Організація обліку розрахунків з використанням платіжних карток у банку (на прикладі ПАТ "Укрсоцбанк")

Таблиця 2.1 - Аналіз показників капіталу

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Прибутковість власного капіталу після оподаткування,%	2,8	3,2	1,8
Відношення витрат до доходів,%	40	32	41
Відношення ризику до накопиченого нерозподіленого прибутку,%	72	78	66
Вартість ризику (відношення витрат на формування резервів до середнього обсягу кредитування)	2,9	5,51	5
Коефіцієнт достатності сукупного капіталу з урахуванням усіх ризиків	15,16	22,68	25,17
Коефіцієнт достатності капіталу І рівня з урахуванням усіх ризиків	9,29	12,32	12,86

Прибуток банку до оподаткування зменшився у порівнянні з 2009 роком на 702 млн. грн. та склав 241 млн. грн., в основному за рахунок значного зростання резервів під заборгованість за кредитами.

Чистий процентний дохід отриманий банком у 2010 році збільшився до 2 786 млн. грн., або на 31% у порівнянні з попереднім роком, переважно за рахунок девальвації гривні та зміни процентних ставок за кредитами, наданими клієнтам, таблиця Б.2.

Процентні доходи за рік зросли на 25% та становили 5 715 млн. грн. Зростання процентних витрат, обсяг яких у 2009 році дорівнював 2 930 млн. грн., становило 19%. У 2011 році витрати зменшились на 18% порівняно з минулим роком і склали 2,408 мільйонів гривень. Чиста процентна маржа зросла до 668 базисних пунктів, або на 79 базисних пунктів більше в порівнянні до 2008 року, у 2011 р. чиста процентна маржа становила 680пп, що на 12пп більше, ніж у 2010 році.

Чистий процентний дохід корпоративного бізнесу банку скоротився на 35% в порівнянні з попереднім роком, тоді як роздрібний бізнес збільшив свій чистий процентний дохід на 36%. В структурі операційного доходу банку чистий процентний дохід у 2010 році становив 81% проти 68% у 2009 році. У 2011 році цей показник становив 82% загальної суми операційних доходів банку, порівняно з 79% у 2009 році. Хоча обсяг клієнтських депозитів збільшився на 24% порівняно з минулим роком, негативний вплив на чистий процентний дохід у 2011 році був істотно зменшений, завдяки меншим витратам на ресурси та постійному зменшенню процентних ставок за депозитами клієнтів.

Частка чистого процентного доходу банку, отриманого від роздрібного бізнесу, зменшилась з 70% у 2010 році до 62% у 2011 році, головним чином, через низький рівень кредитування у сегменті роздрібного бізнесу. У той же час частка чистого процентного доходу, отриманого від корпоративного бізнесу, зросла з 13% у 2010 році до 18% у 2011 році.

Чистий комісійний дохід знизився майже на 16% проти 2009 року та становив 525 млн. грн. У 2011 році він становив 484 мільйона гривень і склав 16% загальної суми операційних доходів банку порівняно з 15% у 2010 р. Головною причиною зменшення на 8% була негативна динаміка комісійного доходу за кредитами клієнтів на 44%, у зв'язку з незначними обсягами кредитування. Проте це було частково компенсоване збільшенням доходу від комісій за розрахунковими послугами на 7% (особливо збільшенням доходу від обслуговування кредитних та дебетових карток на 36%), яке було пов'язане з розвитком комісійних послуг.

Найбільшою частиною усіх комісійних доходів банку, тобто 67%, як і у попередніх роках залишаються доходи отримані за проведення платежів та касове обслуговування.

Внесок роздрібного бізнесу банку в отриманий комісійний дохід склав 79%, корпоративного бізнесу - 20%, решта, 1% комісійного доходу, є внеском Казначейства банку. Частка чистого комісійного доходу у структурі операційного доходу банку зменшилась з 19% у 2009 році до 13% у 2010 р.

Протягом 2011 року внески бізнес-сегментів у обсяг чистого комісійного доходу залишалися незмінними: 80% від загальної суми чистого комісійного доходу отримано від роздрібного бізнесу, 19% - від корпоративного бізнесу, і 1% - від Казначейства.

Дохід Укрсоцбанку від торгівельних операцій у 2010 році становив 236 млн. грн. 93% цих надходжень становили доходи від операцій з іноземною валютою. Частка доходу від торгових операцій у загальній сумі доходів Банку становила 3%, що всього на 4 пп. менше, ніж у минулому році. Скорочення доходів, отриманих від торгівельних операцій на 46% проти 2009 року пояснюється високим рівнем волатильности обмінного курсу гривні до американського долара і євро у 2009 році, який, в свою чергу, створював сприятливі умови для торговців валютою.

Частка доходів від торгівельних операцій в операційному доході банку дорівнювала 6%, що на 7,8 пп. нижче у порівнянні з попереднім роком. Загалом операційний дохід збільшився на 12% порівняно з 2009 роком та становив 3 547 млн. грн.

Операційні витрати скоротились на 11% порівняно з попереднім роком до 1 139 млн. грн. Операційні витрати за 2011 рік збільшились на 10% і склали 1,248 млн. грн. Таке збільшення було викликано 13% зростанням витрат на персонал, які досягли 604 млн. грн., та збільшенням на 14% адміністративних витрат, які склали 458 млн. грн.

У результаті зменшення доходів і збільшення витрат показник відношення витрат до доходів збільшився до 40,5%. Дохід банку від торгових операцій зменшився на 65% порівняно з 2009 роком і у 2011 році склав 83 млн.грн. Основна частина була отримана від операцій з іноземними валютами, дохід від яких зменшився на 66% у зв'язку з відносною стабільністю курсу обміну гривні по відношенню до долара США та євро, порівняно з 2010 роком. Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів збільшився на 57% порівняно до 2008 року та становив 1 510 млн. грн, відповідно його частка у чистих активах склала 3,5% (2% на кінець 2009 р.).

Загалом у 2010 році витрати на формування резервів під заборгованість за кредитами становили 2 169 млн. грн. Зростання цих витрат на 125% проти 2009 року є результатом погіршення якості кредитного портфелю як у роздрібному так і у корпоративному бізнесах. Відрахування у резерви під заборгованість за кредитами здійснювалися пропорційно до частки окремого бізнесу у загальному кредитному портфелі банку, а саме: близько 40% - корпоративний та 60% - роздрібний. Вартість ризику зросла з 2,9% у 2009 році до 5,5% у 2010 р. Відповідно, відношення резервів до загального кредитного портфелю постійно зростало протягом року та, станом на кінець 2009 року, сягнуло позначки у 10,5% проти 4,5% на початок року. Операційний прибуток до вирахування резервів під заборгованість за кредитами та інших збитків, у 2011 році становив 1,835 млн. грн., що на 24% менше аналогічного показника за попередній рік. Це є результатом, з одного боку, зменшення операційних доходів (-13%) внаслідок постійного зменшення кредитного портфеля та, з іншого боку, збільшення операційних витрат (+9,6%).

У той же час, завдяки покращенню економічної ситуації, сума витрат на формування резервів була зменшена до 1,671 млн. грн., що на 23% менше суми відповідних витрат у 2010 році. Вартість ризику, розрахована як відношення витрат на формування резервів під заборгованість за кредитами до середнього чистого обсягу кредитів клієнтів, зменшилась до 500п у 2011 році порівняно з 551п у 2010 році.

Витрати на формування резервів під заборгованість за кредитами становили 1,671 млн. грн., що номінально нижче на 23% порівняно з 2010 р. Покращення якості активів було одним з пріоритетних завдань для Банку у 2011 р. Заходи з реструктуризації та повернення заборгованості проводились у всіх клієнтських сегментах, що наряду із збільшенням обсягу коригування процентного доходу, який описано вище, зменшили рівень сформованих резервів. Вартість ризику становила 5,0% у 2011 році порівняно з 5,5% у 2010 р., у той же час коефіцієнт покриття було значно збільшено з 10,5% на 31 грудня 2010 р. до 15.8% на 31 грудня 2011 р., таблиця 2.2. В результаті збільшення резервування кредитного портфелю прибуток банку до оподаткування зменшився до 165 мільйонів гривень, що на 32% менше, ніж за 2010 рік.

Наслідком ситуації з кредитним ризиком, яка склалась протягом 2009 року, стало зменшення прибутку до оподаткування до 241 млн. грн. або на 74%. Ефективна ставка податку збільшилась з 26,6% у 2009 році до 28,0% у 2010 р.

Таблиця 2.2 - Показники рентабельності

Показники	2009р.	2010р.	2011р.
Ефективна ставка податку,%	26,6	28,0	31,4
Рентабельність власного капіталу (ROE),%	17,5	3,3	4,5
Рентабельність активів (ROA),%	2,8	0,4	0,7

Крім того, відбулось незначне підвищення ефективної ставки оподаткування - з 28.0% у 2010 році до 31.4% у 2011 році.

Чистий прибуток Банку склав 113 мільйонів гривень, що на 35% менше, ніж у 2010 році. Прибутковість капіталу у 2010 році становила 1,8% порівняно з 3,2% у 2010 році. Таким чином, у 2010 році Укрсоцбанк отримав 174 млн. грн. чистого прибутку, що на 75% менше прибутку, затвердженого банком у 2009 році. Рентабельність власного капіталу (ROE) знизилась до 3,3% проти 17,5% у 2009 році. Аналогічним чином зменшилась рентабельність активів (ROA) з 2,8% у 2009 році до 0,4% у 2010 році.

Обсяг чистих кредитів наданих клієнтам Банку зменшився протягом 2010 року на 16%. Ця динаміка є відображенням значного погіршення бізнес-середовища України.

В цілому, обсяг чистих кредитів наданих клієнтам дорівнював 83% від загального обсягу чистих активів банку на кінець 2010 року (87% станом на кінець 2009 року). Обсяг кредитів в банках зменшився протягом року на 31% до 1 702 млн. грн. Частка цієї категорії кредитів у загальному обсязі чистих активів становила 4,0% на кінець звітного року проти 5,0% на початок року, таблиці Б.1 додатка Б. Чистий обсяг кредитів клієнтів у 2011 р. зменшився на 14% порівняно з минулим періодом і склав 30,882 млн. грн. на 31 грудня 2011 р. у зв'язку із значним збільшенням суми резервів на покриття кредитної заборгованості.

Зменшення загальної суми кредитного портфелю Банку (переважно у сегменті роздрібного бізнесу) та нижчі зовнішні процентні ставки по кредитах спричинили 11% зменшення обсягу процентного доходу порівняно з минулим роком, який склав 5,402 млн. грн. В результаті збільшення обсягів депозитів, яке не було покрите за рахунок нових кредитів, вивільнені ресурси суттєво підвищили рівень ліквідності банку. У зв'язку з цим банк почав здійснювати інвестиції у державні цінні папери: 2,2 млрд. грн. було інвестовано у короткострокові депозитні сертифікати у гривнях, випущені Національним банком України. У той же час сукупні активи зменшились на 4% порівняно з минулим роком і склали 41,4 млрд. грн.

Структура пасивної частини балансу Укрсоцбанку у 2010 році не мала значних змін. Частка депозитів інших банків зменшилась до 49% на кінець 2010 року проти 52% на кінець 2009 року.

Частка залучених коштів клієнтів банку була стабільною протягом усього звітного року та дорівнювала 29%. Відтік коштів клієнтів, що був спровокований фінансовою кризою, став загальною проблемою 2010 року для усіх українських банків. Зокрема з початку звітного року Укрсоцбанк втратив 14% депозитів клієнтів, і станом на 31 грудня 2010 обсяг залучених коштів клієнтів у балансі банку становив 12 млрд. грн. Зменшення депозитів клієнтів, головним чином корпоративного бізнесу, було викликано загальною нестачею фінансових коштів юридичних осіб та спадом ділової активності (обсяг депозитів корпоративного бізнесу зменшився на 52% проти 2009 р.). З іншого боку, позитивна тенденція зростання депозитів клієнтів роздрібного бізнесу частково компенсувала негативну динаміку у корпоративному сегменті. Зростання депозитів роздрібного бізнесу є чітким свідченням довіри клієнтів до системи. У 2010 році банк зменшив обсяг коштів інших банків з 25 742 млн. грн. на початок року до 20 960 млн. грн. на кінець 2010 року, або на 19%.

Скорочення обсягів залучених коштів інших банків з метою поліпшення співвідношення кредитів та депозитів є одним із стратегічних пріоритетів Укрсоцбанку. В результаті поступового відродження економіки, повернення довіри до банківської системи, вкладники знову повернулись до банківської системи. Як наслідок, у 2011 році ринок повністю відновив і перевершив обсяги депозитної бази докризового періоду. Обсяги депозитів клієнтів на кінець 2011 року збільшились на 24% і склали 15,309 млн. грн. порівняно з 12,335 млн. грн. на початок року.

Депозити клієнтів роздрібного бізнесу, які складають переважну частку (82%) у загальній сумі депозитів клієнтів, збільшились на 22% і склали 12,578 млн. грн. на 31 грудня 2011 р., порівняно з 10,297 млн. грн. на 31 грудня 2010 р. У той же час депозити клієнтів корпоративного бізнесу збільшились на 38% порівняно з кінцем 2010 року і склали 2,702 млн. грн. на 31 грудня 2011 р.

Депозити інших банків зменшились на 8% з 20,960 млн. грн. на початок року до 19,376 млн. грн. на 31 грудня 2011 р.

У зв'язку із впровадженням централізованої банківської системи, її інтеграцією з іншими бізнес-програмами та необхідністю переобладнання робочих місць користувачів, нематеріальні активи Банку збільшились на 101% і становили 303 млн. грн. станом на 31 грудня 2011 р.

У 2010 році Укрсоцбанк зміцнив свою капітальну базу. Обсяг балансового капіталу збільшився на 19% протягом року та становив 5 809 млн. грн.

Таким чином, було досягнуто суттєвого поліпшення показників достатності капіталу у порівнянні з попереднім роком. Коефіцієнт достатності капіталу 1-го рівня станом на 31 грудня 2010 року дорівнював 12,32%, порівняно з 9,29% у 2009 році. В той же час загальний коефіцієнт достатності капіталу збільшився до 22,68% проти 15,16% у попередньому році.

На збільшення коефіцієнту достатності капіталу 1-го рівня з 9,29% у 2009 році до 12,32% на кінець 2010 року вплинули наступні події: по-перше, акціонерами банку було затверджене рішення про включення 692 млн. грн.. чистого прибутку 2008 року до основного капіталу; по-друге, було збільшено статутний капітал на 500 млн. грн. Станом на 31 грудня 2011р. коефіцієнт достатності капіталу І рівня дорівнює 12,86%, загальний коефіцієнт достатності капіталу - 25,17%. Результати другого стрес-тестування, проведеного у березні 2011 року на вимогу Національного банку України, показали, що Укрсоцбанк не має додаткової необхідності у збільшенні капіталу.

Однією з основних цілей діяльності банку є забезпечення високого рівня надійності та довіри до Банку з боку клієнтів і суспільства. В ході виконання бюджету кожен рік здійснюється незалежний контроль за економічними нормативами і в тому числі за нормативом адекватності капіталу, що дозволяє на ранніх стадіях виявляти тенденції та можливу нестачу в прогнозному періоді та завчасно виживати запобіжні дії. На кінець 2009 року обсяг регулятивного капіталу складав 5568 тис. грн. (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 - Динаміка регулятивного та статутного капіталу

Капітал	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Статутний капітал, млн. грн.	1020	1070	1270
Регулятивний капітал, млн. грн.	3012,6	5568,9	6605,1

Норматив адекватності регулятивного капіталу - 13,48%, що свідчить про дотримання норм - не менше 10%. Зростання цього виду капіталу банку на 1036,2 млн. грн. у 2009 р. досягнуто за рахунок збільшення загального резерву, фонду банку, статутного капіталу, емісійної різниці та дооцінки основних засобів.

Серед джерел зростання регулятивного капіталу, що були використані у 2010 р., варто відзначити здійснену банком додаткову емісію акцій, що призвела до зростання статутного капіталу банку на 200,0 млн. грн. та емісійної різниці на 300,0 млн. грн. Станом на 31.12.2010 р. загальний обсяг регулятивного капіталу банку в 89 разів перевищує норматив регулятивного капіталу, який встановлено Національним банком України (74 194 000 грн.) При цьому фактичне значення нормативу адекватності регулятивного капіталу складало 16,58% при мінімально допустимому значенні 10%, тобто перевищення фактичного значення нормативу адекватності регулятивного капіталу над нормативним складало 6,58 п.п.

Станом на 31.12.2010 р. загальний обсяг регулятивного капіталу банку в 48 разів перевищує норматив мінімальний розмір регулятивного капіталу, який встановлено Національним банком України (120 000 000 грн.), фактичне значення нормативу адекватності регулятивного капіталу складало 19,92%.

Разом з тим, існуючий розмір регулятивного капіталу станом на 31.12.2010р. (5 814,5 млн. грн.), дозволяє банку і в подальшому збільшувати обсяг активів, зважених на ризик, дотримуючись при цьому нормативних значень показника адекватності регулятивного капіталу.

Аналізуючи здатність банківського капіталу витримувати збитки, пов'язані з недіючими позиками, можна зробити висновок, що на кінець 20110 року ситуація покращилась, однак частка чистих процентних кредитів залишається дуже значною. Про це свідчать дані отримані за звітних період. У 2008 році показник складав 15,41%, на кінець 2010 року приріст склав 65,19%, до 80,6%. У 2011 році відбулось зменшення значення коефіцієнту на 4,4%, до 76,24%. Причиною таких коливань було різке збільшення недіючих позик, через нестабільну економічну ситуацію та втрату довіри населення до банківської системи.

У таблиці 2.4 проведено аналіз стійкості банку. Після проведення оцінки «стійкості» депозитної бази, можна сказати, що у 2009 - 2010 роках, коли значення показника були 36,42% та 34,33% відповідно, існувала більш виражена залежність неліквідних активів від фінансових позик, ніж у 2011 році, коли відношення склало 49,57%.

Таблиця 2.4 - Аналіз показників стійкості банку

Назва показника	Пояснення	2 009р.	2 010р.	2011 р.	Зміни
					2010-2009	2011-2010
Усього регулятивного капіталу банку, тис. грн		5568921	6605080	5622640	1036159	-982440
Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2),%	Показує рівень перекладання банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів /вкладників банку >10%	13,48	16,58	19,92	3,1	3,34
Норматив адекватності основного капіталу (Н3),%	Спроможність банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків >4%	5,91	7,86	6,99	1,95	-0,87
Відношення чистих проблемних кредитів (без резервів) до капіталу,%	Вказує на здатність банківського капіталу витримувати збитки, пов'язані з недіючими позиками	15,41	80,60	76,2	65,19	-4,4
Відношення прибутку до акціонерного капіталу,%	Оцінює ефективність. використання банками свого капіталу	44,7	5,58	1,57
Відношення депозитів клієнтів до валової суми позик (відмінних від міжбанківських),%	Порівнюється “стійка” депозитна база і валові позики (за винятком міжбанківських).	36,42	34,33	49,57	-2,09	15,24
Прибутковість активів,%	Відношення чистого доходу до загальної вартості активів	29	21,59	27	-7,41	5,41

Однак спираючись на аналіз ліквідності за цей період можна сказати, що ступінь ризику не був завищений, тому що ліквідність знаходилась на рівні вищому, ніж нормативні значення.

Прибутковість активів не мала чітко вираженої динаміки змін за 2009-2011 рр. У 2009 році значення показника складало 29%, тобто на кожну одиницю активів припадало 0,29 грн чистого доходу. У 2010 році відбулось зменшення на 7,41%, а у 2011 р. прибутковість активів зросла до 27%.

Найважливішим критерієм якості управління ліквідністю в ПАТ «Укрсоцбанк» є дотримання всіх нормативів, встановлених Національним банком України.

Протягом 2009 - 2011 рр. розрахункові значення показників не були нижчими за норматив. У 2009 році норматив миттєвої ліквідності (Н4) становив 52,7%, при цьому нормативне значення складало - не менше 20%. Це свідчить про високу мобільність високоліквідних коштів та здатність банку швидко задовольнити потреби клієнтів у грошовій масі, таблиця 2.5.

Таблиця 2.5 - Аналіз коефіцієнтів ліквідності

Назва індикатора	Пояснення	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Зміни
					2010-2009	2011-2010
Норматив миттєвої ліквідності (Н4)	Кошти в касі та на коррахунках/ зобов'язання на вимогу > 20%	52,7	58,8	41,4	6,1	-17,4
Норматив поточної ліквідності (Н5)	Активи/зобов'язання (з кінцевим строком погашення до 31 дня включно як за активами, так і за пасивами) > 40%	64,3	76,9	69,98	12,6	-6,9
Норматив короткострокової ліквідності (Н6)	Ліквідні активи /короткострокові зобов'язання > 20%	25,4	30,3%	34,6	4,9	4,3
Коефіцієнт високоліквідних активів	Питома вага високоліквідних активів у загальному обсязі робочих активів, не менше 20%	26,8	28,2	34,1	1,4	5,9
Коефіцієнт загальної ліквідності	Співвідношення загальних активів і загальних зобов'язань банку, не менше 100%	111,6	116,1	118,8	4,5	2,6

У 2010 році спостерігалося невелике зростання показника - на 6,07%, що стало можливим через зменшення зобов'язань банка в процесі подолання кризових явищ в економіці країни. Через ці самі причини спостерігається зменшення нормативу Н4 у 2011 році на 17,4%, до 41,37%.

Норматив поточної ліквідності (Н5), який характеризує збалансованість строків та сум ліквідних активів та зобов'язань банку у 2010 р. складав 76,85%, що вище нормативного значення на 36,85%. Порівняно з 2009 роком спостерігається збільшення показника на 13,15%. У 2011 році норматив складав 69,98%, що нижче показника 2010 року на 6,87%.

Наведені результати пояснюються зменшенням зобов'язань банку у 2010 р., коли було втрачено довіру населення до банківської системи, як наслідок зменшення обсягу депозитів. У 2011 році, завдяки політиці регулюючих органів було суттєве зменшення активів банку в частині кредитних коштів.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) характеризує здатність банків до задоволення поточних зобов'язань. Протягом звітного періоду спостерігалася позитивна динаміка показника, з 25,4% у 2009 році, до 34,57% у 2011 р. При цьому нормативне значення складає - не менше 20%. Коефіцієнт високоліквідних активів характеризує наявність мобільних коштів у загальному обсязі активів, та має бути не нижчим за 20%. Протягом 2009 - 2011 рр., це було зафіксовано значення показника нижче нормативного значення. У 2010 році - 28,19%, що на 1,44% перевищує значення 2009 р., яке складало 26,75%. У 2011 році коефіцієнт був розрахований на рівні 34,13%. Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує можливість банку покривати свої зобов'язання за рахунок наявних активів. Таким чином, розрахункове значення не повинно бути нижчим за 100%. Протягом звітного періоду всі показники були вищими за норматив.

Таким чином, протягом 2009 - 2011 років ПАТ ”Укрсоцбанк” забезпечував неухильне і регулярне виконання всіх нормативів ліквідності (Н4, Н5, Н6) встановлених НБУ, що свідчить про його достатньо високу ліквідність у прогнозному періоді та здатність завчасно вживати запобіжні дії.

2.2 Організація обліку безготівкових розрахунків в банку

Та частина платіжного обороту, що проводиться на рахунках у банках, а не готівкою, називається безготівковим платіжним оборотом. Зміст і мета безготівкового платіжного обороту - оплата без використання готівкових коштів. Платник і одержувач коштів використовують поточні рахунки. Операція може бути проведена як в одному банку, так і між різними кредитними установами.

Безготівкові розрахунки в Україні врегульовано Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [13]. Цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок переведення грошей у межах України, а також установлює відповідальність суб'єктів переказу. Загальні вимоги щодо функціонування в Україні систем міжбанківських розрахунків, внутрішньобанківських платіжних систем та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті визначає Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (затверджено Постановою №320 НБУ від 16.08.2006 року) [22]. Облік та порядок здійснення безготівкових розрахунків регламентує Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджено Постановою №22 НБУ від 21.01.2004 року) [23].

Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному варіанті.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:

- меморіальний ордер;

- платіжне доручення;

- платіжна вимога-доручення;

- платіжна вимога;

- розрахунковий чек;

- акредитив.

Використання векселів та спеціальних платіжних засобів, зокрема платіжних карток (у тому числі корпоративних платіжних карток), регулюється законодавством України, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Найбільшу питому вагу в розрахунках має платіжне доручення.

Платіжне доручення - це письмове розпорядження платника банкові, що його обслуговує, про списання з його рахунку зазначеної суми на рахунок одержувача коштів.

Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується. Платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, що є на рахунку платника. Якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк приймає від нього платіжні доручення, якщо порядок їх приймання та виконання передбачено договором між банком та платником. В іншому разі платіжне доручення повертається клієнтові. Якщо йдеться про перерахування в межах одного банку, то суму прийнятого банком до виконання доручення списують у дебет рахунку платника і зараховують у кредит рахунку одержувача:

- Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок платника)

- Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок одержувача).

Якщо рахунок відкрито в іншому банку, то операції проводять у порядку міжбанківських розрахунків у день подання платіжного доручення.

- у банку платника:

Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок платника)

Кт 1200 Коррахунок банку платника

- у банку одержувача:

Дт 1200 Коррахунок банку одержувача

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок одержувача).

Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) до покупця (платника) сплатити вартість поставленої продукції, наданих послуг; нижня частина - доручення платника своєму банку про перерахунок зі свого рахунку суми одержувачеві. Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

Верхню частину вимоги-доручення оформляє отримувач коштів і передає безпосередньо платникові не менше ніж у двох примірниках. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину (від руки чи із застосуванням технічних засобів - незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує. Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачеві та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувачеві і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем. Причини не-оплати платником вимоги-доручення з'ясовуються безпосередньо між платником та отримувачем коштів без втручання банку.

Облік розрахунків із використанням платіжної вимоги-доручення аналогічний до обліку за розрахунків платіжними дорученнями.

За розрахунків чеками, акредитивами передбачається списання коштів з рахунку клієнта і тимчасове їх депонування на окремий рахунок четвертого рівня «Кошти в розрахунках», який є в кожній із груп рахунків, де обліковують кошти клієнтів:

- 2602 П Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання

- 2622 П Кошти в розрахунках фізичних осіб

Призначення рахунків: облік коштів у розрахунках кошти до настання дати валютування, акредитиви, розрахункові чеки, розрахунки за разовими заліками, кошти, отримані як грошове покриття, тощо). Режим роботи рахунків за акредитивами, розрахунковими чеками та разовими заліками визначається нормативно-правовими актами Національного банку України та згідно з Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів, опублікованими Міжнародною торговою палатою.

За кредитом рахунків проводиться надходження коштів, призначених для забезпечення розрахунків.

За дебетом рахунків проводяться суми списання коштів за призначенням.

В аналітичному обліку за цими рахунками відкривають окремі аналітичні рахунки за кожним видом розрахунків. Наприклад, після ключового розряду вводиться код виду розрахунків (один знак):

- чеками 1

- акредитивами 2

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), який веде його рахунок, сплатити чекодержателеві зазначену в чеку суму коштів.

Чеки виготовляють на замовлення банку Банкнотно-монетний двір Національного банку України чи інше спеціалізоване підприємство на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог. Чеки брошурують у розрахункові чекові книжки по 10,20,25 аркушів.

Для гарантованої оплати чеків чекодавець депонує кошти на окремому рахунку 2602 П «Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання (СГ)» у банку-емітенті. Для цього разом із заявою про видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками».

Строк дії чекової книжки - один рік. Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки, засвідчуючи її підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).

Основні бухгалтерські проводки з розрахунків з розрахунковими чеками такі:

1 На підставі платіжного доручення депонування коштів для розрахунків чеками:

Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання

Кт 2602 Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання

2 Видача банком-емітентом чекової книжки:

Дт 9910 Контррахунок

Кт 9821 Бланки суворого обліку

3 Списання з поточного рахунку плати за видачу розрахункової чекової книжки:

Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок постачальника)

Кт 6100 Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування банків

4 Розрахунок за чеком, коли платник і одержувач мають обслуговування в одній установі банку

Дт 2602 Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок постачальника).

Якщо чекодержателя і чекодавця обслуговують різні банки, то сума, вказана в чеку, не буде зарахована на рахунок чекодержателя до її надходження від банку чекодавця. В банку чекодержателя чек обліковується як прийнятий і надісланий на інкасо на позабалансових рахунках:

983 Документи і цінності, прийняті та відіслані на інкасо:

- 9830 А Документи і цінності, прийняті на інкасо.

Призначення рахунку: облік цінностей, прийнятих на інкасо від клієнтів або банків. Цінності обліковують за номінальною вартістю або в умовній оцінці.

За дебетом рахунку проводять суми прийнятих на інкасо цінностей. За кредитом рахунку списують надіслані або повернені цінності.

- 9831 А Документи і цінності, відіслані на інкасо.

Призначення рахунку: облік надісланих цінностей і документів, що були прийняті на інкасо. За дебетом рахунку проводять цінності і документи, надіслані на інкасо з одночасним їх списанням з рахунку 9830, на якому вони обліковуються. За кредитом рахунку списують надіслані на інкасо цінності і документи після отримання інкасованої суми або після повернення їх через відмову банку-платника.

Акредитив - це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

1) виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги;

2) надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються в договорі між юридичною особою, на користь якої виставлено акредитив (бенефіціаром), і платником, який звернувся в банк, що його обслуговує, для відкриття акредитива (заявником акредитива).

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

- покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюють кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюють на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами» балансового рахунку 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання»;

- непокритий - акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед бенефіціаром. Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Безвідкличний акредитив - це зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента і дотримані строки й умови акредитива.

Прийняту до виконання заяву про відкриття акредитива банк-емітент враховує на позабалансовому рахунку 9802 А «Акредитиви до виконання», за дебетом якого проводять суми акредитивів до оплати, а за кредитом - суми оплачених або не використаних акредитивів. Суму акредитивів у день списання перераховується в банк бенефіціара. В суму платежу включається плата за виконання акредитива:

1) Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (заявника акредитива)

Кт 1200 Коррахунок банку платника.

2) Дт 9802 Акредитиви до виконання

Кт Контррахунок.

Банк бенефіціара відкриває акредитив і зараховує кошти (депонує) на окремому особовому рахунку балансового рахунку 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання»:

Дт 1200 Коррахунок банку бенефіціара

Кт 2602 Кошти в розрахунках СГ

Кт 6110 Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів.

Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюється з рахунку 2602 «Кошти в розрахунках СГ». Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива. Перший примірник реєстру залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними відмітками банку. Дт 2602 Кошти в розрахунках СГ

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (бенефіціара).

У банк-емітент надсилається третій і четвертий примірники реєстру. На підставі третього примірника списують кошти з позабалансового рахунку 9802, а четвертий примірник видається заявникові акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом. У день закінчення строку дії акредитива, у кінці операційного дня виконуючий банк списує кошти акредитива з рахунку 2602, де вони обліковуються, та повертає банкові-емітентові. Після отримання коштів банк-емітент зараховує суму акредитива на поточний рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з позабалансового рахунку 9802 «Акредитиви до виконання».

2.3 Облік розрахунків із використанням платіжних карток

Платіжні картки застосовують для оплати за товари і надані послуги на підприємствах торгівлі (послуг), купівля яких здійснюється в системах електронної комерції, для перерахування коштів зі своїх картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для одержання готівки в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банкомати. За здійснені операції банки отримують комісійну винагороду, розмір якої встановлюють самостійно. При виконанні операцій із застосуванням платіжних карток за дебетовою схемою в разі відсутності коштів на картрахунку клієнта допускається виникнення овердрафту.

Юридичні особи можуть одержувати готівку та здійснювати операції з безготівкової оплати із застосуванням корпоративних платіжних карток:

- у національній валюті - для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України;

- в іноземній валюті - за межами України для оплати витрат на відрядження та витрати представницького характеру.

Корпоративні платіжні картки не застосовуються для виплати заробітної плати, інших виплат соціального характеру, але банки для цього розробляють зарплатні проекти.

Облік розрахунків платіжними картками ведеться на рахунку:

1 2605 АП Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій із використанням платіжних карток.

Призначення рахунку: облік коштів на вимогу суб'єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ) для здійснення операцій із використанням платіжних карток; надані кредити овердрафт.

За дебетом рахунку проводять суми перерахувань, виплат за розпорядженням держателів платіжних карток згідно з режимом роботи рахунку; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; надані кредити овердрафт.

За кредитом рахунку проводять суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів - держателів платіжних карток згідно з режимом роботи рахунків; суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

2 2625 АП Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій із використанням платіжних карток Призначення рахунку: облік коштів на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій із використанням платіжних карток; надані кредити овердрафт. За дебетом рахунку проводять суми перерахувань, виплат за розпорядженням держателів платіжних карток згідно з режимом роботи рахунків; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; надані кредити овердрафт.

За кредитом рахунку проводять суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів - держателів платіжних карток згідно з режимом роботи рахунків; суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Аналітичний облік за цими рахунками ведеться в розрізі номерів банківських платіжних карток (БПК).

Облік безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток здійснюють на рахунку:

2924 АП Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток.

Призначення рахунку: облік коштів за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток, у тому числі під час розрахунків за товари та послуги.

За дебетом рахунку проводять суми перерахувань за здійснені розрахунки з використанням платіжних карток.

За кредитом рахунку проводять суми надходжень за здійснені розрахунки з використанням платіжних карток згідно з інформацією, що надається процесинговим центром, інші операції з використанням платіжних карток.

Банки виконують різні операції з платіжними картками. Обсяг послуг залежить від виду картки і платіжної системи. Переказ (поповнення) коштів на картрахунки фізичної особи може виконуватися за рахунок внесення готівкових коштів через банкомат, касу банку-емітента, іншого банку шляхом переказу коштів із своїх поточних або депозитних рахунків, а також із рахунків інших осіб за їхнім дорученням. Під час проведення операції з поповнення коштів на картрахунку в банку-емітенті здійснюють такі бухгалтерські проведення:

- у разі внесення готівкових коштів через касу:

Дт Рахунки для обліку готівкових коштів

Кт 2625 Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій із використанням платіжних карток;

- у разі переказу з поточних та інших рахунків:

Дт Рахунки клієнтів (2620, 2630), інші рахунки

Кт 2625 Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій із використанням платіжних карток.

Поповнення картрахунків юридичних осіб здійснюється шляхом переказу коштів з їхніх поточних рахунків та за рахунок готівки, що вноситься в установленому порядку до каси банку-емітента. Під час виконання операцій з поповнення картрахунків у банку-емітенті здійснюють такі бухгалтерські проведення:

- у разі внесення готівки у відповідній валюті в касу банку:

Дт Рахунку для обліку готівкових коштів (1001, 1002)

Кт 2605 Кошти на вимогу СГ для здійснення операцій із використанням платіжних карток;

- у разі переказу з поточних рахунків:

Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання

Кт 2605 Кошти на вимогу СГ для здійснення операцій із використанням платіжних карток.

У разі проведення розрахунків за придбані із застосуванням платіжної картки товари та отримані послуги в банку-еквайрі здійснюють такі бухгалтерські проведення:

- на суму оплати за товари (послуги), що здійснена банком-еквайром до одержання коштів від банку-емітента:

Дт 2924 Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (рахунок одержувача);

- на суму одержаного грошового покриття з банку-емітента:

Дт Коррахунки

Кт 2924 Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток;

- у разі переказу коштів торговцеві за товари (послуги) після одержання коштів з банку-емітента на суму одержаних коштів від банку-емітента:

Дт Коррахунки

Кт 2924 Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток;

- на суму коштів під час зарахування їх на рахунки торговців:

Дт 2924 Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (рахунок одержувача);

- якщо банк-еквайр одночасно є банком-емітентом, то в разі переказу/зарахування коштів торговцям за товари (послуги) під час переказу:

Дт Картрахунки клієнтів (2605, 2625, 2655)

Кт 2924 Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток;

- під час зарахування торговцеві:

Дт 2924 Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання;

- у банку-емітенті під час переказу коштів за товари (послуги) та комісійних банку-еквайру здійснюють такі бухгалтерські проведення:

а) Дт Картрахунки клієнтів (2605, 2625, 2655)

Кт 2924 Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток

б) Дт 2924 Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток

Кт Коррахунки.

Таким чином, для здійснення обліку розрахунків із платіжними картками Планом рахунків передбачені спеціальні рахунки, на яких ведеться накопичення інформації стосовно даних операцій.

3. АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК У БАНКУ

3.1 Аналіз участі банку в платіжних системах

облік платіжний картка банк

Платіжні системи та системи розрахунків відіграють провідну роль в економіці країни, забезпечуючи здійснення суб'єктами економіки переказу коштів і розрахунків за зобов'язаннями, що виникають у процесі економічної діяльності. Надійні й ефективні платіжні системи є запорукою стабільного функціонування фінансової системи та економіки країни загалом.

Платіжні системи мають важливе значення для ефективної реалізації центральним банком монетарної політики. За допомогою платіжних систем Національний банк або учасники ринку за потреби здійснюють підтримку ліквідності інших учасників з метою забезпечення розрахунків за зобов'язаннями в усій фінансовій системі країни.

В Україні функціонують платіжні системи, які створені:

- Національним банком - Система електронних платежів, Національна система масових електронних платежів;

- державними банками та державними установами - платіжні системи державних банків, Державного казначейства України та Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”;

- установами приватного сектору - внутрішньодержавні та міжнародні;

- платіжні системи банків і небанківських установ.

Важливим фактором, який стримує розвиток електронних платежів в Україні, є високий рівень використання готівки при здійсненні платежів в економіці в порівнянні з європейськими країнами. Це, насамперед, викликане високою часткою тіньової економіки в Україні й низьким рівнем довіри споживачів системи в цілому до банківської і зокрема до електронних платежів і платіжних інструментів.

Ринок платіжних карт в Україні активно розвивався протягом останнього десятиліття. Разом з розвитком банківської системи, зростанням доходів населення й поширенням міжнародних платіжних систем на українському ринку значно збільшилася кількість держателів карт і банків-членів роздрібних платіжних систем.

За період з 2009р по 01.10.2012р. Укрсоцбанк займав одне з перших місць у рейтингу банків за кількістю активних платіжних карток та за кількістю платіжних карток в обігу. У 2010 році в обігу на території України було 44640927 од. платіжних карток, з них - 29547239 од. активних платіжних карток, таблиця 3.1.

Таблиця 3.1 - Аналіз кількості платіжних карт в обігу за 2009 - 2011 рр., шт.

Назва банку	2 009р.	2 010р.	2 011р.	Різниця, шт.	Темп приросту, %
				2010-09	2011-10	10/09	11/10
Усього:	44640927	45885520	54284879	1 244 593	8 399 359	2,79	18,31
Приватбанк	18641191	22854934	31554630	4 213 743	8 699 696	22,60	38,06
Райффайзен Банк Аваль	3806252	3674003	3579122	-132 249	-94 881	-3,47	-2,58
Ощадбанк	1882658	1978154	2107192	95 496	129 038	5,07	6,52
Промінвестбанк	2587753	2038293	1555793	-549 460	-482 500	-21,2	-23,67
Укрсоцбанк	1154115	1057558	1175072	-96 557	117 514	-8,37	11,11
УкрСиббанк	1050124	1116559	1225134	66 435	108 575	6,33	9,72
Укрексімбанк	868978	887495	834678	18 517	-52 817	2,13	-5,95
ПУМБ	838660	587277	983828	-251 383	396 551	-29,9	67,52
Укргазбанк	682738	754927	716090	72 189	-38 837	10,57	-5,14
Експрес-Банк	568405	558263	600228	-10 142	41 965	-1,78	7,52

Кількість карток, які належали Укрсоцбанку складала 2,58% від загальної маси, це 1154115 од. У 2011 році кількість платіжних карток Укрсоцбанку, які знаходяться в обігу зменшилась до 1057558 од. за рахунок зменшення кількості активованих карт на 60203 од., таким чином темп приросту карт в обігу за період 2010-2011 рр. склав - 8,37%.

Порівняно з іншими банками, такими як Промінвестбанк, Пумб та інші банки, в яких темп приросту мав негативну тенденцію в -21,23% та -29,27% відповідно, зменшення обсягів випуску свідчить про посилення впливу факторів зовнішнього середовища, які призвели до нестабільної роботи не окремого банку, а усього банківського сектору.

У 2011 році кількість платіжних карт в обігу стрімко збільшилась, до 54284879 од., що стало наслідком стабілізації економічної ситуації в країни та поступового повернення до показників докризового періоду. Темп приросту карт Укрсоцбанку збільшився на 19,48% та становив 11,11%, на відміну від Укргазбанку, Промінвестбанку та Укрексімбанку, в яких спостерігався негативний темп приросту за 2010-2011р. За таких умов кількість платіжних карт Укрсоцбанку зросла до 1175072 од., що на 117514 од. більше, ніж у 2010 році. При цьому відбулось збільшення активних платіжних карт на 135887 од.

За даними, наведеними у таблиці 3.2 можна спостерігати тенденції змін кількості активних платіжних карт на ринку за 2009-2011рр. Вони свідчать про зменшення об'ємів активації у 2009-2010рр.

Таблиця 3.2 - Аналіз кількості активних платіжних карт банків за 2009-2011рр., шт.

Назва банку	2009	2010р	2011	Різниця, шт.	Темп приросту,%
				2010-09	2011-10	2010/09	2011/10
Усього:	29547239	28822363	33263339	-724876	4440976	-2,45	15,41
ПРИВАТБАНК	12864651	13637052	17138631	772401	3501579	6,00	25,68
Райффайзен Банк Аваль	3214100	2781988	2812350	-432112	30362	-13,44	1,09
ОЩАДБАНК	1773534	1858136	1965206	84602	107070	4,77	5,76
Промінвестбанк	2115620	1338160	959586	-777460	-378574	-36,75	-28,29
УКРСОЦБАНК	825874	765671	901558	-60203	135887	-7,29	17,75
УкрСиббанк	813587	870228	853354	56641	-16874	6,96	-1,94
Укрексімбанк	660866	683997	649864	23131	-34133	3,50	-4,99
ПУМБ	656411	308707	617691	-347704	308984	-52,97	100,09
Укргазбанк	526716	584614	571728	57898	-12886	10,99	-2,20
Експрес-Банк	473143	476132	488456	2989	12324	0,63	2,59

Темп приросту Райфайзен банк Аваль складав -13,44%, Промінвестбанк показував темп приросту у -36,75% за 2009-2010 рр. Порівняно з цими даними в Укрсоцбанку ситуація була негативна, але не критична, тому що в 2009 в обігу знаходилось 825874 карт, при темпі приросту в -7,29%, на кінець 2010 року активних карт Укрсоцбанку на українському ринку було 765671 од. Загалом, за період 2009-2010 року відбулось зменшення ринку пластика на 2,45%, 724876 одиниць банківських продуктів.

Протягом 2011 року ситуація стабілізувалася, почалося нарощування об'ємів випуску та активації карткових продуктів. Найкращий результат показав банк ПУМБ, в якому темп приросту склав 100,09%, або 308984 шт. В Укрсоцбанку за 2011 рік було активовано 901558 карт, що на 17,75% більше ніж у 2010 році. Загалом ринок розширився на 4440976 карт, що на 15,41% більше, ніж у 2010 році.

Аналізуючи дані НБУ наведені у таблиці 3.3, можна прослідити тенденції змін кількості платіжних карт ПАТ «Укрсоцбанку» в Донецькій області порівняно з іншими за період з 2009 по 2011 рр. Донецька область у 2009 р. займала 3 місце по кількості карт - 129540 од., програючи Дніпропетровській області та м. Києву

Однак, враховуючи те, що в Україні 24 області та АР Крим, то цей показник свідчить про розвиток ринку платіжних карток у Донецькій області порівняно з іншими. У 2010 році значення показника знизилося на 12138 од., та склало 117402 од. платіжних карт, темп приросту -9,37%. Як видно з таблиці 3.3, динаміка кількості карток у Донецькій області у 2010 р. повторювала загальноукраїнську тенденцію до зменшення їх кількості (крім Київської, Сумської та Хмельницької областей).

У рейтингу областей за 2010-2011 рр. не було змін, Донецька область займає 3 місце.

Таблиця 3.3 - Аналіз кількості платіжних карт ПАТ «Укрсоцбанку» в обласному розрізі, шт.

Назва області	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Різниця, тис. шт.	Темп приросту,%
				2010-09	2011-10	2010/09	2011/10
Автономна Республіка Крим	34833	35188	40448	356	5260	1,02	14,95
Вінницька	28186	28061	31285	-125	3224	-0,44	11,49
Волинська	20234	18677	20839	-1558	2162	-7,70	11,58
Дніпропетровська	167354	129297	138820	-38056	9523	-22,74	7,36
Донецька	129540	117402	120767	-12138	3365	-9,37	2,87
Житомирська	26949	25649	27600	-1299	1951	-4,82	7,60
Закарпатська	17216	17203	19127

Подобные документы

• Діяльність банку на ринку платіжних карток

  Сутність і класифікація платіжних карток. Тенденції розвитку банківського ринку платіжних карток в Україні, регулювання діяльності банків. Динаміка доходів й ризиків по операціям банку з платіжними картками. Методика оцінки конкурентоспроможності банку.
  
  дипломная работа [4,5 M], добавлен 02.07.2015
  

• Аналіз діяльності відділення ПАТ КБ "Надра" у м. Золочів

  Характеристика діяльності комерційного банку. Організація безготівкових розрахунків банку "Надра". Класифікація кореспондентських рахунків. Особливості платіжних розрахунків клієнтів. Аналіз організації операцій при розрахунках чеками та акредитивами.
  
  отчет по практике [50,0 K], добавлен 22.02.2013
  

• Фінансовий облік безготівкових розрахунків банку ПАТ "Райффазен Банк Аваль"

  Характеристика сутності доручень, чеків, акредитивів, векселів як основних форм платіжних інструментів безготівкових розрахунків. Аналіз та фінансовий облік безготівкового обслуговування клієнтів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; напрями його вдосконалення.
  
  дипломная работа [265,4 K], добавлен 14.12.2012
  

• Аналіз ефективності використання електронних платіжних карток

  Банківська платіжна картка як інструмент розрахунків і кредитування. Робота банку по проведенню еквайрингових операцій, аналіз емісійної діяльності. Перспективи розвитку системи розрахунків електронними платіжними картками Радомишльського АППБ "Аваль".
  
  дипломная работа [140,9 K], добавлен 15.06.2012
  

• Аналіз банківської діяльності ПАТ "A-Банк"

  Профільні напрями діяльності та пріоритети ПАТ "А-Банк". Аналіз структури власного капіталу та джерел його формування, пасивів, активів та фінансового результату банку. Характеристика операцій банку. Види платіжних систем, форми безготівкових розрахунків.
  
  курсовая работа [71,3 K], добавлен 03.06.2013
  

• Організація взаємовідносин підприємств з банками

  Поточні й інші рахунки підприємства у банках. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень та із застосуванням векселів. Сутність акредитивної форми розрахунків. Порядок виставлення акредитиву і розрахунків по ньому. Форми безготівкових розрахунків.
  
  контрольная работа [31,5 K], добавлен 05.01.2011
  

• Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україні

  Теоретичні засади функціонування міжбанківських розрахунків. Принципи побудови та функції системи електронних платежів України. Особливості організації міжбанківських розрахунків в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк". Аналіз питань безпеки міжбанківських розрахунків.
  
  дипломная работа [355,0 K], добавлен 21.01.2010
  

• Аналіз діяльності відділу пластикових карт АКБ "Правекс-банку"

  Платіжні картки, як спосіб безготівкових розрахунків. Технічні засоби, що використовуються при безготівкових розрахунках. Послуги, які надаються департаментом платіжних карт АКБ "Правекс-Банк". Розрахунок економічної ефективності зарплатного проекту.
  
  дипломная работа [188,3 K], добавлен 23.09.2011
  

• Дослідження розвитку та використання платіжних систем в Україні та за кордоном

  Теоретичні основи міжнародної банківської справи. Аналіз електронних платіжних систем у міжнародній практиці та їх застосування в Україні. Початкові платежі в системі електронних платежів. Шляхи вдосконалення використання платіжних систем України.
  
  реферат [538,6 K], добавлен 30.06.2014
  

• Касові операції комерційного банку

  Облік операцій комерційного банку. Організація роботи касового апарату. Загальні вимоги до оформлення касових документів. Здійснення касових операцій із застосуванням платіжних карток. Організація та облік операцій з інкасування грошового виторгу.
  
  курсовая работа [3,3 M], добавлен 31.10.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам