46

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина. Інвентаризація майна підприємств

1.1 Види, строки й загальний порядок проведення інвентаризації

1.2 Порядок проведення інвентаризації матеріалів і тари і облік її результатів

1.3 Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів і її облік

1.4 Інвентаризація валютних коштів підприємства, облік її результатів

2. Розрахункова частина

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Поняття «інвентаризація» походить від латинського слова «inventarium», що означає «знаходити». Роль інвентаризації змінювалася з часом. В епоху Прадавнього Риму інвентаризація застосовувалася при оцінці наслідуваного майна ( за ціною можливого продажу) для закріплення його за новим власником (спадкоємцем) і визначення розміру податків (на спадщину, а згодом -- на майно). Майже (а може бути, і більш ніж) п'ятсотлітня практика статичного бухгалтерського обліку виділяла на перший план фізичну інвентаризацію майна й боргових зобов'язань як основний етап виявлення майнового положення власників, тобто побудови балансу фіктивної або реальної ліквідації.

Сьогодні інвентаризація на підприємствах проводиться з метою зіставлення даних фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку. Об'єктами проведення інвентаризації визначені все майно економічного суб'єкта незалежно від його місцезнаходження (основні кошти, нематеріальні активи, фінансові вкладення, виробничі запаси, кошти) і всі види фінансових зобов'язань (дебіторська й кредиторська заборгованість, кредити банків, позики й резерви). Тому ця тема є актуальною.

Метою даної курсової роботи є вивчення методики інвентаризації матеріальних цінностей підприємства як засіб контролю над його збереженням, ефективністю використання.

Для досягнення основної мети в роботі треба вирішити наступні завдання: - розглянути значення інвентаризаційної роботи в умовах ринку й ринкових відносин; - охарактеризувати види, строки й загальний порядок проведення інвентаризацій; - розглянути порядок проведення інвентаризації матеріалів і тари й облік її результатів; - розглянути інвентаризацію основних коштів і нематеріальних активів і її облік; - розглянути інвентаризацію валютних коштів підприємств, облік її результатів.

Об'єктом роботи виступає інвентаризація як метод бухгалтерського обліку. При написанні даної роботи були використані матеріали українських і закордонних авторів, періодичні видання, законодавчі й нормативні документи, а також документація підприємства.

1. Теоретична частина інвентаризація майна підприємств

1.1 Види строки й загальний порядок проведення інвентаризації

Однією з основних вимог, що пред'являються до бухгалтерського обліку, є вірогідність його показників. Однак у процесі зберігання й відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю й даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розбіжності, що не піддаються обліку (внаслідок природних втрат при зберіганні, пересортиці, несправності вимірювальних приладів, зловживань матеріально відповідальних осіб і ін.). Усунення цих розбіжностей забезпечується за допомогою інвентаризації.

Під інвентаризацією розуміють спосіб виявлення (з наступним обліком) господарських коштів і їх джерел, не оформлених поточної документацією, для забезпечення вірогідності показників обліку й контролю над збереженням цінностей [21 932].

Тобто інвентаризація - це перевірка майна й зобов'язань організації шляхом підрахунку, обмірювання й зважування. Інвентаризація є основним засобом внутрішнього контролю над майном підприємства.

Необхідність проведення інвентаризації встановлено Законом про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р. [1] . Згідно зі ст. 10 цього Закону підприємства з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності зобов'язані проводити інвентаризацію своїх активів та зобов'язань. Під час цієї процедури перевіряються і документально підтверджуються наявність, стан та оцінка таких активів і зобов'язань.

Об'єкти та періодичність проведення інвентаризації встановлює керівник підприємства (один раз на рік, на півріччя, на квартал, на місяць, з іншою періодичністю). Виняток становлять випадки, коли інвентаризація є обов'язковою відповідно до законодавства.

Проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства -- одна з обов'язкових умов, яка повинна дотримуватися при складанні річної фінансової звітності (п. 12 Порядку № 419). Причому в ситуації, коли на підприємстві встановлено міжінвентаризаційний період, що дорівнює року, дату початку такої інвентаризації доцільно призначити після 1 жовтня поточного року.

Крім того, Інструкція з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків (наказ МФ України від 11. 08. 94 № 69, далі - Інструкція № 69) [4] дозволяє проводити інвентаризацію будинків, будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів один раз на три роки, а бібліотечних фондів -- за рішенням керівника підприємства один раз на п'ять років або щорічно з охопленням інвентаризацією не менше 20 % одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна у структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів.

Під час інвентаризації перевіряється фактична наявність:

1) основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

2) нематеріальних активів.

3) товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ);

4) незавершеного виробництва;

5) незавершеного капітального будівництва та капітального ремонту.

6) каси: готівки, грошових документів;

7) бланків суворої звітності;

8) дорогоцінних металів, каміння.

9) розрахунків з контрагентами.

Як бачимо, інвентаризації підлягає все майно підприємства незалежно від його місцезнаходження (передане на відповідальне зберігання, в оренду, лізинг, ремонт тощо) і всі види фінансових зобов'язань. Крім того, згідно з п. 5 Інструкції № 69 [4] інвентаризації підлягає майно і матеріальні цінності, які не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках (орендоване, що знаходиться на відповідальному зберіганні, отримане для переробки тощо), а також не враховане з різних причин.

Для проведення інвентаризації на підприємстві має бути створена постійно діюча інвентаризаційна комісія. Склад такої комісії затверджує керівник підприємства, а входять до неї керівники підрозділів та головний бухгалтер. Цю комісію очолює керівник підприємства або його заступник.

Таблиця 1

Перелік функцій інвентаризаційних комісій

Постійно діюча інвентаризаційна комісія	Виконує такі функції: -- організує проведення інвентаризації; -- проводить інструктаж з членами робочих інвентаризаційних комісій; -- здійснює контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації, а також вибіркові інвентаризації ТМЦ у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період; -- перевіряє правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліку пересортиці цінностей; -- розглядає письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей; відображає у протоколі свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат, а також заліку пересортиці. У протоколі має бути наведено відомості про причини та про осіб, винних у нестачах, втратах і надлишках, та вжиті до них заходи; -- проводить профілактичну роботу із забезпечення збереження цінностей, заслуховує на своїх засіданнях керівників підрозділів з цього питання	П.п. 11.3 Інструкції № 69
Робоча інвентаризаційна комісія	Виконує такі функції: -- проводить інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва в місцях зберігання та виробництва; -- бере участь разом з бухгалтерією підприємства у визначенні результатів інвентаризації та розробляє пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку; -- вносить пропозиції щодо впорядкування приймання, зберігання та відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна; -- несе відповідальність за своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризацій згідно з наказом керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках; -- оформляє протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації та висновків щодо них, пропозицій про залік нестач і надлишків за пересортицею, списання нестач у межах норм природного убутку.	П.п. 11.3 Інструкції № 69

1.2 Порядок проведення інвентаризації матеріалів і тари і облік її результатів

До проведення інвентаризації ТМЦ слід належно підготуватися: розкласти їх за найменуваннями, сортами, групами. Це допоможе в роботі інвентаризаційній комісії, прискорить процес та дасть можливість отримати максимально об'єктивні дані.

Приступаючи до інвентаризації ТМЦ (і запасів у цілому), потрібно врахувати, що відповідно до П(С)БО 9 [15] запаси визнаються активом, якщо існує імовірність отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням, і якщо їх вартість може бути достовірно визначена. Якщо ТМЦ не відповідають цим критеріям, вони не можуть бути відображені у фінансовій звітності у складі активів. Інвентаризаційна комісія може запропонувати їх списати.

Правила інвентаризації ТМЦ установлено п.п. 11.8 Інструкції № 69 [4] та полягають у такому:

1) переважування, обмір, підрахунок ТМЦ проводяться в порядку розміщення цінностей у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. При зберіганні ТМЦ у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення пломбується і комісія переходить до наступного приміщення;

2) інвентаризаційні описи складаються окремо на:

-- ТМЦ, що знаходяться на підприємстві;

-- товари відвантажені, строк оплати яких не настав (форма № інв-4);

-- товари відвантажені, але не оплачені у строк (форма № інв-4);

-- ТМЦ, що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці) (форма № інв-5);

-- ТМЦ, прийняті на відповідальне зберігання (на комісію, у переробку) (форма № інв-5);

-- матеріали та товари, що знаходяться в дорозі (наприклад, у разі передачі ТМЦ між структурними підрозділами підприємства) (форма № інв-6);

3) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів. При цьому обов'язковій перевірці в натурі піддається частина зазначених цінностей;

4) на прибуткових документах на ТМЦ, що надійшли на об'єкт і прийняті під час інвентаризації, матеріально відповідальна особа у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її представника проставляє відмітку «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, до якого включено ці цінності;

5) на видаткових документах на ТМЦ, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, проставляється відмітка і вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації;

6) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особисті картки) з їх розпискою в описі.

Перед початком інвентаризації від кожної матеріально відповідальної особи або групи осіб (наприклад, при колективній матеріальній відповідальності) береться розписка, яку може бути включено до заголовної частини інвентаризаційного опису.

Згідно з наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.96 р. № 193 [5] при знятті натуральних залишків ТМЦ, що перебувають в окремих матеріально відповідальних осіб, за кожним окремим складом, дільницею, об'єктом складається інвентаризаційний опис за формою № М-21. У цьому описі вказуються: найменування матеріалів, їх номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки відмінності. Його підписують усі члени комісії та матеріально відповідальні особи.

Обов'язкове проведення інвентаризації при зміні матеріально-відповідальних осіб. У ході інвентаризації визначається фактична наявність виробничих відходів, виявляються відхилення від фактичного обліку й причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з результатами робочої комісії здають у бухгалтерію для визначення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія становить порівнювальну відомість.

Порівнювальна відомість призначена для відбиття результатів інвентаризації. У неї заносяться тільки ті цінності, по яких установлено відхилення фактичних даних бухгалтерії в ту або іншу сторону. До початку робіт зі складання порівнювальної відомості бухгалтерія ретельно перевіряє правильність усіх підрахунків, наведених в інвентаризаційних описах або актах. Виявлені в підрахунках або цінах і таксуванню помилки виправляються й засвідчуються підписами всіх членів комісії й матеріально відповідальних осіб. По цінностях, які перебувають на відповідальнім зберіганні, складається окрема порівнювальна відомість.

У результаті порівняння облікових даним з фактичними можуть виявитися:

фактичний залишок і бухгалтерський збігаються;

фактичний залишок менше бухгалтерського (недостача);

фактичний залишок більше бухгалтерського (надлишок).

Якщо вартість недостач виявляється вище вартості надлишків, то різниця у вартості повинна бути віднесена на винних матеріально-відповідальних осіб.

Якщо відсутні виробничі відходи коштують їх надлишків, що дешевше перекриваються, то різниця ставиться на зменшення собівартості продукції (витрат на проведення, робіт, послуг, витрат проведення).

Надлишки виробничих відходів, не зараховані як пересортиця, оприбутковуються з віднесенням їх вартості на зменшення собівартості продукції (витрат на проведення, послуг, витрат обігу). Недостачі в межах норм природних втрат списуються на собівартість продукції, робіт, послуг, витрат обігу. Недостачі понад списані як природні втрати, а також недостачі виробничих відходів, по яких не могло бути природних втрат, відносять по роздрібних (ринковим) цінам на рахунки матеріально-відповідальних осіб. По мотивованих розв'язках інвентаризаційної комісії вартість недостач може бути віднесена на інших винних фізичних або юридичних осіб шляхом пред'явлення до них претензій через суд або арбітраж, якщо вони не погоджуються погасити віднесену на їхній рахунок заборгованість по поверненню нанесеного матеріального збитку.

Фактичні залишки, виявлені при інвентаризації, переносять у складський облік і облікові записи бухгалтерії.

Бухгалтерський облік недостач і надлишків ведеться на рахунку 947 «Недостачі й втрати від псування цінностей». Облік розрахунків з особами, на яких накладають стягнення за заподіяні збитки здійснюється на рахунку 375 «Розрахунки по відшкодуванню заподіяних збитків». Якщо винний установлений, облік розрахунків по відшкодуванню підприємству заподіяних збитків у результаті недостач і втрат від псування цінностей, недостач і розкрадання коштів ведеться на субрахунку 375 «Розрахунки по відшкодуванню заподіяних збитків». По дебету цього рахунку здійснюється узагальнення (нагромадження) виявлених сум недостач або псування ТМЦ у кореспонденції із кредитом матеріальних рахунків класу 2 «Запаси». По кредиту ведеться нагромадження утриманих із зарплати сум заборгованості винних у недостачі або псуванні ТМЦ осіб у кореспонденції з рахунком 661 «Розрахунки по заробітній платі». Якщо винні не встановлені на час виявлення недостачі або псування ТМЦ, облік таких недостач здійснюється на рахунку 947 «Недостачі й втрати від псування цінностей». На цьому рахунку здійснюється нагромадження недостач ТМЦ, виявлених у процесі заготовки, переробки, зберігання й реалізації [24,83].

1.3 Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів і її облік

Основним нормативним документом, яким керуються під час інвентаризації майна, у тому числі і при інвентаризації основних засобів (ОЗ), є Інструкція № 69 [4].

Основними завданнями інвентаризації основних засобів є (п. 7 Інструкції № 69): -- перевірка їх фактичної наявності (порівняння облікових даних з фактичними, виявлення розбіжностей -- надлишків, нестач);

-- виявлення активів, що не використовуються підприємством;

-- перевірка дотримання правил утримання та експлуатації основних засобів;

-- перевірка реальної вартості основних засобів, що обліковуються на балансі (виявлення необхідності проведення їх переоцінки -- дооцінки, уцінки).

Таблиця 2

Групи основних засобів

Група ОЗ	Склад групи (підгрупи ОЗ)
Основні засоби (рах. 10)	-- Земельні ділянки (рах. 101) -- Капітальні витрати на поліпшення земель (рах. 102) -- Будинки, споруди та передавальні пристрої (рах. 103) -- Машини та обладнання (рах. 104) -- Транспортні засоби (рах. 105) -- Інструменти, прилади, інвентар (меблі) (рах. 106) -- Тварини (рах. 107) -- Багаторічні насадження (рах. 108) -- Інші основні засоби (рах. 109)
Інші необоротні матеріальні активи (рах. 11)	-- Бібліотечні фонди (рах. 111) -- Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) (рах. 112) -- Тимчасові (нетитульні) споруди (рах. 113) -- Природні ресурси (рах. 114) -- Інвентарна тара (рах. 115) -- Предмети прокату (рах. 116) -- Інші необоротні матеріальні активи (рах. 117)
Незавершені капітальні інвестиції (рах. 15)	-- Капітальне будівництво (рах. 151) -- Придбання (виготовлення) основних засобів (рах. 152) -- Придбання (виготовлення) інших НМА (рах. 153) -- Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів (рах. 155)

Щоправда, деякі з об'єктів інвентаризувати щорічно зовсім необов'язково. Так згідно з п.п. «б» п. 3 Інструкції № 69 інвентаризація:

-- будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитися 1 раз на 3 роки;

-- бібліотечних фондів (залежно від обраного підприємством підходу до її проведення) -- за рішенням керівника підприємства або 1 раз на 5 років, або щорічно з охопленням при цьому інвентаризацією не менше 20 % одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим її завершенням у структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом 30 днів.

Для оформлення даних інвентаризації основних засобів (будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин та обладнання, транспортних засобів, інструменту, обчислювальної техніки, виробничого та господарського інвентарю тощо) застосовується Інвентаризаційний опис основних засобів (за формою № інв-1.

Інвентаризаційний опис складається комісією в одному примірнику окремо за кожним місцезнаходженням цінностей у посадової особи, відповідальної за збереження основних засобів. На основні засоби, отримані в оренду, складається окремий інвентаризаційний опис.

Інвентаризаційний опис заповнюється інвентаризаційною комісією безпосередньо в ході проведення інвентаризації (хоча при великій кількості інвентарних об'єктів заповнити його графи 1 -- 6 ще до початку інвентаризації може і сам бухгалтер, що до того ж дозволить уникнути будь-яких незбігів та неточностей у назвах та характеристиках об'єктів і розбіжностей з їх обліковими позиціями; при цьому в інвентаризаційному описі об'єкти відображаються за первісною вартістю. Узяту перед початком інвентаризації від кожної особи або групи осіб, відповідальних за збереження цінностей, розписку відображають у заголовній частині інвентаризаційного опису.

В інвентаризаційному описі також наводять дані про виявлені в ході інвентаризації невраховані об'єкти основних засобів (не відображених раніше в бухгалтерському обліку) із зазначенням відомостей про їх придбання або спорудження. Незаповнені рядки, що залишилися в кінці інвентаризаційного опису, прокреслюються.

У ході інвентаризації інвентаризаційна комісія також оцінює фактичний стан об'єктів (придатні до подальшої експлуатації, не придатні, чи відповідають критеріям основних засобів, чи реальна їх вартість). Так, наприклад, об'єкти, що не відповідають критеріям основних засобів, комісія може порекомендувати перевести до складу інших активів (товарно-матеріальних цінностей або малоцінних необоротних активів тощо) або списати з балансу (якщо об'єкти не відповідають більше критеріям активу), а іноді -- винести рішення про необхідність проведення переоцінки об'єктів У разі виявлення придатних до використання об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких згідно з обліковими даними дорівнює нулю, інвентаризаційна комісія оформляє пропозицію про визначення їх справедливої та ліквідаційної вартості (п.п. 11.7 Інструкції № 69) [4].

Усі висновки та пропозиції інвентаризаційній комісії фіксуються в протоколі. У ньому відображається інформація про результати інвентаризації, відомості про причини та винних у нестачах, втраті чи псуванні цінностей осіб, ужитих до них заходів, а також наводяться пропозиції про врегулювання виявлених інвентаризаційних різниць. Якщо конкретних винуватців нестач не встановлено, у протоколі наводяться вичерпні пояснення цьому. Отримавши затверджені результати інвентаризації, бухгалтерія приступає до відображення даних в обліку. При цьому на виявлені в ході інвентаризації розбіжності (відхилення облікових даних від фактичних) бухгалтерією складається Звіряльна відомість результатів інвентаризації основних засобів (за формою № інв-18). У цьому документі відображають виключно виявлені інвентаризаційні розбіжності (надлишки та нестачі). На виявлені в ході інвентаризації не придатні до подальшої експлуатації основні засоби, що підлягають списанню, складається Акт списання основних засобів за типовою формою № ОЗ-3, а на виявлені інвентаризацією невраховані об'єкти, що підлягають зарахуванню до складу основних засобів, -- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за типовою формою № ОЗ-1. Результати інвентаризації основних засобів також відображаються у зведеній Відомості результатів інвентаризації (додаток 3 до Інструкції № 69).

Починаючи інвентаризацію нематеріальних активів (НМА), потрібно пам'ятати, що згідно з п. 5 П(С)БО 8 [14] вони підрозділяються на такі групи:

Таблиця 3

Групи НМА

Група НМА	Склад групи
Права користування природними ресурсами (рах. 121)	Право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо
Права користування майном (рах. 122)	Право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо
Права на комерційні позначення (рах. 123)	Права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо
Права на об'єкти промислової власності (рах. 124)	Права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо
Авторське право та суміжні з ним права (рах. 125)	Право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для ЕОМ, компіляції даних (баз даних), виконання фонограм, відеограм, передачі (програми) організацій мовлення тощо
Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (рах. 154)	Капітальні інвестиції на придбання, створення або модернізацію об'єктів НМА, незавершені на дату балансу
Інші нематеріальні активи (рах. 127)	Інші НМА, якими володіє підприємство, такі, наприклад, як права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо

Особливості інвентаризації НМА обумовлює р. VII Методичних рекомендацій № 1327 [6]. Згідно з цим документом проведення інвентаризації НМА та оформлення її результатів відбувається в порядку, аналогічному інвентаризації основних засобів, установленому Інструкцією № 69. Тобто в ході інвентаризації НМА (п. 7 Інструкції № 69) [4]:

-- виявляють фактичну наявність НМА;

-- виявляють НМА, які не використовуються;

-- перевіряють реальність вартості НМА, зарахованих на баланс.

Відомості про виявлені у процесі інвентаризації об'єкти НМА заносяться інвентаризаційною комісією до Інвентаризаційного опису об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (за типовою формою № НА-4, затвердженою наказом Мінфіну України від 22.11.2004 р. № 732). Результати інвентаризації оформляються протоколом, в якому відображаються висновки та пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць. На виявлені інвентаризацією розбіжності (нестачі, надлишки) бухгалтерією складається звіряльна відомість, до якої додаються письмові пояснення осіб, відповідальних за збереження та використання об'єктів.

Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року (п.п. «г» п.п. 11.12 Інструкції № 69). При цьому все залежить від причин виявлених інвентаризаційних розбіжностей.

Таблиця 5

Облік результатів інвентаризації

Зміст операції	Бухгалтерський облік	Податковий облік
	дебет	кредит	ВД	ВВ
1	2	3	4	5
Надлишки
1. Оприбутковано виявлені надлишки основних засобів (за справедливою вартістю)	15	424	*	--
2. Уведено об'єкт в експлуатацію	10	15	--	--
3. Починаючи з наступного місяця:
-- нараховано суму амортизації за об'єктом	23, 91, 92, 93	13	--	--
-- одночасно відображено дохід у сумі нарахованої амортизації	424	745	--	--
* У податковому обліку вартість виявлених надлишків об'єктів основних фондів уключають до валових доходів на підставі п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток як безоплатно отримане майно.
Нестачі
1. Виявлено нестачу об'єкта основних засобів, за цим об'єктом списано:
-- залишкову вартість	976	10	--	*
-- суму нарахованого зносу	13	10	--	--
* У цьому випадку в облікових цілях, звісно, потрібний документ, що підтверджує причину відсутності об'єкта. При цьому в податковому обліку (згідно з п.п. 8.4.8 Закону про податок на прибуток): -- у разі нестачі об'єкта ОФ групи 1 -- балансова вартість об'єкта, якого не вистачає, уключається до валових витрат, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля; -- у разі нестачі об'єктів ОФ груп 2, 3, 4 -- балансова вартість групи не змінюється.
2. Одночасно (до виявлення винуватців) суму нестачі відображено в позабалансовому обліку	072	--	--	--
3. Списано з позабалансового обліку суму нестачі після встановлення винуватця нестачі або прийняття рішення про відсутність винних осіб	--	072	--	--
Продовження таблиці 5
Якщо встановлено винуватця нестачі
У разі встановлення винуватця нестачі згідно з п.п. 11.12 Інструкції № 69 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) цінностей визначається з урахуванням положень Порядку № 116
4. Відображено суму, що стягується з винної особи	375	746	--	--
5. Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету (якщо шкода розраховується згідно з Порядком № 116)	746	642	--	--
6. Відшкодовано шкоду винною особою	301, 311, 661	375	*	*
* Якщо винна в нестачі особа відшкодовує шкоду підприємству, то підприємство (п.п. 8.4.9 Закону про податок на прибуток): -- збільшує валові доходи на суму компенсації, що залишається у розпорядженні підприємства, за ОФ групи 1; -- зменшує балансову вартість відповідної групи ОФ на суму компенсації, що залишається у розпорядженні підприємства, за ОФ груп 2, 3 і 4.
7. Перераховано відповідну суму до бюджету	642	311	--	--

1.4 Інвентаризація валютних коштів підприємства, облік її результатів

При інвентаризації каси необхідно враховувати вимоги Інструкції № 69 і Положення № 637 [19].

Так, згідно з п. 7 Інструкції № 69 основними завданнями інвентаризації каси, зокрема, є:

-- виявлення фактичної наявності коштів;

-- установлення надлишку або нестачі коштів шляхом порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

-- перевірка дотримання умов та порядку зберігання грошових коштів.

Інвентаризація каси проводиться у строки, установлені керівником.

Ця процедура включає перерахунок фактичної наявності:

-- грошових коштів (вони можуть знаходитися безпосередньо в касі підприємства, у скриньці РРО або в дорозі);

-- грошових документів (поштових марок, оплачених проїзних квитків, оплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо);

-- цінних паперів (векселів, акцій, інвестиційних сертифікатів);

-- чекових книжок.

Перед інвентаризацією матеріально відповідальна особа дає розписку про те, що до початку інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на кошти, здані до бухгалтерії, та всі кошти, що надійшли під її відповідальність, оприбутковано, а ті, що вибули, списано за видатками.

Якщо на момент перевірки в касі є цінності інших юридичних або фізичних осіб, касир зобов'язаний зафіксувати це в розписці, указавши необхідні реквізити цих осіб (найменування юридичної особи, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, адреси тощо), кількість та вартість конкретних цінностей, які за ними значаться. Якщо на момент перевірки у приміщенні каси знаходяться особисті гроші або інші цінності касира (наприклад, проїзні квитки, путівки або цінні папери), їх кількість та суму також має бути зазначено в розписці.

У ході інвентаризації всі готівкові кошти, що зберігаються в касі, перераховуються покупюрно. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Якщо підприємство застосовує РРО, касир-оператор РРО звіряє готівку, що є на місці проведення розрахунку, із сумою, зазначеною в денному Х-звіті РРО.

Готівка в іноземній валюті вноситься до акта із зазначенням назви та суми іноземної валюти, курсу НБУ, що діє на день інвентаризації, суми іноземної валюти в перерахунку у грошову одиницю України. Цей запис може виглядати, наприклад, так: «Залишок іноземної валюти в касі становить 100 (сто) доларів США, що за курсом НБУ (7,911 грн. за 1 долар США) на день складання акта дорівнює 791 грн. 10 коп.».

Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком. Якщо готівкових коштів у касі зберігається менше, ніж за даними обліку, -- це нестача.

При виявленні під час інвентаризації надлишку або нестачі готівки з'ясовуються обставини їх виникнення. При цьому надлишок прибуткується в касі шляхом виписування прибуткового касового ордера або шляхом проведення через РРО за допомогою операції «Службове внесення». Сума надлишку зараховується в дохід підприємства (на це, зокрема, указано в п. 2.5.19 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572), а сума нестачі стягується з винної особи (як правило, це касир, з яким має бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність).

В умовах автоматизованого ведення касової книги проводиться перевірка правильності роботи програмних засобів обробки касових документів.

При інвентаризації грошових коштів у дорозі (грошових сум, унесених до кас банків, ощадних кас або поштових відділень для подальшого їх зарахування на поточні чи інші рахунки підприємства) звіряються суми, що значаться на субрахунках 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» та/або 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті», з даними квитанцій установ банку, поштового відділення, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку.

Грошові документи перевіряють у тому самому порядку, що і готівка: їх кількість повинна збігатися з даними обліку.

Щодо цінних паперів, то їх інвентаризують поштучно, акцентуючи увагу на:

-- фактичній наявності;

-- правильності оформлення та реальності їх вартості, відображеної в балансі підприємства;

-- повноті та своєчасності відображення в бухгалтерському обліку доходів від фінансових інвестицій.

Інвентаризація цінних паперів проводиться окремо за емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної та балансової вартості, строків їх погашення.

Якщо підприємство зберігає цінні папери в депозитарії, то їх наявність підтверджується випискою депозитарію, на яку і слід орієнтуватися при проведенні інвентаризації.

Робота комісії з інвентаризації каси завершується складанням Акта про результати інвентаризації готівкових коштів, форму якого наведено в додатку 7 до Положення № 637 [19].

Цей акт складається у двох примірниках, його підписують члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальна особа (тобто касир). Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства, а другий -- залишається у матеріально відповідальної особи.

Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) передаються до бухгалтерії для складання звіряльних відомостей щодо тих цінностей та розрахунків, стосовно яких установлено відхилення від облікових (кількісних, сумових) даних.

У бухгалтерії дані всіх інвентаризаційних описів звіряються з даними бухгалтерського обліку. Для відображення результатів інвентаризації ТМЦ, щодо яких виявлено відхилення від облікових даних, використовується Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (форма № інв-19). До неї долучають пояснення осіб, відповідальних за використання та зберігання ТМЦ.

Загальні результати інвентаризації в частині встановлених розбіжностей (нестач, надлишків, сумових різниць) відображаються у Відомості результатів інвентаризації, в якій спочатку заповнюються графи 1 -- 5. На підставі цього документа провадиться робота з урегулювання виявлених розбіжностей, а саме: комісія вивчає всі обставини справи (проводить внутрішнє розслідування, за необхідності -- експертизу), матеріально відповідальні особи дають усні та письмові пояснення виявленим розбіжностям.

Якщо виявлена розбіжність стала наслідком облікової помилки (документ не проведено в обліку, неправильно оприбутковано (списано) деякі позиції за накладною, двічі проведено той самий документ тощо), то ця різниця не вважається фактичним надлишком або нестачею. У податковому та бухгалтерському обліку така розбіжність ліквідується в порядку виправлення помилок. Підставою для такого коригування є бухгалтерська довідка.

Протокол інвентаризаційної комісії разом з доданими до нього Відомістю результатів інвентаризації (де вже заповнено графи 6 -- 9) та іншими підтверджуючими документами передається для затвердження керівнику підприємства, який має у п'ятиденний строк вивчити і затвердити Протокол (п.п. «в» п.п. 11.12 Інструкції № 69).

Після затвердження Протоколу висновки постійної діючої інвентаризаційної комісії щодо врегулювання інвентаризаційних розбіжностей набувають сили розпорядчого документа і стають підставою (первинним документом) для виконання записів у бухгалтерському.

Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому завершено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

2. Розрахункова частина

Завдання для розрахункової частини

Таблиця Б-1- Загальні дані

Показники	Варіант 3/4
Корисний строк експлуатації основних засобів, врахованих на рахунку 103, років	40
Корисний строк експлуатації основних засобів, врахованих на рахунку 104, %	6,5
Курс долара США на кінець січня, лютого, березня, гривень до 1 долара США	5,5
Ставка ПДВ (%)	20
Річна ставка по кредиту, %	26
Ставка відрахувань в фонд страхування від нещасного випадку, %	0,95

Таблиця Б-2* Дані для заповнення початкового балансу

Дані по рахункам активу та пасиву початкового балансу	Варіант 3/4
Рахунок 103 Будівля магазину Будівля виробничого цеху Адміністративна будівля	125000 100000 32455
Рахунок 201 метал (кількість, сума) метал (кількість, сума) метал (кількість, сума) метал (кількість, сума)	20/9000 40/19200 10/6800 35/18600
Рахунок 282	32000
Рахунок 361 (дебетове сальдо) фірма «Омега» фірма «Альфа»	16700 22000
Рахунок 371 (дебетове сальдо) фірма «Транссервіс» Укрреклама	5400 4200
Рахунок 377 (по розрахунках з робітниками за позиками)	64000
Рахунок 40	410900
Рахунок 501	75000
Рахунок 631 (кредитове сальдо) фірма Опторг Металобаза №1	12000 30500
Рахунок 681 (кредитове сальдо) фірма Явір фірма Ладога	21600 26700

Таблиця Б-3 - Дані для заповнення журналу господарських операцій

Номер господарської операції	Сума, грн. Варіант 3/2
1	14800
З-а (в USD)	10000
13	5000
17 (загальна сума, в т.ч. ПДВ)	15000
22 (загальна сума)	84000
24 (кількість відгруженого товару)	185
25	3000
26 (кількість отриманого металлу)	200
28	20000
31	32600
34 (загальна сума, в т.ч. ПДВ)	36000
36 (% торгової націнки)	20
37-а	54000
51 (кількість відгруженої продукції)	400

Розрахунок показників

1. Розрахунок амортизації основних засобів

1) Розрахунок амортизації основних засобів проводиться прямолінійним методом:

САрічна= Ас/Ес, де САрічна- сума амортизації річна

Ас - амортизована вартість основних засобів в гривнях

Ес- корисний строк експлуатації основних засобів, років Ас=Пс-Лс, де

Пс- первісна вартість основних засобів в гривнях

Лс - ліквідаційна вартість основних засобів в гривнях

Ас=Пс-ЛС = 12500,00-10000,00=2500,00

Визначили ліквідаційну вартість із суми коштів, яку планує отримати підприємство від реалізації основних засобів (наприклад, магазину) після закінчення корисного строку експлуатації.

Застосовується цей метод нарахування амортизації для основних засобів, що враховані на рахунку № 103 „Будівлі та споруди”. В нашому випадку первісна вартість ОЗ, що враховані на рахунку 103 „Будівлі та споруди” складає 257455,00 грн. Корисний строк експлуатації основних засобів 40 років.

Визначаємо суму річної амортизації:

САрічна = 257455,00 /40 років = 6436,38 грн.

Так, як нарахування амортизації основних засобів проводиться помісячно, то для цього потрібно суму річної амортизації розділити на 12 місяців.

Проводимо розрахунок амортизації основних засобів по об'єктам за місяць:

Будівля магазину 125000/40/12=260,42 грн.

Будівля виробничого цеху 100000,00/40/12=208,33 грн.

Адміністративна будівля 32455/40/12= 67,61 грн.

Нарахування амортизації по основним засобам по рахунку 103 „Будівлі та споруди” проведено в Журналі господарських операцій за №№ 20,30,48.

2) Розрахунок амортизації основних засобів методом прискореного зменшення залишкової вартості:

САрічна = Зв*Na*2 , де

100%

Зв - залишкова вартість основних засобів на початок року

Na - річна норма амортизації в %

Na=100%/6.5=15.4

Цей метод застосовується для нарахування амортизації для основних засобів, що враховуються на рахунку 104 „Машини та обладнання”.

Визначаємо річну суму амортизації по рахунку № 104 „Машини та обладнання” САрічна = 38640,00*15.4%=5950.56 грн.

Розраховуємо місячну суму нарахування амортизації : 5950.56 грн./12місяців= 495.88грн.

Це проведення відображені в Журналі господарських операцій за №№ 30,48

2). Розрахунок вартості вибуття запасів

1. При відпуску матеріалів у виробництво розрахунок їх вартості здійснюється двома методами: FIFO та середньозваженої собівартості.

Відпуск матеріалів за методом FIFO розраховується шляхом списання в першу чергу матеріалів, що надійшли на цей час першими. „ Першим прийшов -першим вибув”.

20*420+(25-5)*480= 8400+2400=10800,00 грн.

Результати розрахунку відображені в Таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Облік руху матеріалів по методу FIFO

Найменування запасів	Ціна	Залишок запасів на початок	Витрачено	Залишок запасів на кінець
		К-ть	сума	К-ть	сума	К-ть	сума
метал	450	20	9000	20	9000	-	-
метал	480	40	19200	5	2400	35	16800
метал	680	10	6800			10	6800
метал	531,43	35	18600			35	18600
разом		105	53600	25	11400	80	42200

Розрахунок за методом середньозваженої собівартості визначається шляхом ділення загальної суми залишку на загальну кількість матеріалів:

53600,00 грн. / 105 од. = 510,48 грн.

Потім множимо середньозважену ціну на кількість витраченого матеріалу

510,48 грн. *25 од. = 12762,00 грн.

інвентаризація майно валютний

Таблиця 3.2 - Облік руху матеріалів по середньозваженій собівартості

Найменування запасів	Ціна	Залишок запасів на початок	Витрачено	Залишок запасів на кінець
		К-ть	сума	К-ть	сума	К-ть	сума
метал	450	20	9000
метал	480	40	19200
метал	680	10	6800
метал	531,43	35	18600
разом		105	53600	25	12762,00	80	40838,00

Для відображення в Журналі господарських операцій використані дані того методу, за яким вартість витрачених матеріалів визначена як максимальна, тобто середньозваженої ціни.

Аналогічно робимо розрахунок вартості витрачених матеріалів за господарською операцією № 29 (Відпущено матеріал у кількості 235 од. на виробництво). Метод визначення вартості одиниці товару на протязі року згідно з Наказом про облікову політику на підприємстві не змінюється. Отже, визначаємо за методом середньозваженої ціни:

(40838,00 грн. + 45000,00 грн. )/ (80 од.+200 од.)= 85838,00 грн./280 од.= 306,56 грн. за одиницю.

306,56 грн. за одиницю множимо на 235 одиниць, що витрачено = 72041,60 грн.

Визначаємо кількість запасів на кінець періоду - 80+200-235=45 одиниць

Визначаємо вартість запасів на кінець періоду - 40838,00+45000,00-7241,60=13796,60.

Результати розрахунку відображені в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 - Вибуття запасів

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
Відпущено матеріал (метал) в кількості 25 од. на монтаж основних засобів	152	201	12762,00
Відпущено матеріал (метал) в кількості 235 од. на виробництво	23	201	72041,60

3) Реалізація товарів в роздріб

Підприємство на протязі звітного періоду отримало від постачальника товарів на загальну суму 36000,00 грн. з ПДВ. За придбання товару були нараховані посередницькі послуги в суму 6000,00 грн. з ПДВ. При передачі товару в роздріб на нього була встановлена торгова націнка в розмірі 20% до первісної вартості придбання.

Ці операції відображені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Оприбуткування товарів по первісній вартості

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
Отримано товар в магазин від постачальника А) прихід товару по ціні постачальника	282	631	30000,00
Б) відображення ПДВ по оприбуткованому товару	641-1	631	6000,00
Оприбутковані посередницькі послуги по придбанню товару А) збільшення вартості товару на суму посередницьких послуг	282	631	5000,00
Б) відображення ПДВ по посередницьким послугам	641-1	631	1000,00

Для встановлення торгової націнки необхідно в першу чергу визначити фактичну собівартість партії придбаного товару, яка складається із вартості самого товару та вартості послуг посередника по придбанню цього товару 30000,00 + 5000,00 = 35000,00 грн.

Далі визначаємо торгову націнку (СТН) за формулою та % торгової націнки 20%:

Снт=35000,00*(20%+20%+(20%*20%)/100% = 15400,00

100%

В бухгалтерському обліку ця операція відображена наступним проведенням - таблиця 3.5.

Встановлення торгової націнки на товар

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
Встановлена торгова націнка на отриманий товар в магазин в розмірі 20% до його фактичної собівартості	282	285	15400,00

4). Розрахунок вибуття запасів

1) При вибутті запасів за методом продажу собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між обсягом реалізації товарів по продажній вартості (Vp) та реалізованою торговою націнкою, що припадає на ці товари (Тнр)

Тнр= Vp*Cp%тн , де

100%

Ср%тн- середній процент торгової націнки

Ср%тн = СПК285+ КО285 * 100%,

СПД282+ДО282

де СПК285 - залишок торгової націнки на початок звітного періоду (сальдо початкове кредитове по рахунку 285) - 15000,00 грн.

КО 285 - надходження (нарахування) торгової націнки за звітний період (кредитовий оборот по рахунку 285)- беремо дані із таблиці 3.5 - 15400,00 грн.

СПД282 - залишок товарів по продажній вартості на початок звітного періоду (сальдо початкове дебетове по рахунку 282) - 32000,00

ДО282 - надходження товару по продажній вартості за звітний період (дебетовий оборот по рахунку 282) - беремо дані із таблиці 3.4 -35000,00 грн. Розраховуємо середній % торгової націнки :

Ср%тн= 15000+15400 * 100% = 36,9

32000+35000+15400

Визначаємо торгову націнку, що приходиться на реалізовані товари шляхом множення загального обсягу реалізації в роздріб на середній процент торгової націнки:

Тнр = 54000*36,9% = 19926,00

100%

Визначаємо собівартість реалізованих товарів як різницю між загальним обсягом реалізації та реалізованою торговою націнкою:

54000грн. -19926 грн.=34074,00 грн.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій по реалізації в роздріб наведено в таблиці 3.6

Таблиця 3.6 - Реалізація в роздрібній торгівлі

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
Реалізовано товар в роздріб (магазин), відображення: А) дохід від реалізації товару в роздріб	301	702	54000,00
Б) ПДВ від реалізації товару в роздріб	702	641-1	9000,00
В) торгова націнка на реалізовані товари	285	282	19926,00
Г) собівартість реалізованих товарів	902	282	34074,00

1. Розрахунок собівартості готової продукції

Загальна собівартість готової продукції визначається як сума всіх прямих витрат (дебетовий оборот по рахунку 23 та загальновиробничих витрат (дебетовий оборот по рахунку 91). Собівартість одиниці готової продукції визначається шляхом ділення загальної собівартості готової продукції на її фактично вироблену кількість.

На підприємстві загальна сума витрат на виробництво готової продукції складає:

- прямі виробничі витрати (дебетовий оборот по рах.23) - 120397,77 грн.

- загальновиробничі витрати (дебетовий оборот по рах.91) - 1726,99 грн.

Підприємство оприбуткувало готову продукцію на склад в кількості 2000 од., при цьому залишку незавершеного виробництва немає. В бухгалтерському обліку ця операція відобразиться проводками, наведеними в таблиці 3.7.

Загалом собівартість готової продукції складає:

120397,77 +1726,99 =122124,76 грн.

Таблиця 3.7. - Оприбуткування готової продукції по собівартості

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
Оприбуткована готова продукція в кількості 2000 од. А) списання всіх прямих витрат Б) списання загальновиробничих витрат	26 26	23-1 91	120397,77 1726,99

Собівартість однієї одиниці готової продукції складає: 122124,76/2000=61,06 грн.

6. Розрахунок нарахування відсотків на банківський кредит

Сума % за використання банківським кредитом (Сб%) нараховується шляхом множення суми заборгованості за кредит (Ск) на процентну денну ставку (Пр.с.д.) та на кількість днів користування кредитом (Дн)

У підприємства на початок року заборгованість перед банком по довгостроковому кредиту (рахунок 5010 складає 75000,00 грн.

Нарахування процентів проводиться щоквартально за ставкою - 26 % .

На протязі першого кварталу підприємство 25 лютого частково погасило банківський кредит в сумі 15000,00 грн., що відображається в бухгалтерському обліку нижче приведеним записом

Дата	Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
25.02	Частково погашено банківський кредит	501	311	15000,00

Суму процентів по кредиту визначаємо в 4 єтапа:

1) Визначаємо середньоденну ставку в % за кредит шляхом ділення річної ставки: Прс.д. = Пр.с.г. = 26/360=0,072

2) Розраховується сума відсотків, виходячи з первісної заборгованості за кредит (75000,00 грн. - початкове кредитове сальдо по рахунку 501 та за фактичний час використання (55 днів 25.02 частково погашений кредит у сумі 15000,00)

75000*55*0,072% = 2970,00 грн

100%

3) Розраховується сума відсотків, виходячи з залишку заборгованості за кредит 55000,00 грн (75000,00-20000,00) за фактичний час використання (35 днів) до кінця кварталу, з 25 лютого по 31 березня

55000,00*35дн* 0,072% = 1386 грн

100%

4) Визначається загальна сума % за кредит банку

2970+1386=4356,00 грн.

В бухгалтерському обліку ця операція відображається проведенням, приведеним нижче:

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
Нараховані проценти за користування банківським кредитом (за квартал)	79 951	951 684	4356,00 4356,00

7.Розрахунок курсової різниці

На початок січня залишок грошових коштів в іноземній валюті по рахунку 312 складає 4240 $ США.

Курс НБУ на початок періоду - 5,0 4240*5,0= 21200,00 грн

Курс НБУ поточний 5,5 4240*5,5 = 23320,00

Курсова різниця 23320,00-21200,00=2120,00

Підприємство отримало від іноземного постачальника товар на суму 10000$

Курс НБУ 5,3 10000*5,3=53000,00 грн

Курс поточний 5,5 10000*5,5= 55000,00

Курсова різниця по дебіторські заборгованості покупцям 55000,00-53000,00=2000,00

Бухгалтерський облік господарських операцій приведено в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8. -Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті та курсових різниць

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
1	2	3	4
Відображається курсова різниця по операціям в іноземній валюті: - по залишкам грошових коштів	312	714	2120,00
- по дебіторській заборгованості покупцям	362	714	2000,00

8. Розрахунок відрахувань на соціальні заходи та податку з доходу фізичних осіб.

Підприємство нарахувало заробітну плату наступним категоріям робітників:

А) основним виробничим робітникам 5000,00 грн.

Б) загально виробничому персоналу 800,00 грн.

В) продавцю магазину 1500,00 грн.

Г) апарату управління підприємства 1200,00 грн.

Розрахунки на державне пенсійне страхування, державне соціальне страхування, страхування від безробіття, страхування від нещасного випадку проводиться шляхом множення розміру нарахованої заробітної плати на відповідні діючі нормативи і діленням на 100%:

-на державне пенсійне страхування - 32% на заробітну плату та 2% із заробітної плати. (На теперішній час діє Єдиний соціальний внесок, замість чотирьох фондів)

-на державне соціальне страхування- 2,9 % на заробітну плату та 0,5% із заробітної плати;

-на страхування від безробіття -1,9% на заробітну плату та 0,5% із заробітної плати

-на страхування від нещасного випадку по нашому варіанту -0,95% на заробітну плату.

Прибутковий податок (зараз податок з доходів фізичних осіб) нараховується із загальної суми нарахованої заробітної плати за мінусом утримань із заробітної плати на соціальні заходи. При цьому ставка прибуткового податку на цей час встановлена 15%.

Відображення нарахованої заробітної плати , відрахування та утримання із заробітної плати відображені в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Нарахування заробітної плати, відрахування та утримання із заробітної плати

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
1	2	3	4
Нарахована заробітна плата :
А) основним виробничим робітникам	23	661	5000,00
Б) загально виробничому персоналу	91	661	800,00
В) продавцю магазину	93	661	1500,00
Г) апарату управління підприємства	92	661	1200,00
Нараховані відрахування до Пенсійного фонду 32%
А) на зарплату виробничих робітників	23	651	1600,00
Б) на зарплату загально виробничого персоналу	91	651	256,00
В) на зарплату продавця магазину

Подобные документы

• Інвентаризація та облік товарних втрат на підприємствах роздрібної торгівлі

  Інвентаризація як необхідна умова діяльності підприємства. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та метод бухгалтерського обліку. Аналіз комерційної діяльності базового підприємства. Документальне оформлення результатів інвентаризації та її облік.
  
  курсовая работа [1017,3 K], добавлен 30.01.2012
  

• Облік грошових коштів та розрахунків на підприємствах

  Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Інвентаризація грошових коштів в касі і оформлення інвентаризації на ТОВ "Юсес-Львів". ООблік грошових коштів на розрахункових рахунках у банках. Відображення в обліку господарських операцій.
  
  курсовая работа [229,9 K], добавлен 25.05.2016
  

• Облік і аудит товарно-матеріальних цінностей (на матеріалах ВАТ "Завод "Червоний Жовтень")

  Економічна суть товарно-матеріальних цінностей, їх склад і класифікація. Порядок проведення інвентаризації та переоцінки цінностей, відображення їх результатів у бухгалтерському обліку. Організація аудиту надходження та використання матеріальних ресурсів.
  
  дипломная работа [255,0 K], добавлен 28.02.2012
  

• Особливості обліку та аналізу матеріальних запасів підприємства на прикладі ЗАТ "Символ"

  Сутність матеріальних запасів підприємства. Мотиви створення матеріальних запасів та їх функціональне призначення. Методи оцінки вибуття матеріальних запасів. Бухгалтерський облік матеріальних запасів ЗАТ "Символ". Інвентаризація матеріальних цінностей.
  
  дипломная работа [127,1 K], добавлен 01.10.2010
  

• Організація проведення інвентаризації активів і витрат на ДП "Дубенський лісгосп"

  Організація проведення інвентаризації грошових засобів, витрат на ДП "Дубенський лісгосп", порядок відображення в обліку її результатів. Відображення результатів інвентаризації активів і зобов'язань підприємства в умовах функціонування АРМ бухгалтера.
  
  дипломная работа [455,3 K], добавлен 19.07.2011
  

• Облік активної частини балансу підприємства

  Економічна суть, форми, структура, класифікація матеріальних активів. Нормативна та законодавча база з організації обліку матеріальних активів. Зарубіжний досвід обліку матеріальних активів. Порядок ведення аналітичного обліку і проведення інвентаризації.
  
  дипломная работа [150,4 K], добавлен 25.08.2010
  

• Облік витрат фармацевтичного підприємства

  Поняття бухгалтерського обліку на підприємстві, його сутність та завдання. Оформлення балансу. Інвентаризація як форма контролю за збереженням ТМЦ. Сутність подвійного запису. Витрати підприємства. Організація обліку витрат в фармацевтичній компанії.
  
  курсовая работа [52,8 K], добавлен 28.03.2016
  

• Порядок проведення інвентаризації на підприємстві

  Поняття, суть, значення та види інвентаризації, теоретичні аспекти проведення та порядок відображення в обліку її результатів. Перевірка наявності основних засобів, запасів та зобов'язань. Шляхи вдосконалення організації і методики проведення перепису.
  
  дипломная работа [215,1 K], добавлен 12.10.2010
  

• Документальне оформлення результатів інвентаризації поточних зобов’язань та відображення їх в обліку

  Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах. Складання інвентаризаційних описів та порядок відображення в обліку та фінансовій звітності результатів інвентаризації. Особливості проведення інвентаризації дебіторської заборгованості.
  
  реферат [20,2 K], добавлен 04.01.2014
  

• Контрольно-ревізійна робота на підприємстві

  Планування та облік контрольно-ревізійної роботи. Перевірка правильності визначення фактичної собівартості реалізованої продукції, розрахунку листів тимчасової непрацездатності. Інвентаризація основних засобів та МШП, наявності грошових коштів у касі.
  
  контрольная работа [33,6 K], добавлен 03.12.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам