Облік, аналіз та аудит виробничих запасів на підприємстві ПАТ "Тормаш"
Оцінка виробничих запасів в умовах ринкових відносин, проблема їх ефективного використання. Організація обліку виробничих запасів на прикладі ПАТ "Тормаш", документальне оформлення їх наявності та руху. Аудит стану та збереження виробничих запасів.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.11.2013 |
| Размер файла | 260,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
|
Показники |
На початок звітного періоду (тис. грн.) |
На кінець звітного періоду (тис. грн.) |
Відхилення (тис. грн.) |
|
|
Виробничі запаси |
1204 |
679 |
-525 |
|
|
Поточні біологічні активи |
46 |
47 |
1 |
|
|
Готова продукція |
433 |
1025 |
592 |
|
|
Товари |
240 |
202 |
-38 |
|
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
||||
|
Чиста реалізаційна вартість |
229 |
170 |
-59 |
|
|
Первісна вартість |
229 |
170 |
-59 |
|
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
||||
|
Із внутрішніх розрахунків |
22 |
|||
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
168 |
38 |
-130 |
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті |
48 |
27 |
-21 |
|
|
Інші оборотні активи |
525 |
56 |
-469 |
|
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
1753 |
2066 |
313 |
|
|
Поточні зобовязання за розрахунками: |
||||
|
з одержаних авансів |
65 |
18 |
-47 |
|
|
з бюджетом |
2877 |
2186 |
-691 |
|
|
З оплати праці |
138 |
138 |
||
|
із внутрішніх розрахунків |
27 |
27 |
||
|
Інші поточні зобовязання |
732 |
749 |
17 |
|
|
Дохід (виручка) від реалізації Продукції |
6182 |
3264 |
-2918 |
|
|
Податок на додану вартість |
1030 |
544 |
-486 |
|
|
Чистий дохід від реалізації Продукції |
5152 |
2720 |
-2432 |
|
|
Собівартість реалізованої Продукції |
4680 |
2734 |
-1946 |
|
|
Валовий: |
||||
|
Прибуток |
472,0 |
|||
|
Збиток |
14 |
|||
|
Інші операційні доходи |
1915 |
2948 |
1033 |
|
|
Адміністративні витрати |
355 |
425 |
70 |
|
|
Витрати на збут |
86 |
40 |
-46 |
|
|
Інші операційні витрати |
4615 |
2472 |
-2143 |
|
|
Фінансові результати від звичайної діяльності |
||||
|
Збиток |
2669 |
3 |
-2666 |
|
|
Інші доходи |
33 |
6 |
-27 |
|
|
Інші витрати |
50 |
3 |
-47 |
|
|
Матеріальні витрати |
2182 |
3457 |
1275 |
|
|
Витрати на оплату праці |
1071 |
858 |
-213 |
|
|
Відрахування на соціальні Заходи |
263 |
219 |
-44 |
|
|
Амортизація |
172 |
205 |
33 |
|
|
Інші операційні витрати |
285 |
223 |
-62 |
|
|
Усього операційних витрат: |
3973 |
4962 |
989 |
За станом на 01. 01.2011р. заборгованість по платежам в бюджет складає 2186 тис. грн. в тому числі:
прибутковий податок 321;
ПДВ 929;
комунальний податок 2;
фонд охорони оточуючого середовища 14;
транспорт 10;
пенсійний фонд 515;
соцстрах 393;
інші 2.
Збільшення кредиторської заборгованості за обов'язковими платежами відбулося із-за відсутності коштів на рахунках підприємства і погашень заборгованості по зарплаті продукцією власного виробництва та продуктами харчування. Залишки готової продукції на 01. 01.2011р. складають 1025 тис. грн. Зберігаються вони на складі готової продукції.
Витрати на оплату праці зменшилися на 213 тис. грн., це свідчить про не досить рівномірну роботу підприємства в 2010 році.
Коефіцієнт ліквідності станом на 01. 01.2011г. складає 0,48.
Для збільшення коефіцієнту ліквідності заплановано в 4-му кварталі 2011р. зменшити борг перед ООО "Україна - Євролайн Плюс" на 450 тис. грн., платежами в бюджет на 50 тис. грн.
Товарний баланс пов'язаний з об'ємними показниками, фінансовими результатами. Збитків від випуску и реалізації, а також збитків у залишках готової продукції на 01. 01.2011р. немає. Чистий прибуток від реалізації готової продукції у 2010 р. зменшився на 2432 тис. грн. і складає 2720 тис. грн., також в порівнянні з 2007 роком собівартість продукції у 2010 році на 1946 тис. грн. меньша. Це призвело до валових збитків у сумі 14 тис. грн.
Виробничі запаси у 2010 році зменшились на 525 тис. грн., це відбулося в результаті їх уцінки і обміну.
Віднесення витрат бюджету на собівартість випущеної продукції у звітному періоді не було.
Станом на 01. 01.2011р. по балансу підприємства незавершене виробництво не числиться.
В зв'язку з падінням об'єму виробництва на 1615,7 тис. грн. отримані збитки від випуску і реалізації продукції у 2010р. у сумі 479 тис. грн., чистих збитків немає.
Дебіторська заборгованість станом на 01. 01.2011р. знижена на 671 тиc. грн. и складає 2244 тис. грн., кредиторська заборгованість знижена на 1123 тис. грн. і складає 5184 тис. грн.
Функціональні обов'язки на співробітників колонії розроблені в відповідності з класифікаційним довідником посад керівників, спеціалістів, службовців і професій робочих, яким встановлюються місячні оклади затверджені начальником функціональні обов'язки і є в наявності на кожного співробітника на підприємстві.
На цей час на ПАТ "ТОРМАШ" порівняно з 2009 роком зменшена заборгованість перед постачальниками на суму 450 тис. грн., платежами в бюджет на 50 тис. грн. В порівнянні з аналогічним періодом 2009 року зменшена кредиторська заборгованість на 1123 тис. грн. На початок 2010 року були отримані збитки від випуску та реалізації продукції, але на 01. 01.2011 року стан покращився.
Тут спостерігається пряма залежність одного показника від іншого, і це призводить до коливань в показниках діяльності підприємства, і в свою чергу може викликати нестабільність в діяльності підприємства в цілому.
Керівництво підприємства ПАТ "ТОРМАШ" постійно стежить за змінами своїх економічних показників і робить все можливе для їх покращення та підвищення ефективності виробництва.
Таким чином фінансовий стан підприємства стабілізується.
2.2 Документальне оформлення наявності та руху виробничих запасів
Всі операції, пов'язані з рухом виробничих запасів, в першу чергу, знаходять відображення в складському обліку. Цей облік зазвичай називають оперативним, і він має важливе значення для всього бухгалтерського обліку на промисловому підприємстві ПАТ "ТОРМАШ". Тому працівники бухгалтерії здійснюють систематичний контроль за правильним і своєчасним документуванням руху матеріалів на складі і записами в регістрах складського обліку матеріалів, за відповідністю фактичних залишків матеріалів даним поточного бухгалтерського обліку, проводити фактичні перевірки наявності цінностей, а також здійснювати звірку складського обліку з бухгалтерським.
На виробничому підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" для зберігання матеріалів створюються як спеціалізовані загальнозаводські склади, так і комори, що виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом по підприємству привласнюється постійний номер, який надалі вказується на всіх документах, що відносяться до операцій даного складу.
Облік матеріалів на складах здійснюють завідувачі складами (комірники), з якими укладається типова угода про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. На дрібних підприємствах обов'язки завідувача складом (комірника) можуть бути покладені на завідувача виробництвом.
Для ефективного ведення складського обліку на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" матеріальні цінності розміщують по секціях, а усередині них - по партіях, групах, підгрупах і сортах в штабелях, контейнерах, ящиках, на стелажах, полицях, вічках і піддонах. Крім того, на кожен номенклатурний номер матеріалів матеріально відповідальні особи заповнюють матеріальний ярлик і прикріплюють його до місця зберігання матеріалів. У ньому вказані: найменування матеріалів, номенклатурний номер, одиницю виміру, ціну і ліміт наявності матеріалів. Така організація складського обліку забезпечує оперативність і швидкість приймання і відпуску матеріалів, а також контроль за відповідністю фактичної їх наявності встановленим нормам запасу (ліміту).
На виробничих підприємствах у зв'язку з різними виробничими умовами вжитку матеріалів і їх фізичними властивостями існують декілька варіантів складського обліку матеріалів.
На дрібних підприємствах з обмеженою номенклатурою матеріальних цінностей складський облік матеріалів ведуть в спеціальних книгах, які об'єднують складський облік і звітність комірника. Записи в книгу здійснюються в двох екземплярах, з яких перший відривний служить як звіт завідувача складом. У книзі записують залишки матеріалів на початок звітного періоду, дані про надходження і вибуття цінностей по кожному документу і виводять залишки на кінець звітного періоду. Потім перший аркуш книги зі всіма прибутковими і витратними документами здають в бухгалтерію. В разі виявлення помилок до обох екземплярів листів книги вносяться виправлення.
На більшості підприємств харчової промисловості, де щодня здійснюється багато записів по руху матеріалів, рекомендується використовувати книгу (картки) партіонного обліку матеріалів. Комірник відкриває в ній рахунки на кожну партію матеріалів, що поступили. Оскільки по кожній партії матеріалів по надходженню може бути лише одна запис, а по витраті - декілька, записи по їх надходженню і витраті здійснюються в одній графі.
На підставі первинних документів відображають ті ж дані, що і в картках і книгах складського обліку, проте на відміну від них машинограми - відомості складають в розрізі складів і матеріально відповідальних осіб. Використання машинограм підсилює контроль за рухом і станом матеріалів На підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" складський облік матеріалів ведеться в картках складського обліку. Картки відкривають в бухгалтерії на кожен номенклатурний номер матеріалу і передають на склад. У них вказують номер складу, найменування матеріалу, номенклатурний номер, сорт, одиницю виміру, облікову ціну і так далі Комірники заповнюють в них колонки приходу, витрати і залишку матеріалів в натуральному вираженні. Записи в картках комірник здійснює на підставі первинних документів у міру здійснення господарських операцій. Після кожного запису в ній обов'язково виводиться залишок матеріалів. Завдяки цьому склад має в своєму розпорядженні оперативні відомості про стан запасів матеріалів.
Ведення складського обліку матеріалів в картках складає основу сортового аналітичного обліку матеріалів.
В умовах функціонування автоматизованого складського господарства замість карток і книг застосовують машинограми - відомості, що відображають залишки і рух матеріалів. У них на складі і підвищує ефективність оперативного управління виробництвом.
У встановлені терміни завідуючі складами на підставі первинних прибуткових і витратних документів складають звіти про рух матеріальних цінностей, які задаються в бухгалтерію для подальшої перевірки і обробки. Начальники цехів (майстри) можуть складати виробничі звіти. Форми і порядок складання звітів залежать від галузевих особливостей, виробничих потужностей підприємств, міри автоматизації обліково-обчислювальних робіт та інших чинників. Проте, не дивлячись на наявні відмінності, всі звіти складаються в двох екземплярах, мають загальні риси і призначення. По-перше, більшість звітів складаються переважно в натуральному вираженні, по-друге, у всіх звітах вказуються залишки матеріальних цінностей на початок і кінець звітного періоду, а також їх рух, тобто вступ і вибуття (витрата). У виробничих звітах разом з фактичною витратою матеріалів вказують їх витрату по нормі. Перший екземпляр представленого звіту з прикладеними документами залишається в бухгалтерії виробничого підприємства, а другий - з розпискою бухгалтера повертається матеріально відповідальній особі і служить підтвердженням здачі звіту з документами. Крім того, звіт замінює складський облік.
Приймання матеріалів, що надійшли на склад підприємства ПАТ "ТОРМАШ", здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20) або оформляється прибутковим ордером (ф. № М-4), якщо під час приймання виявлені розходження між фактичною кількістю матеріальних цінностей, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній. При цьому недостача (псування) матеріальних цінностей, виявлена при прийманні їх від залізниці (порту), оформляється комерційним актом, а при прийманні їх на складі - приймальним актом. Ці акти є підставою для пред'явлення претензії винуватцю недостачі (або псування) матеріальних цінностей (транспортній організації) постачальнику - у разі недовантаження або неправильної упаковки (затарення), що послужило причиною псування цінностей при перевезенні).
Матеріали, доставлені автотранспортом, прибуткуються на підставі товарно-транспортних накладних (ф. № І-ТН, № І-ТН спирт). Приймання матеріалів від своїх цехів та інших підрозділів (невикористані матеріали, відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), непоправний брак, матеріальні цінності від списання основних засобів або малоцінних і швидкозношуваних предметів, зношені шини та утильна гума тощо) здійснюється за накладною, яка виписується цехом-здавальником або Іншим підрозділом.
У бухгалтерії звіти, що поступили, піддаються ретельній перевірці. При перевірці звертається увага на правильність оформлення документів, законність і доцільність відображених операцій; відповідність дат, документів тому періоду, за який складений звіт; на правильність перенесення залишків з попереднього звіту. Потім перевіряються підсумки по приходу і витраті і точність визначення залишків матеріалів на кінець звітного періоду.
Якщо при перевірці в звіті будуть виявлені якісь помилки, то звіт повертається матеріально відповідальній особі для виправлення. Факт перевірки і приймання звіту підтверджується підписом бухгалтера.
Після закінчення перевірки звіту бухгалтер приступає до його бухгалтерської обробки. Її сутність полягає в складанні бухгалтерських проводок по кожній господарській операції і підготовці документів і звіту для запису в облікові регістри.
2.3 Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів
Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" ведеться на рахунку 20 "Виробничі запаси" за субрахунками:
201 "Сировина і матеріали";
202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби";
203 "Паливо";
204 "Тара й тарні матеріали";
205 "Будівельні матеріали";
206 "Матеріали передані в переробку";
207 "Запасні частини";
208 "Матеріали сільськогосподарського призначення";
209 "Інші матеріали".
Синтетичний облік придбаних запасів на рахунку 20 "Виробничі запаси" та його субрахунках підприємства обліковують за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), яка, як зазначалося раніше, включає: покупну вартість і транспортно-заготівельні витрати (витрати по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, доставці до складів підприємства, включаючи націнки постачальницьких і посередницьких організацій, вартість послуг товарних бірж і брокерських контор, мито і митні збори тощо). Ця собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця - після відображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видами запасів. Документи ж на оприбуткування і списання витрачених матеріалів, що надходять до бухгалтерії, вимагають Їх систематичного опрацювання і відображення в облікових регістрах, що неможливо робити без попередньої оцінки матеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця на ПАТ "ТОРМАШ" ведуть за прийнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення від фактичної собівартості).
Наприкінці місяця вартість використаних у виробництві запасів і списаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складах коригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельних витрат або відхилення планової собівартості запасів від фактичної).
Виходячи з вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 01. 07. 97 № 141 при оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей, одержаних від постачальників, до оплати їх вартості, а також у разі їх одержання за бартерним контрактом, у бухгалтерському обліку підприємства ПАТ "ТОРМАШ" роблять записи:
1) на покупну вартість запасів (без ПДВ):
Д-т рах. 20 "Виробничі запаси" (відповідний субрахунок), 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" та ін.
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками";
2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання:
Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками"
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками";
3) на суму, перераховану постачальникам в оплату вартості за придбані запаси (включаючи ПДВ):
Д-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"
К-т рах. 31 "Рахунки в банках".
Якщо договором передбачена попередня оплата постачальникам виробничих запасів, що підлягають поставці, то в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:
1 на суму, перераховану постачальнику в оплаті відпускної вартості виробничих запасів, що підлягають поставці (без ПДВ):
Д-т рах. 371 "Розрахунки за виданими авансами"
К-т рах. 31 "Рахунки в банках";
2 на суму ПДВ:
Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками"
К-т рах. 644 "Податкові зобов'язання";
3 на оприбуткування одержаних від постачальників попередньо оплачених запасів за покупною вартістю:
Д-т рах. 20 "Виробничі запаси" (відповідний субрахунок) 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" та ін.
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками";
4 одночасно - на суму податкового кредиту по ПДВ;
Д-т рах. 644 "Податковий кредит"
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками";
5 взаємозалік заборгованості:
Д-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"
К-т рах. 371 "Розрахунки за виданими авансами".
Запаси, які надійшли на підприємство без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки), приймаються на облік за приймальними актами (ф. № М-7) і оформляються записом по дебету рахунка 20 "Виробничі запаси" (відповідні субрахунки) в кореспонденції і кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками". Після одержання від постачальника рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів раніше зроблений запис (у цій же кореспонденції рахунків) сторнується і робиться звичайний запис на суму, яка значиться в одержаних документах.
Якщо при прийманні вантажу виявлена нестача матеріальних цінностей, то на дебет рахунка 20 "Виробничі запаси" прибуткують тільки фактично одержані цінності; на вартість нестачі матеріалів, що виникла при її перевезенні, на підставі належно оформлених актів пред'являть претензію (передають до судового органу) винуватцю (транспортній організації тощо) і в бухгалтерському обліку відображають по дебету рахунка 374 "Розрахунки за претензіями" в кореспонденції з кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".
У разі обґрунтованої відмови від оплати розрахункове платіжних документів за матеріали, що надійшли на адресу підприємства (невідповідність якості, номенклатури, ціни умовам договору тощо), такі цінності приймаються за актами на відповідальне зберігання і обліковуються на забалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні" (субрахунок 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні") до вказівок постачальника про повернення, переадресування або реалізації на місці.
Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних робіт тощо), обліковуються на аналітичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати", який відкривається в складі рахунка 20 "Виробничі запаси". На суму транспортних та інших витрат, які підлягають оплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям, у бухгалтерському обліку підприємства роблять запис по дебету рахунка 20 "Виробничі запаси", аналітичний рахунок "Транспортно-заготівельні витрати", і кредиту відповідних рахунків (63, 685 тощо).
Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 "Виробничі запаси" (відповідний субрахунок) відображається покупна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість. Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками (транспортними та іншими сторонніми організаціями) за надані послуги по перевезенню вантажу здійснюється в журналі-ордері № 6, а при спрощеній формі обліку - у відомості ф. № В-7 "Відомість обліку розрахунків з постачальниками" (яка за своїм змістом аналогічна журналу-ордеру № 6). Оприбуткування виробничих запасів, одержаних з інших джерел, відображається записом по дебету рахунка 20 "Виробничі запаси" (відповідний субрахунок) у кореспонденції з кредитом рахунків:
40 "Статутний капітал" (на вартість запасів, внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства);
719 "Інші доходи від операційної діяльності" на вартість безоплатно одержаних запасів від інших юридичних осіб, а також оприбуткованих раніше, не взятих на облік цінностей);
746 "Дохід від списання необоротних активів" (на вартість отриманих запасів у результаті ліквідації необоротних активів).
Облік витрат виробничих запасів у виробництві. Основним первинним документом на відпуск матеріалів у виробництво є лімітно-забірні картки (ф. № М-8 та № М-9), в яких вказується ліміт видачі даному цеху (бригаді, дільниці) матеріалів відповідного номенклатурного номера (на декаду, півмісяця, місяць), а потім робиться запис про фактичний відпуск матеріалів з виведенням залишку невикористаного ліміту, який підтверджується підписом завідуючого складом (у лімітній картці одержувача) і одержувача (у лімітній картці складу). Наприкінці місяця лімітно-забірні картки подаються до бухгалтерії для обліку витрат матеріалів.
Відпуск матеріалів на господарські та інші потреби, а також при понадлімітному відпуску матеріалів (за дозволом керівника підприємства або уповноваженої ним особи здійснюється за вимогами (ф. № М-ІО та № М-ІІ). Щомісяця цехи та інші виробничі підрозділи складають Звіт про використання сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів, у якому по кожному номенклатурному номеру показуються: залишок на початок місяця, надходження за місяць, залишок на кінець місяця, фактичні витрати, витрати за нормами, економія або перевитрата. Бухгалтерія складає Зведений звіт про використання матеріалів по груповій номенклатурі (в натуральних і грошовому вимірниках), на підставі якого роблять відповідні облікові записи на списання використаних матеріалів.
Підставою для списання використаних у виробництві матеріалів служить Відомість розподілу витрат матеріалів і палива за рахунками і статтями витрат, яка складається за видатковими документами (лімітно-забірними картками, вимогами, актами тощо). В ній зазначається, на який синтетичний рахунок, субрахунок, продукцію (замовлення, переділ) або на яку статтю треба віднести вартість витрачених запасів.
За даними цієї відомості витрачені протягом місяця виробничі запаси за обліковими цінами списують з кредиту рахунка 20 "Виробничі запаси" (відповідний субрахунок) на дебет рахунків:
23 "Виробництво" (на вартість виробничих запасів, використаних для виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг);
91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати" (на вартість запасів, використаних для загальновиробничих і загальногосподарських потреб);
93 "Витрати на збут" (на вартість запасів, використаних на потреби, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції);
949 "Інші витрати операційної діяльності" (на вартість запасів, використаних на утримання об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення) та ін.
У бухгалтерії виробничого підприємства, разом з синтетичним обліком матеріалів, паралельно ведеться аналітичний облік. Існують різні варіанти аналітичного обліку матеріалів: сортовий, партіонний, оперативно-бухгалтерський та ін.
Сортовий спосіб обліку матеріалів передбачає ведення обліку в натурально-вартісному вираженні по видах і сортах матеріалів.
На кожен вид і сорт матеріалів в бухгалтерії відкривають картки аналітичного обліку, в яких на підставі первинних документів записують операції по вступу і витраті матеріалів. Ці картки відрізняються від карток складського обліку матеріалів лише тим, що облік матеріалів в них ведуть не лише в натуральному, але і в грошовому вираженні. Після закінчення місяця за підсумковими даними всіх карток по кожному складу і в цілому по підприємству складають сортові кількісно-сумові оборотні відомості аналітичного обліку і звіряють їх із зворотами і залишками синтетичного рахунку 201 "Матеріалів" і даними карток складського обліку.
Партіонний спосіб обліку матеріалів в основному застосовують на підприємствах харчової промисловості по тих видах сировини і матеріалів, по яких необхідний строгий контроль за дотриманням термінів зберігання і використання. Цей спосіб передбачає складання по кожній партії матеріалів партіонної карти, що поступили. У ній на відміну від складської партіонної книги (карти) вказується вартість матеріалу. Записи в партіонної карті ведуться лінійно-позиційним способом. В кінці місяця партіонні карти звіряються з регістрами складського обліку і їх дані узагальнюють шляхом складання оборотної відомості. Підсумки останньою зіставляють з даними синтетичного обліку.
На підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" використовується оперативно-бухгалтерський спосіб обліку матеріалів і передбачає ведення натурального обліку матеріалів на складі. Працівник бухгалтерії, здійснюючи прийом звітів від матеріально відповідальних осіб безпосередньо на складах, перевіряє по первинних документах правильність віддзеркалення їх даних в регістрах складського обліку. У бухгалтерії натурально-вартісний облік не ведуть, а застосовують сумовий облік руху матеріалів.
В кінці місяця на підставі даних складського обліку бухгалтер виписує кількісні залишки матеріалів по їх окремих видах в спеціальну сальдову відомість обліку залишку матеріалів на складі (без зворотів приходу і залишку). Потім бухгалтер здійснює таксування і підрахунок підсумків залишків матеріалів за твердими обліковими цінами по окремих облікових групах матеріалів і в цілому по складу.
Оперативно-бухгалтерський (сальдовий) спосіб обліку матеріалів - один з найбільш ефективних, особливо в умовах ручної обробки облікових даних і малої механізації обліку. Його вживання дозволяє уникати ведення громіздкого натурально-вартісного обліку в бухгалтерії і не допускає його дублювання із записами складського обліку.
На дрібних виробничих підприємствах як регістри натурально-вартісного обліку можна використовувати матеріальні звіти. В цьому випадку значно скорочується трудомісткість обліково-обчислювальних робіт, досягається тотожність складського і бухгалтерського обліку і спрощується звірка даних синтетичного і аналітичного обліку.
Сумовий аналітичний облік матеріалів на виробничих підприємствах залежно від вживаної форми бухгалтерського обліку може вестися в книгах, картках, відомостях, журналах-ордерах і машинограмах.
Найбільший ефект в організації обліку матеріалів досягається при вживанні автоматизованої форми бухгалтерського обліку, використанні персональних комп'ютерів і прогресивних програм.
2.4 Методи оцінки вибуття запасів
Як уже було зазначено, в П (С) БО 9 вказано 5 методів оцінки вибуття запасів:
- ідентифікованої собівартості;
- середньозваженої собівартості;
- ФІФО;
- Нормативних затрат;
- Ціни продажу запасів.
Розглянемо порядок їх розрахунку.
Перший метод: оцінка за ідентифікованою собівартістю. Інакше кажучи, "за яку ціну купив, за таку і списав" (у виробництво, на склад готової продукції чи в реалізацію - залежно від того, які саме види запасів і з якою метою вибувають).
Згідно з П (С) БО 9, на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" застосовується цей метод, для оцінки вибуття запасів, придбаних з метою їх реалізації на спеціальне замовлення, і для оцінки вибуття запасів, які не замінюють один одного. Однак не зовсім зрозуміло, навіщо у П (С) БО 9 запроваджено таке обмеження в застосуванні методу ідентифікованої собівартості. Можливо, наголос на спецзамовленні і незамінності не треба розуміти як обмеження, а лише в тому сенсі, що застосувати цей метод оцінки зможуть усі підприємства для спецзамовлень, а у разі незамінності - в обов'язковому порядку.
Найімовірніше, саме так і потрібно розуміти пункт 17 разом з першим абзацом пункту 16 П (С) БО 9. Адже на багатьох підприємствах, давно налагоджено комп'ютерний облік надходження і вибуття запасів за ідентифікованою собівартістю, і оскільки цей метод є найточнішим, немає сенсу змінювати і перебудовувати програми заради впровадження приблизного обліку, яким є облік вибуття за: середньозваженою собівартістю, ФІФО. Інша річ, що термін "ідентифікована собівартість " є новим. Але це лише новий термін, а сам метод не новий - він давно і широко застосовується на підприємствах. Обов'язкова умова для цього - можливість за кожною одиницею запасів установити саме її ціну.
Приклад розглянемо в вигляді таблиці 2.3
Таблиця 2. 3 - Оцінка запасів за ідентифікованою собівартістю
|
Зміст |
Вартість запасів, тис. грн. (рахунки 20, 22, 28) |
Транспортні-заготівельні витрати, тис. грн. (рахунок 289) |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
1. Залишок на початок місяця |
150 |
25 |
|
|
2. Надходило за місяць. |
300 |
50 |
|
|
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано і інше вибуття-звичайний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача і т.п.) |
400 |
67 |
|
|
4. Залишок на кінець місяця (стр. 1 + стр. 2 - стр. 3) |
50 |
8 |
Сума транспортно-заготівельних витрат, яка за розподілом приходиться на запаси, вибулі в звітному місяці, складає:
(25 + 50) / (150 +300) х 400 = 67
Другий метод: оцінка за середньозваженою собівартістю. Метод застосовується окремо для кожної сукупності взятих на облік запасів, однакових за призначенням і споживчими характеристиками (цього уточнення немає в П (С) БО 9, але ми його тут вносимо для ширшого розкриття суті методу). Середньозважена собівартість одиниці, що вибуває, визначається за формулою на рис 2. 1.
Рисунок 2.1 - Оцінка за середньозваженою собівартістю
Отже в чисельнику формули проставляються значення в грошовому (вартісному) вимірі, а у знаменнику ці ж значення - у кількісному вимірі (тобто в фізичних одиницях).
Третій метод: оцінка за методом ФІФО. Це метод оцінки вибуття запасів за цінами перших закупівель, тобто метод ФІФО, ґрунтується на припущенні, що запаси, які надійшли першими, першими і реалізовуються. Основним його недоліком є вплив зовнішніх чинників економічного життя держави на показник валового прибутку окремо взятого підприємства.
Так, в умовах постійно зростаючих цін метод ФІФО дає найвищий показник валового прибутку. А якщо взяти до уваги, що в умовах загального зростання цін кожне підприємство прагне підвищити також і ціни на товар, що реалізується, то при застосуванні методу ФІФО до оцінки вибуття показник валового прибутку, що зазначається у Звіті про фінансові результати, можна вважати невиправдано завищеним.
Відповідно, в умовах постійного зниження цін спостерігається зворотний процес: показник валового прибутку внаслідок застосування методу ФІФО до оцінки вибуття запасів і вимушеного зниження відпускних цін на продукцію (товари), що їх підприємство реалізує, виходить у Звіті невиправдано заниженим. Водночас, оскільки запаси, які купуються в умовах постійно зростаючих цін і оцінюються при вибутті методом ФІФО, списуються в реалізацію за найменшою з цін, то запаси, які залишаються на балансі підприємства, виявляються оціненими за вартістю, приблизно наближеною до ринкової. А це означає, що при аналізі балансу такого підприємства показники власних оборотних коштів, оборотного капіталу і, відповідно, коефіцієнт покриття будуть не просто оптимістичнішими.
Четвертий метод: оцінка за нормативним методом обліку вибуття запасів.
Нормативний метод обліку вибуття запасів є частиною давно відомого в нашій країні нормативного методу обліку витрат (облік за планово-розрахунковими цінами) і базується на нормативному методі калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
Відповідно до п. 23 П (С) БО 9, "оцінка (вибуття запасів) за нормативними витратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормативних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних витрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися".
Основні принципи нормативного методу обліку витрат (у тому числі вибуття запасів) і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) зводяться до такого. В основу калькуляції фактичної собівартості окремого виду продукції покладено заздалегідь складену калькуляцію нормативної собівартості цього виду продукції за затвердженими самим підприємством поточними нормами витрат сировини і матеріалів, праці тощо.
При дотриманні цих норм (і при своєчасному перегляді) фактична собівартість відповідає нормативній. У разі виявлення відхилень від норм фактичну собівартість продукції визначають так: до нормативної собівартості додають (у разі перевитрат) або від неї віднімають (у разі економії) виявлені відхилення від поточних норм, а також додають (віднімають) витрати, зумовлені зміною цих норм протягом звітного періоду за кожною статтею витрат. При цьому прямі витрати за встановленими нормами враховують окремо від витрат, що становлять відхилення від норм. Це дає змогу ретельно контролювати витрати під час виробництва продукції.
Згідно з п. 11 П (С) БО 16, виявлені у звітному періоді наднормативні витрати зараховуються до складу собівартості реалізованої продукції.
Нормативна калькуляція - це визначення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за статтями витрат у грошовому вимірі на основі діючих (поточних) норм витрат матеріалів, заробітної плати тощо.
Діючими нормами прийнято називати норми і нормативи, зумовлені технологічним процесом, відповідно до якого передають матеріали у виробництво, оплачують виконані роботи. Нормативні калькуляції можуть складатися послідовно на деталі, вузли і продукцію загалом. Нормативні калькуляції використовують для оцінки залишків незавершеного виробництва і визначення фактичної собівартості продукції при застосуванні нормативного методу обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
Нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є основним методом, що використовується на підприємствах промисловості зі складною технологією, а також у сезонних галузях матеріального виробництва. Він, нарівні з іншими методами оцінки вибуття запасів, потрібен для оцінки не лише при вибутті запасів з підприємства, а й при переведенні їх з однієї балансової статті до іншої, що теж кваліфікується як вибуття.
П'ятий метод: метод оцінки вибуття запасів за цінами продажу.
На підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" оцінка вибуття запасів відбувається за цінами продажу. Може здатися, що цей метод - єдиний, що застосовується лише до вибуття запасів з підприємства. Це не так. Адже торгова націнка додається до первісної вартості закуплених для подальшого продажу вроздріб товарів вже на стадії оприбуткування цих товарів на рахунок 282. Надалі облік руху товарів на всіх дореалізаційних стадіях може відбуватися за цінами продажу.
Разом з тим це не суперечить вимогам П (С) БО 9 і МСФЗ 2 щодо оцінки запасів на дату балансу за найменшою з двох вартостей: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Адже на балансі сальдо товарів у роздрібній торгівлі показується згорнуто: Сальдо Д-т 282 - Сальдо К-т 285, тобто з врахуванням контрактиву "Торгова націнка" як показника, що коригує продажну вартість до рівня первісної.
Приклад оцінки виробничих запасів за цім методом наведено в таблиці 2.4
Зменшення залишку на субрахунку 282 "Товари у торгівлі" відбулося на суму 487 тис. грн. (168+319) в наслідок списання торгової націнки в кореспонденції з субрахунком 285 "Торгова націнка" на суму 168 тис. грн. та покупної вартості товарів в кореспонденції з субрахунком 902 "Собівартість реалізованих товарів" на суму 319 тис. грн.
Сума торгової націнки, яка відноситься до реалізованих товаріів (Дебет субрахунку 282 "Товари в торгівлі", кредит субрахунку 285 "Торгова націнка" сторно), складає:
(77+160) / (252 + 510) х 540 = 168 грн.
Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до реалізованих товарів (відображається по дебету субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" та кредиту субрахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати"), складає:
(25 + 50) / (252 + 510) х 540 = 53 грн.
Таблиця 2.4 - Оцінка за цінами продажу на підприємстві ПАТ "Тормаш"
|
Зміст |
Субрахунок 282 "Товари в торгівлі" тис. грн. |
Субрахунок 289"Транспортно-заготівельні витрати" тис. грн. |
Субрахунок 285 "Торгова націнка" тис. грн. |
Продажнавартість (гр. 2 + гр. 3), тис. грн. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1. Залишок на початок місяця |
227 |
25 |
77 |
252 |
|
|
2. Надходило за місяць |
460 |
50 |
160 |
510 |
|
|
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано і інше вибуття-звичайний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача і т.п.) |
487 |
53 |
168 |
540 |
|
|
4. Залишок на кінець місяця (р. 1 + р. 2 - р. 3) |
200 |
22 |
69 |
222 |
Собівартість реалізованих товарів (дебет субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів", кредит субрахунку 282 "Товари у торгівлі") складає:
540 - 168 - 53 = 319 грн.
Вибір оптимального для того або іншого підприємства методу оцінки вибуття запасів залежить від великої кількості зовнішніх чинників, які по-різному впливають на діяльність кожного окремо взятого підприємства і на її результати. Тому підприємства самостійно обирають, які саме методи вибуття запасів використовувати у практиці ведення бухгалтерського обліку і фіксують їх у наказі про облікову політику підприємства.
2.5 Напрямки удосконалення обліку виробничих запасів
Говорячи про удосконалення обліку виробничих запасів треба зазначити, що зміни необхідні насамперед у частині підвищення оперативності інформаційного управління виробничими запасами підприємства. Одним напрямком вирішення даних проблемних питань є запровадження на підприємстві інформаційних технологій обробки економічної інформації.
Удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління виробничими запасами передбачає:
- узагальнення теоретико-методичних основ обліку, аналізу і контролю виробничих запасів, визначення їх суті та класифікації;
- удосконалення методико-організаційних основ фінансового та управлінського обліку виробничих запасів, а також їх контролю;
- проектування системи економічного аналізу та контролю ефективності використання виробничих запасів;
- розробка системи автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні виробничими запасами.
Методи дослідження ґрунтуються на діалектичному методі наукового пізнання, який охоплює загальнонаукові та методичні прийоми дослідження економічних процесів, а також емпіричні прийоми обліку та контролю виробничих запасів. Можна застосовувати такі методичні прийоми як аналіз і синтез; абстрагування (для визначення чинників що впливають на поведінку запасів); документалістики (для встановлення достовірності досліджуваної інформації, удосконалення документообігу; розрахунково-аналітичні прийоми (при побудові таблиць та проведення розрахунків); узагальнення та реалізація результатів (при формуванні висновків та пропозицій); інформаційних технологій ПЕОМ; та інші методичні прийоми.
Для обробки документів на сучасному етапі організації обчислювального процесу бухгалтера використовують базу даних (СУБД). Найпоширенішими в них є: СУБД Paradox, СУБД MS Access; СУБД MS Fox Pro; Табличний процесор MS Excel; програма 1С - бухгалтерія.
Організація автоматизованого складського обліку дозволить розв'язати наступні завдання обліку:
контроль за виконанням договірних зобов'язань за кожним постачальником;
відхилення фактичних матеріально-виробничих запасів від нормативних;
- спостереження за рухом матеріально-виробничих запасів за місцями зберігання і споживання.
Комп'ютеризація обліку виробничих запасів дозволить вирішити проблему аналітичного обліку. Якщо при застосуванні паперових форм обліку збільшення рівнів деталізації аналітичного обліку та переліку об'єктів аналітики вимагає збільшення кількості облікових працівників, то при застосуванні комп'ютерної техніки можна ефективно вести аналітичний облік з будь-яким рівнем деталізації та широкою номенклатурою аналітичних об'єктів. Реєстрація операцій в хронологічному і системному порядку в розрізі синтетичних та аналітичних рахунків, яка раніше здійснювалась окремо, поєднується в одному робочому процесі. При цьому контроль за тотожністю даних аналітичного та синтетичного обліку забезпечується автоматично. При паперових формах обліку операції накопичення даних в облікових реєстрах, обчислення підсумків та перенесення даних між обліковими реєстрами потребують великих затрат живої праці та завжди пов'язані з помилками. При застосуванні комп'ютерів ці операції виконуються без участі людини. Все це дозволить зменшити обсяг роботи бухгалтерів підприємств, що в свою чергу дозволить зменшити помилки та розбіжності між фінансовим та податковим обліками, а також зменшити затрати на ведення обліку на підприємствах.
Крім того, удосконалення бухгалтерського обліку виробничих запасів нерозривно пов'язане з вирішенням таких проблем, як:
обґрунтування понятійного апарату щодо визначення поняття "виробничі запаси";
визначення і використання облікової інформації для цілей оперативного управління і контролю;
удосконалення методів оцінювання;
організація поточного контролю за наявністю та рухом виробничих запасів;
методики ведення бухгалтерського обліку та здійснення контролю виробничих запасів в умовах його автоматизації і комп'ютеризації та розробки і впровадження програмного забезпечення з використанням ЕОМ.
Основними завданнями удосконалення обліку виробничих запасів є:
уточнення класифікації та методики оцінки виробничих запасів;
визначення передумови раціональної організації обліку виробничих запасів на підприємствах;
обґрунтування системи обліку матеріальних витрат на освоєння нової техніки і технології виробництва;
уточнення об'єктів, суб'єктів та методики внутрішньогосподарського контролю виробничих запасів, критерії і ознаки їх класифікації;
обґрунтування більш раціональних методів проведення інвентаризації виробничих запасів в умовах автоматизації, використання вимірювальної техніки і комп'ютерної технології.
Але дослідження показують, що оцінка виробничих запасів в умовах ринкової економіки значно ускладнилась. Порівняння різних методів оцінювання виробничих запасів при їх вибутті дає підстави обґрунтувати такі аспекти:
найменш ризикованим і найпростішим для використання є середньозважений метод оцінки запасів, але при цьому ускладнюється система розрахунків і послаблюється контроль за правильністю списання матеріалів на витрати виробництва;
самою логічною і обґрунтованою можна вважати оцінку матеріалів методом ФІФО. Це пояснюється тим, що на практиці в більшості випадків доцільніше витрачати спочатку ті запаси, які надійшли раніше (інакше вони можуть просто зіпсуватися, що призведе до фактичних збитків підприємства);
при відносно стабільній економічній ситуації вибір методу оцінки виробничих запасів при їх вибутті не має особливого значення. Вибір методу суттєво впливає при змінах цін на матеріальні цінності. У всіх випадках, чим швидше виробничі запаси, що надійшли, відпускаються у виробництво, тим меншою буде різниця в їх оцінці при застосуванні того чи іншого способу;
підприємство повинне будувати свою господарську і облікову політику таким чином, щоб запаси матеріалів на складах підприємства були обґрунтовано мінімальними. В цих умовах можна уникнути особливих складностей, пов'язаних з оцінкою вибуття запасів;
у всіх випадках недоліки можуть бути в умовах будь якого із способів оцінки запасів.
Таким чином, в умовах нинішньої економічної ситуації, що постійно змінюється необхідно враховувати позитивні і негативні наслідки використання кожного конкретного методу оцінки виробничих запасів, що є важливим показником обґрунтування собівартості продукції та розрахунку виробничих витрат. Аналіз застосування різних методів оцінки запасів показує, що при кожному з них можна одержати різні суми відхилення первинної вартості виробничих запасів при їх надходженні від оцінки, за якою вони списуються на виробництво.
3. Аудит і аналіз виробничих запасів
3.1 Аудит стану та збереження виробничих запасів
Забезпечення збереження власності - одне з основних завдань документальній ревізії на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ". В процесі ревізії збереження виробничих запасів перевіряється стан складського господарства, підбір і розставлення кадрів матеріально відповідальних осіб, організація пропускної системи, контролю за своєчасним проведенням інвентаризації і виконанням плану раптових перевірок наявності виробничих запасів.
Перш за все, ревізор встановлює міру забезпеченості підприємства ПАТ "ТОРМАШ" складськими приміщеннями, в межах, необхідних для належного зберігання виробничих запасів, а також, чи не зберігаються матеріальні цінності в непристосованих приміщеннях, просто неба. Перевіряючи складські приміщення, ревізор звертає увагу на їх придатність для зберігання виробничих запасів.
Збереження виробничих запасів залежить не лише від стану складських приміщень, але і від дотримання правил зберігання. У місцях зберігання матеріали на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" розміщені так, щоб до них у будь-який час був доступ, що забезпечує складування цінностей, що знов поступають, відпустку цінностей, перевірку нормативного запасу і їх наявності. При ревізії потрібно з'ясувати, чи не було випадків псування матеріальних цінностей із-за порушень правил зберігання; чи є на місцях зберігання матеріалів ярлики (формою № М-16), чи повністю вони заповнені і, зокрема, чи вказаний в них номенклатурний номер, найменування і норма запасу даного виду матеріальних цінностей; чи забезпечений протипожежний захист і чи встановлені надійні замки і сигналізація.
Ревізор повинен перевірити вагове господарство та інші контрольно-вимірювальні прилади, з'ясувати час таврування і вивіряння приладів, а також терміни дератизації (знищення гризунів) і дезинфекції (знищення комах) в складських приміщеннях.
Правильність свідчень вагів встановлюється шляхом зважування гирь на десяткових вагах і однакових, по вазі предметів на різних вагах. Результати такої перевірки відображаються в проміжному акті. В разі виявлення розбіжностей у вагах або свідченнях інших вимірювальних приладів необхідно зажадати пояснення в матеріально відповідальної особи.
Забезпечення збереження власності багато в чому залежить від підбору і розставляння кадрів матеріально відповідальних осіб. У відділі кадрів на ПАТ "ТОРМАШ" перевіряють наявність зобов'язань про матеріальну відповідальність, чи є віза головного бухгалтера, що дозволяє зарахувати даного працівника на посаду, пов'язану з матеріальною відповідальністю. Відсутність такої візи означає або незгоду головного бухгалтера на прийом на роботу даної матеріально відповідальної особи, або недотримання затвердженого Положення про головних (старших) бухгалтерів державних підприємств, відповідно до якого переміщення матеріально відповідальних осіб можуть здійснюватися лише з відома головного бухгалтера.
У бухгалтерії підприємства ПАТ "ТОРМАШ" перевіряється правильність оформлення передачі складів (комор) при зміні матеріально відповідальних осіб, їх хворобі або відході у відпустку і відображення виявлених при цьому розбіжностей в бухгалтерському обліку.
Важливою умовою забезпечення збереження власності є чітко організована охорона виробничих запасів і пропускна система. Раптовою перевіркою на місці ревізор може встановити, як організований контроль за вивозом матеріальних цінностей на підприємстві. Потім слід перевірити, чи дотримується прийнятий порядок оформлення і реєстрації пропусків працівниками охорони. Пропуски мають бути підписані начальником відділу збуту і головним бухгалтером або його заступниками. Зразки їх підписів повинні знаходитися у працівників охорони.
Бюро пропусків (охорона) наступного дня повертає в бухгалтерію використані пропуски з відміткою про провезення вантажу. Отримавши ці пропуски, працівник бухгалтерії, відповідальний за цю ділянку роботи, зобов'язаний перевірити повноту повернення виписаних пропусків і встановити, чи ті матеріальні цінності по найменуванню і кількості були вивезені з території підприємства. Завдання ревізора полягає в тому, аби з'ясувати, чи не допускається вивіз виробничих запасів по пропусках, підписаних особами, які не мають на це право, або по усних дозволах і записках; чи здійснюється контроль за вивозом вантажів, а також раптові перевірки правильності вивозу виробничих запасів (по актах таких перевірок); чи не було випадків вивозу виробничих запасів по одних і тих же прописках двічі і т. ін.
Дієвим методом перевірки збереження виробничих запасів є проведення раптової повної або вибіркової їх інвентаризації в період здійснення документальної ревізії, а також перевірка своєчасності, повноти і правильності проведених інвентаризацій підприємством.
Як правило, суцільна інвентаризація матеріальних цінностей проводиться під час ревізії лише в тих випадках, коли є дані про розкрадання цих цінностей або їх нестачу, що утворилися в результаті якихось інших причин. За звичайних умов наявність матеріальних цінностей перевіряється шляхом вибіркової інвентаризації в різних матеріально відповідальних осіб.
Інвентаризація матеріальних цінностей здійснюється відповідно до правил, викладених в Основних положеннях по інвентаризації.
Єдиним доповненням до правил є лише те, що разом з членами інвентаризаційної комісії, створеної для проведення інвентаризації під час ревізії, і матеріально відповідальними особами інвентаризаційні описи підписує і ревізор (член ревізійної бригади по проведенню комплексної документальної ревізії).
При вибірковій інвентаризації також створюється інвентаризаційна комісія, і перевірка наявності матеріальних цінностей проводиться в присутності матеріально відповідальної особи. Відмінною рисою цієї інвентаризації є перевірка наявності лише тих виробничих запасів, які вибирає ревізор (наприклад, фарби, молочні пляшки, фартухи, будівельні матеріали, спецодяг, спецвзуття, харчові продукти і т. ін.). Результати перевірки оформляються актом, який додається до акту документальної ревізії.
В процесі ревізії слід встановити: чи повністю були охоплені інвентаризацією виробничі запаси, чи дотримуються терміни проведення інвентаризації, встановлені Положенням, що діє, про бухгалтерські звіти і баланси, чи правильно були оформлені інвентаризаційні описи і звіряльні відомості (чи немає в них необумовлених виправлень і стирань, чи підписані вони всіма членами інвентаризаційної комісії, чи є на них підписи матеріально відповідальних осіб і їх розписки про прийняття перерахованих в описі цінностей на відповідальне зберігання, чи правильно записані найменування і кількість виробничих запасів в звіряльні відомості, чи правильно визначена різниця в залишках між даними обліку і за результатами інвентаризації і т. ін.). Одночасно потрібно з'ясувати, чи своєчасно підводилися підсумки інвентаризації (результати інвентаризації мають бути відображені в обліку протягом 10 днів після її закінчення), чи правильно були прийняті рішення по виявлених інвентаризацією фактах нестач і надлишків і, зокрема, чи не було випадків приховування нестач під виглядом пересортиці (шляхом перекриття нестач одних видів матеріальних цінностей надлишками по інших видах цінностей), чи не допускалися необгрунтовані рішення про списання нестач на витрати виробництва або віднесення їх на збитки минулих років і на інші рахунки замість стягнення сум нестач з винних осіб і т. ін. Для ревізії використовуються рішення інвентаризаційних комісій, зафіксовані у попередніх протоколах засідань, і записи по рахунках бухгалтерського обліку в журналах-ордерах або табуляграмах.
Подобные документы
Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.
курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.
дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008Оцінка динаміки, складу і структури виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності їх використання. Особливості їх документального оформлення, аналітичного, синтетичного та управлінського обліку. Організація процесу контролю і аудиту запасів.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 08.06.2015Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Документальне оформлення і автоматизація синтетичного та аналітичного обліку операцій з руху виробничих запасів та відображення результатів їх руху в ГНК "Гетьман".
курсовая работа [48,7 K], добавлен 30.06.2014Теоретичні основи обліку виробничих запасів на підприємствах України. Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік виробничих запасів. Організація обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів на ВАТ "Криворіжхліб".
курсовая работа [89,6 K], добавлен 21.11.2010Аналіз господарсько-фінансової діяльності ТЗОВ "Компанія Технопол". Особливості документального оформлення руху виробничих запасів. Характеристика синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів. Шляхи удосконалення системи бухгалтерського обліку.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 20.08.2010Теоретичні основи побудови обліку та класифікація виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві ВП "Старинська птахофабрика Нова" ВАТ МХП, а також загальні рекомендації щодо вдосконалення їх обліку.
дипломная работа [554,8 K], добавлен 18.11.2010Економічна сутність та класифікація виробничих запасів. Організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. Методи оцінки запасів при їх вибутті або передачі у виробництво. Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості.
дипломная работа [337,7 K], добавлен 24.08.2015Сучасні проблеми обліку виробничих запасів, пропозиції щодо їх усунення. Ведення первинного обліку виробничих запасів, виявлення недоліків та їх усунення. Основні проблеми, пов’язані з організацією та веденням обліку виробничих запасів на підприємствах.
статья [22,8 K], добавлен 27.08.2017
