Облік, аналіз та контроль розрахунків по оплаті праці в установах по пенсійному забезпеченню на прикладі Управління Пенсійного Фонду України в Новгородківському районі

Якщо виявлено розбіжності між даними синтетичного і аналітичного обліку, слід встановити їх причини. Основними причинами розходжень можуть бути: підробки в розрахунково-платіжних і платіжних відомостях для приховування розкрадання грошей з каси шляхом змови бухгалтера і касира. Сам спосіб розкрадання полягає в завищенні загальної суми грошей в останній колонці розрахунково-платіжної відомості « До видачі на руки ». Таку підробку можна виявити підрахунком підсумків у розрахунково-платіжних відомостях як по рядках (горизонталі), так і по стовпчиках (вертикалі). Кінцеві підсумки звіряють із сумою, показаною у видатковому касовому ордері й у первинних документах щодо нарахування заробітної плати (розрахунку).

У такому разі арифметичній перевірці підлягають:

- розрахунково-платіжна (платіжна) відомість;

- видатковий касовий ордер;

- журнал обліку прибуткових і видаткових касових ордерів;

- касова книга (звіт касира);

- табелі обліку робочого часу, довідки й розрахунки для нарахування заробітної плати, наряди на оплату праці тощо.

Можуть бути випадки розкрадання грошей шляхом привласнення депонованих сум. Для цього касир разом із бухгалтером підробляють підпис депонента а розрахунково-платіжній відомості або у видатковому касовому ордері чи депонентській відомості.

У цьому випадку слід звірити депоновані суми за такими документами:

- реєстр депонованих сум;

- депонентська відомість;

- видатковий касовий ордер;

- особовий рахунок та картка депонента;

- журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів;

- касова книга й звіт касира;

- документ про прийняття на роботу або звільнення з роботи (наказ, розпорядження);

- розрахунково-платіжні відомості за попередній період із підписами депонентів.

Ревізори можуть також викликати окремих депонентів для підтвердження одержання ними відповідних сум.

Ревізор перевіряє правильність нарахування заробітної плати таким чином:

- з'ясовує правильність застосування розцінок способом зіставлення з документом, де вони передбачені, а також уточнює, чи відповідають стаж працівника, його розряд, тип підприємства, сезон, асортимент продукції тощо розцінкам;

- встановлює, чи правильно підраховано обсяг виконаної роботи й кількість відпрацьованого часу шляхом їх зіставлення з обліковими листками, нарядами, картками, подорожніми листками, табелем виходу на роботу, актами здавання-приймання виконаних робіт та іншими документами, прикладеними до журналу-ордера № 7/1 для нарахування заробітної плати;

- арифметично перевіряє правильність нарахованої суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції тощо.

Доцільно також перевірити, чи зафіксовані в розрахункових відомостях на оплату праці за другу половину місяця усі раніше виплачені протягом цього місяця суми (аванс, відпускні, допомога при тимчасовій втраті працездатності , записані в журнал-ордер № 1 з рахунку 30 « Каса».

Причинами відхилень між даними аналітичного й синтетичного обліку з рахунку 66 « Розрахунки з оплати праці » можуть також бути перекручення даних внаслідок зловживань (завалювання видатку грошей шляхом вилучення з фонду споживання різних виплат і утримань); неповне утримання авансів; повторне списання грошових документів з віднесенням виплат за ними в дебет рахунка 66 « Розрахунки з оплати праці »; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо із однієї розрахункової відомості до іншої.

Порушення щодо оплати праці виникають у зв'язку з:

- неправильним визначенням обсягів виконаних робіт;

- неправильним застосуванням норм виробітку, тарифних ставок, посадових окладів і розцінок;

- неправильним таксуванням окремих документів з обліку праці;

- включенням у документи з обліку праці прізвищ осіб, які не брали участі у виконанні конкретних робіт;

- внесенням у документи з обліку праці посадових осіб, не передбачених штатним розкладом.

Перевірка витрачання коштів на оплату праці може бути успішно здійснена за умови вивчення правильності розрахункових показників з питань праці. Спочатку доцільно вивчити затверджені штатні розклади, встановити можливі штатні надмірності чисельності працівників, невідповідність окремих посад фактично виконуваній роботі, завищені розміри посадових окладів тощо.

Для встановлення можливих відхилень - перевитрат чи економії фонду оплати праці, слід порівняти кошторисні дані зі звітними показниками. Показники з питань праці, подані у квартальних і річних звітах, слід зіставити з даними бухгалтерського обліку. При цьому ревізор користується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 « Витрати », затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318. За цим положенням до складу прямих витрат на оплату праці включено заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть безпосередньо бути віднесені до конкретного об'єкта витрат.

У зв'язку з цим важливим питанням ревізії є перевірка правильності застосування норм, посадових окладів і тарифних ставок, встановлених розцінок, а також положень про оплату праці й виплату преміальних винагород. Дотримання тарифних сіток і ставок, посадових окладів можливо встановити шляхом їхнього порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання робочого часу й розрахунку заробітної плати. Організацію контролю за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці показано на рис.4.2.1. приклад перевірки використання фонду оплати праці.

Під час перевірки табелів обліку використання робочого часу та інших первинних документів з нарахування заробітної плати слід з'ясувати , чи не було випадків внесення в них вигаданих (підставних) осіб.

Доцільно також перевірити правильність відрахування на соціальне страхування, а також утримань із заробітної плати; податку на доходи фізичних осіб, за виконавчими документами, дорученнями - зобов'язаннями за придбані товари в кредит; за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків за договорами особистого страхування, авансів, виданих у рахунок заробітної плати, на відшкодування збитків, заподіяних підприємству, перерахування в ощадбанк на рахунки особистих вкладів за заявою працівника підприємства тощо.

Об'єкти контролю

Стан трудової дисциплін ни і дотримання трудо вого законодавства	Система оплати праці й преміювання	Зростання продуктивності праці й використання фонду оплати праці

Джерела інформації

Правила внутрішньо го розпорядку й інші акти трудового законодавства	Фонд оплати праці	Планово-норматив на інформація системи оплати праці, преміювання й гарантовані компенсації	Законодавство з оплати праці й виплат за рахунок соціального страхування
Штатний розклад, тарифні сітки, ставки, посадові оклади, норми виробітку, розцінки	Первинна облікова документація для визначення кількості працівників (табель обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжні відомості, особові рахунки тощо)	Реєстри ана літичного і синтетично го обліку праці й заро бітної плати	Звітність про використан-ня трудових ресурсів	Особові справи працівників

Прийоми дослідження

Обстеження, хронометраж, вибіркові спостереження	Комплексні й тематичні перевірки	Прийоми факторного й порівняльного аналізу	Документальна ревізія

Узагальнення матеріалів ревізії

Акти ревізії	Розрахунки, групувальні відомості порушень, аналітичні таблиці	Вилучені оригінали документів	Довідки й письмові пояснення посадових осіб	Систематизація порушень і недоліків у акті ревізії

Рис.4.2.1. Приклад перевірки використання фонду оплати праці.

Перевірка правильності нарахування основної заробітної плати починається з перегляду відомості, на основі якої робилися нарахування. Перевірці підлягають усі документи, прикладені до журналу-ордера № 4/1, за яким роблять бухгалтерський запис у кредит рахунка 66 « Розрахунки з оплати праці ». Слід з'ясувати, чи правильно записані в журналі-ордері номери балансових рахунків і субрахунків. Далі здійснюється перерахунок зазначених підсумків, а також підсумків усіх утримань з робітників і службовців і підсумків сум для видачі на руки. Відтак перевіряються підсумки «Всього », за відомістю зіставляються з Головною книгою як з кредиту, так і з дебету рахунка 66 « Розрахунки з оплати праці » та інших рахунків, зазначених у журналі-ордері. Крім того, на основі відомості вибірково перевіряється правильність запису сум, що підлягають видачі окремим працівникам. При встановленні розбіжностей правильність сум, що підлягають видачі, перевіряється в усіх працівників.

Слід також звернути увагу на правильність розрахунків щодо чергових відпусток. Насамперед перевіряють дотримання закону про надання чергових відпусток відносно їх своєчасності, особливо стосовно матеріально відповідальних осіб. Потім перевіряють , чи нема випадків фіктивної передачі цінностей, надання відпусток за два роки й більше; чи є резерв працівників для заміни осіб, які йдуть у відпустку, чи правильно встановлено суму відпускних (перевіряють правильність оплати за попередні 12 місяців).

Під час документальної ревізії ревізор перевіряє правильність кореспонденції рахунків, на яких відображаються розрахунки за відрахуваннями на соціальне страхування. За кредитом рахунка 65 « Розрахунки за страхуванням » відображають суми нарахованих страхових внесків з дебету рахунків 66 « Розрахунки з оплати праці », 375 « Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків », 30 « Каса », 31 « Рахунки в банках » тощо; за дебетом рахунка 65 « Розрахунки за страхуванням » - з кредиту рахунків 31 « Рахунки в банках », 66 « Розрахунки з оплати праці » та ін.

Ревізор здійснює контроль за своєчасним і повним надходженням страхових внесків та інших платежів, а також правильність витрачання коштів.

Такий контроль здійснюється шляхом перевірки:

- бухгалтерських документів про нараховану заробітну плату та інші виплати, на які нараховуються страхові внески;

- платіжних доручень на перерахування сум страхових внесків та інших платежів на відповідний рахунок;

- касових документів на оплату вартості путівок на лікування та відпочинок, виданих за рахунок коштів соціального страхування;

- актів про нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, відповідності фінансових звітів за коштами соціального страхування за балансовим рахунком 65 « Розрахунки за страхуванням », субрахунком 652 « За соціальним страхуванням ».

В акті ревізії зазначається, які виявлено порушення щодо нарахування страхових внесків, обчислення й виплати допомоги, записується сума додатково нарахованих внесків, пені та вказуються суми витрат, які не можуть бути прийнятими до заліку в рахунок страхових внесків.

Ревізор також перевіряє дотримання встановленого строку перерахування страхових внесків. Уразі подання підприємством розрахункової відомості із запізненням більш ніж на 10 днів, органи страхування не приймають до заліку в рахунок страхових внесків середньомісячну суму витрат, включених до цієї розрахункової відомості.

Під час перевірки виплати премій слід встановити:

- чи виконано умови, згідно з якими премія може бути виплачена;

- чи правильно визначено коло працівників, які підлягають преміюванню;

- чи правильно застосовано нормативи й визначено суму премій як у цілому по організації, так і щодо окремих працівників.

В акті ревізії слід згрупувати факти незаконної видачі премій за ознаками порушень і вказати винних осіб для притягнення останніх до відповідальності й відшкодування збитків.

Висновки і пропозиції

Заробітна плата - частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата - є одним з елементів виробничих витрат підприємства. Під словом система слід розуміти сукупність принципів. які служать основою любого вчення. По відношенню до оплати праці система включає два напрямки: організацію праці та нарахування заробітної плати.

Отже відповідно до вищесказаного в основу теми дипломної роботи покладено основи організації обліку заробітної плати, її контроль та аналіз.

Перший розділ дипломної роботи присвячено нормативному регулюванню відносин бюджетної організації з працівниками з питань оплати праці. Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю. У ст.43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок , на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Цікаве те, що кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав. Для регулювання питань оплати праці використовують наступні закони, нормативні акти, Постанови Кабінету Міністрів України, інструкції, які затверджуються Кабінетом Міністрів України:

1) Закон України “ Про оплату праці ”, який введено в дію з 1 травня 1995 року. Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами всіх форм власності та господарювання, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати. В цьому законі даються визначення «заробітна плата», «основна заробітна плата», «додаткова заробітна плата». Визначається мінімальна заробітна плата, законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці. Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральним узгодженням. Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Дія установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами. Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Другий розділ дипломної роботи носить інформацію Про стан розрахунків по оплаті праці у Новгородківському відділені управління Пенсійного Фонду України.

Згідно розрахунку фонду оплати праці працівників УПФУ (табл.) проаналізуємо зміни основної заробітної плати на прикладі 2002-2003 років.

Річна основна заробітна плата (оклад + ранг + вислуга років) в 2003 році збільшилась в порівнянні з основною заробітною платою в 2002 році на 15,2 тис. Грн.. або на 34%. Розглянувши місячний фонд основної заробітної плати, ми бачимо, що в 2003 році основна заробітна плата збільшилась на 1,5 тис.грн або на 40,5% в порівнянні з 2002 роком.

Розглянувши дані таблиці, ми можемо визначити яку частину складає матеріальна допомога в загальному фонді оплати праці.

Місячний фонд:

2002 рік - 0,9: 9,2 = 9,8 %

2003 рік - 0,8: 11,8 = 6,8 %

Річний фонд

2002 рік - 10,3: 109,9 = 9,4 %

2003 рік - 9,4: 138,4 = 6,8 %

На основі розрахунків, які ми бачимо що відбувається зменшення сум матеріальних допомог та відбувається тенденція спаду частки матеріальної допомоги в загальному фонді оплати праці.

Розглянемо якісний аналіз, розглянувши коефіцієнт розбіжності, який розрахуємо відношенням максимального доходу до мінімального.

Максимальний місячний доход має начальник і він складає 491,75 грн.; мінімальний доход має секретар начальника - 205,00 грн. Коефіцієнт розбіжності складає: 205,0: 491,75 = 0,42

Вирахуємо середню заробітну плату по групах працюючих: група керівників та решта працівників. Дані занесемо в таблицю:2.3.2.

Отже, згідно наших розрахунків ми бачимо, що група керівників отримує значно більшу заробітну плату ніж решта працюючих.

Порівняємо, як стаж впливає на фонд заробітної плати. Згідно таблиці розрахунку фонду оплати праці працівників УПФУ ми проаналізуємо зміни, які відбулися на протязі 2002-2003 років по показнику вислуга років. Кількість чоловік, які мають вислугу років в 2002 році складає 21 чоловік, а в 2003 році - 22 чоловіки. При збільшенні чисельності всього на 1 людину, ми бачимо, що місячний фонд збільшився на 0,4 тис.грн. або 80% (0,9: 0,5), а річний фонд оплати праці збільшився на 2,8 тис.грн. або 43,8%. Отже, можемо зробити висновок, що стаж роботи в державній службі впливає на фонд оплати праці і призводити до його збільшення.

Розглянемо в нашому аналізі тендерний аспект вивчення фонду оплати праці, тобто різницю в оплаті праці чоловіків і жінок. В складі працівників Пенсійного фонду налічується 4 чоловіка та 22 жінки, Взявши за основу дані 2003 року проаналізуємо різницю в оплаті праці чоловіків та жінок в середньому за рік та за місяць.

Річний фонд заробітної оплати чоловіків складає 24477,18 грн.

Середня заробітна плата за рік складає 24477,18: 4 = 6119,30 грн.

Середня заробітна плата за місяць 6119,30: 12 = 509,94 грн.

Річний фонд заробітної плати жінок складає 111581,15 грн.

Середня заробітна плата за рік 111581,15: 22 = 5071,87 грн.

Середня заробітна плата за місяць 5071,87: 12 = 422,66 грн.

Отже, ми бачмо, що чоловіки отримують більшу заробітну плату ніж жінки в середньому на 20%.

У третьому розділі вивчено методику відображення в бухгалтерському обліку розрахунків оплати праці працівників бюджетних установ. Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами заробітної плати і допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю призначено пасивний субрахунок № 661 « Розрахунки із заробітної плати » рахунка № 66 « Розрахунки з оплати праці ». За кредитом цього субрахунку відображаються нараховані суми, а за дебетом - утримання , вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати.

Нарахування заробітної плати і допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця. Заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або виконану роботу, для бюджетних установ є фактичними видатками за кодами бюджетної класифікації № 1111-1119. На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування.

Суми, утримані і вирахувані із заробітної плати, відображаються за дебетом субрахунку № 661, при цьому кредитуються різні субрахунки залежно віл виду утримань:

субрахунок № 641 « Розрахунки за платежами і податками в бюджет » - на суму податків, що підлягають перерахуванню в бюджет;

субрахунок № 651 « Розрахунки з пенсійного забезпечення » - на суму зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;

субрахунок № 652 « Розрахунки із соціального страхування » - на суму внесків до фонду страхування з тимчасової втрати працездатності;

субрахунок № 653 « Розрахунки із страхування на випадок безробіття » - на суму зборів на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

субрахунок № 663 « Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит » - на суми, утримані із заробітної плати, - за дорученнями - зобов'язаннями працівників. При перерахуванні сум торговельним організаціям цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 664 « Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів в банках » - на суми , що утримані із заробітної плати на підставі письмової заяви працівника і підлягають перерахуванню на рахунки за вкладами. При перерахуванні сум в установи банків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 665 « Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування » - на суми страхових внесків, утриманих із заробітної плати на підставі списків і доручень, переданих у бухгалтерію страховим агентом. При перерахуванні сум на рахунок органів державного страхування цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 666 « Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків » - на суми утриманих із заробітної плати профспілкових внесків. Безготівкові розрахунки за профспілковими внесками вводяться за наявності письмових заяв членів профспілки або передбаченої такої умови в колективному договорі. При перерахування членських внесків галузевій профспілці цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 667 « Розрахунки з працівниками за позиками банків » - на суми, утримані із заробітної плати працівників за зобов'язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством. При перерахуванні сум з поточних (реєстраційних) рахунків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 668 « Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання » - на суми, утримані із заробітної плати за виконавчими листами та іншими документами. При перерахуванні сум отримувачам цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 671 « Розрахунки з депонентами » - на суми депонованої заробітної плати.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати і відрахування з неї на підставі розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостей відображають у « Меморіальному ордері № 5 -Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій » т.ф. № 405 (бюджет)(додаток 3.6.1.). Записи у зведенні систематизуються за відповідними кодами функціональної класифікації видатків та видами коштів спеціального фонду. До меморіального ордера додаються всі документи, які слугували підставою для нарахування заробітної плати.

Лікарняні листки підшиваються в окрему папку і нумеруються в хронологічному порядку з початку року. На кожному листку проставляється номер розрахунково-платіжної відомості, в яку він включений для нарахування.

Суми виданої з каси заробітної плати відображають у меморіальному ордері № 1 за кредитом субрахунку 301, а перераховані за призначенням відрахування із заробітної плати - у меморіальних ордерах № 2 (за кредитом субрахунків 311 і 321) та № 3 (за кредитом субрахунків 313 і 323).

Меморіальний ордер підписує виконавець, особа, що його перевірила, та головний бухгалтер.

Аналітичний облік за субрахунком № 661 ведеться на картках-довідках, які відкриваються окремо на кожного працівника. На лицьовому боці картки-довідки наводяться дані про працівника: прізвище, ім'я та по батькові , табельний номер, ідентифікаційний код, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання з заробітної плати, пільги за податками та інші дані. У картках щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами.

Четвертий розділ присвячено вивченню системи контролю та ревізії в державних установах з питань оплати праці. У витратах виробництва заробітна плата має найбільшу питому вагу, а тому перевірці витрачання коштів на оплату праці слід приділити серйозну увагу.

Основними завданнями ревізії є перевірка:

- дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утримань із неї й правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;

- правильності організації праці, дотримання встановлених розцінок, ставок і окладів;

- своєчасності й правильності нарахування і виплати заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці;

- правильності здійснення розрахунків з органами соціального страхування.

Під час ревізії доцільно не лише виявити порушення й зловживання, а й знайти резерви економічного витрачання коштів на заробітну плату.

Як правило, ревізію з оплати праці здійснюють вибірковим способом. Їх рекомендується організувати в такій послідовності.

Насамперед перевіряють стан трудової дисципліни, організацію праці і ведення особових справ працівників. Потім - використання затвердженого фонду заробітної плати (штатний розклад; ставки, нарахування й виплати, посадові оклади, розцінки, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних і гарантійних виплат).

Відтак перевіряють стан обліку розрахунків з робітниками й службовцями щодо оплати праці та відрахувань на соціальне страхування. При цьому перевіряють правильність складання розрахунково-платіжних відомостей, звітів з питань праці й розрахункових відомостей щодо відрахувань на соціальне страхування.

Відповідно до вищесказаного маємо нагоду сказати декілька слів стосовно покращення належного стану оплати праці в державних установах, але все одно наші пропозиції мало вплинуть на дійсний стан розрахунків з працівниками по оплаті праці, так як це проблема відсутності фіскальної політики з боку держави.

Перебудова організації заробітної плати на підприємстві відповідно до вимог ринкової економіки передбачає вирішення трьох головних завдань:

по-перше, підвищення заінтересованості кожного працівника у виявленні й використанні резервів зростання ефективності своєї праці при виключенні можливості одержання незароблених грошей;

по-друге, усунення випадків зрівнялівки в оплаті праці, досягнення прямої залежності заробітної плати від індивідуальних кінцевих результатів праці;

по-третє, оптимізацію співвідношень в оплаті праці працівників різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп з урахуванням складності виконуваних робіт, умов праці, дефіцитності певних видів робочої сили на ринку праці, а також впливу різних працівників на досягнення кінцевих результатів і конкурентоспроможності продукції.

Хоча кожне підприємство (а інколи і структурний підрозділ) має свою специфіку в організації оплати праці, її організаційними основами завжди є:

забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю продукції;

регулювання трудових відносин, забезпечення рівноправності роботодавця і працівника;

удосконалення нормування праці;

вибір моделі, форм і систем оплати праці;

взаємозв'язок розмірів заробітної плати з обсягами та вартістю затраченого труда.

Ефективна організація заробітної плати на будь-якому підприємстві неможлива без її основоположного елемента - нормування праці, яке дає змогу встановити відповідність між обсягом витрат праці і розміром її оплати в конкретних організаційно-технічних умовах. Роботодавець зобов'язаний установити кожному працівникові нормальний обсяг робіт виходячи з установленої законодавством тривалості робочого дня, нормальної інтенсивності праці і середньої для даного виду робіт продуктивності праці. Працівник має право розраховувати на повну оплату праці лише за умови виконання повного нормованого обсягу робіт.

На кожному підприємстві доцільно мати характеристики основних видів робіт з відповідними нормами витрат праці на їх виконання (нормативну базу трудовитрат). Робота щодо вдосконалення нормування праці передусім повинна спрямовуватися на підвищення якості норм за рахунок забезпечення їх рівнонапруженості для всіх видів праці і всіх груп працівників.

АНОТАЦІЯ

На дипломну роботу

Кляцьки Ірини Юріївни

(прізвище та ініціали)

на тему: “Облік, аналіз та контроль розрахунків по оплаті праці в установах по пенсійному забезпеченню”

(назва теми)

Дипломна робота виконана на прикладі Управління Пенсійного Фонду України в Новгородківському районі

Дипломна робота охоплює такі питання , як:

Організаційно - правові форми розрахунків підприємства з працівниками по оплаті праці.

Аналіз заробітної плати в установах Пенсійного Фонду України.

Організація бухгалтерського обліку заробітної плати в установах пенсійного фонду України.

Порядок проведення ревізій та перевірок заробітної плати службовців у державних установах.

Зроблено висновки, виходячи з опрацьованого матеріалу та проведеного у вищевказаній установі дослідження.

Робота має певну логічність побудови, послідовність та завершеність відповідного кола питань.

Дипломна робота написана чіткою, ясною, діловою і доступною українською мовою.

Шановні голова та члени державної екзаменаційної комісії

Дозвольте до вашої уваги запропонувати доповідь по захисту дипломної роботи на тему “Організація обліку та контролю і аналізу розрахунків по оплаті праці в державних установах”

Актуальність теми дипломної роботи полягає у дослідженні та висвітленні питань стосовно обліку та законодавчого регулювання оплати праці в державних установах.

За мету при написанні дипломної роботи було поставлено дослідити та опрацювати шляхи підвищення інтенсифікації праці та її оплати в державних установах.

Для цього я дослідила порядок нарахування та сплати основної та додаткової заробітної плати в Управлінні пенсійного фонду України в Новгородківському районі.

Питання організації заробітної плати і формування її рівня складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо охоплюють нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу. Будь-які зміни, що стосуються оплати праці, прямо чи опосередковано впливають на доходи всіх членів суспільства, а також на найважливіші макроекономічні показники. Тому в жодній країні світу питання регулювання оплати праці не залишені лише на розсуд ринкових сил, хоча методи, сфера, масштаби державного втручання в ці процеси в кожній країні різні.

Механізм регулювання заробітної плати складається з таких елементів:

а) ринкового регулювання;

б) державного регулювання;

в) колективно-договірного регулювання через укладання генеральної, галузевих, регіональних угод; колективних договорів на рівні підприємств; трудових договорів з найманими працівниками;

г) механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві (у структурному підрозділі) з використанням таких елементів, як тарифна система або безтарифна модель, нормування праці, форми і системи оплати праці та преміювання.

Перебудова організації заробітної плати на підприємстві відповідно до вимог ринкової економіки передбачає вирішення трьох головних завдань:

по-перше, підвищення заінтересованості кожного працівника у виявленні й використанні резервів зростання ефективності своєї праці при виключенні можливості одержання незароблених грошей;

по-друге, усунення випадків зрівнялівки в оплаті праці, досягнення прямої залежності заробітної плати від індивідуальних кінцевих результатів праці;

по-третє, оптимізацію співвідношень в оплаті праці працівників різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп з урахуванням складності виконуваних робіт, умов праці, дефіцитності певних видів робочої сили на ринку праці, а також впливу різних працівників на досягнення кінцевих результатів і конкурентоспроможності продукції.

Хоча кожне підприємство (а інколи і структурний підрозділ) має свою специфіку в організації оплати праці, її організаційними основами завжди є:

забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю продукції;

регулювання трудових відносин, забезпечення рівноправності роботодавця і працівника;

удосконалення нормування праці;

вибір моделі, форм і систем оплати праці;

взаємозв'язок розмірів заробітної плати з обсягами та вартістю затраченого труда.

Ефективна організація заробітної плати на будь-якому підприємстві неможлива без її основоположного елемента - нормування праці, яке дає змогу встановити відповідність між обсягом витрат праці і розміром її оплати в конкретних організаційно-технічних умовах. Роботодавець зобов'язаний установити кожному працівникові нормальний обсяг робіт виходячи з установленої законодавством тривалості робочого дня, нормальної інтенсивності праці і середньої для даного виду робіт продуктивності праці. Працівник має право розраховувати на повну оплату праці лише за умови виконання повного нормованого обсягу робіт.

На кожному підприємстві доцільно мати характеристики основних видів робіт з відповідними нормами витрат праці на їх виконання (нормативну базу трудовитрат). Робота щодо вдосконалення нормування праці передусім повинна спрямовуватися на підвищення якості норм за рахунок забезпечення їх рівнонапруженості для всіх видів праці і всіх груп працівників.

Згідно з Законом України "Про оплату праці" держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, установлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Роль держави у сфері регулювання заробітної плати повинна виявлятися також в організації перспективних наукових досліджень, вивчення і поширення прогресивного досвіду; науково-методичному забезпеченні формування й оновлення тарифної системи, ефективної системи нормування праці тощо.

Важливим завданням держави має бути сприяння проведенню переговорів між основними соціальними силами суспільства з метою врегулювання соціально-трудових відносин, запобігання масовим трудовим конфліктам. Держава в особі органів виконавчої влади має бути одним із соціальних партнерів. За такої умови органи виконавчої влади заохочують до співпраці, координують дії соціальних партнерів, стежать за дотриманням спільно вироблених і узгоджених механізмів регулювання, а не визначають їх.

Тому при виборі теми дипломної роботи головним мотивом слугувало вивчення проблем організації обліку та аналіз розрахунків з оплати праці в державних установах на прикладі установ по пенсійному забезпеченню України на прикладі управління пенсійного фонду України в Новгородківському районі.

До того ж за мету було поставлено вивчення питань підвищення рівня інтенсивності та екстенсивного використання праці в державних установах , що є важливим фактором зростання продуктивності праці, але, однак, мають чіткі обмеження, тобто не можуть використовуватись безконечно.

Для досягнення мети було:

вивчено нормативно - правову базу організації бухгалтерського обліку заробітної плати державних установах;

проведено аналіз розрахунків по заробітній платі в правлінні пенсійного забезпечення Пенсійного Фонду України в Новгородківському районі та розглянуто шляхи підвищення екстенсивності використання робочого часу;

розглянуто порядок відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з оплати праці в державних установах та його особливості;

досліджено особливості проведення ревізій та перевірок розрахунків з оплати праці в державних установах виконавчої влади.

Отже відповідно до вищесказаного в основу теми дипломної роботи покладено основи організації обліку заробітної плати, її контроль та аналіз.

Перший розділ дипломної роботи присвячено нормативному регулюванню відносин бюджетної організації з працівниками з питань оплати праці. Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю. У ст.43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок , на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Цікаве те, що кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав. Для регулювання питань оплати праці використовують наступні закони, нормативні акти, Постанови Кабінету Міністрів України, інструкції, які затверджуються Кабінетом Міністрів України:

1) Закон України “ Про оплату праці ”, який введено в дію з 1 травня 1995 року. Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами всіх форм власності та господарювання, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати. В цьому законі даються визначення «заробітна плата», «основна заробітна плата», «додаткова заробітна плата». Визначається мінімальна заробітна плата, законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці. Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральним узгодженням. Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Дія установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами. Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Другий розділ дипломної роботи носить інформацію Про стан розрахунків по оплаті праці у Новгородківському відділені управління Пенсійного Фонду України.

Згідно розрахунку фонду оплати праці працівників УПФУ (табл.) проаналізуємо зміни основної заробітної плати на прикладі 2002-2003 років.

Річна основна заробітна плата (оклад + ранг + вислуга років) в 2003 році збільшилась в порівнянні з основною заробітною платою в 2002 році на 15,2 тис. Грн.. або на 34%. Розглянувши місячний фонд основної заробітної плати, ми бачимо, що в 2003 році основна заробітна плата збільшилась на 1,5 тис.грн або на 40,5% в порівнянні з 2002 роком.

Розглянувши дані таблиці, ми можемо визначити яку частину складає матеріальна допомога в загальному фонді оплати праці.

Місячний фонд:

2002 рік - 0,9: 9,2 = 9,8 %

2003 рік - 0,8: 11,8 = 6,8 %

Річний фонд

2002 рік - 10,3: 109,9 = 9,4 %

2003 рік - 9,4: 138,4 = 6,8 %

На основі розрахунків, які ми бачимо що відбувається зменшення сум матеріальних допомог та відбувається тенденція спаду частки матеріальної допомоги в загальному фонді оплати праці.

Розглянемо якісний аналіз, розглянувши коефіцієнт розбіжності, який розрахуємо відношенням максимального доходу до мінімального.

Максимальний місячний доход має начальник і він складає 491,75 грн.; мінімальний доход має секретар начальника - 205,00 грн. Коефіцієнт розбіжності складає: 205,0: 491,75 = 0,42

Вирахуємо середню заробітну плату по групах працюючих: група керівників та решта працівників. Дані занесемо в таблицю:2.3.2.

Отже, згідно наших розрахунків ми бачимо, що група керівників отримує значно більшу заробітну плату ніж решта працюючих.

Порівняємо, як стаж впливає на фонд заробітної плати. Згідно таблиці розрахунку фонду оплати праці працівників УПФУ ми проаналізуємо зміни, які відбулися на протязі 2002-2003 років по показнику вислуга років. Кількість чоловік, які мають вислугу років в 2002 році складає 21 чоловік, а в 2003 році - 22 чоловіки. При збільшенні чисельності всього на 1 людину, ми бачимо, що місячний фонд збільшився на 0,4 тис.грн. або 80% (0,9: 0,5), а річний фонд оплати праці збільшився на 2,8 тис.грн. або 43,8%. Отже, можемо зробити висновок, що стаж роботи в державній службі впливає на фонд оплати праці і призводити до його збільшення.

Розглянемо в нашому аналізі тендерний аспект вивчення фонду оплати праці, тобто різницю в оплаті праці чоловіків і жінок. В складі працівників Пенсійного фонду налічується 4 чоловіка та 22 жінки, Взявши за основу дані 2003 року проаналізуємо різницю в оплаті праці чоловіків та жінок в середньому за рік та за місяць.

Річний фонд заробітної оплати чоловіків складає 24477,18 грн.

Середня заробітна плата за рік складає 24477,18: 4 = 6119,30 грн.

Середня заробітна плата за місяць 6119,30: 12 = 509,94 грн.

Річний фонд заробітної плати жінок складає 111581,15 грн.

Середня заробітна плата за рік 111581,15: 22 = 5071,87 грн.

Середня заробітна плата за місяць 5071,87: 12 = 422,66 грн.

Отже, ми бачмо, що чоловіки отримують більшу заробітну плату ніж жінки в середньому на 20%.

У третьому розділі вивчено методику відображення в бухгалтерському обліку розрахунків оплати праці працівників бюджетних установ. Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами заробітної плати і допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю призначено пасивний субрахунок № 661 « Розрахунки із заробітної плати » рахунка № 66 « Розрахунки з оплати праці ». За кредитом цього субрахунку відображаються нараховані суми, а за дебетом - утримання , вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати.

Нарахування заробітної плати і допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця. Заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або виконану роботу, для бюджетних установ є фактичними видатками за кодами бюджетної класифікації № 1111-1119. На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування.

Суми, утримані і вирахувані із заробітної плати, відображаються за дебетом субрахунку № 661, при цьому кредитуються різні субрахунки залежно віл виду утримань:

субрахунок № 641 « Розрахунки за платежами і податками в бюджет » - на суму податків, що підлягають перерахуванню в бюджет;

субрахунок № 651 « Розрахунки з пенсійного забезпечення » - на суму зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;

субрахунок № 652 « Розрахунки із соціального страхування » - на суму внесків до фонду страхування з тимчасової втрати працездатності;

субрахунок № 653 « Розрахунки із страхування на випадок безробіття » - на суму зборів на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

субрахунок № 663 « Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит » - на суми, утримані із заробітної плати, - за дорученнями - зобов'язаннями працівників. При перерахуванні сум торговельним організаціям цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 664 « Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів в банках » - на суми , що утримані із заробітної плати на підставі письмової заяви працівника і підлягають перерахуванню на рахунки за вкладами. При перерахуванні сум в установи банків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 665 « Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування » - на суми страхових внесків, утриманих із заробітної плати на підставі списків і доручень, переданих у бухгалтерію страховим агентом. При перерахуванні сум на рахунок органів державного страхування цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 666 « Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків » - на суми утриманих із заробітної плати профспілкових внесків. Безготівкові розрахунки за профспілковими внесками вводяться за наявності письмових заяв членів профспілки або передбаченої такої умови в колективному договорі. При перерахування членських внесків галузевій профспілці цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 667 « Розрахунки з працівниками за позиками банків » - на суми, утримані із заробітної плати працівників за зобов'язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством. При перерахуванні сум з поточних (реєстраційних) рахунків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 668 « Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання » - на суми, утримані із заробітної плати за виконавчими листами та іншими документами. При перерахуванні сум отримувачам цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 671 « Розрахунки з депонентами » - на суми депонованої заробітної плати.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати і відрахування з неї на підставі розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостей відображають у « Меморіальному ордері № 5 -Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій » т.ф. № 405 (бюджет)(додаток 3.6.1.). Записи у зведенні систематизуються за відповідними кодами функціональної класифікації видатків та видами коштів спеціального фонду. До меморіального ордера додаються всі документи, які слугували підставою для нарахування заробітної плати.

Лікарняні листки підшиваються в окрему папку і нумеруються в хронологічному порядку з початку року. На кожному листку проставляється номер розрахунково-платіжної відомості, в яку він включений для нарахування.

Суми виданої з каси заробітної плати відображають у меморіальному ордері № 1 за кредитом субрахунку 301, а перераховані за призначенням відрахування із заробітної плати - у меморіальних ордерах № 2 (за кредитом субрахунків 311 і 321) та № 3 (за кредитом субрахунків 313 і 323).

Меморіальний ордер підписує виконавець, особа, що його перевірила, та головний бухгалтер.

Аналітичний облік за субрахунком № 661 ведеться на картках-довідках, які відкриваються окремо на кожного працівника. На лицьовому боці картки-довідки наводяться дані про працівника: прізвище, ім'я та по батькові , табельний номер, ідентифікаційний код, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання з заробітної плати, пільги за податками та інші дані. У картках щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами.

Четвертий розділ присвячено вивченню системи контролю та ревізії в державних установах з питань оплати праці. У витратах виробництва заробітна плата має найбільшу питому вагу, а тому перевірці витрачання коштів на оплату праці слід приділити серйозну увагу.

Основними завданнями ревізії є перевірка:

- дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утримань із неї й правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;

- правильності організації праці, дотримання встановлених розцінок, ставок і окладів;

- своєчасності й правильності нарахування і виплати заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці;

- правильності здійснення розрахунків з органами соціального страхування.

Під час ревізії доцільно не лише виявити порушення й зловживання, а й знайти резерви економічного витрачання коштів на заробітну плату.

Як правило, ревізію з оплати праці здійснюють вибірковим способом. Їх рекомендується організувати в такій послідовності.

Насамперед перевіряють стан трудової дисципліни, організацію праці і ведення особових справ працівників. Потім - використання затвердженого фонду заробітної плати (штатний розклад; ставки, нарахування й виплати, посадові оклади, розцінки, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних і гарантійних виплат).

Відтак перевіряють стан обліку розрахунків з робітниками й службовцями щодо оплати праці та відрахувань на соціальне страхування. При цьому перевіряють правильність складання розрахунково-платіжних відомостей, звітів з питань праці й розрахункових відомостей щодо відрахувань на соціальне страхування.

Відповідно до вищесказаного маємо нагоду сказати декілька слів стосовно покращення належного стану оплати праці в державних установах, але все одно наші пропозиції мало вплинуть на дійсний стан розрахунків з працівниками по оплаті праці, так як це проблема відсутності фіскальної політики з боку держави.

Перебудова організації заробітної плати на підприємстві відповідно до вимог ринкової економіки передбачає вирішення трьох головних завдань:

по-перше, підвищення заінтересованості кожного працівника у виявленні й використанні резервів зростання ефективності своєї праці при виключенні можливості одержання незароблених грошей;

по-друге, усунення випадків зрівнялівки в оплаті праці, досягнення прямої залежності заробітної плати від індивідуальних кінцевих результатів праці;

по-третє, оптимізацію співвідношень в оплаті праці працівників різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп з урахуванням складності виконуваних робіт, умов праці, дефіцитності певних видів робочої сили на ринку праці, а також впливу різних працівників на досягнення кінцевих результатів і конкурентоспроможності продукції.

Хоча кожне підприємство (а інколи і структурний підрозділ) має свою специфіку в організації оплати праці, її організаційними основами завжди є:

забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю продукції;

регулювання трудових відносин, забезпечення рівноправності роботодавця і працівника;

удосконалення нормування праці;

вибір моделі, форм і систем оплати праці;

взаємозв'язок розмірів заробітної плати з обсягами та вартістю затраченого труда.

Ефективна організація заробітної плати на будь-якому підприємстві неможлива без її основоположного елемента - нормування праці, яке дає змогу встановити відповідність між обсягом витрат праці і розміром її оплати в конкретних організаційно-технічних умовах. Роботодавець зобов'язаний установити кожному працівникові нормальний обсяг робіт виходячи з установленої законодавством тривалості робочого дня, нормальної інтенсивності праці і середньої для даного виду робіт продуктивності праці. Працівник має право розраховувати на повну оплату праці лише за умови виконання повного нормованого обсягу робіт.

На кожному підприємстві доцільно мати характеристики основних видів робіт з відповідними нормами витрат праці на їх виконання (нормативну базу трудовитрат). Робота щодо вдосконалення нормування праці передусім повинна спрямовуватися на підвищення якості норм за рахунок забезпечення їх рівнонапруженості для всіх видів праці і всіх груп працівників.

Відгук на дипломну роботу студентки

Кляцьки Ірини Юріївни

(прізвище та ініціали)

на тему: “Облік, аналіз та контроль розрахунків по оплаті праці в установах по пенсійному забезпеченню” на прикладі Управління Пенсійного Фонду України в Новгородківському районі

Облік розрахунків по оплаті праці в бюджетних організаціях має певну специфіку в обліку та документальному обороті, що організований з для задоволення соціально - економічних та культурно - просвітницьких потреб населення. Роль обліку розрахунків по оплаті праці в бюджетних установах в функціонуванні будь якого типу бюджетної організації визначає актуальність вивчення організаційних і методичних питань накопичення обліково - економічної інформації, яка є основою як для внутрішнього, так і зовнішнього контролю.