Характеристика функцій Центрального банку

Сутність і функції Центрального банку, як головного розрахункового і касового центру, що здійснює нагляд за всією кредитною системою держави. Інструменти здійснення НБУ своїх завдань. Система управління ЦБ. Кредити та депозити за секторами економіки.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2013
Размер файла 25,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Кафедра маркетингу і менеджменту

Реферат

На тему: «Характеристика функцій Центрального банку»

Виконала:

Студентка гр. ЕМ-11-1

Недзельська М.М.

Дніпропетровськ 2013

Зміст

Вступ

1. Сутність і функції Центрального банку

2. Інструменти здійснення НБУ свої завдань

3. Система управління центральним банком

4. Кредити та депозити за секторами економіки

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. 

Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, її емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Національний банк визначає вид грошових знаків, їх номінал, відмінні ознаки і систему захисту.

Національний банк України зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси, накопичує золотовалютні резерви і здійснює операції з ними та банківськими металами. Національний банк України встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями, дає дозвіл на створення комерційних банків шляхом їх реєстрації та видає ліцензії на виконання банківських операцій, встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів.

1. Сутність і функції Центрального банку

Центральний банк - це емісійний, розрахунковий і касовий центр, що здійснює нагляд за всією кредитною системою і використовується як найважливіший інструмент кредитно-грошової політики держави.

Правовий статус центральних банків розвинутих країн закріплений правових актах: законах про центральних і їхніх статутах, законах стосовно банківської та кредитної діяльності, в валютному законодавстві. Зазвичай, основним правовим актом, регулюючим діяльність центрального банку, є Закон про центральному банку, у якому визначаються її організаційно-правовою статус, функції, процедура призначення вищого начальницького складу, стосунки з державою і національної банківської системою. Цей закон встановлює повноваження центрального банку як емісійного інституту країни.

Центральний банк поєднує у собі окремі риси комерційного банківського заклади і державного відомства, маючи деякими владними повноваженнями у сфері регулювання кредитної системи.

Основною функцією НБУ як центрального банку держави є забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні.

Для забезпечення виконання покладених на нього функцій Національний банк здійснює такі операції:

- надає кредити комерційним банкам для підтримки їх ліквідності за ставкою, не нижчою за ставку рефінансування Національного банку, та в порядку, визначеному Національним банком;

- надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під заставу цінних паперів за ціною, не нижчою за індекс інфляції, терміном на 5 років;

- купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України;

- відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

- купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

- зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні мётали та камені й інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;

- приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності;

- видає гарантії та поруки відповідно до положення, затвердженого Радою Національного банку;

- веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків;

- виконує операції з обслуговування державного боргу, пов'язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними.

Як емісійний центр банківської системи центральний банк забезпечує професійний нагляд за всією кредитною системою і є провідним інструментом реалізації кредитно-грошової політики держави.

Емісія банкнот - найдавніша функція центрального банку, його монопольне право на організацію та регулювання готівкового грошового обігу.

У цілому емісійна діяльність центрального банку поступово зменшується у зв'язку з тим, що готівкові розрахунки в народному господарстві скорочуються. Щодо монет, то їх карбування здійснює Міністерство фінансів на замовлення центрального банку, який і викуповує у міністерства цей вид готівки за фактичними витратами на їх виготовлення. Різниця між номіналом цих монет і відшкодуванням з боку центрального банку витрат становить чистий дохід держави, який називають сеньйоражем.

Центральний банк як банк банків забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків. Враховуючи монопольне право центрального банку на забезпечення платіжного обігу готівкою, комерційні банки зберігають частку своїх резервів у безготівковій формі на рахунках у центральному банку. Коли у комерційних банків виникає потреба у підкріплені каси готівкою, вони звертаються до центрального банку, який видає їм готівку в обмін на їх безготівкові резерви. Надлишки готівки комерційні банки здають до центрального банку для зарахування на їх рахунки. Операції центрального банку щодо касового обслуговування комерційних банків не приводять до зміни обсягів грошової бази, але вони змінюють и структуру, зокрема частку готівкового компонента грошової бази.

Участь центрального банку у розрахунковому обслуговуванні комерційних банків може мати різні форми, що залежить передусім від характерного для цієї банківської системи поєднання централізованої і децентралізованої платіжних систем.

Централізована система передбачає здійснення міжбанківських розрахунків через рахунки комерційних банків, відкриті у центральному банку. Децентралізована система передбачає два варіанти розрахунків:

- через приватні розрахунково-клірингові центри з проведенням остаточних розрахунків через центральний банк;

- через кореспондентські рахунки, які комерційні банки відкривають один в одного.

Останнім часом значно зросла роль рефінансування комерційних банків на основі операцій з цінними паперами на умовах угоди РЕПО. Вона означає, що комерційний банк для збільшення свого кредитного потенціалу продає цінні папери центральному банку і водночас бере зобов'язання викупити їх у зазначений термін або на вимогу другої сторони.

Здійснення грошово-кредитного регулювання означає використання монетарних інструментів з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів, рівень процентної ставки, ухвалення положень нормативних актів, інструкції та директив.

2. Інструменти здійснення НБУ свої завдань

центральний банк кредит депозит

Провідними інструментами дії Національного банку є облікова ставка процента і норма обов'язкового резервування коштів комерційних банків.

Обов'язкові резерви - це ті кошти комерційних банків, які вони зобов'язані передати в центральний банк і можливість розпорядження котрими для них дуже обмежена або її взагалі немає. Вперше цю норму введено у практику в США. Середньою межею норми резервів вважається 10-12 %. В Україні загальні принципи і методи формування норми обов'язкових резервів визначаються Положенням "Про порядок формування у банківській системі України обов'язкових резервів".

Облікова ставка - це норма відсотка, яку встановлює центральний банк і яка визначає ціну наданих комерційним банкам кредитних ресурсів під облік векселів.

У функції банкіра і фінансового агента уряду центральний банк тісно взаємодіє з фінансовими органами держави у вирішенні загальних проблем монетарної та фіскальної політики. Йому належить провідна роль в організації касового виконання державного бюджету. В умовах незбалансованості бюджету уряд може вдаватися до фінансування дефіциту трьома методами:

- борговим фінансуванням;

- податковим фінансуванням;

- емісією.

Національний банк України також виконує такі основні функції:

1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України положень визначає та проводить грошово-кредитну політику;

2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг;

3) є кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування;

4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

5) організовує створення і методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

7) встановлює напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, систем автоматизації та комп'ютеризації банківської діяльності і засобів захисту банківської інформації;

8) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

9) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

10) складає платіжний баланс, провадить його аналіз і прогнозування;

11) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

12) відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень виконує валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

13) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами;

14) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відносин;

15) визначає особливості функціонування банківської системи України у разі введення воєнного стану чи особливого періоду;

16) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

3. Система управління центральним банком

Банківська система - одна з підсистем фінансової системи України. Банківська система України є дворівневою і складається з НБУ та комерційних банків. НБУ разом зі своїми філіями становить перший рівень банківської системи.

Національний банк має право контролювати і вживати жорсткі заходи у разі порушенні законодавства. Якщо наявні порушення законодавства, то Національний банк України має право вживати такі заходи:

1) підвищення норми обов'язкових резервів;

2) стягнення з банків або інших кредитних установ штрафу в розмірі неправомірно отриманого доходу;

3) усунення керівництва від управління банком або іншою кредитною установою і призначення тимчасової адміністрації;

4) відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх банківських операцій;

5) застосування рішення про реорганізацію або ліквідацію банку тощо.

Національний банк України для комерційних банків і кредитних установ визначає форми звітності і порядок їх складання, що необхідні для ведення грошово-кредитної та банківської статистики і здійснення валютного контролю.

4. Кредити та депозити за секторами економіки

Кредити, надані резидентам депозитними корпораціями (банками), на кінець березня 2013 року становили 827 млрд. грн., темп їх приросту - 3.4% у річному обчисленні порівняно з 3.1% на кінець лютого. Темпи приросту кредитів, наданих нефінансовим корпораціям, становили 6.1% у річному обчисленні, а кредитів, наданих домашнім господарствам, становили -3.3%. Разом з тим темп приросту кредитів, наданих нефінансовим корпораціям у національній валюті, становив 6.7% у річному обчисленні, а темп приросту кредитів, наданих домашнім господарствам у національній валюті, - 19.9% у річному обчисленні. Темпи приросту кредитів, наданих нефінансовим корпораціям і домашнім господарствам у доларах США, становили відповідно 6.0% та -22.7% у річному обчисленні.

Депозити резидентів на кінець березня 2013 року становили 597 млрд. грн., темп їх приросту - 17.6% у річному обчисленні порівняно з 18.9% на кінець лютого. Темпи приросту депозитів нефінансових корпорацій становили 19.2% у річному обчисленні, а депозитів домашніх господарств - 18.1%. Разом з тим темпи приросту депозитів нефінансових корпорацій і домашніх господарств у національній валюті становили відповідно 19.1% і 19.1% у річному обчисленні. Темпи приросту депозитів нефінансових корпорацій і домашніх господарств у доларах США становили відповідно 26.7% та 24.9% у річному обчисленні (табл. 1).

Показники

Кредити

Депозити

лютий 2013 року

березень 2013 року

лютий 2013 року

березень 2013 року

залишки на

кінець періоду,

млрд. грн.

зміна в річному обчисленні, %

залишки на кінець періоду, млрд. грн.

зміна в річному обчисленні, %

залишки на кінець періоду, млрд. грн.

зміна в річному обчисленні, %

залишки на кінець періоду, млрд. грн.

зміна в річному обчисленні, %

Усього

823.88

3.1

826.60

3.4

588.73

18.9

597.08

17.6

Нефінансові корпорації

612.64

6.4

613.19

6.1

172.90

21.3

173.26

19.2

Домашні господарства

188.22

-4.9

188.41

-3.3

384.77

18.5

390.19

18.1

Інші резиденти

23.02

-

25.00

-

31.06

-

33.64

-

інші фінансові корпорації

17.41

3.7

19.38

8.1

21.60

17.1

24.11

18.3

сектор загального державного управління

5.56

-33.9

5.58

-33.7

6.00

-9.1

6.12

-29.5

некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства

0.05

-23.1

0.04

-26.7

3.47

21.2

3.40

18.5

Висновки

Згідно зі статтею 99 Конституції України, основною функцією Національного банку України - є забезпечення стабільності грошової одиниці - гривні. Для виконання цієї функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах свої повноважень, - цінової стабільності, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Національний банк визначає вид грошових знаків, їх номінал, відмінні ознаки і систему захисту. Національний банк України зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси, накопичує золотовалютні резерви і здійснює операції з ними та банківськими металами. Національний банк України встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями, дає дозвіл на створення комерційних банків шляхом їх реєстрації та видає ліцензії на виконання банківських операцій, встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів. 

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Список використаної літератури

1. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000. - №9.

2. Жан -- Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2010, - №8.

3. Гальчинський А. С. Теорія грошей. - К.: Основи, 1996.

4. Івасіва Б. С. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 510.

5. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, - №7.

6. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2010 - №8.

7. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. - К.: КНЕУ,2001.-602с.

8. Синбченко М. І. Кон'юнктурна теорія грошей. М. І. Туган - Барановського.// Фінанси України. -- 2010. - №9.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.