Аналіз кредитних відносин та їх ефективність

Нині у Луганськнській Філії ВАТ "Брокбізнесбанк" кредитний процес на всіх його етапах здійснюється в межах одного кредитного підрозділу (рисунок 3.1).

Рисунок 3.3 - Схема основних етапів кредитного процесу

Організаційна структура, за якої функції кредитного процесу зосереджені в одному кредитному підрозділі, не здатна забезпечити ефективної системи організації та внутрішнього контролю за проведенням кредитних операцій - насамперед через відсутність розмежування функцій аналізу та подальшого супроводження кредитних проектів.

При вирішені питань, пов'язаних із підвищенням ефективності кредитних операцій, важливе значення має вдосконалення організаційної структури підрозділів банку, які забезпечують виконання кредитного процесу. Тобто банку необхідно запровадити відповідний проект.

У даний проект можна помістити такі поняття, як „фронт-офіс" та „бек-офіс". Фронт-офіс - підрозділ банку, який виконує роль його представника перед клієнтом та виступає ініціатором операції. Структурний підрозділ, що забезпечує продовження операції, розпочатої фронт-офісом, шляхом здійснення реєстрації, перевірки, звірки, обліку та контролю всіх операцій, у проекті буде названо бек-офісом.

Отже, ініціатором тієї чи іншої банківської операції є фронт-офіс, працівники якого забезпечують укладання угод, ідентифікацію операцій з оцінкою ризиків і підрахунком прибутків та збитків. Операційна робота в банку починається у фронт-офісі, підрозділи якого безпосередньо працюють із клієнтами на фінансовому ринку щодо залучення та розміщення фінансових ресурсів , а також надання послуг на комерційних засадах.

Мета діяльності фронт-офісу - отримання прибутку, мінімізація впливу ризиків фінансового ринку, протидія конкурентному середовищу, підтримання ліквідної позиції та розширення спектра банківських послуг і продуктів.

Суб'єктами його діяльності є клієнти, установи банків, небанківські установи, уряд. Фронт-офіс, з огляду на результати роботи всіх підрозділів, відноситься до центру прибутків. Він відповідає за розвиток банківських продуктів, ліквідність виконання нормативів.

Згідно з проектом отримані від фронт-офісу документи працівники бек-офісу перевіряють, реєструють, вводять всю необхідну інформацію в автоматизовану систему обробки даних і в подальшому контролюють виконання операції. Бек-офіс, з огляду на результати його роботи, відноситься до центру витрат. Він забезпечує дотримання прийнятих стандартів, виконання відповідних процедур обліку та контролю.

Особливу увагу в Проекті приділено оптимізації системи внутрішнього контролю за операційним ризиком, який виникає внаслідок неспроможності контролювати обробку операцій, документацію, облікове та фізичне середовище.

З метою запобігання або зменшення операційного ризику в банку у проекті пропонується застосовувати такі методи забезпечення ефективної системи внутрішнього контролю:

1 Адміністративний контроль:

- організаційні методи,

- виробничі методи,

- методи розподілу функцій.

2 Бухгалтерський контроль:

- метод обліку операцій у повному обсязі,

- метод захисту і збереження облікової інформації,

- метод своєчасної звірки,

- метод оцінки вартості.

Особливої уваги заслуговує пропонований у Проекті метод розподілу функцій. Розподіл обов'язків як один із засобів адміністративного контролю зменшує ризик махінацій та помилок і покликаний не допустити одноосібного впливу на хід операції. У ній повинні брати участь принаймні дві особи, і її виконання слід відокремлювати від облікової та контрольної функцій. Роботу однієї особи повинна перевіряти інша, з'ясовуючи наявність відповідних повноважень на здійснення операції та її відображення в обліку.

Банк повинен розробити такі процедури виконання операцій , за якими:

- відповідальність за облік і зберігання активів, санкціонування операцій та прийняття зобов'язань, укладання угод , а також загальний контроль за операціями й зобов'язаннями банку несли б різні особи;

- обов'язки розподілялися б таким чином, щоб ніхто не міг незаконно привласнювати активи, давати недостовірні дані про зобов'язання, неправильно реєструвати операції;

- зобов'язання приймалися б з намірами і повноваженнями керівництва;

- дотримувалися б правил санкціонування, в яких зазначено межу загальних і спеціальних санкцій, прізвище уповноваженої особи, відповідальної за виконання певних повноважень, та визначено обставини, за яким тим чи іншим посадовим особам надаються спеціальні (більші зазвичай) повноваження.

Запропонована у Проекті структура розподілу функцій за будь-якими банківськими операціями, де фронт-офіс відповідає за укладання угод, ідентифікацію операцій з оцінкою ризиків, а бек-офіс - за її продовження шляхом здійснення реєстрації, перевірки, обліку та контролю, може бути використана щодо кредитних послуг тільки як принципова. Кредитний процес є досить специфічним і багато етапним, що відображено на рисунку 3.3. На відміну від інших операцій, виконання розпочатої фронт-офісом кредитної операції не обмежується здійсненням реєстрації, перевірки, звірки, обліку та відповідного контролю, - воно потребує також спілкування із клієнтом, регулярного моніторингу кредитного ризику шляхом аналізу діяльності позичальника.

Відтак виникає об'єктивна потреба у створені проміжної ланки - мідл-офісу (організаційна структура цього підрозділу зображена на рисунку 3.2).

Для надання кредитних послуг на фронт-офіс могли би бути покладені такі функції: залучення клієнтів, попередній розгляд кредитного проекту, аналіз кредитоспроможності позичальника, визначення ступеня кредитного ризику та формування кредитних пропозицій. Залучення клієнтів окремим структурним підрозділом сприятиме нарощенню обсягів кредитування та відповідно збільшенню доходів.

На зниження ефективності кредитних операцій впливає частина кредитних проектів, які були розглянуті, але з різних причин не були реалізовані. Ретельніший, кваліфіковані ший попередній аналіз мало перспективного кредитного проекту фронт-офісом мінімізує вірогідність його подальшого розгляду, що позбавить банк і його фахівців від невиправданих витрат часу та коштів.

Рисунок 3.2 - Схема розмежування функцій кредитного процесу

Однією з причин виникнення проблемних кредитів є помилки, допущені фахівцями банку на стадії аналізу кредитоспроможності потенційних позичальників. Тому цілком логічно було банк виконання мідл-офісом функції контролю кредитних пропозицій, поданих фронт-офісом. Тобто мідл-офіс проводить незалежне визначення адекватності оцінки кредитного ризику зробленої фронт-офісом, спеціалісти якого, розглядаючи проект, можуть проявити суб'єктивізм під впливом безпосереднього спілкування із клієнтом. Таке вдосконалення системи внутрішнього контролю за здійсненням кредитних операцій дасть змогу знизити рівень проблемної заборгованості за позичками. При розробці даної схеми організаційної структури кредитного процесу враховано також іншу суттєву причину виникнення проблемної заборгованості, а саме: невиконання фахівцями банку в ході супроводження кредитного проекту всіх необхідних заходів. Аби запобігти цьому, обов'язки щодо супроводження проектів та контролю за виконанням позичальником умов договору пропонується покласти на окремий структурний підрозділ банку - мідл-офіс. Регулярний та незалежний моніторинг ризиків на етапі супроводження кредитного проекту підвищить ефективність контролю за ними. Віднесення обліку кредитних операцій до функцій бек-офісу відповідає принципам розподілу обов'язків. Такий розподіл має поліпшити систему внутрішнього контролю за операційним ризиком, а відтак - сприяти зниження рівня кредитного ризику. Запроваджена організаційна структура кредитного процесу, заснована на розмежуванні функцій аналізу, супроводження кредитних проектів та їх обліку між окремими структурними підрозділами, є дієвим засобом підвищення ефективності кредитних операцій. З її упровадженням, по-перше, очікується збільшення обсягу кредитних операцій, по-друге - суттєво вдосконалиться система внутрішнього контролю за всіма притаманними кредитним операціям ризиками, що в свою чергу дасть змогу знизити їх рівень, а отже, поліпшити структуру кредитного портфеля за зменшити частку проблемної заборгованості. Це сприятиме скороченню витрат банків на формування резервів для відшкодування можливих збитків за кредитними операціями.

Висновки

Усі комерційні банки в певній мірі беруть участь у ризиковому запозиченні ресурсів і кредитуванні. Саме кредитні операції посідають домінуюче місце у портфелі послуг банку. Отже, загальний розвиток усіх видів банківської діяльності потребує, у першу чергу, вдосконалення їх кредитних відносин. Активація підприємницької діяльності ринкових суб'єктів різних організаційно правових форм вносить пожвавлення у процес пошуку альтернативних джерел фінансування їх діяльності, в тому числі банківських кредитів. Створення сприятливого підприємницького клімату суттєво залежить від заходів банківських установ, покликаних надавати взаємовигідні кредитні послуги суб'єктам господарювання для підтримки їх ділової активності.

Банківська система України ще перебуває в стані становлення, причому цей процес відстає від потреб реформування економіки. У цьому виявляється взаємозалежність всієї економічної системи та системи банків, яка є "нервовою системою" господарського механізму. Основною причиною слабкості системи банків є економічна криза, спад виробництва, розрив традиційних господарських зв'язків. Лібералізація, інфляція та безконтрольне зростання цін спричинили велику нестачу оборотних засобів і коштів для інвестицій, які практично, припинились. Це в свою чергу спричинило масові неплатежі, гіпертрофовану потребу у кредитних ресурсах. Виникла суперечність: без дешевих кредитів не можливо здійснити стуктурної перебудови у промисловості України, відродити інвестиції, насамперед у прогресивні технології, не можуть "стати на ноги" промислові підприємства, отже неможливо наситити внутрішній ринок дешевими та якісними товарами. Але гостра потреба в кредитних ресурсах зумовлює властиве для кризової економічної ситуації непомірне зростання процентних кредитних ставок. Що в свою чергу стримує підприємства в кредитно-фінансових відносинах з банківськими установами. Існує вихід, коли навіть за умов загально кризової ситуації підприємство може укріпити та поліпшити своє фінансове становище - за рахунок ефективного залучення кредитних коштів.

Розкривши тему даного дипломного проекту можна сказати, що правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями - основа фінансової та ринкової стабільності комерційних банків (з урахуванням визначного місця, що посідають кредитні операції а портфелі банківських активів).

Банкам необхідно створити обстановку економічної зацікавленості підприємств в pостi i підвищенні соціально-економічної ефективності виробництва.

У сучасних умовах з метою забезпечення ефективної кредитної діяльності комерційні банки повинні розробляти власну внутрішню кредитну політику та впроваджувати практичні механізми її реалізації.

Кредитна політика банку повинна, насамперед, визначати завдання й пріоритети кредитної діяльності, засоби і методи їх реалізації, а також принципи і порядок організації власне кредитного процесу тому що, кредитна політика є основою організації процесу банківського кредитування відповідно до загальної ринкової стратегії діяльності банку й повинна чітко визначати цілі кредитування, правила їх реалізації, а також відповідне документальне методичне забезпечення.

Способи і методи реалізації кредитної політики необхідно формалізувати у відповідних внутрібанківських документах, основними серед яких повинні бути стандарти кредитування та кредитні інструкції. Необхідність розробки кредитної політики є також підготовка меморандуму з кредитної політики, який повинен забезпечити реалізацію стратегічних цілей банківської діяльності у сфері кредитування. Саме в ньому необхідно відобразити всі етапи кредитного процесу - від збирання інформації та вивчення кредитної передісторії до кредитного моніторингу та механізму формування резервів під можливі втрати за наданими кредитами. Меморандум встановлює вимоги, на основі яких робітників відділу кредитного аналізу банку здійснюють перевірки позичальників, визначає механізм внесення коректив у поточну внутрішню кредитну політику банку.

Отже, кредитна політика комерційного банку окреслює коло ключових цілей і завдань банківської діяльності та визначає конкретні способи і методи її реалізації з метою максимізації доходності кредитних операцій та досягнення прийнятого рівня ризиків банківської діяльності у сфері кредитування.

Також, можна вказати, що успішне проведення банком кредитування позичальників та отримання бажаного доходу при мінімальному кредитному ризику залежить від того, на якому рівні професійності були проведені етапи банківського кредитування. Вагоме місце серед яких займає оцінка фінансового стану потенційного позичальника.

Кредитні відносини повинні будуватися на основі глибокого вивчення установами банків фінансового стану, кредитоспроможності, перспектив розвитку клієнтури i професійного рівня їх керівників. Від цього залежить ефективність використання i своєчасність повернення позичених коштів, що прямо впливає на прибуток банків, лiквiднiсть їх балансу.

Слід відмітити, що існуюча в банках України методика аналізу кредитоспроможності позичальника недосконала. Вона дозволяє оцінити стан позичальника по балансу та звіту про фінансові результати фірми. Обчислені коефіцієнти є момент ними даними та характеризують стан позичальника на момент складання звітності. В цей момент позичальник може зазнавати тимчасові труднощі, пов'язані з нестачею ліквідних засобів, що відобразиться на його платоспроможності i погіршує показники. На оборотність ресурсів тимчасові фінансові ускладнення значно не вплинуть, якщо вони дійсно тимчасові. Тому потрібен глибокий аналіз оборотності ресурсів та рентабельності позичальника, який би здійснював працівник банку при наданні позики.

Одним з важливих принципів банківського кредитування є забезпечення зобов'язань позичальника по поверненню кредиту. Майно та інші форми забезпечення зобов'язань позичальника перед банком повинні задовольняти наступним вимогам: висока ліквідність; здатність до тривалого зберігання (як мінімум, на протязі строку погашення позики); низькі витрати по зберіганню та реалізації застави. В залежності від того, наскільки закладене майно відповідає даним вимогам, банк повинен визначати об'єм наданої ним позики. Але, все ж таки, до основного етапу банківського кредитування відносять підготовку та укладання кредитного договору. Кредитний договір між банком і позичальником необхідно укладати тільки у письмовій формі, в іншому випадку він буде вважатись не дійсним. Внесення змін до кредитного договору в односторонньому порядку без згоди обох сторін не допускається. Встановлення відсоткової ставки за кредитування - дуже складне завдання. Пошук компромісу між бажанням отримати високий прибуток за одночасної компенсації ризиків і попитом на кредити залежить як від рівня конкуренції на кредитному ринку, так і від економічного стану загалом і на сегменті, що обслуговується. Якого б способу не дотримувався банк у встановлені відсоткових ставок, йому необхідно здійснити такі два етапи: попередній аналіз (визначення рівня попиту клієнтів і пропозиції конкурентами конкретних видів кредитування; виявлення основних факторів еластичності зміни відсоткових ставок на сегментах, що обслуговуються, і близьких до них сегментах ринку; одержання максимального, мінімального і раціонального рівня відсоткових ставок з різних видів кредитних відносин) та оперативна модифікація (конкретизація вибору вигідного, конкурентноздатного рівня відсоткової ставки; якісний і кількісний аналіз витрат специфічних операцій надання й обслуговування позичок, стандартних кредитних операцій і кредитування загалом; коригування відсоткових ставок залежно від питомих витрат і динаміки ринкової кон'юнктури). Кредитний моніторинг посідає також важливе місце в банківському кредитуванні. Головним завданням якого є контроль за зміною кредитоспроможності позичальника та визначення конкретних заходів, які необхідно вжити у разі виникнення проблем. В дипломному проекті на основі фактичних звітних бухгалтерських даних був розглянутий і проаналізований фінансовий стан Відкритого акціонерного товариства "Луганськнський завод високовольтної апаратури" останніх чотирьох років. Основний висновок по цьому аналізу - фінансовий стан підприємства мав відносно стійкий характер, але не має тенденції до підвищення його рівня. Поряд з проведеною комплексною оцінкою основний наголос при аналізі фінансового стану робився на збезбеченість господарства оборотними коштами. Була проаналізована їх динаміка та склад. При цьому був зроблений висновок, що господарство на протязі 2004 - 2008 років постійно відчувало тичасову нехватку грошових коштів. Для поліпшення своєї платоспроможності на протязі аналізуємого періоду підприємство залучало короткострокові кредитні кошти від Філії Брокбізнесбанку в м. Луганськ . Їх суми по роках склали : 2004 рік - 1 321 852,16 грн., 2007 рік - 616 442,92 грн., 2008 рік - 1 219 000 грн. Але в основному ці кредитні кошти використовувалась для перекриття тичасового дефіциту грошових коштів. На основі цього, нами було запропоновано змінити об'єкти та розширити форми кредитування, збільшити і спрямувати кредитні ресурси на забезпечення реалізації розвитку підриємства, розширити асортимент випуску товарної продукції, отримати нове стабільне джерело збільшення обігових коштів для задоволення виробничих та фінансових потреб підприємства, вирішити питання підвищення прибутковості агрокомплесу. Ці проблеми, на наш погляд, можна вирішити за допомогою підняття кредитних відносин між ВАТ "ЛЗВА" та Філія Брокбізнесбанку в м. Луганськ на новий рівень - придати їм довгострокового характеру. В зв'язку з цим нами була розглянута можливість вибору об'єкту інвестицій. Не дилячись на те, що основним видом діяльності підприємства є випуск промислової продукції енергитичної галузі, при врахуванні наявності власної ВРХ та збиткової діяльності агрокомплексу, було запропоновано створити м'ясопереробний ковбасний цех безпосередньо в самому агрокомплексі ВАТ "ЛЗВА" , створення якого прискорить обіговисть оборотних коштів. До можливості створення такого цеху привів маркетинговий аналіз сегменту ринку, на який може вийти підприємство з ковбасними виробами, а також наявність необхідної інфраструктури. В якості найбільш доцільного методу організації кредитних відносин в дипломному проекті було запропоновано організувати їх у формі довгострокового кредиту , що за умов кризової ситуації в Україні найбільш повно відповідає меті та можливостям інвестиційного фінансування.

Узагальнюючи роботу проведену в дипломному проекті можна сказати, що, якою б якісною не була кредитна політика, які б кредити не надавав банк за строками користування, як не намагався б створити ефективну цінову політику, це ще не гарантує забезпечення виконання встановлених параметрів діяльності банку та запланованого рівня ефективності кредитних операцій. Вирішальне значення має організація роботи з добору та управління кадрами, а також оптимальна функціональна побудова організаційної структури кредитного підрозділу комерційного банку.

Отже, банк, де організаційна структура, за якої функції кредитного процесу зосереджені в одному кредитному підрозділі, не буде здатний забезпечити ефективної системи організації та внутрішнього контролю за проведенням кредитних операцій - насамперед через відсутність розмежування функцій аналізу та подальшого супроводження кредитних проектів. При вирішені питань, пов'язаних із підвищенням ефективності кредитних операцій, важливе значення має вдосконалення організаційної структури підрозділів банку, які забезпечують виконання кредитного процесу. Загалом якісне, професійне та послідовне виконання всіх необхідних процедур основних етапів банківського кредитування є необхідною та найважливішою умовою ефективної реалізації кредитної політики банку та забезпечення необхідного рівня доходності, платоспроможності та ліквідності банківської діяльності.

Список використаних джерел