Облік та аналіз споживчого кредитування в банку

Як видно з приведених даних та розрахунків у додатку Г, за 2008-2009 рр. в активах зросли грошові кошти та їх еквіваленти на 732159 тис. грн., темп приросту 13,81%, також зросли основні засоби та нематеріальні активи, інші фінансові активи, інші активи, що добре відображається на фінансовому стані банку.

Відбулося зменшення коштів в інших банках, цінних паперів в портфелі банку на продаж, цінних паперів банку до погашення у 2009 році у порівнянні з 2008 роком. Темп приросту був негативним і склав відповідно -45,5%, -51,17%, -14,1%. Така ситуація негативно впливає на фінансовий стан банку.

Кредити та заборгованість клієнтів збільшились на 7484301 тис. грн., а темп приросту склав 21,85%. У 2009 році у порівнянні з 2008 роком збільшилась питома вага даної статті балансу. Це означає, що банк розширює свою кредитну діяльність.

Зменшення цінних паперів в портфелі банку на продаж та цінних паперів в портфелі банку до погашення, а також від'ємний темп приросту, що склав -51,17% та -14,1% відповідно. Викликає занепокоєння зменшення портфелю цінних паперів як у загальних активах за абсолютним обсягом, так і за питомою вагою. Інвестиційна діяльність потребує особливої уваги, яка разом з кредитною діяльністю є основною.

Спостерігається приріст основних засобів та нематеріальних активів, він становить 2,3%. Цей показник хоч і недостатньо великий, проте позитивно характеризує структуру банківських активів.

Значний темп приросту інших активів є негативною ознакою в діяльності банку. Особливо, якщо його спричинило зростання дебіторської заборгованості, тобто кошти, які тимчасово вилучені з обігу. Хоча темп приросту інших активів і становить 241,2%, але питома вага даної статті балансу банку не значна і у 2009 році становить 0,3%.

Відповідно до даних, що приведені в Додатку Д за 2009-2010 рр. відбулось зменшення грошових активів та їх еквівалентів та коштів в інших банках, а також просліджується зниження питомої ваги грошових активів та їх еквівалентів, що у 2010 році склала 9,24%. Разом це погіршує фінансове становище банку. У 2010 році банк зменшив свою кредитну діяльність у порівнянні з 2009 роком, так як спостерігається зменшення кредитів та заборгованості клієнтів в абсолютному вираженні на 2529548 тис. грн.

На відміну від 2009 року у 2010 році спостерігається збільшення цінних паперів в портфелі банку на продаж, темп приросту склав 30,71%,а цінні папери в портфелі банку до погашення хоч і мають негативний темп приросту, проте спостерігається незначна динаміка до збільшення. Це свідчить про збільшення інтенсивності інвестиційної діяльності і позитивно характеризує банк.

У 2010 році продовжує спостерігатись приріст основних засобів та нематеріальних активів 13,17% або на 284808 тис. грн. у абсолютному значенні. Це може бути результатом розвитку банку, розширення мережі його філій, підвищення рівня технічного забезпечення. Але якщо тенденція підвищення питомої ваги основних засобів буде зберігатись, то структура активів банку погіршиться і перетвориться на неефективну. Питома вага інших активів у порівнянні з 2009 роком залишилась на тому є рівні, а зростання темпу приросту знизило свою інтенсивність, така стабільність позитивно характеризує діяльність банку.

Що стосується динаміки та складу пасивів балансу банку, представленого у Додатку Е, то у 2008-2009 рр. загальна сума зобов'язань банку значно перевищує суму власного капіталу. Це є негативним показником діяльності банку. В той же час спостерігається темп приросту 226,14% нерозподіленого прибутку, що є позитивною тенденцією, тим самим збільшується величина власного капіталу.

За 2008-2009рр. спостерігається збільшення різниці між зобов'язаннями банку та власним капіталом банку. Перевищення зобов'язань, а також позитивна динаміка у цьому напряму є негативною тенденцією, збільшуючи ризики його діяльності.

Згідно з даними представленими у Додатку Є у 2010 році збереглась тенденція збільшення питомої ваги коштів клієнтів, вона становить 41,38%, але також спостерігається від'ємна динаміка росту загальної суми зобов'язань, що є позитивною характеристикою банку. З відси витікає ще одна позитивна характеристика банку зменшення різниці між зобов'язаннями банку та власним капіталом, вона склала 25766475 тис. грн. Тим самим зменшились ризики для банку і зросла його фінансова забезпеченість.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що динаміка, склад і структура активів відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку, але розвиток активів далі вимагає їх коригування в напрямі підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційного портфеля й уповільнення темпів приросту основних засобів та інших активів. А зменшення величини зобов'язань банку позитивно впливає на якість пасивів банку.

Одним із основних напрямів аналізу банківської установи є необхідність установлення та контроль за дотриманням економічних нормативів, що регулюють банківську діяльність. За допомогою економічних нормативів діяльності банків в Україні забезпечується їх стабільна діяльність та своєчасне виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігається неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності. Значення цих показників «Ощадбанку» за 2008-2010 рр. представлено у таблиці 2.1.

Нормативи, що представлені у таблиці 2.1, визначено в документі Національного банку України «Інструкція про порядок регулювання діяльності банків України» [25].

1 Нормативи капіталу:

а) мінімальний розмір регулятивного капіталу, (Н1);

б) адекватність регулятивного капіталу, (Н2);

в) коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів, (Н3).

2 Нормативи ліквідності:

а) миттєва ліквідність, (Н4);

б) поточна ліквідність, (Н5);

в) короткострокова ліквідність, (Н6).

Таблиця 2.1 - Показники нормативів банківської діяльності за 2008-2010рр.

Показник	Значення нормативів	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Норма регулятивного капіталу, млрд. грн. (Н1)	0,12	15,9	17,1	17,4
Норматив адекватності регулятивного капіталу, % (Н2)	не менше 10%	35,71	36,19	40,41
Норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів, % (Н3)	не менше 9%	27,23	27,46	26,97
Норматив миттєвої ліквідності, % (Н4)	не менше 20%	34,79	38,18	43,73
Норматив поточної ліквідності, % (Н5)	не менше 40%	54,16	60,29	70,27
Норматив короткострокової ліквідності, % (Н6)	не менше 60%	67,38	68,96	79,76
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, % (Н7)	не більше 25%	14,11	13,85	19,11
Норматив великих кредитних ризиків, % (Н8)	не більше 800%	149,87	148,78	147,83
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій, порук, виданих одному інсайдеру, % (Н9)	не більше 5%	0,08	0,08	0,08
Норматив максимального сукупного розміру всіх кредитів, гарантій, порук, виданих інсайдерам, % (Н10)	не бёільше 30%	0,28	0,27	0,26
Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою, % (Н11)	не більше 15%	0,05	0,05	0,05
Норматив загальної суми інвестування, % (Н12)	не більше 60%	0,13	0,13	0,13

3 Нормативи кредитного ризику:

а) максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента, (Н7);

б) великі кредитні ризики, (Н8);

в) максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, (Н9);

г) максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, (Н10).

4 Нормативи інвестування:

а) інвестування в цінні папери окремо за кожною установою, (Н11);

б) загальної суми інвестування, (Н12).

Базою для розрахунку економічних нормативів є регулятивний капітал банку. В продовж 2008-2010 рр. регулятивний капітал «Ощадбанку» зростав. Так у 2008 році він становив 15,9 млрд. грн., у 2009 році 17,1 млрд. грн., а у 2010 році 17,4 млрд. грн. Тобто у період з 2008 по 2009 роки спостерігався значний приріст, що склав 1,2 млрд. грн.

Протягом досліджуваного періоду нормативні значення діяльності банківської установи «Ощадбанк» знаходились в межах норми і позитивно характеризували фінансовий стан даного банку.

Норматив адекватності регулятивного капіталу має значення більше за 10% і продовжує зростати, що відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру.

«Ощадбанк» можна вважати добре капіталізованим банком, так як розмір регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам; співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику, перевищує його нормативне значення і становить більше ніж 17%; співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів банку більше ніж його нормативне значення.

Норматив миттєвої ліквідності знаходиться в межах норми, що свідчить про здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках). Високе значення норматив поточної ліквідності говорить про збалансованість строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку. А норматив короткострокової ліквідності також більший за нормативне значення, це характеризує банк, як знатний виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

Кредитна діяльність банків пов'язана з кредитним ризиком або нездатністю контрагента виконувати частково або в повному обсязі свої зобов'язання згідно з угодою. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань. Це значення не перевищує 25%.

Норматив великих кредитних ризиків установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом, у даному випадку кредитний ризик не можна вважати великим.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, установлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об'єктивно.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, установлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку. Ці значення знаходяться в межах норми і характеризують фінансовий стан банку як стабільний.

З метою обмеження інвестиційного ризику, пов'язаного із здійсненням інвестиційної діяльності та можливою втратою капіталу інвестора, Національний банк установив такі нормативи інвестування: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), норматив загальної суми інвестування (Н12). Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання коштів до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку. Норматив загальної суми інвестування характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи.

Отже, з проведеного аналізу можна зробити висновок, що фінансовий стан «Ощадбанку» стабільний оскільки всі нормативні показники НБУ знаходяться в межах норми. Це дозволяє банку мінімізувати можливі ризики та забезпечити розвиток послуг, що надаються клієнтам.

Проведений горизонтальний та вертикальний аналіз балансу банку показав, що структура динаміка, склад і структура активів відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку, а зменшення величини зобов'язань банку позитивно впливає на якість пасиву банку.

2.2 Порядок надання кредитів фізичним особам в банку

Ефективність кредитної діяльності комерційного банку безпосередньо залежить від того, наскільки якісно здійснена структуризація процесу банківського кредитування, наскільки чітко визначені завдання основних етапів цього процесу та функції працівників, що відповідають за проведення кредитних операцій.

Процес кредитування складається з ряду етапів, кожний з яких забезпечує вирішення певних завдань, а в сукупності досягаються головні цілі - надійність і прибутковість для банку. Етапи процесу кредитування фізичних осіб у банку представлено на рисунку 2.1.



Рисунок 2.1 - Процедура отримання кредиту

Першим етапом даної процедури є формування портфелю кредитних заявок. Кредитні відносини між банком і клієнтом розпочинаються з отримання та розгляду кредитної заяви, в якій передусім містяться відомості щодо кредиту, якого потребує клієнт: мета, розмір, вид і термін кредиту, вид забезпечення тощо [26].

Необхідною складовою заявки є пакет супровідних документів, ретельний аналіз яких здійснюється на наступних етапах процесу кредитування. До пакета входять, як правило, такі документи:

1) паспорт громадянина України чи тимчасове посвідчення особи-резидента з вклеєним фото (25, 45 років), з пропискою в межах області, з підписом власника, без виправлень і підтирань;

2) довідка (можлива копія чи дублікат) про присвоєння ідентифікаційного коду з ДПА. Якщо коду не присвоєно з певних релігійних, культурних мотивів і є відповідний запис у паспорті, довідка не потрібна;

3) довідка про доходи - з місця роботи, декларації, корінці систем переказу коштів - за останні 6 місяців. При необхідності - довідки членів сім'ї. Довідка повинна бути обов'язково зареєстрована (мати номер і дату), з підписами керівника та головного бухгалтера.

Кредитний працівник проводить попереднє інтерв'ю з потенційним позичальником. Ця бесіда має велике значення для вирішення питання щодо кредитування: вона дозволяє не тільки з'ясувати окремі деталі кредитної заявки, але й скласти своєрідний психологічний портрет позичальника. У ході співбесіди кредитний працівник концентрує свою увагу на базових, ключових для банку питаннях, які можуть бути розподілені за такими групами:

1 Загальні відомості про позичальника.

2 Питання щодо кредиту:

а) яку суму клієнт планує отримати у кредит;

б) на що і як буде використана дана сума;

в) процентна ставка;

г) засоби надання кредиту.

3 Питання, пов'язані з погашенням кредиту:

а) запланована сума заробітної плати;

б) чи є особи, готові надати гарантію або поручительство, та який їх фінансовий стан.

4 Питання щодо забезпечення кредиту:

а) яке забезпечення може бути передано у заставу;

б) хто є власником забезпечення;

в) де воно зберігається;

г) чи знаходиться забезпечення під повним контролем позичальника;

д) як була зроблена оцінка майна, що пропонується як забезпечення;

е) які витрати на зберігання забезпечення.

5 Питання щодо зв'язків клієнта з іншими банками:

а) з якими банками співпрацює клієнт;

б) чи отримував він кредит від інших банків;

в) чи с непогашені кредити та який їх характер.

Після співбесіди кредитний працівник повинен прийняти дуже важливе рішення: продовжувати роботу з кредитною заявкою цього клієнта або вже на цьому етапі відмовити у видачі кредиту. Якщо пропозиції клієнта не відповідають в якихось аспектах принципам політики та стратегії банку в галузі кредитних операцій, то кредитна заявка має бути відхилена [27].

Якщо ж за результатами співбесіди кредитний працівник приймає рішення щодо продовження роботи з клієнтом, він заповнює відповідний кредитний формуляр та передає його разом із кредитною заявкою та пакетом супровідних документів до підрозділу кредитного аналізу для оцінки кредитоспроможності позичальника.

Наступним етапом є оцінка кредитоспроможності фізичної особи позичальника.

Кредитоспроможність це здатність позичальника повністю та у визначений термін розрахуватись за своїми борговими зобов'язаннями. Основними критеріями високої кредитоспроможності фізичної особи є:

1) стійкі грошові потоки, які підтверджено документально з врахуванням перспективи на 6 місяців;

2) високі моральні якості;

3) стабільність відносин у сім'ї та на роботі;

4) якісне забезпечення кредиту.

Результатом перевірки фінансового стану клієнта, з точки зору його платоспроможності, повинно бути віднесення позичальника до даного з класів (А, Б, В, Г, Д).

Для оцінки фінансового стану позичальника-фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництва житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.

Класифікація позичальників-фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється з урахування рівня забезпечення за кредитними операціями:

Клас «А» сукупний чистий дохід позичальника значно перевищує внески на погашення кредиту і відсотків/комісій за ним, високою є ймовірність збереження такого співвідношення протягом дії кредитної угоди; обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні або позичальник має високу особисту кредитоспроможність (що підтверджують документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди.

Клас «Б» основні характеристики аналогічні або близькі до класу «А», однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

Клас «В» сукупні обсяги доходів і витрат позичальника свідчать про досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміни роботи (погіршенні умов), зростання обсягів зобов'язань позичальника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашенні кредиту і відсотків/комісії , за ним. Обсяг, якість і ліквідність забезпеченням за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

Клас «Г» фінансовий стан позичальника нестабільний. Наявна тенденція і періодично виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та відсотками/комісіями за ним через нестабільність доходів позичальника або зростань витрат та/або зобов'язань. Сукупний чистий дохід позичальника в окремий період не забезпечує сплату боргу за кредитом та відсотків/комісії за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).

Клас «Д» фінансовий стан позичальника незадовільний. Доходи що не забезпечують сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій за ним. Кредит не забезпечений ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити борг за кредитом та відсотки/комісії у тому числі за рахунок забезпечення кредиту [28, с. 47].

Четвертий етап можливий за умови позитивного для клієнта завершення попереднього етапу, тобто оцінювання кредитоспроможності і ризику. Цей етап ще називають структуруванням кредиту.

У процесі структурування банк визначає такі параметри кредиту: вид кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі і погашення, ціну кредиту тощо. Вид і термін кредиту залежать від того, куди будуть вкладатись позичені кошти.

Після закінчення роботи щодо структурування кредиту банк приступає до переговорів з клієнтом про укладання кредитної угоди. Посадова особа, яка веде переговори з клієнтом відносно кредиту, повинна ознайомити його з обов'язковими умовами майбутньої кредитної угоди, без виконання яких позичка не може бути надана, а також з умовами, стосовно яких можливий компроміс.

Документальне оформлення кредитної угоди є дуже важливим, тому що відсутність будь-яких документів чи неправильне їх оформлення можуть призвести до втрат і збільшення кредитного ризику.

Кредитний договір є основним розгорнутим юридичним документом, що підтверджує права та обов'язки як банку, так і клієнта. Крім цього, дуже важливим документом є строкове зобов'язання, за яким банк може вимагати погашення боргу і процентів за ним.

У кредитній угоді передбачаються: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його надання і погашення, форми забезпечення зобов'язань клієнта за кредитом, процентна ставка, порядок внесення плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо надання і погашення кредиту, перелік документів і періодичність їх подання банку й інші умови процесу кредитування. Уклавши кредитний договір, економіст формує кредитну справу позичальника [29].

До кредитної справи входять такі документи, надані позичальником:

1) кредитна заява;

2) копія паспорту;

3) копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;

4) довідки про залишки на поточних (вкладних, карткових) рахунках позичальника;

5) довідка про наявність (розмір) кредитної заборгованості перед іншими банками;

6) довідка з постійного місця роботи позичальника із зазначенням посади та отримуваного середньомісячного доходу;

7) документ, що підтверджують право власності на майно позичальника або майнового поручителя, у випадку надання кредиту під поруку, до цього пункту включають перелік документів наданих поручителем.

В свою чергу банк готує такі документи перед наданням кредиту:

1) висновки кредитної служби;

2) висновки служби безпеки;

3) висновки юридичної служби;

4) копії або витяг рішення кредитного комітету щодо надання кредиту;

5) у випадку наявності, інші документи.

Кредит надається в обсязі, що не перевищує сукупного річного доходу (згідно з поданими клієнтом документами) плюс сума процента від вартості товару (ця сума є першим внеском клієнта і має бути зарахована на позиковий рахунок клієнта у день перерахування коштів банком торговельному підприємству).

Видача кредиту може здійснюватися в безготівковій формі шляхом перерахування суми на поточний рахунок позичальника або оплати його розрахункових документів, перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до умов кредитного договору, позичальник раз на місяць здійснює погашення кредиту рівними частинами та сплачує проценти за користування кредитом: шляхом внесення готівки до каси банку або за розпорядженням клієнта в безготівковій формі.

Після укладання кредитного договору працівники банку проводять моніторинг і контроль якості виданих кредитів. В ході кредитного моніторингу працівники відповідного банківського підрозділу повинні своєчасно розпізнавати та оперативно відстежувати тенденції негативних змін у діяльності позичальника. Якщо клієнт не вніс черговий платіж у встановлений кредитним договором термін, відповідальний працівник відділу з'ясовує причини ситуації, що склалася, та проводить роботу щодо повернення кредиту.

Найбільш поширеними факторами, що свідчать про погіршення кредитоспроможності позичальника, виступають:

1) порушення графіку погашення заборгованості за кредитом та процентів;

2) негативні тенденції зміни значень фінансових показників;

3) несвоєчасне надання поточної інформації.

Підсумковий етап кредитування характерний тим, що банк здійснює контролюючі функції, перевіряє цільове використання кредиту, надходження боргу і процентів за ним, оформляє акти відхилень, вирішує всі питання при несвоєчасному поверненні кредиту.

Отже, у цілому якісне, професійне та послідовне виконання всіх необхідних процедур основних етапів банківського кредитування є необхідною та найважливішою умовою ефективної реалізації кредитної політики банку та забезпечення необхідного рівня доходності, платоспроможності й ліквідності банківської діяльності.

2.3 Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку

Кредитна операція - це активна банківська операція, пов'язана з наданням позики або наданням зобов'язання (гарантії, поручительства, авалю), яке, в разі його виконання, приведе до фактичного передання коштів на кредитній основі [30].

Кредит визнається активом від моменту надання зобов'язання з кредитування (укладання кредитної угоди), незалежно від того, чи супроводжується це зобов'язання фактичним рухом коштів.

Видання кредиту здійснюється на підставі укладеної кредитної угоди, яка визначає умови кредитування. Фінансовий облік конкретного кредиту ведеться відповідно до умов, визначених кредитною угодою.

Бухгалтерський облік операцій з кредитування здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р.№280 [31], Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 27.12.2007 № 481 [32].

Заборгованість за кредитами, що надані банками, обліковується за рахунками першого, другого та дев'ятого класів Плану рахунків (рисунок 2.2).

Рисунок 2.2 - Структура відображення кредитів у Плані рахунків бухгалтерського обліку банків України

Загалом кредитний портфель банку містить:

строкові депозити, розміщені в інших банках (рахунки 1510-1517);

кредити, надані іншим банкам (рахунки 1521-1527);

рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями та прострочену заборгованість за факторинговими операціями (рахунки 2030,2037);

кошти, надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо (рахунок 2010);

кредити, надані у формі врахування векселів (рахунки 2020, 2026, 2027);

кредити суб'єктам господарювання в поточну та в інвестиційну діяльність (рахунки 2062, 2063, 2067, 2071-2075, 2077);

кредити, надані центральним і місцевим органам державного управління, та сумнівну заборгованість за цими кредитами (рахунки 2100, 2105, 2107, 2110, 2115, 2117);

кредити в інвестиційну діяльність, на поточні потреби, за врахованими векселями, що надані фізичним особам (рахунки 2202, 2203, 2207, 2211, 2215, 2217, 2220, 2227);

гарантії, акцепти та авалі, надані банкам (рахунки 9000 - 9003);

гарантії та авалі, надані клієнтам (рахунки 9020, 9023);

зобов'язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам (рахунки 9100, 9122, 9129).

У випадках, коли дата укладення кредитного договору не збігається з датою фактичного перерахування коштів на користь позичальника, кредит обліковується позабалансово за датою укладання угоди. При цьому виконуються такі бухгалтерські проведення:

На дату укладання кредитного договору:

Дт 9129 «Інші зобов'язання з кредитування, надані клієнтам»;

Кт 990 «Контррахунки»;

за датою фактичного перерахування коштів на користь позичальника:

Дт 990 «Контррахунки»;

Кт 9129 «Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам»;

одночасно:

Дт Позичковий рахунок;

Кт Поточний рахунок позичальника, або Кореспондентський рахунок банку, або Поточний рахунок контрагента позичальника.

Бухгалтерський запис за кредитом рахунка відображає направленість грошового потоку під час перерахування коштів за наданим кредитом.

Більшість кредитів не обліковуються як позабалансові активи, оскільки укладення кредитного договору і перерахування коштів позичальникові здійснюються протягом одного операційного дня.

У разі надання кредиту позабалансово обліковується сам кредитний договір, а також (за рішенням банку) інші документи з кредитної справи клієнта. Облік здійснюється в умовній оцінці. При цьому виконується такий бухгалтерський запис:

Дт 9819 «Інші цінності і документи»;

Кт 991 «Контррахунки».

Залежно від виду забезпечення позики комерційні банки ведуть позабалансовий облік отриманої застави або отриманих гарантій за кредитами в розрізі таких рахунків (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Позабалансовий облік отриманої застави та гарантій

Отримана застава	Отримані гарантії
950	Отримана застава	901	Гарантії, що отримані від банків	903	Гарантії, що отримані від клієнтів
9500 А	Отримана застава	9010 П	Прості гарантії, що отримані від банків	9030 П	Прості гарантії, що отримані від Уряду України
9503 А	Застава за складськими свідоцтвами	9015 П	Контргарантії, що отримані від банків	9031 П	Прості гарантії, що отримані від клієнтів, крім Уряду України
				9036 П	Контргарантії, що отримані від клієнтів

Кредит обліковується як балансовий актив від дати перерахування коштів позичальнику до дати закінчення терміну дії кредитного договору (визначеної дати погашення кредиту).

У випадку погашення позичальником заборгованості за кредитом на підставі його платіжного доручення виконується такий бухгалтерський запис:

Дт Поточного рахунку позичальника або кореспондентського рахунку банку

Кт Позичкового рахунку.

Слід зауважити, що погашення заборгованості може здійснюватись як у повній сумі, так і частинами, відповідно до умов кредитного договору.

У разі продовження дії кредитного договору, яке є свідченням продовження відносин із надійним і платоспроможним позичальником, такий кредит і надалі обліковується за рахунком строкової заборгованості. Бухгалтерські проведення при цьому не виконуються.

Якщо позичальник не погасив заборгованості за позикою у визначений термін і не звернувся із заявою про продовження дії кредитного договору, то банк обліковує таку заборгованість як прострочену:

Дт Прострочена заборгованість за кредитом

Кт Позичковий рахунок.

Нараховані доходи за кредитними операціями відображаються :

1) при кредитуванні в національній валюті

Дт - Рахунки нарахованих доходів

Кт - Рахунки 6 класу з ознакою "нараховані доходи" - на суму нарахованих доходів

2) при кредитуванні в іноземній валюті

Дт - Рахунки нарахованих доходів

Кт - 3800 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів"

Дт - 3801 "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів"

Кт - Рахунки 6 класу з ознакою "нараховані доходи"

Проводка здійснюється на суму нарахованих доходів.

Сплата відсотків відображається наступними проводками:

Дт - Поточний рахунок клієнта (гаранта, поручителя), коррахунок, (для фізичної особи також 1001 "Банкноти та монети в касі банку")

Кт - Рахунки нарахованих доходів, прострочених нарахованих доходів та одночасно

Дт - Рахунки 6 класу з ознакою "нараховані доходи"

Кт - Рахунки 6 класу з ознакою "фактично отримані доходи" - на суму сплачених доходів.

В разі несвоєчасної сплати доходів за наданими кредитами нараховані доходи мають бути перенесені на рахунки прострочених нарахованих доходів:

Дт - Прострочені нараховані доходи

Кт - Нараховані доходи - на суму нарахованих доходів, сплата яких не здійснена вчасно.

У разі визнання доходів сумнівними доходи списуються і переносяться на позабалансові рахунки:

Дт - Рахунки 6 класу з ознакою "нараховані доходи"

Кт - Нараховані доходи, прострочені нараховані доходи - на суму сумнівних доходів та одночасно

Дт - 9601 "Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами"

Кт - 991 Контррахунки для розділу 96-98 - на суму сумнівних доходів, списаних з балансу.

2.4 Порядок обліку операцій із споживчого кредитування в банку

Бухгалтерський облік операцій, пов`язаних з наданням громадянам кредитів на споживчі цілі та їх погашенням ведеться на балансових рахунках:

№2202 "Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам ";

№2203 "Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам";

№2206 "Неамортизований дисконт за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам ";

№2207 "Прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам ";

№2208 "Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам ";

№2209 "Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам ";

№1001 "Банкноти та монети в касі банку";

№2622 "Кошти в розрахунках фізичних осіб";

№2620 "Кошти на вимогу фізичних осіб";

№1200 "Кореспондентські рахунки в Національному банку України";

№3900 "Рахунки, відкриті в установах банків, що розташовані в Україні";

№9900 Контррахунок;

№9031 "Прості гарантії, що отримані від клієнтів, крім Уряду України";

№9500 "Отримана застава";

№9501 "Заставна за іпотечними кредитами";

№9819 "Інші цінності та документи";

№9910 Контррахунок;

№6042 "Процентні доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам ";

№9601 "Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами";

№2909 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку".

Операції по видачі кредиту відображаються:

по дебету рахунку №2202 та кредиту рахунку №1001 - на суму кредиту видану готівкою;

по дебету рахунку №2202 (2203) та кредиту рахунку №2622 - на суму кредиту видану розрахунковим чеком;

по дебету рахунку №2202 (2203) та кредиту рахунку №2620 - на суму кредиту перераховану на вклад;

по дебету рахунку №2202 (2203) та кредиту рахунку №1200 або №3900 - на суму кредиту перераховану згідно наданого рахунку.

Операції по забезпеченню повернення кредиту відображаються:

договір поруки враховується по дебету рахунку №9900 та кредиту рахунку №9031 у сумі, вказаній в договорі;

договір застави майна враховується по дебету рахунку №9900 та кредиту рахунків №9501, №9500 у сумі, вказаній в договорі застави;

Операції по погашенню кредиту відображаються наступними проводками:

по дебету рахунку №1001 і кредиту рахунку №2202 (2203) - при погашенні кредиту готівкою;

по дебету рахунку №2620 і кредиту рахунку №2202 (2203) - при погашенні шляхом перерахування суми зі вкладу;

по дебету рахунку №1200 або №3900 та кредиту рахунку №2202 (2203) - при погашенні шляхом отримання безготівкових надходжень.

При остаточному погашенні кредиту здійснюються наступні проводки:

дебет рахунків №9500, 9501 та кредит рахунку №9900 - списується сума прийнятого в заставу майна або закладу;

дебет рахунку №9910 та кредит рахунку №9819 - списуються кредитний договір та страховий поліс;

дебет рахунку №9031 та кредит рахунку №9900 - списується сума отриманого Договору поруки.

В кінці кожного місяця установа банку проводить нарахування суми процентів, які підлягають сплаті позичальником, і цю операцію відображають наступною проводкою: дебет рахунку №2208 та кредит рахунку №6042.

Надходження суми процентів готівкою відображається по дебету рахунку №1001 та кредиту рахунку №2208.

Надходження суми процентів шляхом перерахування зі вкладу відображається по дебету рахунку №2620 та кредиту рахунку №2208.

Надходження суми процентів безготівковим шляхом відображається по дебету рахунку №1200 або №3900 та кредиту рахунку №2208.

Сума кредиту, що не погашена в установлений строк, відображається по дебету рахунку №2207 та кредиту рахунку №2202 (2203).

Погашення простроченої заборгованості за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби відноситься в дебет рахунків №1001, 1002, 1200, 3900 та кредит рахунку №2207.

На суму нарахованих, але не сплачених у строк процентів дебетується балансовий рахунок №2209 та кредитується балансовий рахунок №2208.

Якщо отримання доходів вважається сумнівним, установа банку зменшує свої доходи на суму такої заборгованості і відображає цю операцію по дебету рахунку №6042 та кредиту №2209.

Одночасно заборгованість за сумами несплачених процентів за такими кредитами обліковується по дебету рахунку №9601 та кредиту рахунку №9910. При цьому здійснюється нарахування процентів за позабалансовими рахунками до особливого розпорядження.

У разі якщо позичальник не спроможний погасити кредит та сплатити проценти за користування кредитом, установа банку приймає рішення про реалізацію заставленого майна через аукціон (публічні торги). Ці операції відображаються наступними проводками:

дебет рахунків №1200, 3900 та кредит рахунку №2909 - на суму виручки, яка надійшла від реалізації майна;

дебет рахунку №2909 та кредит рахунків №2207 - погашається сума заборгованості за кредитом;

дебет рахунку №2909 та кредит рахунку №2209 - погашається сума заборгованості за відсотками;

дебет рахунку №2209 та кредит рахунку №6042 - здійснюється нарахування процентів.

Одночасно виконуються бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками:

дебет рахунків №9500, 9501 та кредит рахунку №9900 - списується вартість заставленого майна;

дебет рахунку №9501 та кредит рахунку №9900 - списується вартість закладу;

дебет рахунку №9910 та кредит рахунку №9819 - списується страховий поліс та кредитний договір;

дебет рахунку №9031 та кредит рахунку №9900 - списується сума, яка зазначена в договорі поруки;

дебет рахунку №9910 та кредит рахунку №9601 - списується сума несплачених процентів.

Якщо при реалізації предмета застави (закладу) буде виручена сума, що перевищує розмір забезпечених цією заставою (закладом) вимог банку, різниця повертається банком заставодавцю. При цьому здійснюються наступні проводки:

дебет рахунку №2909 та кредит рахунку №1001 - на суму, виплачену готівкою;

дебет рахунку №2909 та кредит рахунку №2620 - на суму, зараховану на вклад;

дебет рахунку №2909 та кредит коррахунку - на суму, що підлягає перерахуванню в депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, в разі відсутності заставодавця.

Аналітичний облік заборгованості за позичками ведеться за кожним позичальником окремо на балансах особових рахунків, а також за кожним видом позики.

Операції по забезпеченню повернення кредиту відображаються:

договір застави майна враховується по дебету рахунку №9900 та кредиту рахунків №9500 "Отримана застава" та №9501 "Заставна за іпотечними кредитами";

договір поруки, враховується по дебету рахунку №9900 та кредиту рахунку 9031 у сумі, вказаній в договорі.

Одночасно оприбутковується кредитний договір та страховий договір (поліс) по дебету рахунку 9819 "Інші цінності та документи" та кредиту рахунку №9910 Контррахунок.

Операції по погашенню кредиту відображаються наступними проводками:

по дебету рахунку №1001 і кредиту рахунку №2205 - при погашенні кредиту готівкою;

по дебету рахунку №2620 і кредиту рахунку № 2205 - при погашенні шляхом перерахування суми зі вкладу;

по дебету рахунку №1200 або №3900 та кредиту рахунку № 2205 - при погашенні безготівковим шляхом.

При остаточному погашенні кредиту здійснюються наступні проводки:

дебет рахунку№9500, 9501 та кредит рахунку №9900 - списується сума прийнятого в заставу майна;

дебет рахунку №9910 та кредит рахунку №9819 - списуються кредитний договір та страховий договір (поліс);

дебет рахунку №9031 та кредит рахунку №9900 - списується сума отриманого Договору поруки.

В кінці кожного місяця установа банку проводить нарахування суми процентів, які підлягають сплаті позичальником, і цю операцію відображають наступною проводкою: дебет рахунку №2218 "Нараховані доходи за фінансовим лізингом, що наданий фізичним особам" та кредит рахунку №6044 "Процентні доходи за фінансовим лізингом, що наданий фізичним особам ".

Надходження суми процентів готівкою відображається по дебету рахунку №1001 та кредиту рахунку №2218.

Надходження суми процентів шляхом перерахування зі вкладу відображається по дебету рахунку №2620 та кредиту рахунку №2218.

Сума кредиту, що не погашена в установлений строк, відображається по дебету рахунку №2217 "Прострочена заборгованість за фінансовим лізингом, що наданий фізичним особам" та кредиту рахунку №2215(16).

Погашення простроченої заборгованості за кредитами відображається наступним чином: Дт 1001, 1002, 1200, 2620, 3900, Кт 2217.

У разі, якщо коли позичальник неспроможний погасити кредит та проценти за користування кредитом, установа банку приймає рішення про реалізацію заставленого майна через аукціон (публічні торги). Ці операції відображаються наступними проводками:

дебет рахунків №1200, 3900 та кредит рахунку №2909 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку" - на суму виручки, яка надійшла від реалізації майна;

дебет рахунку №2909 та кредит рахунків №2217 - погашається сума заборгованості за кредитом;

дебет рахунку №2219 та кредит рахунку №6043 - здійснюється нарахування процентів.

Одночасно виконуються бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками:

дебет рахунків №9500, 9501 та кредит рахунку №9900 - списується вартість заставленого майна;

дебет рахунку №9910 та кредит рахунку №9819 - списуються страховий договір (поліс) та кредитний договір;

дебет рахунку №9031 та кредит рахунку №9900 - списується сума, яка зазначена в договорі поруки;

дебет рахунку №9910 та кредит рахунку №9601 "Несплачені клієнтами доходи" - списується сума несплачених процентів.

Якщо при реалізації предмета застави буде виручена сума, що перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог банку, різниця повертається банком заставодавцю. При цьому здійснюються наступні проводки:

дебет рахунку №2909 та кредит рахунку №1001 - на суму, виплачену готівкою;

дебет рахунку №2909 та кредит рахунку №2620 - на суму, зараховану на вклад.

Таким чином, облік операцій із споживчого кредитування у ПАТ «Ощадбанк» здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог і забезпечує необхідну інформаційну базу для аналізу.

кредитування споживчий банк портфель

3. АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙ ІЗ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ В БАНКУ

3.1 Аналіз кредитного портфеля ПАТ «Ощадбанк»

Від структури і якості кредитного портфеля банку значною мірою залежить його стабільність, репутація і фінансовий успіх. Тому необхідним є аналіз якості кредитів, їх структури та динаміки.

Загальна величина кредитного портфеля АТ «Ощадбанк» у 2008 році становила 45286291 тис. грн., у 2009 році - 38541768 тис. грн.., а у 2010 році - 40196362 тис. грн. [33]. Його динаміку можна прослідити на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Динаміка кредитного портфеля АТ «Ощадбанк» за 2008-2010 рр.

Як видно з рисунку 3.1, у 2009 році відбувся значний спад, величина кредитного портфеля зменшилась на 6744523 тис. грн., що пов'язано з негативними явищами в економіці країни, що були спричинені світовою економічною кризою. Але у 2010 році вже спостерігається приріст у 4,3%, що говорить про позитивні зміни у кредитній діяльності банку та в економіці країни в цілому.

За підсумками 2008 року кредитний портфель фізичних осіб становив 7368202 тис. грн. З фізичними особами було укладено 253084 кредитних договори. Середній розмір виданого кредиту з розрахунку на одного позичальника фізичну особу у 2008 році склав 15,2 тис. грн., що більше порівняно з попереднім роком на 5,4 тис. грн. [33].

Протягом періоду з 2008 року по 2010 рік переважали кредити надані юридичним особам. Структуру портфеля 2008-2010рр. у відсотковому відношенні подано на рисунку3.2.

Рисунок 3.2 - Структура кредитного портфеля АТ «Ощадбанк» у 2008-2010 рр.

Сума стандартної заборгованості за кредитами, наданими фізичним особам, за період з 01.01.2008 по 01.01.2009 збільшилась на 839549 тис. грн., або на 19,8%, і станом на 01.01.2009 склала 5072435 тис. грн. Сума нестандартної заборгованості за кредитами фізичних осіб станом на 01.01.2009 склала 2295767 тис. грн. і за період з 01.01.2008 по 01.01.2009 збільшилась на 1098153 тис. грн., або на 91,7 %, а саме: під контролем на 787664 тис. грн., або на 75,5 %; субстандартної на 124327 тис. грн., або на 194,4%; сумнівної на 87999 тис. грн., або на 217,3%; безнадійної на 98163 тис. грн., або на 196,8 %. Структуру кредитного портфеля за строками погашення представлено на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 - Структура кредитного портфелю фізичних осіб за строками погашення станом на 31.12.2008 року

Як видно з представленого рисунку 3.3 найбільшу долю в кредитному портфелі фізичних осіб займають довгострокові кредити, це такі як кредити на житло, автомобіль тощо. Це говорить про те, що ступінь довіри населення до банку зростає.

Станом на 31.12.2009 рік кредитний портфель склав 38541768 тис. грн., з яких фізичним особам було надано 5950192 тис. грн., а юридичним - 32591576 тис. грн.

Протягом 2009 року установами банку було надано кредитів фізичним особам на загальну суму 1734532 тис. грн., що на 3265445 тис. грн., або на 65,3%, менше, ніж у 2008 році (4999977 тис. грн.). Погашено кредитів фізичними особами на загальну суму 3120086 тис. грн., що на 6420 тис. грн., або на 0,2%, менше, ніж у 2008 році (3126506 тис. грн.). У 2009 році з фізичними особами укладено 63153 кредитні договори, що на 189931, або на 75%, менше, ніж у 2008 році (253084 договори). Середній розмір виданого кредиту з розрахунку на одного позичальника фізичну особу у 2009 році склав 17,8 тис. грн., що більше, ніж у 2008 році, на 2,6 тис. грн. [33].

Сума стандартної заборгованості за кредитами, наданими фізичним особам, за період з 01.01.2009 по 01.01.2010 зменшилась на 2049482 тис. грн., або на 40,4%, і станом на 01.01.2010 склала 3022953 тис. грн. Сума нестандартної заборгованості за кредитами фізичних осіб станом на 01.01.2010 склала 2927239 тис. грн. і за період з 01.01.2009 по 01.01.2010 збільшилась на 631472 тис. грн., або на 27,5 %, а саме: під контролем зменшилась на 321411 тис. грн., або на 17,5 %; субстандартної збільшилась на 373950 тис. грн., або у 2,99 разу; сумнівної збільшилась на 260777 тис. грн., або у 3,03 разу; безнадійної збільшилась на 318157 тис. грн., або у 3,15 рази. Структуру кредитного портфелю фізичних осіб за строками погашення можна прослідити на рисунку 3.4.

Рисунок 3.4 - Структура кредитного портфелю фізичних осіб за строками погашення станом на 31.12.2009 року

Як видно з рисунку 3.4 простежується тенденція до зниження довгострокових кредитів наданих населенню і збільшення простроченої кредитної заборгованості. Таку тенденція негативно впливає на фінансову стабільність банку та збільшує його кредитні ризики.

У 2010 році загальна величина кредитного портфелю становила 40196362 тис. грн., з них 35168709 тис. грн. кредити надані юридичним особам, а 5027653 тис. грн. - фізичним особам.

Залишок за кредитами, наданими фізичним особам, з початку року зменшився на 1869270 тис. грн., або на 37,4%, і на 31 грудня 2010 року становив 3134975 тис. грн. Його питома вага в активах з початку року зменшилась на 3,1% і склала 5,3%.

Розглядаючи динаміку виключно кредитного портфелю фізичних осіб на рисунку 3.5, можна сказати, що у 2009 році спостерігається різкий спад величини наданих кредитів, що можна прослідити також і у динаміці загального кредитного портфелю АТ «Ощадбанк».

Рисунок 3.5 - Динаміка кредитного портфелю фізичних осіб ПАТ «Ощадбанк»

Не зважаючи на те, що у 2010 році у загальному обсягу кредитного портфелю спостерігалась динаміка до збільшення, то обсяг наданих кредитів фізичним особам продовжував знижуватись, хоча і з меншою інтенсивністю, що говорить про позитивні зміни у кредитній діяльності банку.

Що стосується змін, які відбулись у структурі кредитного портфеля, за групами ризику у 2008 році, то вони характеризуються зменшенням частки кредитів, класифікованих як "сумнівні", "субстандартні" та "безнадійні", і збільшенням обсягів кредитів, класифікованих як "під контролем". Динаміку кредитного портфелю за групами ризику представлено на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6 - Динаміка кредитного портфелю за групами ризику у ПАТ «Ощадбанк» за 2008-2010 рр.

2009 рік характеризується негативними змінами у економіці країни, в тому числі і в сфері кредитування, що призвело до значного зменшення частки кредитів, що класифіковані як «під контролем», тобто відбулось збільшення ризиків для банку. Як наслідок з'явились кредити, що класифікуються як «сумнівні», при чому у 2008 році таких кредитів не було.

У 2010 році ситуація дещо стабілізувалась і відбулось зменшення як кредитів, що класифікуються як «сумнівні» так і тих, що класифікуються як «субстандартні». Це можна охарактеризувати як позитивні зміни та зменшення кредитних ризиків для банку.

Отже як свідчить аналіз кредитного портфелю ПАТ «Ощадбанк», як в цілому так і в контексті позичальників, то загальна величина кредитного портфеля з 2008 року має тенденцію до зниження, що можна пояснити економічною кризою 2008-2009 рр.

Також у ці роки спостерігається погіршення якості кредитного портфелю, тобто збільшення частки сумнівних кредитів. Величина кредитного портфеля фізичних осіб банку поступово знижується в продовж досліджуваного періоду, але у 2010 році відбулось зменшення темпів спаду.

У 2010 році майже у всіх напрямках намітилась позитивна тенденція, що свідчить про стабілізацію економічної ситуації в країні і, як наслідок, стабілізацію фінансового стану банку, а також збільшення довіри населення до банківських установ.

Джерелами фінансового забезпечення реалізації кредитної діяльності банку є залучення депозитів фізичних та юридичних осіб, міжбанківські депозити та випуск власних цінних паперів для залучення коштів. Сучасна банківська практика характеризується різноманітністю депозитних продуктів, тим самим залучає більше клієнтів готових вкласти свої кошти [5, с. 10].

В період з 2008 по 2010 роки об'єм залучених депозитів від фізичних осіб у АТ «Ощадбанк» зростає з кожним роком. Динаміку зростання можна прослідкувати на рисунку 3.7.

Таке зростання загально обсягу депозитів та обсягу депозитів від населення пояснюється збільшення попиту на депозитні продукти серед населення, а також відповідною пропозицією від банку.

Проте збільшення об'єму залучених коштів супроводжується зменшенням кредитування серед населення. Якщо банк прагне розширити і стабілізувати свої ресурси шляхом залучення депозитів, то повинен залучати дешеві депозити, тобто з низькою відсотковою ставкою.



Рисунок 3.7 - Обсяг депозитів в АТ «Ощадбанк» за 2008-2010 рр.

Для забезпечення збалансованості ресурсної бази необхідно досягнення високого рівня її диверсифікації. Диверсифікація депозитних продуктів банку повинна проводитися наступним чином: за сумами залучення коштів, за термінами залучення коштів, за способами залучення коштів, за методами залучення коштів.

Диверсифікація депозитних продуктів банку за сумами залучених коштів можна визначити як відношення загальної суми депозитів до кількості укладених договорів. Для банків, які використовують агресивне управління пасивами, характерна залежність від крупних зобов'язань. Частка крупних депозитів характеризує стабільність ресурсної бази, оскільки вплив на ресурсну базу довгострокового вилучення внеску збільшується із зростанням його розміру. При цьому крупним депозитом або борговим зобов'язанням вважається той, який перевищує середній розмір вкладень в банк.

Зростання частки крупних депозитів знижує стабільність його ресурсної бази. Наявність цієї залежності відображає вразливість банку з позиції ліквідності [34, с. 17]. Для вимірювання залежності банку від крупних зобов'язань доцільно використовувати наступну формулу 3.1.

(3.1)

Стосовно необхідності групування депозитної бази за термінами залучення коштів, то слід звернути уваги на те, що існуюча в плані розрахунків банків групування коштів на рахунках по групах клієнтів на основі права власності є не дуже інформативним. Більш аналітичним в сучасних умовах є групування коштів на рахунках клієнтів за термінами, оскільки воно дає змогу провести аналіз співвідношень активів і пасивів за термінами і за сумами, що необхідні для управління прибутковістю і ліквідністю банку: кошти на рахунках до запитання; кошти на депозитних рахунках терміном до 1 місяця; кошти на депозитних рахунках терміном від 1 місяця до 3 місяців; кошти на депозитних рахунках терміном від 3 місяців до 6 місяців; кошти на депозитних рахунках терміном від 6 місяців до 1 року; кошти на депозитних рахунках терміном понад 1 рік.