Опалення та вентиляція спеціалізованого дитячого дошкільного закладу у місті Києві

20

1,79

1250

3,15

0,136

1,03

23,9

75,42

21679

388791

А'-Д'

1380

169,54

13

20

1,79

1250

3,15

0,136

1,03

23,6

74,29

21354

410146

Д-15

910

111,80

2,6

15

2,69

685

10,5

0,163

4,3

11,3

118,6

14822

424968

Д'-15'

910

111,80

2,7

15

2,69

685

10,5

0,163

0,3

7,56

79,41

9926

434894

Д-16

470

57,74

2,8

15

2,69

685

10,5

0,084

4,3

11,8

124,2

4142

439036

Д'-16'

470

57,74

2,5

15

2,69

685

10,5

0,084

0,3

7,03

73,76

2459

441496

Система опалення №1

Розрахунок приладових віток

1-1,1

6010

738,37

0,4

25

1,3

2040

1,18

0,362

5

5,46

6,437

35093

35093,5

1'-1,1'

6010

738,37

0,2

25

1,3

2040

1,18

0,362

1

1,26

1,487

8106

43199,4

Прилад

1390

170,77

1,6

15

2,69

685

10,5

0,249

4,6

8,9

93,49

27265

70464,4

1,1-1,2

4620

567,60

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,278

1

4,25

5,015

16157

86621,2

1,1'-1,2'

4620

567,60

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,278

1

4,25

5,015

16157

102778

Прилад

1330

163,40

1,6

15

2,69

685

10,5

0,239

4,6

8,9

93,49

24962

127740

1,2-1,3

3290

404,20

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,323

1

6,58

20,74

33888

161628

1,2'-1,3'

3290

404,20

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,323

1

6,58

20,74

33888

195516

Прилад

1760

216,23

1,6

15

2,69

685

10,5

0,316

4,6

8,9

93,49

43712

239228

1,3-1,4

1530

187,97

3,6

15

2,69

685

10,5

0,274

1

10,7

112,2

39638

278865

1,3'-1,4'

1530

187,97

3,6

15

2,69

685

10,5

0,274

1

10,7

112,2

39638

318503

Прилад

1530

187,97

1,6

15

2,69

685

10,5

0,274

4,6

8,9

93,49

33034

351537

2-1,2

2450

301,00

2,9

25

1,3

2040

1,18

0,148

5

8,71

10,27

9306

9306,44

2'-1,2'

2450

301,00

2,7

25

1,3

2040

1,18

0,148

1

4,51

5,322

4822

14128

Прилад

290

35,63

1,6

15

2,69

685

10,5

0,052

4,6

8,9

93,49

1187

15314,8

1,2-1,3

2160

265,37

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,212

1

6,58

20,74

14607

29921,8

1,2'-1,3'

2160

265,37

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,212

1

6,58

20,74

14607

44528,9

Прилад

620

76,17

1,6

15

2,69

685

10,5

0,111

4,6

8,9

93,49

5424

49953,3

1,3-1,4

1540

189,20

3,6

15

2,69

685

10,5

0,276

1

10,7

112,2

40157

90110,7

1,3'-1,4'

1540

189,20

3,6

15

2,69

685

10,5

0,276

1

10,7

112,2

40157

130268

Прилад

1540

189,20

1,6

15

2,69

685

10,5

0,276

4,6

8,9

93,49

33467

163735

3-1,2

2670

328,03

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,161

5

8,25

9,735

10475

10475,1

3'-1,2'

2670

328,03

2

25

1,3

2040

1,18

0,161

1

3,6

4,248

4571

15046,1

Прилад

750

92,14

1,6

15

2,69

685

10,5

0,135

4,6

8,9

93,49

7938

22983,8

1,2-1,3

1920

235,89

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,189

1

6,58

20,74

11541

34525,2

1,2'-1,3'

1920

235,89

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,189

1

6,58

20,74

11541

46066,5

Прилад

1240

152,34

1,6

15

2,69

685

10,5

0,222

4,6

8,9

93,49

21698

67764,5

1,3-1,4

680

83,54

3,6

15

2,69

685

10,5

0,122

1

10,7

112,2

7830

75594,1

1,3'-1,4'

680

83,54

3,6

15

2,69

685

10,5

0,122

1

10,7

112,2

7830

83423,8

Прилад

680

83,54

1,6

15

2,69

685

10,5

0,122

4,6

8,9

93,49

6525

89949

4-1,2

1935

237,73

0,7

25

1,3

2040

1,18

0,117

5

5,91

6,974

3941

3941,23

4'-1,2'

1935

237,73

0,7

25

1,3

2040

1,18

0,117

1

1,91

2,254

1274

5214,97

Прилад

870

106,89

1,6

15

2,69

685

10,5

0,156

4,6

8,9

93,49

10681

15896

1,2-1,3

1065

130,84

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,105

1

6,58

20,74

3551

19447

1,2'-1,3'

1065

130,84

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,105

1

6,58

20,74

3551

22998,1

Прилад

625

76,79

1,6

15

2,69

685

10,5

0,112

4,6

8,9

93,49

5512

28510,4

1,3-1,4

440

54,06

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,043

1

6,58

20,74

606

606,121

1,3'-1,4'

440

54,06

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,043

1

6,58

20,74

606

1212,24

Прилад

440

54,06

1,6

15

2,69

685

10,5

0,079

4,6

8,9

93,49

2732

3944,24

5-1,1

3035

372,87

1,9

15

2,69

685

10,5

0,544

5

10,1

106,2

147605

147605

5'-1,1'

3035

372,87

1,7

15

2,69

685

10,5

0,544

1

5,57

58,52

81357

228962

Прилад

1120

137,60

1,6

15

2,69

685

10,5

0,201

4,6

8,9

93,49

17702

246664

1,1-1,2

1915

235,27

1,9

25

1,3

2040

1,18

0,115

1

3,47

4,095

2266

248931

1,1'-1,2'

1915

235,27

1,9

25

1,3

2040

1,18

0,115

1

3,47

4,095

2266

251197

Прилад

850

104,43

1,6

15

2,69

685

10,5

0,152

4,6

8,9

93,49

10196

261393

1,2-1,3

1065

130,84

3,7

20

1,79

1250

3,15

0,105

1

7,66

24,13

4130

265523

1,2'-1,3'

1065

130,84

3,7

20

1,79

1250

3,15

0,105

1

7,66

24,13

4130

269653

Прилад

625

76,79

1,6

15

2,69

685

10,5

0,112

4,6

8,9

93,49

5512

275165

1,3-1,4

440

54,06

8,7

15

2,69

685

10,5

0,079

1

24,5

257,4

7521

254185

1,3'-1,4'

440

54,06

8,3

15

2,69

685

10,5

0,079

1

23,4

246,1

7190

261375

Прилад

440

54,06

1,6

15

2,69

685

10,5

0,079

4,6

8,9

93,49

2732

264107

6-1,2

3510

431,23

2,9

25

1,3

2040

1,18

0,211

5

8,71

10,27

19101

19101,4

6'-1,2'

3510

431,23

2,7

25

1,3

2040

1,18

0,211

1

4,51

5,322

9896

28997,7

Прилад

1350

165,86

1,6

15

2,69

685

10,5

0,242

4,6

8,9

93,49

25718

54716,1

1,2-1,3

2160

265,37

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,212

1

6,58

20,74

14607

69323,1

1,2'-1,3'

2160

265,37

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,212

1

6,58

20,74

14607

83930,1

Прилад

1000

122,86

1,6

15

2,69

685

10,5

0,179

4,6

8,9

93,49

14112

98041,7

1,3-1,4

1160

142,51

3,6

15

2,69

685

10,5

0,208

1

10,7

112,2

22785

120826

1,3'-1,4'

1160

142,51

3,6

15

2,69

685

10,5

0,208

1

10,7

112,2

22785

143611

Прилад

1160

142,51

1,6

15

2,69

685

10,5

0,208

4,6

8,9

93,49

18989

162599

7-1,1

4140

508,63

0,4

25

1,3

2040

1,18

0,249

5

5,46

6,437

16652

16652,5

7'-1,1'

4140

508,63

0,2

25

1,3

2040

1,18

0,249

1

1,26

1,487

3846

20498,9

Прилад

840

103,20

1,6

15

2,69

685

10,5

0,151

4,6

8,9

93,49

9957

30456

1,1-1,2

3300

405,43

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,199

1

4,25

5,015

8243

38699,2

1,1'-1,2'

3300

405,43

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,199

1

4,25

5,015

8243

46942,5

Прилад

870

106,89

1,6

15

2,69

685

10,5

0,156

4,6

8,9

93,49

10681

57623,6

1,2-1,3

2430

298,54

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,239

1

6,58

20,74

18487

76110,6

1,2'-1,3'

2430

298,54

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,239

1

6,58

20,74

18487

94597,6

Прилад

1010

124,09

1,6

15

2,69

685

10,5

0,181

4,6

8,9

93,49

14395

108993

1,3-1,4

1420

174,46

3,6

15

2,69

685

10,5

0,255

1

10,7

112,2

34143

143136

1,3'-1,4'

1420

174,46

3,6

15

2,69

685

10,5

0,255

1

10,7

112,2

34143

177279

Прилад

1420

174,46

1,6

15

2,69

685

10,5

0,255

4,6

8,9

93,49

28455

205733

8-1,1

4460

547,94

0,4

25

1,3

2040

1,18

0,269

5

5,46

6,437

19326

19326,2

8'-1,1'

4460

547,94

0,2

25

1,3

2040

1,18

0,269

1

1,26

1,487

4464

23790,2

Прилад

1160

142,51

1,6

15

2,69

685

10,5

0,208

4,6

8,9

93,49

18989

42778,8

1,1-1,2

3300

405,43

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,199

1

4,25

5,015

8243

51022

1,1'-1,2'

3300

405,43

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,199

1

4,25

5,015

8243

59265,3

Прилад

870

106,89

1,6

15

2,69

685

10,5

0,156

4,6

8,9

93,49

10681

69946,3

1,2-1,3

2430

298,54

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,239

1

6,58

20,74

18487

88433,3

1,2'-1,3'

2430

298,54

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,239

1

6,58

20,74

18487

106920

Прилад

1010

124,09

1,6

15

2,69

685

10,5

0,181

4,6

8,9

93,49

14395

121316

1,3-1,4

1420

174,46

3,6

15

2,69

685

10,5

0,255

1

10,7

112,2

34143

155458

1,3'-1,4'

1420

174,46

3,6

15

2,69

685

10,5

0,255

1

10,7

112,2

34143

189601

Прилад

1420

174,46

1,6

15

2,69

685

10,5

0,255

4,6

8,9

93,49

28455

218056

9-1,1

2680

329,26

0,4

25

1,3

2040

1,18

0,161

5

5,46

6,437

6978

6978,26

9'-1,1'

2680

329,26

0,2

25

1,3

2040

1,18

0,161

1

1,26

1,487

1612

8590,1

Прилад

870

106,89

1,6

15

2,69

685

10,5

0,156

4,6

8,9

93,49

10681

19271,2

1,1-1,2

1810

222,37

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,109

1

4,25

5,015

2480

21751

1,1'-1,2'

1810

222,37

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,109

1

4,25

5,015

2480

24230,9

Прилад

440

54,06

1,6

15

2,69

685

10,5

0,079

4,6

8,9

93,49

2732

26962,9

1,2-1,3

1370

168,31

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,135

1

6,58

20,74

5876

32839,1

1,2'-1,3'

1370

168,31

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,135

1

6,58

20,74

5876

38715,2

Прилад

880

108,11

1,6

15

2,69

685

10,5

0,158

4,6

8,9

93,49

10928

49643,2

1,3-1,4

490

60,20

3,6

15

2,69

685

10,5

0,088

1

10,7

112,2

4066

53708,8

1,3'-1,4'

490

60,20

3,6

15

2,69

685

10,5

0,088

1

10,7

112,2

4066

57774,3

Прилад

490

60,20

1,6

15

2,69

685

10,5

0,088

4,6

8,9

93,49

3388

61162,5

10-1,1

6230

765,40

0,4

25

1,3

2040

1,18

0,375

5

5,46

6,437

37710

37709,8

10'-1,1'

6230

765,40

0,2

25

1,3

2040

1,18

0,375

1

1,26

1,487

8710

46420

Прилад

1530

187,97

1,6

15

2,69

685

10,5

0,274

4,6

8,9

93,49

33034

79453,7

1,1-1,2

4700

577,43

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,283

1

4,25

5,015

16721

96174,9

1,1'-1,2'

4700

577,43

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,283

1

4,25

5,015

16721

112896

Прилад

1630

200,26

1,6

15

2,69

685

10,5

0,292

4,6

8,9

93,49

37493

150389

1,2-1,3

3070

377,17

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,302

1

6,58

20,74

29507

179897

1,2'-1,3'

3070

377,17

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,302

1

6,58

20,74

29507

209404

Прилад

1550

190,43

1,6

15

2,69

685

10,5

0,278

4,6

8,9

93,49

33903

243307

1,3-1,4

1520

186,74

3,6

15

2,69

685

10,5

0,273

1

10,7

112,2

39121

282428

1,3'-1,4'

1520

186,74

3,6

15

2,69

685

10,5

0,273

1

10,7

112,2

39121

321549

Прилад

1520

186,74

1,6

15

2,69

685

10,5

0,273

4,6

8,9

93,49

32603

354153

11-1,1

2940

361,20

0,4

25

1,3

2040

1,18

0,177

5

5,46

6,437

8398

8397,93

11'-1,1'

2940

361,20

0,2

25

1,3

2040

1,18

0,177

1

1,26

1,487

1940

10337,7

Прилад

780

95,83

1,6

15

2,69

685

10,5

0,14

4,6

8,9

93,49

8585

18923,2

1,1-1,2

2160

265,37

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,13

1

4,25

5,015

3532

22454,8

1,1'-1,2'

2160

265,37

2,5

25

1,3

2040

1,18

0,13

1

4,25

5,015

3532

25986,5

Прилад

940

115,49

1,6

15

2,69

685

10,5

0,169

4,6

8,9

93,49

12469

38455,5

1,2-1,3

1220

149,89

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,12

1

6,58

20,74

4660

43115,3

1,2-1,3'

1220

149,89

3,1

20

1,79

1250

3,15

0,12

1

6,58

20,74

4660

47775,2

Прилад

330

40,54

1,6

15

2,69

685

10,5

0,059

4,6

8,9

93,49

1537

49312

1,3-1,4

890

109,34

3,6

15

2,69

685

10,5

0,16

1

10,7

112,2

13412

62724,3

1,3'-1,4'

890

109,34

3,6

15

2,69

685

10,5

0,16

1

10,7

112,2

13412

76136,6

Прилад

890

109,34

1,6

15

2,69

685

10,5

0,16

4,6

8,9

93,49

11178

87314,4

Розділ 7 Розрахунок та підбір опалювальних приладів

7.1 Підбір опалювальних приладів

Систем опалення двотрубна, на вході в кожний з опалюваних приладів температура води дорівнює t₁ = 95⁰С, а на виході - t₂ = 70 ⁰С.

В якості опалювальних приладів прийняті біметалеві секційні радіатори виробництва з-ду «Більшовик», ООО «Прес» , чавунні радіатори типу МС-140-М1 з розмірами Н=300 мм та Н=500м, які встановлюються вільно у стіни і оздоблюються декоративним екраном. Для видалення повітря із системи опалення у найвищих опалювальних приладах у верхній пробці встановлені ручні повітровипускні крани інж. Маєвського.

Використання трьох типорозмірів опалювальних приладів викликано різними архітектурно-будівельними вирішеннями приміщень в будівлі. Система опалення цокольного поверху виконана зі сталевих труб. Встановлюємо чугунні секційні опалювальні прилади чавунні секційні радіатори типу МС-140-М1 Н=300.

Для забезпечення гідравлічної та теплової сталості системи опалення на приладових вітках в місцях підключення до розподільчих колекторів встановлюється автоматичні регулятори тиску ф.Данфосс типу ASV-P, ASV-M. Слід сказати, що вони також мають пробки для спуску води.

Метою теплового розрахунку є визначення довжини (або кількості секцій) кожного з опалювальних приладів таким чином, щоб фактична потужність опалювального приладу перевищувала розрахункову, значення якої встановлено в результаті складання теплового балансу для кожного з приміщень адміністративно-побутового корпусу.

Якщо в одному приміщенні запроектовано один або більше приладів, то їх теплова потужність визначається як частка від розрахункової потужності опалювальних приладів загалом у даному приміщенні.

Для автоматичного підтримання температур у приміщеннях та з метою енергозбереження на подаючій підводці всіх опалювальних приладів вста-новлюються автоматичні терморегулятори ф.Данфосс типу RTD-N.Завищення прийнятої довжини (або кількості секцій), а відповідно, і тепловіддачі опалювальних приладів покликане забезпечити розрахунковий температурний режим у приміщеннях адміністративного будинку при несприятливих параметрах зовнішнього повітря.

Розрахункова теплова потужність, Вт, опалювального приладу визначається за формулою:

(7.1)

де Q₁ - тепловтрати приміщення, Вт, визначаємо за даними таблиці

Q_вн - тепловтрати, Вт, через внутрішні стіни, що відокремлюють приміщення, для якого розраховують теплову потужність опалювального приладу від суміжного приміщення, в якому можливе експлуатаційне зниження температури при регулюванні; для даного дубинку це не можливо, тобто Q_вн = 0;

Q_тр - тепловий потік, Вт ,від неізольованих трубопроводів системи опалення, що прокладаються в приміщеннях; при застосуванні пластмасових труб величиною 0,9 Q_тр можна знехтувати [11];

в₂ - коефіцієнт урахування додаткових втрат теплоти опалювальними приладами, розташованими у зовнішніх огороджень, згідно з [2] в₂=1,04;

в₃ - коефіцієнт урахування додаткових втрат теплоти при способі установки опалювального приладу, при установці опалювальних приладів вільно біля стіни в₃ = 1 [11];

Q_з.п. - тепловий потік, що регулярно надходить в приміщення від електричних приладів, людей; в приймаємо 10Вт з 1м².

При наявності декількох опалювальних приладів в приміщенні потрібний тепловий потік рівномірно розподіляється на них

Розходження між величинами фактичного та потрібного теплових потоків визначаємо за формулою

(7.2)

Визначаємо за таблицею повинен бути близьким до . Розходження в бік зменшення не повинне перевищувати 60 Вт або 5%

Розрахунок та підбір всіх опалювальних приладів системи опалення виконано в повному обсязі, результати розрахунку та специфікація наведені в таблиці.

Комплектовочна відомість радіаторів

1. Біметалевий секційний радіатор 568x74x94 ООО"Прес"

з-д"Більшовик" з елктростатичним нанесенням фарби

Номінальний тепловий потік секції ОП, Вт/секц 170

Кількість секцій	Кількість місць установки	Загальна кількість секцій	Теплова потужність,Вт
9	4	36	6120
12	3	36	6120
14	2	28	4760
Усього:	9	100	17000
2. Радіатор опалювальний чавунний Н=500 МС 140 М1
Номінальний тепловий потік секції ОП, Вт/секц	174
3	6	18	3132
4	4	16	2784
6	2	12	2088
7	1	7	1218
8	7	56	9744
9	3	27	4698
Усього:	23	135	24978
3. Радіатор опалювальний чавунний Н=300 МС 140 М1
Номінальний тепловий потік секції ОП, Вт/секц	164
4	17	68	11152
5	9	45	7380
6	12	72	11808
7	9	63	10332
8	12	96	15744
9	8	72	11808
10	1	10	1640
11	1	11	1804
13	1	13	2132
Усього:	70	450	73800

Розділ 8 Підбір обладнання теплового пункту

8.1 Підбір обладнання теплового пункту

Проектування теплового пункту дошкільного закладу здійснюється відповідно рекомендаціям. Тепловий пункт розміщений на цокольному поверсі в окремому приміщенні з виходом в суміжне приміщення. Він призначений для обслуговування системи опалення, системи теплопостачання калориферів з параметрами теплоносія 150 - 70 °С.

В тепловому пункті передбачається розміщення обладнання, арматури, приладів контролю та автоматизації які здійснюють:

контроль параметрів теплоносія;

облік теплових потоків та витрат теплоносія;

захист систем від аварійного підвищення параметрів теплоносія;

заповнення та підпитка системи опалення.

Для очищення води від піску в тепловому пункті встановлені фільтри на подаючому та зворотному трубопроводах.

Фільтри підбираємо по діаметру трубопроводів і вибираємо для встановлення фільтри Socla Danfoss У222 (d = 40мм) фірми “Danfoss”.

Для контролю за значеннями температури в подаючому та зворотному магістральних трубопроводах на них встановлені датчики температури фірми “ Danfoss” ЕSMB.

Після фільтру на зворотній магістралі встановлений ультразвуковий теплолічильник Multical 66E який призначений для високоточного виміру теплової енергії в тепловому пункті. Теплолічильник складається з ультразвукового витратоміра типу UltraFlow, теплообчислювача GWF/Unico та точно підібраної пари температурних датчиків Pt 500.

Теплообчислювач GWF/Unico уявляє собою мікропроцесорний блок, розроблений для надійної обробки даних по обліку теплоспоживання. Отримуючи сигнали від витратомірної ділянки та двох температурних датчиків, він веде постійний облік і зберігання даних, зв'язаних з подачею тепла та комерційним обліком.

Витратомір підбираємо за каталогом по витраті води в системах опалення та теплопостачання калориферних установок, виходячи з обмеження по швидкості руху води (до 1,5 м/с). визначимо загальну витрату води, G = 6.04 м³/год. Приймемо dy = 40мм, тоді швидкість руху води становить

Приймаємо витратомір з dy = 40мм на фланцевому з'єднанні.

На подаючому трубопроводі з теплової мережі встановлена запірно - регулююча арматура фірми “Danfoss”, яку підбираємо за [18]: регулятор перепаду тиску прямої дії АVP 32 з dy = 32мм та прохідний седельний регулюючий клапан AVM 30.

На поточному трубопроводі системи опалення встановлений циркуляційний насос серії WILO TOP-E з серійним дисплеєм, однокнопочним ручним управлінням і використанням автоматичного нічного зниження продуктивності шляхом технології “неперервного регулювання”

Цей насос працює в режимі, який залежить від сигналів електронного регулятора ECL Komfort 2000 від датчиків температури ТЕ 1, ТЕ 10 та ТЕ 13.

Насос має декілька режимів регулювання Д Р - const та Д Р - variable. При Д Р - const електроніка підтримує створений насосом напір в межах допустимої витрати на постійному рівні заданого значення напору. При Д Р - variable електроніка лінійно змінює номінальне значення напору, яке повинне підтримуватись насосом. Обидва способи регулювання дозволяють запобігти виникненню шумів від термостатичних вентилів.

Ручне регулювання насоса дозволяє встановити параметри базисних функцій:

вмикання / вимикання;

вид регулювання (Д Р - const Д Р - variable);

задане значення напору;

автоматичний перехід на мінімальну кількість обертів.

Всі режими роботи, а також повідомлення про неполадки і попередження (повідомлення про неполадки призводить до вимикання) виводяться безпосередньо на дисплей насоса.

Трубопроводи теплової мережі та системи опалення з'єднані між собою байпасною лінією, на якій розташовані:

лічильник фірми “ETW-U-5” dn=25мм для визначення кількості води, взятої з теплової мережі для підживлення системи опалення та при запуску ситами опалення в експлуатацію;

кульові крани;

зворотній клапан Socla Danfoss 102 PV O 25 мм фірми “Danfoss”.

Біля патрубків теплообмінника, з яких виходить вода (в систему опалення та назад до теплової мережі), розташовані універсальні датчики температури (температури опору) ESMB.

Оскільки тиск у тепловій мережі достатній для заповнення і створення робочого тиску в системі, то на байпасній лінії насос не передбачений.

За теплообмінником на зворотному трубопроводі системи опалення встановлений циркуляційний насос. Він має ручне управління та автоматичне нічне зниження продуктивності, шляхом безперервного регулювання. За допомогою ручного управління можливе встановлення параметрів базових функцій насосу.

ЧАСТИНА ІІІ. ВЕНТИЛЯЦІЯ

Розділ 9 Принципові рішення. Розрахунок повітрообмінів

9.1 Принципові рішення вентиляції

В приміщеннях будинку, що проектується передбачена припливно-витяжнв а вентиляція природна та з механічним збудженням.

Припливна система П1 обслуговує приміщення чистої зони, а саме: роздягальна, зал басейну, коридор.

Припливна система П2 обслуговує такі приміщення: сушильно-прасувальна, приміщення для прання.

Припливна система П3 обслуговує такі приміщення: завантажувальна, кухня - доготовочна, мийка кухонного посуду.

В цих припливних системах в якості повітророзподільників прийняті припливні дифузори. В коридори та вестибюлі повітря подається за рахунок перетоку з суміжних приміщень.

В цих системах в якості повітрозабірних пристроїв прийняті металеві сітки та решітки типу РР.

Повітропроводи у коридорах і санвузлах прокладаються у підвісній стелі. Вентиляційні решітки та плафони прийняті пластиковими.

Розрахункові повітрообміни у технічних приміщеннях і у адміністративних приміщеннях визначаються по нормативній кратності і наведені у таблиці розрахунку повітрообмінів.

Для забезпечення умов повітряного комфорту система вентиляції будинку запроектована за приточно-витяжною схемою із механічним та природним збудженням руху повітря.

Основними шкідливостями, які виділяються в процесі експлуатації приміщень, є тепло- та волого-надлишки і діоксиду вуглецю. Об'єми повітрообмінів у приміщеннях визначалися: за кратністю (для обслуговуючих приміщень), за санітарно-гігієнічними нормами (за умови подачі 60 м3/чол) та по асиміляції тепло- та волого-надлишків у приміщенні басейну. З метою зменшення об'єму повітрообміну у приміщенні басейну було прийняте рішення про встановлення осушника повітря ф.Калорекс типу DH-55. Для забезпечення повітрообміну в приміщеннях будівлі було запроектовано 3 припливних та 8 витяжних механічних вентиляційних систем, а також необхідна кількість природних видаляючих систем вентиляції.

Обладнання систем П1, П2, П3 розміщується у венткамерах на цокольному поверсі. Для рівномірної подачі припливного повітря використовувались повітророзподільні решітки типу ОРГ та та анемостати ДВС-П.

На аркуші 8 наведені схеми природних витяжних систем. Ці витяжні системи видаляють повітря з верхньої зони приміщень. Витяжні канали, як правило цегельні, виводяться на 0,5 м вище покрівлі будинку і накриваються зонтами.

В якості повітропроводів використовувалися повітропроводи виготовлені з оцинкованої сталі, а також цегельні вентиляційні канали в будівельних конструкціях. Вертикальні повітропроводи прокладаються сховано у будівельних конструкціях, горизонтальні - за підшивною стелею

9.2 Розрахунок надходжень шкідливостей. Теплонадходження від людей (басейн).

Теплонадходження від людей визначається за формулою

Q_л = q_л ? n = 40*25=1000 Вт, (9.1)

де человеко - кількість теплоти що виділяється однією людиною, Вт, приймаємо згідно таблиці [12];

n - кількість людей в приміщенні.

Теплота, яка надходить у повітря приміщення шляхом конвекції і випромінювання, називається явною, а у вигляді вигляді пари при видиханні людиною повітря і при випаровуванні з поверхні тіла людини поту, а також з відкритих водяних поверхонь називається прихованою.

Теплонадходження від штучного освітлення (басейн).

Теплонадходження від джерел освітлення визначимо за формулою

Q_осв = А ? q_осв ? з_осв = 83,4*13*0,85=920 Вт (9.3)

де Е - освітленість робочих поверхонь, яку приймаємо згідно [12];

А - площа підлоги приміщення, м² ;

q_осв - питомі тепловиділення від ламп, Вт/(м² · лк), приймаємо за таблицею ;

з_осв - доля теплоти, що поступає в приміщення для ламп накалювання з_осв = 0,15.

Вологонадходження від дзеркалу басейну.

Визначаються за формулою Бузина-Крумме

М_вл = (0,118+(0,01995•а• (Р_в-Р_рз)/1,333)) • А, кг/год (9.4)

М_вл = (0,118 • (0,01995•0,3• (37,8- 25,4)/1,333)) • 28 = 3,5 кг/год

Вологонадхлдження від людей (басейн)

Вологонадходження від людей визначається за формулою

М_вл = м_л ? n = 230*10*0,5 =1,65 кг/год, (9.5)

де м_вл - кількість вологи що виділяється однією людиною, гр/год, приймаємо згідно [10];

n - кількість людей в приміщенні.

9.3 Розрахунок повітрообмінів

Розрахункові повітрообміни у технічних приміщеннях і у адміністративних приміщеннях визначаються по нормативній кратності, за санітарно-гігієнічними нормами (за умови подачі 60 м3/чол) та по асиміляції тепло- та волого-надлишків у приміщенні басейну і наведені у таблиці розрахунку повітрообмінів.

З метою зменшення об'єму повітрообміну у приміщенні басейну було прийняте рішення про встановлення осушника повітря ф.Калорекс типу DH-55.

Розрахунок повітрообміну в приміщеннях дитячого садка

№, п/п	Найменування приміщень	Площа м2	Внутрішня т-ра tв,?С	Припливна вентиляція	Витяжна вентиляція
				Крат-ність	Об'єм м3/год	№ системи	Крат-ність	Об'єм, м3/год	№ системи
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
101	Приміщення водопідготовки	13,2	16	2	200	ПП2	5	200	В8
102	Тамбур	4	-	-	-	-	-	-	-
103	Приміщення вузла вводу ВК	9,5	15	-	-	-	1	30	В4
104	Щитове приміщення	14,4	5	-	-	-	1	45	ВП1
105	ІТП	48,4	16	2	290	ПП1	3	435	В7
106	Шлюз	3,5	16	-	-	-	-	-	-
107	Кімната завгоспа	12,2	18	-	-	-	1	40	ВП1
108	Шлюз	8,2	16	-	-	-	-	-	-
109	Вільний номер	-	-	-	-	-	-	-	-
110	Роздягальна	15,3	21	по балансу	85	П1	1,5	70	ВП5
111	Душова	6,2	25	-	-	-	3	60	ВП4
112	Вбиральня	2,36	20	-	-	-	50 м3/год, на 1 ун-з	50	ВП3
113	Кімната інструктора	9,85	18	-	-	-	1	30	ВП10
114	Шлюз	4,04	20	-	-	-	-	-	-
115	Роздягальня	19,48	21	по балансу	145	П1	1,5	70	ВП8
116	Душова	7	25	-	-	-	3	60	ВП7
117	Вбиральня	1,64	20	-	-	-	3	15	ВП9
118	Зал басейну	83,4	30	50м3/чл.	1250	П1	1,1 від притоку	1375	В1
119	Коридор	32,3	18	по балансу	185	П1	-	-	-
120	Хол	11	20	-	-	-	-	-	-
121	Венткамера	16,7	5	2	100	П2	-	-	-
122	Сушильно-прасувальна	10,6	16	5	175	П2	5	175	В5
123	Приміщення для прання	14,1	18	5	225	П2	5	225	В6
124	Сходова клітка №4	11,1	18	-	-	-	-	-	-
201	Тамбур	3,05	-	-	-	-	-	-	-
202	Сходова клітка №2	12,65	20	-	-	-	-	-	-
203	Коридор	5,3	20	-	-	-	-	-	-
204	Роздягальня	14,8	21	-	-	-	1,5	70 (в.з.), 15 (м.в.)	ВП4, ВП55
205	Ігрова	37,6	21	-	-	-	1,5	170	ВП13
206	Туалетна	11,6	20	-	-	-	1,5	50	ВП14, ВП19
208	Вбиральня для персоналу	1,8	18	-	-	-	50м3/год на 1 унітаз	50	ВП17
209	Буфетна	8,65	16	-	-	-	1,5	40	ВП15
210	Спальня	46,2	19	-	-	-	1,5	210	ВП27
211	Тамбур	5,4	-	-	-	-	-	-	-
212	Сходова клітка №1	12,9	20	-	-	-	-	-	-
213	Сходова клітка №4	12	-	-	-	-	-	-	-
214	Коридор	17,35	20	-	-	-	-	-	-
215	Кабінет завідуючого	10,25	20	-	-	-	1	35	ВП26
216	Сходова клітка №3	1,45	20	-	-	-	-	-	-
217	Коридор	5,3	20	-	-	-	-	-	-
218	Медична кімната - процедурна	12,8	22	-	-	-	1	40	ВП23
219	Коридор	5,45	20	-	-	-	-	-	-
220	Палата на 2 ліжка (ізолятор)	10,75	22	-	-	-	1,5	50	ВП26
221	Туалетна	2	20	-	-	-	3	20	ВП21
222	Тамбур	2,55	-	-	-	-	-	-	-
223	Приміщення для зберігання зезинфекуючих засобів	1,65	18	-	-	-	за роз-ком	325 (м.в.) 5 (в.з.)	В3
224	Завантажувальна	15,7	16	3	140	П3	-	-	-
225	Комора овочів	5,7	5	-	-	-	2	35	ВП20
226	Комора сухих продуктів	6,85	12	-	-	-	2	40	ВП21
227	Кухня-доготовочна	34,85	16	10	1000	П3	10	1000	В2
228	Мийка кухонного посуду	7,8	20	4	100	П3	6	160	В2
229	Роздавальна	9,9	16	-	-	-	2	60	ВП22
230	Ліфтовий хол	2,5	18	-	-	-	-	-	-
231	Коридор	2,65	20	-	-	-	-	-	-
232	Кімната персоналу харчблоку	7,2	20	-	-	-	1	25	ВП18
233	Вбиральня з душем	50	10	-	-	-	1	50	ВП23
301	Сходова клітка №2	-	20	-	-	-	-	-	-
302	Коридор	5,3	20	-	-	-	-	-	-
303	Роздягальня	14,8	20	-	-	-	1,5	70 (в.з.) 15 (м.в)	ВП28 ВП56
304	Ігрова	38,4	20	-	-	-	1,5	175	ВП29
305	Туалетна	5,8	20	-	-	-	1,5	30	ВП2
306	Вбиральні кабіни для дітей	2,55	20	-	-	-	1,5	15	ВП30
307	Вбиральні кабіни для дітей	2,55	20	-	-	-	1,5	15	ВП30
308	Вбиральні кабіни для персоналу	1,55	18	-	-	-	50м3/год на 1 унітаз	50	ВП32
309	Буфетна	8,35	16	-	-	-	1,5	40	ВП31
310	Спальня	46,2	19	-	-	-	1,5	210	ВП38
311	Коридор	19,1	20	-	-	-	-	-	-
312	Хол	7,4	20	-	-	-	-	-	-
313	Сходова клітка №1	-	20	-	-	-	-	-	-
314	Вбиральня для персоналу	5,05	18	-	-	-	50м3/год на 1 унітаз	50	ВП33
315	Музичний зал	70,8	19	-	-	-	1,5	320	ВП36
316	Коридор	8,4	20	-	-	-	-	-	-
317	Логопедичний кабінет (сурдолог)	13,6	20	-	-	-	1	40	ВП34
318	Логопедичний кабінет (сурдолог)	12,75	20	-	-	-	1	40	ВП35
319	Зал ЛФК	46,7	19	-	-	-	1,5	210	ВП37
320	Сходова клітка №3	-	-	-	-	-	-	-	-
401	Сходова клітка №2	-	20	-	-	-	-	-	-
402	Коридор	5,3	20	-	-	-	-	-	-
403	Роздягальня	14,8	20	-	-	-	1,5	70 (в.з.) 15 (м.в.)	ВП39 ВП6
404	Ігрова	38,4	20	-	-	-	1,5	175	ВП40
405	Туалетна	5,8	20	-	-	-	1,5	30	ВП42
406	Вбиральні кабіни для дітей	2,55	20	-	-	-	1,5	15	ВП41
407	Вбиральні кабіни для дітей	2,55	20	-	-	-	1,5	15	ВП41
408	Вбиральня для персоналу	1,6	18	-	-	-	50м3/год на 1 унітаз	50	ВП44
409	Буфетна	8,35	16	-	-	-	1,5	40	ВП43
410	Спальня	46,2	19	-	-	-	1,5	210	ВП54
411	Коридор	19,1	20	-	-	-	-	-	-
412	Хол	6,45	20	-	-	-	-	-	-
413	Сходова клітка №1	-	20	-	-	-	-	-	-
414	Приміщення для зберігання чистої білизни	6	20	-	-	-	1	20	ВП45
415	Коридор	5,35	20	-	-	-	-	-	-
416	Методичний кабінет	16,5	20	-	-	-	1	50	ВП46
417	Коридор	3,9	20	-	-	-	-	-	-
418	Роздягальня	13,6	20	-	-	-	1,5	60 (в.з.) 15 (м.в)	ВП47 ВП57
419	Буфетна	8,5	16	-	-	-	1,5	40	ВП50
420	Туалетна	6,3	20	-	-	-	1,5	30	ВП52
421	Вбиральна для персоналу	1,6	18	-	-	-	50м3/год на 1 унітаз	50	ВП51
422	Вбиральні кабіни для дітей	2,5	20	-	-	-	1,5	15	ВП53
423	Вбиральні кабіни для дітей	2,5	20	-	-	-	1,5	15	ВП53
424	Ігрова	46,5	20	-	-	-	1,5	210	ВП49
425	Спальня	42	19	-	-	-	1,5	190	ВП48
426	Сходова клітка №3	-	-	-	-	-	-	-	-

Для визначення параметрів мікроклімату у залі басейну виконаємо відповідні розрахунки з використанням I-d - діаграми.

1. Визначаємо нормативний повітрообмін в залі басейну на 25 чоловік.

L= 25•50 =1250 м³/год

2. За рекомендаціями фірми-виробника в залежності від площі дзеркала басейну підбираємо осушувач повітря ф. Calorex DH55:

Ш кількість видаляємої вологи - 60 кг/добу (2,5 кг/год);

Ш повітропродуктивність - 740 м³/год;

Ш потребуєма потужність - 1,2 кВт;

Ш рівень шуму - 48дБ;

Ш розміри - 653*1245*255 мм;

Ш Вага - 58 кг.

3. Визначаємо промінь процесу з урахуванням роботи осушника

е = Q/M = 1920 / (3,5+1,65-2,5)/ 0,28 = 2,7 кДж/г

4. Визначаємо асимілюючу здатність приливного повітря

Ш при працюючому осушникові

?d = ?М_вл /L = (3,5+1,65-2,5)/1250 = 2,12 гр/кг

Ш при непрацюючому осушникові

?d = ?М_вл /L = (3,5+1,65)/1250 = 4,12 гр/кг

5. Будуємо процеси на I-d - діаграмі.

Розділ 10

Аеродинамічний розрахунок ситем вентиляції. Вибір обладнання

10.1 Аеродинамічний розрахунок системи вентиляції

Для розрахунку повітропроводів визначають еквівалентні по швидкості діаметри:

dv=2ab/a+b (9.5)

де a,b - сторони повітропровода, м.

Дійсну швидкість руху повітря в повітропроводі визначимо за формулою:

V= L/3600F (9.6)

L - повітря, м3/год;

F - площа поперечного перерізу повітропровода, м².

Дійсна швидкість повинна бути в межах 8-12 м/с.

Втрати тиску в місцевих опорах визначимо за формулою:

Р_м.о.= (V²/2) (9.7)

- cума коефіцієнтів місцевих опорів на розрахунковій ділянці, визначимо за таблицями [13];

- густина повітря, кг/м ;

V - швидкість руху повітря на ділянці, м/с.

Нев'язка втрат тиску у відгалудженнях Рв з сумарними втратами тиску Р_мг від початку магістралі до точки приєднання відповідного відгалудження за формулою:

Нев'язка повинна бути в межах - 10% 10% . При невиконанні цієї умови необхідно змінювати діаметр повітропроводу або виконувати регулювання за допомогою шиберів або дросель-клапанів.

Результати аеродинамічного розрахунку повітропроводів наведені в таблиці.

Аеродинамічний розрахунок системи П1
Номер ділянки	Витрата повітря на ділянці Lділ,м3/год	Довжина ділянки l діл, м	Рекомендований діаметр повітропромоду D' ,м	Прийняті розміри повітропроводів	Еквівалентнийий діаметр Dе, м	Прийнятий діаметр D, м	Дійсна швидкість повітря V, м/с	Втрати тиску на тертя, Па	Сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці Уоділ	Швидкісний (динамічний) тиск на ділянці Рд=ЅVІс,Па	Втрати тиску на подолання місцевих опорів на ділянці ДPz=Уо*l*К2, Па	Загальні втрати тиску на ділянці ?Рділ=ДPД, Па	Сумарні втрати тиску від початку мережі У(?Рт+?Рz),Па
								Питомі на 1п.м. R, Па/м	На всій ділянці, Па
				а, м	в, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Магістраль
									відг.	маг.
								Рекомендовані швидкості, м/с	4	7	с=	1,2	k2=	1
1	205	2,3	0,135	0,100	0,250	0,14		2,28	0,046	0,11	2,22	3,11	5,11	5,21	5,21
2	410	2,3	0,144	0,150	0,250	0,19		3,04	0,057	0,13	0,52	5,53	1,20	1,33	6,54
3	620	2,3	0,177	0,200	0,250	0,22		3,44	0,46	1,06	0,52	7,12	1,20	2,25	8,79
4	830	2,9	0,205	0,200	0,250	0,22		4,61	0,46	1,33	0,83	12,76	2,41	3,74	12,53
5	1040	2,6	0,229	0,300	0,250	0,27		3,85	0,46	1,20	0,52	8,90	1,35	2,55	15,08
6	1250	15,8	0,251	0,300	0,250	0,27		4,63	0,46	7,27	2,07	12,86	32,71	39,97	55,06
7	1580	0,8	0,374	0,500	0,200	0,29		4,39	0,34	0,27	0,44	11,56	0,35	0,62	55,68
8	1665	0,7	0,384	0,400	0,300	0,34		3,85	0,34	0,24	0,44	8,91	0,31	0,55	56,23
9	1665	1,9	0,384	0,400	0,300	0,34		3,85	0,34	0,65	0,93	8,91	1,77	2,41	58,64
								Відгалуження
10	145	5,6	0,113	-	-		125	2,46	0,039	0,22	3,77	3,65	21,11	21,33	21,33
11	185	1,5	0,097	-	-		125	4,31	0,74	1,11	0,74	11,16	1,11	2,22	23,55
12	330	4,9	0,129	-	-		160	4,31	0,46	2,25	0,52	11,16	2,55	4,80	28,35
13	85	1,5	0,066	-	-		125	4,31	0,46	0,69	1,14	11,16	1,71	2,40	30,75
14	85	1,7	0,066	0,150	0,150	0,15		1,05	0,46	0,78	0,73	0,66	1,24	2,02	32,78

Аеродинамічний розрахунок системи В1

Номер ділянки	Витрата повітря на ділянці Lділ,м3/год	Довжина ділянки l діл, м	Рекомендований діаметр повітропромоду D' ,м	Прийняті розміри повітропроводів	Еквівалентнийий діаметр D е, м	Прийнятий діаметр D, м	Дійсна швидкість повітря V, м/с	Втрати тиску на тертя, Па	Сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці Уоділ	Швидкісний (динамічний) тиск на ділянці Рд=ЅVІс,Па	Втрати тиску на подолання місцевих опорів на ділянці ДPz=Уо*l*К2, Па	Загальні втрати тиску на ділянці ?Рділ=ДPД, Па	Сумарні втрати тиску від початку мережі У(?Рт+?Рz),Па
								Питомі на 1п.м. R, Па/м	На всій ділянці, Па
				а, м	в, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Магистраль
									відг.	маг.
								Рекомендовані швидкості, м/с	4	7	с=	1,2	k2=	1
1	275	1,5	0,156	0,100	0,250	0,14	-	3,06	0,046	0,07	2,22	5,60	3,33	3,40	3,40
2	550	1,5	0,167	0,150	0,250	0,19	-	4,07	0,057	0,09	2,22	9,96	3,33	3,42	6,81
3	825	1,87	0,204	0,250	0,250	0,25	-	3,67	0,46	0,86	2,22	8,07	4,15	5,01	11,83
4	1100	2,47	0,236	0,300	0,250	0,27	-	4,07	0,46	1,14	0,52	9,96	1,28	2,42	14,25
5	1375	12,6	0,264	0,300	0,250	0,27	-	5,09	0,46	5,80	2,07	15,56	26,08	31,88	46,12
6	1375	1,3	0,264	0,300	0,250	0,27	-	5,09	0,46	0,60	0,72	15,56	0,94	1,53	47,66
7	1375	2,45	0,349	0,300	0,250	0,27	-	5,09	0,34	0,83	0,44	15,56	1,08	1,91	49,57
8	1515	2,5	0,366	0,200	0,300	0,24	-	7,01	0,34	0,85	1,06	29,52	2,65	3,50	53,07

Аеродинамічний розрахунок природної витяжки ВП-3.

Витяжка ВП -3 видаляє повітря з технічного приміщення в кількості L = 30 м³/год, температура повітря в приміщенні t_wz = 10°С, висота повітропроводу Н = 9,58 м, сума коефіцієнтів місцевих опорів =5,49.

Визначимо площу поперечного перерізу повітропровода щоб виконувалась умова

0,5 < V < 1,5 м/с:

, (9.9)

де L - витрата повітря, м³/год;

V - швидкість руху повітря, приймемо V= 1 м/с.

;

Приймемо розмір повітропровода 100150 мм, тоді F_д = 0,015м² [19].

Визначимо дійсну швидкість руху повітря:

; (9.10)

Визначимо втрату тиску на тертя , для прямокутних повітропроводів з розмірами ав розрахунок проводиться за еквівалентним по швидкості діаметром:

, (9.11)

;

Число Рейнольдса визначимо за формулою:

Rе=dV/, (9.12)

де - кінематична в'язкість повітря, = 1,5 * 10^-5 (с/м²)^-1.

Тоді:

Rе= 0,12·0,56/1,5·10^-5= 4480 ;

Визначимо коефіцієнт опору тертя за формулою:

, (9.13)

де R_е - абсолютна еквівалентна нерівність поверхні повітропровода, для листової сталі R_е = 0,1 мм [13].

Визначимо втрати тиску на тертя:

, Па; (5.10)

де wz - густина робочої зони, кг/м³,

_wz = 353/273+t_wz, (9.14)

де t_wz - температура повітря в робочій зоні, t_wz = 26,7°С.

_wz = 353/273+26,7=1,18кг/м³,

Таким чином:

Р_тр=(0,0390,12)(1,180,56²/2)=0,1Па ;

Визначимо втрати тиску в місцевих опорах:

Р_м=(_wzV²/2) , (9.15)

Р_м = 5,49(1,180,56²/2) =1,02 Па;

Сумарні втрати тиску в системі:

Р = Р_тр + Р_м, (9.16)

Тоді:

Р =0,1 + 1,02 = 1,12 Па.

Враховуючи запас в розмірі 10%:

Р' = Р 1,1 = 1,1 · 1,12 = 1,23 Па;

Визначимо наявний перепад тиску:

Рр =g(_ехt5-_wz)Н , (9.17)

де _ехt5 - густина повітря при температурі t_ехt5 = -22°С, визначаємо за формулою:

_ехt5=353/273+(+5)=1,26 кг/м³ ;

g - прискорення вільного паління, g = 9,81 м/с².

Тоді:

Р_р= 9,81(1,26-1,18)9,58=7,51 ;

Перевіримо умову:

Р_р > Р', 7,51>1,23.

Розрахунок та підбір обладнання для систем вентиляції.

Повітропроводи для систем вентиляції, вибрані згідно [1] - з тонколистової о оцинкованої сталі. В системах вентиляції прийняті повітропроводи як круглого так і прямокутного перерізу.

Вентиляційні решітки та плафони прийняті по рекомендованим швидкостям в [14]:

- повітрозабірні жалюзі 2-4 м/с;

- припливні решітки 1-3 м/с;

- витяжні решітки 1,5-3 м/с;

- витяжні решітки (природна вентиляція) 0,5 - 1 м/с.

10.2 Розрахунок калориферів

Початкові дані:

- кількість підігріваємого повітря G = 4015 м³/год;

- внутрішня температура в приміщенні t_іn = 18°С;

- розрахункова температура зовнішнього повітря t_ехt = -22°С;

- теплоносій - вода з параметрами 150 - 70°С,

1. Визначимо витрату тепла на нагрівання повітря за формулою:

Q = 0,278 * с р L (t_іn - t_ехt); (9.18)

де с - теплова теплоємність повітря, с = 1,005 КДж/(кг * °С);

р - густина повітря, р = 1,2 кг/м³.

Q = 0,278 * 1,005 * 1,2 * 4015 (18-(-22)) = 53844 Вт=46417ккал/год;

2. Визначимо орієнтовну площу живого перерізу калориферів по повітрю:

f 'ж=G/3600U (9.19)

де U- масова швидкість повітря, кг/(м *°С), приймемо в межах 4 -12 кг/(м²*°С).

3. За отриманим значенням f ' за таблицею [8] приймемо до установки калорифер пластинчастий КВБ -3 для якого дійсна площа живого перерізу по повітрю f_ж = 0,154м², дійсна площа поверхні нагріву F_д = 13,2м², площа живого перерізу по теплоносію

f_тр = 0,0061м².

4. Визначимо дійсну масову швидкість повітря, кг/(м²*°С), за формулою:

U=L/3600f '_ж (9.20)

5. Визначимо витрату води, м³/год, що проходить через калорифер:

(9.21)

де р - густина води, р = 1000 кг/м^З;

Т,tо - параметри теплоносія, відповідно Т = 150°С, t = 70°С.

6. Швидкість води в трубках, м/с, визначимо за формулою:

=G/3600f_тр, (9.22)

Тоді:

=0,58/36000,0061=0,03м/с;

7. Шляхом інтерполяції значення U приведені в табл..ІІ.7 (прил.ІІ), знаходимо коефіцієнт теплопередачі калорифера: К= 21,35 ккал/(годм²°С)

8. Розраховуємо необхідну площу поверхні нагріва калориферної установки за формулою:

, (9.23)

Знаходимо:

;

9. Найдемо необхідну кількість установлюємих калориферів КВБ-3 за формулою:

n=F_у/F_к , (9.24)

Знаходимо:

n=20,2/13,2=1,53 ;

Ставимо два калорифера в один ряд с загальною площиною поверхні нагріва:

13,22=26,4 м² ;

Знаходимо величину запасу площі поверхні калориферу:

, (9.25)

, (9.26)

що є в нормі.

10. По масовій швидкості U=7,24 кг/(см²), знаходимо опір одного ряду калориферів:

4,3411,1=4,8 кгс/м² ;

11. По витраті води і прийнятому діаметрі труби до калорифера 40 мм знаходимо опір двух установлених послідовно калориферів с запасом у розмірі 20%:

h=404,121,2=394 кгс/м².

10.3 Розрахунок фільтрів

Для очищення припливного повітря від пилу встановимо в припливній камері чарун- ковий волокнистий фільтр ФяУ. Площу фільтруючої поверхні, м², визначимо за формулою:

f_ф=L/L_пит, (9.27)

де L - розрахунковий об'єм повітря, що очищується, L = 4015 м^З/год;

L_пит - питоме навантаження на фільтр, м³/(м2 * год), для фільтру ФяУ

L_пит =2000м³/(м²*год).

Tоді:

f_ф=4015/2000=2,0075 м²;

Визначимо розрахункову кількість чарунок фільтра:

n= f_ф/ f '_ф , (9.28)

де f '_ф, - розрахункова площа чарунки, f =0,22м².

N=2,0075/0,22=9,125шт=10шт ;

Приймаємо до установки фільтр ФяУ.

3. Визначимо дійсну площу фільтруючої поверхні:

f_ф.л.=f'_фn , (9.29)

F_ф.д.=0,2210=2,2 м² ;

4. Визначимо дійсне питоме навантаження фільтру:

L_пит.д.=L/f_ф.д. , (9.30)

L_пит.д.=4015/2,2=1825 м³/м²год;

5. Визначимо опір фільтра при фактичному навантаженні перед регенерацією:

Р_факт=2Р_нL_пит.д./ L_пит.д. , (9.31)

де Р_н - аеродинамічний опір фільтра, Р_н = 40 Па;

Р_факт=2401825 / 1825=80 Па ;

6. Визначимо тривалість роботи фільтра до наступної регенерації, Діб:

Z=П_пит105/ с_nE_фL_пит.дn , (9.32)

де П_пит - питома теплоємність фільтру при збільшенні опору в 2 рази, згідно з [13]

П_пит = 570;

С_n - початкова середня залежність зовнішнього повітря, мг/м³, за таблицею, наве- деною в [13] С_n = 0,4 мг/м³;

Е_ф - ефективність очищення, Е_ф 70%;

n - час роботи системи за добу, год, n = 24 год;

Z=570105/0,470182524=48 діб.

Маючи приклад розрахунку повітронагрівачів та фільтрів , я виконав підбір обладнання припливних камер за допомогою програм.

Розділ 11

Технологія та організація монтажних робіт

Для виробництва вентиляційних заготовок і монтажу вентиляційних систем розробляють монтажні креслення. Вони виконуються на основі робочих креслень з дотриманням діючих нормативних актів і на основі вимірів після виконання основних будівельних робіт.

Монтажні схеми систем вентиляції складаються з:

монтажна схема вентиляційної системи;

ескізи ненормалізованих деталей;

комплектовочні відомості вентиляційних деталей і типових вентиляційних виробів;

специфікації основних і допоміжних матеріалів;

Монтажна схема виконується в одну лінію безмасштабно з використанням умовних позначень і показом діаметрів повітропроводів, порядкових номерів деталей, розмірів конструкцій.

В комплектовочній відомості вказують кількість, розміри, площі поверхонь повітропроводів і їх порядкові номери, кількість і розміри з'єднувальних виробів, кількість і типи регулюючих приладів і повітророзподільників, які входять в вентиляційну систему.

Календарний план - будівельно - монтажних робіт одного об'єкта складається з двох частин:

лівої розрахункової та правої графічної.

Порядок розробки календарного плану:

визначаємо номенклатуру і об'єм робіт по робочим кресленням, методи виробництва кожного виду робіт;

визначаємо склад ланки;

встановлюємо процент перевиконання робіт;

складаємо праву частину плану і коректуємо його по строкам;

Розробку календарних планів монтажу систем окремих будівель або споруд ведуть з використанням поточного будівельного виробництва.

Монтаж вентиляційних пристроїв і систем повітропроводів виконують із вузлів і (систем повітропроводів) деталей, виготовлених і укомплектованих на Ц33.

Склавши календарний план будівельно - монтажних робіт, визначають техніко - економічні показники на об'єкті, які характеризують цілеспрямованість і економічність прийнятих рішень.

Розрахунку належить:

коефіціент нерівномірності руху робочої сили К. Він визначається на основі графіка руху робочої сили і являє собою відношення максимальної кількості працівників до середньої кількості працівників за весь час будівництва:

К = n_max/n_сер, n_сер = F/n_дныв.

Технологія та організація монтажних робіт системи вентиляції.

При розробці календарних планів будівельно-монтажних робіт тривалість будівництва встановлюють у відповідності з нормами тривалості будівництва.

Порядок розробки календарного плану слідуючий:

- визначають номенклатуру та об'єм робіт, методи виконання кожного виду робіт;

- розраховують в людино-днях тривалість робіт;

- виявляють технологічну послідовність та тривалість кожної з робіт;

- визначають склад ланки;

- встановлюють процент перевиконання робіт;

- коректують календарний план по термінам.

Визначимо масу обладнання. Яке використовують при монтажі систем

опалення та вентиляції.

Вагу одиниці обладнання визначимо за [22] та [23].

Норми часу визначаємо за ЕНіР, для систем вентиляції Е 10, Е 34; для системи опалення Е 9-1.

Після складання календарного плану визначимо техніко-економічні показники по об'єкту: коефіцієнт нерівномірності руху робочих к, що визначається на основі графіка руху робочої сили і представляє собою відношення максимальної кількості робочих по графіку до середньої кількості робочих по графіку до середньої кількості робочих за період будівництва

На сітьовому графіку між вихідною та кінцевою подією існують декілька шляхів. Шлях з максимальним терміном називається критичним.

Роботи та події ,що належать критичному шляху, називаються критичними. Між двома подіями може бути лише одна робота;

форма графіка повинна бути простою, він не повинен мати зайвих перетинів;

Події нумерують після побудови графіка зліва направо;

В мережі не повинно бути "тупіків" тобто подій, з яких не виходить ні в дні робота і в які не входить ні одна робота;

- в сіті не повинно бути замкнених контурів, подій або робіт, що мають однакові номера або шифри.

Для кожної роботи сітьової моделі визначимо:

- ранній термін початку (закінчення) - міінімальний з можливих моментів

- спочатку (закінчення) даної роботи при заданих термінах робіт та заданому "початковому моменті”;

Пізній термін початку (закінчення) - максимальний з можливих моментів початку (закінчення) даної роботи, при якому ще можливе виконання всіх послідуючих робіт з дотриманням директивного терміну настання останньої події;

- повний резерв часу - максимальний час, на який можна відстрочити початок або збільшити тривалість роботи, не змінюючи директивного терміну закінчення комплексу робіт;

- вільний резерв часу - максимальний час. На який можна відстрочити початок або збільшити тривалість роботи, при умові, що ранні терміни початку наступних робіт не змінюються.

Коли сітьовий графік розрахований, його необхідно побудувати в масштабі часу.

Масштабний сітьовий графік більш зручний для контролю за виконанням робіт. Такий графік дозволяє швидко знаходити роботи, які виконуються в певний період, встановлювати їх випередження або відставання при необхідності перерозподілу ресурсів.

Побудову сітьового графіка в маштабі часу виконують по раннім початкам або пізнім закінченням робіт.

Порядок побудови:

- викреслюють горизонтальну масштабну лінійку, по якій вказують календарні та робочі дні;

- всі роботи зображають в маштабі часу. При цьому початкова подія кожної роботи знаходиться у відповідності зі значенням раннього початку роботи, а величина проекції роботи на вісь часу буде дорівнювати сумі її тривалості та вільного резерву.

При індустріальному методу монтажу санітарно-технічних робіт основний об'єм заготівельних та збірних робіт переноситься в заводські умови. Використання при монтажі готових елементів у вентиляційних цехах дозволяє в значному ступені спростити технологію та організацію монтажу, а також знизити, кількість операцій, які виконуються безпосередньо на монтажній площадці.

З метою полегшення заготовки деталей, а також спрощення виконання монтажу систем в основу монтажного проектування закладене обов'язкове використання нормалізованих монтажних положень

повітропроводів по відношенню до будівельних конструкцій та максимальне використання стандартних та типових деталей. Монтажним положенням називається розташування повітропроводів відносно будівельних конструкцій та технологічного обладнання, що забезпечує зручний монтаж та безпечну експлуатацію системи. Монтаж вентиляційних систем виконують з повністю укомплектованих на заводі вузлів та деталей. Монтаж необхідно виконувати, дотримуючись слідуючих правил:

- фланці повітропроводів не повинні бути вмонтовані в стіни, перекриття та перегородки;

- повітропроводи повинні надійно кріпитися до будівельних конструкцій так. Щоб їх вона не передавалася на вентобладнання;

- повітропроводи. Призначені для транспортування вологого повітря, монтують так, щоб в їх нижній частині не було поздовжніх швів.

Методи та способи монтажу вибирають в залежності від місцевих умов та розташування повітропроводів по відношенню до будівельних конструкцій.

Монтаж системи вентиляції починають з огляду місць прокладки повітропроводів. Потім розмічають та встановлюють засоби кріплення повітропроводів.

Болти на фланцевих з'єднаннях повинні бути затягнутими, а гайки болтів розташовуються з одного боку фланця.

Для виготовлення вентиляційних заготівок розробляють монтажні креслення вентиляційних систем. Ці ж креслення використовують при монтажі вентиляційних систем.

Монтажна схема вентиляційної системи, комплектовочні відомості вентиляційних деталей та типових вентиляційних виробів, специфікація основних та допоміжних матеріалів, об'єми робіт входять в монтажне креслення системи вентиляції.

Монтажна схема вентиляційної системи виконується безмасштабно в одну лінію з використанням умовних позначень, наведених в [23], з вказанням діаметрів або розмірів перерізів повітропроводів, порядкових номерів деталей та відміток повітропроводів по висоті приміщення.

В комплектовочній відомості вказують кількість, розміри, площі поверхні повітропроводів та їх порядкові номера, кількість та розміри та з'єднуємих виробів, кількість та типи регулюючих пристроїв, повітророзподільників та місцевих відсмоктувачів, що входять в вентиляційну систему. Типові вироби та деталі вентиляційної системи заносять в окрему відомість.

Після складання монтажної схеми та комплектовочних відомостей вентиляційних деталей складають специфікацію матеріалів, необхідних для виготовлення та монтажу системи.

В цій відомості повинна бути вказана кількість листової, полосової сталі а, також матеріали для виготовлення засобів кріплення та з'єднання повітропроводів.

При розробці монтажних креслень кожної вентиляційної системи повинні використовуватися в основному нормалізовані фасонні частини з вітропроводів та прямі ділянки стандартної довжини. Перерізи повітропроводів повинні обов'язково відповідати діючим нормам.

При розбивці вентиляційних систем на деталі довжини повітропроводів

необхідно приймати. Виходячи з довжини стандартних листів, що випускаються промисловістю: 500, 1000, 1250, 2000, 2250 та 1420 мм. При цьому довжина зібраної ланки для транспортування не повинна перевищувати 3000 мм.

Виробництво монтажно - збірних робіт по

вентиляційним системам.

Встановлення вентиляційного обладнання, до якого приєднують повітропроводи.

1. Вентилятори (поставляються в зібраному вигляді).

встановлення, випробування.

Припливні камери ПК- ,:

доставка секцій до місця монтажу на відстані до 20м,

встановлення секцій,

приєднання секцій з установкою прокладок, затяжкою гайок і вивіркою болтів по рівню.

Місцеві відсмоктувачі від технологічного обладнання:

встановлення з прогонкою відсмоктувача за містом,

приєднання відсмоктувача до повітропроводу на фланцях з установкою і затяжкою болтів.

Установка шумоглушників:

збирання шумоглушника із окремих частин з встановленням прокладок і затяжкою болтів,

підйом і тимчасове закріплення глушника,

приєднання його до повітропроводу,

установка кріплень,

вивірка і закріплення шумоглушника.

Установка повітророзподілювачів:

підйом повітророзподілювача в проектне положення і приєднання їх до повітропроводу з автопідйомника або монтажної вишки,

закріплення до будівельних конструкцій.

Зборка і монтаж прямих вузлів фасонних частин повітропроводів укрупненими блоками,

зборка деталей і повітропроводів в укрупнені блоки на фланцях з установкою засувок і затяжкою болтів,

установка кріплень в готові отвори та їх заділка цементним розчином, закріплення їх до опорних конструкцій з підтримкою при електро-прихватці,

підйом і встановлення блоків в проектне положення і тимчасове їх закріплення,

приєднання встановленого блоку з раніше змонтованим блоком на фланцях з встановленням прокладок і затяжкою болтів,

вивірка і заключне закріплення системи.

Монтаж гнучких вставок:

встановлення патрубка від вентилятора до повітропроводу або від повітропроводу до повітропроводу,

вивірка встановленого патрубка по осі повітроводу,

установка прокладок,

приєднання фланців з затяжкою болтів.

Монтаж зонтів, установка дефлекторів:

збирання дефлектора діаметром більш 560мм,

установка дефлектора вихлопного патрубка (зонта) на місце,

приєднання фланців з постановкою прокладок і затяжкою болтів,

вивірка і кріплення пристроїв.

Повітропроводи починають збирати від вентилятора. Першу фарбовку повітропроводів виконують при їх виготовленні. Змонтовані повітропроводи теж покривають масляною краскою, а в необхідних випадках - вогнетривкими або кислотостійкими розчинами. Викрашені поверхні сушать на протязі 2-х годин, при температурі не нижче 15^оС.

Технологія будівельно-монтажних робіт.

Бригада монтажників до початку монтажних робіт повина мати всі необхідні креслення будинку, в якому необхідно змонтувати системи вентиляції. На ціх кресленнях повині бути

вказані всі розміри та фори повітроводів, средства їх кріплення, нанесені розташовані приточних та витяжних камер та іншого вентиляцій ного обладнання, прив язки вентиляційних систем до будівельних конструкцій, приведенні по поверхові плани будинку, найбільш характерні розміри.

Для виробництва вентиляційних деталей розродлюють монтажні креслення вентиляційних систем. Ці креслення використовуються для монтування вентиляційних систем.