Облік, аналіз і аудит розрахунків з оплати праці

керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера по дотриманню порядку оформлення й подання до обліку первинних документів;

головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлений термін фінансової звітності; організує контроль за відбиттям на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з недостачею і відшкодуванням втрат від недостачі, розкрадання і псування активів підприємства.

Майно товариства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, що належать йому на праві власності, вартість яких відбивається в самостійному балансі товариства.

Фінансова звітність складається відповідно до вимог П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Підприємство кожний звітний період складає бухгалтерську звітність. У ній, як у дзеркалі, відображена вся господарська діяльність підприємства. Проаналізуємо фінансово-економічний стан ТОВ «Наргус» (додатки А, Б, В, Г, Д, Е), використовуючи дані фінансової звітності за 2008-2010 роки (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Коефіцієнти аналізу фінансово-економічного стану ТОВ «Наргус» станом на 2009-2010 рр.

Коефіцієнт	Дані станом на	Відхилення, +.-
	01.01.2010	01.01.2011
1	2	3	4
Операційний аналіз
Коефіцієнт валового прибутку, %	35,15	37,01	1,86
Коефіцієнт операційного прибутку, %	22,29	27,96	5,67
Коефіцієнт чистого прибутку, %	17,11	20,95	3,84
Аналіз операційних витрат			0,00
Коефіцієнт виробничої собівартості реалізованої продукції, %	64,85	62,99	-1,86
Коефіцієнт витрат на реалізацію й управління, %	12,86	9,05	-3,81
1	2	3	4
Управління активами
Оборотність активів, оборотів	6,72	7,06	0,34
Оборотність постійних активів, оборотів	16,95	12,4	-4,55
Оборотність чистих активів, оборотів	9,81	8,33	-1,48
Оборотність дебіторської заборгованості, оборотів	51,62	130,77	79,15
Середній період погашення дебіторської заборгованості, днів	7,07	2,79	-4,28
Оборотність товарно-матеріальних запасів, оборотів	14,38	18,94	4,56
Оборотність товарно-матеріальних запасів за собівартістю, оборотів	9,32	11,93	2,61
Оборотність кредиторської заборгованості, оборотів	102,44	301,78	199,34
Середній період погашення кредиторської заборгованості, днів	3,56	1,21	-2,35
Показники ліквідності
Коефіцієнт поточної ліквідності, до 1	2,22	4,35	2,13
Коефіцієнт швидкої ліквідності , до 1	0,35	0,45	0,10
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, до 1	0,02	0,04	0,02
Прибутковість
Рентабельність оборотних активів, %	248,43	458,69	210,26
Рентабельність власного капіталу, %	167,79	174,59	6,80
Рентабельність активів, %	115,05	147,97	32,92
Рентабельність чистих активів, %	167,79	174,59	6,80
Показники структури капіталу
Відношення заборгованості до активів, %	30,56	6,76	-23,80
Відношення заборгованості до капіталізації, %	44	7,24	-36,76
Співвідношення позикових і власних коштів, %	44	7,24	-36,76

Виходячи з отриманих даних можна зробити висновок про добрий фінансово-економічний стан ТОВ «Наргус». Про це свідчать розраховані коефіцієнти. Так коефіцієнти валового, чистого, операційного прибутку в 2010 році збільшилися, відповідно на 1,86%, 5,67%, 3,84%. Також позитивним є тенденція зниження витрат і собівартості реалізованої продукції, що привело підприємство до отримання прибутку. Коефіцієнт виробничої собівартості знизився на 1,86%, а коефіцієнт витрат на реалізацію й управління знизився на 3,81%.

Під час аналізу управління активами приділена увага показникам оборотності видів активів. При цьому відмічені позитивні зміни і не дуже позитивні. Так оборотність постійних активі знизилася на 4,55 оборотів, що пов'язане з відсутністю оновлення основних засобів підприємства. Однак оборотність товарно-матеріальних запасів зросла: оборотність активів зросла на 0,34 оборотів, оборотність товарно-матеріальних запасів зросла на 4,56 оборотів, оборотність дебіторської заборгованості зросла на 79,15 оборотів. Однак середній період погашення кредиторської заборгованості зменшився на 2,35 дня, хоча оборотність кредиторської заборгованості зросла на 199,34 обороти.

Показники ліквідності свідчать про позитивні зміни: коефіцієнт швидкої ліквідності складає 0,45 в 2010 році, коефіцієнт абсолютної ліквідності - 0,04 в 2010 році, а коефіцієнт поточної ліквідності - 4,35, та порівняно з 2009 роком відбуваються зміни щодо збільшення. Це також можна прослідкувати за даними аналізу балансу проведеного за допомогою програмного забезпечення Convert (додатки Ж, З) [70, с. 98]. Виходячи з даних щодо рентабельності можна відмітити прибутковий стан підприємства. Рентабельність оборотних активів, власного капіталу, активів та чистих активів збільшилася в 2010 році порівняно з 2009 роком. Суттєво збільшилася рентабельність оборотних активів, що пов'язано зі зменшенням залишків готової продукції, товарів, виробничих запасів та отриманим прибутком. Слід зазначити суттєве зменшення кредиторської заборгованості та збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку минулого року, що позитивно вплинуло на показники структури капіталу. Так відношення заборгованості до активів зменшилося на 23,8%.

2.2 Облік робочого часу і виробітку та порядок розрахунку заробітної плати

Раціональне ведення бухгалтерського обліку багато в чому залежить від вдало вибраної форми обліку, використовуваної на підприємстві, і належній організації роботи.

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» надає підприємству право самостійного вибору способу організації бухгалтерського обліку, яке передбачає, що його ведення може здійснюватися:

а) бухгалтером або бухгалтерською службою на чолі з головним бухгалтером. Цей спосіб організації обліку найбільш поширений;

б) фахівцем - підприємцем, який веде бухгалтерський облік для сторонніх користувачів без створення юридичної особи;

в) централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою на договірних відносинах;

г) власником або керівником підприємства тільки у випадках, коли звітність таких підприємств згідно чинному законодавству не повинна обнародуватися в обов'язковому порядку. Така організація бухгалтерського обліку використовується, як правило, на невеликих підприємствах.

Одним з найважливіших документів, що визначають правильність організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, є наказ про облікову політику підприємства. У ньому підприємство визначає:

- який метод нарахування амортизації основних засобів використовує підприємство в бухгалтерському обліку;

- термін експлуатації нематеріальних активів, що враховуються на балансі підприємства;

- який метод оцінки запасів використовується підприємством при списанні їх у виробництво;

- базу розподілу непрямих витрат при включенні їх в собівартість продукції;

- інші питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Розробка і ухвалення облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню організації бухгалтерського обліку, забезпечує належну ефективність роботи кожної господарської одиниці.

Організація оплати праці проводиться на підставі:

— законодавчих і інших нормативних актів;

— генеральної угоди на державному рівні;

— галузевих, генеральних угод;

— трудових договорів;

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації і відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування і диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки працівника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок.

Державу здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче за яке не може проводиться оплата за виконану працівником місячну, годинну норму роботи.

Мінімальна заробітна плата регулюється з урахуванням рівня економічного розвитку, продуктивності праці, середньої заробітної плати і вартості величини мінімального життєвого бюджету.

Облік робочого часу в ТОВ «Наргус» здійснюється табельним обліком. Кожному що приймається на роботу привласнюється табельний номер і робиться відмітка в трудовій книжці про зарахування на роботу, табельні номери встановлюються по порядковій системі.

Табелі необхідні як для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників, так і для контролю за дотриманням ними встановленого режиму роботи, розрахунків з ними після заробітної плати і отримання інформації про відпрацьований час. Табель складається в одному екземплярі особою, уповноваженим на його ведення. Табель відкривається 1-го числа кожного місяця і передається в бухгалтерію 2 рази на місяць:

— для коректування суми виплат за першу половину місяця (авансу);

— для розрахунку заробітної плати за місяць.

Оперативний облік явок працівників і їх перебування на роботі в спеціальному табелі обліку використання робочого часу ( форма №Т- 12 - призначена не тільки для обліку використання робочого часу, але і для розрахунку заробітної плати, і форма №Т-13 тільки для обліку робочого часу ).

У табель заносяться прізвища всіх працівників незалежно від форми оплати праці. Табельний облік, тобто облік явок на роботу і використання робочого часу, може вестися двома методами :

— методом суцільної реєстрації - щодня по кожному працівникові наголошується відпрацьований і невідпрацьований час з вказівкою поважних причин;

— методом відхилень - наголошується простої, нез'явлення, наднормові та інші відхилення від нормального режиму роботи, а відпрацьований час визначається тільки в кінці місяця.

Остаточно оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати працівникам підприємства. У табелі указуються тарифні ставки, а так само надбавки і доплати.

Додаткова оплата праці залежить від результатів господарської діяльності підприємства і встановлюється у вигляді премій, винагород, інших оплат непередбачених законодавством, або більшого розміру, встановленого чинним законодавством.

У ТОВ «Наргус» застосовують оплату праці за трудовими угодами.

Трудова угода полягає між підприємством і працівником, що привертаються з боку для виконання конкретної роботи. У разі найму робочого за контрактом власник може встановити ті умови оплати праці робочого, які визначені в колективному або індивідуальному договорі.

Фонд оплати праці ділиться на:

— фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків);

— фонд додаткової оплати праці включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

— інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Порядок нарахування заробітної плати, що належить працівникам підприємства, залежить від вживаних форм оплати праці і організації виконання самих робіт. Числення оплати праці робочих-відрядників, визначення об'єму виконаних робіт проводяться в первинних документах по обліку вироблення. Для цього залежно від характеру виробництва, системи організації і оплати праці і інших особливостей роботи діють затверджені в установленому порядку форми первинної облікової документації.

Наряди на відрядну роботу є основними документами для обліку виконаних робіт і заробітної плати, що підлягає нарахуванню колективу або окремому працівникові.

Табель-розрахунок застосовується разом з нарядами для обліку робочого часу і підрахунку сум місячної заробітної плати трудовому колективу.

Всі первинні документи по обліку праці і заробітної плати у встановлені терміни здаються в бухгалтерію.

Облік робочого часу ведуть у людино-годинах і людино-днях. Для цього використовують щомісячні табелі типових форм або табельні картки. В табелі наводиться список працівників, відпрацьований час, неявки на роботу (за допомогою умовних позначок: Б - хвороба, П - прогул, В - відпустки, К - відрядження). Табелі ведуть по місцю роботи табельники чи керівники виробничих підрозділів. В кінці місяця табелі підсумовують, підписують і здають в бухгалтерію, де їх після перевірки використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей та звітності про використання робочого часу.

Табель є єдиною основою для нарахування заробітної плати категоріями працівників з погодинною оплатою праці. Для нарахування заробітної плати працівникам з погодинною формою оплати праці ще необхідно мати посадові оклади (ставки) за штатним розписом, присвоєні кваліфікаційні розряди працівникам (на підставі наказів по підприємству).

Табельний облік є формою контролю за використанням робочого часу та станом трудової дисципліни на підприємстві, установі, організації.

При плануванні робочого часу виходять з середньої норми праці на місяць у годинах для працівників з різною тривалістю робочого тижня.

Типові форми первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями затверджено наказом Мінстату України № 144 від 22 травня 1996 року, а саме: П-49 - Розрахунково-платіжна відомість; П-50 - Розрахункова відомість; П-51 - Розрахункова відомість; П-52 - Розрахунок заробітної плати; П-53 - Платіжна відомість; П-54 - Особовий рахунок; П-54а - Особовий рахунок; П-55 - Накопичувана картка обліку виробітку і заробітної плати; П-56 - Накопичувана картка обліку заробітної плати.

З первинних документів з нарахувань заробітної плати підсумкові дані переносять в журнал-ордер № 5 чи 5а.

Основою для видачі зарплати служать розрахунково-платіжні чи платіжні відомості.

Для нарахування основної заробітної плати працюючим, яким встановлена відрядна оплата праці, необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи. Відомості про виробіток беруть з облікових листків праці і виконаних робіт (індивідуальних чи групових). Використовують типові форми облікових листків, нарядів на виконану відрядну роботу, реєстрів на здану на склад продукцію, вироби і інше. Для водіїв первинним документом для нарахування заробітної плати є подорожній (шляховий) лист вантажного автомобіля по формі № 2 (у межах України) та № 1 (у міжнародному сполученні), шляховий лист легкового автомобіля (автобуса), шляховий лист трактора та інших документів, що підтверджують обсяг виробітку. Серед інших документів, що підтверджують об'єм виробітку можуть бути наступні: рапорти; змінні рапорти; доплатні листки; листки обліку простоїв; довідки-розрахунки; маршрутні листи в поєднанні з рапортами; журнали робіт; акти про брак.

Якщо роботи виконувались бригадою (колективом), то розподіл заробітної плати ведуть пропорційно коефіцієнто-годинам, тощо.

Крім оплати за відпрацьований час, обсяг виконаних робіт і виготовлену продукцію, заробітна плата може нараховуватись, відповідно до діючого законодавства, і за інших причин, що мають відношення до діяльності даного підприємства. Так, за час виконання державних та громадських обов'язків, передбачених законодавством, за працівником зберігається середній заробіток. Зберігається середній заробіток також під час відрядження, направленим працівникам для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва, переїзду на нову роботу, на час медичного обстеження, донорам в день здачі крові та на наступний день, за час простою не з вини працівника. В цих випадках в розрахунок заробітної плати враховують . всі види виплат, що входять у фонд заробітної плати.

При нарахуванні заробітної плати працівникам за невідпрацьований час враховуються вимоги Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 р. № 100.

Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:

- надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

- надання працівникам творчої відпустки;

- виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;

- переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'я;

- переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

- надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

- виплати вихідної допомоги;

- службових відряджень;

- вимушеного прогулу;

- направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

- звільнення працівників-донорів від роботи;

- залучення працівників до виконання військових обов'язків;

- тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижче оплачувану роботу;

- інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Так, згідно постанови, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладі на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективному договорі, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Працівникам підприємства при звільненні у зв'язку із скороченням штатів, ліквідації підприємства чи реорганізації виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку, а особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-2 категорій - додатково 3 місячні заробітки. Ці виплати є компенсаційними. Оподаткування цих доходів здійснюється на загальних підставах.

Не входить в затрати виробництва, але враховується на субрахунку 661 допомога по тимчасовій непрацездатності. Обрахування денної допомоги ведуть виходячи з заробітку за попередні 6 місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому людина захворіла. Якщо застрахована особа працювала та сплачувала або за неї сплачувались страхові внески за період менше 6-ти місяців, то середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьовані місяці. У випадку, якщо час роботи та сплати страхових внесків менше місяця, середня зарплата визначається виходячи з фактично відпрацьованого часу і якщо на день настання страхового випадку ,застрахована особа не мала заробітку, або страховий випадок настав у перший день роботи - середня зарплата для нарахування страхових виплат визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу).

Розмір допомоги залежить не ,від трудового, а страхового стажу. Так, при страховому стажі до 5-ти років - 60 відсотків, від 5-ти до 8-ми років - 80 відсотків і більше 8 років - 100 відсотків. Допомога по тимчасові непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов'язаної з нещасним випадком на виробництві у загальному випадку сплачується перші 5 днів за рахунок підприємства, а за наступні дні за рахунок фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Порядок оплати за дні тимчасової непрацездатності встановлено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. № 2240.

Законом визначено також категорії працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується у розмірі 100% незалежно від їх страхового стажу, а саме: ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1-4 категорій; одному з батьків або особі, що їх замінює і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Останнім працівникам допомога нараховується залежно від стажу роботи у встановлених відсотках.

Підставою для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності є протокол комісії із соціального страхування, яка утворюється на підприємстві із представників застрахованих осіб та роботодавця у рівній кількості.

Допомога у зв'язку з втратою працездатності внаслідок виробничої травми або професійного захворювання сплачується відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

В цілому, при нарахуванні заробітної плати, керуються колективним договором та положеннями про оплату праці і преміювання на підприємстві, нормами виробітку, розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, законодавчими актами про оплату праці.

У зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) платники єдиного внеску визначені частиною першою статті 4 Закону № 2464-VI. Після проведення звірення платників з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України, передбаченого пунктом третім розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI, а також отримання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України переліку бюджетних установ, яким на сьогодні встановлено розмір страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання як бюджетним установам згідно статті 4 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» управління Пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах зобов'язані вручити (направити) платникам повідомлення про рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску, який сплачується залежно від визначеного класу професійного ризику виробництва або категорії платника.

При взятті на облік платників єдиного внеску слід керуватися Порядком взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-6 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №995/18290.

База нарахування єдиного внеску визначена статтею 7 Закону №2464-VI. Для платників - роботодавців, визначених пунктом 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 та платників - найманих працівників, визначених пунктами 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, утому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Згідно пункту 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 за №994/18289 визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України 22.12.2010 №1170.

Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми заробітної плати та залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності і становить від 36,76% до 49,7 %. Для ТОВ «Наргус» встановлений розмір єдиного соціального внеску 36,8%.

Підприємства, установи, організації за працюючих інвалідів сплачують єдиний внесок у розмірі 8,41 %.

Нарахування єдиного внеску для найманих працівників (крім платників, зазначених у ч. 9 статті 8 Закону №2464-VI) здійснюється у розмірі 3,6 % сум нарахованої заробітної плати за видами виплат.

Згідно абзацу другого частини 6 статті 8 Закону №2464-VI для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності особам (у тому числі і інвалідам), зазначеним у пункті 11 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, єдиний внесок на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується за ставкою 33,2 %.

Для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно з частиною 12 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок із сум такої допомоги утримується за ставкою 2 %.

Базою для нарахування єдиного внеску для платників роботодавців (крім платників, зазначених у абзаці сьомому частини 1 статті 4 Закону №2464-VI), які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця) є винагорода, що виплачується такій фізичній особі за виконання робіт (надання послуг). Єдиний внесок на суми такої винагороди нараховується роботодавцем у розмірі 34,7 %. Для платників-фізичних осіб єдиний внесок нараховується у розмірі 2,6% винагороди за цивільно-правовими договорами.

Оскільки, у свідоцтві про державну реєстрацію підприємця види діяльності не зазначаються, то для підтвердження його виду діяльності можливо використовувати інформацію, надану державним реєстратором, де зазначаються види його діяльності відповідно до КВЕД.

Зарахування до бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування) єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011 року, здійснюється органами Фонду відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості за органами Фонду зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності Законом № 2464-VI.

Згідно частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску - роботодавці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.10 №21-3, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №953/18248.

Суми єдиного внеску сплачуються платниками на різні рахунки, відкриті органами Пенсійного фонду для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій, залежно від видів платежів (категорій платників, класів професійного ризику виробництва) та розмірів єдиного внеску за якими він нараховується, оскільки по кожному виду платежу (розміру) здійснюється його розподіл за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі помилкового перерахування платником сум єдиного внеску на неналежний рахунок необхідно згідно п. 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №955/18250, своєчасно на підставі заяви платника здійснити його перерахування на належний рахунок.

Відшкодування збитків, що завдані працівнику каліцтвом чи іншим пошкодженням здоров'я регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 25.03.05 р. №2505-ІV [10]. Згідно цього закону всі наймані працівники повинні бути застраховані роботодавцем. Строк страхування розпочинається з дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску. Страхування припиняється, якщо страховий внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків не перераховано протягом трьох місяців з дня подання заяви. Згідно із законом працівнику може відшкодовуватись: втрачений заробіток (в залежності від ступеню втрати працездатності); страхові виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхові виплати пенсії по інвалідності потерпілому; страхові виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; страхові виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхові витрати на медичну та соціальну допомогу.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві працівника розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася на протязі не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Згідно зі ст. 127 Кодексу Законів про працю України, утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки в випадках, передбачених законодавством України. Утримання із заробітної плати можуть бути:

- обов'язкові - ті, які можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України (єдиний соціальний внесок; податок з доходів фізичних осіб; утримання за рішенням суду на користь юридичних та фізичних осіб);

- утримання, які здійснюються за ініціативою підприємства (для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або на господарські потреби; при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже отримав відпустку; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству та ін.).

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань, передбачених законодавством України, не може перевищувати 50% заробітної плати.

Для правильної організації утримань із заробітної плати необхідно визначити сукупний дохід, що підлягає оподаткуванню, отриманого як у натуральній так і в грошовій формі. При цьому слід звернути увагу на повноту включення в оподаткований дохід сум, що підлягають оподаткуванню - сум матеріальної допомоги, що перевищує встановлений норматив. Проведення перерахунку податку з доходів фізичних осіб до закінчення року і відповідних донарахувань або утримань [3].

На заробітну плату за рахунок роботодавця нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках) на:

- загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

- загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

- загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи).

Сумарна заробітна плата за місяць для визначення страхових виплат за всіма видами соціального страхування враховується у межах максимальної величини заробітної плати (доходу), з яких сплачуються страхові платежі до фондів державного соціального страхування.

При нарахуванні заробітної плати об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб визначається з суми нарахованої зарплати, яку зменшено на суму єдиного соціального внеску та суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 167.4 Податкового кодексу України), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

Законом України від 23.12.2010 р. №2857 - VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2011 р. - 941 грн. та розмір мінімальної заробітної плати - 941 грн.

Податковим кодексом встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 Законом України від 23.12.2010 р. №2857 - VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2011 р. - 941 грн. Мінімальна заробітна плата на 2011 р. встановлюється: у місячному розмірі з 1 січня 2011 р. у розмірі 941 грн., з 1 квітня - 960 грн., з 1 жовтня - 985 грн., з 1 грудня - 1004 грн.; у погодинному розмірі з 1 січня 2011 р. у розмірі 5,66 грн., з 1 квітня - 5,77 грн., з 1 жовтня - 5,92 грн., з 1 грудня - 6,04 грн.

Збереглась мінімальна заробітна плата встановлена за 1 годину. Тобто, якщо працівник працює не повний робочий день, то заробітну плату йому потрібно нараховувати за фактично відпрацьований час. гривень, тобто 941х1,4 = 1317,40 ? 1320 грн.

Згідно того ж таки п.169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.

Відповідно до п.169.1 Податкового кодексу «платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Отже, податкову соціальну пільгу до авансу заробітної плати застосовувати не можна. Податковим кодексом України визначено, що до 31 грудня 2014 року сума податкової соціальної пільги дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України.

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 169.1 Податкового кодексу України, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті, крім випадку, передбаченого підпунктом "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 цього пункту у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів).

Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а», «б» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія. Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами «в» «е» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи. Перелік та розмір податкової соціальної пільги (ПСП) наведено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2- Податкові соціальні пільги

Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП	Розмір ПСП, %	Сума ПСП, грн.	Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн.
Для будь-якого платника податку	100	470,50	1320
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину	100	470,50 Ч кількість дітей	1320 Ч кількість дітей
Для платника податку, який: а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;	150	705,75 Ч кількість дітей	1320 Ч кількість дітей
Для платника податку, який: в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» п. 169.1.4 Податкового кодексу України;	150	705,75	1320
Для платника податку, який є: а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час ДСВ або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час ДСВ або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час ДСВ на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.	200	941	1320

Після утримання податку з доходів проводиться відрахування аліментів:

а) на 1 дитину - 25 %;

б) на 2 дитини - 33 %;

в) на 3 і більше - 50 %.

Про суми нарахованих доходів та утримань з заробітної плати у податкові органи у звітні періоди подається довідка по формі 1ДФ. У формі відображаються доходи за їх видами, сума нарахованого та утриманого податку та коди пільг з податку на доходи фізичних осіб.

2.3 Аналітичний та синтетичний облік розрахунків з оплати праці

Метою обліку розрахунків з персоналом підприємства по оплаті праці на ТОВ «Наргус» є встановлення об'єктивної істини про інформацію, відображену у фінансовій звітності, в бухгалтерському обліку та первинних документах щодо повноти, об'єктивності, достовірності та законності з питань дотримання трудового законодавства і розрахунків з оплати праці.

Основними завданнями обліку праці і заробітної плати є:

- забезпечення контролю за додержанням кількісного складу працівників, використанням робочого часу і додержанням трудової дисципліни;

- визначення відпрацьованого часу і виробленої і реалізованої продукції, контроль за виконанням норм виробітку;

- виявлення фактичного обсягу фонду заробітної плати всьому колективу підприємства і здійснення контролю його як за складовими частинами так і в цілому по підприємству;

- у встановлені строки здійснювати розрахунки з персоналом підприємства з оплати праці (нарахування зарплати та інших виплат, сум утримання та видачі зарплати);

- обчислення заробітної плати кожному працівникові;

- розподіл нарахованої заробітної плати за напрямами витрат;

- ведення розрахунків з працівниками підприємства щодо утриманих податків і Пенсійним фондом щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- облік кожної суми заробітної плати працівникам підприємства як складової частини витрат підприємства за господарськими процесами відповідно до місця і об'єкту застосування праці;

- контроль правильності використання заробітної плати в кожному підрозділі підприємства і встановлення відповідальності за зниження продуктивності праці; відображення витрат по заробітній платі на рахунках бухгалтерського обліку;

- своєчасне і правильне віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) суми нарахованої заробітної плати та відрахувань Пенсійному фонду;

- складання звітності та інше.

Для того, щоб виконувати задачі, які стоять перед обліком, в ТОВ «Наргус» організовано:

- контроль за чисельністю персоналу та використанням робочого часу; правильністю документального оформлення виробітку працівників;

- своєчасне нарахування заробітної плати та допомоги, а також їх видача;

- своєчасне утримання сум податків та перерахування їх до бюджету;

- розподіл заробітної плати по об'єктах калькулювання;

- правильність документального оформлення виробітку працівників;

- планування звітів про працю.

На сьогоднішній день складність ситуації, яка склалася з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.

Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з оплати праці наведені в таблиці 2.3.

Слід зазначити, що при здійсненні виплат працівникам інструментами власного капіталу підприємства (наприклад, акціями) потрібно застосовувати норми П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».

Таблиця 2.3 - Основні бухгалтерські проводки з обліку заробітної плати

Господарська операція	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
Нарахована заробітна плата за окладами і тарифами	81,23	661
Нараховані премії та заохочення передбачені системою оплати праці	23, 81	661
Нарахована заробітна плата за роботи, пов'язані із виправленням браку	24	661
Нарахована заробітна плата працівникам, які задіяні в процесі створення основних засобів	15	661
Нараховані відпускні за рахунок забезпечень виплат відпусток	471	661
Нараховані лікарняні за рахунок підприємства	949	661
Нараховані лікарняні за рахунок фонду	65	661
Нарахована благодійна допомога, що не передбачена системою оплати праці чи колективним договором	977	661, 685
Відображено утримання єдиного соціального внеску	661	651
Відображено утримання податку з доходів	661	641
Відображено утримання профспілкових внесків	661	685
Проведено нарахування на зарплату і премію єдиного соціального внеску	23, 81	651
Проведено нарахування єдиного соціального внеску на всі лікарняні	949	651
Проведено нарахування єдиного соціального внеску на відпускні	471	651
Одержано з банку готівку для видачі працівнику	301	311
Видано зарплату	661	301
Зарахована заробітна плата за невідпрацьований час у відповідності з законодавством (виконання державних обов'язків, донорство тощо)	23, 81	661
Нарахована матеріальна допомога передбачена колективним договором	949	661
Нараховані гарантійні та компенсаційні виплати персоналу, пов'язані з індексацією заробітної плати тощо, в порядку і розмірах, передбачених законодавством	23, 81	661
Нараховані відпускні за рахунок витрат	23, 81	661
Вирахування із заробітної плати невикористаних підзвітних сум	661	372
Вирахування із заробітної плати штрафів за несвоєчасне повернення підзвітних сум (15% від неповернених сум)	661	642
Утримання із заробітної плати та перерахування на ощадкнижку, аліментів, інших платежів по згоді	661	311
Депонована заробітна плата та здана не отримана депонована заробітна плата в банк

Подобные документы

• Методика й організація аудиту розрахунків по оплаті праці

  Нормативно-правові засади щодо обліку і аудиту розрахунків з оплати праці. Можливі порушення при нарахуванні та виплаті заробітної плати. Організація обліку та аудиту розрахунків з заробітної плати в ЗФ СК "ОРАНТА-СІЧ", шляхи та методи їх удосконалення.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 03.10.2014
  

• Стан, методи і шляхи удосконалення обліку праці та її оплати

  Форми і системи оплати праці, що використовуються на підприємстві. Первинний облік праці та її оплати. Порядок нарахування заробітної плати працівникам, допомоги по тимчасовій непрацездатності, щорічних відпусток. Утримання із заробітної плати.
  
  курсовая работа [493,7 K], добавлен 26.02.2011
  

• Фінансовий облік розрахунків з оплати праці

  Економіко-правове забезпечення нормативної бази регулювання обліку розрахунків з оплати праці. Організація облікової політики на підприємстві. Проведення аудиту оплати праці та облік розрахунків з оплати праці з використанням комп'ютерних технологій.
  
  курсовая работа [76,3 K], добавлен 22.10.2014
  

• Облік праці та її оплати

  Сутність, форми та системи оплати праці. Первинний облік праці та її оплати, синтетичний та аналітичний облік нарахування; облік нарахування внесків до соціальних фондів. Шляхи удосконалення методики бухгалтерського обліку праці та заробітної плати.
  
  дипломная работа [82,3 K], добавлен 03.12.2009
  

• Облік розрахунків з оплати праці

  Організація й форми оплати праці персоналу ТОВ "Харвист Холдинг". Нормативно-правове й регламентне регулювання обліку операцій, що пов'язані з нарахуванням і виплатою заробітної плати. Документальне оформлення й облік різних утримань із заробітної плати.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 11.10.2013
  

• Порядок обліку і контролю витрат на оплату праці на підприємстві (на прикладі ТОВ "Бучанське")

  Підходи до визначення сутності заробітної плати. Форми і види оплати праці. Структура та порядок нарахування деяких виплат. Нормативні документи обліку праці. Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства. Методи проведення аудиту праці та її оплати.
  
  курсовая работа [2,0 M], добавлен 02.07.2014
  

• Облік заробітної плати

  Економічна сутність оплати праці, її основні види та форми. Особливості обліку розрахунків з оплати праці готівкою та через банкомат. Натуроплата як складова трудових правовідносин, її облік. Порядок складання звітності за рахунками із заробітної плати.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 27.02.2012
  

• Облік і аудит оплати праці

  Синтетичний та аналітичний облік оплати праці в організації "СВК "Світанок". Порядок і облік нарахування окремих видів додаткової заробітної плати та соціальних виплат. Оцінка ефективності системи обліку та внутрішнього контролю на підприємстві.
  
  дипломная работа [210,6 K], добавлен 23.03.2015
  

• Облік розрахунків з оплати праці

  Облік розрахунків за виплатами працівникам. Первинний і зведений облік розрахунків за виплатами. Принципи обчислення середнього заробітку та оподаткування заробітної плати. Аналітичний і синтетичний облік оплати праці. Контроль розрахунків з оплати праці.
  
  курсовая работа [79,9 K], добавлен 19.12.2011
  

• Облік, аналіз та аудит заробітної плати на підприємстві ПАТ "Торезтвердосплав"

  Економічна суть та значення заробітної плати, її функції та види. Аналіз бухгалтерського та податкового обліку розрахунків оплати праці на підприємстві, динаміки забезпеченості трудовими ресурсами, використання робочого часу, рівня продуктивності праці.
  
  дипломная работа [259,5 K], добавлен 18.11.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам