Управління доходами банку (на прикладі ПАТ "Приватбанк")

Бухгалтерський облік доходів базується на принципах нарахування і відповідності.

Принцип нарахування: статті доходів і витрат враховуються та оцінюються в момент продажу активу або в міру надання послуг.

Принцип відповідності: витрати та доходи, пов'язані з цими витратами, мають визначатися у бухгалтерському обліку в один і той самий звітний період.

Система управління доходами банку включає в себе планування доходів банку, контроль за виконанням планів та аналіз доходів банку.

Планування доходів банку базується на використанні трьох основних систем: стратегічне планування доходів банку, поточне та оперативне планування доходів банку.

В процесі поточної діяльності може виникати розходження між запланованими та фактичними показниками. Для своєчасного виявлення відхилень та відповідного реагування на них здійснюється контроль за виконанням фінансових планів та бюджетів.

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ ДОХОДІВ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

2.1 Облік доходів від кредитних та розрахункових операцій

Організація обліку і контролю кредитних операцій забезпечує розроблення єдиних правил, методик та процедур обліку і контролю кредитних операцій, які забезпечують виявлення, вимірювання, реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації про операції зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам.

Для організації процесу кредитування банком розробляється внутрішньобанківський нормативний документ, який регламентує порядок розгляду документів позичальника, функції структурних підрозділів (кредитного, юридичного, та контролю кредитних операцій), які беруть участь у процесі кредитування, порядок організації роботи з простроченими кредитами та особливості надання окремих видів кредитів. Організація процесу кредитування нижче показана схематично (Рис. 2.1) [68, с.134-135].



Рис. 2.1. Структура процесу кредитування [68, с.135]

У світовій практиці спостерігається як постійне зростання банківських активів, так і рівня дохідності за ними. І хоча збільшується частка доходів, отриманих у вигляді комісійної винагороди від надання банківських послуг, проценти, отримані від кредитних операцій банку, становлять основну частку банківських доходів. Це спостерігається і в Україні. При цьому внаслідок слабкого розвитку ринку банківських послуг основна маса банківських доходів одержується у вигляді процентів за користування кредитними коштами, що були надані банком платоспроможним клієнтам. Доходи від кредитування складаються з процентів за банківськими позиками, а також з облікових процентів, що одержуються при обліку векселів. Близько 70% доходів банки отримують саме від надання позик [75, с.402].

Визнані банком доходи відображаються в обліку із застосуванням принципу нарахування та відповідності. Конкретизацію механізмів зазначених принципів банк визначає обліковою політикою.

З огляду на принцип нарахування у системі бухгалтерського обліку нараховані доходи (витрати) відображаються один раз на місяць (якщо програмний продукт дозволяє, то ця операція фіксується щоденно).

За процедурою відображення записів за рахунками рахунки нарахованих доходів - активні і містять інформацію щодо сум доходів, які банк повинен отримати за настання термінів сплати. Відповідно рахунки нарахованих витрат - пасивні й узагальнюють інформацію щодо сум, які підлягають сплаті. Економічний зміст принципу нарахування полягає в тому, що доходи і витрати банку в обліку фіксуються за фактом заробляння доходу чи виникнення зобов'язання, а не за фактом отримання чи сплати грошових коштів.

Рахунки нарахованих доходів (дебет рахунків) кореспондують з рахунками класу 6 «Доходи» (кредит рахунків), а рахунки нарахованих витрат (кредит рахунків) -- з рахунками класу 7 «Витрати» (дебет рахунків). Це означає, що у класі 6 «Доходи» обліковуються як реально отримані доходи, так і суми нараховані, які підлягають отриманню відповідно до строків, передбачених угодами [60, с.56-72].

Нараховані та отримані процентні доходи за кредитами обліковуються на рахунках шостого класу за такими групами: № 600; № 601; № 602; № 603; № 604 (Додаток Д) [68, с.139-140].

З іншого боку, обсяг витрат банків, формують суми фактично сплачених витрат, понесених витрат та суми нарахованих витрат, що підлягають сплаті з огляду на зобов'язання банку. Облік операцій за принципом нарахування здійснюється в межах дії принципу обережності. Мета застосування цього принципу - недопущення переоцінки активів чи доходів, з одного боку, і недопущення фактів переоцінки видатків чи пасивів - з іншого [60, с. 65].

Кредитні операції є одним із джерел доходів комерційних банків. Доходи від цих операцій надходять у вигляді процентів. Базою для процентної політики банків є грошово-кредитна політика держави та вплив на рівень ринкової процента з боку центрального банку, який використовує для цього директивні і не директивні методи [64, с.209].

Директивні:

· обмеження верхнього рівня ставок;

· обмеження різниці між процентами.

Не директивні:

— рівень резервних вимог НБУ;

— обсяг, умови та ціна кредитів, що надаються комерційним банкам;

— нормативи ліквідності банків;

— система оподаткування прибутку банків (Таблиця 2.1) [65, с.298].

Таблиця 2.1

Облік доходів банку за кредитними операціями на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк»

№	Назва рахунків та зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
1.	Нараховані проценти за перший звітній період: Нараховані доходи за короткострокові кредити СГД за внутрішніми торгівельними операціями 2048 Процентні доходи за кредитами СГД за внутрішніми торгівельними операціями 6024		Х Х
2.	Проценти виплачуються позичальником. Сума списується з поточного рахунку позичальника: Поточні рахунки СГД 2600 Нараховані доходи 2048	Х	Х
3.	Нараховані проценти за другий звітній період: Нараховані доходи 2048 Процентні доходи 6024	Х	Х

Процентами або прирівняними до них доходами ; називається будь-яка винагорода за надання коштів та зобов'язання їх надати, а також за прийняття кредитного ризику контрагента, і яка розраховується пропорційно часу та сумі коштів, які є об'єктами кредитної операції [64, с.215].

До процентних доходів відносять проценти за користування банківськими кредитами, проценти за придбаними борговими цінними паперами і прирівняні до процентів комісії (які обраховуються так само, як проценти, тобто пропорційно терміну і сумі активу). Комісійні доходи, подібні за до процентних, підлягають щомісячному відображенню в банківському обліку, незалежно від періодичності розрахунків за ними, зазначеної в угоді з контрагентом.

Розглянемо на прикладах облік операцій з нарахування і стягнення процентів за банківським кредитом та розміщеним в іншому банку міжбанківським депозитом [46, с.365].

Фактори, що впливають на рівень позикового процента, це: середній рівень оплати за залучені ресурси (депозитний процент); витрати банку; об'єкт кредитування; платоспроможність клієнта; характер клієнта; ступінь ризику; рівень ставки податку на прибуток банку; стан попиту на кредит і термін його надання; можливість додаткового залучення кредитних ресурсів; рівень інфляції та ін. [65, с.305].

Види процентних ставок за кредит такі:

· фіксовані - виплати за процентами незмінні протягом усього терміну кредиту;

· плаваючі - ставки за процент коливаються залежно від розвитку ринкових відносин, зміни депозитного процента, попиту та пропозиції на кредитні ресурси і т. д.;

· базові - середня ставка [64, с.209].

Маржа - це частка прибутку в ціні одиниці активів, або різниця ціни розміщення коштів і витрат на їх залучення [93, с.95-115].

1. Процентна маржа (процентний прибуток) банку визначається як різниця між процентними доходами і процентними витратами.

2. Непроцентна маржа (непроцентний прибуток) банку обчислюється як різниця між непроцентними доходами (комісійні доходи, прибуток від торговельних операцій, штрафи отримані і т. ін.) і непроцентними витратами (комісійні витрати, витрати на утримання персоналу, експлуатаційні витрати і т. ін.). Показник непроцентної маржі часто буває від'ємним, оскільки непроцентні витрати, як правило, перевищують непроцентні доходи [40, с.116-157].

Доходи банку від депозитної діяльності обліковуються на рахунках шостого класу за такими групами балансових рахунків: № 600; № 601; № 609; № 610; № 611 (Додаток Д)[68, с.157].

Процентні доходи та прирівняні до них комісійні за кредитами повинні нараховуватися на кожну звітну дату, але не рідше ніж один раз на місяць. Нараховані доходи обліковуються на відповідних рахунках групи, в якій обліковується номінал кредиту.

Банк може нараховувати процентні доходи, використовуючи один з двох методів:

— метод простої процентної ставки, згідно з яким сума всіх майбутніх доходів лінійно розподіляється протягом періоду дії кредитної угоди;

— метод фактичної процентної ставки, згідно з яким береться до уваги фактор часу, в результаті чого абсолютна сума доходу, що нараховується у ближчий період, менша за абсолютну суму доходу, що нараховується в пізніший період.

Як правило, банк отримує доходи за кредитами з поточного рахунку одержувача кредиту або через коррахунок. Існують деякі особливі випадки:

· Отримання процентів за овердрафтом. Як правило, проценти вираховуються методом процентного числа і капіталізуються, тобто сума процентів збільшує загальну суму боргу одержувача кредиту.

· Отримання процентів за операціями врахування векселів та факторингу. Як правило, проценти за цими операціями платяться авансом при видачі кредиту. Вони також можуть бути списані з поточного рахунку позичальника будь-якого дня, визначеного угодою з клієнтом.

· Отримання процентів за кредитами з поступовим погашенням номіналу. За такими угодами (наприклад, фінансовий лізинг) позичальник періодично виплачує деяку суму, яка включає погашення номіналу і проценти. Банк несе ризик несвоєчасної сплати або неодержання процентних доходів за кредитами. У такому разі процентні доходи вважаються простроченими або (за рішенням банку) сумнівними [640, с.210].

Наприклад, нарахування процентних доходів здійснюється за кредитом групи 206 «Кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктами господарювання». Цій процедурі відповідає бухгалтерський запис:

Дебет рахунка 2068 А «Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»;

Кредит рахунка 6026 АП «Процентні доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання» [60, с.56-72].

У разі непогашення заборгованості за нарахованими доходами у терміни, визначені угодами, наступного банківського робочого дня така заборгованість починає обліковуватися як прострочені нараховані доходи:

Дебет рахунка 2069 А «Прострочені нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»

Кредит рахунка 2068 А «Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання» [60, с.66].

У разі визнання заборгованості за нарахованими доходами сумнівною щодо погашення (як правило, несплата перевищує 30 календарних днів), вона починається обліковуватися на рахунках обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами, а саме: 1780 А «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»; 2480 А «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»; 3589 А «Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами».

Отже, облік нарахованих та прострочених нарахованих доходів ведеться у розрізі активів. На момент визнання заборгованості сумнівною втрачається сенс такого обліку. Тому сумнівна заборгованість обліковується тільки за укрупненими групами операцій (міжбанківські, операції з клієнтами, інші операції).

Критерії, строки та порядок визнання заборгованості за нарахованими доходами сумнівною та безнадійною визначаються обліковою політикою банку відповідно до нормативно-правових актів НБУ, складених з урахуванням вимог законодавства України (Таблиця 2.2) [60, с.56-72].

Таблиця 2.2

Облік доходів банку за кредитними операціями на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк»

№	Назва рахунків та зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
1.	А) Кредит на поточні потреби видається готівкою: Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби 2202 Банкомати та монети в касі банку 1001 Б) Оприбутковане строкове зобов'язання: Інші цінності та документи 9819 Контррахунок 9910	Х Х	Х Х
2.	Нараховані проценти в кінці звітного періоду: Нараховані доходи 2208 Процентні доходи 6042	Х	Х

Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату складання балансу, то суми не обов'язково проводити через рахунки нарахованих доходів (витрат), тобто в обліку фіксується запис: Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання», Кредит рахунка 6026 АП «Процентні доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання».

Економічний зміст операції: позичальник сплатив проценти за кредит, наданий на поточні потреби за поточний місяць у цьому самому місяці (Таблиця 2.3) [60, с.69].

Таблиця 2.3

Облік доходів банку за іншими банківськими операціями на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк»

№	Назва рахунків та зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
1.	Нараховані доходи за фінансовим лізингом: Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам 1528 (2078) Процентні доходи за фінансовим лізингом, який наданий іншим банкам 6018 (6028)	Х	Х
2.	Одержано черговий лізинговий платіж (списано з поточного рахунку лізенгоодержувача): Поточні рахунки СГД 2600 або Контррахунок 1200 Фінансовий лізинг, що надається іншим банкам 1525 (2075) Нараховані доходи за кредитами 1528 (2078)	Х Х	Х Х

Організація обліку і контролю розрахункових операцій забезпечує розроблення єдиних правил, методик та процедур обліку і контролю розрахункових операцій

У складі комісій, які банк одержує за надані послуги, виділяють:

· комісії за одноразові послуги;

· комісії за послуги, які надаються протягом періоду, що обумовлений в угоді;

· комісії за послуги з обов'язковим результатом.

Комісії за одноразові послуги. До цього виду комісій відносять комісії за послуги з обміну валют, за видачу готівкових коштів, за видачу поручительства тощо.

Одержання комісії відображається в обліку записом:

Д-т «Поточний рахунок клієнта» або «Каса»;

К-т «Комісійні доходи».

Облік комісії за послуги постійного характеру. До них належать комісії за розрахунково-касове обслуговування, інкасаторські послуги, орендні платежі тощо [46, с.370-371].

Розрахунки без участі готівки здійснюються шляхом використання безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки -- це розрахунки, які проводить банк шляхом перерахування грошових коштів з рахунка платника на рахунок одержувача, а також перерахування банком за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку на рахунки одержувачів коштів. Для здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками, пластиковими картками. Форми безготівкових розрахунків і правила їх здійснення запроваджує Національний банк України. Підприємства можуть застосовувати при здійсненні розрахункових операцій платіжні інструменти у формі:

— платіжні доручення;

— платіжні вимоги-доручення;

— розрахункові чеки;

— акредитиви;

— платіжні вимоги.

При здійсненні розрахунків використовуються розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Розрахункові документи приймаються банком до виконання за наявності підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами поточного рахунка. Прийняття документів від підприємств здійснюється протягом робочого дня. Документи, прийняті в операційний час, відображаються банком у балансі в той самий день. Списання коштів з рахунка платника провадиться тільки за першим примірником розрахункового документа (Таблиця 2.4) [46, с.114-115].

Таблиця 2.4

Облік комісійних доходів банку на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк»

№	Назва рахунків та зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
1.	У банку емітенті : Клієнт одержує платіжну картку «Електронний чек» і сплачує кошти за обслуговування в банківській системі та вартість самої картки А) внесення коштів готівкою: Банкноти і монети в касі банку 1001 Комісійні доходи за операціями з клієнтами 6110 Б) у разі безготівкового розрахунку: Поточні рахунки клієнтів 2620 Комісійні доходи за операціями з клієнтами 6110	Х Х	Х Х

Основну масу доходу від комісійних операцій банки отримують у вигляді комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів. Інші види комісійних доходів становлять незначну частку в загальному обсязі доходів через не розвинутість ринку таких послуг, як трастові, факторингові, лізингові та ін.

До інших видів доходу від комісійних операцій належать: » комісія за надання гарантій та порук;

· плата за акцептні операції банку;

· плата за фінансування капітальних вкладень та інші інвестиційні послуги;

· комісійні за здійснення валютних операцій;

· комісійна винагорода за консалтинговими послугами (Таблиця 2.5) [75, с.403].

Таблиця 2.5

Облік непередбачених доходів банку на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк»

№	Назва рахунків та зміст операцій	Сума
		Д-т	Акт
1.	Виявлені надлишки грошей у результаті ревізії грошового сховища (або при завершенні операційного дня): Банкноти і монети в касі банку 1001 Непередбачувані доходи 6800	Х	Х

Відображення в обліку операцій з розрахунковими чеками здійснюється у такий спосіб:

1. Згідно з заявою клієнта банк депонує зазначену суму на спеціальному рахунку, одержуючи комісійні за послуги:

Д-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності»;

К-т 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» на суму ліміту чекової книжки;

К-т 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» (на суму, визначену за послугу).

Одночасно списується з поза балансу бланк виданої чекової книжки:

Д-т 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95 - 98»;

К-т 9821 «Бланки суворої звітності» (Таблиця 2.6) [46, с.124].

Схема документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті наведена нижче (Рис. 2.2).

Рис. 2.2. Схема документообігу при розрахунках покритими акредитивами [46, с.128]:

1 -- покупець-платник передає до свого банку заяву на відкриття акредитива;

2 -- банк депонує кошти на рахунку 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами», бухгалтерським проведенням:

Д-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності»;

К-т 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», рахунок «Розрахунки акредитивами» (на суму заявленого акредитива);

3 -- банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива;

4 -- банк постачальника, після одержання повідомлення, інформує постачальника про відкриття акредитива, який обліковує на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до сплати» (на балансових рахунках жодних записів не здійснюють, бо гроші не надійшли);

5 -- постачальник відвантажує товар покупцеві;

6 -- постачальник передає товарно-транспортні накладні та розрахункові документи своєму банку для одержання платежу;

7 -- банк постачальника, одержавши зазначені документи, перевіряє їх та звіряє з умовами реалізації акредитива;

8 -- банк постачальника надсилає документи спецзв'язком до банку-емітента;

9 -- банк-емітент після перевірки сплачує надіслані документи та сповіщає про платіж банк-контрагент:

Д-т 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», рахунок «Розрахунки акредитивами»;

К-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України»;

10 -- банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника:

Д-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України»;

К-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності»

К-т 9802 «Акредитиви до сплати»

Таблиця 2.6

Облік доходів банку за розрахунково-касове обслуговування на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк» [10]

№	Назва рахунків та зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
1.	У банку кореспонденті: А)Вексель надходить у банк-кореспондент: Документи і цінності, прийняті на інкасо 9830 Контррахунок 9910 Б) Після пред'явлення векселя платнику або наявності акцепта: Поточні рахунки СГД 2600 Контррахунок в НБУ 1200 Доходи від розрахунково-касового обслуговування 6110 В) Вексель повертається платнику: Контррахунок 9910 Документи і цінності, прийняті на інкасо 9830	Х Х Х	Х Х Х Х
2.	Після надходження коштів за векселем від банку-кореспондента: А) Коррахунок у НБУ 1200 Поточні рахунки СГД 2600 Доходи від розрахунково-касового обслуговування 6110 Б) Контррахунок 9910 Документи та цінності, відіслані на інкасо 9831	Х Х	Х Х Х

2.2 Облік доходів від валютних операцій, операцій з цінними паперами та банківськими металами

Організація обліку і контролю операцій банку з цінними паперами забезпечує узгоджений, єдиний порядок здійснення обліку, технології відображення, збору, обробки облікової інформації, контролю та складання звітності про діяльність банку з цінними паперами.

Результат від торговельних операцій відображається на активно-пасивних рахунках.

Розглянемо відображення в обліку результатів від торговельних операцій на прикладі торгівлі цінними паперами (акціями, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо). Прибуток чи збиток від реалізації цінних паперів відображається на рахунку № 6393 «Результат від продажу цінних паперів з портфеля банку на продаж» [46, с.371].

На процентні доходи банку за операціями з борговими цінними паперами, придбаними банком, впливають власне проценти (за фіксованою або плаваючою процентною ставкою), а також амортизація дисконту чи премії.

Дисконт -- це різниця між номіналом цінних паперів і ціною придбання, якщо остання нижча номіналу. Сума дисконту у разі купівлі цінних паперів ураховується як елемент ціни придбання на рахунку «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами». Фактично банк одержує суму дисконту при погашенні облігацій.

Премія -- це перевищення ринкової вартості (вартості придбання) цінного папера над його номінальною вартістю без урахування нарахованих на момент придбання процентів (купона).

Реалізація принципів нарахування і відповідності за операціями з борговими цінними паперами в портфелі банку потребує щомісячного відображення в обліку:

1. Нарахованих процентів.

2. Амортизації дисконту чи премії.

Амортизація дисконту збільшує процентний дохід, а амортизація премії зменшує процентний дохід за операціями з борговими цінними паперами в портфелі банку. Для розрахунку амортизації дисконту чи премії на практиці використовується метод ефективної ставки процента. У наведених прикладах застосовано з навчальною метою простіший - прямолінійний метод амортизації дисконту (премії) за борговими цінними паперами [46, с.367-368].

Важливе значення для зростання дохідності банків має інвестиційний портфель цінних паперів банку. Обсяги доходу з цього джерела залежать від розміру й структури інвестиційного портфеля, а також дохідності різних видів цінних паперів [75].

Винагорода, отримана банком за операціями з цінними паперами, є доходом установ банку, що проводили відповідні операції [68, с.184].

Таблиця 2.7

Облік доходів банку на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк»

№	Назва рахунків та зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
1.	Нарахована амортизація дисконту за борговими цінними паперами на продаж Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж 3116 Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на продаж 6052	Х	Х
2.	Нарахована амортизація премії за борговими цінними паперами на інвестиції Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції 6053 Неамортизована премія за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж 3117	Х	Х
3.	Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж 3118 Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на продаж 6052	Х	Х
4.	Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестицій 3218 Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції 6053	Х	Х

При реалізації акцій, що були в портфелі банку на продаж, реалізований прибуток чи збиток (різниця між ціною реалізації та балансовою вартістю) відображається в банку-продавця за окремим аналітичним рахунком балансового рахунку №6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж»

Якщо дивіденди оголошені в одному році, а сплачуються у наступному, то дивіденди обліковуються інвестором на дату оголошення на балансовому рахунку № 3578 «Інші нараховані доходи», який закривається після отримання дивідендів. У разі, якщо асоційована компанія має збиток, то його необхідно відобразити в бухгалтерському обліку за рахунком № 7399 «Інші банківські операційні витрати» [68, с.181].

Дивіденди, що були оголошені за акціями в період, коли вони були в портфелі цінних паперів на продаж, обліковуються за рахунками: № 3108 «Нараховані доходи за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж:» та № 6300 «Дивідендний дохід за акціями».

Нарахування та облік доходів за цінними паперами здійснюється відповідно до принципу нарахування [65, с.359].

Нараховані доходи від операцій з цінними паперами обліковуються за рахунками відповідних груп обліку цінних паперів.

Організація обліку процентних доходів за рахунками 6-го класу може здійснюватися як за видами цінних паперів, так і за емітентами залежно від побудови внутрішнього плану аналітичних рахунків за групою № 605 «Процентні доходи за цінними паперами».

Облік процентних витрат здійснюється за власними борговими зобов'язаннями банку за рахунками групи № 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу».

Комісійні доходи від операцій з цінними паперами обліковуються за такими балансовими рахунками:

№ 6103 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків»;

№ 6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів».

Сума комісійних, сплачених при придбанні боргових цінних паперів, відноситься на витрати на момент їх придбання та відображається за балансовим рахунком № 7103 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами».

Отриманий прибуток від реалізації цінних паперів та отриманий результат від операції з переведення цінних паперів з одного портфеля в інший відображається за рахунком № 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами» [68, с.184-185].

Операція репо - це операція з цінними паперами, яка складається з двох частин і при якій укладається одна генеральна угода між учасниками ринку про продаж-купівлю на певний строк із зобов'язанням зворотного продажу-купівлі у визначений термін на вимогу однієї зі сторін за заздалегідь обумовленою ціною. Перша частина цієї операції - пряме репо, передбачає купівлю цінних паперів одним контрагентом в іншого, із зобов'язанням продавця викупити ці ж цінні папери у визначений термін за іншою ціною.

Різниця між цінами продажу і зворотного викупу є процентним доходом для того, хто купує цінні папери при прямому репо. Ціна зворотного викупу складається з початкової ціни цінних паперів і процентів, що встановлені для даної операції.

Процентний дохід, що отримують від операцій репо, визначається за формулою:

Процентний дохід = Сума коштів, використана для операції репо •

Ставка репо • (Термін операції / (365•100)) (2.1)

Друга частина - зворотне репо - дзеркальне відображення прямого репо, але з позиції контрагента, що купує цінні папери в першій частині операції [64, с.387-388].

Обліковуються процентні доходи на рахунках:

6002 Процентні доходи за коштами, наданими Національному банку України за операціями репо

6015 Процентні доходи за коштами, наданими банкам за операціями репо

6021 Процентні доходи за коштами, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо [64, с.395].

Банки можуть купувати боргові цінні папери на дату їх випуску або після цієї дати протягом строку їх дії. Цінні папери можуть бути придбані за номіналом, з надбавкою (премією) або знижкою (дисконтом) залежно від того, яке співвідношення фактично склалося між офіційно встановленою і ринковою ставками процентів за цими цінними паперами. Якщо ринкова ставка вища, аніж офіційно встановлена, то цінні папери продаються з дисконтом, і навпаки: якщо ринкова ставка процентів нижча, ніж офіційно встановлена, то з премією.

Щомісяця протягом періоду перебування боргових цінних паперів у портфелі банку на продаж та інвестиції необхідно здійснювати амортизацію дисконту або премії з віднесенням нарахованих сум на збільшення чи зменшення процентних доходів (рахунки: № 6052 «Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на продаж», № 6053 «Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції»). Сума амортизації дисконту збільшує процентний дохід. Сума амортизації премії зменшує процентний дохід.

Наприкінці місяця за борговими цінними паперами також необхідно здійснювати нарахування процентного доходу.

Сплачений накопичений процент обліковується за рахунками № 3118 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж» або № 3218 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції»

Результат від торгівлі борговими цінними паперами на продаж відображається за рахунком № 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» [65, с.363-364].

Комерційні банки можуть проводити валютні операції лише після отримання від НБУ Генеральної ліцензії. Тому ліцензію можуть отримувати банки, які є юридичними особами, існують та здійснюють свої операції на території України не менше одного року, з розміром статутного капіталу та власних коштів, які встановлює НБУ.

Переоцінка валютних статей балансу здійснюється при зміні офіційного курсу іноземної валюти за правилами:

— монетарні активи та зобов'язання в інвалюті повинні переоцінюватися при зміні валютного курсу;

— переоцінка проводиться на суму різниці у валютних курсах;

— дохід або збиток від переоцінки повинен показуватися у Звіті про прибутки і збитки і, таким чином, впливати на капітал [13].

При зміні курсу валюти в бік зменшення гривневого еквівалента проведення складаються навпаки. При закритій валютній позиції підсумок переоцінки дорівнює нулю. При відкритій валютній позиції банк перебуває в зоні ризику [64, с.416-423].

Пункт обміну іноземних валют уповноваженого банку є структурним підрозділом його касового відділу.

Обмінні пункти обладнуються стендами (табло), встановленими в доступному місці, де міститься необхідна інформація і вказуються курси купівлі-продажу готівкової іноземної валюти. Офіційне розпорядження про встановлені курси, офіційний курс НБУ, тарифи комісійних винагород отримують пункти від уповноваженого банку [65, с.454].

При здійсненні конверсійних операцій касир операційної каси чи обмінного пункту уповноваженого банку оформляє реєстр конверсії іноземної валюти і видає фізичній особі - резидентові чи нерезидентові перший примірник квитанції ф. № 377-А.

Комісійну винагороду (сума комісійних не повинна перевищувати двох відсотків від суми іноземної валюти, що подається до конверсії) за конверсійні операції з готівковою інвалютою уповноважені банки можуть одержувати як у національній, так і в іноземній валютах.

Сума комісійних в іноземній валюті, що подавалась до конверсії, зазначається у квитанції окремо.

Комісійна винагорода за ці операції також встановлюється не більше двох відсотків від суми інвалюти, стягується в іноземній або в національній валюті [64, с.449-450].

2.3 Особливості аналізу доходів банку

Якими важливими для банку не були б цілі та пріоритети, реалізовані у процесах комплексного управління активами і пасивами, банк є підприємницькою структурою, тому його головна мета - отримання доходу та прибутковість діяльності.

Доходи комерційного банку -- це зростання економічних вигід протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банківського продукту та іншої діяльності банку у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань.

Центральне місце в аналізі фінансових результатів банку належить вивченню обсягу та якості отримуваних ним доходів, оскільки вони являють собою головний фактор формування прибутку. Основною метою аналізу доходів комерційного банку є виявлення потенційних резервів зростання дохідності банківської діяльності.

Систему аналізу доходу банку слід розглядати як сукупність елементів, які знаходяться в постійній взаємодії. До них належать суб'єкти, об'єкт, методи, завдання аналізу, а також підсистема його забезпечення (Рис. 2.3).

Рис.2.3. Система аналізу доходів банку

Здійснюючи аналіз доходів, необхідно визначити такі завдання:

· вивчити динаміку і структуру доходів за напрямами та постатейно;

· оцінити виконання фінансового плану за доходами;

· оцінити рівень доходів на одну гривню, розміщених в активи коштів;

· здійснити факторний аналіз та виявити резерви збільшення дохідності банку;

· забезпечити ефективне управління доходом з метою зростання прибутковості банківської діяльності.

Завдання визначають об'єкт аналізу, який за допомогою певних методик розкривається відповідними суб'єктами, а саме тими відділами та службами банку, які безпосередньо займаються аналітичною роботою. Зокрема, це можуть бути інформаційно-аналітичні підрозділи банку та посади економістів-аналітиків.

Об'єктом аналізу виступають доходи банку.

Говорячи про методику аналізу доходів банку слід відмити, що існує дуже багато показників, розрахунок яких дозволить вирішити ті чи інші завдання, поставлені перед суб'єктами аналізу. Також існує декілька підходів щодо порядку аналізу доходів.

Зокрема, відповідно до методики, розробленої Пановою Г. С., аналіз доходів банку слід почати з розрахунку загальної суми усіх доходів банку, отриманих за період, з наступним поділом на види доходів, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій [79, с.430].

Інші дослідники пропонують починати аналіз доходів комерційного банку з оцінки виконання плану і змін у структурі валового доходу через зіставлення даних за звітний період з плановими даними, а також фактичними даними за відповідний період минулого року. Аналіз структури доходів передбачає також визначення частки відповідних груп доходів у загальній їх сумі [67, с. 130-135].

Структурний аналіз доходу банку передбачає попереднє його групування за джерелами утворення.

Аналізуючи доходи банку їх можна класифікувати відповідно до цілей його проведення (Додаток Е).

Загальний аналіз доходів банку ґрунтується на використанні методик вертикального та горизонтального аналізу, які дають змогу оцінити структуру доходів та визначити динаміку доходу в цілому і за кожною його складовою.

Аналіз динаміки доходів банку проводиться за допомогою стандартних показників: абсолютного зростання, темпу зростання та темпу приросту.

Структурний аналіз доходів банку здійснюють задля визначення частки кожного виду доходів і тенденцій його зміни. Завданням структурного аналізу є:

- виявлення основного фактора доходності банку;

- дослідження цільового ринку банківських послуг, які віповідають основному фактору дохідності, і вивчення можливостей збереження цього джерела доходу в майбутньому;

- визначення ступеня стабільності доходу.

Аналіз структури доходів дає можливість оцінити ефективність окремих видів діяльності банку. Цей аналіз потрібно починати з визначення частки відповідних груп у загальному обсязі отриманих доходів. Питома вага операційних доходів повинна наближатись до 100%, а темп приросту порівняно з попереднім періодом має бути ритмічним. У разі зменшення приросту операційних доходів загальне збільшення доходу може бути досягнуто за рахунок не операційних доходів. Якщо виникає така тенденція -- зростання доходів від побічної діяльності, то банку потрібно звернути на неї особливу увагу. Виникнення такої тенденції свідчить про погіршення управління активними операціями банку або про погіршення кон'юнктури ринку кредитних послуг.

Для зростання дохідності банку необхідно безперервно здійснювати аналіз його доходів, який розкриває причини їх змін та дає змогу виявити резерви зростання прибутковості банківської діяльності.

Банківські доходи можуть бути диверсифікованими за такими ознаками:

— за порядком отримання (процентні, непроцентні тощо);

— за джерелами отримання (підприємницькі структури, населення, біржі);

— за частотою отримання (стандартні, невизначені);

— за строками отримання (інвестиційний часовий ефект) [45, с.348-374].

Аналіз доходів банку за статтями дозволяє вирішити такі завдання:

· Оцінити загальний рівень доходів у банку.

· Вивчити склад, структуру і динаміку доходів та побудувати прогноз їх надходжень за статтями.

· Деталізувати вивчення динаміки доходів за видами діяльності установи і виявити вплив факторів на зміну їх обсягу.

· Провести порівняльний аналіз дохідності між банками, що працюють у подібних економічних умовах.

Для інформаційного забезпечення аналізу доходів банку можна використовувати всі види директивної, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової та методичної інформації. Але базовою інформацією для фінансового аналізу є дані звіту про фінансові результати, який відображає величину дохідних статей, згрупованих за їх характером та основними напрямами; балансу (з примітками), який розкриває наявність та напрями розміщення фінансових ресурсів банку на фіксований момент часу; фінансового плану, або бізнес-плану, комерційного банку щодо очікуваних доходів і витрат періоду, який аналізується.

Джерела інформації:

1. Примітки до 6-го класу "Доходи", а саме:

1.1. Примітка 2. Чистий відсотковий дохід.

1.2. Примітка 3. Дивідендний дохід.

1.3. Примітка 4. Чистий торговельний дохід.

1.4. Примітка 9. Непередбачені доходи.

1.5. Примітка 10. Розрахунок чистого та скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію.

1.6. Примітка 18. Нараховані доходи до отримання.

Балансові рахунки 6-го класу.

Кошторис доходів.

Оперативна звітність відділень банку.

Баланс операційного дня [93, с.95-115].

Загальний обсяг доходів аналізують не тільки за статтями у динаміці та відносно кошторису їх надходження, але також шляхом вивчення внеску структурних підрозділів і функціональних служб у їх загальну масу. З метою порівняльності результатів часто оцінку отриманих доходів вивчають за такими показниками: доходи на одну гривню сумарних активів; доходи на одного штатного працівника; доходи на одну гривню заробітної плати персоналу банку [93, с.99].

Доцільно використовувати для аналізу доходів і витрат такі відносні показники:

— коефіцієнти розподілу, що визначають, яку частину від групи абсолютних показників становить той чи інший абсолютний показник фінансового стану;

— коефіцієнти кореляції, які визначають відношення між різними по суті абсолютними показниками фінансового стану або їх лінійними комбінаціями, що мають різну економічну значимість.

Сукупність таких прийомів аналізу дає змогу здійснити кількісне та якісне оцінювання доходів і витрат банку [45, с.348-374].

Для оцінювання ефективності банківської діяльності передбачається перегрупування дохідних статей звіту про фінансові результати банку відповідно до типових напрямів доходів: розрізняють процентні доходи, основним джерелом яких є продуктивні активи, та непроцентні доходи банку, що містять комісійні, торговельні, інші операційні та непередбачені доходи. Попередній аналіз здійснюється за цими напрямами доходів. Схема розрахунків:

Д = Дп + Дн, (2.2)

де Д -- загальна сума доходів банку;

Дп -- процентні доходи;

Дн -- непроцентні доходи.

Значення кожного напряму доходів у формуванні сукупного доходу банку оцінюється через визначення відповідної частки у загальному обсязі, а в динаміці сума абсолютних відхилень дорівнюватиме загальному збільшенню доходу:

?Д = ?Дп + ?Дн , (2.3)

де ?Д, ?Дп , ?Дн -- зміна загальної суми доходів, процентних та непроцентних доходів відповідно.

Загальний аналіз доходів пропонується починати з розгляду їх динаміки і структури, оцінка яких передбачає ряд таких розрахунків:

* оцінюється вплив зміни величини кожного виду доходів на темп приросту результативного показника, тобто можна розрахувати, на скільки процентів відносно базового рівня змінився загальний обсяг доходу під впливом конкретного виду доходу, що розраховується за формулою:

?Ді : ?Д • 100%, (2.4)

де ?Ді -- зміна окремого виду доходів;

До -- загальний обсяг доходу у базовому періоді.

Відповідно до розглянутої моделі може бути використана така система:

?Д : До = ?Дп: До + ?Дн: До, (2.5)

Тільки структура сукупного доходу банку у базовому періоді пояснює невідповідність між темпами зростання окремих видів доходів та рівнем впливу цих змін на темпи зростання загальної величини доходів (Додаток Ж, З, И).

Загальна оцінка доходів банку на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк» за їх напрямами, як це передбачено у звіті про фінансові результати, здійснюється за допомогою аналітичної (Додаток И-1). Дані додатку И-1 свідчать про те, що загальні доходи банку збільшилися на 3834537 тис. грн., або на 20,7013 %, за період, який аналізується. Загальне збільшення доходів супроводжувалося зростанням більшості його складових.

Отже, можна зробити висновок, що загальна оцінка доходів банку позитивна, але уточнені дані мають ґрунтуватися на аналізі окремих статей доходів та вивченні причин, що зумовили відповідні зміни. [45, с.348-374].

У свою чергу, при аналізі структури операційного доходу позитивною вважається тенденція збільшення питомої ваги процентних доходів (Додаток К). Збільшення частки комісійних доходів може свідчити або про зростання кількості клієнтів, що обслуговуються в банку, або про подорожчання банківських послуг (збільшення тарифів) (Додаток Л). Аналіз зазначеного питання можна здійснити також за допомогою коефіцієнта залежності банку від непроцентних доходів.

Цей показник розраховується за такою формулою:

Комісійний дохід до загальних активів = Комісійний дохід

Середні загальні активи, (2.6)

Наведений показник аналізується в динаміці. Його збільшення може свідчити про рівень диверсифікації у платні фінансові послуги чи намагання досягти спекулятивного прибутку [52, с.105-109].

З метою поглиблення оцінки надходження доходів аналізують фактори внутрішнього та зовнішнього середовища, що позначилися на очікуваних обсягах їх надходжень. До зовнішніх факторів належать:

стан і кон'юнктура ринку банківських послуг і капіталів та попиту на них;

економічна, демографічна і політична ситуація в державі та ін.

До внутрішніх факторів, що залежать від діяльності банку, належать: розвиток мережі установ та асортимент банківських послуг; масштаби діяльності; цінова політика банку; управління персоналом та ін. [93, с.95-115].

Визначальну частку в загальній сумі доходів займають процентні доходи, тому на них звертають основну увагу у процесі аналізу.

На величину процентних доходів впливають два чинники:

зміна обсягу та структури наданих кредитів;

зміна рівня середньої процентної ставки.

Факторний аналіз здійснюється за допомогою прийомів елімінування. Трифакторна модель доходу від кредитних операцій може бути представлена так:

Процентний дохід = Кількість кредитних договорів • Середня сума одного кредиту • Середня процентна ставка за кредитами (2.7)

Динаміку дохідних статей аналізують шляхом порівняння з попереднім періодом або плановими показниками [52, с.105-109].

Аналізуючи економічна діяльність на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк» в 2011 році, згідно з загальною оцінкою експертів, мала позитивний тренд завдяки ретельно розробленій на основі високо якісного аналізу та прогнозування Стратегії банку.

Активи та зобов'язання на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк» на кінець 2011 фінансового року мають наступне співвідношення і показані за допомогою (Рис. 2.4).



Рис.2.4. Співвідношення активів та зобов'язання на кінець 2011р

За минулий рік Активи (Додаток М) ПАТ КБ «Приватбанк» зросли на 31 681 251 тис. грн. і станом на 31 грудня 2011 року становлять 145 118 473 тис. грн. через наступну динаміку:

«Кредити та заборгованість клієнтів», порівняно з даними станом на 31.12.2010 року збільшилися на 15 406 903 тис. грн., і складають 100 792 210 тис. грн. Значно зросли «Кошти в інших банках» і на кінець року вони становлять 3 616 684 тис грн.

Зобов'язання (Додаток М) ПАТ КБ «Приватбанк» на кінець дня 31.12.2011 року складають 128 371 494 тис грн. за рахунок наступних змін:

«Кошти банків» у минулому році зменшилися на 31% і становлять 10 104 288 тис грн. Спостерігалося збільшення «Коштів клієнтів» на 22% і на кінець року вони дорівнюють 91 841 753 тис грн.

Власний капітал (Додаток М) ПАТ КБ «Приватбанк» під кінець року зріс на 4 867 011 тис грн. і складає 16 746 979 тис грн. за рахунок збільшення «Статутного капіталу» банку на 4 704 679 тис грн. у порівнянні з попереднім роком.

Економічне середовище в минулому 2011 році було відзначене загальним відтоком депозитів та збитками в банківській системі України. Значною мірою це сталося за рахунок корпоративного сектора, який впав на 5,2% (8,9 млрд. грн.). За результатами роботи перших 11 місяців 2011 р. банківська система України показала від'ємне сальдо у сумі 4,8 млрд. грн.

Крім того, протягом 2011 року спостерігався спад споживчих настроїв та погіршення економічного стану громадян України.

При таких умовах за результатами минулого року журнал «Global Finance», в рамках всесвітнього конкурсу кращих банків на ринках Центральної та Східної Європи, що розвиваються, визнав ПАТ КБ «Приватбанк» «Кращим банком України 2011». Критеріями вибору переможця були зростання активів банку, прибутковість, рівень обслуговування клієнтів, конкурентні ціни та інноваційні продукції [94].

На сьогодні основними конкурентами ПАТ КБ «Приватбанк» є універсальні банки, як вітчизняні, так і дочірні структури європейських і російських банків, що функціонують на території України: «Райффайзен банк Аваль», «Укрсоцбанк», «ВТБ банк», «УкрСиббанк», «ОТП банк», «Форум», «Ощадбанк» і «Укрексімбанк». Щодо нових конкурентів, то в 2012 р. планується введення в групу найбільших банків «Дельта банк» та «ДБ Ощадбанку Росії». (Додаток Н)

2.4 Аналіз структури та динаміки доходів на прикладі ПАТ «Приватбанк»

Аналітичні дослідження консолідованої звітності банку охоплюють окрім вивчення характеру і змін в управлінні активами, зобов'язаннями і капіталом генеруючої ролі балансу в доходах і витратах банку. В результаті кабінетні спостереження фокусуються на вивченні:

· динаміки і структури доходів;

· динаміки і структури процентних відсотків, операційних та інших управлінських витрат;

· маржинального доходу, фінансового «тягаря» банку;

· загальної ефективності за методикою Дюпона;

· капіталоутворення в банку.

Основними документами інформаційного забезпечення фінансового аналізу є бухгалтерський баланс, який розкриває фінансове становище банку на фіксований момент часу, і звіт про прибутки і збитки, який відбиває величину отриманих доходів і понесених витрат, втрат та збитків за визначений період часу. Між основними статтями бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати спостерігається чіткий взаємозв'язок. Він проявляється у тому, що активи балансу генерують основну частину операційних доходів, а пасиви - основну частину операційних витрат [89, с.147-168].

Акціонери ПАТ КБ «Приватбанк» затвердили консолідовану звітність банку за 2011 рік, яка свідчить про стійкість його фінансових показників і лідируючих позиціях на ринку.

Звітність за 2011 рік дає достовірне уявлення про фінансовий ПАТ КБ «Приватбанк» та його дочірніх банків і підприємств, про фінансові результати його діяльності, рух грошових коштів в звітному році.

Також акціонери банку відзначили, що загальна оцінка діяльності консолідованої групи в 2011 році має позитивну тенденцію, конкурентна позиція ПАТ КБ «Приватбанк» на ринку банківських послуг залишається міцною і стабільною.

За підсумками роботи в 2011 році чисті активи ПАТ КБ «Приватбанк» виросли на 31,68 млрд. грн. до 145,118 млрд. Чистий прибуток Приватбанку за підсумками 2011 року склала рекордний для української банківської системи показник 1 425 000 000 грн.

Розглянемо динаміку і структуру доходів банку ПАТ КБ «Приватбанк» за даними табл. 2.8, табл. 2.9. Можна проаналізувати таблиці, зробити аналітичні висновки, таким чином:

— 76,84% загальних доходів банку на 01.01.2011р припадає на процентний дохід від операцій. Найбільш прибутковими, як і в попередні роки, були операції з кредитування клієнтів в національній та іноземній валютах. Також високою є питома вага комісійного доходу від розрахунково-касового обслуговування клієнтів - 18,14% загальних доходів банку;

— 75,08% загальних доходів групи на 01.01.2012р припадає на процентний дохід від операцій. Найбільш прибутковими, як і в попередні роки, були операції з кредитування клієнтів в національній та іноземній валютах. Також високою є питома вага комісійного доходу від розрахунково-касового обслуговування клієнтів - 20,18% загальних доходів групи [99].

Таблиця 2.8

Результати від банківських та інших операцій на 01.01.2011р.

Стаття доходів	Усього, тис. грн.	% в загальному обсязі
Процентні доходи	14 232 444	76,84
Комісійні доходи	3 360 171	18,14
Торговельний дохід	443 316	2,39
Дохід від участі в капіталі	0	0
Інші доходи	487 277	2,63

Рис. 2.5. Аналіз структури статей доходу ПАТ КБ «Приватбанк» на 01.01.2011 р., %

Таблиця 2.9

Результати від банківських та інших операцій на 01.01.2012 р.

Стаття доходів	Усього, тис. грн.	% в загальному обсязі
Процентні доходи	16 786 915	75,08
Комісійні доходи	4 513 887	20,19
Торговельний дохід	472 088	2,11
Дохід від участі в капіталі	0	0
Інші доходи	584 855	2,62

Рис. 2.6. Аналіз структури статей доходу ПАТ КБ «Приватбанк» на 01.01.2012 р., %

Отже, можна зробити висновок, що загальна оцінка доходів банку позитивна, але уточнені дані мають ґрунтуватися на аналізі окремих статей доходів та вивченні причин, що зумовили відповідні зміни, даний комерційний банк активізував роботу щодо одержання процентних доходів через оптимізацію свого кредитного портфеля, але водночас він не приділяв належної уваги розвитку банківських послуг, які могли б приносити доходи.

Збільшення надійності банку залежить від того, у який спосіб диверсифікована структура напрямів його доходів. Банкам рекомендується розширювати спектр платних послуг клієнтам -- брокерські, довірчі, надання консультативної допомоги тощо. Створюючи дохід від надання послуг, комерційні банки значно збільшують свій прибуток. Але стійка тенденція до значних темпів зростання таких доходів може свідчити про погіршення управління активними операціями банку. [45, с.348-374].

Можливості комерційного банку збільшувати процентні доходи в умовах зростання інфляції обмежуються, тому зростає значення непроцентних доходів. Крім того, банки активно використовують такі джерела отримання доходів, як: