Облік капітальних інвестицій підприємства
Економічна сутність капітальних інвестицій, їх класифікація. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про капітальні інвестиції. Аналіз діючої практики обліку капітальних вкладень, сучасні проблеми і напрямки його вдосконалення.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.12.2011 |
| Размер файла | 47,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Університет БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Кафедра обліку і аудиту
КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Фінансовий облік”
на тему: «Облік капітальних інвестицій підприємства»
Виконавець:
Студент економічного факультету
ІІІ курсу, групи 36 - ОА
спеціальності "Облік і аудит" Скрипцова Е.В.
Харків - 2011
АНОТАЦІЯ
Ринкові перетворення в Україні, необхідність переорієнтації виробництва з метою випуску дешевої та конкурентноздатної продукції потребує значних капітальних інвестицій. Головною умовою запровадження у життя нових форм підприємництва, що базуються на приватній власності, акціонерному капіталі, є розробка дієвого механізму здійснення фінансового інвестування та його обліку.
Об'єктом дослідження є процесс обліку капітальних інвестицій, предметом - теоретичні, методичні та практичні аспекти обліку, аналізу та аудиту капітальних інвестицій.
Метою даної роботи є теоретичне узагальнення та обґрунтування основ організації, діючої практики з обліку капітальних інвестицій, а також розробка на цій основі практичних рекомендацій щодо його вдосконалення.
Мета курсової роботи визначила необхідність вирішення таких задач: дослідити економічну сутність капітальних інвестицій; розкрити методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про капітальні інвестиції; визначити сучасні проблеми бухгалтерського обліку капітальних інвестицій; розробити напрямки вдосконалення обліку капітальних інвестицій.
Основні результати дослідження: розглянуто теоретичні основи капітальних інвестицій у сучасних умовах господарювання; проаналізовано діюче законодавство з питань інвестування та його обліку; викладено особливості обліку капітальних інвестицій; запропоновано напрямки щодо вдосконалення фінансової звітності щодо капітальних інвестицій в процесі переходу до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Ключові слова: КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ, ОБЛІК, АНАЛІЗ, ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ, АВТОМАТИЗАЦІЯ, РАХУНОК.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
1.1 Теоретико-економічна сутність капітальних інвестицій, їх класифікація
1.2 Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про капітальні інвестиції
1.3 Сучасні проблеми бухгалтерського обліку капітальних інвестицій
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
2.1 Документування господарських операцій з капітальних інвестицій
2.2 Бухгалтерський облік операцій з надходження та використання капітальних інвестицій
2.3 Інформаційні технології в обліку капітальних інвестицій
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ
3.1 Подолання проблем переходу на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку капітальних інвестицій
3.2 Узгодження бухгалтерського та податкового обліку капітальних інвестицій
3.3 Вдосконалення фінансової звітності щодо капітальних інвестицій
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
В умовах побудови ринкових відносин в економіці України, впровадження ринкових механізмів, структурних перебудов, реформування форм власності і податкової системи, підвищуються вимоги до бухгалтерського обліку як джерела достовірної інформації для прийняття суб'єктами ринку (підприємствами) економічно обґрунтованих рішень і передбачення ризиків у своїй операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності. ітко налагоджений облік фінансово-господарської діяльності підприємств сприяє виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів підприємств, запобіганню зловживанням і перевитратам, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності виробництва (робіт, послуг), що є обов'язковою умовою функціонування підприємств в ринковій економіці. Цим і обумовлена актуальність даної теми.
Об'єктом дослідження є процесс обліку капітальних інвестицій, предметом - теоретичні, методичні та практичні аспекти обліку, аналізу та аудиту капітальних інвестицій.
Методи дослідження - системний підхід, аналіз, синтез, дедукція, індукція.
Метою даної роботи є теоретичне узагальнення та обґрунтування основ організації, діючої практики з обліку капітальних інвестицій, а також розробка на цій основі практичних рекомендацій щодо його вдосконалення.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:
- досліджено роль формування в бухгалтерському обліку інформації про капітальні інвестиції
- обґрунтовано доцільність документування господарських операцій з капітальних інвестицій та використання інформаційних технологій в бухобліку
- розглянуто процес документування та бухгалтерський облік господарських операцій з капітальних інвестицій
- викладено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про капітальні інвестиції
- наведено сучасний стан обліку капітальних інвестицій
- проведено аналіз діючої практики обліку капітальних інвестицій
- запропоновано шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку капітальних інвестицій на підприємстві
Вказаному питанню приділяється значна увага Кабінету Міністрів України, що знайшло своє відображення у законах України, зокрема, у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», 1999 р. та в «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», Наказ Міністерства фінансів України, 1999 р., Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, від 27.04.00р.
На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження Мушинської Р., Токарь С., Ткаченко Н. М., Фурсової О.
Впровадження пропозицій і рекомендацій, наданих у роботі, дозволить підвищити ефективність і поліпшити якість ведення бухгалтерського обліку капітальних інвестицій на підприємстві.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦЙ
1.1 Теоретико-економічна сутність капітальних інвестицій, їх класифікація
З метою ефективного функціонування підприємства здійснюють інвестиційну діяльність. Остання являє собою сукупність практичних дій щодо реалізації інвестицій.
Законом України ”Про інвестиційну діяльність” інвестиції визначено як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інакше кажучи, інвестиції -- це довгострокові вкладення капіталу в об'єкти підприємницької діяльності з метою забезпечення його зростання в майбутньому періоді. Юридичні та фізичні особи, що здійснюють вкладення капіталу (інвестування), називаються інвесторами[1, с.4-5].
Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, всі інвестиції можуть поділятись на зовнішні і внутрішні, тобто іноземні та вітчизняні, а вітчизняні, в свою чергу, поділяються на реальні (виробничі) та фінансові.
Реальні інвестиції -- це вкладення капіталу у різні сфери діяльності і галузі народного господарства з метою створення нових та оновлення існуючих основних фондів ("капітальних" матеріальних благ). Реальні інвестиції називаються виробничими, поскільки вони спрямовані у виробництво, але частіше їх називають просто капітальними вкладеннями.
Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигід для інвестора. До фінансових інвестицій відносяться: акції, облігації, депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання, інші цінні папери.
Головна мета інвестиційної діяльності - підвищення вартості підприємства. Досягнення головної мети інвестиційної діяльності забезпечується розробкою та реалізацією інвестиційної стратегії підприємства. Вона залежить від стадії життєвого циклу підприємства, яка визначає зміст інвестиційної стратегії.
Ефективність розробленої інвестиційної стратегії підприємство має оцінити за такими критеріями:
? погодженість інвестиційної стратегії із загальною стратегією економічного розвитку підприємства
? внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії;
? погодженість інвестиційної стратегії із зовнішнім середовищем
? реалізація інвестиційної стратегії з врахуванням наявного ресурсного потенціалу
? прийнятність рівня ризику, пов'язаного з інвестиційною стратегією
? результативність інвестиційної стратегії
Підприємства - інвестори, згідно з існуючим в Україні законодавством, можуть здійснювати інвестиції за кордоном виключно за рахунок власних коштів, зарезервованих, які відображаються на рахунках бухгалтерського балансу для означених цілей.
З метою залучення додаткових джерел інвестування для здійснення прогресивних структурних перетворень в економіці України, підвищення технічного та якісного рівня виробництва, зменшення потреб підприємств в енергоносіях і сировині, ліквідації існуючих диспропорцій і дефіцитів на ринку України, розвитку її потужного експортного потенціалу прийнятого законом “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні” (грудень 1993 р.), яким передбачається стимулювання вкладеного іноземного капіталу в пріоритетні галузі економіки держави за рахунок надання податкових пільг і страхових гарантій щодо найефективніших інвестиційних проектів.
Таким чином, підприємства повинні прагнути до підтримки чи поліпшення своїх конкурентних позицій, а для цього необхідний пошук перспективних інвестиційних напрямів.
1.2 Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про капітальні інвестиції
Для того щоб бухгалтерський облік був ефективним у кожній ланці народного господарства, він повинний бути відповідним чином організований, тобто необхідна організація облікового процесу, що припускає збір облікової інформації, її обробку і т.д..
Організація облікового процесу в цілому в тій чи іншій ланці народного господарства значною мірою залежить від організації облікового апарата і праці облікових працівників. Таким чином, організація бухгалтерського обліку включає організацію облікового процесу, облікового апарата і праці облікових працівників.
Весь обліковий процес можна підрозділити на три стадії: первинний, поточний і підсумковий облік.
Первинний облік, що здійснюється на першій стадії облікового процесу, припускає збір первинних облікових даних про наявність засобів і господарських операцій, їхнє бухгалтерське документування. На цій стадії реалізуються в основному такі способи та методи бухгалтерського обліку, як оцінка, документація.
Другою стадією облікового процесу є поточний облік. На цій стадії протягом місяця здійснюється облікова реєстрація господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку в облікових регістрах з використанням різних способів методу бухгалтерського обліку - рахунків, подвійного запису, інвентаризації, оцінки.
Третя стадія облікового процесу - підсумковий облік - являє собою узагальнення даних поточного обліку, складання калькуляцій, балансу, звітності. Здійснюється підсумковий облік за допомогою таких способів та методів бухгалтерського обліку, як оцінка рахунка бухгалтерського обліку, калькулювання, подвійний запис, баланс, звітність тощо. На кожній з цих стадій облікового процесу необхідно організувати:
? облікові номенклатури;
? способи і техніку відображення облікових номенклатур;
? матеріальні носії облікових даних і інформації;.
? рух матеріальних носіїв облікових даних і інформації;
? використання і збереження носіїв облікової інформації.
Перераховані напрямки організацій облікового процесу мають свої особливості на окремих його стадіях.
Під обліковою номенклатурою розуміють склад (перелік) господарських фактів, явищ, операцій і процесів. які підлягають відображенню в системі бухгалтерського обліку. Наприклад, основні засоби, операції по їхньому надходженню, експлуатації, поліпшенню і т.п. Звідси першорядною задачею організації облікових номенклатур є добір цих фактів, явищ, а як результат-формування складу облікових номенклатур. Облікові номенклатури встановлюються по кожнім розділі обліку: облік матеріалів, облік коштів і т.д..
Особливо важливе визначення складу облікових номенклатур при автоматизації обліку, створенні БД.
Після того як облікові номенклатури встановлені, визначаються способи і техніку їхнього відображення в документах, облікових регістрах, БД, машинограмах, відеограмах і т.д..
Наступний напрямок організації технології облікового процесу - організація матеріальних носіїв облікових даних і інформації. Відправним моментом рішення даної задачі є добір матеріальних носіїв, найбільш ефективних в умовах даного виробництва, виходячи з застосовуваних засобів обчислювальної техніки, форми бухгалтерського обліку, виду облікових номенклатур і ін.
При доборі матеріальних носіїв документів використовуються альбоми типових форм документів; облікові регістри; бухгалтерська звітність, типові проектні рішення автоматизації обліку по окремих його ділянках і т.д..
Однак не всі типові носії облікових даних (документів) і інформації (облікових регістрів) відповідають умовам того чи іншого підприємства (організації, установи), особливо при використанні ПЕВМ, у зв'язку з чим їх проектують і розробляють самостійно.
Заключним етапом організації матеріальних носіїв є складання робочих альбомів матеріальних носіїв документів і облікових регістрів, застосовуваних на даному підприємстві (організації, установі).
Використання матеріальних носіїв облікової інформації в обліковому процесі зв'язано з виконанням цілого ряду операцій, просуванням їх по різних підрозділах підприємства, бухгалтерії. Цей процес - рух матеріальних носіїв облікової інформації - повинний бути раціонально організований з використанням графічних (документограм, оперограм, зведених графіків по ділянках обліку й ін.) і описових (робочих інструкцій з роботи з документами, регістрами й ін.) методів. Ці методи передбачають указівки про те, хто складає матеріальний носій, подальше його просування, терміни виконання.
Отже, обліковий процес завершується здачею носіїв облікової інформації на збереження (в архів). На підприємствах (організаціях і установах) установлюється строгий порядок збереження матеріальних носіїв облікової інформації (здачу на збереження, видачу і т.д. ), а також визначаються особи, відповідальні за їх збереження.
1.3 Сучасні проблеми бухгалтерського обліку капітальних інвестицій
Капітальні вкладення мають важливе народногосподарське значення, обумовлене роллю, що виконують знову створені чи модернізовані засоби праці в процесі виробництва матеріальних благ. Як важливий фактор розширеного суспільного відтворення досягнень науково-технічного прогресу, що створює матеріальні умови для росту й удосконалювання суспільного виробництва і підвищення матеріального добробуту народу. Сучасна інвестиційна політика спрямована на забезпечення соціальної спрямованості і високої народногосподарської ефективності капітальних вкладень, а також на використання їх переважно на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств.
В даний час інвестиційна діяльність у країні здійснюється в умовах загальної кризи її економіки, нестабільності соціально-економічного положення в країні. Інфляція, лібералізація цін, дефіцит бюджету, важкий фінансовий стан підприємств і організацій, платіжна криза, безупинний ріст вартості будівництва, дорогий банківський кредит, а також інші кризові явища викликали різке зниження обсягів капітальних вкладень, капітального будівництва і уведення виробничих потужностей і об'єктів будівництва, що обумовило спад виробництва необхідної продукції. Однієї з заходів для виходу економіки з кризи повинна бути активізація інвестиційної діяльності, для чого необхідно вишукати кошти для додаткових капітальних вкладень, направити їх на виконання пріоритетних державних програм, забезпечити їхнє цільове й ефективне використання[6, с 22-23].
Підприємства і господарські організації здійснюють за рахунок власних коштів технічне переозброєння, реконструкцію і розширення виробництва як підрядним, так і господарським способами. В умовах переходу до ринку відповідальність за цільове й ефективне використання власних засобів покладається на інвесторів, що обумовлює особливості фінансування таких капітальних вкладень.
Усі кошти на капітальні вкладення акумулюються на розрахунковому рахунку інвесторів. На їхнє прохання установи банків можуть відкривати окремі рахунки для обліку власних засобів на капітальні вкладення за окрему плату.
Установи банків не оформляють фінансування будівництв, вони повинні надавати їм для цього документи. Фінансування капітальних вкладень здійснюється з розрахункового рахунка інвестора шляхом оплати розрахункових документів на виконані проектні, будівельно-монтажні й інші роботи, поставлене устаткування й інші витрати, зв'язані з капітальними вкладеннями. Склад витрат і порядок їхньої оплати залежать від характеру капітальних вкладень, способу виробництва будівельно-монтажних робіт, а також методу фінансування витрат.
Установи банків не контролюють цільове й ефективне використання власних засобів коштів на капітальні вкладення.
Припливу в інвестиційну сферу приватного національного й іноземного капіталу перешкоджає несприятливий інвестиційний клімат, що зберігається, основними характеристиками якого є:
-висока загальна політична нестабільність;
-різкий спад виробництва в період з 1991 року, наслідком якого, є різке скорочення внутрішнього попиту на промислову продукцію і послуги;
-недосконалість нормативно-правової бази в економіці в цілому й в області іноземних інвестицій зокрема;
-високий рівень оподатковування і зовнішньоторговельного мита;
-нерозвиненість ринку капіталів;
-недолік якісної інфраструктури;
-фактична відсутність єдиної державної політики в області залучення іноземних інвестицій.
Також чималою проблемою бухобліку на сьогоднішній день є «псевдо автоматизація» розрахунків, бо сам по собі перехід із заповнення паперових журналів-ордерів на натискання комп'ютерних клавіш поліпшенням не є, це просто заміна. На жаль, псевдоавтоматизація зустрічається часто, відбувається це тому, що люди думають: "Автоматизувати - значить просто перевести на комп'ютер і все отут", а процес упровадження програми в їхньому розумінні полягає в тому, щоб якось почати заводити операції в комп'ютер. Наслідки псевдоавтоматизації обтяжуючі. Бухгалтерія, що раніш була перевантажена поточною роботою, зараз, "при комп'ютерах", теж нічого не встигає, іноді роботи стає ще більше - треба ж спочатку зробити весь чи окремий розділи бухобліку на папері, а потім, незрозуміло для чого, завести в комп'ютер. Керівництво теж не розуміє для чого витрачені чималі гроші на комп'ютери, програми і впровадження, коли в бухгалтерії як був "завал", так і залишився.
Отже, взаємозв'язок вказаних вище проблем підсилює їх негативний вплив на інвестиційну ситуацію в країні.
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
2.1 Документування господарських операцій з капітальних інвестицій
Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться у розрізі затрат на роботи (витрати) окремо за об'єктами інвестицій. Капітальні інвестиції обліковуються у складі незавершеного будівництва до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію.
Для зарахування закінчених будівництвом (монтажем) і прийнятих в експлуатацію об'єктів визначається їх інвентарна вартість за даними аналітичного обліку капітальних інвестицій. Інвентарна вартість списується з рахунку обліку капітальних інвестицій з оприбуткуванням первісної вартості об'єкта основних засобів в сумі зазначеної інвентарної вартості.
При підрядному способі виконання проектно-вишукувальних і будівельно-монтажних робіт вартість виконаних і оформлених в установленому порядку робіт відображається за дебетом рахунку обліку капітальних інвестицій у кореспонденції з рахунком обліку заборгованості підрядникам (будівельним, проектним організаціям).
При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт облік затрат забудовником ведеться на рахунку обліку капітальних інвестицій у кореспонденції з рахунками обліку виробничих запасів, послуг допоміжних виробництв, зносу основних засобів і розрахунків з кредиторами (по заробітній платі, відрахуваннях на соціальні заходи, за послуги машин, механізмів тощо). У такому ж порядку відображаються витрати на утримання підрозділів підприємства, що займаються організацією будівництва.
Вартість устаткування, яке забудовником придбане для монтажу, включається до дебету рахунку обліку капітальних інвестицій після його передачі для виконання монтажних робіт з встановлення устаткування на постійне місце майбутньої експлуатації кредиту рахунку обліку виробничих запасів.
Якщо за умовами договору на будівництво забезпечення будівництва устаткуванням здійснюється підрядником, то забудовником вартість устаткування з витратами на монтаж відображається у складі капітальних інвестицій згідно з рахунками підрядника.
Вартість устаткування, яке не потребує монтажу, та інших необоротних матеріальних активів, які прибавляються підприємством, відображаються у складі капітальних інвестицій після надходження таких цінностей на місце призначення і оприбуткування.
Для зарахування закінчених будівництвом (монтажем) і прийнятих в експлуатацію об'єктів визначається їх інвентарна вартість за даними аналітичного обліку капітальних інвестицій. Інвентарна вартість списується з рахунку обліку капітальних інвестицій з оприбуткуванням первісної вартості об'єкта основних засобів в сумі зазначеної інвентарної вартості.
У підсумку потрібно відзначити: капітальні інвестиції обліковуються у складі незавершеного будівництва до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію (дод. А).
2.2 Бухгалтерський облік операцій з надходження та використання капітальних інвестицій
Усі витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, що включаються до їх первісної вартості, накопичуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".
За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених підприємством витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, а за кредитом - їх зменшення у зв'язку з прийняттям в експлуатацію або приведенням у стан використання за призначенням відповідних об'єктів[3, с.45-50].
Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має такі субрахунки:
151 "Капітальне будівництво"
152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"
153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів”
154 "Придбання (створення) нематеріальних активів"
155 "Формування основного стада"
На субрахунку 151 "Капітальне будівництво" відображаються:
? витрати на будівництво, що здійснюється для власних потреб підприємства господарським або підрядним способом;
? вартість устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва;
? авансові платежі для фінансування такого будівництва.
На субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" ведеться облік витрат на придбання або виготовлення власними силами об'єктів основних засобів (крім об'єктів будівництва та основного стада).
На субрахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" ведеться облік витрат підприємства на придбання або виготовлення власними силами об'єктів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи".
На субрахунку 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів" відображаються витрати підприємства на придбання або розробку власними силами нематеріальних активів.
На субрахунку 155 "Формування основного стада" ведеться облік витрат на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які облічуються на рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі").
Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за групами необоротних активів, а також за окремими їх об'єктами.
Визначена за даними аналітичного обліку первісна вартість об'єкта списується в дебет відповідного рахунка з обліку необоротних активів.
Підставою для списання первісної вартості об'єкта з кредиту рахунка 15 "Капітальні інвестиції" є акт приймання-передачі, складений комісією, що визначена наказом керівника підприємства, і затверджений останнім.
Первісна вартість матеріальних і нематеріальних необоротних активів придбаних або створених підприємством, включає:
? суми (без непрямих податків), що сплачують постачальнику;
? суми, що сплачують підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;
? реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт;
? суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) необоротних активів/які не відшкодовуються підприємству;
? витрати зі страхування ризиків, пов'язаних з доставкою об'єкта;
? витрати на установку, монтаж, налагодження об'єкта;
? інші витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням об'єкта у стан, у якому він придатний для використання у запланованих цілях.
З вищесказаного можна зробити висновок: витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості об'єктів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.
2.3 Інформаційні технології в обліку капітальних інвестицій
Зайняти лідируюче положення на ринку, підвищити ефективність роботи персоналу, створити оптимальну структуру управління - це першочергові задачі керівника підприємства. У бухгалтерській і банківській діяльності це особливо важливо, що обумовлює широке застосування бухгалтерських пакетів і програм, завдяки впровадженню яких підвищується оперативність обробки даних і вірогідність ділової інформації, приймаються більш об'єктивні фінансові й управлінські рішення.
Чим же можуть допомогти бухгалтеру інформаційні системи? Безумовно, комп'ютерна програма не замінить досвідченого бухгалтера, але дозволить заощадити його час і сили за рахунок автоматизації рутинних операцій, знайти арифметичні помилки в обліку і звітності, оцінити поточне фінансове становище підприємства і його перспективи.
Все це зумовлює необхідність використання сучасних інформаційних бухгалтерських систем. Далі представлені основні вимоги до таких систем.
Гарні інформаційні бухгалтерські системи поза залежністю від їхнього масштабу, програмно - апаратної платформи і вартості повинні забезпечувати якісне ведення обліку, бути надійними і зручними в експлуатації.
У функціональному аспекті інформаційні бухгалтерські системи повинні, принаймні, безпомилково робити арифметичні розрахунки; забезпечувати підготовку, заповнення, перевірку і роздруківку первинних і звітних документів довільної форми; здійснювати безпомилкове перенесення даних з однієї друкованої форми в іншу; робити нагромадження підсумків і числення відсотків довільного ступеня складності; забезпечувати звертання до даних і звітів за минулі періоди (вести архів).
Для того щоб забезпечити зазначені можливості, інформаційна система повинна мати єдину базу даних по поточному стану бухгалтерського обліку на підприємстві й архівних матеріалах, будь-які відомості з яких можуть бути легко отримані по запиті користувача. У залежності від особливостей обліку на підприємстві бази даних можуть мати різну структуру, але в обов'язковому порядку повинні відповідати структурі прийнятого плану рахунків, що задає основні параметри настроювання системи на конкретну облікову діяльність. Модулі системи, що забезпечують проведення розрахунків, підсумовування підсумків і нарахування відсотків, повинні використовувати розрахункові нормативи, що прийняті в поточне час[8, с.76-78].
Надійність інформаційної системи в комп'ютерному плані означає захищеність її від випадкових збоїв і в деяких випадках від навмисного псування даних. Як відомо, сучасні персональні комп'ютери є досить відкритими, тому не можна вірогідно гарантувати захист чисто на фізичному рівні. Важливо, щоб після збою зруйновану базу даних можна було легко відновити, а роботу системи відновити в найкоротший термін. Гарні інформаційні бухгалтерські системи відповідають цим вимогам.
Не менш важливо, щоб фірма - розробник бухгалтерської програми мала значний досвід роботи і солідну репутацію. При виборі системи варто враховувати ту обставину, що надалі до продавця прийдеться неодноразово звертатися і за порадою або консультацією, і за заміною застарілої версії на більш свіжу.
В Україні розповсюджено багато інформаційних систем автоматизації бух обліку. Розглянемо ту, у якій виконувалась практична частина курсової роботи - «ИНФО - Бухгалтер»
У цій системі будь-який момент для Вас готові :
? баланс із усіма додатками;
? оборотна відомість;
? головна книга;
? відомості аналітичного обліку по рахунках;
? журнали ордера і відомості до них, шах матка;
? різноманітні відомості і довідки;
? аналіз фінансової діяльності з побудовою графіків і діаграм
Вам досить увести господарські операції - все інше програма зробить сама.
У підсумку вважаю за потрібне відзначити беззаперечні переваги використання інформаційних систем у бухобліку:
? упорядкування бухобліку (якщо при паперовій бухгалтерії для одержання якої-небудь інформації, наприклад специфічної вибірки оборотів по субрахунку рахунка №60, було потрібно кілька годин роботи, то на комп'ютері - натиснув клавішу і вибірка роздрукувалася);
? збільшенні кількості інформації, одержуваної у процесі обліку (раніше можна було побачити аналітику по 41 рахунку тільки в якому-небудь одному розрізі, зараз, на комп'ютері - у декількох);
? зниження числа бухгалтерських помилок. Це дуже важливий фактор, якщо враховувати величину штрафів і пеню за приховання оподатковуваних величин, причиною якого, як правило є саме бухгалтерські помилки, а не злий намір;
? підвищення оперативності бухобліку (якщо раніше, при паперовому обліку, бухгалтера не поспівали за первинною документацією і робили проводки з запізненням, а квартальний і річний звіт здавався в останній момент, то зараз це припинилося);
? підвищення економічності бухгалтерського обліку. Наша практика показує, що в багатьох випадках, змінити, що застосовуються на підприємстві план і типова кореспонденція рахунків, форми первинних документів і інші "підвладні" бухгалтерії параметри можна без використання різних ризикованих схем зменшити оподатковувані величини чи, принаймні, пересунути терміни і знизити частоту податкових платежів;
? Інші фактори, що залежать від специфіки кожного конкретного підприємства.
Таким чином, можна сказати, що впровадження інформаційних систем у бухоблік - це процес, при якому в результаті перекладу бухгалтерії на комп'ютер підвищується ефективність і поліпшується якість ведення бухобліку на підприємстві.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ
3.1 Подолання проблем переходу на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку капітальних інвестицій
Україна інтегрується у світовий економічний простір. Тому перехід національної системи бухгалтерського обліку та складання звітності на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) є вимогою часу.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку містять єдині методологічні підходи до оцінки та розкриття інформації, необхідної інвесторам та кредиторам. Концептуальні положення МСБО, як правило, стають основою для розробки тією чи іншою країною власних стандартів бухобліку, які конкретизують та доповнюють відповідні МСБО з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку та національних традицій.
4 вересня 1996 року Міністерством юстиції України зареєстрована Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України. Згідно статуту федерація має статус громадської організації, та не переслідує коммерційних цілей. Метою Федерації є підвищення значення бухгалтерської професії в процесі переходу до ринкової економіки, впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Федерація заснувала друкований орган "Вісник бухгалтера та аудитора України". Видання покликане заповнити пробіли в нестачі інформації. Значне місце в ньому присвячується міжнародним та націонапьним стандартам обліку й коментарям до них провідних спеціалистів.
Також Федерацією було досягнуто домовленості про права на переклад та видання МСБО. В наслідок чого було видано книгу "Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку", яка містить повний текст усіх (33) МСБО українською мовою, які були прийняті на 1 січня 1997 року.
Федерацією проводяться навчальні семінари по всій Україні з питання реформування бухобліку в Україні та впровадження МСБО.
У 1997 році Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ) розробила національні стандарти бухгалтерського обліку. Ця ініціатива була підтримана Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка визнала ФПБАУ як організацію - розробника стандартів бухобліку для професійних учасників ринку цінних паперів.
На основі попереднього аналізу були визначені 23 стандарти, які підлягають першочерговій розробці. Ці стандарти охоплюють усі діючі МСБО (крім тих, які стосуються звітності банків і пенсійних фондів), але не копіюють їх. Деякі національні стандарти (наприклад, НСБО № 12 "Інвестиції", № 16 "Витрати" тощо) об'єднують положення кількох МСБО, а в деяких випадках передбачають національні стандарти, які не мають аналогічного міжнародного стандарту. Але всі національні стандарти базуються на МСБО та не протирічать їм.
При розробці проектів національних стандартів використовуються не лише діючі МСБО, а також їх проекти та інші матеріали, видані Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету; сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті; порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об'єктів у фінансовій звітності.
Також в Україні працює комісія Верхорної Ради з питань економічної політики та управлінням народним господарством, яка проводить роботу з розробки НСБО з урахуванням МСБО, хоч поки-що спостерігаються деякі складнощі з виконанням цього проекту.
Стандарт МСБО 25 "Облік інвестицій" (переформатований у 1994 р.) застосовується в обліку та розкритті інформації про інвестиції.
Отже, слід звернути увагу, що з урахуванням специфіки банків і бюджетних установ, не всі НСБО розповсюджуються на ці сфери діяльності. Але більшість стандартів містять методологічні підходи до обліку, які є загальними для всіх підприємств, організацій, установ незалежно від сфери діяльності та форми власності.
3.2 Узгодження бухгалтерського та податкового обліку капітальних інвестицій
Бухгалтерський і податковий облік мають різні цілі: бухгалтерський облік має на меті надання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства для потенційного інвестора, а податковий облік виконує фіскальні і регуляторні функції. Тому певні розбіжності між зазначеними системами обліку будуть існувати завжди.
Поряд з цим бухгалтерський облік - це упорядкована система регістрів, із затвердженим планом рахунків, своєю аналітикою, завдяки чому досягається досить висока ступінь об'єктивності фінансових показників.
На сьогодні бухгалтерський облік в Україні базується на Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і в найбільшій ступені інтегровані до системи обліку Євросоюзу. Це надзвичайно важливий аспект в світлі обраного Україною напрямку розвитку економіки - європейського вибору розвитку інвестиційної моделі економіки.
Відповідно до пункту 2 статті З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, вся статистична звітність щодо обсягів виробництва, прибутковості (збитковості), обсягів експорту (імпорту), фінансових інвестицій і, нарешті, валового внутрішнього продукту базується на даних фінансової звітності, основою якої є бухгалтерський облік, а зазначені макроекономічні показники є вирішальним фактором прийняття управлінських державних рішень.
Тому, незалежно від призначення двох систем обліку -податкового та бухгалтерського, завжди існує необхідність співставності двох систем і виявлення причин розбіжностей, якщо показники однієї системи різко відрізняються від іншої системи.
У зв'язку з цим виникає необхідність спрощення податкового обліку, максимального наближення його показників до системи бухгалтерського обліку, що є надзвичайно важливим моментом щодо підвищення контрольованості господарських операцій та попередження ухилень від оподаткування. Система подвійного обліку є обтяжливою для платників податків і завищує собівартість, є складною в адмініструванні податкових надходжень, перешкоджає в питаннях прогнозування доходної частини бюджету, оскільки плани економічного розвитку економіки використовують статистичні дані і не можуть використовувати податкову звітність як таку, що надає звітність не повного кругу господарських суб'єктів, а лише платників податків.
Світова практика знає декілька варіантів поєднання бухгалтерського та податкового обліків, але всі вони беруть за основу дані бухгалтерського обліку.
Облік доходів інвесторів у спільну діяльність із створенням юридичної особи, в асоційовані та дочірні підприємства викладено в його наближенні до бухгалтерського обліку щодо визначення доходів за методом участі в капіталі (використання окремих елементів такого методу).
Отже, з врахуванням висловленого, проблема наближення податкового та бухгалтерського обліку набуває державної ваги.
3.3 Вдосконалення фінансової звітності щодо капітальних інвестицій
На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності".
Фінансові звіти складаються багатьма підприємствами і надаються зовнішнім користувачам у багатьох країнах світу. І хоча такі фінансові звіти можуть виглядати однаково, вони відрізняються один від одного, оскільки кожна країна має свої соціальні, економічні та законодавчі особливості. Крім того, при встановленні національних вимог беруться до уваги потреби різних користувачів фінансових звітів.
Це розмаїття обставин призвело до використання різних визначень елементів фінансових звітів, наприклад таких, як активи, зобов'язання, власний капітал, дохід та витрати.
Вони також спричинили використання різних критеріїв визнання статей фінансових звітів та різних баз оцінки. Це також вплинуло на обсяг фінансових звітів і розкриття інформації.
Комітет із міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - КМСБО) прагне звузити ці відмінності шляхом гармонізації регулюючих положень, стандартів бухгалтерського обліку та процедур, пов'язаних зі складанням і поданням фінансових звітів. Він вважає, що подальшої гармонізації найкраще можна досягти шляхом концентрації уваги на фінансових звітах, які складаються з метою надання інформації, корисної для прийняття економічних рішень[11].
Рада КМСБО вважає, що фінансові звіти, складені з такою метою, відповідають загальним вимогам більшості користувачів. А пояснюється це тим, що майже всі користувачі приймають економічні рішення, наприклад, з метою:
? визначитися, коли купувати, утримувати або ж продавати інвестиції в капітал;
? оцінити управління та підзвітність керівництва;
? оцінити спроможність підприємства сплачувати заробітну плату та надавати інші виплати своїм працівникам;
? оцінити забезпеченість сум, позичених підприємству;
? визначити податкову політику;
? визначити суми прибутку та суму дивідендів, що підлягають розподілу;
? підготувати та використовувати статистику національного доходу;
? регулювати діяльність підприємства.
Проте Рада визнає, що уряди можуть, зокрема, визначати відмінні або додаткові вимоги з огляду на свої власні цілі. Але такі вимоги не повинні впливати на фінансові звіти, які друкуються для інших користувачів у разі, якщо вони не відповідають їхнім потребам.
Фінансові звіти у своїй більшості складаються відповідно до моделі бухгалтерського обліку, яка базується на очікуваному відшкодуванні історичної собівартості та на концепції збереження номінального фінансового капіталу. Інші моделі й концепції можуть виявитися більш відповідними меті надання інформації, корисної для прийняття економічних рішень, проте консенсусу щодо змін нині не досягнуто. Дана концептуальна основа була розроблена з метою використання в умовах існування різних моделей бухгалтерського обліку та концепцій капіталу і його збереження.
З вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності". Фінансова звітність являє собою звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів та містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Метою складання фінансової звітності є подання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття ними рішень щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами, участі в капіталі підприємства, оцінки якості управління та здатності своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства, регулювання діяльності підприємства тощо.
Користувачами фінансової звітності можуть бути фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства для прийняття рішень. Такими особами можуть бути власники, засновники підприємств, трудові колективи цих підприємств, органи державної статистики, інші органи виконавчої влади та користувачі відповідно до законодавства.
ВИСНОВКИ
У курсовій роботі наведене теоретичне узагальнення і запропоновані шляхи вдосконалення фінансової звітності щодо капітальних інвестицій на підприємстві, що полягає в удосконаленні бухгалтерського обліку і аналізу інвестиційної діяльності підприємств з метою підвищення якості облікової інформації та оптимізації прийняття рішень про інвестування на підприємствах України. На основі одержаних результатів можна зробити наступні висновки та пропозиції:
По-перше, на основі узагальнення підходів вітчизняних та зарубіжних вчених до трактування інвестицій, як обліково-аналітичної категорії, доведено, що інвестиції - це будь-які необоротні та оборотні активи, що мають економічну цінність і вкладаються в будь-які об'єкти підприємницької діяльності для отримання прибутку та інші види діяльності з метою досягнення соціального ефекту. Класифікацію інвестицій необхідно здійснювати, виходячи з різних критеріїв - їх видів, суб'єктності, об'єктності, величини, терміновості, що забезпечить організацію ефективного обліку та комплексного аналізу інвестиційної діяльності на підприємстві.
По-друге, аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться у розрізі затрат на зазначені роботи (витрати) окремо за об'єктами інвестицій. Капітальні інвестиції обліковуються у складі незавершеного будівництва до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію.
По-третє, прийняття ефективних рішень потенційними інвесторами щодо здійснення інвестицій в умовах трансформаційної економіки вимагає комплексності економічного аналізу об'єктів інвестування і чітких даних фінансової звітності.
Отже, приведемо результати дослідження, одержані в роботі: розглянуто теоретичні основи капітальних інвестицій у сучасних умовах господарювання; проаналізовано діюче законодавство з питань інвестування та його обліку; викладено особливості обліку капітальних інвестицій; запропоновано напрямки щодо вдосконалення фінансової звітності щодо капітальних інвестицій в процесі переходу до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
На основі усього вищезазначеного можна зробити підсумок: ринкові перетворення в Україні, необхідність переорієнтації виробництва з метою випуску дешевої та конкурентноздатної продукції потребує значних капітальних інвестицій. Головною умовою запровадження у життя нових форм підприємництва, що базуються на приватній власності, акціонерному капіталі, є розробка дієвого механізму здійснення фінансового інвестування та його обліку.
облік капітальний інвестиція
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р, №996-ХIV, зі змінами і доповненнями.
2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції Закону України від 22.05.97 р, №І283/97-ВР, зі змінами і доповненнями.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, від 27.04.00р. № 92.
4. Інструкція № 291 - “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.
5. Інструкція № 114 - “ Про Затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ”, від 10.12.99 р. № 114.
6. Бутинець Ф.А. Бухгалтерський фінансовий облік. -Житомир, 2000р.
7. Вербицка Л.В. “ Теорія бухгалтерського обліку” Нав.- метот. Посібник. - К. : Логос, 1999 р.
8. Голов С.М. Управленческий учет. -К., 1998г
9. Грабова Н.Н. Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000.
10. Мушинський Р., Токарь С. Бухгалтерський облік основних засобів за новими правилами. // Бухгалтерія. - 2000. - № 48. - с. 55-57є
11. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік. - Київ: АСК. 2000р.
12. урсов О. Основні засоби в бухгалетрському обліку після 1 липня 2000 року. // Бухгалтерія. - 2000. - № 27. - с. 50-56.
13. Баланс № 6 від 08.02. 2001р.
14. Р.Хом'як Р. Бухгалтерський облік в Україні / 2004. - С.367-368.
15. Хом'як Р.Л., В.І. Лемішовський, О.І. Карий, О.М. Синичич, І.С. Колодка, В.І. Воськало. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: Нормативно-практичний довідник. Навчальний посібник. /-- Львів: „Інтелект-Захід", 2000.
16. Бондар М.І. Інвестиційні ресурси в обліковому процесі //Економіка та держава.-2008. - №3. - с.28-31.
17. Герасимова С.В.Управління інвестиційною діяльністю акціонерних товариств промисловості: проблеми та особливості//Економіка та держава. - 2008. - №7. - с.4-6.
18. Драбік Іренеуш Зростання значення прямих іноземних інвестицій у стратегіях розвитку сучасних підприємств//Економіка та держава. -2008. - №4. - с.23-25.
19. Захарін С.В. Інвестиційне забезпечення відтворення основних фондів//Економіка України. -2007. - №5. - с.43-51.
20. Кириченко О.А. Антикризова інвестиційна політика України//Актуальні проблеми економіки. -2010. - №1. - с.64-73.
21. Кондрашова М.В. Основа формування регіональної політики і оперативного управління інвестиціями//Економіка та держава. -2008. - №10. - с.77-79.
22. Коренева Н.А. Статистична оцінка впливу інвестиційної привабливості регіону на його економічний розвиток//Актуальні проблеми економіки. -2007. - №5. - с.200-206.
23. Крупка Я. Про нормативно-правове регулювання обліку інвестиційної діяльності підприємств//Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - №3. - с. 40-42.
24. Марцин В.С. Удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в економіці України//Актуальні проблеми економіки. -2007. - №5. - с.43-59.
25. Маслій В.В. Прямі іноземні інвестиції: ретроспективний аналіз//Актуальні проблеми економіки. -2008. - №11. - с.70-81.
26. Матвієнко П.В. Формування інвестиційного потенціалу вітчизняних банків//Економіка та держава. -2007. - №4. - с.50-55.
27. Парнюк В.О. Про підвищення ролі амортизації як джерела інвестицій і регулятора попиту та пропозиції основних засобів//Актуальні проблеми економіки. -2007. - №5. с.166-171.
28. Попова В.О. Підсумки та напрями інвестиційної політики в Україні//Економіка України. -2007. - №5. - с.35 - 41.
29. Федоренко В.Г. Інвестиції та економіка України//Економіка України. -2007. - №5. - с.12-16.
30. Харламова Г.О. Дослідження та моделювання впливу прямого іноземного інвестування на зниження рівня бідності приймаючої країни//Актуальні проблеми економіки. -2007. - №4. - с.151-160.
31. Шелудько Н.М. Грошово-кредитні важелі стимулювання інвестиційних процесів в Україні//Актуальні проблеми економіки. -2007. - №5.- с. 179-185.
ДОДАТОК А
Таблиця 2.1 Облік капітальних інвестицій здійснюється наступним чином:
|
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дебет |
Кредит |
|||
|
1. |
Придбання устаткування, що потребує монтажу |
205 |
63 |
|
|
2. |
Відображення суми ПДВ |
641 |
63 |
|
|
3. |
Передача устаткування у монтаж |
15 |
205 |
|
|
4. |
Придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструменту, інвентарю, меблів тощо |
15 |
63 |
|
|
5. |
Відображення сум ПДВ |
641 |
63 |
|
|
6. |
Відображення затрат на проектні, будівельно-монтажні роботи за рахунками підрядників і проектних організацій |
15 |
63 |
|
|
7. |
Відображення сум ПДВ в рахунках підрядників і проектних організацій |
641 |
63 |
|
|
8. |
Затрати на транспортування і монтаж безоплатно отриманих основних засобів |
15 |
685 |
|
|
Закінчення таблиці 2.1 |
||||
|
9. |
Суми ПДВ в рахунках на послуги транспортування |
641 |
685 |
|
|
Витрати на будівництво об'єкта господарським способом: |
||||
|
10. |
а) матеріали |
15 |
205 |
|
|
б) послуги допоміжних виробництв (машин, механізмів тощо) |
15 |
23 |
||
|
в)оплата праці працівників, зайнятих у будівництві |
15 |
66 |
||
|
г) відрахування на соціальні заходи |
15 |
65 |
||
|
Послуги машин і механізмів сторонніх організацій на об'єкті будівництва господарським способом |
15 |
685 |
||
|
11. |
Відображення суми ПДВ у рахунку за послуги машин і механізмів |
641 |
685 |
|
|
12. |
Затрати на поліпшення, реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання об'єктів основних засобів |
15 |
63 |
|
|
13. |
Сума ПДВ |
641 |
63 |
ДОДАТОК Б
Аналіз наукових джерел за темою дослідження
|
№ |
Джерело (бібліографія) |
Питання, що розглядались |
Власний коментар |
|
|
1 |
Бондар М.І. Інвестиційні ресурси в обліковому процесі //Економіка та держава. -2008. - №3. - с.28-31. |
Інвестиційні ресурси в обліковому процесі |
Досліджено підходи до визначення сутності інвестиційних ресурсів та запропоновані рекомендації щодо уточнення їх змісту. |
Подобные документы
Інвестиції - основа розвитку підприємства. Економічна суть обліку та особливості довгострокових фінансових інвестицій. Поняття, види, визначення та оцінка. Синтетичний та аналітичний облік. Відображення операцій інвестицій в бухгалтерському обліку.
курсовая работа [146,1 K], добавлен 04.02.2009Економічна сутність фінансових інвестицій, методи та оцінка, нормативна база, класифікація. Організація та документування обліку фінансових інвестицій ЗАТ "СК "Каштан". Аналітичний та синтетичний облік інвестицій. Використання інформаційних технологій.
курсовая работа [93,4 K], добавлен 26.02.2008Економічна сутність витрат. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Організація обліку витрат торговельного. Аналіз нормативних документів з обліку витрат.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 24.09.2016Облік капітальних інвестицій за видами основних засобів, матеріальних і нематеріальних необоротних активів в суб’єктів малого підприємництва. Документальне оформлення та синтетичний облік нарахування зарплати та утримань із неї платниками єдиного податку.
контрольная работа [16,0 K], добавлен 04.12.2014Методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності. Структура інформації про річну суму амортизаційних відрахувань і капітальних інвестицій.
презентация [183,7 K], добавлен 06.08.2014Економічний зміст малоцінних та швидкозношуваних предметів та методика їх обліку, акт вибуття. Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв). Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси, їх облік.
реферат [22,2 K], добавлен 09.12.2014Економічна характеристика інвестицій, їх класифікація та оцінка. Організація обліку фінансових інвестицій. Характеристика синтетичного та аналітичного обліків. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства на прикладі ТОВ "КУА "АРТ-Капітал Менеджмент".
дипломная работа [868,8 K], добавлен 17.06.2015Класифікація визнаних доходів у бухгалтерському обліку. Відображення витрат у бухгалтерському обліку. Чистий прибуток або збиток як результат діяльності підприємства. Облік і узагальнення інформації про фінансові результати. Об'єкти оподаткування.
дипломная работа [33,9 K], добавлен 26.10.2008Економічний зміст та нормативно-правові засади обліку доходів, їх класифікація та різновиди. Організаційно-економічна характеристика підприємства, аналіз стану облікової політики. Заходи щодо вдосконалення організації обліку доходів, їх ефективність.
курсовая работа [85,6 K], добавлен 05.01.2014Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства, аналіз майна, джерел формування капіталу. Облікова політика підприємства. Формування у бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи. Визнання та оцінка запасів.
отчет по практике [47,4 K], добавлен 16.10.2010
