Монтажні креслення розроблюють монтажні організації за їх дорученням з врахуванням умов монтажу.

Монтажні креслення виконують на основі робочих креслень з виконанням діючих нормативних документів та на основі розмірів з натури після виконання головних будівельних робіт.

Монтажне креслення системи вентиляції мають зміст:

- монтажну (аксометричну) схему вентиляційної системи;

- єскізи ненормалізованих деталей;

- комплектуючи відомості вентиляційних деталей;

- специфікацію головних та допоміжних матеріалів;

- об єми робіт;

- головні вимоги до виготовленню системи;

- вказівки по сборці деталей в транспортабельні блоки;

- інші вимоги до монтажу систем.

Монтажна (аксонометрична) схема вентиляційной системи виконуеться без маштабу в одну лінію використанням умовних позначок, та позначенням диаметрів або розміров перетину повітроводів, порядковий номер деталей, місць встановки вентиляційного обладнання прив язки мережі до будівельних конструкцій, відмітки повітроводів по висоті приміщення.

Найбільш сложні в виготовлені та монтажу вузли і деталі, а також ненормалізовані деталі повітроводів на монтажних кресленнях показуються в більшем моштабі збільш детальною

деталізаціею.

В комплектовчий відомості вказують кількість, розміри, площини поверхонь повітроходів та їх порядкові номери, кількість та розміри приеднання та креплення деталей, кількість

та типи регулюючих пристроїв, повітрярозподільчі та місцевих відсмоктувачив, які входять до вентиляційної системи.

Після составлення монтажної схеми та комплектуючих відомостей вентиляційних деталей составляють специфікацію матеріалів які необхідні для виготовлення та монтажу.

В цій відомості повині бути вказані кількість листової, стрічкової, угловії, пруткової сталі з урахуванням припусків та надбавок на відходи, відбортовку, фланцеві та бандажні приєднання а також матеріали для виготовлення средств для кріплення та з єднання повітроводів.

При розробці монтажних креслень кожній вентиляційній системи повині застосовуватись нормалізовані фасоні частини повітроводів. Переріз повітроводів повинні відповідати дійсним норма, а товщина металу для повітроводів - ТУ-36-736-74.

При розподілу вентиляційних систем на деталі повітроводів слід приймати довжини з розміру стандартних лестів сталі: 500, 1000, 1250, 2000, 2250, 2500 та 1420 (кровельного листа). При цьому довжини зібраного ланцюга для транспортування повині бути не більш 3000 м.

Розділ 12 Економіка будівництва

Локальний кошторис

Для визначення кошторисної вартості будівництва проектованих будинків, чи споруджень їхніх черг складається кошторисна документація, що підрозділяється на три групи кошторисів:

1) кошторису (кошторисні розрахунки) на окремі види робіт і витрат (локальні кошториси і кошторисні розрахунки),

2) кошторису на об'єкти будівництва (об'єктні кошториси і кошторисні розрахунки),

3) кошторису на комплекс будівництва в цілому (зведені кошторисні розрахунки і зведення витрат).

Локальні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на основі обсягів робіт, обумовлених у складі робочого проекту і робочої документації (робітників креслень).

Вартість, визначена локальними кошторисними розрахунками (кошторисами), містить у собі прямі витрати, накладні витрати і кошторисний прибуток (планові накопичення). Нарахування зазначених сум при складанні локальних кошторисних розрахунків (кошторисів) без розподілу на розділи виробляється наприкінці розрахунку (кошторису) за підсумком прямих витрат, а при формуванні по розділах -- наприкінці кожного розділу й у цілому по кошторисному розрахунку (кошторису).

Основними методами, що рекомендуються в даний час для визначення кошторисної вартості будівництва, є ресурсний і ресурсно-індексний. Застосування цих методів можливо як у допроектних проробленнях, так і в складі проектних матеріалів.

Розділ 13 Автоматизація

Вимоги до систем автоматизації.

Системи теплопостачання представляють собою складний комплекс, тому ручне управління такими системами дуже складне, крім того при ручному управлінні необхідна велика кількість персоналу.

Використання автоматики в системах теплопостачання дозволяє зменшити кількість персоналу, покращити теплові процеси ,підвищити їх економічність та коефіцієнт корисної дії ,добитися стабільної і ритмічної роботи системи. Прилади і засоби автоматизації необхідні для санітарної техніки повинні бути прості, високо надійні, мати малі розміри і вагу, бути простими у обслуговувані.

В даному проекті використовуються прилади, регулятори та прилади, які виготовляються серійно промисловість. Особливу увагу приділити необхідно підвищенню ефективності теплопостачання за рахунок розробки нових удосконалених конструкцій обладнання їх засобами автоматики, комерційного обліку теплової енергії та води.

Необхідність загальної автоматизації енергосистеми підтверджується перш за все тим, що це дозволяє на 10 - 20 %зменшити витрату енергії .

Крім цього одною з важливих задач автоматизації є охорона праці, яка вирішується шляхом створення автоматичного обслуговування, якщо людина не може прийняти необхідні заходи для попередження аварій та нещасних випадків.

В теперішній час перед автоматизацією стоїть задачі, зв`язані з охороною навколишнього середовища. Для цих цілей утворюються автоматичні системи, керуючі очищувальними спорудами та фільтрами.

Таким чином автоматизація промислових процесів, дозволяє заощаджувати сировину та електроенергію, підвищує продуктивність праці, захищає обладнання від пошкодження при виник нині аварійних ситуацій ; підвищує якість продукції та промислових робіт; оптимізує хід процесу.

Сучасні системи автоматизації повинні відповідати слідуючим вимогам:

Простота та надійність експлуатації;

Висока якість функціонування, тобто підтримання необхідних параметрів процесів;

Висока точність регулювання та управління процесами;

Можливість дистанційного регулювання, вимірювання параметрів процесів в недоступних місцях;

Централізація та одночасність вимірювання багаточислених та різних за своєю природою величин;

Мала інерційність вимірювальних приборів, що дозволяє вимірювати як повільно , так і швидкозмінні за часом величини;

Наявність пристроїв захисту від аварійних ситуацій ;

Використання елементів, які мають підвищену надійність .

Автоматизація теплового пункту дошкільногодитячого закладу.

Задачі управління багатьма технологічними процесами в теперішній час вирішується їх автоматизацією, при якій людина передає функції управління технічним засобам, які забезпечують видачу командних сигналів, необхідних для заданого протікання технологічного процесу.

Сучасні системи опалення не можуть ефективно працювати без автоматизації їх управління, контролю та сигналізації.

Система автоматизації теплового пункту залежить від температури теплоносіїв теплової мережі системи опалення, внутрішньої та зовнішньої температури повітря та інших величин.

Пристрої системи автоматизації виконують наступні функції;

місцеве та дистанційне вимірювання технологічних параметрів;

автоматичне та дистанційне управління двигунами та приладами запірно -регулюючих органів;

автоматичний захист, що попереджує перехід передаварійного стану в аварійній;

підтримання технологічних параметрів у відповідності з заданими значеннями.

Також система автоматизації теплового пункту виробничого корпусу контролює зміну температури, витрати тиску та кількості температури.

Вимірювання температури здійснюється в подаючому та зворотньому трубопроводах на вводі в тепловий пункт, на виході теплоносія з теплообмінника до системи опалення та назад до теплової мережі за допомогою універсальних температурних датчиків ESMB фірми “Danfoss”, які подають сигнал на електричний регулятор ECL Komfort 2000. Крім цього, на ECL поступає сигнал від датчиків температури внутрішнього та зовнішнього повітря ESM - 1.

На подаючому трубопроводі з теплової мережі встановлений регулятор прямої дії для підтримання постійного перепаду тисків. При підвищенні перепаду тисків регулятор AVP перекривається.

До теплової мережі повинна повертатися вода з температурою, не нижчою за 40 ? С, яка вимірюється датчиком температури ТЕ 9, що передає сигнал через електричне табло ECL Komfort 2000 на прохідний седельний клапан VM 2. Седельний клапан управляється редукторним електроприводом AVM - 10 по імпульсному сигналу від регулятора ECL - 2000.

Привід забезпечує довготривалу та безперебійну роботу регулюючого клапану. Привід оснащений пристроєм захисту (зворотною пружиною), який дозволяє перекрити регулюючий клапан при зникненні струму в системі регулювання.

Крім стандартних функцій, таких як ручне управління та індикація положення, привід має кінцеві вимикачі, що переривають його роботу при виникненні перевантажень.

На зворотньому трубопроводі теплової мережі знаходиться ультразвуковий теплолічильник SONO CAL TM серії 2000, який гарантує надійне та точне вимірювання витрати теплоносія. Теплообчислювач ЕЕС - 4, що входить в склад теплолічильника, видає сигнали в широкому діапазоні.

Кількість теплоти визначається з урахуванням виміряної витрати води та температур від датчиків ТЕ2 та ТЕ3.

На байпасній лінії теплового пункту встановлений лічильник, який призначений для обліку витрати води при заповнені системи опалення.

На поточному трубопроводі системи опалення встановлений циркуляційний насос серії WILO TOP-E з серійним дисплеєм, однокнопочним ручним управлінням і використанням автоматичного нічного зниження продуктивності шляхом технології “неперервного регулювання”

Цей насос працює в режимі, який залежить від сигналів електронного регулятора ECL Komfort 2000 від датчиків температури ТЕ 1, ТЕ 10 та ТЕ 13.

Насос має декілька режимів регулювання Д Р - const та Д Р - variable. При Д Р - const електроніка підтримує створений насосом напір в межах допустимої витрати на постійному рівні заданого значення напору. При Д Р - variable електроніка лінійно змінює номінальне значення напору, яке повинне підтримуватись насосом. Обидва способи регулювання дозволяють запобігти виникненню шумів від термостатичних вентилів.

Ручне регулювання насоса дозволяє встановити параметри базисних функцій:

вмикання / вимикання;

вид регулювання (Д Р - const Д Р - variable);

задане значення напору;

автоматичний перехід на мінімальну кількість обертів.

Всі режими роботи, а також повідомлення про неполадки і попередження (повідомлення про неполадки призводить до вимикання) виводяться безпосередньо на дисплей насоса.

Розділ 14 Охорона праці.

Основні небезпечні та шкідливі фактори, що діють при монтажі опалення та вентиляції

№ п/п	Небезпечні та шкідливі виробничі фактори	Джерело, види робіт	Кількісні оцінки	Норматив
1.	Падіння людей з висоти	Монтаж систем опалення і вентиляції	h=3,6 м, h=12,2 м	СНиП III-4-80* п.12.2-12.12 CНиП 2.04.05-96
2.	Падіння предметів з висоти	Монтаж систем опалення і вентиляції	h=3,6 м, h=12,2 м	СНиП ІІІ-4-80* п.12.2-12.4 п.12.12;12.15 т.1 CНиП 2.04.05-96
3.	Електричний струм	Зварювальні роботи/експлуатація технологічної оснастки	U=380/220В	СНиП ІІІ-4-80* п.4.2-4.8;4.11 п.4.13,п.4.16
4.	Вібрація	Наладка і пуск систем в дію	f=150 Гц, v=0,02м/с	ДСТУ 2300-93 ГОСТ12.1.012-90 ДСН 3.3.6.039-99
5.	Виробничий шум	Наладка і пуск систем в дію	Рівень< 85 Дб	ДСТУ 2325-93 ГОСТ12.1.003-83* ДСН 3.3.6.037-99
6.	Освітлення робочих місць	Монтаж систем опалення і вентиляції	30 лк	СНиП ІІ-4-79 ГОСТ12.1.046-85
7.	Шкідливі речовини	Зварювальні	ГДКсо2=2 мг/м3	СНиП ІІІ-4-80* п.8.8-8.14 ГОСТ 12.1.005-88
8.	Атмосферна електрика	Блискавкозахист	Середнє число ударів на 1 км2 - 7	РД34.21.122 - 87
9.	Термічний фактор	Зварювальні	tзварки = 1200 oC	СНиП III-4-80* п.15.7 п.8.5-8.8.
10.	Пожежна небезпека	Зварювальні	Категорія пожежонебезпечності - В., межа вогненебезпеки - г/м3, ступінь вогнестійкості - ?	НАПБ Б 07.005-86 ППБ-05-86 ОНТП24-86

Заходи профілактики виявлення факторів, передбачених в інших розділах дипломного проекту.

1. Падіння людей з висоти

Організація робочого місця повинна забезпечувати безпеку праці, а також безпечний та зручний доступ до робочого місця. Одною з основних вимог безпечної праці по відношенню до організації безпечних умов праці монтажників - є застосування захисних пристосувань в місцях виробництва монтажних робіт.

Безпека працюючих на висоті при прийманні, встановленні та проектному закріпленні конструкції забезпечує, як правило, застосування засобів колективного захисту. При цьому найбільш часто застосовуються приставні сходи з робочими площадками, металеві площадки, підмостки по підкрановим балкам, а також площадки для з`єднання стиків збірних залізобетонних колон багатоповерхових будівлях.

Поряд з вищеперерахованими засобами колективного захисту в даний час застосовуються захисні сітки з синтетичних матеріалів: капронові та лавсанові.

Пройми в стінах та перестінках, які розташовані на висоті 0,7м і більше від рівня перекриття, повинні мати огороду висотою не менше 1,1м та бортову дошку висотою не менше 0,15м. Стійкі огорожі встановлюються з кроком не більше 2м та зв'язують двома горизонтальними зв'язками.

Пройми в перекритті закриваються суцільними настилами або огороджуються захисною огорожею.

При роботі на висоті монтажники та інші робочі повинні бути забезпечені поясами та приладами.

2. Падіння предметів і конструкцій з висоти

Падіння предметів з висоти в процесі монтажу являється одним з найбільш вирішальних факторів профілактики виробничих травматизмів.

В практиці монтажу будівельних конструкцій мали місце втрати міцності та стійкості конструкцій із-за недостатнього врахування по будь-яким організаційно-технічним причинам степені впливу на них монтажних навантажень.

Нормами проектування будівельних конструкцій передбачається забезпечення їх міцності та стійкості в процесі монтажу. У відповідності з цим в проектах будівельних конструкцій приводять місця строповки, які назначаються виходячи з потреб. Розташування зв`язків, які забезпечують стійкість закріплених конструкцій, вирішується в проекті виробництва робіт.

Забороняється монтувати елементи без монтажних петель.

Строповку елементів систем вентиляції проводити по раніш розроблених схемах. Способи строповки елементів конструкцій та обладнання повинні забезпечувати їх подавання до місця встановлення в положенні, близькому до проектного.

Під час перерв в роботі не дозволяється залишати елементи конструкцій та обладнання не закріпленими.

3. Електричний струм

При виконання робіт поблизу струмоведучих частин, які знаходяться під напруженням , існує небезпека випадкового до них торкання.

Основні ізолюючі електрозахисні засоби, які можуть довгий час витримувати робоче напруження та їх використання дає можливість торкання до частин електроустановки яка знаходиться під напруженням (до 1000В). До них відносяться діелектричні гумові рукавиці, інструмент з ізольованими рукоятками, струмошукачі, в електроустановках напруженням вище 1000В - ізолюючі штанги, ізолюючі та струмоведучі клещі.

При влаштуванні електричних мереж на будівельному майданчику необхідно передбачити можливість відключення всіх електроустановок в межах окремих об'єктів та ділянок робіт.

Струмопровідні частини електроустановок повинні бути ізольовані, огороджені або розміщенні в місцях, недоступних для дотику до них.

Електрозварювальна установка повинна приєднуватися до джерела живлення через рубільник та запобіжники чи автоматичний виключник.

4. Вібрація

Розробка заходів по захисту від вібрації робочих місць повинна починатися на стадії проектування технологічних процесів та машин, розробки плану виробничого приміщення, схеми організації робіт. Методи зменшення шкідливих вібрацій від працюючого обладнання можна поділити на дві основні групи: 1) методи, основані на зменшенні інтенсивності збуджуючих сил в джерелі їх виникнення; 2) методи послаблення вібрації на шляху їх розповсюдження через опорні зв`язки від джерела до інших машин та будівельних конструкцій.

Технологічні засоби по боротьбі з шкідливими вібраціями складаються з вибору таких технологічних процесів, в яких використовуються машини, які збуджують мінімальні динамічні навантаження.

Ефективним засобом боротьби з шкідливою вібрацією є пасивна віброізоляція з застосуванням віброгасячих основ.

5. Виробничий шум

До технологічних заходів по боротьбі з шумом відноситься вибір таких технологічних процесів, в котрих використовуються механізми та машини, які збуджують мінімальні динамічні навантаження.

Для захисту працюючих в виробничих приміщеннях з шумним обладнанням, застосовуються: звукоізоляція допоміжних приміщень, суміжних з шумною виробничою ділянкою; кабіни наглядання та дистанційного управління; акустичні екрани та звукоізоляційні кожухи; обробку стін та стелі звукопоглинаючим облицюванням або застосування штучних поглиначів.

Для створення нормальних умов праці слід стежити за тим, щоб рівень шуму не перевищував гранично допустимого рівня 85 дБ.

В необхідних випадках засоби колективного захисту доповнюються застосуванням засобів індивідуального захисту від шуму у вигляді різних навушників, вкладишів, шлемів.

Рівні звукового тиску на робочих місцях в нормованому частотному діапазоні не повинні перевищувати нормативних значень.

6. Освітлення робочих місць

Освітленість на робочих місцях повинна відповідати характеру зорової роботи. Збільшення освітленості робочих поверхонь підвищує продуктивність праці. Однак існує межа, при якій подальше збільшення освітленості не лає ефекту та є економічно недоцільно.

Достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні. При нерівномірній яскравості в процесі праці очі вимушені переадаптуватися, що призводить до стомлення зору.

Відсутність різких тіней на робочих поверхнях. В полі зору людини різкі тіні призводять до викривлення розмірів та форм об`єктів, що збільшує стомленість зору, а рухомі тіні можуть призвести до травматизму.

Постійність освітленості по часу. Коливання освітленості викликають переадаптацію ока, призводять до значного стомлення. Для ділянок де проводиться монтаж системи вентиляції та опалення передбачено рівномірне освітлення. При цьому освітленість повинна бути не менше 30 лк.

При недостатньому природному освітленні та для освітлення в той період, коли природного світла недостатньо або воно відсутнє, передбачено штучне електричне освітлення.

Освітлення ділянок виконання робіт здійснюється за допомогою ламп накалювання.

7. Шкідливі речовини

При виконанні ізоляційних робіт із застосуванням волокнистого азбесту, мінераловати та шлаковати в повітряне середовище виділяється пил. При роботі з ізоляційними матеріалами необхідно користуватись індивідуальними засобами захисту органів дихання і очей (респіратори та окуляри). Ізолювальники повинні бути забезпечені бавовняними комбінезонами, шкіряним взуттям та брезентовими або гумовими рукавицями.

Шлаковату, мінераловату або волокнистий азбест, що застосовується при ізоляційних роботах, необхідно підіймати на висоту у спеціальній тарі (контейнерах), обережно складати та не кидати.

8. Атмосферна електрика

Для захисту адміністративної будівлі від блискавки на покрівлі будівлі встановлена блискавко приймальна сітка (кроком 3х3м, O25мм). Блискавкоприймальна сітка з'єднується з контуром заземлення за допомогою токовідводів, виконаних з круглої сталі діаметром 8мм.

9. Протипожежна безпека.

На будівельному майданчику, ділянці робіт та робочих на місцях необхідно забезпечувати у відповідності з вимогами “ Правил пожежної безпеки при виконанні будівельно - монтажних робіт (ППБ - 05 - 86). Не допускається користування відкритим вогнем у радіусі 50м від місця складування матеріалів, які легкозаймисті речовини.

Матеріали, які містять шкідливі чи вибухонебезпечні речовини, необхідно зберігати в герметично-закритій зоні.

Для підігріву бітумних складів усередині приміщень не допускається застосовувати пристрою з відкритим вогнем.

10. Термічний фактор.

При виконанні ізоляційних робіт (гідроізоляційних, теплоізоляційних, антикорозійних) із застосуванням вогненебезпечних матеріалів, а також виділяють шкідливі речовини варто забезпечити захист працюючих від впливу шкідливих речовин, а також від термічних і хімічних опіків.

Бітумну мастику варто доставляти до робочих місць, як правило, по битумопроводу чи за допомогою вантажопідйомних машин. При необхідності переміщення гарячого бітуму на робочих місцях вручну варто застосовувати металеві бачки, що мають форму усіченого конуса, зверненого широкою частиною вниз, із щільно закриваються кришками і запірними пристроями.

Не допускається використовувати в роботі бітумні мастики температурою вище 180 град.С.

Казани для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути обладнані приладами для виміру температури мастики і щільно закриваються кришками. Завантажується в казан наповнювач повинний бути сухим. Неприпустиме влучення в казан льоду і снігу. Біля варочний казана повинні бути засобу пожежогасіння.

При проведенні ізоляційних робіт усередині чи апаратів закритих приміщень повинне бути забезпечені їхнє провітрювання і місцеве електроосвітлення від електромережі напругою не вище 12 В с арматурою у вибухобезпечному виконанні.

При виконанні робіт із застосуванням гарячого бітуму декількома робочими ланками відстань між ними повинно бути не менш 10 м.

При готуванні ґрунтовки, що складає з розчинника і бітуму, випливає розплавлений бітум вливати в розчинник.

Не допускається вливати розчинник у розплавлений бітум.

ВИСНОВОК:

Інженерного рішення потребує акустичний розрахунок.

Акустичний розрахунок системи вентиляції і підбір глушника

Виконуємо акустичний розрахунок системи П3.

Приміщення має площу 25,9м², висоту 3,3м, об'єм 85,5м³

Повітря подається в приміщення вентилятором ВЦ 4-70 №3,2. Продуктивність вентилятора 1235м³/год.

створюваний тиск Р = 123Па,

частота обертання n = 1400об/хв,

ККД вентилятора Ю = 0,73.

Швидкість руху повітря в повітропроводах в межах, які рекомендовані для попередження шумоутворення (магістральних V^маг 6м/с, відгалудження V^від 5м/с)

Виходячи з цього, розрахунок ведеться за врахуванням шуму, створеного тільки вентилятором.

Визначення активних рівнів звукової потужності вентилятора і допустимих рівність в приміщенні.

Знаходимо загальний рівень звукової потужності шуму, створеного вентилятором на стороні нагнітання і заносимо до табл. 8.2.

L = L + 25lq(P^б/10)+10*lq*Q+б, дб,

де L - критерій шуму, який залежить від типу і конструкції вентилятора, табл.18 стор.249(17)

L =41дб,

Q = 1835м³/год, - продуктивність вентилятора,

P^б - повний тиск, який створює вентилятор, Па

^{б =0}

L = 41 + 25lq(123/10)+10*lq1835+0 = 92,3 дб,

октавні рівні шуму, які залежать від типу і конструкції вентилятора, табл.18, стор.249(17)

основні рівні звукової потужності шуму вентилятора L_рв, випромінюючого в мережу:

L_рб = L_{p заг} - ДL₁ + ДL₂, дб

де ДL₁ - поправка, яка враховує розділ звукової потужності вентилятора за октавами в (дб), табл.19(17),

ДL₂ - поправка, яка враховує вплив приєднання вентилятора до мережі повітропроводів, дб. Визначається за табл.20, стор.251(17).

за табл. 17(17) визначаємо нормовані рівні звукового тиску в приміщенні, L_доп.

Допустимі нормовані і випромінюючі рівні звукової потужності

Величина характеристик	посила-ння	середні геометричні частоти октавних полос
		63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
загальний рівень звукової потужноті системи опалення	стор. 249 (17)	92,3	92,3	92,3	92,3	92,3	92,3	92,3	92,3
октавний рівень	(17)	93,3	9,18	89,8	86,8	83,3	76,3	71,3	66,3
лопатки загнуті назад ДL1	табл. 19	11	7	5	6	9	16	21	26
поправка ДL2	табл. 20	12	6,5	2,5	0,5	0	0	0	0
допустимий рівень шуму	табл. 17	71	61	54	49	45	42	40	38

II етап.

Пониження рівня звукової потужності в елементах вентиляційної мережі.

Знаходимо допустиму швидкість повітря в решітках

V_доп =0,7*10^к, м/с,

де к = (L_доп +v 10lq*(в/F_оп) - 30tqz +Дt₁ - (Б+Д+6))/60, дб

де L_доп - допустимий за нормами рівень звукового тиску, дб

В - постійна, приміщення в м² при даній октавній частоті (приймаємо за табл. 22, 23 і мал.103(17).

В = 13.

F_оп - площа поперечного перерізу відводящого повітропровода, м²

z - коефіціент аеродинамічного опору повітрророзподільника

(табл.2.12 (17), враховує розподіл звукової потужності решіток за октавними полосами, дб

Дz = 5

Б - поправка, залежить від типу елемента, дб Б = 0,

Д - поправка, на розташування джерела шуму, Д = 0

к = (64 + 10lq*(55/0,1254) - 30tq4 +5 - (13+0+6))/60 = 0,77 дб,

визначаємо фактичну швидкість в решітках:

V_реш = Q/3600*F,м/с

V_реш = 0,7*10ⁿ = 0,7*10^0,77 = 4,13м/с

V_сер = 1835/3600*0,125 = 4м/с4,13м/с

Оскільки, V_серV_доп, то шум, генеруючий в решітках, в подальших розрахунках не враховується.

Пониження рівнів звукової потужності у вентиляційних мережах.

№ п/п	Величина	посилання	Середньогеом. частота октавних полос, Гц
			63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Пониження рівнів звук.потужн. на прям. ділянк. Перерізом 100х250 150х100 500х200 600х300	Т.24 (17)	0,4 0,4 0,4 0,4	0,4 0,4 0,4 0,4	0,3 0,3 0,2 0,2	0,2 0,2 0,1 0,1	0,2 0,2 0,1 0,1	0,2 0,2 0,1 0,1	0,2 0,2 0,1 0,1	0,2 0,2 0,1 0,1
2	У повор. прямок. повітропр. 250мм 160мм 500мм 630мм	Т.25 (17)	0 0 0 0	0 0 0,5 1	0,5 0 5,5 7,0	5,5 1,5 8,5 8	8,5 7,5 6,5 5	6,5 8,0 5,5 6	5 5,5 7 7,5	7 6,0 8 8
3	При розгалудж. повітропр., дб Fм/Fр =0,0225/ 0,025 = 0,9 Fм/F = 1 Fм/Fм = 0,18/0,025 = 7,2 Fм/F = 0,18/0,06 = 3	Т.28 (17)	0,5 7	0,5 7	0,5 7	0,5 7	0,5 7	0,5 7	0,5 7	0,5 7
4	При зварюванні,дб 0,1/0,18 = 0,85 0,015/0,025 = 0,6	Т.27 (19)	6,3 0,5	0,5 0,5	0,5 0,5	0,5 0,5	0,5 0,5	0,5 0,5	0,5 0,5	0,5 0,5
5	Втрати звукової потужн. через відкритий кінець решітки	Т.29 (17)	0	0	0	0	0	0	0	0
6	Сумарне зниження рівня звукової потужн.		21,6	17,3	17,4	15,3	11,1	12,1	13,6	14,1

III етап.

Визначення рівня звукового тиску в розрахункових точках приміщення і розмірів поглинача шуму.

На основі розрахунків I і II етапів визначаємо октавні рівні звукового тиску в приміщенні:

L_в = L_рв - 10lq*Б+1Д+6, дб,

Звуковий тиск в розрахункових точках приміщення, дб

№ п/п	Величина	Поси-лання	Середньогеом. частота октавних полос, Гц
			63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Рівень звукового потоку на вих. з решітки ДLрв	Т.37 Т.38	71,7	74,5	72,4	71,5	72,2	64,2	57,7	52,2
2	Постійне приміщення	Т.23 (17)	0,65	0,62	0,64	0,75	1	1,5	2,4	4,2
3	Параметр 10lq В		17	17	17,4	18,5	20	22	24,8	27,8
4	Рівень звукового тиску Li		60,7	63,5	61	59	58,2	48,2	38,9	30,4
5	10 lq n+5		11	11	11	11	11	11	11	11
6	Необхідне пониження рівня звукового тиску, Lнеобх.		0,7	13,5	18	21	24,2	17,2	9,9	3,4

Визначаємо необхідний переріз шумопоглинача:

F_вікн. = Q/V_л = 7300/3600*8 = 0,25м²

За табл. 32(17) вибираємо пластинчасті шумопоглиначі з товщиною середніх пластин 200мм, відстанню між ними 200мм і фактором вільної площі ц.

Приймаємо два шумопоглинача по 2м, які встановлюємо послідовно по потоку повітря і з'єднуються між собою повіторопроводом довжиною 1000мм з гнучкою вставкою.

Список використаної літератури

1. СНиП 2.04.05-91* Отопление, вентиляция и кондиционирование. /Госстрой СССР. - М.: АПП ЦИТП, 1996.-64с.

2. СНиП II-3-79** Строительная теплотехніка. /Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.-32с.

3. ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки та споруди. /Держбуд України. - К.: Укрархбудінформ, 1999.-44с.

4. ГОСТ 30494-96 Здания жилые и общественные. Параметры микроклимата в помещениях. Межгосударственный стандарт./ Госстрой России. - М.: ГУП ЦПП, 1999.-14с.

5. Методичні рекомендації до практичних занять, курсового та дипломного проектування з курсу "Опалення" на тему: "Теплотехнічний розрахунок і підбір огороджуючих конструкцій будинків різного призначення" /Укл. Є.С.Зайченко. - К.: КДТУБА, 1998.-34с.

6. . Новые правила расчета тепловой мощности систем отопления. /Энергосбережение в зданиях. - К.: 1996. - № 1. - с.16-21.

7. Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч.І. Отопление /В.Н.Богословский, Б.А.Крупнов, А.Н. Сканави и др.; Под ред. И.Г. Староверова и Ю.И.Шиллера. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Стройиздат, 1990. - 344 с.; ил. - /Справочник проектировщика/.

8. Методичні рекомендації до практичних занять з курсу "Опалення" на тему: "Розрахункова теплова потужність систем водяного опалення" для студентів спеціальності 7.092108 "Теплогазопостачання і вентиляція" /Укл. Є.С.Зайченко. - К.: КДТУБА, 1998.

9. Справочник проектировщика. `'Вентиляция й кондиционирование воздуха'' /Под ред. И.Г.Староверова. М.: Стройиздат, 1978.

10. Методичні рекомендації до практичних занять з курсу "Опалення" на тему: "Розрахункова теплова потужність систем водяного опалення" для студентів спеціальності 7.092108 "Теплогазопостачання і вентиляція" /Укл. Є.С.Зайченко. - К.: КДТУБА, 1998.

11. Методичні рекомендації до практичних занять, курсового та дипломного проектування з курсу "Опалення" на тему: «Гідравлічний розрахунок з елементами НДР двотрубної горизонтальної тупикової системи опалення» /Укл. В.В.Пирков, В.А.Ткаченко - К.: КНУБА, 1999.

12. Методичні рекомендації до практичних занять курсового та дипломного проектування з курсу «Опалення» на тему: «Тепловий розрахунок опалювальних приладів систем водяного опалення» /Укл. Є.С.Зайченко. - К.: КНУБА, 1999.

13. Курсовое и дипломное проектирование по вентиляции гражданських и промышленных зданий./Укл. В.П. Титов, Э.В. Сазонов, Ю.С. Краснов, В.И.Новожилов - Москва Стройиздат 1985г.

14. Щекин Р.В., Кореневский С.М., Бем ГЕ. Справочник по теплоснабжению й вентиляции. К.: Будівельник, 1976. Кн.1. Отопление и вентиляция.

15.Методические указания к курсовому проекту `'Вентиляция общественого здания''/Укл. А.Я.Ткачук - Киев, КИСИ,1987г.

16.Методичні вказівки''Вихідні дані до проектування інженерних мереж населених пунктів''Укл. В.О. Потапов, К.М. Предун, С.А.Макаров, О.П. Любарець - КДТУБіА,1998

17.Методические указания к выполнению курсового проекта `'Разработка проекта производства работ (ППР) специализовано-монтажной организации''/ Укл. Степанов Н.В. - Киев КИСИ 1985г.

18. ЕниР Е9 Выпуск 1 - Москва 1987г.

19. ЕниР Е10 Выпуск 1 - Москва 1987г.

20. Справочник проекировщика, `'Защита от шума`' - Москва Стройиздат.

21. СниП ІІ-12-77 `'Нормы проектирования, защита от шума'' - Москва .

22. СниП ІІІ-4-80 `'Правила производства и приёмки работ'' - Москва стройиздат 1980г.

Размещено на Allbest.ru