Нові підходи до управління активів і пасивів банків в умовах нестабільної економічної ситуації в Україні

Тому доцільніше не втрачати можливості нарощувати об'єм кредитних операцій і за рахунок тих клієнтів, яким властивий кредитний ризик. Саме їм властива найбільша прибутковість в порівнянні із слаборизиковими. Зв'язок між прибутковістю операцій банку і його ризиком в спрощеному варіанті можна виразити прямолінійною залежністю.

Беручи до уваги існування пропорційної залежності між величиною ризику і прибутковістю кредитних операцій, кожен банк в центр кредитної політики повинен ставити забезпечення збалансованості між ризиковістю і обережністю. Дуже великий (не виправданий ризик) підсилює падіння прибутковості банку унаслідок не повернення боргів або ж невиплати відсотків за кредити, а завищена обережність знову таки не дає можливості використовувати певну кількість прибуткових можливостей.

Ризик ніколи не може дорівнювати нулю, але банк все-таки повинен визначити його об'ємні характеристики. Головне не перевищити величину ризику, після якої вже з'являється небезпека тільки зазнати збитки.

Схожі проблеми виникають в багатьох країнах Західної Європи.

До основних завдань ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» у сфері кредитної політики повинно відноситися не тільки підвищення своєї прибутковості від кредитних операцій, але і зменшення витрат клієнтів. Інтереси клієнтів банк, на мою думку, повинен ставити на перше місце. Від того, як банк відноситься до клієнта, багато в чому залежатиме його подальша репутація.

Необхідно зупинитися також на проблемі, пов'язаній з проведенням незалежної експертної оцінки.

Клієнт звертається в ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» з проханням про видачу кредиту. Банк, провівши певну роботу з клієнтом, вивчивши його фінансовий стан, вимагає від клієнта оцінку заставного майна під кредит. Оцінку нерухомого майна здійснює незалежний експерт. Витрати, пов'язані з проведенням цієї оцінки, повністю покладені на плечі клієнта-позичальника. Банк не одержує ніякого доходу, а тільки претензії з боку свого клієнта. На мою думку, банку, прагнучому скоротити витрати своїх клієнтів і тим самим привернути їх якомога більше, необхідно мати в своєму складі свого експерта. Для цього ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» повинен навчити свого працівника, який, одержавши сертифікат, зможе робити незалежну експертну оцінку. Це скоротить витрати клієнта.

Одним з основних джерел ресурсної бази ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» є залишки на поточних рахунках клієнтів. Враховуючи, що клієнт може мати декілька поточних рахунків в різних банках, відбувається розпилювання грошових потоків. Пониження процентної ставки за кредит за умови перекладу всіх грошових потоків в банк - кредитор, дасть можливість ПриватБанку заповнити втрату процентних доходів за рахунок приросту ресурсів.

Електронні розрахунки за допомогою Інтернету підвищують оперативність обслуговування клієнтів, покращують контроль за рухом засобів і прискорюють розрахунки. Крім того, банківські послуги в електронному вигляді стають доступними в якій завгодно година впродовж всього дня, а банк дістає можливість стежити за поведінкою клієнта в мережі і проводити на цій підставі маркетингові дослідження.

Здійснення клієнтських розрахунків через Інтернет також дає можливість банку зменшити кількість операціоністів і скоротити штат працівників. Використання глобальної мережі Інтернет в порівнянні з іншими системами електронних розрахунків привабливіше для користувачів, оскільки воно не вимагає дорогого спеціалізованого програмного забезпечення, як в системах «клієнт - банк», яке необхідно постійно розвивати і удосконалювати.

Для розрахунків в Інтернеті використовується дуже поширене стандартне клієнтське програмне забезпечення, і часто безкоштовне. Для банку актуальна тільки підтримка свого WEB - сервера і забезпечення заходів безпеки сеансів електронного зв'язку з своїми клієнтами.

В Україні, де розширення Інтернету поки що не значне, банківське обслуговування в мережі не може розглядатися як поточна діяльність. Але слід зазначити, що потенціал української банківської системи, яка за короткий час розробила і упровадила найбільш бездоганну серед країн СНД і деяких країн світу СЕП, вельми великий.

В даний час в Україні йде жорстка боротьба серед банків за своїх клієнтів. І тому в існуючих умовах для того, щоб не вийти з цієї конкурентної боротьби програвши, ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» необхідно проводити гнучку кредитну і процентну політику, в максимально короткі терміни розглядати заявки клієнтів на отримання кредиту.

Тільки проводячи політику жорсткої конкуренції, ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» може вижити і продовжити розвиватися.



3.3 Рекомендації з вдосконаленням нормативно-правової бази управління активами і пасивами банків України

Необхідність поглиблення реформ у банківській сфері України зумовлена цілою низкою об'єктивних причин.

Зміцнення банківської системи України та підвищення її стійкості як щодо внутрішніх, так i зовнішніх негараздів - питання вкрай актуальне. З гляду на це уряд України повинен вжити низку заходів, спрямованих на оздоровлення проблемних банків.

Метою збереження позитивної економічної динаміки, забезпечення подальшого розвитку банківського сектору та недопущення дій, які можуть дестабілізувати банківську систему, необхідно передусім внести зміни до Закону « Про банки i банківську діяльність», що стосуються:

вдосконалення практики корпоративного управління, зокрема, посилити вимоги щодо оцінки ефективності роботи спостережних рад i служб внутрішнього аудиту ;

удосконалення процедури розгляду ділової репутації, освіти, стажу роботи керівників банку i його структурних підрозділів при призначенні на посаду та в процесі здійснення ними функцій ;

надання більших повноважень Національному банку щодо визначення власників банків - фізичних ociб та походження джерел коштів, спрямованих на придбання акцій (часток) банків;

спрощення процедур ліцензування з одночасним підвищенням вимог щодо виконання операцій та визначення підстав для відкликання банківської ліцензії;

скасування заборони щодо надання безпроцентних кредитів;

уведення норми щодо визначення кредитної угоди недійсною за наявності документального підтвердження факту отримання кредиту позичальником;

отримання працівниками служби банківського нагляду інформації під час перевірок банків від ycix керівників, у тому числі i ради банку, що перевіряється;

розширення переліку подій, які підлягають повідомленню службі банківського нагляду.

Станом на 01.01.2012 р. зi 189 діючих банків України 134 - відкриті у формі акціонерного товариства. Постає питання - на яких біржах можна купити їхні акції? I як можна їхній капітал облікувати за номіналом, вважаючи, що це справедлива оцінка, яка відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

Серйозне стурбування викликав відставання темпів приросту капіталу від приросту активів банку. За словами директора Центру наукових досліджень НБУ: "Важко назвати нормальною ситуацію, коли обсяги депозитів зростають у 1,5-2 рази, а капітал за цей же час - усього на 10-20%. Якщо такий розрив зберігатиметься ще декілька років, то рано чи пізно це призведе до вибуху i невідповідності. Я переконаний, що ця невідповідність є вже сьогодні - не відповідають між розмірами банківського сектору та потребами економіки.". Дану ситуацію ми можемо спостерігати сьогодні.

Але, як зазначив, головний спеціаліст Центру наукових досліджень НБУ, навіть якби темпи приросту капіталу банків України були адекватними зростанню банківських активів, заспокоюватися не варто. Бо в умовах нинішнього "шаленого" приросту активів та зобов'язань банків їх конкурентоспроможність у перспективі визначатиметься в основному двома факторами: готовністю банків до можливих проблем з ліквідністю та якістю активів. Безпосереднім амортизатором можливих коливань якості активів покликаний стати не капітал банку, а спеціальні резерви під активні операції. Роль банківського капіталу як фінансової бази повинна бути лише потенційною, оскільки його використання для покриття банківських прорахунків часто передує краху самого банку.

Таким чином, структура власного капіталу чинить значний вплив на довгостроковий конкурентний потенціал банківської установи. Не можна не зауважити також прямої залежності між обсягом капіталу та привабливості до нього вкладників. Так, на 01.07.2013 р. понад 62% коштів громадян та підприємницького сектору було сконцентровано у 14 провідних банках, що становить 9,2% від загальної кількості діючих банків України. Тобто населения та підприємці часто не керуються жодними корпоративними інтересами та надають перевагу банкам, які володіють великим капіталом. Це, в свою чергу, позитивно впливає на конкурентний потенціал банків.

У результаті економічного зростання зростає довіра громадян до банків, що проявляється у збільшенні обсягів банківських вкладів населення. Фінансова система демонструє оздоровлення, сформовані банками резерви є достатніми, а рівень капіталізації відповідає вимогам чинних правових актів. Але постає друге питання - виграш від довіри мають не тільки банки i навіть не настільки банки, оскільки економіка в цілому i передусім її реальний сектор.

Основними шляхами вирішення цієї проблеми є:

Налагодження високоефективного, дієвого банківського нагляду, контролю i аудиту за діяльністю комерційних банків, щоб i сам механізм контролю, i його результати були прозорими, регулярно доводилися до відома всього населения.

Законодавчо захистити спочатку банк, його правові i матеріальні інтереси, та кредитора.

Закон про гарантування вкладів населення працює неефективно, скажіть солідному вкладнику, скільки йому гарантують за вкладами, i він швидко забере свої гроші і піде з банку.

На сьогодні у банків немає в необхідних для економіки обсягах довгострокових пасивів, щоб надавати кредити на тривалий строк. У структурі зобов'язань банківської системи (за термінами погашення) довгострокові зобов'язання (понад рік) становлять лише 8,6 відсотка. Терміни, на які залучаються кошти, унеможливлюють використання їх для довгострокового кредитування. Мотивацій для формування власного капіталу не так вже й багато (наприклад, неприйнятність дивідендної політики), отже вихід на міжнародні ринки, де багато дешевих «довгих» грошей, - один з засобів зробити ресурси дешевшими. Але він досить складний для наших позичальників зважаючи на невисокі кредитні рейтинги».

Необхідно також наголосити на необхідності законодавчого визначення можливості відчуження банком у свій актив заставного майна в разі невиконання позичальником зобов'язань, а також механізму оперативного списання безнадійної заборгованості..

Заслуговують на увагу i пропозиції щодо змін до Кримінального кодексу України, які стосуються введення норм відповідальності фізичних осіб за свідоме надання неправдивої інформації з метою одержання кредиту, за здійснення дій з метою самовільного продажу або пошкодження предмету застави, за ухилення від сплати боргу.

Повертаючись до кредитування економіки, треба зауважити, що тільки великі банки мають достатній потенціал для масштабного кредитування, інвестицій, шляхом вкладення коштів у модернізацію діючих виробництв. Надання кредитів на відновлення виробництва потребує значних коштів, а це зумовлює необхідність збільшення концентрації банківського капіталу. Незначні кошти, розпорошені по великій кількості банків, не здатні швидко вивести економіку з економічного занепаду.

Сьогодні для банківської системи України характерною є тенденція до зниження показника достатності капіталу, оскільки активи комерційних банків зростають швидше, ніж капітал. Так, підсумок роботи банків за 9 місяців 2012 року підтверджує цю тенденцію: темпи росту капіталу (+1,54 рази) відстають від темпу росту активів (+1,94 рази).

На сьогодні досить поширеною є думка, що ситуацію в інвестиційній сфері можна виправити створенням спеціального інвестиційного банку, оскільки навіть досить значні банки є малопотужними для фінансування великих інвестиційних проектів. Досвід роботи Промінвестбанку, який нині виступає в ролі провідного організатора в галузі інвестицій, свідчить про інше. Вітчизняні комерційні банки можуть бути інвесторами власної економіки. Однак вони стоять перед проблемами, породженими неврегульованістю правового простору держави, які перешкоджають розвитку економіки та стримують спрямування коштів на активізацію діяльності українських підприємств.

Відсутність підтримки інвестиційного кредитування на державному рівні не сприяє збільшенню обсягів надання довгострокових кредитів комерційними банками. Банкам, що кредитують визначені пріоритетні галузі та напрями, які забезпечують розвиток пов'язаних з ними виробництв, не надаються пільги, не запроваджені механізми зацікавлення шляхом введення спеціального режиму оподаткування. Внаслідок не виваженої державної політики в питаннях функціонування фінансово - кредитної системи банки не мають на сьогодні в достатніх обсягах довгострокових ресурсів, насамперед через низький рівень заощаджень фізичних та юридичних осіб.

Для створення сприятливого інвестиційного клімату та стимулювання здійснення вітчизняними банками вкладень в економіку України необхідно:

вжити заходів щодо зміцнення банківської системи України;

підвищити вимоги до економічних нормативів комерційних банків та обсягу їx регулятивного капіталу;

зменшити податковий тягар на інвестиційні операції, в тому числі й шляхом створення спеціального режиму оподаткування доходів банків, отриманих в результаті спрямування коштів на інвестиційне кредитування;

створити фонд довгострокового кредитування за рахунок цільових бюджетних коштів i ресурсів Національного банку України;

забезпечити формування poзміру облікової ставки НБУ на економічно обґрунтованих засадах, виважено та поєднуючи інтереси вкладників, позичальників i банків;

відмінити практику розголошення контролюючими органами банківської таємниці;

відмінити ідентифікацію ociб у разі здійснення операцій з цінними паперами на пред'явника, що дасть змогу запобігти відтоку коштів з банківських установ до тіньового сектору економіки та створить сприятливі умови для вкладання населенням коштів у банківську систему України;

звільнити від оподаткування доходи держателів ощадних сертифікатів на пред'явника;

запровадити механізм, який регулював би передачу землі сільськогосподарського призначення в приватну власність, оскільки незавершеність земельної реформи негативно впливає на залучення інвестищй в агропромисловий комплекс.

Здійснення запропонованих кроків у комплексі безумовно сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні відродженню національної економіки. Необхідно також зазначити, що перед банківською системою України постає ще одна важлива задача - розвиток іпотечного кредитування та впровадження цих програм в життя.

Формування системи іпотечного кредитування в Україні відкриває нові фінансові перспективи для розвитку національної економіки: забезпечується підвищення рівня капіталізації інвестиційних ресурсів, започатковується новий механізм більш ефективного розподілу капіталу між сферами i галузями економіки, виникає новий імпульс для суттєвого розширення фондового ринку на ocнові появи нових іпотечних цінних паперів. Іпотечне кредитування може стати потужним фінансовим стимулом для подальшого розвитку вітчизняної економіки. Зауважимо, що перспективи іпотечного кредитування зумовлюються загальним поліпшенням ситуації на фінансових ринках країни. Іпотечне кредитування як зaci6 інвестування безпосередньо взаємодіє iз системою фінансових ринків.

Головною умовою становлення іпотечного кредиту є право на заставу землі та нерухомості. Нерухомість у банківській практиці традиційно вважається досить надійною заставою. Важливо зазначити, що іпотечний кредит не є простим різновидом довгострокового банківського кредиту, хоча спроби подати його зміст саме таким чином мають місце. Іпотечний кредит - окрема й важлива форма кредиту, яка перетинається з банківським кредитом, але не підпорядкована йому.

На жаль, серйозні загрози пов'язані iз перспективою тінізації іпотечного ринку, що формується. Іпотечні операції, без сумніву, стануть одним з найпривабливіших видів "бізнесу" для вітчизняного тіньового капіталу. Необхідно вже сьогодні планувати заходи щодо витіснення тіньової складової з вітчизняного ринку іпотеки.

Найбільші перспективи в період становлення іпотечного ринку має розвиток житлової іпотеки. Житло - це дорогий товар, його купівля, як правило, не може здійснюватися за рахунок поточних доходів споживачів чи їx нагромаджень. Треба бути реалістами: в найближчі роки найшвидшими темпами i найбільш інтенсивно в Украйні буде розвиватися саме житлова іпотека.

Перспективи іпотечного житлового кредитування безпосередньо пов'язані зi створенням системи накопичувальних вкладів населення в банках - поступовим нагромадженням коштів на первинний внесок для отримання іпотечного кредиту на житлове будівництво. До системи іпотечного житлового кредитування слід залучити переважну більшість населення, яке має потребу в житлі. Важливе значення у цьому плані має використання досвіду німецьких «Будощадкас вашрагказзе», які створюються банками або діють незалежно від банків. Як відомо, останнім часом досвід роботи Будощадкас широко використовується в країнах Східної Європи.

Окремою i надзвичайно важливою є проблема розвитку так званої промислової іпотеки, тобто іпотеки підприємств. Дійсно, не слід применшувати перспективи використання іпотечного кредиту у промисловості. Іпотечне кредитування найбільші перспективи має у фондомістких галузях промисловості - металургії, добувній промисловості та важкому машинобудуванні. Іпотечний кредит під заставу виробничої нерухомості міг би ефективно використовуватися для будівництва i перепланування виробничих споруд i приміщень, реконструкції технологічних систем тощо.

Слід передбачити прийняття окремого Закону "Про іпотеку підприємств як майнового комплексу". Насамперед на законодавчому рівні потрібно вирішити проблему застави корпоративних прав, адже неможливою є застава нерухомості (майна) підприємств, в статутному фонді яких 25 i більше відсотків становить державна власність. Інша справа, що тут потрібно бути дуже уважним, щоб цей захід не призвів до появи чергового джерела збагачення тіньового капіталу за рахунок державної власності.

Для успішного запровадження іпотечного кредитування в Україні необхідна чітка правова регламентація всіх проблем іпотеки, включаючи насамперед питання цивільного, банківського законодавства, законодавства про виконавче судочинство, про ринок цінних паперів. Надійна правова база дасть змогу захистити права кредитора i позичальника за іпотечним кредитом, знизити потенційні ризики, створити умови для повноцінного використання сучасних стандартів іпотеки тощо.

Для становлення іпотечного кредитування та його ефективного розвитку недостатнъо створення певних фiнaнcoвo-кpeдитниx інститутів, необхідне застосування дієвої системи інструментів іпотечного ринку. Серед економічних інструментів регулювання ринку іпотечних кредитів слід зазначити стандарти, гарантії, страхування, реєстрацію, оцінку, аналіз, контроль, оподаткування та ін.



РОЗДІЛ 4. Охорона праці в Банку «Південний»

Охорона праці в банку регулюється наступними законодавчими актами, а саме : Кодексом законів про працю, законами “Про охорону праці” та “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарно- епідемічного благополуччя населення”, “Про об'єкти підвищеної небезпеки”. Типовим положенням про службу охорони праці, наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 26.03.2010 р. №65 “Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”, та іншими нормативно- правовими актами та інструкціями, що регулюють умови праці працівників та виконання охорони праці.

Основні загальні положення з охороні праці визначені законом України “Про охорону праці” від 14.10.1992 року №2694-ХІІ. Закон на державному рівні регламентує основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, встановлює єдиний порядок організації охорони праці на всіх рівнях управління тощо.

Навчання і перевірка знань з питань охорони праці на підприємстві здійснюються відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) України від 26.01.2005 року №15.

Навчання і перевірка знань з питань пожежної безпеки на підприємстві здійснюються відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 №368 [49].

Не можна допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці, пожежної безпеки та цих Правил.

На підприємстві, де експлуатуються електронно-обчислювальні машини, створюється служба охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 року №255.

На підприємстві, де експлуатуються електронне-обчислювальні машини, розробляється інструкція з охорони праці відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 №9.

Повинна бути затверджені керівником банківської установи інструкція “З охорони праці для працівника банку при виконанні столярних, слюсарних та монтажних робіт” та “Первинний інструктаж з питань охорони праці і пожежної безпеки для співробітників відділу“. Окрім того, у колективному договорі існує розділ з охорони праці, що регламентує основні положення по охороні праці при взяті працівника на роботу.

Вимоги стосовно освітлення, оптимальних умов мікроклімату, ергономічних характеристик основних елементів робочого місця, рівнів шуму, вібрації, електромагнітного, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання та електростатичного поля викладено у Державних Санітарних Правилах і Нормах (ДСанПіН) 3.3.2-007-98.

Виробничі об'єкти повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.

Під час експлуатації будівель та споруд, де розміщені робочі місця операторів, повинні забезпечуватись вимоги:

а) положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд. затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці у краяни від 27.11.97 року №32/288.

б) правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 р. №32/288.

Електробезпека будівель та приміщень, де розміщені робочі місця операторів, повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 року № 4.

Вимоги щодо пожежної безпеки будівель та приміщень, де розміщені робочі місця, обладнані електронно-обчислювальними машинами, повинні відповідати вимогам, встановленим:

а) Державними будівельними нормами “Пожежна безпека об'єктів будівництва”, затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 року №88 (далі - ДБН В.1.1.7-2002);

б) ГОСТ 12.1.004-91 “Система стандартів безпеки праці (ССБП). Пожежна безпека. Загальні вимоги безпеки";

в) Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, повинні відповідати вимогам нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника електронно-обчислювальних машин, чинних санітарних норм, санітарних норм і правил, вказаних у ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Для всіх будівель і приміщень, де знаходяться робочі місця операторів електронно-обчислювальних машин, повинно бути визначено клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.01-97. Відповідне позначення повинно бути нанесено на вхідних дверях кожного приміщення згідно з ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Кольори сигнальні і знаки безпеки” .

Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, мають бути не нижче ІІ ступеня вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1.7-2002.

Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються електронно-обчислювальні машини, а також над ними чи під ними.

У приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів робочі місця операторів мають розміщуватися в ізольованих кабінах, які обладнані повітрообміном.

Згідно з ДСанПіН 3.3.2-007-98 не дозволяється розташування приміщень з робочими місцями операторів у підвалах і цокольних поверхах.

Площу та об'єм для одного робочого місця оператора визначають згідно з вимогами ДСанПіН .33.2-007-98 . Площа має бути не менше 6,0 кв.м, об'єм - не менше 20,0 куб.м..

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння працівника під напругу.

Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих електронуо-обчислювальних машин загального призначення (сервер), мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог:

а) переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 р. №161 (далі - НАПБ Б.06.004- 2005);

б) державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 №247 (далі - ДБН В.2.5-13 - 98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками.

В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих електронно- обчислювапьних машин загального призначення (сервер), мають бути оснащені вогнегасниками, кількість яких визначається згідно з вимогами типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 року №151 і з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 року.

Приміщення, в яких розміщуються робочі місця операторів сервера загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.06.004- 2005, ДБН В.2.5-13-98, НАПБ А.01.001-2004 і вимог нормативно-технічної а експлуатаційної документації виробника.

Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.

Електронно-обчислювальнї машини, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники), електропроводи та кабелі за виконанням і ступенем захисту мають відповідати класу зони за НПАОП 40.1-1.01-97, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати чястосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, застосовувати негорючу ізоляцію.

Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися НАПБ А.01.001- 2004.

Лінія електромережі для живлення електронне-обчислювальних машин виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Не допускається використовувати нульовий робочий провідник як нульовий захисний провідник.

Нульовий захисний провідник прокладається від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток електроживлення. Не допускається підключати на щиті до одного контактного затискача нульовий робочий та нульовий захисний провідники.

Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі має бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники мають відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам НПАОП 40.1-1.01-97.

У приміщенні, де одночасно експлуатуються понад п'ять електронно- обчислювальних машин, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Електронно-обчислювальні машини повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток Заводського виготовлення. У штепсельних з'єднаннях та електророзетках, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, мають бути спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Їхня конструкція має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним.

Не допускається підключати електронно-обчислювальних машин до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв.

Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення електронно-обчислювальних машин потрібно виконувати за магістрального схемою, по 3-6 з'єднань або електророзеток в одному колі. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 42 В за своєю конструкцією мають відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В. Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 42 в, мають візуально (за кольором) відрізнятися від кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог НПАОП 40.1-1.01-97 та НАПБ А.01.001-2004.

Електромережу штепсельних розеток для живлення електронно- обчислювальних машин при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поруч зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах, а також у пластикових коробах і пластмасових рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання. При розміщенні в приміщенні до п'яти електронне-обчислювальних машин допускається прокладання трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого чи важкогорючого матеріалу по периметру " приміщення без металевих труб та гнучких металевих рукавів. Не допускається в одній трубі прокладати ланцюги до 42 В та вище 42 В.

При організації робочих місць операторів електромережу штепсельних розеток для живлення електроно-обчислювальних машин у центрі приміщення прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не допускається застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, які містять сірку.

Електронно-обчисїповальні машини мають відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, цих Правил і пройти державну санітарно- епідеміологічну експертизу згідно з Порядком проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 №247 (у редакції наказу МОЗ від 14.03.2006 №120).

Електронне-обчислювальні машини закордонного виробництва повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або в іншій експлуатаційній документації.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом електронно-обчислювальні машини мають відповідати І класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 “ССБП Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки” та ГОСТ 25861-83 “Машини обчислювальні і системи обробки даних. Вимоги по електричної і механічної безпеки і методи випробувань" або мають бути заземлені відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 Неприпустиме використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.

Відповідно до вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 №54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за №552/ 10832 (ОСПУ-2005), потужність поглиненої дози в повітрі за рахунок супутнього невикористовуваного рентгенівського випромінювання не повинна перевищувати -1 0,1 мкГр. год на відстані 0,1 м від поверхні пристрою, під час роботи якого воно виникає.

Організація робочого місця оператора повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 “ССБП. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги”.

Відстань від екрана до ока працівника визначається згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

За потреби особливої концентрації уваги під час виконання робіт суміжні робочі місця операторів необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

При організації робочого місця, яке передбачає роботу з електронно- обчислювальними машинами для керування технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), слід передбачати: достатній простір для оператора електронно-обчислювальних машин; вільну досяжність органів ручного керування В зоні моторного поля (відстань по висоті - 900-1330 мм, по глибині - 400-500 мм); розташування екрана у робочій зоні, яке буде забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +-30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання ВДТ під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій; можливість повертання екрана ВДТ навколо горизонтальної та вертикальної осей.

Щодня перед початком роботи необхідно очищати екран ВДТ від пилу та інших забруднень. Після закінчення роботи електронно-обчислювальні машини повинні бути відключені від електричної мережі. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити електронно-обчислювальні машини від електричної мережі.

При використанні пристроїв, сконструйованих на основі лазерів, потрібно дотримуватись вимог “ Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів”, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря СРСР від 31.07.91 року №5804-91 (СанПіН 5804-91).

Не допускається: виконувати обслуговування, ремонт та налагодження електронно-обчислювальних машин безпосередньо на робочому місці оператора; зберігати біля електронно-обчислювальних машин папір, дискети, інші носії інформації, запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи; відключати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та електронно-обчислювальних машин або їх технічне налагодження; працювати з ВДТ, у яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо; працювати з матричним принтером за відсутності вібраційного килимка та зі знятою (піднятою) верхньою кришкою.

Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 для забезпечення захисту оператора та досягнення нормованих рівнів випромінювань електронно-обчислювальних машин рекомендовано застосування екранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засоби індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, які пройшли випробування в акредитованих лабораторіях та отримали позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Профілактичні заходи для зниження нервово-емоційного напруження викладено у ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Безпека праці в банківських установах обовязково повинна включати в себе технічні методи підвищення безпеки роботи за комп'ютером. Для якісного зображення, запобігання стомлювання очей та зменшення помітного блимання екрану частота кадрової розгортки звичайного монітора з роздільною здатністю 1024х768 повинна бути не менш 75 Гц.

З метою захисту від електромагнітного випромінювання доцільно замінити найбільш поширені, але, на жаль, вже морально застарілі монітори, які містять електронно-променеву трубку, на більш ергономічні рідкокристалічні та органічно-епектролюмінісцентні дисплеї, які характеризуються високою якістю відеовідтворення та сучасним дизайном.

Для захисту від електромагнітних випромінювань слід встановити захисті фільтри для моніторів. З метою зменшення шуму та вібрації під матричні принтери доцільно підкласти гумові килимки.

Ремонт та заміну картриджів струминних та лазерних принтерів повинні здійснювати технічні працівники у спеціальних приміщеннях. У випадку, якщо виробниче приміщення банку розраховане на багато комп'ютерних робочих місць, то всі вони повинні мати ізольовані перегородки або кабіни.

Всі пристрої комп'ютера повинні відповідати вимогам пожежної та електробезпеки. При ввімкненому компютері заборонено торкатись задніх частин пристроїв, з'єднувати та від'єднувати кабелі зєднання.

Не рекомендується розташовувати комп'ютери задніми частинами моніторів один до одного.

Слід приділити належну увагу правильному і ергономічному обладнанню компютерних робочих місць працівників. Працівник банківської установи повинен сидіти за робочим місцем правильно, з рівною спиною.

Оптимальна відстань від очей до монітора - 50-70 см. При роботі за монітором доречно робити такі профілактичні заходи: частіше моргати,періодично відволікатися (дивитися у вікно, в далечінь), робити гімнастику для очей.

Потрібно забезпечити оптимальний мікроклімат виробничих приміщень банку, де знаходиться комп'ютерна техніка. Так, відносна вологість повітря повинна становити 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1 м/с. температура повітря а +22-24°С. Приміщення банку також повинні мати оптимальне освітлення, відсутність шкідливих речовин у повітрі, а технічні та електронні засоби е низький рівень шуму і вібрації, мінімальні електромагнітні поля та випромінювання.

У звязку з тим, що комп'ютерні електростатичні поля здатні притягувати пил, бруд, інші шкідливі домішки, які є в приміщенні банківської установи, необхідно обов'язково проводити щоденне вологе прибирання приміщення. Приміщення банківської установи, де знаходяться комп'ютери, необхідно через кожну годину роботи провітрювати.

Працівникам, які працювали з комп'ютерною технікою, по закінченні робочого дня рекомендується вимити руки теплою водою з милом.

Банківським працівникам через кожну годину роботи за комп”ютером варто робити перерву на 10-15 хвилин, а тривалість безперервної роботи без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години. Під час перерви потрібно залишити приміщення, де знаходяться комп”ютери. У приміщеннях, де знаходиться комп'ютерна техніка, приймати їжу категорично заборонено.

Не допускається поряд з робочим комп'ютерним місцем наявності пожежо - та вибухонебезпечних речовин. В банківській установі о6овязково повинні бути аптечки першої медичної допомоги. Працівники повинні вміти надавати першу медичну допомогу та взаємодопомогу у разі ураження та травм.

Вагітним жінкам взагалі не рекомендується виконувати роботу, повязану з використанням компютерної техніки.

Працівники банківських установ, які будуть працювати з компютерною технікою, обовязково повинні пройти попередній, а подальшому періодичний медичний огляд, вступний та первинний інструктажі з охорони праці, перевірку знань з питань охорони праці, електро- та пожежної безпеки. Повторний інструктаж для працівників банківських установ, які працюють з комп'ютерними технологіями, слід пповопити один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди - один раз на два роки.

Керівництву банківських установ рекомендується організувати спеціальні кімнати для фізичних профілактичних вправ та психологічного розвантаження для працівників, які працюють з комп'ютерними технологіями.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В процесі дослідження управління активами та пасивами банку було зроблено наступні висновки.

Управління активами і пасивами банку здійснюється на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях. В банківській практиці при управлінні активами та пасивами банку застосовуються різні методи, підходи до управління. При цьому, банки обирають ті, які є найбільш оптимальним до напрямів їх діяльності, рівня розвитку, можливостей.

Актуальною проблемою управління активами та пасивами є питання управління ліквідністю. Від ефективного планування, аналізу та контролю залежить стан ліквідності, дотримання нормативів, загальний економічний ефект банку, його конкурентоспроможність на ринку.

На сьогоднішній день вітчизняні банки повинні використовувати сучасні методи управління активами та пасивами, серед яких комплексний підхід є найбільш прийнятним та оптимальним. Система комплексного управління активами і пасивами пропонує банкірам узгоджені правила, які використовуються на всіх рівнях банку, для формування благополуччя акціонерів і управління ризиками. Доцільно зазначити, що управління активами і пасивами залишається головним пріоритетом фінансових інститутів та інституційних інв.+есторів. Зростання складності фінансових ринків висуває вищі вимоги до управління активами і пасивами. Інвестори та менеджери банку повинні оцінювати багато факторів, серед яких ризик змінипроцентних ставок, ризик деривативів, складні інвестиційні інструменти, ліквідність тощо.

Система комплексного управління активами і пасивами банку передбачає реалізацію таких основних цілей як: збільшення доходів за акціями, тобто підвищення вартості банку для його акціонерів; покращення майбутнього для фінансових потоків, і як наслідок одержання більш високого рейтингу; підтримка достатнього рівня прибутковості; дотримання вимог щодо розміру власного капіталу не в збиток банку; підтримка ліквідності банку на необхідному рівні; управління ризиками.

До основних складових комплексного управління активами і пасивами банку відносяться: управління активами, зобовязаннями і власним капіталом; управління ліквідністю, дохідністю та ризик-менеджмент. Загальна система управління активами та пасивами банку включає: планування активів та пасивів, використання активів та пасивів, аналіз активів та пасивів, внутрішній контроль управління активами та пасивами, розробку шляхів та напрямів удосконалення активів та пасивів банку.

Організаційне управління активами та пасивами банку здійснюється на трьох рівнях управління: стратегічному, тактичному та оперативному. Інформаційне забезпечення управління активами та пасивами банку включає інформаційну базу, сформовану із зовнішніх та внутрішніх джерел.

В роботі досліджується управління активами та пасивами ПАТ АБ «Південний». Загальна економічна характеристика ПАТ АБ «Південний» показала, що:

- досліджуваний банк працює багато років на ринку України;

- ПАТ АБ «Південний» здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про банки і банківську діяльність», нормативно-законодавчими актами України;

- відповідно до результатів аналізу показників діяльності ПАТ АБ «Південний» можна зробити висновок, що в 2011-2013 рр. банк отримав прибутки, не зважаючи на фінансову кризу та скорочення активів і пасивів. Джерелом прибутку були доходи як від процентних операцій так і комісійні операції;

- Зовнішнє інформаційне забезпечення управління активами і пасивами банку складається з інформації щодо розвитку банківського ринку, банківських нормативів, розвитку фінансового ринку, показники розвитку економіки тощо. Внутрішнє інформаційне забезпечення управління активами і пасивами банку складає: фінансова звітність; внутрішні аналітичні документи щодо стану, структури, ефективності управління та використання активів та пасивів; внутрішні розпорядчі документи щодо управління активами та пасивами: інструкції, накази; результати моніторингу банківського ринку: маркетингово-аналітичні звіти щодо стану ринку та місця банку на ньому (рейтингу).

На вищому стратегічному рівні рішення щодо управління активами та пасивами в ПАТ « Південний» здійснює Спостережна Рада, на тактичному рівні їй підпорядковується Комітет з питань управління активами та пасивами, який безпосередньо керує Казначейством. А на оперативному рівні управлінням активами та пасивами займаються Фронт-офіс, Мідл-офіс, Бек- офіс. Основне управління із трансформації стратегічних керівних рішень та формування тактичних та оперативних в банку виконує Комітет з управління активами та пасивами (КУАП). Методичне забезпечення управління активами та пасивами в ПАТ «Південний» включає: метод управління активами та пасивами, метод планування активів та пасивів, метод аналізу активів та пасивів, нормативні законодавчі акти щодо регулювання активів та пасивів.

При управлінні активами та пасивами ПАТ АБ «Південний» використовується системний підхід, при якому банківський баланс розглядається як структурна модель, що описує фінансовий стан банку в бухгалтерських оцінках. При цьому пріоритетне значення має вивчення властивостей балансу як генератора доходів та витрат банку. В плануванні використовується метод бюджетування.

Оцінка активів та пасивів виконується за допомогою системного (системне дослідження показників за аналогічні періоди), порівняльного методу (здійснення порівняльних оцінок стану активів, пасивів), методу коефіцієнтів (розрахунок показників ефективності використання активів, пасивів банку).

Оцінка показників ефективності управління та використання активів ПАТ АБ «Південний» за станом на 2012 - 2013 рр. показала, що:

- в 2012 році коефіцієнт миттєвої ліквідності відповідав нормативу, а в 2013 році В два рази перевищував норматив, коефіцієнт поточної ліквідності в 2011 році був вище норми, але знизився до нормативу у 2012 році, це свідчить про можливість банку покрити миттєві та поточні зобов'язання;

- коефіцієнт короткострокової ліквідності був значно вище норми, що є позитивним і свідчить про можливість банку забезпечити покриття короткострокових зобовязань.

Аналіз показників ефективності управління та використання пасивів ПАТ АБ «Південний» за станом на 01.01.2011 р. - 01.01.2014 р. показав, що всі досліджувані показники в 2011-2013 рр. мали тенденцію до поліпшення: рентабельність капіталу зросла с 2,83% до 3,39%, рентабельність активів с 0,41% до 0,55%, а чистий спред з 1,59% до 5,35 %.

Організацією внутрішнього контролю в управлінні активами та пасивами в ПАТ АБ «Південний» займається Комітет з управління активами та пасивами . Контроль за виконанням фінансового плану активів та пасивів, а також управління при відхиленнях здійснюються за допомогою звітів про виконання, які складаються планово-аналітичним підрозділом і надаються менеджеру, відповідальному за прийняття відповідних рішень.

Для управління ризиками, що генеруються активами і пасивами, в банку розроблена комплексна система, що включає оцінку ризику, лімітування його параметрів, моніторинг величини ризику, стрес-тестування, оцінку та оперативний моніторинг низки показників, що характеризують рівень ризиків, до яких схильний банк. Для збільшення маси прибутку, банку слід оптимізувати управління процентними ставками. В діяльності ПАТ АБ «Південний» методи управління активами та пасивами орієнтуються переважно тільки на окремі ізольовані критерії, параметри або об'єкти управління, без врахування їх взаємозв'язків. Для управління активами і пасивами доцільно використання принципу інтегрованого управління всіма ризиками, оскільки управлінські рішення повинні прийматися з урахуванням і на основі взаємозв'язку ризиків активів і пасивів (ризиків доходів і витрат) між собою.

Зміна структури активів та пасивів дозволить оптимізувати структуру балансу банку, покращуючи фінансові результати його роботи, залишаючи прийнятний рівень ризику. Реалізація розроблених в дипломній роботі практичних рекомендацій дозволить підвищити ефективність управління активами та пасивами ПАТ АБ «Південний» та в цілому діяльністю банку.

Наші пропозиції зводяться до наступного:

1) банку треба припинити тенденцію скорочення активів та зобовязань;

2) звернути увагу на зростання у двічі на кінець 2013 року порівняно з кінцем 2012 року розриву ліквідності по активам та зобовязанням на вимогу, та строком менше місяця;

3) впровадити електронні системи прогнозування активів і пасивів банку в режимі реального часу;

4) НБУ регулярно проводити стрес-тестування як на рівні банківського сектору, так і на рівні банків самими банками;

5) для поліпшення якості кредитного портфеля банку варто реалізовувати проблемні борги третій стороні (факторинговій чи колекторській компаніям);

6) активізувати діяльність банку по залученню депозитних коштів населення, не розраховуючи лише на ринок міжбанківських кредитів;

7) активний випуск банком боргових цінних паперів для залучення тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб.

Крім цього, в умовах кризи ПАТ АБ «Південний» може обмежити здійснення активних операцій в обсягах, досягнутих на кожну окрему дату, забезпечити постійний щоденний моніторинг за дотриманням встановлених нормативними документами обмежень. Наведені пропозиції та рекомендації можуть бути використані у практичній діяльності ПАТ АБ «Південний» та дозволять банку оптимізувати роботу з управління активами та пасивами.