Біологія та екологія люмбріцід Черемського природного заповідника

Фауністичний склад ґрунтових олігохет родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника. Екологія дощових червів району дослідження. Особливості поширення люмбріцід в різних типах ґрунтів Черемського природного заповідника.

Рубрика Биология и естествознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.09.2012
Размер файла 3,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

28. Колеватова А.И. Термические адаптации у дождевых червей // Биол. и промысел охот. животных [Текст] / А.И. Колеватова. - Пермь, 1983. - С. 41-46.

29. Криволуцкий Д.А. Влияние хозяйственной деятельности человека на живое население почв [Текст] / Д.А. Криволуцкий // Проблемы почвенной зоологии. Матер. Всесоюз. совещ. - Вильнюс. - 1975. - С. 12-15.

30. Кришталь Н.М. Материалы по естественной истории дождевых червей [Текст] / Н.М. Кришталь // Изв. об-ва любителей естествознания, антропологии и этнографии, 1947. - Вып. 2. - С. 8-12.

31. Кулагин Н.М. К фауне русских Oligochaeta [Текст] / Н.М. Кулагин // Труды Зоологического отделения Об-ва любителей естествознания. - 1886. - № 1. - С. 1-65.

32. Кулагин Н.М. Материалы по естествознанию истории дождевых червей (сем. Lumbricidae) [Текст] / Н.М. Кулагин // Изв. Об-ва любителей естествознания, антропологии и этнографии. - 1889. - Вып. 2. - С. 1-65.

33. Мазанцева Г.П. Рост, развитие и размножение дождевого червя Dendrobaena octaedra (Sav.), (Lumbricidae. Oligochaeta) [Текст] / Г.П. Мазанцева // Проблемы почвенной зоологии. - Тбилиси, 1987. - С. 175-176.

34. Малевич И.И. К фауне Oligochaeta Белорусской ССР [Текст] / И.И. Малевич // Сб. тр. Гос. Зоолог. музея (при МГУ), 1937. - IV. - С. 127-130.

35. Малевич И.И. Новые и малоизвестные виды дождевых червей в фауне Европейской части СССР [Текст] / И.И. Малевич // Докл. АН СССР. Нов. Чер. - 1950. - 70, № 6. - С. 1083-1086.

36. Малевич И.И. Материалы по фауне и экологии дождевых червей Белоруссии [Текст] / И.И. Малевич // Бюл. МОИП. Отд. Биол. - 1953. -Вып. 5. - С. 39-49.

37. Малевич И.И. Некоторые особенности распространения дождевых червей в районах полезащитного лесоразведения [Текст] / И.И. Малевич // Учен. зап. МГПИ им. Потемкина. - 1954. - Вып. 2. - С. 5-32.

38. Маринич О.М. Українське Полісся [Текст] / О.М. Маринич. - К.: Рад. школа, 1962. - 164 с.

39. Матвеева В.Г. Распределение и численность дождевых червей на пойменных лугах [Текст] / В.Г. Матвеева // Проблемы почвенной зоологии: (Материалы ІІІ Всесоюзного совещ.). - М.: Наука, 1969. - С. 109-110.

40. Морин С.Н. Земляні черви України і чорнозем'я [Текст] / С.Н. Морин // Праці зоол. НДІ. - Одеса, 1934. - С. 3-10.

41. Перель Т.С. Жизненные формы Lumbricidae [Текст] / Т.С. Перель // Журн. общ. биол. - 1975. - 36, № 2. - С. 189-202.

42. Перель Т.С. Распространение и закономерности распределения дождевых червей фауны СССР. [Текст] / Т.С. Перель. - М.: Наука, 1979. - 272 с.

43. Перель Т.С. Олигохеты [Текст] // Жизнь животных. - 2-е изд. / Т.С. Перель, И.И. Малевич. - М.: Просвещение, 1987. - Т. 1. - С. 376-491.

44. Петров В.С. Экологические группировки видов сем. Lumbricidae в пойменных почвах. [Текст] / В.С. Петров // Докл. АН СССР. Нов. серия. - 1945. - Т. 50. - С. 481-483.

45. Піндрус О.М. Біологічні процеси та чинники розкладання листового опаду як основа методики його компостування в зеленому господарстві міста. [Текст] / О.М. Піндрус, П.П. Яворівський, О.В. Лукаш. - К.: Інститут зоології НАНУ, 2004. - 108 с.

46. Попов В.П. Физико-географическое районирование Украинской ССР. [Текст] / В.П. Попов, А.М. Маринич, А.И. Ланько. - К.: Київ. ун-т, 1968. - 683 с.

47. Светлов П.Г. Наблюдения над Oligichaeta Пермской губернии. Материалы по фауне, систематике и экологии дождевых червей [Текст] / П.Г. Светлов // Изв. Биолог. НИИ при Пермском гос. ун-те. - Пермь, 1924. - 2, вып. 8. - С. 315-328.

48. Светлов П.Г. Почвенные малощетинковые черви - Oligochaeta [Текст] / П.Г. Светлов // Животный мир СССР. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1936. - Т. 1. - С. 85-87.

49. Соколов А.А. Значение дождевых червей в почвообразовании [Текст] : / А.А. Соколов. - Алма-Ата: Изд-во АН Казах. ССР, 1956. - 262 с.

50. Стриганова Б.Р. Питание почвенных сапрофагов [Текст] Б.Р. Стриганова. / - М.: Наука, 1980. - 244 с.

51. Стриганова Б.Р. Определение пищевого рациона у дождевых червей Nicodrilus caliginosus и Eisenia nordenskioldi (Oligochaeta, Lumbricidae) / Б.Р. Стриганова // Докл. АН СССР, 1982. - Т. 266, № 2. - С. 500-503.

52. Стриганова Б.Р. Различия пищевой активности разных форм дождевых червей Eisenia nordenskioldi / Б.Р. Стриганова // Зоолог. журн., 1984. - Т. 63, вып. 11. - С. 1610-1615.

53. Стриганова Б.Р. Питание дождевых червей Eisenia nordenskioldi (Eisen) в Субарктике [Текст] / Б.Р. Стриганова // Докл. АН СССР, 1985. - Т. 284, № 1. - С. 253-256.

54. Терхивуо Ю. Влияние антропохории и местообитаний, созданных человеком, на распространение и рассеивание видов Lumbricidae (Oligochaeta) в Финляндии [Текст] / Ю. Терхивуо // Почвенная фауна северной Европы. - М.: Наука, 1987. - С. 90-98.

55. Хотько Э.И. Почвенная фауна Беларуси [Текст] / Э.И. Хотько. - Минск: Наука і техніка, 1993. - 252 с.

56. Чекановская О.В. Дождевые черви и почвообразование [Текст] / О.В. Чекановская. - М.-Л.: АН СССР, 1960. - 206 с.

57. Четыркина И.А. Распределение Lumbricidae по почвам Троицкого округа Уральской области [Текст] / И.А. Четыркина // Труды Биологич. НИИ при Пермск. гос. ун-те, 1930. - № 2, вып. 4. - Ч. 1. - С. 433-468.

58. Шапошникова Е.В. Дождевые черви в биоценозах западных областей УССР [Текст] / Е.В. Шапошникова // Проблемы почвенной зоологии: Тез. докл. VІІ Всесоюзного совещания. - К., 1981. - С. 253.

59. Baltzer R. Die Regenwьrmer Westfalens. Eine tiergeographische цkologische und sinnesphysiologische Untersuchung // Zool. Jahrb. - 1956. - Abt. 3., Bd. 84. - S. 355-414.

60. Bouchй М.В. Lombriciens de France. Ecologie et systematiique. - Paris.: Inst. Recherche Agron, 1972. - 762 p.

61. Eisen G. Om Skandinaviens Lumbricider // Цfvers. Kngl. Vetenskap. Akad. Fцrhandl., Stockholm, 1874a. - 30, № 8. - Р. 45-53.

62. Franz H. Bodenzoologie als Grundlage der Bodenpflage. - Berlin. Akad.-Verl., 1950. - 316 s.

63. Fьller H. Tiergeographische-цkologische Untersuchung ьber die Lumbricidae des mittleren Saaletales // Wiss. Z. Frьdrich-Schiller Univ. -Jena, 1953. - S. 51-60.

64. Gates G.E. Burmese earthworms. - Trans. Amer. Phil. Soc. (Philadelphia) N.S., 1972. - 62, pt. 7. - Р. 1-326.

65. Graff O. Investigations in soil zoology with special reference to the terricole Oligochaeta // Z. PflErnдhr. Dьng, 1953. - 61. - P. 72-77.

66. Cognetti Martiis L. de. Lumbricidi dei Carpazi // Boll. Mus. Genova (2), 1911. - 7, № 10. - P. 1-8.

67. Rosa D. Viaggio del E. Festa in Palestina, nel Libano e regioni vicine. II. Lumbricidi // Boll. Mus. Torino, 1893. - 8, № 160. - Р. 1-14.

68. Kasprzak K. Skaposzczety Glebowe, ІІІ, Rodzina: Dкdкownice (Lumbricidae). - Warszawa, Paсstwowe wudavnichctwo naucowe, 1986. - T. 6. - 187 s.

69. Michaelsen W. Zur Kenntnis der Lumbriciden und ihrer Verbreitung // Ежегодник Зоолог. музея Импер. Академии наук. - СПб., 1910. - № 15.- С. 1-74.

70. Moszyсski A., Moszyсska M. Skaposzczety (Oligochaeta) Polski i niektуrych krajуw sаsiednich // Studium ekologiczno-zoogeograficzne. Pr. Komis. biol. Pozn. TPN, Wydz. mat.-przyr., Poznaс, Ziemianin, 1907. - 18, № 6 - S. 318-516.

71. Plisko J.D. Lumbricidae. Dzdzownice Fauna Polski. - I.P.W.N. Warszawa, 1973. - 155 S.

72. Stцp-Bowitz C. A contribution to our knowleage of the systematics zoogeography of Norwegian earthworms (Annelida, Olgochaeta, Lumbricidae) // Nytt mag. zool. - 1969. - Vol. 17. - P. 169-280.

73. Nusbaum J. Zur Anatomie und Systematik der Enchytraeiden // Biol. Zentralbl. - 1895. - № 15. - S. 25-31.

74. Nusbaum J. Materiaщy do historyi naturalnej skаposzczetуw (Oligochaeta) galicyjskich // Spraw. Kom. fizjogr. PAU, Krakуw, 1896. - № 31. - S. 9-62.

75. Christian E., Zicsi A. Ein synoptischer Bestimmungsschlьssel der Regenwьrmer Ostterreichs (Oligochaeta: Lumbricidae) // Bodenkultur. - 1999. - 50, №2. - S. 121-131.

76. Иernosvitov L. Die Oligochaetenfauna der Karpathen // Zool. Jahrb. Abt. Syst. - 1928. - Bd. 55. - S. 1-28.

77. Zajonc J. Dazdouky (Oligochaeta; Lumbricidae) Slovenska. - Bratislava, Veda Vydavatetstvo Slovenskej Akadйmie Vied, 1981. - 127 s.

78. Yaworowski A. Fauna stadzienna miast Krakowa i Lwowa. - Spraw. Kom. Fiz., Krakow, 28. - 29-48.

ДОПОВІДЬ

На Ваш розгляд пропонується дипломна робота на тему:

БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ЛЮМБРІЦІД Черемського

природного заповідника

Грунтові олігохети Палеарктики представлені багатьма родинами. Домінуюче значення серед них мають Lumbricidae, відомі в літературі також під назвою "дощові черви". До родини люмбриціди належить більше 250 видів.

Дощові черви представлені у всіх біоценозах різних ландшафтних зон. Цьому сприяють: велика екологічна пластичність; партеногенетичне розмноження; поліплоїдність частини видів та особливості їх живлення. Завдяки масовому розмноженню, розвитку і домінуванню в складі біоценозів, вони відіграють важливу роль в трансформації органічної маси.

Вивчення люмбрицід, зокрема, їх видового складу, особливостей екології та ареалів поширення, дасть можливість повніше оцінити структуру грунтів та зробити деякі прогнози щодо підвищення їх врожайності.

Актуальність теми дослідження зумовлена недостатнім рівнем відомостей про фауністичний склад, екологію, особливості поширення ґрунтових олігохет родини люмбріціди у природних біоценозах Черемського природного заповідника, що має велике значення для біологічної діагностики грунтів.

Мета роботи: вивчити еколого-фауністичні особливості дощових червів Черемського природного заповідника.

В роботі ставились такі завдання:

1. Проаналізувати історією вивчення родини Lumbricidae ізлітературних джерел.

2. Дослідити фізико-географічні особливості району дослідження.

3. Встановити фауністичний склад ґрунтових олігохет родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника.

4. Вивчити екологію дощових червів району дослідження.

5. Виявити особливості поширення люмбріцід в різних біогеоценозах Черемського природного заповідника.

Об'єктом дослідження є грунтові олігохети родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника.

Предметом дослідження є фауна, екологія, поширення ґрунтових олігохет родини Lumbricidae у районі дослідження.

Наукова новизна. Встановлено фауністичний склад ґрунтових олігохет родини Lumbricidae досліджуваної території, вивчено особливості екології, проаналізовано закономірності поширення дощових червів у біоценозах Черемського природного заповідника.

Практичне значення дипломної роботи полягає в тому, що його результати можуть бути використанні у професійній діяльності педобіологів, ґрунтознавців, агрономів, працівників сільського господарства та лісництва, а також у навчальному процесі.

Дані дослідження можуть також використовуватися при проведенні інтродукції дощових червів у природних біоценозах з метою підвищення родючості грунту, зменшення його ерозії. Знання фауністичного складу, кількісного співвідношення видів ґрунтових олігохет, їх біології та екології можна використати для характеристики режиму вологості, кислотності грунту, ходу розкладу рослинних решток та характеру грунтоутворюючих порід.

Збір матеріалу нами був проведений протягом 2009-2010 pp. в природних біогеоценозах Черемського природного заповідника. Було відібрано 110 проб. Місця відбору проб вказані на карті-схемі (рис. 1).

Під час збору використовували загальноприйняті ґрунтово-зоологічні методи І.І. Малевича та М.С. Гилярова [13, 36]. Прямий облік люмбріцід проводили у пробах. Це дозволило встановити їх чисельність як в окремих ґрунтових горизонтах, так і в усьому об'ємі проби ґрунту (до глибини зустрічності).

При визначенні дощових червів ми використовували розроблену систему аналізу зовнішніх і внутрішніх морфологічних ознак люмбріцід Й.Й. Малевича і Т.С. Перель.

При ідентифікації люмбріцід ми використовували визначник Е. Крістіана, А. Зічі.

На основі проведених досліджень зроблено наступні висновки:

1. Дослідження біогеоценозів Черемського природного заповідника дало змогу з'ясувати видовий склад фауни ґрунтових олігохет родини Lumbricidae. Всього нами було виявлено 14 видів, які належать до 8 родів: Allolobophora, Dendrobaena, Dendrodrilus, Eisenia, Eiseniella, Lumbricus, Octodrilus, Octolasion.

2. Вперше в регіоні дослідження виявлено три види люмбрицід: Allolobophora chlorotica (Savigny, 1826), Octodrilus transpadanus (Rosa, 1884), Lumbricus baicalensis Michaelsen, 1900.

3. Встановлено кількісний склад і біомасу ґрунтових олігохет родини люмбріціди у природних біогеоценозах Черемського природного заповідника.

4. Найменший кількісний склад (1,7 екз/м2) і біомаса (0,47 г/м2) люмбріцід відзначені у біоценозах соснового злаково-лишайникового типу лісу.

5. Найбільший кількісний склад (245 екз/м2) і біомаса (99 г/м2) ґрунтових олігохет родини Lumbricidae відзначені у біоценозах заплавних лук.

6. Проаналізовано екологічні особливості хорології дощових червів у різних біогеоценозах Черемського природного заповідника, зокрема, у біогеоценозах соснового злаково-лишайникового, дубово-соснового орляково-брусничного, ялиново-квасеницевого, вільшняково-осокового та вільшняково-кропивного типів лісу, біоценозах заплавних лук.

7. Встановлено, що найменше розвинутими є комплекси люмбріцід у біоценозах соснового злаково-лишайникового типу лісу. У біоценозах соснового злаково-лишайникового типу лісу наявний лише одни вид ґрунтових олігохет - Dendrobaena octaedra.

8. З'ясоано, що найкраще розвинутими є комплекси ґрунтових олігохет у біоценозах заплавних лук. Видовий склад дощових червів тут представлений вісьмома видами: Allolobophora caliginosa caliginosa, Allolobophora rosea rosea, Allolobophora longa, Dendrobaena octaedra, Dendrodrilus rubidus subrubicundus, Octolasion lacteum, Lumbricus terre-stris, Lumbricus rubellus.

9. Відзначено, що внаслідок знаходження біогеоценозів ялиново-квасеницевого типу лісу на понижених частинах рельєфу, наявності процесів підзолоутворення і глеєутворення комплекс люмбріцід представлений сімома видами, проте з низькою чисельністю (до 27 екз/м2) та біомасою (до 10,6 г/м2).

Поширення люмбріцід у грунтах

Кожен вид в межах свого ареалу зустрічається тільки в тих біотопах у яких комплекс едафічних факторів відповідає певним величинам фізіологічних потреб.

Поєднання основних едафічних факторів середовища (температури, вологості, карбон діоксиду, кисню, гранулометричного складу, рН, окисно-відновного потенціалу і ін.) забезпечує життєдіяльність ґрунтових олігохет відповідно до загального показника, який в екології прийнято вважати як ”екологічний стандарт”.

Амплітуда варіювання окремих едафічних факторів середовища, в якому можливе життя ґрунтових олігохет родини люмбріцід, відповідає екологічній пластичності виду. Заселяють люмбріціди біотопи з їх певною амплітудою варіювання. Окремі з них відносять до лімітуючих. Їхня дія визначає умови життя окремих популяцій, видів та виникнення системи адаптивних пристосувань. В комплексі едафічні фактори визначають метаболізм, відтворення, тривалість життя та хорологію видів.

Проведений М.С. Гіляровим аналіз біоценозів різних природних зон Європи показав, що більшість безхребетних тварин є мешканцями ґрунту [13]. В ґрунтовому горизонті відбуваються потужні процеси трансформації, розкладу, мінералізації і гуміфікації органічних речовин.

Гранулометричний склад слугує важливою характеристикою ґрунту. Від гранулометричного складу залежать такі важливі характеристики властивостей і стану ґрунтів, як пластичність, пористість, набухання, висота капілярного підняття, водопроникність, газовий і гідротермічний режими. Ці властивості гранулометричного складу визначають поширення ґрунтових тварин, в тому числі, і представників родини люмбріцід. Незважаючи на важливість гранулометричного складу ґрунтів в біоценозах, дане питання не отримало належного розвитку у вивченні його ролі в поширенні люмбріцід.

Дане питання привертало увагу багатьох дослідників, проте, найближче підійшла до його з'ясування О. П. Атлавініте [2; 3; 4]. Однак, автор не вказала впливу якісного і кількісного складу гранулометричного складу та співвідношення фракцій ґрунтових горизонтів у поширенні люмбріцід.

Гранулометричний склад має безпосередній і опосередкований вплив на життєдіяльність люмбріцід. Необхідно звернути увагу на те, що дослідженнями Т.С. Перель було виділені підстилкові, грунтово-підстилкові і власне ґрунтові морфо-екологічні групи люмбріцід [42]. Це дало нам можливість глибше оцінити значення гранулометричного складу дерново-підзолистих, дернових, лучних, лучно-болотних, болотних, торфових ґрунтів в життєдіяльності люмбріцід.

Проведений аналіз вмісту гранулометричного складу фракцій ґрунтів засвідчив значний вплив їх на якісний і кількісний склад люмбріцід. Це зумовлено фізичними і фізико-хімічними властивостями первинних і вторинних мінералів гранулометричного складу ґрунтів. Нижче розглянемо вплив різних фракцій гранулометричного складу ґрунтів на поширення люмбріцід.

Дерново-підзолисті ґрунти

Особливостями всіх видів дерново-підзолистих ґрунтів є поділ їх профілю на горизонти Не, Ре, Рі, а за гранулометричним складом - на піщані пухкі, зв'язнопіщані, супіщані та легкосуглинкові.

Дерново-підзолисті піщані пухкі ґрунти мають високий вміст фізичного піску (95 %) і лише 5% фізичної глини. До складу фізичної глини входять біля 30% мулистої фракції.

Ці ґрунти відзначаються добрим повітряним режимом, великою водопроникністю, швидким розкладом органічних решток і їх мінералізацією, а також несталим водним режимом. Такі умови малопридатні для життєдіяльності люмбріцід. Нами у біогеоценозах сосново-лишайникових лісів виявлено лише D. оctaedra, чисельність якого становила 1,3 - 4,5 екз/м2.

Дерново-підзолисті зв'язнопіщані ґрунти є домінуючими в регіоні дослідження. Вони мають добре виражений Не горизонт, нижче якого залягає мало забарвлений гумусом гумусово-елювіальний горизонт (Ре), під ним простежується слабо ілювіальний горизонт (Рі). Глибше знаходиться материнська порода. Фізичний пісок Не горизонту становить менше 90% і його вміст зменшується в напрямку до Рі горизонту (85,71%). Проте вміст фізичної глини зростає від Не горизонту (< 10%) до Рі горизонту (14,59%). Слід відзначити кількісне зростання вмісту мулистої фракції.

Легкий гранулометричний склад ґрунту зумовлює високу водопроникність (провальну фільтрацію) і малу вологоємність. Після тривалої зливи верхні горизонти дерново-підзолистого ґрунту мають здатність короткий час утримувати лише 10 - 17% вологи, що кількісно відрізняється від дерново-підзолистого піщаного ґрунту.

Гравітаційна вода швидко просочується у нижні горизонти і виносить розчинені при цьому органічні, мінеральні і органо-мінеральні сполуки. При вмісті в ґрунті 3 - 4% вологи наступає стан вологи в'янення (ВВ) [38].

Даним ґрунтам властива висока аерація. Через велику кількість пор у ґрунті відбувається швидкий обмін повітря ґрунту і атмосфери. Дане явище спричиняє швидкий розклад рослинних і тваринних решток, добрив та супроводжується збільшенням вмісту азоту і елементів зольного живлення в доступній для рослин формі, але вони не закріплюються у Не, Ре горизонтах, оскільки поглинальна здатність цих ґрунтів вкрай мала. Тому незасвоєні рослинами поживні елементи вимиваються в нижню частину профілю (Рі, Р) і в ґрунтові води. Прискорення розкладу рослинних і тваринних решток відбувається через велику теплопровідність ґрунтів. Загальноприйнято такі ґрунти називати “теплими”. У весняний і літній періоди амплітуда температури може сягати до +30 ?С.

Мала здатність ґрунту утримувати вологу, висока його аерація і значні амплітуди температури справляють негативний вплив на популяції ґрунтових олігохет. Зростання вмісту мулистої фракції в фізичній глині призвело до утримування більшої кількості вологи та до формування фізико-хімічних властивостей ґрунтів (структурування ґрунту, поглинальної ємності, коагуляційної здатності та ін). У даному ґрунті різко зросли якісні і кількісні показники люмбріцід.

Поширеними видами у дерново-підзолистих зв'язнопіщаних ґрунтах були: Allolobophora caliginosa caliginosa, Allolobophora rosea rosea, Allolobophora caliginosa trapezoides, Dendrobaena octaedra, Lumbricus rubellus та малочисельні - Dendrodrilus rubidus subrubicundus, Dendrodrilus rubidus rubidus, Dendrodrilus rubidus tenuis (рис. 2). Чисельність люмбріцід в дерново-підзолистих зв'язнопіщаних ґрунтах становила 5,5 - 12,1 екз/м2.

Рис. 2. Видова структура комплексу люмбріцід дерново-підзолистого зв'язнопіщаного ґрунту, %

Дерново-слабопідзолисті супіщані свіжі і вологі ґрунти, серед розглянутих дерново-підзолистих ґрунтів, відзначаються високим вмістом фізичної глини, який сягає 16-17% та найменшим вмістом фізичного піску (84%). Відзначимо, що вологість ґрунту та підстилка біоценозів обмежує видовий склад люмбріцід. Він представлений 6 видами: Allolobophora rosea rosea, Allolobophora caliginosa caliginosa, Allolobophora caliginosa trapezoides, Dendrobaena octaedra, Dendrodrilus rubidus tenuis, Lumbricus rubellus (рис. 3).

Строкатість абіотичних чинників має прямий вплив на чисельність люмбріцід в дерново-слабопідзолистих супіщаних свіжих і вологих ґрунтах. Чисельність коливається від 10,7 до 82 екз/м2.

Рис. 3. Видова структура комплексу люмбріцід дерново-слабопідзолистого супіщаного ґрунту, %

Дерново-підзолисті глеюваті супіщані ґрунти

Дані ґрунти характеризуються вираженим опідзоленням ґрунтового профілю та добрим проявом диференціації ґрунтових горизонтів. Домінуючу роль у глеюватості ґрунту відіграє різке зростання мулистої фракції в ілювіальному горизонті де вміст фізичної глини сягає понад 34%. У порівнянні з попередніми ґрунтами тут наявне різке зменшення фізичного піску.

У вологі вегетаційні періоди ілювіальний горизонт спричиняє застій води на поверхні ґрунту. Глеюватість зумовлює порушення газового режиму, нітрифікаційних процесів, підвищення активної кислотності середовища.

Незважаючи на негативні сторони глеюватого процесу гранулометричний склад НЕ, РЕ ґрунтів є задовільним для життєдіяльності люмбріцід. Видовий склад представлений 7 видами (А. caliginosa caliginosa, A. rosea rosea, D. octaedra, D. rubidus tenuis, L. rubellus, L. terrestris, O. lacteum) (рис. 4). Серед вказаних найпоширенішими виявилися 4 види.

Чисельність в супіщаних глеюватих ґрунтах може сягати 26 екз/м2. Зростання чисельності люмбріцід (А. caliginosa caliginosa, D. octaedra, A. rosea rosea) в біоценозах зумовлено гранулометричним складом і водним режимом.

Рис. 4. Видова структура комплексу люмбріцід дерново-підзолистого глеюватого супіщаного ґрунту, %

Дернові зв'язнопіщані ґрунти

Вони сформувались на воднольодовикових і алювіальних відкладах та відзначаються тим, що в них ґрунтових профіль представлений малопотужним (1-3см) дерновим (Н0), гумусовим (Н) і перехідним (Нрgl) горизонтами. Гумусовий горизонт (20-35 см) слабо забарвлений, безструктурний. Вміст фізичної глини в Н горизонті не перевищує 10%, а в Нрgl - зменшується до 5% .

Відсутність структурованих ґрунтових горизонтів, мізерні величини мулистої і пилуватої гранулометричних фракції, провальна фільтраційна здатність ґрунту робить його малопридатним для заселення люмбріцідами. Нами виявлені такі види люмбріціди: А. caliginosa caliginosa, D. octaedra, L.rubellus (рис. 5).

Чисельність їх в біоценозах становила 2,27-8,6 екз/м2. Серед вказаних видів домінував А. caliginosa caliginosa. На видолинкових стаціях знаходили L. rubellus, D. octaedra.

Рис. 5. Видова структура комплексу люмбріцід дернового зв'язнопіщаного ґрунту, %

Дернові глейові легкосуглинкові ґрунти

Ці ґрунти у Черемському природному заповіднику поділяються на глибокі і неглибокі. Неглибокі мають глибину гумусового горизонту 15-18 см, під якими залягає перехідний горизонт Phgl, що на глибині 20-23 см переходить у материнську породу. Ця різновидність дернових глейових ґрунтів є малопридатна для поширення люмбріцід.

У дернових глейових глибоких легкосуглинкових ґрунтах верхній гумусовий горизонт має інтенсивніше забарвлення, виразно виявлену грудкувато-зернисту структуру, що сягає 30 см. Загальна глибина гумусового профілю (Н +Нр) доходить до 40-50 см. Ґрунт характеризується високим вмістом фізичної глини де домінує мулиста фракція. Простежується тенденція до зменшення її вмісту по ґрунтовому профілю, але незначне збільшення виявлено в перехідному горизонті (НВ). Власне високий вміст мулистої фракції в Н-Нр горизонтів формує водно-повітряний режим. Гранулометричний склад Н, Нр горизонтів і їх водно-повітряний режим обмежують видовий склад люмбріцід та їх поширення.

Рис. 6. Видова структура комплексу люмбріцід дерново-глейового легкосуглинкового ґрунту, %

Домінуючими виявились А. caliginosa caliginosa - 4,4 екз/м2, A. rosea rosea екз/м2, - 3,9, L. rubellus - 2,0 екз/м2 (рис. 6).

Дерново-карбонатні легкосуглинкові ґрунти

Дерново-карбонатні легкосуглинкові ґрунти сформувались на елювії щільних карбонатних порід і залягають переважно на підвищених елементах рельєфу, де вивітрені й змиті четвертинні відклади, які залягали на крейді.

За гранулометричним складом переважають легкосуглинкові різновиди. Характерною особливістю дерново-карбонатних ґрунтів є порівняно вищий, ніж у дерново-підзолистому ґрунті, вміст гумусу у верхньому горизонті (2,5-4%) та поступове зменшення його з глибиною.

Рис. 7. Видова структура комплексу люмбріцід дерново-карбонатного ґрунту, %

Ґрунтовий профіль представлений гумусовим (Нк) і перехідним (НРк) горизонтами. Гранулометричний склад фізичної глини в горизонтах Нк і Нрк змінюється в межах 10%. Вміст фізичного піску зменшується від 69,01 до 59%. Зростання вмісту піску у Нк горизонті сприяє формуванню сприятливих умов для люмбріцід, проте необхідно відзначити, що дернові карбонатні ґрунти насичені катіонами Са2+ ,Mg2+. У зв'язку з цим вони мають лужну реакцію ґрунтового розчину - рН - 7,2-7,9. Останній чинник обмежує видовий склад люмбріцід, який представлений лише O. transpadanus, O. Lacteum (рис. 7). Ці види є типовими калькофілами, проте O. lacteum зустрічається рідко. Чисельність і біомаса О. transpadanus становить відповідно 69-92 екз/м2 та 23,1-27,06 г/м2.

Лучно-карбонатні ґрунти

Дані ґрунти поширені на понижених ділянках і пов'язані з крейдовими та мергельними породами. Вони сформувались на карбонатних алювіальних та елювіальних відкладах в умовах близького залягання ґрунтових вод.

Ґрунтових профіль ґрунту складається з дернового (Нdk), гумусового (Нк), перехідного (Нрк) і перехідного оглеєного (Phkgl) горизонтів. Горизонти Нк сягає 25-30 см, темно-сірого забарвлення, перехідний (Нр) - 50-60 см. Останній має слабозернисту структуру. Ґрунтові води Phkgl і Рк відзначаються підвищеною твердістю.

Гранулометричний склад генетичних горизонтів дуже близький до дерново-карбонатних ґрунтів. Відмінність полягає в динаміці середньої, дрібної пилі і мулистої фракції Нк та Нрк горизонтів. Лужне середовище обмежує поширення більшості люмбріцід в лучно-карбонатних ґрунтах. Видовий склад люмбріцід представлений O. transpadanus і O. lacteum. Домінуючим виявлений O. transpadanus, чисельність і біомаса якого була вищою, ніж у дерново-карбонатних ґрунтах і становила відповідно 87-110 екз/м2 та 29,1-37,6 г/м2.

Алювіальні лучні ґрунти

Вони наявні в центральних рівнинних ділянках заплав, які відрізняються суглинковим слабко шаруватим алювієм. Формуються під лучною рослинністю в умовах періодичного повеневого режиму, що сприяє відкладання добре гумусованого дрібнозернистого мулу. Завдяки неглибокому (1-2 м) заляганню ґрунтових вод вся гумусова частина профілю має капілярне живлення. Гумусовий горизонт (Н) темно-сірого забарвлення і перехідний горизонт (НРкgl) - слабозернисті. Гранулометричний склад алювіальних лучних ґрунтів близький до лучних карбонатних ґрунтів.

Видова структура комплексу люмбріцід утворена 8 видами: А. caliginosa caliginosa, A. rosea rosea, A. longa, D. rubidus tenuis, D. rubidus subrubicunda, L. terrestris, L. rubellus, O. lacteum (рис. 8).

Рис. 8. Видова структура комплексу люмбріцід алювіального лучного ґрунту, %

Лучно-болотні ґрунти

Дані грунти поширені у Черемському природному заповіднику невеликими масивами. Ґрунтовий профіль за гранулометричним складом близький до лучного ґрунту, добре гумусований. Гумусовий горизонт містить велику кількість не розкладених рослинних решток, перехідний - вологий, в'язкий, сизуватий з іржавими і вохристими плямами. Основу гранулометричного складу становить фракція пилу, вміст якої зменшується у напрямку до материнської породи.

Вміст фракції фізичного піску щедо зменшується у перехідному горизонті (Нрgl) і різко зростає у напрямку до материнської породи. Проте, у грунтовому профілі відбувається зменшення величини вмісту фізичної глини від гумусного (Н) горизонту до материнської породи. Ґрунти добре зволожені, недостатньо аеровані і слабко прогріваються.

Рис. 9. Видова структура комплексу люмбріцід лучно-болотного ґрунту, %

Відсутність структурованого гумусового і перехідного горизонтів, надмірне зволоження, майже відсутня аерація ґрунту не сприяють поширенню люмбріцід. Hами були виявлені D. octaedra, O. lacteum, L. rubellus, L. castaneus, A. caliginosa caliginosa (рис. 9). Проте, чисельність люмбріцід виявилась низькою і сягала до 11,2 екз/м2.

Болотні ґрунти

Характеризуються відсутністю суцільного горизонту торфу на поверхні. Верхній гумусовий горизонт (Нт) чорний з великою кількістю напіврозкладених решток. Нижче розміщується слабовиражений перехідний горизонт (Phgl) товщиною до 15 см супіщаного або легкосуглинкового гранулометричного складу. Ще нижче залягає дуже оглеєна ґрунтоутворювальна порода (Pgl) піщаного, супіщаного або легкосуглинкового гранулометричного складу.

Надмірне зволоження ґрунтів, незадовільний повітряний режим, значна кислотність (рН до 4,5) створюють умови при яких люмбріціди здатні жити лише на поверхні ґрунту. Нами відзначені в біогеоценозах болотяних грунтів такі види: E. tetraedra, O. lacteum, L. rubellus, A. caliginosa caliginosa, A. rosea rosea.

Таким чином, для ґрунтів Черемського природного заповідника типовий певний склад фракцій фізичного піску, фізичної глини та мулу, які залежать від генезису ґрунтоутворення, тектонічних процесів, рослинного покриву, клімату. За нашими даними, найменш сприятливі умови для поширення люмбріцід властиві дерново-підзолистим піщаним пухким ґрунтам. У біоценозах сосново-лишайникових лісах виявлено лише один вид (D. оctaedra) з найменшою чисельністю люмбріцід. Такі ґрунти мають до п'яти відсотків фізичної глини, біля двох із них припадає лише на мулисту фракцію. Із збільшення фізичної глини до 10 % у дерново-підзолистому зв'язнопіщаному ґрунті значно змінюються їх фізико-хімічні властивості. Це спричинило до зростання видового складу (вісім видів), хоча чисельність є низкою. Мабуть це явище можна пояснити і тим, що немаловажну опосередковану роль тут відіграє рослинний покрив та неглибоке залягання ґрунтових вод.

Із зростанням у дерново-підзолистих супіщаних свіжих і вологих ґрунтах фізичної глини до 16 - 17% наявне зменшення видового складу люмбріцід (шість видів), які представлені евритопними організмами, що надають перевагу свіжим і вологим біотопам.

Розглянута тенденція попереднього типу грунту щодо формування видового складу люмбріцід та їх чисельності наявна у дерново-слабопідзолистих супіщаних свіжих і вологих ґрунтах, де чисельність люмбріцід зростає до 82 екз/м2.

У дерново-підзолистих глеюватих ґрунтах глеєві процеси порушують газовий режим і ведуть до зростання кислотність грунту. Незважаючи на фізико-хімічні зміни в гранулометричному складі ґрунту, а зокрема, різке зростання фізичної глини в НЕ, Pigl горизонтах умови життєдіяльності люмбріцід є задовільні, про що засвідчує видовий склад олігохет (сім видів) та їх невелика чисельність. Значну роль у біогенних процесах грунту відіграє близьке залягання грунтових вод і утримання ілювіального горизонту у зволоженому стані, що спричиняє формування сприятливих умов для життєдіяльності люмбріцід.

Особливу групу складають дернові піщані ґрунти. Відсутність у них структурованих ґрунтових горизонтів, мізерні величини пилу середнього і дрібного, а також мулистої фракції формують малопридатні умови для поширення люмбріцід. Проте дернові глейові легкосуглинкові ґрунти на відміну від попереднього типу відрізняються високим вмістом фізичної глини з домінуванням мулистої фракції. Високий вміст у профілю мулистої фракції покращує водно-фізичний режим і сприяє збагаченню видового складу люмбріцід ( 5 видів) і зростанню їх чисельності.

Дерново-карбонатні легкосуглинкові і лучно-карбонатні ґрунти мають майже однакові гранулометричні властивості, проте останній дещо відрізняється динамікою середньої, дрібної пилі і мулистих часток в межах ґрунтових горизонтів. Зазначимо, що видовий склад люмбріцід даних ґрунтів обмежений лужним ґрунтовим розчином і відзначається тільки калькофільними видами - O. transpadanus і O. lacteum, чисельність яких приблизно однакова.

Найсприятливіші умови наявні в алювіальних лучних ґрунтах, де гранулометричний склад близький до лучних карбонатних ґрунтів. Грунт містить дрібнозернистий мул, а гумусова частина профілю має добре виражене капілярне живлення. Такі умови сприяють формуванню багатої у видовому відношенні фауни люмбріцід. Їх видовий склад представлений 8 видами: А. caliginosa caliginosa, A. rosea rosea, A. longa, D. rubidus tenuis, D. rubidus subrubicunda, L. terrestris, L. rubellus, O. lacteum. Чисельність люмбріцід у даних біоценозах також є найвищою - 247 екз/м2.

Лучно-болотні і болотні ґрунти, незважаючи на високий вміст органічних решток, добру гумусованість і задовільний у відсотковому відношенні склад фізичної глини є малопридатними для поширення люмбріцід. Основною причиною цього є надмірне зволоження ґрунтового горизонту та панування відновних процесів.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія вивчення ґрунтових олігохет. Фізико-географічні особливості Малого Полісся. Екологія люмбріцід роду Apporectoidea, їх поширення в Малом Поліссі. Дослідження фауни, екології, хорології ґрунтових олігохет у природних біоценозах Малого Полісся.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.09.2012

  • Особливості біології, екології та хорології елатерідофауни жуків-коваликів Ковельського району та їх морфо-екологічна характеристика. Ідентифікація жуків родини Elateridae та заходи боротьби з дротяниками. Імаго, личинка і лялечка жуків-коваликів.

    дипломная работа [6,1 M], добавлен 12.09.2012

  • Еколого-фауністична характеристика бабок лісостепової зони Рівненської області: видовий склад ряду Odonata, чисельність та поширення на різних ділянках річкових біоценозів; екологія та біологія домінантних видів бабок; життєві і сезонні цикли розвитку.

    магистерская работа [1,5 M], добавлен 24.10.2011

  • Коротка морфолого-анатомічна характеристика різноногих ракоподібних. Екологія і основні закономірності біології бокоплавів. Систематика бокоплавів, які мешкають на території України. Склад і зоогеографічні особливості амфіпод Чорного і Азовського морів.

    реферат [874,0 K], добавлен 18.01.2012

  • Особливості біології метеликів родини Німфаліди (Nymphalidae). Систематичний перелік та морфо-біологічна характеристика зареєстрованих видів. Екологічні особливості та поширення метеликів родини Німфаліди Нововолинського гірничопромислового району.

    курсовая работа [65,5 K], добавлен 16.09.2015

  • Характеристика родини Складноцвітні (Asteraceae). Екологічні особливості. Відмітні ознаки видів роду Matricari. Генетичні типи Ромашки аптечної, екологія і ареал розповсюдження. Ідентифікація різних генетичних типів для отримання високоякісної сировини.

    реферат [4,3 M], добавлен 10.03.2009

  • Особливості біології, морфологія, хімічний склад, репродукція вірусів. Поняття про бактеріофагів, їх характеристика. Антигенні властивості фагів, особливості, специфіка їх взаємодії з бактеріями. Культивування, практичне значення вірусів та бактеріофагів.

    курсовая работа [3,3 M], добавлен 21.09.2010

  • Геолого-геоморфологічна будова і рельєф, клімат та грунти області. Дослідження фауни, біології та хорології багатоніжок у біогеоценозах Ківецівського району, закономірності їх поширення у біогеоценозах. Особливості біології та екології Myriapoda району.

    дипломная работа [4,0 M], добавлен 12.09.2012

  • Характеристика энтомофауны Нижнехопёрского природного парка. Редкие виды насекомых природного парка. Обзор основных групп насекомых околоводного и лесного биотопов. Коэффициент общности энтомофауны в разных кадастровых станциях парка "Нижнехопёрский".

    курсовая работа [6,3 M], добавлен 11.06.2010

  • Значення риб у водних біоценозах. Аналіз основного видового складу риб р. Случ. Характеристика природно-кліматичних умов району дослідження. Характеристика риб рядів окунеподібні, коропоподібні, щукоподібні. Особливості біології риб та їх поширення.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 08.02.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.