Розробка бізнес-плану і керування витратами по відхиленнях
Поняття управління витратами. Розрахунок запасу міцності підприємства і графічна побудова моделі беззбитковості. Розрахунок коефіцієнтів міцності та "левериджа". Нормативний метод обліку витрат "Стандарт КОСТ" для управління витратами по відхиленням.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2012 |
| Размер файла | 105,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Контролінг”
на тему:
„Розробка бізнес-плану і керування витратами по відхиленнях”
Зміст
- Вступ
- 1. Розрахунок запасу міцності підприємства і графічна побудова моделі беззбитковості
- 1.1 Беззбитковість і методи її розрахунку
- 1.2 Побудова моделі беззбитковості
- 1.3 Розрахунок коефіцієнта міцності і коефіцієнта „Левериджа”
- 2. Використання нормативного методу обліку витрат „Стандарт КОСТ” для управління витратами по відхиленнях
- 2.1 Поняття управління витратами
- 2.2 Розрахунок відхилень
- Висновок
- Список літератури
Вступ
Контролінг - це функціонально відособлений напрямок економічної роботи на підприємстві, зв'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції у менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.
Слово контролінг походить від англійського to control - контролювати, керувати, що, в свою чергу, йде від французького слова, яке означає ?реєстр, перевірочний список?. Але за іронією долі в англомовних джерелах термін ?контролінг? практично не використовується: у Великобританії і США укоренився термін ?управлінський облік? (managerial accounting, management accounting), хоча працівників, до чиїх посадові обов'язки входить ведення управлінського обліку, називають контролерами (controller). Власне термін ?контролінг? прийнятий у Німеччині, звідки він і прийшов спочатку в Росію, а сьогодні і в Україну. Оскільки термінологія тут поки не затвердилася, в Росії використовують обидва терміни: і контролінг, і управлінський облік. Однак термін ?контролінг? більш інформаційно ємкий, він передає характер цього сучасного явища в керуванні і містить в собі не тільки чисто облікові функції, але і весь спектр керування процесом досягнення кінцевих цілей і результатів фірми.
Метою курсового проекту є розробка бізнес-плану для підприємства комунального господарства. Для цього необхідно визначити обсяг беззбитковості роботи, визначити запас міцності і розрахувати коефіцієнт „Левериджа”. Використовуючи метод „Стандарт Кост” потрібно встановити відхилення по витратах і намітити заходи щодо усунення перевитрати.
управління облік витрата відхилення
1. Розрахунок запасу міцності підприємства і графічна побудова моделі беззбитковості
1.1 Беззбитковість і методи її розрахунку
У процесі фінансового і виробничого планування діяльності підприємства на перспективу особливе значення має визначення й аналіз такого показника, як рівень беззбитковості.
Точка беззбитковості (поріг рентабельності) - це показник, що характеризує обсяг реалізації продукції, при якому виторг підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) дорівнює всім його сукупним витратам.
Тобто, це той обсяг продажів, при якому господарюючий суб'єкт не має ні прибутку, ні збитку, а при виробництві і реалізації кожної наступної одиниці продукції підприємство починає отримувати прибуток. Іншими словами, це той граничний рівень виробництва, спускаючи нижче якого, підприємство зазнає збитків.
На практиці для обчислення точки беззбитковості використовуються три методи: графічний метод, метод рівнянь і метод маржинального прибутку.
При графічному методі знаходження точки беззбитковості зводиться до побудови комплексного графіка „Витрати - Обсяг виробництва - Прибуток”. Послідовність побудови графіка полягає в наступному:
ь на графіку будується лінія постійних витрат FC, для чого проводиться пряма, паралельна осі абсцис;
ь на осі абсцис вибирається будь-яка величина обсягу виробництва продукції. Для знаходження крапки беззбитковості розраховується величина сукупних витрат (постійних і перемінних (VC)). Будується пряма ТС на графіку, що відповідає цьому значенню;
ь знову вибирається будь-яка величина обсягу виробництва продукції на осі абсцис і для неї знаходиться сума виторгу від реалізації. Будується пряма TR, що відповідає даному значенню.
Рис.1.1 - Графік визначення точки беззбитковості
Зображена на рис.1.1 точка беззбитковості (на графіку це точка А) - це крапка перетинання графіків валової виручки і сукупних витрат.
Розмір прибутку або збитків заштрихований. У точці беззбитковості одержуваний підприємством виторг дорівнює його сукупним витратам, при цьому прибуток дорівнює нулю.
Виторг, що відповідає точці беззбитковості, називається граничним виторгом. Обсяг виробництва (продажу) у точці беззбитковості називається граничним обсягом виробництва (продажу). Якщо підприємство продає продукції менше граничного обсягу продажів, то воно зазнає збитків, якщо більше - отримує прибуток.
Метод рівнянь заснований на вирахуванні прибутку підприємства за наступною формулою:
Виторг - Перемінні витрати - Постійні витрати = Прибуток (1.1)
Деталізуючи порядок розрахунку показників даної формули для розрахунку точки беззбитковості, її можна представити в наступному вигляді:
, (1.2)
де Р - ціна одиниці продукції;
VC - перемінні витрати на одиницю продукції;
FC - постійні витрати;
Q - граничний обсяг виробництва.
Виходячи з представленої формули, можна розрахувати граничний обсяг виробництва:
(1.3)
Метод маржинального прибутку є різновидом методу рівнянь. Під маржинальним (граничним) прибутком розуміється прибуток, що одержує фірма від виробництва одного виробу.
При використанні цього методу точка беззбитковості визначається за наступною формулою:
, (1.4)
де МП - маржинальний прибуток.
Але, слід зазначити, що, при розрахунку рівня беззбитковості на підприємстві, інтерес представляє аналіз і зіставлення всіх показників беззбитковості, розрахованих по представлених методах.
1.2 Побудова моделі беззбитковості
Таблиця 1.1 - Вихідні дані
|
Показники |
Значення показників по видах продукції |
|||
|
Продукція „А” |
Продукція „Б” |
Продукція „В” |
||
|
Перемінні витрати, грн. |
102,6 |
75,6 |
37,8 |
|
|
Ціна реалізації продукції, грн. |
201,96 |
165,24 |
111,24 |
|
|
Обсяг виробництва, % |
35 |
25 |
40 |
Постійні витрати = 417960 грн.
, (1.5)
де - середній маржинальний прибуток.
, (1.6)
де Qi - обсяг виробництва по видах продукції, %;
Q - загальний обсяг виробництва, %.
од.
При побудові графіка беззбитковості використовуємо загальні значення витрат і доходів, тобто їхні суми по трьом видам продукції.
Рис.1.2 - Графік беззбитковості
1.3 Розрахунок коефіцієнта міцності і коефіцієнта „Левериджа”
Економічний зміст фінансової потужності (міцності) підприємства - це вартісне вираження точки безпеки. Вона показує, наскільки фактичний обсяг близький до критичного, а запас фінансової потужності допомагає оцінити, наскільки фактичний виторг близький до критичного.
Запас фінансової потужності (міцності) також показує, яке процентне зниження виторгу може витримати підприємство без серйозної загрози для свого фінансового становища. Чим більше запас фінансової потужності, тим стабільніше положення підприємства.
Коефіцієнт міцності визначається за наступною формулою:
, (1.7)
де Vф - фактичний (запланований) обсяг виробництва;
Vт. б. - величина беззбиткового обсягу виробництва.
Припустимо, що запланований обсяг виробництва на підприємстві складає 6000 од. продукції, тоді як розрахована точка беззбитковості дорівнює 4828 од.
Таким чином, коефіцієнт міцності складає:
Отримане значення свідчить про те, що підприємство має можливість без будь-якої шкоди знизити обсяги виробництва на 19,7%, неважливо чим ця потреба буде викликана - конкуренція, несприятлива соціально-економічна, політична ситуація і т.д.
Будь-яка зміна розміру виручки від реалізації сприяє ще більшій зміні в обсязі прибутку - феномен „Левериджа” (ефект сили операційного важеля). Даний ефект використовують для аналізу рівня прибутку в залежності від обсягів продажів і собівартості (витрат), при дослідженні різних варіантів інвестиційного проекту і прийнятті рішень у процесі діяльності підприємства. У такий спосіб з'являється можливість маніпулювати ростом (зниженням) усіх видів витрат, обсягів продажів, ціни й у залежності від цього прогнозувати зростання прибутку або її зменшення.
Коефіцієнт „Левериджа” визначається за наступною формулою:
, (1.8)
де МП - маржинальний прибуток; - прибуток.
(1.9)
де В - виторг від реалізації продукції.
грн.
грн.
грн.
(1.10)
Наявність операційного важеля означає, що частина зроблених на даний момент витрат на ведення виробничої діяльності фіксована, навіть якщо обсяг виробництва значно зміниться.
2. Використання нормативного методу обліку витрат „Стандарт КОСТ” для управління витратами по відхиленнях
2.1 Поняття управління витратами
З метою вдосконалювання систем обліку витрат багато компаній застосовують елементи системи "стандарт-кост". Як ясно з назви, у цій системі використовуються нормативні (стандартні) витрати на виробництво конкретного продукту, тобто ці витрати відомі, певні заздалегідь і на їхній основі складається кошторис витрат на виробництво.
Розрізняють наступні види нормативних витрат:
Ідеальні - вони розраховані, виходячи з ідеальних умов виробництва, що виключають аварії, зупинки в роботі устаткування, зриви поставок матеріалів, недостатньо високу кваліфікацію робітників, низьку якість використовуваних ресурсів. Очевидно, що на практиці такі нормативи навряд чи можуть служити орієнтиром, однак кожен виробник повинен прагнути до їхнього досягнення.
Базові - ці стандарти незмінні протягом тривалого часу, змінюються і переглядаються різко з ростом інфляції, переглядаються при кардинальному вдосконаленні технологічного процесу.
Досяжні (реальні) - розраховуються, як правило, для умов конкретного виробництва і є основою для розрахунку кошторису витрат на виробництво.
Необхідно також відмітити, що змінні системи нормативного обліку або системи "стандарт-кост" дозволяють:
ь складати схеми виявлення тих видів діяльності, в яких відбуваються постійні й істотні відхилення від нормативів;
ь розраховувати прогнозні значення майбутніх витрат виробництва, які будуть використані при прийнятті управлінських рішень;
ь спростити завдання обліку витрат і скоротити час на ведення облікового процесу.
Для повного розуміння змісту нормативних витрат, а значить і системи "стандарт-кост", необхідно розглянути наступні елементи нормативних витрат на виробництво одиниці продукції:
1. Нормативна ціна одиниці основного матеріалу. Вона включає витрати по придбанню цього матеріалу з урахуванням транспортних, заготівельних витрат. Ця ціна встановлюється у відділі постачання, обумовлюється в договорі поставок і діє протягом усього періоду поставок.
2. Нормативна кількість (норма витрати) матеріалу - це кількість матеріалу, необхідна для виробництва одиниці продукції за певних технологічних умов. Цей норматив встановлюється фахівцями виробничого відділу; він ураховує якість матеріалу, технічний стан устаткування, режим його роботи й інші фактори.
3. Норматив часу - це кількість людино-годин, необхідна для виробництва одиниці продукції, встановлюється у відділі нормування, періодично переглядається у зв'язку з ростом кваліфікації працівників, появою нового й удосконаленням діючого устаткування.
4. Нормативна ставка оплати праці - власне кажучи, годинна тарифна ставка привласнюється відповідно до розряду робітника, встановлюється контрактом, розпорядженням по фірмі або загальногалузевими нормативами.
5. Нормативний коефіцієнт змінних загальновиробничих витрат - визначається відношенням загальної суми змінних загальновиробничих витрат до нормативної величини показника, прийнятого за базу розрахунків. Базою для віднесення змінних загальновиробничих витрат можуть бути прямі витрати на заробітну плату, витрати машинного часу, тривалість виконання окремого процесу й інші фактори. Найчастіше в системі "стандарт-кост" в якості бази віднесення загальновиробничих витрат виступає показник прямих витрат по заробітній платі.
Аналогічно визначається нормативна величина постійних загальновиробничих витрат.
Однак фактичні витрати на виробництво не завжди збігаються з нормативними значеннями витрат, розрахованих і прийнятих на виробництві. Різниця між нормативним і фактичним значенням будь-якого елементу витрат називається "відхилення", воно може бути як позитивним, так і негативним, сприятливим і несприятливим. Сприятливе відхилення - це коли фактичні витрати по елементам виявляються меншими за нормативні. В протилежному випадку відхилення розглядається як несприятливе.
Таким чином, підводячи підсумки можна сказати, що ввесь процес, охоплюючий аналіз, планування і маніпулювання витратами і відхиленнями з метою посилення позитивного впливу на кінцевий результат виробництва називається "управлінням по відхиленнях".
2.2 Розрахунок відхилень
При розрахунку витрат зауважую, що норматив витрати матеріалу (у моєму випадку деревини) включає як кількість матеріалу в готовому виробі, так і припустиму при даній технології виробництва величину відходів.
Нормативна ціна враховує транспортні й інші витрати, пов'язані з придбанням даного матеріалу. Протягом місяця було випущено 1500 од.
Розраховую нормативні витрати матеріалів і праці на фактичний обсяг випуску.
|
Прямі витрати на матеріали: |
|||
|
- нормативні витрати на одиницю (1,9·120) |
228 грн. /од. |
||
|
- фактичний обсяг виробництва |
1000 од. |
||
|
Разом нормативні витрати на матеріали |
228000 грн. |
||
|
Прямі витрати на заробітну плату: |
|||
|
- нормативні витрати на одиницю продукції (2,2·5,1) |
11,22 грн. |
||
|
- фактичний обсяг виробництва |
1000 од. |
||
|
Разом нормативні витрати праці |
11220 грн. |
||
|
Загальні нормативні витрати |
239220 грн. |
Треба зазначити, що загальні нормативні витрати розраховуються щодо фактичного обсягу випуску. Потім вони рівняються з фактичними щодо того ж обсягу випуску.
Фактичні витрати деревини склали 2000 м3 (2,0·1000), тоді як за нормативом, повинні становити 1900 м3 (1,9·1000).
Закуплено деревини в кількості 2100 м3 за ціною 121 грн. / м3
Фактичні витрати праці 10500 грн.
Фактичні змінні загальновиробничі витрати 5460 грн.
Порівнюючи фактичні й нормативні витрати матеріалів і праці, визначаю, що фактичні витрати перевищують нормативні як з матеріальних витрат, так і з витрат праці. Далі аналізую причини цих відхилень.
1. Розрахунок відхилень по прямим витратам на матеріали.
Очевидно, що перевищення фактичних витрат на матеріали відбулося, по-перше, через більш високу ціну на закупівлю; по-друге, через перевищення норм витрат матеріалу.
Величину відхилення розраховую за формулою:
ДМ = Мн (ф) - Мф, (2.1)
деМн (ф) - нормативна величина прямих витрат на матеріали в розрахунку на фактичний обсяг виробництва;
Мф - фактична витрата матеріалів.
ДМ = 1900 - 2000= - 100 м3
Дане відхилення несприятливе, тому що величина фактичних витрат на матеріали перевищує нормативний показник.
а) Величину відхилення по кількості використовуваних матеріалів розраховую за формулою:
ДМ' = (Nф · Цн) - (Nн ·Цн) = Цн · (Nф - Nн), (2.2)
деNф - фактично витрачена кількість матеріалів;
Nн - витрата матеріалів за нормативом;
Цн - передбачувана ціна за одиницю матеріалу.
ДМ' = 120 · (2000 - 1900) = 1200 грн.
Оскільки, фактичний показник перевищує нормативний, можна зробити висновок, що дане відхилення також є несприятливим.
б) Величину відхилення за ціною використовуваних матеріалів розраховую за формулою:
ДМ'' = (Nз · Цн) - (Nз · Цф) = Nз · (Цн - Цф), (2.3)
деNз - кількість закуплених матеріалів;
Цн - нормативна (передбачувана) ціна за одиницю матеріалу;
Цф - фактична ціна закупівлі матеріалу (у розрахунку на одиницю).
ДМ''= 2100 · (120 - 121) = - 2100 грн.
Відхилення несприятливе тому, що перевищення фактичною ціною нормативної призвело до збільшення витрат на матеріали.
Висновок:
через збільшення ціни на одиницю матеріалу було перевищення на 2100 грн., а через збільшення фактичних витрат сировини на одиницю виготовленої продукції було перевищення 1200 грн., у порівнянні з нормативом.
2. Відхилення по прямих витратах на оплату праці
Загальну величину відхилення по витратах на заробітну плату розраховую за формулою:
ДЗП = ЗПн (ф) - ЗПф, (2.4)
ЗПн (ф) = nн · Vф · Тн, (2.5)
ЗПф = nф · Vф · Тф, (2.6)
де ЗПн (ф) - прямі витрати по заробітній платі за нормативом у розрахунку
на фактичний обсяг випуску продукції;
ЗПф - фактичні прямі витрати по заробітній платі в розрахунку
на обсяг випуску продукції;
n н - норматив витрат праці (чол-год.) на одиницю продукції;
Vф - фактичний обсяг випуску продукції;
Тн - нормативна ставка оплати праці, грн. /год.
ЗПн (ф) = 2,2 · 1000 ·5,1 = 11220 грн.
ЗПф = 2,1 · 1000 · 5,0 = 10500 грн.
ДЗП = 11220 - 10500 = 720 грн.
В цілому відхилення сприятливе, тому що фактична величина прямих витрат на заробітну плату нижче нормативної величини.
Далі необхідно розглянути, які причини спричинили відхилення фактичних витрат від нормативних по елементу прямих витрат на заробітну плату.
а) Відхилення по витратах праці:
ДЗП' = nн · Vф · Тн - nф · Vф · Тн = Тн · (nн · Vф - nф · Vф), (2.7)
ДЗП' = 5,1 · (2,2 ·1000 - 2,1 · 1000) = 510 грн.
Дане відхилення сприятливе, оскільки трудомісткість виготовлення одиниці продукції знизилася.
б) Відхилення по ставці оплати праці:
ДЗП'' = nф ·Vф · Тн - nф ·Vф ·Тф = nф ·Vф · (Тн - Тф), (2.8)
ДЗП'' = 2,1 ·1000 · (5,1 - 5,0) = 210 грн.
Дане відхилення сприятливе, бо витрати оплати праці фактично зменшилися на 210 грн.
Висновок:
Загальне відхилення по прямих витратах на заробітну плату складе: 210грн. (сприятливе) + 510 грн. (сприятливе) = 720 грн. (сприятливе).
3. Відхилення по змінних загальновиробничих витратах
За нормативом змінні загальновиробничі витрати у розрахунку на одиницю продукції становлять 5,5 грн. (2,5 грн. /чол. - год · 2,2 чол. - год. /од). Отже, нормативні витрати по змінних загальновиробничих витратах у розрахунку на обсяг випуску, повинні становити 5500 грн. (5,5 ·1000).
Фактичні витрати склали 5460 грн., тобто менші за нормативні на 40 грн.
Аналіз відхилень по змінних загальновиробничих витратах виконується аналогічно аналізу відхилень по прямих витратах на заробітну плату:
а) Відхилення по ставці (коефіцієнту) витрат
ДЗВВ' = Кн · nф · Vф - Кф · nф · Vф, (2.9)
де Кф - фактичний коефіцієнт змінних загальновиробничих витрат, грн. /чол. - год.
Кф = ЗВВф / nф · Vф, (2.10)
де ЗВВф - фактичні змінні загальновиробничі витрати, грн.
Кф = 5460/2,1 · 1000 = 2,6 грн. /чол. - год.
ДЗВВ' = 2,5 · 2,1 · 1000 - 2,6 · 2,1 · 1000 = - 210 грн.
Відхилення несприятливе, тому що сума витрат виросла.
б) відхилення змінних загальновиробничих витрат у зв'язку зі зміною бази віднесення витрат. Базою віднесення змінних загальновиробничих витрат обрана кількість чол. - год. на виробництво, бо величина цього показника знизилася (з 4950 чол. - год. за нормативом до 4800 чол-год. фактично), то відхилення по змінних загальновиробничих витрат складе:
ДЗВВ'' = Кн · nн · Vф - Кн · nф · Vф, (2.11)
ДЗВВ'' = 2,5 · 2,2 · 1000 - 2,5 · 2,1 · 1000 = 250 грн.
Дане відхилення сприятливе.
Загальне відхилення по змінних ЗВВ складе: - 210 + 250 = 40 грн. (сприятливе).
Висновок: в цілому відхилення по змінним загальновиробничих витрат слід визнати сприятливими, так як воно додатне.
Правила облікових записів у системі "стандарт-кост":
1. Усі записи на рахунках запасів ведуться по нормативах.
2. Для кожного виду відхилень виділяється окремий рахунок.
3. Несприятливе відхилення відбивається по дебіту цих рахунків, сприятливе - по кредиту.
Звернемося до нашого завдання.
Фірмою, для виробництва, було закуплено 2100 м3 деревини на суму 254100 грн. Фактичні витрати матеріалів склали 2000 м3, однак нормативні витрати на матеріали передбачалися в сумі 228000 грн. Ці господарські операції в бухгалтерському обліку необхідно представити у наступному вигляді:
|
Дебет рах. "Матеріали" |
251000 грн. |
|
|
"Відхилення за вартістю матеріалів" |
2100 грн. |
|
|
Кредит рах. "Розрахунки з постачальниками й підрядниками" |
254000 грн. |
Придбання (закупівля) матеріалів і відхилення за вартістю (ціною) матеріалу (несприятливе) відбивається бухгалтерськими записами:
|
Дебет рах. "Основне виробництво" |
228000 грн. |
|
|
"Відхилення по кількості матеріалів" |
1200 грн. |
|
|
Кредит рах. "Матеріали" |
229200 грн. |
Списання матеріалів у виробництво й відхилення по кількості використовуваних матеріалів (несприятливе):
|
Дебет рах. "Основне виробництво" |
11220 грн. |
|
|
"Відхилення по ставці оплати" |
210 грн. |
|
|
Кредит рах. "Відхилення по трудомісткості робіт" |
510 грн. |
|
|
"Розрахунки з персоналом по оплаті праці" |
10928 грн. |
Відхилення по прямих витратах на заробітну плату:
|
Дебет рах. "Основне виробництво" |
5500 грн. |
|
|
Кредит рах. "Загальновиробничі витрати" (за нормативом) |
5500 грн. |
Далі відбиваються відхилення:
|
Дебет рах. "Загальновиробничі витрати" (за нормативом) |
5500грн. |
|
|
"Відхилення по ставці загальновиробничі витрати" |
210грн. |
|
|
Кредит рах. "Відхилення по сумі загальновиробничі витрати" |
250 грн. |
|
|
"Загальновиробничі витрати" (фактичні)" |
5460 грн. |
Висновок
Таким чином, система "стандарт-кост" необхідна для контролю за величиною витрат на виробництво й для розрахунку нормативних витрат. Норми витрат конкретних матеріальних ресурсів, витрат праці встановлюються фахівцем з управлінського обліку разом з технологами, механіками, економістами підрозділів, а потім ці дані використовуються для порівняння з фактичними витратами.
В цілому ситуація на підприємстві несприятлива тому, що в результаті аналізу витрат методом "стандарт-кост" було виявлено:
§ Значне перевищення фактичних витрат і ціни матеріалів над нормативними, що несприятливо відобразиться на прибутку підприємства.
§ Ріст витрат на заробітну плату та зниження витрат праці на одиницю продукції, що в цілому повинно сприятливо відобразитися на трудовій діяльності робітників.
§ Ріст загальновиробничих витрат, що негативно відобразиться на прибутку підприємства.
Список літератури
1. 1. Кайлюк Є.М. Контролінг: навчальний посібник. - Харків: ХНАМГ, 2004;
2. 2. Карданская М.В. Принятие управленческого решения: учебное пособие. - М.: ЮНИТИ, 1999;
3. 3. Шеремет А.Д. Управленческий учет: учебное пособие. - М.: РБК-ПРЕСС, 1999.
4. Контроллинг как инструмент управления предприятием. / Е.А. Ананьина, С.В. Данилочин, Н.Г. Данилочкина и др. / Под ред. Н.Г. Данилочкиной. - ЮНИТИ, 2002.
5. М. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления: Пер. с нем. /Под ред. О.А. Николаевой. - М.: Финансы и статистика, 1993.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Економічні та організаційно–правові аспекти формування витрат підприємства. Формування стратегічної моделі управління витратами. Резерви зниження собівартості продукції. Проблеми зростання прибутку і забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 01.12.2015Система управління витратами комерційної діяльності підприємства. Проектування системи бухгалтерського обліку витрат комерційної діяльності підприємства. Основні концепції методики та організації внутрішньогосподарського контролю витрат. Система автоматиз
дипломная работа [155,7 K], добавлен 10.10.2003Внутрішній та зовнішній (фінансовий) облік, принципи його ведення. Сутність витрат та їх класифікація. Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Облік відхилень прямих витрат у системі "стандарт-кост". Управління витратами на підприємстві.
курсовая работа [215,2 K], добавлен 25.11.2012Поняття та необхідність обліку витрат. Основні методи вивчення поведінки витрат. Характеристика господарської діяльності ТОВ "Промінь", аналіз основних техніко-економічних показників. Характеристика головних шляхів зниження витрат на підприємстві.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 11.12.2011Розкрито основи і прикладні аспекти обліку за попередільного методу обліку фактичних витрат. Досліджено науково-методичні підходи до бухгалтерського обліку за попередільного (попроцесного) методу обліку фактичних витрат. Відокремлено компоненти методу.
статья [311,9 K], добавлен 22.02.2018Сутність та класифікація доходів і витрат банку, особливості та принципи організації їх обліку. Загальна характеристика діяльності ПАТ "Укрсоцбанк", можливості використання зарубіжних методик управління доходами і витратами банків у вітчизняних умовах.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 18.11.2013Економічна сутність витрат діяльності та їх відображення у звітності. Дослідження порядку документального оформлення операцій, пов'язаних з витратами на ТОВ "Жовтень". Методика ведення синтетичного та аналітичного обліку витрат діяльності підприємства.
курсовая работа [346,7 K], добавлен 07.10.2013Теоретико-методологічні основи організації обліку витрат у ринкових умовах господарювання та сучасні методи їх розподілу. Система калькулювання за повними і змінними витратами. Види, функції, зміст даних управлінського обліку, перспективи його розвитку.
курсовая работа [153,8 K], добавлен 29.01.2009Формування релевантності в моделюванні управлінських рішень. Рівні формування релевантної інформації. Роль релевантної інформації на машинобудівному підприємстві. Модель управління витратами машинобудівного підприємства на базі релевантної інформації.
статья [108,2 K], добавлен 05.10.2017Основні методи розподілу непрямих витрат та віднесення цих витрат на собівартість продукції. Бюджетне планування та контроль за непрямими витратами на підприємстві. Вдосконалення ведення обліку непрямих витрат на підприємстві ВАТ "Рожищенський сирзавод".
курсовая работа [140,6 K], добавлен 24.11.2010
