Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек

Для забезпечення потреб дистанційного навчання на Web-сторінці

бібліотеки БТУ Поділля створено розділ "Дистанційна освіта", на якому розміщено: електронні тексти методичних посібників, реалізованих з використанням гі перте кетових технологій; посилання на інші сервери дистанційної освіти; анотовані покажчики тематичних сайтів; інформаційні списки з перспектив дистанційного навчання.

У відділі автоматизації виготовляються штрих - етикетки, які потім наклеюються на титульний лист книги. Всі студенти з першого по третій курс денної форми навчання, а також співробітники бібліотеки занесені до БД " Читач". Запис інформації про читача в цій базі включає такі відомості: прізвище, ім'я по батькові, адреса, телефон, місце роботи, дата реєстрації. Кожному запису присвоюється певний штрих-код. Ця інформація поміщається на ламінований читацький квиток встановленого зразка з кількома ступенями захисту.

Робота проходить в програмі "ІлЬгагі". Після реєстрації в системі відкривається табличне вікно "Бібліотека". За допомогою курсора вибираємо меню "Запуск'УВидати документи". Відкривається табличне вікно "Видати документи". Сканером зчитуємо штрих - код з читацького квитка. Послідовно відкриваються вікна "Картка читача" та "Видати документи". Сканером зчитуємо штрих-код (інвентарний номер ) з відібраних для видачі документів. Автоматично система заносить інвентарний номер документа в табличне вікно "Видати документи". Натискаємо кнопку "Видати", дане вікно закривається. Перед нами залишається вікно "Картка читача". Для перевірки виданих документів натискаємо кнопку " Документи / Видані". Перед нами відкривається вікно " Видані документи". Тут є можливість переглянути всі документи, які видані користувачу і рахуються за ним. Це і є електронний формуляр читача. Він містить відомості: № примірника, автор, назва документа, кількість, дата видачі, термін повернення, дата повернення, коментар, місце видачі.

Якщо користувач заборгував видання, не повернув їх в передбачений термін, то система автоматично реагує на це - заборговані видання виділяються червоним кольором. Це дає змогу оперативно слідкувати за читацькою заборгованістю. [13, с. 20]

Система передбачає іншу технологію обслуговування, яку бібліотека хотіла б впровадити в найближчому майбутньому; користувач в залі каталогів ( або в читальному залі бібліотеки ) за допомогою електронного каталогу знаходить необхідні йому документи, відмічає їх у списку; його замовлення вже зафіксовано і передано в той відділ бібліотеки, в якому користувач замовив видання; в читальному залі співробітник бібліотеки знайомиться з замовленням саме цього користувача, перевіряє наявність примірників у фонді і видає документи за допомогою штрих-кодової технології. Це майбутнє бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Автоматизація процесів інформаційного обслуговування читачів вносить цілий спектр нових, раніш недоступних бібліотекарю можливостей, одночасно ліквідує багато рутинних операцій і підвищує ефективність роботи шляхом її модернізації.

3.2 Нові можливості інформаційного обслуговування в бібліотеках для

дітей та юнацтва

На наших очах відбувається стрімка еволюція освітньої функції дитячої бібліотеки, спричинена як змінами в парадигмі освіти, так і пришестям до бібліотек модерних інформаційних технологій.

У Херсонській обласній бібліотеці для дітей (ХОБД), за сприяння Посольства США в Україні, відкрився загальнодоступний і безплатний Інтернет-центр (ІЦ). На кошти гранта, отриманого бібліотекою за конкурсом LEAP("Інтернет в публічних бібліотеках"), було придбано комп'ютери, мережеве обладнання, а також оплачено провайдерські послуги на два роки.

Інтенсивна робота Інтернет-центру за час, що минув, дозволяє бібліотеці зробити певні висновки, осмислити здобутки й окреслити наступні кроки.

У фахових публікаціях часто можна зустріти тезу про те, що діти потенційно є найактивнішою групою користувачів Мережі. Досвід переконує нас у тому, що діти - не лише потенційно, а й реально найбільш активна група користувачів Інтернету. «Бібліотеки для дітей мають стати таким середовищем, в якому задовольнятимуться найрізноманітніші інформаційні потреби дітей і підлітків, будуть створені умови для різнобічного розвитку їхніх здібностей». [21, с. 22 ]

Моделюючи це нове середовище в Інтернет-центрі, не можна було не зважати на читацькі пріоритети. Отож, на перший план вийшла прагматична потреба дитини в інформації для навчання. Це закономірно, адже і традиційні бібліотечні послуги відвідувач бібліотеки для дітей сьогодні перш за все використовує для освітнього читання (виконання шкільних завдань).

Особливої уваги заслуговує програма "Кібершколярики". Аналіз статистичних даних за перший рік роботи Інтернет-центру переконав нас у необхідності запровадження саме такої програми, адже молодші школярі зверталися до Центру набагато рідше, ніж підлітки, і вбачали у ньому переважно місце, де можна пограти в комп'ютерні ігри. Реалізація програми, спрямованої на системне навчання маленьких "інтернавтів", дозволила зацікавити їх у "корисному" використанні можливостей Мережі і набутті навичок інформаційного пошуку. Програма сприяла зростанню частки молодших школярів у загальній кількості користувачів Центру - з 4% за підсумками 2002 р. до 13,7% у 2003 р.

Кращий спосіб засвоєння знань - використання їх на практиці. В Інтернет-центрі бібліотеки таку можливість реалізації власного інтелектуального і творчого потенціалу діти отримують під час участі в різноманітних інтерактивних програмах: "Наш журнал", "Електронний вернісаж", "Створи свою книгу", "Моя казка". [21, с. 24]

Треба згадати широкий діапазон масових заходів, що проводяться в бібліотеках для юнацтва. Ці заклади сьогодні сприяють соціальній адаптації і мобільності молодої людини, є комунікативними і соціально-культурними центрами. Так, Івано-Франківська обласна бібліотека для юнацтва (ОБЮ) спільно з Українсько-Канадським бізнес-центром для починаючих підприємців провела акцію «Людина у світі бізнесу», а в Херсонській ОБЮ організовано комплекс заходів на тему «Мандрівка у світ бізнесу». Львівська і Полтавська бібліотеки за допомогою бізнес-ігор, навчають юнацтво секретів підприємництва. А Луганська - започаткувала школу активного професійного орієнтування «Зроби свій вибір». Багатьма обласними бібліотеками для юнацтва регулярно проводяться дні інформації «Ринок професій», «Бізнес: як досягти успіху», «Реалії ринкової економіки» та ін. з представниками центрів зайнятості, ділових кіл.

Із запровадженням в обласних бібліотеках комп'ютерних технологій все частіше створюються для користувачів різноманітні електронні бази даних (фактографічні, бібліографічні) з профорієнтації, ринку вакансій, формуються Інтернет-ресурси (онлайнові пропозиції рефератів, бізнес-бібліотечок, веб- сторінок з різних питань світової економіки) тощо. Ці інформаційні продукти користуються зараз величезним попитом. Наприклад, у Житомирській бібліотеці функціонує БД «Ринок професій». Рівненська ОБЮ започаткувала і продовжує наповнювати бази даних «Молодіжне підприємництво», «Служби зайнятості», «Профорієнтація», «Перекваліфікація», що містять багато корисної фактографічної інформації, в тому числі: на які спеціальності і на яких підприємствах є вакансії, які вимоги ставляться до тих, хто хоче найнятися у приватну фірму, банк тощо. Крім того, бібліотеки відкривають консультаційні пункти, де юнаки і дівчата можуть зустрітися з фахівцями- психологами, за допомогою комп'ютерних програм протестуватися, ознайомитися з професіограмами-характеристиками, що дозволяють визначитись із обранням тієї чи іншої спеціальності. [24, с. 31 ]

В ДБУ для юнацтва існує така послуга, як «віртуальна довідка». За її допомогою користувач поза межами бібліотеки може зробити на її сайті заявку щодо складання списку літератури з названої теми і отримати відповідь протягом двох діб, а ще - скористатися банком даних електронних адрес Інтернету, наприклад, агентств з працевлаштування.

Розповсюдження економічної інформації серед юнацтва - принципова вимога сучасного світу, який диктує свої умови для успішного існування в ньому.

Перші кроки зроблено, але шлях, що попереду, захоплює перспективами - масштабними й неосяжними.

3.3 Бібліотечне обслуговування людей з особливими потребами

Люди з особливими потребами в Україні мають дуже обмежений доступ до інформації. Свої можливості найповніше вони можуть реалізувати у великих містах і, у поодиноких випадках, через власні комп'ютери, підключені до Інтернету. Це свідчення несправедливого ставлення суспільства до інвалідів й існування бар'єру для їхньої участі у соціотворенні.

Бібліотечна громадськість, керуючись гуманістичними прагненнями, веде пошук шляхів щодо зміни ситуації на краще. Наш досвід обслуговування таких користувачів бібліотек свідчить, що фізичні вади не тільки жодним чином не впливають на зниження інтелекту, а й навпаки дуже часто підвищують його, оскільки сама природа прагне компенсувати вади людського організму.

Швидкий розвиток техніки і технології, інтелектуалізація праці, - все це потребує створення для осіб з особливими потребами таких умов, за яких вони могли б успішно реалізувати свої загальнолюдські права, стати корисними громадянами своєї держави, освіченість і соціальний статус яких задовольнятиме потреби суспільства.

Використання нових носіїв інформації, комп'ютерних технологій, Інтернету привнесли в діяльність бібліотек нові види послуг. В Інтернет- центрі Центральної бібліотеки інваліди Слов'янська мають змогу безкоштовно працювати за комп'ютером на спеціально виділеній для них машині. Бібліотечні працівники навчають їх роботі в Інтернеті, користуванню електронною поштою. В планах - надання такої послуги, як навчання через дистанційну форму під гаслом - "Інвалідність - не перешкода на шляху до знань".

Почато роботу в цьому напрямку в Луганській обласній універсальній научній бібліотеці (ЛОУНБ) ім. М. Горького. Бібліотека розширює свої функції, завдяки оснащеності новітньою комп'ютерною технікою, забезпечуючи самостійну роботу читачам з ослабленим зором по виходу в Інтернет.

Для цих користувачів бібліотека розробила нову програму "Екранний диктор"."Екранний диктор" є програмою озвучування тексту для користувачів із частковою й повною втратою зору, озвучуючи те, що відображено на екрані: уміст активного вікна, параметри меню або введений текст. У програмі "Екранний диктор" є кілька параметрів, які дозволяють настроювати озвучування екранних елементів. Вікна, меню й контекстні меню можуть озвучуватися при відображенні. Можуть озвучуватися символи, що вводяться за допомогою клавіатури. Є можливість настроювання покажчика мишки для проходження за активним елементом на екрані. Існує можливість зміни швидкості, гучності і тону голосу. За допомогою "Екранного диктора" Ви маєте унікальну можливість озвучування інформації Інтернету.

Головною новиною було створення інформаційно-ресурсного Центру для людей з особливими потребами "ДЖЕРЕЛО". Центр виконує різноманітні роботи для своїх користувачів по наданню можливостей доступу до інформації:

*бібліотечне обслуговування людей з фізичними обмеженнями у Центрі та поза його межами (на дому, в товариствах інвалідів, лікарнях тощо);

*інформування людей з фізичними обмеженнями про нові надходження за визначеними темами;

*здійснення комплектування фонду бібліотеки аудіокнигами та іншими виданнями у спеціальних форматах для обслуговування людей з фізичними обмеженнями;

*проведення навчання людей з фізичними обмеженнями основам користування новітніми джерелами інформації - електронним каталогом, комп'ютерними дисками, аудіокнигами, базами даних, ресурсами Інтернету тощо;

*надання правової інформації за допомогою КПС «Ліга : Закон»;

*організація дозвілля людей з фізичними обмеженнями - клуби за інтересами, зустрічі, Інтернет-екскурсії, презентації тощо.

Потрібно наголосити на необхідності вироблення спільної стратегії для започаткування Національної програми інформаційної інтеграції на допомогу громадянам із обмеженими можливостями, саме в цій справі обласні бібліотеки сподіваються на підтримку Національної бібліотеки країни, що має допомогти розв'язати цю проблему, сприяючи початку вирішення актуального питання подолання перешкод об'єктивного і суб'єктивного характеру у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні осіб з обмеженими можливостями як необхідної умови їх соціального захисту та рівноправ'я як громадян. [22, с. 36]

Також допомогою в роботі з людьми з особливими потребами може прислужитись досвід і зарубіжних бібліотек.

У Бібліотеці Конгресу США діє Національна бібліотечна служба для сліпих і осіб з фізичними вадами, яка розсилає рельєфно-точкові та „озвучені" книги у бібліотеки штатів нижчого рівня, перш за все публічні. Видавництва, враховуючи попит бібліотек, друкують книги із збільшеним зображенням.

У штаті Юта є спеціалізована бібліотека для незрячих людей або з проблемами зору, а також осіб, які з інших причин не можуть читати чи дістатися до бібліотеки. Цей заклад є складовою частиною мережі Національної бібліотечної служби для сліпих та осіб з фізичними вадами Бібліотеки Конгресу США. У бібліотеці сконцентровано велику кількість книг з шрифтом Брайля та аудіо-книг. Тут діє багатоканальний телефонний центр для замовлення літератури по телефону. Бібліотекарі, які приймають замовлення, користуються локальними електронними каталогами своєї бібліотеки чи електронними ресурсами Бібліотеки Конгресу США, через Інтернет підбирають книги на замовлення або рекомендують для читання.

Раніше в бібліотеці використовувалася друкарська машинка зі шрифтом Брайля. Тепер здійснюється сканування друкованого тексту і спеціальне комп'ютерне програмне забезпечення модифікує його у шрифт

Брайля. Бібліотекар редагує текст, усуваючи помилки, і друкує його на принтері з шрифтом Брайля, після чого здійснюється брошурування, і „нова" книга може тепер використовуватися багато разів.

Бібліотека має свій сайт в Інтернеті, який формується відповідно до запитів основних категорій користувачів. Особлива увага приділяється інформації на допомогу дистанційному навчанню, дозвіллю та розвитку навичок читання, листування та організації спілкування.

У бібліотеці є власний радіоцентр, їй безоплатно виділено радіохвилю, і цілодобово іде трансляція інформації для користувачів - мешканців штату. Керує радіоцентром незрячий чоловік. Він і керівник, і диктор, і організатор програм. Допомагає керівникові технічний працівник. У цього радіо велика аудиторія слухачів. [29, с. 10]

Кожна бібліотека пристосована для відвідування її людьми з різними фізичними обмеженнями.

У США свобода людини розглядається як сукупність її індивідуальних прав, всі члени суспільства мають рівні можливості. Проблеми людей з особливими потребами, зокрема їхнє право на доступ до інформації, знаходять конкретне розв'язання у бібліотеках країни, і цей досвід може стати у пригоді для вітчизняних бібліотек.

Рівень цивілізованості суспільства багато в чому визначається ставленням цього суспільства до маргінальної групи населення, зокрема до інвалідів, людей з фізичними обмеженнями тощо. В умовах економічної нестабільності, кризового стану практично всіх складових гуманітарної сфери, початкового етапу правової стабілізації людьми з особливими потребами виявилися найбільш незахищеною категорією населення.

Висновки

В епоху стрімких г/іоба/іі'шційних процесів та запровадження новітніх інформаційних технологій у всі сфери життя суттєво змінився сучасний світ та наші уявлення про нього. Людство все більше рухається у напрямі до нового, відкритого інформаційного суспільства.

У Маніфесті 1ФЛА про Інтернет наведено таке визначення: „Бібліотеки та інформаційні служби - це постійно реагуючі на зміни заклади, що з'єднують людей з глобальними інформаційними ресурсами, ідеями та результатами творчої діяльності, яких вони погребують". [З, с. 14] Мабуть, з цим твердженням ніхто не сперечатиметься. Нашою метою мас бути втілення цих принципів у життя, щоб не відставати від світової бібліотечної спільноти і якомога ефективніше використовувати новітні інформаційні технології у роботі бібліотеки.

Питання інформаційно-телекомунікаційних технологій займають центральне місце на всіх бібліотечних конференціях. Але електронні носії інформації не замінюють традиційні фонди. Навпаки, вони доповнюють і розкривають друковані джерела, забезпечують до них доступ, тим самим підвищуючи ефективність інформаційного обслуговування.

Основним змістом роботи є реалізація і подальший розвиток бібліотечно-інформаційного обслуговування. Діяльність бібліотек спрямована на підвищення оперативності та повноти надання доступу до інформації, як традиційними способами так і за допомогою нових комп'ютерних технологій. Модернізація і автоматизація бібліотечних процесів сприяють зробити фонди бібліотек широкодоступними, наблизити їх до користувача, надати абонентам у користування всі світові інформаційні ресурси.

Бібліотечно-інформаційне обслуговування - це діяльність, здійснювана спеціально створеними для цієї мети структурними підрозділами бібліотеки, які надають користувачам бібліографічну й фактографічну інформацію, самі документи або їхні копії, складають аналітичні огляди та інші бібліотечні послуги, що забезпечують задоволення духовних, виробничих, освітніх і інших потреб.

Робота бібліотеки одержує безпосередній вихід на користувачів через три взаємозалежних, що доповнюють один одного основних напрямки: індивідуальне, групове й фронтальне бібліотечно-інформаційне обслуговування.

Індивідуальне бібліотечно-інформаційне обслуговування - процес, що забезпечує безпосереднє й систематичне спілкування бібліотекаря з одним або одночасно декількома користувачами, що враховує особистісні

особливості кожного.

Групове бібліотечно-інформаційне обслуговування при пускає задоволення культурно-інформаційних потреб невеликих колективів (груп) користувачів, об'єднаних спільними інтересами.

Фронтальне бібліотечно-інформаційне обслуговування будується таким чином, щоб задовольнити культурно-інформаційні потреби, які характерні для більшості користувачів і "некористувачів" бібліотеки.

Бібліотечна інформаційна послуга - це конкретний результат бібліотечного обслуговування (надання інформації), що задовольняє певну потребу користувача бібліотеки.

Багатоаспектне відображення бібліотечного фонду в електронному каталогу дає можливість проводити пошук інформації за будь-якими елементами бібліографічних записів, у тої числі й за тими, які не можуть бути використані при пошуку в традиційних каталогах

Ресурси мережі Інтернет дозволяють більш повно задовольняти інформаційні потреби користувачів, покращити їх бібліотечно-інформаційне обслуговування, забезпечити всім громадянам рівний доступ до світових інформаційних ресурсів. Фактично зараз без Інтернету не реалізується жодна з функцій великих бібліотек, зокрема обслуговування, комплектування, каталогізація чи зберігання.

Працювати з інформацією в Інтернеті можна, по-перше, використовуючи ресурси інших генераторів інформації, і, по друге, створюючи і розміщуючи в Мережі на бібліотечних сайтах власні ресурси: електронні каталоги, повнотекстові бази даних, інформацію про бібліотеку.

Завдяки запровадженню стандартизованих WAP-технологій створюється велика кількість нових бездротових сервісів, які забезпечують доступ до необхідної інформації за допомогою портативних пристроїв. Переваги WAP-технологій полягають у тому, що для доступу до Інтернету абоненту не потрібен ні комп'ютер, ні модем.

Нагальним стало завдання модернізації служби МБА, впровадження електронної доставки документів (ЕДД). ЕДД - це той же МБА, але на більш якісному рівні: іншими стали можливості, прийоми, способи. Втілення ЕДД в роботу МБА - розширяє його кордони.

У наш час одним із актуальних завдань бібліотек, архівів і музеїв світу є відтворення у цифровому середовищі змісту рукописів і стародруків та організація онлайнового доступу до них. Актуальність діяльності з оцифрування документів пов'язана з необхідністю запобігти впливу низки негативних факторів, що загрожують історико-культурним колекціям у фондах.

Для забезпечення потреб дистанційного навчання на Web- сторінці бібліотеки БТУ Поділля створено розділ "Дистанційна освіта", на якому розміщено: електронні тексти методичних посібників, реалізованих з використанням гіпертекстових технологій; посилання на інші сервери дистанційної освіти; анотовані покажчики тематичних сайтів; інформаційні списки з перспектив дистанційного навчання. У відділі автоматизації виготовляються штрих - етикетки, які також стали новацією у світі комп.ютерних технологій.

Аналіз новітніх тенденцій у розвитку інформаційно-бібліотечного обслуговування бібліотек показує, що динамізм соціально-економічного життя, інформатизація суспільства, зростання наукового й культурного рівня людей, інформаційних потреб обумовлюють необхідність трансформації роботи бібліотек. Однак впровадження інноваційного досвіду повинне проходити з урахуванням національних традицій, а також готовності бібліотекарів і суспільства до корінних змін.

Творче сприйняття досвіду вдосконалювання бібліотечно- інформаційного обслуговування, накопиченого світовим бібліотечним співтовариством - невід'ємна умова успішної реалізації інноваційних проектів і бібліотечних програм, взаємозбагачення культур.

Використана література

1.Багрова И. Ю. Библиотеке Конгресса - 200 лет: (По материалам американской печати 1996-1999 годов). //Библиотековедение. - 2002. - №2. -С.93-104,

2.Багрова И. Ю. Стратегический менеджмент: опыт национальных библиотек Европы. Международный семинар в РГБ. //Библиотековедение. - 2011. - № 5. - С. 84-89.

3.Бакан С., Одинець Є. Полі тематична база даних статей з періодичних видань Національної парламентської бібліотеки.//Бібліотечна планета - 2009- № 2 - С.12.

4.Баркова О., Остапова І., Мордвинов Ю. Презентація рукописів і стародруків у цифровому середовищі. //Бібліотечна планета - 2005- № 1 - С.20-24.

5.Березина Н. Е. Британская библиотека - читателям. //Библиотековедение. - 2002. - №2. - С. 88-94.

6.Библиографическая запись. Библиографическое описание. ГОСТ 7.1- 2003 - М.,2010г. - С. 2.

7.Бородина В.А. Библиотечное обслуживание: Учебно-методическое пособие. - 2004. - 167с.

8.Бутенко И.А. Диагностические исследования в библиотеках // Библиотековедение. - 2008. - № 6. - С. 3 - 14.

9.Васильев И.Г. Социологические исследования в библиотеках. - 2001. - 176с.

Ю.Галеева И.С. Інтернет как інструмент библиографического поиска. - 2011 - С. 171.

П.Галъцева Т.Е. Изучение запросов пользователей автоматизированной информационно-поисковой системы. Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 3-й междунар. конф. "Крым-96". - Судак, 1-9 июня, 1996 - Т.2.- С. 293-295.

12.Гендина Н.И. Информационная культура личности: Учебное пособие. -2009.- 143с.

Размещено на Allbest.ru