Організація обліку та контролю на АТ "Українська автомобільна корпорація" (УкрАВТО)

Дт 4410 Інвестиційна нерухомість;

4409 Зношення основних засобів;

5100 Результати переоцінки основних засобів;

7499 Інші витрати

Кт 4400 Основні засоби.

Згідно Облікової політики УкрАВТО, на субрахунку 100 "Інвестиційна нерухомість" ведеться облік наявності та руху об'єктів інвестиційної нерухомості. До об'єктів інвестиційної нерухомості відносяться земельні ділянки, будівлі та споруди, які не використовуються у виробничій діяльності підприємства, а передані в оперативну оренду, можуть бути продані як окремі об'єкти та існує можливість визначення їх залишкової вартості.

В фінансовій звітності (форма №1 „Баланс”) інвестиційна нерухомість відображається:

- рядок 055 - справедлива ( залишкова вартість);

- рядок 056 - первісна вартість;

- рядок 057 - знос інвестиційної нерухомості.

Знос об'єктів інвестиційної нерухомості відображати по Кредиту рахунку 135 „Знос об'єктів інвестиційної нерухомості ”.

Переміщення об'єкту до складу інвестиційної нерухомості здійснюється проводками: дебет 100 кредит 103 на суму первісної вартості, дебет 131 кредит 135 на суму зносу. При цьому знос по такому об'єкту (кредит рахунку 135) нараховується у місяці, який слідує за місяцем переводу об'єкту до складу інвестиційної нерухомості.

Земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі які утримуються з метою використання для виробництва, постачання або продажу товарів, робіт, послуг або в адміністративних цілях - відносяться до об'єктів операційної нерухомості.

В бухгалтерському обліку ведеться окремий аналітичний облік по об'єктам операційної та інвестиційної нерухомості.

1.5 Облік фінансових інвестицій

Поняття інвестиції на практиці пов'язане з визначенням об'єктів вкладень, інвестиційного процесу, інвестиційної діяльності.

Загалом інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Для ефективного використання тимчасово вільних активів підприємства та організації здійснюють фінансові інвестиції.

Основні принципи оцінки та відображення в обліку фінансових інвестицій визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»

Під фінансовими інвестиціями розуміються активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків,дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Основні цілі здійснення фінансових інвестицій:

- одержання прибутку;

- поглинання чи здобуття контролю над підприємством- конкурентом, у т.ч. з метою його ліквідації;

- створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);

- поліпшення фінансово-господарських зв'язків з постачальниками сировини (матеріалів, комплектуючих) та споживачами готової продукції;

- диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегмента ринку;

- збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінансові інвестиції).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються ПБО 12 “Фінансові інвестиції”.

Фінансові інвестиції визначаються як активи, які утримуються підприємством з метою:

одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків від їх володіння;

набуття вигідних відносин з іншими підприємствами або контролю над їх діяльнРазмещено на http://www.allbest.ru/

істю;

майбутні вигоди від зростання вартості здійснених інвестицій. Загальна класифікація інвестицій наведена на рис. 1.5.1.

Залежно від Размещено на http://www.allbest.ru/

мети здійснення фінансових інвестицій підприємство може отримувати дохід, набувати контроль над об'єктом інвестування та мати інші вигоди. Дохід від інвестицій -- це отримання процентів або дивідендів. Вплив здійснюється з метою отримання і нематеріальних вигід -- доступ до технології або гудвілу, якими володіє підприємство-об'єкт інвестування, вплив на його фінансову, комерційну та господарську діяльність. Воно може також володіти стратегічними запасами сировини, необхідної інвестору, або знаходитися в інвестиційно привабливому економічному середовищі та т. ін. Інвестиції можуть здійснюватися також і з метою отримання майбутніх вигід, як, наприклад, зростання вартості акцій.

Рис. 1.5.1 Класифікація фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції поділяються на: довгострокові фінансові інвестиції, поточні фінансові інвестиції, еквіваленти грошових коштів (табл.1.5.1).

Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Поточні фінансові інвестиції - це інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

До кожної з вищенаведених категорій фінансових інвестицій можуть належати інвестиції у цінні папери, які є інструментами капіталу (акції, паї, майнові права), боргові інструменти та окремий вид - похідні інструменти, правила обліку яких регулюються П(с)БО 13 “Фінансові інструменти”.

Залежно від рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство інвестиції поділяються на:

Інвестиції в асоційовані підприємства - інвестиції у підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (більше 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Інвестиції в дочірні підприємства - інвестиції в підприємства, які перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль - вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності.

Інвестиції в спільну діяльність - інвестиції для ведення господарської діяльності, зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

Таблиця 1.5.1 Відображення фінансових інвестицій у балансі та на рахунках бухгалтерського обліку

Види фінансових інвестицій	Статті балансу	Рахунки плану рахунків
Довгострокові	040 “Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств”	141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”
	045 “Інші довгострокові фінансові інвестиції”	142 “Інші інвестиції пов'язаним сторонам” 143 “Інвестиції непов'язаним сторонам”
Поточні (крім еквівалентів грошових коштів )	220 “Поточні фінансові інвестиції”	352 “Інші поточні фінансові інвестиції”
Еквіваленти грошових коштів	230 “Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті”	351 “Еквіваленти грошових коштів”
	240 “Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті”

Для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном призначено рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”. Він має такі субрахунки:

№ 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

№ 142 “Інші інвестиції пов'язаним сторонам”

№ 143 “Інвестиції непов'язаним сторонам”

За дебетом рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом -- їx вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік за рахунком 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни, так i за кордоном.

Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів ведеться на рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції”.

Рахунок 35 “Поточні фінансові інвестиції” має такі субрахунки:

№ 351 “Еквіваленти грошових коштів”

№ 352 “Інші поточні фінансові інвестиції”

За дебетом рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом - зменшення їх вартості та вибуття. Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій iз забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так i закордоном.

Оцінка фінансових інвестицій здійснюється у двох випадках: при безпосередньому проведенні фінансової інвестиції та при складанні фінансової звітності. Поточні і довгострокові фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображуються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Вона складається з ціни придбання, комісійних винагород, мита,податків, зборів, обов'язкових платежів, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Кореспонденцію рахунків з придбання фінансових інвестицій відображено в табл. 1.5.2.

Таблиця 1.5.2 Відображення операцій з обліку довгострокових фінансових інвестицій

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденції рахунків
1.	Інвестовані кошти в акції асоційованого підприємства	14	30, 31
2.	Отриманий дохід від інвестицій асоційоване підприємство	141	721
3.	Нараховані дивіденди по інвестиціях в асоційоване підприємство	373	141
4.	Інвестовано капітал в асоційовані або спільні підприємства	141	10, 11
5.	Надійшли кошти на поточний рахунок за реалізовані цінні папери	31	14
6.	Різниця між залишковою вартістю переданих основних засобів і справедливою вартістю інвестицій	14	746
7.	Передані МШП до статутного капіталу за балансовою вартістю	14	22
8.	Відображена різниця між балансовою та справедливою вартістю	14	746
9.	Відображена сума податкового зобов'язання по ПДВ	949	641
10	Грошові кошти інших необоротних активів зараховано до складу довгострокових фінансових інвестицій	14	18
11.	Відображено списання вартості довгострокових фінансових інвестицій	37	14
12.	Отримано послуги, пов'язані з придбанням фінансових інвестицій	14	685
13.	Переведено довгострокові фінансові інвестиції до поточних	35	14
14.	Списано балансову вартість фінансових інвестицій	971	14
15.	Списано вартість товарів переданих до статутного капіталу іншого підприємства	14	28

Відповідно до вимог П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” фінансові інвестиції, якими володіє підприємство, підлягають оцінці на дату балансу. Вона проводиться за видами інвестицій. Балансова вартість фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі, при оцінці на дату балансу збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період із включенням суми до складу доходу (витрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування. Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в суму інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок прибутку або збитку) із включенням (виключенням) із цієї суми до відповідних статей власного капіталу інвестора. Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування більше відповідної статті власного капіталу інвестора, то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

В АТ «УкрАВТО» спостерігаються такі показники фінансово-господарської діяльності (табл. 1.5.2.)

Таблиця 1.5.2 Основні показники фінансово-господарської діяльності АТ «УкрАВТО»

Найменування показника	Період 2012рік
	на поч. зв. пер.	на кін. зв. пер.
Усього активів
Основні засоби	3 293 076	3 384 214
Довгострокові фінансові інвестиції	764 600	752 431
Запаси	4 569	3 663
Сумарна дебіторська заборговність	681 345	788 700
Поточні фінансові інвестиції	18 015	-
Грошові кошти та їх еквіваленти	63 064	36 592
Нерозподілений прибуток	1 323 209	2 763 846
Власний капітал	2 750 496	2 892 545
Довгострокові зобовязання	908 422	1 221 283
Поточні зобовязання	294 877	176 362
Середньорічна кількість акцій (шт.)	6235688
Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій протягом періоду	-

1.6 Облік запасів

Облік запасів на підприємстві АТ «УкрАВТО» здійснюється згідно Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», П(С)БО 9 та Наказу про облікову політику на підприємстві № 1 від 01.01.2011.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ),

Відповідно до П (С) БО 9 запаси - це активи, які:

р утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

р перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

р утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

o сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

o готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

o товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

o малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року.

Згідно з наказом “Про облікову політику підприємства” одиницею бухгалтерського обліку запасів є кожне найменування або однорідна група (вид) які обліковуються в балансі за первинною вартістю. Вибуття запасів здійснюється на підприємстві АТ «УкрАВТО» за собівартістю перших за часом надходжень запасів (ФІФО).

На практиці в бухгалтерському обліку в класифікаційних групах виробничих запасів згідно Плану рахунків виділяють більш детальну характеристику у зв'язку з необхідністю їх обліку та контролю.

Матеріальні ресурси можуть надходити на підприємства від постачальників, від підзвітних осіб і від власного виробництва.

Рух виробничих запасів оформляється первинними документами. Нижче перераховані п'ять основних етапів руху ТМЦ і відповідні первинні документи їх оформлення.

Для отримання ТМЦ від постачальника бухгалтером складається довіреність (типова форма М-2) на отримання ТМЦ, яка підписується головним бухгалтером і директором і реєструється в Журналі реєстрації довіреностей (типова форма М-3) за типовими формами зазначеними в Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99. В разі невикористання довіреності протягом терміну, на який вона надавалася, але не більше 10 днів, вона здається до бухгалтерії не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.

Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять від постачальників на підприємстві, супроводжуються такими документами: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними .

Первинні документи постачальників реєструються в журналі реєстрації прибуткових документів. Відповідно до первинних документів на матеріальні цінності, що надійшли, бухгалтер на підставі документів, заповнює прибуткові ордери. Згідно з отриманими документами бухгалтер здійснює аналітичний та синтетичний облік.

Переміщення ТМЦ оформлюється накладною на внутрішнє переміщення, а списання ТМЦ здійснюється на підставі акту списання.

Інвентаризація виробничих запасів проводиться відповідно комісією призначеною керівництвом АТ «УкрАВТО» за місцем зберігання та окремо за матеріально-відповідальними особами.Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описі за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою). Для перевірки ТМЦ складаються акти інвентаризації. Також може проводитися інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей.

На виявленні при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування. За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, в якому зазначається стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена інвентаризація.

1.7 Облік витрат виробництва та готової продукції

На підприємствах України облік витрат ведеться від повідно до П(С)БО 16 «Витрати».

Витрати -- це процес споживання або використання матеріалів, товарів, робіт і послуг у процесі одержання доходу. Здійснення витрат прямо або опосередковано пов'язується з процесами виробництва та реалізації продукції.

Витрати визнаються при зменшенні активів або при зростанні зобов'язань, внаслідок яких відбувається зменшення власного капіталу (за винятком випадків вилучення капіталу власниками) за умови їх достовірної оцінки.

Витрати визнаються у відповідному звітному періоді одночасно з визнанням доходів, для отримання яких вони були здійснені. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат періоду, у якому вони були здійснені (адміністративні витрати, витрати на збут та інші). За умови, що актив забезпечує отримання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними періодами.

Якщо внаслідок здійснення витрат з'являється актив, то він відображається за статтями "Незавершене виробництво" або "Готова продукція".

Незавершене виробництво -- вироби, що не пройшли всіх стадій обробки на даному підприємстві.

Готова продукція -- вироби, обробка яких на даному підприємстві повністю завершена, що відповідають визначеним параметрам і стандартам якості.

Витрати визнаються і відображаються в обліку одночасно із зменшенням активів та збільшенням зобов'язань, за винятком випадків вилучення капіталу власниками, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена. Наприклад, викуп підприємством акцій власної емісії не визнається як витрати, а як вилучення капіталу.

Об'єктами витрат є продукція, роботи, послуги або види діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Формування витрат за об'єктами та місцями виникнення здійснюється за видами в системі управлінського обліку.

Витрати відносяться на види продукції (робіт, послуг) по мірі зменшення активів або зростання зобов'язань. Для потреб фінансового обліку ці витрати перегруповуються за узагальненими статтями, визначеними П(С)БО 16 "Витрати" та економічними елементами в цілому по підприємству.

Для обліку витрат виробництва можуть використовуватись рахунки класу 8 "Витрати за елементами" або класу 9 "Витрати діяльності" або класу 8 і 9 одночасно.

Рахунки класу 8 "Витрати за елементами "призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду.

За дебетом рахунків класу 8 ведеться облік усіх витрат підприємства, які списуються до дебету рахунка 23 "Виробництво" в частині прямих і виробничих накладних витрат та до дебету рахунка 79 "Фінансові результати" в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат. Якщо підприємством ведеться облік витрат за рахунками класу 9 "Витрати за статтями", то рахунки класу 8 є транзитними і використовуються лише для перегрупування нагромаджених за статтями витрат за економічними елементами.

Рахунки 9 класу "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, швестищйної, фінансової діяльності, витрати на запобігання надзвичайним подіям та ліквідацію їх наслідків. Вони призначенні для відображення здійснених витрат за видами діяльності.

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом -- списання суми витрат в кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".

Оскільки основним видом діяльності АТ «УкрАВТО» є технічне обслуговування та ремонт автомобілів та роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, то на підприємстві відбуваються господарські операції пов'язані з виробництвом, переробкою сировини, виготовлення продукції, облік витрат виробництва і готової продукції.

Затрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Основним з них є рахунок "Виробництво", на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із виробництва готової продукції - з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка "Виробництво".

Протягом місяця на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті її виробництвом, тощо).

Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку "Загальновиробничі витрати". Наприкінці місяця витрати, відображені на дебеті рахунка "Загальновиробничі витрати", повністю (без залишку) списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляються між видами продукції пропорційне базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо).

При цьому складають бухгалтерську проводку:

Д-т рах."Виробництво"

К-т рах."Загальновиробничі витрати"

Згідно з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства в цілому (утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень загальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка "Адміністративні витрати", до собівартості виготовленої продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахунка "Фінансові результати". Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис:

Д-т рах."Фінансові результати"

К-т рах."Адміністративні витрати".

Таким чином, на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків одержують відображення як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (без адміністративних витрат).

Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової продукції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво") додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка "Виробництво") і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво" на кінець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва готової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т рах."Готова продукція"

К-т рах."Виробництво".

Оскільки фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця (після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат), то протягом місяця одержану із виробництва готову продукцію оприбутковують, як правило, за плановою собівартістю. Це дає змогу відображати рух готової продукції в міру здійснення господарських операцій. Після складання звітної калькуляції планову собівартість продукції коригують до фактичної собівартості: на суму економії роблять від'ємний запис (способом "сторно"), на суму перевитрат - доповнюючий запис.

1.8 Облік власного капіталу

Відображення інформації про власний капітал в звітності регулюється НП(С)БО 1«Загальні вимоги до фінансової звітності»форма 5 ``Звіт про власний капітал” затверджено Наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Тобто це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства. Власний капітал складається із статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), вилученого капіталу, неоплаченого капіталу.

Статутний капітал - початковий капітал у грошовому вимірі, який утворюється на АТ «УкрАВТО» за рахунок матеріальних внесків засновників при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, передбачених установчими документами або законодавством.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу, фондів спеціального призначення.

Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу. Він показує, що капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал повинен бути перепроданий або анульований.

На АТ «УкрАВТО» кошти резервного капіталу утворюються за рахунок прибутку після сплати податків і всіх обов'язкових платежів у розмірі не менш, як 10% статутного капіталу і використовуються відповідно до напрямів, передбачених установчими документами: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

Нерозподілені прибутки - це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році.

Документування господарських операцій щодо формування та змін власного капіталу проводиться за таких документів: Статут, установчий договір, накладні, виписки банку, акти приймання передачі основних засобів, рішення збори акціонерів (засновників), довідки та розрахунки бухгалтерії, ПКО, реєстраційна картка встановленого зразка, нотаріально завірені зміни до установчих документів, протокол загальних зборів учасників, документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію, довідки бухгалтерії тощо.

Для відображення в обліку операцій щодо формування та змін власного капіталу призначені рахунки класу 4.

Рахунок 40 «Статутний капітал» призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунку 40 «Статутний капітал» відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення.

Рахунок 43 «Резервний капітал» на АТ «УкрАВТО» призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

За кредитом рахунку 43 «Резервний капітал» відображається створення резервів, за дебетом - їх використання. Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямками використання.

На рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом - збитки та використання прибутку.

Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» відображається кореспонденцією рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1 - 6.

На рахунку 45 «Вилучений капітал» ведеться облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

За дебетом рахунку 45 «Вилучений капітал» відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв).

Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

За дебетом рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом - погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

На рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів).

За кредитом рахунку відображається нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання. На субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обов'язкових відрахувань від забезпечення виплат відпусток на збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо.

На рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.

За кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» відображаються кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та їх витрачання провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень.

Рахунок 49 «Страхові резерви» призначено для узагальнення інформації про рух коштів страхових резервів. Рахунок 49 «Страхові резерви» використовується підприємствами, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування» і в передбаченому порядку формують страхові резерви.

1.9 Облік розрахунків з оплати праці та за страхуванням

АТ «УкрАВТО» здійснює облік розрахунків з оплати праці з працівниками підприємства відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.04.1995р. № 108/95 ВР і Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України, від 11.12.1995р. №323.

Одним із важливих поточних зобов'язань, що систематично виникають у процесі господарської діяльності, є зобов'язання перед працюючими по заробітній платі.

Заробітна плата -- це винагорода в грошовій формі працівнику за затрачену працю. Вимірюються затрати праці відпрацьованим часом (у разі погодинної оплати) або обсягом виконаної роботи чи виготовленої продукції (в разі відрядної оплати).Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) визначені П(С)БО 26 "Виплати працівникам", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. №601.

Згідно з П(С)БО 26 є п'ять видів виплат працівникам, згрупованих за подібними ознаками, а саме: поточні виплати; виплати при звільненні; виплати по закінченні трудової діяльності; виплати інструментами власного капіталу підприємства; інші довгострокові виплати.

Витрати на оплату праці на підприємстві складаються з фонду основної і фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Нарахування, виплата та облік заробітної плати мають проводитися згідно з чинним законодавством, нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини. Бухгалтерський облік має забезпечити:

- точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг затрат праці;

- відображення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу кожним працівником за галузями і по підприємству в цілому;

- правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;

- контроль за використанням фонду оплати праці;

- дотримання порядку розподілу оплати праці за об'єктами бухгалтерського обліку;

- повний і своєчасний розрахунок з працівниками щодо оплати праці;

- своєчасне складання та подання звітності з оплати праці.

Підприємство організовує облік оплати праці на підставі колективних договорів, трудових угод, контрактів, чітко організовано облік трудових книжок та вкладних листків до них. Облік наявності та руху бланків ведеться бухгалтерією.

Розрахунки з оплати праці проводяться готівкою через касу підприємства. Розрахунок основної заробітної плати проводиться в програмі по розрахунково-платіжній відомості.

Для узагальнення інформації про розрахунки з працівниками по заробітній плат призначений пасивний рахунок 661 "Розрахунки по оплаті платі".

По кредиту цього рахунку відображаються суми нарахованої заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші 5 днів, премії, матеріальні допомоги за рахунок фонду оплати праці тощо.

По дебету цього рахунку відображаються утримання із зарплати, її виплата, а також сума зарплати, що не отримана в строк і віднесена на рахунок "Депоненти".

До рахунку 661 відкривається ряд субрахунків, на яких відображаються операції пов'язані з оплатою праці:

№ 663 "Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит";

№ 664 "Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках";

№ 665 "Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування";

№ 666 "Розрахунки з членами профспілок по безготівкових перерахуваннях сум членських профспілкових внесків";

№ 667 "Розрахунки з працівниками за позиками банків";

№ 668 "Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання";

№ 669 "Інші розрахунки за виконані роботи".

На субрахунку 669 обліковуються розрахунки по сумах отриманих гонорарів, що виплачуються нештатним працівникам (композиторам, артистам, авторам) за роботи і виступи по договорах чи разових роботах. По кредиту його відображається нарахування суми, а по дебету - утримання та виплата.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться по кожній особі. Для цього в бухгалтерії при прийманні на роботу на кожного працівника відкривається картка-довідка ф. 417 (особовий рахунок). На лицьовій стороні вказуються всі дані про працівника: П.І.Б., посада, професія, розмір окладу, рік народження, пільги та інше. Щомісяця в картках записується сума нарахованої зарплати, утримань із неї, суми до видачі.

Нарахування зарплати за місяць по кожній особі та утримання з заробітної плати узагальнюється в розрахунково-платіжній відомості, в якій вказуються табельні номери, прізвища, ім'я та по-батькові працівників, сума нарахованої зарплати, утримань та сума до видачі. За цим документом видається зарплата за другу половину місяця.

На основі розрахунково-платіжної відомості складається меморіальний ордер № 5. В установах, де складається декілька розрахунково-платіжних відомостей, крім того і на їх підставі складається "Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій", яка одночасно є меморіальним ордером № 5.

До меморіального ордера № 5 прикладаються всі документи, що є підставою для нарахування зарплати: табелі, витяги з наказів та ін.

Підсумок меморіального ордера № 5 заноситься в Головну книгу.

Ця ділянка обліку є дуже громіздкою, а тому часто вона є автоматизованою. В таких випадках меморіальний ордер № 5 отримують в автоматичному режимі, а кожному працівнику роздруковується "Розрахунковий листок", що містить інформацію про суми нарахованої оплати праці та утримань з неї.

Схеми облікового процесу з нарахування заробітної плати та утримань з неї ілюструють рис. 1.9.1 і 1.9.2

Видача заробітної плати оформляється бухгалтерською проводкою:

Дебет рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці»,

Кредит рахунка 31 «Рахунок в банку».

Право на отримання відпустки у працівника виникає після закінчення дванадцяти місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. Чергові відпустки працівникам АТ «УкрАВТО» надаються протягом року нерівномірно. Щоб забезпечити рівномірне протягом року віднесення на собівартість продукції сум на оплату відпусток, виробляється резервування цих витрат у розмірі планового відсотка від фактично нарахованої основної заробітної плати. При цьому резерв створюється не тільки на заробітну плату за час відпусток, але і на майбутні відрахування з неї соцстраху. Перераховані рахунки кредитуються з рахунком 471 «Забезпечення виплат відпусток».

Рис. 1.9.1. Схема облікового процесу нарахування заробітної плати

Рис. 1.9.2.Схема облікового процесу утримань із заробітної плати

Протягом звітного року ці суми повинні бути списані на виробничі рахунки. На суми відпускних, нарахованим працівникам у поточному звітному періоді і належні за дні відпустки, формується бухгалтерська проводка:

Дебет рахунка 471«Забезпечення виплат відпусток»;

Кредит рахунка 66«Розрахунки з оплат праці».

Відображення заробітної плати на відповідних рахунках виробничих витрат здійснюється відповідно до зведеної відомості розподілу її по кодах виробничих витрат, що складається бухгалтерією на підставі первинних документів по праці і заробітній платі. У відомості вказуються призначення витрат, дебет рахунків, на які варто віднести нарахування суми заробітної плати, види заробітної плати.

АТ «УкрАВТО» перераховує заробітну плату регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку розрахунків з нарахування заробітної плати працівникам наведена в Таблиці 1.9.1.

Таблиця 1.9.1. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку розрахунків знарахування заробітної плати працівникам

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1.	Нараховано заробітну плату робітникам основного виробництва	23 "Виробництво"	66 "Розрахунки з оплати праці"
2.	Нараховано заробітну плату загальновиробничому персоналу	91 "Загальновиробничі	66 "Розрахунки з
3.	Нараховано заробітну плату адміністративно-управлінському персоналу	92 "Адміністративні	66 "Розрахунки з
4.	Нараховано заробітну плату працівникам відділу збуту	93 "Витрати збуту"	66 "Розрахунки з оплати праці"
5.	Нараховано заробітну плату працівникам, що займаються дослідженнями та розробками	94 "Інші витрати	66 "Розрахунки з
6.	Нараховано заробітну плату працівникам, що займаються ліквідацією основних засобів	976 "Списання	66 "Розрахунки з

АТ «УкрАВТО» провадить розрахунки з бюджетом за страхування своїх працівників на основі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 01.10.2011. Відповідальність за його виконання покладено на Пенсійний фонд України.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування

База нарахування та розміри сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) наведена в таблиці 1.9.2.

Таблиця 1.9.2 Сплата ЄСВ

База нарахування	Розмір сплати
Фонд оплати праці (п. 2 Інструкції №5) найманих працівників, у т. ч. іноземців	Роботодавці нараховують і сплачують індивідуальний відсоток ЄСВ, який залежить від їхнього класу професійного ризику виробництва
	Наймані працівники сплачують 3,6% із суми зарплати
Винагороди фіз. особам за цивільно-правовими договорами, крімцивільно-правового договору, укладеного з фіз. особою- підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги)відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про держ. реєстрацію їх як підприємців	Підприємства нараховують ісплачують 34,7% на суму винагороди
	Наймані працівники сплачують 2,6% за рахунок отриманого доходу
Допомога з тимчасової непрацездатності (як перші п'ять днів за рахунок коштів підприємства, так і решта днів хвороби за рахунок коштів Фонду соцстрахування)	Підприємства нараховують ісплачують 33,2% на суму допомоги
	Наймані працівники сплачують 2% зі суми допомоги
Заробітна плата працівників-інвалідів	Роботодавці нараховують і сплачують 8,41% на фонд оплати праці, крім сум лікарняних
	Наймані працівники сплачують 3,6% зі суми зарплати*
* Наймані працівники - інваліди, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС, сплачують 2,85% зі суми зарплати.

В законі про обов'язкове єдине соціальне страхування України удержання суми з фонду заробітної плати встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

АТ «УкрАВТО» віднесене до 23 класу ризику і перераховує до бюджету 37,26 % від загального фонду оплати праці. Перерахування до бюджету відбувається два рази в місяць, так як підприємство нараховує заробітну плату найманим працівникам як аванс на початку місяця і основну заробітну плату в кінці місяця.

Нарахування податку ЄСВ відбувається наступним проведенням:

Д-т - 661«Розрахунок за заробітною платою»;

К-т - 651«Розрахунки за страхування».

Перерахування наступним проведенням:

Д-т - 651 «Розрахунки за страхування»;

К-т - 311«Рахунок в банку».

Отже, підприємство перераховую до бюджету з заробітної плати кожного з найманих працівників по 3,6% та від загального фонду заробітної плати 37,26%.

Основним документальним підтвердження перерахунку внеску є платіжне доручення, яке створюється програмою «Клієнт-Банк» в комп'ютері головного бухгалтера підприємства.

1.10 Облік розрахунків за податками та платежами

При нарахуванні та сплаті загальнодержавних податків АТ «УкрАВТО» керується відповідним податковим законодавством України, а місцевих податків і зборів - рішенням органів місцевого самоврядування.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, які є доходом бюджету, призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами».

Первинними документами для нарахування податків є розрахунки бухгалтерії, з розрахунків з ПДВ - податкові накладні, а для нарахування митних платежів - вантажна митна декларація.

Перерахування податків та обов'язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень. Крім того, про сплату податків можуть свідчити виписки банків.

АТ «УкрАВТО» є платником податку на додану вартість, його розмір для підприємства згідно Податкового кодексу України від 02.12.2012 № 2755-VI ст.193 ставка податку на додану вартість становить 20%. Контроль за нарахуванням внесення податку до бюджету здійснює головний бухгалтер.

З метою обліку податку на додану вартість до Плану рахунків бухгалтерського обліку включено рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами», з відповідними субрахунками:

№ 641 «Розрахунки за податками»,

№ 643 «Податкові зобов'язання»,

№ 644 «Податковий кредит».

По кредиту рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань (Кт 64), що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду (Дт 64).

Для визначення суми ПДВ, що підлягає перерахунку сплати до бюджет складається Декларація з податку на додану вартість. На базовому підприємстві податкова декларація складається щомісячно, і затверджується керівником підприємства і головним бухгалтером.

АТ «УкрАВТО» не є платником акцизного збору, так як не виробляє підакцизної продукції.

АТ «УкрАВТО» є платником податку на прибуток. Підприємство сплачує податок на прибуток підприємств згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2012 № 2755-VI.

Податок на прибуток підприємств, розраховується як ставкою 19% від об'єкту оподаткування. Об'єктом оподаткування є величина, яка визначається у податковому обліку шляхом порівняння скоригованих валових доходів і скоригованих валових витрат.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 17 поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевищення сплаченої суми поточного податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті до бюджету, визнається дебіторською заборгованістю і знаходить відображення у ІІ розділі активу Балансу «Оборотні активи», рядок 170 Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом».

Для узагальнення результатів з обліку податків та податкових платежів згідно законодавства підприємства повинні складати звітність. На АТ «УкрАВТО» складаються наступні звіти: декларація з податку на прибуток підприємства, декларація з податку на додану вартість.

Облік розрахунків по страхуванню ведеться на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" за вборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, По кредиту рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, по дебету - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Типову кореспонденцію рахунків за розрахунками з бюджетом наведено у таблиці 1.10.1.

Таблиця 1.10.1. Типова кореспонденція рахунків за розрахунками з бюджетом

Зміст операції	Дт	Кт
1. Нарахований податок на прибуток від звичайної діяльності	981	641
2. Нарахований ПДВ за реалізацією послуг	70	641
3. Вирахуваний із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб	66	641
4. Перерахування податкових платежів до бюджету	641	311

1.11 Облік позик банків та зобов'язань за облігаціями і векселями

Облік позик банків та зобов'язань за облігаціями та векселями на підприємствах України ведеться згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Для цілей бухгалтерського обліку позики поділяються на:

v Довгострокові позики, у тому числі відстрочені та позики небанківських установ;

v Короткострокові кредити банків, у тому числі відстрочені та прострочені;

v Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями.

Згідно П(с)БО 11 строк погашення зобов'язання - це термін, протягом якого повинно бути погашено зобов'язання. З метою визнання, класифікації та оцінки у бухгалтерському обліку розрізняють: