Баланс установи, методика і техніка його складання

За кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти.

На субрахунку 651 "За розрахунками із загальнообов'язкового державного соціального страхування" ведеться облік розрахунків за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування" відображається сума заборгованості за відрахуванням до Пенсійного фонду України, тобто єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -- консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. (Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI).

Зі страхування (570) Кт 651

З оплати праці (р.580 ф.№1-м)

Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці (66)

На рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат працівникам, за іншими поточними виплатами.

Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Підприємство використовує такі субрахунки:

661 "Розрахунки за заробітною платою"

663 "Розрахунки за іншими виплатами"

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою. Заборгованість працівників перед підприємством за операціями з оплати праці наводиться у статті "Інша поточна дебіторська заборгованість".

З оплати праці (580) Кт 661, 663

Інші поточні зобов'язання (р.610 ф.№1-м)

Інші поточні зобов'язання (68)

На рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями" ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67. На субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними" ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи.

У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаються суми зобов'язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання", зокрема заборгованість за одержаними авансами.

Інші поточні зобов'язання (610) Кт 681

Усього за розділом ІV (620) Сума рядків (510+530+550 +570 + 580+ 610)

V розділ - Доходи майбутніх періодов (р.630 ф.№1-м)

Рахунок 69 "Доходи майбутніх періодів" призначено для узагальнення інформації щодо одержаних доходів у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах.

За кредитом рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів" відображається сума одержаних доходів майбутніх періодів, за дебетом - їх списання на відповідні рахунки обліку доходів та включення до складу доходів звітного періоду.

Доходи майбутніх періодов (630) Кт 69

БАЛАНС (640) Сума рядків (380 + 430 + 480 + 620 + 630).

Таблиця 2.2 Структура пасиву балансу ПВНЗ "ДІСО" станом на 31.12.2011 р. тис.грн.

Актив	Код рядка	Дані балансу за 2011р.	Відхилення (+/-)
		на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	1699,7	1699,7	-
Додатковий капітал	320	-	-
Резервний капітал	340	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	(1057,9)	(1407,7)	349,8
Неоплачений капітал	360	(457,1)	(457,1)	-
Усього за розділом І	380	184,7	-165,1	-349,8
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	430	-	-
III. Довгострокові зобов'язання	480	-	-
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2187,5	1468,4	-719,1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	550	37,0	124,3	87,3
зі страхування	570	80,1	41,1	-39,0
з оплати праці	580	121,1	83,0	-38,1
Інші поточні зобов'язання	610	911,7	557,8	-353,9
Усього за розділом IV	620	3337,4	2109,5	-1227,9
V. Доходи майбутніх періодів	630	-	-
Баланс	640	3522,1	2109,5	-1412,6

До доходів майбутніх періодів відносяться, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

Протягом року на підприємстві сума статутного капіталу не змінилась (1699,7 тис.грн.).

Негативним показником в діяльності підприємства є наявність суми непокритого збитку. На початку року непокритий збиток становив 1057,9 тис. грн., наприкінці роцу він збільшився до 1407,7 тис. грн., тобто на 349,8 тис. грн. Такі зміни показують суттєву збитковість підприємства.

Позитивним показником в діяльності підприємства є зменьшення поточних зобов'язань. Так з таблиці 2.2 видно, що протягом року зменьшились:

- кредиторська заборгованість за товари та послуги на 719,1 тис. грн.;

- заборгованість із страхування на 39,0 тис. грн. ;

- заборгованість із заробітної плати на 38,1 тис. грн.;

- інша поточна заборгованість на 353,9 тис.грн.

2.4 Методика складання Звіта про фінансові результати (ф.2-м)

Звіт про фінансові результати підприємством складається за формою № 2-М згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

У звіті про фінансові результати наводиться інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

У статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" (р. 010) відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

У статті "Непрямі податки та інші вирахування з доходу" (р. 020) відображається сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернутих товарів та інші обов'язкові збори). Сума вираховується і тому записується в дужках.

Ця стаття підприємством не заповнюється, тому що послуги, які надає ПВНЗ "ДІСО" звільнені від оподаткування ПДВ.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (р. 030) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу (р. 010 - р. 020).

У статті "Інші операційні доходи" (р. 040) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

У статті "Інші доходи" (р. 050) відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У рядку 070 зазначається чистий дохід, який вираховується (р. 030 + р. 040 + р. 050).

У статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованих послуг, визначена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318.

У статті "Інші операційні витрати" наводяться адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів.

У статті "Інші витрати" відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. Також у цій статті наводяться втрати від надзвичайних подій.

Разом витрати (р. 120) визначається загальна сума витрат (р. 080 + 090 + 100).

У статті "Фінансовий результат до оподаткування" відображається різниця між чистими доходами та витратами підприємства (р.070-120).

У статті "Податок на прибуток" (р. 140) відображається сума податку на прибуток, яка відповідно до П(С)БО 17 "Податок на прибуток" визначається в розмірі поточного податку на прибуток.

У статті "Чистий прибуток (збиток) (р. 150)" відображається чистий прибуток або збиток як різниця між сумою чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і сумою всіх витрат (р130-140).

Висновок. Структура балансу була розглянута на прикладі річного балансу ПВНЗ "ДІСО".

Ознайомившись з річним балансом ПВНЗ "ДІСО", можна сказати, що баланс підприємства складений відповідно до національних П(С)БО, чинних протягом звітного періоду. Підприємство здійснює ведення бухгалтерського і статистичного обліку та формування звітності відповідно до законодавства України. Фінансовий рік збігається з календарним роком. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером, компетенція якого визначена законодавством України.

Бухгалтерський обік на досліджуваному підприємстві ведеться за автоматизованою формою за допомогою програми "1С Підприємство 7.7". Реєстрація операцій в регістри бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первинних документів.

Підприємство веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у національній грошовій одиниці України - гривні.

Основні засоби відображені за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації. Амортизація нараховується прямолінейним методом, визначеним податковим законодавством та приказом по підприємству. Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються за номіналом.

У балансі розкривається наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу та права на ресурси.

Правила визнання статей балансу передбачені П(С)БО 25 "Баланс", та відповідними П(С)БО.

Складений бухгалтерський баланс детально перевіряється на предмет узгодженості окремих показників, відображених у різних формах звітності.

Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методом узагальнення даних про господарські засоби підприємства і джерела їх формування, а й джерелом економічної інформації про кількісні та якісні параметри господарської діяльності підприємства, необхідні для оцінки, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.

3. Аналіз показників балансу підприємства ПВНЗ "ДІСО"

3.1 Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу

Основним звітним документом підприємства є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану підприємства на певну дату.

Таблиця 3.1 - Горизонтальний аналіз балансу підприємства (тис. грн.)

	код рядка	на початок року	на кінець року	абсолютне відхилення, тис.грн.	відносне відхилення,
Актив
Основні засоби:
остаточна вартість	030	276,8	141,3	-135,5	-48,95%
початкова вартість	031	2012,4	2012,4	0,0	0,00%
Необоротні активи, всього:	080	276,8	141,3	-135,5	-48,95%
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	160	348,9	381,1	32,2	9,23%
Дебіторська заборгованість за розрахунками с бюджетом	170	32,0	4,0	-28,0	-87,50%
Інша поточна заборгованість	210	2749,3	1436,1	-1313,2	-47,76%
Грошові кошти
в національній валюті	230	115,1	147,0	31,9	27,72%
Оборотні активи, всього:	260	3245,3	1968,2	-1277,1	-39,35%
Активи, всього	280	3522,1	2109,5	-1412,6	-40,11%
Пассив
Статутний капітал	300	1699,7	1699,7	0,0	0,00%
Нерозподілений прибуток	350	-1057,9	-1407,7	-349,8	33,07%
Неоплачений капітал	360	-457,1	-457,1	0,0	0,00%
Власний капітал, всього:	380	184,7	-165,1	-349,8	-189,39%
Кредиторська заборгованість за послуги	530	2187,5	1468,4	-719,1	-32,87%
Поточні зобов'язання за розрахунками:				0,0
з бюджетом	550	37,0	124,3	87,3	235,95%
зі страхування	570	80,1	41,1	-39,0	-48,69%
з оплати праці	580	121,1	83,0	-38,1	-31,46%
Інші поточні зобовязання	610	911,7	557,8	-353,9	-38,82%
Короткострокова заборгованість, всього:	620	3337,4	2274,6	-1062,8	-31,85%
Пасиви, всього	640	3522,1	2109,5	-1412,6	-40,11%

При аналізі балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності. Горизонтальний аналіз полягає у співставленні фінансових даних підприємства за 2 періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях (табл. 3.1).

Наведені дані дозволяють зробити такі висновки:

1 Загальна сума активів зменшилася на 1412,6тис. грн. або більш, ніж на 40%. Це зменшення відбулось переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. Абсолютна величина зниження у оборотних активах склала 1277,1тис. грн або більше, ніж 39% їх річної величини. Також зменшилася сума основних засобів підприємства (в абсолютному вимірюванні - на 135,5 тис. грн.), внаслідок нарахування зносу основних засобів. В поточному році підприємством не придбалися нові основні засоби на інші необоротні активи.

2 Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що вона значно погіршилася. Загальна сума оборотних коштів зменшилася на 1277,1 тис.грн. (або на 39,35%). Все це свідчить про скорочення обороту підприємства і негативні тенденції у його роботі. В той же час, збільшилася сума і частка дебіторської заборгованості за товари та послуги -- в абсолютному вимірюванні на 32,2тис. грн. (або на 9,23 %) та величина грошових коштів (на 14,4 тис. грн.). Це означає, що підприємство фактично кредитувало своїх студентів, які вчасно не розраховувалися за надані послуги, що надавалися підприємством.

3 При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов'язання підприємства скоротилися, у тому числі короткострокові зобов'язання зменшилися на 708,9 тис. грн. (29,22%). Це відбулося внаслідок значного скорочення кредиторської заборгованості (на 719,1 тис. грн). Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги, частково розрахувалося зі співробітниками по заробітній платні(38,1 тис.грн.) та зі страхування (39 тис.грн.). Проте значно (більш, ніж удвічі) збільшилися поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом (на 87,3 тис.грн., або на 235,95%). В цілому слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є негативною.

4 Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід покращити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме:

поліпшити взаємовідносини із постачальниками товарів та послуг і споживачами послуг, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю підприємству;

поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг послуг, що надаються;

зменшити поточну заборгованість підприємства, намагатися перейти від короткострокових до довгострокових кредитів банку.

Вертикальний аналіз балансу характеризує структуру засобів підприємства та їх джерел, коли суми за окремими статтями чи розділами беруться у відсотках до валюти балансу. Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати характеризує структуру доходів та витрат підприємства, коли суми за окремими статтями беруться у відсотках до виручки від реалізації продукції. Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення. Проведемо вертикальний аналіз на підставі даних балансу підприємства ПВНЗ "ДІСО" (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 - Вертикальний аналіз балансу підприємства

	код рядка	на початок року	на кінець року	Частка у % до суми балансу на початок року	Частка у % до суми балансу на кінець року
Актив
Основні засоби:
остаточна вартість	030	276,8	141,3	7,86%	6,70%
початкова вартість	031	2012,4	2012,4	57,14%	95,40%
Необоротні активи, всього:	080	276,8	141,3	7,86%	6,70%
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	160	348,9	381,1	9,91%	18,07%
Дебіторська заборгованість за розрахунками с бюджетом	170	32,0	4,0	0,91%	0,19%
Інша поточна заборгованість	210	2749,3	1436,1	78,06%	68,08%
Грошові кошти
в національній валюті	230	115,1	147,0	3,27%	6,97%
Оборотні активи, всього:	260	3245,3	1968,2	92,14%	93,30%
Активи, всього	280	3522,1	2109,5
Пассив
Статутний капітал	300	1699,7	1699,7	28,58%	44,42%
Нерозподілений прибуток	350	-1057,9	-1407,7	-17,79%	-36,79%
Неоплачений капітал	360	-457,1	-457,1	-7,69%	-11,95%
Власний капітал, всього:	380	184,7	-165,1	3,11%	-4,31%
Кредиторська заборгованість за послуги	530	2187,5	1468,4	62,11%	69,61%
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	550	37,0	124,3	1,05%	5,89%
зі страхування	570	80,1	41,1	2,27%	1,95%
з оплати праці	580	121,1	83,0	3,44%	3,93%
Інші поточні зобовязання	610	911,7	557,8	25,89%	26,44%
Короткострокова заборгованість, всього:	620	3337,4	2274,6	94,76%	107,83%
Пасиви, всього	640	3522,1	2109,5

Аналізуючи дані вертикального балансу підприємства, можна зробити такі висновки.

1 Частка обігових активів у балансі підприємства є значною: на початок року вона складала 92,14%. На кінець року відбулося незначне підвищення цієї частки (до 93,30%), тобто на 1,16%. Оборотні активи сформовані за рахунок дебіторської заборгованості Частка грошових коштів збільшилася з 3% до 4%.

2 У цілому за період структура активу балансу суттєво не змінилася. У структурі необоротних активів протягом року були тільки основні засоби (на початок року- 7,86%, на кінець року - 6,70%).

3 Власний капітал підприємства знаходиться на рівні 5,24%-- на початок року і -7,83% -- на кінець року від загальної суми пасивів, що говорить про низьку платоспроможність, напрочуд низькі показники ліквідності і фінансової стійкості й високий рівень ризику підприємства стати банкрутом.

4 Довгострокових зобов'язань підприємство не має. Проте негативним явищем є наявність досить великої частки короткострокових заборгованостей, які у структурі пасивів займають за звітний період 94,76 - 107,83%.

Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу підприємства можуть бути такі:

- структура статей балансу демонструє тенденцію до зменшення частки основних засобів і частки оборотних активів;

- у той же час, закріпилася тенденція до зменшення частки дебіторської заборгованості і збільшення грошових коштів у національній валюті.

Підприємству слід вдатися до аналізу структури видатків, налагодити більш стабільні зв'язки з постачальниками, а також посилити контроль за витратами, запобігаючи нецільового витрачання ресурсів.

Таким чином, аналіз балансу підприємства у горизонтальному і вертикальному розрізі показав, що підприємству бракує оборотних активів, що позначається на рівні показників фінансової стійкості та ліквідності. Зокрема, спостерігається значна частка короткострокових зобов'язань і подальше зменшення частки грошей у сумі балансу. Частка власного капіталу є дуже незначною величиною, що говорить про велику ймовірність банкрутства аналізованого підприємства.

3.2 Аналіз та оцінка ліквідності підприємства

Ліквідність активів - характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.

З цієї точки зору можна виділити ліквідні і важко ліквідні активи.

До ліквідних активів відносяться оборотні активи підприємства:

ѕ грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення;

ѕ дебіторська заборгованість;

ѕ запаси.

До важко ліквідних активів відносяться необоротні активи підприємства.

Аналіз ліквідності балансу показує, у якій мірі підприємство здатне розплатитися по короткострокових зобов'язаннях поточними активами.

Аналіз ліквідності дозволяє відповісти на питання:

У якій мірі підприємство може покривати свої поточні борги?

Який рівень надійності цього покриття?

Чи можливе додаткове залучення короткострокових зобов'язань без критичного погіршення ліквідності?

Показники ліквідності балансу є обмежуючими чинниками для ефективності. Отже, ріст ефективності діяльності компанії часто відбувається при зниженні загального рівня ліквідності і навпаки. Необхідно контролювати, зіставляти і керувати значеннями цих показників, виходячи з поточних умов і політики розвитку бізнесу.

Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

Згідно з "Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій", активи підприємства залежно від швидкості перетворення їх у грошові кошти поділяються на 4 групи:

1 Найбільш ліквідні активи - А(1).

2 Активи, що швидко реалізуються - А(2).

3 Активи, що повільно реалізуються - А(3).

4 Активи, що важко реалізуються - А(4).

Зобов'язання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:

1 Найбільш термінові зобов'язання - П(1).

2 Короткострокові пасиви - П(2).

3 Довгострокові та середньострокові пасиви - П(3).

4 Постійні пасиви - П(4).

Активи балансу ліквідні, якщо:

А(1) >= П(1);

А(2) >= П(2);

А(3) >= П(3);

А(4) <= П(4).

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється на основі даних балансу шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

ѕ коефіцієнта покриття;

ѕ коефіцієнта швидкої ліквідності;

ѕ коефіцієнта абсолютної ліквідності.

Найбільш узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (кпл).

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.

Його розраховують за такою формулою [18]:

.(3.1)

Вважається, що для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за 1 і навіть близьким до 2 [10]. Його зростання - позитивна тенденція. Оптимальний рівень встановлюється індивідуально для кожного підприємства і коливається від 1,2 до 2,5.

Ситуація, коли поточний коефіцієнт ліквідності перевищує 3, не завжди характеризується лише високим ступенем ліквідності підприємства, оскільки може свідчити і про те, що фірма має в своєму розпорядженні більше коштів, ніж вона може ефективно використати. Крім того, надлишкове залучення фінансових ресурсів потребує додаткових витрат на обслуговування боргу [11].

У нашому прикладі цей показник становить:

- на початок звітного періоду:

;

-на кінець звітного періоду:

.

Розрахунки свідчать про те, що досліджуване підприємство не володіє достатньою кількістю ресурсів оборотних активів для погашення поточних зобов'язань за кредитами та розрахунками, оскільки значення коефіцієнта поточної ліквідності нижче оптимальних. До того ж за звітний період стан підприємства погіршився: коефіцієнт поточної ліквідності зменшився.

Керівництву підприємства доцільно приймати рішення про конвертацію частини фіксованих активів у поточні, наприклад, шляхом продажу основних засобів, або про розширення довгострокових пасивів, наприклад, шляхом отримання позики. Можливе також створення нових фондів за рахунок залучення довгострокового капіталу.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) - це відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, коштів, вкладених в дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав, та готової продукції до поточних зобов'язань (короткострокової заборгованості). Цей коефіцієнт характеризує рівень покриття поточних зобов'язань за рахунок найбільш ліквідної частини оборотних активів: грошових коштів, поточних фінінвестицій і очікуваних грошових надходжень (за одержаними векселями, дебіторською заборгованістю). Виходячи з визначення, цей показник можна підрахувати таким засобом [9]:

(3.2)

Орієнтовне найнижче значення цього показника 1, іноді допустимим вважається 0,8 і навіть 0,7. Цей коефіцієнт визначає спроможність фірми у разі падіння обсягів реалізації покрити свої зобов'язання перед кредиторами. Якщо значення Кшл більше 1, це характеризує низький рівень фінансового ризику і непогані потенційні можливості для залучення додаткових фінансових ресурсів зі сторони.

У нашому прикладі коефіцієнт швидкої ліквідності:

- на початок звітного періоду:

;

- на кінець звітного періоду:

.

На початок звітного періоду досліджуване підприємство, в разі падіння обсягів діяльності або при швидкій ліквідації, могло погасити свої зобов'язання перед кредиторами на 97% - це достатній показник, але в кінці звітного періоду становище погіршилося. І в кінці звітного періоду підприємство може погасити 86% зобов'язань. Це сталося через сумарне зменшення оборотних активів і поточних зобов'язань впродовж звітного періоду. Однак цей показник ще не є критичним і підприємство може покрити свої борги.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) - це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів, грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидко реалізовуваних цінних паперів) до поточних зобов'язань. Він показує, рівень негайного погашення на конкретну дату поточних зобов'язань за рахунок грошових коштів та поточних фінансових інвестицій. Його розраховують за такою формулою [13]:

. (3.3)

Це найбільш жорсткий критерій ліквідності. Він показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити негайно. Нижня межа цього коефіцієнта 0,2, допустимий діапазон коливань до 0,7 [16]. Однак, деякі автори вважають, що на сучасному етапі для українських підприємств обов'язковою умовою ефективного функціонування є встановлення нижньої межі цього коефіцієнта на рівні 0,25 [9].

Розрахуємо цей коефіцієнт за даними нашого балансу:

- на початок звітного періоду:

;

- на кінець звітного періоду:

.

Нормальне обмеження цього коефіцієнта наступне: Кал и 0,2 - 0,5.

За даними нашого балансу співвідношення коштів і короткострокових зобов'язань складає 0,034 на початок року і 0,065 на кінець року. Це говорить про те, що наявних грошових коштів і цінних паперів недостатньо для покриття поточних зобов'язань підприємства, тобто підприємство не зможе погасити свою короткострокову заборгованість за рахунок швидко реалізованих активів.

Таблиця 3.3. Показники ліквідності ПВНЗ "ДІСО"

Показники	На початок року	На кінець року	Норматив	Зміна за рік
А	1	2	3	4=2-1
1.Коефіцієнт загальної ліквідності	0,972	0,865	>1-2	-0,107
2.Коефіцієнт поточної ліквідності	0,972	0,865	>0,6	-0,107
3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,034	0,065	>0,2	0,03
4.Чистий оборотний капітал	-92	-306	>0	-214

Отже, можна сказати, що ліквідність - це спроможність будь-якого з активів підприємства трансформуватися в гроші (кошти), а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого цю трансформацію можна здійснити. Що коротший цей період, то вищою є ліквідність. Ліквідні ресурси використовуються підприємством для погашення першочергових зобов'язань з оплати праці, банківських кредитів і відсотків за ними, заборгованості постачальникам, перед бюджетом і позабюджетними платежами та ін.

3.3 Аналіз та оцінка фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства

Для подальшого і більш детального аналізу фінансового стану ПВНЗ "ДІСО" проведемо аналіз платоспроможності підприємства, під якою розуміють його здатність виконувати свої зовнішні зобов'язання, використовуючи власні активи. Іншими словами, платоспроможність - здатність підприємства витримувати збитки.

Останні покриваються, перш за все, за рахунок власного капіталу, тому для забезпечення фінансової стійкості підприємства необхідно щоб активи перевищували залучений капітал, тобто власний капітал мав позитивне значення. Якщо розмір збитків особливо великий, то вони покриваються за рахунок залученого капіталу. В такому випадку залучений капітал перевищує активи, і підприємство вважається неплатоспроможним.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

ѕ коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);

ѕ коефіцієнта фінансової стабільності;

ѕ коефіцієнта забезпеченості власними засобами;

ѕ коефіцієнта маневреності власного капіталу;

ѕ коефіцієнт ефективності використання власних коштів.

Важливішим показником фінансової стабільності підприємства є коефіцієнт автономії. Він обчислюється як співвідношення загальної суми джерел власних коштів до підсумку балансу.

= Власний капітал / Вартість майна (3.4)

Згідно балансу :

= ф.1ряд.380/ф.1ряд.640

У нашому прикладі коефіцієнт автономії становить:

на початок періоду

.

на кінець періоду

.

Нормальне обмеження (оптимальна величина) цього коефіцієнта знаходиться на рівні 0,5, тобто Ка ? 0,5. Коефіцієнт показує частку власних засобів у загальному обсязі ресурсів підприємства. Чим вища ця частка, тим вища фінансова незалежність (автономія) підприємства. В нашому прикладі значення коефіцієнту автономії на початок звітного періоду значно нижчий за оптимальний і свідчить о незадовільному фінансовому стані підприємства. На кінець звітного періоду відбулося значне погіршення фінансового стану, тобто станом на кінець року всі свої зобов'язання підприємство не може погасити власними активами. Фінансова стійкість підприємства дуже нестабільна та залежна від зовнішніх джерел фінансування і кредиторів.

Коефіцієнт фінансової стабільності - показник, який характеризує відношення власних і позикових коштів підприємства (скільки позикових коштів залучило підприємство в розрахунку на одну гривню вкладених у активи власних коштів. Даний коефіцієнт розраховується:

= Власний капітал / Позикові кошти (3.5)

Нормальним вважається стан, коли коефіцієнт більше 1. Перевищення власних коштів над позиченими вказує на те, що підприємство має стійкий фінансовий стан і відносно не залежить від зовнішніх джерел.

У нашому прикладі коефіцієнт фінансової стабільності становить:

на початок періоду

на кінець періоду



На даному підприємстві позичені кошти значно перевищують власні, що свідчить про те, що підприємство має недостатній рівень фінансової стойкості та залежне становище від зовнішніх фінансових джерел.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами - показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів підприємства. Він показує скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства приходиться на одну одиницю цих активів. Розраховується коефіцієнт забезпеченості власними засобами за даними балансу підприємства за відповідний звітний період у наступний спосіб:

= Ш - А1 / А2; (3.6)

де Ш - сума підсумку за розділом 1 пасиву балансу (рядок 380);

А1, А2 - сума підсумків активу балансу відповідно до розділів 1 і 2 (рядки 080, 260).

Нормальним вважається такий стан, коли коефіцієнт забезпеченості власними засобами перевищує 0,1. Це означає, що оборотні активи, які є у підприємства покриваються власними та прирівняними до них джерелами. Збільшення коефіцієнта буде означати, що у нього є надлишкові джерела формування оборотних активів, а його зниження вкаже на нестачу цих джерел. В обох випадках фінансовий стан підприємства буде нестійким.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами становить:

на початок періоду



на кінець періоду

Нормальне обмеження - Кзвз ? 0,1. Коефіцієнт показує наявність власних оборотних засобів, необхідних для фінансової стійкості.

Показник забезпеченості власними засобами на даному підприємстві свідчить про те, що підприємство не має достатню кількість власних оборотних засобів для забезпечення власної фінансової стійкості.

Коефіцієнт маневреності власних коштів (Кмвк) показує, яка частина власних коштів використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка -- капіталізована. Коефіцієнт маневреності власних коштів розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

= Власні оборотні кошти/ Власний капітал (3.7)

Згідно балансу:

Км= ф.1ряд.380-ф.1ряд.080/ф.1ряд.380

на початок періоду

на кінець періоду

Коефіцієнт маневреності власного капіталу базується на величині власних оборотних активів. Його оптимальний рівень повинен сягати 1.

Нормальне обмеження -- Км ? 0,5. Коефіцієнт показує, яка частина власних засобів вкладена в наймобільніші активи. Чим вища доля цих засобів, тим більше у підприємства можливостей для маневрування своїми засобами. Як видно, цей показник (0,3) у досліджуваному підприємстві потребує додаткового вивчення.

Коефіцієнт маневреності показує частку власних коштів, вкладених в оборотні активи. Чітких рекомендацій у значенні цього коефіцієнта немає, але вважається, що його значення повинно бути не менше 0,2 , що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

Даний показник свідчить що ПВНЗ "ДІСО" не використовує маневреність капіталу.

Різке зростання даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльность підприємства, тому збільшення цього показника можливе або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування.

На даному підприємстві зростання коефіцієнта маневреності обумовлено зменшенням власних джерел фінансування.

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів показує скільки прибутку дає 1 грн. власних коштів. Теоретично, нормальним значенням цього коефіцієнта є значення не менше 0,4.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Кевк=ф.2ряд.130/ф.1ряд.380 (3.8)

на початок періоду

на кінець періоду

Таблиця 3.4. Показники фінансової стійкості підприємства

Показники	На початок року	На кінець року	Норматив	Зміна за рік
1. Коефіцієнт автономії	0,052	-0,078	<1	-0,107
2. Коефіцієнт фінансової стабільності	0,055	-0,073	>0	-0,130
3. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	-0,028	-1,035	>0,1	-1,070
4. Коефіцієнт маневреності власних коштів	-0,5	1,856	>0,2	2,354
5. Коефіцієнт ефективності використання власних коштів	-2,587	2,115	>0,4	4,702

Аналізуючі таблицю зведених даних ми можемо зробити загальний висновок про фінансовий стан підприємства. Вцілому підприємство займає нестійке фінансове положення, воно є неплатоспроможним, з невисоким забезпеченням власними коштами, усі коефіцієнти на межі критичного, ліквідність підприємства та фінансова стабільність підприємства за аналізуючий період значно знизилась.

Згідно з методики прогнозування банкрутства (наказ Мінекономіки України № 10 від 17.01.2001 економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простороченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається формулою:

Пп = А(040) + А(220) + А(230) + А(240) - П(620) (3.9)

де А(040),А(220), А(230),А(240) - відповідні рядки активу балансу;

П(620) - підсумок 4 розділу пасиву балансу.

Від'ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність даного суб'єкта підприємницької діяльності.

При цьому виділяється шість класів підприємств:

1-й клас - підприємство з добрим запасом фінансової стійкості, що дозволяє бути впевненим у поверненні позикових засобів;

2-й клас - підприємства, що демонструють деякий ступінь ризику по заборгованості, але ще не розглядаються як ризикові;

3-й клас - проблемні підприємства. Тут навряд чи існує ризик втрати основних і оборотних засобів, але повне отримання процентів є сумнівним;

4-й клас - підприємства з високим ризиком банкрутства навіть після проведення заходів з фінансового оздоровлення. Кредитори ризикують втратити свої проценти і позиковий капітал;

5-й клас - підприємство дуже високого ризику, практично неплатоспроможні;

6-й клас - підприємства найвищого ризику.

У нашому прикладі

на початок періоду

Пп п.р. = 115,1 - 3337,4 = - 3222,3

на кінець періоду

Пп к.р. = 147,0 - 2274,6 = - 2127,6

На основі цих показників робимо висновок, що підприємство має ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, які мають місце як на початку так і в кінці звітного періоду.

3.4 Аналіз та оцінка фінансових результатів підприємства

Для складання фіансового плану на 2012 рік нам необхідно проаналізувати основні фінансові показники діяльності підприємства. Такі данні містить звіт про фінансові результати.

На основі звіту про фінансові результати проведемо аналіз зазначених показників. Результати аналізу представлені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 - Основні фінансові показники діяльності підприємства

Найменування показників	2010 р.	2011 р.	Абсолютне (+;-), тис. грн
Прибуток (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	7077,8	5533,7	-1544,1
Податок на додану вартість	0	0	0
Чистий прибуток (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	7077,8	5533,7	-1544,1
Собівартість реалізованої продукції (товарів,робіт, послуг)	4592,2	3408,2	-1184,0
Інші операційні доходи	216,6	0	-216,6
Валовий: Прибуток	7294,4	5533,7	-1760,7
Інші витрати	30,2	0	-30,2
Інші операційні витрати	3148,2	2475,3	- 672,9
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	0	0	0
збиток	-476,2	-349,8	96,2
Податок на прибуток	97,5	0	-97,5
Чистий:Прибуток	0	0	0
збиток	-573,7	-349,8	+223,9

З табл. 3.9 видно, що підприємство в 2011 році значно погіршило свої фінансові показники. Так до негативних явищ необхідно віднести наступні зміни:

- зменшення валового прибутку у розмірі 1760,7 тис. грн.

До позитивних явищ віднесемо наступні зміни:

- зменшення витрат на 1887,1 тис.грн.;

- зменшення чистого прибутку на 223,9 тис. грн..

Так на протягом 2011 року виручка від реалізації послуг зменшилась на 1544,1 тис.грн., а собівартість - на 1184 тис.грн.

Аналіз витрат підприємства наведені в табл. 3.6.

Таблиця 3.6. - Аналіз операційних витрат підприємства

Найменування показника	2010	2011	Абсолютне відхил. (+;-)
Матеріальні затрати	57,2	46,8	-10,4
Витрати на оплату праці	3322,3	2400,1	-922,2
Відрахування на соціальні заходи	1107,4	825,8	-281,6
Амортизація	135,5	135,5	0
Інші операційні витрати	3148,2	2475,3	-672,9
Разом	7770,6	5883,5	-1887,1

З табл. 3.6. видно, що на підприємстві значно зменшились витрати по всіх показниках, загальне зменшення склало 1887,1 тис.грн. Матеріальні витрати зменшились на 10.4 тис. грн.. . Витрати на заробітну плату зменшились внаслідок зменшення викладацького составу. До зменшення відрахувань на соціальні заходи призвело зменшення самої заробітної плати.

Таблиця 3.7. - Показники рентабельності та прибутковості ПВНЗ "ДІСО"

Показники	2010 рік	2011 рік	Норматив	Зміна за рік
1.Коефіцієнт рентабельності активів	-0.20	-0.12	>0	0.08
2.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	-60.32	-36.74	>0	23.58
3.Коефіцієнт рентабельності діяльності	-0.08	-0.06	>0	0.018

З таблиці 3.7. видно, що всі показники рентабельності та прибутковості значно менші нормативів, що свідчить про дуже нестабільний фінансовий стан. ПВНЗ "ДІСО" на даний момент є нерентабельним та збитковим підприємством.

На підставі зробленого аналізу можна зробити висновок в цілому роботи ПВНЗ "ДІСО" за 2011р.

Коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість підприємства, на початок періоду знаходяться або на критичному рівні, або нижче нього, і протягом звітного періоду значення цих коефіцієнтів продовжують знижуватися.

Безумовно, найбільш важливим коефіцієнтом, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є коефіцієнт автономії. За нашими розрахунками цей коефіцієнт знизився з 0,052 до -0,078. Його значення свідчить про те, що фінансова стійкість і автономність підприємства в звітному періоді стає кризовою, оскільки за оцінкою фінансистів необхідно, щоб значення цього коефіцієнта перевищувало 0,5, тобто щоб сума власних коштів підприємства була б більше половини всіх коштів, якими підприємство володіє.Коефіцієнт маневреності виріс за звітний рік з -0,5 до 1,85. Це вказує нам на те, що підприємство може вільно маневрувати власним капіталом. Зростання коефіцієнта маневреності підвищив фінансову стійкість підприємства у звітному періоді.

Для збереження фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу і вміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для нормального функціонування.Виходячи з співвідношень наведених груп по активу і пасиву (співвідношення вище) ліквідність балансу можна охарактеризувати, як недостатню, тому величини наявних платіжних коштів менше величини боргових зобов'язань (підприємство не має можливості своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання наявними грошовими ресурсами), тобто баланс підприємства не ліквідний. Платоспроможність у підприємства досить несприятлива.

Проаналізувавши стан дебіторської заборгованості прийшли до висновку, що короткострокова дебіторська заборгованість зросла. Отже необхідно звертати особливу увагу на платоспроможність покупців.

У звітному році як на початок року так і на кінець року підприємство несло збитки. На кінець року збиток зріс на 349, 8 тис.грн. Таким чином, негативна тенденція зміни величини балансового прибутку зберігається впродовж всього року. Майже всі показники рентабельності знизилися за звітний період, т.к підприємство несло збитки.

За результатами аналізу повинна бути вироблена генеральна фінансова стратегія і складено бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства з метою недопущення банкрутства та виведення його з "небезпечної зони" шляхом комплексного використання внутрішніх і зовнішніх резервів.

4. Охорона праці й навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Сучасний стан охорони праці в Україні можна охарактеризувати як такий, що викликає серйозне занепокоєння. Створення безпечних умов праці - це невід'ємна частина соціально-економічного розвитку держави, складова державної політики, національної безпеки та державного будівництва, одна з найважливіших функцій органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад, підприємств.

Основні напрямки та задачі в області охорони праці зазначені в Конституції України, Законі України "Про охорону праці"[24].

Концепція управління охороною праці спрямована на реалізацію положень Конституції та Законів України щодо забезпечення охорони життя й здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, створення безпечних і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, належних умов для формування у працівників свідомого ставлення до особистої безпеки та безпеки оточуючих, запровадження нових і вдосконалення існуючих механізмів управління в галузі охорони праці.

Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтації пріоритетності життя і здоров'я людей стосовно результатів виробничої діяльності, визначає потреба належного підготування спеціалістів всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці. Охорона праці пов'язана з багатьма науками і дисциплінами, що вивчають людину в процесі праці. Основними серед них є: безпека життєдіяльності, наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія і технічна естетика.

Безпека життєдіяльності - це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їхньої властивості, наслідки вплив на організм людини, засоби захисту здоров'я і життя людини, а також середовище його проживання від небезпек. [24]

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, соціально-економічних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності. У ДСТУ 2293-93 "Охорона праці. Терміни і визначенні" [25] і інших стандартах приведені визначення основних понять і термінів, які використовуються у розгляді питань охорони праці.

Основними задачами цієї діяльності є: розробка методів прогнозування, визначення та ідентифікація шкідливих виробничих факторів дослідження їхнього впливу на людину і навколишнє середовище.

Шкідливий виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності.

В сучасних умовах навального розвитку виробництва, тенденції до урбанізації, новітніх технологічних рішень особливу увагу необхідно приділяти охороні навколишнього природного середовища та охороні праці. Особливою цінністю повинні стати не максимізація прибутку або збільшення виробітку, а здоров'я і життя людини, екологічна чистота навколишнього середовища. Це комплексна проблема, тому для рішення задач охорони праці необхідно об'єднатися спеціалістам різноманітних спеціальностей.

Розробка методів прогнозування можливих шкідливих виробничих факторів, а також із впливу на здоров'я людини і навколишнього природного середовища, у майбутньому допоможе запобігти ряду серйозних екологічних проблем. На основі прогнозів, спеціалісти в області хімії і біологічної інженерії, розробки нових виробничих технологій зможуть своєчасно розробити заміну процесу, що завдає шкоду у теперішньому часі, або представляти загрозу життю, здоров'ю людини і навколишньому середовищу в майбутньому. Об'єктом розгляду є відділ бухгалтерії розташований на другому поверсі двоповерхового цегляного корпусу. У секторі відділу стоять 2 персональних комп'ютери з моніторами. Стелі і стіни покриті будівельними матеріалами, що мають можливість відбивати світлові хвилі, підлога азбоцементною плиткою. Кількість працюючих - 2 чоловіки. Загальна площа помешкання складає 15 м², площа на одного працюючого складає 7,5 м², що відповідає нормі затвердженої в ДНАОП 000-1.31-98[26] - не менше 6м². Висота помешкання 3 м. У такий спосіб обсяг помешкання на одного працюючого складає 22,5 м³, норма (ДНАОП 000-1.31-99) [26] - не менше 20 м³. Помешкання відділу бухгалтерії відноситься до категорії без підвищеної небезпеки поразки електричним током II. [27] Облікова і розрахункова робота виконується на такому устаткуванні: персональна ЕОМ (2 штук), 2 телефони, 1 принтер, 1 модем. Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників і джерела їх виникнення при виконанні робіт на ЕОМ відділу бухгалтерії приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Перелік шкідливих і небезпечних факторів мікроклімату робочої зони

Найменування факторів	Джерела їхній виникнення	Характер дії
Несприятливий мікроклімат (підвищений рівень іонізації)	ЕЛТ створює велике число позитивних іонів	Стомлення ЦНС, зниження працездатності
Підвищений рівень статичної електрики	ЕЛТ	Небезпека враження током, ураження кожи
Пряма і відбита від екрану близькість	Зовнішні джерела світла, які впливають на екран	Стомлення зорового аналізатора и ЦНС
Нервово-психічні перевантаження	Складність виконання роботи, тривалість роботи на ЕОМ (більше 8 годин)	Стомлення ЦНС, стомлення організму
Перевантаження зорового аналізатора	Особливості технологічного процесу	Вплив на ЦНС
Наявність рентгенівського, інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювання	ЕЛТ	Вплив на кожен покров, ЦНС, деякі інші органи людини

4.2 Виробнича санітарія

Робітник у ході трудової діяльності підпадає під вплив несприятливих параметрів мікроклімату виробничого помешкання, а також ряду інших шкідливих виробничих факторів. Тривалий вплив шкідливих виробничих факторів на організм людини призводить до порушень процесів життєдіяльності, нанесенню збитку здоров'ю і, життя людини.

Метеорологічні умови

Життєдіяльність людини завжди протікає у певних метеорологічних умовах, що визначаються поєднанням температури повітря, швидкості його руху і відносної вологості, барометричним тиском та інтенсивністю теплового випромінювання. Ці показники у сукупності (за винятком барометричного тиску) характеризують метеорологічні умови середовища виробничого приміщення. [25]

Оптимальні параметри мікроклімату відповідно до вимог ГОСТу 12.1.005-88 [29] з урахуванням категорії робіт по енерговитратам для теплого (середньодобова температура повітря вище 10^о) і холодного (середньодобова температура повітря нижче 10^о) періодів року подані у таблиці 4.2. Робота бухгалтера на ЕОМ по енерговитратах відноситься до категорії "легка - 1б".

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату робочого помешкання.

Категорія робіт по важкості	Період року	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість напрямку повітря, м/с
легка - 1 б	холодний теплий	21-23 22-24	40-60 40-60	0,1 0,2

Припустимий рівень іонізації повітря помешкання відповідно до СН 21.52-80 [30] повинен складати 1500... 3000 один./м³.

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов у помешканні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляція (загальна припливно-витяжна штучна) і кондиціювання відповідно до СНиП 2.04.05-91 [31]. Вентиляція необхідна для забезпечення оптимальної швидкості напрямку повітря, що б виводити з повітря робочої зони вуглекислий газ (який утворюється при диханні) і збагачувати киснем.

Освітлення

Основна інформація про навколишній світ - близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Раціональне виробниче освітлення має попереджати розвиток зорового і загального стомлення, забезпечувати психологічний комфорт при виконанні тих чи інших видів зорових робіт, сприяти забезпеченню працездатності, поліпшенню якості продукції, зниженню виробничого травматизму, а також підвищенню безпеки праці.

Відділ бухгалтерії забезпечений комбінованим освітленням: у світлий час доби - бокове одностороннє природне освітлення два віконних прорізи, у темний час загальне і/або місцеве рівномірне штучне.

Нормування освітлення здійснюється відповідно до СНиП 11-4-79 [32]. Мінімальний розмір об'єкта розрізнення від 0,3 до 0,5 мм, фон середній, контраст середній (підрозряд зорових робіт - "в"), розряд зорової роботи III. Мінімальна освітленість Е_min = 300 Лк.