Касові операції в банківських установах (на прикладі ПАТ КБ "Приватбанк")

- Поліпшення інформативності - надає інформацію в реальному часі про баланс;

- Оптимізація процесів - усуває необхідність в ручному перерахунку та перевірку купюр на справжність на місці операціоніста.

- Скорочення необхідної площі приміщень та витрат на їх зміцнення. Клієнт (крім випадків розрахунків з вельми значним обсягом готівки) всі розрахункові операції справляє на місці. Відповідно, немає необхідності будувати кілька касових кабін. Електронні касири не займають додаткового робочого простору, а розміщуються під столом операціоніста.

Використання TCD дає банку та суттєве іміджеве перевага - скорочуються черги, оскільки клієнт не спілкується до оператора через броньоване скло укріпленої кабіни, будівництво якої недешево саме по собі.

При проведенні операцій зняття готівки з рахунку можна підвищити продуктивність касирів, скоротивши час проведення кожної такої операції на 30 секунд. Операції внесення готівки в середньому можна прискорити на 2 хвилини. У масштабах року заощаджений час кожного касира обчислюється десятками і сотнями годин, що дозволить персоналу відділення сконцентруватися на більш важливих операціях, таких як відкриття нових рахунків, перехресні продажі та продаж нових послуг, а також скоротити час, що проводиться клієнтами в черзі, що означає очевидне поліпшення в їх обслуговуванні.

Сучасні системи TCD представлені наступними можливостями:

Системи ProCash 6000 - 6100 [52].

ProCash 6100 - автоматизований сейф із системою ресайклінгу забезпечує надійність функції прийому/видачі готівки у відкритих споживчих зонах, встановлюється під стіл операціоністу і займає мінімум простору, дає можливість фінансовим установам уникнути встановлення дорогих мір безпеки, а також спрощує та прискорює обробку готівки, що дає персоналу більше часу для консультування клієнтів [52].

Рис. 3.1 - Загальний вид ProCash 6100 - автоматизований сейф [52]

Дякуючи закритому готівковому циклу, ProCash 6100 використовує депоновані кошти для подальшої видачі. Перевірка на справжність гарантує, що жодні підробки не попадуть в оборот. Оскільки депоновані банкноти в подальшому використовуються для видачі, депозитні операції не потребують додаткової роботи для персоналу після закриття банку.

Сума готівки, яка запасається в сейфі, може бути зведена до мінімуму, оскільки система постійно поповнюється депонованими коштами. Касири можуть також поповнити сейф зі сховища протягом робочого дня, якщо це необхідно. Електронний замок включає 10-хвилинну затримку до відкривання сейфу. У відповідності принципу подвійного контролю ProCash 6100 має додатковий замок аварійного відкриття.

Видача готівки на ProCash 6100 може виконуватися двома касирами одночасно по підказкам світлових індикаторів на панелі. ProCash 6100 має два інтерфейси V.24. При підключення одного або двох комп'ютерів може використовуватися як автономна система вкладення/видачі готівки.

Таблиця 3.1 - «Електронний касир» ProCash 6100 - технічні дані [52]

Керування системою	Стандартний ПК
Видача готівки	Видача пачки до 100 банкнот Видача по центру
Депозитний модуль	До 8 номіналів банкнот Вкладання пачки до 200 банкнот Перевірка справжності банкнот
Барабани	6-8 барабанів ємкістю 350 банкнот кожний
Швидкість обробки	Видача: 5 банкнот в секунду Прийом: 4 банкноти в секунду
Сейф	UL 291 Level 1 CEN III Сертифікація UA 1.080.0070250-04
Інтерфейс зв'язку	2 х V.24
Програмне забезпечення	ProDevice/FO V2.0 і вище ProAKT/Autark V1.0 і вище
Операційна система	OS/2 V3.0 Warp WIN NT 4.0
Апаратний інтерфейс	2 RS-232-C (V.24/V.28)

Автоматичний сейф ProCash 6000xe із системою закритого обороту готівки (отримані гроші можна видавати в наступних транзакціях) дозволяє фінансовим установам пропонувати надійні та безпечні послуги по прийому та видачі готівки клієнтам у відкритих зонах обслуговування. Це особливо актуально для установ, як намагаються автоматизувати роботу своїх відділень і забезпечити обслугову-вання клієнтів поза офісом. ProCash 6000xe є компактною моделлю «Counter-Top» з можливістю зберігання великої кількості готівки

Рис. 3.2 - ProCash 6000xe - автоматизований сейф із закритим циклом оберту готівки [52]

Модуль розпізнавання банкнот не дозволяє попасти фальшивим купюрам в касети сейфу. Дякуючи закритій циркуляції готівки відпадає необхідність в подальших маніпуляціях з готівкою в неробочі години, як у випадку з іншими автоматизованими сейфами. Через це в сейфі може постійно знаходитися мінімальні сума грошей, оскільки поповнення готівки здійснюється за рахунок прийому депозитів. При необхідності касир в робочі години також може поповнювати сейф пакетами банкнот з банківського сховища

Системи Diebold Opteva [53].

а) Diebold Opteva TDD - Нічний депозитарій - спеціалізований депозитний термінал для швидкого внесення готівок ( депозитний термінал для підприємців).

Diebold Opteva TDD (Нічний депозитарій) працює тільки на прийом готівки й дозволяє швидко внести будь-яку суму (наприклад, суму денного виторгу) на рахунок клієнта в банку. Термінал припускає внесення готівки в конверті, пласти-ковому пакеті або спеціальному контейнері. Доступ до роботи з терміналом здій-снюється за допомогою карти клієнта банку. Після активації рахунку клієнт одер-жує можливість швидко внести готівку, опустивши конверт/ контейнер у широ-кий слот депозиту-модуля. Після інкасації й доставки коштів, що надійшли, у банк внесена сума надходить на рахунок клієнта.

Рис. 3.3 - Diebold Opteva TDD - Нічний депозитарій [53]

Opteva TDD Загальна архітектура:

Ергономічна панель керування зручна для всіх користувачів, у тому числі й для людей з обмеженими можливостями

Широкий діапазон можливостей при компактних розмірах

Установка через стіну товщиною до 220 мм, заднє завантаження

Відповідність європейській директиві RoHS

Інтерфейс оператора. Простота й швидкість використання:

ЖК-Монітор 10,4 дюйми з буквенно-цифровою клавіатурою й убудованою мишею пропонують операторам дружній інтерфейс, що полегшує операції по використанню й обслуговуванню.

Підвищений рівень безпеки:

устрій для зчитування карт, обладнане антискимминговым устроєм S.A.F.E., дзеркала заднього огляду для клієнтів, клавіатура із шифруван-ням (PCI EPP), місця для установки відеокамери.

Автоматизований прийом внесків:

Банкомат TDD приймає конверти/мішки/коробки з купюрами. Розташова-ний під монітором моторизований депозит модуль банкомату TDD відкривається й закривається автоматично без втручання вкладника.

Ємність до 500 депозитів

Прийом конвертів, коробок і конвертів вагою до 3 500 грамів.

б) TCR Diebold Opteva (Teller Cash Recycler) - «Помічник касира» з функцією ресайклинга (повного циклу обороту готівки) [53].

Переваги використання TCR Diebold Opteva:

Поліпшення якості обслуговування клієнтів за рахунок особистісного підходу й високої швидкості роботи;

Підвищення продуктивності роботи з готівкою й оптимізація обороту готівки в банку;

Обмеження доступу до готівки забезпечує підвищення безпеки роботи;

Зниження необхідності мати великий штат співробітників. Термінал успішно заміняє працю декількох працівників і підвищує швидкість і ефективність обслуговування клієнтів;

Касетна технологія дозволяє персоналу легко й швидко справлятися з первинними технічними проблемами ;

Більша місткість касет (понад 10 000 банкнот).

Особливості технології:

Може бути настроєний тільки на прийом, тільки на видачу, на обидві функції або на автоматичний ресайклинг (залежно від кількості касет);

Може поставлятися в комплектації 4 або 5 касет плюс касета для забутих і відбракованих банкнот місткістю до 2000 банкнот ;

Прийом і видача до 200 банкнот пачкою;

Можливість одночасної установки до 4 ресайклинговых касет місткістю до 2 500 банкнот;

Окремі відсіки для контрафактных і забутих банкнот;

Верхня частина термінала дає доступ до модуля розпізнавання банкнот, що дозволяє касирові швидко усунути можливе замятие купюр без необхідності відкривати сейф.

Рис. 3.4 - TCR Diebold Opteva (Teller Cash Recycler) -«Помічник касира» [53]

«Електронний касир» DoCash 1000 -1050 (Англія)

Рис. 3.5 - «Електронний касир» DoCash 1000 -1050 (Англія) [55]

Електронний касир дозволяє оптимізувати процес видачі готівки клієнтам банку, забезпечуючи швидке й надійне обслуговування: тепер немає необхідності звертатися спочатку до операціоністу, а потім у касу. Апарат може видавати до 15 банкнот у секунду, при цьому працюючи із двома й більше касирами одночасно. Сполучення високоефективного механізму видачі банкнот із сейфом в одному компактному корпусі, оснащеному механізмом тимчасової затримки й з'єднаному із системою охорони банку, дозволяє підвищити безпека зберігання великих сум грошей на робочому місці. При цьому відпадає необхідність у меха-нічному захисті робочого місця - броньованих стеклах, передатних лотках, - що робить операційний зал банку більше комфортним, дружелюбним до відвідувача; до того ж, звільняється площа, яку можна використовувати для інших цілей.

Технічні характеристики:

1. Диспенсер: NMD100 (на 4 касети по 2000 банкнот). Касети: перенастроюються на різні купюри. Касета для зберігання відбракованих купюр - 1 шт.

2. Депозитні касети: 2 шт. c механічними замками.

3. Сейф: із двома депозитними кишенями (Для зберігання поточної кореспонденції.) і контролем положення двері (відкриті - закрита).

4. Інтерфейс: - 2 RS 232 або (локальний варіант на 2 касирів DoCash 1000) - 1 Ethernet. (мережний варіант на 16 касирів DoCash 1050)

9. Габарити електронного касира: Ширина - 526 мм. Висота - 949 мм. Глибина - 850 мм. Вага - близько 160 кг.

DoCash 1000 є локальною модифікацією й дозволяє безперебійно обслуговувати два робочих місця. Апарат оснащений простою і зручною системою індикації, тому тривале навчання персоналу роботі з DoCash не буде потрібно. Для великих касових зал локальний варіант може бути без особливих витрат переустаткований у мережний DoCash 1050 ( вартість - 11 800$). Ця модифікація обслуговує вже до 16 касирів-операціоністів і може бути оснащена різними периферійними устроями, зокрема, чековим принтером. DoCash не вимагає модернізації програмного забезпечення, працюючи за допомогою звичайного інтернет-браузера.

3.2 Підвищення ефективності касового обслуговування фізичних осіб за рахунок самообслуговування операцій з готівкою при застосування програмно-технічних комплексів (ПТКС)

Згідно Постанові НБУ № 53 [35] «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування":

1. До програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС) згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо;

2. Операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів, а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням ПТКС можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.

3. Банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати:

- відображення операцій, здійснених із застосуванням ПТКС, у системі автоматизації банку (далі - САБ) або в обліковій системі небанківської фінансової установи в той самий день або не пізніше наступного робочого дня;

- видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обов'язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки.

При здійсненні касових операцій через банкомати (пристрої для автоматизованого касового самообслуговування клієнтів), банкомати включаються в систему автоматизації банків (САБ) і застосовуються з метою:

скорочення поточних витрат банків на ведення касових операцій;

розширення спектра банківських послуг для клієнтів;

розширення частки банку на ринку роздрібних послуг.

Досягнення цих цілей виправдовує значні первинні витрати на придбання банкоматів та їх установлення, тому вони знайшли широке застосування в розвинутих країнах та в Україні.

Сучасні банкомати можуть виконувати такі операції [53]:

інформувати клієнтів про стан їхніх рахунків;

видавати готівку з рахунків;

приймати готівку для розміщення на рахунках клієнтів;

приймати готівку для погашення позичок;

приймати доручення про переведення грошей з одного рахунку клієнта на інший тощо.

Для одержання касової послуги клієнт за допомогою пластикової картки входить через зчитувальний пристрій у «пам'ять» банкомата і вводить туди за допомогою цифрової клавіатури свій ПІН-код. Упевнившись в ідентичності одержаної з двох каналів інформації, банкомат дає дозвіл клієнту здійснювати будь-яку з операцій, висвітлених на спеціальному табло. За допомогою клавіатури клієнт дає банкомату команду на виконання вибраної операції, вказує її суму та по якому рахунку (поточному чи ощадному) здійснювати. Прийнявши та обробивши цю інформацію, банкомат через спеціальний пристрій (вікно) приймає або видає банкноти, а також видає квитанцію клієнту.

Використання банкоматів у касовому обслуговуванні пов'язане з підвищеним ризиком, особливо якщо вони розміщені поза приміщеннями банку. Тому банкомати настроюються так, щоб посилити безпеку здійснюваних операцій. Якщо клієнт не може «ввійти» в банкомат за певну кількість спроб (наприклад п'ять) чи «спілкується» з ним довше встановленого часу (наприклад 2,5 хвилини), банкомат конфіскує пластикову картку.

Після виконання операцій із видачі (приймання) готівки клієнту має бути видана пронумерована квитанція, в якій вказуються назва банківської установи, що експлуатує банкомат, номер банкомата, дата, час, вид операції, номер трансакції, сума виданих (прийнятих) коштів та інші реквізити відповідно до вимог системи, в якій використовується банкомат.

Для виконання підкріплення та інкасації коштів за банкоматом (групою банкоматів) письмовим розпорядженням керівника банківської установи визначається перелік відповідальних працівників, в обов'язки яких входить обслуговування банкоматів, із персональним розподілом між ними функціональних обов'язків.

Для кожного банкомата, зважаючи на його рівень захищеності та необхідність забезпечення і безперебійної роботи, визначається ліміт коштів, що можуть бути одночасно завантажені та зберігатися в його сейфі.

Для обліку операцій, що проводяться з банкоматами, ведеться "Книга обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів". Відповідальним за ведення такої книги є завідуючий касою.

За завідуючим касою закріплюється один комплект ключів від сейфа та ключі від модуля управління банкомата. Ключі від сейфа та ключі від модуля управління банкомата, картки доступу працівників до банкомата, а також "Книга обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів" зберігаються в сейфі завідуючого касою.

Підкріплення банкомата готівкою проводиться залежно від потреби в ній. Потрібну суму в межах визначеного для банкомата ліміту коштів касир банкоматів отримує у завідуючого касою. Вкладення купюр у касети, а також вилучення купюр із касет відбувається у приміщенні каси. Прийняту суму грошей касир перераховує покупюрно, вкладає їх в касети, закриває касети на ключ і опломбовує їх. До касети прикріплюється ярлик із зазначенням на ньому найменування банківської установи, номера банкомата, номіналу, кількості купюр, суми вкладених коштів, дати, підпису та іменного штампа спеціально виділеного для завантаження касет касового працівника.

Після завантаження касет завідуючий касою оформляє для інкасатора маршрутний лист із зазначенням адреси і місця розташування банкомата, номерів касет, що мають бути вилучені з банкомата і доставлені в касу, номерів касет, що мають бути вставлені в банкомат, та інформації, яка необхідна для ініціалізації його роботи.

Для завантаження банкомата касети та маршрутний лист передаються інкасатору. Приймаючи касети, інкасатор перевіряє цілісність касет і пломб, наявність на ярликах реквізитів. Разом з касетами інкасатору під розписку в «Книзі обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів» передаються ключі від сейфа банкомата і від його модуля управління та картка доступу.

Після доставки касет інкасатор із застосуванням картки доступу входить в режим обслуговування банкомата, вилучає вказані в маршрутному листі касети із залишками грошових коштів, встановлює нові касети і з використанням даних із маршрутного листа вводить в модуль управління банкомата інформацію про номінали та кількість купюр у встановлених касетах. Після закінчення введення на чековому друкувальному пристрої роздруковується пронумерована квитанція із зазначенням номера банкомата, дати, часу виконання операції завантаження, ідентифікатора картки інкасатора, суми залишків коштів у вилучених касетах та суми коштів у встановлених касетах.

Після закінчення операцій завантаження банкомата виконується його ініціалізація і запуск у роботу. При цьому інформація про зміст касет передається в систему управління банкоматами і завантажені кошти зараховуються на балансовий рахунок банкомата.

Інкасатор здає касиру під розпис у " Книзі обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів" вилучені касети, ключі, картку та одержану в банкоматі квитанцію.

Якщо на початок впровадження депозитних банкоматів була застосована система «поштового типу», тобто грошовий внесок кожного клієнта окремо запаковуюся в конверт внутри банкомату, а зарахування депозитних коштів виконувалось тільки після інкасації конвертів до каси банку, то в сучасних моделях депозитних банкоматів застосовується система «on-line» перерахування вносимої клієнтом готівки та зарахування її на його депозитний (поточний) рахунок з видачею квитанції про суму зарахування та поточний залишок коштів на рахунку.

До таких депозитних банкоматів Siemens Nixdorf (Німеччина) відносяться [52]:

ProCash 3000 - новий депозитний термінал, який забезпечує зручний спосіб внесення готівки на рахунок. Наявність системи перевірки справжності банкнот дозволяє проводити зарахування коштів на рахунок в режимі реального часу.

ProCash 2100xe/ProCash 2100xxe - багатофункціональний термінал самообслуговування призначений для використання всередині приміщення. Може доукомплектовуватися компактним модулем прийому готівки та банківських чеків - CCDM.

ProCash 3100xe - флагман лінійки багатофункціональних пристроїв який дозволяє клієнту здійснювати практично миттєвий обмін валют та депонування готівки безпосередньо на свій рахунок або смарт-карту. При цьому, розміщені кошти можуть бути відразу доступні для подальших операцій по даному рахунку або карті.

Таблиця 3.2 - Депозитний термінал ProCash 3000 - Технічні дані [52]

Керування системою	Стандартний ПК
Монітор	12.1" або 15" TFT LCD Touch-screen; протибліковий екран; екран захисту від підглядувань.
Клавіатура	8 дисплейних клавіш з нержавіючої сталі ЕРР-клавіатура Додатково (за вибором): буквенно-цифрова клавіатура шрифт Брайля
Зчитувач карт	Гібридний моторизований картрідер, Сертифікація EMV-2000 Захищений затвор картрідера Втягування карти при не витягуванні її клієнтом, видача карти при зникненні напруги Додатково (за вибором): DIP картрідер; різноманітні бокси для зберігання утримуваних карт
Депозитний модуль	Вкладання пачки до 50 банкнот/чеків Швидкість обробки: 4 банкноти в секунду Розпізнавання 120 видів банкнот Модуль перевірки справжності банкнот Місткість: 4000 банкнот або 4000 чеків або 2000+2000 банкнот та чеків
Додаткові опції	Сканер штрих-коду
Сейф	UL 291 Level 1 + CEN III + CEN IV Сертифікація UA 1.080.0070250-04 Додатково (за вибором): портативна камера блок безперебійного живлення сигналізація
Принтери	Чековий принтер (матричний або термо) Журнальний принтер (матричний або термо)
Операційна система	Windows XP
Габарити та маса	Висота - 1398 мм Ширина - 450 мм Глибина - 1149 мм (RL) / 1002 мм (FL) Маса - 535 кг
Кліматичні умови	Температура: від +5 до +35° С Відносна вологість: від 5% до 85%

Таблиця 3.3 - Депозитний термінал ProCash 3100xe - Технічні дані [52]

Керування системою	Стандартний ПК
Монітор	12.1" або 15" TFT LCD + Touch-screen; протибліковий екран; екран захисту від підглядувань.
Клавіатура	8 дисплейних клавіш з нержавіючої сталі + ЕРР-клавіатура шрифт Брайля + буквено-цифрова клавіатура
Зчитувач карт	Гібридний моторизований картрідер Сертифікація EMV-2000 Захищений затвор картрідера Втягування карти при не витягуванні її клієнтом, видача карти при зникненні напруги DIP картрідер; різноманітні бокси для зберігання утримуваних карт
Видача готівки	1-4 касети видачі з пломбуванням Місткість касет - 2500 банкнот кожна Відбракування окремих купюр, втягування пачки банкнот Розміщення відбракованих або не отриманих банкнот в різні відділення відмовної касети
Депозитний модуль	Вкладання пачки до 400 банкнот, Обробка несортованої пачки Детектор металу в лотку вкладення, Відсік тимчасового зберігання Можливість встановлення до 7 депозитних касет Модуль перевірки справжності банкнот
Ресайклинг	Барабанні модулі на ресайклинг Встановлення до 4 барабанів ємкістю 600 банкнот кожна або 5 барабанів ємкістю 2 х 600 + 3 х 350 банкнот
Додаткові опції (видача монет, конвертний депозит)	Видача монет: Видача до 6 видів монет Місткість: 400 монет Сканер штрих-коду Конвертний депозит Обробка чеків
Сейф	UL 291 Level 1 + CEN III + CEN IV Сертифікація UA 1.080.0070250-04 : портативна камера блок безперебійного живлення, сигналізація
Операційна система	Windows XP Windows NT
Габарити та маса	Висота - 1678 мм Ширина - 790 мм Глибина - 1075 мм (RL) / 1032 мм (FL) Маса - 825 кг (UL 291) / 1060 кг (CEN)
Кліматичні умови	Темпера тура: від +5 до +40° С Відносна вологість: від 5% до 85%

Інша лінія депозитних банкоматів представлена фірмою «DIEBOLD OPTEVA» (США) [55]:

Депозитний банкомат DIEBOLD OPTEVA 720.

Сучасний офісний термінал самообслуговування, що володіє максимальною функціональністю при мінімальній площі установки.

Монітор:

15.1-дюймовий LCD-Монітор привертає увагу користувача своїми графічними можливостями, що підвищує ефективність його використання в рекламних цілях

Сенсорний екран може бути доповнений функціональною клавіатурою

Панель оператора:

10.4-дюймовий кольоровий сенсорний LCD-Монітор забезпечує перевага в здійсненні всього спектра діагностичних і сервісних процедур

Додатково встановлюється повнофункціональна клавіатура з убудованою "мишею"

Безпека:

Спеціальна конструкція диспенсера й картридера, дзеркала заднього огляду для клієнтів, сигналізація, місце для установки відеокамери, разбризкувач чорнила усередині касети у випадку несанкціонованого проникнення усередину сейфа

Охоронні датчики в базовій комплектації

Депозитор:

Об'єднаний депозитор і диспенсер конвертів. Використовується одне вікно для видачі й депонування конверта.

Інтелектуальний модуль депозитора (Intelligent Depository Module™) для обробки чеків

Модуль прийому готівки до 100 банкнот у пачці (Bulk Note Acceptor®). Автоматична перевірка дійсності купюр для зарахування на рахунок клієнта.

Диспенсер зі збільшеною функціональністю:

Новий 5-касетний диспенсер

Диверт-Касета з окремими ємностями для відбракованих і забутих банкнот

Характеристики:

Висота ( 5-касетний сейф): 1651 мм

Ширина: 794 мм

Глибина: 880 мм

Вага (5 касет, сейф UL-291): 680 кг

Місце для установки відеокамери

Дзеркала заднього огляду

Рис. 3.6 - Депозитні банкомати DIEBOLD OPTEVA 720, DIEBOLD OPTEVA 760 [55]

Депозитний банкомат DIEBOLD OPTEVA 760 [55]

Повнофункціональний термінал банківського самообслуговування .

Монітор:

15.1-дюймовий LCD-Монітор привертає увагу користувача своїми графічними можливостями, що підвищує ефективність його використання в рекламних цілях

Сенсорний екран може бути доповнений функціональною клавіатурою

Спеціальне антибликовое покриття екрана

Панель оператора:

10.4-дюймовий кольоровий LCD-Монітор оператора з опцією сенсорного керування дає можливість аналізувати стан банкомату й здійснювати інші види діагностики й сервісного обслуговування

Можлива установка повнофункціональної клавіатури з убудованою "мишею"

Безпека:

Спеціальна конструкція диспенсера й карт-ридера, дзеркала заднього огляду для клієнтів, сигналізація, місце для установки відеокамери, чорнила усередині касети у випадку несанкціонованого проникнення усередину сейфа

Охоронні датчики в базовій комплектації

Диспенсер зі збільшеною функціональністю (AFD):

Новий 5-касетний диспенсер

Диверт-Касета з окремими ємностями для відбракованих і забутих банкнот

Депозитор:

Об'єднаний депозитор і диспенсер конвертів. Використовується одне вікно для видачі й депонування конверта

Інтелектуальний модуль депозитора(Intelligent Depository Module™) для обробки чеків

Модуль прийому готівки до 100 банкнот у пачці ( Bulk Note Acceptor®). Автоматична перевірка дійсності купюр для зарахування на рахунок клієнта

3. Кіоски самообслуговування.

Кіоски самообслуговування призначені для розширення фінансово-комерційної діяльності банків і торгово-сервісних підприємств. Вони дозволяють створити інфраструктуру для продажу послуг та електронних товарів, де вирішується основне завдання - надати якісний сервіс з обслуговування клієнтів за межами банківських установ та торгових майданчиків. За допомогою кіоску самообслуговування клієнти можуть отримати весь спектр послуг без звернення до персоналу банківської чи торгової організації.

Рис. 3.7 - Кіоск самообслуговування з внесенням готівкових платежів [54]

Кіоски самообслуговування припускають для клієнта різні платіжні механізми - Внесення готівкових коштів, банківські платіжні картки Національної системи масових Електронних Платежів (НСМЕП) та міжнародних платіжних систем (МПС), інші платіжні механізми (оплата з банківського рахунку).

Кіоски самообслуговування надають спектр як банківських, так і торговельних послуг, і дозволяють клієнту виконувати такі операції:

оплата електронних товарів і послуг;

оплата комунальних послуг та здійснення регулярних платежів;

покупка кодів передплачених послуг;

безготівковий платіж на користь обраного одержувача;

погашення заборгованості (кредиту);

перегляд залишку рахунку/картки НСМЕП;

поповнення рахунку картки готівковими коштами, без звернення до банку (для карток НСМЕП);

запит залишку на картковому рахунку;

отримання виписки про рух по рахунку;

переказ коштів з картки на картку;

переказ коштів з конвертацією валют;

управління депозитними рахунками та ін.

Кіоск самообслуговування являє собою сенсорний термінал, який входить в мережу ToMas та обладнаний валідатором, рідером магнітних і чіпових карток, пристроєм введення ПІН коду, принтером і сканером штрих-коду.

Рис. 3.8 - Схема побудови каналів продажу банківських продуктів та послуг через інформаційно-транзакційні термінали (ІТТ) [54]

Схема каналів продажу банківських продуктів та послуг через інформаційно-транзакційні термінали (ІТТ) включає наступні компоненти (рис. 3.9):

інформаційно-транзакційні термінали (кіоски);

сервер управління ToMaS;

інформаційний веб-сервер;

система моніторингу X.3;

картковий бек-офіс банку;

автоматизована банківська система банку ABS;

авторизаційний центр ідентифікації карток клієнтів банку;

процесинговий центр МПС;

сервер (сервери) продажу предоплачених послуг.

У процесі роботи, кіоски, через сервер терміналів, здійснюють взаємодію з автоматизованою банківською системою банку, з сервером продажу передоплачених послуг. Інформаційний веб-сервер забезпечує збереження й передачу до кіосків відповідної рекламно-довідкової інформації. Задачі моніторингу й віддаленого керування мережею кіосків здійснюється за допомогою Системи моніторингу.

Особливості реалізації:

- специфічна архітектура клієнта ToMaS, завдяки якій клієнт ToMaS може працювати як на інформаційному кіоску, так і на банкоматі без TouchScreen (не порушуючи стандартних сценаріїв процесингового центру);

- модульна архітектура системи передбачає швидке та зручне розширення спектру послуг мережі кіосків;

- активація діалогу користувача на терміналі можлива як за допомогою дотику до TouchScreen, так і за допомогою картки (при цьому меню можуть відрізнятись);

- можливість одночасної взаємодії терміналу з Сервером ToMaS та процесингом МПС дозволяє поєднати надання на одному пристрої самообслуговування як послуг Сервера ToMaS так і послуг процесингу.

3.3 Підвищення ефективності касових операцій за рахунок застосування терміналів касового обслуговування «електронних грошей»

Суттєвим скороченням загрузки на касирів комерційних банків є використання сучасних терміналів касового обслуговування та самообслуговування «електронних грошей», тобто видача грошових коштів клієнту з його безготівкового рахунку або рахунку готівкового переказу не у вигляді банкнот, а у вигляді заповненого касиром носія «електронної готівки» («електронного гаманця»).

При цьому постійний клієнт банка має право надати в касу або касовий автомат самообслуговування на дозаповнення існуючий у нього «електронний гаманець» (отримання переказу, отримання заробітної плати без ризику бути пограбованим при виході з відділення або при відході від банкомату на вулиці).

Електронна (або цифрова) готівка - це платіжний засіб, який поєднує зручність електронних розрахунків із конфіденційністю готівкових грошей [42].

Цифрові гроші, незважаючи на їх назву, не мають прямого аналогу у “фізичному” світі і повинні бути предметом окремого розгляду. Поки що не має ознак, які прогнозують початок їх використання у нашій країні. Інша справа - розрахунки з використанням пластикових смарт-карток з процесорами та пам'ятю (чіпами).

Згідно з визначенням Європейського центрального банку [42], «електронні гроші» у широкому розумінні - це електронне збереження грошової вартості на технічному пристрої, яка може широко застосовуватися для здійснення платежів на користь не лише емітента, але й інших суб'єктів, і яка не вимагає обов'язкового використання банківських рахунків для проведення транзакцій, а функціонує як інструмент передоплати на пред'явника.

В Директиві Європейського парламенту «Про діяльність у сфері електронних грошей і пруденційного нагляду...» 2000 року електронні гроші визначаються як грошова вартість, що являє собою вимогу до емітента [42]:

1) зберігається на електронному пристрої;

2) емітується після отримання грошових коштів у розмірі, не меншому, ніж обсяг прийнятих на себе зобов'язань;

3) приймається в якості засобу платежу не тільки емітентом, а й іншими фірмами.

З юридичної точки зору, електронні гроші - це безстрокові грошові зобов'язання емітента на пред'явника в електронній формі, випуск (емісія) в обіг яких здійснюється емітентом як після отримання грошових коштів у розмірі, не меншому від обсягу зобов'язань, прийнятих на себе емітентом, так і у формі наданого кредиту (емітованої грошової вартості).

Обіг електронних грошей (грошових зобов'язань) здійснюється шляхом поступки права вимог до емітента й породжує зобов'язання останнього в розмірі пред'явлених електронних грошей. Облік грошових зобов'язань здійснюється в електронній формі на спеціальному пристрої (на мікропроцесорній картці чи персональному комп'ютері (цифрові гроші).

З економічної точки зору, електронні гроші - це платіжний інструмент, який поєднує (залежно від схеми реалізації) властивості як готівкових грошей, так і традиційних платіжних інструментів (чеків, переказів, банківських карток тощо). З готівкою їх поєднує можливість здійснення платежів поза банківською системою; з традиційними платіжними інструментами - можливість здійснення розрахунків у безготівковій формі через рахунки, що відкриті в банківських установах.

Виокремлюють дві головні групи електронних грошей:

1. Перша - це цифрові гроші, до яких належать смарт-картки (smart cards), або електронні гаманці (е-purses). Усі вони мають вмонтований мікропроцесор із відповідним грошовим еквівалентом, записаним на ньому в результаті передоплати.

2. Друга група: віртуальні гроші, що знаходяться в електронній мережі (net-work money), які зберігають грошову вартість у пам'яті комп'ютерів на жорстких дисках і являють собою різноманітне програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється переказ коштів через електронні комунікаційні мережі, в тому числі через Інтернет. Електронні платіжні системи в Інтернеті формують новий ринковий сектор - ринок віртуальних грошей.

Емісія та обіг електронних грошей організовуються за допомогою спеціальної системи електронних грошей. Останню не слід ототожнювати з терміном «електронна платіжна система». Система електронних грошей являє собою модель із набором підсистем, що дозволяють електронній вартості переміщуватися під контролем системного адміністратора, який контролює безпеку створення, обігу та знищення вартості в рамках системи.

Модель системи електронних грошей складається з трьох окремих операційних сфер:

1) сфери взаєморозрахунків (клірингово-взаєморозрахункової сфери), в якій фінансові інститути, клірингові палати і центральний банк здійснюють регулювання міжбанківських фінансових зобов'язань, що виникають у результаті транзакцій електронних грошей;

2) емісійної (емісійно-еквайрингової сфери), у якій визначається структура емісії та еквайрингу електронних грошей (електронної вартості), так само, як характер взаємодії з клірингово-розрахунковою областю;

3) галузі використання (роздрібної сфери), у якій фактично електронні гроші (електронна вартість) переміщуються між користувачами.

У цій сфері здійснюються:

1) завантаження електронної вартості (переміщення вартості від емітента до користувачів);

2) платежі електронною вартістю (переміщення вартості між користувачами);

3) внесення коштів, що лежать в основі емісії електронних грошей (переміщення вартості від користувачів до емітента або еквайрера).

Склад учасників системи електронних грошей залежить від особливостей її організації. Серед учасників системи електронних грошей виділяють наступні:

1) емітент (кредитний інститут або спеціалізований ліцензований емітент);

2) власник/платник електронних грошей (споживач, на користь якого здійснюється їх емісія);

3) одержувач електронних грошей (підприємство торгівлі або сервісних послуг);

4) банки-агенти (банки, які не є емітентами, але беруть участь у розрахунках із використанням електронних грошей;

5) системний адміністратор (інститут, який займається технічним обслуговуванням платежів електронними грошима).

Використання електронних грошей породжує ряд важливих питань. Зокрема, чи збільшує емісія електронних грошей обсяги грошової маси в країні і чи може така емісія призвести до зростання інфляції? Виходячи з природи кредитних грошей та оцінюючи потенційні наслідки появи в обігу електронних грошей, слід мати на увазі наступне:

- електронні гроші не збільшують масу коштів. Проте очевидно збільшується швидкість їх обігу, оскільки вони виступають засобом прискорення і забезпечення комерційних операцій;

- неправильним є ставлення до електронних грошей як до конкуруючої альтернативи звичайних грошей. Їх поява викликана необхідністю забезпечити комерційні операції через Internet там, де використання звичайних грошей є незручним або неможливим. Тому необхідно розглядати електронні гроші як доповнення до реальних грошей, необхідних для обігу, або як іще один інструмент обслуговування комерційних операцій Internet, поряд із пластиковими картками.

Очевидно, що емісія електронних грошей призводить швидше до економічності та еластичності грошового обігу, ніж до інфляції. Прискорення швидкості обігу грошей є додатковим стимулятором інфляційного процесу, який повністю проявляє себе у довгостроковому періоді. Електронні гроші належать до тих фінансово-економічних аспектів, що безпосередньо стосуються діяльності уряду, державних органів і громадськості. Одна з проблем, породжених електронними грошима, - це зміни в характері емісії грошей. У перспективі центральні банки втрачатимуть монополізм у сфері грошово-кредитної емісії та організації грошового обігу внаслідок динамічного розвитку інформаційних технологій. Відтак, можна виділити три важливі тенденції у цій сфері:

- по-перше, з являються ознаки ерозії попиту на традиційні «банківські» гроші в якості засобів обігу і платежу;

- по-друге, відбуваються кардинальні зміни в кредитуванні нефінансового сектора, в результаті яких банківські депозити припиняють бути головною базою позик для юридичних та фізичних осіб;

- по-третє, формуються більш досконалі механізми приватного клірингу, які в перспективі можуть замінити систему розрахунків між контрагентами через центральні банки.

Обмеження, введені Постановою НБУ № 178, якою було затверджено «Положення про електронні гроші» [37], щодо розміру гаманця (до 5 тис. грн.), валюти гаманця (тільки у гривнях), а також надання винятково банкам права відкривати його користувачам, призвели до відходу з ринку багатьох його учасників.

Система електронних грошей дозволяє швидко набрати клієнтів, оскільки користувач електронного гаманця не повинен іти до банку, може протягом хвилини активізувати гаманець і здійснювати платежі. Процент за використання системи невисокий, але за рахунок великої кількості клієнтів банк швидко виходить на рентабельність.

Як показує практика, найповніше функцію готівкових грошей виконують смарт-картки, або інакше - інтелектуальні картки. Така картка не лише зберігає дані, як це робить звичайна МПК, а й оперує ними, обробляє їх згідно із заданими правилами. Це досягається вмонтуванням у картку мікросхеми, яка має процесор, пам'ять, ввід/вивід і власну операційну систему. Фактично смарт-картка - це маленький комп'ютер, потужність якого цілком порівнювана з потужністю ПК початку 80-х років. Характеристики смарт-картки: тактова частота - близько 3 МГц, ємність ОЗУ - 256 байт; обсяг постійної пам'яті - близько 10 кбайт.

Завдяки мікросхемі в самій картці можна зберігати ліміт готівкових грошей, обліковувати витрати та визначати баланс і розмір фактичного залишку, не звертаючись до комп'ютера банку або до розрахункового центру. Сума ліміту «видається» в банку, записується в смарт-картку на одному пристрої за певними правилами (технологією), а сума поточних витрат і поточний залишок визначаються в місці покупки, де є спеціалізовані розрахункові термінали.

Розрахункові термінали, контактуючи зі смарт-карткою, активізують у ній відповідні поля й змінюють розміри витрат і залишків грошей, а також «знімають» ідентифікатор клієнта, номер його РР, суму покупки й ідентифікатор банку-платника. На підставі цих даних формується картка торгівця, встановлюється зв'язок торгового терміналу (ТТ) із банком і на рахунок ТТ нараховуються гроші.

Загальна технологія використання смарт-картки в системах електронних платежів майже така сама, як МПК: банк видає таку картку, а магазини та інші установи торгівлі, які працюють у системі, приймають її до оплати.

Грошові кошти для оплати покупок пересилаються по каналах зв'язку на банківський рахунок продавця (як правило, у кінці дня за один сеанс зв'язку з банком). Вважається, що розрахунковий рахунок ТТ ведеться в банку, який видав смарт-картку. Якщо зв'язку з банком по каналах немає, то в торговельній установі заповнюється спеціальна смарт-картка - картка торгівця протягом певного часу, яку можна доставити безпосередньо до банку.

Завантажена смарт-картка містить готівку, котру можна використовувати як замінник монет і банкнот. Такі електронні гроші допомагають усувати труднощі, які пов'язані з використанням готівкових грошей (наприклад, оплатою експлуатаційних витрат і т.ін.). Їх можна ефективно використовувати для оплати невеликих покупок у магазинах і торговельних точках. При цьому кількість діючих готівкових грошей зменшується. До речі, скорочення обсягу використовуваної готівки та звільнення маси доларових купюр у США було досягнено завдяки впровадженню електронних грошей.

Смарт-карти надають можливість більш простої організації платіжної системи та забезпечують надійніший захист грошей користувача. Крім того, вони мають високі експлуатаційні характеристики (час збереження інформації - 10 років; температура збереження - від -20 до +55 °С; робоча температура - від 0 до +50 °С), стійкі до зовнішніх впливів.

Серед іноземних проектів на основі смарт-карт найбільш відомими є Моn-deх, Visa Cash (www.visa.соm), Рroton. Серед українських - проект НБУ НСМЕП - «Укркарт» [37].

Мікропроцесорні картки на ринках України можна використовувати за всіма напрямами банківської діяльності, де існують грошові потоки, нехай на перший погляд незначні, проте постійні:

1. Депозитні вклади населення. Усі операції з депозитними вкладами населення можна перевести на смарт-карткову технологію, що дозволить значно ширше використовувати картки як платіжний інструмент поза банківськими приміщеннями, гарантуючи високий рівень безпеки платежів.

2. Обслуговування зарплат. При наявності в інфраструктурі міст та селищ термінальної торгової мережі, смарт-карткова технологія розширює можливості зарплатних проектів та прискорює їх окупність.

Обслуговування зарплат вигідне, в першу чергу, для підприємства, яке позбавляється проблем при видачі готівки, а їх чимало. А банк, кредитуючи видачу зарплати для працівників підприємства під зобов'язання самого підприємства, отримує гарантоване повернення кредитних ресурсів та виплату відсотків. Із залишків на карткових рахунках банк може кредитувати підприємство на пільгових умовах або ж ділитися відсотками від надання кредитів у вигляді кредитів іншим юридичним особам.

3. Картка підприємця (корпоративна картка юридичної особи та підприємця). Підприємець, використовуючи смарт-карткову технологію, отримує зарплату для себе та своїх співробітників і виконує всі потрібні платежі. У ряді банків такі послуги вже надаються. Доволі часто саме ці операції гарантують значну частину прибутку за картками, навіть якщо їх загальна кількість незначна.

Юридичні особи можуть мати корпоративний картрахунок та виконувати багато платежів з використанням смарт-карткової технології. Найбільш простим варіантом використання картки є оплата товарів чи послуг, що купуються для потреб підприємства в роздрібній мережі. Це може бути оплата послуг готелю, придбання паливно-мастильних матеріалів, офісного приладдя, отримання готівки.

4. Родинна картка. Смарт-карткова технологія дозволяє ввести родинні картки в обіг. Наприклад, члени родини власника карт-рахунка (і навіть неповнолітні діти) можуть користуватися електронним гаманцем на картці, не маючи можливості витрачати гроші з іншої, зачиненої для них частини картки. Смарт-картки можуть використовуватися для організації оперативної оплати за відпущену продукцію підприємством (фірмою) дрібнооптовому покупцю. Відпуск продуктів при щоденних закупівлях продуктів харчування для будинків відпочинку, санаторіїв, лікарень, ресторанів та для дрібнооптової торгівлі бажано проводити за картками. При вміло поставленій роботі це принесе банку чималу вигоду.

Карткові технології можуть використовуватися на ринках та базарах, оскільки існують портативні термінали (наприклад, TWІN-10 французької фірми Monetel), що працюють від батарейок і дозволяють приймати платежі у будь-якому зручному місці.

5. Прийом комунальних платежів за надані послуги. Однією з помітних статтей прибутку при реалізації карткових проектів у банках є обслуговування прийому комунальних платежів та різних послуг (телекомунікаційних, мобільного зв'язку тощо). За цими напрямами існує стабільний грошовий потік, що є важливим при використанні карткових технологій.

6. Видача цільових кредитних коштів та контроль за їх використанням. Видачу цільових кредитних засобів для потреб господарства (наприклад, сільського) на закупівлю пального, добрив можна проводити за допомогою корпоративних смарт-карток. Списання коштів з них можливе тільки за прямим призначенням (інша можливість просто відсутня).

7. Сфера туризму та відпочинку. В Україні існують регіони, які спеціалізуються на індустрії відпочинку, туризмі та лікуванні населення (Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська області, Карпати тощо). Відпочиваючі та туристи зараховують грошові кошти на картки, у міру потреби отримуючи готівку або витрачаючи електронні гроші через торгові термінали.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз та систематизація наукових поглядів відносно сутності та структури касових операцій комерційних банків дозволяє виконати наступні узагальнення:

1. Касові операції банків - це операції з прийняття, видачі та обміну готівкових грошей у вигляді банкнот і монет, їх перерахування, упакування, зберігання та обліку.

2. Касові операції банків складаються з:

- Банківських операцій з касового обслуговування клієнтів;

- Внутрішньобанківських технологічних операцій обробки та підготовки до банківських операцій готівки і касових цінностей.

3. Банківські касові операції за класами обслуговуємих клієнтів розподіляються на наступні сегменти:

- міжбанківські касові операції з купівлі/продажу готівкових коштів за безготівкові кошти з використанням кореспондентських міжбанківських рахунків в Національному банку України, банках резидентах та нерезидентах України;

- касові операції з клієнтами - юридичними особами (резидентами України та представництвами нерезидентів України);

- касові операції з клієнтами - фізичними особами (резидентами та нерезидентами України);

- касові операції по поповненню та інкасації програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС);

- обмінно-розмінні касові операції.

Проведене узагальнення показало, що організація касової роботи в установах банків України проводиться згідно 3-х основних нормативних документів Національного банку України:

1.Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України;

2. Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні;

3. Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

Проведений аналіз обсягів та сутності статистичної звітності банків перед НБУ про проведені касові операції показав, що основними формами, на основі яких можна проводити аналіз касових операцій банку, є наступні:

- Форма N 747,748 (декадна, місячна) «Звіт про касові обороти банку»;

- Форма N 527 (місячна) «Звіт про оборот готівкової іноземної валюти».

Проведене в дипломному дослідженні узагальнення показало, що інфраструктура найбільшого в Україні комерційного банку ПАТ КБ «ПриватБанк» на початок 2010 року та на початок 2012 року може бути представлена наступними показниками :

1. банк має представництва, відділення, філії та дочірні банки в 11 країнах світу (2010) та 14 країнах(2011);

2. в Україні банк має 3 043 (2010) та 3394(2012) регіональні підрозділи;

3. в банку працює 29 317 співробітників (2010);

4. банк обслуговує більше 9 млн. клієнтів, у тому числi:

а) 354 819 (2010) та 356 878(2012) корпоративних клієнтів

б) 342 656(2010) та 347 969(2012) приватних підприємців

в) 8 238 203(2010) та 8 402 453(2012) громадян - фізичних осіб

5. Станом на 01.01.2011 року (за 2010 рік) та на 01.01.2011 (за 2011 рік) ПАТ КБ „Приватбанк” продовжив утримання позиції лідера з 2003 року по обсягам статей валюти балансу і займав наступні рейтингові місця та відносні частки фінансів банківської системи України:

а) 2010 рік (з врахуванням іноземних філій):

- Обсяг валюти активів балансу - 113 437,2 млн.грн.( 1 місце - 11,92%);

- Обсяг балансового прибутку - 1 349,1 млн.грн. (1 місце);

б) 2011 рік (з врахуванням іноземних філій):

- Обсяг валюти активів балансу - 143 362,9 млн.грн.( 1 місце - 12,22%);

- Обсяг балансового прибутку - 1 427,1 млн.грн. (1 місце);

Проведений аналіз здійснення касових операцій ПАТ КБ „Приватбанк” в національній та іноземній валютах на протязі 2008 -2011 рр. в розрізі сегментів касових операцій, визначених формами 748,527 статзвітності, показав:

В сегменті «Покупка /повернення зношених банкнот гривні в НБУ + покупка/продаж нацвалюти в інших банках»:

а) Питома вага агрегату «Покупка готівки в НБУ» має рівні 16,3 -18,7% від щомісячного обсягу надходжень готівки в касу банку;

б) Питома вага агрегату «Повернення готівки в НБУ + продаж готівки іншим банкам» має рівні 3,2 -7,1% від щомісячного обсягу витрат готівки з каси банку.

Таким чином, щомісячно чистий рівень покупки додаткової готівкової національної валюти банком в НБУ становить від 11,0 до 14,0% від обсягів надходження готівки в касу - у банка систематична нестача готівки в гривнях.

В сегменті «Надходження /витрати національної валюти від продажу/ покупки банкнот іноземної валюти»:

а) Питома вага надходжень готівкової гривні в касу від продажу іноземної валюти з ажіотажного рівня 43,2% у 2008 році застабілізувалась на рівні 8,0 - 8,4% у 2009 - 2011 рр.;

б) Питома вага витрат готівкової гривні із каси на покупку іноземної валюти з рівня 0,4% у 2008 році застабілізувалась на рівні 7.3 - 7,7% у 2009 - 2011 рр.

Таким чином, чистий дохід готівки в національній валюті від валютообмінних операцій банку становить 1,0 -1,2% від обсягу щомісячних надходжень в касу банка.

В сегменті «Видача готівкових кредитів в нац. валюті - повернення готівкових кредитів та відсотків в нац. валюті» :

- в 2009 р. темп видачі склав 5,5 млрд.грн./міс., а темп повернення кредитів та відсотків за користування ними - 4,0 млрд.грн./міс.;

- в 2011 р. темп видачі склав 11,9 млрд.грн./міс., а темп повернення кредитів та відсотків за користування ними - 6,8 млрд.грн./міс..

Таким чином, в сегменті стійка сумарна витрата готівки з розширенням портфеля готівкових кредитів.

В сегменті «Переміщення готівки в відділення та банкомати в нац. валюті - повернення готівки з відділень та банкоматів» :

- в 2009 р. темп видачі склав 7,0 млрд.грн./міс., а темп повернення - 1,0 млрд. грн./міс.;

- в 2011 р. темп видачі склав 12,1 млрд.грн./міс., а темп повернення - 5,9 млрд.грн./міс..

Таким чином, в сегменті стійка сумарна витрата готівки через мережу відділень та банкоматів банку.

В сегменті «Надходження готівкових переказів в нац.валюті - витрата готівкових переказів в нац.валюті» :

- в 2009 р. темп надходження становив 2,0 млрд.грн./міс., а темп видачі - 1,8 млрд.грн./міс.;

- в 2011 р. темп надходження склав 6,1 млрд.грн./міс., а темп видачі - 3,6 млрд.грн./міс..

Таким чином, в сегменті стійке сумарне надходження готівки.

В сегменті «Видача заробітної плати - надходження готівкової торгівельної виручки в нац.валюті» :

- в 2009 р. темп видачі склав 3,2 млрд.грн./міс., а темп надходження торгівельної виручки склав - 7,0 млрд.грн./міс.;