Облік, аналіз та контроль розрахунків по оплаті праці в установах по пенсійному забезпеченню на прикладі Управління Пенсійного Фонду України в Новгородківському районі

за вислугу років на державній службі, яка виплачується щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг. Її розмір залежить від стажу державної служби:понад 3 роки - 10 %;понад 5 років - 15 %;понад 10 років - 20 %;понад 15 років - 25 %;понад 20 років - 30 %;понад 25 років - 40 %;

за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності - у розмірі відповідно 15 і 20% посадового окладу;

за почесне звання « заслужений » у розмірі 15 % посадового окладу.

Розміри надбавок обґрунтовуються відповідними розрахунками, підтверджуються необхідними документами та оформляються наказами керівника установи. Це і є підставою для бухгалтерії при нарахуванні надбавок. Згідно з наказом на підставі табеля відпрацьованого часу провадиться додаткова оплата і за роботу в святкові та неробочі дні, а також за роботу в нічний час.

Нарахування заробітної плати розглянемо на прикладі працівників управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі.

Приклад 1. Нарахування зарплати заступнику головного бухгалтера Карпенко О.П. здійснюється по погодинній оплаті праці.

Згідно штатного розкладу , затвердженого начальником Головного управління, бухгалтеру затверджено оклад в сумі 172 грн. (за 22 дня березня - 176 годин = 172 грн.),

за ранг (13 ранг) надається надбавка в розмірі - 55 грн. ,

надбавка за вислугу років понад 5 років становить 15 % і складає - 34,05 грн. (172 + 55 * 15 %) ,

надбавка за інтенсивність нараховується на оклад + ранг = 50 % - 113,50 грн. ,

премія за лютий 25 %в розрахунок включається оклад, ранг, вислуга і персональна надбавка (172,0+ 55,0+ 34,05 + 113,50 * 25 %) - 93,64 грн.

Загальна сума нарахованої заробітної плати складає - 393,90 грн. (172,0+55,0+34,05+113,50+93,64).

Приклад 2. Нараховуємо зарплату головному спеціалісту - економісту відділу надходження доходів Друзенко Т.О.

Згідно штатного розкладу , затвердженого начальником Головного управління, головному спеціалісту затверджено оклад в сумі 158 грн. (за 22 дня березня - 176 годин = 158 грн.),

за ранг (13 ранг) надається надбавка в розмірі - 55 грн. ,

надбавка за вислугу років понад 5 років становить 15 % і складає - 31,95 грн. (158 + 55 * 15 %) ,

надбавка за інтенсивність нараховується на оклад + ранг = 40 %(158+55*40%) - 85,20 грн. ,

премія за лютий 25 %в розрахунок включається оклад, ранг, вислуга і персональна надбавка (158,0+ 55,0+ 31,95 + 85,20 * 25 %) - 82,54 грн.

Загальна сума нарахованої заробітної плати складає - 412,69 грн. (158,0+55,0+31,95+85,20+82,54).

Приклад 3. Нараховуємо зарплату головному спеціалісту -системотехніку відділу персоніфікованого обліку Бондаренко В.В. здійснюється по погодинній оплаті праці.

Згідно наказу № 68 від 12.03.04р. Бондаренко В.В. пропрацював 14 днів, згідно штатного розкладу , затвердженого начальником Головного управління, йому затверджено оклад в сумі 152 грн. визначаємо середньоденний заробіток 152,0: 22 роб.дні = 6,91 грн,

Оплата за робочі дні 14 днів * 6,91 грн. = 96,73 грн,

за ранг (15 ранг) надається надбавка в розмірі - 45 грн.: 22 * 14 днів = 28,64 грн. ,

Так, як до цього часу у Бондаренко В.В. не було державної служби більше ніяких нарахувань йому не буде.

Загальна сума нарахованої заробітної плати складає - 125,37 грн. (96,73 + 28,64).

Нарахування відображається в розрахунково-платіжній відомості (додаток 3.3.2.)

Працівники бюджетних установ, як і всі громадяни України, мають право на щорічну відпустку, а також на додаткові, творчі та соціальні відпустки згідно із законодавством. Основними законодавчими актами, що регулюють питання надання та оплати відпусток є « Кодекс законів про працю України » та Закон України « Про відпустки » від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, зі змінами і доповненнями. У всіх випадках надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) керівника у станови, що і є підставою для нарахування оплати за час відпустки.

Для оплати щорічної відпустки обчислюється середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Якщо працівник працював у даній установі менше року, то середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час, тобто з 1 числа місяця після зарахування на роботу і до 1 числа місяця, у якому надається відпустка. Якщо згідно із законодавством або з інших причин працівник не працював якийсь час і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то цей проміжок часу виключається з розрахункового періоду.

При визначенні середньої зарплати для розрахунку оплати за час відпустки враховують такі виплати: основна зарплата, доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час, за суміщення посад, розширення зон обслуговування, умови праці, інтенсивність праці, вислугу років), виробничі премії, винагороди за підсумками року, допомога з тимчасової непрацездатності, виплата за середнім заробітком (за час виконання державних і громадських обов'язків, службових відряджень тощо). Не враховуються при визначенні середньої зарплати виплати разового характеру (за окреме доручення, за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога та ін.), компенсаційні виплати на відрядження, премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, пенсії, державна допомога, призи за результатами конкурсів, вартість виданого спецодягу (засобів індивідуального захисту, знезаражувальних засобів, спеціального харчування) , дотації на обіди та проїзд, зарплата за роботу за сумісництвом, доходи від акцій трудового колективу та ін.

Для визначення оплати за час відпустки суму зарплати за 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у взятому для розрахунку періоді (за вирахуванням святкових і неробочих днів згідно із законодавством) і одержаний середній денний заробіток множать на кількість календарних днів відпустки. При цьому святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Приклад 4. Нарахування відпускних до тарифної щорічної відпустки розглянемо на прикладі працівника управління, головного спеціаліста -юриста Пархоменко М.В..Згідно наказу № 72 Про надання відпустки (додаток 3.3.3.) Пархоменко М.В. надана відпустка з 1.04.2004р. по 30.04.2004р. на 30 календарних дні , за період роботи з квітня 2003 року по березень 2004 року.

Для розрахунку використовується середня заробітна плата визначена з Порядком № 100 вказаного вище.

Положення розділу II Порядку № 100 розраховується середня заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки проводиться виходячи з виплат за попередні останні 12 календарних місяців.

Середньоденний заробіток за останні 12 місяців склав 16,14 грн.(розрахунок відпускних - додаток 3.3.4.)

5747,38 / 356 = 16,14 грн.

Загальна сума відпускних складає:

30 днів * 16,14 = 484,20 грн.

Фактично тривалість невиходів на роботу становитиме 35 календарних дні, оскільки на відпустку припадають святкові дні 11 квітня 1,2 і 3,4 травня, які у тривалість відпустки не включаються і не оплачуються.

Якщо відпустка починається в одному , а закінчується у наступному місяці, то суму оплати визначають окремо за кожен місяць. Це необхідно для правильного розрахунку сукупного оподатковуваного доходу для відрахування прибуткового податку.

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок загального захворювання, не пов'язаного з нещасним випадком на виробництві, призначається відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» (зі змінами і доповненнями). Сума допомоги залежить від розміру середньої заробітної плати працівника, тривалості хвороби та страхового стажу.

Середня заробітна плата визначається відповідно до « Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням », затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, виходячи з виплат за останні шість календарних місяців роботи перед захворюванням. При цьому загальну суму заробітку ділять на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Якщо працівник відпрацював в установі до хвороби менше шести місяців, середня зарплата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Загальна сума заробітку для розрахунку допомоги з урахуванням додаткової оплати не повинна перевищувати граничну місячну суму зарплати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою КМУ від 07.03.2001 р. № 225 гранична сума місячної зарплати (доходу), із якої утримуються страхові внески , визначена на рівні 2660 грн. з розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Тривалість хвороби для розрахунку допомоги визначається кількістю робочих днів, що припадають на час хвороби. При цьому сума допомоги визначається множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів хвороби та на розмір допомоги залежно від страхового стажу.

Таблиця 3.3.5.

Розмір допомоги в залежності від страхового стажу.

Страховий стаж
До 5 років	60 %
Від 5 до 8 років	80 %
Понад 8 років	100 %
Ветеранам війни та громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від страхового стажу	100 %

При визначені суми допомоги з тимчасової непрацездатності треба мати на увазі, що оплата перших п'яти календарних днів непрацездатності здійснюється за рахунок коштів установи за основним місцем роботи, а починаючи з шостого дня - за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Тому розрахунок допомоги треба виконувати окремо за перші п'ять і за решту календарних днів хвороби (хоч для конкретного працівника це і не має великого значення, тому що не впливає на загальну суму допомоги).

Приклад. Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності розглянемо на прикладі працівника Овдій В.І, яка знаходилася на лікарняному з 18.03.2004р. по 26.03.204 р, всього 7 робочих днів.

Для розрахунку використовується середня заробітна плата визначена згідно з “ Порядком розрахунку середньої заробітної плати ” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. За № 100 із змінами.

Положенням Порядку № 100 в випадок збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомоги в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю середньомісячна заробітна плата розраховується виходячи з виплат за останні шість календарних місяців роботи перед захворюванням.

Тривалість загального трудового стажу встановлена згідно із записами у трудовій книжці і складає 9 років.

Таблиця 3.3.6.

Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності.

місяці	к-сть робо чих днів	зарплата	С/ денна зарплата	Розмір виплати	Розмір денної допомоги
лютий	20	418,50
січень	20	387,00
грудень	23	491,25
листопад	20	379,80
жовтень	23	322,64
вересень	22	728,12
Разом:	128	2727,31	21,31	100 %	21,31

7 днів * 21,31 = 149,17 грн. - сума допомоги

21,31 * 5 дн. =106,55 грн. - сума допомоги за рахунок установи

21,31 * 2 дн. =42,62 грн. - сума допомоги за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності.

3.4. Утримання із заробітної плати

Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ за переліком та економічним змістом не мають якихось особливостей і здійснюються згідно з чинним законодавством на загальних підставах (таблиця 3.4.1.)

Усі відрахування поділяють на обов'язкові та добровільні. Останні здійснюють за заявами (згодою) працівників.

До обов'язкових відрахувань належать:

Порядок нарахування та сплати внесків (збору) на обов'язкове державне пенсійне страхування регламентується Законом України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , ухваленим Верховною Радою України від 09.07.2003 р. № 1058 , та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів , а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 р. № 21-1. Згідно з зазначеним Законом бюджетні установи здійснюють нарахування збору до Пенсійного фонду в розмірі 32 % об'єкта оподаткування - фактичних витрат на оплату праці працівників (витрати на виплату основної, додаткової заробітної плати, інших компенсаційних виплат і заохочень, з яких справляється прибутковий податок із громадян).

Таблиця 3.4.1.

Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ.

Вид утримання	Характер утримання	Тривалість утримання
1. Прибутковий податок	Обов'язковий	щомісячно
2. Збір на обов'язкове пенсійне страхування	Обов'язковий	щомісячно
3. Збір на обов'язкове страхування на випадок безробіття	Обов'язковий	щомісячно
4. За виконавчими листами (аліментами)	Обов'язковий	Періодично
5. За виконавчими приписами нотаріальних органів	Обов'язковий	Разово
6.Профспілкові внески	За заявами працівників	Щомісячно
7.Надлишкові виплачені суми в результаті рахункових перевірок	Обов'язковий	Разово
8.Неповернуті підзвітні суми	Обов'язковий	Разово
9.Грошові нарахування, накладені державними органами контролю	Обов'язковий	Періодично
10.Штрафи, накладені в адміністративному порядку	Обов'язковий	Разово
11.За невідпрацьовані дні використаної відпустки	Обов'язковий	Разово
12.За товари, продані в кредит	Обов'язковий	періодично
13.Безготівкові перерахування на рахунки з вкладів у банках	За заявами працівників	періодично
14.Безготівкові перерахування внесків за договорами добровільного страхування	За заявами працівників	періодично
15.За отримані в банках позики	За заявами працівників	Періодично
Інші утримання	За заявами працівників	Періодично

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є також наймані працівники бюджетних установ. Об'єктом оподаткування при цьому є сукупний оподатковуваний дохід. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % (при заробітку до 150 грн. в місяць) і 2 % (при зарплаті понад 150 грн. в місяць).Для платників збору, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, які дають право на одержання спеціальної пенсії на рівні державних службовців (згідно із Законами України « Про державну службу », « Про прокуратуру », « Про наукову і науково-технічну діяльність » та ін.) встановлені такі ставки збору до Пенсійного фонду:

- 1 % з частки сукупного оподатковуваного доходу, що не перевищує 150 грн.;

- 2 % з частки сукупного оподатковуваного доходу від 151 до 250 грн.;

- 3 % з частки сукупного оподатковуваного доходу від 251 до 350 грн.;

- 4 % з частки сукупного оподатковуваного доходу від 351 до 500 грн.;

- 5 % з частки сукупного оподатковуваного доходу понад 501 грн.

збір на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 0,5 % від сукупного оподатковуваного доходу (крім допомоги з тимчасової непрацездатності).Цей збір не відраховується із заробітку пенсіонерів та осіб, що досягли пенсійного віку;

збір на обов'язкове соціальне страхування у разі тимчасової втрати працездатності у розмірі 0,25 % (при заробіткові до 150 грн.) і 0,5 % (при заробіткові понад 150 грн. за місяць).

Матеріальне забезпечення працівників бюджетних установ та надання їм соціальних послуг через бухгалтерію за рахунок коштів фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, здійснюється у вигляді:

допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомоги з вагітності та пологів;

допомоги в разі народження дитини;

допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

допомоги на поховання;

забезпечення оздоровчих заходів.

Законом України від 11.01.2001 № 2213 -III « Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування » встановлено, що допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам виплачує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності, а перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачує бюджетна установа за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 308 витрати, пов'язані з оплатою перших п1яти днів тимчасової непрацездатності працівників бюджетних установ, відносяться на їхні видатки за кодом економічної класифікації 1113 « Виплати за тимчасовою непрацездатністю ». У разі нестачі передбачених кошторисом асигнувань за кодом 1113 на оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності з метою недопущення заборгованості з зазначених виплат до кошторису в установленому порядку можуть бути внесені зміни перерозподілом асигнувань між кодами 1111 « Заробітна плата » і 1113 « Виплати за тимчасовою непрацездатністю », тобто лікарняні можуть оплачуватися за рахунок економії фонду оплати праці.

Сума допомоги визначається згідно з чинним законодавством і залежить від страхового етапу, середньоденної (середнього динної) заробітної плати працівника за шість календарних місяців, що передують місяцю втрати працездатності (з першого по перше число), кількості невідпрацьованих робочих днів згідно з листком непрацездатності. Порядок розрахунку середньої заробітної плати для цього випадку регулюється Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим Постановою Кабміну України від 26.09.2001 № 1266.

Залежно від страхового стажу допомога з тимчасової непрацездатності виплачується в таких розмірах:

60 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

80 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

100 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; застрахованим особам, віднесеним до I - IV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветерани війни та особам, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ».

У разі обчислення середньої заробітної плати для оплати непрацездатності враховуються всі види заробітної плати, що не повинна перевищувати подвійної тарифної ставки та подвійного посадового окладу, у межах її граничної суми, тобто 2660 грн.

Під час розрахунку всіх інших видів допомоги з тимчасової непрацездатності правило « п'яти днів » не застосовується, тобто допомога виплачується в повному обсязі за рахунок Фонду.

Допомога з вагітності та пологів виплачується працівницям за весь період декретної відпустки (70 календарних днів) до пологів та 56 (у випадку ускладнення пологів або народження двох або більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до I - IV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка з вагітності та пологів надається тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів. На підставі листка непрацездатності допомога застрахованій особі надається в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.

Допомога в разі народження дитини нараховується в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум. З 1 січня 2004 року в разі народження дитини виплачується допомога в розмірі 684 грн. Допомога призначається застрахованій особі на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про народження дитини, завіреного загсом.

З 1 січня 2004 року допомога за дитиною до трьох років виплачується через бухгалтерію установи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду (з 1 квітня 2004 року - 85 грн. на кожну дитину).

Підставою для отримання допомоги є такі документи:

заява особи , яка фактично здійснює догляд за дитиною;

наказ про надання застрахованій особі відпустки з догляду за дитиною;

свідоцтво про народження дитини.

Допомогу на поховання нараховують у випадку смерті застрахованої особи, а також членів її сім'ї, якщо вони перебували на утриманні застрахованої особи. Підставою для виплати допомоги є свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану, і довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.

Суму допомоги на поховання встановлює Правління Фонду, при цьому вона не повинна бути меншою за розмір прожиткового мінімуму, установленого законом. З 1 квітня 2002 року розмір допомоги на поховання становить 300 грн.;

прибутковий податок - відраховується щомісячно із сукупного оподатковуваного доходу як за місцем основної роботи, так і з доходу , отриманого від роботи за сумісництвом.

Після набрання чинності Закону України “ Про податок з доходів фізичних осіб ” від 22.05.03 р. № 889 - IV протягом 2004 року заробітну плату обкладали податком з доходів за зменшеною ставкою - 13 %. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України , Фонду страхування від непрацездатності та Фонду страхування від безробіття за поточний місяць та з урахуванням пільг з цього податку

Розглянемо цей алгоритм на прикладі.

Приклад. За березень працівнику нарахували 400 грн. заробітної плати та 200 грн. лікарняних.

Обчислюємо утримання: пенсійні внески: (400 +200) * 2 % = 12 грн.; внески до Фонду страхування від непрацездатності: 400 * 0,5 % = 2 грн.; внески до Фонду страхування від безробіття: 400 * 0,5 % = 2 грн.

Визначаємо базу для обчислення податку з доходів у вигляді заробітної плати: 400 -12 -2 -2 = 384 грн.

Загалом оподатковуватися буде сума: 384 + 200 = 584 грн.. Але перш ніж утримувати з неї податок з доходів, слід визначити, на яку податкову соціальну пільгу має право працівник.

Стаття 6 Закону про доходи надає кожному право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму однієї мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Цей показник згідно Закону про Держбюджет - 2005 - 205 гривень.

Щоправда, цього року, завдяки п.22 4 Закону про податок з доходів , зменшити загальний місячний оподатковуваний доход можна лише на 30 % від зазначеної суми, тобто на 61,50 грн. Наведемо перелік осіб, які мають право на пільгу , її розмір в поточному році та строк дії.

Право на зазначені пільги є лише у разі, якщо заробітна плата не перевищує 510 грн.

Таблиця 3.4.2.

Перелік податкових соціальних пільг.

Кому надають пільгу	Розмір пільги, грн..	Строк дії пільги
Будь-якому платнику податку	61,50	Без обмежень
Самотній матері (батьку), опікуну, піклувальнику на кожну таку дитину віком до 18 років	92,25	До кінця року, в якому дитина досягає 18 років або помирає. До місяця, на який припадає будь-яка з подій: -позбавлення батьківських прав -відмова від дитини чи передача її на державне утримання.
Особі, яка утримує дитину-інваліда I або II групи на кожну таку дитину віком до 18 років
І батьку, і матері, що має трьох чи більше дітей віком до 18 років, на кожну таку дитину
Вдівцю (вдові)		До місяця , в якому особа бере наступний шлюб чи підпадає під опіку інших осіб
Чорнобильцям 1 або 2 категорії, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи		До місяця, в якому особа втрачає зазначений статус
Учню, студенту, аспіранту, ординатору, ад'юнкту, військовослужбовцю строкової служби
Інваліду I або II групи, в тому числі з дитинства
Особам, яким присуджено довічну стипендію як таким, що зазнали переслідувань за правозахисну діяльність, зокрема, журналістам
Герою України, Герою Радянського Союзу або повному кавалеру ордена Слави чи Трудової Слави	123,00	Без обмежень
Учаснику бойових дій під час Другої світової війни або особі, яка в той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки
Колишньому в'язню концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особі, визнаною репресованою чи реабілітованою
Особі , яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували з ним у стані війни або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками
Особі, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (зараз Санки-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року

У кінці року здійснюється перерахунок податку, виходячи з фактичного середньомісячного сукупного оподатковуваного доходу за рік та сплаченого протягом року податку. Кожен громадянин, що має доходи з інших джерел (крім основної роботи), зобов'язаний вести облік цих доходів і після закінчення року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу та сплачені податки;

5. за виконавчими листами суду, приписами нотаріальних органів, рішеннями адміністративних органів про відрахування штрафів, повідомленнями контролюючих органів про накладені штрафи на посадових осіб, надлишково виплачені суми авансів тощо.

До відрахувань за заявою працівника належать:

членські профспілкові внески (1 % від суми заробітку);

невикористані і не повернуті вчасно підзвітні суми;

за товари, продані в кредит;

погашення наданих позик;

безготівкові перерахування на особові рахунки в банках.

Кодексом законів про працю України встановлені обмеження на відрахування із заробітної плати працівників. Так, згідно із ст.128 Кодексу при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір утримань (відрахувань) не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Розглянемо види відрахувань з нарахованих за фактично відпрацьований час та щорічних відпускних.

За березень місяць 2005 року Карпенко О.П. нарахована заробітна плата разом 393,90 грн.. Згідно закону України від 09.07.03р. № 1058 “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” для державних службовців встановлені ставки збору до Пенсійного фонду:

- 1 % з частки сукупного оподатковуваного доходу, що не перевищує 150 грн.;

- 2 % з частки сукупного оподатковуваного доходу від 151 до 250 грн.;

- 3 % з частки сукупного оподатковуваного доходу від 251 до 350 грн.;

- 4 % з частки сукупного оподатковуваного доходу від 351 до 500 грн.;

- 5 % з частки сукупного оподатковуваного доходу понад 501 грн.

В нашому випадку Карпенко О.П, нараховано сукупний оподатковуваний прибуток 393,90 грн, тому нараховуємо збір до Пенсійного фонду в розмірі 4 % , що складає 15,76 грн. та відображається в розрахунково-платіжній відомості - утримання з нарахованої заробітної плати.

Дебет Кредит Сума

661 651 15,76

Згідно з “ Порядком збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття ” встановлена ставка збору в розмірі 0,5 %, що складає 1,97 грн.

Дебет Кредит Сума

661 653 1,97

Згідно закону України “ Про збір на обов'язкове соціальне страхування у разі тимчасової втрати працездатності ” встановлена ставка при заробіткові понад 150 грн. - 0,5 % і складає 1,97 грн.

Дебет Кредит Сума

661 652 1,97

Згідно закону України “ Про податок з доходів фізичних осіб ” при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається, як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України , Фонду страхування від непрацездатності та Фонду страхування від безробіття за поточний місяць та з урахуванням пільг з цього податку. В нашому випадку нараховано 393,90 грн. з цієї суми віднімаємо (15,76+1,97+1,97) 19,70 грн. = 374,20 грн. Перш ніж утримувати з цієї суми податок з доходів, визначимо податкову соціальну пільгу (таблиця 3.4.2.), в нашому випадку 61,50 грн.

Отже, маємо: 374,20 - 61,50 = 312,70 * 13 % = 40,65 грн, що і складає суму прибуткового податку.

Дебет Кредит Сума

661 641 40,65

Також утримуємо 1 % профспілкових внесків, що складають 3,94 грн.(393,90 *1 %).

Дебет Кредит Сума

661 68 3,94

Аналогічно проводяться утримання з нарахованої заробітної плати Друзенко Т.О, Бондаренко В.В. та нарахованих відпускних Пархоменко М.В.

3.5. Видача заробітної плати і оформлення

Заробітна плата в більшості бюджетних установ виплачується два рази на місяць: за першу половину місяця - аванс у розмірі 50 % заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання в установленому порядку. За другу половину місяця - фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу та утримань.

На виплату планового авансу складається платіжна відомість. Відомість складається по установі цілому і містить такі реквізити: ідентифікаційний номер кожного працівника , прізвище, ім'я , по батькові , сума авансу , розписка в отриманні.

За другу половину місяця заробітна плата , як правило, видається за розрахунково платіжною відомістю. У ній відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами оплат, суми утримань і вирахувань і сума до видачі на руки за кожним працівником і в цілому за установою. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей є накази про зарахування, звільнення і переміщення працівників відповідно до затверджених штатів і ставок заробітної плати; документи з обліку відпрацьованого часу і виробітку (табелі обліку використання робочого часу, наряди, картки обліку виробітку); лікарняні листки, розрахунково-платіжні відомості за минулий місяць; виконавчі листи судових органів; доручення-зобов'язання за товари, продані в кредит; платіжні відомості на видачу авансу та ін.

При складанні цих відомостей в бухгалтерії використовуються таблиці тарифних ставок, ставок податків, довідники з трудового законодавства та інші дані, що полегшують підрахунок заробітної плати, утримань і вирахувань з неї.

У випадку, коли працівник йде у планову відпустку розрахунки з ними здійснюються в записці-розрахунку ф.№425, а належна їм заробітна плата виплачується за окремою платіжною відомістю. Нараховані, утримані і виплачені суми за цими відомостями включаються в розрахунково-платіжну відомість за поточний місяць. При цьому в графі « Сума до видачі » робиться прочерк, а виплачені суми записуються за відповідним табельним номером у графі « Виплати в між розрахунковий період ».

Платіжні і розрахунково-платіжні відомості підписуються працівниками, які склали і перевірили їх. На титульному аркуші робиться надпис, що дозволяє видачу готівки із каси чи установи банку за підписом керівника установи і головного бухгалтера із вказівкою строку виплати заробітної плати і загальної суми, що підлягає виплаті.

Заробітна плата видається з каси в триденний термін, по закінченні якого розрахунково-платіжна відомість закривається. У ній навпроти прізвищ працівників, які не отримали заробітну плату, касир ставить штамп чи робить напис від руки « Депоновано » і складає реєстр депонованих сум. У кінці відомості касир робить напис про фактично виплачену суму заробітної плати та суму, яка підлягає депонуванню, звіряє ці суми з загальним підсумком відомості та підписує її.

Після ретельної перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, і підрахунку виданих і депонованих сум на виплачені суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформляється в установленому порядку й реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових ордерів. На платіжних і розрахунково-платіжних відомостях проставляється дата і номер видаткового касового ордера, за яким здійснено списання коштів у касі.

Сума невиданої заробітної плати повертається на поточний (реєстраційний) рахунок наступного дня після закінчення терміну виплати заробітної плати.

Депонована заробітна плата видається за видатковими касовими ордерами чи депонентськими картками.

Також у бюджетних установах практикують виплату заробітної плати працівникам через банкомати (рис.3.5.2.), використовуючи насамперед дебетові картки, прикладом яких можуть бути Cirrus Maestro , VISA Electron.

Згідно з укладеним договором кожному працівникові установи в банку-емітенті відкривається картковий рахунок і видається банківська картка, за допомогою якої можна отримувати заробітну плату та інші виплати в будь-який час за місцезнаходженням банкомату, а також розплачуватися за товари й послуги в торговельно-сервісній мережі. Сума заробітної плати, що належить до виплати працівникам, перераховується платіжним дорученням на транзитний рахунок банку - з одночасним поданням реєстру зарахування на спеціальні карткові рахунки співробітників установи.

Така організація виплати заробітної плати багато в чому зручна як для банків, так і для бюджетних установ та їхніх працівників (таблиця 3.5.3.).

Рис. 3.5.2. Схема організації виплати заробітної плати через банкомати за допомогою дебетових пластикових карток:

1 - укладання договору про надання послуг;

2 - укладання договору про відкриття карткового рахунка;

3 - виготовлення пластикової картки і присвоєння PIN - коду;

4 - перерахування суми заробітної плати на транзитний рахунок банку;

5 - подання до банку реєстру зарахування на карткові рахунки працівників;

6 - розподіл коштів із транзитного на карткові рахунки;

7 - операції трансакції;

8 - видача клієнтові сліпа;

9 - видача працівникові розрахункового листка.

Згідно зі статтею 115 КзоМ України , а також статтею 24 Закону України « Про оплату праці »заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, заробітна плата виплачується раніше. Законом України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати » визначено, що підприємства, установи й організації всіх форм власності компенсують своїм працівникам втрату частини доходів у разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців. Бюджетні установи повинні виплачувати компенсацію за рахунок коштів відповідного бюджету.

Переваги видачі заробітної плати через карткові платіжні системи.

Таблиця 3.5.3.

Для бюджетної установи	Для працівників установи
1.Скорочуються витрати, пов'язані з організацією виплати заробітної плати 2.Знижуються витрати установи: - на інкасацію готівкових коштів; -отримання, перевезення і зберігання готівки; - забезпечується безпека та охорона грошових коштів; - утримання штату касирів. 3.Процес видачі заробітної плати стає безпечним 4.Забезпечується конфіденційність розмірів оплати праці. 5.Підвищується касова дисципліна. 6.Зменшується (зникає) сума депонованої заробітної плати	1.Стає можливим безпечно й зручно носити із собою будь-яку кількість коштів у безготівковій формі 2.Уможливлюється одержання готівкових коштів у будь-якому банкомату банку-емітента та «чужих» банкоматах. 3.Забезпечується цілодобовий доступ до коштів на рахунку за допомогою платіжної картки і PIN- коду. 4.Забезпечується гарантія збереження коштів у разі втрати картки. 5.Постає можливість збільшити фактичну суму заробітної плати за рахунок зараховуваних банком відсотків на середньоденні залишки коштів на карт-рахунках (від 2 до5 % річних)

Згідно зі статтею 35 Закону України « Про оплату праці » контроль за дотриманням своєчасної виплати заробітної плати здійснюють:

Міністерство праці та соціальної політики України і його органи;

Фінансові органи;

Органи Державної податкової інспекції;

Профспілки та інші органи, що представляють інтереси працівників.

Посадові особи, які винні в несвоєчасній виплаті заробітної плати, згідно з законодавством України можуть бути притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності.

3.6. Синтетичний облік заробітної плати і розрахунків з працівниками по заробітній платі

Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами заробітної плати і допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю призначено пасивний субрахунок № 661 « Розрахунки із заробітної плати » рахунка № 66 « Розрахунки з оплати праці ». За кредитом цього субрахунку відображаються нараховані суми, а за дебетом - утримання , вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати.

Нарахування заробітної плати і допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця. Заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або виконану роботу, для бюджетних установ є фактичними видатками за кодами бюджетної класифікації № 1111-1119. На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування.

Суми, утримані і вирахувані із заробітної плати, відображаються за дебетом субрахунку № 661, при цьому кредитуються різні субрахунки залежно віл виду утримань:

субрахунок № 641 « Розрахунки за платежами і податками в бюджет » - на суму податків, що підлягають перерахуванню в бюджет;

субрахунок № 651 « Розрахунки з пенсійного забезпечення » - на суму зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;

субрахунок № 652 « Розрахунки із соціального страхування » - на суму внесків до фонду страхування з тимчасової втрати працездатності;

субрахунок № 653 « Розрахунки із страхування на випадок безробіття » - на суму зборів на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

субрахунок № 663 « Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит » - на суми, утримані із заробітної плати, - за дорученнями - зобов'язаннями працівників. При перерахуванні сум торговельним організаціям цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 664 « Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів в банках » - на суми , що утримані із заробітної плати на підставі письмової заяви працівника і підлягають перерахуванню на рахунки за вкладами. При перерахуванні сум в установи банків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 665 « Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування » - на суми страхових внесків, утриманих із заробітної плати на підставі списків і доручень, переданих у бухгалтерію страховим агентом. При перерахуванні сум на рахунок органів державного страхування цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 666 « Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків » - на суми утриманих із заробітної плати профспілкових внесків. Безготівкові розрахунки за профспілковими внесками вводяться за наявності письмових заяв членів профспілки або передбаченої такої умови в колективному договорі. При перерахування членських внесків галузевій профспілці цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 667 « Розрахунки з працівниками за позиками банків » - на суми, утримані із заробітної плати працівників за зобов'язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством. При перерахуванні сум з поточних (реєстраційних) рахунків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 668 « Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання » - на суми, утримані із заробітної плати за виконавчими листами та іншими документами. При перерахуванні сум отримувачам цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 671 « Розрахунки з депонентами » - на суми депонованої заробітної плати.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати і відрахування з неї на підставі розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостей відображають у « Меморіальному ордері № 5 -Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій » т.ф. № 405 (бюджет)(додаток 3.6.1.). Записи у зведенні систематизуються за відповідними кодами функціональної класифікації видатків та видами коштів спеціального фонду. До меморіального ордера додаються всі документи, які слугували підставою для нарахування заробітної плати. Лікарняні листки підшиваються в окрему папку і нумеруються в хронологічному порядку з початку року. На кожному листку проставляється номер розрахунково-платіжної відомості, в яку він включений для нарахування. Суми виданої з каси заробітної плати відображають у меморіальному ордері № 1 за кредитом субрахунку 301, а перераховані за призначенням відрахування із заробітної плати - у меморіальних ордерах № 2 (за кредитом субрахунків 311 і 321) та № 3 (за кредитом субрахунків 313 і 323). Меморіальний ордер підписує виконавець, особа, що його перевірила, та головний бухгалтер. Аналітичний облік за субрахунком № 661 ведеться на картках-довідках, які відкриваються окремо на кожного працівника. На лицьовому боці картки-довідки наводяться дані про працівника: прізвище, ім'я та по батькові , табельний номер, ідентифікаційний код, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання з заробітної плати, пільги за податками та інші дані. У картках щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами. Схема облікового процесу з нарахування заробітної плати та утримань з неї наведені на рис.3.6.2 і 3.6.3.

Рис. 3.6.2. Схема облікового процесу нарахування заробітної плати

Рис. 3.6.3. Схема облікового процесу утримання із заробітної плати

Аналітичний облік розрахунків з депонентами за субрахунком № 671 ведеться за кожним депонентом у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати і стипендій. У відповідних графах « Кредит » вказується місяць і рік, в якому утворилася депонентська заборгованість , номери платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей і суми; у графах « Дебет » проти прізвищ депонентів записується номер видаткового касового ордера і виплачена сума. В кінці місяця у книзі підраховуються підсумки за графами « Кредит » і « Дебет » і виводиться кредитовий залишок на початок наступного місяця.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком № 663 ведеться на картках ф.№ 292-а за кожною торговою організацією. Облік утриманих сум за кожною особою ведеться на дорученнях - зобов'язаннях. За значної кількості працівників, які купили товари у кредит в одній і тій же організації, облік ведеться в реєстрі утримань із заробітної плати працівників за товари, куплені в кредит. У кінці місяця записи в картках ф. № 292-а звіряються з реєстрами чи з дорученнями - зобов'язаннями.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках за субрахунком № 664 ведеться на картках ф. №292-а за кожною установою банку окремо. За значної кількості вкладників облік ведеться за кожною особою та установою банку в оборотній відомості ф. № 285. Утримання із заробітної плати працівників проводиться на підставі письмової заяви працівника, який зажадав перераховувати заробітну плату за безготівковими розрахунками на особовий вклад в установу банку.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування за субрахунком № 665 і розрахунків з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків за субрахунком № 666 ведеться на картках ф.№ 292-а відповідно за кожною страху вальною і профспілковою організацією. В умовах автоматизації обліку складаються машинограми окремо за утриманням внесків і за їх перерахуванням отримувачам.

Аналітичний облік за субрахунком № 667 ведеться на картках ф.№ 292-а , в яких відкриваються окремі рахунки для кожної установи банку, яка видала позику. Облік утримання сум за кожним позичальником ведеться в реєстрі ф. № 407 у такому порядку, як за товари, куплені в кредит.

Аналітичний облік за субрахунком № 668 ведеться також на картках ф. № 292-а за кожним отримувачем із вказівкою прізвища чи організації, номера, дати і терміну дії виконавчого листа чи іншого документа і суми (процента) утримань.

Для обліку розрахунків зі страхування призначено активно-пасивний рахунок № 65 « Розрахунки зі страхування », який має такі субрахунки:

субрахунок № 651 « Розрахунки з пенсійного забезпечення »;

субрахунок № 652 « Розрахунки із соціального страхування »;

субрахунок № 653 « Розрахунки із страхування на випадок безробіття »;

субрахунок № 654 « Розрахунки з інших видів страхування ».

Суми відрахувань на соціальне страхування та забезпечення щомісячно включаються до фактичних видатків бюджетних установ такими бухгалтерськими записами:

Дебет рахунків № 80, 81, 82.

Кредит рахунка № 65 та його субрахунків.

Отже, суми відрахувань на соціальне страхування і забезпечення відносяться на ті самі рахунки, на які віднесено нараховану заробітну плату, тільки за іншим кодом економічної класифікації видатків - код 1120 « Нарахування на заробітну плату ». Одночасно на рахунку № 65 показується збільшення кредиторської заборгованості перед соціальними фондами.

Утримання з заробітної плати працівників сум страхових внесків до фондів фіксується бухгалтерським проведенням:

Дебет субрахунку № 666.

Кредит субрахунків № 651, 652, 653.

Перерахування установою страхових внесків відображається записом:

Дебет субрахунків № 651, 652, 653, 654.

Кредит субрахунків № 311, 321, 313, 323.

Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться на картках за фондами.

Бюджетні установи як страхувальники та платники внесків (зборів) зобов'язані зареєструватися в органах відповідних фондів і щоквартально подавати перелічені далі документи.

1.Звіт про нарахування страхових внесків, інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду (не пізніш як 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня та 15 січня наступного

року).

2.Звіт про нарахування внесків і витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності (12 числа місяця, наступного за звітним періодом, яким є квартал).

3.Розрахункову відомість про нарахування й перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня та 15 січня наступного року).

4. Розрахункову відомість про нарахування й перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (попередні терміни).

4. Порядок проведення ревізій та перевірок заробітної плати службовців у державних установах

4.1. Основні завдання ревізії та контролю заробітної плати та їх суть

За ринкових умов господарювання поставлено завдання подальшої активізації соціальної політики, удосконалення, забезпечення обґрунтованої диференціації в оплаті праці. У зв'язку з цим оплата праці має бути поставлена в залежність від конкретного внеску кожного працівника в кінцеві результати праці. Правильна організація контролю за витрачанням коштів на оплату праці є одним із важливих завдань ревізії. Дійовий контроль за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці значною мірою сприяє зростанню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни та ефективному застосуванню встановленої системи оплати праці.

У витратах виробництва заробітна плата має найбільшу питому вагу, а тому перевірці витрачання коштів на оплату праці слід приділити серйозну увагу.

Основними завданнями ревізії є перевірка:

- дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утримань із неї й правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;

- правильності організації праці, дотримання встановлених розцінок, ставок і окладів;

- своєчасності й правильності нарахування і виплати заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці;

- правильності здійснення розрахунків з органами соціального страхування.

Під час ревізії доцільно не лише виявити порушення й зловживання, а й знайти резерви економічного витрачання коштів на заробітну плату.

Як правило, ревізію з оплати праці здійснюють вибірковим способом. Їх рекомендується організувати в такій послідовності.

Насамперед перевіряють стан трудової дисципліни, організацію праці і ведення особових справ працівників. Потім - використання затвердженого фонду заробітної плати (штатний розклад; ставки, нарахування й виплати, посадові оклади, розцінки, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних і гарантійних виплат).

Відтак перевіряють стан обліку розрахунків з робітниками й службовцями щодо оплати праці та відрахувань на соціальне страхування. При цьому перевіряють правильність складання розрахунково-платіжних відомостей, звітів з питань праці й розрахункових відомостей щодо відрахувань на соціальне страхування.

4.2. Джерела ревізії заробітної плати в установах Пенсійного фонду України

Основними джерелами ревізії є:

штатні розклади, посадові оклади, тарифні сітки, розцінки, нормативи виробітку;

основні форми первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників (наказ чи розпорядження про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; особиста картка; наказ чи розпорядження про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати; особові рахунки та інші документи, які затверджені у встановленому порядку, що характеризують кількість працівників та їхній дохід у грошовій, натуральній формі, а також розміри пільг і компенсацій);

генеральні та галузеві угоди; трудові угоди, колективні договори, облікові листи, довідки й розрахунки для нарахування заробітної плати;

реєстри синтетичного й аналітичного обліку (журнал-ордер № 9, відомість № 9, Головна книга до рахунка 66 « Розрахунки з оплати праці »);

фінансова, оперативна й статистична звітність тощо.

Перевірку розрахунків з оплати праці слід починати зі встановлення відповідності даних аналітичного обліку показникам синтетичного обліку за Головною книгою й балансом на одну дату, зокрема на 1-ше число відповідного місяця (сальдо з рахунка 66 « Розрахунки з оплати праці » в Головній книзі й балансі звіряють з підсумковими сумами до видачі розрахунково-платіжних відомостей).