Механізм правового регулювання митних формальностей

Порядок і строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, строки сплати митних платежів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, виходячи з особливостей переміщення зазначених товарів через митний кордон України.

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, у тому числі й у місцях перевантаження на інші види транспорту, здійснюється Київською регіональною митницею.

Митне оформлення нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України трубопровідним транспортом для виробництва етилену у зоні діяльності Івано-Франківської митниці, та продуктів цього виробництва, зокрема етилену, що вивозяться за межі митної території України трубопровідним транспортом, здійснюється Івано-Франківською митницею.

Переміщення товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом здійснюється на підставі оформленої періодичної митної декларації

Митне оформлення природного газу, що ввозиться на митну територію України з метою зберігання у підземних сховищах газу здійснюється відповідно до митного режиму транзиту.

Митне оформлення природного газу, що ввозився на митну територію України для зберігання у ПСГ та вивозиться за межі митної території України після такого зберігання, здійснюється за окремими митними деклараціями.

Підприємство, яке здійснює оперативно-диспетчерське управління газотранспортною системою, щомісяця до 10 числа надсилає на адресу Київської регіональної митниці реєстр обсягів природного газу, який зберігається у ПСГ на митній території України, за встановленою формою.

При переміщенні товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі митному органу надаються такі документики:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

- акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість товарів;

- комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру;

- найменування та адреса відправника товарів;

- найменування та адреса отримувача товарів;

- документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару.

Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених Митним кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

- документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

- транспортні (перевізні) документи;

- комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

- у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

- документи, що підтверджують країну походження товару;

- у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

- у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

- у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

- у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення [39].

“Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень” затверджений Наказом Мінфіну України від 09 жовтня 2012 року № 1066 який регламентує дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту, крім стаціонарних засобів транспортування (трубопроводи та лінії електропередачі) у:

1) вантажних відправленнях;

2) супроводжуваному багажі;

3) несупроводжуваному багажі;

4) ручній поклажі [37].

“Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа” затверджений наказом Наказом Мінфіну України від 30 травня 2012 року № 631 який був розроблений відповідно до частини другої статті 246 Митного кодексу України (далі - Кодекс) з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ [38].

Необхідність прийняття наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа” зумовлена потребою приведення нормативно-правових актів у митній сфері у відповідність до Митного кодексу України.

З прийняттям наказу був встановлений єдиний порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ, посилиться відповідальність посадових осіб митних органів за прийняті ними рішення та вжиті в процесі митного оформлення заходи.

Строк дії наказу Мінфіну “Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа” постійний.

Розмір надходжень до державного і місцевих бюджетів та держаних цільових фондів, пов'язаних з дією акта - додаткових надходжень до державного і місцевих бюджетів та держаних цільових фондів не передбачається.

Кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта - дія запропонованого акта поширюватиметься на митні органи України та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, якими здійснюється переміщення через митний кордон товарів із застосуванням для їх декларування митної декларації [2].

Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками затверджений наказом Наказом Мінфіну України від 20 вересня 2012 року № 1011 який містить в собі коди митних формальностей за кожним її видом, зокрема останій сформований у вигляді табліці (див. Таблиція 1.1)

Таблиця 1.1

Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками

МФ*- митна формальність [35].

Висновок до розділу 1

митний формальність правовий регулювання

1. Україна Законом України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур” від 05.10.2006 року №227-V приєдналася до оновленої Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур та всіх її додатків і тим самим, як вже зазначалося вище відповідно до ст.13 Кіотської конвенції Україна взяла на себе зобов'язання запровадити стандарти конвенції в діяльності митних органів України на протязі 3- х років з дня її приєднання, тобто до 05 жовтня 2010 року.

Зазначена конвенція містить в собі положення щодо максимально практичного використання інформаційних технологій та розглядає їх як один з принципів митного оформлення, реалізація якого сприятиме спрощенню та гармонізації митних процедур, митного оформлення та інших митних формальностей.

Останнє поняття для українського законодавства стало новелою в правовому значенні і було імплементовано із норм згаданої вище конвенції, яка в свою чергу під цим поняттям розуміла сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митною службою з метою дотримання вимог митного законодавства.

Таке визначення відрізняється від того, що нам пропонує Митний кодекс України тим, що в останьому ця дефініція більш конкретизує коло суб'єктів на яких покладено виконання митних формальностей, на відміну від визначення що нам пропонується за Кіотскою конвенцією, в який зазначено більш ширше и об'єктивніше розуміння останніх.

2. Але проаналізувавши кожне з понять “митне” “формальності” окремо можна говорити, що прикметник "митний" - це родова ознака, що визначає для похідного терміна точне місце в уявному "дереві", верхівкою якої є певний базовий термін (наприклад "справа", "політика", "орган", тощо.), а рівнозначними гілками - похідні терміни з іншими прикметниками, наприклад "податковий", " транспортний", "торгівельний" і т. ін. У цьому плані, передусім, необхідно взяти до уваги історію походження прикметника “митний” (рос. “таможенный”), яка через первинні поняття "мит", мыт", "тамга" визначила два варіанти подальшого його асоціювання: "переміщенням чогось через кордон";

“Формальність” - це офіційні вимоги, умови, які обов'язково виконуються при оформленні чого-небудь.

При поєднанні зазначених териінів під митними формальностями слід розуміти сукупність обов'язкових обставин та юридичних фактів, які необхідно виконати в разі переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

3. Власне щодо правового регулювання митних формальностей, то слід зазначити - важко сказати що існує багато нормативно-правових актів, які стосуються даного питання, але особливе місце серед них займає неодноразово згадувана Міжнародна конвенція “Про спрощення та гармонізацію митних процедур” від 18 травня 1973 яку разом з її численними Додатками можна без перебільшення вважати своєрідним кодексом поведінки держав в їх митних відносинах один з одним.

Конвенція Кіото на питання митних формальностей містить в собі по-перше: офіційне визначення останього в загальному додатку. По-друге Конвенція Кіото містить в собі цілий розділ присвячений митним формальностям, Розділ 3, який має назву “Митне оформлення та інші митні формальності” яке має ряд типових правил та встановлює правовий статус уповноважених осіб та декларанта з приводу порядку проведення митних формальностей, та інше. По-третє: Конвенція Кіото містить в собі розділ в спеціальному додатку А, який стосується митних формальностей, які передують пред'явлення митної декларації на товари, Зазначений розділ має ряд типових правил, що охоплює в собі такі дії як ввіз товарів на митну територію України, їх розвантаження, збір та представлення митній службі, тощо.

Другим важливим джерелом, що в свою чергу є основним інструментом правового регулювання усіх митно-правових відносин це Митний кодекс України. Останній, окрім самого визначення митних формальностей має в собі цілий розділ, що присвячений даному питанню - Розділ VI Переміщення і пропуск товарів, товарних засобів комерційного призначення через митний кордон України. Митні формальності при переміщенні товарів через митний кордон України різними видами транспорту, що складається із 10 глав, що по різному регулюють дане питання, в залежності від того яким видом транспорту переміщуються товари через митний кордон України.

Окрім зазначених двох джерел в механізмі правового регулювання митних формальностей в Україні має місце також ряд підзаконних нормативно-правових актів, серед них зокрема можна виділити “Порядок та строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом” затверджений наказом Міністерства фінансів України “Про митні формальності на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі” від 30 травня 2012 року № 629 який був розробленій з метою визначення дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів під час їх переміщення через митний кордон України трубопровідним транспортом.

“Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень” затверджений Наказом Мінфіну України від 09 жовтня 2012 року № 1066 який регламентує дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту.

“Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа” затверджений наказом Наказом Мінфіну України від 30 травня 2012 року № 631 який був розроблений з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ, а також класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками затверджений наказом Наказом Мінфіну України від 20 вересня 2012 року № 1011 який містить в собі коди митних формальностей за кожним її видом.

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ

2.1 Митне оформлення як митна формальність

На відміну від податкових органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків до бюджету здебільше під час документальних перевірок діяльності платників податків, митні органи правильність нарахування і своєчасність сплати податків, що сплачуються при переміщенні товарів через митний кордон України, проводять при митному оформленні товарів, оскільки без митного оформлення товари не можуть бути переміщені через митний кордон України.

Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів [52, c. 176].

У процесі переміщення предметів через митний кордон особа вступає в суспільні соціальні відносини з державою в особі митних органів. Ці відносини регламентуються в цілому митним законодавством. Частину цих відносин складає порядок митного оформлення.

Зовнішньоекономічна діяльність, насамперед зовнішня торгівля, неможливі без переміщення через митний кордон країни юридичними і фізичними особами товарів і транспортних засобів. Фізичними особами, що перетинають митний кордон України, переміщуються й предмети. При такому переміщенні товари і транспортні засоби підлягають митному оформленню і митному контролю в порядку і на умовах, що визначені в МК України та інших нормативних актах КМУ та ДМСУ [10, c. 211].

Згідно п.23 ст.4 Митного кодексу україни (далі - МКУ) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення [26].

У той же час митне оформлення можна розглядати як обов'язок осіб, що переміщають товари пройти певну процедуру, як послідовні дії митних органів щодо легалізації переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон. Воно розглядається і як врегульована законом митна процедура.

Митне оформлення являє собою дії посадових осіб митних органів, які здійснюються у встановленій послідовності і спрямовані на забезпечення дотримання чинного законодавства і встановленого порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон. Легальне визначення митного оформлення також поміщене в “Типовій технології митного контролю і митного оформлення товарів і інших предметів” як сукупність дій, пов'язаних із пропусканням в Україну або за її межі товарів, які переміщаються через митну територію України [11, с. 154 - 155].

Таким чином, митне оформлення - це виконання посадовими особами митних органів, які представляють інтереси держави, дій, спрямованих на забезпечення дотримання діючого законодавства у сфері митної діяльності суб'єктами митних відносин та закріплення результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

В ході митного оформлення відносно товарів та транспортних засобів особами здійснюються певні операції. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення традиційно поділялось на етапи. Так процедуру митного оформлення можна умовно поділити наступним чином: прийняття, реєстрація та облік вантажної митної декларації (ВМД); митного контролю за правильністю визначення коду товару у відповідності з Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД); валютний контролю та контролю митного вартості; контроль митних податків та зборів; огляд та випуск товарів у відповідності до митного режиму.

Перший етап митного оформлення це прийняття ВМД до митного оформлення, який включає в себе прийняття від декларанта ВМД, її електронну копію та комплект документів та здійснює: перевірку повноважень декларанта, перевірку дотримання строків подання ВМД та пакету документів митному органу призначення, перевірка виконання особою, що здійснює перевезення зобов'язання по доставці товарів у митний орган призначення, перевірку наявності вірусів на магнітному носії; за допомогою програмного забезпечення перевірку правильності заповнення декларантом ВМД відповідно до порядку, установленого Держмитслужбою України; перевірку комплектності отриманих від декларанта документів і їх відповідності даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД; заходи нетарифного регулювання з урахуванням заявленого декларантом коду товару згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України; перевірку наявності фактів застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності і/або іноземного суб'єкта господарської діяльності санкцій Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, а також фактів порушення суб'єктом ЗЕД митних правил; перевірку відповідності зазначених у ВМД даних про товари даним, зазначеним у дозвільних документах уповноважених державних органів, що підтверджують проведення інших видів контролю, якщо товари підлягають цим видам контролю (у встановлених законодавством випадках перевірку наявності відповідних відміток у товаросупровідних документах).

За відсутності зауважень посадова особа митного органу: приймає ВМД до оформлення шляхом проставлення відбитка штампа „Під митним контролем” (далі - штамп ПМК) та робить відповідні помітки на документах; присвоює ВМД та декларації митної вартості (ДМВ) реєстраційний номер у встановленому порядку.

З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом.

Другим етапом є митний контроль, який включає: перевірку правильності застосування валютного курсу; перевірку відповідності відомостей, унесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, що містяться у відповідних графах ВМД на паперовому носії; перевірку відповідності даних про банківські реквізити підприємства, зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам; перевірку наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України; перевірку правильності класифікації та кодування товарів; перевірку правильності визначення країни походження товарів; перевірку правильності визначення митної вартості товарів.

За наявності ДМВ посадова особа митного органу зазначає в ній у встановленому порядку своє рішення, прийняте за результатами такої перевірки; прийняття рішення про необхідність проведення митного огляду.

До цього етапу також входить контроль за надходженням коштів. Списання сум податків і зборів (обов'язкових платежів), який включає - перевірку надходження коштів суб'єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірку правильності заповнення ВМД.

Третім етапом є завершення митного контролю й митного оформлення, видача оформлених документів декларанту. Включає завершення митного оформлення шляхом проставлення відбитка особистої номерної печатки у ВМД, на товаросупровідних документах; розподіляє аркуші ВМД і примірники ДМВ у порядку, установленому законодавством України; видає декларанту відповідний аркуш (аркуші) ВМД магнітний носій з електронною копією ВМД і комплект документів (крім документів, що повинні зберігатися в митному органі) під його підпис в Інформаційному аркуші.

ВМД уважається повністю оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, що здійснила митне оформлення товарів. Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Четвертим етапом є статистичний контроль, який включає: приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД (унесення відомостей, що належать до компетенції митних органів); передання в установлений строк електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи; проставлення на першому аркуші ВМД своїх підпису, ініціалів, прізвища й відбитка номерного штампа “Статистичний контроль проведено” і заповнення цього штампа, що свідчить про завершення статистичного контролю, а також повернення першого аркуша ВМД.

На даному етапі процедури митного оформлення можна вважати надмірно формалізованими та розтягнутими у часі, так запровадження нової Технології митного оформлення не дало очікуваного результату. На погляд деяких вчених підвищенню ефективності організації та здійснення митних формальностей більше сприятиме спрощений Порядок здійснення митних процедур щодо товарів, переміщуваних за вантажною митною декларацією.

По завершенню митного оформлення митні органи здійснюють дії, що полягають в дозволі користуватися та розпоряджатися товарами у відповідності з митними режимами. Таки дії називаються - випуском товарів [54, c. 110 - 116].

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів.

Відповідно до міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому митному органі з пред'явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через територію України в митному режимі транзиту, здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого починаєтся транзитне переміщення.

Місця митного оформлення товарів, що переміщуються трубопроводами та лініями електропередачі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Місця здійснення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, визначаються відповідно до розділу XII цього Кодексу.

За письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися митними органами поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом. Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

За виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

У разі оголошення надзвичайного стану в окремих регіонах України можуть визначатися митні органи, в яких здійснюватиметься митне оформлення товарів.

За рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, митне оформлення підакцизних товарів, природного газу, товарів, які відповідно до законодавства підлягають клеймуванню державним пробірним клеймом, а також лікарських засобів може здійснюватися у спеціально визначених для цього митних органах.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до статті 247 цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу.

У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

При виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:

1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;

2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу [26].

Основним документом при митному оформленні є вантажна митна декларація. Вантажна митна декларація (ВМД) - це уніфікований документ, який містить відомості про товари та майно,
які переміщуються через митний кордон України, про відправника, одержувача та особу, яка здійснювала декларування вантажів, про порядок переміщення вантажів через кордон, умови поставки, способи розрахунків та інші дані, необхідні для митного оформлення.

ВМД застосовується при митному оформленні товарів, фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США, також на товари, до яких вживаються заходи економічної політики, стягується мито і податки.

Оформлена вантажна митна декларація засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим і підтверджує права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, господарських та інших операцій.

ВМД являє собою документ форми МД-5 на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та відповідної кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документа форми МД-3.

Оформлені органом Державної митної служби аркуші ВМД розподіляються в такому порядку:

- перший основний аркуш - примірник для митного органу, який здійснював митне оформлення;

- другий основний аркуш - примірник для статистики, передається до підрозділу митної статистики органу Державної митної служби;

- третій основний аркуш використовується у підрозділі митних доходів і платежів органу Державної митної служби;

- четвертий основний аркуш використовується залежно від виду зовнішньоекономічної операції:

а) при оформленні товару, що вивозиться за межі України, передається декларанту разом з товаром у митницю. Після проведення процедури пропуску він передається до apxiву митниці;

б) при оформленні товару, що ввозиться на територію України, він передається декларанту;

- п'ятий основний аркуш - примірник для декларанта - передається декларанту.

До ВМД може бути додано не більше 33 додаткових аркущів, що дозволить задекларувати не більше 100 найменувань товарів. У ВМД не і додаткових аркушах не повинно бути підчисток і виправлень.

Достовірність зазначених декларантом даних у ВМД, яка заповнена згідно з чинними правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "під митним контролем") на всіх аркушах ВМД і реєстраційним номером, а також записом у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за дані, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.

У разі прийняття ВМД до оформлення їй надається реєстраційний номер і здійснюється реєстрація в журналі обліку ВМД. Реєстраційний номер ВМД - 12-значний цифровий код, в якому:

- перші п'ять знаків -- код органу Державної митної служби, в якому реєструється ВМД, за Класифікатором митних органів;

- шостий знак - остання цифра поточного року котра відокремлюється з обох боків похилою рискою;

- останні шість знаків - порядковий номер в декларації в журналі обліку ВМД (у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці).

Заповнення граф і розділів ВМД проводиться відповідно до митного режиму, під який розміщується товар.

ВМД заповнюється державною мовою, на комп'ютері або друкарській машинці. Бланки ВМД, заповнені нерозбірливо, митними органами як декларації не розглядаються і не приймаються.

ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснює митне оформлення товару [23, с. 86 - 88].

2.2 Митний контроль в аспекті виконання митних формальностей

Одним з основних засобів реалізації митної політики будь-якої держави є митний контроль за дотриманням законодавства й міжнародних договорів у царині митної справи. Його кінцевою метою є забезпечення прав і законних інтересів учасників митно-правових відносин, що відповідає закріпленій у Конституції України ідеї служіння держави інтересам людини [25, с. 3].

Деякі автори зазначають, що відповідно до глосарію ВМО визначено, що під здійсненням митних формальностей мається на увазі виконання всіх передбачених законодавством вимог по відношенню до порядку імпорту та експорту товарів та багажу, а також по відношенню до порядку заходу в порт і виходу в плавання суднами, які підлягають митному контролю [49, с. 53]. З огляду на це, закономірним є віднесення до митних формальностей саме митного контролю, який являє собою сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Дане визначення, закріплене в п. 24 ст. 4 Митного кодексу України відповідає поняттю митного контролю, визначеному у Главі 6 Генерального додатку до Кіотської конвенції, де митний контроль розглядається як заходи, що застосовуються митними органами для забезпечення дотримання митного законодавства [43].

Аналізуючи теоретичні положення, поняття “митний контроль” деякі автори визначають останнє як сукупність перевірних заходів, здійснюваних митними органами в межах своєї компетенції на засадах вибірковості, з метою забезпечення додержання норм нормативно-правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку [25, с. 9].

Тобто митний контроль - це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метою забезпечення дотримання значення законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, митного укладених державою, контроль за виконанням яких покладено контролю на митні органи.

Держава зацікавлена, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю [15, c. 523].

Сучасні тенденції розвитку митної справи, на думку дослідників, - це поступовий відхід від практики 100-відсоткового фізичного огляду товарів під час перетину кордону України та перехід на вибірковий контроль на підставі встановлених критеріїв, застосування Держмитслужбою митного пост аудит-контролю, співробітництво з податковими органами для здійснення митного пост аудит-контролю, а також визначення санкцій до суб'єктів ЗЕД, які порушили вимоги чинного законодавства [16, c. 62].

Тому митний контроль товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, апріорі не може бути митними формальностями, оскільки принцип вибірковості встановлює той факт, що не кожен товар може бути підданий митному огляду чи іншій формі проведення митного контролю, а це суперечить ознаці «обов'язковості» яка притаманна митним формальностям у розумінні якому було викладено у першому розділі.

В основному кодифікованому акті в галузі митної справи визначення митного контролю наведено у вузькому розумінні, якому відповідають певні форми, методи, функції та мета його здійснення. Тому доцільно, на погляд деяких вчених, нормативно закріпити це положення й сформулювати поняття митного контролю так: митний контроль - це сукупність перевірочних заходів, здійснюваних митними органами в межах своєї компетенції на засадах вибірковості, з метою забезпечення дотримання норм нормативно-правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Отже, заходи організаційного й матеріально-технічного характеру, спрямовані на забезпечення законності й дисципліни учасників митних правовідносин виносяться за рамки вузьконормативного визначення митного контролю як діяльності, виконуваної безпосередньо в пунктах пропуску через митний кордон або в інших нормативно визначених місцях. Автор цього визначення бере до уваги й те, що унормуванню підлягає принцип вибірковості митного контролю, реалізація якого дасть можливість “...поступово перейти до здійснення контрольних операцій на рівні практики роботи органів ... митного контролю Європейського Союзу” [27].

Вивчення теоретичної основи митного контролю як різновиду державного, як правової форми митної діяльності, дозволяє на думку деяких авторів визначити його сутнісну характеристику. Ураховуючи досягнення дослідників державного контролю, контролю у сфері державного управління, автор пропонує розмежовувати поняття “контроль у сфері митної справи” і “митний контроль”, бо перше є ширшим за обсягом і включає (окрім другого) ще й внутрішній контроль. У свою чергу, останній залежно від суб'єкта проведення можна класифікувати на загальний і спеціалізований, здійснюваний органами митної служби, основною функцією яких є перевірка дотримання посадовцями митних органів законодавства про державну службу й митного законодавства [25, с. 9].