Відображення обліку операцій в банках на рахунках бухгалтерського обліку

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті"

кошти в дорозі

31 "Рахунки в банках"

33 "Інші кошти"

повернення позик, раніше вкладених у порядку короткострокових фінансових інвестицій

31 "Рахунки в банках"

35 "Поточні фінансові інвестиції"

від покупців

31 "Рахунки в банках"

36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"

від різних підприємств

31"Рахунки в банках"

18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи", 37 "Розрахунки з різними дебіторами"

від продажу вилучених акцій

31"Рахунки в банках"

45 "Вилучений капітал"

зайво сплачені суми постачальникам

31"Рахунки в банках"

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Повернуто зайво сплачені податки

31"Рахунки в банках"

64 "Розрахунки за податками й платежами"

від фондів соціального страхування

31"Рахунки в банках"

65 "Розрахунки за страхуванням"

від реалізації (покупець оплатив у банк готівкою)

31"Рахунки в банках"

70 "Доходи від реалізації",

71 "Інший операційний дохід"

одержані пені, штрафи, неустойки

31"Рахунки в банках"

715 "Одержані штрафи, пені, неустойки"

дивіденди, відсотки за збереження грошей, за цінними паперами

31"Рахунки в банках"

731 "Дивіденди одержані",

732 "Відсотки одержані"

суми вкладів від засновників, що раніше підписалися на акції

31"Рахунки в банках"

46 "Неоплачений капітал"

Вибуло з поточного рахунку:

готівка в касу підприємства

30 "Каса"

31 "Рахунки в банках"

Підставою для запису за рахунком 31 служать виписки банку. Показані в них суми розшифровують використовуючи додані документи. При цьому слід пам'ятати, що коли у виписці обіги - за кредитом рахунку, то в господарстві їх відображають за дебетом рахунку 31, тобто надходження грошей, а обіги виписки за дебетом рахунку на підприємстві - за кредитом рахунку 31, тобто списання грошей. Це відбувається тому, що рахунок 31 в господарстві активний. На ньому обліковують кошти господарства, тоді як в банку це пасивний рахунок, на якому обліковують джерела засобів. Банк звичайно складає виписку відповідно до свого балансу, тому в господарстві потрібно робити протилежні записи, тобто суми виписки за кредитом рахунку означають надходження грошей і відображаються в господарстві за дебетом рахунку 31, а суми виписки за дебетом - списання коштів.

У разі виявлення помилок у виписці бухгалтер повинен повідомити банк для внесення виправлень. Виписка банку є підставою для записів у бухгалтерських регістрах за рахунком 31 "Рахунки в банках" і є аналітичним обліком за рахунком 31.

Помилково зараховану суму на поточний рахунок відображають за дебетом рахунку 31 і кредитом субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". При виправленні помилки роблять зворотний запис: дебет рахунку 37 і кредит рахунку 31. Аналогічно відображають помилково списані суми: дебет рахунку 37 і кредит рахунку 31 - помилково списані суми; дебет рахунку 31 і кредит рахунку 37 - відновлення помилково списаних сум.

2.3 Практична реалізація ведення обліку операцій на рахунках банку

Завдання.

У результаті інвентаризації скриньки РРО встановлено такі дані: сума за Х - звітом становить 9000 грн. Фактично у скриньці РРО знаходиться 2000 грн. Визначити недостачу готівки, якщо відомо що у ТзОВ „Техноплюс” сталася крадіжка грошових коштів. Винну особу встановлено і повернуто кошти (70% суми недостачі - перераховано на поточний рахунок в банку і 30 % - повернуто в касу підприємства). Відобразити господарські операції в бухгалтерському обліку підприємства.

Недостача становить 7000 грн. 4900 грн (70%) перераховано на поточний рахунок банку, а 2100 (30%) повернуто в касу підприємства.

Завдання

ТзОВ „Техноплюс” вирішило продати 7000 $ і перерахувало цю суму для продажу своєму банку. Курс продажу склав 8,6 грн. за 1$. Курс НБУ склав:

· на дату списання коштів із валютного рахунка - 8,4 грн. за 1$;

· на дату зарахування суми у гривнях - 8,42 грн. за 1$.

За договором із банком сплачено комісійну винагороду в розмірі 50 грн. Також ТзОВ „Техноплюс” подало до свого банку заявку на купівлю 6000 євро за курсом 10,5 грн. за 1 євро. Іноземна валюта придбавається для здійснення операцій, пов'язаних з операційною діяльністю підприємства. При цьому комісійна винагорода банку за проведення операції становить 70 грн. дату надходження валюти Національним банком України було встановлено курс 10,4 грн. за 1 євро. Відобразити господарські операції в бухгалтерському обліку підприємства.

Розв'язок

ТзОВ „Техноплюс” продало 7000$ за курсом продажу 8,6 грн. за 1$ на суму 60 200 грн.; на дату списання коштів із валютного рахунка 8,4 грн. за 1$ на суму 58 800 грн.; на дату зарахування суми у гривнях 8,42 грн. за 1$ на суму 58 940 грн.

ТзОВ „Техноплюс” подало до свого банку заявку на купівлю 6000 євро за курсом 10,5 грн. за 1 євро на суму 63 000 грн.

Зміст господарських операцій	Дт	Кт	Сума
Сума комісійної винагороди	377	703	50

Завдання

Залишок в касі підприємства 15 липня на початок дня - К грн. На кінець дня касиром сформовано звіт касира, до якого додані первинні документи з наступними касовими операціями:

· ПКО № 155 від 15 липня за реалізовані матеріали на суму 200 + К*100 грн.;

· ПКО № 156 від 15 липня на оприбуткування 1800 + К*100 грн., отриманих з поточного рахунку за чеком № 0354785 на виплату зарплати;

· ПКО № 157 від 15 липня за невикористану готівку на відрядження на суму 600 + К*100 грн.;

· ПКО № 158 від 15 липня внесок засновника в статутний капітал підприємства 100 + К*100 грн.;

· ВКО № 451 від 15 липня на видачу під звіт готівки на відрядження на 500 + К*10 грн.;

· ВКО № 452 від 15 липня на виплату зарплати за розрахунковою відомістю № 13 на суму 1700 + К*100 грн.;

· ВКО № 453 від 15 липня на видачу 200 + К*10 грн. на господарські потреби;

· ВКО № 454 від 15 липня на видачу позики в розмірі 90 + К*100 грн.;

· ВКО № 455 від 15 липня на здано 10 + К*100 грн. в банк через інкасаторів.

Ліміт залишку готівки в касі на 20__рік становить 100 грн. Відобразити господарські операції за 15 липня в бухгалтерському обліку підприємства та визначити чи дотримується підприємство ліміт каси. При умові недотримання ліміту каси визначити розмір фінансових санкцій за перевищення ліміту залишку готівки в касі.

Завдання

Протягом звітного періоду ТзОВ „Агро” відвантажило ПП „Лен” продукції на суму 24000 + 50*100 грн., в тому числі ПДВ. На кінець звітного періоду дебіторська заборгованість по ПП „Лен” становило 10000 + 50*100 грн. Створено на підприємстві ТзОВ „Агро” резерв сумнівних боргів по ПП „Лен” на суму 2000 + 50*100 грн. ПП „Лен” перерахувало на рахунок ТзОВ „Агро” в другому звітному періоді 9000 + 50*100 грн. Відобразити в обліку підприємства ТзОВ „Агро” операції за два звітних періоди.

Зміст господарських операцій	Дт	Кт	Сума
ТзОВ „Агро” відвантажило ПП „Лен” продукцію	36	70	7000 грн (з ПДВ)
Выдображено суму ПДВ	742	641	1166,67
На кінець звітного періоду дебіторська заборгованість по ПП „Лен” становить			15000

Завдання 4.5

На ТзОВ „Буд +” за жовтень була нарахована зарплата:

- адміністративному персоналу - 25000 грн.;

- працівникам основного виробництва - 35000 грн.;

- працівникам службі збуту - 30000 грн.

При цьому виплату зарплати здійснили :

- із каси підприємства 30%;

- із перерахування на картрахунки - 69%.

Депонована зарплата - 1%.

Відобразити господарські операції в бухгалтерському обліку

підприємства.

1) 90000 * 3,6% = 3240 грн.

2) 90000 * 1,5% = 1350 грн.

3) 90000 - 3240 - 14505,6 - 1350 = 70 904,4 грн.

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
Нараховано зарплату	92,93	661	90000
Нараховано ЄСВ (37%)	92,93	65	31230
Утримано ЄСВ з зарплати (3,6%)	661	65	3240
Утримано ПДФО із зарплати	661	641	14505,6
Утримано військовий збір із зарплати	661	642	1350 грн.
Виплачено зарплату за жовтень	661	311	70904,4

Завдання

Згідно з наказом по ТзОВ „Лев” для ведення переговорів та укладення договору заступник директора - держателя корпоративної картки відправлено у відрядження у м. Київ на 3 дні.

Мету відрядження досягнуто -- договір підписано.

Після прибуття з відрядження до бухгалтерії подано Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, із документами, що підтверджують витрати. Згідно зі звітом витрати склали :

- оплата проїзних квитків - 550 грн.;

- проживання в готелі (2 доби) - 900 грн.;

- проживання в готелі з триразовим харчуванням (1 доба ) - 700 грн.;

- добові - 688,2 (у межах норм 229,4 х 3 дні) грн.;

- знято готівки - 1250 грн.

Залишок виданого авансу на витрати на відрядження повернено до каси підприємства. Відобразити господарські операції в бухгалтерському обліку ТзОВ „Лев”.

Зміст господарських операцій	Дт	Кт	Сума
Видано аванс	372	301
Повернуто в касу невикористані кошти	301	372
Після затвердження звіту про використання коштів і отримання підтвердних документів списуються витрати на проїзд (550 грн, в т. ч. ПДВ -- 91,67 грн) та проживання в готелі (1600 грн в т. ч. ПДВ -- 266,67 грн)	92	372	1791,66
ПК з ПДВ у частині проживання в готелі та вартості квитків	641	372	358,34
Добові: -- у межах норм (229,4 х 3 дні) -- понад норми (20,6 х 3 дні)	92 949	372 372	688,2 61,8

Завдання

У наступному звітному періоді бухгалтер ТзОВ „Лев” через касу установи банку перерахував податки (податок на додану вартість - 10000 +

5000 грн. = 15 000 грн; податок з доходів фізичних осіб - 2300 + 500 грн. = 2800 грн.) та єдиний соціальний внесок 6000+500 грн.= 6500 грн., нараховані підприємством за результатами попереднього звітного періоду. Всі кошти повернено бухгалтеру ТзОВ „Лев”. Відобразити господарські операції в бухгалтерському обліку ТзОВ „Лев”.

Перераховані податки до бюджету Дт641.4 Кт311 - 24 300 грн.

Завдання

На поточний рахунок ТзОВ „Техноплюс” надійшли кошти:

- виручка від реалізації продукції - 8000 + К*100 грн.;

- від погашення заборгованості засновника до статутного капіталу -

50000 + К*100 грн.;

- відшкодовано недостача винною особою - 500 + К*10 грн.;

- від інкасаторів - 300 + К*10 грн.;

- одержано короткострокову позику в банку 2000 + К*100 грн.;

- отримано попередню оплату від покупця 9000 грн.;

- отримано плату за оренду будівлі на наступний рік 1500 + К*100.

Також протягом цього ж періоду списано кошти з рахунку:

- передано гроші з банку в касу підприємства 700 + К*10 грн.;

- здійснено оплату за нематеріальний актив 1500 + К*10 грн.;

- здійснено передню оплату постачальнику за матеріали 6000 + К*100 грн.;

- повернуто позику в банк - 5000 + К*100 грн.;

- погашено заборгованість за раніше виданим векселем - 7400 грн.;

- проведено передоплату газети „Бухгалтер” - 500 + К*10 грн.;

- перераховано дивіденди учасникам - 10000 + К*100 грн.;

- погашено заборгованість перед бюджетом (податок на додану вартість

- 1500 + К*100 грн.; податок на доходи фізичних осіб - 2300 + К*10 грн.);

- погашено заборгованість перед фондами соціального страхування по

єдиному соціальному внеску (далі - ЄСВ) - 6893 + К*10 грн.

Відобразити господарські операції в бухгалтерському обліку ТзОВ „Техноплюс”.

8) На поточний рахунок ТзОВ ``Техноплюс” надійшли кошти:

· Погашено заборгованість за раніше виданим векселем

Дт79 Кт341 - 7400 грн

· Отримано попередню оплату від покупця 9000

Дт311 Кт341 - 9000 грн

Розділ 3. Розвиток та вдосконалення обліку операцій на рахунках банку

Важливе значення в умовах розвитку економіки країни має банківська система. Саме через неї проходить великий обсяг грошових розрахунків та платежів господарських організацій і населення, вона мобілізує і перетворює тимчасово вільні грошові кошти, заощадження і доходи юридичних і фізичних осіб в активно діючий капітал.

Одним з елементів підтримки банками суб'єктів господарювання та споживчого попиту населення є надання кредиту. Важливість кредитування підкреслює фінансова криза 2008 року, яка привела до занепаду економіки і рівня життя загалом. Тому після відновлення операцій кредитування дослідження даної теми є особливо актуальним.

Значний внесок у дослідження питань організації обліку кредитних операцій, приведенню їх у відповідність з міжнародними нормами, правилами та принципами зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Дзюблюк О.В., Зіміна О.В., Соломин С.К., Бутинець Ф.Ф., Савлук М.І., Герасимович А.М., Колесников В.І., Вітлінський Т.М., Пернарівський О.В., Кочетков В.М., Івахненко В.М., Примостка Л.О., Б. Бухвальд, Ханс-Ульріх Деріг, Ю. Зайтц, Ф..Котлер, З. де Куссерг, Д. Норкотт, М. Портер, Дж. Еванс та ін.

Метою статті є розгляд проблем обліку кредитних операцій банків і надання конкретних пропозицій щодо його удосконалення на основі систематизації теоретичних матеріалів.

На сьогоднішньому етапі одну із найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. База функціонування кредитних відносин -- тимчасове вивільнення грошових коштів та поява потреби в них.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит -- це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату відсотків та інших зборів з такої суми [2].

В економічній літературі немає єдиного підходу щодо визначення поняття «кредитні операції банку». Волохов В.І. стверджує, що кредитні операції банку це -- сукупність дій, спрямованих на забезпечення всіх етапів кредитного процесу й подальше відображення їх результатів у бухгалтерському обліку банку [1]. Савлук М.І., Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф. зазначають, що кредитні операції полягають у проведенні комплексу дій, пов'язаних з наданням і погашенням банківських позичок [439 c.,4]. Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян [2]. На основі аналізу літератури можна сказати, що основними ознаками кредитних відносин є:

· економічна самостійність учасників кредитних відносин;

· добровільність та рівноправність;

· кредитні відносини не змінюють власника цінностей;

· кредитні відносини є вартісними;

· нееквівалентність кредитних відносин.

Спроможність банківської системи ефективно розподіляти фінансові ресурси в суспільстві між галузями економіки та окремими позичальниками є необхідною умовою економічного зростання країни. Прибутковість банку визначається ефективністю його кредитної діяльності, на яку суттєво впливає якість облікової інформації. Доречна, достовірна, зрозуміла та доступна фінансова звітність банків дозволяє отримати значний обсяг інформації про якісні та кількісні характеристики діяльності банківських установ. Значна кількість інформації знаходиться не у фінансовій, а у статистичній формі звітності, зокрема у звіті № 604 “Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями”, яка доступна лише Національному банку.

Однією з проблем є облік кредитів за термінами надання, які в бухгалтерському обліку та, відповідно, у фінансовій звітності відображаються на рахунках короткотермінових (до одного року) або довготермінових (більше одного року) кредитів. У положенні НБУ «Про кредитування» була передбачена класифікація кредитів за термінами надання на довгострокові (до одного року), короткострокові (від одного до трьох років), довгострокові (більше трьох років) [5]. Такий розподіл хоч і не є повним, проте показує більш реальний стан ліквідності.

Сьогодні спостерігається значне зростання питомої ваги пролонгованих кредитів, але відображення такої операції в обліку має ряд методологічних проблем. Відстрочка за кредитним договором (пролонгація) відображається за такими ж рахунками, що і довгострокова або короткострокова заборгованість (2062, 2063, 2072, 2073, 2203), залежно від строку, який розраховується від дати відстрочки позики до дати її погашення. Тобто у бухгалтерському обліку пролонговані позики заносяться у строкові, а зростання потенційних ризиків неповернення кредиту приховується від осіб, бажаючих оцінити стан банку і його ризики. Відсутність відображення такого стану активів у бухгалтерському обліку стає однією з причин збільшення простроченої заборгованості за кредитами. Використання в бухгалтерському обліку рахунків пролонгованої заборгованості було передбачено планом рахунків банків України, складеним за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Дану методику необхідно удосконалити відповідно до сучасного стану пропонованих банками кредитних послуг клієнтам, практичного досвіду банківського нагляду за діяльністю банків.

Однією із проблем є організація операцій з фізичними особами-підприємцями. Чинне законодавство відносить їх до юридичних осіб. Це пояснюється обмеженістю відображення в чинному плані рахунків банку операцій з різними групами позичальників, тобто виділяють операції з фізичними, юридичними особами, органами державної влади та банками. Тому при банківському кредитуванні фізичних осіб-підприємців застосовуються коефіцієнти резервування такі, як при кредитуванні юридичних осіб, хоч кредитування фізичних осіб-підприємців є більш ризиковим.

Причинами більшого ризику є:

· відображення фінансових результатів діяльності ведеться за спрощеною системою звітності, що значно ускладнює об'єктивну оцінку кредитоспроможності позичальника;

· підприємницька діяльність може здійснюватися без відкриття банківського рахунку та печатки, що значно ускладнює перевірку достовірності даних;

· перевірки контролюючими та податковими органами здійснюються рідше, ніж суб'єктів господарювання інших організаційно-правових форм, тому діяльність фізичних осіб-підприємців має переважно тіньовий характер;

· процедура банкрутства подібного позичальника є безрезультатною з позицій повернення кредиту та відсотків;

· немає ліквідної застави, за рахунок якої може бути компенсований кредит та відсотки за користування ним у повному обсязі [80 -- 86 с., 3].

Вважаємо, що до чинного Плану рахунків банків України доцільно додати групи рахунків, які відображатимуть операції з фізичними особами-підприємцями. А до чинного Положення про порядок формування та використання резервів на покриття можливих витрат за кредитними операціями банків України потрібно внести зміни в частині встановлення вищого значення коефіцієнтів резервування для фізичних осіб-підприємців, ніж для суб'єктів господарювання інших організаційно-правових форм.

Отже, удосконалення обліку кредитних операцій веде до спрощення облікових процедур за кредитними операціями, об'єктивної оцінки та стабільності нормативно-правової бази щодо обліку кредитних операцій.

Перелічені пропозиції дадуть можливість більш повно відображати в звітності інформацію про кредитний портфель. Це покращить аналіз діяльності банку і, відповідно, відновить довіру клієнтів.

Висновки

В умовах ринкової економіки потрібно виходити з принципу,що вміле використання грошових коштів може приносити підприємству додатковий прибуток, а отже необхідно постійно думати про раціональне вкладання тимчасово вільних грошових коштів для отримання додаткового прибутку, так як грошові кошти є фінансовими ресурсами організації, найбільш ліквідними активами, здатними забезпечити виконання зобов'язань будь-якого рівня та виду, від наявності яких залежить своєчасність погашення кредиторської заборгованості підприємства. Розглянувши всі питання цієї курсової роботи можна зробити висновки:

· всі підприємства, здійснюючи виробничу та господарську діяльність, вступають у взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, працівниками підприємства та окремими особами. Ці взаємовідносини засновані на різноманітних грошових розрахунках в процесі підготовки, виробництва та реалізації продукції, робіт чи послуг;

· всі розрахунки по виконанню зобов'язань здійснюються через установи банків. Розрахунки готівкою між підприємствами мають обмежений характер та суворо регламентовані;

· постійно здійснюваний оборот господарських засобів викликає неперервне виникнення різноманітних розрахунків;

· правильна організація розрахункових операцій забезпечує стабільність коштів підприємства, що обертаються, закріплення на ньому договірної та розрахункової дисципліни, а також покращення його фінансового стану;

· при проведенні розрахункових операцій банки контролюють дотримання підприємствами платіжної і договірної дисципліни, сприяють застосуванню найбільш доцільних форм розрахунків, а це в свою чергу допомагає підприємствам уникнути порушень чинного законодавства та убезпечити себе від штрафних санкцій за порушення.

Список використаних джерел

1. Микова М.C. Удосконалення механізму формування резервів на покриття можливих збитків від кредитних операцій банківських установ України / М.С. Микова // Банківська справа. -- 2011. -- №3. -- С. 80 -- 86.

2. Савлук М.I. Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф..Пуховкіна та ін. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 439 c.

3. Положення НБУ "Про кредитування". - 28.09.95. - № 246 [Ел. ресурс]. -- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua .

4. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.99 р.

5. "План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій", затверджений Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р., зареєстрований у Міністерстві юстиції України № 892/4185 від 21.12.99 р.

6. "Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій", затверджена Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р., зареєстрована у Міністерстві юстиції України № 893/4186 від 21.12.99 р.

7. "Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.98 р. № 527, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.12.98 р. а № 819/3259

8. П (с) БО № 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджений Міністерством фінансів України від 31.03.99 р. № 87

Додаток

Наказ №

про облікову політику на підприємстві

м. «___» __________20__ р.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІУ наказую встановити такі принципи, методи і процедури, що будуть використовуватись підприємством для складання та подання фінансової звітності і формувати облікову політику підприємства.

І. Організація бухгалтерського обліку

1. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві і на виконання пункту 4 статті 8 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік), встановити з 1 січня 20__ року у ТзОВ «____________» такі засади організації бухгалтерського обліку:

1.1. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер.

1.2. Кількісний та якісний склад бухгалтерії визначається штатним розписом і затверджується окремим наказом керівника підприємства.

2. Права й обов'язки головного бухгалтера та всіх посадових осіб бухгалтерії визначаються Законом про бухгалтерський облік, цим наказом та затвердженими посадовими інструкціями.

2.1. Відповідно до пункту 7 статті 8 Закону про бухгалтерський облік головний бухгалтер підприємства:

2.1.1. забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлені строки фінансової звітності;

2.1.2. організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

2.1.3. бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних із недостачами та відшкодуванням втрат від недостач, крадіжок і псування цінностей підприємства.

2.2. Розпорядження головного бухгалтера, які стосуються становлення та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, є обов'язковими для виконання усіма структурними підрозділами й усіма працівниками підприємства.

2.2.1. Цим наказом головний бухгалтер наділяється правом другого підпису, який він ставить на первинних бухгалтерських документах, реєстрах бухгалтерського обліку та відповідних звітах згідно з переліком, наведеним у додатку до цього наказу (крім платіжних доручень).

2.3. Головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником підприємства, призначеним на відповідну посаду його власником(ми), згідно з переліком питань, наведених у пункті 2.1 цього наказу.

2.3.1. За відсутності головного бухгалтера вищезазначені (див. п. 2.1 цього наказу) обов'язки та відповідальність покладаються на його першого заступника.

2.3.2. Відповідальність інших працівників бухгалтерії регулюється посадовими інструкціями, які затверджуються керівником підприємства.

3. Затвердити перелік посадових осіб, які наділяються правом дозволу на проведення господарських операцій (додаток до наказу). Зразки підписів відповідних осіб за переліком затверджуються окремим наказом керівника та доводяться до відома відповідних структурних підрозділів.

3.1. Перелічені особи наділяються правами та несуть повну відповідальність за відповідність проведених операцій чинному законодавству та статуту підприємства згідно з посадовими інструкціями.

4. Затвердити перелік посадових осіб, яким дозволено отримувати та видавати товарно-матеріальні цінності (додаток до наказу). Зразки підписів відповідних посадових осіб за переліком затверджуються окремим наказом керівника та доводяться до відома відповідних структурних підрозділів.

4.1. Перелічені особи наділяються правами та несуть повну відповідальність за відповідність проведених операцій законодавчим актам та статуту підприємства згідно з посадовими інструкціями та чинними законодавчими актами України.

5. Обов'язок щодо складання фінансової звітності та іншої звітності на вимогу власників, органів статистики покласти на головного бухгалтера.

6. Затвердити правила й графік документообігу відповідно до додатка до цього наказу за переліком документів, затверджених керівником.

ІІ. Ведення бухгалтерського обліку

1. Бухгалтерський облік на підприємстві здійснювати із застосуванням комп'ютерної бухгалтерської програми 1С:Бухгалтерія.

Відповідальність за відповідність реєстрів обліку, порядку й способу реєстрації та узагальнення інформації, передбачених цією комп'ютерною програмою, вимогам законодавства, покладається на головного бухгалтера підприємства.

2. Затвердити перелік первинних документів, які застосовуються підприємством у практичній діяльності й офіційно затверджені відповідними державними органами, у додатку до цього наказу.

3. Затвердити форми первинних облікових документів (зведених первинних документів), які застосовуються підприємством у практичній діяльності, але не затверджені відповідними державними органами, у додатку до цього наказу.

4. До бланків суворої звітності відносити: (навести перелік бланків суворої звітності, які використовує підприємство згідно з постановою КМУ від 19.04.1993 р. №283)

4.1. Затвердити перелік посадових осіб, які використовують бланки суворої звітності у роботі:

4.2 Надати право підпису довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, укладання угод директору підприємства.

5. Згідно з пунктом 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, всі первинні документи, облікові реєстри, фінансова, статистична та інша звітність складаються українською мовою. Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати узгоджений автентичний переклад українською мовою відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про мови в Українській РСР».*

* Коментар. Зверніть увагу: всі первинні документи, облікові реєстри, фінансова, статистична та інша звітність складаються українською мовою. Але документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати узгоджений автентичний переклад українською мовою. Тому якщо прийдуть з перевіркою і скажуть, що не розуміють те, що написано, доведеться зробити переклад.

6. Установити місце зберігання (архів підприємства) первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку, виготовлених як на паперових, так і на магнітних носіях інформації (дискети, компакт-диски). Строки зберігання встановлюються відповідно до законодавства.

7. Затвердити розроблений на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій (див. наказ МФ України від 21.12.99 р. №291) робочий план рахунків із використанням рахунків першого, другого та третього порядків.

8. З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку й звітності проводити інвентаризацію активів та зобов'язань відповідно до статті 10 Закону про бухгалтерський облік та інших нормативних документів:

8.1. Інвентаризація активів і зобов'язань, під час якої перевіряються їх наявність, документальне підтвердження і стан та дається оцінка, визначається ефективність застосування окремих принципів, методів і процедур бухгалтерського обліку і розробляються пропозиції щодо зміни окремих параметрів облікової політики на наступний звітний період (рік), проводиться перед складанням річної фінансової звітності підприємства у період з 15 листопада до 30 грудня та в період з 15 травня до 30 червня в обов'язковому порядку. Точний час і порядок її проведення, відповідальні особи визначаються керівником підприємства окремим письмовим розпорядженням (наказом);

8.2. У всіх інших випадках об'єкти й періодичність проведення інвентаризації визначаються керівником підприємства на підставі чинного законодавства у міру необхідності. (Згідно з Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів та розрахунків затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. №69 (далі - Інструкція №69) наводиться повний перелік об'єктів та періодичність (або умови) інвентаризації).

8.3. Для проведення інвентаризаційної роботи (планових та позапланових інвентаризацій активів та зобов'язань, списання основних засобів, малоцінних, інших матеріальних цінностей тощо) затвердити постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі: (наводиться перелік членів постійно діючої інвентаризаційної комісії).

8.3.1. Права й обов'язки та завдання, які покладаються на членів постійно діючої інвентаризаційної комісії, визначені Інструкцією №69.

8.3.2. Додатково до завдань, обумовлених Інструкцією №69, на постійно діючу інвентаризаційну комісію покладаються завдання з визначення ефективності застосовуваних на підприємстві принципів, методів і процедур облікової політики; з проведення робіт щодо оцінки активів та зобов'язань; з розробки та затвердження пропозицій щодо їх зміни на наступний звітний рік, проведення внутрішнього контролю на підприємстві.

8.4. Інвентаризація каси підприємства проводиться не рідше одного разу на місяць.

IІІ. Принципи і методи відображення у бухгалтерському обліку окремих активів

і господарських операцій

1. Основні засоби*

* Коментар. У розділі «Основні засоби» слід звернути увагу на вибір методів нарахування амортизації. У податковому обліку застосовуються ті методи нарахування амортизації, які передбачені у наказі про облікову політику.

Після набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України (01.04.2011 р.) більшість підприємств прийняли максимально просте рішення: нараховувати всі основні засоби за прямолінійним методом. Хоча законодавство дозволяє навіть до різних об'єктів однієї групи застосовувати різні методи.

Оскільки з першого січня можна вносити зміни до облікової політики, ми повинні проаналізувати: чи до усіх груп підходить нам прямолінійний метод і зробити відповідні коригування.

Розглянемо п'ять методів нарахування амортизації:

1. Прямолінійний метод. Найпопулярніший. Ним користується більшість підприємств. Метод корисний тоді, коли у нас все працює більш-менш стабільно, рівномірно.

2. Метод зменшення залишкової вартості. За цим методом в перший рік використання об'єктів на половину суми їх вартості відразу нараховується амортизація. Ідеться про обладнання, яке інтенсивно використовується саме в перші роки. Це те, що швидко морально застаріває (наприклад, комп'ютерна техніка тощо).

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Його можна використовувати не до всіх основних засобів, а тільки до автомобільного транспорту та виробничого обладнання. У цьому методі теж перевага надається першим періодам (хоча не така різка, як у методі зменшення залишкової вартості). Застосовується подвійна норма нарахування амортизації.

4. Кумулятивний метод. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання

5. Виробничий метод. Над цим методом потрібно задуматися тим, у кого немає рівномірного виробництва, а хто працює, наприклад, під замовлення. Цей метод полягає у тому, що визначається виробнича ставка амортизації.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» підприємством обрано метод (методи) нарахування амортизації основних засобів (прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий) (вибрати).

Вартісну ознаку предметів, що належать до малоцінних необоротних матеріальних активів, встановлено у сумі до 1 000 грн (з 01.01.2012 р. доцільно збільшити до 2 500 грн)**.

*** Коментар. У більшості підприємств вартісна ознака предметів, що належать до малоцінних необоротних матеріальних активів, встановлена у сумі до 1 000 грн. Хоча може бути й інша сума (в такому разі матимемо «розрив» між даними бухгалтерського та податкового обліку).

З 01.01.2012 р. вартісну ознаку предметів, що належать до малоцінних необоротних матеріальних активів збільшено до 2 500 грн.

Амортизацію за МНМА нараховувати у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решти 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання у розмірі 100 відсотків його вартості (вибрати).

До наказу додається відомість основних засобів, у якій зазначається їх вартість, строк корисного використання, їх призначення, розподіл за групами, а також інформація про встановлену ліквідаційну вартість.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що веде до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів або первісна (переоцінена) вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством (вибрати).

2. Нематеріальні активи

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» підприємством обрано прямолінійний метод нарахування амортизації нематеріальних активів. При цьому ліквідаційну вартість прирівнюємо до нуля.

До цього наказу додається відомість нематеріальних активів із зазначенням вартості, строків корисного використання, їх призначення, а також розподілу за групами.

3. Запаси

Первинна вартість запасів визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним із таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Або

- середньозваженої собівартості

Або

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

або

- нормативних витрат

або

- ціни продажу (вибрати).

Організувати аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей таким чином за підрозділами:

- у бухгалтерії - у кількісно-сумовому вимірі;

- на складах - у кількісному вираженні.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, списується з балансу з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

4. Дебіторська заборгованість

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина сумнівних боргів.

Величину резерву сумнівних боргів* розраховувати за методом класифікації дебіторської заборгованості (із застосуванням коефіцієнта сумнівності для кожної групи боржників).

Для створення резерву відкриваються окремі субрахунки щодо кожного дебітора.

Для розрахунку суми резерву сумнівних боргів застосовувати такі коефіцієнти:

* на суми дебіторської заборгованості строком до одного місяця - не створюється;

* на суми дебіторської заборгованості строком більше одного місяця - коефіцієнт 0,1;

* на суми дебіторської заборгованості строком від 1 до 6 місяців - коефіцієнт 0,2;

* на суми дебіторської заборгованості строком від 6 до 12 місяців - коефіцієнт 0,5;

* на суми дебіторської заборгованості понад 12 місяців - коефіцієнт 0,9 від відповідної суми залишку такої заборгованості за реалізовані продукцію, товари, виконані роботи (надані послуги) на кінець кожного кварталу.

Або величина резерву сумнівних боргів визначається за абсолютною сумою сумнівної заборгованості. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів (вибрати).

* Коментар. Зверніть увагу на дебіторську заборгованість, а саме на створення резерву сумнівних боргів. Якщо раніше це був суто бухгалтерський термін, то тепер згідно з пп. «г» пп. 138.10.6 ст. 138 Податкового кодексу витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ.

Тобто, якщо у нас буде прострочена дебіторська заборгованість, вона буде включатися до витрат лише у тому випадку, якщо на її суму був створений резерв. П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» забороняє створювати резерв на суму безнадійної заборгованості. Резерв створюється на суму сумнівної заборгованості. Тобто резерв потрібно створити вчасно. А уже у момент, коли така заборгованість визнається безнадійною, можна її списати.

Згідно з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» резерв сумнівних боргів може створюватися за двома методами: за методом класифікації дебіторської заборгованості (складніший метод, який визнає коефіцієнти заборгованості) та простішим методом, за яким величина резерву сумнівних боргів визначається за абсолютною сумою сумнівної заборгованості.

5. Резерви майбутніх витрат і платежів*

Створюється забезпечення для відшкодування витрат на виплату відпусток працівникам.________

* Коментар. Резерви майбутніх витрат і платежів жодним чином не впливають на податковий облік. Як створюємо ми резерв відпусток в бухгалтерському обліку, то він не має жодного відношення до податкового обліку.

6. Зобов'язання

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому унаслідок його погашення.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються за їх теперішньою вартістю з урахуванням умов та виду зобов'язання.

Поточні зобов'язання відображаються за сумою погашення.

7. Дохід

Дохід визнається і оцінюється згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

До складу доходів майбутніх періодів включаються суми доходів, нарахованих протягом поточного періоду, які будуть визначені у наступних звітних періодах.

8. Витрати*

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати відображаються у балансі одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, а у Звіті про фінансові результати - одночасно з доходами, для отримання яких вони понесені.До виробничої собівартості продукції включати:

- прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат на базі заробітної плати (або на іншій базі розподілу) виробничників виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожну одиницю продукції на базі заробітної плати виробничників (або на іншій базі розподілу) при нормальній потужності.

Встановити нормальну потужність ______________.

Коментар. Розділ «Витрати» стосується не усіх. Як ви пам'ятаєте, з 01.08.2011 р. щодо загальновиробничих витрат уже і в податковому, і в бухгалтерському обліку є один підхід, за яким вони включаються до собівартості. І для того, щоб усе правильно розрахувати, щоб мати «підстави», ми повинні в обліковій політиці передбачити по-перше, базу розподілу, по-друге, встановити нормальну потужність виробництва.

До собівартості реалізованої продукції включаються:

- виробнича собівартість продукції, яка була реалізована у звітному періоді;

- нерозподілені постійні загальновиробничі витрати;

- наднормативні виробничі витрати.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (адміністративні витрати, витрати на збут тощо), кваліфікуються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Вказані витрати вважаються витратами періоду і відображаються у Звіті про фінансові результати.

До складу витрат майбутніх періодів включаються витрати, які здійснені у звітному періоді, але підлягають віднесенню до витрат у майбутніх звітних періодах.

ІV. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року.

Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, передбачає повторне відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Облікова політика може змінюватися, тільки якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності підприємства.

Загальний контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Контроль за виконанням конкретних пунктів наказу покладається на: ______________________________________________________

Зі змістом наказу ознайомити (під розписку) усіх посадових осіб, причетних до його виконання.

Керівник підприємства _____________________________

З наказом ознайомлені: _____________________________

Размещено на Allbest.ur