Облік грошових коштів і аналіз платіжних засобів

РОЗДІЛ 2. Стан обліку грошових коштів у ТОВ «Артема-9 » Костянтинівського району Донецької області

2.1 Облік касових операцій

Для здійснення виробничої діяльності кожне сільськогосподарське підприємство повинно мати в необхідних розмірах оборотні засоби. У складі оборотних засобів важливе місце займають грошові кошти. Грошові кошти необхідні для придбання різних виробничих матеріалів, для оплати праці і різних господарських витрат, для платежів фінансовим органам, банку та іншим установам.

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах виробничого циклу, який складається із придбання товарів, виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продажів і отримання виручки.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Звіт про рух грошових коштів" під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках і депозити до запитання.

Таким чином, грошові кошти в сільськогосподарських підприємствах можуть знаходитися як у готівкових, так і в безготівкових формах.

Облік у ТОВ «Артема-9» ведется згідно з наступними нормативними актами:

Порядком ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637. зі змінами та доповненнями;

Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 20.06.95 р. № 149 зі змінами та доповненнями;

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87;

Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ № 527 від 18.12.98 р.;

Інструкцією № 22 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ", яка затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22;

Наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".

Відповідно до цих документів підприємства повинні всі вільні кошти зберігати на рахунках у банку, а в касі можуть мати готівку у межах ліміту. Готівка понад визначені розміри має здаватися ними до банків і вільно утримуватися з кас банків на цілі, вказані в чеку.

Сільськогосподарські підприємства мають право зберігати у своїх касах готівку, яка перевищує установлені ліміти, для виплати заробітної плати, допомоги у разі тимчасової непрацездатності, стипендій, пенсій, премій тільки протягом трьох днів, враховуючи день одержання готівки в банку.

Касові операції у ТОВ «Артема-9» оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Оплата праці, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, стипендій, пенсій і премій виконується касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями, за складанням видаткових касових ордерів після закінчення видачі.

На титульному аркуші платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться підпис керівника та головного бухгалтера, що дозволяє видачу готівки, і терміни видачі на загальну суму готівки. По закінченні видачі готівки в терміни, обумовлені Положенням про ведення касових операцій, касир зобов'язаний у платіжній відомості навпроти прізвища осіб, яким не виплачено зарплату, допомогу, стипендію, пенсію або премію, поставити штамп або зробити помітку від руки “Депоновано” і скласти реєстр депонованих сум. У кінці відомості робиться помітка про фактично виплачену суму готівки і суму, яку необхідно депонувати, звірити всі суми загальним підсумком за платіжною відомістю і скріпити цю суму своїм підписом. Депоновані суми належить здати в установу банку і на здані кошти складається один загальний видатковий касовий ордер.

Підприємства, які займаються закупівлею сільгосппродукції та заготівлею вторсировини, можуть проводити видачу готівки здавальникам сільгосппродукції та вторсировини за відомостями, в яких зазначаються їх прізвища, адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

Якщо закупівля сільгосппродукції та заготівля вторсировини здійснюються під час відрядження, то відомості про це подаються одночасно з звітом про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт.

Всі підприємства незалежно від форми власності зобов'язані зберігати належні їм кошти в установах банків, а одержану суму готівки витрачати за цільовим призначенням.

Видача готівки з каси підприємства для здавання її до установи банку оформляється видатковим касовим ордером з відображенням цієї операції в Касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до установи банку, є Квитанція до заяви на переказ готівки за підписами бухгалтера і касира установи банку, засвідчена печаткою (штампом) установи банку. Документом, що свідчить про здавання виручки інкасаторам банку, є копія супровідної відомості за підписом інкасатора, засвідчена печаткою (штампом) установи банку.

Всі прибуткові і видаткові ордери та документи, що їх замінюють, виписують у бухгалтерії чітко і ясно чорнилом або пастою кулькових ручок. Жодних виправлень, навіть застережених, у цих документах робити не дозволяється, забороняється також видавати прибуткові і видаткові документи особам, які вносять або одержують гроші.

Всі прибуткові і видаткові касові ордери та документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструють у бухгалтерії в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (тип. ф. № КО-3).

Касові документи після складання касиром звіту та його оброблення в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов'язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, що передається під охорону.

Винесення з приміщення, що охороняється, касових документів дозволяється лише в окремих випадках і тільки за письмовим дозволом керівника або головного бухгалтера. До кінця робочого дня документи обов'язково повертають.

Довідки за касовими документами (підписані керівником і головним бухгалтером) видаються відповідним органам на їхню вимогу у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Касові документи можуть вилучатися у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Надходження і видачу грошей у ТОВ «Артема-9»обліковують у Касовій книзі (ф. КО-4), записи до якої робить касир відразу після одержання або видачі грошей за кожним ордером чи документом, який його замінює. Наприкінці кожного робочого дня касир підсумовує операції за день, визначає залишок грошей у касі на наступний день і передає до бухгалтерії відривний листок касової книги з копіями записів за день та доданими прибутковими і видатковими касовими документами, як звіт касира, під розписку в касовій книзі. Підприємство веде тільки одну касову книгу. Вона повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена сургучною печаткою. На останній сторінці Касової книги необхідно указати кількість пронумерованих сторінок, яка завіряється підписами керівника господарства та головного бухгалтера господарства.

Підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги (“Вкладний аркуш касової книги” та “Звіт касира”), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування “Вкладного аркуша касової книги” у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування “Вкладного аркуша касової книги” і “Звіту касира” касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати “Звіт касира” разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у “Вкладному аркуші касової книги”.

“Вкладний аркуш касової книги” протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) “Вкладний аркуш касової книги” формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства.

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Касир в кінці робочого дня складає звіт про одержання авансу і готівки, прийнятих (виданих) за відповідними касовими документами.

Про аванси, одержані для оплати праці та виплати стипендій, касир складає звіт у встановлений строк з урахуванням дня їх одержання.

Бухгалтерська обробка звітів касира полягає в старанності перевірки правильності оформлення прибуткових і видаткових касових документів, відповідності записів у звіті даним доданих до них документів, підрахунок підсумків операцій за день і залишків на початок і кінець робочого дня. Повинні бути також звірені суми одержаної і зданої готівки в установи банків з відповідними виписками банків по поточних рахунках. Після перевірки касового звіту в спеціальній графі проставляються кореспондуючі рахунки.

Для ведення обліку касових операцій призначено синтетичний рахунок 30 "Каса".

Рахунок 30 “Каса” у ТОВ «Артема-9» має субрахунок 301 “Каса в національній валюті”;

За дебетом рахунка 30 “Каса” відображується надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом - виплата грошових коштів із каси підприємства.

Господарські операції з обліку грошей у касі ТОВ «Артема-9» за грудень 2007 року наведено у таблиці 3.1.

Операції, що їх відображують на рахунку № 30 записують до Журналу-ордера № 1 с.-г. та відомості підсумками за день на підставі звітів касира з доданими до них документами. З лицьового боку Журналу-ордера № 1 с.-г. та відомості відображують кредит рахунка 30, а зі зворотного - дебетові обороти по касі.

Таблиця 2.1 - Господарські операції з обліку руху грошей в касі ТОВ «Артема-9»

№ п./п.	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		дебет	кредит
	Залишок на 01.12.2007			4610,20
1	Надійшла виручка в касу від покупців за реалізовану продукцію	301	361	200300,00
2	Отримано готівку з банку	301	311	62000,00
3	Видано у підзвіт на витрати на відрядження	372	301	6038,18
4	Видана з каси заробітна плата	661	301	56689,00
5	Внесено готівку в банк на поточний рахунок	311	301	62000,00
6	Оприбутковано до каси залишок невикористаних грошей	301	372	16,03
7	Погашена заборгованість підприємства	685	301	2742,00
8	Надійшла виручка в касу від реалізації готової продукції	301	701	2607,00

Схему запису в регістрах по обліку касових операцій та звірку Журналу-ордера № 1 с.-г. та відомості по рахунку 30 "Каса" з іншими журналами-ордерами наведено на рис. 3.1.

Веденню касових операцій в ТОВ „Артема-9” присутні певні порушення, а саме:

· двері в касу під час проведення грошових операцій не зачинені з внутрішнього боку, що надає доступ у касу особам, які не мають відношення до її роботи

· готівка і цінні папери на підприємствах зберігаються, як правило, у вогнетривких металевих шафах, які після закінчення роботи закривають ключем але не опечатуються сургучною печаткою касира.

· ключі від металевих шаф та дублікати, печатки зберігаються в касира.

Рис. 2.1 - Схема запису в регістрах по обліку касових операцій

2.2 Облік коштів підприємства на рахунках у банках

Безготівкові розрахунки в господарському обороті України проводяться у відповідності з Інструкцією “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976.

При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форма розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та у електронному вигляді.

Встановлені чіткі правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних документів (інструментів):

· меморіального ордера;

· платіжного доручення;

· платіжної вимоги - доручення;

· розрахункового чека;

· акредитива

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним Законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Підприємства для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Більш детально розглянемо застосування окремих документів, які найбільш часто зустрічаються при безготівкових розрахунках у сільськогосподарських підприємствах.

У ТОВ «Артема-9» найчастіше розрахунки проводяться із застосуванням платіжних доручень. Платіжне доручення оформляється платником та подається в банк, що його обслуговує не менше чим у двох примірниках і приймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки.

Банк приймає до виконання платіжне доручення за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватися:

· за фактично відвантажену, продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);

· у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та / або обумовлено в договорі;

· для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, установленого чинним законодавством;

· для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;

· для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та / або державних цільових фондів;

· в інших випадках відповідно до укладених договорів та / або чинного законодавства.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Платник та отримувач у договорах між ними можуть установлювати додаткові вимоги до даних, які потрібно зазначати в реквізиті "Призначення платежу". Посилання на суму податку на додану вартість платник робить у випадках, передбачених чинним законодавством.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цьому розділі, лише за зовнішніми ознаками.

У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" (залежно від конкретного випадку) зазначається таке:

· під час розрахунків за фактично відвантажену продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) - назва, вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється;

· якщо платник перераховує кошти як попередню оплату, то зазначається, що це попередня оплата та назва, вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, а також назва, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється;

· при перерахуванні коштів за актом звірки взаємної заборгованості - назва, вид товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дата і номер чинного акта звірки та дата, за станом на яку її здійснено;

· у разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, дата виплати заробітної плати, форма її видачі (у натуральній формі, виплати з виручки тощо) і період, за який здійснено виплату. Крім того, можуть зазначатись інші потрібні дані.

У цьому реквізиті зазначається, що податки до бюджету та збори до державних цільових фондів, які утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються повністю або (у разі недостатності коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум повністю) що вони перераховуються пропорційно сумі виплаченої заробітної плати.

Відповідальність за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільових фондів, несе платник.

Платіжне доручення на перерахування заробітної плати на рахунки працівників підприємств, відкриті в установах банків, грошові чеки на отримання заробітної плати платник подає в банк разом з платіжними дорученнями на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів або документальним підтвердженням їх сплати раніше.

Документальним підтвердженням про сплату платником утриманих із цієї заробітної плати сум є примірники платіжних доручень про їх перерахування, в яких банк платника заповнив реквізит "Дата виконання", або оригінал листа відповідного органу про звільнення цього платника від сплати податку чи збору, або наявність за ним переплати.

Перший примірник доручення виконує функцію меморіального ордера і поміщається в документ для банку платника, другий - видається платнику з відміткою банку про одержання і виконання документу.

Розглянемо розрахунки із застосуванням платіжних вимог - доручень. Платіжна вимога-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

· верхня - вимога постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість поставленої йому за договором продукції,

· нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, проставлену в рядку “Сума до оплати прописом”.

Вимога-доручення заповнюється отримувачем коштів і направляється безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень платнику може здійснювати і банк отримувача через банк платника. Для гарантованої доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх в комплекті з розрахунковими і відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором продукцію.

Платник заповнює нижню частину вимоги-доручення (тобто доручення) і здає його в обслуговуючий банк. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути оплачена за наявністю коштів на поточному рахунку.

Готівка з поточного рахунку в касу господарства на оплату праці, пенсій, допомога по лікарняних листах, премій, командировочні і господарські витрати видається банком на підставі чеків.

Грошовий чек являє собою розпорядження підприємства банку видати указану в ньому суму готівки з його поточного рахунку. Підприємство одержує чекові книжки в обслуговуючій його установі банку. Чек заповнюється від руки чорнилом або кульковою ручкою. В ньому указується сума, дата видачі чеку, назва отримувача, а також відомість про призначення коштів (на оплату праці, на господарські витрати і т.п.) Чеки підписують посадові особи, яким надано право першого і другого підпису і скріплюють відтиском печатки. Одночасно з заповненням чеку його реквізити переносяться в корінець, який залишається на підприємстві в Чековій книжці.

Після прийняття чеку банк вертає контрольну марку, по якій в назначений час може бути отримано готівку. Слід знати, що підприємство в обов'язковому порядку на кожний квартал подає в банк касовий план, згідно якого планується видача готівки в назначені терміни.

Внесок готівки на поточний рахунок підприємства проводиться по Заяві на переказ готівки Заява - письмовий наказ про внески підприємства банку на зарахування на його рахунок готівки, заповнюється в одному примірнику і в ній обов'язково вказується джерело утворення готівки. На прийняті суми банк видає квитанцію, яка служить підставою для списання грошових коштів по касі. На поточних рахунках можуть здійснюватися також операції, зв'язані з акредитивною формою розрахунків і розрахунків з допомогою розрахункових чеків. Застосування їх буде розглянуто в наступних розділах.

При списанні грошових коштів з поточного рахунку підприємства за касове і розрахункове обслуговування здійснених господарських операцій банк виписує меморіальний ордер, форма якого наведена нижче.

Установи банків періодично, але не рідше одного разу на місяць надсилають підприємствам поштою або видають через уповноважену підприємством особу виписку з поточного рахунку додаючи копії документів, на підставі яких банк здійснював операції по рахунку. Після одержання з банку виписки з поточного рахунку головний бухгалтер повинен перевірити відповідність записів у ній документам та записам бухгалтерії підприємства. Виявивши помилку, бухгалтерія підприємства негайно у письмовій формі повідомляє про це відповідні установи банку.

Правила заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Розрахункові документи повинні відповідати вимогам установлених стандартів і мати в залежності від їх форми такі реквізити:

· назва документа;

· номер документа;

· дата складання;

· дата валютування;

· сума платежу;

· назва платника і отримувача коштів;

· назва банків платника і отримувача;

· призначення платежу.

На першому примірнику документа ставиться відбиток печатки, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, а також підпису відповідальних осіб платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком.

Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій, у ТОВ «Артема-9» призначено рахунок 31 "Рахунки в банках". Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, сплачених путівок до санаторіїв) та про кошти в дорозі, призначений рахунок 33 "Інші кошти"

Операції по рахунках у банку відображають у бухгалтерському обліку на підставі виписок банку і доданих до них первинних документів на рахунку 31 "Рахунки в банках" і відповідних субрахунках:

У ТОВ «Артема-9» рахунок 31 має наступні субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті";

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

Облік операцій за рахунками 31 "Рахунки в банках" ведуть в Журналі-ордері № 2 с.-г. та відомості. Записи в журналі-ордері та відомості здійснюють по мірі надходження виписок банку після їх перевірки з документами. При бухгалтерській обробці виписок з поточного рахунку на її полях проставляють кореспондуючі рахунки по кожній господарській операції поряд з відповідною сумою. Сальдо поточного рахунку повинно бути тотожнім як в обліку банку, так і підприємства. Виписка банку замінює собою реєстр аналітичного обліку, а тому обов'язково повинна мати дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів по дебету і кредиту, а також залишок коштів на початок і кінець звітного періоду (дня). По дебету у виписці банку буде показана сума коштів, яка списана з поточного рахунку, а по кредиту - зарахована на нього; відповідно сальдо у виписці буде по кредиту рахунка.

У виписках і перевірених документах проти кожної суми зазначають номер кореспондуючого рахунку. Суми з кожної опрацьованої виписки записують у журнал-ордер та відомість підсумками з деталізацією сум за кореспондуючими рахунками. Ведення відомості поряд з журналом-ордером обумовлено доцільністю спільного збереження всіх розрахунково-платіжних документів, що підтверджують записи у виписках банку.

У кінці звітного періоду в Журналі-ордері № 2 с.-г. та відомості підраховують підсумки оборотів в кореспонденції з іншими рахунками та визначають залишки на перше число наступного за звітним місяця, що повинен відповідати наведеному у виписці банку за останній день місяця.

Обороти за кредитом субрахунків 311 "Поточні рахунки в національній валюті" і 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" Журналу-ордера № 2 с.-г. переносять в Головну книгу в колонку "Оборот за кредитом" відповідних субрахунків 311 та 313. Одночасно суми, що складають цей оборот, записують за дебетом відповідних кореспондуючих^; рахунків у Головній книзі в розділ "Обороти за дебетом".

На суми, що відображені в Журналі-ордері № 2 с.-г., з кредиту субрахунків 311 та 313 в дебет рахунків 23, 67, 68, 91, 92, 93 та інших складають аркуші-розшифровки. Суми, що відображені у відомості до Журналу-ордера № 2 с.-г., за дебетом субрахунків 311 та 313 з кредиту рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75 також складають аркуші-розшифровки (для занесення їх в інші журнали-ордери).

У тих випадках, коли аркуші-розшифровки не складаються, при занесенні сум з відомості до Журналу-ордера № 2 с.-г. в кінці журналу-ордера за належністю необхідно вказати, що підстава знаходиться при Журналі-ордері №2 с.-г.

Послідовність записів в регістрах по обліку готової продукції можемо бачити на рис 2.2

Рис. 2.2 - Схема запису в регістрах з обліку операцій по рахунках в банку

Залишок коштів на поточному рахунку в національній валюті та інших рахунках в банку в національній валюті (особовий рахунок за розрахунковими чековими книжками, спеціальний рахунок за капітальними вкладеннями та ін.) повинні дорівнювати даним останньої за місяць виписки банку і Головній книзі.

В таблиці 3.2 показано зміст господарських операцій, які впливають на зміну залишків за поточним рахунком і відповідні кореспондуючі рахунки

Облік операцій по рахунку № 31 "Рахунки в банку" здійснюється в Журналі-ордері № 2-с.г. (Додаток № ) в хронологічному порядку на підставі даних виписок банку по поточному рахунку і доданих до них документів за кожний день або інший період часу. Суми по кореспондуючих рахунках групують у виписці загалом, а потім відображають в журналі-ордері.

Таблиця 2.2 - Господарські операції з обліку операцій по рахунку в банку за грудень 2007 року

№ п/п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Перераховано кошти в касу підприємства	301	311	62000,00
2	Сплачено збір до пенсійного фонду	651	311	10726,77
3	Сплачено збір до фонду соціального страхування	652	311	1500,00
4	Сплачено збір до фонду страхування на випадок безробіття	653	311	1050,00
5	Сплачено збір до фонду страхування від нещасного випадку на виробництві	656	311	160,46
6	Перераховано кошти постачальникам (підрядчикам) за товари (роботи, послуги)	631	311	130369,36
7	Сплачено податки, збори, обов'язкові платежі	64114	311	2971,55
8	Використано кошти ремонт центральної контори	92	311	1032,12

Залишок коштів на поточному рахунку на початок місяця переносять з журналу-ордера за минулий місяць. По закінченні місяця у відповідних розділах підсумовують дебетові і кредитові обороти по рахунку №31 за місяць і виводять залишок коштів на кінець місяця. Він повинен співпадати із залишком коштів, що наведений у виписці банку за останній день місяця.

Щомісячно оборот по кредиту рахунка № 31 Журналу-ордера № 2-с.г. та відомості звіряють з даними інших реєстрів (ф. № 1-с.г., 4-с.-г. та ін.) і переносять загальною сумою в Головну книгу в графу "Оборот по кредиту". Одночасно, суми що складають цей кредитовий оборот записують по дебету відповідних кореспондуючих рахунків в Головній книзі в розділі "Обороти по дебету" в графах з кредиту рахунків - з Журналу-ордера № 2 с.-г. та відомості.

Для обліку іноземної валюти призначені субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті", облік якої ведеться згідно з Законом України від 23.09.1994 р. № 185 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів".

Відображення в бухгалтерському обліку руху коштів здійснюється в гривнях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України.

Суми за кредитом субрахунків 312 і 314 з кожної опрацьованої виписки банку записують в окремому розвороті Журналу-ордера № 2 с.-г. Аналогічно записують дебетові обороти. При записах на кожний кореспондуючий рахунок відводять дві суміжні графи для запису сум в гривнях та іноземній валюті.

2.3 Удосконалення обліку грошових коштів

В останній час все більшого і більшого розповсюдження набувають розрахунки за допомогою дистанційного обслуговування банками підприємств.

Це сприяє оперативному веденню підприємством своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією, визначеною в договорі між підприємством і банком.

Дистанційне обслуговування може здійснюватися за допомогою систем „клієнт-банк”, „клієнт-Інтернет-банк”, „телефонний банкінг” тощо.

Юридичною підставою для роботи підприємства за допомогою роботи дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень підприємства є договір про розрахунково-касове обслуговування.

Системи типу „клієнт-банк”, „клієнт-Інтернет-банк”, „телефонний банкінг” тощо на підставі дистанційних розпоряджень підприємства можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта.

Під час здійснення розрахунків за допомогою систем „клієнт-банк”, „клієнт-Інтернет-банк” тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та підприємством, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах „клієнт-банк”, „клієнт-інтернет-банк”, визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них:

· дату і номер;

· назву, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунку;

· назву та код банку платника;

· назву, ідентифікаційний код (номер) отримувача та номер його рахунку;

· назву та код банку отримувача;

· суму цифрами;

· призначення платежу;

· електронний цифровий підпис;

· інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі „Допоміжні реквізити”.

Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа.

Платник може формувати електронні розрахункові документи на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також з використанням платіжних карток.

Не дозволяється формування підприємством електронних розрахункових документів на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстр розрахункових чеків, реєстр документів за акредитивом тощо), а також формування стягувачем електронних розрахункових документів на підставі платіжних вимог на примусове списання, стягнення коштів, отримувачем - у разі договірного списання коштів. Ці платіжні вимоги стягувач/отримувач надсилає до банку на паперових носіях.

Під час використання систем „клієнт-банк”, „клієнт-Інтернет-банк” банк щоденно роздруковує реєстр електронних розрахункових документів, які відправлені підприємством. Реєстр має обов'язково містити відомості про дату і час подання власником рахунку електронних розрахункових документів до банку. Реєстр засвідчується підписом відповідального виконавця банку і відбитком штампа банку та підшивається до документів дня як первинний документ, що надійшов від підприємства до банку. Електронні розрахункові документи, які відправлені підприємством, щоденно архівуються і зберігаються в банку протягом установленого строку.

Після отримання від банку виписки з рахунку підприємство складає реєстр електронних розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв'язку і прийняті банком для оплати.

Для здійснення операцій за рахунком підприємства за допомогою системи „телефонний банкінг” підприємство у договорі з банком про розрахунково-касове обслуговування зазначає інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку підприємства.

Ідентифікація клієнта для доступу до системи „телефонний банкінг” здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені в договорі між банком та клієнтом.

Засоби ідентифікації (номер клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо) банк надає клієнту після укладення договору.

Передавання дистанційного розпорядження та реєстрація його банком здійснюються за погодженим каналом доступу в автоматичному режимі.

Дистанційне розпорядження вважається таким, що передане клієнтом, та прийняте банком до виконання, якщо клієнт:

· для доступу до системи ввів правильне значення засобу ідентифікації;

· увів код операції та всі параметри, які записуються системою;

· підтвердив це розпорядження.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі дистанційного розпорядження списання коштів з рахунку платника, оформляє розрахунковий документ, у реквізиті „Призначення платежу” якого зазначає інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

Що стосується обліку грошових коштів в ТОВ “Артема -9” то йому притаманні ряд недоліків.

Первинні документи складають з порушенням норм: дуже часто без підписів, дат проведення операцій та номерів що ускладнює їх обробку, та не відповідає правилам їх заповнення, ще одним недоліком є використання журнала-ордера нетипової форми.

РОЗДІЛ 3. Аналіз ефективності використання платіжних засобів у ТОВ «Артема-9» Костянтинівського району Донецької області

3.1 Аналіз складу і розміщення платіжних засобів підприємства та ефективність їх використання

Саме від структури платіжних засобів залежить ступінь ліквідності, платоспроможності підприємства. Аналіз платіжних засобів - невід'ємний елемент аналізу фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності, ймовірності банкрутства.

Основною ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим більше це перевищення, тим сприятливіший фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності. У свою чергу, наслідками низького рівня ліквідності є неспроможність підприємства швидко розраховуватися за допомогою наявного на балансі майна за своїми зобов'язаннями, що призводить до зниження дохідності, неплатежів і банкрутства. Отже від структури оборотних активів за ступенем ліквідності залежить платоспроможність підприємства.

Досліджуючи цю взаємозалежність, слід зазначити, що в міру стабілізації виробничої діяльності підприємства в нього поступово складається певна структура активів і джерел коштів, різкі зміни якої порівняно рідкі..

Фінансовий стан з погляду платоспроможності може бути досить змінним: незважаючи на те, що підприємство на конкретну дату характеризується як платоспроможне, вже наступного дня ця ситуація може кардинально змінитися внаслідок настання строків розрахунку, з одного боку, і відсутності коштів, наприклад, в результаті їх надходження за відвантажену раніше продукцію - з другого.

Отже виникає потреба у аналізі платіжних засобів підприємства.

Розпочинати аналіз платіжних засобів доцільно з проведення попереднього експрес-аналізу балансу підприємства. Для цього скористаємось даними таблиці № 3.1.

Таблиця 3.1 - Порівняльний аналіз балансу ТОВ «Артема-9», тис. грн.

Стаття	Код рядка	Роки	Абсолютні зміни, ( +,-)	2007 у % до
		2005	2006	2007	20045	2006	2005	2006
І.Необоротні активи
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	203,6	135,9	722,3	518,7	586,4	354,8	у 5р.
Первісна вартість	031	229,6	172,9	781,3	551,7	608,4	340,3	у 4р.
Знос	032	26,0	37,0	59,0	33,0	22,0	226,0	159,5
Довгострокові біологічні активи
Справедлива вартість	036		186,4	206,8	-	19,7		110,4
Первісна вартість	036		187,5	205,1	-	17,6		109,4
Накопичена амортизація	037		1,1	1,1	-	0,0		100,0
Усього за розділом I	080	203,6	322,3	927,3	723,7	605,0	455,5	287,7
II. оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	480,2	446,7	524,4	44,2	77,7	109	117,4
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	326,9	405,9	456,0	129,1	50,1	139	112,3
незавершене виробництво	120	553,0	892,4	1266,5	713,5	374,1	229	141,9
готова продукція	130	0,1	1,9	466,9	466,8	465	У46	у 24р.
товари	140
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	12,3	59,1	429,3	417	370,2	у 34р	у 7 р
за виданими авансами	180
інша поточна дебіторська заборгованість	210	139,5	66,9	869,4	729,9	802,5	у 6	у 12 р
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	5,0	7,1	24,5	19,5	17,4	у 5р	у 3 р
інші оборотні активи	250
Усього за розділом II	260	1517,0	1880,0	4037,0	2520,0	2157,0	у 2р	У2 р
Баланс	280	1720,6	2202,3	4964,3	3243,7	2762	288	225,4
I. власний капітал
Статутний капітал	300	14	14	14,0	-	-	-	-
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	1200,6	1727,9	4614,3	3413,7	2886,4	У3 р	У 2 р
Неоплачений капітал	360	9,4	7,3	-	-9,4	-7,3	-	-
Усього за розділом I	380	1205,2	1734,6	4628,3	342,1	2893,7	У3,8 р	У2 р
II. забезпечення наступних витрат і платежів
Усього за розділом II	430	-	-	-	-	-	-	-
III. Довгострокові зобов'язання
Усього за розділом III	480		-	-	-	-	-	-
IV. поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги:	530	201,6	74,5	17,8	-183,8	-56,7	8,8	23,8
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	-	-	-	-	-	-	-
з бюджетом	550	109,7	98,1	14,6	-95,1	-83,5	13,3	14,9
З позабюджетних платежів	560	0,6	0,1	0,1	-0,5	-	16,7	100
зі страхування	570	4,3	6,4	4,4	0,1	-2	102,3	68,7
з оплати праці	580	33,5	44,2	58,2	24,7	14	173,7	131,7
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600
інші поточні зобов'язання	610	165,7	244,4	240,9	75,2	-3,5	145,4	98,8
Усього за розділом IV	620	515,4	467,7	336,0	-179,4	-131,7	65,2	71,8
V. Доходи майбутніх періодів	630	-	-	-	-	-	-	-
Баланс	640	1720,6	2202,3	4964,3	3243,7	2762	2 р	У 2 р

Аналізуючи дані таблиці 3.1, позитивним слід вважати збільшення волюти балансу у 2007р. майна у 2,8 рази в порівнянні з 2005 р. та у 2,2 рази -2006 р. В свою чергу це свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства, ріст інтенсивності виробництва.

При детальному аналізі балансу підприємства були виявлені статті, які свідчать про певні недоліки у роботі підприємства це перш за все:

· зростання дебіторської заборгованості з бюджету майже у 34 р в порівнянні з 2005 р. та у 7 р - з 2006 р.;

· збільшення іншої поточної заборгованості перед дебіторами у 2007р. майже у 12 р в порівнянні з попереднім роком;

На здоровий фінансовий стан ТОВ «Артема-9» вказують залишки за такими статтями : грошові кошти в нац. валюті, який становив у 2007 р. 24,5 тис. грн., що у 5р. більше за 2005 р. ТОВ «Артема-9»; кредиторської заборгованості, яка у 2007 р. була 17,8 тис. грн., що на 77 % менше за дані 2005 р., збільшення загальної вартості виробничих запасів на 17,5% у 2007 р. в порівнянні з попереднім роком свідчить про поступовий зріст виробництва продукції.

Також треба відмітити про зростання вартості основних засобів майже у 3 рази порівняні з 2005 р., що сталося внаслідок придбання нових основних засобів. Досліджуючи статті нерозподілений прибуток можна зробити висновок про покрашення фінансового стану підприємства. Розмір статті у 2007 р. в порівнянні з 2005 р. зріс у 3 р і становив 4628,3 тис. грн.

Отже підсумовуючи всі вище перелічені показники можна зробити висновок про покращення фінансового стану підприємства.

Наступним кроком аналізу платіжних засобів є дослідження складу структури оборотних активів підприємства, та платіжних засобів.

При аналізі таблиці 3.2 ми дійшли висновку, що вартість оборотних активів підприємства на кінець року 2007 р. зросла на 2157 тис. грн. і склала 4037 тис.грн. Так найбільшу питому вагу в запасах займає незавершене виробництво - 31,37 % на кінець року та 47,47% на початок року. Значно зросла вартість виробничих запасів з 446,7 тис. грн. до 524,4 тис. грн.. Тенденцію до збільшення в складі запасів має готова продукція. Протягом року її вартість збільшилась на 465 тис. грн., а саме з 1,9 тис. грн.. до 466,9 тис. грн. Це вказує на те, що ТОВ «Артема-9» в 2007 р. значно збільшило кількість готової продукції, що зберігається на складі, а обсяг продажу при цьому скоротився.

Таблиця 3.2 - Склад і структура оборотних активів ТОВ «Артема-9»за 2007 р.

Розділи та статті активу балансі	На початок року	На кінець року	Зміна (+,-)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Запаси :
Виробничі запаси	446,7	23,76	524,4	12,99	77,7	-10,77
Біологічні активи	405,9	21,59	456	11,30	50,1	-10,29
Незавершене виробництво	892,4	47,47	1266,5	31,37	374,1	-16,10
Готова продукція	1,9	0,10	466,9	11,57	465	11,46
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
збюджетом	59,1	3,14	429,3	10,63	370,2	7,49
Інша поточна дебіторська заборгованість	66,9	3,56	869,4	21,54	802,5	17,98
Грошові кошти та їх еквіваленти :	-	-	-	-	-	-
внац.валюті	7,1	0,38	24,5	0,61	17,4	0,23
віноз.валюті
Інші оборотні активи	-	-	-	-	-	-
Всього	1880	100	4037	100	2157	0,00

Що стосується іншої дебіторської заборгованості, то вона зросла в кінці року у 12 рази і на кінець року складає 869,4 тис. грн. Також збільшилась і дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом. На кінець 2007 року вона становила 429,3 тис грн., що на 370,2 тис грн.. більше за початок року. Частка грошових коштів в структурі оборотних коштів є незначною і складає 0,38 % на початок року і 0,61 % на кінець. Збільшення грошових коштів спричинене тим, що обсяги реалізації на підприємстві суттєво збільшились.

Підприємству пропонується вдосконалити фінансово - платіжну дисципліну у розрахунках з дебіторами.

Аналіз структури та динаміки платіжних засобів ТОВ „Артема-9” (табл. 3.3) свідчить, що в підприємстві за звітний 2007 р. основна їх частина припадає на дебіторську заборгованість, а саме 1298,7 тис. грн. (72,6%). Це також можна віднести до недоліків ведення розрахунків з покупцями і замовниками.

Таблиця 3.3 - Аналіз динаміки та складу платіжних засобів, тис. грн.

Показники	2005	2006	2007	Відхилення 2006 р. від
Платіжні засоби:				2005	2006
- грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті;	5,0	7,1	24,1	19,1	17,0
- готова продукція;	0,1	1,9	466,9	466,8	465,0
- товари;	-	-
- поточні фінансові інвестиції;	-	-
- дебіторська заборгованість;	151,8	126,0	1298,7	1146,9	1172,7
Разом платіжних засобів	156,9	135,0	1789,7	1632,8	1654,7

Невід'ємною частиною аналізу складу оборотних активів є аналіз забезпеченості їх джерелами фінансування важливе значення при цьому приділяється питомій вазі власних коштів у них. Дана величина отримала назву робочий капітал.

Для аналізу робочого капіталу побудуємо таблицю № 3.4.

Таблиця 3.4 - Розрахунок величини робочого капіталу ТОВ ”Артема-9“ за 2007 рік., тис грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Зміни(+,-)
Методом «зверху» балансу
1.Власний капітал	1734,6	4628,3	2893,7
2.Забезпечення наступних витрат і платежів	-	-	-
3.Довгострокові зобов'язання	-	-	-
4.Необоротна активи	322,3	927,3	605,0
5.Робочий капітал	1412,3	3701	2288,7
Методом «знизу» балансу
1.Оборотні активи	1880,0	4037,0	2157
2.Витрати майбутніх періодів	-	-	-
3.Поточні зобов'язання	467,7	336,0	131,7
4.Доходи майбутніх періодів	-	-	-
5.Робочий капітал	1412,3	3701	2288,7

Розрахунок величини робочого капіталу доцільно проводити саме 2 методами. Розраховуючи розмір робочого капіталу методом «знизу» дає змогу визначити яку частину оборотних активів підприємство сформувало за рахунок поточних зобов'язань. Метод « зверху» дає змогу визначити яку частину було сформовано за рахунок власного капіталу Розрахований робочий капітал у таблицях становив на кінець 2007 р. 3701 тис. грн., що на 2288,7 тис. грн. більше за робочий капітал, розрахований на початок року. Тобто оборотні активи ТОВ Артема-9 на кінець 2007 р. були сформовані за рахунок власних коштів на 91,7 %., що на 16,7 % більше за дані 2006р. Збільшення розмір робочого капіталу стало можливе за рахунок збільшення власного капіталу, а саме нерозподіленого прибутку, на 2893,7 тис. грн., коли необоротні активи зросли на 605 тис. грн. Та збільшенням вартості оборотних активів на 2157 тис. грн. та одночасним зменшенням поточних зобов'язань на 131,7 тис. грн.

Підприємство через фінансову недисциплінованість своїх дебіторів саме стає неплатоспроможним. Якщо затримка з надходженням платежу має короткостроковий або випадковий характер, то ситуація з погляду платоспроможності може найближчим часом змінитися на краще, однак, не виключені також інші менш сприятливі варіанти. Тому аналіз платіжних засобів неможливо проводити без аналізу дебіторської заборгованості.

Для цього скористаємося даними таблиць 3.5., 3.6.

У 2007 р. підприємство збільшило розмір дебіторської заборгованості на 1172,7 тис. грн., так розмір її на кінець 2007 р. становив 1298,7 тис. грн.

Найбільшу питому вагу у структурі дебіторської заборгованості за досліджуваний період займала інша поточна дебіторська заборгованість розмір якої коливався від 53,1% до 91,9% у 2005 р. до 66,94 % на кінець 2007р. Досить висока частка дебіторської заборгованості у структурі займає дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, розмір якої на кінець 2007р. склав 429,3% або 33,06%, що на 370,2 тис. грн. більше за початок року.

Таблиця 3.5 - Склад і структура дебіторської заборгованості у ТОВ «Артема-9» у 2007 р. тис грн.

Дебіторська заборгованість	На початок року	На кінець року	Зміни (+, -)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
З бюджетом	59,1	46,9	429,3	33,1	370,2	-13,85
За виданими авансами	-	-	-	-	-	-
З нарахованих доходів	-	-	-	-	-	-
Із внутрішніх розрахунків	-	-	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	66,9	53,1	869,4	66,9	729,9	802,5
Разом дебіторської заборгованості	126	100,0	1298,7	100,0	1172,7

Дані таблиці 3.6 свідчать, що розмір дебіторської заборгованості за досліджуваний період постійно коливався. Так розмір іншої дебіторської заборгованості у 2007 р. становив 869,4 тис. грн., що на 729,9 тис. грн. або майже у 6 разів більше за дані 2005р.,та на 12 разів % більше за дані 2006 р. Дані таблиці свідчать також про досить малий період погашення, що є свідченням високої імовірності її погашення та відсутності сумнівних боргів.

Таблиця 3.6 - Склад і структура дебіторської заборгованості у ТОВ «Артема-9» за терміном виникнення, тис. грн.

Показник	2005	2006	2007	Відхилення 2007 від	У % до
				2005	2006	2005	2006
Інша поточна дебіторська заборгованість
До 3 місяців	139,5	66,9	869,4	729,9	802,5	623,2	1299,6
Від 3 до 6 місяців
Від 6 до 12 місяців
Разом	139,5	66,9	869,4	729,9	802,5	623,2	1299,6
Всього	139,5	66,9	869,4	729,9	802,5	623,2	1299,6

Ефективність використання оборотних активів можна проаналізувати показниками ділової активності. Ділова активність підприємства - це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства. Вона визначається системою критеріїв зокрема : місцем підприємства на ринку конкретних товарів, географією ділових стосунків, репутацію підприємства як партнера, активністю інноваційною діяльністю.

Для аналізу показників ділової активності побудуємо таблицю 3.7.

Таблиця 3.7 - Динаміка показників ділової активності у ТОВ «Артема-9»

.№ за п\п	Показник	2005	2006	2007	Відхилення 2007 від
					2005	2006
1	Оборотність активів, ресурсовіддача	2,0	1,7	1,3	-0,73	-0,43
2	Оборотність дебіторської заборгованості	22,71	29,76	3,66	-19,05	-26,10
3	Тривалість обороту дебіторської заборгованості, днів.	15	12	99	83	87
4	Оборотність кредиторської заборгованості	6,82	8,12	13,55	6,73	5,43
5	Тривалість обороту кредиторської заборгованості, днів.	52	44	25	-27	-18
6	Оборотність запасів	2,19	2,17	1,68	-0,51	-0,49
7	Тривалість обороту запасів, днів.	164	165	214	49	48
8	Тривалість операційного циклу, днів.	180	178	314	133	136
9	Тривалість фінансового циклу, днів.	127	133	288	160	154
10	Оборотність обігових засобів, днів	1,70	2,00	1,56	-0,14	-0,44
11	Тривалість обороту обігових засобів, днів.	211	180	230	19	50
12	оборотність власного капіталу	2,15	2,16	1,36	-0,79	-0,80
13	Коефіцієнт достатності робочого капіталу	2,58	2,65	1,70	-0,88	-0,95
14	Співвідношення виручки від реалізації та поточних пасивів	5,01	8,01	18,8	13,79	10,79
15	Оборотність необоротних активів

Подобные документы

• Облік руху грошових коштів на рахунках в банку

  Організаційно-економічна характеристика та загальні засади організації бухгалтерського обліку на ВАТ "Альянс". Характеристика нормативних документів та основні поняття з обліку грошових коштів на рахунках в банках. Первинний облік, нетипові ситуації.
  
  курсовая работа [71,2 K], добавлен 20.08.2010
  

• Облік, аналіз і аудит грошових коштів підприємств в умовах ринкових відносин

  Організація та методики обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на рахунках в банку. Інформаційні системи та технології обліку. Теорія аналізу фінансової діяльності підприємства. Оцінка фінансово-господарської діяльності ПП "Івасюк Федір Петрович".
  
  курсовая работа [500,7 K], добавлен 21.10.2010
  

• Облік та аудит коштів підприємства

  Використання грошових коштів в роботі, правові засади організації бухгалтерського обліку та аудиту. Облік грошових коштів та їх відображення у фінансовій звітності. Автоматизація обліку руху грошових коштів за допомогою програми "1С:Підприємство".
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 15.03.2014
  

• Облік грошових коштів та розрахунків на підприємствах

  Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Інвентаризація грошових коштів в касі і оформлення інвентаризації на ТОВ "Юсес-Львів". ООблік грошових коштів на розрахункових рахунках у банках. Відображення в обліку господарських операцій.
  
  курсовая работа [229,9 K], добавлен 25.05.2016
  

• Облік грошових коштів у системі управління ліквідними активами підприємства

  Сутність, завдання і значення обліку грошових коштів в системі управління ліквідними активами підприємства. Правові засади організації бухгалтерського обліку грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів як основа для управління рухом грошових коштів.
  
  курсовая работа [162,0 K], добавлен 19.06.2011
  

• Фінансовий облік грошових коштів

  Економічна сутність грошових коштів та їх еквівалентів. Нормативне регламентування обліку. Організаційна характеристика, аналіз фінансового стану ПАТ "Гідросила". Облік грошових коштів на поточному рахунку в банку. Порядок відображення коштів у звітності.
  
  курсовая работа [53,5 K], добавлен 13.03.2013
  

• Організація і методика аудиту обліку грошових коштів на прикладі ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект"

  Законодавчо-нормативне регулювання аудиту грошових коштів. Аналіз показників діяльності і фінансової стійкості підприємства та визначення зон аудиторського ризику. Планування аудиту грошових коштів та перевірка їх обліку. Складання аудиторського висновку.
  
  курсовая работа [443,3 K], добавлен 21.12.2013
  

• Облік грошових коштів на рахунках в банках

  Порядок відкриття, переоформлення і закриття рахунків в установах банків. Завдання обліку і контролю руху коштів на рахунках. Форми безготівкових розрахунків в Україні, їх документальне оформлення. Синтетичний і аналітичний облік руху коштів на рахунках.
  
  курсовая работа [250,8 K], добавлен 27.04.2015
  

• Сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів обліку, аналізу та аудиту грошових коштів на підприємстві

  Економічна сутність і класифікація грошових коштів підприємства; мета, завдання, принципи їх обліку, аудиту; аналіз нормативно-правової бази. Особливості обліку та аудиту грошових коштів на ТОВ "Горобина", відображення інформації у фінансовій звітності.
  
  дипломная работа [204,7 K], добавлен 13.11.2011
  

• Організація обліку і аудиту грошових коштів і аналіз грошових потоків підприємства (на прикладі ДП "Коростенський лісгосп АПК")

  Загальна характеристика ДП "Коростенський лісгосп АПК", технологія його виробництва. Особливості організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві. Специфіка організації обліку грошових коштів на підприємстві.
  
  дипломная работа [478,5 K], добавлен 13.05.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам