцій банку складається з 12 етапів. З метою вдосконалення даних етапів аудиту пропонується використовувати платформу «Вітрина даних», а не здійснювати шляхом порівняння даних сформованих за аналітичними таблицями з даними балансових рахунків, внаслідок чого діаграма Ганта буде мати такий вигляд (табл. 3.2):

Таблиця 3.2. Процес аудиту депозитних операцій фізичних осіб

Етапи аудиту	Початок	Тривалість	Кінець
1. Оформлення договорів на відповідних бланках	01.10.13	3	04.10.13
2. Наявність всіх необхідних реквізитів, підписів	04.10.13	2	06.10.13
3. Повній комплектації депозитних справ	04.10.13	4	08.10.13
4. Наявність проведення ідентифікації клієнтів	04.10.13	2	06.10.13
5.Відповідність умов, зазначених в депозитних договорах, умовам, які заведені в програмний комплекс	04.10.13	4	08.10.13
6. Порівняння процентних ставок в депозитних договорах з затвердженими по банку процентними ставками	08.10.13	1	09.10.13
7. «Вітрини данних»	09.10.13	2	11.10.13
8. Оцінка розбіжностей у випадках несвоєчасного «втягнення» данних з аналітичного обліку в комплекс балансовіх рахунків	11.10.13	4	15.10.13
9. Eфективність, 7 днів	16.10.2013	7	23.10.13

Застосування такої рекомендації дозволить банку скоротити час на проведення аудиту депозитних операцій та уникнути «людського» чинника при здійсненні звірки рахунків.

Щодо обліку депозитних операцій пропонується в облікові політики внести відомості щодо оподаткування Депозитів з 01.01.2015 р. згідно з вимогами п. 167.2 ст. 167 та абз5 п. 1 Розділу XIX Податкового кодексу України та доповнити наступними проводками:

Дт 2628 Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб

Кт 2625 Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток

Дт 2625 Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток

Кт 3621 Податок на доходи фізичних осіб - 5% з 01.01.2015 р.

Таким чином, наведені вище рекомендації потребують є доцільними для впровадження у ПАТ КБ «ПриватБанк». Це дозволить банку скоротити час на проведення аудиту, проводити належний аналіз змін умов існуючих депозитних договорів та отримувати результати аналізу в обумовлені терміни і належної якості.

3.3 Використання економіко-математичних методів в процесі дослідження депозитних операцій банку

Суспільні явища безперервно змінюються. Протягом певного часу - місяць за місяцем, рік за роком - змінюються кількість населення, обсяг і структура суспільного виробництва, рівень продуктивності праці тощо. Аналіз економічного поступу - одне з важливих завдань в управлінні поточною діяльністю банківської установи та її плануванню на майбутнє. Інформаційною базою його слугують часові (динамічні) ряди.

Часові ряди відображають зміни (динаміку) конкретної змінної на проміжку часу. Будь-який динамічний ряд містить перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду.

До прикладів часових рядів можна віднести: щоквартальні дані по інфляції, дані по середній заробітній платі, національному доходу і грошовій емісії за кілька років.

Усі явища, системи, економічні процеси розвиваються в часі. Тому велике місце в дослідженні об'єктів займають питання аналізу і прогнозування часових рядів. При цьому слід зазначити, що часові ряди якісно відрізняються від простих статистичних вибірок. Ці особливості полягають в наступному:

1) послідовні за часом рівні часових рядів є взаємозалежними, особливо це відноситься до близько розташованих спостережень;

2) залежно від моменту спостереження рівні в часових рядах володіють різною інформативністю: інформаційна цінність спостережень убуває в міру їхнього віддалення від поточного моменту часу;

3) зі збільшенням кількості рівнів часового ряду точність статистичних характеристик не збільшуватиметься пропорційно числу спостережень, а при появі нових закономірностей розвитку вона може навіть зменшуватися [79].

В даному дослідженні ми будемо застосовувати для аналізу й прогнозування економічного процесу моделі часових рядів. Модель-це спрощений чи наближений опис найважливіших сторін або характеристик досліджуваного об'єкта чи явища. Економіко-математична модель-це математичний опис об'єкта. Моделі часових рядів є моделі залежності вибраного об'єкта від часу.

За допомогою обраної моделі часових рядів можливо здійснити екстраполяційне прогнозування.

Екстраполяція - це поширення виявлених при аналізі рядів динаміки закономірностей розвитку досліджуваного об'єкта на майбутнє (при припущенні, що виявлена закономірність, що виступає як база прогнозування, зберігається й надалі)

Екстраполяційне прогнозування економічних процесів, які представлені одновимірними часовими рядами, зводиться до виконання наступних основних етапів:

1) попередній аналіз даних;

2) побудова моделей: формування набору апроксимуючих функцій (кривих росту) і чисельне оцінювання параметрів моделей;

3) перевірка адекватності моделей і оцінка їхньої точності;

4) вибір кращої моделі;

5) розрахунок точкового і інтервального прогнозів.

В даний час банки повинні відповідально поставитись до залучення ресурсів від населення, оскільки вони становлять значний потенціал і можливість врегулювання проблеми ліквідності банків.

Даний часовий ряд складається з дванадцяти щоквартальних спостережень за об'ємом депозитів фізичних осіб ПАТ КБ «ПриватБанк» за 4 кв. 2010 - 3 кв. 2013 рр.

Провівши попередній аналіз ряду даних, можна сказати, що поводження ряду однорідне. Спостерігається стабільне зростання депозитів. Для одержання загального уявлення про динаміку досліджуваного показника будуємо його графік (Рис. 3.1).

За динамікою ряду зрозуміло, що зростаючий тренд в четвертому кварталі 2010 року поступово зростає до 3 кварталу 2013, за аналізований період депозити зросли на 85,4%. Причиною даного зростання стало загальне поліпшення кон'юнктури економіки в Україні та світі загалом.

Попередній аналіз зміни депозитного ряду показав, що величина депозитів фізичних осіб наростає з плином часу, також відсутні прояви явно вираженої сезонності.

Використання в такому випадку (відсутність явно вираженої сезонності) гармонічного ряду буде мати значні похибки, ніж моделювання за допомогою степеневого ряду, який найкраще задовольняє методу найменших квадратів (МНК).

Отже, за результатами попереднього аналізу, дослідження часового ряду будемо здійснювати за допомогою степеневого ряду. Коефіцієнти степеневого ряду розраховуються відповідно до МНК шляхом мінімізації наступного функціонала (формула 3.1):

(3.1)

де С_k, - параметри ряду;

k - показник ступеня,

m - найвищій показник степеневого ряду,

t_i - параметри часу (в настоящем исследовании - номер месяца начиная с декабря 2010)

у_і - вхідний ряд депозитів фізичних осіб по місяцям.

З умови мінімізації функціонала, формула 3.1, знаходимо вираження для обчислення параметрів ряду:

(3.2)

. (3.3)

де:

елементи матриці А розраховуються відповідно формули:



k, l=0…m (3.4)

елементи вектору В розраховуються відповідно до формули:

(3.5)

Трендові значення згладженої послідовності розраховуються згідно с вираженням

(3.6)

В таблиці 3.1 наведені значення коефіцієнтів степеневого ряду для різних значень параметру m в діапазоні 2-6.

Параметри C_k визначені за формулою 3.3 дають можливість синтезувати відповідну степеневу модель для різного значення m і визначити для неї трендові рівні.

Таблиця 3.1. Параметри степеневого ряду різних значень параметру m в діапазоні 2-6

Назва параметру	m=2	m=3	m=4	m=5	m=6
C0	52894.2495	49398.1183	49333.3051	48176.7706	48666.9182
C1	1317.50472	2607.87716	2650.2989	3882.35190	3070.98817
C2	-2.40657	-95.886014	-101.520755	-361.844516	-110.579393
C3		1.780561	2.033286	22.266489	-7.382183
C4			-0.00361	-0.658238	0.952124
C5				0.007481	-0.033209
C6					0.000388



Фактичні значення y_i відрізняються від теоретичних , розрахованих по рівнянню 3.6. Чим менша ця відмінність, тим ближче теоретичні значення підходять до емпіричних даних, тим краща якість моделі. Щоб мати загальну уяву про якість моделі з відносних відхилень за кожним спостереженням, визначають середню похибку апроксимації (3.7.):

(3.7)

де -розраховані по синтезованій моделі трендові рівні для відповідного значення;

y_i - фактичні дані;

n-кількість спостережень, n=36.

Надійність наявних моделей перевіримо за допомогою критерію Фішера для V₁=1 (кількість факторів) V₂= кількість ступенів вільності:

(3.8)

В табл. 3.2 показані величини та в залежності від максимального ступеня m.

Таблиця 3.2. Величини та в залежності від максимального ступеня m

m
2	1842,1	1.466
3	977,3	5.452
4	976,8	5.633
5	821,7	8.261
6	783,4	9.380

Розраховане за формулою 3.8 Fp (v1; v2)= 5.452 при m =3 більше Fтабл (б; v1; v2)= 4,13 при заданому рівні значущості б=0,05 та ступенях вільності v1=1і v2=34. Тому рівняння моделі з ймовірністю Р=95% є надійною. Якщо модель адекватна і має прийнятну точність, то її використовуємо для обчислення прогнозних значень. Точковий прогноз одержимо підстановкою у синтезоване рівняння прогнозних значень фактору (часу).

Таблиця 3.3. Прогноз депозитів фізичних осіб в ПАТ КБ «ПриватБанк» на період жовтень 2013 - березень 2014 року

Місяць	Прогноз, млн..грн.
Жов.13	102087,3
Лист.13	104812,4
Груд.13	107741,0
Січ.14	110883,8
Лют.14	114251,5
Бер.14	117854,7

Аналітики роблять короткострокові прогнози на півроку, рік, залежно від об'єкта прогнозування. Оскільки довіра населення до банківської системи має нестабільний характер, то, для більш точного аналізу, прогноз ми зробили на шість місяців.

Для здійснення інтервального прогнозу нам потрібно вирахувати величину довірчого інтервалу для кожного прогнозного періоду за формулою:

(3.9)



де tб - коефіцієнт довіри по розподілу Стюдента

для даного n-m = 32 (tб =2,038)

Знайшовши величину інтервалу ми можемо встановити довірчі межі прогнозного рівня залучення депозитів фізичних осіб в ПАТ КБ «ПриватБанк» на відповідний прогнозний місяць.

Таблиця 3.4. Межі попадання прогнозних значень

Місяць	Нижня границя (yпр -?)	Прогнозне значення yпр	Верхня границя (yпр +?)
Жов.2013	100007,0837	102087,3	104167,516
Лист.2013	102732,1837	104812,4	106892,616
Груд.2013	105660,7837	107741	109821,216
Січ.2014	108803,5837	110883,8	112964,016
Лют.2014	112171,2837	114251,5	116331,716
Бер.2014	115774,4837	117854,7	119934,916

Точність прогнозу визначимо за допомогою відносної похибки Е:

(3.10)

де Д - напівширина довірчого інтервалу;

- середнє трендові значення функції по обраній моделі.

Розрахувавши відносну похибку Е за формулою 3.9, можливо припустити, що прогнозні значення величини здійсненні з точністю до Е=2,8%.

Оскільки модель адекватна, то з обраною імовірністю Р=95% можна стверджувати, що при збереженні сформованих закономірностей розвитку прогнозована величина попадає в інтервал, утворений верхньою й нижньою границею. Тобто з імовірністю 0,95 можна стверджувати, що в жовтні 2013 року обсяг депозитів фізичних осіб буде щонайменше 100007,0537 млн. грн і не перевищить 104167,4863 млн. грн..

Отже, з аналізу динаміки депозитів фізичних осіб можна сказати, що протягом 2010-2013 ріст депозитів проходив за позитивною динамікою. Це свідчить про відновлення довіри населення до даної установи. Прогноз депозитів фізичних осіб дає можливість банку більш адекватно спланувати проведення активних операцій в цей період та потребу в ліквідних коштах.

3.4 Оцінка ефективності втілення рекомендацій і пропозицій щодо покращення діяльності банку

У дипломній роботі запропоновано покращення системи відображення та аналізу динаміки депозитного портфелю підрозділами аудиту в банку, яка краще ніж модель, яку використовує банк.

Вигода від впровадження результатів дипломної роботи на практиці характеризується науковим рівнем, соціальними та економічними показниками. Розрахунок цих характеристик здійснюється за Методикою визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво, затвердженою Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України 26.09.2001 №218/446 [60]., а також інші методики і пропозиції, які враховують деякі можливі особливості запропонованих у дипломній роботі рішень [23,37,48,59].

Результатом дипломної роботи є організаційні рішення, які не потребують додаткових капітальних вкладень для їх впровадження і спрямовані на раціональне використання ресурсів банку.

Відповідно до методики розраховуємо науковий і практичний рівень запропонованих заходів, показники економічної ефективності та показники соціальної ефективності.

Науково-практична ефективність результатів дипломної роботи визначається експертним методом у комплексі з оцінкою їх економічної та соціальної ефективності на підставі наступних якісних показників.

1) новизна;

2) перспективність;

3) потенційний масштаб практичного використання;

ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів.

Новизна розробки визначається шляхом порівняння результатів досліджень, що пропонуються для використання на практиці, та діючих стандартів. У процесі порівняння виявлено, що запропоновані заходи відповідають світовому рівню та є значно кращими за діючі стандарти.

Перспективність наукових результатів роботи визнаначається як важлива.

Щодо практичного використання результатів роботи є окремий банк.

Таким чином, за експертними оцінками нова система відображення відповідає світовому рівню (Б₁=8, а₁= 0,35), є важливою з точки зору банку (Б₂=6, а₂=0,35), планується до використання у банку (Б₃=2, а₃= 0,2), і має значну ступінь досягнення позитивних результатів у випадку використання результатів у банку (Б₄=10, а₄= 0,1).

На підставі балів та коефіцієнтів вагомості показників розрахунок НПР виконують за формулою (3.11):

(3.11)

Де, Б₁ - оцінка новизни роботи у балах;

Б₂ - оцінка перспективності роботи у балах;

Б₃ - оцінка масштабу використання роботи у балах;

Б₄ - оцінка ймовірності досягнення результатів роботи у балах;

а₁, …, а₄ - коефіцієнти вагомості відповідних показників.

Кількісне значення показника НПР виражається у балах і дає змогу проводити порівняння рішень.

Для оцінки науково-практичного рівня результатів дипломної роботи відібрано найбільш істотні параметри, які наведені у додатку М.

При цих значеннях показників значення показника науково-практичного рівня буде таким:

НПР = 8*0,35+6*0,35+2*0,2+10*0,1=6,3 бала

Максимальне значення цього показника

НПР^max = 10*0,35+ 10*0,35+10*0,2+ 10*0,1 = 10 балів.

Таким чином, НПР є достатньо високим і складає 63% від його верхньої межі (6,3*100/10).

У дипломнiй роботi запропоновано автоматизацiю виборки депозитного портфелю на платформі «Витрини данних» ПАТ КБ «ПриватБанк».

В даний час така виборка здiйснюється вручну щомісячно, тобто 12 разiв у рiк. Щомісяця такою виборкою зайнято три аудитора у середньому 72 годин (9 робочих днів), що є i трудовими витратами при одноразовому рiшеннi задачi, тобто:

То = 72 (чол.-год.).

А за рiк це складе:

Тгод = 72*12*3 = 2592 чол.-год.

Вартiсть витрат визначається за формулою (3.8):

Зо = То*t2*(1+k1+k2), (3.12)

де t2 - середньогодинна ставка працiвникiв, що виконують обробку iнформацiї по задачi;

k1 - коефiцiєнт, що визначає нарахування по заробiтнiй платi (k1 = 0,10);

k2 - коефiцiєнт, що визначає розмiр накладних витрат (k2 = 0,20).

При одноразовому рiшеннi задачi вартiснi витрати склали:

Зо = 72*40*(1+0,1+0,2)= 3 744 грн.

Витрати за рiк:

Врiк = 2496*12 = 44 928 грн.

Сукупнi витрати часу на обробку iнформацiї при рiшеннi задачi за пропонованим варiантом (Т₁) визначаються пiдсумовуванням витрат часу на виконання ручних (Т_р) i автоматичних операцiй (Т_авт) i розраховуються за формулою (3.9):

Т₁ =Т_р + Т_авт. (3.13)

До ручних операцiй вiдносяться:

1) Перевірка правильність використання балансових рахунків, згідно Плану рахунків;

2) Звірка депозитів, рахунки 2620, 2630, 2635;

3) Звірка коштів на картрахунках, рахунок 2625;

4) Звірка нарахованих відсотків по депозиту, рахунок 2638;

5) Звірка транзитного рахунку 2924.

Укрупнено Т_р можна приймати в розмiрi 12% вiд загальної трудомiсткостi рiшення задач на ЕОМ. Час, необхiдний для автоматичної обробки розв'язуваної задачi, можна розрахувати за формулою (3.9):

Т_авт = Т_вв + Т_обр + Т_вивод - Т_авт, (3.10)

де Т_вв - кiлькiсть машинного часу для введення первинної iнформацiї;

Т_обр - час на логiчну й арифметичну обробку iнформацiї;

Т_авт - час роботи в автоматичному режимi (1000 сек.);

Т_вивод - машинний час для виводу iнформацiї.

Кiлькiсть машинного часу для введення первинної iнформацiї розраховується за формулою (3.11):

, (3.11)

де - швидкiсть введення iнформацiї для i-того пристрою;

V_ввi - обсяг iнформацiї, що вводиться через i-тий пристрiй уведення;

m - контроль рiзних пристроїв уведення.

Отже:

Т _вв = (108*1024)/(1,6*10²) = 110592: 160 = 691,2 (маш.-с.).

Час на логiчну й арифметичну обробку iнформацiї розраховується за формулою (3.12):

Т_обр = Q_пр t_пр + . (3.12)

Т_обр = 3,5 *10⁸ *4,6*10^-8 + 87*10² = 16,1 + 8700 = 8716 (маш.-с.).

Машинний час для виводу iнформацiї визначається за формулою (3.13):

Т_вив =V_вивj / Q_вивj, (3.13)

де Q_вивj - обсяг виведеної через j-тi пристрої виводу iнформацiї;

V_вивj - швидкодiя j-того пристрою виводу iнформацiї;

l - кiлькiсть рiзних пристроїв виводу iнформацiї.

Т_вив = (108*1024) / 2,5*10² + (108*1024) / 2,6*10³ = 484,9 (маш.-с.).

Таким чином, час для автоматичної обробки iнформацiї становить:

Т_авт = 691,2 + 8716,1 + 484,9 - 1000 = 8892,2 (маш.-с.).

Т_авт = 8892,2/ 1296 = 6,86 (маш.-год.).

Час, необхiдний для виконання ручних операцiй становить:

Т_р = 0,12*80184 = 9622,08 (с.), чи 9622,08/ 1296 = 7,42 (чол.-год.).

Трудовi витрати при одноразовому рiшеннi задачi становитимуть (формула 3.7):

Т₁ = 7,42 + 6,86 = 14,28 (маш.-год.).

За рiк:

Т_{1 рiк} = 12*14,28 = 171,36 (маш.-год.).

Зниження трудових витрат при обробцi iнформацiї при рiшеннi задачi в залежностi вiд особливостi обробки можна визначити за формулою (3.14):

Т_э = Т₁ - Т₀, (3.14)

де Т_э - змiна трудових витрат;

Т₁ - витрати часу на обробку iнформацiї;

Т₀ - одноразовi трудовi витрати.

Таким чином:

Т_э = 14,28 - 160 = - 145,72 (год.).

За рiк зниження трудових витрат розраховується за формулою (3.15):

Т_{э рiк} = Т_{1 рiк} - Т_{0 рiк}. (3.15)

Т_{э рiк} = 171,36 - 691,2 = - 519,84 (годин).

Вартiснi витрати рiшення задачi на ЕОМ обчислимо за формулою (3.16):

З₁ = Т_р t_пр (1 + k₁ + k₂) + Т_авт С_м/год, (3.16)

де t_пр - середньогодинна ставка оператора при виконаннi ручних операцiй;

С_м/год - вартiсть машино-години роботи ЕОМ = 0,5.

З₁ = 7,42*0,8*(1 + 0,3 + 0,2) + 6,86 *0,5 = 12,33 грн.

За рiк:

З_{1 рiк} = 12,33*12 = 147,96 грн.

Визначимо зниження вартостi обробки iнформацiї, тобто показник прямої економiчної ефективностi шляхом порiвняння отриманих значень вартiсних витрат при рiзних варiантах обробки iнформацiї за формулою (3.17):

Э_пр = С₀ - С_{1 год}, (3.17)



де З₀ - рiчнi вартiснi витрати при рiшеннi задачi ручним способом;

З_1рiк - рiчнi вартiснi витрати при рiшеннi задачi автоматизованим способом.

Порiвнюючи iснуючий i пропонований варiанти обробки iнформацiї, одержимо:

Э_пр = 44 928 - 147,96 = 44 780,04 грн.

Отже, на пiдставi зазначених вище розрахункiв можна зробити висновок, що при автоматизації обліково-аналітичного процесу щодо депозитних операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» може скоротити свої витрати на 44 780,04 грн. за рiк, що говорить про доцiльнiсть впровадження цього проекту.



Висновки

Важливою економічною основою діяльності комерційних банків є формування ресурсної бази, оскільки для здійснення комерційної та господарської діяльності банки повинні мати у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів, тобто ресурсів. Банківські ресурси - це сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банку і використовуються з метою забезпечення його діяльності та отримання прибутку. Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій.

Кожен комерційний банк включає в механізм банківського менеджменту необхідність розробки і реалізації депозитної політики. Депозитна політика комерційного банку виступає складовою банківського менеджменту, це комплекс заходів по формуванню депозитного портфеля, а також різноманітні форми та методи щодо реалізації конкурентних позицій на ринку депозитних послуг з метою забезпечення необхідних обсягів депозитних ресурсів.

ПАТ КБ «ПриватБанк» є найбільшим банком в Україні, за класифікацією НБУ його віднесено до першої групи. За організаційно-правовою формою - публічне акціонерне товариство. Аналіз основних показників діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 роки та оцінка результативності довели фінансову стабільність та поліпшення ефективності управління активними та пасивними операціями банку.

Діяльність ПАТ КБ «ПриватБанк» в сфері залучення депозитних коштів проводиться із дотриманням норм чинного законодавства України. При залученні депозитних коштів також беруться до уваги встановлені економічні нормативи діяльності комерційних банків та основні напрямки грошово-кредитної політики НБУ. Розглядаючи механізм менеджменту депозитів в ПАТ КБ «ПриватБанк» треба відмітити наступне: в цілому механізм менеджменту депозитів в банку на високому рівні, але поряд з тим, треба зазначити, що механізм аналізу клієнтської бази в банку та методика ціноутворення депозитів потребують оптимізації.

Зменшення частки строкових депозитів (враховуючи на те, що це більш дорогий ресурс) позитивно впливало на ліквідність балансу та сприяло підтриманню стійкості та надійності ресурсної бази.

Вважаємо, що принцип стійкості ресурсної бази потребує від банку ПАТ КБ «ПриватБанк» більше уваги приділяти надійним ресурсним джерелам, до яких насамперед належать строкові депозити. Завдяки цим депозитам банк зможе вільно маневрувати залученими ресурсами у межах визначеного терміну за умови адекватного резервування. Світовий досвід переконує, що найстійкішим ресурсом для банку є депозити фізичних осіб, по яких спостерігається значно менший рух коштів, на відміну від депозитів юридичних осіб.



Список використаних джерел

1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс) http://zakon1.rada.gov.ua

2. Кодекс цивільного захисту від 02.10.2012 №5403-VI (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс) http://zakon1.rada.gov.ua

3. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р. №2755 - VI (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс) http://zakon1.rada.gov.ua

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

5. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. №2121-ІІІ (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

6. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 №4452 - VI. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

7. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

8. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 року (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

9. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року, №2346-ІІІ (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс) http:// //zakon1.rada.gov.ua

10. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23.02.2006 №3480-IV (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

11. Постанова Національного банку України «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» №516 від 03.12.2003 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29.12.2003 р., за №1256/8577 (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

12. Постанова НБУ від 18.06.2003 р. №255 «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України» (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

13. Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затверджене постановою Правління НБУ 325 від 06.08.2003 р. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

14. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене Постановою Правління НБУ №516 від 03.12.03 (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

15. Положення НБУ «Про здійснення банками фінансового моніторингу», затвердженого Постановою НБУ №189 від 14.05.2003 р. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

16. Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 16.03.2006 р., №91. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

17. «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена Постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 р. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua.

18. Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, депозитних операцій, а також формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. №481. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

19. Інструкція НБУ «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затверджена Постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 р. із змінами та доповненнями. (електронний ресурс) //zakon1.rada.gov.ua

20. Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена Постановою Правління НБУ №174 від 01.06.2011 р. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс) http:// zakon1.rada.gov.ua

21. Банківські операції: Ч. 1. Економічні основи банківської справи: Курс лекцій. Для студентів 4 курсу економ. ф-ту спец. «Банківська справа», «Фінанси» та «Облик аудит» денної та заочної форм навчання: Навчальне видання, 1999. - 60 c.

22. Андронова А.О. Оцінка депозитного ризику банку на підставі нормативно - індексної моделі // ІХ міжнародна научно практична конференції «Achievement of Hight School - 2013

23. Андронова А.О. Необхідність вдосконалення обліку і аналізу депозитних операцій банк // ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція аспірантів та студентів, 2013 року

24. Алексеєнко М.Д. Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення // Економіка України (укр.). - 2002. - №3. - C.17-24.

25. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций / United Nations Indastrial Organization (ЮНИДО): Пер. с англ. Перераб. и доп. изд. - М.: АОЗТ «Интерэк-сперт», «ИНФРА-М», 1995. - 528 с.