Ліквідність балансу комерційного банку

Таким чином, побудовані кластери свідчать о рівні загальної ліквідності комерційного банку і дозволяють прогнозувати майбутнє становище банку

3.4 Побудова моделей прогнозування показників ліквідності

Як визначалося вище, прогнозування ліквідності комерційного банку може розглядатися з трьох позицій (п.2.1), тому побудуємо наступні види моделей:

1 модель часового ряду;

2 багатофакторну регресій ну модель;

3 модель за допомогою дискримінантної функції.

Побудуємо всі перераховані вище моделі.

Модель часового ряду. В даному випадку модель буде будуватись на підставі даних табл. 3.3. Аналіз рис. 3.2 дозволяє використовувати лінійну залежність між загальною ліквідністю та часом.

Початкові дані вводяться в наступному вікні (рис. 3.9).

Рисунок 3.9 - Розрахунок моделі часового ряду

Лінійна залежність має вигляд [24]:

(3.1)

де - теоретичні значення моделі

- параметри моделі

- час.

Результати розрахунку параметрів наведено в табл. 3.6

Таблиця 3.7 - Розрахунок параметрів моделі загальної ліквідності від часу

Параметр	Оцінка параметру
a	0,633740
b	0,01

Критерій Ст'юденту для кожного параметру дорівнює відповідно 44,1 та 9,1, тобто обидва параметри є статистично значущими. Для перевірки адекватності моделі використовувався коефіцієнт детермінації. Він розраховується за наступною формулою:

(3.2)

Цей показник змінюється від 0 до 1. Чим ближчий від до 1, тим краще побудовано модель.

Для побудованої моделі він дорівнює 0,92. Таким чином, модель можна використовувати для прогнозу і вона прийме наступний вигляд:

Крім побудованої моделі можна побудувати ще низку моделей для прогнозування кожного показника, що містяться в показнику загальної ліквідності.

Результати розрахунків наведено в табл. 3.8.

Таблиця 3.8 - Розрахунок параметрів моделі

Параметр	Оцінка параметру	Критерій Ст'юденту
Норматив миттєвої ліквідності (Н4)
a	0,408828	13,80791
b	0,024308	7,93851
Норматив поточної ліквідності (Н5)
a	1,137788	15,97092
b	0,056176	7,62471
Норматив короткострокової ліквідності (Н6)
a	0,407400	39,07497
b	0,013731	12,73
Норматив платоспроможності (H2)
a	0,330737	53,19865
b	0,005104	7,93791

Аналіз коефіцієнтів Ст'юденту дозволяє зробити висновок, що всі оцінки параметрів є статистично значущими [24]. Коефіцієнт детермінації для першої моделі дорівнює 0,91, для другої - 0,89, для третьої - 0,95, для четвертої - 0,93

Таким чином, отримані моделі можна використовувати для прогнозу. Моделі мають наступний вигляд:

Н4= 0,408828+0,024308t

Н5= 1,137788+0,056176t

Н6= 0,407400+0,013731t

Н2= 0,330737+0,005104t

Багатофакторна модель.

Дана модель має вигляд:

(3.3)

Розрахункове вікно має вигляд (рис. 3.10):



Рисунок 3.10 - Розрахункове вікно для моделі

Як видно з даного рисунку, коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,88. Його сенс аналогічний сенсу коефіцієнта детермінації, тому побудовано модель можна використовувати для прогнозу.

Однак, необхідно проаналізувати критерій Ст'юденту для визначення значущості параметрів.

Значення параметрів моделі наведено в табл. 3.9

Таблиця 3.9 - Значення параметрів моделі

Параметр	Оцінка параметру	Критерій Ст'юденту
а0	0,125314	2,975502
а1	0,462627	2,966602
а2	-0,002529	-0,032182
а3	-0,292195	-0,767226
а4	1,302345	2,333894

Аналіз табл. 3.9 свідчить, що параметри а2 та а3 є статистично не значущі, тому їх необхідно виключити з розглядання.

Перерахунок параметрів моделі наведено в табл. 3.10

Таблиця 3.10 - Перерахунок параметрів моделі

Параметр	Оцінка параметру	Критерій Ст'юденту
а0	0,164544	3,435691
а1	0,360402	4,992172
а4	0,947212	2,575519

В нові моделі коефіцієнт множинної кореляції залишився незмінним.

Таким чином модель має вигляд:

= 0,164544+0,360402Н4+0,947212Н2

Дискримінанті функції.

Дискримінанті функції дозволяють нові спостереження відносити до існуючих кластерів. Вікно розрахунку дискримінантом функції має вигляд (рис. 3.11).

Рисунок 3.11 - Вікно розрахунку дискримінантом функції

Змінна Class характеризує кластер, до якого було віднесено спостереження.

В результаті було отримано наступне вікно - вікно результатів (рис. 3.12).



Рисунок 3.12 - Вікно результатів

Для визначення якості дискримінації використовують показники Лямбда Віліса та критерій Фішера. В нашому випадку перший показник дорівнює 0,028, а другий 12.26, що свідчить про адекватність побудованих дискримінантних функцій

Таким чином, було отримано три класифікаційних функції.

Для найкращого кластеру:

D = -285,8+112,76Н4+100,68Н5+153,5Н6+549,03Н2

Для середнього кластеру:

D = -221,13+90,43Н4+79,54Н5+81,13Н6+613,4Н2

Для найгіршого кластеру:

D = -178,37+7,65Н4-25,59Н5+227,5Н6+813,2Н2

Якщо з'являється нове спостереження. То його характеристики (показники ліквідності) підставляються до дискримінант них функцій і серед отриманих значень функцій (D) вибирається найбільше. Нове спостереження попаде в той кластер, який буде мати найбільше значення дискримінантної функції.

Після побудови моделей необхідно здійснити прогнозування.

Прогноз по моделям часового ряду.

На майбутній період (17 період) значення всіх показників буде дорівнювати (табл. 3.11).

Таблиця 3.11 - Прогноз по моделям часового ряду

Показник	Розрахунок	Прогноз у долях
Норматив миттєвої ліквідності	0,408828+0,024308*17	0,82206
Норматив поточної ліквідності	1,137788+0,056176*17	2,09278
Норматив короткострокової ліквідності	0,407400+0,013731*17	0,64083
Норматив платоспроможності	0,330737+0,005104*17	0,41751
Загальна ліквідність	0,634+0,0129*17	0,8533

Прогноз по багатофакторній моделі:

= 0,164544+0,360402*0,82206+0,947212*0,47751=0,856

Аналіз результатів отриманих за допомогою цієї моделі і попередню свідчить про однаковість результатів.

Прогноз по дискримінантним функціям.

В результаті розрахунку було отримано наступні значення дискримінантних функцій:

Для найкращого кластеру:

D = -285,8+112,76*0,82206+100,68*2,0927+153,5*0,64083+ +549,03*0,4175=345,175

Для середнього кластеру:

D = -221,13+90,43*0,82206+79,54*2,09278+81,13*0,64083+ +613,4*0,41751=327,75

Для найгіршого кластеру:

D = -178,37+7,65*0,82206-25,59*2,09278+227,5*0,64083+ +813,2*0,41751=259,7

Таким чином, при прогнозних значеннях всіх коефіцієнтів ліквідності нове спостереження потрапить у найкращих кластер, тобто банк у майбутньому кварталі буде дуже ліквідним, а його ліквідність збільшиться.

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Верховна Рада прийняла Закон України «Про охорону праці» 14 жовтня 1992 році. Закон визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відношення між власником підприємства, установа та організація або уповноваженим їм органам та робітником по питанням безпеки, гігієни праці та виробничої середовищі та встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Охорона праці пов'язана з безпекою життєдіяльності та наукової організації праці.

Основи охорони праці складається з чотирьох розділів:

1 правові та організаційні питання охорони праці;

2 основи фізіології, гігієні праці та виробнича санітарія;

3 основи техніки безпеки;

4 безпека.

Відповідальність за створення безпечних умов праці на підприємстві покладена на інженера по охороні праці. У даній роботі розглядається організація й охорона праці у банку АКБ „ОТБ” міста Донецьк. Банк АКБ „ОТБ” відповідає санітарним нормам.

4.2 Навчання працівників з питань охорони праці

Обов'язкові вимоги до проведення з питань охорони праці викладено в статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Організацію навчання та перевірки знань по питанням охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, підвищення класифікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, котрим керівником підприємства, дорученні організації цій праці.

В банку АКБ „ОТБ” для перевірки знань працівників по питанню охорони праці наказом керівником створюють постійну діючу комісію. Голова комісії назначається замісник керівника банку, в службові обов'язки котрих входять організації роботи по охорони праці. В состав комісії входять: фахівці служби охорони праці, виробничих та технічних служб, інженер по охороні праці та профспілка. Перед проведенням знань працівників по питанням охорони праці на підприємстві проводяться заняття: лекції, семінари та консультації.

Перевірка знань працівників по питанням охорони праці проводиться по тім нормативним актам про охорону праці, дотримання котрих входить в їх службові обов'язки. Формою перевірки знань по питанням охорони праці працівникам з'являється екзамен, котрий проводиться у вигляді усного опитування. Результати перевірки знань працівників по охороні праці оформлюється відповідним протоколом. Працівникам, котрим при перевірки знань показали задовільний результати, видаються посвідчення, а при незадовільних результатах працівник повинен на протязі місяця пройти повторне навчання та повторну перевірку знань.

4.3 Управління внутрішніми нормативними актами

Внутрішні нормативні акти з охорони праці опрацьовуються та затверджуються керівником банка АКБ „ОТБ” м. Донецька і спрямовуються на побудову чіткої системи управління охороною праці та створення безпечних і здорових умов праці, з урахуванням НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві».

4.4 Санітарні норми

Державні санітарні норми - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини.

Контроль здійснюється за станом атмосфери, мікроклімату робочої зони, рівнями шуму, освітлення та іншими небезпечними факторами відповідно до вимог нормативних актів.

Мікрокліматичні умови

Під час виконання обв`язків на людський організм, на інтенсивність витрат енергії впливають не лише зміст і характер праці та її інтенсивність, але й навколишнє повітряне середовище, зокрема параметри мікроклімату (метеорологічних умов).

Мікрокліматом називають стан повітря в робочій зоні або в зоні обслуговування та на постійних робочих місцях.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рисунок 4.1 - Параметри мікроклімату

Всі ці параметри нормуються залежно:

Від теплових характеристик виробничого приміщення;

Від категорії робіт за важкістю; періоду року (холодний, теплий)

Розрізняють оптимальні (комфортні) і допустимі мікрокліматичні умови.

Оптимальні мікрокліматичні умови - умови, які за тривалого і систематичного впливу на людину забезпечують найвищу працездатність і хороше самопочуття.

Допустимі мікрокліматичні умови - умови, які за тривалого і систематичного впливу на людину можуть викликати напружену роботу механізму, терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних можливостей організму людини, а також не приводять дискомфортного відчуття. Температура повітря визначає характер теплообміну тіла людини з оточуючим середовищем, здатність людського організму підтримувати постійну температуру в межах +36,7 С зумовлено його терморегулятивною діяльністю.

За температури навколишнього повітря більше +38 С з`являється загальна втома, знижується продуктивність праці, погіршується розумова діяльність, послаблюється опір організму до захворювань.

Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та горизонталі протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури. Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86) роботодавець зобов'язаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища наведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 - Норми мікроклімату для приміщень з ВТД

Пора року	Категорія робіт	Температура повітря, °С, не більше	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/с
Холодний	Легка 1а	22-24	60-40	0,1
	Легка 1б	21-23	60-40	0,1
Теплий	Легка 1а	23-25	60-40	0,1
	Легка 1б	22-24	60-40	0,2

Виробниче освітлення.

Для створення сприятливих умов зорових робіт, винятково швидке стомлення очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків та сприятливих підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати таким вимогам:

1 створювати на робочій поверхні освітленість, відповідно характеру зорової праці, не нижче встановлених норм;

2 забезпечити достатню рівномірність та постійний рівень освітленості в виробничих приміщеннях;

3 уникати осліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів;

4 не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней.

4.5 Електробезпека

Працівник, який поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний та первісний інструктаж з техніки безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем з додержання заходів техніки безпеки.

Для працюючих у банку, основну небезпеку, надає підвищена напруга електричної мережі та електроприлади.

Електробезпека визначається як система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.

Схемно-конструктивні засоби електробезпеки забезпечують безпеку доторкання людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них. У якості схемно-конструктивного засобу безпеки використовується занулення - навмисне з'єднання частин ПК, які в нормальних умовах не знаходяться під напругою, з нульовим робочим проводом.

Заходами електробезпеки є дотримання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою та наступних засобів обережності:

не підключати та не відкривати роз'єми кабелів при увімкненій напрузі мережі;

технічне обладнання та ремонтні роботи проводити тільки при вимкненому живленні мережі.

По закінченню робочого часу працівник повинен перевірити своє робоче місце, щоб усі електроприлади були вимкненні.

Електрозахісні засоби - це переносний засіб, призначені для захисту людини, котрі працюють в електро-установах, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля.

4.6 Пожежна безпека

Пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі та пов'язаної з нею можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Можливими наслідками пожеж в приміщенні є несправність електропроводки та електроприладів, коротке замикання в мережі, зберігання легко запальних матеріалів (папери), блискавка та ін.

В якості профілактичних засобів по запобіганню наслідків пожеж використовується постійний контроль за станом електричної проводки та з єднальних проводів, зберігання паперу в сейфах та неспалимих шафах.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Робоче приміщення має два виходи. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця не перевищує 100м.

Навчання і перевірка знань з охорони праці та пожежної безпеки, проводиться відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

Навчання працюючих здійснюється згідно з НАПБ Б.02.005-2003 «Типове положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємстві».

Усі працівники під час прийняття на роботу і щорічно повинні проходити інструктаж з пожежної безпеки.

Усі види пожежної техніки та противопожежного устаткування, що застосовується для запобігання пожежам та для їх гасіння, повинні мати сертифікат відповідності.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу противопожежним правилам, видання необхідних інструкцій та плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковим є на підприємстві наявність плану евакуації.

4.7 Охорона навколишнього середовища

В Україні охороні навколишнього середовища надається останнім часом значна увага: розроблений і прийнятий до дії Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Висновок

За 2009-2010 роки в економіці України зафіксовано зростання ВВП. Фінансовий ринок характеризується деякою стабілізацією. Позначилися наслідки жорсткої емісійної і кредитної політики, що витримується Національним банком України в 2010 році, основною метою якої з'явилося стиснення монетарної маси і збалансувало попиту і пропозиції на фінансовому ринку. Цей курс супроводився поступовим зниженням рівня облікової ставки Національного банку України, посилюванням банківських нормативів.

В результаті мали місце випереджаюче зростання залишків вільних засобів банків на кореспондентських рахівницях НБУ і збільшення грошових накопичень населення разом із зниженням їх оборотності. Іншими словами кредитні ресурси банківської системи помітно виросли.

В той же час в Україні не відбулося позитивних змін в структурній перебудові економіки, досить невизначено становище в аграрному секторі, податковий тягар на підприємства не знизився, число збиткових підприємств незмінно росте, а платоспроможність населення залишається вкрай низькою.

В нових умовах політику банку відрізняли настирний пошук нових бизнес- можливостей і консервативних принципів управління ризиками.

АКБ „ОТБ” не тільки зміцнив свої позиції по основних фінансових показниках, але, що набагато важливіше, по показниках надійності. На кінець 2010 року АКБ „ОТБ” лідирував серед українських комерційних банків по об'сягу сформованих резервів страховок - 429,4 млн. грн. (зростання за 2010 рік - 71,9 млн.грн).

В 2010 році АКБ „ОТБ” значно зміцнив свою другу позицію в банківському рейтингу по показнику об'єму засобів, привернутих від фізичних осіб.

Аналіз показників ліквідності показав, що по всім показникам банк є дуже ліквідним, а, отже, й фінансово стійким.

В дипломній роботі також було здійснено побудову інтегрального показника ліквідності комерційного банку. Аналіз побудованого показника у часі дозволив зробити висновок щодо позитивної тенденції зростання ліквідності.

Крім того в роботі було побудовано три кластери за ліквідністю. За допомогою моделей часового ряду і багатофакторної регресії було побудовано моделі для прогнозу показника загальної ліквідності. Також, в роботі за допомогою дискримінантного аналізу було побудовано класифікаційні функції, що допомогли віднести нове спостереження (отримане на підставі прогнозування побудованих раніше моделей) до класу з найкращими показниками ліквідності.

Список джерел інформації

1. Закон України «Про банки та банківську діяльність» (від 20.03.1991р. № 872-XII).

2. Постанова Правління НБУ: Інструкція №10 «Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків» (від 30.12.1996г. № 343).

3. Устав АКБ «ОТБ».

4. Фінансова звітність АКБ «ОТБ».

5. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 471 с.

6. Барановский О. Банківський сектор економіки України // Банківська справа. - 1996. - № 6 - С. 19-29.

7. Васюренко О.В. Банковская система в условиях трансформации финансового рынка. - Х.: «Гриф», 1997. - 174 с.

8. Васюренко О.В. Современные методы управления банковскими ресурсами. - Х.: «Гриф», 1997. - 392 с.

9. Захаров В.С. Коммерческие банки: проблемы и пути развития // Деньги и кредит. - 1997. - № 9. - С. 9-13.

10. Колесников В. Банковское дело. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 117 с.

11. Платонов В. В., Хиггинс М. Р. Банковское дело: стратегическое руководство. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 236 с.

12. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в эконометрическом моделировании.- М.: Финансы и статистика, 1989.- 176 с.

13. Савлук М. І. Роль банківської системи в реформуванні економіки України // Фінанси України. - 1996. - № 6. - С. 38-45.

14. Эдвин Дж. Долан. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - СПб.: «Санкт-Петербург ОРКЕСТР», 1994. - 496 с.

15. Иванов В.В. Анализ надежности банков. - М.: «Русская деловая литература», 1996. - 320 с.

16. Отенко И.П. Анализ деятельности коммерческих банков. - Х.: ХГЭУ, 2005. - 155 с.

17. Щорічна статистика по комерційним банкам України. // Вісник НБУ. - 2010. - №12. - с. 10-21.

18. Ким Дж.-О., Мьюллер Ч.У. Факторный, дискриминантный, кластерный анализ - М.: Финансы и статистика, 1989. - 210 с.

19. Кендалл М., Стьюарт А. Многомерный статистический анализ и временные ряды. - М.: Наука, 1976. - 186 с.

20. Боровиков В.П. Популярное введение в программу Statistica (часть 1). - М.: «Наука», 1998. - 130 с.

21. Екушов А.И. Моделирование рисков в коммерческом банке // Банковские технологии. - 1999. - №1. - с. 15-18.

22. Белых Л. П. Устойчивость коммерческих банков. Как банкам избежать банкротства. - М.: Банки и биржи, 1996. - 240 с.

23. Вітлинський В.В. Моделювання економіки. - К: Либідь, 2007. - 456 с.

24. Клебанова Т.С., Дубровина Н.А., Милов А.В., Полякова О.Ю., Раевнева Е.В. Эконометрия на персональном компьютере. Учебное пособие. - Харьков: Изд. ХГЭУ, 2006. - 208 с.

25. 25 Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

26. 26 ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

27. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

28. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

29. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. К.: Мінбуд. Укр., 2006. - 74с.

30. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

31. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряжённости на рабочих местах.

32. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

33. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.

34. НПАОП 0.00 - 1.31 - 99 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ.

35. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007, Київ 1998.

36. Методические указания к созданию благоприятных условий труда пользователей ПЭВМ, работающих с дисплеями на ИВЦ -Харьков: Минздрав УССР, 1986.

37. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

38. НПАОП 40.1 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

39. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Київ -2007.

40. ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів.

41. Дуганов Г.В. и др. Охрана окружающей природной среды.- К.:Выща шк. 1988.- 304 с.

Размещено на Allbest.ru