Механізм правового регулювання митних формальностей

Окремо варто зауважити, що недостатнє правове регулювання відносин у сфері митної справи, особливо щодо регламентації здійснення митного контролю, може створити досить складну соціально-політичну і економічну ситуацію в державі [18, с. 89]. Так, просто необхідним є запровадження системності у правовій регламентації митного контролю. Для цього, зокрема, необхідно, аби усі поточні правові регламенти (технологічні схеми, інструкції, положення тощо), які визначають організацію та проведення митного контролю, цілком відповідали законодавчим актам як базовим регуляторам діяльності кожного контролюючого митного органу.

Незважаючи на вже існуючі досягнення в сфері здійснення митного контролю, цілком очевидною залишається необхідність подальшого розвитку митного контролю в Україні у напряму гармонізації та уніфікації з прийнятими у світі нормами і практикою. Митне законодавство України активно сприймає і застосовує світовий митно-правовий досвід, а міжнародне співробітництво позитивно впливає на зміст і функціонування українського митного законодавства. Даний процес проявляється і впливає на розвиток та вдосконалення здійснення митних формальностей в цілому.

Аналізуючи практику діяльності митних органів, які здійснюють адміністративно-юрисдикційну діяльність у сфері митної справи, доходимо висновку, що пропозиції, які виробляються в процесі аналізу результатів митного контролю, істотно впливають на якість правових норм, сприяють усуненню прогалин у законодавстві та удосконаленню механізму правового регулювання в галузі митної справи загалом [19, с. 60].

На думку деяких молодих науковців, на сьогодні процедури здійснення митного контролю є найменш унормованою частиною механізму здійснення митних формальностей. У митному законодавстві та митній практиці процедурам здійснення митного контролю не приділяється належна увага, безпідставно вважається, що їх чітке визначення та закріплення у правових приписах не має суттєвого значення. Це зумовлено відсутністю належних теоретичних напрацювань та нормативно-визначених загальних процедур митного контролю та їх виділення. Такий підхід слід вважати хибним. Ретельна регламентація процедур митного контролю має не менш істотне значення, ніж будь-які інші процедури, хоча й вони здебільшого належним чином не регламентовані у відповідних правових актах.

Однак, незважаючи на набуття чинності з 1 червня 2012 року Митним кодексом України, ситуація в галузі митного контролю та митного оформлення залишається непростою. Кількість нормативно-правових актів, що регулюють митну справу, не свідчить на користь якості регулювання правовідносин, що виникають у цій сфері. Недосконалість системи митного законодавства позначається на всій системі національного законодавства та розвитку митного права.

За результатами аналізу законодавчої, нормативно-правової бази України з питання регулювання та контролю зовнішньоторговельних операцій та практики роботи митних і податкових органів визначено, що сьогодні в відсутня одна із основних складових контролю - система ефективного та результативного контролю за зовнішньоекономічними товарами після їх випуску в вільний обіг. Як наслідок, митні органи зосереджені на безпосередній роботі з вантажем поки він перебуває під митним контролем, що потребує значно більших зусиль та ресурсів і є менш ефективним, ніж система управління ризиками та пост-аудит. Навіть після впровадження цих елементів, очікуваних результатів так і не було досягнуто. Для вирішення цієї проблеми необхідно внести зміни до розділів “Загальні положення” та “Митний контроль” Митного кодексу України , які полягають у розкритті основних положень щодо здійснення митного контролю на основі методів аудиту, закріпленні поняття “митно-податковий аудит” та конкретизації методів та прийомів його здійснення. Ми пропонуємо розмежувати поняття “митний контроль” та “митний контроль на основі методів аудиту” та ввести новий термін “митно-податковий аудит”, під яким слід розуміти сукупність заходів, що проводиться за результатами аналізу ризиків в межах державного фінансового контролю та спрямовані на підтвердження достовірності інформації задекларованої суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності шляхом перевірки облікової документації та комерційної інформації після митного оформлення [27].

Митний контроль є одним із найважливіших інститутів митного права. Він охоплює широке коло правових, організаційних та методичних питань, що стосуються багатьох сторін митної справи, у першу чергу митного оформлення, переміщення товарів та транспортних засобів, митних платежів та ін.

Митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, при цьому під товарами розуміються будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються для міжнародних перевезень пасажирів та товарів, включаючи транспортне обладнання (вони є предметом митного контролю як транспортні засоби) [28, с. 43 - 47].

Інститут митного контролю розуміється подвійно: по-перше, як загальний статус (правовий режим) переміщуваних через митний кордон товарів і транспортних засобів. По-друге, як сукупність перевірочних заходів.

Як об'єкт митного контролю варто виділити державні інтереси, що укладаються в забезпеченні дотримання фізичними особами й учасниками ЗЕД положень, що регулюють переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, а також здійснення діяльності, контроль за якою покладений на митні органи [13, c. 119].

В залежності від того, на що безпосередньо спрямовано перевірочну діяльність митних органів, виділяють наступні предмети митного контролю:

- товари й транспортні засоби (переміщувані або переміщені через митний кордон);

- документи й відомості, необхідні для митних цілей;

- підприємницька діяльність, контроль за якою покладений на митні органи.

Останній з перерахованих вище предметів митного контролю відображає одну важливу його особливість - випадки, безпосередньо не пов'язані з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів. Оскільки немає переміщення, виходить, немає й митного оформлення (за винятком випадків зміни митного режиму), а це вже надає самостійність митному контролю, відокремлюючи його від процедури митного оформлення. Будучи систематичною перевіркою діяльності, даний вид контролю може бути позначений наглядом.

На відміну від контролю конкретних предметів (товарів, документів, транспортних засобів) митний нагляд -- перевірка більше абстрактна й містить у собі безліч предметів (порядок ведення обліку товарів, що зберігаються на митних складах, працездатність охоронної сигнализація, дотримання пропускного режиму на території складу тимчасового зберігання, дотримання порядку проведення операцій з товарами, що зберігаються, і ін.) .

Документи, необхідні для митного контролю можуть розглядатися як предмети контролю як при оформленні переміщуваних товарів і транспортних засобів або оформленні зміни митного режиму, так і при проведенні митного нагляду. Причому по призначенню їх можливо розділити на кілька видів:

- документи, необхідні для митного оформлення й контролю;

- документи, необхідні для контролю (нагляду) [31, c. 78 - 81].

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів України у формах, визначених МК України, а також іншими законами України з питань митної справи.

Основними формами митного контролю є:

1) перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян);

3) облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом.

Митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України та міжнародних договорів України. За загальним правилом не припустимо під час митного контролю заподіяння неправомірної шкоди особам, їхнім товарам і транспортним засобам [28, с. 43 - 47].

Основна мета митного контролю - перевірка й виявлення відповідності проведених митних операцій і дій митному законодавству, а також дотримання фізичними та юридичними особами, які беруть участь у митній діяльності, встановлених митних правил і процедур, тобто порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Причому “ …характер і зміст діяльності митних органів багато в чому визначається саме митним контролем, який посідає важливе місце у сфері митної справи” [8, с. 9].

Основні функції митного контролю можна звести до наступних:

а) забезпечення дотримання митного законодавства;

б) захист економічних інтересів держави на внутрішньому та на зовнішньому ринках;

в) реалізація заходів щодо захисту прав, законних інтересів громадян, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

г) стягнення мита, податків та інших митних платежів;

д) участь у розробці заходів по запровадженню ефективного механізму здійснення внутрішньо- й зовнішньоекономічної політики;

є) здійснення в межах своєї компетенції заходів, що сприяють прискоренню товарообігу через митний кордон держави;

ж) виявлення, припинення й попередження порушень митних правил.

Неоднорідність митного контролю як системного утворення зумовлюється природою та цільовим призначенням митної служби. Завдання, які стоять перед митними органами, містять, власне, основні елементи, що визначають сутність і своєрідність митного контролю, вирізняють його поміж інших видів контрольної діяльності [30, с. 174].

Митний контроль є одним із видів державного контролю у сфері митної справи. В основі його лежать як загальні принципи державного контролю законність, демократизм, субординація у службових відносинах, систематичність, професіоналізм, гласність та прозорість, так і принципи, які притаманні саме митному контролю.

Під принципами митного контролю слід розуміти виражені в правових нормах основоположні засади, положення, риси, згідно з якими здійснюється регулювання митно-правових відносин. Дослідивши зміст принципів митного контролю, що складають правову основу ефективної реалізації закріплених у Митному кодексі України норм, Корнєва Т.В. пропонує віднести до основних принципів митного контролю: повномасштабне і чітке митне регулювання, забезпечення ефективності митно-правових засобів митного контролю, врахування досвіду міжнародно-правового співробітництва та регулювання в галузі митної справи, менеджмент і ризик.

Корнєва Т.В. відмічає, що у кожному рішенні, прийнятому службовою особою митного органу, є категорія "ризик". Проблема ризику ні в теорії, ні в практиці діяльності митних органів не дістала достатньої теоретичної розробки та обґрунтування, не зважаючи на її очевидну актуальність. Ризик, під яким взагалі розуміють можливу небезпеку, у процесі протидії митним правопорушенням виступає як соціально об'єктивна та професійно невід'ємна умова функціонування митних органів.

У цілому ризики митного контролю підрозділяються на: ризик виникнення професійної небезпеки (життя, здоров'я, честь, гідність службової особи митних органів); ризик виникнення небезпеки держави (економічної, екологічної тощо); ризик виникнення втрат (матеріальних, фінансових, моральних тощо);ризик виникнення відповідальності (ймовірність прийняття неправильного або правильного рішення службовою особою митного органу з пакету можливих альтернативних рішень при здійсненні процедур митного контролю) [17, c. 18].

Механізм митного контролю визначається як система передбачених законодавством видів, форм та результатів митного контролю, що застосовуються митними органами в процесі організації та здійснення контрольної діяльності у сфері правомірного використання предметів при переміщенні товарів через митний кордон України [51, c. 3].

З дослідженням вихідних засад митного контролю встановлено, що систему його принципів становлять загальні, притаманні державному контролю як такому, а також специфічні принципи, як-то: вибірковість, професіоналізм працівників митних органів, взаємодія й інформаційне забезпечення, економія митних процедур.

Одним з основних є принцип контрольованості переміщення через митний кордон, який хоча й містить винятки, але хибною є думка про можливість повного звільнення від проходження цієї митної процедури. Тому перший з названих принципів визначається як можливість вибору й предмета контролю, а не лише форми або обсягу. Такий погляд відповідає сформованому підходу до організації митного контролю у провідних європейських країнах, де вже відбулася його переорієнтація від екстенсивного на інтенсивний шлях розвитку [25, с. 10].

Відповідно до класифікаційних ознак вважаємо можливим виділення різноманітних видів митного контролю, які можуть бути об'єднані залежно від:

а) напрямку переміщення товарів та інших предметів;

б) суттєвих характеристик товарів, що впливають на здійснення митного контролю;

в) виду транспорту;

г) характеру участі у здійсненні митного контролю;

д) кількості переміщень товарів протягом певного часу;

є) місця;

ж) режиму.

Отже, в залежності від напрямку руху товарів виокремлюють митний контроль імпортних (таких, що ввозяться на територію України), експортних (таких, що вивозяться з території України) та транзитних (таких, що переміщуються через митну територію України) товарів.

З урахуванням окремих суттєвих характеристик товарів, що переміщуються через митний кордон, здійснюється митний контроль: ручної поклажі, супроводжуваного багажу, несупроводжуваного багажу, валюти та валютних цінностей, енергоносіїв, культурних та історичних цінностей.

Порядок здійснення митного контролю транспортних засобів визначається їх видом. Це митний контроль: автотранспортних засобів, морських та річкових суден, залізничних транспортних засобів, повітряних суден [30, с. 174].

2.3 Напрямки та перспективи розвитку правового регулювання здійснення митних формальностей в Україні

Світовий досвід провідних держав свідчить про те,що зміна способу виробництва, як і економічного базису, неодмінно тягне структурні зміни в надбудові держави. Не залишилась осторонь і Україна, яка здобувши незалежність, прагне впроваджувати в економічній сфері ринкові відносини [1, c. 3].

Світовий досвід із спрощення митних процедур та процедур логістики, а також із зменшення ризику порушити безпеку громадян доводить нагальну необхідність створення електронних інформаційних систем. Вони повинні розроблятися як функціонально сумісні між аналогічними системами різних країн, бути доступними, безпечними, об'єднаними та контрольованими. Європейська спільнота визначає, що шлях до цього -- зменшення різниці між митними процедурами країн світу та називає механізм її реалізації “Електронною митницею”, яка покликана впорядкувати потік інформації під інформаційно-комунікативні технології системи митних органів [12].

Відсутність в Україні дієвого механізму для забезпечення проведення модернізації інформаційно-телекомунікаційних систем митних та інших уповноважених в сфері контролю за зовнішньоекономічними операціями державних органів; недостатня функціональна, матеріально-технічна і технологічна відповідність таких систем міжнародним вимогам і стандартам в галузі митної справи, зокрема, щодо автоматизації та спрощення митних процедур на основі впровадження обміну документами, інформацією і даними в електронному вигляді, автоматизації збору і обробки даних з метою аналізу ризиків тощо.

Значущість вирішення вказаної проблеми об'єктивно випливає з масштабності економічних явищ, на які безпосередньо впливає здійснення митної справи. Так, зокрема, загальний товарообіг України у 2011 році зріс на 42,1% у порівнянні з 2010 роком і становив 152,1 млрд. дол. США. Близько 35,3 тис. суб'єктів господарювання, які активно займались зовнішньоекономічною діяльністю у 2011 році, перерахували до державного бюджету 114,8 млрд. грн. Протягом 2011 року через територію України переміщено транзитом 151 млн. тонн вантажів, що дозволило нашій країні залишитись в числі найбільших транзитних країн у регіоні. При цьому, унікальне географічне розташування робить Україну привабливою не тільки для легального транзиту, але й для незаконних транскордонних переміщень наркотиків та зброї, боротьба з якими є одним із пріоритетних завдань митної служби.

Слід відзначити, що вже на даний час абсолютна більшість технологічних процесів у митній справі забезпечуються та підтримуються інформаційними технологіями, митна служба використовує у своїй роботі одну з найбільш розгалужених і найскладніших інформаційних систем в Україні [44].

Вирішення зазначеної проблеми цілком відповідає і державним інтересам, і державним пріоритетам. Щоб удосконалити певну систему та процеси в ній, необхідно знати, що і як змінити в структурі, у розподілі завдань і функцій, чим вплинути, як і на кого. Для цього треба знати ідеальне й реальне і наближуватися до ідеального за допомогою перебудови та послідовного наближення. Діяльність з розвитку і полягає в побудові певної ідеальної моделі діяльності, а потім структури, яка її реалізовуватиме. Розвиток - це поступове та послідовне наближення існуючої в системі діяльності до ідеальної, знаходження невідповідностей і розривів та їх ліквідація [21, c. 54].

За цим принципом була створенна програма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” однією з ключових проблем у сфері дерегуляції визначено “значні фінансові й часові витрати на проходження митних процедур”. Вирішити цю проблему, згідно із Програмою, мають такі концепти, як управління ризиками, пост-аудит, уповноважені економічні оператори, реформування процедур визначення митної вартості тощо.

Аналогічні та інші ключові завдання щодо реформування і розвитку митної служби визначені також наступними документами державного рівня:

- Законом України “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком 1 до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур” від 05.10.2006 № 227-V [44];

- Національним планом дій з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженим Указом Президента України від 22.04.2011 № 494/2011 [40];

- Планом заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.01.2011№ 2-р [36].

Повномасштабне впровадження інформаційних технологій, електронного документообігу і електронного декларування з метою стимулювання зовнішньої торгівлі передбачено новою редакцією Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Аналіз показників розв'язання аналогічних проблем іншими державами свідчить про те, що єдиним ефективним інструментом такого розв'язання в сучасних умовах є максимальна автоматизація і інформатизація процесів у митній справі - створення багатофункціональної комплексної системи (далі - БФКС) “Електронна митниця”.

Так, Міжнародною конвенцією “Про спрощення та гармонізацію митних процедур” (Кіотською конвенцією) передбачено максимальне практичне використання інформаційних технологій та розгляд інформаційних технологій як базового принципу митного оформлення, реалізація якого повинна сприяти спрощенню і гармонізації митних процедур.

Рішенням Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 15.01.2008 № 70/2008/EC щодо безпаперового середовища для митниці і торгівлі було визначено низку кроків для переходу на повністю електронне управління митними процедурами та забезпечення повномасштабної інформаційної взаємодії між митними адміністраціями країн - членів ЄС.

Стратегія сприяння торгівлі Бюро з митних та прикордонних питань Департаменту внутрішньої безпеки США ключовим завданням розвитку митної адміністрації визначає отримання попередньої інформації і її подальше використання в системі автоматизованого управління ризиками та при пост-аудит контролі.

При цьому, ключовими ризиками для розвитку митної справи в США визначають надмірні витрати часу на митні процедури, ручні операції та несумісність автоматизованих інформаційних систем.

Необхідність кардинальної модернізації інформаційних систем митної служби України задля забезпечення бізнес-вимог, визначених завданнями розвитку митної служби, підтверджена і результатами зовнішнього незалежного аудиту, проведеного у другому півріччі 2011 року компанією “PricewaterhouseCoopers”.

Аналогічних висновків ще в 2008 році дійшов і Уряд України, який Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 № 1236-р затвердив Концепцію створення багатофункціональної комплексної системи “Електронна митниця” (далі - Концепція) та план заходів з її реалізації на 2009-2013 роки. Разом з тим, враховуючи, що Концепцією не були визначені необхідні обсяги і механізми фінансування створення БФКС “Електронна митниця”, вона залишилась документом суто концептуального та декларативного характеру.

Виникнення проблеми в сформульованому вигляді зумовлено наступними причинами:

- зростання зовнішньоторговельного обігу, що підтверджується об'єктивними даними статистики зовнішньої торгівлі;

- підвищення складності митних процедур, зумовлене зростанням обсягів глобальної міжнародної торгівлі, яке було подолано країнами - основними торгівельними партнерами України шляхом реформування митних інструментів та власного законодавства у цій галузі;

- зростання ризиків безпеки транскордонних переміщень через територію України, пов'язана, у тому числі, з переорієнтацією шляхів транзиту наркотиків та прекурсорів з Азії до Європи та з Південної Америки до Європи через Україну, про що свідчать аналітичні дані Комітету ООН з боротьби з наркотиками;

- технічне та технологічне відставання митної служби України від митних адміністрацій країн - основних торговельних партнерів, зумовлене недостатнім фінансуванням розвитку митної служби протягом тривалого періоду;

- недостатня поширеність партнерського підходу у відносинах між митними органами та учасниками ринку.

Здійснення ключових реформ в сфері спрощення і здешевлення ведення зовнішньоекономічної діяльності, спрощення і прискорення процедур перетину кордону, митного контролю та оформлення потребує залучення до співпраці з митною службою цілої низки органів державної влади.

Так, перехід до здійснення митного оформлення за принципом “єдиного вікна”, що є, зокрема, вимогою перелічених вище документів, а також доручення Президента України від 14.03.2011 № 083/14917-01, потребує впровадження електронного обігу документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення.

Процедурі впровадження електронного обігу документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення, повинно передувати створення кожним із органів виконавчої влади електронного дозвільного документу на основі загальнодержавних класифікаторів.

Подальше поширення і збільшення змістовності процедури електронного декларування, яка в пілотному режимі запрацювала в Україні з квітня 2011 року, потребує створення правового механізму використання електронної вантажної митної декларації Національним банком, Державною податковою службою та Міністерством внутрішніх справ.

Спрощення і прискорення процедур перетину кордону неможливе без тісної взаємодії митної служби з іншими суб'єктами інтегрованого управління кордоном, у першу чергу Адміністрацією Держприкордонслужби.

Розширення кола достовірних джерел попередньої митної інформації, яке є ключовою передумовою дерегуляції митних процедур, неможливо реалізувати без активної участі Міністерства закордонних справ та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України .

Таким чином, вирішення цілої низки проблемних питань, які наразі гальмують розвиток і реформування митної справи, належить до компетенції не тільки органів митної справи, але й інших органів державної влади [44].

Наявність в Україні програми впровадження БФКС “Електронна митниця”, затвердженої на рівні Уряду (та її фінансування на рівні не нижче 30%) є однією з вимог Угоди між Урядом України та Європейським Союзом про фінансування програми “Підтримка секторальної політики управління кордоном в Україні” від 30.10.2011 [32].

Проблема, яка сформульована, є комплексною за своїм характером і містить в собі низку апріорних обмежень щодо шляхів вирішення. Її розв'язання має ґрунтуватись на системному підході, а рішення носити характер комплексу взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів.

З огляду на викладене вище, в якості заходу визначального шляху для розв'язання проблеми пропонується створення загальнодержавної багатофункціональної комплексної системи “Електронна митниця”.

Метою зазначеної Програми є координація і концентрація зусиль органів державної влади України, направлених на спрощення умов ведення зовнішньоекономічної діяльності, сприяння розвитку законної міжнародної торгівлі, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, оптимізацію податкового навантаження шляхом розвитку і реформування процедур, пов'язаних з митним контролем, митним оформленням та перетином кордону, шляхом створення БФКС “Електронна митниця”.

Метою Концепції є формування і визначення основних складових стратегії створення БФКС “Електронна митниця”.

Створення БФКС “Електронна митниця” спрямовано на зміцнення митної безпеки України, подальший розвиток та адаптацію інформаційних систем Держмитслужби України до стандартів Європейського Союзу, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, покращення рівня послуг, що надаються державою в митній сфері, обмеження можливості здійснення протиправних та корупційних діянь.

В рамках створення БФКС “Електронна митниця”, з метою розв'язання визначеної вище проблеми, пропонується реалізувати низку заходів, об'єднаних в проекти розвитку за п'ятьма основними напрямами:

НАПРЯМ І. Перехід до здійснення митного контролю, в більшості, на основі результатів автоматизованого аналізу ризиків.

НАПРЯМ ІІ. Створення умов для здійснення електронного декларування на рівні не менше 80% від загальної кількості декларацій.

НАПРЯМ ІІІ. Впровадження принципу “єдиного вікна” при здійсненні митного оформлення.

НАПРЯМ ІV. Підвищення конкурентоспроможності національних суб'єктів господарювання через покращенняякості управлінських рішень, які приймаються на основі даних митної статистики і аналізу, в тому числі в сфері адміністрування митних платежів і визначення митної вартості товарів.

НАПРЯМ V. Підвищення якості та доброчесності виконання своїх службових обов'язків посадовими особами митної служби [44].

Державна митна служба України знаходиться на шляху модернізації та прискорення інтеграції до Всесвітньої торговельної організації й ЄС. 5 жовтня 2006 Україна приєдналась до Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

Провідні митні служби світу -- Німеччини, Франції, Росії, Японії, Китаю, США, Канади і багатьох інших держав -- також активно застосовують сучасні інформаційні технології.

Комплексна система “Електронна митниця” є поєднанням інформаційно-телекомунікаційних технологій. Створення системи й запровадження в Україні електронного декларування товарів дозволить підвищити якість митного регулювання й удосконалити митне адміністрування.

Переваги електронного декларування є:

На сьогоднішній день при митному оформленні вантажів подається вантажна митна декларація та її електронна копія. Ще в 90-ті роки Державною митною службою України для обліку зовнішньоекономічних операцій був розроблений програмно-інформаційний комплекс для накопичення та обробки електронних копій вантажних митних декларацій.

В майбутньому планується повністю перейти на електронне декларування. Уявіть собі, особа, не відходячи від свого робочого місця через Інтернет робить заявку митному органу про те, що вона очікує певний вантаж. Заповнює в електронному вигляді декларацію, відсилає її через Інтернет в Державну митну службу.

Остання, в свою чергу, перевіряє електронну копію вантажної митної декларації на форматно-логічний контроль і, в разі позитивного результату, їй присвоюється ідентифікаційний номер і повертається до відправника [44].

Автоматизація процесу проведення митних послуг дозволить досягти строгого контролю над операціями по експорту та імпорту товарів, забезпечити контроль над реальною валютною виручкою від експорту.

На сьогоднішній день при митному оформленні вантажів подається вантажна митна декларація та її електронна копія. Ще в 90-ті роки Державною митною службою України для обліку зовнішньоекономічних операцій був розроблений програмно-інформаційний комплекс для накопичення та обробки електронних копій вантажних митних декларацій.

В майбутньому планується повністю перейти на електронне декларування. Уявіть собі, особа, не відходячи від свого робочого місця через Інтернет робить заявку митному органу про те, що вона очікує певний вантаж. Заповнює в електронному вигляді декларацію, відсилає її через Інтернет в Державну митну службу.

Остання, в свою чергу, перевіряє електронну копію вантажної митної декларації на форматно-логічний контроль і, в разі позитивного результату, їй присвоюється ідентифікаційний номер і повертається до відправника [48].

Основними завданнями електронної митниці є:

- автоматизація процесів митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- забезпечення функціонування системи електронного документообігу;

- забезпечення функціонування системи аналізу ризиків;

- сприяння захисту прав інтелектуальної власності в процесі зовнішньоекономічної діяльності шляхом ведення відповідних автоматизованих систем;

- забезпечення інформаційної взаємодії митної служби України з правоохоронними органами та іншими органами державної влади України в межах двосторонніх угода бо спільних наказів про обмін інформацією;

- формування банку даних електронної митниці;

- забезпечення інформаційної безпеки під час формування і функціонування банку даних електронної митниці;

- накопичення інформації в результаті проведення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- забезпечення інформаційної взаємодії та співпраці відповідно до укладених Україною міжнародних договорів;

- проведення єдиної науково-технічної політики під час створення електронної митниці

- електронна митниця як автоматизована система обліку зовнішньоекономічних операцій юридичних та фізичних осіб повинна забезпечувати виконання таких функцій:

- накопичення інформації про зовнішньоекономічні операції юридичних та фізичних осіб у відповідних базах даних (на центральному та регіональному рівнях);

- взаємодія з іншими зовнішніми інформаційними системами;

- уведення інформації про можливу зовнішньоекономічну операцію юридичної або фізичної особи безпосередньо з первинних документів, включаючи їхній від цифрований образ;

- хронологічне накопичення інформації про зовнішньоекономічні операції юридичних та фізичних осіб;

- формування аналітичних звітів про експортно-імпортні операції країни;

- дотримання необхідного рівня технічного захисту інформації.

- власником електронної митниці є ДМСУ, яка володіє,користується і розпоряджається основними структурними компонентами електронної митниці, необхідними для забезпечення її функціонування [4, с. 211].

Тепер спробуємо переглянути зазначенні вище напрями функціонування БФКС “Електронна митниця”

За напрямом І. Перехід до здійснення митного контролю, в більшості, на основі результатів автоматизованого аналізу ризиків.

Проект розвитку І.А. Розвиток системи автоматизованого аналізу і управління ризиками.

Основна мета використання системи управління ризиками - забезпечити вибірковість і ефективність митного контролю, зосередивши увагу та ресурси на переміщеннях товарів, що містять потенційні ризики. Наслідком цього очікується прискорення митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів для законослухняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Проект розвитку І.А. включає в себе наступні заходи:

- розширення джерел отримання достовірної попередньої митної інформації;

- застосування системного, побудованого на попередньому аналізі, підходу до боротьби з контрабандою наркотиків, прекурсорів, зброї, в тому числі масового ураження, та її компонентів;

- розвиток програмно-технічної та матеріальної бази функціонування автоматизованої системи аналізу і управління ризиками;

- удосконалення нормативно-правової бази здійснення митного контролю на основі управління ризиками;

- оптимізація штатної чисельності та посилення кадрового потенціалу підрозділів, на які покладено обов'язки організації та впровадження в митних органах системи управління ризиками.

Термін реалізації проекту розвитку І.А. - до 2017 року.

Проект розвитку І.Б. Розвиток системи пост-митного контролю.

Основна мета пост-аудит контролю - пришвидшення транскордонного руху товарів з одночасним забезпеченням дотримання законності при такому переміщенні.

Проект розвитку І.Б. включає в себе наступні заходи:

- створення комплексної правової системи застосування митними органами повноважень щодо ефективного аудиту діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності після завершення процедури митного оформлення товарів;

- покращення існуючої програмно-технічної та матеріальної бази, вдосконалення системи обміну інформаційно-аналітичними ресурсами в напрямку здійснення пост-аудит контролю;

- розвиток співробітництва з митними та фіскальними адміністраціями інших країн, а також з міжнародними організаціями з метою підвищення ефективності пост-аудит контролю;

- посилення кадрового потенціалу підрозділів, на які покладено обов'язки з організації і проведення пост-аудит контролю.

Термін реалізації проекту розвитку І.Б. - до 2017 року.

Проект розвитку І.В. Перехід на новий рівень автоматизації процедур митного контролю та митного оформлення.

Основна мета - скорочення часу здійснення митних процедур через зменшення обсягу ручних і паперових операцій, зменшення питомої ваги впливу людського фактору на прийняття рішень в митній справі.

Проект розвитку І.В. включає в себе наступні заходи:

- подальший розвиток та модернізацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України для забезпечення повного переходу до без паперового середовища шляхом створення розгортання нового центру розробки даних, створення сховища даних, вдосконалення автоматизованої системи митного оформлення (перехід на використання технології тонкого клієнту, використання термінальних рішень та віртуалізації серверів) , в частині додавання нових та розвитку існуючих функцій, а саме:

а) організації та підтримки взаємодії митної служби з уповноваженими економічними операторами;

б) вільного вибору суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності місця доставки та митного оформлення товару;

в) контрольованого внесення припустимих обґрунтованих змін до митних декларацій;

г) автоматизованого контролю за доставкою товарів з використанням електронних документів, сумісних з форматом нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS) Європейського Союзу;

д) забезпечення інтеграції даних про результати здійснення митних процедур та застосування технічних засобів митного контролю в інформаційні комплекси з метою подальшого аналізу і використання в процесі автоматизованого митного контролю і митного оформлення;

ж) видача безкоштовних ключів електронного цифрового підпису, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 219.

Термін реалізації проекту розвитку І.В. - до 2017 року.

За напрямом ІІ. Створення умов для здійснення електронного декларування на рівні не менше 80% від загальної кількості декларацій.

Проект розвитку ІІ.А.:

- забезпечення програмно-технічної підтримки можливості акредитації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на центральному рівні;

- забезпечення програмно-технічної підтримки можливості здійснення електронного декларування, в тому числі, через зовнішній WEB-сайт митної служби України у мережі Інтернет;

- забезпечення програмно-технічної підтримки зворотного отримання суб'єктами інформації про поточний стан оформлення.

Термін реалізації проекту розвитку ІІ.А. - до 2017 року.

За напрямом ІІІ. Впровадження принципу “єдиного вікна” при здійсненні митного оформлення.

Проект розвитку ІІІ.А. Впровадження електронного обміну між державними органами документами, необхідними для здійснення митного контролю та оформлення.

Мета - створення сприятливих умов для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, за яких для митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України і щодо яких законодавством України встановлені певні заборони або обмеження, звертатись тільки до митних органів, які, в свою чергу,самостійно забезпечуватимуть отримання необхідних дозвільних документів інших державних органів у електронному вигляді.

Проект розвитку ІІІ.А. включає в себе наступні заходи:

- нормативне врегулювання питань обміну електронними документами між органами державної влади;

- побудова в митній службі “єдиного шлюзу” (криптопровайдеру) та інтеграції до нього криптобібліотек інших акредитованих центрів сертифікації ключів (далі - АЦСК);

- створення та впровадження єдиної загальнодержавної телекомунікаційної системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису від різних АЦСК на базі національної системи конфіденційного зв'язку;

- створення та підключення до єдиної системи документообігу абонентських пунктів в органах державної влади, що здійснюють видачу дозвільних документів для митного оформлення.

Термін реалізації проекту розвитку ІІІ.А. - до 2015 року.

Проект розвитку ІІІ.Б. Забезпечення ефективності здійснення митними органами попереднього документального контролю в пунктах пропуску.

Мета - прискорення здійснення митних формальностей, пов'язаних з нетарифним регулюванням при переміщенні товарів через митний кордон України.

Проект розвитку ІІІ.Б. включає в себе наступні заходи:

- вдосконалення роботи з органами виконавчої влади в частині надання ними відомостей про державні реєстри та видані цими органами дозвільні документи, які використовуються при попередньому документальному контролі;

- забезпечення програмно-технічної реалізації надання митними органами органам виконавчої влади інформації про обсяги товарів, пропущених на митну територію України за результатами проведеного попереднього документального контролю, якщо контроль за такими обсягами має здійснюватися.

Термін реалізації проекту розвитку ІІІ.А. - до 2015 року.

Проект розвитку ІІІ.В. Розвиток і автоматизація системи захисту прав інтелектуальної власності, класифікації товарів та проведення їх досліджень.

Мета - дерегуляція та забезпечення простоти і прозорості застосування заходів нетарифного регулювання і класифікації товарів в митній справі.

Проект розвитку ІІІ.В. включає в себе наступні заходи:

- розвиток системи захисту прав інтелектуальної власності;

- оприлюднення у встановленому порядку класифікаційних рішень та інформації з питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;

- розвиток системи прийняття митними органами електронних сертифікатів про походження товару.

За напрямом ІV. Підвищення конкурентоспроможності національних суб'єктів господарювання через покращення якості управлінських рішень, які приймаються на основі даних митної статистики і аналізу, в тому числі в сфері адміністрування митних платежів і визначення митної вартості товарів.

Проект розвитку IV.А. Розвиток аналітичних спроможностей митної служби з метою покращення якості макроекономічних управлінських рішень.

Мета - підвищення ефективності державного митно-тарифного та нетарифного регулювання, макроекономічного прогнозування, основаного на аналітичних даних митної статистики.

Проект розвитку IV.А. включає в себе наступні заходи:

- створення єдиної системи статистичних показників;

- обробка митної інформації в єдиному сховищі даних;

- створення інформаційно-аналітичної системи обробки даних;

- впровадження єдиних форматів для даних, що уводяться або створюються в окремих (відокремлених, спеціальних тощо) підсистемах БФКС “Електронна митниця”, з метою забезпечення обробки і використання цих даних іншими підсистемами;

- створення системи прогнозування Державного бюджету України.

Термін реалізації проекту розвитку IV.А. - до 2015 року.

Проект розвитку IV.Б. Автоматизація систем адміністрування митних платежів та визначення митної вартості.

Мета - підвищення рівня обґрунтованості та прозорості рішень щодо нарахування митних платежів та визначення митної вартості, зменшення питомої ваги людського фактору при прийнятті таких рішень.

Проект розвитку IV.Б. включає в себе наступні заходи:

- впровадження форматно-логічного контролю за заповненням уніфікованої митної квитанції МД-1;

- впровадження єдиного реєстру податкових повідомлень;

- розроблення електронного калькулятора розрахунку митних платежів для фізичних осіб (як для товарів, так і для транспортних засобів, що декларуються за вантажною митною декларацією);

- впровадження єдиної Картки - особового рахунку платника податків.

Термін реалізації проекту розвитку IV.Б. - до 2016 року.

За напрямом V. Підвищення якості та доброчесності виконання своїх службових обов'язків посадовими особами митної служби.

Проект розвитку V.А. Розвиток та вдосконалення функціонуючих механізмів роботи з персоналом на основі інформаційних технологій.

Мета - скорочення часу, необхідного для здійснення митних формальностей, через підвищення фахового рівня посадових осіб митної служби та підвищення рівня партнерства й довіри між учасниками та виконавцями митних формальностей.

Проект розвитку V.А. включає в себе наступні заходи:

- розвиток системи дистанційного навчання;

- розвиток взаємодії між працівниками митної служби із застосуванням технологій інформаційних порталів, форумів тощо;

- створення електронної бази знань (зокрема, електронних бібліотек, електронних довідників, посібників тощо).

Проект розвитку V.Б. Застосування інноваційних підходів в сфері протидії корупції та протиправним діям.

Мета - скорочення трансакційних витрат суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності впродовж здійснення митних формальностей.

Проект розвитку V.Б. включає в себе наступні заходи:

- створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обробки інформації щодо здійснених та потенційних проявів корупції та протиправних дій з метою підготовки управлінських рішень в відповідній сфері;

- подальший розвиток та нарощування функціональності Моніторингового центру, в тому числі в частині виявлення та фіксування проявів корупції та протиправних дій, а також функціонування “гарячих ліній” з питань протиправних дій посадових осіб митної служби [44].

Висновок до розділу 2

1. У процесі переміщення предметів через митний кордон особа вступає в суспільні соціальні відносини з державою в особі митних органів. Ці відносини регламентуються в цілому митним законодавством. Частину цих відносин складає порядок митного оформлення, та здійснення митного контролю. Згідно п.23 ст.4 Митного кодексу України під митним оформленням слід розуміти виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Також під митним оформленням можна розуміти дії посадових осіб митних органів, які здійснюються у встановленій послідовності і спрямовані на забезпечення дотримання чинного законодавства і встановленого порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон. А отже виходячи із цих розумінь, митне оформлення можна розуміти як одну з основних складових частин митних формальностей, і тому вона посідає одне із керівних місць в механізмі правового регулювання митних формальностей.

2. Митний контроль виходячи із п. 24 ст. 4 Митного кодексу України являє собою сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Багато авторів зазначають що митний контроль за своєю правовою природою є митною формальністю, але здійснення митного контролю відбувається на засадах вибірковості і тому не кожен товар може бути підданий митному огляду чи іншій формі перевірки, з цього випливає висновок що митний контроль взагалі може бути не обов'язковим, а отже, про формальність не може бути й мови.

Тому митний контроль за своєю правовою природою більше тяжіє до митних процедур і за своєю суттю є процедурою перевірки на дотримання митних формальностей при переміщені через митний кордон України товарів і транспортних засобів, та апріорі не може бути митними формальностями, а лише проводяться в аспекті їх виконання.

3. Щодо напрямків та перспектив розвитку, то слід сказати, що митна справа в України знаходиться на шляху модернізації та прискорення інтеграції до Всесвітньої торговельної організації й ЄС. 5 жовтня 2006 Україна приєдналась до Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та всіх її додатків і тим самим можна зазначити що наша держава рухається в напрямку уніфікації, спрощення та гармонізації митних процедур, в тому числі і митних формальностей.

Але для досягнення поставленої мети на цьому шляху виникають цілі ряди проблем, які необхідно вирішити, зокрема відсутність в Україні дієвого механізму для забезпечення проведення модернізації інформаційно-телекомунікаційних систем митних та інших уповноважених в сфері контролю за зовнішньоекономічними операціями державних органів; недостатня функціональна, матеріально-технічна і технологічна відповідність таких систем міжнародним вимогам і стандартам в галузі митної справи, зокрема, щодо автоматизації та спрощення митних процедур на основі впровадження обміну документами, інформацією і даними в електронному вигляді, автоматизації збору і обробки даних з метою аналізу ризиків тощо.

Аналіз показників розв'язання аналогічних проблем іншими державами свідчить про те, що єдиним ефективним інструментом такого розв'язання в сучасних умовах є максимальна автоматизація і інформатизація процесів у митній справі - створення багатофункціональної комплексної системи (БФКС) “Електронна митниця”. Повномасштабне впровадження інформаційних технологій, електронного документообігу і електронного декларування з метою стимулювання зовнішньої торгівлі передбачено новою редакцією Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Також владою була сформована програма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” однією з ключових проблем у сфері дерегуляції визначено “значні фінансові й часові витрати на проходження митних процедур”. Вирішити цю проблему, згідно із Програмою, мають такі концепти, як управління ризиками, пост-аудит, уповноважені економічні оператори, реформування процедур визначення митної вартості тощо.

В рамках створення БФКС “Електронна митниця”, з метою розв'язання визначеної вище проблеми, пропонується реалізувати низку заходів, об'єднаних в проекти розвитку за п'ятьма основними напрямами:

НАПРЯМ І. Перехід до здійснення митного контролю, в більшості, на основі результатів автоматизованого аналізу ризиків.

НАПРЯМ ІІ. Створення умов для здійснення електронного декларування на рівні не менше 80% від загальної кількості декларацій.

НАПРЯМ ІІІ. Впровадження принципу “єдиного вікна” при здійсненні митного оформлення.

НАПРЯМ ІV. Підвищення конкурентоспроможності національних суб'єктів господарювання через покращенняякості управлінських рішень, які приймаються на основі даних митної статистики і аналізу, в тому числі в сфері адміністрування митних платежів і визначення митної вартості товарів.

НАПРЯМ V. Підвищення якості та доброчесності виконання своїх службових обов'язків посадовими особами митної служби.

ВИСНОВКИ

У магістерській роботі сформована актуальна характеристика митних формальностей у сфері митної справи та сформульовані положення, щодо її правового регулювання, апрямку та перспектив розвитку. Проведене дослідження дає підстави для нижченаведених висновків:

1. Україна Законом України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур” від 05.10.2006 року №227-V приєдналася до оновленої Міжнародної конвенції “Про спрощення і гармонізацію митних процедур” та всіх її додатків і тим самим, як вже зазначалося вище відповідно до ст.13 Кіотської конвенції Україна взяла на себе зобов'язання запровадити стандарти конвенції в діяльності митних органів України.

Зазначена конвенція містить в собі нове поняття для українського законодавства - “митні формальності” під яким слід розуміти сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митною службою з метою дотримання вимог митного законодавства. Таке визначення відрізняється від того, що нам пропонує Митний кодекс України тим, що в останьому ця дефініція більш конкретизує коло суб'єктів на яких покладено виконання митних формальностей, на відміну від визначення що нам пропонується за Кіотскою конвенцією, в який зазначено більш ширше и об'єктивніше розуміння останніх.

2. Але проаналізувавши кожне з понять “митне” “формальності” окремо можна говорити, що прикметник "митний" - це родова ознака, що визначає для похідного терміна точне місце в уявному "дереві", верхівкою якої є певний базовий термін (наприклад "справа", "політика", "орган", тощо.), а рівнозначними гілками - похідні терміни з іншими прикметниками, наприклад "податковий", " транспортний", "торгівельний" і т. ін. У цьому плані, передусім, необхідно взяти до уваги історію походження прикметника “митний” (рос. “таможенный”), яка через первинні поняття "мит", мыт", "тамга" визначила основний варіант подальшого його асоціювання - "переміщенням чогось через кордон";