Технічний аналіз та можливості його застосування на фінансовому ринку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСОВІ РИНКИ

Спеціальність 8508/1-4 -“Фінанси”

Магістерська програма “Фінансовий ринок”

очна форма навчання, V курс

МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: Технічний аналіз та можливості його застосування на фінансовому ринку України

Київ - 2013 р



РЕФЕРАТ

Дипломна робота містить 105, 3 таблиці, 40 рисунків, список літератури з 50 найменувань, 2 додатки.

Тема дипломної роботи: «Технічний аналіз та можливості його застосування на фінансовому ринку України»

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають в процесі прийняття рішень на основі методів технічного аналізу.

Об'єктом дослідження виступає ринок цінних паперів України.

Мета дипломної роботи полягає в визначенні найефективніших методів технічного аналізу для застосування на фінансовому ринку України.

Завданнями роботи є:

? розкрити сутність та принципи технічного аналізу, навести класифікацію методів технічного аналізу;

? дослідити ринок цінних паперів методами технічного аналізу на прикладі ПАТ «Мотор Січ»;

? визначити ефективність методів технічного аналізу;

? проаналізувати світовий досвід використання технічного аналізу на прикладі зарубіжного аналога Rolls-Royce Group;

? визначити проблеми технічного аналізу та можливості його вдосконалення.

За результатами дослідження сформульовані основні висновки щодо використання технічного аналізу на фінансовому ринку України, встановлені шляхи підвищення ефективності технічного аналізу, визначені основні методи технічного аналізу, які можна ефективно використовувати на фінансовому ринку України.

Одержані результати можуть бути використані професійними та непрофесійними учасниками на ринку цінних паперів та деривативів для прогнозування майбутніх коливань цін, прийняття рішення щодо купівлі продажу фінансових інструментів.

Рік виконання дипломної роботи: 2012-1013р.

Рік захисту роботи: 2013р.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

1.1 Сутність, завдання та принципи технічного аналізу

1.2 Інформаційне забезпечення технічного аналізу

1.3 Проблеми технічного аналізу висвітлених у наукових фахових виданнях

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ МЕТОДАМИ ТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ

2.1 Зміст основних інструментів (індикаторів) технічного аналізу

2.2 Аналіз ефективності окремих індикаторів технічного аналізу

2.3 Аналіз ефективності комбінацій індикаторів технічного аналізу

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

3.1 Світовий досвід використання технічного аналізу на прикладі Rolls-Royce Group

3.2 Проблеми використання технічного аналізу на фондовому ринку України

3.3 Вдосконалення методів технічного аналізу і збільшення точності прогнозів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ВСТУП

Становлення ринкових відносин, що на сучасному етапі виступає головним фактором стабілізації та піднесення економіки незалежної України, передбачає як першочерговий захід оздоровлення фінансової системи. Одним з шляхів досягнення цієї мети є створення ринку цінних паперів.

В умовах перехідної економіки дослідження ринку цінних паперів стає дедалі важливішим. Саме цінні папери слугують інструментом акумуляції та трансформації заощаджень в інвестиції, через цінні папери інвестиції спрямовуються в ефективні сфери економіки та в найбільш життєздатні ринкові структури.

Дійовий фондовий ринок виконує функції переміщення капіталу від інвесторів до виробництва, визначення ефективності використання фінансових ресурсів в окремих секторах економіки, перебігу капіталу з однієї галузі в інші тощо.

Протягом останніх десятиріч теорія і практика фінансів у все більшому ступені спирається на математичні методи. Це привело до більш інтенсивного використання математичного апарату при вивченні поведінки фінансових ринків. Навряд чи не найголовнішою задачею дослідження різних процесів у фінансовій сфері є прогнозування. Різноманітні комерційні дані поступають часто у формі тимчасових рядів, значення яких підкоряються деяким закономірностям. Для виявлення цих закономірностей служить побудова моделей тимчасових рядів, що дозволяють передбачати їх майбутні значення. Глибоке розуміння явищ, що протікають в реальній економіці на фінансових ринках, а значить, і уміння передбачити шляхи розвитку наявної ситуації, неможливо без наявності простих і зрозумілих інструментів опису і аналізу динаміки фінансової інформації.

В даний момент усе більше поширення одержують найефективніші методи, основані на поєднанні фундаментального і технічного аналізу.

Технічний аналіз -- метод прогнозування цін за допомогою розгляду графіків руху ринку за попередні періоди.

Технічний аналіз -- це щось більше, ніж проста сума вузькоспеціальних знань і прийомів. Він являє собою комбінацію кількох різних підходів і галузей спеціалізації, що за поєднання утворюють єдину технічну теорію. Вивчення технічного аналізу обов'язково має починатися зі знайомства з більш ніж десятьма різними підходами, при цьому необхідно чітко усвідомлювати їхній взаємозв'язок у рамках однієї стрункої теорії. Все це зумовлює вибір теми магістерської роботи, обґрунтування її мети, головних завдання, предмету та методологію.

Задача технічного аналізу визначити поточний напрям руху ринку. На відміну від інструментів фундаментального аналізу, які використовуються для прогнозування перспектив розвитку ринку, технічний аналіз дає візуальне уявлення про поточну ситуацію і дозволяє визначити найкращий момент для здійснення операцій. На сьогоднішній день актуальним та важливим питанням є питання вдосконалення технічного аналізу на ринку цінних паперів.

У роботі розглядається ринок цінних паперів. Такий вибір обумовлений декількома причинами. З розвитком інформаційних технологій спрощується і прискорюється доступ до різних електронних торгових майданчиків. Розвивається ринок послуг для приватних інвесторів. Так, на сьогоднішній день на території України існують велика кількість брокерських контор, що надають доступ на фондові майданчики. Умови роботи, пропоновані цими брокерами прийнятні для широкого круга інвесторів. Вони поєднують достатньо невеликий початковий капітал, низькі комісійні витрати (вузький спрэд), можливість торгівлі неповними лотами і потенційно високий рівень очікуваного доходу.

Актуальність теми обґрунтована тим, що сьогодні неможливо представити професійного учасника фінансового ринку, який не використовував би технічний аналіз в тому або іншому вигляді. Проте якість прогнозу існуючих методів в прикладних задачах вимагає подальшого покращення. Недостатня якість прогнозів, пов'язана в першу чергу з глобалізацією фінансових ринків, збільшенням волатильності валют, відсоткових ставок, курсів цінних паперів. В цілому фінансові ринки стають більш нестабільними, складними в аналізі і дерегульорованими.

Метою магістерської роботи є виявлення найефективніших методів технічного аналізу для використання на вітчизняному ринку цінних паперів.

В рамках магістерської роботи розв'язуються наступні завдання:

- розглянути особливості функціонування ринку цінних паперів;

- визначити сутність, завдання та принципи технічного аналізу;

- визначити зміст основних інструментів (індикаторів) технічного аналізу та комбінацій індикаторів;

- розглянути світовий досвід використання технічного аналізу на прикладі Rolls-Royce Group;

- визначити проблеми використання технічного аналізу на фондовому ринку України.

Наукова новизна дипломної роботи проявляється в використанні сучасних теорій та методів технічного аналізу, зокрема фрактальної геометрі, теорія хаосу. В дипломній роботі доведено, що вітчизняним трейдерам доцільно звернути увагу на найбільш ефективні теоретичні та практичні досягнення зарубіжних науковців та практиків. У цій сфері якісно виділяється теорія детермінованого хаосу як така, що дозволяє приймати виважені рішення на основі сукупності показників, які характеризують різні аспекти розвитку тренду.

Практична значущість роботи полягає в розробці формальної методики, що забезпечує можливість її використання для широкого кола користувачів. Підходи, запропоновані в роботі, можна застосовувати не тільки на ринку цінних паперів, але, після деякої адаптації, і до будь-якого фінансового ринку, що робить матеріал роботи цінним з погляду практичного застосування для допомоги у прийнятті рішень щодо купівлі продажу цінних паперів.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

1.1 Сутність, завдання та принципи технічного аналізу

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи тільки в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це інфраструктура фінансової системи, яка забезпечує функціонування насамперед базової сфери -- фінансів суб'єктів господарювання. В умовах адміністративної економіки фінансового ринку практично не існувало, оскільки формування ресурсів та їх перерозподіл здійснювалися на директивних засадах через бюджет та банківську систему.

В сучасних умовах, коли в Україні тривають процеси приватизації та роздержавлення, які в свою чергу пов`язані з акціонуванням власності, нагальною стає проблема становлення ефективної методики обліку операцій з цінними паперами та іншими фінансовими активами. Це має значення, як в масштабі всієї держави так і в масштабах кожного окремого підприємства.

Нестабільність міжнародного фінансового ринку, високий рівень його волатильності, безсилість традиційних методів аналізу потребують пошуку нових підходів щодо прогнозування майбутнього. Аналітики фінансових ринків здійснюючи операції з фінансовими інструментами застосовують фундаментальний та технічний аналіз, які спрямовані на розв'язання однакових питань щодо прогнозування курсів та котировок, але використовують для досягнення цієї мети принципово різні методи та прийоми.

Хоча технічний аналіз не можна назвати абсолютно новим підходом, адже він існує вже більше століття, проте, завдяки постійному оновленню його методів та використанню принципово нових інструментів він забезпечує аналітиків необхідною інформацією щодо поведінки валютних курсів та цін інших фінансових активів і широко використовується в операціях на організованих ринках.

Технічний аналіз -- це дослідження динаміки ринку, найчастіше за допомогою графіків, з метою прогнозування майбутнього напрямку руху цін [33, с.7].

Інше трактування технічного аналізу дає Сохацька О.М, на її думку технічний аналіз - це наявність певного досвіду, який отриманий емпіричним шляхом і не має чіткого теоретичного обґрунтування [37, с.2].

Відомий практик біржової діяльності, та психолог за фахом Олександр Елдер розглядає технічний аналіз в аспекті психології. Технічний аналіз - це вивчення психології біржового натовпу. Мета технічного аналізу - визначити співвідношення між “биками” та “ведмедями”, щоб зробити ставку на сильнішу групу.

Сьогодні існує велика кількість трактувань цієї категорії, на мою думку більш повним та розгорнутим є визначення великого трейдера Олександра Герчіка, технічний аналіз - це сукупність методів дослідження динаміки і майбутніх тенденцій на фондовому ринку, заснованих на обробці графічної інформації і виконання статистичних розрахунків з використанням графічного представлення інформації.

Термін «динаміка ринку» містить три основних джерела інформації, що є в розпорядженні технічного аналітика, а саме: ціну, обсяг і відкритий інтерес.

Ціною може бути як дійсна ціна товарів, що продаються на біржах, так і значення валютних та інших індексів [16, с.247].

Обсяг торгівлі -- загальна кількість укладених контрактів за визначений проміжок часу, наприклад, за торговий день [17, с.247].

Відкритий інтерес -- кількість позицій, не закритих на кінець торгового дня [17, с.248].

Звичайно, не всі ці три показники рівноцінні. Головним з них є ціна. її вивчення найзручніше і більшість методів ґрунтуються саме на ній. Дані про ціну загальнодоступні для будь-якого ринку, і в наші дні надходять без зволікання: через частки секунди з'являються в інформаційних системах.

Обсяг також має велике значення для прогнозування і є вторинним індикатором, його складно однозначно визначити на всіх ринках, і дані, зазвичай, надходять з великою затримкою. Використання обсягу торгів -- уже більш специфічний метод, ніж прогнозування за допомогою ціни, тому і зустрічається рідше.

Відкритий інтерес у явному вигляді можна зустріти, наприклад, при торгівлі товарними ф'ючерсами. Він використовується для визначення поточної ліквідності ринку, заінтересованості в ньому учасників, обґрунтування того чи іншого руху цін.

Про формування класичного технічного аналізу можна говорити починаючи з 90-х років XIX століття. В ті часи з'явилась теорія Чарльза Доу, яка і стала основою класичного технічного аналізу. Усі постулати технічного аналізу беруть початок саме з тих часів. Чарльз Генрі Доу, засновник і головний редактор провідного фінансового засобу масової інформації Wall Street Journal, один з розробників відомого індексу Доу-Джонса, публікував статті, де виклав ряд принципів, з допомогою яких, на його думку, можна вступати в угоду на купівлю і продаж без особливого ризику, він сформулював теорію визначення руху ринку акцій. Принципи теорії Доу використовується на сьогодні практично в усіх методах сучасного технічного аналізу [46, с.32].

Зародження технічного аналізу відбулось, практично, одночасно як в країнах Європи та США, так і в Японії. Класичний технічний аналіз полягав у відслідковуванні динаміки ринку за допомогою спеціальних графіків (у Японії це були „японські свічки”, „ренко” та „кагі”, а в США та Європі - „пункто-цифрові графіки”, а пізніше - бари). Графічний метод є основним в технічному аналізі та успішно використовується і до сьогоднішнього дня.

Графічний метод запису даних дав змогу спостерігати існування певних сталих тенденцій на ринку, а пізніше дійти висновку: певні ситуації мають „звичку” повторюватись. Це пояснюється психологією торговців, які в аналогічних ситуаціях поводять себе однаково незалежно від часового чинника. Так виникли класичні цінові моделі в технічному аналізі. Такі моделі мають красномовні назви і вказують аналітику на зміну тенденції на ринку.

Починаючи з 50-х років ХХ століття існує також інший напрям технічного аналізу, відмінний від класичного. Він пов'язаний зі спробами математичного обґрунтування руху ціни. Самі математичні теорії, на якій базується вчення, носять характер аксіом. Р. Елліотт та У. Ганн використали послідовність чисел Фібоначчі для проведення математичних розрахунків при аналізі ринку з новими інструментами, а саме: ковзними середніми та осциляторами. Відтоді технічними аналітиками розробляється велика кількість індикаторів, які дозволяють працювати навіть при відсутності чітко вираженої тенденції на ринку.

Кінець ХХ століття характеризується появою принципово нових підходів до технічного аналізу. Для пояснення графіків почали використовувати теорію хаосу, фрактальну геометрію та інші різноманітні гіпотези в контексті погляду на валютний ринок, як на складну нелінійну, динамічну систему.

Філософське підґрунтя технічного аналізу можна сформулювати у вигляді трьох постулатів [44, с.11] :

ринок враховує все;

рух цін підпорядкований тенденціям;

історія повторюється.

Постулат «ринок враховує все» є основою усього технічного аналізу. Технічний аналітик вважає, що причини, які впливають на ринкову вартість цінних паперів та валюти (а вони можуть бути найрізноманітнішими: економічними, політичними, психологічними -- будь-якими), неодмінно знайдуть своє відображення в ціні. З цього випливає, що усе, що потрібно технічному аналітику, -- це ретельне вивчати рух цін. Отже, інакше кажучи, будь-які зміни в динаміці попиту та пропозиції відбиваються на русі цін. Якщо попит перевищує пропозицію, то ціни зростають. Якщо пропозиція перевищує попит, ціни йдуть униз. Це, власне, лежить в основі будь-якого економічного прогнозування. А технічний аналітик підходить до проблеми з іншого боку і міркує в такий спосіб: якщо з будь-яких причин ціни на ринку пішли нагору, то це означає, що попит перевищує пропозицію.

Постулат «рух цін підпорядкований тенденціям», що приводить до поняття тенденції чи тренда (trend), також є одним з основних у технічному аналізі. Необхідно засвоїти, що, по суті, усе, що відбувається на ринку, залежить від тих чи інших тенденцій. Основна мета складання графіків динаміки цін на фінансових ринках і полягає в тому, щоб виявляти ці тенденції на ранніх стадіях їхнього розвитку і торгувати відповідно до їхнього напрямку. Більшість методів технічного аналізу за своєю суттю є такими, що використовуються після виявлення тенденції (trend-following), тобто їхня функція полягає в тому, щоб допомогти аналітику розпізнати тенденцію і випливаючи з неї наслідки враховувати протягом усього періоду її існування.

Ціль технічного аналізу [25, с.201]:

а) Оцінити поточний напрям динаміки ціни (тренд). Можливі наступні варіанти:

1) рух вгору;

2) рух вниз;

3) рух в бік.

б) Оцінити термін і період дії тренда. Можливо наступним чином:

1) тренд короткострокової дії;

2) тренд довгострокової дії;

3) початок тренда;

4) зрілість тренда;

5) завершення тренда.

в) Оцінити амплітуду коливань ціни в напрямі, що діє (волатильність, мінливість цін).

1) слабка зміна курсу - у вузькому коридорі;

2) сильна зміна курсу - як правило, зміна більш ніж на 1 відсоток за добу або більш ніж 0,3 відсотка за годину.

Визначивши ці три динаміки ціни, що становлять, ми можемо, з певною часткою упевненості, купувати або продавати аналізований інструмент.

Принципи технічного аналізу пропонуються наступним чином:

Аксіома 1. Рух ринку враховують всі [43, с19].

Суть аксіоми полягає в тому, що будь-який чинник, що впливає на ціну (наприклад, ринкову ціну цінного папера) економічний, політичний, психологічний, - наперед врахований і відображений в її графіку. Тому вивчення графіка цін - все, що потрібний для прогнозування.

Ціна чутливо реагує на зміну всіх зовнішніх умов. Аксіома говорить про те, що на будь-яку зміну ціни є відповідна зміна зовнішніх умов. Технічний аналітик робить висновок, якщо ціна цінного папера росте, то попит перевищує пропозиція.

Фахівці, що використовують технічний аналіз, живуть в реальному світі і чітко уявляють, що зростання і спад ціни викликається певними фундаментальними причинами.

Аксіома 2. Ціни рухаються направлено.

Це припущення стало основою для створення всіх методик технічного аналізу. Термін тренд означає певний напрям рухів цін.

Головним завданням технічного аналізу є саме визначення трендів (їх характеристик від моменту виникнення до самого кінця) для використання в торгівлі.

Існує три типи трендів [27, с.207]:

а) Зростаючий - рух ціни вгору;

б) Спадний - рух ціни вниз;

в) Бічний (Sideways, Trading Range, Flat) - ціна практично не рухається.

Усі три типи трендів зустрічаються нам не в чистому вигляді, оскільки рух «по прямій» на ціновому графіку зустрічається дуже рідко. Для більшої ясності можна визначити зростаючий тренд як той, при якому рухи ціни вгору сильніші, тобто більше по величині, чим рухи вниз. При спадному тренді домінуючими будуть рухи вниз. При бічному ж тренді коливання ціни в порівнянні з попередніми рухами вгору або вниз вельми незначні.

Фахівці і практики часто використовують термін «трендові ринки», допускаючи при цьому, що ціна тренда рухається вгору або вниз, тобто в зростаючому або спадному напрямі.

Всі теорії і методики технічного аналізу засновані на тому, що тренд рухався в одному і тому ж напрямі, поки не подасть особливих знаків про розворот.

Аксіома 3. Історія повторюється.

Відбувається це тому, що із століття в століття людська психологія в основі своїй не змінилась. По суті технічний аналіз займається саме історією певних подій, пов'язаних з ринком, а значить, вивченням людської психології. Адже головний «двигун» цін - соціально-масовий, емоційний настрій. Воно повторюється впродовж всієї історії, і відбивається в графіках рухів ринку. З погляду технічного аналізу, розуміння майбутнього лежить у вивченні минулого.

Найважливіше для користувачів технічного аналізу полягає в тому, що він працює, приносячи таким, що володіє їм чималі доходи.

Технічний аналіз знайшов сильного союзника в особі теоретичної математики знайшов можливість сформулювати те, що вже давно намагався, а саме: можна прогнозувати ціни для всіх ринків і будь-яких періодів часу, від хвилини до декількох років [24, с.14].

Технічний аналіз, незалежно від підходу до прогнозування динаміки ринку цінних паперів, намагається допомогти розв'язати ту саму проблему, тобто визначити, у якому ж напрямі будуть рухатися ціни. Але до цієї проблеми технічний аналіз підходить з різних боків. Якщо фундаментальний аналітик намагається розібратися в причинах руху ринку, з'ясувати, чому це відбулося, то технічний аналітик цікавиться лише фактом цього руху. Усе, що потрібно знати технічному аналітику, це те, що певна динамік ринку має місце, а що саме її викликало для нього не є важливим [25, с.247].

Багато фахівців, що працюють на фінансових ринках, традиційно відносять себе або до технічних, або до фундаментальних аналітиків. Насправді ж межа тут дуже розмита. Багато фундаментальних аналітиків мають хоча б початкові навички аналізу графіків. У той же час немає такого технічного аналітика, що хоча б загалом не уявляв собі засадних принципів фундаментального аналізу. Однак дуже часто ці два методи аналізу суперечать один одному. Звичайно, не всі важливі зміни ринку вписуються в рамки фундаментального аналізу і можуть бути пояснені на основі тільки економічних чинників. Існують моменти, коли загальні тенденції руху фінансового ринку найкритичніші, тоді два види аналізу -- технічний і фундаментальний -- не збігаються найбільше. Пізніше, на якомусь етапі вони збігаються по фазі, але, як правило, занадто пізно для адекватних дій трейдерів [15,c. 513].

Одним з пояснень цього удаваного протиріччя є таке: ринкова ціна випереджає усі відомі фундаментальні дані. Інакше кажучи, ринкова ціна служить випереджальним індикатором фундаментальних даних чи міркувань, що пояснюються здоровим глуздом. У той час як ринок уже врахував усі відомі економічні чинники, ціни починають реагувати на якісь зовсім нові, ще не відомі чинники. Найзначніші періоди зростання і падіння цін в історії починалися за умов, коли ніщо чи майже ніщо, з погляду фундаментальних показників, не передвіщало ніяких змін. Коли ж ці зміни ставали зрозумілими фундаментальним аналітикам, то нова тенденція вже розвивалася в повну силу.

Технічний аналітик аналізує тенденції розвитку фінансового ринку на підставі аналізу графіків. Він поступово звикає до ситуації, коли динаміка ринку не збігається із «здоровим глуздом». Технічний аналітик твердо знає, що рано чи пізно причини динаміки ринку стануть усім відомі. Але це буде потім. А зараз неможна витрачати час на чекання цього додаткового підтвердження власної правоти [16, с.37].

Ці відмінності дій фундаментального і технічного аналітиків пояснюють те, чому багато фахівців відмічають перевагу технічного аналізу над фундаментальним. Цю перевагу пояснюють тим, що технічний аналіз містить у собі дані, якими оперує фундаментальний аналіз, адже якщо вони відбиваються на ринковій ціні, то уже немає потреби аналізувати їх окремо. Так що аналіз графіків, по суті справи, є спрощеною формою фундаментального аналізу [16, с.39].

Професійний технічний аналіз зазвичай будується з використанням максимальної кількості доступних індикаторів, в ідеалі - всіх трьох.

1.2 Інформаційне забезпечення технічного аналізу

Традиційно інформація про курси валют та ціни інших активів на фінансовому ринку відображається графічно. Для такого відображення використовується ряд спеціальних символів. На нашу думку, використання терміну «графік» у таких словосполученнях, як «біржовий графік» та «графік японських свічок» є доцільним лише в тих випадках, коли мова йде про сукупність певних символів на графіку. У випадку, коли мова іде про одне позначення доцільніше використовувати термін «символ», адже одночасне відображення ціни відкриття, ціни закриття, найвищої та найнижчої ціни на певний момент часу є ні чим іншим, як символом і лише їх сукупність можна назвати графіком. Проте, в літературі частіше зустрічається словосполучення «графіки технічного аналізу», що є не зовсім правильно. Вважаємо, що необхідно чітко розмежувати поняття «символ» та «графік».

На нашу думку правильним будуть наступні трактування названих вище понять: символ - це спеціальний спосіб графічного відображення інформації про курси валют та ціни інших активів. Д. Швагер [45,с.19] використовує термін «відрізки», говорячи про штрихові (біржові, стовпчикові) графіки, С. Акеліс [38,с.32] говорить про «стовпчики», С. Ніссон [29,с.14] та Г. Морріс називають символи японськими свічками. На наш погляд, поняття «символ» узагальнить усі вище перелічені назви.

Окремі символи, а саме: бари, свічки та точки лінійного графіка демонструють один або кілька валютних курсів станом на певний момент часу, інші - хрестики та точки, цеглини та лінії кагі демонструють зміни на ринку. І лише сукупність вищеназваних символів може носити назву - графік.

Тому пропонуємо наступне визначення поняття „цінові графіки”. Ціновий графік - це сукупність символів, яка окрім інформації про курси валют містить також дані про напрям, в якому рухається ринок, тобто про його тенденцію.

Аналіз графіків ціни певного активу (валюти, цінного паперу, ф'ючерсу, опціону тощо) є основою технічного аналізу. Найуживанішими є цінові графіки та графіки обсягів укладених угод. Для побудови символів використовують наступний набір цін та інших показників:

1. Ціна відкриття (open) - перша ціна, за якою було укладено угоду протягом визначеного наперед періоду (кілька хвилин, година, день, тиждень, місяць);

2. Ціна закриття (close) - є ціна, за якою було укладено останню угоду протягом періоду;

3. Максимальна ціна (max or high) - максимальне значення ціни за певний період;

4. Мінімальна ціна (min or low) - мінімальне значення ціни за певний період.

5. Обсяг (volume) - кількість валюти, цінних паперів чи контрактів за якими були укладені угоди за певний період часу.

6. Відкритий інтерес (open interest) - кількість нереалізованих ф'ючерсних чи опціонних контрактів на кінець визначеного періоду.

7. Ціна попиту (bid) - ціна, яку маркет-мейкер готовий заплатити за певний актив.

8. Ціна пропозиції (ask) - ціна, за якою маркет-мейкер готовий продати актив [38, с.27].

Як цінові, так і нецінові індикатори публікуються багатьма інформаційними агентствами, проте, кожен фінансовий інструмент має свій набір таких індикаторів. В силу особливості торгівлі тим чи іншим активом, інформація про окремі ціни та нецінові індикатори може не надаватись, або надаватись в обмеженому вигляді. На прикладі валютного ринку,можемо побачити, що інформація про відкритий інтерес не надається, в зв'язку з тим, що такої інформації не існує.

Базовою гіпотезою для усіх сучасних теорій технічного аналізу є гіпотеза інформаційної ефективності ринку. Її поява пов'язана з іменем Е.Фами, яким в 1965 році було здійснено формулювання гіпотези інформаційної ефективності ринку, згідно якої ринок є «справедливою грою», тобто «інформація не може бути використана для виграшу на торговельному майданчику» [41,с.46]. На його думку, ринок можна вважати ефективним, якщо він швидко адаптується до нової інформації. Згідно даної теорії нова інформація майже одразу враховується в ціні. Тому неможливо сподіватись на отримання прибутків, орієнтуючись на будь-яку інформацію або на історичні дані про минулі ціни. Тобто, на ринку в конкретний момент часу усі активи є правильно оціненими, іншими словами - ринкові ціни є справедливими. Прогнозувати динаміку цін неможливо, оскільки ціни фінансових активів є незалежними, тобто минулі ціни не дозволяють передбачити майбутні.

Логіка технічного аналізу полягає в наступному: ринок враховує все - значить в ціні втілена уся відома інформація на певний момент часу, тобто нічого, окрім ціни аналізувати не доцільно, а враховуючи два інших постулати (рух цін підпорядкований тенденціям та історія повторюється), за поточними рівнями цін аналітик може визначити майбутні зміни на ринку. Фактично, сам по собі перший постулат технічного аналізу не вказує на можливість здійснення аналізу, а просто демонструє ефективність ринку. І лише віра в існування тенденцій та повторення минулих ситуацій дозволяє дійти висновку, що аналіз ціни може бути використаний для формування прогнозів стосовно майбутнього напрямку руху ціни. Якщо використовувати логіку гіпотези ефективності ринку, то перший постулат технічного аналізу демонструє неможливість здійснення будь-яких прогнозів. Проте, якщо не прийняти і не визнати ефективність ринку, то не можливо покладатись лише на ціну, проводячи аналіз, а саме це і лежить в основі технічного підходу.

Технічний аналіз бере свій початок з теорії Чарльза Доу. Виходячи з неї, технічний аналіз вивчає характер руху цін (ціни враховують всю відому інформацію), підтвердження та розходження, об'єм як дзеркало цінових змін та підтримку або супротив. Зрозуміло, що формування загальновідомого промислового індексу Доу-Джонса і є прямим продовженням застосування технічного аналізу.

Нами висловлюється власна гіпотеза щодо становлення та розвитку технічного аналізу як об'єктивного наслідку розвитку організованих ринків. На зміну інтуїтивній торгівлі, яка мала місце, прийшли нові способи запису цін і курсів фінансових та товарних активів, які забезпечили збереження інформації, покращили візуальне сприйняття ринку та, що суттєво, спростило його аналіз. Все це, починаючи від спеціальних способів запису ціни і закінчуючи сучасними методами аналізу, було і є об'єктивною необхідністю. Символи, якими прийнято користуватись, будуючи графіки є ні чим іншим, як зручним способом запису і збереження інформації. Допускаємо, що впродовж тривалого часу графіки виконували саме таку функцію.

Сама назва групи «графічна» говорить про обов'язкову необхідність графічного зображення чогось, чи то цінових даних, чи допоміжних індикаторів, або інших інструментів, розрахованих аналітичним способом. Тобто, можна констатувати той факт, що практично усі методи, які прийнято використовувати в аналізі є графічними.

Вважається, що прогнозування з використанням тільки класичних фігур не є ефективним, оскільки критерії для визначення тієї або іншої фігури досить розпливчаті [12, с.99], тому використовують допоміжні методи.

Методика типу «стрибків» (gaps) дуже ефективна на графіку японських свічок, де існує набір особливих правил, глибоко обумовлених психологією. При цьому класичний аналіз виконується зазвичай на графіках-гістограмах, і всі спостереження з приводу аналогічних явищ є щонайменше неповними.

На практиці, яскраво виражені цінові зрушення відбуваються, як правило, на початку торгового дня, трейдери мають беззаперечну перевагу, оскільки саме вони встановлюють ціни відкриття. Стрибок ціни відкриття вище або нижче ціни закриття попереднього дня, який не заповнюється до кінця торгового дня, називається ціновим розривом (gaps). Цінові розриви бувають двох типів: власне розриви (price gaps) і розриви з перетином (price laps). Власне розриви з'являються тоді, коли ціновий максимум або мінімум даного торгового дня не перетинає рівень цінового мінімуму або максимуму попереднього дня. Розриви з перетином з'являються тоді, коли ціновий максимум або мінімум деякого торгового дня перетинає рівень цінового мінімуму або максимуму попереднього дня, але не перетинає рівень ціни закриття попереднього дня (рис. 1.1).

Класичні методи досить хаотичні, в них не простежується строгої системи [12, с.112].

Не дивлячись на свій суб'єктивізм, технічний аналіз з використанням фігур зручний трейдерам, не охочим особливо вникати в тонкощі. Це зручно і періодично спрацьовує. Класичні методи іноді корисні трейдерам для прямого практичного застосування, а для аналітика вони є базисом в його техніко-аналітичному кругозорі.

Ціновий тренд і його опір і підтримка

Тренд - певний напрям рухів цін. Тренди бувають трьох видів: зростаючий, спадний, бічний. Природно, що в реальному житті ціна не рухається по прямій лінії вгору або вниз. Ціна рухається зльотами і падіннями, і по тому, переважають зльоти або падіння, відповідно визначається зростаючий або ведмедячий тренд [12, с.117

Тренди розрізняються за часом дії. На кожному ринку існують довгостроковий (більше 1-2 років), середньостроковий (від 3-6 міс. до 1 року) і короткостроковий (від 1 дня до 2 міс.) цінові тренди. Така класифікація приблизна, але дає уявлення про те, з якими періодами часу можна мати справу при складанні прогнозу.

Зазвичай, залежно від того, який тренд визначений і на який термін, буде здійснено прогноз, змінюється і стратегія. Природно припустити, що трейдер прагне торгувати з прибутком, відповідно необхідно прагнути купити при зростаючому тренді, продати при спадному, і швидше за все утриматися від торгівлі при тренді бічному. Торгівля при короткостроковому бічному тренді - розмова особливий, оскільки вийти з прибутком з нервового або нерухомого ринку зазвичай вдається тільки маркет-мейкерам або іншим китам. Але при середньостроковому бічному тренді можливо вийти з торгівлі з прибутком, застосувавши для прогнозу методи технічного аналізу. Можна створити стратегію, при якій ставка робитиметься не на підйом або спад цін, а на відсутність сильних цінових коливань (not volatile market).

При зростанні цін, тобто при зростаючому тренді в той або інший момент ціна натрапляє на перешкоду - рівень опору (Resistance Level). При його досягненні ціна або починає падати, або зупиняє своє зростання. З тих або інших причин на ринку починає переважати тиск ведмедів.

Аналогічно при спаді цін, тобто спадному тренді. У якийсь момент тиск биків починає посилюватися, і ціна піднімається, натрапивши на рівень підтримки (Support Level).

Рівні опору і підтримки можуть виникнути несподівано, а можуть бути передбачені наперед.

Одним з критеріїв сили тренда є його дії по відношенню до опору і підтримки.

Якщо тренд відреагував на існування опору або підтримки тільки один раз, а потім упевнено його «пробив», то він все ще сильний. Наприклад, якщо зростаючий тренд пробив свій опір, то має сенс купити за ціною, трохи вищою, ніж сам опір - для більшої упевненості у відсутності розвороту.

Чим більшу кількість разів тренд натрапляє на свій опір або підтримку, будучи не в змозі їх подолати, тим більше сильний сигнал про слабкість тренда ми отримуємо, і тим більше вірогідність розвороту в майбутньому.

Часто опір міняється місцями з підтримкою, а підтримка - з опором. Це пояснюється чисто психологічним чинником.

Спостереження за змінами об'єму торгівлі досягши опору і підтримки, також дозволяє відзначити немало цікавого. Наприклад, досягнувши підтримки, тренд почав рух вгору. Якщо об'єм торгівлі при цьому сильно збільшився, можна з великим ступенем упевненості сказати, що ведмедячий тренд змінився на зростаючий, і варто вчасно почати купувати. Якщо ж об'єм різко зменшився, варто припустити, що поточний рух вгору - всього лише тимчасове, і поспішати приймати те або інше рішення не варто: це корективний рух може продовжитися достатньо довго.

Лінії опору і підтримки. Ці лінії можуть приймати різноманітні форми, наприклад, лінії тренда, лінії каналу, граничні лінії трикутників.

У загальному випадку можна грубо сформулювати основний принцип: коли ціна перетинає (пробиває) лінії опору або підтримка це означає зміну напряму тренда.

Висхідна лінія тренду - це пряма, прокреслена нагору ліворуч або праворуч через послідовно зростаючі точки спадів. На (рис. 1.2, аркуш 21) вона зображена суцільною прямою лінією [12, с.161 ].

Спадна лінія тренду проводиться вниз ліворуч або праворуч і проходить через піки, що послідовно знижуються (рис. 1.3)

Тобто пробій лінії опору говорить про яскраво вираженому зростаючому тенденцію, а пробій підтримки - про чіткий ведмедячий тренд.

Лінію тренда проводять через дві опорні точки. Для підтвердження правильно намальованої лінії тренда необхідно мати третю, підстраховуючу крапку. Для зростаючого, такого, що піднімається, тренда ця лінія розташовуватиметься нижче за ціновий графік. В цьому випадку лінія тренда є лінією підтримки. Вона характеризує, наскільки низько може впасти ціна, не змінюючи при цьому свого основного напряму.

Для ведмежого напряму, лінія тренда малюється зверху і є опорною. Іноді зростаючий або ведмедячий тренд починають рухатися більш прямовисно або повільніше. Тому доводитися малювати нову лінію тренда, вдаючись до компромісів.

Якнайкраще підтвердження зміни тренда можна отримати у випадку, якщо лінія опору стала лінією підтримки і навпаки. Проте, для виявлення такого ефекту потрібно дуже багато часу.

Лінію каналу можна намалювати, якщо рухи тренда, тобто підйоми і спади, рівномірні. У такому разі візуально він як би рухається між двома паралельними лініями (Рис. 1.4).

Лінія каналу малюється паралельно лінії тренда і розташовується вище за графік ціни при зростаючому тренді, і нижче - при спадному. Таким чином, лінія каналу визначатиме опір для зростаючого, і підтримку - для пониженого тренда.

Лінії тренда і лінії каналу підкоряються загальним правилам опору і підтримки. Тому з їх допомогою можна визначати межі дії тренда, тобто до яких пір можна зберігати довгі і короткі позиції. Наприклад, після підтвердженої пробитої лінії зростаючого тренда може виникнути ситуація, коли вже надто пізно закривати довгі позиції, або коли прибуток не виправдає витраченого часу. Тому нас цікавить, що трапилося відразу після зміни тренда: корекція або повний розворот. Корекція - тимчасова зміна тренда, а розворот - глобальне. Якщо дізнатися про це вчасно, можна заощадити і час, і ресурси.

Разом з лініями тренда і лініями каналу використовується набір фігур, які приймає ціновий графік в тому або іншому випадку [26, с.147].

Фігури, що сигналізують про глобальну зміну тренда, називають розворотними, Одна з найбільш важливих і відомих фігур для зростаючого тренда - Голова і Плечі (Head and Shoulders) - (рис. 1.5).[12, с. 199 ]

Її відмінні частини - голова і два плечі. Щоб не сплутати цю фігуру з якою-небудь інший, слід звертати увагу на лінію шиї, в різних місцях фігури що визначає опір або підтримку.

Наступна модель, що характеризує тенденції, - це трикутники. Існує три види трикутників - симетричний, висхідний і східний (іноді називають також четвертий вид, відомий як "трикутник, що розширюється" або "інформація, що розширюється". Усі трикутники розрізняються за формою і мають різні підстави для прогнозування. Розглянемо більш детально симетричний трикутник (рис. 1.6).

Симетричний трикутник складається з двох ліній тренду, що збігаються, де верхня лінія опускається, а нижня піднімається.

Вертикальна лінія ліворуч, що визначає висоту моделі, називається основою. Точка перетину двох ліній праворуч називається вершиною. З цілком зрозумілих причин симетричний трикутник також називають «спіраллю» (coil).

Симетричний трикутник, чи «спіраль», -- це, як правило, модель продовження тенденції. Ця модель знаменує паузу у вже існуючій тенденції, після якої вона відновлюється. Якщо попередня тенденція була висхідною, то після консолідації цін у вигляді трикутника зростання цін швидше за все продовжиться. У разі спадної тенденції симетричний трикутник означає, що після завершення падіння цін воно відновиться [44, с.22].

Висхідний трикутник має горизонтально розташовану верхню і висхідну нижню лінії.

Мінімальною вимогою для кожного трикутника є наявність чотирьох опорних точок. Для проведення лінії тренду, як ми пам'ятаємо, завжди необхідно дві точки. Отже щоб накреслити дві лінії тренду, які збігаються, кожна з них має пройти, принаймні, через дві точки. На наведеному рисунку трикутник починається в точці 1, тобто там, де утворилася консолідація висхідної тенденції. Ціни знижуються до точки 2, а потім піднімаються до точки 3. Однак точка 3 розташована нижче точки 1. Верхня лінія тренду може бути проведена тільки після того, як ціни упадуть з рівня точки 3.

Потрібно звернути увагу на те, що точка 4 розташована вище точки 2. Нижня висхідна лінія може бути проведена тільки після того, коли ціни піднімуться від рівня точки 4 у ході пожвавлення ринку. Тільки з цього моменту аналітик починає підозрювати, що перед ним симетричний трикутник. Тепер ми маємо чотири опорні точки (1, 2, 3, 4) і дві лінії тренду, що збігаються.

Хоча мінімальною вимогою для побудови трикутника є наявність чотирьох опорних точок, насправді більшість трикутників мають шість таких точок: три верхніх і три нижніх екстремуми, що утворять усередині трикутника п'ять хвиль до того, як відновиться висхідна тенденція.



1.3 Проблеми технічного аналізу висвітлених у наукових фахових виданнях

Використання технічного аналізу, як специфічного методу прогнозування майбутніх цін фінансових активів було започатковано на фондовому ринку і лише згодом його інструменти розпочали успішно застосовуватись у операціях на валютному та ф'ючерсному ринках. Аналізуючи наукові публікації з теми «технічний аналіз», ми прийшли до висновку, що цей метод загалом та категорія зокрема, має багато спірних, та проблемних аспектів. Першою проблемою є відсутність чіткого, та загальноприйнятого визначення цієї категорії. Багато вчених трактують це поняття, як сукупність циклів та періодичність повторення подій, але таке визначення не є повним та не розкриває повністю сутність. Термін «технічний аналіз» фактично, є дослівним перекладом з англійської мови словосполучення technical analysis. На наш погляд, доцільно вживати інший термін, так як, вірогідно, слово technical походить від techniques, що в перекладі означає прийоми, тобто технічний аналіз це сукупність прийомів аналізу, які не є суто технічними, а містять елементи творчого підходу.

Технічний аналіз широко використовується в США, Японії та країнах Західної Європи. Розглянемо визначення, які використовують відомі зарубіжні та вітчизняні економісти.

За словами О. Елдера «технічний аналіз - це прикладна масова психологія, його мета в тому, щоб розпізнати тренд і зміни поведінки натовпу та прийняти розумні рішення в біржовій грі» [10]. О. Елдер досліджує вплив масової психології на поведінку гравця на ринку і тому розглядає технічний аналіз, як продукт масової психології.

О. Елдер підкреслює, що у зарубіжній практиці є два погляди на технічний аналіз. З точки зору психолога, технічний аналіз визначається як графічне зображення соціально-психологічних процесів ринку. З точки зору математика, технічний аналіз є графічним відображенням звичайних статистичних процесів. На нашу думку, причина такого стану речей криється у принципах технічного аналізу, в які закладено розуміння ринку, як живого організму, яким керує психологія спільноти його учасників, де тренди демонструють очікування та сподівання торговців, а ціна базового активу є основним об'єктом дослідження, адже враховує всі важливі фактори впливу.

А. Акеліс в енциклопедії «Технічний аналіз від А до Я» використовує наступне визначення: «Технічний аналіз - це метод вивчення цін, головним інструментом якого служать графіки» [38, с.49]. На наша думку, таке визначення, хоча і окреслює основні риси технічного аналізу, проте, не розкриває його сутності.

Г. Морріс в книзі «Японські свічки: метод аналізу акцій та ф'ючерсів, перевірений часом» [23, с.3] розглядає технічний аналіз, як сукупність методів, які дають корисну інформацію, що використовується для розуміння і організації фактів поведінки ринку, що сприяє кращому розумінню ринків інвесторами. Дане визначення є достатньо повним, проте, твердження щодо «кращого розуміння ринків інвесторами» є дещо перебільшеним, адже не завжди навіть правильні прогнози дають розуміння ринкових механізмів.

Відомий дослідник фінансових та сировинних ринків Дж. Мерфі вважає, що: «Технічний аналіз - це дослідження динаміки ринку, найчастіше з допомогою графіків, з метою прогнозування майбутнього напрямку руху цін» [22,с.52]. Для кращого розуміння суті технічного аналізу Дж. Мерфі використовує порівняння з фундаментальним: «Якщо фундаментальний аналітик намагається розібратись в причині руху ринку, технічного аналітика цікавить лише факт руху; ринкова ціна випереджає всі відомі фундаментальні дані; принципи технічного аналізу можуть з успіхом використовуватись при операціях зі спредами і опціонами, використання технічного аналізу при хеджуванні має незаперечні переваги; стовпчикові графіки, пункто-цифрові, лінії тренду, ковзні середні, осцилятори - успішно використовуються для товарного та фондового ринків» [22, с.53]. На нашу думку, Дж. Мерфі в своїй праці «Технічний аналіз на ф'ючерсних ринках» найглибше розкриває суть технічного аналізу, і що особливо важливо, підкреслює універсальність його методів для усіх ринків.

Як бачимо, думки економістів різняться, проте, у їх визначеннях не має суттєвих протиріч. Всі дослідники вважають що технічний аналіз сукупністю певних методів, більшість з яких полягає у дослідженні динаміки ринку.

Систематизувавши погляди науковців та врахувавши власний підхід, вважаємо за можливе удосконалити визначення технічного аналізу, як одного з видів аналізу ринку. Технічний аналіз - це прогнозно-аналітична сукупність графічних, математичних, статистичних та інших методів, які в поєднанні зі знанням людської (масової) психології сприяють підвищенню ефективності прогнозування майбутніх змін на фінансовому ринку.

Формування тенденцій на ринку спостерігається на усіх без виключення графіках технічного аналізу. Визначення поняття «тренд» або «тенденція» суттєво не відрізняється в роботах різних авторів. С. Акеліс наголошує на тому, що трендом є стійка та спрямована зміна цін (тобто зміна очікувань інвесторів) [38,с.47], Д. Швагер розглядає окремо зростаючу і спадаючу тенденцію, називаючи тренд послідовністю вищих чи нижчих за попередні мінімумів та максимумів [46,с.41]. Дж. Мерфі характеризує тенденцію, як напрямок динаміки піків та спадів [22,с.70]. На нашу думку, наступне визначення є найінформативнішим. Тенденція - це напрямок, в якому рухається курс чи ціна іншого активу відносно певного базового періоду. Базовий період постійно змінюється і характеризується або екстремальними значеннями курсів, або періодами відносного спокою на ринку.

Більшість авторів, зокрема Дж. Мерфі, виділяє три види тенденції: зростаючу, спадаючу та горизонтальну [22,с.24]. Фактично ж існує два види тенденції: зростаюча та спадаюча, а горизонтальний рух ціни характеризує відсутність тренду. Таку ж думку поділяють С. Акеліс [38,с. 41] та Д. Швагер [45,с.51]. Проте, це не є принциповою розбіжністю, адже чи є горизонтальний рух ціни тенденцією, чи ні від цього напрям зміни курсу не змінюється.

Треба сказати, що багато вчених дуже широко використовують і фундаментальний аналіз, вони вважають його більш точним та об'єктивним під час аналізу фінансового ринку. Наприклад Демарк. Т. стверджує, що технічний аналіз заснований на впевненості в тому, що «ринок враховує все», відповідно в поведінці цін вже закладено облік історичних чинників. Тобто він вважає що рух ринку складається як результат всіх рішень багатьох учасників, що в сумі і мають в своєму розпорядженні всю доступу інформацію. Фундаментальний аналіз в застосуванні до фінансового ринку вивчає міжнародні економічні, фінансові і політичні чинники, їх взаємозв'язок і вплив на поведінку валютних курсів. Таким чином, він бачить те, чого немає на графіках. Сьогодні ще немає, але завтра вже з'явиться і стане предметом технічного аналізу; будь-який рух ціни отримає своє графічне тлумачення, яке можна буде використовувати в прогнозах і для відкриття позицій. Але вже післязавтра. [8, с. 23]

Видатний російський вчений Русінов В.Н. віддає перевагу технічному аналізу, але стверджує, що фундаментальний аналіз може сприяти визначенню головного ринкового тренду, однак для визначення конкретного моменту здійснення угоди фундаментального аналізу найчастіше буває недостатньо. У цій області застосовується технічний аналіз. [34, с. 48]

На нашу думку фундаментальний підхід, що передбачає повний ринковий аналіз на макро та мікрорівнях, це швидше логічний підхід, але події на ринках не завжди підпорядковані логіці. Історія ринку налічує масу прикладів того, як прозорий та прогнозований ринок неадекватно реагував на несприятливі зміни. На слабких ринках, коли ціни знижуються, одна і та ж інформація може викликати збільшення обсягів продажу замість купівлі. Цей, здавалося би, нелогічний процес неможливо пояснити на прикладі аналізу простої економічної ситуації, оскільки для точної оцінки ринку необхідно додатково аналізувати більшу кількість фінансових інструментів. Натомість технічний аналіз вивчає біржовий ринок як єдине ціле або ринок, на який впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори, оскільки ринки складаються з людей, які, як правило, не схильні швидко змінювати свої погляди, їх дії на ринку за однакових обставин повторюватимуться.

Становлення технічного аналізу відбувалося у кінці ХІХ-го століття. Творцем цього напряму аналізу вважається Чарлз Доу - головний редактор газети “The Wall Street Journal”, який вперше використав статистичні методи аналізу часових рядів на ринку акцій. [36, с. 192] Багато вчених стверджують, що технічний аналіз зародився раніше фундаментального, на початку двадцятих років уже минулого століття. Тоді інформацію про діяльність компаній знайти було неможливо, особливо міноритарним акціонерам. Надалі, зі зростанням законодавчої бази і посиленням регулювання, компанії зобов'язали розкривати даних про своєї виробничу краще й фінансової складової діяльності, і в інвесторів з'явилася можливість глибше ознайомитися з поточним станом компанії. Саме це стало поштовхом до зародженню фундаментального аналізу. Натомість відомі американські вчені Бенджаміна Грем і Девід Дод вважають , що технічний аналіз зародився пізніше фундаментального. [49, с. 24]

Дуже важливим є те, що вперше постулати технічного аналізу були чітко сформульовані та описані Дж. Мерфі в його монографії «Технічний аналіз ф'ючерсних ринків» [22,с.18]. Вони витікають з принципів, сформульованих Ч. Доу, співзвучні з ними та базуються на тривалих спостереженнях за ринками різних активів.