Облік та аналіз витрат на матеріалах підприємства ТОВ "Жовтень"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку витрат діяльності підприємства

1.1 Економічний зміст та класифікація витрат діяльності підприємства

1.2 Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат діяльності підприємства

1.3 Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства

Розділ 2. Облік витрат діяльності підприємства

2.1 Завдання обліку витрат діяльності підприємства

2.2 Документальне забезпечення обліку витрат діяльності підприємства

2.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат діяльності підприємства

2.4 Досвід впровадження автоматизації обліку витрат діяльності підприємства

2.5 Відображення витрат діяльності у звітності підприємства

Розділ 3. Аналіз витрат діяльності підприємства

3.1 Аналіз складу, структури та динаміки витрат підприємства

3.2 Аналіз рентабельності та окупності витрат витрат підприємства

3.3 Шляхи оптимізації витрат підприємства

Розділ 4. Охорона праці

Розділ 5. Екологічна експертиза

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Актуальність теми. Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої господарської діяльності. Актуальність теми дослідження характеризується тим, що витрати діяльності важлива складова будь-якого обліку адже у процесі своєї виробничої діяльності підприємство проводить безліч фінансово-господарських операцій і постійно несе витрати, пов'язані з їх проведенням. Одні групи витрат безпосередньо пов'язані зі здійсненням конкретної операції (із конкретним об'єктом витрат), інші - мають загальний характер і необхідні для забезпечення функціонування підприємства в цілому. Усі витрати - і матеріальні, і трудові, і фінансові - підприємство здійснює для забезпечення своєї виробничої діяльності, і щоб ефективно її оптимізувати і покращити якість такої роботи, актуальною проблемою стає автоматизація виробничих процесів і, зокрема, витрат діяльності, як основної так і іншої діяльності, вдосконалення процесу управління поточними витратами. Тому дання тема досить значуща для всіх підприємств будь-якої форми власності та організації, які хочуть досягнути успіху та прибутку своеї діяльності.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є дослідження особливостей та закономірностей ведення обліку та аналізу витрат діяльності та на досліджуваному підприємстві.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

? визначення економічної сутності витрат діяльності;

? аналіз рівня та динаміки витрат діяльності на підприємстві.

? дослідження порядку документального оформлення операцій пов'язаних з витратами діяльності;

? контроль обліку нарахування та списання витрат на досліджуваному підприємстві;

? вивчення методики ведення синтетичного та аналітичного обліку витрат діяльності.

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом виступають облікові процедур відображення господарських операцій що до визнання, нарахування і списання витрат діяльності у ТОВ "Жовтень" Карлівського району Полтавської області. Предметом є теоретико-методологічні засади, а також діюча практика обліку та аналізу нарахування і списання витрат діяльності ТОВ "Жовтень".

При написанні випускної роботи були використані наступні джерела:

? нормативні матеріали з питань нарахування визнання та списання витрат діяльності на фінансові результати;

? спеціальна література з обраної теми;

? фінансова та статистична звітність досліджуваного підприємства за 2010 - 2012 рр.;

? періодичні видання з бухгалтерського обліку.



Розділ 1. Теоретичні основи обліку витрат діяльності підприємства

1.1 Економічний зміст та класифікація витрат діяльності підприємства

Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких визначається на ринку. В системі управління підприємством головним об'єктом є процес обліку, аналізу та контролю витрат господарської діяльності в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання.

На думку Ф. Ф. Бутинця, витрати - зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) [5]

Т. М. Давидов визначає витрати як процес споживання або використання матеріалів, товарів, робіт і послуг в процесі одержання доходу. Витрати визнаються при зменшенні активів або при зростанні зобов'язань, внаслідок яких відбувається зменшення власного капіталу (за винятком випадків вилучення капіталу власниками) за умови їх достовірної оцінки [11].

Т. В. Войтенко дає наступне визначення витрат: "витрати - це збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду" [8].

М. Ф. Огійчук трактує витрати залежно від їх спрямування. Витрати на виробництво - це матеріальні і грошові кошти, витрачені з метою їх повернення у збільшеній кількості, тобто з метою генерації грошових потоків і одержання доходу. Витрати на організацію та управління виробництвом - це витрати виробничої стадії кругообігу. Ці витрати пов'язані з виконанням функцій управління виробництвом, контролю та організації виробничих процесів. Адміністративні витрати - це витрати у сфері управління які включають трудові та грошово-матеріальні витрати, пов'язані зі здійсненням загального управління господарською діяльністю підприємства загалом. Всі ці витрати в сукупності можна визначити як витрати діяльності [33].

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Відповідно до П(С)БО під витратами розуміють зменшення економічних вигід внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників) [5].

З точки зору економічної теорії витрати - це виражені у грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів [27].

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 р. визначає: витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг [38].

Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що використовуються), а не з характеру та джерел відшкодування. При економічному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями у виробничо-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо.

Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства [27].

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов:

1. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

2. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власником) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені.

4. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, відображаються у складі витрат того періоду, в якому вони були здійснені.

5. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Бухгалтерський облік витрат підприємства здійснюється у двох напрямках: за видами діяльності та за елементами [32].

Облік витрат за видами діяльності відображає, на що, на які цілі витрачені активи підприємства. Облік витрат за елементами показує, що конкретно, які ресурси витрачені.

Класифікація видів діяльності, яка використовується для обліку витрат, наведена на рис. 1.1.



Рис. 1.1. Класифікація видів діяльності підприємства

Звичайна діяльність - будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.

Надзвичайна діяльність - операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності та щодо яких не передбачається, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному подальшому звітному періоді. Прикладами подій і операцій, що відносяться до надзвичайної діяльності, є: стихійне лихо (землетрус, зсув, смерч тощо), пожежа, техногенні аварії тощо.

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Витрати, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності (операційні витрати), включають: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

Основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частину його доходу. Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційну оренду активів, операції з курсовими різницями, створення резервів сумнівних боргів, одержання або сплату санкцій тощо [6].

До інших витрат від операційної діяльності також належать витрати:

- пов'язані з утриманням житлових і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних установ, будинків відпочинку, санаторіїв та інших установ оздоровчого і культурного призначення;

- знос об'єктів соціальної інфраструктури;

- безоплатна передача виробничих запасів;

? на придбання літератури, яка безпосередньо не пов'язана із забезпеченням господарської діяльності підприємства;

- на утримання вищих організацій;

- інші витрати, які виникають під час господарської діяльності підприємства та не відносяться до фінансової та інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, що амортизуються (основних фондів, нематеріальних активів та інших необоротних активів), а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. До інвестиційної діяльності підприємства відносяться операції, пов'язані з:

- вкладенням грошових коштів у придбання основних засобів, нематеріальних активів, та інші довгострокові активи, а також витрати, пов'язані з інвестиціями у створення і будівництво основних засобів самим підприємством;

- продажем та іншим вибуттям основних фондів, необоротних активів та інших довгострокових активів;

- придбанням (продажем) власного капіталу та боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств;

- авансами і позиками (відмінними від авансів і позик, здійснених фінансовими установами), наданими іншим сторонам, а також їх поверненням;

- ф'ючерсними, форвардними контрактами, опціонами тощо (за винятком тих контрактів, які укладаються для основної діяльності підприємства, або коли така діяльність класифікується як фінансова) [28].

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства та позик підприємства - залучення позикових коштів, сплата відсотків по них, а також одержані відсотки, дивіденди тощо.

До операцій, пов'язаних з фінансовою діяльністю підприємства, належать:

- надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що ведуть до збільшення власного капіталу (статутного, пайового, додаткового);

- виплати грошових коштів власникам для придбання чи викупу раніше випущених акцій;

- погашення заборгованості учасників щодо внесків до статутного капіталу;

- виплата дивідендів власникам;

- надходження грошових коштів від випуску облігацій, позик, векселів, іпотек, а також інших короткострокових і довгострокових зобов'язань;

- повернення основної суми кредитів, позик, погашення зобов'язань, а також погашення інших зобов'язань;

- витрати, пов'язані з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів, нарахуванням відсотків за договорами кредитування;

- винагорода за здані в оренду фінансові активи [28].

До інших включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції, а саме:

- собівартість реалізованих фінансових інвестицій;

- собівартість реалізованих необоротних активів;

- собівартість реалізованих майнових комплексів;

- втрати від неопераційних курсових різниць;

- суму уцінки необоротних активів;

- витрати на ліквідацію необоротних активів;

- залишкову вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

- інші витрати звичайної діяльності.

Витрати операційної діяльності поділяються на дві умовні групи. До першої групи відносяться такі витрати, що безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, наданням послуг чи виконанням робіт. До неї відносяться витрати, які включається до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг). Друга передбачає витрати, що пов'язані з організацією, управлінням, обслуговуванням і забезпеченням основної діяльності. Витрати другої групи обліковується відокремлено. До неї відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, як показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Групи витрат операційної діяльності

До прямих матеріальних витрат відносяться:

– вартість сировини та основних матеріалів;

– вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

– вартість допоміжних та інших матеріалів.

Прямі витрати на оплату праці включають:

– заробітну плату робітників, зайнятих у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг;

– інші виплати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Інші прямі витрати - інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо) [29].

Прямі витрати включаються до виробничої собівартості окремих видів продукції (робіт, послуг) на підставі первинних документів про витрати матеріалів, сировини та інших виробничих запасів, документів про виробітку робітників, розрахунків бухгалтера про відрахування на соціальні заходи та інші. Особливістю прямих витрат є те, що вони включаються у собівартість окремих видів продукції, робіт та послуг без попереднього розподілу.

Загальновиробничі витрати, як частина виробничої собівартості, мають непрямий характер, оскільки пов'язані з виготовленням групи або всієї продукції, виконанням усіх послуг чи робіт [29].

Загальновиробничі витрати включають:

– витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо);

– відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

– амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

– амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

– витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

– витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі, витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

– витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

– витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

– витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища;

– інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на змінні і постійні.

Змінні загальновиробничі витрати - витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат, виходячи з фактичної потужності звітного періоду, постійні - виходячи з нормальної потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).

Постійні загальновиробничі витрати - витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Змінні та постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат (вид продукції, робіт, послуг) із використанням бази розподілу.

Базою для розподілу загальновиробничих витрат можуть бути:

години праці;

заробітна плата;

обсяг діяльності;

прямі витрати.

Як було зазначено вище, до собівартості реалізованої продукції не включаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати [30].

До адміністративних витрат відносяться:

– загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

– витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємства та іншого загальногосподарського персоналу;

– витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

– винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

– винагороди за зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

– амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

– витрати на врегулювання спорів у судових органах;

– податки, збори та інші, передбачені законодавством, обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

– плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

– інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут включають:

– витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

– витрати на ремонт тари;

– оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

– витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

– витрати на передпродажну підготовку товарів;

– витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

– витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

– витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

– витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

– інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Інші операційні витрати включають:

витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";

собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

втрати від знецінення запасів;

нестачі й витрати від псування цінностей;

визнані штрафи, пеня, неустойка;

витрати на виплату матеріальної допомоги на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

інші витрати операційної діяльності [6].

Елемент витрат представляє собою сукупність економічно однорідних витрат. За елементами операційні витрати поділяються на матеріальні, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, інші операційні витрати.

Облік витрат за елементами передбачає групування витрат за ознакою їх однорідності, незалежно від того, на які конкретно цілі витрати здійснені.

Витрати підприємства для зручності їх сприйняття та потреб управлінського обліку можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення. Найбільш широкою є класифікація витрат за наступними ознаками табл. 1.1 [6].

Таблиця 1.1 Групування витрат за класифікаційними ознаками

Ознака класифікації	Групування витрат
1. За способом перенесен-ня вартості на продукцію	- прямі витрати - непрямі витрати
2. За видами продукції (робіт, послуг)	- витрати на вироби - витрати на групи виробів - витрати на замовлення
3. За ступенем впливу об-сягу виробництва на рівень витрат	- умовно-змінні витрати - умовно-постійні витрати - інші (змішані, альтернативні, незворотні)
4. За економічним змістом (елементами витрат)	- матеріальні витрати - витрати на оплату праці - відрахування на соціальні заходи - амортизація - інші витрати
5. За статтями калькуляції	- сировина і матеріали (за мінусом зворотніх відходів) - купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби - паливо і енергія на технологічні цілі - заробітна плата виробничих працівників (основна і додаткова) - відрахування на соціальні заходи - загальновиробничі витрати - підготовка і освоєння виробництва - інші виробничі витрати
6. За місцем виникнення витрат	- витрати виробництва - витрати цеху - витрати дільниці - витрати функціональних служб
7. За календарними періодами	- поточні витрати - одноразові витрати
8. За функціями управління	- виробничі витрати - невиробничі витрати
9. В залежності від доцільності їх здійснення	- продуктивні витрати - непродуктивні витрати
10. За порядком обчислення (складом)	- фактичні витрати - планові (бюджетні) або прогнозовані витрати - нормативні витрати

До основних відносять витрати, безпосередньо пов'язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг). В будь-якому виробництві вони складають найважливішу частину витрат. Накладні витрати виникають у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямі - це витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів. До складу прямих матеріальних витрат відносяться ті, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, а саме:

– сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати;

– витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг;

– інші виробничі витрати.

Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу. Непрямий розподіл витрат призводить до неточностей у визначенні собівартості окремих видів продукції.

За ступенем залежності від обсягів діяльності витрати поділяються на змінні і постійні. Змінними називаються витрати, величина яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва (випуску). Звідси, розмір цих витрат на кожну одиницю продукції залишається незмінним. До постійних відносять витрати, величина яких не змінюється або майже не змінюється (умовно-постійні витрати) при зміні обсягу виробництва (прикладом можуть слугувати адміністративні витрати).

За складом витрати можуть бути одноелементними або комплексними. Одноелементні витрати включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо). На цьому принципі побудована класифікація витрат за економічними елементами. Комплексні витрати складаються з декількох економічних елементів. Характерним прикладом статті комплексних витрат є загальновиробничі витрати, в які входять практично всі економічні елементи.

За доцільністю витрачання виділяють продуктивні витрати, до яких відносяться виправдані, чи доцільні для даного виробництва, витрати. Відповідно до непродуктивних відносять витрати, які утворюються з причин, що свідчать про недоліки в технології та організації виробництва (брак продукції, втрати від простоїв, оплата понадурочних робіт тощо) [33].

До поточних відносять витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду. Одноразовими є витрати, пов'язані з підготовкою виробництва (впровадження нової продукції, її суттєва модернізація), резервуванням витрат на оплату відпусток і виплату одночасної винагороди за вислугу років тощо. За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Найбільш широкою є класифікація витрат Ю. М. Тютюнника (додаток И).

Діяльність будь-якого підприємства значною мірою залежить від впливу багатьох факторів, які взаємодіють між собою, змінюються у часі та просторі і є специфічними для кожної галузі промисловості, так і для підприємств зокрема. Такі фактори мають значний вплив на обсяг витрат діяльності.

На рис. 1.3 наведенні основні фактори, що визначають розмір та рівень витрат підприємства.

Рис. 1.3. Загальні фактори розміру і рівня поточних витрат підприємства [44]



Саме тому знання факторів, що впливають на розмір і рівень витрат підприємства, дає змогу визначити резерви зниження витрат, що є складовим елементом системи управління витратами торговельного підприємства.

1.2 Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат діяльності підприємства

Облік витрат діяльності підприємства регламентується нормативно-правовими актами, інструктивними документами, методичними рекомендаціями тощо. Серед нормативно-інформаційного забезпечення обліку витрат діяльності можна виділити наступні:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. є базовим законом в сфері бухгалтерського обліку. Саме в відповідності до цього Закону розробляються нормативно-правові акти, які регулюють діяльність бухгалтерії, визначають принципи її роботи [13].

2. Закон України "Про охорону праці" № 2505-15 від 25.03.2005 р. Відповідно до зазначеного закону, для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці повинні становити не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України [15].

3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" № 73 від 07.02.2013 р. НП(С)БО 1 регламентує порядок відображення витрат у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) [31].

4. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" № 318 від 31.12.1999 р. П(С)БО 16 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми П(С)БО 16 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) [32].

5. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 р. слугує нормативним джерелом для визначення складу витрат та їх визнаня у податковому обліку, перелік витрат що враховуються та не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку підприємств в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, їх відображення в податковому обліку підприємства, їх склад та податкова класифікація. Податковим кодексом України встановлено порядок відображення витрат діяльності будь-якого підприємства за даними бухгалтерського обліку [37].

6. Інструкція "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організації" № 291 від 30.11.1999 р. Дана Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації методом подвійного запису про надходження і наявність активів, фактах фінансово-господарської діяльності, відображується інформація про доходи і витрати підприємства, організацію бухгалтерського обліку і відображення інформації з обліку витрат на витратних рахунках 9 класу [6].

Отже, законодавчо-правова база України регламентує основні положення що стосуються організації та ведення обліку витрат, особливості їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, включення до складу готової продукції, валових витрат, відповідності нарахування витрат і доходів підприємства тощо.



1.3 Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жовтень" - засноване фізичними особами з метою здійснення статутних завдань. Згідно рішення загальних зборів учасниками товариства є юридичні особи України.

Підприємство керується в своїй діяльності законодавствами України: "Про господарські товариства, "Про підприємництво", іншим чинним законодавством України, а також власним Статутом (додаток А).

Підприємство з дня його державної реєстрації набуває права юридичної особи і має право від свого імені складати угоди, набувати майнових та немайнових особистих прав, нести обов'язки, виступати позивачем та відповідачем у суді та арбітражному суді, застосовувати згідно із законодавством інші санкції до замовників і контрагентів. Підприємство має круглу печатку, необхідні штампи, бланки, розрахункові рахунки (в тому числі, у валюті) та інші реквізити. Підприємство самостійно здійснює господарську діяльність, формує плани, веде бухгалтерський облік та звітність.

Головною метою діяльності товариства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації з метою більш повного задоволення економічних та соціальних інтересів учасників та працівників товариства. Предметом діяльності підприємства є:

1. Виробництво сільськогосподарської продукції.

2. Заготівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції, в тому числі і на давальницьких засадах.

3. Виконання сільськогосподарських робіт по обробітку ґрунту.

4. Надання послуг з ремонту та обслуговування сільськогосподарської техніки, що знаходиться у власності юридичних осіб усіх форм власності та в окремих громадян, в тому числі капітальний і поточний ремонти тракторів, вузлів та агрегатів, енергетичного та силового обладнання, відновлення зношених та виготовлення нових деталей; обмін відремонтованих машин, вузлів та агрегатів через технічний обмінний пункт; реалізація техніки, запасних частин, товарів народного споживання через магазини; надання послуг населенню.

5. Надання транспортних послуг господарюючим суб'єктам та населенню на всій території України та за її межами у відповідності до чинного законодавства України.

6. Організація мережі по торгівельно-побутовому обслуговуванню населення, в тому числі відкриття магазинів, кафе, хлібопекарських та кондитерських цехів, майстерень та інших установ.

7. Організація та здійснення оптово-роздрібної торгівлі товарами продовольчої та промислової груп.

Майно та кошти ТОВ "Жовтень" становлять основні та оборотні засоби і кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Все майно є сумісною власністю учасників, кожен з яких не володіє відокремленим правом на будь-яку частину власності підприємства (як і на свій внесок до Статутного фонду).

Фінансово-економічний аналіз зорієнтований на оцінку фінансового стану, фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Він дає змогу виявити напрямки й обмеження фінансового розвитку та реструктуризації фінансової політики [44].

Показники структурної динаміки відображають частку участі кожного виду майна в загальній зміні сукупних активів, їх аналіз дає змогу зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси чи які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових ресурсів. Показники структурної динаміки відображають частку участі кожного виду майна в загальній зміні сукупних активів, їх аналіз дає змогу зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси чи які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових ресурсів. Зміни по динаміці та структурі майна на ТОВ "Жовтень" наведені у табл. 1.2.



Таблиця 1.2 Динаміка та структура майна ТОВ " Жовтень" за 2010-2012 рр.

Види активів (майна)	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. від 2010 р. (+; - )
	сума, тис. грн	у % до суми	сума, тис. грн	У % до суми	сума, тис. грн	у % до суми	суми, тис. грн	пито-мої ваги, %	у %
1. Необоротні активи	9817	37,7	9045	23,9	8442	21,1	-1375	-16,6	-14,0
1.1. Основні засоби	9814	37,6	9045	23,9	8442	21,1	-1372	-16,6	-14,0
2. Оборотні активи	16240	62,3	28749	76,1	31648	78,9	+15408	+16,6	94,9
2.1. Оборотні виробничі фонди	5996	23,0	5427	14,4	11322	28,2	+5326	+5,2	88,8
2.1.1. Виробничі запаси	603	2,3	379	1,0	661	1,6	+58	-0,7	9,6
2.2. Фонди обігу	10244	39,3	23322	61,7	20326	50,7	+10082	+11,4	98,4
2.2.1. Готова продукція і товари	2	0,0	2	0,0	72	0,2	+70	+0,2	у 35,0 р. б.
2.2.2. Поточна дебіторська заборгованість	8600	33,0	21648	57,3	18525	46,2	+9925	+13,2	у 1,2 р. б.
2.2.3. Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції	51	0,2	5	0,0	8	0,0	-43	-0,2	-84,3
2.2.4. Інші оборотні активи	1591	6,1	1667	4,4	1721	4,3	+130	-1,8	8,2
3. Витрати майбутніх періодів	12	0,0	3	0,0	10	0,0	-2	+0,0	-16,7
Майно всього	26069	100,0	37797	100,0	40100	100,0	+14031	х	53,8

Результати аналізу майна підприємства свідчать про наявність як позитивних так і негативних ознак і тенденцій у майновому стані підприємства.

Позитивним є те, що у звітному році порівняно з базовим роком вартість майна збільшилась на 14031 тис. грн або на 53,8 %. При цьому частка необоротних активів зменшилися на 1375 тис. грн (14,0 %), а частка оборотних активів збільшились на 15408 тис. грн або на 94,9 %. Темп приросту оборотних активів (94,9 %) перевищив темп приросту необоротних активів (-14,0 %), у результаті чого частка необоротних активів у майні зменшилася з 37,7 до 21,1 % д, а оборотних активів - відповідно збільшилася з 62,3 до 78,9 %. Така динаміка вказує на зростання коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів, а також створення умов для прискорення оборотності активів. Частка готової продукції у майнові зросла у 35 раз, це є свідченням ефективності маркетингової політики.

Водночас мають місце і негативні характеристики майнового стану. Тобто підвищення частки поточної дебіторської заборгованості в майні з 33,0 % у базовому році до 46,2 % у звітному році свідчить про погіршення стану розрахунків підприємства з дебіторами. Також частка грошових коштів і поточних фінансових інвестицій в майні залишається низькою (0,0 % на кінець звітного року), а це може свідчити про незадовільне оцінювання ліквідності балансу та платоспроможності підприємства. За даними табл. 1.3 розглянемо склад і структуру джерел формування капіталу.

Таблиця 1.3 Динаміка та структура джерел формування капіталу ТОВ "Жовтень" за 2010-2012 рр.

Види капіталу (джерел формування майна)	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. від 2010 р. (+; - )
	сума, тис. грн	у % до су-ми	сума, тис. грн	у % до су-ми	сума, тис. грн	у % до су-ми	суми, тис. грн	пито-мої ваги, %	у %
1. Власний капітал	4771	18,3	4542	12,0	4344	10,8	-427,0	-7,5	-8,9
1.1.Статутний капітал	12	0,0	12	0,0	12	0,0	0	0,0	0,0
1.2. Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)	(471)	х	(700)	х	(500)	х	+29	-0,6	106,2
2.Зобов'язання	21298	81,7	33255	88,0	35756	89,2	+14458	+7,5	67,9
2.1.Довгострокові зобов'язання	1269	4,9	15294	40,5	15170	37,8	+13901	+33,0	у 11,0 р.б.
2.2. Поточні зобов'язання	20029	76,8	17961	47,5	20586	51,3	+557	-25,5	2,8
2.2.1.Кредиторська заборгованість	10472	40,2	11024	29,2	12317	30,7	+1845	-9,5	17,6
Капітал - всього	26069	100,0	37797	100	40100	100	+14031	х	53,8

Провівши аналіз джерел формування капіталу підприємства, можна сказати, що є як позитивні так і негативні ознаки та тенденції у майновому стані підприємства за інформацією пасиву балансу. У 2012 році порівняно з 2010 роком вартість формування капіталу збільшилася на 14031 тис. грн або 53,8 %. При цьому власний капітал зменшився на 427 тис. грн (8,9 %), а зобов'язання збільшились на 14458 тис. грн (67,9 %). Така динаміка складових пасиву зумовила зниження частки власного капіталу в джерелах формування капіталу з 18,3 % до 10,8 % (на 7,5 в. п.) та збільшення частки зобов'язань з 81,7 % до 89,2 % відповідно.

Отже, підприємство фінансово нестійке за критерієм забезпеченості власним капіталом. Також підприємство має значну залежність від довгострокових кредитів (сума зросла відповідно на 13901 тис. грн).

Таблиця 1.4 Динаміка та структура фінансових результатів діяльності ТОВ "Жовтень" за 2010 - 2012 рр.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. у % до 2010 р.
	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн	15438	х	25072	х	10174	х	65,9
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн	12367	х	15847	х	8479	х	68,6
3. У % до доходу від реалізації продукції (товарів робіт послуг)	Х	80,1	Х	63,2	Х	83,3	х
4. Операційні витрати, тис. грн	37261	100,0	48771	100,0	32512	100,0	87,3
у тому числі:
а) собівартість реалізованої продукції	9251	24,8	11977	24,6	11778	36,2	у 1,3 р. б.
б) адміністративні витрати	2456	6,6	1562	3,2	1450	4,5	59,0
в) витрати на збут	43	0,1	129	0,3	88	0,3	у 2,0 р. б.
г) інші операційні витрати	25511	68,5	35103	72,0	19196	59,0	75,2
5. Валовий прибуток (збиток), тис. грн	3116	х	3870	х	-3299	х	у 1,1 р. м.
6. У % до чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Х	25,2	х	24,4	Х	-38,9	х
7. Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис. грн	-1218	х	1928	х	2150	х	у 1,8 р. м.
8. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн	-2284	х	180	х	67	х	-2,9
9. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності, тис. грн	-2284	х	180	х	67	х	-2,9
10. У % до прибутку від звича-йної діяльності до оподаткування	Х	100,0	Х	100,0	Х	100,0	х
11. Надзвичайні витрати	782	х	409	х	Х	х	х
12. Чистий прибуток (збиток), тис. грн	-3066	х	-229	х	67	х	-2,2
13. У % до доходу (виручки) від реалізації продукції	Х	-19,9	Х	-0,9	Х	0,7	х
14. У % до валового прибутку	Х	-98,4	Х	-5,9	Х	-2,0	х

Аналізуючи показники фінансових результатів діяльності ТОВ "Жовтень" за 2010 - 2012 рр., можна зробити висновок що дохід (виручка) від реалізації продукції у 2012 р. порівняно з 2010 р. зменшився на 34,1 %, а чистий дохід від реалізації продукції - 31,4 %. У структурі операційних витрат частка собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт і послуг) збільшилася з 24,8 % до 36,2 %, витрати на збут - із 0,1 до 0,3 %. По інших їх видах спостерігається зниження частки, що пояснюється скороченням адміністративних витрат (41,0 %) і скорочення інших операційних витрат (24,8 %). У зв'язку з тим, що підприємство не сплачує податок на прибуток, прибуток від звичайної діяльності співпадає з прибутком від звичайної діяльності до оподаткування. Підприємство зазнало збиток від операційної діяльності у 2010 р. в сумі 1218 тис. грн, а у 2012 р. отримало прибуток в сумі 2150 тис. грн. Таким чином спостерігається негативна динаміка фінансових результатів діяльності підприємства.

Одними з основних характеристик фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність. Ліквідність стосується наявності грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов'язань певного періоду. Платоспроможність пов'язана з наявністю грошових коштів упродовж більшого періоду для вчасного виконання фінансових зобов'язань.

Платоспроможність (ліквідність) - один з основних якісних показників діяльності підприємства, що визначає спроможність підприємства здійснювати платежі, розраховуватися з боргами у необхідному обсязі та в зазначений строк наявними у нього коштами або такими, які безперервно поповнюються за рахунок його діяльності. Іншими словами, платоспроможність - це наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка потребує негайного погашення. Таким чином, ці поняття інколи ототожнюються [47].

У загальному розумінні термін "ліквідність" - це здатність майна безперешкодно перетворюватися на гроші. В економічній літературі прийнято розрізняти такі категорії: ліквідність активів, ліквідність балансу і ліквідність підприємства. Під ліквідністю активу розуміють його здатність перетворюватися на грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена.

Ліквідність балансу - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами (платіжними засобами), строк перетворення яких на грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Ліквідність балансу відображає можливість суб'єкта господарювання швидко перетворювати активи на грошові кошти для своєчасного і повного погашення своїх платіжних зобов'язань. Якісна відмінність цього поняття від ліквідності активів полягає у тому, що ліквідність балансу відображає міру узгодженості обсягів і рівня ліквідності активів з розмірами та строками погашення зобов'язань, тоді як ліквідність активів оцінюється безвідносно до інформації пасиву балансу [48].

Ліквідність підприємства - більш широке поняття, ніж ліквідність балансу. Ліквідність балансу характеризує якість управління активами, тобто передбачає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реалізації активів). Але підприємство може залучати позикові кошти зі сторони за умови відповідного іміджу в діловому світі та досить високого рівня інвестиційної привабливості [48].

У табл. 1.5 наведений аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ "Жовтень" за три минулі роки.

Таблиця 1.5 Показники ліквідності та платоспроможності ТОВ "Жовтень" за 2010 - 2012 рр.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення (+; - ) 2012 р. до 2010 р.	Нормативне значення
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,003	0,000	0,000	-0,003	? 0,2
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,511	1,298	0,983	0,472	? 0,7
3. Коефіцієнт загальної ліквідності	0,811	1,601	1,537	0,726	? 1,5
4.Коефіцієнт платоспроможності	0,003	0,000	0,000	-0,003	? 0,1
5. Коефіцієнт критичної ліквідності	0,511	1,298	0,983	0,472	? 0,8
6. Коефіцієнт покриття запасів	1,131	4,030	2,031	0,900	? 1,0



Отже, за результатами дослідження виявлено, що коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився на 0,003 у 2012 р. відносно 2010 р. Порівняння ж цього показника з нормативним значенням (? 0,2) свідчить про недостатню грошову платоспроможність підприємства.

Фактичні значення коефіцієнт швидкої ліквідності та коефіцієнта загальної ліквідності збільшилися відповідно на 0,472 і 0,726. Коефіцієнт загальної ліквідності свідчить , що оборотні активи підприємства перевищили його поточні зобов'язання у 2011 р. - 1,601 р., а у 2012 р. - 1,537 р. Протягом досліджуваного періоду коефіцієнт платоспроможності зменшився на 0,003 в 2012 р. відносно 2010 р., що підтверджує попередній висновок про недостатню забезпеченість грошовими коштами.

Тобто можна зробити висновок, що у підприємства недостатньо коштів для сплати боргів за всіма короткостроковими зобов'язаннями.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є забезпечення стабільності його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Фінансова стійкість - це здатність підприємства функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу активів і пасиві у мінливому економічному середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику [12].

Розглянемо стан фінансової стійкості підприємства за допомогою відносних показників оцінювання фінансової стійкості у табл. 1.6.

Таблиця 1.6 Показники оцінювання фінансової стійкості підприємства ТОВ "Жовтень" за 2010 - 2012 рр.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення (+; -) 2012 р. до 2010 р.
Показники структури джерел формування капіталу
1.1. Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)	0,183	0,120	0,108	-0,075
1.2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,817	0,880	0,892	+0,075
1.3. Коефіцієнт фінансового ризику	4,464	7,322	8,231	+3,767
1.4. Коефіцієнт фінансової стабільності	0,200	0,100	1,100	+0,900
1.5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,210	0,771	0,777	+0,567
1.6. Коефіцієнт довгострокових зобов'язань	0,060	0,460	0,424	+0,364
1.7. Коефіцієнт поточних зобов'язань	0,040	0,540	0,576	+0,536
Показники стану оборотних активів
2.1.Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-1,058	-0,991	-0,943	+0,115
2.2.Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними коштами	-0,311	-0,157	-0,129	+0,182
2.3.Коефіцієнт забезпеченості запасів власними коштами	-0,841	-0,829	-0,360	+0,481
2.4.Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	-0,010	-0,001	-0,002	+0,008
Показники стану основного капіталу
3.1.Коефіцієнт майна виробничого призначення	0,606	0,383	0,493	-0,113
3.2.Коефіцієнт реальної вартості основних засобів	0,376	0,240	0,211	-0,165
3.4.Коефіцієнт нагромадження амортизації	0,495	0,536	0,568	+0,073
3.5.Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів	1,654	3,178	3,749	+2,095

Результати виконаних розрахунків свідчать про низький рівень фінансової стійкості підприємства за показниками структури джерел формування капіталу. Так, значення коефіцієнта автономії вказує на те, що на кінець звітного року частка власного капіталу у валюті балансу становить 10,8 %. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу відповідно збільшився з 0,817 до 0,892 і свідчить про високий рівень фінансової залежності підприємства від кредиторів.

За коефіцієнтом фінансового ризику в базовому році на 1,00 грн власного капіталу припадало 4,46 грн позикового капіталу, а в звітному році - 8,23 грн. Відповідно значення коефіцієнта фінансової стабільності показує, що в базовому році власний капітал перевищував позиковий капітал у 0,2 рази, а в звітному році - у 1,1 рази. У цілому динаміка показників 1.1. - 1.4. свідчить про зниження рівня фінансової стійкості підприємства.

Збільшення коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів із 0,210 до 0,777 вказує на збільшення залежності підприємства від довгострокових зовнішніх джерел фінансування. Значення коефіцієнтів довгострокових і поточних зобов'язань характеризують структуру позикового капіталу, в якій частка довгострокових зобов'язань збільшилася з 6,0 % до 42,4 %, а поточних зобов'язань - відповідно збільшилася з 4,0 % до 57,6 %, що в цілому частка довгострокових зобов'язань негативно впливає на оцінювання фінансової стійкості підприємства, а частка поточних зобов'язань - позитивно.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу збільшився на 11,5 % у 2012 році відповідно до 2010 року. Отже, відбувається зростання ступеня мобільності власного капіталу, але підприємство ще не має великої можливості для фінансування виробничої та інших видів діяльності.

Коефіцієнт майна виробничого призначення зменшився з 0,606 до 0,493, що з точки зору забезпеченості активами основної виробничо-господарської діяльності (основними засобами та оборотними виробничими фондами) підприємство знизило фінансову стійкість. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів знизився з 0,376 до 0,211, що вказує на негативну динаміку зниження частки основних засобів у валюті балансу.

Незважаючи на збільшення коефіцієнта нагромадження амортизації з 0,495 до 0,568, рівень зношення основних засобів і нематеріальних активів залишається низьким, хоча і спостерігається певне погіршення функціонального стану необоротних активів підприємства.

Отже, за переважною більшістю показників підприємство є фінансово нестійким із негативною динамікою.

Провівши аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Жовтень", на підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що підприємство має як позитивні, так і негативні ознаки та тенденції, як у майновому стані так і фінансовому.

Серед позитивних можна виділити те, що у звітному році порівняно з базовим роком вартість майна збільшилась на 14031 тис. грн або на 53,8 %, а частка оборотних активів збільшились на 15408 тис. грн або на 94,9 %. Така динаміка вказує на зростання коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів, а також створення умов для прискорення оборотності активів. Формування капіталу збільшилася на 14031 тис. грн або 53,8 %. Але негативним є те що при цьому власний капітал зменшився на 427 тис. грн (8,9 %), а зобов'язання збільшились на 14458 тис. грн (67,9 %) - це доводить, що підприємство фінансово нестійке за критерієм забезпеченості власним капіталом. Також дохід (виручка) від реалізації продукції у 2012 р. порівняно з 2010 р. зменшився на 34,1 %, а чистий дохід від реалізації продукції - 31,4 %.