Облік і аналіз операцій банку з овердрафту

Вихідні дані й результати оформити у вигляді табличного документа. Отримані дані для аналізу навести у вигляді гістограми, яка відображає порівняльну характеристику нарахованих сум пені та заборгованості по ліміту овердрафту; а за допомогою кругової діаграми - структуру нарахованої пені на заборгованість позичальників.

Структура відомості про облік кредитів овердрафт та розрахунок пені за станом на поточну дату, яка виконана на листі табличного процесора наведена на рис.2.4.

Підготовка довідкових даних.

Довідкові дані для розрахунку сум пені доцільно розмістити на окремому аркуші робочої книги. Ці дані можна представити у вигляді таблиць “Відомості про позичальників”, “Ставки відсотків”. Довідкова таблиця “Відомості про позичальників” заповнюється відповідно до кредитного договору та інформації, що міститься у журналі реєстрації кредитних договорів, а також кредитного портфеля ХРД АКБ “Європейський”.

Рис. 2.4. Структура відомості про облік кредитів овердрафт та розрахунок пені, яка виконана на листі табличного процесора

Довідкова таблиця “Ставки відсотків” заповнюється в відповідності з кредитним договором позичальника та нормативних актів НБУ, що стосується застосування подвійної облікової ставки НБУ. Після заповнення зазначених таблиць вони будуть мати вигляд, представлений на рис.2.5.

Рис. 2.5. Довідкові таблиці “Відомості про позичальників” та “Ставки відсотків”

Для зручності використання довідкових даних і компактності записів формул необхідно виділеним областям комірок кожної таблиці привласнити користувальницьке ім'я. У цьому випадку виділеної області комірок А4 : А9 таблиці “Відомості про позичальників” можна привласнити ім'я “Номер Счета”, для цього потрібно виділити діапазон комірок А4 : А9 за допомогою лівої клавіші миші (ЛКМ) та на строчці стану ввести ім'я комірок. Таким чином потрібно поступити з комірками А4 : В9 присвоївши їм назву -“Позичальники”, для комірок А4 : С9 - ім'я “Дата погашення”; для комірок А4 : Е9 - ім'я “Заборгованість по ліміту”. В таблиці “Ставки відсотків” також потрібно присвоїти ім'я коміркам А16 : С16 - “КО-11”, а для А17 : С17 - ім'я “КО-12”.

Після цього довідкові таблиці заповнюються довідковими даними у відповідності з документами. Також в таблиці “Відомості про позичальників” в стовбці “ Заборгованість по ліміту ” треба провести розрахунки. Для цього в комірку Е4 вводимо знак “=” , потім ЛКМ клацаю комірку D4 та ставлю / (слеш) і цифру 12. Таким чином,

Е4 = D4/12, (2.3)

де 12 - кількість місяців.

Аналогічно розраховується для комірок Е5 : Е9 утримуючи ЛКМ натиснутої, переміщаю показник миші на осередок комірок Е5 : Е9 (виконується копіювання з автоматичним настроюванням формул).

Формування головної таблиці.

У відповідності зі структурою таблиці, яка наведена на рис. 2.5 в комірку С5 основної таблиці вводиться заголовок таблиці “Відомість про облік кредитів овердрафт та розрахунок пені за станом на”.

1. В комірки А 10 : К 10 вводяться послідовно елементи “шапки” таблиці. Потім виділивши комірки ЛКМ клацнувши правою кнопкою миші та визвавши контекстне меню “Формат ячеек” в закладці “Выравнивание” вибрати “Отображение - переносить по словам”. Після цього за допомогою функції ВПР вводимо номер рахунка позичальника до комірок В11 : В16. Для цього в комірку В11 основної таблиці за допомогою майстра функцій конструюється наступна формула:

= ВПР(A4;НомерСчета;1;ЛОЖЬ). (2.4)

У формулі 2.4 першим параметром функції ВПР є адреса комірки А4, у якій утримується значення номера рахунка позичальника. Другий параметр -“Таблица” - вводиться за допомогою меню “Вставка - Имя - Вставить”. Система буде послідовно буде переглядати вміст першого стовпця “НомерСчета” довідкової таблиці “Відомості про позичальників”. Третій параметр - це номер стовпця довідкової таблиці з довідковими даними, який дорівнює 1.

Коли відповідне значення параметра буде знайдено, в комірці В11 відобразиться № рахунка, записаний в першому стовпці знайденого рядка довідкової таблиці. Якщо ж у ключовому полі довідкової таблиці значення параметра не буде знайдено, то в комірку виводиться повідомлення “#Н/Д” (Нет данных).

Четвертому параметру функції ВПР необхідно привласнити логічне значення ЛОЖЬ для пошуку в довідковій таблиці конкретного (точного) значення № рахунка. На рис. 2.6. наведено вікно функції ВПР.

Рис. 2.6.Діалогове вікно “Мастер функций” - функції ВПР(шаг 2 з 2)

Аналогічно вводиться номер рахунка до комірок В12 : В16 утримуючи ліву клавішу миші натиснутої, переміщаю покажчик миші на осередок комірок В12 : В16 (виконується копіювання з автоматичним настроюванням формул).

2. В комірку А 11 вводимо назву клієнта. Для цього використовується функція ВПР. Для цього в комірку А11 основної таблиці за допомогою майстра функцій конструюється наступна формула:

= ВПР(A4;Позичальники;2;ЛОЖЬ), (2.5)

де перший параметр - це адрес комірки, де відшукується значення в першому стовбці довідкової таблиці. Другий параметр - “Таблица” - вводиться за допомогою меню “Вставка- Имя- Вставить”, наведен на рис. 2.7.

Система буде послідовно буде переглядати вміст другого та першого стовпців “Позичальники” довідкової таблиці “Відомості про позичальників”. Третій параметр - це номер стовпця довідкової таблиці з довідковими даними, який дорівнює 2. Коли відповідне значення параметра буде знайдено, в комірці А11 відобразиться назва клієнта, яка записана в другому стовпці знайденого рядка довідкової таблиці. Якщо ж у ключовому полі довідкової таблиці значення параметра не буде знайдено, то в комірку виводиться повідомлення “#Н/Д” (Нет данных). Четвертому параметру функції ВПР необхідно привласнити логічне значення ЛОЖЬ для пошуку в довідковій таблиці конкретного (точного) значення № рахунка. На рис.2.8. наведено вікно функції ВПР.

Рис. 2.7. Діалогове вікно “Вставка имени”

Аналогічно вводиться номер рахунка до комірок А12 : А16 утримуючи ліву клавішу миші натиснутої, переміщаю покажчик миші на осередок комірок А12 : А16 (виконується копіювання з автоматичним настроюванням формул). Після цього таким же чином вводиться значення до комірок “Дата погашення” та “Заборгованість по ліміту”. Тільки використовується номер стовпця 3 та 5 відповідно.

Рис. 2.8. Діалогове вікно “Мастер функций” - функції ВПР (шаг 2 з 2)

А також назва таблиці через меню “Вставка имени” - “Дата Погашення” та “Заборгованість по ліміту” відповідно. Після введення значень стовпця “Заборгованість по ліміту” в комірці D17 вводимо формулу за допомогою клавіші на панелі “Автосумма”.

D17 = СУММ(D11:D16). (2.6)

Наступним етапом формування головної таблиці є введення значень в комірки стовпця таблиці “Код операції 1”. Код операції 1 вводиться за допомогою функції ВПР, визвану через “Мастер функций”. Для цього в комірку Е 11 вводимо наступну формулу:

=ВПР(A16;КО11;3;ЛОЖЬ), (2.7)

Значення комірок заповнюється аналогічно вище наведеному прикладу формування функції ВПР.

Таким чином, отримане значення 0,35% буде однаковим для усіх позичальників. Аналогічно заповнюється стовпець “Код операції 2” (комірки Н11 : Н16). Тільки назва таблиці буде - КО12, а номер стовпця у функції ВПР - 3, але значення буде дорівнювати 24%.

Після цього можна здійснювати розрахунок щомісячної комісії (комірки F11 : F16). Для цього в комірку F11 вводжу знак “=”, потім клацаю ЛКМ на комірці D11 ставлю знак помножити та клацаю на комірці Е 11. Таким чином, комірка D11 дорівнює формулі:

D11 = F11* Е 11. (2.8)

Утримуючи ліву клавішу миші натиснутої, переміщаю покажчик миші на осередок D12 : D16 (виконується копіювання з автоматичним настроюванням формул).

Сума пені по комісії залежить від кількості днів прострочки, тому необхідно розрахувати кількість днів. Для цього в стовпці основної таблиці “Кількість днів прострочки” в комірці G11за допомогою “Мастер функций” визиваємо функцію “ДНЕЙ360”. Ця функція дає можливість розрахувати кількість днів між датою погашення кредиту та поточною датою. Для цього попередньо в комірку Е8 вводимо функцію =СЕГОДНЯ(), яка повертає поточну дату в форматі дати. Після цього в вікні функції ДНЕЙ360 вводимо начальну дату - відповідна комірка стовпця “Дата Погашення” (комірки С11: С16), кінцеву дату - комірка Е8, та метод - “Истина”. Тоді отримаємо наступну формулу:

G 11 =ДНЕЙ360 (C11;E8;ИСТИНА). (2.9)

Утримуючи ліву клавішу миші натиснутої, переміщаю покажчик миші на осередок G12 : G16 (виконується копіювання з автоматичним настроюванням формул). Отримавши в комірках G12 - G13 від'ємне значення днів, це говорить про те, що строк сплати кредиту ще не настав та заборгованість поки не існує. Отримавши в комірках G11, G14 - G16 позитивні значення, це говорить про те, строк сплати кредиту настав і в позичальника існує прострочена заборгованість за кредитом та комісією.

Тепер маючи значення кількості днів прострочки за позичальниками можна розрахувати суму пені по комісії. В комірці І11 стовпця “Сума пені по комісії” основної таблиці вводимо знак “=”, потім ЛКМ кликаю на комірці F11ставлю знак помножити, кликаю комірку H11 ЛКМ, потім ставлю знак розділити на 365 днів та ставлю знак помножити кликаю на комірці G11. Тоді,

І 11 = F11*H11/365*G11 (2.10)

Утримуючи ліву клавішу миші натиснутої, переміщаю покажчик миші на осередок І12 : І16 (виконується копіювання з автоматичним настроюванням формул). Отримавши в попередніх розрахунках від'ємні значення, це також відобразилось на отриманих сумах пені по комісії в комірках І12 : І13.

Тепер розрахуємо суму пені за кредитом при несплаті позичальником в встановлений строк. Для цього до комірки J11 вводимо наступну формулу:

J11 = D11*H11/365*G11. (2.11)

Утримуючи ліву клавішу миші натиснутої, переміщаю покажчик миші на осередок J12 : J16 (виконується копіювання з автоматичним настроюванням формул). Отримавши в попередніх розрахунках від'ємні значення, це також відобразилось на отриманих сумах пені по кредиту в комірках J 12 : J 13. Провівши розрахунки сум пені по комісії та кредиту можна розрахувати загальну сума пені, яку потрібно сплатити позичальнику на дану дату. Для цього в комірку K11 вводимо наступну формулу:

K11 =I11+J11. (2.12)

Утримуючи ліву клавішу миші натиснутої, переміщаю покажчик миші на осередок К12:К16 (виконується копіювання з автоматичним настроюванням формул). Отримавши в попередніх розрахунках від'ємні значення, це також відобразилось на отриманих сумах пені по кредиту в комірках К12 - К13. За допомогою кнопки “Автосумма” визначаємо загальну суму пені по всім позичальникам в комірці І17, J17,К17:

І17 = СУММ(I11:I16). (2.13)

J17 = СУММ(J11:J16). (2.14)

К17 = СУММ(K11:K16). (2.15)

Для додання таблиці професійного виду необхідно виконати форматування основних елементів таблиці. Для цього встановимо в комірках основної таблиці спливаючий список назв клієнтів та № рахунка. За допомогою кнопки - меню “Данные” вибираємо пункт меню “Проверка”. За допомогою цього меню на вкладці “Параметры” встановлюємо в графі “Тип данных” список, а в графі “Источник” - діапазон комірок спочатку А11 : А16 та кликаємо кнопку “Ок”. Потім так само для комірок В11 : В16 стовпця “№ рахунка”. В результаті отримаємо навпроти кожної назви клієнта та № рахунка спливаючий список за допомогою якого можна робити відбір конкретного позичальника, наведений на рис. 2.9.

Установлення потрібної ширини стовпців таблиці може бути зроблено системою автоматично. Для цього необхідно буксируванням покажчика миші по заголовках стовпців виділити діапазон від А до К, а потім виконати команду “Столбец” меню “Формат”, а потім команди “Автоподбор ширины”, “Переносить по словам”.

Форматування комірки С5 : G7 можна зробити наспаним чином:

1) виділити комірки С5 : G7, а потім за допомогою контекстного меню, яке визивається ПКМ вибрати меню “Формат ячеек”, а потім команду “Переносить по словам”.

2) на панелі інструментів форматування розкрити комбінований список розмірів шрифту натисканням ЛКМ на кнопці розкриття списку й вибрати розмір, рівним 14 пунктам;

Рис. 2.9. Вид спливаючого списку в стовпці “Назва клієнта”

3) на панелі інструментів форматування клацанням на кнопці встановити шрифт Times New Roman;

4) розмістити заголовок по центрі таблиці, виконавши виділення діапазону комірок С5 : G7 і клацнувши на кнопці (“Объединить и поместить по центру”) панелі інструментів форматування.

Після виконання всіх перерахованих дій відомість прийме вид, представлений на додатку Т. Для контролю правильності уведення формул, які використовуються в обчислюються полях таблиці, їхнього перегляду й редагування необхідно перейти в режим відображення формул командою “Параметры” меню “Сервис”. У діалоговому вікні, що з'явиться, варто зробити активної вкладку “Вид” і поставити прапорець на перемикач “Формулы”. Після виконання цих дій розрахунково-платіжна відомість у вигляді технологічного документа прийме вид, представлений на рис.2.10.



Рис.2.10. Відомість про облік кредитів овердрафт та розрахунок пені за станом на 01.04.2009р. з відображенням формул

Приведені вище результати, отримані при розрахунках сум пені по комісії та кредиту доцільно сформувати в діаграму сплати відсотків по комісії та кредиту та при нарахуванні сум пені за цими платежами. Для побудування діаграми використовується кнопка на панелі інструментів “Мастер диаграмм”. З його допомогою будуємо гістограму, для цього на вкладці “Стандартные” вибираємо об'ємний варіант звичайної гістограми. Далі вказуємо діапазон комірок, які використовуються для побудування діаграми. Кликаємо ЛКМ на комірках А11:А16, нажимаємо клавішу “Ctrl” та виділяємо комірки D11:D16, F11: F16, I11: I16, J11: J16. Далі виконуються шаги потроєння гістограми за допомогою “Мастер диаграмм”. Наступним етапом ставимо альтернативний перемикач “Поместить диаграмму на отдельном листе” в положенні “отдельно”. Після виконання цих дій основні елементи гістограми можуть бути відредактовані, т.б. встановити потрібний тип та розмір шрифту, види заливок та їх кольори. Варіант гістограми наведен на рис. 2.11. Як видно з рис.2.11, можна зробити висновок, що клієнти під назвами ПП “Орбіта” та ТОВ “Лего” на даний час не мають заборгованості як по комісії та к і за кредитом, тому сума їх пені знаходиться в низині осі Z. Але за іншими позичальниками відстежується наявність заборгованості за кредитом та комісією.

Рис. 2.11. Гістограма сплати відсотків по комісії та кредиту та при нарахування пені

Виходячи з рис. 2.11. найвища сума пені по овердрафту та комісії складає у ООО “Калина” і це відповідно 295,89 грн. та 1,04 грн. У відповідності з кредитним договором та датою погашення за ООО “Арабеск” відстежується найменша заборгованість за овердрафтом та комісією відповідно 3,95 грн. та 0,01 грн. Підсумовуючи вище сказане, зробивши такий попередній аналіз за клієнтами банк може відстежувати стан обслуговування боргу та запобігти кредитному ризику. Таким чином, сформувавши свої резерви на відшкодовування ризиків значно менше, та направити кошти, зекономлені на резерві, до поточної діяльності банку.

Для аналізу розподілу сум пені по комісії та кредиту в загальній сумі пені доцільно побудувати кругову діаграму. Для цього слід виділити комірки А10, А11 : А16 та К10, К11: К16. Будуємо кругову діаграму аналогічно об'ємній гістограмі. Для цього на вкладці “Стандартные” вибираємо об'ємний варіант кругової діаграми. Далі вказуємо діапазон комірок, які використовуються для побудування діаграми. Вказуємо назву діаграми -“Структура нарахованої пені на прострочену заборгованість позичальників”. Наступним етапом ставимо альтернативний перемикач “Поместить диаграмму на отдельном листе” в положенні “отдельно”. Після виконання цих дій основні елементи гістограми можуть бути відредактовані, т.б. встановити потрібний тип та розмір шрифту, види заливок та їх кольори. Варіант кругової діаграми наведен на рис. 2.12.

Рис. 2.12. Кругова діаграма структури нарахованої пені на заборгованість позичальників за станом на 01.04.2009р.

Як ми бачимо на рис. 2.12 в загальній сумі нарахованої пені найменшу частку складає ООО “Арабеск” та ТОВ “Лего”, це говорить про те, що ці підприємства можуть вчасно сплачувати відсотки як за овердрафтом, так і за комісією і їх фінансовий стан можна класифікувати як “під контролем”, резерв потрібно створювати у розмірі 2%. Що стосується ПП “Орбіта” та ТОВ “Фірма - А”, то їх суми пені складають 39,59 та 83,29 грн. Виходячи з кількості днів прострочки погашення їх можна віднести до категорії кредитів “під контролем”, а оцінювання боргу як “слабке”.

Сума загальної сплати пені у ООО “Калина” складає найбільшу суму - 296,93 грн. Це говорить про те, що банку слід відмовитися від обслуговування цього клієнта, тому що кредитний ризик несплати кредиту та відсотків по комісії дуже великий і як бачимо його частка в структурі складає 25%. Це також говорить про те, що фінансовий стан позичальника погіршився і подальшому може мати негативну динаміку, а значить відноситься до категорії “субстандартних”, т.к. кількість днів прострочки складає 30 днів. У цьому випадку резерв потрібно створювати у розмірі 40%.

Що стосується ТОВ “Сузір'я”, то кількість днів прострочки складає 28, а це говорить про те, що погашення заборгованості за кредитом можна вважати “простроченим”.

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, щоб запобігти кредитному ризику банку треба проводити аналіз позичальників. Це дозволить на поточну дату встановлювати яку кількість днів прострочки має той, чи інший клієнт; яку суму пені складає по заборгованості за кредитом чи комісією, а також це дозволить простежити ефективність діяльності позичальника і зробити припущення щодо його майбутнього фінансового стану. Такі спостереження можна оформити у вигляді відомості про облік кредитів овердрафт та розрахунок заборгованості на поточну дату. Це облегшить роботи кредитних спеціалістів, тому що до цього часу нарахування пені здійснювалось вручну.

Отже, за допомогою автоматизації розрахунку пені за овердрафтом по основній сумі та комісії по ньому, процес обліку становиться більш удосконаленим та діяльність як самих кредитних спеціалістів, так і системи банківського обліку облегшується. Також за допомогою автоматизації розрахунку пені можна реалізувати кредитний моніторинг за позичальниками, що дасть змогу знизити питому вагу проблемних кредитів у кредитному портфелі банку.

3. АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ОВЕРДРАФТУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

3.1 Аналіз кредитного портфелю банку “Європейський”

Кредитний портфель - сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу. Кредитний портфель банку включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення. Разом з тим до нього не входять: відсотки нараховані, але не сплачені; зобов'язання видати кредит; кредитні лінії, які ще не використані; гарантії та акредитиви; оперативний лізинг.

Від структури і якості кредитного портфеля банку значною мірою залежить його стабільність, репутація та фінансовий успіх. Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредитоспроможності і т.д.

Динаміка наданих кредитів АКБ “Європейський” подана на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Динаміка наданих кредитів АКБ “Європейський” за станом на 01.01 відповідного року, млн. грн.

Аналіз кредитного портфеля потребує дослідження його структури, ступеня забезпечення, галузевої структури, форм власності позичальників і т.п. Він будується на таких інформаційних даних:

1) дані щомісячної звітної форми № 302 “Звіт про класифіковані кредитні операції та сформовані резерви за кредитними операціями” у розрізі валют;

2) дані щомісячної звітної форми № 604 “Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями” у розрізі валют;

3) дані форми № 310 “Звіт про суми та відсоткові ставки за наданими кредитами та залученими депозитами”;

4) дані щоденної форми звітності № 310-Д “Звіт про суми і вартість кредитів”;

5) дані звітної форми № 606 “Звіт про формування банками резерву по простроченим та сумнівним к отриманню нарахованим доходам”.

Дані форми наведені в додатках Н - С.

Розглянемо структуру кредитного портфеля ХРД АКБ “Європейський” за станом на 01.03.2008р. та 01.03.2009р., які наведені в додатку У-Ф. Структура портфеля за групами ризику наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Структура кредитного портфеля ХРД АКБ “Європейський” за групами ризику

Групи кредитів	01.03.2008р.	01.03.2009р.	Відхилення
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
Стандартні	15738,63	7,76	33114,23	14,40	17375,60	6,64
Під контролем	145005,64	71,46	23812,66	10,35	-121192,98	- 61,1
Субстандартні	38582,02	19,01	137370,44	59,73	98788,42	40,71
Сумнівні	0,00	0,00	32098,42	13,96	32098,42	13,96
Безнадійні	3601,87	1,77	3601,87	1,57	0,0	- 0,21
Усього	202928,16	100	229997,62	100	27069,46	Х

З табл. 3.1 видно, що за аналізований період структура кредитного портфеля дещо змінилася. Так, питома вага ризикованих та високо ризикованих кредитів, а саме субстандартних, сумнівних та безнадійних, збільшилась на 54,48 процентного пункту (з 20,78 % у 2008р. до 75,26 % у 2009р.). При цьому значно зросла частка субстандартних кредитів на 40,71 % або на 98788,42 тис. грн. Частка сумнівних кредитів зросла на 13,96 % та становила 32098,42 тис. грн. Це свідчить про те, що в банку проводиться досить ризикована кредитна політика.

Одним з методів контролю за кредитним ризиком є забезпечення кредитів. За його допомогою можна отримати невиплачений борг позичальника у разі його неплатоспроможності. Банк розглядає різні форми забезпечення кредитів, надання яких не суперечить чинному законодавству України та банківській практиці. Кредити надаються під заставу (іпотеку) житла або комерційної нерухомості, заставу транспортних засобів і іншого рухомого та нерухомого майна. Забезпеченням кредиту також може виступати поручительство (гарантія), майнові права на грошові кошти на банківському рахунку і таке інше. Додатковим забезпеченням вважається страхування фінансового ризику неповернення кредиту, страхування ризику випадкової загибелі та пошкодження предмету застави, інші види страхування. Для більшої надійності вищевказаних видів, забезпечення може бути оформлене трьохсторонньою угодою: Банк - Гарант (поручитель, страхова організація) - Позичальник. Основі форми забезпечення кредитів подані на рис. 3.1. Аналіз можна продовжувати в напрямі більш глибокого вивчення структури за видами забезпечення, наведений в табл. 3.2.

Так, з даних табл. 3.2 видно, що найбільш поширеним видом забезпечення кредитів є майнові права. У базисному періоді (2008р.) їх частка становила 39,08%, а в звітному (2009р.) - 40,58% . Високою є частка таких видів забезпечення, як грошове покриття (26%), нерухомість (7,3%) та обладнання (17,7%). Приблизно така сама тенденція була і в звітному році. Отже, забезпечення в процесі кредитування відіграє роль страхування від непередбачених обставин, і, ризик можна знизити за допомогою ретельного аналізу кредитної заявки, зовсім позбутися його неможливо.

Таблиця 3.2 Аналіз структури кредитного портфеля ХРД АКБ “Європейський” за видами забезпечення

Вид забезпечення	2008р.	2009р.	Відхилення
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Грошове покриття	89 834,63	26,00	88 665,36	22,49	-1169,27	-3,52
Застава депозит	756,18	0,22	0,00	0,00	-756,18	-0,22
Застава транспортні засоби	404,80	0,12	114,35	0,03	-290,45	-0,09
Застава цінні папери	8 990,30	2,60	0,00	0,00	-8990,30	-2,60
Земельні ділянки	23 417,56	6,78	24 347,11	6,17	929,55	-0,60
Нерухомість	25 367,99	7,34	59 276,89	15,03	33908,90	7,69
Майнові права	135 000,00	39,08	160 000,00	40,58	25000,00	1,50
Обладнання	61 087,01	17,68	60 643,69	15,38	-443,32	-2,30
Рухоме майно	619,43	0,18	1 272,68	0,32	653,25	0,14
Усього	345 477,90	100	394 320,09	100	0,00	Х

Відносно цесії, то вона здійснюється на підставі складеної угоди між банком та позичальником, в якій прописується сума вимог і рахунків, що перевідступляються та інші умови. Формою забезпечення кредиту є також нарахування та стягнення пені і штрафів. Пенею є визначена законом або угодою грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у разі невиконання їм своїх зобов'язань.

Аналіз структури кредитного портфелю можна продовжувати також за іншими класифікаційними ознаками.

При аналізі кредитного портфелю в розрізі строків використання необхідно особливу увагу зробити на прострочених та пролонгованих позиках.

Розглянемо структуру кредитів, що склалася за строками використання, яка наведена в табл. 3.3. З даних табл. 3.3 можна зробити висновок, що за аналізований період структура за строками використання майже не змінилася. Питома вага короткострокових кредитів в звітному періоді (за станом на 01.03.2009р.) становила 11,0%. У попередньому періоді вона дорівнювала 22,6%.

Рис. 3.1. Форми забезпечення банківських кредитів

Структура довгострокових кредитів також зменшилася в порівнянні з попереднім роком на 10,1%. Довгострокові кредити були надані в поточну діяльність, а також на інвестиційні цілі та в іпотеку. Короткострокові кредити надавалися як фізичним особам, так і суб'єктам господарювання в поточну та інвестиційну діяльність. Дещо зменшилася питома вага прострочених кредитів (на 4,5 процентного пункту).

Таблиця 3.3 Аналіз структури кредитного портфеля ХРД АКБ “Європейський” за строками використання

Термін використання	2008р.	2009р.	Відхилення
	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %
Короткострокові	12721,95	22,6	20889,9	11,0	8167,95	-11,6
Довгострокові	26927,05	47,7	71662,43	37,6	44735,38	-10,1
Безстрокові	-	-	-	-	-	-
Пролонговані	13135,76	23,3	94401,87	49,5	81266,11	26,2
Прострочені	3617,91	6,4	3738,62	1,9	120,71	-4,5
Всього	56402,67	100	190692,82	100	134290,2	Х

Згідно з табл. 3.3 частка пролонгованих кредитів значно збільшилась в аналізованому періоді та становила 49,5%. Взагалі дані свідчать про зростання кредитного портфеля банку в 3,4 рази в порівнянні з попереднім періодом. Така структура кредитного портфеля з огляду на строк використання цілком закономірна. Банк здебільшого видає кредити для поточної діяльності. Більш обережна політика банку стосовно довгострокових кредитів. Але все ж таки прострочення кредитів відбувалося, як раз по довгостроковим кредитам. Метою управління кредитним ризиком постає підтримка на визначеному рівні основних показників, котрі характеризують ефективність організації кредитних операцій банку. Основні етапи управління кредитним ризиком наведені в табл. 3.4 [36, С. 272]. Реалізація кредитного ризику в частині невиконання окремим позичальником своїх зобов'язань відбивається на якості кредитного портфеля. Вона характеризується такими показниками як, розмір прострочених кредитів, кредити сплачені з порушенням термінів, списані кредити тощо. Відхилення цих показників від стандартних величин є прямою загрозою зниження доходів, капіталу банку та проявом кредитного ризику портфеля.

Таблиця 3.4 Характеристика етапів управління кредитним ризиком портфеля

Етап управління	Зміст
Ідентифікація факторів кредитного ризику	Ризик виражається в наслідках невиконання позичальниками зобов'язань за кредитними угодами
Кількісна оцінка кредитного ризику	Групування наданих кредитів за ризиковими класами для розрахунку ймовірних збитків
Вибір способу мінімізації кредитного ризику	Здійснити вибір з таких інструментів зниження рівня кредитного ризику: диверсифікація; створення резервів на покриття можливих збитків; встановлення лімітів; страхування
Контроль зміни рівня кредитного ризику	Оцінка портфеля за поточною вартістю, відстеження рівнів ризику на предмет наближення до критичних рівнів

Також аналіз кредитних операцій повинен здійснюватися у напрямі захищеності від можливих втрат. Для цього розрахуємо наступні показники: коефіцієнт забезпеченості позик; коефіцієнт захищеності позик; коефіцієнт покриття збитків, які наведені в табл. 3.5.

Як видно з даних табл. 3.5, захищеність кредитного портфеля від можливих втрат у звітному періоді зросла порівняно з попереднім роком. Так, загальний коефіцієнт забезпеченості позик знизився на 2,23 в порівняні з попереднім періодом, це говорить про недостатнє забезпечення позик. Захищеність позик за рахунок створеного резерву банком на покриття збитків у звітному періоді збільшилася на 4,8 процентного пункту.

Всі збитки були списані за рахунок резерву. Загальний висновок про рівень захищеності кредитного портфеля ХРД АКБ “Європейський” можна зробити такий, у банку створено достатній резерв для покриття можливих збитків за кредитними операціями. Але все ж таки, кредитним працівникам слід звернути увагу на оцінку рівня забезпеченості позик. Потрібно більш уважніше аналізувати якість та ліквідність наданого забезпечення кредитів.

Таблиця 3.5 Аналіз якості кредитного портфеля ХРД АКБ “Європейський” з погляду захищеності від втрат

Показники	На 01.03.2008р., тис. грн.	На 01.03.2009р., тис. грн.	Відхилення
Загальна сума забезпечення кредитів	175829,26	171214,66	- 4614,6
Загальна сума виданих позик	56402,67	190692,82	+ 134290,15
Збиткові кредити	3601,87	35700,29	+ 32098,42
Резерв на покриття за позиками	5112,04	14949,66	+ 9837,62
Коефіцієнт забезпечення позик (ряд.1: ряд.2)	3,12	0,89	- 2,23
Коефіцієнт захищеності позик (ряд.4 : ряд.2)	0,03	0,078	+ 0,048
Коефіцієнт покриття збитків (ряд. 4 : ряд.3)	1,419	0,418	- 1,001

Отже, необхідно чітко визначити процедури, норми та повноваження персоналу банку під час оцінки рівня ризику за кожною кредитною операцією, завдяки чому можна підвищити обґрунтованість рішень про надання кредиту, зменшити обсяги резервів для покриття кредитних ризиків, і як результат збільшити рівень якості кредитного портфеля.

3.2 Аналіз оцінки кредитоспроможності позичальника

Розглянемо методику оцінки кредитоспроможності позичальника, яка розроблена і діє в установах АКБ “Європейський”, на прикладі АТ “ХАРКІВІНСТРУМЕНТ”.

Кредитоспроможність позичальника, на відміну від його платоспроможності, не фіксує неплатежі за минулий рік період чи на якусь дату, а прогнозує його платоспроможність на перспективу. Відповідно до чинного законодавства під кредитоспроможністю позичальника розуміють здатність позичальника в повному обсязі й у визначений угодою строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.

Методика оцінки фінансового стану позичальників - юридичних осіб АКБ “Європейський” розроблена з метою здійснення об'єктивної оцінки фінансового стану позичальників - юридичних осіб при проведенні кредитних операцій, визначення рівня їх платоспроможності і кредитоспроможності, що є підставою для визначення рейтингу фінансового стану позичальників, що, в свою чергу, дозволяє віднести позичальника до того чи іншого класу, який в подальшому використовується для розрахунку прогнозної суми витрат на формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитною операцією.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи, банк розраховує показники ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності, кредитної історії, аналізує грошові потоки, фінансові результати та суб'єктивні показники. Потім на основі принципу багатокритеріальної оптимізації з використанням методів нормування і звертання фінансово-економічних показників визначається Інтегрований показник та класу фінансового стану позичальника, який відображає основні аспекти його фінансово-господарської діяльності.

При розрахунку показників оцінки фінансового стану враховується галузь та наявність сезонності діяльності позичальника. Визначення класу фінансового стану позичальника надає банку можливість оцінювати вірогідність виконання позичальником своїх зобов'язань у майбутньому та приймати відповідні управлінські рішення щодо доцільності та можливих умов проведення кредитних операцій і, відповідно, формувати оптимальну структуру кредитного портфеля. Банк здійснює оцінку фінансового стану позичальника - юридичної особи кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі (в процесі моніторингу) - не рідше ніж один раз на три місяці. Для оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк проводить аналіз як об'єктивних, так і суб'єктивних даних.[54] Основними джерелами об`єктивних даних є документи, що надаються позичальником банку:

1) кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а саме:

1.1) баланси підприємства (Форма №1) для несезонних підприємств - на дві останні звітні дати, для сезонних підприємств - на п'ять останніх звітних дат;

1.2) звіти про фінансові результати (Форма №2) для несезонних підприємств - за два останніх звітних квартали, для сезонних підприємств - за п'ять останніх звітних кварталів;

1.3) довідка про рух грошових коштів по рахунку 31 “Рахунки в банках” для несезонних підприємств - за два останніх звітних квартали помісячно, для сезонних підприємств - за останні 12 місяців помісячно;

1.4) довідка про кількість випадків наявності прострочення та пролонгації заборгованості за кредитами банків та процентами за їх використання за звітний квартал;

1.5) довідка про наявність поточних рахунків в банках на звітну дату,

2) надалі щокварталу в обов'язковому порядку, а саме:

2.1) баланс підприємства (Форма №1) на звітну дату;

2.2) звіт про фінансові результати (Форма №2) за звітний квартал;

2.3) довідка про рух грошових коштів по рахунку 31 “Рахунки в банках” за звітний квартал помісячно;

2.4) довідка про кількість випадків наявності прострочення та пролонгації заборгованості за кредитами банків та процентами за їх використання за звітний квартал;

2.5) довідка про наявність поточних рахунків в банках на звітну дату.

Суб'єктивні дані отримуються на підставі:

1) особистих співбесід кредитного спеціаліста з керівництвом позичальника;

2) аналізу комерційних документів позичальника;

3) аналізу реалізації бізнес-плану проекту;

4) інформації, що висвітлена в періодичних виданнях або доступна в мережі Internet стосовно перспектив розвитку галузі (сектора економіки), в якому функціонує підприємство, тощо. Оцінка фінансового стану позичальника - юридичної особи виконується в чотири етапи: [54]

1 етап - обчислення значень показників, які характеризують фінансовий стан позичальника;

2 етап - визначення рейтингів (нормування) фінансово-економічних показників на підставі значень, обчислених на 1 етапі, та матриць ранжування значень фінансово-економічних показників, які диференційовані за секторами економіки. Рейтинг кожного показника приймає значення від 0 до 10;

3 етап - розрахунок величини інтегрованого показника фінансового стану позичальника (далі - Інтегрований показник) на основі рейтингів фінансово-економічних показників, що визначені 2 етапі, і питомої ваги фінансово-економічних показників у Інтегрованому показнику, що наведені в табл. 3.6. Інтегрований показник може приймати значення від 0 до 10.

Розрахунок величини Інтегрованого показника (І_п) фінансового стану позичальника здійснюється за формулою:

(3.1)

де R_i - величина рейтингу і-го фінансово-економічного показника

W_i - питома вага і-го фінансово-економічного показника в Інтегрованому показнику.

4 етап - визначення класу фінансового стану за шкалою рейтингів на підставі значення Інтегрованого показника фінансового стану позичальника, обчислення якого було здійснено на 3 етапі.

Таблиця 3.6 Питома вага фінансово-економічних показників у Інтегрованому показнику

№ п/п показника, (і)	Найменування показника	Питома вага показника, в %%, (Wi)
1	2	3
Показники платоспроможності
1	Коефіцієнт загальної ліквідності	5
2	Коефіцієнт поточної ліквідності	5
3	Коефіцієнт миттєвої ліквідності	5
Показники фінансової стійкості
4	Коефіцієнт фінансової незалежності	3
5	Коефіцієнт маневреності власних коштів	3
Аналіз грошових потоків
6	Співвідношення суми надходжень на рахунки в усіх банках і обсягу доходу від реалізації	3
7	Співвідношення надходжень на рахунки в усіх банках і суми боргу за кредитними операціями з Банком	3
Показники ділової активності
8	Період обертання дебіторської заборгованості	5
9	Період обертання кредиторської заборгованості	5
10	Період обертання запасів	5
11	Період обертання активів	5
Аналіз фінансових результатів
12	Обсяг чистого доходу від реалізації продукції	4
13	Співвідношення собівартості продукції і обсягу чистого доходу від реалізації продукції	4
14	Чистий прибуток/збиток	4
Показники рентабельності
15	Коефіцієнт рентабельності продажу	4
1	2	3
16	Коефіцієнт рентабельності активів	4
17	Коефіцієнт рентабельності капіталу	4
Кредитна історія
18	Обслуговування кредитів банків	3
19	Поточні рахунки в банках	3
20	Стабільність надходжень на поточні рахунки у Банку	3
Суб'єктивні показники
21	Ринкова позиція підприємства та його залежність від змін в економіці та галузі	5
22	Наявність державних замовлень та державна підтримка	5
23	Ефективність управління підприємством	5
24	Професіоналізм керівництва та його ділова репутація	5
		100

Класифікація позичальників-юридичних осіб здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану з врахуванням вимог НБУ щодо віднесення тих чи інших позичальників до відповідного класу фінансового стану позичальника:

Клас “А” - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; фінансово-економічні показники в межах установлених значень (відповідно до вимог даного Положення); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні.

Клас “Б” - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу “А”, але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою.

Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності.

Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу “Б”, мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити.

Клас “В” - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю.

Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращання фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо.

Клас “Г” - фінансова діяльність незадовільна (фінансово-економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас “Д”). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

Клас “Д” - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

За результатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу. При визначенні класу фінансового стану позичальника використовуються наступні шкали:

1) за наявності позитивної зміни фінансового стану позичальника в порівнянні: з попереднім кварталом (для несезонної діяльності) /з аналогічним кварталом минулого року (для сезонної діяльності):

Величина Інтегрованого показника	0,0-0,5	0,5-2,25	2,25-5,75	5,75-7,75	7,75-10,0
Клас фінансового стану позичальника	Д	Г	В	Б	А

2) за відсутності зміни фінансового стану позичальника в порівнянні: з попереднім кварталом (для несезонної діяльності) /з аналогічним кварталом минулого року (для сезонної діяльності):

Величина Інтегрованого показника	0,0-1,0	1,0-2,5	2,5-6,0	6,0-8,0	8,0-10,0
Клас фінансового стану позичальника	Д	Г	В	Б	А

2) за наявності негативної зміни фінансового стану позичальника в порівнянні: з попереднім кварталом (для несезонної діяльності) /з аналогічним кварталом минулого року (для сезонної діяльності):

Величина Інтегрованого показника фінансового стану позичальника	0,0-1,5	1,5-2,75	2,75-6,25	6,25-8,25	8,25-10,0
Клас фінансового стану позичальника	Д	Г	В	Б	А

5) результати розрахунку класу фінансового стану позичальника оформлюються у формі.

Примітка. Якщо значення Інтегрованого показника фінансового стану позичальника знаходиться на межі інтервалу, то вибирається “вищий” клас фінансового стану позичальника.

Приклад. Підприємство АТ “ХАРКІВІНСТРУМЕНТ” в січні 2009 року звернулось до банку АКБ “Європейський” за кредитом у формі овердрафту, на умовах, які наведені в розділі 2, приклад 1-2. АТ “ХАРКІВІНСТРУМЕНТ” вже обслуговується в даному банку. Для цього підприємство подало фінансову звітність за 2008 рік, а саме Баланс (форма № 1) та Звіт про фінансові результати (форма № 2), які наведені в додатку Х. Підприємство не є суб'єктом малого підприємництва та в нього відсутня сезонна діяльність. Співробітниками банку в кредитному відділі з обслуговування корпоративних клієнтів була проведена оцінка фінансового стану позичальника за станом на 01.01.2009р. Підприємству був присвоєн клас А та надан кредит. Результат розрахунку класу фінансового стану позичальника наведен в додатку Ц.

За станом на 01.04.2009р. банком була проведена повторна оцінка позичальника, на основі нової звітності позичальника за 1 квартал 2009року, яка наведена в додатку Ч, і вже був присвоєн клас - Б. Розрахунок класу фінансового стану позичальника за станом на 01.04.2009р. наведен в додатку Ш. Розрахунок показників проводиться за допомогою спеціальної комп'ютерної програми автоматично.

В результаті проведених розрахунків, можна зробити висновок, що підприємство АТ “ХАРКІВІНСТРУМЕНТ” має нормальний фінансовий стан, але не спроможне доволі тривалий час підтримувати його в такому стані. Це також говорить, про те що підприємству можна надати кредит на наступний місяць.

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що вибір показників оцінки фінстану позичальника залежить від особливостей структури балансу, галузевої спрямованості, форм власності та інших звітних даних клієнта. Визначаючи кредитоспроможність позичальника банк застосовує комплексну оцінку.

Аналіз фінансово-господарської діяльності позичальника дозволяє банку не тільки здійснювати експрес-аналіз фінансового стану позичальника, а й виявити негативні тенденції в його фінансово-господарській діяльності в минулому і здійснювати прогнозування розвитку діяльності підприємства в майбутньому, що надає можливість своєчасно вносити корективи в кредитні взаємовідносини банку з позичальником.

Аналіз будь-яких операцій повинен завершуватися оцінюванням їх ефективності, тому надалі розглянемо аналіз ефективності кредитної діяльності банку АКБ “Європейський”.

3.3 Фінансовий аналіз ефективності кредитної діяльності банка

Аналіз кредитної діяльності банку передбачає вирішення таких завдань як:

1) визначення ступеня та типу концентрації кредитного ризику, його відповідності зовнішньому покриттю і достатності створення резервів покриття;

2) оцінювання адекватності кредитного ризику сумі передбачуваного прибутку;

3) визначення кредитоспроможності позичальника з метою зниження кредитного ризику;

4) визначення ефективності кредитних операцій, що дає змогу вибрати доцільний варіант розміщення ресурсів.[15, с. 142]

У сучасних умовах фінансовий аналіз кредитних операцій є не просто елементом фінансового управління, а його основу. Фінансовий аналіз кредитних операцій досягається на основі системного аналізу фінансових результатів і фінансового стану банку. Аналіз кредитної діяльності банку доцільно розпочати з визначення загальної оцінки масштабів кредитної діяльності. Кредитна активність АКБ “Європейський” наведена на рис.3.3 та табл. 3.7.

На протязі 2007 - 2008 р.р. в банку впроваджено новий підхід до співпраці з підприємствами-позичальниками, основою якого є структурування потреб бізнесу клієнта при його фінансуванні. Чітке розуміння бізнесу клієнта та їхніх потреб дозволяє банку вести конструктивний діалог та будувати прогнозовані відносини з ними. Цей підхід дозволив банку значно збільшити обсяг активних операцій за напрямком корпоративного бізнесу.

Як видно з даних табл. 3.7, частка кредитних операцій на 01.01.2008р. становила 65,6%, а на кінець року - 65,8%, тобто підвищилася на 0,2 процентного пункту. Це можна розцінювати як позитивне явище, при тому що в кінці 2008 р. розпочалась фінансова криза. Абсолютний приріст коштів становив 498106 тис. грн., при цьому кредитні вкладення збільшились в 1,5 р. за звітний період, а їх темп приросту склав 52,4%.

Рис. 3.3. Динаміка надання кредитів юридичним особам, млн. грн.

Таблиця 3.7 Аналіз масштабів кредитної діяльності АКБ “Європейський”

Показник	За станом на 01.01.2008р.	За станом на 01.01.2009р.	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
Кредитні вкладення, тис. грн.	950829	1448935	+ 498106	+52,4
Загальні активи, тис. грн.	1450254	2200784	+ 750530	+ 51,8
Питома вага кредитів у загальних активах, %	65,6	65,8	+ 0,2	+ 0,3

Для аналізу балансу комерційного банку використовуються такі показники: ліквідні активи, робочі активи, загальні активи, коефіцієнт співвідношення ліквідних та робочих активів (%) та коефіцієнт співвідношення ліквідних та загальних активів (%).[55, с. 63]

Згідно балансу АКБ “Європейський” та звіту про фінансовий результат банку (див. додатки Л-М) ліквідні активи банку в 2008 році складають:

294+34276+1448936= 1483506 тис. грн.

Високоліквідні активи: 35285+581901= 617186 тис. грн.

Не дохідні активи: 67055тис.грн.

Квазі - активи: 24495 тис. грн.

Кількісну та якісну оцінку активів можна характеризувати виробництва використання активів (Па), які характеризуються відношенням робочих активів (Ра) к загальної сумі активів (За):

Па = Ра / За (3.2)

Ра = 35285+581901+34276+294+1448936 = 2100692 тис. грн.

Па = 2100692 / 2200784 = 0,9545*100 = 95,45%

Високоліквідні активів в робочих активів складають:

617186 / 2100692 = 0,294*100 = 29,4%. (3.3)

Ці активи повинні складати в робочих активах не менш 20%, тому цей показник банку позитивно впливає на діяльність банку. Вони характеризують питому вагу високоліквідних активів у робочих активах і складають 29,4%. Вони складаються з: коштів в касі, на кореспондентському рахунку в НБУ, на депозитних рахунках.

Ліквідні активи в робочих активах складають:

1483506 / 2100692 = 0,7061*100 = 70,61% (3.4)

Їх питома вага складає 70,61%, при нормативному значенні 61-70%. Це говорить про те, що ліквідні активи здатні приносити дохід банку.

Не дохідні активи складають в робочих активах:

67055 / 2100692 = 0,0319*100%= 3,19% (3.5)

Квазі - активи складають в робочих активах банку :

24495 / 2100692 = 0,0116 *100 = 1,16% (3.6)

Коефіцієнт співвідношення ліквідних та загальних активів складає :

Кт = 1483506 / 2200784 = 0,67 (3.7)

Цей коефіцієнт показує, що ліквідні активи займають 67% питомої ваги в загальній сумі активів.

Показники достатності капіталу та щоденної ліквідності є оцінюючими показниками діяльності банку та розраховуються з метою регулювання їх активних та пасивних операцій для підтримання необхідного рівня ліквідності. [20, с. 500]

Показник поточної ліквідності розраховуються за формулою 3.8:

Н = *100 (3.8) [20, с. 500]

де ОБ - зобов'язання банку;

ЛА - активи банку.

Н = (1880012 / 2200784) *100 = 85,42%.

Цей норматив показує, що усі зобов'язання банку покриваються на 85,42%. Норматив загальної ліквідності розраховується як співвідношення загальних активів до загальних зобов'язань банку (див. формулу 3.9):

Н_зл = *100 (3.9) [20, с. 500]

Н_зл = (2200784 / 1880012)*100 = 117,06%

Нормативне значення показника повинно бути не менш 100%. З вище приведених розрахунків показник загальної ліквідності банку “Європейський” перевищує норматив на 17,11%, це говорить про позитивну фінансову діяльність банку. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що банк має ліквідні активи які можуть швидко обертатися та відновлюватися.

Достатність капіталу оцінюється за такими показниками: [48, с. 143]

1. Рівень капіталу в структурі загальних пасивів ( див. формулу 3.10):

К = Капітал / Пасиви (3.10)

К=320772/2200784 = 0,146 = 14,6%

2. Співвідношення чистого капіталу та загальних активів (див. формулу 3.11)

Чистий капітал / Загальні активи (3.11)

287 000/2200784=0,1304=13,04%

3. Коефіцієнт достатності капіталу (див. формулу 3.12):

Чистий капітал / Зобов'язання (3.12)

287000/1880012=0,1526*100=15,26%

4. Дохід на активи (ДА) банку розраховується за формулою 3.13:

ДА = Чистий прибуток / загальні активи *100% (3.13)

ДА=620/2200784*100%=0,028%

5. Дохід на власний капітал (ДК) банку розраховується за формулою 3.14:

ДК = Чистий прибуток / Власний капітал *100% (3.14)

ДК=620/287000*100%=0,216%

6. Коефіцієнт рентабельності активів (див. формулу 3.15):

Кт_ра= Чистий прибуток / Середньорічна вартість активів (3.15)

Кт_ра = = 0,00034

Таким чином, зробивши аналіз ефективності діяльності банку “Європейський” можна стверджувати, що банк є стабільним та показники діяльності відповідають встановленим нормативам, що дає впевненість як для акціонерів банку, так і для його клієнтів.

Основним підходом до аналізу багатогранної діяльності кредитної організації банку є не тільки фінансовий, але й управлінський аналіз. Структура управлінського аналізу кредитних операцій банку та зокрема з овердрафту наведена на рис. 3.4 [16, C. 24]. Управлінський аналіз складається з трьох видів аналізу по - перше, це перспективний аналіз (застосовується на етапі прогнозування, планування конкретних операцій); по - друге це оперативний аналіз (у процесі їхнього виконання, здійснення) та ретроспективний, який дозволяє оцінити правильність прийнятих рішень та їх ефективність. Особливостями оперативного управлінського аналізу є :