Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства ТОВ "Полтавський завод ЗБК"

У всіх європейських країнах соціальний захист багатофункціональна. Як правило, вона виконує ряд функцій, що відповідають основним соціальним ризикам, яким піддається людина протягом життя:

- Ризик захворювання: виплати відповідають повної або часткової компенсації доходів, що втрачаються, у зв'язку з неможливістю працювати; покривають повністю або частково медичне обслуговування, як у суспільному, так і в приватному секторі;

- Ризик інвалідності: виплата пенсій та допомог особам, повністю втратив здатність працювати і вести нормальне життя в соціумі; медичне обслуговування, пов'язане з інвалідністю; витрати з реабілітації;

- Ризик виробничого травматизму та професійного захворювання: виплата пенсій та допомог, компенсацій та інші форми прямих виплат; специфічна медична допомога; витрати, пов'язані з виробничою реабілітацією та інші форми соціального обслуговування;

- Ризик втрати годувальника: пенсії та допомоги у разі втрати годувальника, посмертне посібник, ритуальні послуги;

- Ризик безробіття: допомога, пов'язане з повною або частковою безробіттям; оплата тимчасового або епізодичного праці, організованого владою, не замінює посібник;

- Ризик міграції: витрати, пов'язані з переміщенням трудових ресурсів, навчанням, перекваліфікацією; посібники, пов'язані з переїздом на нове місце проживання колишніх безробітних;

- Ризик втрати житла: субсидії на оплату житла та комунальних послуг деяким категорія населення;

- Ризик материнства: витрати на виплату допомог по вагітності та пологах; витрати на медичне обслуговування матері і дитини та інші форми забезпечення вагітних.

Система соціального забезпечення в США складна й різноманітна. Єдиної загальнонаціональної централізованої системи соціального забезпечення в США не існує. Вона утворюється з різного роду програм, регламентованих або федеральним законодавством, або законодавством штату, або спільно федеральними органами та органами влади штатів. Окремі програми приймаються також місцевими властями. Державна система соціального забезпечення в США чітко поділяється на два напрямки: соціальне страхування та соціальну допомогу. Вони різняться між собою за джерелами фінансування. Виплати по соціальному страхуванню провадяться із страхових фондів, утворених за рахунок податку на соціальне страхування, що стягується з трудящих (в частці з підприємцями). Державне соціальна виплата виплачується з бюджетних коштів: федерального бюджету, бюджетів штатів або місцевих органів влади.

Програми соціального страхування - це програми, до фонду яких отримувач допомоги (пенсії) сам робить попередній внесок, який має форму спеціального податку, що вноситься майбутнім отримувачем або його роботодавцем, або обома разом. Ці допомоги розглядаються скоріше як право, ніж як привілей, і отримання його не представляє собою соціального ганьби. Віра в страхування узгоджується з вірою у свободу вибору особистості оскільки здається, що воно надає кожному громадянину вибір, як найкращим чином захистити себе від випадковостей. До програм соціального страхування належать: страхування по старості (пенсії), страхування по втраті годувальника, страхування по безробіттю, страхування по непрацездатності, медичне страхування.

Закон «Про державне соціальне страхування» передбачає можливість добровільного пенсійного страхування. Таким чином, особи, які не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем і не мають іншого доходу (наприклад, домогосподарки), можуть приєднатися до схеми державного страхування і накопичити свій пенсійний капітал.

Що стосується виплати різних видів допомоги, то право на них мають особи, які застраховані, наприклад, за Законом «Про страхування материнства і хвороби». Особи, які соціально не застраховані, мають право на допомогу у зв'язку з материнством у розмірі мінімальної заробітної плати.

2. Фінансово-економічна характеристика діяльності досліджуваного підприємства

ТОВ «Полтавський завод ЗБК» є акціонерним підприємством, що створене на засадах договору фізичних осіб шляхом об'єднання їх майна та ведення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Всі учасники ТОВ «Полтавський завод ЗБК» обмежень за законом та заборон по суду, щодо зайняття підприємницькою діяльністю не мають. Трудова участь учасників ТОВ у його виробничій та інших видах діяльності не є обов'язковою.

Товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства», «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах, круглу печатку, кутовий штамп з власним найменуванням, бланки, торгівельну марку (знак для товарів та послуг), іншу атрибутику юридичної особи, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському суді та інших судах України.

Товариство в своїй діяльності керується чинним Законодавством України, цим Статутом, а також внутрішніми правилами, регламентами та іншими локальними актами Товариства.

Товариство може відкривати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, затверджувати відповідні положення про них.

Товариство створюється з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Важливим напрямом загального оцінювання фінансового стану суб'єкта господарювання є аналіз його майнового стану за інформацією бухгалтерського балансу. Майновий стан підприємства характеризується складом, розміщенням, структурою та динамікою активів (майна) і пасивів (власного капіталу і зобов'язань).

Майно - сукупність основних і оборотних засобів, закріплених за підприємством, що становлять його статутний фонд, необхідний для здійснення виробничої діяльності. Статутний фонд визначають у балансі підприємства у формі активу і пасиву, куди входять вартість основних і оборотних цінностей, майнові права і майнові обов'язки підприємства.

Аналіз майнового стану підприємства проводиться за допомогою скороченого аналітичного балансу, який утворюється з вихідного балансу шляхом об'єднання в окремі групи однорідних за своїм складом та економічним змістом статей.

В залежності від змісту інформації балансу підприємства актив і пасив скороченого аналітичного балансу можна розширити за рахунок включення додаткових видів майна та джерел формування капіталу.

Результати горизонтального і вертикального аналізу майна підприємства, відображені у табл. 2.1, свідчить про наявність як позитивних, так і негативних ознак і тенденцій у майновому стані підприємства.

Як свідчать розрахунки, у звітному році порівняно з базовим роком вартість майна підприємства збільшилась на 5909 грн. або на 29,2%. При цьому необоротні активи зросли на 10947 грн. (193,6%), а оборотні активи зменшились на 5037 грн. (54,6%). У підсумку питома вага необоротних активів у майні збільшились з 28% до 63,5%, а оборотних активів відповідно зменшилась з 63,5% до 28%

Необоротні активи підприємства представлені, насамперед, основними засобами, вартість яких зменшилась на 1355 грн. (24%). Темп приросту основних засобів менший від темпу приросту майна в цілому, що обумовило зменшення питомої ваги основного капіталу у майні з 27,9 до 16,4%.

Таблиця 2.1. Структура та динаміка майна ТОВ «Полтавський завод ЗБК» за 2008-2010 рр.

Вид активів (майна)	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Зміни (+: -) 2008-2010 р
	сума, тис. грн.	у% до підсумку	сума, тис. грн.	у% до підсумку	сума, тис. грн.	у% до підсумку	сума, тис. грн.	частки, в. п.	у% до 2008 р.
Майно всього:	20232	100,0	27847	100,0	26141	100,0	5909	-	+29,20
1. Необоротні активи	5654	28,0	16619	59,7	16601	63,5	10947	+35,6	+193,6
1.1. Основні засоби	5648	27,9	6919	24,9	4293	16,4	-1355	-11,5	-24,0
2. Оборотні активи	14577	72,0	11225	40,3	9540	36,5	-5037	-35,6	-34,6
2.1. Оборотні виробничі фонди	852	4,2	105	0,4	-	-	-852	-4,2	-100
2.1.1. Виробничі запаси	852	4,2	105	0,4	-	-	-852	-4,2	-100
2.2 Фонди обігу	6723	33,2	11120	39,9	9540	36,5	2817	+3,3	+41,9
2.2.1. Готова продукція і товари	1288	6,4	1540	5,5	-	-	-1288	-6,4	-100
2.2.2 Поточна дебіторська заборгованість	10764	53,2	8834	31,7	7912	30,3	-2852	-22,9	-26,5
2.2.3. Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції	92	0,5	102	0,4	-	-	-92	-0,5	-100
2.2.4. Інші оборотні активи	1581	7,8	644	2,3	1628	6,2	47	-1,6	+3
3. Витрати майбутніх періодів	1	00,0	3	0,1	-	-	-1	00	-100
4. Необоротні активи та групи вибуття	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Зменшення оборотних активів пояснюється зменшенням як оборотних виробничих фондів на 852 грн. Позитивною характеристикою структури майна є зменшення частки поточної дебіторської заборгованості на 22,9 пунктів. Разом з тим підприємство має низький рівень забезпеченості високоліквідними оборотними активами. Залишок грошових коштів і поточних фінансових інвестицій зменшився на 95 тис. грн. (0,5%).

Будь-яке підприємство формує свої активи за рахунок власних і залучених джерел (капіталу), що визначаються як її пасиви.

Таблиця 2.2. Структура та динаміка джерел формування капіталу ТОВ «Полтавський завод ЗБК» за 2008-2010 рр.

Вид пасивів	2 008 р.	2 009 р.	2 010 р.	Зміни (+: -)
	сума, тис. грн.	у% до підсумку	сума, тис. грн.	у% до підсумку	сума, тис. грн.	у% до підсумку	сума, тис. грн.	частки, в. п.	у% до 2008 р.
Джерела формування капіталу - всього	20232	100,0	27847	100,0	26141	100,0	5909	-	+29,2
1. Власний капітал	4170	20,6	1806	6,5	1018	3,9	-3152	-16,7	-75,6
1.1. Статутний (пайовий) капітал	2500	12,4	2500	9,0	2500	9,6	0	-2,8	0
2. Зобов'язання	16059	79,4	26041	93,5	25123	96,1	9064	+16,7	+56,4
2.1 Забезпечення наступних витрат і платежів	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2.2. Довгострокові зобов'язання	316	1,6	2063	7,4	4725	18,1	4409	+16,5	в 14,9 раз
2.3. Поточні зобов'язання	15746	77,8	23978	86,1	20398	78,0	4652	+0,2	+25,5
2.3.1. Кредиторська заборгованість	11412	56,4	9718	40,5	8065	30,9	-3347	-25,5	-29,3
3. Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Аналіз джерел формування капіталу підприємства проводиться за допомогою скороченого аналітичного балансу, що утворюється з вихідного балансу шляхом об'єднання в окремі групи однорідних за своїм складом та економічним змістом статей. В пасиві балансу зобов'язання розташовані за принципом збільшення терміновості оплати (від довгострокових до найбільш термінових). Ця інформація використовується в аналізі ліквідності балансу та платоспроможності підприємства.

Аналіз структури джерел формування капіталу (пасивів) проводиться за системою структурних показників, серед яких питома вага у %.

Розрахунок цих та інших структурних показників виконується за даними пасиву скороченого аналітичного балансу. З урахуванням класифікації джерел формування капіталу проведемо аналіз складу, структури та динаміки пасивів підприємства.

Така динаміка складових пасиву балансу (табл. 2.2) обумовила зменшення частки власного капіталу в джерелах формування капіталу з 20,6% до 3,9% і, відповідно, збільшилася частка зобов'язань із 79,4 до 96,1%. Отже, підприємство знизило рівень фінансової стійкості за критерієм забезпеченості власним капіталом.

Збільшилася залежність підприємства від довгострокових кредитів (якщо у 2009 році сума довгострокових зобов'язань становила 2063 грн. (7,4%), то уже у звітному році вини вони становили 4725 грн. (18,1%).

Серед джерел формування капіталу зменшення частки кредиторської заборгованості в джерелах формування капіталу з 56,4% у базовому році до 30,9% у звітному році, що свідчить про поліпшення стану розрахунків підприємства з кредиторами.

Одними з ключових характеристик фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність. Ліквідність стосується наявності грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов'язань даного періоду. Платоспроможність пов'язана з наявністю грошових коштів упродовж більшого періоду для вчасного виконання фінансових зобов'язань (табл. 2.3).

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Вона характеризується спроможністю підприємства в короткі терміни перетворити свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів. Ліквідність визначається співвідношенням величини ліквідних засобів, які можуть бути використані для погашення боргів, і величини зобов'язань. За своїм змістом ліквідність підприємства означає ліквідність його балансу.

Під ліквідністю балансу розуміють ступінь покриття платіжних зобов'язань підприємства його активами (платіжними засобами), строк перетворення яких в грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань. Ліквідність балансу відображає можливість швидкої мобілізації власних коштів для своєчасної і повної сплати боргів (позик і кредиторської заборгованості). Ліквідність - поняття більш широке, ніж платоспроможність. Ліквідність балансу залежить від ліквідності активів. Рівень активів пов'язаний з часом, необхідним для перетворення їх у грошові кошти. Чим менша тривалість періоду, протягом якого даний вид активів трансформується у грошові кошти, тим вищим є рівень його ліквідності.

Таблиця 2.3. Показники ліквідності та платоспроможності ТОВ «Полтавський завод ЗБК» за 2008-2010 рр.

Показник	2008 р	2009 р	2010 р	Нормативне значення	Відхилення (+;-) 2010 р. до 2008 р.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,006	0,004	0,258	?0,2	+0,198
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,790	0,399	0,468	?0,7	-0,322
Коефіцієнт загальної ліквідності	0,926	0,468	0,468	?1,5	-0,458
Коефіцієнт платоспроможності	0,006	0,004	-	?0,1	-0,006
Коефіцієнт критичної ліквідності	0,872	0,464	0,468	?0,8	-0,404
Коефіцієнт покриття запасів	4,719	-1,900	-	?1,0	-4,719

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує миттєву платоспроможність підприємства і повинно бути ?0,2. З таблиці ми бачимо, що наше підприємство недостатньо платоспроможне.

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує потенційну платоспроможність з урахуванням майбутніх надходжень і повинно бути ? 0,7. З таблиці ми бачимо, що наше підприємство неплатоспроможне.

Коефіцієнт загальної ліквідності відображає прогнозні платіжні можливості на відносно віддалену перспективу і повинно бути ?1,5. З таблиці ми бачимо, що підприємство немає достатність ресурсів оборотних активів для погашення короткострокових зобов'язань.

За результатами оцінювання рівня і динаміки коефіцієнтів ліквідності формуються наступні висновки: при порівнянні фактичних значень із нормативними про платоспроможність підприємства, підприємство є неплатоспроможним за всіма показниками.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є забезпечення стабільності його діяльності з позиції довгострокових перспектив.

Фінансова стійкість - це багатогранне поняття, що включає оцінювання різних аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства. Сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів (табл. 2.4). Оцінювання фінансової стійкості, як критерію надійності, дозволяє зовнішнім суб'єктам аналізу визначити фінансові можливості підприємства на тривалу перспективу. Фінансова стійкість характеризує результати операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми зобов'язаннями і нарощувати економічний потенціал.

Фінансова стійкість передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.

Фінансова стійкість - це здатність підприємства функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу активів і пасивів у мінливому економічному середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику.

Існуючі методичні підходи до аналізу фінансової стійкості підприємства можна об'єднати у три групи:

1. Розрахунок системи фінансово-економічних коефіцієнтів, які відображають різні аспекти стану майна та джерел формування капіталу.

2. Визначення типу фінансової стійкості підприємства.

3. Розрахунок та факторний аналіз показників порогу рентабельності (критичного обсягу продажу) і запасу фінансової стійкості (запасу фінансової незалежності).

Фінансово-економічні показники, які відносяться до перших двох напрямів, визначаються за інформацією бухгалтерського балансу і характеризують фінансову стійкість підприємства з позиції, насамперед, співвідношення між власними та залученими фінансовими ресурсами. Поряд з цим, оцінка фінансової стійкості передбачає аналіз факторів формування показників, які характеризують стабільність функціонування підприємства з позиції забезпечення прибутковості операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Серед цих показників важливе місце належить порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості, розрахунок яких проводиться за інформацією форми №2 «Звіт про фінансові результати».

Поріг рентабельності характеризує суму чистого доходу (виручки), яка забезпечує беззбиткову операційну діяльність підприємства, тобто повне покриття операційних витрат. Чим менша величина порогу рентабельності, тим більш фінансово стійким є підприємство. Зменшення порогу рентабельності досягається за рахунок: скорочення постійних витрат та збільшення частки маржинального доходу у чистому доході.

У звітному році порівняно з базовим роком при зменшенні чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 36824 грн. або 96,8%, операційні витрати зменшились на 35801 грн., або 94,1%. Як результат, збиток від операційної діяльності збільшився на 1023 грн. Серед операційних витрат змінні витрати зменшилися на 33134,4 грн. (97%), а постійні витрати - на 26666 грн. (68,6%).

Таблиця 2.4. Показники порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості ТОВ «Полтавський завод ЗБК» за 2008-2010 рр.

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відхилення (+;-) 2008-2010 рр.
				абсолютне	відносне, %
1. Операційний доход, тис. грн.	38024	12221	1200	-36824	-96,8
2. Операційні витрати, тис. грн.	38037	14458	2236	-35801	-94,1
у тому числі: а) змінні витрати	34147	10056	1013	-33134,4	-97
б) постійні витрати	3890	4402	1223	-2666,62	-68,6
3. Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис. грн.	-13	-2237	-1036	-1023	в 79,6 раз.
4. Маржинальний доход, тис. грн.	3877	2165	187	-3690	-95,2
5. Частка (коефіцієнт) маржинального доходу в операційному доході	0,102	0,177	0,156	+0,054	х
6. Поріг рентабельності, тис. грн.	38134	24869,6	78340	-30293,8	-79,4
7. Частка порогу рентабельності в операційному доході, %	100,3	203,5	653,3	+553	х
8. Зона фінансової стійкості, тис. грн.	-104	-12685	-66340	-6536	в 66,2 раз.
9. Запас фінансової стійкості, %	-0,272	-103,789	-553,325	-553,053	х

Негативним з точки зору динаміки фінансової стійкості підприємства не лише збільшення абсолютного показника порогу рентабельності, а й зростання його частки в операційному доході з 100,3% до 653,3%.

Фінансова стійкість понизилась з 0,272 у базовому році до 553,325 у звітному році, що свідчить про нерентабельність підприємства

Фінансова стійкість знизилась в 66,2 рази, що говорить про те, що немає прибутковості і підприємство не може розраховуватися на випадок несприятливих обставин.

Отже, результати розрахунку і факторного аналізу показників порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості показало, що наше підприємство має нестабільне функціонування в ринковому середовищі. Засоби підприємства знаходяться в постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше відбувається кругообіг ресурсів, тим більше продукції підприємство може виробити і реалізувати при сталій їх величині. Сповільнення оборотності потребує додаткового вкладення засобів і може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.

Досягнутий у результаті прискорення оборотності ефект виражається передусім у збільшенні обсягів виробництва продукції та суми прибутку без додаткового залучення фінансових ресурсів. Зростання швидкості обороту відображає збільшення економічного потенціалу підприємства, оскільки дозволяє вивільнити частину оборотних засобів для власних потреб.

З метою уникнення кризових явищ у виробничо-фінансовій діяльності та для забезпечення стійкого економічного зростання необхідно підвищувати ділову активність підприємства, що мінімізує ризики в умовах економічної нестабільності ринкового середовища і конкуренція. Ділова активність підприємства - це комплексна характеристика, що охоплює різні аспекти діяльності підприємства (табл. 2.5).

У широкому розумінні ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування підприємства на ринках продукції, праці, капіталу. Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту його засобів. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стійкість економічного зростання, розширення ринків збуту продукції, ступінь виконання завдань за основними показниками господарської діяльності тощо.

Однак, головним критерієм ефективності роботи підприємства є його прибутковість, тому, здійснюючи господарську діяльність, підприємство повинно намагатися не лише прискорювати рух засобів, але й отримувати максимальну віддачу від їх використання.

Щоб приймати ефективні рішення і мати можливість впливати на середовище, в якому доводиться діяти підприємству, йому необхідно здійснювати пошуки найкращих взаємозв'язків між набором економічних ресурсів і кількістю економічних благ, що виробляються за допомогою цих ресурсів. Оцінка ділової активності - це та основа, на якій ґрунтуються раціональні рішення про обсяги та об'єкти витрачання майна (активів).

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед, в швидкості обертання його активів і пасивів. Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству активів для здійснення процесу виробництва та збуту продукції (товарів, робіт, послуг).

Швидкість обороту активів підприємства є однією з якісних характеристик його фінансової політики. Чим більша швидкість обороту активів, тим ефективніше працює підприємство.

Зростання активів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Залежно від швидкості обертання для забезпечення нормального ходу господарської діяльності потрібна і різна величина окремих видів активів. Тому аналіз оборотності і використання активів має дуже велике значення для оцінки фінансового стану підприємства.

При збільшенні обсягів господарської діяльності потреба в оборотних активах постійно зростає. І тільки прискоренням оборотності активів завдяки вдосконаленню господарської діяльності можна досягти відносного їх зменшення. Прискорення оборотності активів дає змогу зменшити потребу у власних і залучених коштах.

Збільшення швидкості оборотності оборотних засобів можливе як за рахунок скорочення часу виробництва (наприклад, за рахунок удосконалення технології), так і завдяки скороченню часу обертання (удосконалення постачання та збуту, прискорення розрахунків). Узагальнюючим показником мобільності господарської діяльності є тривалість перетворення виробничих запасів через процес підприємницької діяльності в наймобільнішу частину оборотних активів - грошові кошти. Він показує як швидко підприємство виконує операційний цикл господарської діяльності на стадіях виробництва і продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

За даними таблиці (2.5) проведемо аналіз ділової активності підприємства.

Коефіцієнт обертання активів нам показує, що кругообіг засобів підприємства знизився на 1,97 грн. за розрахунковий період, або в 51,5 рази обороту днів.

Коефіцієнт обертання оборотних активів знизився на 2,68 грн., що говорить про те, що у підприємства немає для вилучення мобільних засобів із господарської діяльності.

Коефіцієнт обертання запасів знизився, що говорить про те що у підприємства знизився попит на готову продукцію і товари. Зниження коефіцієнта кредиторської заборгованості говорить про зростання купівлі продукції в кредит покупцям. Показники коефіцієнта обертання власного капіталу менше одиниці (-5,57), то це свідчить про не раціональність власних коштів і становить під сумнів доцільність їх використання.

Зниження коефіцієнта обертання кредиторської заборгованості на 3,33 грн. за досліджуваний період показує про зростання підприємством купівлі продукції в кредит.

Показники фінансових результатів і рентабельності є визначальними в оцінках ефективності функціонування суб'єкта господарювання за усіма видами діяльності.

Аналіз фінансових результатів є одним із найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємств. З проведенням реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні з 2000 р. відповідно до міжнародних стандартів відбулися зміни в методиці визначення фінансових результатів.

Форма №2 «Звіт про фінансові результати» характеризує доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Таблиця 2.5. Ділова активність ТОВ «Полтавський завод ЗБК» за 2008-2010 рр.

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відхилення (+;-)
				абсолютне	відносне, %
Вихідна інформація, тис. грн.
1. Чистий доход від реалізації продукції (товарів робіт, послуг)	36173	10792	1057	-35116	-97,1
2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	33057	11582	1598	-31459	-95,2
3. Середньорічна вартість активів	17975,5	24039,5	26994	+9018,5	+50,2
4. Середньорічна вартість оборотних активів	12984,5	12901	10382,5	-2602	-20,0
5. Середньорічна вартість запасів	2781	1892,5	822,5	-1958,5	-70,4
6. Середньорічна величина поточної дебіторської заборгованості	8731,5	9799	8373	-358,5	-4,1
7. Середньорічна вартість капіталу	5720,5	2988	1412	-4308,5	-75,3
8. Середньорічна величина кредиторської заборгованості	9405	10565	8891,5	-513,5	-5,5
Показники ділової активності (оборотності активів і пасивів)
9. Коефіцієнт обертання активів	2,012	0,449	0,039	-1,973	х
10. Тривалість одного обороту активів, днів	179	802	9231	+9052	в 51,5 раз.
11. Коефіцієнт обертання оборотних активів	2,786	0,837	0,102	-2,684	х
12. Тривалість одного обороту оборотних активів, днів	129	430	3529	+3400	в 27,4 раз.
13. Коефіцієнт обертання запасів	11,887	6,120	1,943	-9,944	х
14. Тривалість одного обороту запасів, днів	30	59	185	+155	в 61,7 раз.
15. Коефіцієнт обертання поточної дебіторської заборгованості, днів	4,143	1,101	0,126	-4,017	х
16. Тривалість одного обороту поточної дебіторської заборгованості, днів	87	327	2857	+2770	в 32,8 раз.
17. Коефіцієнт обертання власного капіталу	6,323	3,612	0,749	-5,574	х
18. Тривалість одного обороту власного капіталу, днів	57	100	481	+424	в 8,8 раз.
19. Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості	3,515	1,096	0,180	-3,335	х
20. Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості, днів	102	328	2000	+1898	в 19,6 раз.
21. Тривалість операційного циклу, днів	117	386	3042	+2925	в 26 раз.
22. Тривалість фінансового циклу, днів	15	58	1042	+1027	в 69,4 раз.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Фінансовим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток. Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Чистий прибуток - це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи. В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку - це стале джерело фінансування розвитку виробництва, виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення матеріальних і соціальних потреб працівників підприємства. Чистий прибуток - найважливіший показник для оцінювання виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства, оскільки відображає ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. За чистим прибутком визначається прийнятий для інвестора рівень доходності активів підприємства для порівняння з альтернативними варіантами інвестування. Разом з тим, податок на прибуток стає одним з головних джерел формування надходжень до державного і місцевих бюджетів

В нашому аналізі підприємства ми спостерігаємо велике зниження валового прибутку з 2008 року по 2010 року на 17,4%, що є негативним явищем.

Адміністративні витрати знизились на 29%, теж знизились, це говорить про недостатній дохід підприємства.

У структурі операційних витрат собівартість реалізованої продукції порівняно з базовим роком зросла на 4,8%, а адміністративні витрати зменшились за рахунок зниження доходу від реалізації продукції.

Таблиця 2.6. Фінансові результати діяльності ТОВ «» Полтавський завод ЗБК за 2008-2010 рр.

Показник	2 008 р.	2 009 р.	2 010 р.	2010 р. у% до 2008 р.
	сума, тис. грн.	частка, %	сума, тис. грн.	частка, %	сума, тис. грн.	частка, %
1. Доход від реалізації продукції (товарів. робіт, послуг)	43407	х	12951	х	1269	х	2,9
2. Чистий доход від реалізації продукції (товарів. робіт, послуг)	36173	х	10792	х	1057	х	2,9
3.У% до доходу від реалізації продукції (товарів. робіт, послуг)	х	120,0	х	120,0	х	120,0	Х
4. Операційні витрати	38037	100,0	14458	100,0	2236	100,0	5,9
у тому числі:
а) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	33057	86,8	11582	80,1	1598	71,5	4,8
б) адміністративні витрати	1382	3,5	1699	11,7	401	17,9	29,0
в) витрати на збут	18	0,4	11	0,1	-	-	-
г) інші оперативні витрати	3580	9,3	1166	8,1	237	10,6	6,62
5. Валовий прибуток (збиток)	3116	х	-790	х	-541	х	-
6.У % до чистого доходу від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг)	х	8,6	х	-	х	-	х
7. Прибуток (збиток) від операційної діяльності	-13	х	-2237	х	-1036	х	в 79,7 раз
8. Фінансові та інвестиційні доходи	100	х	21	х	2930	х	в 29,3 раз
9. Фінансові та інвестиційні витрати	177	х	142	х	3960	х	в 22,4 раз.
10. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	-90	х	-2358	х	-2006	х	в 22,4 раз.
11. Податок на прибуток від звичайної діяльності	11	х	6	х	-	х	х
12. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	-101	х	-2364	х	-2006	х	в 19,9 раз.
13.У % до прибутку від звичайної діяльності до оподаткування	Х	-	Х	-	х	-	х
14. Надзвичайні доходи	-	х	-	х	-	х	х
15. Надзвичайні витрати та податки з надзвичайного прибутку	-	х	-	х	-	х	х
16. Чистий прибуток (збиток)	-101	х	-2364	х	-2006	х	в 19.9 раз.
17.У% до доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг	х	-	х	-	х	-	х
18.У% до валового прибутку	х	-	х	-.	х	-	х

На підприємстві з 2008 року по 2010 року не було чистого прибутку, а збитки збільшились в 19,9 раз. Фінансові та інвестиційні доходи збільшились в 29,3 рази, але й інвестиційні та фінансові витрати збільшились в 22,4 рази.

Отже провівши всі розрахунки можна визначити фінансовий стан підприємства як кризовий. Тому, що підприємство не здатне своєчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, не має належний рівень ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, не забезпечує себе власними оборотними засобами.

3. Оцінка розрахунків господарюючих суб'єктів за соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві

3.1 Аналіз динаміки нарахування та сплати страхових внесків за соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві

На сьогодні невід'ємною складовою розвитку ринкових відносин в Україні є адекватна систему обліку, що забезпечує всіх членів суспільства надійною, своєчасною та корисною інформацією про господарську діяльність підприємств і організацій.

Основною метою системи соціального страхування та пенсійної реформи є забезпечення достойного рівня життя громадянам, які протягом свого трудового життя сплачували страхові внески, не приховуючи своїх трудових доходів. Страхові внески - це форма резервування заробітної плати, яка забезпечує матеріальні виплати та надання соціальних послуг працівникам в разі настання страхового випадку.

Зміст реформи соціального забезпечення населення України шляхом запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального страхування полягав у:

- створенні стійкої фінансової системи для економічного захисту людини у разі настання безробіття, тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, старості та інших випадків, передбачених законодавством, за рахунок страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб.

- створенні ефективної системи управління соціальним страхуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства (держави, профспілок та роботодавців).

- встановленні дієвого контролю за цільовим використанням коштів цільових страхових фондів.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними особами.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

На сьогодні в державі запроваджено всі види загальнообов'язкового державного соціального страхування, за винятком медичного.

Основними нормативними документами, регулюючими взаємовідносини з Фондом соціального страхування від тимчасової втрати працездатності, є:

- Кодекс України про адміністративні правопорушення;

- Закон України від 18.01.2001 р. №2240III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням»;

- наказ Мінохоронздоров'я, Мінпраці, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406 «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності і Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності»;

- Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності від 19.09.2001 р. №38;

- Інструкція про порядок надходження, обліку і витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. №16;

- Порядок накладення адміністративних штрафів органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.12.2003 р. №119.

На підприємствах здійснюються операції з обов'язкового і добровільного страхування та вони проводять відрахування у фонд на обов'язкове соціальне страхування. Законодавством визначені ставки відрахувань на соціальне страхування. При цьому до уваги беруть всі витрати на оплату праці. Це основна і додаткова оплата праці, премії і заохочення, в тому числі і в натуральній формі.

Облік на підприємствах організовується таким чином, щоб можна було визначити суми, які сплачуються з фонду оплати праці, та такі, що утримуються із зарплати працівників та фізичних осіб, які працюють за контрактом, або виконують роботи (послуги) за договорами цивільно-правового характеру.

Оскільки джерелами покриття збору на обов'язкове соціальне страхування є витрати виробництва в частині, яку сплачує підприємство, та оплата праці працівників, кореспонденція рахунків за операціями з нарахування цього збору відрізняється.

Відповідно до статті 255 Кодексу законів про працю працівники, а у відповідних випадках і члени їх сімей забезпечуються в порядку державного соціального страхування допомогою по тимчасовій непрацездатності, а жінки, крім того, допомогою по вагітності, родах і догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років.

Державне соціальне страхування поширюється на всіх працівників підприємств, незалежно від того, є вони в штаті чи працюють за сумісництвом. Кошти на державне соціальне страхування надходять до Фонду соціального страхування від підприємств у вигляді збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності. Платять страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності всі працівники, в тому числі і сумісники згідно із Законом України від 18.01..2001 р. 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». А відповідно до Закону України від 11.01.2001 р. №2213-III «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» з кожного працюючого, в тому числі і сумісника, стягують в залежності від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян:

Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» [3] спрямований на запровадження Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» [2] та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» шляхом визначення розмірів внесків до фондів з даних видів страхування та внесення змін до окремих законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до норм вищезазначених законів.

Встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з можливостей Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності установити, що виплата, передбачена статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» [2], встановлюється в розмірі не нижче подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а виплата, передбачена статтею 43 зазначеного Закону, встановлюється в розмірі не нижче ніж 23 відсотки прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Розмір допомоги на поховання з усіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи.

На даному підприємстві середньооблікова чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості складає за:

2008 р - 122 особи, у тому числі жінок 31;

2009 р - 42 особи, у тому числі жінок 20;

2010 р - 1 особа.

На даному підприємстві нараховується сума фонду оплати праці, з якої справляються внески (за ставкою 3% - за 2008 р., та 2,9% за 2009-2010 р.р.):

Згідно цієї таблиці, ми бачимо, що з кожним роком зменшується чисельність працівників на підприємстві і скорочуються виплати до ФДСС.

Табл. 3.1. Заробітна плата, з якої утримуються страхові внески за 2008-2010 рр.

	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Нарахована сума фонду оплати праці (доходу) з якої справляються страхові внески	2044583,2	559307,42	52514,48
З/ плата з якої утримуються страхові внески	2044583,2	559307,42	52514,48
Зарплата з якої утримується 5% за рік	226676,9	455020,09	28575,48
Зарплата з якої утримується 1% за рік	1817906,3	104287,33	23939,00
Внески нараховані і перераховані за рік (1.5% або 1,4%)	30668,76	7830,29	735,19
Внески нараховані і перераховані за рік (5%)	1133,39	2275,08	142,9
Внески нараховані і перераховані за рік (1%)	18179,07	1042,89	239,39
Внески нараховані і перераховані за рік разом	49981,22	11148,26	1117,48

По даному підприємству розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасової втрати працездатності за 2008 р. склали:

- заборгованість за страхувальником на початок року - 763,84 грн.;

нараховано і утримано внесків з початку року - 49981,22 грн.;

заборгованість за Фондом на початок року - 0,00 грн.;

заборгованість за Фондом що буде погашена внесками наступного періоду - 19082,56.

зараховано всього - 70760,02 грн.

В тому числі фондом було погашено 899 днів або 51286.66 грн. за тимчасову непрацездатність, 13 днів або 1008,68 грн. за тимчасову непрацездатність по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї. По вагітності і пологах фондом було погашено 88 днів або 4803,66 грн.

По даному підприємству розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасової втрати працездатності за 2009 р. склали:

- заборгованість за страхувальником на початок року - 00,0 грн.;

нараховано і утримано внесків з початку року - 11148,26 грн.;

заборгованість за Фондом на початок року - 19082,56 грн.;

заборгованість за Фондом що буде погашена внесками наступного періоду - 2991,36

зараховано всього - 78278,29 грн.

В тому числі фондом було погашено 344 днів що склало 52569,08 грн. за тимчасову непрацездатність, 5 днів що склало 263,06 грн. за тимчасову непрацездатність по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї. По вагітності і пологах фондом було погашено 55 днів або 2877,55 грн.

В тому числі фондом було погашено 899 днів або 51286.66 грн. за тимчасову непрацездатність, 13 днів або 1008,68 грн. за тимчасову непрацездатність по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї. По вагітності і пологах фондом було погашено 88 днів або 4803,66 грн.

По даному підприємству розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасової втрати працездатності за 2010 р. склали:

- заборгованість за страхувальником на початок року - 00,0 грн.;

нараховано і утримано внесків з початку року - 1117,48 грн;

заборгованість за Фондом на початок року - 2991,36 грн;

заборгованість за Фондом що буде погашена внесками наступного періоду - 1923,23

зараховано всього - 3040,71 грн.

В 2010 р ФПСС не відшкодовував витрати по тимчасовій втраті працездатності.

Отже ТОВ «Полтавський завод ЗБК» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Так, сума збору в 2010 р. на випадок тимчасової втрати працездатності для підприємств - роботодавців зменшилась порівняно з 2008 роком, але і загальний відсоток відрахування на соціальне страхування (з урахуванням збору на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і виплатою обумовленими народженням і похованням) зменшився.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Встановлено з 2007 року відповідно до класів професійного ризику виробництва страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (від 0,66% для 1 класу до 13,6% для 67 класу професійного ризику). На ТОВ «Полтавський завод ЗБК» встановлений 52 клас ризику, що становить в 2008 році 2,42%, а в 2009-10 рр. 2,32%.

Станом на І квартал 2008 року кількість взятих на облік страхувальників у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань становило 168 чоловік. А станом на ІV квартал 2010 року було застраховано 5 чоловік. В зв'язку з цим страхувальні внески зменшились.

З 2009 року по 2010 рік випадків травматизму та професійних захворювань на виробництві не було.

Розглянемо таблицю виплат внесків нарахування і перерахування коштів до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Табл. 3.2

	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Загальна сума виплат на які нараховуються страхові внески (грн.)	2044583,2	559307,42	52514,48
Заборгованість за фондом на початок періоду	00,00	1042,39	608,47
Сума нарахованих внесків	49478,91	12975,92	1218,36
Сума сплачених внесків	53447,7	13584,39	2521,64
Заборгованість за фондом на кінець періоду	1042,39	608,47	1303,28

Згідно таблиці 3.1, ми бачимо, що внески до фонду були перераховано вчасно, а виробничих травм на ТОВ «Полтавський завод ЗБК» не було.

3.2 Особливості здійснення соціальних виплат за соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві

Даний порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1266.

Для розрахунку соціальних виплат за соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності визначається середня заробітна плата. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Розрахунковим періодом для застрахованих осіб є останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески менш ніж 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески.

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами.

Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється, виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески.

До середньої заробітної плати (доходу) включається заробітна плата у межах максимальної величини заробітної плати та оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається, виходячи із місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент виникнення страхового випадку.

Середньоденна заробітна плата (доход) обчислюється шляхом розподілу нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески:

- на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням;

за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам), і для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

- на кількість календарних днів за розрахунковий період (без обліку святкових і неробочих днів, установлених законодавством):

за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття - для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент й ін.), і для добровільно застрахованих осіб за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Нормативними документами визначено, що особам, які працюють за сумісництвом, середній заробіток для надання допомоги на період тимчасової непрацездатності обчислюється окремо за основним місцем роботи і окремо - за сумісництвом. При цьому допомога за основним місцем роботи надається на підставі самого оригіналу листка непрацездатності, а на роботі за сумісництвом - на підставі копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, і довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Середній заробіток для надання допомоги з тимчасової непрацездатності за сумісництвом визначається за той самий розрахунковий період, що й за основним місцем роботи.

При цьому сумарний розмір заробітної плати, з якої обчислюється допомога на період тимчасової непрацездатності, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної заробітної плати, з якої сплачуються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.