Організація бухгалтерського обліку на молочно-переробному підприємстві

Кредитовий обіг за рахунком 10 “Основні засоби” із Журналу 4 переносять у реєстр узагальненого обліку - Головну книгу, де його загальну суму записують за цим рахунком, а часткові суми на інших розворотах цього реєстру -- за дебетом тих рахунків, з якими він кореспондує.

Кожному об'єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер, який зберігається за цим об'єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформлюють наявність і рух об'єкта: типова форма № ОЗ -1 "Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів", "Акт на списання основних засобів", форма № ОЗ -3 тощо.

На підприємствах, що мають невелику кількість об'єктів, аналітичний облік основних засобів ведуть за допомогою інвентарних книг.

Для контролю за зберіганням інвентарних карток складають в одному примірнику "Опис інвентарних карток обліку основних засобів" (типова форма №03-7) у розрізі класифікаційних груп.

Для пооб'єктного обліку основних засобів у місцях їх знаходження, експлуатації ведуться інвентарні списки основних засобів (типова форма №ОЗ-9), в яких вказуються інвентарний номер, повна назва і первісна вартість об'єкта, вибуття (переміщення).

Аналітичний облік основних засобів відображає технічну та економічну характеристики об'єкта, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінку (індексацію), а також норму амортизаційних відрахувань (норму зносу). В аналітичному обліку відображають усі зміни, що сталися за час експлуатації основних засобів.

Залишкова вартість окремих інвентарних об'єктів основних засобів, що обліковуються на субрахунку №103 "Будинки та споруди", визначається як різниця між вартістю окремого інвентарного об'єкта та сумою зносу цього окремого інвентарного об'єкта.

Залишкова вартість груп основних засобів, облік вартості яких ведеться на субрахунках №105 "Транспортні засоби" і №109 "Інші основні засоби". визначається як різниця між вартістю цих груп та сумою їх зносу (рахунок №13 "Знос (амортизація) необоротних активів").

Відповідно до п. 33 П(С)БО 7 [11] об'єкт основних засобів виключається з складу активів (списується з балансу) у разі вибуття внаслідок:

-- продажі (за грошові кошти, по бартеру);

-- безкоштовної передачі;

-- невідповідності критеріями визнання активом (ліквідація).

Фінансовий результат від вибуття об'єкту основних засобів по якій-небудь з перелічених вище причин визначається за загальним правилом. Так, відповідно до п. 34 П(С)БО 7 [ 11] він є різницею між доходом, отриманим від вибуття об'єкту основних засобів , і його залишковою вартістю, сумою посередніх податків, а також витрат, пов'язаних з таким вибуттям.

Аудит основних засобів - складова загального аудиту фінансово-господарської діяльності господарюючих суб`єктів.

Під час підготовки аудиторської перевірки основних засобів здійснюють планування. Саме на цій стадії дуже важливо опрацювати площину аудиту та окреслити загальну послідовність його проведення.

При здійсненні аудиту основних засобів необхідно в обов'язковому порядку формувати програму аудиту з чіткою розбивкою етапів на виконання робіт: перевірку документації, витрат, понесені у поліпшувальних цілях, капітальних вкладень, амортизаційних відрахувань, переоцінки отриманих і переданих в оренду основних засобів тощо. Загалом можна виділити такі етапи аудиторської перевірки основних засобів:

1) ознайомлення із обліковою політикою підприємства;

2) інвентаризація основних засобів;

3) визнання основних засобів, критерії віднесення до основних засобів;

4) класифікація основних засобів;

5) право власності;

6) встановлення одиниць обліку основних засобів;

7) перевірка достовірності оцінки основних засобів;

8) перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань;

9) перевірка документів, що засвідчують надходження, переміщення, вибуття основних засобів;

10) перевірка правильності заповнення регістрів бухгалтерського обліку;

11) перевірка правильності відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Мета аудиту вибуття та ліквідації основних засобів -- встановити дотримання підприємством вимог П(С)БО 7 «Основні засоби».

Завданням аудиту основних засобів є встановлення:

ѕ правильності визнання, класифікації та оцінки необоротних активів;

ѕ правильності ведення інвентарного обліку необоротних активів;

ѕ достовірності відображення в обліку вибуття необоротних активів;

ѕ достовірності розкриття інформації про основні засоби та нематеріальні активи у Примітках до фінансової звітності.

Об'єктами аудиту вибуття та ліквідації основних засобів є:

ѕ операції, пов'язані з рухом основних засобів ;

ѕ стан оперативного, інвентарного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів;

ѕ матеріали інвентаризації, статистичної та фінансової звітності.

Джерела інформації:

Джерелами інформації для аудиту операцій з необоротними активами є:

1) наказ про облікову політику підприємства;

2) первинні документи з обліку необоротних активів: акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № ОЗ-1), акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. № ОЗ-2), акт списання основних засобів (ф. № ОЗ-3), акт на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗ-4), акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини (ф. № ОЗ-5), інвентарна картка обліку основних засобів (ф. № ОЗ-6), опис інвентарних карток з обліку основних засобів (ф. № ОЗ-7), картка обліку руху основних засобів

(ф. № ОЗ-8), інвентарний список основних засобів (ф. № ОЗ-9), розрахунок амортизації основних засобів (ф. № ОЗ-14, № ОЗ-15 та ОЗ-16);

3) облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку необоротних активів;

4) акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

5) звітність.

Перед безпосереднім проведенням аудиту основних засобів аудитору необхідно:

Ї ознайомитися з обліковою політикою підприємства у частині організації обліку основних засобів за період, що підлягає перевірці, її змінами порівняно з попереднім;

Ї уточнити дати проведення останньої інвентаризації основних засобів та її результатів;

Ї ознайомитися з матеріалами переоцінки основних засобів за станом на 1 січня та їх відображенням в обліку;

Ї перевірити наявність наказів (розпоряджень) про створення на підприємстві постійно діючої комісії щодо списання основних засобів, про осіб, відповідальних за зберігання основних засобів з місцями їх експлуатації, а також з'ясування умов укладених з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

Ї ознайомитися з договорами на оренду основних засобів, укладеними з юридичними та фізичними особами;

Ї перевірити наявність картотеки основних засобів за місцями їх експлуатації у матеріально відповідальних осіб;

Ї вивчити інформацію (наказів, списку матеріально відповідальних осіб, що звільнилися);

Ї встановити забезпеченість бухгалтерії підприємства чинними нормативними документами, що визначають правила ведення обліку основних засобів, зразками міжвідомчих форм уніфікованої документації з обліку цих активів.

Така інформація дасть змогу аудитору на початку перевірки мати загальне уявлення про організацію обліку основних засобів на підприємстві та визначити ті аспекти, що потребують особливої уваги.

Розробимо проект програми аудиту вибуття та ліквідації основних засобів та робочі документи аудитора.

ПРОГРАМА АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Аудиторська фірма

Підприємство

Період перевірки

Мета аудиту: підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операцій пов'язаних з вибуттям та ліквідацією основних засобів.

Якісні аспекти фінансового звіту:

1.Повнота

2.Права і обов'язки

3.Оцінка або вимір

4. Надання і розкриття

Таблиця 2.3 Програма аудиту основних засобів

Завдання аудиту	Якісні аспекти фінансового звіту
А. Перевірка твердження, що необоротні активи, відображені у звітності, належать підприємству	1
Б. Перевірка відповідності оцінки і класифікації необоротних активів діючим Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку	2
В. Перевірка відповідності нарахування та відображення зносу необоротних активів обраній обліковій політиці	3
Г. Перевірка достовірності відображення залишків необоротних активів у звітності підприємства	4
Завдання аудиту	№	Аудиторські процедури для розгляду	Індекс робочого документа	Примітки	Виконавець
Г		Звіряння даних регістрів обліку основних засобів з даними Головної книги	РД1
А,В,Г		Перевірка наявності первинної документації за операціями з основними засобами
А,Б,Г		Перевірка наявності документів на продаж (передачу) основних засобів
Б		Перевірка санкціонування операцій з основними засобами	РД2
Б		Перевірка документального оформлення відображення в обліку результатів інвентаризації основних засобів	РДЗ
Б		Перевірка формування первісної вартості основних засобів і своєчасності їх оприбуткування	РД4
Б		Перевірка обґрунтованостій відображення в обліку витрат на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів	РД5
Б		Перевірка правильності розрахунку індексу переоцінки і результатів переоцінки основних засобів	РД6
В		Перевірка правильності нарахування амортизації і віднесення на відповідні рахунки витрат	РД7
А,Б,В,Г		Перевірка правильності відображення в обліку вибуття, ліквідації основних засобів	РД8

3. Особливості обліку фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції -- активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності підприємства визначає П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Визначення терміна «фінансові інвестиції» надано у п. 4 П(С)БО 2 «Баланс»: фінансові інвестиції -- активи, які утримуються підприємством з метою: одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків від їх володіння; набуття вигідних відносин з іншими підприємствами або контролю над їх діяльністю; майбутні вигоди від зростання вартості здійснених інвестицій. При цьому довгострокові фінансові інвестиції -- це інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент. Поточні -- інвестиції здійснюються на строк, що не перевищує одного року, вони можуть бути вільно реалізовані у будь- який момент [5]. Визначення терміна «фінансові інвестиції» з погляду податкового законодавства знаходимо у п. 14.1.81. Податкового кодексу України: під фінансовою інвестицією слід розуміти господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Залежно від мети здійснення фінансових інвестицій підприємство може отримувати дохід, набувати контроль над об'єктом інвестування та мати інші вигоди. Залежно від терміну, протягом якого підприємство очікує володіти фінансовими інвестиціями, вони поділяються на поточні та довгострокові. Залежно від виду відносин між інвестором та об'єктом інвестування вони поділяються на: інвестиції, що засвідчують відносини позики; інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні підприємства. Інвестиції, які засвідчують відносини позики, придбаються підприємством із метою отримання процентів від надання в тимчасове користування вільних активів. Документами, які засвідчують факт здійснення таких інвестицій, є облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати. Інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні іншого підприємства, здійснюються як з метою отримання доходу від володіння часткою майна іншого підприємства у вигляді дивідендів, так і для набуття контролю або вигідних відносин з інвестиційно привабливим підприємством. Документами для підтвердження факту володіння часткою майна є акції, приватизаційні папери.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від ЗО листопада 2001 р. № 559 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансових інструментів» під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно призводять до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструменту власного капіталу в іншого.

Протягом досліджуваного періоду, ХМК має лише один тип фінансових інвестицій - це утримання облігацій на суму 46 тис грн. при цьому, вони обліковані на рахунку14.

дебіторський заборгованість звітність бухгалтерський

4. Особливості обліку запасів на підприємстві

Основним законодавчим та нормативно - правовим актом, який регулює визнання, оцінку та відображення в бухгалтерському обліку молочної сировини на молокопереробних підприємствах є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” [10]. Відповідно до вимог стандарту, первісною вартістю запасів молочної сировини придбаних за плату є їх собівартість, яка складається із таких витрат як: ціна придбання, що пов'язана з якісними характеристиками молочної сировини (держава встановлює нормативні ціни за 1 літр придбаного молока з нормативними показниками його якості) і сплачується постачальнику згідно з договором постачання; непрямих податків, крім випадків, якщо податки не відшкодовуються молокопереробному підприємству відповідно до чинного законодавства; транспортно-заготівельні витрати до складу яких, на наш погляд, можна віднести: витрати на відрядження із заготівлі сировини, витрати на перевезення запасів власним автотранспортом, оплата тарифів за перевезення молочної сировини сторонніми організаціями; витрати на утримання заготівельних пунктів молочної сировини, вантажно-розвантажувальні роботи; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів молочної сировини і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів молочної сировини, що сталися при їх транспортуванні.

Первісною вартістю запасів молочної сировини, що виготовляються власними силами молокопереробного підприємства, визнається їхня виробнича собівартість. Формування виробничої собівартості таких запасів здійснюється у порядку, передбаченому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”. Собівартість виготовлених запасів молочної сировини молокопереробними підприємствами залежить від фактичних витрат на їх виготовлення, умов та термінів їх використання і зберігання.

До первісної вартості запасів молочної сировини молокопереробних підприємств не включаються витрати, а належать до витрат того періоду, в якому були здійснені (встановлені) [12] і безпосередньо не пов'язані з процесом придбання.

Молочна сировина придбана за плату або виготовлена і призначена для виробництва молочної продукції та незавершеного виробництво зараховуються на баланс молокопереробного підприємства за первісною вартістю. Втім, молокопереробне підприємство зазнає певних труднощів при вирішенні питання, за якою вартістю оприбуткувати зіпсовані запаси молочної сировини. Згідно П(С)БО 9 „Запаси” молочну сировину-запаси можна оприбуткувати в бухгалтерському обліку молокопереробного підприємства за первісною та справедливою вартістю.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів молочної сировини (молока, вершків) неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, вони можуть оцінюватися та відображатися у бухгалтерському обліку молокопереробного підприємства за справедливою вартістю з наступним коригуванням до їх собівартості. Такі запаси молочної сировини, що надійшли на молокопереробне підприємство від постачальника і не відповідають нормативним якісним показникам (щільність г/см3; кислотність, °Т; температура, °С; жирність, %; вміст білка, %) або деякі з них суттєво завищені чи занижені відображаються на позабалансових рахунках до узгодження ціни з постачальником за справедливою вартістю або ціною, вказаною в документах постачальника або погодженою в договорі постачання.

Отже, запаси молочної сировини оприбутковують на баланс за первісною вартістю, а їх справедливою вартість відображається лише в бухгалтерському обліку. Справедлива вартість запасів залежить від якісних показників придбаної молочної сировини.

5. Облік витрат виробництва та обігу на підприємстві

Для обліку і планування витрат підприємства важливе значення має їх класифікація.

Визнані підприємством витрати від звичайної діяльності в бухгалтерському обліку класифікуються по наступних групах:

собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати;

фінансові витрати;

інші витрати.

Крім того, витрати операційної діяльності підприємства підрозділяються по наступних економічних елементах:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші операційні витрати.

Класифікація операційних витрат підприємства приведена на рисунку 5.1.



Рисунок 5.1 - Класифікація операційних витрат підприємства

Витрати класифікуються:

1. за видами діяльності на:

-- витрати звичайної діяльності (операційної, фінансової, іншої звичайної);

-- витрати надзвичайної діяльності;

2. за календарним періодом на:

-- поточні (пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду);

-- одноразові (пов'язані з підготовкою виробництва).

3. за доцільністю на:

-- продуктивні (доцільні для окремого виробництва, виправдані);

-- непродуктивні (брак продукції, оплата понадурочних робіт, втрати від простоїв тощо);

4. за способом віднесення на собівартість на:

-- прямі (витрати, які безпосередньо включаються до собівартості конкретного виду продукції на підставі первинних документів);

-- непрямі (витрати, які потребують розподілу між видами продукції пропорційно вибраній базі, тому що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного виду продукції економічно доцільним шляхом);

5. за єдністю складу на:

-- одноелементні (економічно однорідні витрати, наприклад, паливо, енергія, матеріали, заробітна плата);

-- комплексні (складаються з декількох економічних елементів, наприклад, загальновиробничі витрати);

6. за відношенням до обсягів виробництва на:

-- умовно-постійні (змінюються пропорційно зміні обсягів виробництва);

-- умовно-змінні (не змінюються або майже не змінюються пропорційно зміні обсягів виробництва);

7. за відношенням до виробничого процесу на:

-- основні (безпосередньо пов'язані з виробничим процесом виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт);

-- накладні ( витрати, що пов'язані з управлінням виробництвом).

Проаналізуємо структуру витрат підприємства в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Структура витрат підприємства за 2010-2012 рр.

Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р.
	Сума	Питома вага, %	Сума	Питома вага, %	Сума	Питома вага, %	2009 р.	2010 р.
Податок на додану вартість	1306	16,93	1530	16,89	1084	14,29	-2,64	-2,6
Собівартість реалізованої продукції	5167	66,99	6311	69,67	5170	68,16	1,17	-1,51
Адміністративні витрати	620	8,04	889	9,81	572	7,54	-0,5	-2,27
Інші операційні витрати	620	8,04	291	3,21	678	8,94	0,9	5,73
Фінансові витрати	0	0,00	38	0,42	81	1,07	1,07	0,65
Усього витрат і відрахувань	7713	100,00	9059	100,00	7585	100,00	0	0

Як показують дані отримані в таблиці структура витрат підприємства в 2010 році склалась наступним чином ПДВ займає 16,9 % в загальній сумі витрат яка становить 1306 тис грн., собівартість реалізованої продукції займає першу позицію по питомій вазі в загальній структурі, а саме 66,99 %. Велику питому вагу мають адміністративні витрати - 8,04 %, інші операційні витрати склали 620 тис грн. або 8,04 %.

В 2011 році структура витрат склалась наступним чином: найбільшу питому вагу має звісно собівартість продукції - 69,67%, адміністративні витрати - 9,81. В звітному році у зрівнянні з 2010 роком витрати на ПДВ зменшились як в абсолютному виразі (-222 тис грн.) так і в структурі, тепер вони займають на 2,64 % більше, зменшення становить 17 %.

Собівартість продукції зросла на 3 тис. грн., її питома вага в загальній структурі витрат збільшилась на 1,17 %, що є негативним фактором впливу на фінансові результати підприємства. Позитивною зміною є і зменшення питомої ваги адміністративних витрат на 0,5 %.

Інші операційні витрати збільшились на 58 тис. грн. або на 9,35 %, в структурі витрат вони займають на 0,9 % більше ніж у 2010 році.

Загальна сума витрат підприємства в звітному році зменшилась на 128 тис грн. або на 1,66 %.

Аналітичний облік адміністративних витрат ведеться по статтях витрат.

Адміністративні витрати є витратами звітного періоду. В кінці місяця загальна сума сформованих адміністративних витрат списується на фінансовий результат. Така операція відображається наступним записом:

Дебет 791 «Результат основної діяльності» -- Кредит 92 «Адміністративні витрати» і оформляється бухгалтерською довідкою.

Узагальнення даних по рахунку 92 «Адміністративні витрати» проводиться: при журнально-ордерній формі обліку в Журналі 5 (додаток 5) або 5А, а при спрощеній формі обліку -- у Відомості 5-м.

Порядок відображення адміністративних витрат підприємства на рахунках бухгалтерського обліку показаний в таблиці 5.2 .

Таблиця 5.2 Порядок відображення адміністративних витрат

Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
Накладна-вимога на відпустку (внутрішньо переміщення) матеріалів	Списані на адміністративні витрати на:
	-- побутову хімію	92	809
	-- господарський інвентар	92	809
Виписування банку	Віднесена до складу адміністративних витрат сума збору до Пенсійного фонду при покупці валюти	92	84
	Віднесена до складу адміністративних витрат комісійна винагорода банку за покупку валюти	2	84
Розрахункова відомість, Відомості розподілу заробітної платні виробничого персоналу на собівартість вироблюваної продукції	Віднесена на адміністративні витрати заробітна платня, нарахована адміністративному персоналу підприємства	92	811
Розрахунок заробітної платні працівників з урахуванням індексації	Віднесена на адміністративні витрати сума індексації заробітної платні, нарахованої адміністративному персоналу підприємства	92	813
Відомість нарахування внесків до соціальних фондів	Віднесена на адміністративні витрати сума внесків до соціальних фондів, нарахована на заробітну платню адміністративного персоналу: <8>
	-- внесок до Пенсійного фонду	92	821
	-- внесок до Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності	92	822
	-- внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття	92	823
	-- до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві	92	826
Бухгалтерська довідка	Віднесена на адміністративні витрати сума резерву на оплату відпусток адміністративного персоналу підприємства: <8>
	-- виходячи з витрат на оплату праці	92	814
	-- виходячи з витрат на загальнообов'язкове пенсійне страхування	92	821
	-- виходячи з витрат на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	92	822
	-- виходячи з витрат на соціальне страхування на випадок безробіття	92	823
	-- виходячи з витрат на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві	92	826
Акт списання	Віднесена до складу адміністративних витрат вартість бланків строгого обліку, списаних в 4 кварталі	92	809
Відомість нарахування амортизації НМА	Віднесена до складу адміністративних витрат сума амортизації ліцензії	92	833

Аналітичний облік витрат ведеться по видах витрат.

По дебету рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, а по кредиту -- її списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Щомісячне списання витрат на збут в кореспонденції з рахунком 791 «Результат операційної діяльності» оформляється шляхом складання бухгалтерської довідки. Узагальнення даних по рахунку 93 Витрати на збут» проводиться: при журнально-ордерній формі обліку в Журналі 5 або 5А, а при спрощеній формі обліку -- у Відомості 5-м [13].

Порядок відображення витрат на збут на рахунках бухгалтерського обліку показаний в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 Відображення витрат на збут

Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
Розрахункова відомість, Відомості розподілу заробітної платні виробничого персоналу на собівартість вироблюваної продукції	Віднесена до складу витрат на збут заробітна платня, нарахована працівникам, зайнятим збутом продукції підприємства	93	811
Розрахунок заробітної платні працівників з урахуванням індексації	Віднесена до складу витрат на збут сума індексації заробітної платні, нарахованої працівникам, зайнятим збутом продукції підприємства	93	813
Відомість нарахування внесків до соціальних фондів	Віднесена до складу витрат на збут сума внесків до соціальних фондів, нарахована на заробітну платню працівників зайнятих збутом продукції:
	-- внесок до Пенсійного фонду	93	821
	-- внесок до Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності	93	822
	-- внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття	93	823
	-- внесок до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві	93	826
	Віднесена до складу витрат на збут сума резерву на оплату відпусток персоналу, зайнятого збутом продукції:
	-- виходячи з витрат на оплату праці	93	814
	-- виходячи з витрат на загальнообов'язкове пенсійне страхування	93	821
	-- виходячи з витрат на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	93	822
	-- виходячи з витрат на соціальне страхування на випадок безробіття	93	823
	-- виходячи з витрат на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві	93	826

Облік витрат підприємства, пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут» Плану рахунків.

Облік витрат операційної діяльності підприємства, окрім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» ведеться на рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності».

По дебету рахунку відображається сума визнаних витрат, а по кредиту списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

6. Облік дебіторської заборгованості на підприємстві

Дебіторська заборгованість, рахунки до одержання (Accounts Receivable) - суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в кредит. В балансі підприємства записуються як активи.

Економічна сутність терміна "дебіторська заборгованість" - це сума заборгованості юридичних та фізичних осіб перед підприємством на конкретну дату. Дебіторська заборгованість може виникати щодо продажу товарів, наданих робіт (послуг), відшкодування збитків і задоволення претензій, розрахунків із підзвітними особами тощо.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Дія П(С)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.

Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 "Баланс" у складі активів. Активи підприємства - це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати.

Відповідно до П(С)БО 10, дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і поточну. Дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується залежно від: термінів її погашення, ймовірності її погашення, оцінки відображення її в балансі.

Порядок оцінювання дебіторської заборгованості наведено на рис. 6.1.

Рисунок 6.1 Оцінювання дебіторської заборгованості

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками є первинні документи з обліку розрахунків. Перелік первинних документів з обліку розрахунків наведено в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості
- накладні; - рахунки-фактури; - рахунки; - акт прийнятих робіт, послуг; - податкові накладні; - товарно-транспортні накладні;	- комерційні документи (рахунки-фактури -- invoice); - транспортні накладні (СМR-залізнична транспортна накладна, авіаційна накладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи); - платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ; - розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць тощо
Погашення заборгованості
Виписка банку, прибутковий касовий ордер	Виписка банку, векселі тощо

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін з виконання умов договорів та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань. При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) за бартерним обміном в обов'язковому порядку складаються рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.

Структура договору, за яким постачальник зобов'язується відвантажувати покупцю продукцію власного виробництва згідно з попереднім замовленням або ж із наявного асортименту, з одного боку, а з іншого боку -- покупець зобов'язується приймати й оплачувати дану продукцію.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» призначений для обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселями, а також узагальнення інформації про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки: 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» -- для обліку розрахунків з покупцями і замовниками, що перебувають на митній території України; 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» -- для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками з експортних операцій; 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ» -- для обліку операцій з учасниками промислово-фінансових груп.

За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів і включені до вартості реалізації; за кредитом -- сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків.

Кореспонденція рахунків щодо бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками наведена в табл. 6.2.

Таблиця 6.2 Кореспонденція рахунків щодо обліку розрахунків з покупцями та замовниками

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунки
		Дебет	Кредит
1	Повернуто покупцеві коштів: - за неотриману продукцію - надлишково перераховані кошти	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»	30 «Каса» 31 «Рахунки в банках»
2	Одержано вексель від покупців	18 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 34 «Короткострокові векселі одержані»	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
3	Відновлено суму заборгованості покупця, яка раніше була визнана безнадійною, в результаті зміни його фінансового стану	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»	716 «Відшкодування раніше списаних активів» 071 «Списана дебіторська заборгованість»
4	Відображено дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»	70 «Дохід від реалізації»
5	Відображено дохід від реалізації оборотних активів	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»	712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»
6	Відображено курсову різницю в результаті перерахунку дебіторської заборгованості на дату отримання коштів	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»	714 «Дохід від операційної курсової різниці»
7	Погашено покупцем заборгованість за товари	30 «Каса», 31 «Рахунки в банках»	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
8	Відображено суми отриманих авансів, зараховані при пред'явленні покупцям (замовникам) рахунків за поставку готової продукції	681 «Розрахунки за авансами одержаними»	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
9	Списано дебіторську заборгованість, яку визнано безнадійною: - у частині резерву - у сумі, що перевищує резерв - відображено суму списаної заборгованості на позабалансовому рахунку	38 «Резерв сумнівних боргів» 944 «Сумнівні та безнадійні борги»	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» 071 «Списана дебіторська заборгованість»

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком, за кожною операцією.

З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми. На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», крім того, аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Аналітичний облік повинен бути організований таким чином, щоб своєчасно надавати управлінцям необхідну повну інформацію про стан розрахунків з дебіторами з метою оптимізації обсягу дебіторської заборгованості та забезпечення її своєчасного погашення.

Аналітичний облік за рахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» ведеться щодо кожного покупця.

Зобов'язання покупців, замовників та інших дебіторів, забезпечені акцептованими до оплати переказними векселями або виданими простими векселями в рахунок оплати одержаних товарів, виконаних робіт або наданих послуг, відображаються підприємством-векселеотримувачем на рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані».

Одержання векселів за продану продукцію відображається в бухгалтерському обліку записом:

Дт 34 «Короткострокові векселі одержані»

Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Аналогічно в бухгалтерському обліку здійснюються записи, пов'язані з одержанням векселів для забезпечення інших видів дебіторської заборгованості.

Сума доходу, одержана векселеотримувачем за відстрочку платежу, відображається за дебетом рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» і кредитом рахунка 733 «Інші доходи від фінансових операцій».

Після одержання вексель може залишатися у підприємства-векселеотримувача до настання строків платежу, може бути переданий іншій організації або особі в рахунок оплати за товари чи використаний для одержання кредиту в банку.

Суми, що обліковуються на рахунку 34 «Короткострокові векселя одержані», списуються з погашенням заборгованості, забезпеченої векселями, у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів. При передачі векселя іншій організації або банку для погашення заборгованості здійснюється запис:

Дт рахунків 50 «Довгострокові позики», 60 «Короткострокові позики», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями»

Кт 34 «Короткострокові векселі одержані».

Вексель може бути оплачений векселедавцем достроково.

Дисконтні операції, тобто дострокова виплата векселедержателю зазначеної у векселі суми з вирахуванням відсотків з моменту одержання до терміну платежу за векселем, відображаються за кредитом рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» у кореспонденції з рахунками 31 «Рахунки в банках» -- на суму, одержану за проданий вексель, 732 «Відсотки одержані» -- на суму відсотків за векселем.

Продаж короткострокових векселів як цінних паперів відображається в зворотному від придбання порядку із зарахуванням різниці між вартістю придбання векселів до складу фінансових результатів.

Господарські операції та кореспонденція рахунків для відображення в обліку операцій з короткостроковими векселями одержаними наведені в табл. 6.3.

Таблиця 6.3 Типові господарські операції та кореспонденція рахунків щодо обліку короткострокових векселів одержаних

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Одержано вексель від покупців і замовників, інших дебіторів для забезпечення заборгованості	34 «Короткострокові векселі одержані»	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами»
2	Одержано вексель від покупців за відвантажену їм готову продукцію, роботи, послуги, товари, реалізовані фінансові інвестиції, необоротні активи, інше майно	34 «Короткострокові векселі одержані»	70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 74 «Інші доходи»
3	Одержано дохід за відстрочку платежу за векселем	34 «Короткострокові векселі одержані»	73 «Інші фінансові доходи»
4	Одержано в касу, на поточний рахунок кошти в погашення заборгованості, забезпеченої одержаними векселями	30 «Каса», 31 «Рахунки в банках»	34 «Короткострокові векселі одержані»
5	Передано одержаний вексель в погашення: - позики банку - заборгованості перед постачальниками та підрядниками - кредиторської заборгованості	50 «Довгострокові позики», 60 «Короткострокові позики» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»	34 «Короткострокові векселі одержані»
6	Списано забезпечену векселем дебіторську заборгованість, що визнана безнадійною	944 «Сумнівні та безнадійні борги»	34 «Короткострокові векселі одержані»
7	Відображено дисконтні операції за векселем одержаним	97 «Інші витрати»	34 «Короткострокові векселі одержані»
8	Списано забезпечену векселем дебіторську заборгованість, що визнана безнадійною внаслідок надзвичайних подій	99 «Надзвичайні витрати»	34 «Короткострокові векселі одержані»

У звітності короткострокові векселі одержані відображаються в балансі у розділі ІІ активу в рядку 150 «Векселі одержані», в якому вказується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями. Дебіторська заборгованість підзвітних осіб нараховується за фактом отримання даними особами авансових підзвітних сум і погашається при повному розрахунку за даними сумами. Фактично здійснені та документально підтверджені витрати підзвітних осіб, пов'язані з виробничою діяльністю, списуються на собівартість продукції (робіт, послуг). Кореспонденцію рахунків щодо обліку розрахунків з підзвітними особами наведено в табл. 6.4.

Таблиця 6.4 Кореспонденція рахунків щодо обліку розрахунків з підзвітними особами

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Відображено суму авансу, виданого працівникові на відрядження або на господарські потреби	372 «Розрахунки з підзвітними особами»	30 «Каса»
2	Списано з картрахунку проведені оплати підзвітною особою	372 «Розрахунки з підзвітними особами»	313 «Інші розрахунки в банку в національній валюті»
3	Списано витрати в межах норм що оплачені з підзвітних сум і затверджені керівником	23 «Виробництво» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
4	Використано підзвітні суми для придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
5	Придбано підзвітною особою виробничі запаси, МШП, товари	20 «Виробничі запаси» 22 «МШП» 28 «Товари»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
6	Відображено податковий кредит з ПДВ за придбаними ТМЦ	641 «Розрахунки за податками й платежами»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
7	Утримано із заробітної плати працівника підзвітні суми	661 «Розрахунки за заробітною платою»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
8	Відображено суми витрат, понесені підзвітною особою понад встановлені норми (на відшкодування є згода керівника)	949 «Інші витрати операційної діяльності»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
9	Повернуто до каси залишки невикористаних підзвітних сум	30 «Каса»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»

До довгострокової дебіторської заборгованості відносять:

-- заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;

-- надання позик іншим підприємствам;

-- надання позик фізичним особам;

-- заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях, -- пожежі, повені, крадіжці тощо.

Достовірна оцінка довгострокової дебіторської заборгованості має суттєвий вплив на правильне відображення інформації в облікових реєстрах і звітності. Важливу роль при цьому відіграє принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки дебіторської заборгованості, які будуть запобігати завищенню оцінки активів.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Розрахунок теперішньої вартості здійснюється за допомогою дисконтування, тобто довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачено рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» -- активний, балансовий, призначений для обліку господарських процесів, довгострокової дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб та інших активів.

За дебетом цього рахунка відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, за кредитом -- її погашення (списання) або переведення до складу поточної.

Цей рахунок має такі субрахунки:

-- 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду», -- відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно з (С)БО 14 «Оренда»;

-- 182 «Довгострокові векселі одержані» -- призначений для обліку векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості;

-- 183 «Інша дебіторська заборгованість» -- призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунка 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротнактиви», зокрема розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками, інші види розрахунків.

-- 184 «Інші необоротні активи» -- призначений для обліку необоротних активів, які не знайшли відображення на інших субрахунках класу 1 «Необоротні активи» Плану рахунків.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Реєстром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів, а синтетичного -- журнал-ордер 3. Сальдо по цьому рахунку відображається у розділі II активу балансу.

На підставі договору оренди орендодавець може передати власні основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи у фінансову оренду іншому підприємству.

Нарахування заборгованості з фінансової оренди здійснюється на підставі договору оренди, акту приймання-передачі основних засобів, переведення заборгованості до складу поточної -- довідок бухгалтерії. Аналітичний облік орендних зобов'язань ведеться відокремлено за кожним договором фінансової оренди.

Бухгалтерські проведення щодо відображення заборгованості за майно, що передане у фінансову оренду, наведено в табл. 6.5.

Таблиця 6.5 Відображення на рахунках обліку господарських операцій передачі майна у фінансову оренду

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Списано знос основних засобів, що передаються у фінансову оренду	131 «Знос основних засобів»	10 «Основні засоби»
2	Списано залишкову вартість основних засобів, що передаються у фінансову оренду	972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»	10 «Основні засоби»
3	Відображено дохід від передачі основних засобів у фінансову оренду	181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»	742 «Дохід від відновлення корисності активів»
4	Відображено суму ПДВ	742 «Дохід від відновлення корисності активів»	641 «Розрахунки за податками»
5	Включено до складу поточної суми заборгованості орендаря за 1-й рік оренди	377 «Розрахунки з іншими дебіторами»	181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»
6	Нараховано в кінці року суму фінансового доходу від 1-го року	373 «Розрахунки за нарахованими доходами»	732 «Відсотки одержані»
	оренди	732 «Відсотки одержані»	79 «Фінансові результати»
7	На поточний рахунок надійшли кошти від орендаря: - за основні засоби; - відсотки.	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»
8	Надійшло устаткування після завершення строку оренди	641 «Розрахунки за податками» 10 «Основні засоби»	377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Для забезпечення оплати довгострокової дебіторської заборгованості можна застосувати вексельну форму розрахунків.

Вексель (нім. -- заміна, обмін, розмін) -- це письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселеотримувачу).

Облік векселів ведеться паралельно з обліком дебіторської і кредиторської заборгованості. Належна оплата векселя у встановлений строк погашає всі вексельні зобов'язання. Аналітичний облік за вексельними операціями ведеться за кожним одержаним векселем (за видами векселів): векселі, строк сплати за якими ще не настав; векселі, дисконтовані банком; векселі, не оплачені у встановлений термін. До іншої дебіторської заборгованості належить, зокрема, дебіторська заборгованість за виданими довгостроковими позиками працівникам підприємства та інші види розрахунків.

Метою проведення аудиту дебіторської заборгованості операцій є висловлення аудитором думки про те, чи відповідає фінансова інформація щодо розрахункових операцій на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, що регламентують порядок її підготовки і надання користувачам.

Основним завданням аудиту розрахунків є:

1) встановлення реальної дебіторської та кредиторської заборгованості;

2) перевірка наявності простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості;

3) встановлення дебіторської і кредиторської заборгованості по яких минув строк позивної давнини;

4) перевірка правильності списання заборгованості, строк якої минув;

5) перевірка правильності обліку дебіторської і кредиторської заборгованості;

6) перевірка правильності й обґрунтованості списання заборгованості;

7) перевірка нарахування резерву сумнівних боргів.

Розробимо проект програми аудиту дебіторської заборгованості та робочі документи аудитора.

ПРОГРАМА АУДИТУ дебіторської заборгованості

Аудиторська фірма

Підприємство

Період перевірки

Мета аудиту: висловлення аудитором думки про те, чи відповідає фінансова інформація щодо розрахункових операцій на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам..

Якісні аспекти фінансового звіту:

1.Повнота

2.Права і обов'язки

3.Оцінка або вимір

4. Надання і розкриття

Таблиця 6.6 Програма аудиту дебіторської заборгованості

Завдання аудиту	Якісні аспекти фінансового звіту
А. Документальне забезпечення розрахункових операцій	1,2,3
Б. Достовірність розрахункових операцій	1,2,4
В. Належна класифікація залишків на рахунках дебіторської і кредиторської заборгованості і правильне віднесення до статей фінансової звітності	5
№	Завдання аудиту	Аудиторські процедури для розгляду	Індекс робочого документа	Примітки	Виконавець
1	А	Перевірка правильності розрахунків у первинних документах (за кількість, за вартістю)
2	Б	Чи є дані бухгалтерської і небухгалтерської звітності по дебіторах (звіт директори, голови правління, фінансовий огляд) зіставними
3	Б	Перевірка правильності віднесення дебіторської заборгованості до складу сумнівної	РД 2
4	Б	Перевірка правильності віднесення дебіторської заборгованості до складу безнадійної	РД 3
5	В	Звіряння залишків по розрахунках за даними Головної книги і регістрів бухгалтерського обліку	РД 1

Робоча документація:

РД 1

Аудиторська фірма ________________________

Підприємство _________________

Період перевірки __________________

ЗВІРЕННЯ ЗАЛИШКІВ ПО РОЗРАХУНКАХ ЗА ДАНИМИ ГОЛОВНОЇ КНИГИ І РЕГІСТРІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

РД 2

Аудиторська фірма ________________________

Підприємство _________________

Період перевірки _________________________

ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ ВІДНЕСЕННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ДО СКЛАДУ СУМНІВНОЇ

Критерій, за яким дебіторська заборгованість класифікована як сумнівна	Сума дебіторської заборгованості, назва підприємства-дебітора	Примітки аудитора щодо правильності класифікації
-	-	-

Виконав ________________________

Перевірив ________________________

РД 3

Аудиторська фірма ________________________

Підприємство _________________

Період перевірки _________________________

ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ ВІДНЕСЕННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ДО СКЛАДУ БЕЗНАДІЙНОЇ

Критерії, за яким дебіторську заборгованість можливо класифікувати як безнадійну	Критерій, який використано для класифікації існуючої дебіторської заборгованості як безнадійної	Примітки аудитора щодо правильності класифікації
1) заборгованість по зобов'язанням, за якими минувши рядків позивної давності	-	-
2) заборгованість, що виявилась непокритою внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особини, які оголошені банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особини, що ліквідується	-	-
3) заборгованість, що виявилась непокритою внаслідок недостатності коштів, що отримані від продаж на відкритих аукціонах майна позивача, яку передане під заставу в якості забезпечення вказаної заборгованості , при умові, що інші юридичні дії кредитора відносно примусового стягнення іншого майна позивача не призвели до повного покриття заборгованості	-	-
4) заборгованість, покриття якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин, що мають непоборну чинність	-	-
5) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, що визнані недієспроможними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, що засуджені на позбавлення волі	-	-

Виконав ________________________

Перевірив ________________________

При плануванні та здійсненні аудиторських процедур, оцінці отриманих матеріалів і представленні результатів перевірки дебіторсько заборгованості аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта.