Облік, аналіз та аудит виробничих запасів на підприємстві ПАТ "Тормаш"
Оцінка виробничих запасів в умовах ринкових відносин, проблема їх ефективного використання. Організація обліку виробничих запасів на прикладі ПАТ "Тормаш", документальне оформлення їх наявності та руху. Аудит стану та збереження виробничих запасів.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.11.2013 |
| Размер файла | 260,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Незрідка інвентаризаційні комісії виявляють матеріали, малоцінні і швидкозношувані предмети, запасні частини та інші цінності, непридатні до використання. У цих випадках потрібно перевірити, чи складаються на них окремі інвентаризаційні описи, чи наводить інвентаризаційна комісія ці цінності в стан, непридатний для подальшого використання (лом, відходи та ін.), при списанні їх з дозволу адміністрації, чи прибуткують отримані від них відходи за ціною можливого використання.
У акті інвентаризаційної комісії повинно бути вказано, що списані виробничі запаси знищені і отримані при цьому відходи здані на склад, а у рішенні інвентаризаційної комісії наголошується, за чий рахунок потрібно списати ці матеріали.
Одним із завдань ревізії збереження виробничих запасів є перевірка організації контролю за діяльністю матеріально відповідальних осіб. Такий контроль проводиться працівниками бухгалтерії підприємства, відділу постачання і відділу збуту, а також членами постів і груп народного контролю підприємства.
3.2 Аудит обліку виробничих запасів
Перед складанням бухгалтерського балансу на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" (як правило, річного) фактичну собівартість заготовляння (придбання) матеріалів порівнюють з поточною ринковою вартістю (вартістю можливого продажу). Таке зіставлення проводять по зіпсованих матеріалах і сировині, а також, якщо запаси повністю або частково морально застарівають або ринкові ціни на них стійко знижуються. Коли фактична собівартість виявляється нижче поточної ринковій вартості, як балансова оцінка матеріалів приймається фактична собівартість. Якщо поточна ринкова вартість нижча за фактичну собівартість, то матеріали показують в балансі за поточною ринковою вартістю, а в звіті про прибутки і збитки визнають збиток від зниження вартості запасів. Тим самим відповідно до вимоги обачності в звітному періоді організація, з одного боку, не допускає завищення вартості матеріалів, а з іншою страхується до даного періоду.
Під поточною ринковою вартістю, або вартістю можливого продажу матеріалів, розуміють ту суму грошових коштів, яку організація може отримати в разі продажу запасів. При визначенні поточної ринкової вартості на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" слід ґрунтуватися на доступній у момент оцінки, найбільш надійної інформації. До уваги беруть коливання цін, пов'язані з подіями, після звітної дати і підтверджуючими умови, що існували на кінець звітного періоду.
Зіставлення фактичної собівартості з поточною ринковою вартістю проводять по кожному номенклатурному номеру. В окремих випадках порівняння доцільне вести по групах однорідних матеріалів. Проте недопустимо зменшувати вартість, наприклад, всіх основних матеріалів або всіх запасів палива.
Визнання вартості можливої реалізації як балансова оцінка матеріалів не міняє їх вартості в бухгалтерському обліку. На суми зниження вартості матеріалів утворюються резерви за рахунок прибутку звітного року. Операції з перехідними залишками матеріальних цінностей в наступному періоді записують без врахування зниження їх вартості в балансі.
Основними завданнями обліку матеріалів на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" є:
правильне і своєчасне документальне відображення операцій і забезпечення достовірних даних по заготовлянню, введенню і відпустці матеріалів;
контроль за збереженням матеріалів в місцях зберігання і на всіх етапах їх руху;
контроль за використанням матеріалів у виробництві;
своєчасність виявлення непотрібних і зайвих матеріалів для їх реалізації відповідно до існуючого порядку.
Виходячи із завдань, аудиторові на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" необхідно перевірити:
правильність оцінки матеріалів в обліку;
правильність використання первинних документів по обліку матеріалів;
правильність організації роботи складського господарства;
чи є наказ підприємства про встановлення кола осіб, яким дано право зажадати матеріали, вирішити їх відпустку із складу (зразки підписів цих осіб повинні знаходитися на складі);
чи розроблена на підприємстві номенклатура-цінник;
чи призначені наказом матеріально-відповідальні особи, чи укладені з ними договори про повну матеріальну відповідальність;
чи здійснюється приймання продукції виробничо-технічного призначення по кількості і якості, чи відповідає вона вимогам Інструкції про порядок приймання продукції по кількості і якості;
чи складаються комерційні акти, чи пред'являлися по ним претензії;
чи правильно оформлені документи по приходу і витраті матеріалів, їх внутрішньому переміщенню;
чи правильно здійснюється бухгалтерський облік матеріалів в бухгалтерії підприємства;
чи правильно здійснюються придбання, витрачання, облік і збереження дорогоцінних металів і коштовних каменів;
чи правильно здійснюється облік при заготівлі матеріалів;
чи правильно відображені в обліку невідфактуровані постачання і матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі;
чи правильно відображений облік операцій по реалізації матеріалів;
чи виділяється в платіжних документах і в первинних облікових документах ПДВ;
чи правильно здійснене списання матеріалів в разі їх псування або нестач (чи прийняті заходи до стягнення нестачі з винних осіб);
чи проводилася на підприємстві інвентаризація матеріальних цінностей; чи оформлені її результати; чи правильно відображені в обліку результати інвентаризації;
чи правильно відображались в обліку операції з тарою;
чи правильно здійснюється облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання;
чи правильно здійснюється облік будівельних матеріалів відкритого зберігання;
чи правильно здійснюється облік матеріалів, прийнятих в переробку.
Невід'ємною частиною контролю збереження матеріальних цінностей на складах підприємства ПАТ "ТОРМАШ" є перевірка складського обліку. Практика роботи показує, що основні порушення у веденні складського обліку полягають в наявності негативних перехідних залишків ("червоне сальдо") по видах матеріальних цінностей, відсутності записів про вступ матеріалів по окремих прибуткових документах, розбіжності між даними картотек складського обліку і бухгалтерського обліку.
"Червоне" сальдо свідчить про неповне або невчасне оприбутковування матеріальних цінностей, що поступили, списанні завищеної кількості матеріалів у виробництві проти фактично відпущеного, оформленні безтоварних документів на витрату матеріалів, неправильному підрахунку перехідних залишків і т. ін.
Негативні перехідні залишки того або іншого матеріалу після чергового вступу цього виду матеріалу тимчасово закриваються, а кількість матеріальних цінностей на цю величину зменшується. Негативні залишки показують розмір неврахованих матеріалів і є резервом для розкрадання.
Окремі прибуткові документи, особливо по невідфактурованих постачаннях, можуть не відображатися в картках складського обліку. Для їх виявлення необхідно раптово перевірити всі первинні документи комірника.
Розбіжності між даними складського і бухгалтерського обліку виявляються шляхом зіставлення залишків по сальдовій книзі із залишками, підрахованими бухгалтерією в оборотних відомостях по групах матеріалів.
Зустрічаються і такі порушення, як: вивіз матеріальних цінностей по одних пропусках двічі; вивіз матеріальних цінностей по пропусках, підписаних особою, що не має на це права; вивіз матеріальних цінностей по усних дозволах і записках і т ін.
Основні способи спотворення облікових даних в цілях розкрадання сировини і матеріалів в умовах обробки облікових даних на ЕОМ:
спотворення даних обліку шляхом заниження приходу або завищення витрати матеріальних цінностей в машинограмах;
умисні помилки і підлоги в процесі кодування первинних документів (проставляння кодів в документах по приходу матеріалів дешевших видів цінностей, а в документах по витраті - дорожчих);
спотворення обліку сировини і матеріалів шляхом введення в ЕОМ даних документів, що раніше пройшли обробку, або підроблених документів;
спотворення шифрів номенклатурних номерів в первинних документах;
спотворення даних обліку у момент перфорування первинних документів (пропуск окремих первинних документів, непробивка якої-небудь цифри) і так далі.
Для виявлення помилок, допущених при перенесенні даних на машинні носії інформації, підприємству ПАТ "ТОРМАШ" рекомендується використовувати первинні документи, а також ЕОМ, що випускаються, контрольні машинограми, що є обліковим регістром хронологічного запису. До ознак, що свідчать про можливі розкрадання при обліку матеріалів на ЕОМ, відносяться:
відсутність необхідних реквізитів і наявність виправлень в первинних документах, направлених на обробку в ЕОМ;
протиріччя даних первинних документів і машинограм;
виправлення в машинограмах (обумовлені і необумовлені);
невідповідність підсумків дебетових і кредитових оборотів контрольних машинограм;
наявність протиріч усередині документа і машинограми.
3.3 Завдання, джерела інформації і методика аналізу виробничих запасів
Узагальнюючими показниками використання виробничих запасів у виробництві підприємства ПАТ "ТОРМАШ" є матеріаломісткість продукції (МЄ) і матеріаловіддача (МВ).
Матеріаломісткість визначається по формулі 3. 1
Формула 3. 1 - Розрахунок матеріаломісткості..
МЄ = ВМ / П
де ВМ - витрата матеріалів за аналізований період;
П - об'єм продукції за аналізований період.
У 2007 році МЄ = 3148,5/4953,3 = 0,63;
У 2010 році МЄ = 1839,8/3337,6 = 0,55
Цей показник характеризує витрату матеріалів на 1 гривню виготовленої продукції. На підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" показник матеріалоємкості звітного року нижчий аналогічного за минулий рік, тобто сума матеріальних витрат у виробництво продукції зменшилось, то таке положення нормальне. Це стало можливо завдяки: скороченню частки відходів і браку у виробництві; перегляду норм витрачання матеріалів у виробництво; заміні матеріалів.
Матеріаловіддача визначається за формулою 3. 1
МВ = П / ВМ (3. 1)
У 2009 році МВ = 4953,3/3148,5 = 1,6
У 2010 році МВ = 3337,6/1839,8 = 1,8
Цей показник характеризує об'єм випущеної продукції на 1 гривню витрачених матеріалів.
Порівнюючи цей показник з аналогічним інших підприємств, можна судити що на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" ефективне використання виробничих запасів потребує покращення. Економічний аналіз на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" і надалі заглиблює пошуки резервів підвищення ефективності виробництва у напрямі тих можливостей, які обумовлюють ще більше зниження матеріаломісткості.
Методичні розробки аналізу матеріальних витрат і матеріаломісткості продукції не зайняли ще належного місця в плануванні, нормуванні і комплексному економічному аналізі. Визначення ефективності використання виробничих запасів обмежене і підпорядковане аналізу інших показників діяльності підприємства. Питання виміру ефективності використання виробничих запасів розосереджуються, як правило, по розділах аналізу забезпеченості предметами праці і їх використання на об'єм собівартості продукції. Відсутній єдиний комплексний підхід до аналізу матеріаломісткості продукції, що не дозволяє використовувати аналітичні можливості дослідження напрямів зниження матеріальних витрат і за рахунок підвищення ефективності виробництва. Підлеглість аналізу використання виробничих запасів завданням оцінки узагальнюючих показників діяльності підприємства, методично слабка розробка способів і прийомів виявлення резервів зниження матеріаломісткості, обмежена інформаційна база не дозволяють вирішити на практиці ряд проблем підвищення ефективності використання предметів праці.
Задачами аналізу матеріаломісткості випущеної продукції підприємства ПАТ "ТОРМАШ" є:
визначення зміни рівня матеріаломісткості випущеної продукції в динаміці і в порівнянні з планом;
виявлення причин змін і визначення динаміки досягнутих результатів (економії або перевитрати) по видах матеріалів, що витрачаються, масштабах дії окремих чинників, що зумовили зміну цього рівня (вдосконалення техніки і технології виробництва продукції, структури споживаної сировини, матеріалів і паливно-енергетичних ресурсів);
контроль за виконанням завдань по середньому зниженню норм витрати найважливіших видів виробничих запасів і економії матеріальних витрат;
зміна ефективності використання у виробництві продукції нового виду матеріалів;
виявлення невикористаних внутрішньогосподарських резервів зниження матеріальних витрат і їх впливу на формування собівартості продукції, обсягу виробництва, прибутку і рентабельності, продуктивності праці і фондовіддачу.
3.4 Аналіз структури і динаміки виробничих запасів
Основні задачі аналізу виробничіх запасів на промисловому підприємстві полягають у забезпеченні щоденного дослідження їх надходження, збереження на всіх етапах руху, аналіз та планування норм необхідних запасів, використання матеріалів у виробництві на базі технічно - обґрунтованих норм їх використання. За допомогою аналізу використання виробничіх запасів можливим стає своєчасне виявлення матеріальних запасів та їх залишків, які, у подальшому, підлягають реалізації у відповідності з діючим порядком, що і розроблено на підприємствах.
У процесі аналізу перевіримо забезпеченість потреби в завезенні матеріальних ресурсів договорами на їх постачання і фактичне виконання.
Необхідною умовою виконання плану виробництва на базовому підприємстві по виробництву продукції (товарів, робіт, послуг), зниженню її собівартості, зростанню прибутку і рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості.
Правильна і раціональна організація виробничих запасів забезпечується чіткою системою і суворим порядком оформлення операцій, щодо їх руху.
Аби вірно проводити аналіз виробничих запасів необхідно вивчити їх структуру, яка передбачає групування їх за економічним призначенням, виходячи з функціональної і технологічної ролі та значення у виробничому процесі і технологічними властивостями, на сировину і матеріали, паливо, будівельні матеріали, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети, ін.
Тепер на основі даних таблиці 3. 2. розглянемо та проаналізуємо структуру виробничих запасів.
Таблиця 3. 2 - Аналіз структури запасів ПАТ "ТОРМАШ" в 2009-2010 рр.
|
Найменування Показника |
Балансова вартість на кінець 2009 року |
Питома Вага % |
Балансова вартість на кінець 2010 року |
Питома Вага % |
|
|
Матеріали |
3041,6 |
77,47 |
1681 |
55,59 |
|
|
Паливо |
49,3 |
1,25 |
40,4 |
1,34 |
|
|
Запасні частини |
96,7 |
2,46 |
45,3 |
1,50 |
|
|
Малоцінні Швидкозношувані Предмети |
65,4 |
1,66 |
30,4 |
1,0 |
|
|
Незавершене виробництво |
|||||
|
Готова продукція |
433 |
11,03 |
1025 |
33,89 |
|
|
Товари |
240 |
6,11 |
202 |
6,68 |
|
|
Разом |
3926 |
100 |
3024,1 |
100 |
Як бачимо, найбільшу питому вагу в структурі запасів підприємства складають матеріали, їх доля складає 77,47% в 2009-му і 55,99% в 2010-му роках. На другому місті готова продукція - 11,03% і 33,89% відповіднов 2009-му і 2010-му роках, 3-тє місце займають товари 6,11% в 2009 році і 6,68% в 2010 році.
Проаналізувавши дані таблиці 3. 1 можна зробити висновки, що сума використаних матеріалів протягом 2010 року зменшилась на 1360,6 тис. грн. також зменшилась їх і питома вага на 21,48%, питома вага запасних частин зменшилась на 0,96% і частка МШП зменшилась на 0,66%. Це свідчить про не досить ефективну роботу підприємства в аналізуємому періоді.
Оскільки основною діяльністю на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" є виготовлення та реалізація продукції, то питома вага матеріалів у витратах на виготовлення продукції досить велика.
Отже, з цього видно, що ПАТ "ТОРМАШ" має не досить широку номенклатуру виробничих запасів, найбільшу частку матеріальних запасів складають матеріали, а найменшу - малоцінні та швидкозношуючі предмети. Це свідчить про те, що матеріали у виробничому процесі підприємства відіграють більшу роль, ніж МШП, паливо та запасні частини.
Проаналізувавши їх структуру за функціональним призначенням можна зробити висновки, що підприємство стало більш економно використовувати матеріальні запаси.
Тепер на основі даних таблиці 3. 3 розглянемо та проаналізуємо динаміку виробничих запасів.
Таблиця 3. 3 - Аналіз динаміки запасів ПАТ "ТОРМАШ" в 2009-2010 рр.
|
Найменування показника |
Відхилення 2010-2009 рр. Абс. |
Відхилення 2010-2009 рр. У % |
|
|
Матеріали |
-1360,6 |
-13,606 |
|
|
Паливо |
-8,9 |
-0,089 |
|
|
Запасні частини |
-51,4 |
-0,514 |
|
|
Малоцінні та Швидкозношувані Предмети |
-35 |
-0,35 |
|
|
Готова продукція |
592 |
5,92 |
|
|
Товари |
-38 |
-0,38 |
|
|
Разом |
-901,9 |
-9,019 |
Загалом запаси в 2010 році зменшились на 9,019%, але готова продукція збільшилась на 5,92%. Також відбулося зменшення наступних видів запасів: матеріали (13,606%), запасні частини (0,514%), паливо (0,089%), товари (0,38%), малоцінні та швидкозношувані предмети (0,35%).
Таким чином аналіз динаміки виробничих запасів ПАТ "ТОРМАШ" за період 2009-2010 р. р. підтверджує, що діяльність підприємства потребує поширення номенклатури виробничих запасів, та більш цілоспрямованого використання. Тому що, виробничі запаси дуже важлива складова для стабільної роботи підприємства ПАТ "ТОРМАШ", підтримка запасів на певному рівні відповідно до прогнозу випуску сприяє стійкості і ритмічності відпустки сировини і матеріалів у виробництво.
3.5 Планування і оптимізація об'єму виробничих запасів
Для успішного управління запасами, в кожен момент підприємство ПАТ "ТОРМАШ" володіє потрібного виду сировиною і матеріалами, необхідними для безперебійного постачання виробництва. Ні більше, ні менше, а саме стільки, скільки потрібно для повного задоволення запитів виробництва.
Якщо очікується підвищений обсяг виробництва і оборотні кошти не обмежені, то природним є бажання купити сировину і матеріали про запас. Склад, який повністю заповнений сировиною і матеріалами, готовими до негайної відпустки у виробництво вважається у деяких керівників показником престижності організації.
Багато менеджерів думають, що якщо купити сировину і матеріали у великій кількості, то організація отримає виграш унаслідок підвищення цін на ці види сировини і матеріалів. Такий підхід не завжди ефективний, оскільки витрати, пов'язані із зберіганням партії сировини і матеріалів, купленої "про запас", часто перевищують ціновий виграш.
Тому при придбанні сировини і матеріалів "про запас", підприємство автоматично втрачає додатковий прибуток, який могло б отримати, якби сировина і матеріали отримувалися як можна ближче до терміну їх відпустки у виробництво. Ці втрати прямо залежать від кількості сировини і матеріалів і термінів їх зберігання.
Псування при зберіганні, а також фізичне і моральне старіння теж спричиняють за собою збитки. Конструктивні зміни технології виробництва також можуть викликати миттєве застарівання наявних запасів сировини і матеріалів.
Небажаний і дуже низький рівень виробничих запасів. Із-за неминучих затримок, пов'язаних з розміщенням замовлень, перевезеннями, складською обробкою сировини і матеріалів, підприємству не можна купувати сировину і матеріали лише у момент здобуття замовлення виробничого цеху. Підтримка запасів на певному рівні відповідно до прогнозу випуску сприяє стійкості і ритмічності відпустки сировини і матеріалів у виробництво.
Підприємство ПАТ "ТОРМАШ" завжди має в своєму розпорядженні достатню кількість сировини і матеріалів, аби без зволікання задовольняти потреби виробництва, проте не вкладають великі гроші для створення надмірних запасів, які марно лежатимуть на складі.
Оптимальний рівень запасів сировини і матеріалів є чимось середнім між рівнями "дуже високим" і "дуже низьким". На підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" запаси не можна представляти як єдину категорію, оскільки поведінка різних видів сировини і матеріалів всіляко, необхідно контролювати кожне найменування виробничих запасів.
Основними елементами управління запасами в цілях прискорення оборотності на ПАТ "ТОРМАШ" є: організаційна структура збутової мережі, попит, стратегія управління, формування і контроль запасів.
Високоефективна постачальницько-заготівельна діяльність можлива в даний час лише за умови системної організації надходження і відпустки, управління запасами на основі наукових методів, комп'ютеризації обліку, статистики, аналізу, прогнозу, обробки всієї документації, що дозволяє не лише оптимізувати запаси, понизити витрати по зберіганню, але і значно прискорити обслуговування запитів виробництва.
Завданнями стратегії управління запасами на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" є безперебійне постачання виробництва при найменших витратах і максимальному задоволенні запитів виробничих цехів. Всі три поняття відносні і вимагають встановлення критеріїв оптимізації системи управління, тобто конкретних параметрів, до яких слід прагнути.
При виборі стратегії головну роль грають витрати управління запасами. Оскільки витрати, пов'язані з необхідністю прискорення оборотності, зазвичай оправдані, то інтервали закупівель по цих видах сировини і матеріалів мають бути максимально скорочені. Активним видам сировини і матеріалів необхідно приділяти якомога більше уваги, і вони повинні контролюватися за допомогою найбільш ефективних систем обліку. На ТВК-28 бажано підрозділити виробничі запаси більш ніж на дві класифікаційні групи, для цього доцільно використовувати добре відому систему "аналізу ABC". По цій системі виробничі запаси підрозділяються на групи А, В і С. Группа А об'єднує найбільш активні в грошовому відношенні види запасів, В - запаси середньої активності і С - запаси з найнижчим рівнем активності. Для класифікації за групами А, В і С застосовують той же метод, що і при об'ємно-вартісному аналізі. Об'єм річної відпустки у виробництво сировини і матеріалів кожного виду множиться на ціну, потім сировина і матеріали розташовуються по убуваючій грошовій активності. Група А, як найбільш активна, піддається найретельнішому контролю, групі В приділяється менше уваги, а група С контролюється найменш активно.
Організації змушені зберігати велику номенклатуру сировини і матеріалів, які мало активні в грошовому вираженні, але мають завжди бути на складі.
Для визначення потреби виробництва в таких видах сировини і матеріалів на майбутній період, а також для посилення контролю за їх рухом, ці види сировини і матеріалів теж групують в три і більше за категорію. Аналіз, проте, проводиться лише по кількості сировини і матеріалу кожного найменування, без врахування вартості, і вирішення про періодичність закупівель приймаються на основі цього аналізу.
Цінність окремих видів сировини і матеріалів значно більше, ніж їх вартість або міра їх грошової активності. За відсутності якогось вигляду сировини або матеріалу весь процес виробництва може попасти під загрозу. Тому і дешеві види сировини і матеріалів також повинні підлягати ретельному контролю. При цьому також можна проводити об'ємно-вартісний аналіз. Проілюструємо рух запасів сировини і матеріалів в спрощеному варіанті. Протягом місяця у виробництво відпускається 100 кг щебню. Запас поповнюється миттєво в кінці місяця, і цикл повторюється заново (рис. 3. 2).
Рисунок 3. 1 - Спрощена схема руху запасу
Мінімальний запас в даному випадку складає 0 кг, максимальний запас - 100 кг, а середній запас - 50 кг Середній поточний запас є важливим показником для контролю запасів, він визначає середню величину засобів, вкладених в запаси, і середню вартість їх утримання.
Для задоволення потреб виробництва у будь-який момент, незалежно від затримок в постачаннях або стрибка замовлень, в систему управління включають страхові запаси сировини і матеріалів.
Істотною частиною кваліфікованого управління виробничими запасами на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" є встановлення оптимального рівня страхових запасів сировини і матеріалів. Недоліки в розрахунках нормативів страхових запасів призводять до збоїв в забезпеченні виробничих цехів або до додаткових витрат на утримання зайвих запасів сировини і матеріалів. Розрахунок нормативів страхових запасів сировини і матеріалів виконують так само ретельно, як і розрахунок поточних запасів. Випадковий характер чинників, що обумовлюють необхідність страхових запасів, зумовлює використання при розрахунках апарату теорії вірогідності.
Чинники, що впливають на розмір страхових запасів, можна підрозділити на дві групи - пов'язані із змінами потреб виробництва і чинники, що визначаються умовами постачання. Облік першої групи чинників пов'язаний з прогнозуванням величини виробничої потреби і вірогідних величин відхилення запитів виробництва в сировині і матеріалах в планованому періоді. Вплив чинників другої групи виражається у відхиленнях інтервалів постачань сировини і матеріалів від заданих, із-за порушень ритмічності оформлення замовлень, запізнень подачі транспорту, затримок в дорозі і тому подібне.
Відхилення такого роду викликаються випадковими і не залежними одна від одної причинами, тому моделювання закономірностей цих відхилень виконують за методологією вивчення випадкових масових явищ. Наприклад, з'ясовується відхилення інтервалу постачання сировини і матеріалів і найбільш вірогідна величина відхилення. Критерієм оптимальності є мінімізація витрат на поповнення і утримання запасів сировини і матеріалів. Для підтримки виробничих запасів на певному рівні на ПАТ "ТОРМАШ" доцільно розробляти порядок їх формування (встановлення норми запасу і правил поповнення) і контролю. Оптимальний розмір запасів кожного найменування сировини і матеріалів визначається з врахуванням наступних загальних принципів:
для сировини і матеріалів, гострої потреби (група А) - включення в запас максимального страхового запасу для покриття будь-яких стрибків попиту;
для сировини і матеріалів, які користуються виробничими цехами постійно (група В), - включення в запас помірного страхового запасу;
для сировини і матеріалів, потреба в яких виникає у виробничих цехів нерегулярного (група С), - низький або нульовий рівень страхових запасів.
Для коригувань оптимального розміру запасу практикують:
частий контроль запасів сировини і матеріалів групи А;
періодичний контроль запасів сировини і матеріалів групи В;
вибірковий контроль запасів сировини і матеріалів групи С.
Співвідношення між поточними запасами сировини і матеріалів, їх витратою на виробництво, поповненням і страховими запасами розраховується для кожного найменування сировини і матеріалу за наступною формулою:
Запас страховий > Запас поточний - Незадоволені заявки + Постачання очікувані - Попит прогнозований.
При цьому:
Запас поточний = Попит прогнозований * Часовий період.
Відносно номенклатури і об'єму запасів сировини і матеріалів, що підлягають зберіганню, особлива увага приділяється страховим запасам, крім того, необхідно прагнути застосовувати найбільш економічну систему поповнення запасів.
4. Охорона праці і навколишнього середовища
4.1 Загальні питання охорони праці
Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.
В існуючому законодавстві [1] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці" (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.
4.2 Управління охороною праці на підприємстві
Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.
З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;
організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;
упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;
забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;
здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;
організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;
передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.
Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог [1].
4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів
В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.
Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа:
S = 6 Ч 10 = 60 м2; - об'їм: V = 6 Ч 10 Ч 3,5 = 210 м3.
Згідно [2], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: Sнеобх. = 6 Ч 8 = 48м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [2]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.
Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4].
Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4. 1 [5]
Таблиця 4. 1 - Небезпечні і шкідливі виробничі чинники
|
Найменування чинників |
Джерела виникнення |
Характер дії на організм людини |
Нормований параметр |
|
|
Шум |
Принтери, сканери, системні блоки |
Розлади ЦНС, зниження слуху |
Рівень звуку Lр, дБА |
|
|
Вібрація |
Системні блоки ЕОМ |
Розлади серцево-судинної системи, ЦНС |
Рівень виброшвидкості Lv, дБ |
|
|
М'яке рентгенівське випромінювання |
Монітори ЕОМ |
Стомлення, захворювання органів зору, |
Еквівалентна доза, Р, мкР/ч |
|
|
Електромагнітне випромінювання |
Монітори ЕОМ |
Пониження кров'яного тиску |
Напруженість, Е, В/м |
|
|
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання |
Монітори ЕОМ |
Головний біль, сонливість, запаморочення. |
Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2 |
|
|
Електростатичне поле |
Комп'ютерна техніка |
Головний біль, погіршення зору |
Напруженість, Е, кВ/м |
|
|
Яскравість екрану |
Монітор |
Стомлення очей |
Не більше 40 кд/м2 |
|
|
Підвищена іонізація повітря |
Комп'ютер |
Опромінювання |
Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n - = 3000 - 5000 |
|
|
Напруга в електромережі |
Штучне освітлення |
Поразка електрик-ним струмом |
Uпр ? 36 |
|
|
Монотонність праці |
Безперервна робота на ЕОМ |
Стомлення ЦНС |
- |
4.4 Промислова санітарія
Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4. 2.
Таблиця 4. 2 - Оптимальні параметри мікроклімату
|
Период роки |
Категорія виконуваних робіт по енерговитратах |
Температура, 0С |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
|
|
Теплий |
I а |
23 - 25 |
40 - 60 |
0,1 |
|
|
Холодний |
I а |
22 - 24 |
40 - 60 |
0,1 |
Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n+ = (1500 ч 3000), nЇ = (3000 ч 5000)] в см3 повітря [2], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м3, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [7]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація - господарсько-побутова [8]. Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв
Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:
% (4. 1)
де еN - коефіцієнт природної освітленості;
eн - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;
mN - коефіцієнт світлового клімату (0,9);
номер групи забезпеченості природним світлом
Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:
м2; (4. 2)
ок - світлова характеристика вікна ок = 13,5;
кз - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, кз = 1,4;
Sп - площа підлоги приміщення; Sп = L·В= 10 · 6 = 60м2;
кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, кзд = 1;
- загальний коефіцієнт світлопроникнення;
(4. 3)
коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;
коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;
коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;
коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;
- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r1 =3,0;
0,8·0,8·1·0,65 =0,416
Сумарна площа світлових отворів S0 = 16,36 м2
Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4. 3 [9].
Таблиця 4. 3 - Характеристика освітлення
|
Площа підлоги, м2 |
Розряд зорових робіт |
Освітлення |
|||
|
природне |
штучне |
||||
|
Вид освітлення (верхнє, бічне) |
КЕО еN % |
Мінімальна освітленість, Еmin, лк |
|||
|
60 |
IIIв |
бічне |
1,8 |
300 |
Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно з [11] рівень вібрації для категорії 3, тип "в", в умовах "комфорту" не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.
Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:
електростатичного поля;
слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);
рентгенівського випромінювання;
ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.
Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.
Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.
При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:
відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;
відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;
відстань від очей до дисплея 550 мм;
простір для ніг 770 мм;
відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;
М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;
відстань від очей до документації 500 мм;
оптимальна зона моторного поля 360 мм;
висота робочої поверхні 800 мм;
кут огляду документів 30!.
Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.
4.5 Електробезпека
При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.). Рід струму - змінний, напруга в мережі 220/380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16]. Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.
4.6 Пожежна безпека
Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [3], вогнестійкість будівлі - II [4]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44 [17].
Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.
Згідно [18] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.
В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19].
Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками - ВВК-8.
Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.
4.7 Охорона навколишнього середовища
На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕВМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища. Проте при виробленні ресурсу устаткування стає повторною сировиною і підлягає утилізації [20].
Висновки
Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується значним уповільненням платіжного обігу, що викликає зростання заборгованості на підприємствах. Тому важливим завданням є ефективне управління оборотними активами, направлене на оптимізацію загального його розміру.
Запаси, як правило, є найбільш важливою й значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце в складі майна й домінуючі позиції в структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства й при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на кошти протягом року або одного операційного циклу.
Згідно Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" при відпуску запасів у виробництво, продаж або іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованій собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу (застосовуються на підприємствах торгівлі).
На підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" оцінка вибуття запасів відбувається за цінами продажу (Приклад №2)
Основний вид діяльності розглянутого підприємства ПАТ "ТОРМАШ" на цей час становить - металообробка та випуск товарів народного споживання.
Фінансово-економічне становище підприємства встановлюється за проаналізованими основними показниками наведеними у Таблиці 2. 1. Коефіцієнт ліквідності станом на 01. 01.2011г. складає 0,48. Об'єм виготовленої продукції у 2010 році був 3337,6 тис. грн. У зв'язку з падінням об'ємові виробництва збитки від випуску і реалізації продукції у 2010 році склали 479 тис. грн. Прямі матеріальні витрати у звітному періоді були нижчі за попередній.
В цілому на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" товарний баланс пов'язаний з об'ємними показниками, фінансовими результатами. Збитків від випуску и реалізації, а також збитків у залишках готової продукції на 01. 01.2011р. немає. Керівництво підприємства ПАТ "ТОРМАШ" постійно стежить за змінами своїх економічних показників і робить все можливе для їх покращення та підвищення ефективності виробництва. Таким чином фінансовий стан підприємства стабілізується.
На підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" всі операції, пов'язані з рухом виробничих запасів, в першу чергу, знаходять відображення в складському обліку. Цей облік зазвичай називають оперативним, і він має важливе значення для всього бухгалтерського обліку на промисловому підприємстві.
На підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" складський облік матеріалів ведеться в картках складського обліку. Приймання матеріалів, що надійшли на склад підприємства ПАТ "ТОРМАШ", здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20) або оформляється прибутковим ордером (ф. № М-4).
Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" ведеться на рахунку 20 "Виробничі запаси". Аналітичний облік запасів протягом місяця на ПАТ "ТОРМАШ" ведуть за прийнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення від фактичної собівартості).
Основними завданнями обліку матеріалів на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" є:
правильне і своєчасне документальне відображення операцій і забезпечення достовірних даних по заготовлянню, введенню і відпустці матеріалів; контроль за збереженням матеріалів в місцях зберігання і на всіх етапах їх руху; контроль за використанням матеріалів у виробництві; своєчасність виявлення непотрібних і зайвих матеріалів для їх реалізації відповідно до існуючого порядку.
Узагальнюючими показниками використання виробничих запасів у виробництві підприємства ПАТ "ТОРМАШ" є матеріаломісткість продукції (МЄ) і матеріаловіддача (МВ).
Матеріаломісткість визначається по формулі:
МЄ = ВМ / П (3. 2)
У 2009 році МЄ = 3148,5/4953,3 = 0,63;
У 2010 році МЄ = 1839,8/3337,6 = 0,55
Цей показник характеризує витрату матеріалів на 1 гривню виготовленої продукції. На підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" показник матеріалоємкості звітного року нижчий аналогічного за минулий рік, тобто сума матеріальних витрат у виробництво продукції зменшилось, то таке положення нормальне. Це стало можливо завдяки: скороченню частки відходів і браку у виробництві; перегляду норм витрачання матеріалів у виробництво; заміні матеріалів.
Матеріаловіддача визначається за формулою:
МВ = П / ВМ (3. 3.)
У 2009 році МВ = 4953,3/3148,5 = 1,6
У 2010 році МВ = 3337,6/1839,8 = 1,8
Цей показник характеризує об'єм випущеної продукції на 1 гривню витрачених матеріалів. Порівнюючи цей показник з аналогічним інших підприємств, можна судити що на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" ефективне використання виробничих запасів потребує покращення. Економічний аналіз на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" і надальше заглиблює пошуки резервів підвищення ефективності виробництва у напрямі тих можливостей, які обумовлюють ще більше зниження матеріаломісткості.
На основі таблиці 3. 1 оцінена структура виробничих запасів, найбільш питому вагу складають матеріали, їх доля складає 77,47% в 2009-му і 55,99% в 2010-му роках. На другому місті готова продукція - 11,03% і 33,89% відповіднов 2009-му і 2010-му роках, 3-тє місце займають товари 6,11% в 2009 році і 6,68% в 2010 році.
Проаналізувавши дані таблиці 3. 1 можна зробити висновки, що сума використаних матеріалів протягом 2010 року зменшилась на 1360,6 тис. грн. також зменшилась їх і питома вага на 21,48%, питома вага запасних частин зменшилась на 0,96% і частка МШП зменшилась на 0,66%. Це свідчить про не досить ефективну роботу підприємства в аналізуємому періоді.
Оскільки основною діяльністю на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" є виготовлення та реалізація продукції, то питома вага матеріалів у витратах на виготовлення продукції досить велика.
Отже, з цього видно, що ПАТ "ТОРМАШ" має не досить широку номенклатуру виробничих запасів, найбільшу частку матеріальних запасів складають матеріали, а найменшу - малоцінні та швидкозношуючі предмети. Це свідчить про те, що матеріали у виробничому процесі підприємства відіграють більшу роль, ніж МШП, паливо та запасні частини.
Проаналізувавши їх структуру за функціональним призначенням можна зробити висновки, що підприємство стало більш економно використовувати матеріальні запаси.
На основі таблиці 3. 2 оцінена динаміка підприємства ПАТ "ТОРМАШ". Запаси в 2010 році зменшились на 9,019%, але готова продукція збільшилась на 5,92%. Також відбулося зменшення наступних видів запасів: матеріали (13,606%), запасні частини (0,514%), паливо (0,089%), товари (0,38%), малоцінні та швидкозношувані предмети (0,35%).
Таким чином аналіз динаміки виробничих запасів ПАТ "ТОРМАШ" за період 2007-2010 р. р. підтверджує, що діяльність підприємства потребує поширення номенклатури виробничих запасів, та більш цілоспрямованого використання. Тому що, виробничі запаси дуже важлива складова для стабільної роботи підприємства ПАТ "ТОРМАШ", підтримка запасів на певному рівні відповідно до прогнозу випуску сприяє стійкості і ритмічності відпустки сировини і матеріалів у виробництво.
Основними елементами управління запасами в цілях прискорення оборотності на ПАТ "ТОРМАШ" є: організаційна структура збутової мережі, попит, стратегія управління, формування і контроль запасів.
Завданнями стратегії управління запасами на підприємстві ПАТ "ТОРМАШ" є безперебійне постачання виробництва при найменших витратах і максимальному задоволенні запитів виробничих цехів. Всі три поняття відносні і вимагають встановлення критеріїв оптимізації системи управління, тобто конкретних параметрів, до яких слід прагнути.
Список джерел інформації
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 - XIY ВР від 16 липня 1999 р.
Закон України "Про аудиторську діяльність" № 3125 - XII від 22 квітня 1993р.
Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97 ВР від 3 квітня 1997 р.
Закон України "Про охорону праці" 1992 р.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97 - ВР від 22. 05. 97р. із змінами і доповненнями.
П (С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" Наказ Міністерства фінансів № 83 від 31. 03.1999р.
П (С) БО 2 "Баланс" затверджений наказом Міністерства фінансів № 87 від 31. 03.1999р.
П (С) БО 3 "Звіт про фінансові результати" затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30. 11.1999р.
П (С) БО 9 "Запаси" затверджений наказом Міністерства фінансів № 246 від 20. 10.1999р.
План розрахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30. 11.1999р.
Інструкція "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20. 10.1999р.
Інструкція "Про інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11. 08.1994р. із змінами і доповненнями від 26. 06.2000р. № 115.
Подобные документы
Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.
курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.
дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008Оцінка динаміки, складу і структури виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності їх використання. Особливості їх документального оформлення, аналітичного, синтетичного та управлінського обліку. Організація процесу контролю і аудиту запасів.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 08.06.2015Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Документальне оформлення і автоматизація синтетичного та аналітичного обліку операцій з руху виробничих запасів та відображення результатів їх руху в ГНК "Гетьман".
курсовая работа [48,7 K], добавлен 30.06.2014Теоретичні основи обліку виробничих запасів на підприємствах України. Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік виробничих запасів. Організація обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів на ВАТ "Криворіжхліб".
курсовая работа [89,6 K], добавлен 21.11.2010Аналіз господарсько-фінансової діяльності ТЗОВ "Компанія Технопол". Особливості документального оформлення руху виробничих запасів. Характеристика синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів. Шляхи удосконалення системи бухгалтерського обліку.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 20.08.2010Теоретичні основи побудови обліку та класифікація виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві ВП "Старинська птахофабрика Нова" ВАТ МХП, а також загальні рекомендації щодо вдосконалення їх обліку.
дипломная работа [554,8 K], добавлен 18.11.2010Економічна сутність та класифікація виробничих запасів. Організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. Методи оцінки запасів при їх вибутті або передачі у виробництво. Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості.
дипломная работа [337,7 K], добавлен 24.08.2015Сучасні проблеми обліку виробничих запасів, пропозиції щодо їх усунення. Ведення первинного обліку виробничих запасів, виявлення недоліків та їх усунення. Основні проблеми, пов’язані з організацією та веденням обліку виробничих запасів на підприємствах.
статья [22,8 K], добавлен 27.08.2017
