Організація обліку та контролю на АТ "Українська автомобільна корпорація" (УкрАВТО)

§ перевірка наявності, стану й забезпечення збереження майна економічного суб'єкта;

§ робота над спеціальними проектами й контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;

§ оцінка використовуваного економічним суб'єктом програмного забезпечення;

§ спеціальні розслідування окремих випадків, наприклад підозр у зловживаннях;

§ розробка й подання пропозицій по усуненню виявлених недоліків і рекомендацій з підвищення ефективності управління.

Мета внутрішнього аудиту - удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.

На мій погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.

Внутрішній аудит може бути здійснений спеціально створеним підрозділом апарату управління і бути підзвітним керівнику організації (рис.2.2).

Рис.2.2. Порядок оцінка системи внутрішнього аудиту

Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему. Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягувати і перевантажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким, точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність об'єктів перевірки, відмінності у здібностях та інтересах керівників.

У звіті внутрішнього аудитора, що надсилається аудиторському комітету, слід вказати, які рекомендації виконано, а які вважаються неефективними через надмірні витрати. Тільки після отримання письмового звіту внутрішня аудиторська перевірка вважається закінченою.

Іншою процедурою, характерною для подання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у кінцевий звіт внутрішнього аудитора.

Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції , які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.

Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень.

Результати діяльності внутрішніх аудиторів використовуються зовнішніми аудиторами. Оцінка функції внутрішнього аудиту значно впливає на думку зовнішнього аудитора щодо можливого використання результатів роботи внутрішнього аудитора. Не слід забувати про те, що в усіх випадках незалежність внутрішнього аудиту є відносною, а рамки його діяльності багато в чому визначаються складом управлінських кадрів суб'єкта господарювання. Тому на різних підприємствах рівень внутрішнього аудиту неоднаковий, що і повинно стати предметом вивчення зовнішнього аудитора.

Співпрацюючи з внутрішніми аудиторами, зовнішні аудитори можуть значно підвищити ефективність своїх перевірок. Незалежні аудитори, або аудиторські фірми, котрі здійснюють перевірку, повинні мати уявлення про діяльність внутрішніх аудиторів даного підприємства. У процесі щорічної аудиторської перевірки внутрішні аудитори під контролем незалежних аудиторів можуть виконувати окремі роботи. Але відповідальність за висновки, зроблені за результатами перевірки, повністю лежить на незалежних аудиторах.

У внутрішньому та зовнішньому аудиті документальним підтвердженням виконаної аудитором (аудиторської фірми) роботи є робочі документи аудитора.

Робочі документи аудитора -- це записи, зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, а також документальна інформація, отримана в ході аудиту від третіх осіб, підприємства-клієнта, чи усні відомості, задокументовані аудитором за допомогою тестування.

До робочої документації включається інформація, яка на погляд аудитора є важливою для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку і яка має підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку. Робоча аудиторська документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері або зафіксована на електронних носіях інформації або на відеоплівці. Під час планування та проведення аудиту робоча документація допомагає краще здійснювати аудиторську перевірку та контроль за процесом її здійснення. Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки. Аудиторський висновок є обов'язковим компонентом підсумкової документації.

Внутрішньому аудиту притаманна висока гнучкість, здатність до виправлення помилок і вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства. Саме завдяки цим властивостям внутрішній аудит має значний потенціал для подальшого розвитку. Однак в Україні сьогодні лише невелика кількість керівників розуміє необхідність та корисність запровадження на своїх підприємствах системи внутрішнього аудиту [3].

Причини такого становлення полягають в тому, що внутрішній аудит є відносно новим видом діяльності, а тому поки що бракує кваліфікованих аудиторів; до підприємств не застосовуються фінансові санкції через відсутність системи внутрішнього аудиту; утримання у штаті фахівців-аудиторів із високим рівнем заробітної плати збільшує витрати підприємства [8].

Таким чином, до основних напрямів вдосконалення системи внутрішнього аудиту на підприємстві слід віднести:

– розробку та впровадження нормативів внутрішнього аудиту;

– нормативно-правове регулювання внутрішнього аудиту в Україні;

– професійну підготовку фахівців з внутрішнього аудиту;

– методологічне визначення основних принципів внутрішнього аудиту;

– розробку основних завдань з питань автоматизації внутрішнього аудиту;

– розробку оптимальної методики з проблем професійної етики аудиторів;

– ефективне управління внутрішнім аудитом.

дебіторський облік аудит витрати

Розділ III. Управлінський облік

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. управлінський облік визначається,як система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством. Офіційне визначення Міжнародної федерації бухгалтерів становить представлене наступним визначенням: управлінський облік -- це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю усередині організації та забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Отже, можна зробити висновок, що управлінський облік - це облік для управління підприємством. Це сукупність процедур, які забезпечують отримання та аналіз інформації, необхідної керівництву підприємства на всіх рівнях для прийняття управлінських рішень.

Відповідно до ст.8 п.5 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р підприємство самостійно розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів, тому управлінський облік - це вибір підприємства для себе і своїх потреб.

Управлінський облік забезпечує підготовку і аналіз бухгалтерської інформації, щоб допомогти керівництву в управлінні, плануванні і контролі діяльності підприємства, оскільки надає інформацію про формування собівартості, забезпечує даними про відхилення фактичних показників від прогнозних значень в оперативному порядку, використовує облікову інформацію для розрахунку собівартості продукції та прийняття рішень, забезпечує менеджерів різноманітними даними щодо рівня використання ресурсів на одиницю продукції, ефективності, ефективності виробництва, видів робіт і послуг, служить основою для ціноутворення.

Основними завданнями управлінського бухгалтерського обліку підприємства АТ «УкрАВТО» є:

o облік витрат і калькулювання собівартості реалізованої продукції;

o внутрішньо фірмове бухгалтерське планування на основі використання облікової методології, принципу подвійного запису та бухгалтерських рахунків. Результатом такого планування є розрахунок майбутніх параметрів розвитку підприємства, які зводяться і узагальнюються у вигляді прогнозних бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів;

o складання внутрішньої звітності про затрати, обсяги виробництва і реалізації продукції, спожиті ресурси і ефективність роботи структурних підрозділів підприємства;

o аналіз співвідношення між витратами, обсягами продаж і прибутку підприємства.

Основна вимога, що висувається перед даним видом обліку підприємства АТ «УкрАВТО» - оперативність складання і подання внутрішньої звітності, що дозволяє щоденно здійснювати контроль за використанням ресурсів, виконанням договорів та рухом грошових коштів.

Організація управлінського обліку на підприємстві АТ «УкрАВТО» безпосередньо залежить від структури цього підприємства, виду та масштабів підприємницької діяльності, технології та організації конкретного виробництва, виду продукції (робіт, послуг) політики управлінського менеджменту. На побудову системи управлінського обліку на підприємстві впливають такі основні групи чинників:

- загально організаційні чинники -- вид підприємницької діяльності, галузь виду діяльності, форма спеціалізації, організаційна структура підприємства, тип виробництва;

- обліково-організаційні чинники -- склад калькуляційних статей витрат, методи оцінювання об'єктів обліку, організація внутрішньогосподарських відносин, повнота включення витрат, використання нормативів витрат тощо.

Через це питання побудови системи управлінського обліку на підприємстві АТ «УкрАВТО» треба розглядати у трьох аспектах: методологічному, технічному та організаційному.

Організаційний аспект на базовому підприємстві АТ «УкрАВТО» побудови системи управлінського обліку пов'язаний із розподілом повноважень і обов'язків між працівниками підприємства щодо формування управлінської інформації.

Керівники підрозділів Корпорації «УкрАВТО» самостійно вибирають систему управлінського обліку, визначають склад і зміст внутрішньої звітності та порядок її формування, способи контролю, аналізу, планування та прогнозуванняінформації, необхідної для управління підприємством.

Основний зміст управлінського обліку складає облік затрат на виробництво майбутніх і минулих періодів в різних класифікаційних аспектах. В обліку виділяють: облік за видами затрат; центрами затрат і центрами відповідальності; об'єктами калькулювання; нормативний облік; систему внутрішньогосподарського розрахунку; систему планування, аналізу і контролю.

До складу витрат відноситься собівартість реалізованих товарів, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємства АТ «УкрАВТО», які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

ь загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

ь витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

ь витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

ь винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

ь витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

ь амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

ь витрати на врегулювання спорів у судових органах;

ь податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

ь плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

ь інші витрати загальногосподарського призначення.

Розподіл витрат між видами продукції основного виду діяльності здійснюється пропорційно основній заробітній платі виробничого персоналу, що зазначено в Наказі про облікову політику підприємства. В Наказі про облікову політику підприємства також зазначено, що поточний облік загальновиробничих витрат ведеться по основному та допоміжному виробництву окремо. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

Виплати працівникам підприємства здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про відпустки».

Ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках між відокремленими структурними підрозділами та згідно договорів централізованого постачання для внутрішнього споживання на підприємстві АТ «УкрАВТО» формується за фактичною собівартістю наданих товарів, робіт та послуг.

Основним завданням управлінського обліку на підприємстві бази практики є складання звітів, інформація яких призначена для внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації.

Внутрішня звітність може складатись у будь-яких вимірниках, за будь-які періоди (день, тиждень тощо) і в будь-якій формі (таблиці, графіки, діаграми, текст, тощо) на вимогу менеджерів.

У цих звітах повинна відображатись інформація не тільки про загальний фінансовий стан підприємства, але і про стан справ безпосередньо у виробництві. Зміст звітів може змінюватися в залежності від їх цільового призначення і посади управлінця, для якого вони призначені. Наприклад, аналіз собівартості виробу -- з метою визначення собівартості продукції; кошторис -- для планування майбутніх операцій; поточні оперативні звіти центру відповідальності (виробничої дільниці) -- для оцінки результатів його роботи; звіти про понесені витрати - для прийняття короткострокових рішень; аналіз кошторису капітальних вкладень - для цілей довгострокового планування і т. д. менеджери потребують інформації, яка допоможе їм у прийнятті рішень, контролі та регулюванні управлінської діяльності. До такої інформації відносяться, наприклад, продажні ціни, витрати на виробництво, попит, конкурентна здатність, рентабельність товарів, які випускає підприємство. Також документацією з організації обліку витрат є: Відомість інвентаризації, фінансовий план.

Размещено на Allbest.ru