Організація і проведення державного фінансового аудиту касових операцій в Долинському САЛГ

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра обліку та аналізу

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему:

«Організація і проведення державного фінансового аудиту касових операцій в Долинському САЛГ»

Студент курсу групи

спеціальності «Облік і аудит»

Куціль Ю.М.

Керівник: к.е.н., доц. Чубай В.М.

2014

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Мета і завдання державного фінансового аудиту касових операцій

1.2 Методика державного фінансового аудиту касових операцій

1.3 Законодавчо-нормативне регулювання обліку та контролю касових операцій

1.4 Типові порушення, що виявляються в процесі державного фінансового аудиту

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, ЗДІЙСНЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ДОЛИНСЬКОМУ САЛГ»

2.1 Характеристика Долинського САЛГ

2.2 Організація державного фінансового аудиту касових операцій в Долинському САЛГ

2.3 Здійснення перевірки ефективності використання державних коштів для здійснення касових операцій Долинським САЛГ

2.4 Здійснення перевірки правильності бухгалтерського обліку касових операцій і відображення їх у звітності Долинського САЛГ

2.5 Здійснення перевірки функціонування системи внутрішнього контролю операцій Долинським САЛГ в частині контролю касових операцій

2.6 Узагальнення результатів державного фінансового аудиту касових операцій в Долинському САЛГ

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ДОЛИНСЬКОМУ САЛГ

3.1 Рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені під час державного фінансового аудиту касових операцій в Долинському САЛГ

3.2 Рекомендації щодо вдосконалення механізму внутрішнього контролю касових операцій в Долинському САЛГ для запобігання порушенням

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Перехід України до ринкових відносин виявив необхідність створення нових економічних інститутів, що регулюють взаємовідносини різних суб'єктів підприємницької діяльності, і серед них одне з провідних місць має належати інституту аудиторства, головна мета якого - забезпечити контроль за достовірністю інформації, що відображається в бухгалтерській, фінансовій та податкової звітності. В ринковій економіці грошові кошти створюють основу розрахунків всіх господарських операцій і дій. Грошові кошти - це засоби, які швидко і легко перетворюються в будь-які інші матеріальні засоби і через це служать показником їх ліквідності.

Актуальність даного проекту полягає в тому, що найбільш важливим в діяльності підприємств є контроль за дотриманням касової дисципліни, правильністю і ефективністю використання грошових коштів, забезпеченням збереження їх в касі, адже розумне використання грошових коштів уже саме по собі може приносити підприємству доходи.

Метою курсового проекту являється ознайомлення з організацією і методикою проведення державного фінансового аудиту касових операцій, здатністю виявляти суттєві зони ризику, а також уміння визначити допущені помилки, зловживання, правопорушення в грошовій сфері і передбачити можливі наслідки цих порушень для державних установ, організацій та підприємств та не допустити їх настання.

У відповідності з метою проекту поставлено такі завдання:

- розкрити поняття державного фінансового аудиту касових операцій;

- дати характеристику нормативно-правової бази державного фінансового аудиту касових операцій;

- навести приклади типових зловживань у сфері грошово-розрахункових операцій;

- провести державний фінансовий аудит касових операцій на прикладі Долинського САЛГ;

- надати рекомендації щодо вдосконалення механізму внутрішнього контролю касових операцій для запобігання порушенням.

Предметом даної курсового проекту є організація і проведення державного фінансового аудиту касових операцій.

Об'єктом дослідження є Долинський спеціалізований Агролісгосп.

Курсовий проект складається з трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

У першому розділі проекту розкриті мета, завдання та методика державного фінансового аудиту касових операцій, законодавчо-нормативне регулювання обліку та контролю касових операцій, а також типові порушення, що виявляються в процесі державного фінансового аудиту.

У другому розділі наведено коротку характеристику базового підприємства і динаміку основних економічних показників його діяльності за 2012-2013 рр. Розкрито особливості організації державного фінансового аудиту касових операцій, перевірки ефективності використання державних коштів, правильності бухгалтерського обліку касових операцій і відображення їх у звітності. Здійснено перевірку функціонування системи внутрішнього контролю та узагальнено результати державного фінансового аудиту касових операцій.

У третьому розділі проекту наведено рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені під час державного фінансового аудиту, та вдосконалення механізму внутрішнього контролю касових операцій для запобігання порушенням.

У висновках узагальнено та систематизовано організацію та проведення державного фінансового аудиту касових операцій. Наведено шляхи і концептуальні підходи до вдосконалення системи внутрішнього контролю підприємства. Вказано окремі недоліки при організації обліку касових операцій та наведено пропозиції щодо його удосконалення.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Мета і завдання державного фінансового аудиту касових операцій

Немає жодної фірми чи індивідуального підприємця, які б вели свою діяльність, не зіштовхуючись із касовими операціями. Розрахунки з покупцями, клієнтами, замовниками, видача грошей підзвітним особам на різноманітні потреби, виплата зарплати працівникам - ось лише невеликий перелік ситуацій, у яких доведеться мати справу з касовими операціями. Оскільки, касові операції не обійдуться без наявності грошових коштів, які є великою спокусою для різного роду шахраїв, їх необхідно ретельно перевіряти.

Аудит касових операцій являє собою перевірку операцій підприємства, пов'язаних з обігом готівки у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України.

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю [15, 17-19].

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну фінансову інспекцію в Україні» від від 6 серпня 2014 р. № 310 державний фінансовий аудит має здійснювати Державна фінансова інспекція України.

Держфінінспекція здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектора економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи чи підприємства), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, а також багато інших завдань.

Держфінінспекція під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами та організаціями.

Держфінінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства До складу Державної фінансовій інспекції в Україні входять Державна фінансова інспекція України, Державні фінансові інспекції в обласних центрах, Києві та Севастополі, Державні фінансові інспекції в районах, містах, районах у містах. [13].

Метою державного фінансового аудиту касових операцій є встановлення законності, достовірності і доцільності здійснених операцій з державними грошовими коштами установи, організації чи підприємства і правильності їх відображення в обліку, а також встановлення відповідності застосовуваної в підконтрольній установі методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності в усіх суттєвих аспектах.

Державний фінансовий аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов'язаних з обігом готівки в процесі здійснення фінансової господарської діяльності, правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства.

Основними завданнями державного фінансового аудиту каси і касових операцій є перевірка:

1) фактичної наявності та забезпечення умов збереження готівки, цінних паперів, бланків строгої звітності та валютних коштів у касі підприємства, а також під час їх доставки на підприємство;;

2) встановлення законності та економічної доцільності готівкових операцій, дотримання касової та фінансової дисципліни;

3) дотримання встановленого порядку ведення касових операцій:

- правильності оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів;

- своєчасності та повноти відображення руху готівки в касовій книзі та в звіті касира;

- дотримання встановленого порядку збереження чекових книжок;

- дотримання ліміту наявності готівки в касі;

- дотримання умов видачі готівки підзвіт на операційні і господарські витрати та інші потреби підприємства;

- своєчасності та повноти оприбуткування грошей;

- перевірка стану обліку касових операцій;

4) оцінювання стану синтетичного та аналітичного обліку коштів, якості відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, облікових реєстрах та звітності;

5) перевірка достовірності обліку й ефективності внутрішньогосподарського контролю грошових коштів;

6) перевірка законності витрачання державних грошових коштів та його ефективність.

Слід також зазначити, що одним з основних завдань державного фінансового аудиту касових операцій є сприяння суб'єктам господарювання в забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку касових операцій, законності використання коштів, державного та комунального майна, складанні фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю [27, 112-115].

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства, а грошові операції носять масовий характер і охоплюють практично всі сфери господарської діяльності підприємства, тому грошові кошти є найбільш вразливими до порушень і зловживань. Отже, проводячи перевірку саме цієї ділянки обліку слід бути особливо уважними.

1.2 Методика державного фінансового аудиту касових операцій

Система грошового обігу в нашій державі має велике народногосподарське значення. В зв'язку з цим в роботі на підставі теоретичних джерел і практичних матеріалів висвітлені питання бухгалтерського обліку та аудиторського контролю грошового обігу. На підставі облікової інформації: первинних касових документів (касових ордерів), касової книги та звітів касира, журналів реєстрації касових ордерів, актів і довідок, поточних перевірок коштів, розпорядження про використання коштів висвітлено облік та методику аудиту касових операцій [19, 8-12].

Державний фінансовий аудит касових операцій підприємства рекомендується проводити в кілька етапів.

На першому етапі фінансового державного аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси підконтрольної установи:

- інтенсивність касових операцій;

- основні напрямки касових надходжень і видатків;

- кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси;

- наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність;

- забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою;

- обладнання приміщення каси установи.

Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу інспектору скласти думку про стан касових операцій підконтрольної установи, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можливі напрямки порушень і помилок.

Необхідну інформацію перевіряючий отримує за допомогою таких методичних прийомів та процедур:

? усне опитування, анкетування керівництва підприємства, його персоналу на основі заздалегідь розроблених переліків питань з метою ознайомлення з особливостями їх роботи та виконуваних ними функцій щодо обліку касових операцій;

? тестування надійності системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю касових операцій, що дають змогу встановити справжній стан їх обліку (складання тесту надійності системи бухгалтерського обліку);

? вивчення наданих йому первинних документів, облікових регістрів, звітів (прибуткових і видаткових касових ордерів, журналу реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів, касової книги, банківських виписок, авансових звітів, грошових чеків, меморіальних ордерів, платіжних відомостей, розрахунково-платіжних відомостей, платіжних доручень та інших);

? документальна перевірка для підтвердження облікових записів первинним документам, встановлення їх реальності та правильності оформлення ;

? перевірка дотримання основних облікових принципів та правил обліку касових операцій, що дають змогу встановити справжній стан їх обліку (перевірка облікової політики щодо правил відображення касових операцій).

Крім того, на першому етапі інспектор повинен ознайомитись з установчими документами підприємства у частині прав та обов'язків ради директорів (менеджерів) та ради акціонерів (інших власників) щодо затвердження фінансових результатів та порядку їх розподілу.

Другий етап фінансового державного аудиту касових операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). Вона проводиться у присутності касира і головного бухгалтера підприємства. У разі відсутності когось з них (хворий, у відпустці), каса опечатується, щоб не залишалося можливості покриття нестачі готівки, якщо така мала місце. При цьому слід скласти відомість інвентаризації каси та обов'язково зафіксувати результати раптової ревізії каси в робочих документах.

Ревізія каси повинна супроводжуватися звітом касира про проведені за останній день касові операції та залишок грошей по касовій книзі, з тим, щоб до початку ревізії не залишалося неоприбуткованої і несписаної готівки. Після підрахунку грошей та інших цінностей, що знаходяться в касі, вони порівнюються з даними про залишки коштів, зазначеними в бухгалтерському обліку.

У ході перевірки операцій з готівкою і цінними паперами, що зберігаються в касі, представник Держфінінспекції встановлює, чи дотримуються терміни звичайних інвентаризацій каси на підприємстві. У всіх випадках такі інвентаризації повинні проводиться при зміні касира. Інвентаризацію каси належить проводити не рідше одного разу на квартал, у строки, встановлені керівником підприємства. Раптові ревізії каси також необхідні і є важливим елементом внутрішньогосподарського контролю дотримання касової дисципліни. Для цього вивчаються накази керівника підприємства про проведення інвентаризації каси та визначення складу комісії, звіти інвентаризаційної комісії та інвентаризаційні відомості.

Результати ревізії оформляються спеціальним актом, який підписується органом Держфініспекції, касиром і головним бухгалтером.

Третім етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій. Насамперед перевіряється правильність заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів. Неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання і т. ін. Прибуткові та видаткові касові ордери повинні бути належно оформлені. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені таким чином, щоб забезпечувалося збереження цих записів протягом терміну зберігання документів.

Слід уважно перевірити використання бланків прибуткових касових ордерів, їх облік та зберігання. Контролер перевіряє наявність та порядок ведення журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, обов'язково звіряє його дані з записами у касовій книзі. Перевіряючи порядок ведення касової книги, необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну касову книгу, яка має бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастиковою печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі повинно бути засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються.

Для державного інспектора трудомістко контролювати посторінково всі підсумки касової книги і перенесення сум залишків готівки з однієї сторінки на іншу, але уявлення про це треба мати. Тому цю роботу роблять вибірково. Одна з цілей аудиторського контролю - переконається в документальної обґрунтованості записів у касовій книзі. Вони повинні підтверджуватися правильно оформленими прибутковими та видатковими касовими ордерами. Останні бухгалтерія повинна записувати в журналі реєстрації ордерів, що, на жаль, дотримується не всюди. Відсутність реєстрації ордерів створює можливість для зловживань шляхом подальшого знищення незареєстрованих документів. Часто саме в такий спосіб виникають «невраховані» гроші у представників тіньової економіки.

Перевірка операцій з видачі готівки з каси проводиться на четвертому етапі аудиту. Встановлюється, на які цілі підприємство отримувало і видавало готівку. Для цього вивчаються корінці чекової книжки на отримання готівки, виписки банку. Після того, як встановлена мета отримання готівки з розрахункового рахунку, перевіряється дотримання її підприємством шляхом вивчення касових документів (прибуткових та видаткових касових ордерів, касової книги) та бухгалтерських документів, які підтверджують використання готівки на зазначені цілі (авансові звіти, відомості на отримання заробітної плати, відомості на закупівлю сільськогосподарської продукції). Велику увагу необхідно приділити операціям видачі готівки для розрахунків з іншими підприємствами та з виплати заробітної плати з державних грошових надходжень підприємства. Насамперед це пов'язано з наявністю податкової заборгованості (податкової картотеки на розрахунковому рахунку). При цьому залежно від терміну, за який проводиться аудит, слід враховувати зміни в порядку ведення касових операцій, які відбулися шляхом внесення змін і доповнень.

П'ятий етап передбачає перевірку повноти оприбуткування готівки в касі підконтрольного підприємства. Необхідно визначити, чи повністю і своєчасно підприємство оприбутковує готівку, яка надходить з різних джерел:

- за реалізовану продукцію (роботи, послуги);

- державного бюджету;

- одержання грошей з розрахункового рахунку;

- невикористані підзвітні суми;

- депоновану заробітну плату тощо.

З цією метою орган державного фінансового контролю звіряє дані прибуткових касових ордерів та касової книги з:

- даними відомості реалізації продукції, відвантажувальних документів та податкових накладних;

- корінцями грошової чекової книжки підприємства та банківськими виписками, журналом-ордером №1 та відомістю до нього;

- авансових звітів та журналу-ордера № 7;

- відомостей на заробітну плату.

На шостому етапі інспектор перевіряє додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. Перевіряється повідомлення банку про встановлення ліміту залишку готівки в касі, касова книга на предмет виявлення перевищення встановленого ліміту. Слід враховувати зміни, що відбулися у порядку ведення касових операцій та введені в дію з 14 листопада 1997 р. Так, готівка, видана під звіт, але не витрачена і не повернута до каси підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (на відрядження - протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження), починаючи з наступного дня після закінчення зазначених строків заноситься до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Крім того, оскільки згідно із зазначеними змінами, кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), всі підприємства мають одержувати виключно з кас банку, у разі витрачання підприємством готівки з виручки на вказані цілі ці кошти також включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі виплати.

На сьомому етапі перевірки є зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності.

На даних етапах перевіряючий Держфінінспекції виконує такі методичні прийоми та процедури:

1) арифметична перевірка:

- перевірка правильності визначення ліміту залишку готівки в касі;

? перевірка правильності визначення витрат, здійснених з каси підприємства;

? перевірка правильності визначення оприбуткування готівки в касу;

2) запити та підтвердження для отримання у письмовому вигляді інформації від покупців, постачальників, юристів із питань, які стосуються касових операцій;

3) сканування, що передбачає виокремлення із загальної сукупності записів, документів, які підтверджують облік касових операцій, тих, які мають нетиповий характер операцій, нетипову кореспонденцію рахунків, незвично малі (великі) суми;

4) перевірки по суті, що передбачають детальні перевірки записів за рахунками бухгалтерського обліку, на яких обліковуються грошові кошти в касі підприємства;

5) відсікання - ретельна перевірка облікових записів, пов'язаних з касовими операціями, зробленими наприкінці звітного періоду та на початку наступного;

6) аналітичні процедури, які являють собою аналіз та оцінювання отриманої інформації щодо касових операцій.

На восьмому - останньому етапі перевіряючий складає висновок про проведення перевірки. Складання аудиторського висновку є одним із найвідповідальніших моментів аудиту, оскільки узагальнюються підсумки виконаних аудиторських процедур, проводиться аналіз виявлених помилок, визначається їх сукупний вплив на складання фінансової звітності i головне, висловлюється незалежна думка інспектора про достовірність чинному законодавству. Аудиторський звіт i висновок - це результат праці контролюючого органу. Він складається з метою донесення думки про перевірену ним звітність до її зовнішніх користувачів, власників, адміністрації підприємства. Основною вимогою до аудиторського висновку є його зрозумілість і доступність сприйняття для користувачів. Тому структура аудиторського висновку і формулювання, які використовуються в ньому (залежно від його виду), повинні бути одноманітними, типовими.

Державні фінансові інспектори застосовують різні методи фактичного та документального контролю за грошовими коштами. Насамперед перевіряють наявність системи внутрішнього аудиту і ефективність їх функціонування. Метод вивчення бухгалтерських документів залежить від обсягу документообігу: у невеликих підприємствах їх розглядають у хронологічному порядку, а у великих - в систематизованому [17, 289-315].

1.3 Законодавчо-нормативне регулювання обліку та контролю касових операцій

Для правильного відображення будь-якої операції, пов'язаної з функціонуванням та діяльністю підприємства, у бухгалтерському обліку необхідно керуватись різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу. Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні бухгалтеру, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, проведення аналізу та складання висновку.

Внутрішня нормативна база - облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкції тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією [22, 351-352].

Законодавчо-нормативне регулювання обліку та контролю касових операцій або зовнішня нормативна база наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Законодавчо-нормативне регулювання обліку та контролю касових операцій

№ п/п	Назва	Інформація, яка перевіряється
1	2	3
Закони України:
1	«Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. № 3125-ХН із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 14 березня 1995 року № 81/95-ВР, від 20 лютого 1996 року № 54/96-ВР	Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації, визначає стандарти аудиту, аудиторський висновок та інші офіційні документи, обов'язкове проведення аудиту, обов'язки суб'єктів господарювання при проведенні аудиту [2]
2	«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-Х1У	Цей закон визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. За допомогою цього закону підприємство складає Наказ про облікову політику, де визнаються основні критерії визнання об'єктів бухгалтерського обліку, в тому числі і визнання фінансових результатів [1]
Постанови Національного банку України:
3	«Про затвердження Положеняя про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637	Ця постанова є основним нормативним документом, що регулює облік касових операцій на підприємстві. У ньому розкриті вимоги до організації готівкових розрахунків, порядок оформлення касових операцій, ведення касової книги та обов'язки касира, визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та розрахунку ліміту каси, встановлено осіб, які несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою [10]
4	«Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 р. № 32	Встановлює граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами [11]
Указ Президента України:
5	«Про Положення про Державну фінансову інспекцію України» від 23 квітня 2011 року N 499/2011	Держфінінспекція України є основним контролюючим органом у сфері державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності [13]
6	«Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.05.1995 р. №636/95	Встановлює розміри штрафних санкцій у разі перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, витрачання готівки з виручки від реалізації продукції, перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа [14]
Постанова Кабінету міністрів України:
7	«Про затвердження Положення про Державну фінансову інспекцію України» від 6 серпня 2014 р. № 310	Встановлює, що державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, визначає її основні завдання та повноваження [13]
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку:
8	1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73	Цим Національним положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. У ньому розкриваються склад та елементи фінансової звітності, якісні характеристики фінансової звітності та принципи її підготовки, правила розкриття інформації у фінансовій звітності. Наказом №73 від 07.02.2013 р. введені нові форми фінансової звітності, які максимально наближені до МСФЗ (Додаток 1 до НП(С)БО): - Баланс (Звіт про фінансовий стан); - Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи); - Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом); - Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом); - Звіт про власний капітал. [8]
Інші:
9	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291	Перевірка правильності та відповідності обрання відповідних рахунків для відображення касових операцій, їх віднесення та на ці рахунки, імовірність помилок при розподілі та надання рекомендацій щодо оформлення господарських операцій відповідно до Інструкції та Плану рахунків [7]

Аналіз нормативно-правових актів з організації бухгалтерського обліку касових операцій в Україні дозволяє зробити висновок, що на сьогодні нормативно-законодавча база достатньо повною мірою забезпечує потрібною інформацією бухгалтерів, підприємців, податківців та інших користувачів. Але основна її особливість полягає в тому, що вона весь час змінюється - змінюються законодавчі і контролюючі органи, змінюються норми оподаткування, змінюються навіть акти чи стандарти. Тому слід бути дуже обережними при обранні на підприємстві тих чи інших законодавчо-нормативних актів для ведення обліку та звітності і уважно слідкувати за їх змінами.

1.4 Типові порушення, що виявляються в процесі державного фінансового аудиту касових операцій

Грошові кошти належать до числа найбільш рухливих і реалізованих активів підприємства. Завершуючи кругообіг засобів господарства і будучи вихідним пунктом нового кругообігу, грошові операції носять масовий і поширений характер.

Рухливість грошових коштів і масовість грошових операцій роблять цю ділянку господарської діяльності найбільш вразливою. У складі грошових коштів найбільш «рухливий» характер має готівка, рух якої відбувається за допомогою касових операцій. Останні охоплюють такі господарські факти, як видачу заробітної плати, значну частину адміністративно-господарських витрат, операції за підзвітними сумами, розрахунки з постачальниками чи покупцями і багато іншого. Операції з готівкою вимагають частої перевірки, здійснюваної чітко за розробленими методами.

Рух готівки, витрата і прихід «живих» грошових коштів являє собою вельми «спокусливі» операції для нечесних працівників і підприємців. Тому аудиторам особливо уважно перевіряти ділянку обліку, пов'язану з касовими операціями [21, 151-165]. Порушення, які найчастіше зустрічаються при здійсненні операцій в касі наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі

№п/п	Можливе порушення	Характеристика порушення
1	2	3
1	Не оприбуткування та привласнення грошових коштів, що надійшли	Не оприбуткування і привласнення грошових коштів, що надійшли з банку, не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями неповне оприбуткування грошових сум
2	Пряме розкрадання грошових коштів	Нічим не обґрунтоване пряме розкрадання грошових коштів розкрадання грошових коштів, що маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших працівників підприємства
3	Надлишкове списання грошей по касі	Повторне використання одних і тих же документів для списання грошей по касі, надлишкове списання грошей по касі шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира, надлишкове списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки законно оформлених документів зі збільшенням сум списань
4	Привласнення сум, законно нарахованих різним особам та організаціям	Привласнення депонованої заробітної плати та коштів, нарахованих за іншими підставами, привласнення сум, що належать іншим підприємствам
5	Недотримання лімітів залишку готівки	Розрахунки готівкою в сумі, що перевищує ліміт не встановлення ліміту залишку готівки несвоєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк
6	Проведення розрахунків з різними особами понад встановлені ліміти	Розрахунки готівкою в сумі, що перевищує гранично встановлену норму
7	Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)	Не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, використовуються реєстратори розрахункових операцій, не зареєстровані в податкових органах
8	Некоректне відображення касових операцій в регістрах синтетичного обліку	Некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в касовій книзі, звітах касира і документах

Зазначений перелік можливих помилок і порушень не претендує на вичерпність і може поповнюватись у процесі практичної діяльності аудитора.

Обговоривши (за необхідності) виявлені помилки з керівництвом підприємства-клієнта, контролюючий орган повинен скласти проміжний висновок щодо підтвердження перевірених касових операцій. Крім того, інспектор може зробити аналіз рентабельності тих чи інших касових видатків та надходжень. За результатами проведеного аналізу касових операцій Держфіінспекція розробляє певні рекомендації щодо поліпшення майбутньої діяльності підконтрольного підприємства.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, ЗДІЙСНЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ДОЛИНСЬКОМУ САЛГ

2.1 Характеристика Долинського САЛГ

Значення лісів у житті людини надзвичайно велике і багатогранне. Вони відіграють найважливішу роль у підтриманні природного стану біосфери. Як чинник культурного і соціального значення ліс для багатьох мільйонів людей є місцем відпочинку, лікування та туризму.

Необхідність збереження лісу зобов'язує надавати особливого значення питанням охорони, раціонального використання та відновлення лісових багатств. З цією метою в Україні функціонують лісові господарства.

Долинський спеціалізований агролісгосп (надалі Долинський САЛГ або Агролісгосп) був створений 6 липня 2001 р. в м. Долині, що на Івано-Франківщині (Додаток А). Лісистість Івано-Франківської області становить 41% і є меншою від Закарпатської всього на 10,4%.

Основним предметом діяльності Долинського САЛГ є:

- лісовідновлення, посадка лісових культур і сприяння природному відновленню лісу, вирощування посадкового матеріалу та заготівля насіння лісових та декоративних порід;

- лісорозведення, створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг;

- лісовирощування, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства;

- охорона та захист лісів від самовільних рубок, лісових пожеж, боротьба із шкідниками та хворобами лісу;

- спеціальне використання лісових ресурсів, заготівля деревини під час рубок головного користування, заготівля живиці, другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування, в тому числі збір лісових грибів, дикорослих фруктів і ягід, лісових горіхів, соків та інших продуктів лісу;

- виготовлення різних виробів з деревини: ручок і держаків для інструментів, щіток, мітелок, колодок для взуття, форм для розтягування взуття, плічок для одягу, предметів домашнього вжитку та кухонного посуду, вішалок для пальт та капелюхів, статуеток та декоративних виробів, шкатулок, скриньок, футлярів для зберігання біжутерії, котушок, шпильок для ниток та інших виробів з точеної деревини, сірників.

Долинський Агролісгосп має статус юридичної особи. Для забезпечення своєї діяльності Долинський САЛГ має самостійний баланс, бюджетний, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банку, круглу печатку, кутовий штамп та бланки зі своїм найменуванням.

Агролісгосп може експортувати власну продукцію (роботи, послуги), в тому числі створену внаслідок спільної діяльності з іншими агролісгоспами і організаціями.

Працівники апарату Агролісгоспу утримуються за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, виділених на ведення лісового господарства, а також коштів отриманих від виробничої діяльності та інших джерел, передбачених чинним законодавством України.

Керівництво Долинським САЛГ здійснюється одноосібно керівником Підприємства. Головний бухгалтер забезпечує організацію бухгалтерського та оперативного обліку діяльності Агролісгоспу та порядок ведення статистичної звітності згідно чинного законодавства (Додаток А).

Основні економічні показники діяльності Долинського САЛГ та їх динаміку за 2012-2013 роки подано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Динаміка основних економічних показників Долинського САЛГ за 2012 -2013 рр.

№ з/п	Показники	Роки	Відхилення (+,-)
		2012	2013	Абсолютне, грн	Відносне,%
1	2	3	4	5	6
1	Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	1920,5	1899,3	-21,2	1,1
2	Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	1920,5	1899,3	-21,2	1,1
3	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), грн.	1741,2	1726,4	-14,8	0,8
4	Витрати операційної діяльності, тис. грн.	155,2	167,5	12,3	7,9
5	Середньооблікова кількість працівників, осіб	38	35	-3	7,9
6	Фонд оплати праці працівників, тис. грн.	601,67	661,96	60,29	10,0
7	Середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.	15833	18913	3080	19,5
8	Повна собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг, робіт), тис. грн.	1896,4	1893,9	-2,5	0,1
9	Прибуток від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт), тис. грн.	24,1	5,4	-18,7	77,6
10	Рентабельність продажів, %	1,25	0,28	-0,97	77,6
11	Рентабельність витрат, %	1,27	0,29	-0,98	77,2
12	Витрати на 1 грн. продукції, коп.	98,74	99,72	0,98	1,0
13	Середньорічний виробіток продукції на одного працівника, тис. грн.	50,54	54,27	3,73	7,4
14	Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	103,95	106,9	2,95	2,8
15	Фондовіддача основних засобів, грн./грн.	18,48	17,77	-0,71	3,8
16	Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	21,8	0,7	-21,1	96,8

З наведеної таблиці можна зробити висновки, що ситуація в Долинському САЛГ у 2013 році порівняно з 2012 роком погіршилася. Майже всі економічні показники, позитивною тенденцією для яких вважається збільшення, пішли на спад. Слід зазначити, що збільшилась середньорічна заробітна плата одного працівника на 19,5% або 3080 грн. та збільшилась фондовіддача основних засобів, що означає ефективніше використання основних засобів на 3,8%. Підсумовуючи, аналіз основних економічних показників Агролісгоспу за 2012-2013 рр. необхідно сказати, що чистий прибуток (збиток) зменшився на 96,8% або 21 100 грн.

На жаль, на сьогоднішній день у Долинському САЛГ весь облік ведеться вручну. Застосування автоматизованої форми бухгалтерського обліку дозволяє прискорити обробку облікової інформації та передачу її за всіма напрямками. Керівництву Агролісгоспу, слід задуматись про впровадження програмного забезпечення в майбутньому, оскільки із розширенням своєї діяльності все важче і важче буде обробляти інформацію своєчасно і без помилок.

2.2 Організація державного фінансового аудиту касових операцій в Долинському САЛГ

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Контроль за окремими сторонами діяльності Агролісгоспу здійснюють органи державної податкової адміністрації, державна фінансова інспекція, держуправління екобезпеки, державної лісової охорони, а також інші органи, відповідно до законодавства України (Додаток А).

Державний фінансовий аудит в Долинському САЛГ здійснюється органами державної фінансової інспекції.

Державний фінансовий аудит касових операцій в Долинському САЛГ проводиться в кілька етапів:

1) ознайомлення із загальними питаннями організації роботи каси Агролісгоспу;

2) проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі (векселів, зобов'язань);

3) перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій;

4) перевірка операцій з видачі готівки з каси;

5) перевірка повноти оприбуткування готівки в касі;

6) перевірка додержання встановленого ліміту залишку готівки в касі;

7) зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності Агролісгоспу, з метою встановлення їх відповідності;

8) формування висновку про проведення перевірки.

На 1 етапі - підготовчому фінансового державного аудиту касових операцій перевіряючий повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підконтрольному підприємстві: інтенсивність касових операцій, основні напрямки касових надходжень і видатків, кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси, наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність, забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою, обладнання приміщення каси Агролісгоспу.

Процес планування державного фінансового аудиту включає розробку загального плану аудиту касових операцій Долинського САЛГ, який наведено в додатку Д і програму аудиту касових операцій, яка представлена у додатку Е. План складається з врахуванням особливостей діяльності товариства, організації обліку і системи внутрішнього контролю, визначених ризиків і меж суттєвості, координації дій, супроводження і нагляду за діяльністю асистентів ревізора, експертів та інших фахівців.

Після складання загального плану розробляється програма аудиту касових операцій Долинського САЛГ. В програмі визначаються завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети перевірки. Програма складається до початку аудиту, але в ході перевірки до неї можуть вноситися як незначні, так і суттєві зміни.

Аудиторська програма одночасно являє собою інструкцію для виконавців (аудиторської бригади) і засіб контролю якості проведення аудиту.

У процесі проведення аудиторської перевірки перевіряючий орган відповідно до МСА 320 «Суттєвість в аудиті» повинен оцінити суттєвість у взаємозв'язку з аудиторським ризиком.

Під рівнем суттєвості слід розуміти те граничне значення похибки фінансової звітності, починаючи з якої кваліфікований користувач цієї звітності з великим ступенем вірогідності не в змозі зробити на її підставі правильні висновки та прийняти правильні управлінські рішення. Для визначення аудиторського ризику та рівня суттєвості, інспектору слід скласти робочі документи - тести для оцінювання властивого ризику, тести для оцінювання ефективності внутрішнього контролю системи бухгалтерського обліку, визначення рівня суттєвості, які наведено в додатку Ж. Перевіряючий із Держфінінспекції у процесі оцінювання ризиків користується табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Шкала оцінювання аудиторських ризиків

№ п/п	Показник	%
1	Низький	0-20
2	Нижче середнього	21-40
3	Середній	41-60
4	Вище середнього	61-80
5	Високий	81-100

При оцінці властивого ризику було встановлено його середній рівень у розмірі 29,45%, тобто нижче середнього, що свідчить про позитивний стан діяльності Агролісгоспу.

При оцінюванні ефективності внутрішнього контролю системи бухгалтерського обліку Долинського САЛГ (Додаток З), визначено її середнє значення на рівні 71,67 %, тобто вище середнього згідно шкали. Це свідчить про недостатньо досконалу систему внутрішнього контролю бухгалтерського обліку. Ризик системи внутрішнього контролю з'ясовує, що існуюча система контролю на підприємстві не може виявити допущені помилки в системі обліку чи запобігти їм.

2.3 Здійснення перевірки ефективності використання державних коштів для здійснення касових операцій Долинським САЛГ

Контроль за формуванням та використанням державних коштів є одним із інструментів регулювання економіки країни вцілому. Перевірки збоку державних органів мають сприяти успішній реалізації державної політики та унеможливлювати випадки розкрадання державного майна та порушення державного законодавства.

Сьогодні, в умовах кризи це питання є особливо актуальним, оскільки збільшується кількість правопорушень в бюджетній сфері, що відповідно, зумовлює необхідність вдосконалення методології контролю за формуванням та використанням державних коштів, а також розроблення системи показників ефективності його здійснення.

Оскільки фінансування з державного бюджету здійснюється на основі принципу плановості та цільового характеру, то одним із напрямів контролю за витрачанням державних коштів є перевірка правильності складання кошторису, законності та обґрунтованості видатків, а також цільового використання державних коштів.

Контроль за ефективністю витрачання державних коштів Долинського САЛГ здійснює державна фінансова інспекція України. Державні інспектори визначають ефективність, як економічну категорію і розцінюють за допомогою таких елементів:

1) продуктивності - співвідношенням між випуском продукції, наданням послуг та іншими результатами діяльності розпорядника або одержувача коштів Державного бюджету України та використаними на їх виробництво матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами;

2) результативності - ступенем відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника або одержувача державних коштів запланованим результатам;

3) економності - досягненням розпорядником або отримувачем державних коштів запланованих результатів за рахунок використання найменшого обсягу бюджетних коштів або досягнення найкращого результату за рахунок використання заданого обсягу бюджетних коштів.

За даними Статуту нам відомо, що утримання трудового колективу Агролісгоспу, відбувається за рахунок коштів державного бюджету. Кошти з держбюджету надходять на поточний рахунок Долинського САЛГ, потім потрібна сума знімається, вноситься за допомогою прибуткового касового ордера в касу і видається працівникам за допомогою платіжних відомостей. Використовуючи вище вказані критерії, результати перевірки оцінки ефективності державних коштів для здійснення касових операцій відображені наступним чином:

1) порівнюючи 2013 рік з 2012 роком збільшилась продуктивність за рахунок більшої кількості наданих послуг та зменшенні кількості працівників. Збільшення попиту на послуги Агролісгоспу можна пов'язати із подорожчанням цін на газ - з метою економії в зимовий період люди в сільській місцевості чи приміських територій при наявності пічок чи спеціальних комбінованих котлів «дрова-газ» опалювали дровами. Кількість працівників зменшилась у зв'язку із суміщенням посади касира з посадою працівника відділу кадрів, головного лісника та наглядача за саджанцями, а також звільненням одної прибиральниці;

2) в аналізованому періоді було заплановано збільшити місячну зарплату працівникам на 300 грн. - збільшили на 256 грн.;

3) не зважаючи на зменшення кількості працівників на 3 людини при збільшенні державного фінансування керівництву Агролісгоспу не вдалось підняти заробітну плату працівникам.

За результатами перевірки можна сказати, що державні кошти використовується неефективно, оскільки при збільшенні фінансування з держбюджету заробітну плату працівникам, як було заплановано в минулому році, так і не підняли на потрібну суму, вже навіть не враховуючи той факт, що кількість працівників скоротилась на 3 людини.