Економічні відносини з приводу антикризового управління ВАТ "УкрСиббанк"

5) відновлення ефективного співвідношення робочих та неробочих активів у банках;

6) зростання інвестиційної привабливості банківських установ;

7) зменшення податкових відрахувань за рахунок списаних кредитів.



Таблиця 1.2. Основні принципи функціонування корпорацій з управління проблемними активами

Принцип	Сутність принципу
Продаж активів банку за адекватною ринковою вартістю	Заниження ціни лишає банк стимулів підвищувати якість активів та продавати їх. У свою чергу, завищена вартість зменшує ймовірність, що корпорація здійснить продаж активів за такою ціною
Орієнтація на максимізацію прибутку	Метою корпорації є відшкодування вартості активів та мінімізація пов'язаних з ним втрат
Баланс між швидкістю та ціною продажу активів	Насамперед продаються активи, за якими прогнозується подорожчання. Інші ж активи мають бути підготовлені до реалізації в майбутньому
Відповідність структури корпорації структурі портфеля викуплених активів	Ефективна організаційна структура корпорації забезпечує ефективне управління активами

Незважаючи на зниження прибутковості багатьох банків, нестачі ліквідності та загрози неплатоспроможності, одним з пріоритетних напрямків стає зниження витрат банківських установ. З початком світової фінансової кризи провідні банки світу розпочали впровадження програми економії витрат. Стратегія мінімізації витрат базується на принципі Парето "80/20", тому перш ніж реалізовувати агресивну політику з мінімізації витрат, необхідно провести глибокий аналіз діяльності банку, виокремити основні напрямки витрат та можливості їх зменшення.

За даними дослідження компанії "Ернст енд Янг", проведеного в 11 країнах з найвищим рівнем економічного розвитку, 42 % банківських установ розглядають скорочення витрат важливим напрямком у рамках реалізації антикризового управління.[47,27] На відміну від суб'єктів господарювання виробничої сфери, які у випадку фінансових проблем можуть скорочувати витрати на матеріали та запаси, банки, маючи стандартний набір послуг, не мають можливості суттєво зменшити такі затрати. Таким чином, шляхи мінімізації витрат у банках є певною мірою специфічними. Аналіз досвіду таких провідних зарубіжних банків, як "Deutsche Bank AG", “ The Royal Bank of Scotland Plc”, "Kookmin Bank", "Commerzbank AG", "Lehman Brothers Holdings Inc.", "Citibank", "Bank of America" та ін., дозволив виокремити основні напрямки скорочення витрат під час кризових ситуацій (рис.1.2).

Аутсорсинг	Скорочення персоналу	Перехід на дешевші канали зв'язку банку з клієнтами	Скорочення філійної мережі, закриття відділень
	Напрямки скорочення витрат у банках під час кризи
Обмеження	Зменшення	Зменшення витрат		Зменшення
маркетингового	операційних	на навчально-освітні програми,		Витрат
бюджету	витрат	участь у семінарах і конференціях		на оплату праці

Рис. 1.2. Напрямки скорочення витрат у рамках антикризового управління банком

Зарубіжні банки значну увагу приділяють підтриманню довіри з боку його клієнтів. Так, наприклад, у ВАТ "Альфа-Банк" (Росія) велика увага під час кризи приділялася підтриманню позитивного іміджу банку серед населення. З цією метою забезпечувалася наявність готівкових коштів у касах, у банкоматах, щоб клієнти у будь-який час могли вільно користуватися послугами банку.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ

2.1 Загальні методи антикризового управління

Непередбачуваність ситуації, високий темп змін, нові управлінські проблеми, з якими раніше банкам не доводилося стикатися, -- це лише частина негативних явищ для банківських установ України в сучасних умовах. Трансформувалися і цілі діяльності банків: якщо раніше банки були орієнтовані на ефективність діяльності, стабільність та прибутковість, то сьогодні все важливішим стає питання виживання та стабілізації фінансового стану.

Розглянемо детальніше такі основні методи забезпечення антикризового управління банком, як: управління ліквідністю та прибутковістю; підвищення рівня капіталізації; оптимізацію управління активами та зобов'язаннями; скорочення персоналу; ефективне функціонування організаційних підрозділів; формування позитивного іміджу; проведення стрес-тестування; забезпечення реорганізації неплатоспроможних банків.

Важливим напрямком у забезпеченні антикризового управління банком є необхідність здійснювати ефективне управління ліквідністю та прибутковістю. Стратегічне завдання, яке мають вирішувати банки в процесі управління ліквідністю, -- це необхідність уникати як дефіциту, так і надлишку ліквідних коштів. Дефіцит призводить до виникнення ризику втрати ліквідності банку, а надлишок ліквідних коштів є наслідком нераціонального розміщення коштів і прямим чинником втрати банком майбутнього прибутку. Саме тому, з метою уникнення чи хоча б мінімізації ризику незбалансованої ліквідності, кожний банк зобов'язаний підтримувати оптимальне співвідношення між рівнем ліквідності та прибутковості, сукупність основних прийомів, методів і заходів, спрямованих на досягнення якого, мають бути чітко сформульовані у даній стратегії.

Управління прибутковістю передбачає забезпечення максимального прибутку та ринкової вартості банку, при одночасному дотриманні достатнього рівня ліквідності. Для досягнення цього завдання банк має систематично та жорстко контролювати вартість залучених ресурсів, розміщувати ресурси за ставками, що відшкодували б їх вартість та достатню для утримання і розвитку банку відсоткову маржу, а також дотримуватися розроблених із власної ініціативи системи лімітів, що обмежують рівень прийнятих ризиків.

Наступним не менш важливим напрямком у забезпеченні антикризового управління банком є необхідність підвищення рівня капіталізації. Досягнути цього банки можуть шляхом: стабільного генерування чистого прибутку, що передбачає ефективне управління з боку банку спредом. Контроль за витратами, підвищення операційної ефективності, залучення коштів за найоптимальніших умов; залучення коштів на умовах субординованого боргу; розроблення планів реінвестування дивідендів; створення програми щодо купівлі акцій службовцями банку.[64,65]

Банкам необхідно поступово адаптуватися до нових вимог Базельського комітету, в даному контексті оптимізація процесу управління власним капіталом передбачає:

1) постійне нарощення капітальної бази, зважаючи на обсяги активних операцій та прийняті ризики;

2) активне проведення ре капіталізації прибутку;

3) розроблення внутрішньої методики щодо розрахунку мінімального обсягу регулятивного капіталу з урахуванням ризикового профілю.

Наступним методом антикризового управління банком є ефективне управління активами та зобов'язаннями. Для оптимізації управління активами та зобов'язаннями, підвищення їх якості пріоритетного значення набуває мінімізація відсоткового ризику шляхом застосування банками найбільш перспективних методів: аналізу дюрацій; методу сек'юритизації; періодичного бек-тестування прогнозних даних щодо величини відсоткового ризику; стрес-тестування для оцінки величини максимальних втрат від зміни процентних ставок за певний період. Зокрема, для розширення можливостей сек'юритизації активів, створення механізму нагляду за здійсненням даних угод, слід внести певні зміни у законодавство:

1) розширити перелік видів фінансових активів;

2) зменшити правові ризики, пов'язані з продажем;

3) урегулювати діяльність емітента цінних паперів під час сек'юритизації.

Досить поширеним під час кризи заходом є скорочення персоналу з метою оптимізації витрат банківських установ. Скорочення піде на користь за умови, що банківська установа дотримуватиметься низки важливих правил. Так, скорочувати потрібно не окремих людей, а підрозділи, без яких банк може обійтися в кризовій ситуації. При цьому не слід захоплюватися масовим скороченням. Важливим є визначення кадрової структури банку, що найбільшою мірою відповідає ситуації, яка склалася в ньому.

Крім того, під час кризи необхідно зберегти ядро кадрового потенціалу організації[58,179]. Антикризовим заходом може бути і зменшення тривалості робочого часу. Такий крок має усі шанси стати ефективним, якщо зменшення буде поступовим. Спочатку можна скоротити тривалість робочого дня, а потім -- тижня. Також доцільним є проведення пере контрактації персоналу -- переукладання контрактів з урахуванням специфіки кризової ситуації. На період кризи краще відмовитися від довгострокових контрактів і надати перевагу контрактам на строк 3--6 місяців.

Для досягнення фінансової стійкості комерційні банки мають забезпечити ефективне функціонування таких організаційних підрозділів, як: Комітет управління активами та пасивами (КУАП), казначейство, підрозділ управління проблемними активами, підрозділ ризик-менеджменту. Зокрема, КУАП має об'єктивно визначати потреби банку в ліквідних коштах, оцінювати величину та достатність капіталу, прогнозувати й аналізувати коливання відсоткових ставок. Казначейство банку повинно бути реалізатором прийнятих управлінських рішень КУАП. Оптимізація роботи КУАП та казначейства банку має на меті передбачати вдосконалення організаційних аспектів для забезпечення максимальної чіткості повноважень даних підрозділів та методів щодо високоякісного управління ліквідністю, прибутковістю, активами й пасивами банку . [56,86]

Підрозділ управління проблемними активами повинен: брати участь у плануванні й реалізації ефективної кредитної та інвестиційної політики; розробити стратегію, визначити принципи та методи діяльності банку щодо роботи з проблемними активами; забезпечувати розроблення та реалізацію відповідних схем протермінованої заборгованості; вивчати та впроваджувати новітні методи щодо уникнення чи мінімізації ризику виникнення проблемних активів.

Підрозділ ризик-менеджменту належним чином має визначати рівень і межі допустимого ризику, а також обов'язково виконувати наступні функції:

1) визначати політику управління ризиком;

2) забезпечити управління ризиком на стратегічному та операційному рівнях;

3) нагромаджувати історичні дані для порівняльного аналізу;

4) ідентифікувати порушення лімітів ризику.

На мікрорівні кожний банк повинен розробити і реалізувати комплекс маркетингових заходів, спрямованих на формування позитивного іміджу банку. Особливу роль у цьому комплексі слід відвести рекламним заходам як інструменту комплексного інформаційного впливу на настрої в суспільстві щодо банків. Для формування іміджу банку в сучасних умовах важливе значення потрібно приділяти соціально-значимим аспектам діяльності банків взагалі і кожного конкретного банку зокрема. Чим більша частина суспільства зрозуміє не тільки економічну, а й соціальну значимість банківництва, тим швидше буде відновлене позитивне уявлення про значення банків і, тим швидше буде відновлена довіра до банків.

З цією метою можна рекомендувати банкам у своїй маркетинговій та інформаційно-рекламній діяльності не обмежуватись повідомленням про існування такого-то банку чи певних його суто технологічних успіхів, а включати інформаційні елементи, які мають соціальне навантаження. Це, зокрема, може бути: зростання прибутків банку і його платежів до бюджету; скільки працівників зайняті в банку; який обсяг процентних доходів одержали вкладники банку: скільки кредиту одержали в банку мешканці міста, району, області на будівництво житла, придбання побутової техніки тощо; скільки квартир, будинків збудовано за участі кредиту цього банку; скільки людей соціально значимих професій (вчителів, медиків, будівельників тощо) даного міста, району, області, країни користуються послугами банка; який обсяг свого прибутку банк спрямував на надання матеріальної допомоги (якої саме) чи на реалізацію соціально значимих проектів (яких саме); скільком молодим людям банк надає допомогу одержати вищу освіту (через кредит, виділення стипендій, грантів); скільком людям надано кредит на лікування, оздоровлення; який обсяг кредиту надано на будівництво, реконструкцію соціально значимих об'єктів.

Досить ефективним методом антикризового управління є механізм забезпечення реорганізації неплатоспроможних банків шляхом злиття, приєднання, виділення, перетворення та реструктуризації. Для реалізації цього передусім потрібне створення правової бази з точки зору їх сутності, класифікаційних форм, видів і рівнів . З цих позицій необхідно: провести оцінку перспектив діяльності банків на ринку корпоративного контролю; сформувати організаційно-методологічну базу, інформаційно-аналітичний інструментарій і рекомендації з підвищення ефективності реорганізації та реструктуризації в банківському секторі; провести аналіз нормативно-правового забезпечення участі вітчизняних неплатоспроможних банків у реорганізації та реструктуризації у порівнянні з країнами розвиненого фінансового ринку; визначити принцип максимізації вартості капіталу критерієм ефективності діяльності банків у конкурентному середовищі; оцінити переваги реорганізації та реструктуризації з позиції максимізації вартості діяльності банківських установ; виявити й оцінити головні чинники, що визначають напрями, форми, методи й інтенсивність процесів реорганізації та реструктуризації банків; визначити умови, які впливають на ефективність реорганізації та реструктуризації, що проводять банківські установи.

НБУ пропонує банкам у якості ефективного методу антикризового управління застосовувати стрес-тестування. Стрес-тестування -- це метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк, якщо події розвиватимуться за закладеними припущеннями.[54,9]

Кожен банк може розробити власну процедуру проведення стрес-тестування та запровадити свої моделі для аналізу впливу різних факторів ризику на фінансовий результат з урахуванням індивідуальності ризикового портфеля та специфіки своєї діяльності. Метою проведення стрес-тестування є оцінка ризиків та визначення спроможності протистояти потрясінням на фінансовому ринку. За допомогою стрес-тестування банк може визначити розмір збитків у цілому та за окремими видами активів у разі виникнення екстремальних подій, а також свої потенційні можливості покривати ці збитки, оцінити стан власного капіталу та визначити якість власних методик щодо управління ризиками.

Стрес-тестування банків включає кількісні та якісні складові аналізу. Кількісний аналіз спрямований на ідентифікацію можливих сценаріїв розвитку подій. Він визначає масштаби можливих змін ринкової кон'юнктури та коливань основних її компонентів, що впливають на результат діяльності банку та рівень його економічної безпеки. За допомогою якісного аналізу оцінюється спроможність капіталу банку покривати можливі збитки та визначається комплекс заходів для зниження рівня ризику, мінімізації можливих втрат і збереження та захисту капіталу.

Поширенішими методами здійснення стрес-тестування є сценарний аналіз і аналіз чутливості. Сценарій стрес-тестування це модель можливого розвитку подій під впливом різних факторів ризику. Сценарії стрес-тестування повинні охоплювати всі передумови, виникнення яких може завдати серйозних ударів по фінансовій стабільності банку. Під час розроблення сценарію особливу увагу необхідно приділяти використанню факторів з максимально негативним впливом, що можуть призвести до подій, унаслідок виникнення яких банк може зазнати найбільших втрат та опрацювати варіанти найгіршого розвитку подій. Стрес-тестування чутливості полягає в дослідженні впливу на діяльність банку одного або кількох взаємопов'язаних факторів ризику. У разі використання цього підходу стрес-тестування здійснюється оцінка впливу миттєвої зміни одного фактора ризику, тоді як інші базові умови залишаються незмінними. [54,11]

2.2 Методика визначення фінансової стійкості комерційного банку

Фінансова система в цілому і банківський сектор зокрема є ключовим елементом сучасної ринкової економіки. Значна роль відводиться оцінці фінансової стійкості банків, за допомогою якої обґрунтовуються стратегія і тактика його розвитку, уточнюються плани та управлінські рішення і здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються фінансові резерви, оцінюються результати діяльності управлінського персоналу, окремих підрозділів і банку в цілому.

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.

Більшість методик поєднує чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:

оцінки фінансової стійкості;

оцінки ділової активності;

оцінки ліквідності;

оцінки ефективності управління.

Оціночні показники являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу комерційного банку та звіту про прибутки і збитки.

Розглянемо першу групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку. основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є:

коефіцієнт надійності;

коефіцієнт фінансового важеля;

коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів;

коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом;

коефіцієнт мультиплікатора капіталу. [13,555]

Таблиця 2.1. Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують фінансову стійкість

№	Найменування показника	Алгоритм розрахунку за балансом	Економічний зміст показника визначає
1	Коефіцієнт надійності		Співвідношення власного капіталу (К) до залучених коштів (Зк). Рівень залежності банку від залучених коштів
2	Коефіцієнт фінансового важеля		Співвідношення зобов'язань банку (З) і капіталу (К), розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку
3	Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів -- достатність капіталу		Розкриває достатність сформованого власного капіталу (К) в активізації та покритті різних ризиків
4	Коефіцієнт захищеності власного капіталу		Співвідношення капіталізованих активів (Ак) і власного капіталу (К). Показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість (майно)
5	Коефіцієнт захищеності дохідних активів	, де НАД -- недохідні активи; Ад -- дохідні активи; ЗБ -- збитки	Сигналізує про захист дохідних активів (що чутливі до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталом
6	Коефіцієнт мультиплікатора капіталу		Ступінь покриття активів (А) (акціонерним) капіталом (Ка)

Ділову активність банку в методичній літературі (зокрема, Р.І. Тиркало і З.І. Щибиволок) рекомендують визначити через аналіз взаємозв'язку оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів) і його використання як у цілому в активах, так і його окремих вкладень в інвестиції, в кредитний портфель, у матеріально-технічне забезпечення.

Необхідні висновки можна отримати трьома шляхами:

1) зіставленням висновків за взаємозв'язаними статтями і розділами активів і пасивів;

2) кількісною ув'язкою змін в активах і пасивах у вартісному виразі;

3) розрахунком коефіцієнтів, що характеризують досягнуті рівні активності використання пасивів і активів.

Розкриємо методику аналізу ділової активності спочатку на основі коефіцієнтного методу.

У частині пасивів це:

коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів;

коефіцієнт активності залучення строкових коштів;

коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів;

коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи;

коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель.

У частині активів це такі коефіцієнти:

коефіцієнт рівня дохідних активів;

коефіцієнт кредитної активності;

коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні підприємства (через пайову участь);

коефіцієнт (частка) інвестицій у цінні папери і пайову участь у дохідні активи;

коефіцієнт проблемних кредитів.[13,561]

Узагальнення відібраних коефіцієнтів, алгоритм розрахунку та їх економічний зміст наведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Алгоритм розрахунку і економічний зміст показників, що характеризують ділову активність банку.

№	Найменування показника	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст показника визначає
а) в частині пасивів
1	Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів		Питома вага залучених коштів (Зк) у загальних пасивах (Пзаг)
2	Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів		Питома вага одержаних міжбанківських кредитів (МБК) у загальних пасивах (Пзаг)
3	Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів		Питома вага строкових депозитів (Дстр) у загальних пасивах (Пзаг)
4	Коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи		Співвідношення дохідних активів (Да) і залучених коштів (Зк)
5	Коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель		Питома вага кредитного портфеля (КР) у залучених коштах (Зк)
6	Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель		Співвідношення кредитного портфеля (КР) і депозитів строкових (Дс)
б) в частині активів
1	Коефіцієнт дохідних активів		Питома вага дохідних активів (Ад) у загальних активах (Аз)
2	Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель		Питома вага кредитного портфеля (КР) у загальних активах (Аз)
3	Коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь		Питома вага портфеля цінних паперів і паїв (ЦПП) у загальних активах (Аз)
4	Коефіцієнт інвестицій у дохідних активах		Питома вага інвестицій (ЦПП) у дохідних активах (Ад)
5	Коефіцієнт проблемних кредитів		Питома вага проблемних (прострочених і безнадійних) кредитів (КРпб) у кредитному портфелі в цілому (КР)

Ліквідність комерційного банку -- це можливість і здатність банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами і різними контрагентами в аналізованих періодах. Ліквідність балансу як ступінь покриття зобов'язань активами і ліквідність самих активів забезпечується дотриманням насамперед обов'язкових економічних нормативів Національного банку України.

Наведений у табл. 2.3. блок показників призначено для оцінки ліквідності банку щодо його здатності перетворювати активи в грошову готівку для погашення зараз (на дату складання балансу) та в найближчий період зобов'язань перед клієнтами за їх поточними, депозитними, ощадними рахунками, а також перед кредиторами, інвесторами, акціонерами.[13.556]

Таблиця 2.3. Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують ліквідність балансу банку

Найменування показника	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст показника визначає
Показники ліквідності
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності		Показує можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобов'язання за всіма депозитами (Д)
2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов'язань банку		Характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов'язань (Ззаг) всіма активами (Азаг)
3. Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів		Характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах(Ар)
4. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов'язань		Характеризує забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобов'язань (Ззаг) і сповіщає про часткове погашення зобов'язань банку поверненнями дохідних активів
5. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)		Розкриває, наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність)
6. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов'язань		Розкриває здатність банку погашати зобов'язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та через продаж майна (Ам)

Результативным проказником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів (у тому числі дохідних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.

Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарської фінансової діяльності банку, а під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі, то прибуток, який часто за масою невисокий, не може характеризувати рівень окупності. Тому рівень ефективності управління банком необхідно визначати поряд з віддачею прибутком ще і доходом.

За цим принципом і сформована система основних алгоритмізованих показників, які детально характеризують ефективність управління банком (табл..2.4.). [13,574]

Таблиця 2.4. Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують ефективність управління банком.

Найменування показника	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст показника визначає
І. Рентабельність за доходом
1. Загальний рівень рентабельності		Розмір балансового прибутку (Пб) на 1 грн доходу (Дз)
2. Окупність витрат доходами		Розмір доходу (Дз) на 1 грн витрат (Вз)
3. Чиста процентна маржа		Розкриває рівень дохідності активів від процентної різниці
4. Чистий спред		Розкриває рівень дохідності активів від процентних операцій
5. Інший операційний дохід		Свідчить про рівень дохідності активів (Аз) від інших нетрадиційних послуг і доходів інших (Ді)
6. «Мертва точка» прибутковості банку		Показує мінімальну дохідну маржу для покриття всіх витрат, після чого банк починає заробляти прибуток
7. Продуктивність праці, грн		Рівень доходу (Дз) на одного середньорічного працівника (СП)
ІІ. Рентабельність по чистому прибутку
8. Рентабельність активів, %		Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічних активів у цілому
9. Рентабельність дохідних активів		Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічних активів у цілому
10. Рентабельність загального капіталу		Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічного загального капіталу
11. Рентабельність статутного фонду (акціонерного капіталу)		Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічного акціонерного капіталу
12. Рентабельність діяльності за витратами		Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) усіх витрат банку (Вз)
13. Продуктивність праці середньорічного працівника		Рівень чистого прибутку (ЧП) на одного середньорічного працівника (СП)

2.3 Зарубіжні методики оцінки фінансової стійкості банків

Сьогодні у світі існує кілька загальноприйнятих методик оцінювання діяльності банків, серед яких найвідомішою є рекомендована у 1988 році Базельським комітетом із банківського нагляду (Basel Committee on Banking Supervision), що базується на показниках адекватності капіталу банку (Базель 1). З липня 2004 року почала впроваджуватися вдосконалена методика - Базель 2: «Міжнародна конвергенція виміру капіталу та стандартів капіталу: нові підходи». [ 76]

Найпопулярнішою та найпрозорішою методикою оцінки фінансової стійкості банку є методика CAMELS, що використовується американськими органами банківського регулювання та нагляду з 1978 року. Методика дає змогу комплексно оцінювати фінансову стійкість банку, що визначається на основі даних, які надходять у контролюючий інститут - Федеральну резервну систему США.

Більшість показників, на основі яких здійснюється оцінка стійкості банку, визначається на основі документів, котрі надходять до агентств банківського нагляду ( подаються банками щоквартально). За даними звітності банки подають уніфіковані звіти, які включають показники діяльності банку на звітну дату в порівнянні з іншими банками. Крім того, у такому звіті наведені аналогічні показники діяльності банку за попередні 3-4 роки. [76]

Кожний показник методики CAMELS оцінюється за шкалою від 1 до 5, де 1 отримує фінансово стійкий банк, що має лише не значні відхилення в певних показниках по кожному елементу, які не можуть призвести до негативних наслідків його діяльності, а 5 - банк, обсяг і характер недоліків у діяльності якого має критичний рівень і потребує негайного втручання з боку наглядових органів і керівництва банку. за результатами оцінки кожного компонента виставляється комплексна оцінка.

Головна перевага системи CAMELS у тому, що вона є стандартизованим методом оцінки банків, у якій рейтинги з кожного показника вказують керівництву банку напрямок необхідних дій щодо їх поліпшення; при цьому зведена оцінка відображає рівень потрібного втручання контролюючих органів.

Авторитетним аналітиком у сфері банківської діяльності є міжнародне рейтингове агентство Мудіз інвесторз сервіс ( Moody's Investors Service), що також займається присвоєнням банкам рейтингів фінансової стійкості. Рейтинги фінансової стійкості банків ( Bank Financial Strenght Ratings - BFSRs) відображають експертну думку агентства Мудіз (більше 1700 експертів) щодо внутрішньої стійкості і надійності банку й включають аналіз зовнішніх кредитних ризиків та елементи кредитної підтримки, які враховуються при присвоєнні рейтингів банківських депозитів.

До переліку чинників, які враховуються при присвоєнні рейтингів фінансової стійкості банків, входять елементи, властиві кожному конкретному банку: його фінансові показники, ринкові позиції, диверсифікація діяльності та активів.[76] Також вони враховують зовнішні фактори ризику, властиві операційному середовищу, в якому діє банк, включаючи стабільність і перспективи економіки в цілому, структуру й відносну слабкість фінансової системи, якість банківського регулювання та нагляду. Як і система CAMELS, рейтинги агентства Мудіз формують комплексну оцінку банку та відносять його до однієї з п'яти категорій від «А» до «Е». в окремих випадках для того, щоб показати, що деякі банки потрапляють у проміжні категорії, до рейтингів категорії нижче «А» додається модифікатор «+», а до рейтингів категорії вище «Е» - модифікатор « - ».

Варто звернути увагу, що рейтинги фінансової стійкості Мудіз не оцінюють можливість своєчасного погашення банком своїх зобов'язань - замість цього вони оцінюють імовірність того, що банку може знадобитися допомога третіх сторін, наприклад, його власників, його галузевої групи або державних інститутів.[76] При цьому не враховуються можливість отримання банком зовнішньої підтримки подібного роду, а також ризики, що виникають унаслідок дій уряду, які можуть вплинути на здатність банку виконати свої платіжні зобов'язання в національній чи іноземній валюті.

У міжнародній практиці застосовується також американська система моніторингу фінансових організацій SEER (System for Estimating Examination Ratings), більше відома під назвою FIMS (Finansial Institution Monitoring System ). Це комплексна методика дистанційного аналізу та контролю з точки зору набору показників, їхньої динаміки, відбору статистично значущих коефіцієнтів, математичного апарату дослідження. FIMS дає дві оцінки стану банку, що базуються на різних економетричних моделях, - рейтинг ( FIMS rating) та бал ризикованості (FIMS risk rank). Рейтинг FIMS дає оцінку поточного стану банку, а ранг ризикованості - це довгострокова оцінка очікуваного стану банку. У цих моделях підвищена увага приділяється індивідуальним показникам роботи банку і менша - показникам, що характеризують стан банку порівняно з іншими близькими за величиною активів банками. Крім того, в модель рейтинг FIMS інкорпорує результати останнього доступного інспектування «на місцях». [76]

Сильною стороною системи FIMS є її гнучкість. Коефіцієнти пояснюючих показників змінюються щоквартально, відображаючи мінливі умови функціонування банківського сектору. У системі передбачена також можливість без серйозного доопрацювання математичного забезпечення замінювати одні пояснюючі показники іншими, якщо в цьому виникає необхідність.

Також варті уваги методи оцінювання фінансової стійкості банків провідних європейських країн. Банк Англії, наприклад, аналізує стан банківської системи та прогнозує фінансову стійкість за допомогою методик RATE (Risk Assessment, Tools of Supervision and Evaluation) та TRAM (Trigger Ratio Adjustment Machanism). За цими методиками аналізуються не лише дані щодо діяльності банків та фінансових компаній, а й низка макроекономічних показників, які характеризують стан грошово-кредитного ринку, платіжного балансу, рівень заощаджень та інвестицій. [76]

Дистанційний аналіз фінансової стійкості банків (система ORAP) і прогнозування ймовірності банкрутства банківських установ (система SAABA) є основою моніторингу фінансової системи Франції на державному рівні. Система ORAP використовує для аналізу бази даних Банку Франції і Банківської комісії результати інспекцій банків, дані зовнішніх аудиторів та інших наглядових органів Франції, а також інформацію, доступну на підставі взаємних домовленостей з контролюючими органами інших європейських країн. Методика включає чотирнадцять показників, які поділяються на п'ять груп:

- пруденційні коефіцієнти (капітал, ліквідність та інші);

- балансова й позабалансова діяльність (якість активів, безнадійна заборгованість тощо);

- ринковий ризик;

- рівень доходів;

- якісні критерії (власники акцій, управління та внутрішній контроль).

Статистична модель SAABA складається з трьох модулів. Перший - модуль кількісного аналізу, який досліджує кредитний портфель банку й обчислює ймовірність неповернення різних типів кредитів. Із його допомогою оцінюються очікувані втрати протягом трьох наступних років. Якщо за таких втрат нормативи достатності капіталу продовжують відповідати встановленим значенням, то банк вважається надійним. Другий модуль передбачає дослідження фінансового стану власників акцій банку, в тому числі їх спроможності підтримувати банк у разі виникнення фінансових проблем. У рамках третього модуля на основі рейтингових даних, результатів перевірок на місцях і даних із ринків діагностують якість управління банку, стан внутрішнього аудиту і ліквідність. Використовуючи дані всіх трьох модулів, система здійснює синтетичний діагноз банку і дає йому оцінку надійності за п'ятибальною шкалою. [76]

У Німеччині система моніторингу фінансової стійкості банківських установ побудована на основі коефіцієнтного аналізу банківської системи (BAKIS), що включає 47 коефіцієнтів, які дають змогу оцінити її кредитні та ринкові ризики. 19 коефіцієнтів цієї системи належать до кредитного ризику (в тому числі й коефіцієнти платоспроможності), 16 - до ринкових ризиків, 2 - до ризиків ліквідності і 10 пов'язані з прибутковістю банківських операцій. При цьому всім цим коефіцієнтам присвоюються однакові коефіцієнти значущості. [76]

З 1993 року Банк Італії застосовує методику ПЕТРОЛ (PATROL), на основі якої розраховують п'ять компонентів: достатність капіталу, прибутковість, якість кредитів, організація, ліквідність. Методика застосовується як звичайний аналіз розривів в умовах статичної еволюції. Найважливішим є те, що система ПЕТРОЛ, окрім визначення поточного стану банківської системи, також імітує вплив таких зовнішніх шоків, як несподіваний відплив депозитів і зростання питомої ваги простроченої заборгованості.

Проведений аналіз зарубіжних методик оцінки фінансової стабільності банків та узагальнення закордонної практики побудови рейтингових систем оцінки надійності фінансових установ дали змогу виявити такі спільні характерні риси:

· врахування банківських ризиків при аналізі й оцінці фінансової стабільності;

· поєднання аналізу та оцінки поточного фінансового стану кредитної організації з прогнозом на майбутнє;

· поєднання оцінки фінансового стану банку з аналізом діяльності контролюючих органів відносно проблемних банків. [76]

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ВАТ «УКРСИББАНК»

3.1 Характеристика діяльності ВАТ «УкрСиббанк» та аналіз основних показників його діяльності

Історія УкрСиббанку починається з 1990 р. Перші два роки на фінансовому ринку банк виступав як Харківський регіональний банк, який обслуговував великих корпоративних клієнтів.

У 1996 р. банк починає відкривати філії в інших регіонах України, а з 2000 р. будує ефективну роздрібну мережу. Активно працюючи з фізичними та юридичними особами, УкрСиббанк постійно розширює перелік банківських послуг і продуктів та завойовує нові ринкові частки.

З 2000 р. банк стабільно утримує позиції лідера на ринку інвестицій, неодноразово отримуючи титул кращого інвестиційного банку країни.

Вже у 2003 р. УкрСиббанк перетворюється на національного лідера, упевнено входячи до десятки провідних банків України.

У грудні 2005 р. відбулася офіційна церемонія підписання договору покупки 51% акцій третього найбільшого в Україні банку - УкрСиббанку найбільшою міжнародною фінансовою групою BNP Paribas.

У 2009 р. частка була збільшена до 81,42%, а у 2010 до 99,99%. У серпні 2011 р. завершилася процедура придбання 15% акцій УкрСиббанку Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), таким чином, частка BNP Paribas склала 84,99%.

Інтеграція до групи компаній BNP Paribas відкрила УкрСиббанку нові можливості: причетність до світового бренду, використання прогресивного світового досвіду, перехід на нові стандарти менеджменту. Якісне зростання супроводжує розвиток банку в усіх сегментах. УкрСиббанк обслуговує понад 2 млн. роздрібних клієнтів, 255 тис. підприємств середнього та малого бізнесу та 4 тис. великих компаній.

Банк є лауреатом багатьох визначних нагород у фінансовій сфері, що характеризує його як відкритий для діяльності на світовому рівні (додаток 1.)

Далі проведемо аналіз балансу та звіту про фінансові результати ВАТ «УкрСиббанк» за три квартали 2011 - 2013 років (додаток 1 ) та дамо характеристику його діяльності у цей період та характеристику його менеджменту. Спочатку розглянемо зміни, які відбулись в активах ВАТ «УкрСиббанк».

Таблиця 3.1. Динаміка активів ВАТ «УкрСиббанк» за 2011 - 2013 роки, тис. грн.

Показник	Показники на кінець 3 кварталу	Відхилення
	2011	2012	2013	2012-2011	2013-2012	2013-2011
1. Грошові кошти та їх еквіваленти	8 911 457	6 743 288	5 642 407	-2 168 169	-1 100 881	-3 269 050
2. Кошти в інших банках	565 603	909 713	315 778	344 110	-593 935	-249 825
3. Портфель цінних паперів	3 644 819	1 356 190	639 118	-2 288 629	-717 072	-3 005 701
3.1. Цінні папери в торговому портфелі	508 082	1 141 968	273 927	633 886	-868 041	-234 155
3.2. Цінні папери в портфелі на продаж	3 136 737	214 222	365 191	-2 922 515	150 969	-2 771 546
4. Кредитний портфель	30 065 758	15 734 041	14 691 014	-14 331 717	-1 043 027	-15 374 744
5. Основні засоби та нематеріальні активи	1 499 332	1 381 680	1 223 514	-117 652	-158 166	-275818
6. Інвестиції в асоційовані компанії	317 960	339 340	339 665	21 380	325	21 705
7. Інвестиційна нерухомість	34 278	45 405	62 134	11 127	16 729	27 856
8. Інші фінансові активи	2 755 096	1 236 608	1 944 228	-1 518 488	707 620	-810 868
9. Інші активи	195 142	170 844	53 769	-24 298	-117 075	-141 373
Загальні активи	42 234 559	29 085 228	26 414 925	-13 149 331	-2 670 303	-15 819 634

Розглянувши показники активів балансів за 3 квартали 2011, 2012 та 2013 років можна зробити наступні висновки та розглянути наступні зміни.

Протягом трьох років спостерігається зменшення загальних активів. У 2012 року вони зменшились на 13 149 331 тис. грн. , у 2013 зменшились ще на 2 670 303 тис. грн.. Загалом з 2011 року по 2013 рік загальні активи зменшились на 15 819 634 тис. грн.. Цю тенденцію також наглядно можна побачити на діаграмі (мал..3.1.1.):

Рис. 3.1. Динаміка активів ВАТ «УкрСиббанк» за 2011 - 2013 роки, тис. грн.

В першу чергу ці зміни відбулись за рахунок зменшення кредитної діяльності банку. У 2012 році показник «кредити та заборгованість клієнтів» зменшився на 14 331 717 тис. грн.. , а у 2013 році зменшились ще на 1 043 027 тис. грн. загалом з 2011 року по 2013 рік кредитний портфель банку зменшився на 15 374 744 тис. грн.

Рис. 3.2. Зменшення кредитного портфелю ВАТ «УкрСиббанк» протягом 2011 - 2013 років.

Також спостерігається тенденція до зменшення грошових коштів та їх еквівалентів. У 2012 році порівняно з 2011 вони знизились до 6 743 288 тис. грн., а у 2013 році вони зменшились до 5 642 407 тис. грн..

Тенденція до зменшення також спостерігається і у портфелі цінних паперів: у 2012 році він зменшився на 2 288 629 тис. грн., у 2013 він ще зменшився на 717 072 тис. грн. загалом за три роки він зменшився на 3 005 701 тис. грн.. Наглядно це можна побачити на діаграмі:

Рис. 3.3. Зміни в портфелі цінних паперів ВАТ «УкрСиббанк»

Зменшення також спостерігається і показнику основних засобів та нематеріальних активів. Це говорить про те, що за останні три роки банк не забезпечував свою діяльність новою технікою або іншими засобами, які б могли прискорити та покращити діяльність банку.

Показник «Кошти в інших банках» у 2012 році збільшився на 344 110 тис. грн., але в 2013 році зменшився на 593 935 тис. грн.

Деяка тенденція у зростанні показників спостерігається у інвестиціях в асоційовані компанії та інвестиційній нерухомості. У період з 2011 по 2013 рік інвестиції в асоційовані компанії зросли на 21 705 тис. грн., а інвестиційна нерухомість за цей же період зросла на 27 856 тис. грн.

Інші фінансові активи у 2012 році зменшились на 1 518 488 тис. грн. але вже в 2013 році вони збільшились на 707 620 тис. грн.

Інші активи за три роки зменшились на 141 377 тис. грн.

Розглянемо, як вплинули ті зміни на зміни у структурі активів кожного року та відношення окремих показників до загальних активів (табл. 3.2)

Таблиця 3.2. Динаміка змін у структурі активів ВАТ «УкрСиббанк»протягом 2011 - 2013 років (у тис.грн та у %)

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік
	у тис. грн..	у %	У тис.грн.	У %	У тис.грн.	У %
1. Грошові кошти та їх еквіваленти	8 911 457	21	6 743 288	23	5 642 407	21
2. Кошти інших банків	565 603	1,3	909 713	3	315 778	1,2
3. Портфель цінних паперів	3 644 819	8,6	1 356 190	4,6	639 118	2,4
3.1. Цінні папери в торговому портфелі банку	508 082	1,2	1 141 968	3,9	273 927	1,03
3.2. Цінні папери в портфелі банку на продаж	3 136 737	7,4	214 222	0,7	365 191	1,37
4. Кредитний портфель	30 065 758	71,2	15 734 041	54	14 691 014	55,6
5. Основні засоби та нематеріальні активи	1 499 332	3,6	1 381 680	4,8	1 223 514	4,6
6. Інвестиції в асоційовані компанії	317 960	0,8	339 340	1,2	339 665	1,3
7. Інвестиційна нерухомість	34 278	0,08	45 405	0,2	62 134	0,24
8. Інші фінансові активи	2 755 096	6,5	1 236 608	4,3	1 944 228	7,3
9. Інші активи	195 142	0,5	170 844	0,6	53 769	0,2
Загальні активи	42 234 559	100	29 085 228	100	26 414 925	100

На основі отриманих даних, сформуємо діаграми та порівняємо структури активів балансів за даний період.

Рис.3.4. Структура активів у % до загальних активів у 2011 році



Рис.3.5. Структура активів у % до загальних активів у 2012 році

Рис.3.6. Структура активів у % до загальних активів у 2013 році

Якщо розглянути наведені діаграми, то можна побачити, що загалом структура активів банку за три роки майже ідентична.

Найбільшу частину активів займає кредитний портфель. Більше 50 %. На другому місці знаходяться грошові кошти та їх еквіваленти. Більше 20 % у всі три роки.

На третьому місці знаходиться портфель цінних паперів та інші фінансові активи. Їх показники знаходяться у проміжку від 4 до 8%. Далі йдуть основні засоби та нематеріальні активи.

Необхідно зауважити, що, якщо скласти всі процентні показники за кожним роком, то побачимо, що у 2011 році їх значення склало 122,18%. Це значення перевищує основне, відносно до якого розраховувались всі показники. У 2011 році, найбільшу частку серед активів займав кредитний портфель 71,2 %. Це може свідчити про некоректний та абсолютно не кваліфікований менеджмент в банку, а також про не достовірність інформації яку він подає у своїй звітності.

Якщо розглянути 2012 та 2013 роки, ми можемо побачити, що загалом у ці роки показники були майже на одному рівні і не виходили за межі свого відношення до загального показника. Добавивши до цього, те що у 2012 році відбувалися дещо різкі зміни у структурі балансу відповідно до 2011 року, можна зробити висновок, що змінився менеджмент банку і відбулась реструктуризація балансу для повернення його до норми.

Надалі необхідно зробити аналіз змін в структурі пасивів балансу та зробити загальний висновок щодо структури та відповідності нормам балансу аналізованого банку.

Таблиця 3.3. Динаміка пасивів ВАТ «УкрСиббанк» протягом 2011 - 2013 років, тис. грн..

Показники	На кінець 3 кварталу	Відхилення у тис. грн.
	2011	2012	2013	2012-2011	2013-2011	2013-2011
Зобов'язання	38606022	26 464 562	803 360	-12141 460	-2 661202	-14802662
Власний капітал	3 628 537	2 620 666	2 611 565	-1007871	-9101	-1016972
Пасиви загальні	42 234 559	29 085 228	26 414 925	-13149331	-2670303	-15819634

В аналізований період спостерігається тенденція до зменшення загальних пасивів: у 2012 році вони зменшились на 13 149 331 тис. грн., у 2013 році вони зменшились ще на 2 670 303 тис. грн. Загалом за три роки загальні пасиви зменшились на 15 819 634 тис. грн. Наглядно це можна побачити за діаграмою:



Рис.3.7. Динаміка пасивів ВАТ «УкрСиббанк»

Також, ця діаграма демонструє, що зменшення загальних пасивів відбувалось за рахунок зменшення як зобов'язань банку так і власного капіталу.

З таблиці видно, що за три роки зобов'язання банку зменшились на 14 802 662 тис. грн.., а власний капітал зменшився за цей період на 1 016 972 тис. грн.

Розглянемо окремо зміни у структурі зобов'язань та власного капіталу банку, щоб конкретніше визначити, за рахунок чого було викликано зменшення загальних пасивів банку.

Таблиця 3.4. Динаміка зобов'язань ВАТ «УкрСиббанк» протягом 2011 - 2013 років, тис. грн.

Показник	На кінець 3 кварталу	Відхилення, тис. грн.
	2011	2012	2013	2012-2011	2013-2012	2013-2011
1. Кошти банків	6 852 933	2 270 308	134 366	-4582625	-2135942	-6718567
2. Кошти клієнтів	18 930 532	18 784 868	18 120 700	-145664	-664168	-809832
3. Боргові цінні папери емітовані банком	4 071 569	41 071	272 463	-4030498	231392	-3799106
4. Інші залучені кошти	17 715	14 699	15 206	-3016	507	-2509
5. Інші фінансові зобов'язання	4 564 264	1 599 630	2 374 436	-2964634	774806	-2189828
6. Інші зобов'язання	90 237	99 641	108 190	9404	8549	17953
7. Субординований борг	4 046 992	3 602 907	2 745 613	-444085	-857294	-1301379
8. Усього зобов'язань	38 606 022	26 464 562	23 803 360	-12141460	-2661202	-14802662

Отже, загальні зобов'язання банку мають тенденцію до зменшення.

В першу чергу це було викликано зменшенням коштів інших банків у 2012 році на 4 582 625 тис. грн.., а у 2013 році ще на 2 135 942 тис. грн. Загалом за три роки кількість коштів інших банків зменшилась на 6 718 567 тис. грн.. Наглядно це можна продемонструвати за допомогою діаграми:

Рис.3.8. Зменшення коштів інших банків в структурі зобов'язань ВАТ «УкрСиббанк»

Таке зменшення коштів інших банків може свідчити про те, що банку вигідніше залучати кошти в клієнтів або іншим шляхом, але не в інших банків. Причиною зменшення активності банку на міжбанківському рівні може слугувати зменшення довіри інших банків до аналізованого. Але, якщо згадати, що кошти даного банку в інших також зменшились, можна зробити висновок, що банк просто зменшує активність на міжбанківському рівні, тому що вважає її не вигідною.

За даними таблиці, спостерігається також тенденція до зменшення субординованого боргу: у 2012 році на 444 085 тис. грн. у 2013 році ще на 857 294 тис. грн.. Це може свідчити про те, що банк поступово погашає свої борги.

Також, спостерігається деяка тенденція до зменшення коштів клієнтів: у 2012 році вони зменшились на 145 664 тис. грн.., у 2013 році - на 664 168 тис. грн. Проілюструємо цей показник діаграмою:

Рис.3.9. Динаміка коштів клієнтів у структурі зобов'язань ВАТ «УкрСиббанк»

Такі зміни могли бути викликані двома причинами: зменшенням довіри клієнтів до банку, або зменшенням активності самого банку.

Якщо розглянути інші показники, то у 2012 році спостерігається їх зменшення. Тобто, у 2012 році зменшились боргові цінні папери емітовані банком на 4 030 498 тис. грн.., інші залучені кошти зменшились на 3 016 тис. грн.., інші фінансові зобов'язання зменшились на 2 964 634 тис. грн.

При цьому у 2013 році спостерігається зростання цих показників відповідно на 231 392 тис. грн.., 507тис. грн., 774 806 тис. грн.

Ці зміни можна проілюструвати наступним чином:

Рис.3.10. Динаміка змін деяких зобов'язань банку, і їх вагомість в структурі зобов'язань.

Спостерігається також тенденція до збільшення інших зобов'язань банку.

Можна зробити висновок, що у зв'язку з погіршенням діяльності банку у 2011 -2012 році, банк вирішив у 2013 році скоротити обсяги основної діяльності і почати розвивати альтернативну. Яка б допомогла отримати додатковий прибуток і стабілізувати його діяльність.

Тепер, розглянемо структуру зобов'язань банку за аналізований період та відношеннях окремих показників до загальних зобов'язань банку.

Таблиця 3.5. Динаміка пасивів в структурі балансу ВАТ «УкрСиббанк» за 2011 - 2013 рік, ( у тис. грн. та %)

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік
	У тис. грн..	У %	У тис. грн..	У %	У тис. грн..	У %
1. Кошти банків	6 852 933	17,7	2 270308	8,5	134 366	0,005
2. Кошти клієнтів	18 930 532	49	18 784 868	70,9	18 120 700	76
3. Боргові цінні папери емітовані банком	4 071 569	10,5	41071	0,15	272 463	1,1
4. Інші залучені кошти	17 715	0,05	14699	0,05	15 206	0,06
5. Інші зобов'язання	90 237	0,2	99641	0,3	108 190	0,45
6. Субординований борг	4 046 992	10,5	3602907	13	2 745 613	11,5
7. Усього зобов'язань	38 606 022	100	26464562	100	23 803 360	100

Розрахувавши необхідні відношення, проілюструємо отриманні данні діаграмами, щоб наглядно розглянути структуру зобов'язань за аналізований період.

Рис. 3.11. Структура зобов'язань банку. 2011 рік



Рис. 3.12. Структура зобов'язань банку. 2012 рік

Рис. 3.13. Структура зобов'язань банку. 2013 рік

Розглянувши отримані діаграми, можна зробити головний висновок: не дивлячись на те, що спостерігається тенденція до зменшення коштів клієнтів, в структурі зобов'язань банку вони складають все більшу частку. З 49 відсотків у 2011 році вони зросли до 76 відсотків у 2013 році.

Також видно, що з кожним роком зменшується кількість коштів банку. при цьому збільшується кількість коштів інших фінансових зобов'язань.

Можна сказати, що банк знайшов альтернативний спосіб отримання коштів, не співпрацюючи з іншими банками.

Також, банк зменшив кількість коштів, які він отримував за рахунок випуску власних боргових цінних паперів.

Спостерігається також зменшення значення субординованого боргу, але він ще займає важливе місце в діяльності банку.

Розглянемо тепер зміни власного капіталу за аналізований період.

Таблиця 3.6. Динаміка власного капіталу ВАТ «УкрСиббанк» протягом 2011 - 2013 років, тис. грн.

Показник	На кінець 3 кварталу	Відхилення, тис. грн.
	2011	2012	2013	2012-2011	2013-2012	2013-2011
1. Статутний капітал

Подобные документы

• Концептуальні засади формування організаційно-економічного механізму антикризового управління банком

  Сутність організаційно-економічного механізму антикризового управління банком й обґрунтування доцільності його впровадження у практичну діяльність. Головні напрями забезпечення ефективного функціонування механізму банківського антикризового управління.
  
  контрольная работа [25,4 K], добавлен 28.02.2011
  

• Превентивні та реактивні заходи в системі антикризового управління банками

  Наукові підходи до реалізації комплексу заходів в системі антикризового управління банками. Аналіз існуючого інструментарію превентивного менеджменту. Авторський підхід до формування системи превентивних і реактивних заходів антикризового управління.
  
  статья [594,5 K], добавлен 18.08.2017
  

• Комплексна оцінка фінансового стану банку

  Характеристика рейтингових систем оцінки фінансового стану та їх ролі у процесі управління комерційним банком. Дослідження фінансової стійкості, ділової активності, ліквідності та ефективності управління. Розрахунок якості активів та рівня надходжень.
  
  курсовая работа [93,1 K], добавлен 20.04.2012
  

• Антикризове управління банківською системою

  Потреба та економічна сутність антикризового управління банківської системи у сучасних умовах. Основним критерієм, визначення стабільності банківської системи є її ліквідність. Розгляд заходів щодо стабілізації та виведення з кризи банківського сектора.
  
  реферат [14,4 K], добавлен 27.01.2011
  

• Управління кредитною діяльностю банку

  Теоретичні засади управління, сутність та причини кредитної діяльності банку, особливості формування та система управління кредитним портфелем. Дослідження механізму управління кредитною діяльністю в комерційному банку "Кредитпромбанк", оцінка ризиків.
  
  курсовая работа [124,0 K], добавлен 23.02.2010
  

• Управління ресурсною базою банку

  Ресурси банку: сутність, види та фактори впливу на формування, методичні підходи щодо процесу управління, його організаційне та інформаційне забезпечення. Загальна характеристика ПАТ "Сіті-Банк", збільшення обсягу та модель управління ресурсами.
  
  дипломная работа [382,2 K], добавлен 04.11.2014
  

• Діяльність банку на прикладі ПАТ "УкрСиббанк"

  Організаційна структура банку ПАТ "УкрСиббанк". Структура апарату управління банком. Організація і ведення внутрішньобанківських операцій та аудиту. Пасивні та активні операції банку. Розрахунково-касове обслуговування, операції з платіжними картками.
  
  отчет по практике [197,1 K], добавлен 22.02.2013
  

• Ліквідність комерційного банку та методи управління нею (на матеріалах ПАТ КБ "Полтава-банк")

  Сутність поняття ліквідності комерційного банку. Оцінювання рівня ліквідності АБ "Полтава-банк": загальна фінансово-економічна характеристика, коефіцієнтний аналіз ліквідності, GAP-менеджмент. Основні напрямки удосконалення управління ліквідністю.
  
  дипломная работа [679,6 K], добавлен 15.01.2012
  

• Формування прибутку комерційного банку

  Види та значення прибутку комерційного банку. Оцінка показників ефективності та прибутковості КБ. Шляхи підвищення прибутковості банку. Вплив НБУ на прибутковість комерційного банку. Можливості використання зарубіжного досвіду у формуванні прибутку банку.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 03.07.2011
  

• Теоретичні основи управління структурою пасивів банку

  Сутність процесу управління пасивами банку, його цілі. Обґрунтування ролі управління пасивами в забезпеченні фінансової стабільності установи. Методичні підходи щодо управління ними, а також основні завдання, цілі та принципи реалізації даного процесу.
  
  статья [18,9 K], добавлен 27.08.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам