Бухгалтерський облік витрат продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах

- відповідності фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, чинним законодавчим та нормативним актам.

Залежно від стану обліку та звітності на підприємстві висновок аудитора може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним (або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства).

В останньому параграфі звіту формулюється кінцева думка аудитора.

Продукцію рослинництва протягом року оприбутковують за справедливою вартістю. Розподіл витрат і закриття рахунків визначено МР № 132 (п. 6.2) і здійснюється згідно з П(С)БО 30 у такій послідовності:

розподіляються між об'єктами обліку інші витрати на утримання (тракторів, ґрунтообробних машин, сівалок, комбайнів тощо), які відображаються протягом року на окремому субрахунку рахунка 91 «Загально-виробничі витрати»;

обчислюється фактична собівартість робіт і послуг власних допоміжних виробництв відповідно до п. 7.2 -7.10 МР № 132;

розподіляються загальні витрати на зрошення й осушення земель, вапнування або гіпсування ґрунту, догляд за полезахисними смугами (п. 3.17 МР № 132);

відноситься частина витрат бджільництва на запилювані сільгоспкультури (Дт 231 - Кт 232);

списується сума надзвичайних витрат із затрат основного виробництва (Дт 991 - Кт 23);

розподіляються бригадні, цехові та загальновиробничі витрати (далі - ЗВВ) згідно з п. 3.21 МР № 132;

закривається субрахунок 231 «Рослинництво», крім незавершеного виробництва, шляхом коригування сум доходів (витрат) від первісного визнання СГП і додаткових БА рослинництва;

визначається фактична собівартість продукції промислових підрозділів з переробки продукції рослинництва і списуються калькуляційні різниці відповідно до п. 10.1 - 10.5 МР № 132;

розподіляються затрати кормоцехів і кормокухонь пропорційно масі згодованих кормів на відповідні види і групи БА тваринництва (п. 3.12 МР № 132);

закривається субрахунок 232 «Тваринництво», крім незавершеного виробництва, шляхом коригування сум доходів (витрат) від первісного визнання СГП і додаткових БА тваринництва;

розраховується фактична собівартість продукції промислових підрозділів з переробки продукції тваринництва і списуються калькуляційні різниці (п. 10.7 -10.9 МР № 132);

обчислюється собівартість іншої продукції.

3. Організація АРМ бухгалтера в СВК “Іскра” Ананьївського району

3.1 Підготовчі заходи впровадження АРМ бухгалтера

В Україні ще не існує досконалої технології автоматизації бухгалтерської діяльності.

Помилковою є думка про те, що автоматизований облік - це просто, коли облік ведеться на комп'ютері, служить причиною великої кількості невдалих спроб автоматизації. Впровадження бухгалтерської програми є ефективним, якщо наслідком впровадження є збільшення ефективності та поліпшення якості ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Це може виражатися в:

упорядкуванні бухгалтерського обліку;

збільшенні кількості інформації, яка отримується з бухгалтерського обліку;

зниженні кількості бухгалтерських помилок;

збільшенні оперативності бухгалтерського обліку;

збільшенні економічності бухгалтерського обліку;

інших факторах, які залежать від специфіки кожного конкретного підприємства.

Можна сказати що автоматизація бухгалтерського обліку - це процес, при якому в результаті переводу бухгалтерії на комп'ютерний облік, збільшується ефективність та поліпшується якість ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Перед тим, як прийняти рішення про автоматизацію бухгалтерського обліку, слід відмітити, що і як автоматизація повинна в бухгалтерії поліпшити, що є метою автоматизації обліку в господарстві.

Для того, щоб перехід бухгалтерії на комп'ютерний облік був ефективним і дав результат, починати треба з підготовки, яку умовно можна розбити на п'ять кроків:

Крок I. Оптимізація бухгалтерського обліку.

Автоматизація має сенс лише тоді, коли вона щось поліпшує в бухгалтерії, тому починати треба з виявлення того, як і що можна поліпшити. Справа в тому, що всі хороші сучасні бухгалтерські програми по автоматизації бухгалтерського обліку - дуже гнучкі системи, вони дозволяють налагоджувати на потреби конкретного підприємства буквально все, починаючи з плану рахунків та кінчаючи формами звітності в податкову інспекцію.

Проводиться аналіз системи бухгалтерського обліку, яка мається на підприємстві, а саме:

План рахунків, що використовується на підприємстві;

Аналітика по різним рахункам;

Типові проводки для відображення типових господарських операцій;

Форми та зміст первинної документації;

Форми облікових регістрів.

Аналіз проводиться на предмет того, що можна змінити для поліпшення бухгалтерського обліку.

Крок II. Вибір масштабів автоматизації.

Під вибором масштабів автоматизації розуміють те, в якому обсязі буде автоматизуватися бухгалтерія і в якому порядку будуть переведені на комп'ютер розділи бухгалтерського обліку. Ця проблема тим більш актуальна, чим більше господарство. Коли мова йде про невелику фірму, де бухгалтерський облік ведуть один-два бухгалтера, то проблема не стоїть зовсім, бухгалтерський облік треба автоматизувати повністю і увесь разом, тому що обсяг робіт з автоматизації в малих підприємствах невеликий. Проте коли ми маємо справу з великим підприємством будь-якого профілю діяльності та форми власності, де бухгалтерський облік ведеться чотирма та більш бухгалтерами, і в кожному розділу бухгалтерського обліку є, з одного боку, великий документообіг і з іншого боку багато специфіки та нюансів, стає відразу зрозуміло, що, якщо починати автоматизувати все одразу, то процес не піде і результатів не буде. Тому для великої організації, з врахуванням її особливостей, слід вирішити:

які розділи автоматизувати, а які - ні

в якій послідовності автоматизувати розділи

При виборі масштабів автоматизації є ще один аспект. Він полягає в тому, що інформація, яка отримується з бухгалтерського обліку, використовується в інших підрозділах підприємства.

Коли бухгалтерський облік ведеться колективом бухгалтерів, то очевидно, що програма по автоматизації бухгалтерського обліку буде працювати в мережі, де декілька бухгалтерів працюють кожний на своєму комп'ютері. Тому важливо попередньо визначити, який бухгалтер що буде вести, тобто провести чітке розподілення функцій, щоб при налагодженні програми кожний на своєму робочому місці мав те, з чим їм буде працювати.

Крок III. Постановка задачі.

Коли визначено, що буде змінюватися в бухгалтерському обліку (крок I) і які розділи в якому порядку будуть автоматизуватися (крок II), слід чітко визначити, яку вихідну інформацію ми отримаємо в результаті автоматизованого обліку. Вихідна бухгалтерська документація:

Первинні документи;

Облікові регістри для бухгалтерії;

Регістри та інформацію для внутрішніх потреб підприємства;

Бухгалтерську звітність та розрахунки по податках та інших платежах;

Постановка задачі полягає в тому, що в письмовому вигляді фіксується конкретний перелік того, що повинен видавати автоматизований облік і вимоги до них такі як інформація, яка міститься в облікових регістрах, автоматизованість заповнення первинних документів і звітів та інше з врахуванням особливостей господарської діяльності.

Постановка задачі дуже важлива, оскільки без ясного переліку того, що треба зробити і яким умовам це повинно задовольняти, практично неможливо отримати результат від автоматизації. Крім цього, якщо не зробити раніше постановку задачі, то може статися, що програма буде налагоджена таким чином, що необхідні регістри та первинні документи отримуватися не будуть (наприклад, по причині відсутності необхідної аналітики по рахунках, яка встановлюється в самому початку автоматизації), через що налагодження всієї програми доведеться заново перероблювати.

Крок IV. Вибір програмного засобу.

Коли запланована оптимізація бухгалтерського обліку, визначені масштаб та порядок автоматизації та закінчена постановка задачі, можна переходити до вибору програми.

Для того, щоб в множині бухгалтерських програмних продуктів знайти оптимальний для підприємства варіант, слід розуміти саме головне: просто поганих і просто добрих програм нема, тобто нема найкращої програми на всі випадки життя. Всі ті програмні продукти, які багато відомі, продаються та рекламуються зараз - добрі продукти. Вони доказали це тим, що їх знають, купляють та використовують протягом вже декількох років багато підприємств. Відрізняються вони один від одного тим, що одні з них найкраще підходять для одних підприємств ( з врахуванням їх обсягів виробництва, видів діяльності та інших факторів ), другі - для других, треті - для третіх. Таким чином, задача полягає в тому, щоб вибрати оптимальний програмний продукт, який підходить до конкретного підприємства. Як це зробити? Починати треба з прийняття трьох рішень:

Маленьку чи велику програму придбати?

Під якою операційною системою буде працювати програма?

Мережна програма буде чи ні?

Після того, як прийняті ці три рішення, коло програм, з яких треба вибирати, значно зменшується і поступово можна двома способами:

Вибирати програму самостійно.

2. Звернутися до спеціалістів з впровадження програми, які допоможуть вибрати найкращий варіант.

Крок V. Питання техніки.

При автоматизації бухгалтерського обліку важливо, щоб комп'ютери, на яких встановлені програми, були достатньо потужні, щоб програма працювала швидко, в протилежному випадку бухгалтер буде чекати поки комп'ютер "опрацює" введену в нього інформацію. Для того, щоб визначити який комп'ютер потрібен, слід звернутися до тих, у кого програма придбана та вони, з урахуванням версії програми та обсягу господарських операцій дадуть рекомендацію.

Ще одне технічне питання - це питання установки комп'ютерних мереж, який постає, якщо впроваджується мережева програма. Слід відмітити, якщо в мережу входить небагато ( до 4-5 комп'ютерів ), то мережа буде коштувати небагато і встановлюється достатньо легко. Більш крупні мережі вимагають значних витрат.

Тільки тоді, коли визначена мета автоматизації, її масштаб та порядок, зроблена постановка задачі, вибрана та придбана оптимальна для підприємства програма та вирішені технічні питання, можна приступати до роботи з програмою. Якісне впровадження програми - процес дуже трудомісткий та складний. Впровадження можна проводити самостійно, а можна заказати сторонній організації.

Необхідною умовою успішного впровадження є вдалий підбір працівників та їх підготовка до роботи в інформаційній системі. Підготовка персоналу може проводитися силами розробників системи ( лекції, семінари, практичні заняття ) або за допомогою спеціальних курсів підвищення кваліфікації. Під час такого навчання кожен працівник має не тільки зрозуміти зміни у своїх посадових обов'язках, але й навчитися роботі з комп'ютерною технікою. Таке навчання може передбачити також опанування типових, найпоширеніших програмних засобів (Norton Commander, Windows)

Впровадження інформаційних технологій пов'язано з капітальними вкладеннями як на придбання техніки, так і на розробку проектів, виконання підготовчих робіт та підготовку кадрів. Тому впровадженню повинно передувати економічне обґрунтування доцільності впровадження інформаційних систем. Тобто повинна бути визначена ефективність використання автоматизованих комп'ютерних технологій.

3.2 Організація машинної інформаційної бази

Машинна інформаційна база автоматизованої системи - це частина інформаційної бази, що є сукупністю використовуваних в автоматизованій системі даних на машинних носіях системи. Інформацію на таких носіях, на відміну від носіїв позамашинної інформаційної бази, можна прочитати переважно лише з допомогою технічних засобів.

Машинна інформаційна база - це практично набір інформаційних масивів ( файлів ), тобто пойменованих сукупностей логічно пов'язаних між собою даних по машиночитаних носіях. Масиви можуть бути локальними, сформованими, переважно для розв'язування окремої задачі і інтегрованими у вигляді бази даних.

Серед масивів машинної інформаційної бази вирізняють такі основні їх види інформаційно-довідкові, оперативні, інші.

Інформаційно-довідкові масиви містять відносто сталі дані, які стабільні протягом тривалого часу і яким користуються при розв'язуванні задач на ЕОМ ( норми виробітку, ціни на матеріали, найменування різних об'єктів тощо ).

Оперативні масиви включають регулярно змінюванні дані, що надходять у процесі господарювання ( щомісячне надходження матеріалів ).

До інших масивів можна віднести тимчасові масиви, що формуються у процесі рішення задач, масиви з результатними даними для наступного друкування тощо.

На думку спеціалістів однією з найкращих програм, яка успішно функціонує в Windows є програма “1С: Бухгалтерія”. Вона являє собою один з базових компонентів системи автоматизації управління підприємством - “1С: Підприємство”.

Під час створення інформаційної бази при роботі в програмі “1С: Бухгалтерія” використовують довідники та константи. Слід звернути увагу на те, що в програмі не можна вільно змінювати номери рахунків, субконто, констант, так як це може викликати невірну роботу програми.

Роботу з програмою починають з настроювання плану рахунків. Робочий план рахунків складається на основі єдиного Плану рахунків, який використовується підприємствами та організаціями в виробничо-господарській діяльності. Для настроювання слід ввійти в режим перегляду та редагування рахунків: в головному меню програми слід вибрати пункт “Операции”, а потім вибрати режим “Счета”, на екрані з'явиться план рахунків, який настроєний при поставці пакета. Цей план рахунків редагують згідно єдиного Плану рахунків, який використовується підприємством в виробничо-господарській діяльності.

Після вирішення питання про План рахунків приступають до введення вхідного сальдо.

Для введення залишків потрібно використовувати дату, що передує даті початку ведення обліку в програмі. Якщо вхідне сальдо визначене на 01.01.2009 року, то для введення вхідного сальдо потрібно відобразити 31.12.2008 року. Встановити потрібну дату можна з меню Сервис командою Параметры у полі Рабочая дата на закладці Общие ввести дату, що відповідає даті введення вхідного сальдо.

Для введення початкових залишків продукції рослинництва призначено документ “Остатки ТМЦ”. При його заповненні необхідно вказати реквізити: місце зберігання, тобто склад, на якому знаходиться продукція; назва продукції, кількість, планова собівартість. Суми програма розраховує автоматично. Такий документ може бути введений один для кожної групи або виду ТМЦ. При натисканні кнопки “Заполнить”, автоматично заповнюється таблична частина документа.

Залишки на аналітичних рахунках обліку витрат на вирощування продукції рослинництва (до субрахунку №231) відображають залишки незавершеного виробництва - витрати на посів озимих культур, витрати на вирощування овочів закритого грунту. Всі витрати в «Агрокомплексі» обліковуються в розрізі наступних об'єктів аналітичного обліку:

місць виникнення витрат (підрозділів підприємства);

видів виробничих процесів, за якими виникли витрати;

видів витрат.

Тому кожна сума, віднесена на рахунки витрат, повинна мати чітку «адресу» - в якому місці виникли витрати, по якому виду виробничого процесу вони виникли, на яку статтю витрат відносяться.

Станом на 31.12.2008 року суми залишків по витратних рахунках в СВК “Іскра - Юг” розподілились наступним чином:

Таблиця 3.2.1

Залишки на витратних рахунках в СВК “Іскра”

Рахунок	Підрозділ	Об'єкт аналітичного обліку	Вид витрат	Сума
231	Бригада 01	23-1-01 Озимі зернові культури	Витрати на сировину і матеріали	120000,00
231	Бригада 01	23-1-01 Озимі зернові культури	Витрати на придбання тари	60000,00
231	Бригада 01	23-1-03 Соняшник	Витрати на сировину і матеріали	70 000,00
231	Бригада 01	23-1-03 Соняшник	Витрати на підготовку та освоєння продукції	70 000,00
231	Бригада 01	23-1-13 Овочі закритого грунту	Витрати на сировину і матеріали	80 000,00
Разом	400000,00

Перехід до попереднього звітного періоду здійснюється в режимі “Отченость” _ “Расчет итогов”. Треба підвести курсор до параметру “Робочий період” та встановити необхідний робочий квартал. Потім в режимі “Сервіс” _ ”Установка параметров” встановити необхідну робочу дату. Потім слід перейти в режим “Операции”, “Интервал операций”, та задати інтервал в рамках заданого кварталу. Для підтвердження вибраної межи слід натиснути кнопку “Установить”. Після цього можна вносити дані в Журнал операцій, для цього треба ввійти в режим “Операции”, “Журнал операций”.

У програмі передбачено декілька різних способів формування первинних документів. Одним з самих потужних та цікавих режимів “1С: Бухгалтерія” являється режим “Документы и расчеты”. Цей режим дозволяє організувати формування та введення будь-яких первинних документів, їх друкування, збереження в Журналі операцій поряд з проводками.

Інформацію про документи, які знаходяться в Журналі операцій, можна використати потім для ведення реєстрів первинних документів. Стандартна настройка програми включає в себе ряд документів, якими користувач може скористатись в процесі роботи. Проте особливо в сучасних умовах часто виникає необхідність зміни настройки у відповідності зі змінами законодавства чи створення зовсім нового документа. Режим “ Документы и расчеты” дозволяє на основі первинних даних, які вводяться користувачем, сформувати:

- первинний документ ( для друку );

- заголовковий запис документу, розмістивши його у Журналі операцій

- проводки, пов'язані з даним документом.

Розглянемо послідовність кроків, які повинен виконати користувач для роботи в даному режимі:

1) в вікні Журналу операцій натиском екранної кнопки “Ввести документ” розвертається вікно “Документы и расчеты”, яке включає список наявних форм документів;

2) у розвернутому списку слід вибрати потрібний документ та натиснути екранну кнопку “Выб”;

3) комп'ютер відкриє вікно для введення первинних даних, які потрібні для формування документу;

4) в цьому вікні користувач заповнює реквізити, які в подальшому використовуються програмою для автоматичного формування та друку первинного документа, а також проводок;

виведення друкованої форми первинного документу забезпечується натиском кнопки “Документ”, розміщеної у нижній частині вікна вводу даних;

6) вихід із режиму “Документы и расчеты” здійснюється натиском кнопки “ОК”. Після цього здійснюється повернення у Журнал операцій;

7) якщо на запит програми “Сохранить документ?” дано відповідь “Да”, у Журналі операцій обов'язково відображається заготовочний запис документу, в якому указані скорочене умовне позначення запису документу, об'єкти аналітичного обліку, для яких був виписаний даний документ, сума документу та короткий коментар. Якщо для даного документу передбачено формування проводок , вони будуть автоматично розміщені у Журналі операцій.

У послідуючій роботі завжди можна звернутись до документу за допомогою заголовкового запису ( подвійним клацанням мишкою по ньому ). В результаті можна ще раз продивитись чи змінити зміст вікна первинних даних, сформувати заново друкований документ або проводки.

Буває зручним використовувати даний режим тільки для введення проводок до Журналу операцій без формування первинного документа чи, навпаки, для формування документу без проводок.

Сукупність інформації, яка у процесі експлуатації системи достатньо довгий період залишається незмінною, називають константами. Зручність використання констант складається в тому, що один раз введена інформація може багаторазово використовуватися при формуванні документа, при отриманні звітних форм, в розрахунках. Прикладом такої інформації може бути найменування організації, номер поточного рахунку, прізвище, ім'я та побатькові керівника підприємства і головного бухгалтера, ставки ПДВ та інші облікові ознаки.

Список констант в програмі “1С: Бухгалтерія” викликається на екран за допомогою команди меню “ Операции ” _ “ Константы ”. В цьому списку можна вводити та змінювати значення констант, але не можна добавляти нові константи або видаляти ті, котрі були раніше введені.

Для накопичення інформації про множину однотипних об'єктів в програмі використовуються довідники.

Довідники - спеціальні засоби, що забезпечують ведення списків однотипних облікових об'єктів та зберігання параметрів, що характеризують ці об'єкти. Всі об'єкти ( елементи ) довідника мають свій унікальний код, який дозволяє програмі їх ідентифікувати, незалежно від значень інших параметрів, у тому числі й назви. Як правило, кожному виду субконто відповідає окремий довідник.

Кожне поле в діалоговій формі “Документ” або “Операция” має певний тип значення. Якщо цей тип - число, рядок символів або дата, то дане поле можна заповнювати безпосередньо з клавіатури. А якщо цей тип - елемент довідника, то при звертанні до такого поля буде автоматично з'являтися список елементів відповідного довідника, з якого необхідно вибрати потрібне значення. Крім того, елементи більшості довідників характеризуються не тільки назвою, але й набором інших параметрів. Ці параметри можуть автоматично використовуватись програмою при формуванні проводок і друкованих форм документів.

Програма “1С: Бухгалтерія 7.7” дозволяє поповнювати перелік довідників типової конфігурації, створюючи необхідні довідники самостійно.

Перелік елементів довідника в програмі може бути багаторівневим. В цьому випадку всі рядки довідника поділятимуться на два види: елементи довідника і групи довідника. Групи дозволяють переходити на нижчі рівні багаторівневого довідника. Використання багаторівневих довідників дозволяє деталізувати ступінь введення і зберігання інформації. Елементи і групи елементів в багаторівневому довіднику можна переносити з однієї групи в іншу. Програма “1С: Бухгалтерія 7.7” дозволяє створювати багаторівневі довідники з вкладеністю до 10 рівнів.

Над елементами та групами елементів у довіднику можна виконувати різні дії:

- змінювати назву;

- змінювати значення реквізитів ( параметрів );

- переміщувати з однієї групи до іншої;

- знищувати ( позначати на знищення );

- здійснювати пошук за назвою та іншими реквізитами;

- сортувати, копіювати тощо.

Вся інформація про продукцію рослинництва міститься в довіднику “Номенклатура”.

Цей довідник призначений для збереження списку ТМЦ (матеріалів, продукції, товарів, тощо), послуг, що виконуються і одержуються. Він використовується як для заповнення документів, так і для ведення аналітичного обліку по бухгалтерських рахунках 20, 22, 26, 27, 28.(схема)

Для зручності пошуку інформації довідник реалізований трьохрівневим, тобто ТМЦ у ньому можна поєднувати у довільні групи і підгрупи. У нижній частині довідника виводяться ціни з і без ПДВ для обраного елемента. (рис.)

Кнопка “Печать” дозволяє сформувати друковану форму всього довідника ТМЦ чи його частини. Якщо курсор списку ТМЦ установлений на групі чи елементі самого верхнього рівня, то в друковану форму буде виведений весь каталог. Якщо курсор указує на підгрупу чи елемент більш низького рівня, то буде сформований тільки один розділ каталогу ТМЦ.(рис.)

Довідник “Склад продукції” - підлеглий довіднику “Номенклатура”. Для кожного ТМЦ із установленим видом “Продукція” довідник “Склад продукції” містить список елементів витрат, з яких складається справедлива вартість продукції рослинництва. Крім стандартного меню, довідник може бути відкритий за допомогою кнопки “Склад продукції” при редагуванні ТМЦ виду “Продукція”.

Довідник “Одиниці виміру” - використовується у типовій конфігурації для збереження одиниць виміру ТМЦ, підлеглий довіднику “Номенклатура”. Для редагування довідника спочатку варто відкрити довідник “Номенклатура”, і вибрати ТМЦ, одиниці виміру якого потрібно редагувати, а потім відкрити довідник “Одиниці виміру”. Для продукції рослинництва доречно вказати одиницю виміру - кілограм, так як одиниці виміру центнер у програмі не передбачено, що є суттєвим недоліком, бо калькуляційною одиницею сільськогосподарської продукції являється центнер.(рис.)

Довідник “Місця збереження” - призначений для ведення списку місць збереження виробничих запасів, в тому числі і продукції рослинництва. Цей довідник використовується як при виписці первинних документів, так і для ведення аналітичного обліку за рахунком 27.

Кожен елемент довідника характеризується типом місця збереження - це склад чи матеріально-відповідальна особа, яка відповідає за конкретний об'єкт обліку, а також власне найменування місця збереження.(рис.)

Види виробничих процесів - це об'єкти аналітичного обліку, за яким ведеться облік всіх виробничих витрат. Повнота цього списку визначає ступінь деталізації витрат. Тому перед початком роботи необхідно приділити особливу увагу при складанні цього списку. Основою для нього можуть бути види виробничих процесів, які раніше використовувались в обліку. Але, враховуючи те, що основний обсяг роботи по накопиченню витрат по виробничих процесах буде вести компютер, то список виробничих процесів може бути розширено. Для кожного виду виробничого процесу необхідно вказати витратний рахунок бухгалтерського обліку, який стосується цього виробництва.

В процесі роботи необхідно тільки добавляти нові види виробничих процесів. Інші зміни (наприклад, видалення існуючого виду і його заміна на декілька більш детальних) можуть викликати зміни і повторне проведення великої кількості документів.

В таблиці 3.2.2 наводиться приклад списку виробничих процесів для СВК „Іскра”.

Таблиця 3.2.2

№	Шифр	Назва аналітичного рахунку	Рахунок обліку
1	23	Виробництво
2	23-1	Рослинництво
3	23-1-01	Пшениця озима	231
4	23-1-02	Жито озиме	231
5	23-1-03	Пшениця яра тверда	231
6	23-1-04	Ячмінь ярий	231
7	23-1-05	Жито яре
8	23-1-06	Овес	231
9	23-1-07	Соняшник	231
10	23-1-08	Горох	231
11	23-1-09	Соя	231
12	23-1-10	Сорго	231
13	23-1-11	Буряки цукрові	231
14	23-1-12	Кукурудза на зерно	231
15	23-1-13	Кукурудза на силос	231
16	23-1-14	Картопля	231
17	23-1-15	Овочі відкритого грунту	231
18	23-1-16	Кабачки	231
19	23-1-17	Баштанні продовольчі культури	231
20	23-1-18	Коренеплідні овочеві культури	231
21	23-1-19	Озимі зернові культури під урожай наступного року	231
22	23-1-20	Однорічні сіяні трави	231
23	23-1-21	Силосування	231
24	23-1-22	Рапс	231

Із прикладу видно, що список видів виробничих процесів для зручності користування може бути разбито на групи. В наведеній таблиці 3.2.2 групи виробничих процесів виділені жирним шрифтом. При роботі «АгроКомплекс» в документи можна вибрати тільки елементи групи. Наприклад, документи з видом процесу „23 - Виробництво” не проведуться, а необхідно вибрати один із елементів цієї групи - „23-1-01 Пшениця озима”. При формуванні звітів по господарській діяльності, можна отримати підсумкові данні як по кожному елементу, так і по групі в цілому. Так, наприклад, можна буде отримати суму витрат, віднесених на рослинництво в цілому, і суму витрат по кожному аналітичному рахунку окремо.

Види виробничих витрат являються додатковим об'ектом аналітичного обліку при накопиченні витрат на вирощування продукції рослинництва. Вони розкривають економічну суть здійснених витрат. Наприклад, витрати, віднесені до виробничого процесу «23-1-07 - Соняшник», в свою чергу можуть бути розподілені на матеріальні витрати (насіння, добрива, паливо, малоцінні та швидкозношувані предмети), заробітну плату обслуговуючого персоналу, нарахування на зарплату, амортизацію необоротних активів та інші.

Рекомендований список видів виробничих витрат наведено в «Методичних рекомендаціях з планування, обліку i калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств» (затверджено наказом Міністерства аграрної політики України № 132 от 18 травня 2001 року). Стандартна поставка «АгроКомплекс» уже містить список видів виробничих витрат, сформований згідно цих методичних рекомендацій. Але, необхідно мати на увазі, що положення цього документу носять лише рекомендаційний характер. Програма дозволяє, виходячи із своїх потреб, змінити чи доповнити цей список.

Для коректного формування попередніх і остаточних калькуляцій потрібно, щоб був уведений склад кожного виду продукції.

Перелік матеріалів і затрат, потрібних для виробництва конкретного виду (номенклатури) продукції можна переглядати і редагувати за допомогою кнопки Состав/Склад, що на закладці Дополнительно/Додатково вікна елемента довідника Номенклатура.

Для роботи з документами, що стосуються виробництва, використовують журнал Производство/Виробництво.

Господарські операції, пов'язані зі списанням матеріалів на виробництво, оприбуткуванням продукції, розрахунком її собівартості та відпускної ціни, відображають в обліку за допомогою документа Кальку-ляция/Калькуляція.

Документ Калькуляция/Калькуляція буває двох видів: Предвари-тельная/Попередня і Окончательная/Остаточна. Далі називатимемо їх відповідно Попередньою калькуляцією і Остаточною калькуляцією. Якщо документ уведений у режимі Ввод нового/Уведення нового, то це попередня калькуляція, а якщо ж у режимі На основании/На підставі, - то це калькуляція остаточна. Змінити вид калькуляції неможливо.

Розглянемо введення попередньої калькуляції. Реквізити документа Калькуляция/Калькуляція розділені на декілька груп. Група Материалы и продукция/Матеріали і продукція містить такі реквізити, як Склад Материалов/Склад матеріалів (склад, з якого списуватимуть матеріали), Продукция/Продукція, Склад продукции/Склад продукції (куди буде оприбутковано готову продукцію) і Кол-во продукции/Кількість продукції. Значення реквізитів Склад материалов/Склад матеріалів і Склад продукции/Склад продукції вибирають з довідника Места хранения/ Місця зберігання, а значення реквізиту Продукция/Продукція - з довідника Номенклатура.

Як зазначено, в довіднику Состав продукции/Перелік продукції, що підпорядкований довіднику Номенклатура, міститься перелік матеріалів і затрат, потрібних для виробництва кожного виду продукції. Кнопка Заполнить/ Заповнити дає змогу автоматично вводити дані в табличну частину документа на підставі інформації з цього довідника.

Таблична частина документа містить таку інформацію:

- назву затрати. Це можуть бути матеріали з довідника Номенклатура (надалі називатимемо їх матеріалами) або затрати з довідника Виды затрат/Види затрат (називатимемо нематеріальними затратами), що їх використовують для включення в собівартість (наприклад, затрати на заробітну плату, оренду тощо);

- партію списуваних матеріалів (лише для матеріальних затрат);

- кількість (для матеріальних затрат);

- суму затрат згідно з попередньою калькуляцією (тільки для немате-. ріальних затрат, оскільки для матеріалів ця сума обчислена автоматично під час проведення документа).

Реквізит Сумма окончательная/Сума остаточна містить суму за остаточною калькуляцією і для попередньої калькуляції цей стовпець завжди не заповнений.

Собівартість і продажну вартість як усієї кількості продукції, так і її одиниці можна переглянути в інформаційних стовпцях, розташованих праворуч над табличною частиною. Однак реальні значення відпускної ціни і собівартості видно лише після проведення документа, оскільки відпускна ціна і собівартість списаних партій матеріалів буде обчислена під час проведення.

Додаткові параметри, що впливають на розрахунок відпускної ціни продукції, розміщені на закладці Дополнительно/Додатково. На цій закладці можна задати рентабельність у частках одиниці, ставку ПДВ і суму акцизу, а також зазначити декілька (не більше трьох) податків або відрахувань, що їх нараховують від обігу реалізованої продукції і зараховують до її собівартості. Нижче вказана загальна сума відрахувань (попередня сума за певним видом затрат).

За допомогою цього документа можна також оформити операцію списання матеріалів у виробництво без оприбуткування на склад готової продукції. Для цього треба увімкнути прапорець Только списать материалы в производство/Тільки списати матеріали у виробництво і тоді нематеріальні затрати визначати не потрібно.

Безпосередньо в діалоговому вікні визначають рахунок і статтю затрат у проведеннях за списанням матеріалів. Для цього треба увімкнути прапорець Выбрать счет затрат/Вибрати рахунок затрат і тоді табличну частину можна заповнювати способом багаторазового вибирання з довідника ТМЦ за допомогою кнопки Подбор/Вибирати.

Усі документи Калькуляція/Калькуляція відображені в журналі Производство/Виробництво, де, крім іншої інформації, видно статус калькуляції. Статус може набувати таких значень: Незакрытая предварительная/Незакрита попередня (попередня калькуляція, для якої ще нема остаточної), Закрытая предварительная/Закрита попередня (для якої вже є остаточна калькуляція), Окончательиая/Остаточна і Списание материалов/Списания матеріалів (попередня калькуляція, яка тільки списує матеріали у виробництво).

Предварительная калькуляция/Попередня калькуляція формує під час проведення низку бухгалтерських проведень: за списанням матеріалів на рахунок 23, за оприбуткуванням продукції на рахунок 26. За рахунком 23 ведуть аналітичний облік у розрізі Видов затрат/Видів затрат, тому в разі списання матеріалів на рахунок 23 потрібно правильно зазначити вид затрат для кожного матеріалу. Зробити це можна безпосередньо у довіднику Номенклатура.

Наприкінці місяця, коли всі виробничі затрати списано на рахунок 23 і внесено інформацію про незавершене виробництво на підставі попередньої калькуляції, уводять Окончательную калькуляцию/Остаточну калькуляцію. У типовій конфігурації передбачена можливість автоматичного формування остаточних калькуляцій для всіх незакритих попередніх калькуляцій поточного місяця. Для цього потрібно виконати команду Создание окончательных калькуляций/Створення остаточних калькуляцій з головного меню.

Метою остаточної калькуляції є коригування попередніх значень затрат відповідно до реальних значень на кінець місяця. Суми реальних затрат розділені пропорційно до сум, зазначених у попередніх калькуляціях.

Під час уведення Окончательной калькуляцни/Остаточної калькуляції буде заповнено реквізит табличної частини Сумма окончательная/Сума остаточна, який визначає остаточні суми затрат за даними бухгалтерського обліку. Для нематеріальних затрат ці суми можна змінювати вручну, однак зміна попередніх сум неможлива.

У разі проведення Окончательной калькуляции/Остаточної калькуляції формуються необхідні бухгалтерські проведення. Це можуть бути коригувальні проведення з дебету рахунка 27 у кредит рахунка 23. У випадку продажу продукції до введення Окончательной калькуляции/ Остаточної калькуляції будуть сформовані коригувальні проведення щодо обліку собівартості реалізованої продукції (рахунок 90.1).

Формування попередніх та остаточних калькуляцій - процес досить складний. Значно полегшує цю роботу бухгалтера помічник Создание окончательных калькуляций/Створення остаточних калькуляцій ; він дає змогу створити та провести Окончательную калькуляцию/Остаточну калькуляцію, однак робота буде виконана крок за кроком і на кожному етапі супроводжуватиметься детальними поясненнями. Необхідно лише зважати на поради помічника і послідовно виконувати запропоновані ним дії.

Переміщення між вікнами помічника відбувається за допомогою кнопок Дальше/Далі та Назад/Назад. У другому вікні треба обрати фірму та різновид діяльності, для яких будуть створені остаточні калькуляції, та визначити місяць, за який це потрібно зробити. В третьому вікні помічник пропонує перевірити, чи виконано всі підготовчі роботи для формування остаточних калькуляцій. У четвертому вікні відобразиться список створених калькуляцій, які будуть проведені в разі задания прапорця Провести сформированные калькуляции/Провести сформовані калькуляції. Якщо вся послідовність дій виконана чітко, то в останньому вікні треба лише натиснути на кнопку Готово (до того моменту роботу помічника можна перервати).

Собівартість незавершеного виробництва відображено в обліку за допомогою документа Незавершенное производство/Незавершене виробництво. Цей документ треба вводити щомісячно до введення остаточних калькуляцій. У табличну частину документа вводять дані про суми незавершеного виробництва. Сума, яка повинна бути зачислена на собівартість продукції в наступних періодах, зазначена для кожного виду затрат. Дані з цього документа використовують для визначення остаточної суми витрат.

3.3 Звітна інформація і розрахунок економічної ефективності впровадження автоматизації обліку

Важливе значення для бухгалтера має вихідна інформація, ця інформація отримується за допомогою таких документів, як журнал-ордер, відомість по рахунку, оборотно-сальдова відомість, картка рахунку, аналіз рахунку тощо.

Аналіз вихідної інформації можна розпочинати в режимі перегляду Журналу операцій. Наприклад, для того, щоб продивитись надходження продукції від врожаю, достатньо установити послідовність перегляду проводок по рахунку дебету (клавіші Ctrl +2) та набрати символи “231” на клавіатурі. При цьому курсор стане на першу проводку в дебет субрахунку 231, і, використовуючи клавіші управління курсором, можна продивитись усі проводки в дебет цього рахунку.

Для більш серйозних вибірок можна використовувати режим формування звітів по Журналу операцій. В загальному випадку цей режим використовується для отримання рядків з Журналу операцій, відібраних по якій-небудь умові.

Вхід в цей режим здійснюється при відкритому Журналі операцій через пункт Меню “Отчеты по Журналу операций” групи функцій “Отчетность” головного меню програми. На екран буде виданий список настроювання звітів по Журналу операцій, який складається з двох граф: “Наименование” і “Содержание”. Список звітів по Журналу операцій визначається самим користувачем, тому ми легко можемо скласти звіт для отримання необхідних господарських операцій. При допомозі такого звіту ми можемо, наприклад, отримати всю інформацію про витрати на виробництво сільськогосподарської продукції .

Перед формуванням звіту у виданому на екран запиті можна вказати період побудови звіту і таким чином зробити вибірку за будь-який проміжок часу.

Для зручності перегляду інформації у Журналі операцій зручно використовувати функцію розділення проводок по номерам журналів.

В журналі операцій є графа “ № ”. В цю графу для будь-якого запису у Журналі операцій можна ввести так званий “номер Журналу операцій”, який складається з двох символів. При встановленні інтервалу перегляду операцій можна включити функцію розділу записів по різним Журналам операцій.

Рядки Журналу операцій, які мають однаковий номер журналу, будуть згруповані разом та розміщені в окремий журнал. Завдяки цій можливості можна розділити проводки, які відносять до різних розділів обліку по різним Журналам операцій.

За допомогою стандартного звіту Оборотно-сальдовая ведомость по счету/Обігово-сальдова відомість за рахунком, сформованого для субрахунка 231, можна отримати інформацію про залишки й обіги в розрізі видів затрат.

В режимі Оборотно-сальдової відомості можна отримати оперативну інформацію про залишки незавершеного виробництва в рослинництві, залишки продукції на складі, а також про її надходження та вибуття за робочий період. Для цього слід увійти в режим Оборотно-сальдової відомості та, переглядаючи її, знайти номер потрібного рахунку. При великій кількості використаних рахунків і субрахунків можна скористатись функцією пошуку або в діалозі настроювання оборотно-сальдової відомості, включаючи функцію “Данные по субсчетам”.

Для аналізу операцій по витратах на виробництво сільськогосподарської продукції важливо мати суму кореспонденцій з іншими рахунками. Цю інформацію можна передивитись за допомогою звіту “Сводные проводки” меню “Отчетность”. Звітні проводки можна також, як і Журнал операцій, упорядкувати по рахунку дебету чи кредиту, та використовувати введення номера рахунка для швидкого пошуку.

Для отримання найбільш повної інформації по рахунку можна користуватися звітом “Обороты счета” [додаток ] чи “Анализ счета” [додаток ].

Обидва ці звіти містять в собі залишки та обіг як у цілому по рахунку, так і по кожному кореспондуючому рахунку окремо. Звіт “Аналіз счета” являється аналогом Головної книги, але видає інформацію в компактному та більш зручному для перегляду вигляді.

Стандартний звіт Карточка счета/Картка рахунка дає змогу отримати детальну інформацію про операції на рахунку (наприклад, на рахунку 23 Производство/Виробництво).

Програма надає можливість сформувати “Карточку счета” 231 за один робочий день. Для її формування слід звернутися до режиму “Настройка”. Треба в вікні настроювання в нижній частині установити в якості дати “с” і “по” один і той же день, після цього сформувати документ.

При цьому в цій картці зберуться всі операції з обліку витрат та виходу продукції рослинництва за вказану дату. Суми по операціях з обліку фактичних витрат рослинництва відображаються в графі “Дебет”, суми по виходу продукції за справедливою вартістю - у графі “Кредит”. В відомості можемо побачити залишки по субрахунку 231 на початок та кінець дня , крім цього в графі “Текущее сальдо” побачимо залишки на момент здійснення операції.

Для отримання вихідної інформації в кінці місяця формують “Журнал-ордер” [додаток ] і відомість по рахунку [додаток ]. Для цього треба в меню вибрати “Отчетность”/”Журнал-ордер и ведомость по счету”, задати субрахунок 231 “Рослинництво” та всі необхідні параметри звітів.

Таким чином, звіти, що формуються в програмі, дозволяють всю результатну інформацію отримувати в надрукованому вигляді, автоматично (Додаток ).

При формуванні, передачі та обробці даних за допомогою засобів комп'ютерної техніки розглядають доцільність їх використання , тобто ефективність автоматизованого перетворення економічної інформації.

Розрахунок економічної ефективності автоматизації облікових задач в СВК „Іскра”

Визначення економічної ефективності автоматизації облікових задач включає розрахунок наступних показників:

- загальні капітальні витрати на впровадження;

- річні поточні витрати, пов'язані з автоматизацією облікових задач;

- річна економія від використання автоматизованої системи обробки облікової інформації;

- термін окупності загальних капітальних витрат.

Розглянемо методику розрахунку цих показників і визначимо їх.

Капітальні витрати. Загальні капітальні витрати на впровадження автоматизованої системи обробки облікової інформації складаються із витрат на придбання:

- технічних засобів обладнання робочих місць користувачів;

- загальносистемного програмного забезпечення;

- бухгалтерської програми тощо.

Розрахунок витрат, пов'язаних з технічним обладнанням робочого місця користувача починається з визначення терміну використання комп'ютера на протязі робочої зміни (Т_з) за формулою:

Т_з = d_s *З_м * Д_р * N * К_вик (3.1)

Т_з =1814,4 год.

Далі необхідно визначити величину витраченого машинного часу на вирішення облікових задач за допомогою бухгалтерської програми (Т_м) за формулою:

Т_м = Ч_з * Д_р * N (3.2)

Т_м =1512 год.

Таблиця 3.3.1 Умовні позначення витрат, пов'язаних з обладнанням робочого місця бухгалтера

Показники	Термін робочої зміни (годин)	Число змін роботи комп'ютера	Середнє число робочих днів місяця	Число місяців використання комп'ютера на протязі року	Середній коефіцієнт використання комп'ютера на протязі зміни	Час вирішення бухгалтерських задач за допомогою комп'ютерних програм на протязі одного робочого дня (годин)
Умовні позначки	ds	Зм	Др	N	Квик	Чз
Значення	8	1	21	12	0,9	6

Витрати на технічне обладнання залежать від кількості автоматизованих робочих місць бухгалтерів. В наступних розрахунках позначимо символом К.

Капітальні витрати на технічне обладнання автоматизованих робочих місць бухгалтерів ( КВ_тех.) визначаються за формулою:

КВ_тех. = (3.3)

де К - кількість автоматизованих робочих місць бухгалтерів. В нашому випадку плануємо 5 АРМБ, при цьому ми купуємо 5 комп'ютерів.

Ц_ком - ринкова ціна комп'ютера на момент придбання програмного забезпечення;

Ц_тех - ринкова ціна допоміжного технічного обладнання робочого місця бухгалтера ( принтер, сканер, модем тощо);

К_т - коефіцієнт, який враховує витрати на транспортування і встановлення комп'ютерів та інших технічних засобів ( прийнято рівним 0,01)

К_зн - коефіцієнт, який враховує ступінь зносу комп'ютерної техніки. Оскільки купується нова обчислювальна техніка, то він дорівнює 0.

КВ_тех. = 16101,08 грн.

Капітальні витрати на організацію автоматизованого робочого місця бухгалтера (КВ_рм) визначаються за формулою:

КВ_рм = (3.4)

де S - розмір площі, яку займають меблі під одне автоматизоване робоче місце бухгалтера ( прийнято рівним 5м² );

Ц_пл - ринкова ціна 1м² організаційної площі на момент впровадження автоматизації облікових задач (умовно прийнято рівним 1 МРОП, де МРОП - мінімальний рівень оплати праці становить 605 грн.);

КВ_меб - капітальні витрати на придбання меблів, які підвищують рівень організації і комфортність автоматизованого робочого місця бухгалтера (прийнято рівним 15% від вартості одного комп'ютера).

Кв_рм = 14791,67 грн.

Значною складовою капітальних витрат являють витрати на купівлю програмного забезпечення, яке включає операційну систему, офісні програми, бухгалтерську програму та довідково-правову систему. Ці витрати залежать від рівня ринкових цін та кількості автоматизованих робочих місць.

До загальних капітальних витрат необхідно включити витрати на налагодження комп'ютерних програм - КВ_н (прийнято рівними 2 МРОП), а також інші капітальні витрати - КВ_ін .

До інших капітальних витрат, пов'язаних з удосконаленням комп'ютерних програм (КВ_ін ) включають витрати на купівлю дискет для архівних копій баз даних, для навчання робітників, придбання навчально-методичної літератури по використанню придбаних програм тощо ( прийнято рівними 3 МРОП).

Вихідна інформація міститься в розрахунковій таблиці (додаток ).

Таблиця 3.3.2 Вартість програмного забезпечення та супроводжувальних програм

Вартість системного програмного забезпечення одного автоматизованого робочого місця бухгалтера, грн.	3250
Вартість прикладного програмного забезпечення одного автоматизованого робочого місця бухгалтера, грн.	1790
Вартість бухгалтерської програми, грн	8350
Вартість довідково-правової системи, грн.	1608

Загальні капітальні витрати, пов'язані з автоматизацією облікових задач (К_а) визначаються за формулою:

К_а=КВ_тех+КВ_рм+КВ_ос+ КВ_бкп+КВ_дпп+КВ_н+КВ_ін (3.5)

Розрахунок загальної суми капітальних витрат на автоматизацію облікових задач представлено в таблиці 3.3.3.

Таким чином, визначивши структуру капітальних витрат на автоматизацію облікових робіт в дослідному господарстві, можна сказати, що максимальну питому вагу в структурі загальних капітальних витрат займають капітальні витрати на технічне обладнання автоматизованих робочих місць бухгалтерів - 16101,08 грн., або 33,12 %, капітальні витрати на організацію автоматизованого робочого місця бухгалтера - 14791,67 грн., або 29,51 % та капітальні витрати на придбання бухгалтерської програми 8350 грн., або 16,7 %. Загальна сума капітальних витрат склала - 50125,75 грн.

Таблиця 3.3.3 Структура капітальних витрат на автоматизацію облікових задач в СВК „Іскра”

Статті витрат	Умовна позначка	Сума, грн	Питома вага, %
Капітальні витрати на технічне обладнання автоматизованих робочих місць бухгалтерів	КВтех	16101,08	32,12
Капітальні витрати на організацію автоматизованого робочого місця бухгалтера	КВрм	14791,67	29,51
Вартість прикладного програмного забезпечення	КВоф	1790	3,57
Капітальні витрати на придбання операційної системи	КВос	3250	6,48
Капітальні витрати на придбання бухгалтерської програми	КВбкп	8350	16,66
Капітальні витрати на придбання довідково-правової системи	КВдпп	1608	3,21
Капітальні витрати на налагодження комп'ютерних програм	КВн	1210	2,41
Інші капітальні витрати	КВін	3025	6,03
Загальні капітальні витрати	КВа	50125,75	100,00

Річні поточні витрати, пов'язані з автоматизацією облікових задач. При визначенні різних поточних витрат на автоматизацію облікових задач необхідно обчислити вартість однієї години експлуатації комп'ютера (В_м) за формулою:

В_м =(1+К_нв)* (3.6)

де К_нв - коефіцієнт, який враховує накладні та інші витрати, пов'язані з роботою комп'ютера (прийнято рівним 2);

ОМ - середньомісячний оклад бухгалтерів, який рівний 940 грн., зайнятих вирішенням облікових задач, згідно штатного розкладу господарства.

В_м = 11,19

Далі треба визначити витрати, пов'язані з використанням комп'ютерів (В_ком) за формулою:

В_ком=К*Т_м*В_м = 84600 грн. (3.7)

Витрати, пов'язані з використанням допоміжного технічного обладнання автоматизованого робочого місця бухгалтера (В_др) складають 40% витрат, пов'язаних з використанням комп'ютера, розраховуються за формулою:

В_др=(0,4* В_ком ) / К = 6768 (грн.) (3.8)

Витрати пов'язані з використанням програмного забезпечення (В_кп) визначається за формулою:

В_кп= = 2374,58 (грн.) (3.9)

де Т_с - плановий корисний термін використання комп'ютерних програм (прийнято рівним 4 роки);

В_п - витрати на поповнення (оновлення) довідково-правової програми за рік.

Інші поточні витрати, пов'язані з автоматизацією облікових задач - В_ін (витрати на папір, придбання витратних матеріалів до принтера тощо) складають 20% поточних витрат, пов'язаних з використанням комп'ютерних програм (В_кп), розраховуються за формулою:

В_ін=0,2* В_кп = 474,92 грн. (3.10)

Загальні поточні витрати, пов'язані з автоматизацією облікових задач (В_а ) розраховуються за формулою:

В_а=В_ком+В_др+В_кп + В_ін (3.11)

Результати розрахунку загальних поточних річних витрат, пов'язаних з автоматизацією облікових задач на підприємстві представлено в таблиці 3.3.4.

Таблиця 3.3.4 Структура поточних річних витрат, пов'язаних з автоматизацією облікових задач в СВК „Іскра”

Статті витрат	Умовна позначка	Сума, грн	Питома вага,%
Витрати пов'язані з використанням комп'ютера	Вком	84600	89,79
Витрати пов'язані з використанням інших об'єктів технічного оснащення робочого місця	Вдр	6768	7,18
Витрати пов'язані з використанням комп'ютерних програм	Вкп	2374,58	2,52
Інші поточні витрати	Він	474,92	0,50
Загальні поточні річні витрати, пов'язані з автоматизацією облікових задач	Ва

Подобные документы

• Організація обліку витрат і виходу продукції рослинництва

  Теоретичні основи організації обліку витрат на виробництво і виходу продукції рослинництва. Облік витрат на виробництво і вихід продукції рослинництва. Аудит витрат на виробництво і вихід продукції рослинництва.
  
  дипломная работа [124,9 K], добавлен 29.08.2007
  

• Облік і аудит доходів і витрат підприємства

  Економічна сутність доходів та витрат. Дослідження фінансових результатів, як складової господарської діяльності підприємства. Характеристика методики бухгалтерського обліку і аудиту доходів, витрат та фінансових результатів на базовому підприємстві.
  
  дипломная работа [162,9 K], добавлен 20.10.2010
  

• Особливості обліку витрат основного виробництва

  Економічна сутність і зміст витрат на виробництво продукції. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції. Міжнародний досвід обліку витрат на виробництво продукції. Групування витрат по статтям калькуляції.
  
  курсовая работа [66,8 K], добавлен 29.11.2010
  

• Бухгалтерський облік та основи його організації

  Принципи організації бухгалтерського обліку. Рахунки синтетичного й аналітичного обліку. Облік активів, зобов'язань, власного капіталу. Облік основних засобів, їх амортизації. Облік витрат та фінансових результатів. Облік витрат діяльності підприємства.
  
  реферат [35,6 K], добавлен 24.12.2012
  

• Облік і аудит доходів, витрат та результатів діяльності підприємства

  Економічна сутність фінансових результатів, основні концепції та нормативно-правова база формування результатів господарської діяльності ТзОВ "Чортківський цукровий завод", система обліку та аудиту доходів і витрат, аналіз фінансової стійкості заводу.
  
  магистерская работа [1,1 M], добавлен 11.02.2013
  

• Бухгалтерський облік витрат та його удосконалення у сільськогосподарському підприємстві

  Теоретичні основи та нормативно-правова база обліку виробництва продукції рослинництва. Міжнародні аспекти обліку і аналізу вартості біологічних активів. Сучасний стан бухгалтерського обліку виробництва і реалізації продукції рослинництва у господарстві.
  
  дипломная работа [210,6 K], добавлен 01.10.2011
  

• Облік результатів діяльності підприємства

  Дослідження організації та методики бухгалтерського обліку доходів, витрат та формування фінансових результатів діяльності підприємства. Аналіз порядку визначення чистого прибутку та збитку звітного періоду. Відображення фінансових результатів в обліку.
  
  курсовая работа [122,0 K], добавлен 15.11.2016
  

• Облік витрат виробництва і виходу продукції рослинництва відкритого акціонерного товариства "Зелений Гай" Вознесенського району Миколаївської області

  Завдання і принципи організації бухгалтерського обліку та класифікація доходів. Первинний, аналітичний і синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва, шляхи його вдосконалення. Порядок обчислення собівартості продукції рослинництва.
  
  курсовая работа [82,4 K], добавлен 02.01.2014
  

• Порядок формування та облік фінансових результатів

  Аналіз діючих систем обліку фінансових результатів, правильної організації бухгалтерського обліку. Проблеми переходу України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Облік доходів, витрат і фінансових результатів сільськогосподарських підприємств.
  
  курсовая работа [52,9 K], добавлен 20.11.2010
  

• Облік витрат за видами діяльності

  Облік та характеристика первинної документації допоміжних виробництв. Синтетичний та аналітичний облік витрат та виходу продукції за галузями виробництва. Статті обліку витрат у галузях рослинництва. Принципи і методи калькуляції за галузями виробництва.
  
  лекция [90,4 K], добавлен 05.07.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам