Бухгалтерський облік витрат продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах

Система управління даними про вироби промислових підприємствах (PDM - Product Development Management - управління складанням виробів).

Система автоматизованого проектування та технологічної підготовки виробництва (CAD/CAM - Computer-Aided Design/ Manufacturing - автоматизоване проектування і виробництво).

Система документообігу (docflow - потік документів).

Інформаційна автоматизована система бухгалтерського обліку (AIS). Інформаційна система бухгалтерського обліку підтримує дві основні бізнес функції - реєстрацію господарських операцій і підтримку прийняття рішень. Це частина інформаційної системи, яка має відношення до оцінки, аналізу й прогнозування доходу, прибутку та інших економічних подій у цілому на підприємстві та у його підрозділах.

Система надання даних для аналізу керівництву (MIS)

Системи організації робочого простору (workflow).

Середовище Internet/ Intrаnet.

Система електронної комерції (e-commerce).

Спеціалізовані програмні продукти або системи для вирішення інших завдань.

Останніми роками на базі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств створені нові форми господарювання : господарські товариства, сільськогосподарські виробничі кооперативи, приватні підприємства, агрофірми, фермерські господарства. Основним видом діяльності таких підприємств є виробництво сільськогосподарської продукції, первинна її обробка та реалізація.

Застосування комп'ютерних технологій у бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів. Але при організації бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві постає питання про доцільність створення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку. Це питання дуже важливе, оскільки вибір способу обробки облікової інформації є визначальним в організації бухгалтерського обліку, яка за словами російського бухгалтера початку ХХ ст. І.П. Бабенка ''...має відповідати особливостям конкретного підприємства, його цілям та інтересам, а також сприяти планомірному та раціональному веденню господарства'' [26].

На тих підприємствах, де організація управління та обліку перебуває у незадовільному стані, створення і використання комп'ютерної системи бухгалтерського обліку здатні не лише прискорити процес обробки інформації, а й істотно впорядкувати та покращити його. Це зумовлюється тим, що комп'ютерний спосіб обробки облікової інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, впорядковують виконання обов'язків обліковими працівниками.

Організація бухгалтерського обліку потребує певних передумов. У більшості випадків виділяють дві основні передумови:

а) ретельне вивчення технології виробництва;

б) висока кваліфікація головного бухгалтера.

Сучасні автори практики називають кілька передумов, специфічних для організації саме комп'ютерного бухгалтерського обліку. Проскурін С.П. вважає, що фірма готова до комп'ютеризації тоді: ''... коли діяльність окремих елементів у її ''живій'' системі починає стабілізуватися: напрямок визначений, склад персоналу оптимальний і функціонально повний, показники діяльності фірми стабільно зростають''[55]. А Давидов В.М. використовує термін ''підготовлений замовник''. Це замовник, який знає, що таке обчислювальна техніка і не лише встановив її на підприємстві, але й використовує її у виробництві та управлінні [21].

Досвід комп'ютеризації бухгалтерського обліку підприємств, на думку С.В. Івахненкова, передбачає ще дві передумови, характерні для організації комп'ютерного обліку:

– наявність грошових коштів для інвестицій у створення та експлуатацію інформаційної системи (80% невдач у комп'ютеризації обліку зумовлені відсутністю коштів);

– зацікавленість директора і головного бухгалтера підприємства у впровадженні інформаційних систем.

Інформаційна база створюється для конкретного об'єкта, тобто підприємства та його бухгалтерії. Ефективна інформаційна база враховує різницю між рівнями управління, сферами дій, а також зовнішніми обставинами і надає кожному рівню управління лише ту інформацію, яка необхідна йому для ефективної реалізації функцій управління [31].

Ткачук В.А. виділяє чотири основні підходи до розв'язання проблеми автоматизації бухгалтерії: універсальний, спеціалізований, компонентний та індивідуальний [80, с. 57].

До універсальних рішень належать програмні продукти, призначені для автоматизації найтиповіших процесів: формування й обробка первинних документів, облік господарських операцій підприємства, формування звітів. Універсальні системи використовуються для розв'язання найбільш загальних і поширених завдань бухгалтерії. Ці програми застосовують, як правило, вже традиційний підхід у ведення бухгалтерії на ПК: бухгалтер працює з журналом операцій, до якого вводяться проводки, при цьому може вестися кількісний, синтетичний і аналітичний облік. На підставі інформації з журналу операцій програма формує оперативні і статистичні звіти. Вартість таких програм невисока. Часто вимагається адаптація програм до кожного конкретного підприємства.

Спеціалізований підхід передбачає розроблення програмного забезпечення відповідно до характеру діяльності підприємства .

Компонентний підхід передбачає поетапну автоматизацію облікового процесу. Він привабливіший для дрібних і середніх підприємств, котрі мають намір розвивати діяльність у найближчому майбутньому, а також для тих, хто не наважується відразу витратитись на комплексну систему.

Індивідуальний підхід розрахований на заможнього покупця. Переваги такого підходу очевидні : розробник готує програму для клієнта саме в такому вигляді, в якому той хоче її бачити. Вада: це завжди дорожче, ніж серійний продукт, тож він залишається прерогативою для великих і багатих підприємств.

Правильний вибір автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко й миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.

Кожна з наведених підсистем КІСП, у свою чергу, може досить складною і складатися з декількох програмних продуктів та методів управління ними. [31, с. 43] Як зазначає Ю. Верба, КІСП відрізняє від традиційних систем АСУП те, що в них наявні засоби приймання даних з технологічного обладнання, але до них часто не входять підсистеми біллінгу (виставлення рахунків), конструкторської і технологічної підготовки виробництва, диспетчеризації тощо, що становить специфіку конкретних галузей промисловості.

Практично всі розглянуті різновиди інформаційних підсистем КІСП, незалежно від сфери їх застосування, охоплюють однаковий набір компонентів: функціональні компоненти; компоненти системи обробки даних; організаційні компоненти.

Поки що жлден комплексний програмний продукт не може повністю охопити всі наведені вище підсистеми КІСП. Однак, незважаючи на це, слід погодится з Д. Казанським, “кооперативна інформаційна система - така сама частина (абсолютно рівноправна і необхідна) виробничої інформаструктури, як і технологічне обладнання , ресурси і персонал”.

Сьогодні для українських підприємств найбільш актуальними є такі концепції КІСП, як MRPII і ERP, що фактично стали світовими стандртами. [31, с. 44-45] Вони являють собою набори загальних правил, які сформульовані відповідно на початку 80-х і 90-х років ХХ ст Американським товариством з управління виробництвом і запасами (American Production and Inventory Control Society - APICS), котре об'єднує провідні американські компанії.

Сучасні автоматизовані системи організації та матеріально-технічного забезпечення виробництва беруть свій початок від систем планування матеріальних потреб MRP, що виникли в кінці 60-х - на початку 70-х років ХХ ст. вони були спрямовані на вирішення проблем, які є актуальними сьогодні для українських підприємств, а саме:облік, оцінка потреб у сировині, матеріаліх і управління збутом готової продукції. За допомогою цих систем можна планувати закупки або виробництво всіх компонентів кінцевого продукту, проводити оцінку матеральних запасів з врахуванням незавершеного виробництва і прогнозів з реалізації.

До кінця 80-х років ідея створення єдиної моделі даних у межах підприємства стала привертати увагу міжнародних промислових компаній, котрі шукали спосіб спросити управління виробничими процесами. І MRP стали першим кроком у цьому напрямі. У міру розвитку MRP-систем стало зрозумілим, що для успішного управління підприємством необзідно забезпечити більш тісний зв'язок і координацію всіх підрозділів виробництв, які відповідають за проектування, виготовлення, постачання, сервісне обслуговування, реалізацію та маркетинг. Це зумовило появу нового покоління програмних продуктів підназвою систем планування виробничих ресурсів - MRP ІІ (Manufacturing Resource Planning). Поряд з функцією планування потреб у матеріалах, системи MRP ІІ мають інші функції (автоматизоване проектування, управління технологічними процесами, імітаційне моделювання тощо). Концепція MRP ІІ - це методологія детального планування виробництва підприємства, що включає облік, планування завантаження виробничих потужностей, планування потреб в усіх ресурсах виробництва (матеріали, сировина, комплектуючі, обладнання, персонал), планування виробничих затрат, моделювання ходу виробництва, його обліку, планування випуску готових виробів, оперативне коригування плану і виробничих зазавдань. І все це будується на основі єдиної, інтегрованої бази даних. [31, с. 46-47]

MRP згодом перетворилося з планування ресурсів підприємства (Enterprise Resource Planning - ERP), яке іноді ще називають плануванням ресурсів у масштабі підприємства підприємства (Enterprisewide Resource Planning - ERP). В основі ERP такожлежить принцип створення єдиного сховища даних, що містить усю ділву інформацію, накопичену організацєю в процесі ведення ділових операцій включно з фінансовою інформацією, дані, пов'язані з виробництвом, управління персоналом, або будь-які інші відомості. Це усуває необхідність передачі даних від підсистеми до підсистеми. Крім того, будь-яка частина інформації підприємства стає доступною одночасно для всіх працівників, котрі мають відповідні повноваження.

Концепція ERP стала дуже популярною у виробничому секторі, оскільки планування ресурсів дало можливість скоротити час випуску продукції, знизити рівень товарно-виробничих запасів, а також поліпшити зворотний зв'язок із споживачем за одночасного скорочення адміністративного апарату. ERP - системи забезпечують виконання всіх перелічених функцій обліку й контролю, причому не лише для однорідних і локально розміщених виробництв , а й для багатопрофільних підприємств та корпорацій, які мають філії і підрозділи в бвгвтьох містах і країнах.

ERP-системи вирізняють такі основні особливості порівняно з MRP ІІ:

а) універсальність. Ці системи мають усі необхідні засоби для організації інтегрального процесу управління і планування виробництва незалежно від його розмірів, характеру продукції, що випускається, та географічного розміщення;

б) підтримка різноманітних типів виробництва. В ERP-системи початково входять такі модулі: виготовлення на склад(Make To Stock - MTS), виготовлення на замовленя (Make To Order - MTO), збирання на замовлення (Assemble To Order - ATO), проектування на замовлення (Engineer To Order - ETO). Слід визначити, що в процесі розвитку виробництва звичайно відбувається зміна типів, наприклад, з ЕТО, характерного для початкових етапів розвитку нового бізнесу, на MTS типового для виготовлення стандартизованої продукції. Програмне забезпечення ERP-систем забезпечує підтримку трансформації типів та їх співіснування на одному підприємстві;

в) космополітизм. Часто філфї і підрозділи підприємства розміщенні в багатьох країнах, отже, виникають мовні бар'єри, а також необхідність врахування специфіки законодавства і валютних систем цих країн. У подібних ситуаціях усі турботи про забезпечення коректних перетворень для правильного виконання бізнес-трансакції бере на себе ERP-система. [80, с. 48]

Відповідно до матеріалів асоціації APICS, сучасна система управління підприємством, що відповідає концепції ERP, має включати:

управління ланцюжком постачань (SCM);

удосконалене планування і складання розкладів (APS);

модуль автоматизації продажів (SFA);

автономний модуль, відповідальний за конфігурування (SCE);

остаточне планування ресурсів (FRP);

бізнес інтелект (BI);

модуль електронної комерцції (EC);

управління даними провибір (PDM).

Концепція ERP дозволяє відслідкувати не лише виробничі, а й інші ресурси підприємства (фінансові збутові, тощо). Ця концепція має велику функціональність, у ній значна увага приділяється фінансам і засобам підтримки прийняття рішень. Вона дає можливість планування й управляти не лише виробничими процесами, а й усією діяльністю (бізнесом) підприємства, домогтится її оптимізації за ресурсами і часом.

Досить часто всю властиву концепції ERP сукупність завдань реалізує не одна інтегрована система, а певний комплект програмного забезпечення. В основі такого копмлекту, як правило, лежить базовий ERP-пакет, до якого через відповідні інтерфейси підключено спеціалізовані продукти третіх фірм.

У будь-якому разі, у системі класу ERP слід чітко виділяти три базових блоки:

а) формування основного плану на основі замовлень клієнтів і прогноз попиту. Це організаційно-алгоритмічний процес, який включає процедуру швидкої перевірки виконуваності плану з ресурсів, так зване “приблизне планування потужності”

б) планування потреб, тобто формування плану-графіка виготовлення партій виробів власного виробництва і плану-графіка закпівлі матеріалів та комплектуючих. При цьому працюють цілком визначені алгоритми розрахунку розмірів замовлень і дат запуску замовлень на основі сітьових моделей. На цьому етапі виконують також розрахунок завантаження ресурсів або балансування плану-графіка з ресурсів - процедуру планування потужності;

в) оперативне управління. Процедури перевірки укоплектованості і запуску замовлень, управління процесом виробництва через механізм виробничих циклів, пріорітетів, розмірів замовлень та складський облік.

До систем класу ERP мають входити засоби, що дозволяють змоделювати весь хід виробництва при даному варіанті основного плану, щоб побачити можливі майбутні проблеми і вузькі місця. ERP-системи мають підтримку методи Just-In-Time (точно в строк). Вони також мають планувати діяльність служб збуту, постачання і виробництва як наскрізний графік взаємозалежних замовлень. Такі системи мають охоплювати засоюби бюджетування і розвинуту систему управлінського обліку та фінансового планування, а також системою, що працює як в українських, так і в західних стандартах бухгалтерського обліку і звітності.

Завдання бухгалтерського обліку вирішуються в ERP-системах інтегрованого із завданями планування виробництвом.

Залежно від особливостей виробництва для різних підприємств доцільно використовувати різні концепції управління та інформаційних систем. Можна відокремити п'ять етипів виробництв відповідно до числа видів кінцевої продукції й обсягу випуску в натуральних показниках.

Перший етап - підприємства, які випускають складні вироби на замовдлення, тобто це тип одиночного виробництва на замовлення, тобто ц тип одиночного виробництва на замовлення. Його відрізняє потенційно велика різноманітність продукції, що випускається, і штучний випуск. Характеризується універсальним устаткуванням - верстатами з ЧПУ, роботами і гнучкими автоматизованими виробництвами. Персонал - висококваліфіковані наладчики і верстатники широкого профілю.

Другий, третій і четвертий типи - різні варіанти серійного виробництва: дрібносерійне, серійне і високосерійне. Чим вища серійність, тим нижча універсальність устаткування і вужче спеціалізація працівників. Число видів готової продукції менше, обсяг випуску - більший.

П'ятий тип - масове виробництво. Спеціалізоване устаткування, конвеєри, потової лінії, технологічні комплекси, мінімальне число видів продукції, що випускається, максимальні обсяги випуску. [31, с. 50]

Кожному типу виробництва відповідають свої методи управління. Для підприємств першого типу - це різноманітні сіткові моделі: методи PERT і критичного шляху, а також стандарти управління ERP, до якого входять методи сіткових розрахунків. Сьогодні обчислювальні можливості дозволяють застосовувати більш гнучкі та складні алгоритми розвузлування виробництва, що спричинило появу продуктів, котрі підтримують гнучке управління виробничими графіками й виробничими завданняими APS (Advansed Planning and - розширене планування та диспечерування). Процес формування потреб у ресурсах виконується за їхньою допомогою за хвилини, причому завдання вирішується в умовах обмежених потужностей. [31, с. 50]

2. Аналiз умов господарювання i органiзацii облiку витрат в сiльськогосподарських пiдприємствах Ананьївського району

2.1 Організаційно-економічна характеристика та аналiз фiнансових резервiв в СВК “Iскра”

СВК „Іскра” розташований в південній частині Ананьївського району Одеської області, в межі степової зони. Районний центр, до якого від центральної садиби 25 км., місто Ананьїв, розташоване на відстані 180 км. від обласного центру, міста Одеси.

СВК „Іскра” користується послугами залізничної станції, хлібоприймального пункту, які знаходяться в селі Жеребково на відстані 45 км. від центру господарства.

Клімат тут помірно теплий, сприятливий для вирощування більшості сільськогосподарських культур. Вегетаційний період складає 200-240 днів, річний максимум температур +28 +30 С. Кількість опадів на рік складає 400-500 мм. Найбільша кількість опадів припадає на травень-серпень місяці, а в посушливі роки травень буває з малою кількістю опадів і це впливає на появу сходів сільськогосподарських культур. Тому велике значення мають міроприємства направлені на збереження вологи у ґрунті.

Загальна земельна площа СВК „Іскра” становить 3284 га. Структура земельних угідь за останні три роки суттєво не змінилися. Найбільшу питому вагу в структурі сільськогосподарських земель займає рілля, яка в 2007 році становила 3223 га., що становить 98,1 % від загальної земельної площі. Площа сільськогосподарських угідь становить 3284 га. що складає 100 % від загальної земельної площі

Посівні площі характеризуються тим, що велику частину їх займають зернові та технічні культури. Дотримання технології виробництва продукції рослинництва приводить до підвищення урожайності культур.

Таблиця 2.1.1.

Основні показники господарської діяльності СВК „Іскра”.

Показники	2005 р.	2006р.	2007р.	Зведені дані по району 2007р	2007 у % до
					2005р.	2006р.	Зведені дані по району 2007р.
Земельна площа, га	3364	3284	3284	1056	97,7	100	3,1 рази
1. Площа с/г угідь, га, з них	3364	3284	3284	1056	97,7	100	3,1 рази
- площа ріллі, га	3302	3223	3223	1056	97,6	100	3,01 рази
2. Середньо облікова чисельність працюючих, чол.	86	86	93	28	108	108	3,3 рази
3. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	1958	2392	3120	916	1,6 рази	1,3 рази	3,4 рази
4. Капіталозабезпеченість, тис. грн. (на 100 га с/г. угідь)	58,2	72,8	95	86,7	1,6 рази	1,3 рази	1,09 рази
5. Капіталоозброєність. тис. грн.	22,8	27,8	33,6	32,7	1,4 рази	1,2 рази	1,03 рази
6. Урожайність: зернових культур, ц/га	33,6	32,4	20,1	17,9	59,8	62,0	1,2 рази
соняшнику, ц/га	14,0	21,0	9,1	8,9	65	43,3	1,02 рази
7. Поголів'я великої рогатої худоби, гол.	147	108	75	170	51,0	69,4	44,1
8. Надій на 1 корову, кг.	1514	1250	1048	2128	69,2	83,8	49,2
9. Середньодобовий приріст великої рогатої худоби, г	378	531	537	280	1,4 рази	1,01 рази	1,9 рази
10. Трудоємність, люд/год:
- зерна	1,16	1,18	2,26	2,9	1,9 рази	1,9 рази	77,9
- соняшнику	2,44	1,88	3,8	6,3	1,6 рази	2 рази	60,3
- молока	24,8	25,3	25,2	90,1	1,01 рази	99,6	28
11. Собівартість 1ц продукції, грн: - зерна	25,33	36,49	59,41	47,38	2,3 рази	1,6 рази	1,3 рази
- соняшнику	50,90	58,69	129,9	78,65	2,5 рази	2,2 рази	1,7 рази
- молока	68,81	229,68	258,72	38,25	3,8 рази	1,1 рази	6,8 рази.

СВК „Іскра” є найбільшим сільськогосподарським підприємством Ананьївського району. Після розпаювання всі пайовики залишили свої майнові та земельні сертифікати у господарстві. Як видно з таблиці, у 2007 році в порівняні з 2005 роком площа сільськогосподарських угідь та трудові ресурси СВК „Іскра” зменшились на 2,3%, а от порівняно з 2006 роком залишилась незмінною. Але разом з тим підприємство нарощує виробничі потужності, вартість яких з 2004 року зросла на 53,7%. В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у звітному році приходиться 95 тис. грн. основних виробничих фондів, що на 63,2% більше, ніж у 2005 році. У зв'язку із збільшенням чисельності працюючих у звітному році в порівняні з 2005 роком капіталоозброєність зросла у 1,4 рази і становила 33,6 тис. грн. на 1 працівника.

Урожайність зернових культур та продуктивність тварин мають високі показники в порівняні з середніми по району. За сприятливих природніх умов в СВК „Іскра” урожайність зернових складає 33,6 ц. (2005 рік), у 2007 році урожайність зернових склала 20,1 ц/га. Такі високі показники досягаються завдяки високій організацій праці та дотриманні технології виробництва.

Урожайність соняшнику у звітному році склала 9,1 ц/га, що на 45% нище показника 2005 року та на 56,7% - 2006 року.

В СВК „Іскра” приділяється значна увага скотарству. Тут вирощують велику рогату худобу, свиней та овець. Надій на 1 корову у 2005 - 2006 роках був стабільний - більше 1500 кг., але у 2007 році він зменшився на 466 кг ( або на 30,8%). Разом з тим, у виробництві м'яса підприємство досягло значних успіхів: середньодобовий приріст ВРХ у звітному році в порівняні з минулими роками зріс у 1,4 рази і склав 537 г.

При вивченні трудових показників слід зауважити, що трудоємність1 ц. вирощування зернових у звітному році становить 2,26 люд/год., що на 94,8% вище показника 2005 року. Основною причиною такого збільшення є погана схожість озимих культур. Трудоємність соняшнику, підвищилась в 1,6 разів: з 2,44 люд/год. до 3,8 люд/год., що пояснюється запровадженням інтенсивної технології вирощування соняшнику. Зменшення урожайності та зростання трудоємності зернових негативно вплинули на собівартість продукції, яка зросла у звітному році в порівнянні з 2005 роком на 34,08 грн. ( або на 134,5%). Собівартість соняшнику збільшилась з 50,9 грн. до 129,9 грн. (або на 155%).

За рахунок неналежного утримання корів, зниження продуктивності собівартість 1ц. молока 258,72 грн., що майже у 4 рази перевищує показник 2005 року. Підприємству необхідно детально проаналізувати фактори, що вплинули на зниження продуктивності корів, підвищення собівартості, переглянути раціони годування, проаналізувати забезпеченість кормами, виявити перевитрати кормів, знайти резерви підвищення продуктивності та намітити шляхи зниження собівартості молока.

Якщо порівняти СВК „Іскра” з сусіднім малим сільськогосподарським підприємством „Світанок” (с. Пасицели), яке за площею у 3 рази менше, то показники свідчать не на користь „Світанку”.

Урожайність зернових в СВК „Іскра” вище, ніж у сусідньому господарстві на 2,2 ц/ га (або на 12,3%), вийняток продуктивність корів нища на 1080 кг (або на 50,6%), середньодобовий приріст ВРХ - вище на 257 г ( або на 91,8%). Урожайність соняшнику, яка нища у СВК „Світанок” на 0,2 ц/ га.

Трудоємність виробництва 1 ц продукції у СВК „Іскра” нижча від сусіднього господарства: зерна на 0,64 люд/год. ( 22,1%), соняшнику - у 4 рази рази, молока - 2,5 люд/год. ( 39,7%).

В цілому виконується положення Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», щодо встановлення плати за оренду земельного паю на рівні не менше 1% його вартості.

У минулому році проводилася активізована робота по залученню трудових ресурсів. У СВК „Іскра” зайнято на всіх видах робіт 120 осіб, майже всі жителі села, кожен третій - це молодь до 86 років. Закріплено практику направлення на проф. навчання на місцевій навчальній базі.

Таблиця 2.1.2.

Основні показники економічної ефективності виробництва СВК „Іскра”.

Показники	2005р	2006р	2007р	Зведені дані по району	2007 у % до
					2006р	2007р	Зведені дані по району
1. Вартість валової продукції в співставних цінах до 2005 року, тис. грн.	2725	3211	2368	12277,8	86,9	73,8	17,8
- у тому числі на 1 працівника	31,7	37,3	25,5	24,3	80,4	68,4	104,9
2. Середньорічна оплата праці 1 працівника, грн.	4326	5930	5656	6335	130,7	95,4	89,3
3. Рівень товарності, % - зерна	69,3	66,8	109,6	83,5	158	164,1	131,2
- соняшнику	62,7	64,2	56,7	116,8	90,4	90,9	48,5
- молока	39,9	31,1	12,96	30,6	32,5	41,7	42,4
4. Рівень рентабельності, всього, %	13,8	11,1	23,7	6,5	171,7	213	365
- у т.ч. рослинництва	16,7	16,9	33,0	7,2	197,6	195,3	458
- тваринництва	-18,9	-46,1	31,2	4,7	165	68	664
5. Чистий дохід, тис. грн., всього у т.ч. в розрахунку:	22,74	2918	3107	9198,2	137	107	33,78
- на 100 га с/г угідь, грн.	67,6	88,9	94,6	37,07	140	106	255
- на 1 працівника, грн.	26442	33930	33409	16816	126	99	199
6. Чистий прибуток (збиток), тис. грн. , всього	276	292	81	277,7	29,3	27,7	29,2
в т.ч. від рослинництва	300	403	183	226,7	61	45,4	80,7
від тваринництва	-25	-111	-102	51	408	91,9	200

Високі виробничі показники СВК „Іскра” відобразилися на фінансовому результаті: підприємство є стабільно прибутковим на протязі аналізуємого періоду. Розмір прибутку у 2007 році склав 81 тис. грн., що на 195 тис. грн. ( 29,3%) вище показника 2005 року та у 29,9% складає прибуток по всього району. Якщо розглядати розмір прибутку по галузям, то прибуток, отриманий від реалізації продукції рослинництва склав 183 тис. грн. Рентабельність галузі рослинництва у 2007 році в СВК „Іскра” склала 23,7%, що майже у 2 рази вище порівняно з 2005 роком.

Галузь тваринництва залишається збитковою в обох підприємствах. Розмір збитку в СВК „Іскра” склав 102 тис. грн.

Продуктивність праці в СВК „Іскра” у 2007 році склала 25,5 тис. грн. Це також стосується і розміру заробітної плати, який у СВК „Іскра” у 3 рази вище, ніж у сусідньому господарстві.

Отже, підсумовуючи аналітичні дані, можна зробити висновок. що у підприємстві, де висока концентрація виробництва, якісні показники набагато вищі ніж у порівнюваному підприємстві.

Таблиця 2.1.4.

Структура витрат СВК „Іскра”.

Показники	2005р	2006р	2007р	Зведені дані по Району 2007р
	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%
Витрати на оплату праці	266	12,78	372	11,28	350,6	10,28	2475,3	10,61
Відрахування на соціальні заходи	31	1,49	41	1,24	57,1	1,67	433,3	1,86
Матеріальні витрати які увійшли в собівартість продукції	1448	69,55	2420	73,36	1900,2	55,72	14168,5	60,75
у т.ч. насіння та посадовий матеріал	229	11,0	340	10,31	380,0	11,14	3500,9	15,01
Мінеральні добрива	257	12,34	591	17,91	775,7	22,75	3100,8	13,3
Нафтопродукти	542	26,03	890	26,98	460,9	13,52	3641,2	15,61
Електроенергія	12	0,58	19	0,58	18,6	0,55	125,9	0,54
Запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту	200	9,61	355	10,76	159,9	4,69	1601	6,87
Оплата послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями та інші матеріальні витрати	208	10,0	255	7,73	105,1	3,08	1888,7	8,1
Амортизація основних засобів	52	2,50	85	2,58	86,0	2,52	1500,8	6,44
Інщі витрати включаючи рекламу за оренду	285	13,69	381	11,55	1016,1	29,8	4743,1	20,34
У тому числі орендна плата за земельні частки (паї)	282	13,54	291	8,82	295,4	8,66	1907,9	8,18
Майнові паї	-	-	100	3,03	12,0	0,35	17,6	0,08
Усього витрат	2082	100	3299	100	3410,0	100	23321	100

Високі виробничі показники СВК „Іскра” відобразилися на витратах підприємства. Витрати на оплату праці у 2007 році склав 350,6 тис. грн., що на 84,6 тис. грн. ( 15%) вище показника 2005. Відрахування на соціальні заходи у 2007 році в СВК „Іскра” склала 57,1 тис.грн. що майже у 2 рази вище порівняно з 2005 роком.

В зв'язку зі збільшенням цін на вітчизняному ринку у 2007 році збільшились витрати на мінеральні добрива майже у 3 рази порівняно з 2005 роком і складають 775,7 тис. грн.

За рахунок оновлення автотранспортного парку у 2007 році значно зменшились витрати на нафтородукти на 15% порівняно з 2005 роком, та на 48% порівняно з 2006 роком.

Отже, підсумовуючи аналітичні дані, можна зробити висновок., що загалом витрати на вробництво в СВК «Іскра» у 2007 році суттєво збільшились на 64% порівняно з 2005 р. , а от в порівнянні з 2006 роком всього на 3%.

Таблиця 2.1.3.

Відносні показники оцінки фінансової стійкості підприємства за 2004-2006рр., тис. грн.

№ п/п	Показники	2005р.	2006р.	2007р.	Зведені дані по району	Відхилення у% 2007 до 2005 р.	Відхилення у % 2007р. до 2006р.	Відхилення у % 2007 р. до зведених даних по району
1	2	3	4	5	6	7 (5:3х100)	8 (5:4 х100)	9 (5: 6 х 100)
1.	Власні і прирівняні джерела	2335	2978	3274	9799,6	140	110	33,4
2.	Валюта балансу	3382	4274	5504	16539,7	163	129	33,3
3.	Коефіцієнт автономії	0,69	0,697	0,595	0,592	86,2	85,4	101
4.	Залучені джерела	1047	1296	2230	6456,1	213	172	35
5.	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,31	0,303	0,405	0,39	131	134	104
6.	Коефіцієнт фінансової залежності	0,448	0,435	0,681	0,659	152	157	103
7.	Оборотні активи	1749	2486	2495	12201,1	142,7	100,4	20,6
8.	Необоротні активи	1633	1788	3009	4338,6	184,3	168,3	69,4
9.	Оборотний капітал	702	1190	265	5461	37,7	22,3	4,9
10.	Поточні зобов'язання	688	989	1131	4541	164	114	25
4.	Коефіцієнт фінансової стабільності	0,419	0,499	0,529	0,865	126,3	106	61,2
5.	Коефіцієнт абсолютної платоспроможності	0,06	0,01	0,25	0,09	416,7	2500	277,8
6.	Коефіцієнт швидкої платоспроможності	1,064	1,19	0,9	1,56	84,59	75,63	57,69
7.	Коефіцієнт загальної платоспроможності	2,542	2,514	2,21	2,69	87	87,91	82,16

Аналізуючи дані таблиці 2.1.3. можна зробити висновок, що коефіцієнт автономії у 2007 році порівнянні з 2005 роком зменшився на 13,8%, а в 2007 в порівнянні з 2006 роком на 14,6% і склав 0,595. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу відповідно в порівнянні з 2005 в 2007 році збільшився з 0,31 до 0,405 ( або на 31%). Отже, виходячи з цього, можна стверджувати. що в СВК „Іскра” за рахунок власного капіталу створюється 59,5% активів, а за рахунок позиченого - 40,5%, що свідчить про високий рівень фінансової незалежності підприємства від кредиторів.

Коефіцієнт фінансової залежності, як обернений показник до коефіцієнта автономії, з 2005 по 2007 рік збільшився з 0,448 до 0,681. На зростання коефіцієнта фінансової залежності вплинула створена на кінець року заборгованість за довгостроковими кредитами банку. Тобто, на кінець 2007 року на 1 грн. власного капіталу припадає ) 0,35 грн. загального розміру зобов'язань.

Значення коефіцієнта фінансової стабільності показує, що в 2005 році власний капітал перевищував зобов'язання на 41,9%, у 2007 році - на 52,9% відповідно, що свідчить про задовільний фінансовий стан підприємства та фінансову стабільність.

СВК „Іскра” є платоспроможним підприємством. Хоча коефіцієнт абсолютної платоспроможності є низьким. але підприємство в змозі покрити свої першочергові зобов'язання, про що свідчать показники загальної та швидкої платоспроможності.

Отже, підсумовуючи вище сказане, можна стверджувати, що СВК „Іскра” є фінансово стабільним підприємством.

Бухгалтерський облік забезпечує одержання й опрацювання необхідної інформації на підставі безперервного документального відображення фактів господарської діяльності підприємства, є функцією управління, його складовою частиною.

Господарські процеси підприємств регулюються державою через створення правового забезпечення та регулювання бухгалтерським обліком. З 1 січня 2000 року порядок організації і ведення бухгалтерського обліку в Україні регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік в Україні» № 996-х від 16.07.99 року і Національними Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку.

Порядок організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах визначається розділом 3 Закону України № 996. У цьому розділі чітко розмежована відповідальність власника (або уповноваженої ним особи) і головного бухгалтера (або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку на підприємстві).

Ведення бухгалтерського обліку в СВК «Іскра» здійснює бухгалтерія під керівництвом головного бухгалтера.

Головний бухгалтер призначається або звільняється з посади керівником і безпосередньо йому підпорядковується. У своїй роботі він керується Законом України «Про бухгалтерський облік в Україні», іншими нормативними актами, несе відповідальність за дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку. --------

Так, як автоматизованний облiк ще не впровадженний в СВК «Іскра» то слiд зазначити, що в СВК «Іскра» застосовують, журнально-ордерну форму обліку. При веденні обліку за журнальноордерною формою використовують журнали-ордери, відомості, книги, особові рахунки підрозділів, реєстри та листи-розшифровки встановленої форми. Записи в згаданих регістрах здійснюють на підставі бухгалтерських документів. У кінці місяця підсумки журналів-ордерів переносять у відкриту на рік Головну книгу, де на кожний синтетичний рахунок відводять один або два розвороти. Після запису даних усіх журналів-ордерів у Головній книзі підраховують обіг по дебету всіх рахунків і сальдо. На основі Головної книги складають баланс.

СВК Іскра, яке є найбільш успішне протягом останніх чотирьох років, склад бухгалтерської служби становить: головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера, який веде облік тваринництва, бухгалтер по обліку виробництва рослинницької продукції, бухгалтер по обліку товарно-матеріальних цінностей, бухгалтер по обліку реалізації та бухгалтер по оплаті праці, крім того є окрема посада касира. Із перерахованої кількості бухгалтерів лише головний бухгалтер має вищу освіту.

Первинні документи

Журнали-ордери

Головна книга

Баланс

Рис. 2.1.Схема Журнально-ордерної форми обліку

2.2 Первинний облік витрат та виходу продукції рослинництва в СВК “Iскра”

Для документального оформлення господарських операцій з обліку витрат на виробництво продукції зернових культур застосовується ціла низка первинних документів. Слід зазначити, що первинні документи для оформлення господарських операцій в рослинництві залишилися колишніми. Більша частина їх затверджена наказом Мінстерства сільского господарства СРСР від 24.02.72 р. № 269-2.

Можна виділити чотири групи документів:

- з обліку затрат праці

- з обліку предметів праці

- з обліку засобів праці

- з обліку виходу продкції

Документи з обліку витрат праці фіксують проведені в галузі витрати праці на виконання конкретних робіт з вирощування культур та нараховану за це плату. На механізованих роботах застосовують облікові листи тракториста - машиниста (ф. №№ 67 і 67б) (додаток А), на немеханізованих - облікові листи праці і виконаних робіт (ф. №№ 66 і 66а). Крім того, для обліку відпрацьованого часу застосовується табель обліку робочого часу (ф. №64) (додаток Б).

Документи з обліку витрат предметів праці фіксують витрачання в галузі різних матеріальних цінностей: насіння, добрив, отрутохімікатів, запасних частин тощо. Витрачання насіння на сівбу оформлюють актами витрачання насіння та посадкового матеріалу (ф. №119) (додаток В); витрачання добрив, отрутохімікатів, гербицидів - актами на використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (форма №118) (додаток Г); дрібного інвентарю, МШП - актами на списання вирбничого та господарського інвентарю, малоцінних та швидкозношувальних предметів (ф. №126) (додаток Д) тощо. Дані первинних документів в кінці місяця систематизують в звітах про рух матеріальних цінностей (ф. №121) (додаток Ж), після чого роблять відповідні записи про витрачання матеріальних цінностей в виробничі звіти підрозділів.

Документи з обліку витрат засобів праці фіксують проведені в галузі витрати по використаних засобах праці, котрі виражаються в нарахованій амортизації. До них відносять різноманітні розрахунки з нарахування та розподілу амортизації: розрахунок амортизаційних відрахувань по основним засобам станом на початок року (ф. №59), розрахунок амортизаційних відрахувань по надійшовшим та вибувшим основним засобам (ф. №60), відомість нарахування амортизаційних відрахувань за місяць (ф. №62), відомість розподілу амортизації по основним засобам галузі рослинництва (ф. №63). З цією групою також пов'язані документи з поточного ремонту основних засобів. До них відносять відомість дефектів на ремонт машин (ф. №130), відомість розподілу поточного ремонту.

Для оформлення відправки зерна від комбайнів на тік, до комор та в інші місця зберігання в СВК «Іскра» застосовують талонний метод обліку зерна.

При цьому способі застосовують талон шофера (ф. №77-б) (додаток З) та талон комбайнера (ф. №77-в) (додаток К). Талони виготовляють з цупкого паперу, або картону, різними по кольору для кожної форми талону. Кожному комбайнеру, водію (трактористу), зайнятому на вивезенні зерна, видають відповідні пронумеровані талони з деякими заздалегідь заповненими реквізитами (назва господарства, табельний номер, прізвище водія, тракториста, комбайнера), підписані головним бухгалтером, скріплені печаткою та зареєстровані в бухгалтерії. Реєстрацію талонів ведуть в Журналі обліку виданих талонів (ф. №188).

Талон - супровідний документ для водія при доставці зерна на тік або в інші місця зберігання. Під час завантаження автомобіля на полі комбайнер та водій (тракторист) обмінюються талонами - шофер передає комбайнеру один талон шофера (в ньому вказується його прізвище та номер автомобіля), а комбайнер шоферу - один талон комбайнера.

В разі завантаження в автомобіль неповного бункеру, на талоні комбайнера, який вручають шоферу, вказують фактичну кількість відвантаженого зерна (1/2 , ј бункеру), вказують дату та засвідчують підписом. Аналогічні записи шофер робить в своєму талоні, який вручає комбайнеру. Якщо для повного завантаження машини шофер приймає зерно від декількох комбайнів, від кожного комбайнера він отримує талон та кожному вручає свій.

Зерно, що надходить до місць зберігання, зважують. Завідуючому током, ваговику або комірнику шофер передає талони, отримані ним від комбайнерів та Реєстр приймання зерна від шофера (ф. №71а) (додаток Л), який він веде в одному примірнику та постійно зберігає у себе. Дані талону комбайнеру вагар, що прийняв доставлене зерно, записує в Реєстр приймання зерна вагарем (ф. №78а) (додаток М), котрий веде в одному примірнику. Реєстр приймання зерна він відкриває щоденно на кожну культуру (сорт); документ служить підставою для оприбуткування зерна, надійшовошого на тік (склад). Одночасно вагар кількість прийнятого зерна записує в Реєстр приймання зерна від шофера та підтверджує факт приймання своїм підписом. На підставі Реєстру приймання зерна вагарем завідуючий током проводить записи в відомості руху зерна та іншої продукції і в Книзі складського обліку.

В кінці робочого дня вагар підраховує в Реєстрі (ф. №78а) загальну масу зерна, прийняту за день та окремо від кожного комбайнера; шофер на підставі свого Реєстру (ф. №71а) записує кількість перевезеного зерна в шляховий лист та здає ці документи до бухгалтерії. Комбайнер наприкінці зміни передає завідуючому током або ваговику всі талони, що були ним отримані від шоферів, та отримує Виписку з реєстру про намолот зерна та зібрану площу (ф. №67а), котра до того повинна бути звірена за кількісю відправлених протягом дня та прийнятих на току бункерів зерна. Виписку підписує вагар.

Слід відзначити, що в разі, якщо при збиранні врожаю використовуються бункери - накопичувачі, то облік зерна ведуть за допомогою талонів бункериста (ф. №77г), які заповненими та зареєстрованими в бухгалтерії видають під звіт бункеристу.

Талони шоферів, комбайнерів, здані в кінці робочого дня ваговику, разом з відомістю руху зерна та іншої продукції (ф. №80) (додаток Н) та доданими до них Реєстрами приймання зерна ваговиком (ф. №78а) щоденно здають до бухгалтерії. Щоденно проводиться звірка даних по Реєстру приймання зерна ваговиком, реєстру приймання зерна від шоферів, талонам комбайнера, шофера.

Існують ще два способи оформлення відправки зерна з поля.

За першим способом застосовується реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля (ф. №77). Блокнот реєстрів, пронумерований та зареєстрований в бухгалтерії, вручають під розписку комбайнеру. Реєстр складають в трьох примірниках на кожну автомашину (перший - комбайнеру, другий - шоферу, третій завідуючому током або ваговику). Комбайнер, завантаживши автомобіль, записує в реєстр його номер та бункерну масу зерна та отримує розписку шофера про приймання продукції для доставки її на місця зберігання. Шофер в свій примірник реєстру записує номер комбайну, бункерну масу продукції та отримує розписку комбайнера про її здачу. Завідуючий током (вагар) записує до реєстру масу бруто та нето після зважування продукції. Приймання її підтверджується розпискою завідуючого током в реєстрах шофера та в своїх примірниках. Другий та третій примірник щоденно повині здаватися до бухгалтерії. Комбайнер дані реєстру записує в обліковий лист тракториста - машиниста та також здає його в бухгалтерію.

Інший спосіб полягає в застосуванні путівок на вивезення продукції з поля (ф. №77а). Цей документ виписують в трьох примірниках, два з яких вручають шоферу. На току приймають від шофера зерно, проставив масу його в путівці, один примірник якої залишається у завідуючого током. Комбайнер здає путівку з обліковим листом тракториста - машиниста, шофер додає їх до шляхового листа, завідуючий током здає в бухгалтерію путівку разом з відомістю руху зерна та іншої продукції.

Отже, в СВК «Іскра» обраний талонний метод первинного обліку надходження зернової продукції, як найбільш перспективний та прогресивний. Його застосування дозволяє звести до мінімуму час, потрібний для документального оформлення руху зерна водіями та комбайнерами.

Для обліку руху продукції в місцях її тимчасового зберігання застосовують Відомість руху зерна та іншої продукції (ф. №80). Її веде матеріально - відповідальна особа за кожною культурою та сортом на підставі Реєстрів приймання зерна та іншої продукції, документів на вибуття продукції. В кінці робочого дня відомість разом з документами, на підставі яких вона була складена, здають до бухгалтерії.

Акт на сортування та сушку продукції рослинництва (ф. №82) (додаток П) застосовують для оформлення сортування та сушки зерна (та іншої продукції рослинництва, що потребує подібної доробки). Акти складають в одному примірнику матеріально - відповідальна особа за участю агронома; затверджує документ керівник господарства. Акт є підставою для списання в расход продукції, що направлена на сортування та сушку, оприбуткування отриманої після цого продукції та використовуємих відходів, списання усушки та “мертвих” відходів.

2.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції та калькуляцiя собiвартостi продукції рослинництва в СВК “Iскра”

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операції підприємств і організації, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185 (надалі - План рахунків) передбачений рахунок 23 “Виробництво”.

За дебетом цього рахунку відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та витрати від браку продукції, за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (в дебет рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”).

Для обліку виробничіх накладних витрат на організацію виробництва та управління окремими видами діяльності галузі, віддленнями, бригадами та іншими підрозділами Планом рахунків передбачений рахунок 91 “Загальновиробничі витрати”. За дебетом рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання цих витрат на рахунок 23 “Виробництво”

Аналітичний облік за рахунком 23 “Виробництво” ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості озимої пшениці визначено на підприємстві наказом про облікову політику у відоповідності з “Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств”, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 року №132 та включає в себе: а) витрати на оплату праці; б)насіння та посадковий матеріал; в) паливо та мастильні матеріали; г)добрива; д)засоби захисту рослин; е)роботи та послуги; є)витрати на ремонт необоротних активів; ж)інші витрати на утримання основних засобів; з)інші витрати; і)загальновиробничі витрати.

До статті “Витрати на оплату праці” включається основна та додаткова оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі виробництва (в тому числі трактористів - машинистів). В обліку при цьому дебетують субрахуок 231 “Рослинництво” та кредитують рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” Інструкцією з застосування Плану рахунків передбачено, що можна одночасно використовувати в обліку рахунки класу 8 та 9. Наказом про облікову політику на дослідній станції передбачене використання лише рахунків класу 9.

До статті “Насіння та посадковий матеріал” включається вартість насіння та посадкового матеріалу власного виробництва і придбаного, що використані для посіву відповідних сільськогосподарських культур. При цьому витрати на підготовку насіння до посіву (протруювання, сортування тощо), навантаження та транспортування його до місця посіву не включається у вартість насіння, а відносяться на виробництво певної сільськогосподарської культури (групи культур) за відповідними статтями. Операції оформлюються записами в дебет субрахунку 231 “Рослинництво” з кредиту субрахунку 20 “Виробничі запаси”.

До статті “Паливо та мастильні матеріали” відображають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість на виконання технологічних операцій, а також вартість мастил тощо. При цьому дебетується рахунок субрахунок 231 “Рослинництво” та кредитується 203 “Паливо”.

До статті “Добрива” включаються витрати на внесні в грунт під сільськогосподарські культури органічні, мінеральні, бактеріальні, інші добрива та микродобрива. Слід зауважити, що витрати на підготовку добрив, навантаження їх в транспортні засоби і розкидачі, вивезення в поле та внесення в грунт списуються на конкретну культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат і дану статтю не включаються. Операція оформлюється записом по дебету субрахунку 231 “Рослинництво” та кредиту субрахунку 20 “Виробничі запаси”.

До статті “Засоби захисту рослин” включається вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками, хворобами сільськогосподарських рослин. Витрати, що пов'язані з обробітком посівів сільськогосподарських культур зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), відносяться на відповідні культури за певними статями витрат (пальне, оплата праці тощо). Дебетується субрахунок 231 “Рослинництво” та кредитується субрахунок 20 “Виробничі запаси”.

У статті “Роботи та послуги” відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та варість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами. До складу цієї статті включають вартість послуг власного та залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту (на переміщення виробничіх запасів з центральних складів, складів виробничих підрозділів підприємства та інших місць постійного зберігання на поля, польові стани, виведення продукції з поля під час збирання тощо). Вартість послуг електро-, тепло-, водо-, та газопостачання визначається з включенням вартості відпоівдно електричної, теплової енергії, води, газу, одержаних з сторони і вироблених у власному господарстві. У варість послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив, що надані сторонніми підприємствами і організаціями, не включається вартість отрутохімікатів та добрив. Дебетується субрахунок 231 “Рослинництво” та кредитуються 234 “Допоміжні виробництва”, 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” тощо.

До складу статті “Витрати на ремонт необротних активів” включають: суму на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтних матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість паливно - мастильних матеріалів, використаних на ремонт машин та їх обкатку після ремонту; вартість послуг сторонніх організацій.

До статті “Інші витрати на утримання необоротних активів” включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо в конкретному виробництві. До складу цих витрат відносяться витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує необоротні активи (крім трактористів - машиністів та інших працівників, зайнятих в технологічному процесі виробництва сільськогосподарської продукції тощо), механіків, сторожів тощо; вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів з однієї ділянки на іншу; амортизаційні відрахування, які прямо не відносяться на певні об'єкти обліку витрат (на певну сільськогосподарську культуру).

Витрати на утримання основних засобів, включаючи орендну плату, обліковуються на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” і відносяться на собівартість продукції окремих культур та видів незавершеного виробництва таким чином: а) тракторів - пропорційно обсягу виконаних ними механізованих тракторних та будівельних робіт (в умовних еталонних гектарах); б) грунтообробних машин - пропорційно обробленим площам, зайнятим певними культурами; в) сівалок - пропорційно площі посіву культур; г) технічних засобів для збирання врожаю - прямо або пропоріційно зібраній площі певних культур; е) машин для внесення в грунт добрив - пропорційно фізичній масі внесених добрив; ж) приміщень для збергіання продукції - пропорційно кількості та тривалості збергіання продукції протягом звітного періоду.

У статті “Інші витрати” відображаються витрати, що безпосередньо пов'язані з виробнитвом певної культури і не включені ні до однієї з вищенаведених статей, а саме: а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, а також інших МШП; б)платежі за страхування майна, врожаю сільськогосподарськх кульутр, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, передбачених законодавством; в)інші витрати, що включаються в собівартість продукції і не віднесені до цієї та інших статей витрат. Ці витрати, як правило, безпосередньо відносяться на відповідні сільськогосподарські культури. Витрати списують в дебет рахунку 231 Рослинництво” з кредиту рахунків 20 “Виробничі запаси”, 65 “Розрахунки за страхуванням”.

До статті “Загальновиробничі витрати” відносять бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати. До них належать витрати на оплату праці працівників апарату управління, орендна плата, амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний ремонт необортних активів загального призначення, витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки; витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи; на утримання польових станів; інші витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва окремих підрозділів та галузей.