Облік та аналіз споживчого кредитування в банку

Таке групування дає змогу оцінити терміни можливого повернення коштів клієнтам і, отже, прогнозувати і регулювати ліквідність балансу банку. Необхідно переводити пасиви по згаданим вище рахункам з часом. Наприклад, якщо в банку знаходиться депозит строком на 1 рік, але до планового терміну його повернення 3 місяці, то цей депозит повинен був бути спочатку врахований на рахунку депозитів строком від 6 місяців до 1 року, потім на рахунку депозитів строком від 3 до 6 місяців і т.д. Це не завжди виправдано оскільки з великим об'ємом випуску векселів, депозитів тощо не дозволяє провести всі ці перенесення. Доцільно ввести додатково облік зобов'язань у вигляді електронної бази для повнішої картини по поверненню ресурсів [34, с. 19].

Що стосується диференціації кредитного потенціалу за способами залучення коштів, то слід зважити на те, що залучення банківських ресурсів відбувається шляхом залучення чужих коштів у формі внесків, емісії кредитних грошей, випуску цінних паперів, зокрема, депозитних сертифікатів, і боргових зобов'язань з плаваючою процентною ставкою. Ці ресурси є базою для проведення активних банківських операцій.

Ресурсна база для проведення кредитної діяльності банками багато в чому визначається конкурентними перевагами ведення відповідної банківської діяльності. Тож відповідно до цього доцільно визначити позиціонування окремих банків у загальному просторі «депозити-кредити» фізичних осіб. На рисунку 3.8 наведено позиціонування АТ «Ощадбанк» серед банків у загальному просторі «депозити-кредити» фізичних осіб за підсумками 2010 року.

Рисунок 3.8 - Позиціонування АТ «Ощадбанк» у загальному просторі «депозити-кредити» фізичних осіб за підсумками 2010 року

Відповідно до даних, що представлені на рисунку 3.8 ПАТ «Ощадбанк» має оптимальне значення залучених ресурсів, так як точка, що позначає АТ «Ощадбанк» лежить на усередненій лінії, яка у даному випадку узагальнює середнє значення залучених ресурсів банками.

Проте для більш ґрунтованого висновку також важливо знати динаміку зміни потенційної ресурсної бази, для чого слід розглянути динаміку зміни показників залучених коштів фізичних осіб та наданих кредитних коштів фізичним особам протягом 2009-2010 рр.

На рисунку 3.9 наведено позиціонування ПАТ «Ощадбанк» з урахуванням динаміки зміни таких показників серед інших банків.



Рисунок 3.9 - Позиціонування рівня фінансової стійкості АТ «Ощадбанк» за динамікою обсягу депозитів та кредитів фізичних осіб

Як видно з рисунку 3.9 отриманий попередній висновок щодо оптимальної величини ресурсної бази підтверджується. Зокрема, на досліджуваному інтервалі часу банк характеризується позитивною динамікою обсягу вкладень населення та негативною динамікою обсягу кредитів фізичних осіб, що відповідно збільшує ресурсну базу. Тож фінансовий стан АТ «Ощадбанк» є «позитивним».

Кредитна політика будь-якого банку повинна забезпечувати необхідний рівень процентної маржі, яка повинна приносити достатній прибуток банку для його розвитку. Тому банку необхідно розробляти кредитну політику, яка повинна укладатися в рамки двох протилежних граничних потреб, по-перше, рівень процентної ставки за депозитами повинен бути в достатній мірі привабливим для потенційних клієнтів; по-друге, він не повинен різко підвищувати нижню межу процентної маржі між активними і пасивними операціями банку [5, с. 12].

Можна зробити висновок про те, що стійкіші у фінансовому відношенні банки, що піклуються про свою ліквідність і платоспроможність, пропонують процент за депозитами не вище середньогалузевого. Високий процент з терміновими депозитами юридичних осіб свідчить, в першу чергу про те, що банк володіє нестабільною ресурсною базою, недостатньою для ефективних кредитних вкладень.

Такий банк прагне розширити і стабілізувати свої ресурси шляхом залучення депозитів, пропонуючи клієнтам підвищену процентну ставку. Але залучення ресурсів по підвищеній процентній ставці припускає і здійснення вкладень під більш високий відсоток, тобто вкладення, як правило, більш ризикові, і клієнти замість прибутку можуть втратити і сам депозит у разі банкрутства банку.

Проте прибутковість і ліквідність банків не досягаються автоматично. Очевидним вирішенням проблеми залучення дешевих і розміщення дорогих ресурсів є проведення такої кредитної політики банку, яка може принести найвищий дохід при розумному, з погляду керівництва банку, рівні ризику. З одного боку, керівництво банку зацікавлене у вищих доходах, які можуть бути отримані за рахунок вкладення коштів в довгострокові проекти, цінні папери сумнівної якості тощо. Проте подібні дії серйозно погіршують ліквідність банку, необхідну при поверненні депозитів і для задоволення попиту на кредит.

Для збільшення кредитного потенціалу банку необхідним є постійне зростання ресурсної бази. Але тут необхідно відзначити, що при цьому не повинна кардинально змінюватись структура власності банку, яка може привести до зміни власників банку або втрати самостійності, які можуть у свою чергу позначитися на роботі банку і відповідно на орієнтирах кредитної політики комерційного банку [1].

Кредитний потенціал комерційного банку повинен супроводжуватись збільшенням частки стабільних (постійних) джерел, у тому числі і за рахунок виділення пріоритетних клієнтів, динаміка грошових потоків яких вивчена банком.

Стабільні джерела, можна визначити як кошти, що не схильні до впливу коливань кон'юнктури ринку. Стабільна частина джерел включає термінові депозити фізичних і юридичних осіб, випущені банком сертифікати і облігації, міжбанківські депозити. Банкіри постійно зайняті визначенням тієї частини джерел, яка безболісно для банку може бути використана на цілі кредитування [27].

Кредитний потенціал банку повинен супроводжуватися збільшенням частки стабільних джерел. Стабільна частина джерел включає термінові депозити клієнтів банку. Потрібно визначити ту частину джерел, яка може бути використана на цілі кредитування. Для цього потрібно розглянути структуру залучених коштів у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Структура залучених коштів клієнтів банку у 2009-2010 роках

Рік	2009	2010
Термін залучення	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
до 1 міс.	12 092 788	49,31	13 999 313	33
від 1 до 3 міс	7 952 945	32,43	3 108 160	12,73
від 3 до 12 міс.	1 607 304	6,55	3 405 962	13,95
від 12 міс до 5 р.	2 808 639	1,31	3 818 842	15,64
понад 5 р.	62 017	0,25	88 298	0,36
Всього	24 523 693	100	24 420 575	100

Виходячи із наведених даних в таблиці 3.1 видно, що частка термінових ресурсів строком від 3 місяців в 2010 році збільшується у порівнянні з 2009 роком. Це позитивно впливає на структуру залучених ресурсів.

Тож сучасна банківська практика характеризується значною різноманітністю депозитних продуктів. Порівняно якісний аналіз структури залучених коштів за термінами дає змогу виявити з яких саме секторів економіки і на який термін надходить основна маса коштів в банк. Точнішим і економічно обґрунтованим є підхід, заснований на використанні даних за період. Кількісний аналіз структури залучених коштів банку полягає у визначенні питомої ваги кожної підгрупи або декількох підгруп в загальній сумі залучених коштів.

3.2 Прогнозування обсягів кредитного портфеля ПАТ «Ощадбанк»

Спостерігаючи статистичний зв'язок між ознаками, можна приблизно уявити значення результативного признаку в вигляді деякої функції від величини декількох факторних ознак, при цьому намагаючись, щоб дані, що спостерігаються, як можна ближче відображувалися обраною функцією.

Функція, що відображає статистичний зв'язок між ознаками, називається рівнянням регресії. Загальне значення множинної регресії складається з аналізу зв'язку між декількома незалежними змінними та залежною змінною [39].

У загальному випадку лінійну по параметрах багатофакторну модель можна представити у вигляді (формула 3.2) [43]:

yt = a0 + a1f1(t) + a2f2(t) + … + amfm(t), (3.2)

де аі (і = 0, ..., m) - невідомі оцінки параметрів аі;

yt - залежна змінна;

fі(t) - незалежні змінні;

t - період часу.

Для побудови моделі визначимо змінні: залежна змінна - обсяг кредитного портфеля (Y); незалежні змінні: обсяг ВВП України (GNP), курс національної валюти (Curr), індекс інфляції (Inf) та обсяг залучених об'єктом дослідження коштів (Dep).

Так як керівництво банку приймає рішення про обсяги кредитного портфеля на наступний період, виходячи зі стану та обсягів незалежних факторів в поточному періоді (в першу чергу, виходячи з наявної бази кредитних ресурсів), то таким чином, регресійна модель буде мати вигляд (формула 3.3):

Y(t+1) = a0 + a1GNP(t) + a2Inf(t) + a3Curr(t) + a4Dep(t) (3.3)

Вихідні дані за 24 місяці 2009-2010 років для побудови моделі наведено в Додатку Ж.

Так як вихідні дані не є однорідними, то для подальшого розрахунку моделі необхідно провести їх стандартизацію. Стандартизація необхідна для того, щоб перейти до безрозмірних величин і визначити критичний кут нахилу при переломі лінії тенденції. Стандартизація проводиться за формулою 3.4 [45]:

(3.4)

де уp - середньоквадратичне відхилення;

Р - середнє значення ряду.

Всі розрахунки будемо проводити в програмному пакеті Statistica 6.0. [38]. Таким чином, дані для стандартизації даних мають наступний вигляд у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Вихідні дані для розрахунку моделі множинної регресії

Показник	Обсяг кредитних вкладень	ВВП	Рівень інфляції	Курс національної валюти	Обсяг залучених ресурсів
Середньо квадратичне відхилення	98,22051	14074,84	0,933427	0,13213	243,9451
Середнє значення	457,4144	83664,67	100,8542	7,870429	1436,764

На основі Додатку Ж та таблиці 3.2 проведемо стандартизацію даних, та наведемо їх у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Стандартизовані дані для розрахунку багатофакторної моделі залежності кредитного портфелю

Період	Обсяг кредитних вкладень	ВВП (GDP)	Рівень інфляції (Inf)	Курс нац.валюти (Curr)	Обсяг залучених ресурсів (Dep)
На 01.01.2009	1,32598469	0,5353414	1,0110295	0,9615575	0,547126
На 01.02.2009	1,25086681	0,5848844	0,9971481	0,9615575	0,5947044
На 01.03.2009	1,17627143	0,6344394	0,9961566	0,9615575	0,6399874
На 01.04.2009	0,95703259	0,666735	0,9911989	0,9615575	0,7163173
На 01.05.2009	0,75000151	0,6907355	0,9872328	0,9512404	0,7320206
На 01.06.2009	0,55216121	0,696903	0,993182	0,9527016	0,6012462
На 01.07.2009	0,75359344	0,7598806	0,9812836	0,9613034	0,6337129
На 01.08.2009	0,88123481	0,8474923	0,9802921	0,9982772	0,6418082
На 01.09.2009	0,84050587	0,8797161	0,9902074	1,0009454	0,6896149
На 01.10.2009	0,6978453	0,8998441	0,9911989	0,9996749	0,8016751
На 01.11.2009	0,65346541	0,8703813	0,993182	0,9972481	0,833404
На 01.12.2009	0,59259719	0,8316313	0,9911989	0,997769	0,9725326
На 01.01.2010	0,66078482	0,7504979	1,0001227	0,9998273	0,9050268
На 01.02.2010	0,68865232	0,6736913	1,0011142	0,9984043	0,9429558
На 01.03.2010	0,71522342	0,6938312	0,9911989	0,9901455	0,9562029
На 01.04.2010	0,74047623	0,7538207	0,9793005	0,9902599	0,9900909
На 01.05.2010	0,66270211	0,8834095	0,976326	0,9901582	1,0137983
На 01.06.2010	0,6242359	0,967519	0,978309	0,9878585	0,9721547
На 01.07.2010	0,55687029	1,0325166	0,9802921	0,9861051	0,9118992
На 01.08.2010	0,48415067	1,0478755	0,9941735	0,985203	0,7848191
На 01.09.2010	0,71793212	1,0569475	1,0110295	0,9886844	0,8463755
На 01.10.2010	0,80977881	1,044744	0,9872328	0,9884429	0,9948606
На 01.11.2010	0,89218986	1,0733463	0,9852497	0,9917973	1,0539629
На 01.12.2010	0,86192628	1,0863147	0,9902074	0,9948085	1,1487996

Виходячи з таблиці 3.3 побудуємо графік, на якому наочно буде зображено зміну залежної та незалежних змінних в динаміці на рисунку 3.10.



Рисунок 3.10 - Графік динаміки змінних моделі

Таким чином, наочно видно, що найбільш впливовим фактором, від якого залежить обсяг кредитного портфеля - це обсяг залучених коштів банку, так як саме вони є основою для обсягу кредитних вкладень. Також впливає ріст ВВП країни. При високих темпах росту складається сприятлива ситуація для того, щоб фізичні особи брали кошти в кредит. Використовуючи програмний пакет Statistica 6.0, отримаємо наступні результати оцінок параметрів моделі (таблиця 3.4) та побудуємо модель:

Таблиця 3.4 - Параметри моделі

N=23	Beta
Intercept	-0,135905
GDP	-0,0520899
Inf	0,127499
Curr	-0,007667
Dep	0,987919

Таким чином, модель буде мати наступний вигляд (формула 3.5):

Y(t+1)=-0,135905-0,0520899 GDP(t)+0,127499 Inf(t)- 0,007667 Curr(t)+0,987919 Dep(t) (3.5)

Економічний зміст коефіцієнтів аі полягає в тому, що вони показують на скільки одиниць зміниться залежний фактор Y, якщо незалежний фактор Хі зміниться на одиницю.

Важливим моментом в аналізі багатофакторної моделі є з'ясування істотності впливу незалежного фактора Хі на Y. Цей вплив можна оцінити за допомогою перевірки істотності відмінності від нуля коефіцієнта аі. Якщо коефіцієнт аі дійсно відмінний від нуля, то вважається, що фактор Хі істотно впливає на Y, у противному випадку його вплив невеликий та його можна виключити з моделі з метою її спрощення [27].

Таким чином, можна зробити висновок про істотний вплив на обсяг кредитного портфеля фізичних осіб (залежну змінну) всіх незалежних факторів, при цьому найвпливовішим фактором (а4=0,987919) є саме внутрішній - обсяги залучених коштів банку. Саме знання про кількість доступних кредитних ресурсів банку дає можливість спрогнозувати обсяги кредитних вкладень банку на наступний період. Також значно впливає на обсяги кредитних вкладень банку рівень інфляції (а2=0,127499).

Для того, щоб повернутися від стандартизованих значень до значення обсягу кредитного портфеля, необхідно скористатися формулою 3.4 та з неї вивести значення Рі. Кореляція факторів один з одним (тобто їх взаємозв'язок) наведена в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Кореляція факторів моделі

Variable	GDP	Inf	Curr	Dep
GDP	1,000000	-0,306099	0,564574	0,610621
Inf	-0,306099	1,000000	-0,135637	-0,319730
Curr	0,564574	-0,135637	1,000000	0,643121
Dep	0,610621	-0,319730	0,643121	1,000000

З таблиці 3.5 можна зробити висновок, що фактори майже не корелюють, що позитивно впливає на вірогідність моделі. Виключення складає лише більш істотний вплив рівня ВВП та курсу національної валюти на обсяги депозитів банку. Це пов'язано з тим, що за умов позитивного росту ВВП, а тобто й покращення економічної ситуації, населення активніше вкладає свої кошти в банківські установи, ніж за умов застійних явищ в економіці.

Для оцінки підібраної лінійної множинної моделі та ступеня її адекватності реальному економічному процесу використовують розрахунок коефіцієнту множинної кореляції Multiple R. Цей коефіцієнт розраховується за формулою 3.6:

(3.6)

Чим ближче коефіцієнт множинної кореляції Multiple R до 1, тим краще підібрана модель для опису залежності між досліджуваними економічними явищами.

Значення коефіцієнта множинної кореляції, розрахованого у прикладному пакеті Statistica 6.0, дорівнює Multiple R=0,990584, отже модель можна використовувати для прогнозу.

Проведемо аналіз моделі на наявність тренду. Для аналізу наявності тренда використовуються F-критерій Фішера та метод Фостера-Стьюарда [45].

F-критерій Фішера застосовується для наявності тренда в дисперсії. Для цього початковий ряд ділиться на дві сукупності, які можуть перетинатися. Після цього знаходяться дисперсії рядів S21 та S22 і знаходиться значення F-критерію Фішера за формулою 3.7:

 (3.7)

Якщо F < Fa (m1, m2) при заданому рівні б, m1, m2, де m1 - кількість елементів в першому ряді, m2 - кількість елементів в другому ряді, то гіпотеза про наявність тренда не підтверджується і можна вважати, що такого тренда немає. В іншому випадку тренд в дисперсії існує.

Використовуючи програмний пакет Statistica 6.0, отримаємо наступні результати: F-критерій Фішера, F = 4,18, рівень б = 0,05. Порівняємо зі значенням за таблицею (Додаток З): Fа (15; 12) = 2,48. Таким чином F > Fa (m1, m2), тобто тренд в дисперсії існує.

Зараз визначимо наявність тренда в середньому. Для цього використаємо метод Фостера-Стюарта.

У досліджуваному ряду обчислюємо значення ui та li за такими формулами 3.8 та 3.9:

(3.8)

(3.9)

Після цього обчислюються величини Sі, dі, S, d за формулами 3.10, 3.11, 3.12, 3.13:

Sі = uі + lі (3.10)

dі = uі - lі (3.11)

(3.12)

(3.13)

В результаті досліджень отримуємо таблицю в Додатку И. Розрахуємо значення критерію за формулами 3.14, 3.15, 3.16:

(3.14)

(3.15)

(3.16)

де n1 - кількість позитивних значень;

n2 - кількість від'ємних значень.

Таким чином проведемо розрахунки (формули 3.17-3.21):

. (3.17)

. (3.18)

. (3.19)

. (3.20)

. (3.21)

Таким чином, після проведених розрахунків порівняємо отримані значення td та ts з табличним ta (Додаток І) б=0,05, тобто ta=2,07.

Таким чином, td > ta та ts > ta, тобто можна зробити висновок, що тренд існує в середньому.

Також для перевірки моделі на адекватність треба оцінити її похибки. Так, у Додатку К наведені похибки прогнозу обсягу кредитного портфеля, розраховані у прикладному пакеті Statistica 6.0.

Похибки моделі та розподіл цих похибок графічно зображені на рисунках К.1 та К.2 Додатку К.

Як можна побачити з рисунку К.1 похибки моделі не досить широко розповсюджені на графіку та коливаються у проміжку від -2 до 1,5.

У цілому, розподіл похибок за моделлю можна представити наступним рівнянням, що отримано в результаті розрахунків в прикладному пакеті Statistica 6.0 [38] (формула 3.22)

Residuals = 0,00156 + 0,01874 У (3.22)

Більш наглядно побачити розподіл помилок моделі можливо на рисунку К.2. Як можна побачити найбільша чистина похибок у проміжку -1,0 - +1,0, це свідчить про те що запропонована модель дає дещо оптимістичний прогноз динаміки темпів зростання індексу. У цілому більшість точок розподілу дають досить вірогідну прогнозну оцінку, що говорить про можливість використання наведеної моделі для прогнозу.

Таким чином зазначимо наведену модель як, спроможну надати вірогідний прогноз обсягу кредитного портфеля банку, за умови постійного коригування моделі відповідно до зовнішніх факторів впливу.

3.3 Удосконалення методичних підходів до аналізу і контролю споживчого кредитування в банку

Кредитні операції. відносяться до найприбутковіших і водночас найризикованіших видів діяльності банку, які пов'язані не лише з ризиком від проведення власних операцій, але й залежать від можливої зміни фінансового стану клієнтів. Ризик неповернення позичальником банківських коштів притаманний всім банківським установам. Але, здійснюючи свою діяльність, банкам важливо не взагалі уникнути ризику, а передбачити та знизити його до мінімального рівня.

Для недопущення ситуації, коли конкретний кредит стає проблемним, банк повинен наглядати за виконанням умов кредитної угоди, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням кредиту, підтримуючи тісний зв'язок з позичальником та гарантом повернення кредиту протягом всього періоду користування кредитом. Для цього щоквартально (за необхідності щомісячно) на основі звітних даних позичальника його кредитоспроможність аналізується. Одночасно перевіряється, зазвичай на місцях, наявність забезпечення та цільового використання кредитованих цінностей. При цьому використовуються всі види бухгалтерської звітності та іншої інформації, що надходить як від позичальника, так і з інших джерел. Слід пам'ятати. що дані звітності позичальника можуть не відповідати дійсному його фінансовому стану, переважно банк не має засобів для перевірки достовірності отриманої інформації [41].

Велике значення у наданні кредиту має кредитна історія позичальника, яка досить тривалий час формувалася банками самостійно без наявності законодавчої бази [49].

Цивілізованою формою розширення інформаційного поля для банків та їх економічних агентів з метою подальшого його аналізу для прийняття управлінських рішень може стати моніторинг позичальників. Основою моніторингу повинен бути комплексний підхід.

Моніторинг доцільно проводити за двома напрямами:

- надати банкам можливість побачити реальну картину повернення кредитів, адресно й ефективно використовувати фінансові потоки.

- доцільною є організація моніторингу вартості кредитів, що їх надають банки регіону. Доступність такої інформації створить передумови для формування економічно обґрунтованої процентної ставки на кредити, в кінцевому підсумку, сприятиме зниженню процентних ставок у регіоні [48].

Контроль за своєчасністю та повнотою надходження коштів у рахунок погашення боргу за кредит та відсотків на нього проводиться на основі бухгалтерських записів. Для спостереження за своєчасним погашенням позичальником заборгованості з кредиту, працівник кредитного підрозділу банку повинен складати перелік сум платежів за строками. Подібна інформація узагальнюється, аналізується і систематизується у вигляді кредитної справи позичальника [24].

Аналіз ситуації свідчить, що останніми роками у структурі кредитних портфелів банків простежується негативна тенденція до збільшення частки проблемних кредитів.

Тому для підвищення якості активів банкам необхідно вдосконалити внутрішньобанківський контроль кредитної діяльності, створивши ефективну систему управління кредитним ризиком, а саме:

- здійснювати єдину кредитну політику;

- застосовувати політику ціноутворення на кредити;

- постійно проводити фінансовий моніторинг позичальників, перевірки наявності та стану заставленого майна;

- постійно аналізувати і перевіряти стан грошових потоків позичальника;

- дбати про відповідність кредитної документації вимогам законодавства України [4].

Крім того, сучасні тенденції розвитку економіки, поступова ліквідація заборгованості з виплати зарплат, пенсій, а також виплата соціальних дотацій призвели до збільшення попиту населення на товари тривалого користування, а зниження банківських процентних ставок попиту на споживчі кредити.

Тому пріоритетним для багатьох банків стало кредитування фізичних осіб із більшою диверсифікацією та меншим ризиком неповернення кредитів. Але, як свідчить практика, впроваджуючи цей вид кредитування, банки стикаються з багатьма проблемами, вирішити які може допомогти лише добре налагоджений контроль. Серед таких проблем недостатній досвід роботи кредитних працівників з населенням; невідпрацьована методика нормування праці та оцінки чисельності працівників банку, які повинні займатися роздрібним споживчим кредитуванням; недостатня стандартизація операцій роздрібного кредитування, а відтак, трудомістке оформлення та супроводження окремого кредиту, непродуктивні витрати часу працівників; відсутність адаптованої методики оцінки праці та мотивації кредитних працівників у роботі з незначними за обсягом кредитами.

Тому банк, який намагається зайняти цю, найперспективнішу в сучасному кредитуванні нішу має удосконалювати методи адміністративного і внутрішнього контролю, а саме [24]:

- контролювати процес добору кадрів, спираючись на досвід зарубіжних банків;

- перевіряти ефективність обраної системи заохочення кредитних працівників, правильність критеріїв оцінки їх роботи при роздрібному кредитуванні;

- удосконалювати контроль за допомогою нового програмного забезпечення, яке б відповідало обсягам інформації щодо роздрібного кредитування;

- проводити періодичні суцільні перевірки діяльності працівників роздрібного кредитування з метою виявлення порушень, недоліків і прорахунків банку;

- розробити та контролювати ліміти роздрібного кредитування, такі як максимальна сума кредиту "в одні руки", враховуючи при цьому кредитну заборгованість інших членів сім'ї позичальника тощо;

- впровадити специфічну внутрішньобанківську звітність для роздрібного кредитування, яка б дала змогу оцінювати пов'язані з ним ризики банку.

Для здійснення ефективного контролю за виконанням кредитного договору є відповідальний працівник комерційного банку, зобов'язаний сформувати кредитну справу позичальника за розділами. Неможливо здійснити контроль за всіма змінами, які відбуваються на підприємстві навіть протягом одного дня. Кваліфікований спеціаліст повинен мати швидкий доступ до фінансової інформації та кредитної справи клієнта, ознайомлення з якою може зайняти тривалий час, щоб прослідкувати зміни у його операціях, фінансовому стані тощо. Тому важливо вести картку на якій зазначається головна інформація про позичальника [48].

Супроводжуючи кредит на протязі усього терміну дії кредитної угоди банки зобов'язані щоквартально здійснювати оцінку фінансового стану та аналізувати можливість вчасного повернення кредиту. В процесі використання кредиту постійно перевіряється цільове направлення, дотримання умов договору, досить ретельно контролюється проведення розрахунків у встановлені терміни, зазначені в договорі за основною сумою боргу та відсотками. За необхідності, банк може перевірити бухгалтерські та фінансово-розрахункові документи для визначення доцільності витрачання коштів. Аналіз банківського рахунку та показників фінансового стану позичальника є індикаторами зміни кредитного ризику. Комп'ютеризація системи платежів дозволяє відслідкувати всі розрахунки і позичальника, що дає можливість підвищити якість контролю. Особлива увага комерційного банку приділяється дотриманню принципів кредитування, виявленню проблемних кредитів та розробленню заходів реструктуризації заборгованості, аналізу якості та структури кредитного портфелю банку, а також здійсненню контролю за кредитним ризиком. Щомісяця або в разі кожної пролонгації банкам рекомендується перевіряти схоронність об'єкту застави, про що обов'язково складається акт або довідка та за потреби переглядається його вартість. В разі відсутності документів на заставу чи невиконанні перевірки банки зобов'язані формувати резерв на всю суму виданого кредиту [46].

Основна мета супроводу кредитів полягає в тому, щоб відповідальний працівник на ранніх стадіях виявив загрозу та причину настання фінансових труднощів у позичальника стосовно виконання зобов'язань перед банком, проаналізував доцільність пролонгації та розробив і впровадив разом з позичальником превентивні заходи для стабілізації його фінансового стану. Кожен з банків повинен мати у своєму арсеналі комплекс заходів, спрямованих на уникнення або зниження рівня кредитних ризиків.

У разі невиконання позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитною угодою щодо своєчасного повернення кредиту, його цільового використання, а також стосовно надання звітності необхідної інформації, банк має право [49]:

- підвищити процентні ставки і застосувати штрафні санкції;

- попередити про припинення подальшого кредитування, якщо у погоджені строки не будуть виконані пропозиції банку:

- припинити подальшу видачу кредиту, передбачену кредитною угодою;розірвати кредитну угоду і достроково стягнути кредит;

- звернутися з позовною заявою.

Стосовно неплатоспроможних позичальників відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», банк, якщо інші заходи щодо повернення боргу виявилися безрезультатними, повинен надіслати до суду письмову заяву для порушення справи про банкрутство позичальника. Слід зазначити, що порушення справи про банкрутство позичальника є для банку у більшості випадків недоцільним, оскільки у такому випадку повинні задовольнятися вимоги і інших кредиторів до боржника. Обов'язком працівника кредитного підрозділу банку є виявлення на ранніх стадіях ознак зародження фінансових труднощів позичальника і вжиття відповідних заходів щодо виправлення становища і захисту інтересів банку. У цьому сенсі проблемні кредити можна визначити як такі, з яких виникла аргументована підозра про їхнє можливе непогашення в строк. Більшість банків прагне не доводити розгляд своїх справ до господарського суду, а самим вживати всі можливі заходи щодо своїх виданих кредитів. У зв'язку з цим робота, спрямована на зниження кредитних ризиків, набуває особливо важливого значення [26].

У разі визнання господарським судом позичальника банкрутом, комерційний банк списує безнадійну заборгованість за рахунок спеціального резерву. Порушення банком справи про банкрутство свідчить про халатну роботу працівників банку та їх непрофесіоналізм, що підриває репутацію кредитора. Розгляд претензій всіх кредиторів, а також реалізація заставленого майна, порушення справи про банкрутство боржника може затягнутися на довгий термін та значно збільшить затрати банку. Тому супровід кредиту висококваліфікованими працівниками допомагає банку як заощадити кошти, так і не втратити своєї стабільності та репутації.

Проведення своєчасних розрахунків з банком спонукає позичальника також здійснювати контроль за ступенем окупності, прискоренням оберненості, цільовим та ефективним використанням кредиту, оборотних коштів, забезпеченням виробництва конкурентоспроможної продукції, а також вимагає запобігати недоцільного нагромадження запасів та знаходити найкращі канали реалізації продукції, винайти ресурси для іммобілізації внутрішніх резервів та спрямовувати діяльність на отримання максимально можливого прибутку з одночасним уникненням надмірних ризиків, виявляти вразливі місця та розробляти шляхи їх усунення [24].

Даний аналіз базується на оцінці грошових потоків, майна підприємства з метою визначення стану ліквідності засобів, структури власних та залучених коштів, частки власної суми оборотних коштів у загальній сумі, реальної вартості основних засобів, ефективності використання засобів підприємства, можливості швидкого погашення короткотермінових зобов'язань, рівня рентабельності та прибутковості діяльності підприємства тощо. Також важливим є проаналізувати зміни, виявити причини та впровадити заходи щодо іммобілізації резервів для стабілізації та покращення фінансового стану підприємства.

Ступінь кредитного ризику змінюється залежно від вибраного забезпечення кредиту. Банк має зробити зважений висновок щодо забезпечення за тим чи іншим позичальником. Свої позитивні й негативні сторони мають договори застави, страхування, поруки. Договір застави передбачає конкретне ліквідне майно, нерухомість, а звідси й проблеми контролю за їх станом. Договір страхування потребує моніторингу фінансового стану страхової кампанії, який часом здійснити непросто. Договір поруки (гарантії) пов'язаний із конкретними грошовими коштами фінансово стійких контрагентів і, знову ж таки, моніторингом. На нашу думку, слід застосовувати всі інструменти в комплексі. Крім того, у кожному конкретному випадку перевагу має певний вид забезпечення. Наприклад, при кредитуванні фізичних осіб - страхування, при кредитуванні малого і середнього бізнесу - порука, гарантія, при кредитуванні постійних великих клієнтів - застава [44].

Банки намагаються давати кредити під заставу нерухомого майна, що знаходиться у власності заставника, або ліквідні цінні папери. Проте банки ризикують, адже, наприклад, векселі можуть виявитися фальшивими, як і документи на об'єкт нерухомості. І пізніше виявляється, що будинок, який за наданими документами знаходиться у власності заставника, насправді належить третій особі [30]. Таким чином, перш ніж прийняти до забезпечення об'єкт нерухомості, або інші заставне майно, банк повинен провести моніторинг щодо цього майна з метою виявлення ступеню ліквідності застави та дійсних його власників для попередження ймовірності кредитних махінацій з боку позичальника.

При виявленні проблемного кредиту вимагати від позичальника надання необхідної поточної фінансової інформації, інформації оперативного обліку, інших матеріалів; провести їхній детальний аналіз і порівняння з матеріалами кредитної справи. Особливу увагу при цьому слід звернути на такі симптоми, як різке зростання дебіторської заборгованості, зменшення частки короткострокових активів, непропорційне зростання короткострокової заборгованості, зниження, коефіцієнта ліквідності, збільшення частки основного капіталу в сумі активів, зниження обсягу продаж, виникнення збитків від операційної діяльності. Насторожуючими факторами є заміна ключових працівників, непослідовність керівництва, наявність не змонтованого обладнання, незайнятого персоналу, надмірних запасів повільна реакція на погіршення ринкових умов, втрата важливих клієнтів та інші [46].

Загалом, супровід кредиту повинен включати наступні етапи:

- контроль платіжних доручень позичальника: кредитний відділ перевіряє цілі наданих платежів та відповідність їх умовам договору;

- контроль своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків: відповідальний працівник за допомогою операційної банківської системи отримує графік погашення кредиторської заборгованості, та, якщо позичальник є клієнтом банку, може проаналізувати стан його поточного рахунку та фактичне надходження платежів в порядку розрахунку за кредитними зобов'язаннями. За п'ять днів до моменту здійснення платежу працівник банку зв'язується з клієнтом та з'ясовує спроможність вчасно здійснити розрахунки, тим самим нагадавши йому про платіж;

- перевірку фінансового стану позичальника;

- перевірку заставленого майна: працівник кредитного відділу повинен перевіряти стан застави та її якісні характеристики, наявність необхідної документації та можливість в будь-який час отримати забезпечення в разі необхідності звернутися до суду;

- розрахунок відсотків за кредитом: враховуючи надійність клієнту та зміни ринкових умов може бути прийняте рішення про зміни відсоткової ставки за кредитом;

- зміни та доповнення до кредитного договору з погодженням сторін;

- пролонгацію кредитного договору: в разі неспроможності здійснити платіж може висуватися пропозиція за заявою клієнта з зазначенням причин, строку та порядку погашення пролонгованої суми;

- особливо ретельну перевірку позичальників, що отримали значні кредити;

- збільшення частоти перевірок при підвищенні кредитного ризику;

- збільшення кількості перевірок в період загального спаду економіки або галузі в цілому;

- здійснення супроводу до моменту повного розрахунку за кредитом.

Порядок та терміни здійснення перевірки заставленого майна необхідно зазначати у внутрішніх інструкціях, банку. Доцільно створити єдину електронну систему ненадійних позичальників, до якої право доступу мали б всі банки України. У невідповідальних працівників кредитного відділу, помилки яких були причиною надмірних ризиків у кредитній діяльності, необхідно перевіряти кваліфікацію. Також, аналіз прийнятих рішень та контроль за оцінкою фінансового стану позичальника доцільно було б здійснювати іншим працівникам, які не ведуть даного клієнта.

Зростання рівня проблемних кредитів та необхідність поповнення ресурсної бази зумовлює необхідність проведення банками спеціалізованого моніторингу депозитного потенціалу фізичних осіб на регулярній основі. Головна мета організації моніторингу полягає в забезпеченні повною, своєчасною і достовірною інформацією, необхідною для вироблення комплексу заходів для ефективного залучення приватних заощаджень у депозитний портфель банку.

Для мобілізації і найбільш повного використання заощаджень населення як інвестиційного ресурсу першочергового значення набуває комплексне вивчення складу потенційних інвесторів, їхніх пріоритетів у розміщенні заощаджень, достовірна оцінка реальних можливостей мобілізації накопичення ними коштів. З цією метою розроблена система діагностики ринку заощаджень на основі даних постійно діючого моніторингу, результати якого дозволяють реально оцінити ситуацію і позиції вкладників, але і, більш того, передбачити і сформувати стратегію розвитку ощадного ринку на довгострокову перспективу.

Основними правилами організації банківського моніторингу ринку заощаджень населення є наступні: проведення моніторингу має бути цілеспрямованим; моніторинг має проводитись системно; моніторинг має проводитись комплексно; спостереження за об'єктом має здійснюватись безперервно [34].

Організація спеціалізованого моніторингу передбачає збирання інформації за наступними трьома напрямами: моніторинг ключових загальноекономічних показників, моніторинг ощадних переваг населення і моніторинг середовища ринку (рисунок 3.11).



Рисунок 3.11 - Основні напрямки моніторингу депозитного потенціалу фізичних осіб

Одержані в процесі реалізації моніторингу результати мають велике практичне значення і повинні використовуватися в банку за наступними напрямами:

- як джерело інформації для створення і поповнення бази даних банку з метою їх наступного аналізу та оцінки депозитного потенціалу населення, а також стану ринку особистих заощаджених ресурсів;

- як основу для прийняття обґрунтованих практичних рішень і здійснення оперативного контролю з метою поліпшення балансу ринкових важелів і стимулів, а також підвищення передбачуваності наслідків регулювання в даній сфері;

- як базу первинних даних, необхідних для формування науково обґрунтованої депозитної політики банку і довгострокової стратегії, а також для прогнозування подальшого розвитку ринку заощаджень населення [34].

Проведення моніторингу депозитного потенціалу фізичних осіб дасть змогу банку досягти головної мети депозитної політики щодо залучення заощаджень населення та їх трансформації у мобілізований кредитний потенціал, забезпечити діюче й оперативне регулювання депозитної діяльності ринку, а також конкретизувати кінцеві цілі та способи удосконалення оцінки функціонування ринку депозитів.

Отже, основним методом фінансового забезпечення реалізації кредитної політики банків на сучасному етапі розвитку економіки має бути диверсифікація кредитного потенціалу банку шляхом впровадження нових депозитних продуктів і залучення нових клієнтів. При цьому диверсифікація депозитних продуктів банку повинна проводитись за сумами залучених коштів, за термінами, за способами та за методами залучення коштів.

Впровадження даних заходів та здійснення супроводу кредитів висококваліфікованими працівниками із застосуванням найсучасніших методів та усуненням суб'єктивізму, допоможе банку уникнути можливих збитків. Компетентність кредитних менеджерів забезпечить імідж та стабільність банківської діяльності. Чітко налагоджена система контролю за кредитами дозволить швидко виявити та відреагувати на найменші негативні зміни, що ведуть до збільшення ризику неповернення коштів. Супровід кредитів та постійний аналіз кредитного портфелю банку забезпечать не тільки стабільність банківської системи загалом, а й національної валюти та економіки в цілому.

Кредитний портфель зазвичай є головним джерелом доходів банку і одночасно головним джерелом ризику при розміщенні активів. Від структури і якості портфеля значною мірою залежить стійкість банку, його репутація, його фінансовий успіх.

Таким чином, банки ведуть детальний аналіз і суворий контроль за якістю позик у портфелі, проводять незалежну експертизу, виявляють випадки відхилення від прийнятих стандартів і мети кредитної політики банку. Кредитні працівники повинні: аналізувати склад портфеля з метою виявлення надмірної концентрації кредитів у певних галузях чи у окремих позичальників, а також проблемних позичок, які потребують втручання з боку банку.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Забезпечення безпеки і збереження здоров'я на виробництві - складна комплексна програма, яка не може бути вирішена без фундаментальної правової бази. Основним законодавчим документом є закон України "Про охорону праці", прийнятий Верховною Радою України в 1992 році. Після внесених змін цей закон вийшов в новій редакції в 2002 році.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [65].

Головною задачею охорони праці користувачів ЕОМ є максимальне зменшення дії небезпечних і шкідливих чинників, підвищення продуктивності праці. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, де центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення її безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також призводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно призводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

Основні принципи державної політики в області охорони праці надані в статті четвертій теперішнього закону і базуються на наступному:

- пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повна відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення повного і всебічного технічного контролю за станом виробництва, технологій і продукції;

- комплексне рішення задач охорони праці на підставі загальнодержавних, галузевих, регіональних програм з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики;

- соціальний захист працівників, повне відшкодування збитку особам, потерпілим від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- встановлення єдиних нормативів з охороні праці для всіх підприємств, суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності і видів діяльності;

- пристосовування трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я і психологічного стану;

- використовування економічних методів в управлінні охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків і інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності органів державної влади, організацій, установ, об'єднань громадян, а також співпраця і проведення консультацій між власниками і працівниками (їх представниками), між всіма соціальними групами в період ухвалення рішення в області охорони праці на місцевому і державному рівнях;

- використовування міжнародного досвіду організації робіт з метою поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародної співпраці [65].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надане в таблиці 4.1 [66].

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
Шум	Принтери, сканери, систем-ні блоки ЕОМ	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень виброшвидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захво-рювання органів зору, серцево-судинної системи	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'-яного тиску, галь-мування рефлексів	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове, інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Екран комп'ютера	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- = 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Проводка, штучне освітлення	Поразка електричним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

4.2 Промислова санітарія

4.2.1 Метеорологічні умови

В даному розділі розглядається діяльність користувача ЕОМ при виконанні дипломної роботи у фінансовому відділі.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 8 = 48 м2; об'їм: V = 6 8 3,6 = 172,8м3. Згідно з [67], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, сім робочих місць, таким чином необхідна площа: Sнеобх. = 6 7 = 42м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [67]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [68], виходячи з таких чинників: категорії тяжкості робіт по енерговитратах, періоду року.

При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Период роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0С	Відносна вологість %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	22 - 24	40 - 60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря. Вид опалювання - центральний [69]. Джерела надходження води -- міський водопровід, діюча каналізація -- господарсько-побутова [70].

4.2.2 Шум

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [71] в приміщеннях при роботі операторського типу за ПК рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали.

4.2.3 Електромагнітне випромінювання

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами: електростатичного поля, слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц), рентгенівського випромінювання, ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [72], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [73], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [74]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

4.2.4 Виробниче освітлення

В приміщенні, що вивчається, передбачено природне і штучне освітлення. За якнайменшим розміром об'єкту розрізнення, встановлюємо розряд зорових робіт - III, підрозряд зорових робіт -"в", контраст об'єкту розрізнення з фоном - малий, характеристика фону - світлий [75].

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

, (4.1)

де енIV - коефіцієнт природної освітленості для IV пояса світлового клімату;

eнIII - коефіцієнт природної освітленості для III пояса світлового клімату (2,0);

m - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

с - коефіцієнт сонячної клімату (1 ч 0,75).

.

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=6 м, В= 8 м, H=3,6 м визначаємо по формулі:

, (4.2)

де ок - світлова характеристика вікна ок = 13,5;

кз - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, кз = 1,4;

Sп - площа підлоги приміщення; Sп = L·В= 6 · 8 = 48м2;

кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, кзд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r1 =3,0.

, (4.3)

де ф1 - коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло ф1 = 0,8;

ф2 - коефіцієнт, що враховує вид палітурки; ф2 = 0,8;

ф3 - коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; ф3 = 1;

ф4 - коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; ф4 = 0,65.

0,8·0,75·1·1,0 =0,6.

Сумарна площа світлових отворів S0 = 9,072 м2. Фактична площа світлових отворів дорівнює 10 м2, що відповідає вимогам.

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-4. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin дорівнює 300 лк. Основні характеристики освітлення, передбачені в приміщенні, надані в таблиці 4.3 [75].

Таблиця 4.3 - Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО, ен, %	Мінімальна освітленість Еmin, лк
48	IIIв	бічне	1,8	300

4.3 Організація безпечних умов праці

4.3.1 Ергономічні вимоги до робочого місця

При організації робочого місця користувача ЕОМ необхідно забезпечити відповідність всіх елементів робочого місця і їх розташування ергономічним вимогам [76], характеру і особливостям трудової діяльності. Правильна поза і положення рук є досить важливим для виключення порушень в опорно-руховому апараті і виникнення синдрому постійних навантажень. Тому, вибрана оптимальна робоча поза: стопи ніг - на підлозі, стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястки - є зігнутий під кутом не більше 20 град., нахил голови - 15 - 20 град. щодо вертикальної площини [76].

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їх розташування ергономічним вимогам [76], а також характеру і особливостям трудової діяльності. Для виключення порушень в опорно-руховому апараті і виключення виникнення синдрому постійних навантажень, правильна поза і положення рук є досить важливим. Тому, вибрана оптимальна робоча поза: стопи ніг - на підлозі, стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястки - є зігнуті під кутом не більше 20 град., нахил голови - 15 - 20 град. щодо вертикальної площини.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20 0. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60 0 [76].

4.3.2 Електробезпека

ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухозаземленною нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. Електробезпека ЕОМ забезпечується комплексом конструктивних, схемноконструктивных і експлуатаційних засобів і способів захисту [77].

Експлуатаційні заходи захисту ґрунтуються на дотриманні правил техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступних запобіжних засобів:

- не підключати і не відключати роз'єми кабелів при включеній напрузі мережі;