Облік грошових коштів і аналіз платіжних засобів

12,7

11,63

6,81

-5,89

-4,82

Аналіз таблиці показує, що тривалість обороту дебіторської заборгованості у ТОВ «Артема-9» за досліджуваний період коливався з 15 днів (2005р.) до 99 днів (2007р.) при нормативному значенні коефіцієнту 30- 60 днів.

Коефіцієнт тривалості кредиторської заборгованості дає можливість визначити середню тривалість періоду між моментом виникнення кредиторської заборгованості та її оплати. Оптимальним вважається рівень 30-60 днів. У ТОВ «Артема-9» цей показник у 2007 р. був на рівні 25 днів, що на 27 днів менше за дані 2005 р. та на 17 днів - за дані 2006р.

Коефіцієнт оборотності ТОВ «Артема-9» у 2007 р. становив 214 днів що на 49 днів більше за дані 2005 р. та на 48 днів за дані 2006 р. Таке збільшення свідчить про те, що період між моментом придбання виробничих запасів та їх реалізацією по підприємству збільшився.

Аналізуючи тривалість операційного циклу можна зробити висновок про те, що його рівень за досліджуваний період постійно коливався. У 2007 р. цей показник був на рівні 314 днів, що на 133 та136 днів більше за данні 2005. 2006 років відповідно.

Досліджуючи тривалість фінансового циклу можна зробити висновок, що господарство за досліджуваний період мало у достатній кількості власних коштів для фінансування операційного циклу.

Коефіцієнт достатності робочого капіталу у 2007 р. становив 1,7, що на 0,88 та 0,95 менше за 2005 та 2006 роки відповідно.

Підсумовуючи дані таблиці можна зробити висновок про те, що платіжні засоби в господарстві здебільшого використовуються ефективно.

3.2 Оцінка платоспроможності і фінансової стійкості підприємства

З позиції фінансової діяльності будь-якому підприємству доводиться вирішувати такі завдання:

підтримання спроможності своєчасно відповідати за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями;

забезпечення фінансування в необхідних обсягах.

Ці завдання формуються з позиції коротко - та довгострокової перспектив.

Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які в загальному вигляді характеризують його спроможність своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами.

Незважаючи на те, що на практиці поняття ліквідності та платоспроможності тісно взаємозв'язані, вони не є тотожними. Ліквідність у загальному розумінні означає здатність цінностей перетворюватися в платіжні засоби.

Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов'язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою.

Оцінка платоспроможності необхідна не тільки для підприємства з метою аналізу й прогнозування його подальшої фінансової діяльності, а й для його зовнішніх партнерів і потенційних інвесторів. Як правило, досліджують поточну і перспективну платоспроможність.

Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов'язань господарюючого суб'єкта.

Перспективна платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розрахуватися за своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність. Отже, ліквідність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі поняття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж платоспроможність.

Взаємозв'язок між платоспроможністю та ліквідністю підприємства, ліквідністю балансу і ліквідністю активів показано на рис. 3.1.

Рис. 3.1 - Взаємозв'язок між показниками ліквідності та платоспроможності

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Ліквідність балансу досягається установленням рівності між зобов'язаннями підприємства та його активами.

Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом. Зміст визначення полягає в тому, що якщо процес виробництва і реалізації продукції відбуваються в нормальному режимі, то грошових коштів, які надходять від покупців продукції, буде достатньою для погашення короткострокових зобов'язань навіть з порушенням термінів погашення, які передбачені контрагентом. Застереження про порушення строків погашення означає, що в принципі не є винятком збої в надходженні грошових коштів від дебіторів, однак в будь-якому разі ці кошти надійдуть і їх буде достатньо для розрахунків з кредиторами.

За ступенем ліквідності статті активів умовно можна розподілити на чотири групи:

Перша група (А₁) - це абсолютно ліквідні активи, такі як грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення.

Друга група (А₂) - активи, що швидко реалізуються. Це готова продукція, відвантажені товари і дебіторська заборгованість. Ліквідність таких активів різна і залежить від низки чинників: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообороту в банках, попиту на продукцію та її конкурентоспроможності, місцезнаходження контрагентів та їх платоспроможності, умов надання комерційних кредитів покупцям, форм розрахунків тощо.

Слід зауважити, що основним компонентом цієї групи є дебіторська заборгованість. З метою підвищення ліквідності підприємство деякою мірою може управляти активами другої групи, зокрема змінюючи строки кредитування покупців.

Третя група (А₃) - це активи, що повільно реалізуються. До них належать виробничі запаси та незавершене виробництво.

Оборотні активи взаємопов'язані в межах кругообороту коштів Зв'язки, показані на рис. 3.2, відображують послідовну трансформацію коштів з одної групи активів в іншу:

зв'язок 1 - технологічний процес виробництва продукції з відповідної сировини, матеріалу (перетворення напівфабрикатів у готову продукцію);

Рис. 3.2 - Трансформація оборотних активів

зв'язок 2 - надходження на поточний рахунок платежів за продукцію, боргів від дебіторів;

зв'язок 3 - реалізація сировини, матеріалів, напівфабрикатів стороннім організаціям.

Говорячи про меншу ліквідність запасів порівняно з іншими видами оборотних активів, ми виходимо саме із сутності кругообороту грошових коштів на підприємстві. Безумовно, якщо запаси сировини, матеріалів, розглядати як товар, їх ліквідність може бути надто високою. Однак в даному випадку запаси розглядаються як проміжний елемент технологічного процесу.

Четверта група (А₄) - це активи, що важко реалізуються. До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові вкладення, незавершене будівництво.

Пропорція, в якій ці групи мають перебувати, визначається:

характером і сферою діяльності підприємства;

швидкістю обороту коштів підприємства;

співвідношенням оборотних і необоротних активів;

«якістю» - ступенем ліквідності поточних активів;

сумою та строковістю зобов'язань, на покриття яких призначені статті активів.

Оскільки в складі короткострокових пасивів можна одним із способів оцінки ліквідності на стадії попереднього аналізу є зіставлення певних елементів активу з елементами пасиву.

У зв'язку з цим усі зобов'язання підприємства залежно від терміновості їх погашення поділяють на чотири групи:

Перша група (П₁) - найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість та кредити банку, строк повернення яких настав).

Друга група (П₂) - середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку).

Третя група (П₃) - довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку і позики).

Четверта група (П4) - власний (акціонерний) капітал, що постійно є в розпорядженні підприємства.

Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо: А₁ ? П₁; А₂ ? П₂; А₃ ? П₃; А₄ ? П₄.

При цьому, у ТОВ «Артема-9» на кінець 2007 року не виконуються перша умова ліквідності А₁ ? П₁, а друга та третя відповідають нормі А₂ ? П₂; А₃ ? П₃, також виконується і остання нерівність А₄ ? П₄, яка має балансуючий характер та підтверджує наявність у суб'єкта господарювання власних оборотних коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості.

Невиконання першої нерівності свідчить про порушення ліквідності балансу. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі лише теоретично, оскільки при цьому має місце компенсація по вартісній величині. Однак, в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Тому якщо будь-яка з нерівностей має знак, протилежний зафіксованому в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшій або меншій мірі відрізняється від абсолютної.

Зіставлення найбільш ліквідних активів і тих їх елементів, що швидко реалізуються з найбільш строковими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє оцінити поточну ліквідність. Порівняння ж активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими зобов'язаннями відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність підприємства в найближчий до моменту проведення аналізу час. Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів.

Вивчення співвідношень, зазначених вище груп активів і пасивів за декілька періодів, дозволяє встановити тенденції в структурі балансу та його ліквідності.

Аналіз ліквідності балансу підприємства та платоспроможності наведено у табл. № 3.8, 3.9.

Абсолютний коефіцієнт ліквідності показує, яку частину зобов'язань підприємство покриває відразу. Так, на кінець 2007 р. цей коефіцієнт зріс з 0.015 до 0.072 тобто лише 7,2 відсотка зобов'язань підприємство відшкодовує, що відповідає нормативному значенню (0.2 - 0.25). Цей показник істотно перевищує нормативне значення що свідчить про зменшення кругообігу коштів.

Таблиця 3.8 - Показники ліквідності балансу ТОВ Артема-9 за 2007 рр., тис грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Зміни (+;-)
Оборотні засоби
Перша група: грошові кошти та фінансові вкладення.	7,1	24,5	17,4
Друга група: дебіторська заборгованість.	126,0	1298,7	1172,7
Третя група: запаси.	1746,9	2713,8	966,9
Всього оборотних засобів.	1880	4037	2157
Поточні зобов'язання	467,7	336,0	-131,7
Коефіцієнт ліквідності балансу:
- абсолютний;	0,015	0,072	0,057
- проміжний;	0,284	3,928	3,644
- загального покриття.	4,002	8,076	4,074

Проміжний коефіцієнт ліквідності в ТОВ Артема-9 на протязі 2007 року збільшився на 3,644 пункти і становив 3,928, тоді як нормативне значення коефіцієнта 0.7 - 0.8. Він показує, яку частину зобов'язань підприємство відшкодує за рахунок грошових коштів, короткострокових фінансових вкладів та дебіторської заборгованості.

Перевищення оборотних активів над поточними зобовязанями забезпечують резервних запас для компенсування збитків підприємства . Чим вищим є цей показник тим більше впевненість кредиторів, у погашенні боргів.

Коефіцієнт загального покриття показує, яку частину платіжних зобов'язань підприємство покриває реалізувавши всі свої активи. Нормативним вважається значення 2 - 2.5. В господарстві цей коефіцієнт становить на кінець досліджуваного року - 8,076, що більше показника початку року у 2 рази.

За вищевикладеними даними господарству можна запропонувати формування оптимального співвідношення між оборотними активами господарства, дотримання якого суттєво покращить показники ліквідності балансу.

Таблиця 3.9 - Платоспроможність ТОВ «Артема-9» за 2006-2007 рр., тис. грн.

Показники	2005	2006	2007	Відхилення 2006 р від
				2005	2006
Платіжні засоби:
- грошові кошти та їх еквіваленти	5,0	7,1	24,1	19,1	17
- готова продукція	0,1	1,9	466,9	466,8	465
- товари	-	-
- поточні фінансові інвестиції	-	-
- дебіторська заборгованість	151,8	126	1298,7	1146,9	1172,7
Разом платіжних засобів	156,9	135	1789,7	1632,8	1654,7
Платіжні зобов'язання:
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;	201,6	74,5	17,8	-183,8	-56,7
- поточні зобов'язання за розрахунками;	323,8	393,2	318,2	-5,6	-75
Разом платіжних зобов'язань	515,4	467,7	336,0	-179,4	-131,7
Коефіцієнт платоспроможності	0,304	0,289	5,32	5,016	5,031
Перевищення :
- платіжних засобів;	-		1453,7
- платіжних зобов'язань.	358,5	332,2

З розрахунку видно, що коефіцієнт платоспроможності в 2007р. становив 5,32, що на 5,016 більше за показник коефіцієнту платоспроможності 2005р., та на 5,031 менше за показник 2006р., що свідчить про покрашення рівня платоспроможності підприємства за рахунок скорочення платіжних зобов'язань в 2006р. Отже, в 2007р. господарство може покрити платіжними засобами всі свої зобов'язання.

Таке покращення рівня платоспроможності у господарстві стало наслідком наступних заходів : раціонального використання робочого капіталу, покрашення платіжної дисципліни, своєчасного сплата податків, покрашення забезпеченості власними джерелами фінансування.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства, яка пов'язана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів є фінансова стійкість. фінансова стабільність.

Так, в умовах кризи підприємство може досягати фінансової стабільності за такими етапами:

1) ліквідація поточної неплатоспроможності підприємства;

2) відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги у короткостроковому періоді);

3) забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді.

Фінансова стійкість - це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість - один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

На фінансову стійкість підприємства впливає ціла низка чинників. З метою управління окремими з них, посилення чи послаблення їх впливу на фінансову стійкість підприємства їх можна об'єднати в групи залежно від рівня виникнення та ступеня значущості.

Значна кількість чинників, що впливає на фінансову стійкість підприємства, обумовлює відсутність в економічній літературі єдиного підходу до її визначення та оцінки. Передумовою оцінки фінансової стійкості майже у всіх методичних підходах визнається проведення аналізу фінансового стану підприємства та його оцінка за допомогою системи коефіцієнтів, які дають змогу зробити висновок про ступінь фінансової стійкості підприємства. В Україні використовують різні методики оцінки фінансового стану підприємств. Різні системи показників оцінки фінансового стану і стали причиною існування не одного підходу до визначення та оцінки фінансової стійкості. Методичні підходи до визначення фінансової стійкості підприємства об'єднують у три групи:1) коефіцієнтний; 2) агрегатний; 3) інтегральний.

Основою коефіцієнтного підходу оцінки фінансової стійкості підприємства є обчислення та аналіз низки фінансових коефіцієнтів. Методичний підхід до визначення фінансової стійкості за допомогою фінансових коефіцієнтів є найбільш поширеним. При використанні коефіцієнтного підходу кількість фінансових коефіцієнтів коливається від одного до шістнадцяти і більше. Зокрема, Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затвердженим Наказом Мінфіну України та Фонду Державного майна України від 26 січня 2001 р. № 49/121, визначено лише чотири коефіцієнти фінансової стійкості, хоча на практиці доцільно брати не менш як сім.

Єдиного загальновизнаного підходу до кількісного визначення фінансової стійкості та побудови відповідних алгоритмів її оцінки немає. Існує два основних підходи до визначення фінансової стійкості, відповідно до яких диференційованою є база аналізу.

За першого підходу при оцінці фінансового стану підприємства орієнтуються винятково на дані Балансу про джерела фінансування, тобто на капітал. У цьому разі оцінку фінансової стійкості підприємства здійснюють тільки на основі даних пасиву балансу, таблиця № 3.10

На підставі даних таблиці 3.10 можна зробити висновок, що за рахунок прискорення оборотності капіталу в поточних активах, обґрунтованого зменшення запасів і затрат, поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел підприємство у 2007 р. змінило свою фінансову стійкість з критичного типу до абсолютного рівня стабільності

За другого підходу для оцінки фінансової стійкості підприємства аналізують взаємозв'язок між активом і пасивом Балансу, тобто простежують напрями використання коштів.

За першого підходу коефіцієнти, розраховані за даними пасиву балансу, є основними. Однак характеристика фінансової стійкості за допомогою таких показників буде не повною. Важливо не тільки знати, звідки залучено кошти, а й куди їх вкладено, яка структура вкладень.

Таблиця 3.10 - Фінансова стійкість ТОВ „Артема-9”за критерієм стабільності джерел покриття запасів, (на кінець року) тис. грн.

Пор. №	Показники	2005р.	2006р.	2007р.	Відхилення (+;-) 2007р. від
					2005р.	2006р.
1	Власний капітал	1205,2	1734,6	4628,3	3423,1	2893,7
2	Необоротні активи	203,6	322,3	927,3	723,7	605,0
3	Власні обігові кошти	1001,6	1412,3	3701,0	2699,4	2288,7
4	Довгострокові зобов'язання, забезпечення наступних витрат і платежів	-	-	-	-	-
5	Наявність робочого капіталу	1001,6	1412,3	3701,0	6699,4	2288,7
6	Короткострокові кредити та позики, кредиторська заборгованість за товарними операціями, векселі видані	201,6	74,5	17,8	-183,8	-56,7
7	Джерела утворення запасів і витрат	1203,2	1466,8	3718,8	2515,6	2252,0
8	Запаси	1360,2	1746,9	2713,8	1356,6	966,9
9	Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів	-358,6	-334,6	987,2	1345,8	1321,8
10	Надлишок (+) або нестача (-) робочого капіталу	-358,6	-334,6	987,2	1345,8	1321,8
11	Надлишок (+) або нестача (-) джерел формування запасів	-157	-280,1	1005,0	1162,0	1285,1
12	Тип фінансової стійкості	Критичний	Критичний	Абс. фін стійкість

Більш повним і з економічного погляду більш виправданим є другий підхід. Тому повну оцінку фінансової стійкості підприємства слід здійснювати з використанням як коефіцієнтів, розрахованих за даними пасиву балансу, так і коефіцієнтів, що відображують взаємозв'язок між джерелами формування коштів підприємства і структурою вкладень (табл. 3.11).

Таблиця 3.11 - Аналіз фінансових показників фінансової стійкості ТОВ «Артема-9»

№ п\п	Показники	2005	2006	2007	Відхилення
					2005	2006
1	Коеф. фінансової незалежності	0,700	0,787	0,932	0,232	0,145
2	Коеф. фінансової залежності	0,299	0,212	0,068	-0,231	-0,144
3	Коеф. фінансового ризику	0,427	0,269	0,072	-0359	-0,201
4	Коеф. фінансової стійкості	2,338	3,709	13,775	11,437	10,07
5	Коеф. співвідношення мобільних і мобілізованих активів	7,450	5,833	4,353	-3,097	-1,470
6	Коеф. поточних зобов'язань	1,000	1,000	1,000	-	-
7	Коеф. маневреності власного капіталу	0,831	0,814	0,799	-0,032	-0,015
8	Коеф. забезпеченості матеріальними запасами, власними коштами	0,736	0,808	1,364	0,628	0,556
9	Коеф. маневреності робочого капіталу	1,972	1,238	0,733	-1,239	-0,505
10	стабільність структури оборотних коштів	0,455	0,750	0,917	0,462	0,167
11	індекс постійного капіталу	0,168	0,186	0,200	0,032	0,014
12	Коеф. реальної вартості основних засобів	0,118	0,061	0,145	0,027	0,084

Аналіз таблиці 3.11 показує, в ТОВ «Артема-9», що за досліджуваний значіння коефіцієнту фінансової незалежності постійно коливався і становив у 2007 р. 0,93, що на 0,23 більше за 2005 р., та на -0,14 за 2006р.

Коефіцієнт фінансової залежності в господарстві у 2007 р становив 0,06 Що свідчить про високу незалежність підприємства.

Коефіцієнт фінансового ризику свідчить про співвідношення залученого капіталу до власного. В господарстві, цей коефіцієнт був на рівні 0,06, що свідчить про молу вагу залученого капіталу у загальній вазі капіталів.

Коефіцієнт фінансової стійкості протягом досліджуваного періоду в господарстві збільшувався і становив у 2007 р. 13,775, що у свою чергу свідчить про високу стійкість господарства. В порівнянні з попередніми роками цей коефіцієнт збільшився на 11,437 та на 10,07.

Досліджуючи коефіцієнт співвідношення мобільних і мобілізованих активів можна побачити чітку тенденцію щодо зменшення. Так значення коефіцєнта у 2007 р. Було на рівні 4,353, що на 30,97 меньше за дані 2005 р. та на 1,48 - 2006р.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу дозволяє оцінити міру забезпечення оборотних коштів власним капіталом. Цей показник у господарстві за досліджуваний період постійно зменшувався і становив у 2007р. 0,799, що на 0,032 менше за дані 2005р. та на 0,015 - за дані 2006р. Тобто у 2007 р. на 80% власні обігові кошти були забезпечені власним капіталом.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу у 2007 р. становив 0,733, що у свою чергу на 1,239 менше за дані 2005р. та на 0,505 - за дані 2006р.

Підсумовуючи дані можна визначити, що фінансова стійкістьза дослджуваний період по господарству покращилась

Рівновага фінансового стану може бути відновлена шляхом:

- прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого пройде відносне його зменшення на гривень товарообороту;

- обґрунтованого зменшення запасів і затрат (до нормативу);

- поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

3.3 Оцінка ймовірності банкрутства

Банкрутство - це визначена господарським судом неплатоспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Таким чином, головним критерієм для визначення підприємства банкрутом є його неплатоспроможність вчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Під неплатоспроможністю розуміється неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого терміну їх сплати, у Тому числі щодо заробітної плати, а також виконувати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через поновлення платоспроможності.

Боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого терміну сплати. Існують різні підходи діагностики можливого банкрутства підприємства.

В Україні розроблена й діє Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій 27 червня 1997 р.. Наведена методика відповідає положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.95 № 2343-ХП.

Основним завданням аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визначення підприємства платоспроможним (неплатоспроможним) та подання пропозиції щодо доцільності внесення цього підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій.

Джерелами інформації для здійснення аналізу є форми фінансової звітності, розрахунки нормативу власних обігових коштів, розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості, бізнес-план, матеріали маркетингових досліджень, інша інформація.

Методика передбачає аналіз:

динаміки валюти балансу та його структури;

джерел власних коштів на основі коефіцієнтів автономії, фінансової стабільності, фінансового лівериджу, забезпеченості власними коштами;

структури кредиторської заборгованості. Особлива увага звертається на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом, з оплати праці та соціального (у тому числі пенсійного) страхування та перед іншими кредиторами;

активів підприємства та їх структури як з погляду їх участі у виробництві, так і з погляду рівня їх ліквідності;

структури оборотних засобів на базі коефіцієнта оборотності оборотних засобів, часу обороту, коефіцієнта оборотності запасів та середньої тривалості одного обороту запасів;

*власних обігових коштів і платоспроможності, що визначається такими показниками;

витрат на виробництво;

прибутковості підприємства;

використання прибутку.

З метою визначення ознак неплатоспроможності розраховують такі показники:

*рівень платоспроможності;

*коефіцієнт забезпеченості власними засобами;

*коефіцієнт покриття.

Рівень платоспроможності розраховується як різниця між грошовими коштами та іншими платіжними засобами і поточними зобов'язаннями.

З метою своєчасного виявлення тенденції формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючих суб'єктів господарювання проводиться розрахунок коефіцієнта Бівера:

Для розрахунку коефіцієнта Бівера побудуємо таблицю 3.12

Таблиця 3.12 - Показники неплатоспроможності ТОВ «Артема-9»

Показники	2005	2006	2007	Відхилення
				2005	2006
Рівень платоспроможності	-510,4	-460,6	-311,5	-199,1	-149,1
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	0,66	0,75	0,92	0,26	0,17
Коефіцієнт покриття	2,94	4,02	12,1	9,07	7,99
коефіцієнт Бівера	0,9	1,15	8,66	7,76	7,51

З даних таблиці можна зробити висновок про те, що у 2007 р. поточна неплатоспроможність підприємства становила 311,5тис. грн., що на 199,1 тис. грн., та на 149,1 тис. грн. було менше за 2005 р. відповідно. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами по господарству у 2007 р. становив 0,92, що на 0,26та на 0,17 більше за попередні роки.

Характеризуючи коефіцієнт Бівера, визначено що в ТОВ «Артема-9» досить задовільна структура балансу. На протязі 2005 2007 рр. він постійно збільшувався і становив у 2007р. 8,66, що вказує на збільшення прибутку підприємства.

Дослідження методами мультиплікативного дискримінантного аналізу зв'язку між значеннями показників фінансового стану і подальшої долі (розквіту чи занепаду) підприємств дали змогу отримати регресивні рівняння для прогнозування ймовірності банкрутства.

Найпоширеніші нині методи діагностики банкрутства запропонував у 1968 р. відомий західний економіст Е. Альтман :

Виходячи з отриманої величини Z Альтман встановив такі можливі ситуації імовірності банкрутства:

· до 1,8 - дуже висока;

· від 1,81 до 2,70 -висока;

· від 2,71 до 2,99 - можлива;

· від 3,0 - можлива.

Для розрахунку індексу платоспроможності Альтмана побудуємо таблицю 3.13.

Таблиця 3.13 - Розрахунок індексу платоспроможності Альтмана

Показники	2005	2006	2007	Відхилення
				2005	2006
Співвідношення власного оборотного капіталу та активу балансу(к)	0,700	0,854	0,813	0,113	-0,113
Співвідношення нерозподіленого прибутку та активів (к)	0,698	0,785	0,929	0,231	0,144
Рівень доходності активів(к)	0,307	0,239	0,581	0,274	0,342
Коефіцієнт фінансового ризику(к)	0,428	0,269	0,073	-0,355	-0,196
Коефіцієнт оборотності активів(к5)	2,179	1,272	1,703	-0,476	0,431
Індекс Альтмана	5,232	4,333	5,923	0,691	1,59

Виходячи з отриманої величини Z можна зробити висновок, що імовірність банкрутства в ТОВ «Артема-9» протягом досліджуваного періоду була дуже низька.

Висновки та пропозиції

Робота присвячена дослідженню обліку грошових коштів та аналізу платіжних засобів у ТОВ «Артема-9» Костянтинівського району Донецької області. Аналіз платіжних засобів підприємства є однією із найважливіших характеристик фінансового стану. Він характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання., рівень залежності від кредиторів та інвесторів.

ТОВ «Артема-9» розташоване в південній частині Костянтинівського району Донецької області. Підприємство у своєму розпорядженні у 2007 р. мало 4875 гектарів загальної площа сільськогосподарських угідь, з яких рілля займала 4152 га. Середня чисельність працівників за 2007 р. склала 92 особи.

Об'єм товарної продукції в 2007 р. порівняно з попередніми роками збільшився майже у 2 рази, тобто на 2828,6 тис. грн. в порівнянні з 2005 р. та 2625,5 тис. грн. - з 2006 р. Головними галузями в господарстві протягом досліджуваного періоду було рослинництво, питома вага якого становила у 2007 р. 93,4%. Найбільшу питому вагу серед продукції рослинництва займали зернові та соняшник, питома вага яких у 2007 р. становили відповідно 37,5% та 53,4%.

Розрахований індекс спеціалізації в 2007 р. становить 0,45, що дає право стверджувати, що ТОВ «Артема-9» має середній рівень спеціалізації, хоча і в попередні роки він був на рівні 0,35-0,45

У ТОВ «Артема-9» організація і ведення бухгалтерського обліку здійснюється відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій”, положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно Наказу про облікову політику підприємства в ТОВ «Артема-9» облік ведуть за журнально-ордерною формою обліку.

Для ведення обліку грошових коштів у ТОВ «Артема-9» призначено синтетичні рахунки 301 "Касса в національній валюті", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті". Операції, що відображують на рахунках № 30 записують до Журналу-ордера № 1 с.-г. та відомості а по рахунку 31 "Рахунки в банках" ведуть в Журналі-ордері № 2 с.-г. та відомості.

Що стосується обліку грошових коштів в ТОВ “Артема -9” то йому притаманні ряд недоліків.

Первинні документи складають з порушенням норм: дуже часто без дат проведення операцій та номерів що ускладнює їх обробку, та не відповідає правилам їх заповнення, ще одним недоліком є використання журнала-ордера нетипової форми.

Також присутні певні порушення про веденні какосих операції, а саме: двері в касу під час проведення грошових операцій не зачинені з внутрішнього боку, що надає доступ у касу особам, які не мають відношення до її роботи;готівка і цінні папери на підприємствах зберігаються, як правило, у вогнетривких металевих шафах, які після закінчення роботи закривають ключем але не опечатуються сургучною печаткою касира; ключі від металевих шаф та дублікати, печатки зберігаються в касира.

В останній час все більшого і більшого розповсюдження набувають розрахунки за допомогою дистанційного обслуговування банками підприємств.

Аналізуючи склад і структуру платіжних засобів ТОВ «Артема-9» можна зазначити, що найвищу питому вагу серед платіжних засобів підприємства займала дебіторська заборгованість. Що стосується іншої дебіторської заборгованості, то вона зросла в кінці року у 12 рази і на кінець року складає 869,4 тис. грн. Також збільшилась і дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом. На кінець 2007 року вона становила 429,3 тис грн., що на 370,2 тис грн.. більше за початок року. Частка грошових коштів в структурі оборотних коштів є незначною і складає 0,38 % на початок року і 0,61 % на кінець. Збільшення грошових коштів спричинене тим що обсяги реалізації на підприємстві суттєво збільшились.

Підприємству пропонується вдосконалити фінансово - платіжну дисципліну у розрахунках з дебіторами.

Аналізуючи структуру дебіторської заборгованості за термінами виникнення, що розмір дебіторської заборгованості за досліджуваний період постійно коливався. Так розмір іншої дебіторської заборгованості у 2007 році становив 869,4 тис грн., що на 729,9 тис грн. або майже у 6 разів більше за дані 2005, та на 12 разів % більше за дані 2006 року. Дані таблиці свідчать також про досить малий період погашення, що є свідченням високої імовірності її погашення та відсутності сумнівних боргів.

Дані з ефективності використання платіжних засобів свідчать, що коефіцієнт тривалості кредиторської заборгованості дає можливість визначити середню тривалість періоду між моментом виникнення кредиторської заборгованості та її оплати. Оптимальним вважається рівень 30-60 днів. У ТОВ «Артема-9» цей показник у 2007 р. був на рівні 25 днів що на 27 днів менше за дані 2005 р. та на 17 днів - за дані 2006 р.

Коефіцієнт оборотності ТОВ «Артема-9» у 2007 р. становив 214 днів що на 49 днів більше за дані 2005 р. та на 48 днів за дані 2006 р. Таке збільшення свідчить про те, що період між моментом придбання виробничих запасів та їх реалізацією по підприємству збільшився.

Аналізуючи тривалість операційного циклу можна зробити висновок про те, що його рівень за досліджуваний період постійно коливався. У 2007 р. цей показник був на рівні 314 днів, що на 133 та136 днів більше за данні 2005 2006 рр. відповідно.

Досліджуючи тривалість фінансового циклу можна зробити висновок, що господарство за досліджуваний період мало у достатній кількості власних коштів для фінансування операційного циклу

Коефіцієнт достатності робочого капіталу у 2007 р. становив 1,7, що на 0,88 та 0,95 менше за 2005 та 2006 рр. відповідно.

Можна зробити висновок, що платіжні засоби в господарстві здебільшого використовуються ефективно.

Аналізуючи платоспроможність можна зробити висновок, що за рахунок прискорення оборотності капіталу в поточних активах, обґрунтованого зменшення запасів і затрат, поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел підприємство у 2007 р. змінило свою фінансову стійкість з критичного типу до абсолютного рівня стабільності.

Коефіцієнт платоспроможності в 2007р. становив 5,32, що на 5,016 більше за показник коефіцієнту платоспроможності 2005р., та на 5,031 менше за показник 2006р., що свідчить про покрашення рівня платоспроможності підприємства за рахунок скорочення платіжних зобов'язань в 2006р. Отже, в 2007р. господарство може покрити платіжними засобами всі свої зобов'язання.

Таке покращення рівня платоспроможності у господарстві стало наслідком наступних заходів: раціонального використання робочого капіталу, покрашення платіжної дисципліни, своєчасного сплата податків, покрашення забезпеченості власними джерелами фінансування.

За рахунок прискорення оборотності капіталу в поточних активах, обґрунтованого зменшення запасів і затрат, поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел підприємство у 2007 році змінило свою фінансову стійкість з критичного типу до абсолютного рівня стабільності.

Провівши аналіз ймовірності банкрутства за допомогою коефіцієнта Бівера та Альтмана можна зробити висновок про дуже малу ймовірність банкрутства підприємства.

Отже, провівши дослідження стану обліку у ТОВ «Артема-9» можна для сприяння оперативного ведення підприємством своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією запропонувати, системи дистанційного обслуговування банками підприємств.

Провівши аналіз платіжних засобів підприємства можна зазначити, що підвищенню ефективності їх використання на підприємстві буде сприяти:

· формування оптимального співвідношеня між оборотними активами господарства, дотримання якого суттєво покращить показники ліквідності балансу;

· прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого пройде відносне його зменшення на гривень товарообороту;

· обґрунтованого зменшення запасів і дебіторської заборгованості (до нормативу);

· поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

Ефективність використання платіжних засобі у ТОВ «Артема-9» характеризується через показники платоспроможності. У свою чергу основними шляхами покращення платоспроможності є:

· усунення бути невиконання плану по виробництву і реалізації продукції, підвищення її собівартості, невиконання плану по прибутку і, як результат, нестача власних джерел самофінансування;

· правильне використання оборотного капіталу: відволікання коштів в дебіторську заборгованість, а також вкладення в понадпланові запаси та на інші цілі, які тимчасово не мають джерел фінансування;

· покращення розрахункової дисципліни.

Найбільше впливає на платоспроможність підприємств загальна економічна ситуація в Україні. З кризових явищ, що характеризують сучасний стан української економіки особливо необхідно виділити загальну платіжну кризу, якою на сьогодні охоплені практично всі галузі національного господарства.

Прогресивне зростання всіх видів неплатежів на певному етапі ринкового реформування економіки в Україні було викликане підвищенням цін і одночасним падінням обсягів виробництва, що, згідно з економічною теорією, є неминучим в умовах монополії при відсутності ринкового регулювання цін коливанням попиту і пропозиції та державного контролю за цінами. Це, в свою чергу, визначило структуру оборотних коштів підприємств, де став переважати залучений капітал. Через це підприємства регулярно опинялися перед вибором: чи своєчасно розраховуватися за зобов'язаннями, але тоді позбавити можливості фінансувати діяльність; чи продовжувати діяльність, але тоді відкласти погашення боргів на місяці і роки.

Отож, на сьогоднішній день виникає потреба у аналізі грошових потоків підприємств. Грошовим потоком вважають надходження і виплати коштів, пов'язані із змінами довгострокового капіталу. Він включає надходження від емісії акцій чи отримання кредитів, виплати основної суми боргу (якщо ці виплати не розглядалися як пріоритетні), викуп компанією власних акцій або погашення інших довгострокових фінансових інструментів.

Впровадження аналізу грошових потоків у ТОВ «Артема-9» надасть змогу оптимізувати рух грошових коштів, їх залишків, що у свою чергу призведе до раціонального їх використання.

Список використаної літератури

1. Проект Закону України „Про внесення змін до закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”// Облік і фінанси АПК. - 2005. - №10.

2. Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Постанова НБУ України від 13.01.05. №40 // Все про бухгалтерський облік - 2005р. - №11.

3. Про окремі норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Лист НБУ від 10.05.05р. №11-11/680// Агро баланс. - 2005р. - №7.

4. П(С)БО 2 «Баланс» від 31.03.99 № 87 //Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007.

5. П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» від 31.03.1999р. №87//Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007.

6. П(С)БО«Звіт про фінансові результати» від 31.03.1999р. №87//Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007.

7. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге доп. і перероблене. / В.Г. Андрійчук. - К.: КМЕУ, 2002.

8. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.Ї., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. -К.: Либідь, 1998.

9. Бечко В.П. Формування джерел оборотних засобів с.-г. підприємств // Наук. вісн. ХНАУ. - 2006.- №9.

10. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005.

11. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств// Фінанси України, 2005р. - № 3.

12. Білик М.Д. Надточний С.І. Грошові потоки підприємства у мікро - та макроекономічному рівні // Фінанси України 2007. - №6.

13. Бірюкова О. Первинні документи в сільському господарстві: реальність і перспективи// Баланс агро. - 2007р. - №14.

14. Боєнко Л. Щодо застосування окремих норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Лист від 05.09.2006р. - №9817.// Все про бухгалтерський облік. - 2006р. - №107.

15. Бєсєдін М.О., Нагаєва І. О. Розробка ефективної політики фінансування оборотного капіталу // 36. наук. пр. / ЛНАУ. - Луганськ, 2004. - №37/49.

16. Валентинова П. Готівка на підприємстві: шукаємо відповіді на головні запитання// Все про бухгалтерський облік. - 2007р. - №17.

17. Валентинова Т. Застосування штрафу за порушення ведення касових операцій// Все про бухгалтерський облік - 2008р. №18.

18. Веменникова Т. Щоб фінанси не співали романси: або як забезпечити постійну готівку в касі// Все про бухгалтерський облік - 2007р. - №17.

19. Гридчина М. В // Фінансовий менеджмент Курс лекцій К:, 2004.

20. Додусенко В.І. Використання аналізу грошових потоків для визначення оптимальних умов кредитування // Облік і фінанси АПК 2006 №8.

21. Джонс Деловые финансы: Пер. с англ. - М.: Олимп-Бизнес, 1998.

22. Кисіль М.І. Деякі питання рішення інвестиційної проблеми в с.-г. // ЛНАУ. - Луганськ, 2004.- Т.3 №14.

23. Ізмайлова К.І. // Фінансовий аналіз Навч посіб К.: 2001.

24. Козак П.Г. Удосконалення методики аналізу фінансового стану в підприємствах України // Економіка АПК. - 2005. - № 3.

25. Климчук С.В. Напрямки оцінки руху грошових потоків як визначальні компоненти фінансової стійкості // Економіка АПК. - 2006. - №9.

26. Климчук С.В. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств// Фінанси України, 2005р. - № 3.

27. Клочан В.П. Костаневич Н.І. Аналіз грошових потоків сільськогосподарських підприємств //Економіка АПК. - 2007. - №9.

28. Коваль Л.П. Про застосування процедур банкрутства до сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2007. - №7.

29. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблеми, концєпции и методи: Учеб. пособ.: Пер. с франц. / Под ред. проф. Я.В. Соколова. - М.: Финансьі; ЮНИТИ, 1997.

30. Костюкова Є.І. Модернізація бухгалтерського обліку і фінансова звітності// Аграрна наука. - 2006р. - №10.

31. Корчак В.Я. Дубовик А.В. Оцінка фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств // Вісник ХНАУ -2006. - №1.

32. Котляр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на прикладі аналітичних коефіцієнтів // фінанси України. - 2005. - № 1.

33. Короліщук Л.П. Аналіз платоспроможності і ліквідності молокопереробних підприємств України // Вісник ХНАУ. -2006. - №1.

34. Кропивницький. В. Яким має бути наказ про організацію касової дисципліни на підприємстві// Все про бухгалтерський облік. - 2008р. - №18.

35. Кропивницька В. Ліміт каси для сільськогосподарських підприємств шукаємо особливості// Все про бухгалтерський облік - 2007р. - №99.

36. Кривоконь О.С. Удосконалення аналізу ліквідності та платоспроможності у сфері сільськогосподарського виробництва // Агроінформ. - 2007. -№ 5-6.

37. Кучеренко І. Як розрахувати ліміт каси при переділі.// Все про бухгалтерський облік. - 2005р. - №115.

38. Мазуренко О.В. Економічні відносини підприємств АПК // Економіка АПК. - 2004. - № 5.

39. Макорчук І. М. Платоспроможність і ліквідність аграрних підприємств // Фінанси України -2005. - №4.

40. Мельник Г.В. Використання інтегрованих аналітичних показників для оцінки фінансової стійкості підприємства // Вісник ХНАУ - 2006. - № 9.

41. Муравський О.А. Механізм формування оборотних коштів с.-г. підприємств // Наук. він. НАУ.- К., 2001.- Вип. 43 Муравський О.А. Залучення коштів для формування оборотних засобів // Наук. він. НАУ.- К., 2002.- Вип. 56.

42. Назаренко І. Порядок оформлення касових операцій// Все про бухгалтерський облік - 2007р. - №54.

43. Назаренко І.В. Що нам несе Положення про касові операції// Все про бухгалтерський облік .- 2005р. - №17.

44. Назаренко Ю.С. Євлампіїв К. В. Методичні підходи до фінансового оздоровлення підприємств // Вісник ХНАУ-2006. - №11.

45. Огійчук М.Ф. Побудова спеціалізованих форм первинних документів на засадах сучасних принципів бухгалтерського обліку// Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ, - 2006. - №11.

46. Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Панченко Л.Г. та ін. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: підручник. -К.: Алерта, 2006.

47. Панченко Л.Г. Проблеми автоматизації бухгалтерського обліку на сільськогосподарський підприємствах// Економіка АПК: природокористування: Вісник ХНАУ - Х. - 2006р. - №11.

48. Поддэрьогин А.М., Невмержицький Я.І. Ефективність управління грошовими потоками підприємства // Фінанси України - 2007. - №11.

49. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств // Підручник Третє видання :К:, 2001.

50. Полозенко Д.В. Гроші та фінанси в умовах трансформаційної економіки // Економіка АПК. - 2007. - №10.

51. Посилаєва К.І. Оцінка фінансової стійкості підприємства за критерієм показників стабільності // Вісник ХНАУ -2006. - №11.

52. Посилаєва К.І. Прогнозування грошових потоків - невід'ємний атрибут бізнес- планування // Наук. вісн. ХНАУ. - 2007 №8.

53. Пісочний С.Які терміни зберігання касових документів// Все про бухгалтерський облік - 2008р. - №25.

54. Пісочний. С. Як правильно оприбуткувати готівку// Все про бухгалтерський облік - 2008р. - №25.

55. Прищепа М.В., Бондаренко Н.І. Теоретичні та методологічні аспекти визначення сутності фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств // Вісник ХНАУ - 2006. - № 9.

56. Пріб К.А. Особливості антикризового управління фінансами сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК, 2007, № 7.

57. Савицька Г.В. Анализ хозяйственной деятельности. - М.: Статистика, - 1999.

58. Сапранкова Н. Проблемы диагностирования банкротства сельскохозяйственных предприятий. // Международный сельскохозяйственный журнал 2007 №4.

59. Сорокина Е.М. Анализ денежных потоков предприятия: теория и практика в условиях реформирования российской зкономики. - М.: Финансы и статистика, 2003.

60. Стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Спец. Випуск// Все про бухгалтерський облік - 20007р. - №18.

61. Стецюк Л.С. Особливості встановлення ліміту каси та облік інкасової готівки // Облік фінанси АПК. - 2005р. - №11.

62. Сук Л. Бухгалтерський облік операцій в касі підприємства// Бухгалтерія в сільському господарстві - 2005р. - №10.

63. Танучко В.П. Точка беззбитковості теоретичні погляди на методологію розрахунків // Економіка АПК, 2006, № 10.

64. Тетеріна. О. Чи є у підприємців ліміт каси // Все про бухгалтерський облік- 2008р. - №12.

65. Траменок Ю.Ю. Фінансові потоки холдингу та їх облік // Економіка сільського господарства та переробки підприємств - 2006. - №8.

66. Ульянченко І.С. Договір про повну матеріальну відповідальність коли і як укладаються// Все про бухгалтерський облік. - 2008р. - №14.

67. Хотомлянський О.Л., Знахуренко П.А. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України. - 2007. - № 1.

68. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз : Навч. посібник - К.: Видавництво А.С.К.,- 2003.

69. Щодо застосування штрафних санкцій за недотримання процедури оприбуткування готівки. Лист НБУ від 21.05.2003р. - №11-113/1123 // Баланс -агро - 2003р. - №7.

70. Юлік Є.М. Проблеми впровадження в Україні міжнародних стандартів // Бухгалтерський облік і аудит - 2007р. №4.

71. Яковлева Ю.С Оцінка фінансової стійкості підприємства за критерієм показників стабільності // Фінанси України. - 2006. - № 5.

Размещено на Allbest.ru