Облік, аналіз й аудит господарської діяльності ТзОВ "Гербор-холдінг"

Другою проблемою при розрахунку нарахувань до фондів соціального страхування є зміна процентних ставок, якими обкладається фонд оплати праці. Особливо ускладнюється розрахунок у тому випадку, якщо така зміна відбулася не з початку місяця. В цьому разі бухгалтер повинен на одну частину фонду заробітної плати працівника зробити за однією ставкою, на другу -- за іншою.

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. №400/97-ВР (із змінами і доповненнями ) збір на державне пенсійне страхування сплачується всіма категоріями осіб (фізичними особами), які працюють на умовах найму ( у тому числі особами, які працюють за договорами цивільно-правового характеру, зокрема членами творчих спілок, творчими працівниками, які не є членами творчих спілок, а також працюючими пенсіонерами).

Збір нараховується та утримується з усіх видів виплат, що відповідно до законодавства належать до сукупного оподатковуваного доходу.

У разі одержання від підприємств доходів у натуральній формі, тобто продукції їх власного виробництва, розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у поточному місяці, коли проведено нарахування доходів. Якщо в поточному місяці така продукція не реалізувалась, то її вартість обчислюється за середньою відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою від собівартості. Вартість натуральної продукції інших виробників при визначенні доходу для нарахування збору обчислюється за ціною її придбання.

Утримання до Пенсійного фонду здійснюються в розмірі 2% від загальної нарахованої суми заробітної плати.

Збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням, згідно із Законом України №2240 від 18.01.2001 р., обчислюється від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян. Закон поширюється також на нерезидентів, які працюють на території України. Сплачується збір при отриманні грошей на виплату заробітної плати.

Згідно із Законом України №2213 "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 року збір сплачується у розмірі 0,5% від нарахованої заробітної плати. Відповідно до цього закону не є платниками цього збору:

працюючі пенсіонери;

іноземні особи та особи без громадянства.

Окрім того, на добровільних засадах збір може сплачуватися:

приватними підприємцями, які не використовують найманої робочої сили;

фізичними особами, які виконують роботи за цивільно-правовим договором;

особами, які самостійно забезпечують себе роботою (нотаріуси, адвокати);

громадянами України, які працюють за межами України.

На рахунках бухгалтерського обліку суми утримань із заробітної плати прибуткового податку і відрахувань у фонди відображаються так:

Таблиця 2.5 Кореспонденції обліку утримань із заробітної плати

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Утримано прибутковий податок	661	641
2.	Утримано відрахування до Пенсійного фонду	661	651
3.	Утримано збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності	661	652
4.	Утримано збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття	661	653

Можливі також утримання із заробітної плати за виконавчими листами.

Виконавчий лист -- документ, спрямований на примусове виконання рішення суду або іншого компетентного органу.

Із заробітної плати, пенсії, стипендій та інших доходів бухгалтерією підприємства на підставі рішень суду здійснюється стягнення таких платежів: аліментів, сплата компенсацій каліцтва чи інших ушкоджень здоров'ю тощо.

Утримання аліментів здійснюється із сум заробітку за мінусом податків і зборів (прибутковий податок, збори на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування), що утримуються з нього. Доставка грошових переказів одержувачу аліментів здійснюється за рахунок платника аліментів (тобто за рахунок зарплати платника). Наказом Держкомзв'язку та інформатизації України від 07.02.2000 року №23 "Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги зв'язку", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.05.2000 року за №308/4529, встановлено розміри плати за переказ аліментів у відсотках до суми переказу.

Облік утримань із заробітної плати працівників займає важливу роль в загальному обліковому процесі підприємства і досить складною процедурою. Це пов'язано передусім із великою тим, що, залежно від величини підприємства, чисельність його робітників може бути великою, крім того, для кожного з них будуть застосовуватись різні умови відрахувань.

2.7 Облік розрахунків з постачальниками

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності на підприємстві ТзОВ “Гербор-холдінг» регламентується П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Дебіторською вважається заборгованість підприємству різних інших підприємств та осіб, що виникла на певну дату, а дебітори - це юридичні та фізичні особи, які в наслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх еквівалентів або інших активів.

За строками погашення дебіторська заборгованість може бути короткострокова і довгострокова.

Короткострокова заборгованість погашається в період до одного року: заборгованість покупців і замовників за відвантажену продукцію або виконані роботи, заборгованість підзвітних осіб. Довгострокова дебіторська заборгованість не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Дебіторська заборгованість вважається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод, а її сума може дути достовірно визначена.

Поточна дебіторська заборгованість за одержанні виробничі запаси, виконанні роботи та послуги визнається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації продукції, робіт і послуг. В бухгалтерському обліку на підприємстві ТзОВ “Гербор-холдінг» для групування інформації про дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги призначений рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». На цьому рахунку відображають розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги лише на тих підприємствах, у яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження, здавання замовникам робіт та надання послуг. Тут обліковують також і заборгованість покупцям за одержану від них часткову оплату продукції, що знаходиться у відвантажених товарах або з платежах, що надійшли в оплату ще не відвантаженої продукції. Рахунок 36 має такі субрахунки:

- 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - знаходить своє відображення в Ж-0 І відомості № 36.1

- 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» - знаходить своє відображення в Ж-0 і відомості № 36.3.

На дебеті рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у т.ч. на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки , збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетних та позабюджетних зондів та включені у вартість реалізації; на кредиті - сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію, роботи, послуги.

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, зумовлені договором.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Облік розрахунків з постачальниками ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». На рахунку 63 відображаються розрахунки між підприємствами й організаціями за продукцію, товарно-матеріальні цінності, роботи й послуги.

На дебеті цього рахунку відображаються суми сплачених рахунків, на кредиті обліковується сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи і послуги.

Готова продукція, товари й матеріали, роботи послуги, відвантажені суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності в порядку бартерного контракту на суму, розрахованого шляхом перерахунку вартості бартерного контракту в іноземній валюті в грошову одиницю України за курсом Національного банку Україна на дату виписки супроводжуючих документів, відображається записом:

Д - т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;

К - т 70 «Доходи від реалізації».

При находженні матеріальних цінностей на ТзОВ “Гербор-холдінг» за бартерним контрактом запис у бухгалтерському обліку такий:

Д - т 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо», 207 «Запасні частини», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (терміном служби до одного року)

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» - на суму, що дорівнює вартості відвантаженої продукції, товарів, матеріалів, відображену у складі виручки від реалізації експорту та за бартером а також суму ТЗВ.

Водночас сума заборгованості в експортній частині бартерного контракту відображається записом:

Д - т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

К - т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Різницю між вартістю відвантаженої продукції і вартістю одержаних товарів та інших матеріальних цінностей при перерахунку у гривню відносять на рахунок 71 «Інший операційний дохід».

Синтетичний облік рахунку 63 ведеться у Журналі-ордері №6; рахунків 36 і 37 - у Журналі-ордері №8; при скороченій формі всі три рахунки ведуться у Журналі-ордері №3.

2.8 Облік розрахунків з бюджетом

Організація обліку розрахунків підприємства з бюджетом та позабюджетними фондами повинна забезпечити контроль за правильним нарахуванням та своєчасною сплатою податків і зборів з метою уникнення сплати штрафів за несвоєчасне та неповне здійснення належних платежів.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначено рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами".

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

На кредиті рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами" нараховують суми платежів до бюджету (податкові зобов'язання), а на дебеті - належні до відшкодування бюджету податки, їх сплата, списання тощо. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перераховувати до бюджету. Дебетове сальдо за рах.64 означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надлишково-перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами" має чотири субрахунки:

641"Розрахунки за податками"

642"Розрахунки за обов'язковими платежами"

643"Податкові зобов'язання"

644"Податковий кредит"

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість та інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки з страхування".

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену виходячи із суми одержаних авансів за готову продукцію та ін. матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню.

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на додану вартість на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

Аналітичний облік на рах. 64 здійснюють за видами платежів для бюджету. Це має можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.

Облік розрахунків за податками і платежами оформляється такими бухгалтерськими проводками.

1. Нараховано податок на прибуток від оподатковуваного прибутку:

Д-т: 79 "Фінансові результати"

К-т:98 "Податок на прибуток"

Д-т: 98 " Податок на прибуток "

К-т: 64 " Розрахунки за податками і платежами"

2. Нараховано акцизний збір:Д-т: 70 "Доходи від реалізації "

К-т: 64 "Розрахунки за податками і платежами"

3. Нараховано податок на додану вартість від вартості реалізованихтоварів:

Д-т: 70 "Доходи від реалізації "

К-т: 64" Розрахунки за податками і платежами "

4. Відображено утриманий прибутковий податок із заробітної плати працівника:

Д-т: 66 " Розрахунки з оплати праці "

К-т: 64" Розрахунки за податками і платежами "

5. Нараховано комунальний податок :Д-т: 92 " Адміністративні витрати"

К-т: 64" Розрахунки за податками і платежами "

6. Відображено належні до сплати у бюджет штрафні санкції, нараховані податковими органами:

Д-т: 948 " Визнані штрафи пені неустойки "

К-т: 64" Розрахунки за податками і платежами "

7. Нараховано податок на додану вартість від вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей:

Д-т: 64 " Розрахунки за податками і платежами "

К-т: 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками "

8. Перераховано із розрахункового належні до сплати податки до бюджету:

Д-т: 64 " Розрахунки за податками і платежами "

К-т: 31" Рахунки в банках "

Бухгалтерськими документами, на підставі яких проводиться нарахування податків до бюджету виступають:

з податку на додану вартість - Податкова накладна

з прибуткового податку - Розрахунково-платіжна відомість

штрафні санкції податкових органів оформляються за допомогою протоколів.

Сплата належних податків і платежів до бюджету із розрахункового рахунку здійснюється за допомогою документа - платіжне доручення.

Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за податками і платежами здійснюють в журналі-ордері №3 .

Облік розрахунків за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття ведеться на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням".

Контроль за правильністю нарахування і сплатою до бюджету податків, відрахувань і зборів здійснюють органи ДПА.

2.9 Облік виробничих запасів

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності і галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою та значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних видів діяльності.

Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом одного року або протягом одного операційного циклу. Запаси споживаються у процесі виробництва та включаються у собівартість продукції повністю за мінусом відходів та невикористаних матеріалів, що вимагає документування операцій з надходження, споживання у виробництві, оприбуткування відходів та проведення інвентаризації залишків невикористаних матеріалів на робочих місцях структурних виробничих підрозділів підприємства.

Документальне оформлення надходження матеріальних цінностей, сировини та паливно-мастильних матеріалів, їх наявність та використання є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для оперативного управління рухом виробничих запасів.

Матеріали надходять від постачальників разом із супровідними документами, з яких видно коли, в якому обсязі, якої якості, за якою ціною вони відправлені. Працівники відділу постачання перевіряють цю інформацію та порівнюють її з умовами договору. Матеріальні цінності приймаються завідувачем складу, який кожний номенклатурний номер записує у прибутковому ордері.

Якщо матеріали поставляють за допомогою транспортних засобів, то їх приймають на підставі товарно-транспортної накладної, в якій завскладом ставить штамп і зазначає, що всі матеріали прийняті ним на склад.

Надходження запасів від власних виробничих підрозділів оприбутковується на основі накладних. Так само оформлюється продукція допоміжна та обслуговуючих виробництв, відходи від браку, невикористані у виробництві матеріали, металобрухт.

Крім того, до первинних документів, за допомогою яких оформляють операції з руху виробничих запасів,є:

Журнал обліку вантажів, що надійшли (М-1), Довіреність (М-2) Акт про приймання матеріалів (М-7), який укладається, якщо виявлено відхилення між фактичною наявністю даного матеріалу та даними постачальника, або коли прийшли не фактурні матеріали.

Щодо відпуску матеріалів, то зазвичай використовують Лімітно-забірну картку (М-8), в якій передбачено відпуск 1 виду матеріалу, або Лімітно-забірну картку (М-9), за якою передбачено відпуск декількох видів матеріалів. Ці документи виписуються на основі даних про фактичні норми витрачання того чи іншого матеріалу на даний вид продукції і застосовуються при серійному відпуску матеріалів. Лімітно-забірні картки відпускаються у двох примірниках, один до початку місяця передається цеху-споживачу, інший -- складу. Бажано друкувати їх на папері різного кольору, щоб чіткіше відрізняти примірник цеху від примірника складу.

Акт-вимога на заміну (М-10) оформляється у випадку, коли необхідно додатково відпустити матеріали на виробництво. Одноразову потребу в певному матеріалі задовольняють, заповнивши Накладну-вимогу на відпуск (М-11).

При передачі матеріальних цінностей з одного структурного підрозділу в інший виписується накладна, яка одночасно служить документом для списання в одному підрозділі та оприбуткування в іншому.

При виробництві, крім матеріалів, використовуються ще й малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), які визначаються за єдиним критерієм -- строком служби, який для них вважається не більше одного року. Сюди відносяться: господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, взуття тощо. У процесі документування обліку МШП , як і будь-яких інших об'єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку.

До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється відпуск малоцінних предметів у виробництво, їх списання тощо. Документи оперативного обліку -- ті, що відображають передачу зазначених предметів у ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам, їх повернення тощо.

До первинних документів з обліку МШП відносять Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (Форма МШ-1), Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШ-2), Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) (МШ-3), Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШ-4) тощо. Для обліку МШП використовують два рахунки, а для спрощення обліку їх відносять до запасів. На підприємстві їх відрізняють за окремими групами, що дає можливість полегшити їх обліку і правильно відобразити у кореспонденції.

Щодо аналітичного руху запасів, то він оформлюється за допомогою такого документа, як картка складського обліку. Вони виписуються на кожне найменування, профіль, сорт, марку, розмір окремо. У картках складського обліку на підставі залишків на 1-іпе число місяця, які виводяться за кожним номенклатурним номером, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), що використовуються для порівняння даних аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів. Окрім даних про виробничі запаси, що формуються у сальдовій відомості, забезпечити оптимальне співвідношення між виробничою програмою та запасами можна за умови оперативнішого надання даних про їх наявність і рух.

Важливу роль відіграє складський облік -- сортовий, кількісний оперативно-технічний облік, який здійснюється на складі за допомогою карток складського обліку матеріалів, які при ручному веденні обліку відкриваються в бухгалтерії або на початку звітного року, якщо є перехідні залишки за певними видами ТМЦ , або в міру необхідності, якщо той чи інший вид виробничих запасів одержується підприємством вперше.

Картки видаються матеріально відповідальній особі під розписку у реєстрі, де зазначається дата видачі, кількість карток, їх реєстраційний номер, підпис одержувача. Записи в картках у кількісному відображенні ведуть матеріально відповідальні особи на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів і складаються у день здійснення господарських операцій.

При складському обліку кожному виду товарно-матеріальних цінностей привласнюється номенклатурний номер, що повторюється в усіх первинних документах. За цими номенклатурними номерами і організовується облік ТМЦ, що дозволяє проводити кількісне звірювання даних оперативно-складського та аналітичного обліку. Після кожного запису визначається залишок матеріалів за певним номенклатурним номером. Записи в регістри сортового обліку з лімітно-забірних карток проводяться після кожної операції. Підрахований залишок після цього співставляється з нормою запасу. Це дає змогу одержати важливу інформацію про стан виробничих запасів та замовляти необхідні матеріальні ресурси. Періодично МВО складають реєстр документів, який разом з первинними документами передають до бухгалтерії для подальшої обробки.

Крім того, облік виробничих запасів та МШП має важливе значення для організації бухгалтерського обліку на підприємстві в цілому. Так, на Організація обліку розрахунків підприємства з бюджетом та позабюджетними фондами повинна забезпечити контроль за правильним нарахуванням та своєчасною сплатою податків і зборів з метою уникнення сплати штрафів за несвоєчасне та неповне здійснення належних платежів.

2.10 Облік основних засобів, капітальних інвестицій та нематеріальних активів

Основні засоби мають значну питому вагу в загальній сумі активів підприємства. Обслуговуючи виробництво і невиробничу сферу протягом тривалого проміжку часу, основні засоби зношуються, переносять свою вартість на виготовлену продукцію частинами в міру зношування, і зберігають свою натуральну форму до кінця строку служби.

Рух основних засобів пов'язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів . Такі операції оформлюють типовими формами первинної облікової документації, затвердженими ще 29.12.1995 року.

Основним джерелом основних засобів на даному підприємстві , як звичайно, є капітальні інвестиції. Варто зазначити, що у всіх випадках надходження об'єкта основних засобів оформлюється "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" (типова форма 03-1). Цей акт складається на кожен об'єкт окремо, а на декілька -- лише в тому випадку, коли вони однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією і тією ж особою. В цьому документі вказується номер, дата, комісія, що приймала об'єкт, коротка технічна характеристика, початкова вартість норма амортизації на повне відновлення, відмітка про відкриття інвентарної картки, дані акти зберігаються протягом усього терміну експлуатації об'єкту та протягом трьох років і одного місяця після списання об'єкту з обліку за умови, що за цей період була проведена ревізія.

Внутрішнє переміщення об'єкта основних засобів також оформляється актом форми 03-1. При цьому під внутрішнім переміщенням розуміють рух основних засобів від однієї дільниці чи цеху до іншої, а також передачу їх зі складу в експлуатацію. В такому випадку складають і Акт введення обладнання в експлуатацію, в якому зазначають найменування обладнання або агрегата, його модель чи форму, технічну характеристику, завод-виготовлювач, заводський номер, вартість.

Форму 03-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" використовують при оформленні приймання-передачі основного засобу з капітального ремонту, реконструкції або модернізації. Акт складається в одному примірнику, якщо ремонт, реконструкція або модернізація проводилися господарським способом, та в двох -- якщо стороннім підприємством (другий примірник передається підприємству, яке здійснювало роботи). При передачі основних засобів виписується акт здачі, а при прийманні -- акт приймання. На підставі вказаних документів бухгалтерія робить запис в інвентарних картках про виконання капітального ремонту, реконструкцію чи модернізацію, а в технічному паспорті зазначаються зміни у характеристиці об'єкта, пов'язані з проведеними роботами.

Що ж до процесу вибуття об'єкта основних засобів, та при ньому оформляється форма 03-3 "Акт на списання основних засобів"( див. додаток 1). Акт складається у двох примірниках і затверджується керівником підприємства, потім передається в бухгалтерію, де на його підставі здійснюють запис до форми 03-9 ("Інвентарного списку основних засобів") та вилучають картку форми 03-6, що відображають у формі 03-7 ("Описі інвентарних карток з обліку основних засобів").

Форма ОЗ-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" використовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про наявність та рух всіх типів основних засобів на підприємстві. Записи в ній здійснюються на підставі актів приймання-передачі основних засобів та акту на списання основних засобів: для обліку окремих об'єктів основних засобів; для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та мають одне і те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику і вартість. Як правило, заповнюється в одному примірнику та знаходиться в бухгалтерії.

Щодо синтетичного обліку основних засобів, то для цього використовують рахунок 10 "Основні засоби", який має 9 субрахунків, проте на даному підприємстві такий поділ ще більше деталізується, оскільки відбувається поділ на основні засоби. Водночас операції з руху основних засобів відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. Основні операції зображено у поданій нижче таблиці.

Таблиця 2.6 Кореспонденція рахунків з обліку руху основних засобів

№з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Відображено вартість 03 за договором постачання	152 "Придбання (створення) основних засобів	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядникам"
2.	Відображено суму ПДВ	152 "Придбання (створення) основних засобів	63 "Розрахунки з постача-льниками та підрядниками
3.	Зараховано об'єкт до складу основних засобів	10"Основні засоби"	152 "Придбання (створення) основних засобів
4.	Відображено внесок до статутного капіталу	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал"
5.	Одержано об'єкт ОЗ як внесок до статутного капіталу (якщо об'єкт не потребує монтажу)	10"Основні засоби"	46 "Неоплачений капітал"
6.	Відображено дохід від реалізації основних засобів	31 "Рахунки в банках"	742"Дохід від реалізації необоротних активів"
7.	Відображено суму податкових зобов'язань з ПДВ	742"Дохід від реалізації необоротних активів"	64 "Розрахунки за податками і платежами"
8.	Списано знос реалізованих основних засобів	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засоби"
9.	Відображено залишкову вартість реалізованих основних засобів	972 "Собівартість реалізованих необоротних активів"	10 "Основні засоби"
10.	Відображено фінансовий результат від реалізації основних засобів	793 "Результат іншої звичайної діяльності"	972 "Собівартість реалізованих необоротних активів"
11.	Відображено фінансовий результат від реалізації основних засобів	742 "Дохід від реалізації необоротних активів"	793 "Результат іншої звичайної діяльності"

Як зазначалося вище, основним джерелом надходження основних засобів є капітальні інвестиції, які обліковують на рахунку 15 з відповідною назвою. Обліку капітальних інвестицій приділяють значну увагу, складаючи спеціальний Журнал-ордер і Відомість за субрахунками даного рахунку.

Знос основних засобів являє собою втрату ними фізичних якостей або техніко-економічних властивостей і, внаслідок цього, зменшення його вартості. Величина зносу залежить від виду основних засобів.

Розрізняють два види зносу -- моральний та фізичний. До фізичного відносять втрату об'єктом вартості при спрацюванні окремих частин машини.

Моральний знос буває двох видів: перший -- пов'язаний з тим, що науково-технічний прогрес веде до появи більш досконалих і продуктивних машин, другий вид обумовлений створенням економічних конструкцій машин і устаткування, що робить експлуатацію старих машин невигідною.

Для відображення в бухгалтерському обліку сум амортизаційних відрахувань використовують рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів", за якими знову ж таки роблять більшу деталізацію, ніж це зазначено в Плані рахунків. В Наказі про облікову політику Товариства на 2008 рік було зазначено, що при нарахуванні амортизації основних засобів використовувати метод зменшення залишкової вартості (податковий). За цим методом всі наявні на підприємстві основні засоби поділяються на 7 груп, для кожної з яких є своя місячна норма амортизації, а залишкова вартість обчислюється як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу.

Щодо інших необоротних активів, то для них Наказом було передбачено прямолінійний метод нарахування амортизації, а для малоцінних необоротних активів - амортизація нараховується у розмірі 100 % вартості у першому місяці використання об'єкта.

Облік основних засобів, її амортизації посідає надзвичайно важливе місце для обліку загалом. Так, на ТзОВ “Гербор-холдінг» проводять нарахування амортизації, для чого складають спеціальні документи, в яких основні засоби спочатку групують за субрахунками. Крім того, зазначають інвентарний номер такого об'єкта, дебет рахунка, з яким кореспондує даний рахунок 13 "Знос (амортизація) основних засобів", назву об'єкту, дату введення в експлуатацію, кількість об'єктів, їх балансову та залишкову вартість та знос. Потім складається Відомість зносу основних засобів на кінець кожного місяця, в якій зазначаються вже визначені суми, окремо за кожним із цехів, а також норми зносу. Крім того, формують аналіз даного рахунку, в якому зазначають лише загальні суми, що йдуть з кредиту рахунку 13 в дебет інших рахунків без деталізації на окремі об'єкти основних засобів.

Варто зазначити, що лише за допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та рух кожного виду об'єктів основних засобів. Для отримання детальної інформації, необхідної для ефективного використання основних засобів за їх окремими видами та процесами, організовується аналітичний облік.

Аналітичний облік ведеться за об'єктами основних засобів. Об'єкт основних засобів -- це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних визначених функцій. Якщо об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання, то в бухгалтерському обліку кожна з цих частин може визнаватися як окремий об'єкт основних засобів.

Порушення встановлених вимог ведення інвентарного обліку ускладнює процес обробки документів в бухгалтерії і перешкоджає отриманню оперативної, повної, достовірної, неупередженої та точної інформації про наявність і рух основних засобів.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Наказі про облікову політику було вказано на необхідність проведення інвентаризації основних засобів щорічно станом на 1 жовтня. Крім того, інвентаризація проводиться в разі зміни матеріально відповідальної особи або виявленні фактів розкрадання або недостачі.

Варто відзначити, що загалом успішне вирішення завдань управління необоротними матеріальними активами та обґрунтування інвестиційної політики в цій частині вимагає достовірного бухгалтерського обліку активів та використання облікової інформації.

2.11 Облік капітальних інвестицій і необоротних нематеріальних активів

Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.

Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайової участі у будівництві та ін.), так і залучені кошти (банківські кредити та інші позикові кошти).

Капітальні роботи можуть виконуватися або підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями на договірних засадах), або господарським способом (тобто самим підприємством).

Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції (незалежно від способу виконання робіт) ведеться на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" за субрахунками:

151 "Капітальне будівництво";

"Придбання (виготовлення) основних засобів";

"Придбання(виготовлення) інших необоротних матеріальних активів";

"Придбання (створення) нематеріальних активів ";

"Формування основного стада".

По дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" і його субрахунків відображають затрати (на придбання та створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів), по кредиту -- списання зазначених затрат на закінчені та здані в експлуатацію об'єкти.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.

На організацію обліку затрат на капітальні інвестиції впливає спосіб виконання будівельно-монтажних робіт.

При підрядному способі виконання робіт облік матеріальних, трудових і фінансових затрат на будівельно-монтажні роботи здійснює сам підрядчик. Підприємство-забудовник у цьому разі здійснює тільки облік затрат на капітальні інвестиції і розрахунки з підрядчиком за виконані і прийняті за актами роботи.

Виходячи з цього, підприємство-забудовник на вартість виконаних будівельно-монтажних і прийнятих за актами робіт робить запис по дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" і кредиту рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками " . Така сама проводка складається на вартість придбаних об'єктів основних засобів, які не потребують монтажу (транспортні засоби, верстати, вимірювальні прилади, інвентар).

Облік обладнання, яке потребує монтажу, ведеться в складі виробничих засобів на субрахунку 205 "Будівельні матеріали". Вартість такого обладнання, переданого в монтаж, списується на дебет рахунка 151 "Капітальне будівництво" з кредиту рахунка 205 "Будівельні матеріали". Сума ПДВ, включена в рахунки підрядних організацій за виконані будівельні роботи, постачальників за придбані основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, відображається записом по дебету рахунка 641 "Розрахунки по податках" і кредиту рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

Погашення заборгованості підрядним організаціям за виконані роботи і постачальникам за поставлені основні засоби, інші необоротні матеріальні і нематеріальні активи (включаючи ПДВ) відображається записом по дебету рахунка 63 "Рахунки з постачальниками і підрядчиками" і кредиту рахунка 31 "Рахунки в банках".

При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт затрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відображає на дебеті рахунка 15 "Капітальні інвестиції" у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків:

205 "Будівельні матеріали" (на вартість витрачених будівельних матеріалів і обладнання, переданого для монтажу, на об'єктах будівництва);

66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки за страхуванням" (на суму заробітної плати, нарахованої робітникам, що зайняті на будівельних роботах, і нарахованих сумах збору на соціальні заходи) та ін. За даними рахунками 15 "Капітальні інвестиції" визначають фактичну собівартість закінчених об'єктів будівництва (реконструкції, придбання). Введення в експлуатацію кожного об'єкта оформляється Актом приймання-передачі основних засобів (ф. № 03-1), який є підставою на списання вартості об'єктів капітальних інвестицій на закінчені об'єкти, а також зарахування їх на баланс до складу основних засобів. Нематеріальні активи - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року для виробництва, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Надходження нематеріальних активів може здійснюватися шляхом:

придбання;

розробки;

внесення засновниками до статутного капіталу;

безоплатного одержання;

отримання в обмін на непотрібні активи.

При оподаткуванні нематеріального активу на підприємстві оформляється "Акт приймання-передачі", до якого додаються документи, що описують сам об'єкт або порядок його використання.

Якщо нематеріальний актив отриманий в результаті розробки, то він відображається на балансі за умови, якщо у підприємства виникає намір, є технічні можливості та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, придатного для використання чи реалізації.

Для вибуття нематеріальних активів на підприємстві спеціальних первинних документів не передбачено. Тому, як такі первинні документи можуть використовуватися первинні документи, призначенні для обліку руху основних засобів.

Нематеріальні активи списуються з балансу підприємства в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі, неможливості одержання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

Як і основні засоби, в процесі використання нематеріальні активи зношуються і підлягають амортизації. Нарахування амортизації по нематеріальних активах здійснюється з місяця, у якому він став придбаним для використання, І припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. Нарахована амортизація здійснюється протягом строку корисного використання активу виходячи з конкретних умов використання, але не більше 20 років. Нарахування амортизації нематеріальних активів відображається таким проведенням:

Д-т 91,92,93,94 К-т 133

Фінансовий результат від вибуття нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття, за мінусом непрямих податків та витрат, пов'язаних з вибуттям, і залишковою вартістю.

Інвентаризація нематеріальних активів проводиться на підставі Інструкції по інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів.

Для проведення інвентаризації наказом керівника підприємства створюється робоча інвентаризаційна комісія, яка здійснює інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів, незавершеного виробництва та разом з бухгалтерією підприємства визначають результати інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку.

При інвентаризації нематеріальні активів необхідно перевіряти обґрунтованість їх оприбуткування, документи, що підтверджують придбані майнову права, та документи, що описують об'єкт або порядок його використання.

В бухгалтерії для обліку нематеріальних активів використовують такі проведення:

Д-т 10,11,12 - К-т 746 Оприбутковано виявлені під час інвентаризації необоротні активи;

Д-т 791 - К-т 947 Списана недостача під час інвентаризації на фінансові результати;

Д-т 972 - К-т 12 Відображено реалізацію нематеріального активу;

Д-т 976 - К-т 12 Відображено ліквідацію нематеріального активу на суму залишкової вартості;

Д-т 154 - К-т 631 Відображено витрати на придбання програм.

Облік нематеріальних активів ведеться в журналі 14 аналітичного обліку нематеріальних активів.

2.12 Облік витрат і доходів діяльності

Дохід є надходженням економічних вигод, які виникають в результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції. В обліку дохід відображається у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу.

Методологічні засади формування, оцінювання і визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають П(С)БО 15 "Дохід" та П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Облік доходів підприємства регламентується бухгалтерським стандартом 15 "Доход".

Для обліку доходів підприємства використовуються рахунки 7-го класу:

- 70 "Дохід від реалізації";

- 71"Інший операційний доход";

- 72"Доход від участі в капіталі";

- 73"Інші фінансові доходи";

- 74"Інші доходи";

- 75"Надзвичайні доходи".

За кредитом рахунків 7-го класу (70-75) відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів, що включені до ціни продажу.

За дебетом рахунків7-го класу відображається:

щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів;

списання сум чистого доходу на фінансові результати.

Рахунки обліку доходів є тимчасовими рахунками, оскільки вони закриваються в кінці звітного періоду. Рахунки доходів підприємства закриваються щомісяця, або по закінченню звітного року. Новий звітний період починається з нульового сальдо.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображається на рахунку 70 за такими субрахунки:

"Доход від реалізації готової продукції";

"Доход від реалізації товарів" (ведеться у торгівлі);

"Доход від реалізації робіт і послуг";

"Вирахування з доходу".

Визнання доходів відбувається за наявності усіх вказаних умов:

- передані покупцю ризики й вигоди, пов'язані з правом власності націнності;

- підприємство надалі не здійснює контролю за реалізованою продукцію;

сума доходу може бути достовірно визначена;

в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати на операцію можуть бути достовірно визначені.

За дебетом субрахунків 701-703 відображається: належна сума непрямих податків (ПДВ), акцизний збір, інші передбачені законодавством податки; суми, які утримуються на користь комітента.

В бухгалтерському обліку отримання доходів від реалізації продукції оформляється такими проводками:

отримані доходи від фізичних осіб за готівку від реалізації продукції,товарів, робіт, послуг відображаються записом:

Д-т 30 "Каса" - надходження готівки від фізичних осіб; 31 "Рахунки в банках - надходження готівки від фізичних осіб;

К-т 701 "Доход від реалізації продукції" (702 - реалізація товарів, 703 - реалізація робіт і послуг).

при відвантаженні покупцям продукції, товарів, робіт, і послуг робиться запис:

Д-т 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"; К-т 701 "Доход від реалізації продукції" (або 702, 703).

Відвантаження продукції, товарів, робіт і послуг різним дебіторам:

Д-т 377 "Розрахунки з іншими дебіторами";

К-т 701 "Доход від реалізації продукції" (або 702, 703).

Продаж товарів через комісійні магазини:

Д-т 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" (або 377);

К-т 702 "Доход від реалізації товарів".

Нарахування податку на додану вартість:

Д-т 701 "Доход від реалізації продукції";

Д-т 702 "Доход від реалізації товарів";

Д-т 703 "Доход від реалізації робіт і послуг";

К-т 641 "Розрахунки за податками" (з реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, підакцизних товарів, реклами).

Утримання збору за реалізацію тютюнових та ювелірних виробів, автомашин оформляється проводкою:

Д-т 702 "Доход від реалізації товарів";

К-т 651 "За пенсійним забезпеченням".

Повернення покупцем із різних причин продукції (товарів) оформляється:

Д-т 704 "Вирахування з доходу";

К-т 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Одночасно із цим коригується сума податку на додану вартість (червоним сторно):

Д-т 704 "Вирахування з доходу";

К-т 641 "Розрахунки за податками".

При отриманні коштів від покупців та дебіторів складається запис:

Д-т: 30 "Каса" - надходження готівки або 31 "Рахунки в банках" - при

безготівкових розрахунках;

К-т: 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"; 377 "Розрахунки з іншими дебіторами".

Синтетичний облік операцій, пов'язаних з отриманням доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), ведеться у журналі 6; аналітичний - у розділі II журналу 6 (аналітичні дані про доходи).

На рахунку 72 обліковується дохід від участі в капіталі. Він має такі субрахунки:

721 "Доход від інвестицій в асоційовані підприємства";

722 "Доход від спільної діяльності";

723 "Доход від інвестицій в дочірні підприємства".

На субрахунку 721 ведеться облік доходу, пов'язаного із збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок отримання асоційованими підприємствами прибутку чи збільшення власного капіталу асоційованих підприємств внаслідок таких подій, як переоцінка необоротних активів, інвестицій тощо.

Отримання належного доходу - від участі в капіталі асоційованого підприємства оформляється на підставі розрахунку за даними бухгалтерського обліку того підприємства, куди вкладено капітал.

Д-т: 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі в капіталі";

К-т: 721 "Доход від участі в капіталі".

Отриманий доход від участі в капіталі спільних підприємств списується на фінансовий результат:

Д-т: 721 "Доход від участі в капіталі";

К-т: 792 "Результат фінансової діяльності".

На субрахунку 722 ведеться облік операцій з отримання доходу від спільної діяльності, тобто від створених спільно з іншими юридичними особами підприємств і організацій, які контролюються двома (або більше) сторонами відповідно до письмової угоди між ними.

Отримання доходу, визначеного за даними бухгалтерського обліку спільного підприємства та розподіленого між засновниками пропорційно до частки вкладеного ними капіталу, оформляється записом:

Д-т: 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі в капіталі";

К-т: 722 "Доход від спільної діяльності".

Списання доходу від спільної діяльності здійснюється записом:

Д-т: 722 "Доход від спільної* діяльності";

К-т: 792 "Результат фінансової діяльності".

На субрахунку 723 ведеться облік операцій з отримання доходу від дочірніх підприємств, які знаходяться під контролем материнського (холдингового) і на які воно має суттєвий вплив. Суттєвим є такий вплив, що виходить із повноважень брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики.

Отримання доходу від дочірніх підприємств оформляється записом:

Д-т: 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі в капіталі";

Кт: 723 "Доход від інвестицій в дочірні підприємства".

Списання доходу, отриманого від дочірніх підприємств, здійснюється записом:

Дт: 723 "Доход від інвестицій в дочірні підприємства";

Кт: 792 "Результат фінансової діяльності".

Аналітичний облік доходів від участі в капіталі ведеться в розрізі об'єктів інвестування.

Облік інших доходів від інвестицій відображається на рахунку 73 "Інші фінансових доходів", де ведеться облік доходів, які виникли в ході фінансової діяльності від операцій з непов'язаними сторонами. До рахунка 73 відкриваються такі субрахунки:

731 "Дивіденди отримані";

732 "Проценти отримані";

733 "Інші доходи від фінансових операцій".

Отримання дивідендів чи процентів на вкладений капітал в інші підприємства оформляється записами:

Д-т: 30 "Каса"; 31 "Рахунки в банках";

К-т 731 "Дивіденди отримані" або 732 "Проценти отримані".

Дивіденди отримують на акції, а проценти - на облігації, які придбані в інших підприємств. Нарахування фінансового доходу до отримання за передані необоротні активи в оренду відображається в обліку так:

Д-т: 373 "Розрахунки за нарахованими доходами";

К-т 732 "Проценти отримані".

На субрахунку 733 "Інші доходи від фінансових операцій" ведеться облік операцій з доходів від фінансових операцій, які не знайшли відображення на інших субрахунках. При цьому можуть дебетуватися рахунки з кредиту 733 "Інші доходи від фінансових операцій":

Д-т: - рахунки матеріальних цінностей: Д-т: 30 "Каса"; 31 "Рахунки в банках"; 34 "Короткострокові векселі отримані"; 35 "Поточні фінансові інвестиції"; 37 "Розрахунки з різними дебіторами"; 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"; 67 "Розрахунки з учасниками"; Д-т: 68 Розрахунки за іншими операціями";

К-т: 733 "Інші доходи від фінансових операцій".

У кінці звітного періоду доходи повинні списуватися:

Д-т: 733 "Інші доходи від фінансових операцій";

К-т: 792 "Результат фінансової діяльності".

Аналітичний облік операцій на рахунку 73 "Інші фінансові доходи " ведеться за об'єктами фінансування та іншими ознаками.

Облік інших доходів ведеться на рахунку 74 "Інші доходи". Він призначений для обліку доходів, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю. Отже, тут відображаються операції, які не ввійшли до рахунків 70 "Доход від реалізації" та 71 "Інший операційний доход".

У кредиті рахунка 74 "Інші доходи" записується одержання доходу, в дебеті - сума податків на додану вартість, акцизний збір, інші платежі, списання на фінансовий результат.

Рахунок 74 має такі субрахунки:

741 "Доход від реалізації фінансових інвестицій";

742 "Доход від реалізації необоротних активів"; -743 "Доход від реалізації майнових комплексів";

744 "Доход від не операційної курсової різниці";

745 "Доход від безоплатно отриманих активів";

746 "Інший доход від звичайної діяльності".

Важливе місце в обліку процесу виробництва належить відображенню витрат і визначенню собівартості продукції основного виробництва.

Під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу.

Усі витрати підприємства згідно з П(С)БО 16, поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) використовується рахунок 23 "Виробництво".

За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції ( у дебет рахунку 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90).

Основними кореспонденціями щодо обліку виробничих витрат є :

Д-т:23 К-т:20

Передано виробничі запаси на виробництво.

Д-т:23 К-т: 25

Відпущено напівфабрикати власного виробництва на виробництво.

Д-т:23 К-т: 66

Нарахована ЗП робітникам основного виробництва.

Д-т:23 К-т: 65