2. Лідерство

Керівники встановлюють єдність мети та напрямів діяльності організації. Саме на них припадає ключова роль у створенні та підтримці такого внутрішнього середовища, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання задач із реалізації заходів щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень, що стоять перед Київською регіональною митницею.

3. Мотивація працівників

Працівники всіх структурних підрозділів Київської регіональної митниці становлять основу організації. Їхнє повне залучення до процесу впровадження є необхідною умовою реалізації заходів удосконалення розробки комунікаційних повідомлень.

4. Процесно-системний підхід

Ідентифікування, розуміння та управління взаємопов'язаними процесами впровадження заходів щодо удосконалення комунікаційних повідомлень як системою дозволить підвищити ефективність їх реалізації.

Вивчення сприйняття Київської регіональної митниці громадськістю вимагає аналізування проведених комунікаційних заходів та прийняття рішень щодо корегувальних дій стосовно тих чи інших комунікаційних заходів, передбачених Комунікаційною стратегією.

Роль керівництва у впровадженні та реалізації заходів щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень полягає у створенні умов для повного залучення працівників, якісного втілення викладених принципів удосконалення розробки комунікаційних повідомлень та ефективного застосування рекомендацій та втілення рекомендованих комунікаційних проектів.

Діяльність керівництва Київської регіональної митниці з удосконалення розробки комунікаційних повідомлень рекомендується проводити на базі викладених вище принципів управління у такій послідовності:

- актуалізація ключових повідомлень до всіх структурних підрозділів Київської регіональної митниці;

- призначення відповідальних за окремі сфери удосконалення розробки комунікаційних повідомлень та розподіл повноважень, у т.ч. призначення представника керівництва;

- ухвалення заходів із впровадження заходів удосконалення розробки інформаційних повідомлень;

- ресурсне забезпечення, необхідне для реалізації заходів щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень;

- внутрішнє інформування про заходи щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень та пропагування їх цінностей на всіх рівнях організації для підвищення обізнаності, мотивації та залучення працівників Київської регіональної митниці, забезпечення орієнтування на громадськість на всіх рівнях організації;

- періодичне аналізування та контроль впровадження комунікаційних заходів, забезпечення розробки корегувальних дій.

Керівництву Київської регіональної митниці рекомендується призначити відповідальних та надати працівникам Київської регіональної митниці на всіх структурних рівнях організації компетенції в рамках заходів удосконалення розробки комунікаційних повідомлень, щоб забезпечити залучення працівників до їх реалізації, мотивацію та зобов'язання.

Зазначені компетенції керівництву Київської регіональної митниці рекомендується розподілити за такими напрямами впровадження заходів щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень:

- структура, стандарти та процедури комунікацій Київської регіональної митниці;

- рекомендовані стандарти роботи зі ЗМІ;

- рекомендовані механізми регулярних консультацій із громадськістю;

- рекомендована оптимізація поточних комунікаційних заходів та проектів зв'язків із громадськістю Київської регіональної митниці;

- підвищення кваліфікації учасників процесів комунікації з ЦА (проведення тренінгів);

- контроль ефективності роботи в сфері зв'язків із громадськістю зарекомендованими критеріями оцінки;

- проведення рекомендованих досліджень.

Керівництву Київської регіональної митниці рекомендується забезпечити проведення інформування про засади, цілі, ключові повідомлення та досягнення в сфері поліпшення інформаційно-комунікаційних можливостей Київської регіональної митниці.

Інформування сприятиме безпосередньому залученню працівників до участі у процесі впровадження заходів удосконалення розробки комунікаційних повідомлень та реалізації комунікаційних заходів.

Керівництву Київської регіональної митниці рекомендується активно заохочувати працівників до зворотного зв'язку та внутрішньої комунікації як засобів такого залучення.

Діяльність з інформування охоплює, але не вичерпується таким:

- проведення робочих нарад та зборів (наприклад, для відзначення за досягнуті результати);

- використання внутрішніх видань;

- використання аудіовізуальних та електронних засобів (у т.ч. внутрішнього поштового сервера та внутрішнього сайту Київської регіональної митниці);

- опитування працівників та застосування схем надання пропозицій.

Важливого значення у процесі удосконалення комунікаційної діяльності Київської регіональної митниці має впровадження функціонування механізмів регулярних консультацій зазначеного митного органу з громадськістю.

Метою впровадження функціонування механізмів регулярних консультацій Київської регіональної митниці з громадськістю є налагодження системного діалогу Київської регіональної митниці і громадськості, підвищення якості підготовки та прийняття рішень із важливих питань митної справи з урахуванням думки громадськості, а також створення умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.

У контексті посилення комунікаційних та інформаційних можливостей Київської регіональної митниці проведення регулярних консультацій із громадськістю сприятиме формуванню позитивного сприйняття Київської регіональної митниці громадськістю як відкритої та прозорої організації.

Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються проектів нормативно-правових актів та державних програм у сфері митної політики держави, рішень та звітів щодо їх виконання, інформації про діяльність Київської регіональної митниці та зачіпають життєві інтереси широких верств населення (у т.ч. підприємців, суб'єктів ЗЕД, громадських та підприємницьких організацій тощо).

Для координації заходів, пов'язаних із проведенням консультацій із громадськістю та моніторингу врахування громадської думки, згідно з наказом ДМСУ №946 від 27.10.2008 р. при ДМСУ, регіональних митницях та митницях утворено Громадські ради, що є консультативно-дорадчими органами та діють на підставі положень, затверджених цим наказом.

До складу Громадських рад включаються представники громадських організацій, професійних спілок та інших об'єднань громадян, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації.

До рекомендованих каналів комунікації, що мають залучатися до процесів впровадження регулярних консультацій Київської регіональної митниці з громадськістю, належать:

1) друковані видання:

- національні та регіональні загально-інформаційні видання;

- національні та регіональні ділові видання (щоденні та щотижневі);

- офіційні державні видання;

- профільні галузеві видання;

2) інтернет-видання:

- офіційний сайт Київської регіональної митниці (оптимізований згідно з Визначеними напрямами оптимізації поточних комунікаційних проектів ДМСУ);

- інформаційні портали;

- ділові інтернет-ресурси;

- спеціалізовані інтернет-видання;

3) ТБ:

- сюжети у випусках новин;

- «Зелений коридор»;

- інтеграція в інші ТБ програми, участь у ток-шоу суспільно-політичної направленості тощо.

Форми проведення консультацій із громадськістю регламентовані Порядком проведення консультацій із громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 15 жовтня 2006 року №1378. Пропонуємо проаналізувати встановлені Порядком форми та сформувати рекомендації на підставі результатів цього аналізу.

Отже, Порядком передбачено такі форми проведення консультацій із громадськістю:

1) публічне громадське обговорення (безпосередня форма):

- конференції;

- семінари, форуми;

- громадські слухання;

- «круглі столи»;

- збори, зустрічі з громадськістю та громадські приймальні;

- теле- та радіодебати, дискусії, діалоги;

- інтерв'ю та передачі теле- і радіомовлення;

- інтернет-конференції;

- телефонні «гарячі лінії»;

- інтерактивне спілкування в інших сучасних формах;

2) вивчення громадської думки (опосередкована форма):

- проведення соціологічних досліджень та спостережень (опитування, анкетування, контент-аналіз інформаційних матеріалів, фокус-групи);

- запровадження спеціальних рубрик у друкованих та електронних засобах масової інформації;

- проведення експрес-аналізу коментарів, відгуків, інтерв'ю, інших матеріалів у пресі, на радіо та телебаченні для визначення позиції різних соціальних груп;

- опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян зауважень і пропозицій;

- проведення аналізу цільової інформації, що надходить до спеціальних скриньок.

Слід зазначити, що форми консультацій, що визначені Порядком як опосередковані, не забезпечують належної участі громадськості в процесах обговорення та не сприяють налагодженню діалогу між Київської регіональної митниці та суспільством, тому їх рекомендується застосовувати поряд із безпосередніми консультаціями як допоміжні інструменти.

Застосування лише опосередкованих форм проведення консультацій із певних питань доцільне в особливих випадках, коли відкрите обговорення є ризикованим та необхідно мінімізувати ці ризики.

У межах групи опосередкованих форм варто виокремити запровадження спеціальних рубрик у друкованих та електронних засобах масової інформації як таке, що може бути ефективним, якщо видання є популярним серед цільових аудиторій.

У межах групи безпосередніх форм проведення консультацій можливості залучення громадськості та сприяння позитивному сприйняттю Київською регіональною митницею є досить широкими. При обранні тієї чи іншої форми рекомендується враховувати специфіку задач конкретної консультації та приймати рішення на базі співставлення розглянутих варіантів за такими характеристиками:

- контрольованість (можливості уникнення форс-мажорів із допомогою чіткої регламентації заходу);

- можливості залучення широкого кола ЗМІ;

- кількість учасників;

- тривалість.

Теледебати, діалоги та диспути, а також інші форми, що передбачають інтеграцію у певне медійне середовище (тематичну програму, ток-шоу тощо), досить часто для адекватного сприйняття потребують прямого ефіру, що знижує контрольованість заходу та підвищує ризики. З іншого боку, інтеграція у конкретне медійне середовище обмежує можливості залучення інших ЗМІ та визначає тривалість заходу. Проте попри ці зауваження за наявності виваженого підходу такі формати проведення консультацій можуть привертати увагу широкої громадськості та формувати суспільний резонанс.

У відповідності до Порядку проведення консультацій із громадськістю з питань формування та реалізації державної політики можна сформулювати такі рекомендовані комунікаційні заходи:

- підготовка та оприлюднення щорічного орієнтовного плану проведення консультацій із громадськістю;

- підготовка та оприлюднення тематичних планів проведення консультацій із громадськістю із зазначенням переліку питань, форми, строків та етапів консультацій;

- комунікаційна підтримка проведення кожної консультації.

Рекомендована комунікаційна підтримка проведення консультації охоплює:

- розробку змістового наповнення консультації та роботи із забезпечення дотримання вимог до проведення консультацій із громадськістю (залучення експертів та формулювання експертних пропозицій, забезпечення репрезентативності соціальних груп, визначення регламенту прийняття пропозицій тощо);

- організацію та проведення інформаційної кампанії, присвяченої проведенню консультації, у т.ч.:

- визначення переліку зацікавлених осіб та ЗМІ, через які необхідно висвітлити проведення консультації;

- анонсування проведення консультації у ЗМІ;

- підготовка та поширення інформаційного повідомлення про початок консультації;

- організацію та проведення консультації;

- підготовку та поширення інформаційного повідомлення про результати проведення консультації;

- підготовку та поширення інформаційного повідомлення про результати розгляду пропозицій, сформованих у ході проведення консультації.

Важливого значення для ефективності комунікаційної діяльності Київської регіональної митниці має формування ефективних зв'язків з пресою. Особистий контакт із журналістами є дуже важливим у справі налагодження ефективних відносин із засобами масової інформації. Оскільки підрозділ для зв'язків з громадськістю представляє перед журналістами всю організацію, він функціонує як посередник. Щоб ефективно працювати в цій ситуації, працівники підрозділу мають тримати в полі зору одразу дві різні лінії -- лінію організації та лінію преси. Організація потребує висвітлення своє діяльності в засобах масової інформації для рекламування своїх комунікаційних цілей. Але журналісти також можуть отримати від неї матеріал для нових цікавих публікацій. Така діяльність є вигідною і для журналістів, і для самої організації, оскільки дозволяє повніше висвітлювати та точніше викладати матеріал.

Ключем до розвитку добрих робочих контактів прес-служби Київської регіональної митниці з пресою є встановлення довіри. Команді прес-служби Київської регіональної митниці довірятимуть, якщо вона буде подавати точну інформацію та чесно поводитись з пресою. Як тільки Київська регіональна митниця здобуде репутацію такої, якій можна довіряти, засоби масової інформації будуть схильні звертатися до працівників як до джерела фактів та думок і висвітлюватимуть діяльність митного органу.

Спроби "керувати" засобами масової інформації - скажімо, приховуючи інформацію, випускаючи матеріали саморекламного характеру або не допускаючи до себе недоброзичливого репортера - підривають довіру. Час від часу виникають протистояння, оскільки інтереси журналістів відрізняються від інтересів митних органів. Наприклад, журналісти часто намагаються виявити сенсаційний або негативний аспект ситуації, тоді як більшість митних органів намагаються уникати дискусій. Внаслідок цього члени команди можуть вагатися щодо того, чи звертатися до засобів масової інформації, побоюючись, що їх неправильно процитують, що роботу митного органу публічно обговорюватимуть у непривабливому світлі.

Інколи, керівництву Київської регіональної митниці слід вимагати від працівників прес-служби, щоб вони відвертали журналістів від написання негативних матеріалів або створення таких передач. Це майже нереалістичні сподівання: журналісти перебувають поза контролем митної системи, а негативні статті можуть виникати незалежно від рівня майстерності та досвіду команди у зв'язках з громадськістю. Але коли напруга зростає, підтримка керівництва та власний досвід допомагає членам команди зберегти добрі стосунки між митним органом та засобами масової інформації. Незважаючи на складність ситуації, завжди залишайтеся відкритими і готовими до співпраці професіоналами.

Враховуючи вищевикладене, слід виділити основні правила поведінки працівників прес-служби Київської регіональної митниці із засобами масової інформації:

1. Оперативність. Працівникам прес-служби слід виділяти кінцеві терміни підготовки журналістських матеріалів, ставитися до них з повагою і розумінням. Якщо журналіст розшукує вас, щоб отримати інформацію, працівнику митного органу слід зв`язатися з ним негайно, навіть якщо робочий день вже закінчився. Наступного дня буде запізно: матеріал може вийти в ефір, бути надрукованим або знятим з номера.

2. Фактаж. Працівникам Київської регіональної митниці слід оперувати фактами, робити їх цікавими. Статті базуються на фактах. Журналісти цінують ефектні заяви, творчий девіз або анекдот з власного досвіду як ілюстрацію до певної точки зору. Також важливим є повідомлення журналістів про джерела та статистичні дані щодо кожного факту, який наводиться.

3. Щирість. Ніколи не слід дезінформувати журналістів. Працівникам прес-служби Київської регіональної митниці слід бути відкритими, наскільки це можливо, чесно відповідати на запитання. Якщо дати аргументовані пояснення, більшість журналістів будуть зрозуміти і поважати джерело інформації, навіть якщо працівник прес-служби митного органу не має змоги вичерпно відповісти на питання.

4. Справедливість. Прес-служба Київської регіональної митниці повинна справедливо ставитися до журналістів. Наприклад, постійно віддаючи перевагу одному виданню, можна з часом втратити довіру інших.

5. Приязнь. Як і всі люди, журналісти цінують шанобливість. Слід пам'ятати їх імена; читати те, що вони пишуть; слухати те, що вони говорять; знати, чим вони цікавляться; дякувати їм, коли вони використовують матеріали та розповіді.

Стратегія відносин Київської регіональної митниці із засобами масової інформації повинна відповідати інтересам і митної системи, і журналістів. Здебільшого висвітлення в засобах масової інформації діяльності тих чи інших організацій відбувається спонтанно. Однак, як і всім видам комунікативної діяльності, стратегії відносин із засобами масової інформації доцільно надати системного характеру.

Відносини із засобами масової інформації, як і будь-який інший тип комунікації, -- це процес. Побудова сильних і ефективних взаємин з пресою потребує часу, а досягнення очікуваних результатів вимагає постійних зусиль. Журналісти приходять і звільняються, зростають потреби засобів масової комунікації в новинах, громадськість вимагає щораз нової і нової інформації, подробиць тощо. Професіоналізм, високі стандарти та відданість суспільним інтересам допоможуть досягти своїх комунікаційних орієнтирів, а відтак і успіху.

Вивчення інтересів засобів масової інформації значним чином полегшить співробітництво з ними працівників прес-служби Київської регіональної митниці.

Щоб привернути увагу журналістів, слід надсилати їм матеріали, які задовольняють їхню потребу в інформації та новинах.

Прес-реліз - один з найприйнятніших та найдешевших методів виходу на засоби масової інформації. У прес-релізі митний орган може розмістити інформацію, яку останній може використати у своїх публікаціях цілком або частково. Якщо реліз містить дійсно цікавий та якісно написаний матеріал, то редактори можуть опублікувати його майже без змін.

Втім, здебільшого редактори використовують лише невелику частину всіх прес-релізів. Тому, прес-службі Київської регіональної митниці слід ретельно готувати новини з метою подання матеріалів для написання статей. Знаходьте цікаві матеріали та намагайтеся привернути увагу засобів масової

Більшість релізів у редакціях редагують, до них вносять доповнення, якісь частини усувають, переписують, якісь використовують для написання великих статей. Мають значення не тільки вміщена в прес-релізі інформація та стиль її викладу. Зовнішній вигляд релізу і спосіб його поширення теж впливають на його сприйняття.

Зважаючи на чітко визначені строки роботи засобів масової інформації, журналістам потрібно володіти фактами та знати думку фахівців.

Часто журналісти бажають зустрітися з фахівцями і вислухати їхню думку задля того, щоб:

- отримати додаткову інформацію;

- з'ясувати їхню думку;

- дізнатися про особливості;

- отримати додаткову статистичну інформацію;

- порадитися, як краще висвітлити тему.

Багато журналістів, урядові та неурядові організації підкреслюють потребу журналістів мати більший доступ до інформації, статистичних даних та можливість ознайомитися з точкою зору фахівців. Найголовніше те, що журналісти мають бути впевнені: вони отримують об'єктивну і достовірну інформацію.

Бюлетені складають насамперед для працівників Київської регіональної митниці, її представників у регіонах. Вони можуть призначатися для зовнішнього використання, щоб інформувати журналістів і громадськість про заходи, що мають відбутися, діяльність, зміни в політиці тощо.

Бюлетені - це ще один ефективний спосіб подачі інформації для внутрішнього та зовнішнього використання. З їх допомогою підтримують постійний зв'язок із зацікавленими журналістами. При розробці працівниками прес-служби Київської регіональної митниці бюлетенів слід враховувати, що бюлетені повинні виходити вчасно, містити достовірну інформацію і викликати інтерес. Під час написання та редагування бюлетеню дотримуватись тих самих правил, що й журналісти. Час від часу різні видання передруковуватимуть статті з бюлетеню, якщо вони будуть добре написані, міститимуть цікаву інформацію на тему, яка хвилює широку громадськість.

Чимало відомств стимулюють написання статей через проведення певних "прес-заходів". Прес-заходи допомагають забезпечити основний елемент новин - негайне реагування на подію.

У поширенні інформації допомагають інтерв'ю, відвідини об'єктів, прес-конференції та брифінги. До того ж, це сприяє появі об'єктивних статей і налагодженню стосунків між журналістами та митним органом.

Щоб скласти план проведення прес-заходу, потрібно подивитися на нього з позиції журналіста. Слід прийняти рішення щодо подачі матеріалу і таких його аспектів, які зацікавлять людей та привернуть увагу до цієї події.

Наведемо деякі рекомендації щодо плану проведення прес-заходу:

- прес-захід слід робити коротким, простим, вдало та вчасно спланованим, пов'язаним з якоюсь подією та видовищним (якщо його проводять за участю телебачення);

- підготовка прес-релізу що до події і пояснення, чому вона заслуговує на увагу;

- формування текстів виступів (або короткий їх виклад). Ці тексти знадобляться для написання прес-релізів, а також для короткого інформування журналістів;

- влаштування індивідуальних (ексклюзивних) інтерв'ю для журналістів з провідними учасниками прес-конференції (увагу в них можна зосередити на якомусь аспекті проблеми).

Інтерв'ю також можуть стати матеріалом для написання правдивої статті.

Часто журналісти в пошуках інформації спершу телефонують інспектору, відповідальному за зв'язки з громадськістю. Інколи вони просять надати їм письмову інформацію. Інспектор повинен запропонувати максимум інформації, але йому не треба виходити за межі своєї компетенції.

Дуже важливо, щоб людина, у якої беруть інтерв'ю, підготувала три ключові ідеї, з якими вона обізнана. Кожна з них повинна мати обґрунтування з трьох пунктів (причин, які пояснюють сам факт існування проблеми, та аргументів, через які варто на неї звернути увагу). Кожне з підтверджень має бути тричі аргументованим (за допомогою фактів, статистичних даних, життєвих прикладів, думок фахівців тощо). Чіткі, стислі формулювання дозволять передати те, що потрібно, аудиторії слухачів та читачів.

Якщо інтерв'ю готується для теле- чи радіоефіру, людина, у якої беруть інтерв'ю, повинна знати заздалегідь, хто буде брати в неї інтерв'ю, на якому каналі його транслюватимуть, його передаватимуть у живому ефірі чи в запису, яка буде аудиторія. Дізнатися також слід про те, у якій формі надходитимуть запитання - від аудиторії чи телефоном. Якщо інтерв'ю готується для друкованого видання, то людина, у якої беруть інтерв'ю, повинна ознайомитися з виданням, з колом читачів та попередніми роботами журналіста.

Інтерв'ю дає нагоду викликати довіру журналістів і стати для них надійним джерелом інформації. Людина, яка відповідає на запитання, повинна витримати такий тиск, не виявити розгубленості від швидких і важких запитань та пам'ятати про те, що вона хоче сказати.

Інтерв'ю на радіо і телебаченні - досить важке завдання, оскільки той, у кого беруть інтерв'ю, повинен відповідати стисло і не відхиляючись від теми. Якщо інтерв'ю записують на плівку, треба особливо чітко дотримуватися теми, яка розвивається_. Деякі інтерв'юери повторюють запитання, але іншими словами, намагаючись викликати ту чи іншу реакцію.

Оскільки більшість журналістів не має часу читати грубі томи технічних звітів, краще готувати підсумкові матеріали і поширювати їх серед засобів масової інформації. Прес-реліз, який долучається до такого звіту, повинен починатися простою заявою про суть висновків звіту. Щоб додати результатам вагомості, прес-реліз повинен містити цитати з висловлювань керівників організацій - виконавців досліджень чи інших керівників. Якщо автори релізу, готуючи звіт, прагнуть заохотити висвітлення своєї роботи, вони повинні виділити інформацію, яка буде цікавою для преси.

Прес-конференція - це ще один із заходів, з допомогою якого прес-служба Київської регіональної митниці може сприяти "створенню" новин. Але прес-служба Київської регіональної митниці має скликати прес-конференції нечасто - тільки тоді, коли прес-релізу недосить для викладу суті події. Скликання прес-конференції - це завжди усвідомлений ризик. Щоб прес-конференція була успішною, треба, щоб її тема була актуальною, доцільною і цікавою. Якщо прес-конференція невчасна, недоцільна чи нецікава, Київська регіональна митниця може втратити довіру преси.

На відміну від прес-релізів, прес-конференції створюють умови для безпосередньої взаємодії журналістів із представниками прес-служби Київської регіональної митниці. Слід залучити до участі в ній досвідчених, вправних, харизматичних промовців, які можуть привернути увагу преси.

Прес-конференцію належить старанно планувати, звертаючи особливу увагу на забезпечення присутності представників різних видань та інформаційну насиченість заходу.

Планування. Три основні елементи в плануванні успішної прес-конференції такі: (1) хто виступатиме; (2) де і (3) коли вона відбудеться.

Запланувавши прес-конференцію, слід підготувати повідомлення про неї, вказавши тему, промовців, дату, час і місце проведення.

Якщо прес-конференція пройшла успішно, то повідомлення про неї майже негайно з'являться в ефірі та на шпальтах друкованих видань. Якщо на конференції було мало журналістів і вона була слабко висвітлена, слід з'ясувати причини. Не слід звинувачувати засоби масової інформації, якщо прес-конференція не дістала належного висвітлення. Можливо, планування було неадекватним або тема виявилася недостатньо цікавою. Можливо також, що якась важлива подія відвернула увагу від заходу. Така оцінка допоможе краще організовувати прес-конференції в майбутньому. Добірка матеріалів - це пакет матеріалів, які допоможуть журналістам зрозуміти зміст та значення роботи і написати про Київську регіональну митницю.

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене слід відмітити, що комунікаційна діяльність Київської регіональної митниці за умов вжиття визначених заходів з розробки комунікаційної програми та удосконалення розробки комунікаційних повідомлень значним покращиться та підвищить позитивний імідж даного митного органу.

Підсумовуючи викладене в межах даного розділу слід відмітити, що основною метою комунікаційної політики Київської регіональної митниці на 2011 рік є створення позитивного іміджу митного драгун як організації, яка модернізується у напрямі вдосконалення своєї роботи.

У розділі було визначено основні завдання та розроблено план комунікаційної політики Київської регіональної митниці на перше півріччя 2011 рік.

Так, протягом І півріччя 2011 року Київською регіональною митницею планується значно розширити обсяги та структури комунікаційної політики. Так, у структурі комунікаційної політики митного органу буде додано такий комунікаційний канал як Інтернет. Протягом першого півріччя 2011 року буде розроблено Інтернет-портал на якому буде розміщено основні новини щодо діяльності Київської регіональної митниці, а також запроваджено рубрику питання-відповіді, де кожен бажаючий зможе задати в он-лайн режимі будь-яке запитання, що стосується діяльності митного органу та протягом однієї доби отримати кваліфіковану відповідь.

Удосконалення розробки комунікаційних повідомлень має бути стратегічним управлінським рішенням керівництва всіх структурних ланок Київської регіональної митниці.

Рекомендованими принципами управління процесами з удосконалення розробки комунікаційних повідомлень є такі: орієнтація на громадськість; лідерство; мотивація працівників; процесно-системний підхід.

Отже, комунікаційна діяльність Київської регіональної митниці за умов вжиття визначених заходів з розробки комунікаційної програми та удосконалення розробки комунікаційних повідомлень значним покращиться та підвищить позитивний імідж даного митного органу.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Узагальнюючи результати проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Комунікація в сучасних умовах є смисловим аспектом соціальної взаємодії, однією із найбільших загальних характеристик будь-якої діяльності, включаючи управлінську. Вона являє собою нову форму політичної, наукової, організаційної і технічної сили в суспільстві, за допомогою якої митний орган включається у зовнішнє середовище, здійснюється обмін думками або інформацією для забезпечення взаєморозуміння. Вона має досить широке тлумачення. Комунікацію можна визначити як форму зв'язку, як один із проявів інформаційного обміну або обміну інформацією між живими істотами у процесі їх безпосереднього спілкування за допомогою технічних засобів.

2. Комунікації - це всепроникаючий і складний процес, який включає людей, що розмовляють під час особистого спілкування або в групах, на зборах, ведуть розмову по телефону чи читають і складають службові записки, листи і звіти. Таким чином, комунікація розглядається як спілкування за допомогою слів, букв, символів, жестів і як спосіб, за допомогою якого висловлюється відношення одного працівника до знань і розумінь іншого, досягається довіра, взамоприйняття поглядів і ін.

3. Встановлення належної комунікації пов'язано з розв'язанням багатьох питань. Це готовність партнерів встановлювати комунікацію, виявлення та усунення перешкод, до цього вибір способів комунікації, правильне поєднання усної, візуальної та письмової форм комунікації тощо. Людську комунікацію прийнято вивчати не тільки в її теоретичних аспектах, але і як мистецтво, і практику. Саме так розглядається здатність до комунікації (вміння говорити, слухати, писати, читати) і, зокрема, ораторське мистецтво, схильність до журналістики, викладацької роботи, рекламної справи, літератури, радіо- і телемовлення тощо.

4. Для здійснення комунікаційних взаємозв'язків митних органів застосовуються різноманітні інформаційні джерела та засоби комунікацій, серед яких особливого значення слід надати наступним: прес-конференції, брифінги, розсилання прес-релізів та інших інформаційних матеріалів, дні інформування про основні напрями діяльності митного органу, візити журналістів до митного органу, організація спеціальних подій, реклама та символізація митних органів, створення власних WEB-сайтів, особисті зустрічі з представниками ЗМІ та громадськістю, виступи відповідальних працівників митного органу на радіо, телебаченні, у пресі, створення спеціалізованих організаційних структур у митному органі, застосування власних засобів масової інформації або створення спеціальних інформаційних програм та висловлювання громадськості з митних проблем у ЗМІ, під час особистих зустрічей, зборів.

5. Аналіз практики комунікаційної діяльності в межах даного дослідження здійснювався за матеріалами Київської регіональної митниці, яка є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним регіону здійснює в межах своєї компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

6. Протягом 2007 - 2010 рр. обсяги коштів, які були перераховані Київською регіональною митницею до Державного бюджету України постійно зростали, що свідчить про збільшення обсягів зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні та підвищенні ефективності діяльності досліджуваного митного органу.

7. Комунікативною політикою Київської регіональної митниці займається відділ зв'язків з громадськістю. Останній діє на основі Положення про відділ зв'язків з громадськістю Київської регіональної митниці. Положення визначає правовий статус відділу зв'язків з громадськістю Київської регіональної митниці, а саме його компетенцію (права, завдання, функції) і організаційну структуру.

Найбільша кількість інформаційних звернень Київської регіональної митниці протягом 2008-2010 рр. простежувалась у в пресі. Так, їх кількість протягом досліджуваного періоду збільшилась на 130%.

Київська регіональна митниця протягом 2008-2010 рр. подавала інформаційні повідомлення у таких друкованих періодичних виданнях, як: газети „Сегодня”, „Україна молода”, „Сільські вісті” та журналах „Бизнес”, „Компаньйон”.

Київська регіональна митниця протягом 2008-2010 років подавала телерадіо звернення на таких радіостанціях та телевізійних каналах, як: „Люкс FM”, „Наше радіо”, „Гала радіо” та ICTV, Інтер, Перший національний.

В 2010 році порівно з 2009 роком кількість заходів ПР зросли на 160 (115%). При цьому в 2010 році зросла кількість проведених прес-конференцій з 124 до 265 (113%) та кількість розроблених і оприлюднених матеріалів про Київську регіональну митницю з 14 до 33 (135%) порівняно з 2009 роком.

8. Для забезпечення гласності та відкритості у своїй діяльності Київською регіональною митницею широко використовуються друковані й електронні засоби масової інформації, проводяться прес-конференції, створюються відеосюжети, керівниками надаються інтерв'ю тощо.

За результатами проведеного дослідження слід виділити наступні пропозиції:

1. Основною метою комунікаційної політики Київської регіональної митниці на 2011 рік є створення позитивного іміджу митного драгун як організації, яка модернізується у напрямі вдосконалення своєї роботи.

2. В межах дослідження було визначено основні завдання та розроблено план комунікаційної політики Київської регіональної митниці на перше півріччя 2011 рік. Так, протягом І півріччя 2011 року Київською регіональною митницею планується значно розширити обсяги та структури комунікаційної політики. Так, у структурі комунікаційної політики митного органу буде додано такий комунікаційний канал як Інтернет. Протягом першого півріччя 2011 року буде розроблено Інтернет-портал на якому буде розміщено основні новини щодо діяльності Київської регіональної митниці, а також запроваджено рубрику питання-відповіді, де кожен бажаючий зможе задати в он-лайн режимі будь-яке запитання, що стосується діяльності митного органу та протягом однієї доби отримати кваліфіковану відповідь.

3. Удосконалення розробки комунікаційних повідомлень має бути стратегічним управлінським рішенням керівництва всіх структурних ланок Київської регіональної митниці.

Рекомендованими принципами управління процесами з удосконалення розробки комунікаційних повідомлень є такі: орієнтація на громадськість; лідерство; мотивація працівників; процесно-системний підхід.

Отже, комунікаційна діяльність Київської регіональної митниці за умов вжиття визначених заходів з розробки комунікаційної програми та удосконалення розробки комунікаційних повідомлень значним покращиться та підвищить позитивний імідж даного митного органу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Митний кодекс України // Урядовий кур'єр. - 2010.- №148. - С. 5-23.

2. Про митний тариф України: Закон України №2371 від 05.04.2004р.

3. Про Єдиний митний тариф: Закон України від 05.02.92 p. // Укр. митниця: Довідник. - К.: Лібра, 1993. - 58 с.

4. Про митну справу в Україні: Закон України від 25.06.91 p. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №44. - 575 с.

5. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 p. // Укр. митниця: Довідник. - К.: Лібра, 1993. - 67 с.

6. Авдокушин Є. Ф. Международные экономические отношения. - М.: Юристъ. - 1999. - 368 с.

7. Аграшенков А. В., Блинов Н. М., Гамидуллаев С. Н., Гуринович А. Г., Ломагин Н. А. Таможенное дело: Словарь-справочник / Северо- Западный филиал Ин-та повышения квалификации и переподготовки работников учреждений ГТК РФ / М.М. Шумилов (отв.сост.). -- СПб. : Логос-СПб, 1994. -- 320 с.

8. Андрійчук В. М., Аргунов В. А. Основи митної справи в Україні: Навч. посіб. / П.В. Пашко (ред.). -- К. : Знання, 2004. -- 732с.

9. Андрійчук В. М., Бєлоус Н.А. Коментар до Митного кодексу України: Із практики митної справи / Державна митна служба України / П.В. Пашко (ред.), М.М. Каленський (ред.). -- К. : Юстініан, 2004. -- 723с.

10. Антонюк О. І. Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил // Підприємництво, господарство і право. 2002. №1.- С. 72-75.

11. Аргунов В. А. Основи митної справи: Навч. посіб. для студ. юридичних спец. вищих навч. закладів / Державна митна служба України. -- 2. вид., перероб.і доп. -- К. : Знання, 2008.

12. Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. Организация внешнеэкономической деятельности. - СПб.: Лань, 2000. - 448 с.

13. Бережнюк І. Г., Булюк В. В. Регулювання митної справи: підруч. для студ. ВНЗ / А.Д. Войцещук (заг.ред.). -- Хмельницький : Інтрада, 2007. -- 311с.

14. Бойко В. М. Митна справа України: підруч. для студ. вищ. навч. закл.:у 3 т. -- К. : Видавець Вадим Карпенко, 2006. -- 156с.

15. Веретенов А. А., Кузьминов Н. Н. Таможня и страхование: Справочник. -- М. : Анкил, 1999. -- 204 с.

16. Вішталь М. Я. Правове регулювання митного контролю в Україні // Митна справа. - 2010. №5.-С. 59-65.

17. Владимиров К.Н., Бардачова В.Ю. Митне регулювання: навчальний посібник. - 2-ге вид. - Херсон: Олді-плюс, 2002. - 336с.

18. Внешнеэкономический толковый словарь. - М.: Инфра, 2000. - 512 с.

19. Войцещук А. Д., Іващук І. О., Стопенчук С. М., Бережнюк І. Г., Галушко В. С. Митна справа: навч. посіб.:курс лекцій для студ. вищ. навч. закл.:у 3 т. / А.Д. Войцещук (ред.) -- К. : Мануфактура, 2006. -- 412с.

20. Габричидзе Б. Н., Зобов В. Е. Таможенное право: Учебник / Б.Н. Габричидзе (отв.ред.). -- М. : Бек, 1995. -- 466с.

21. Голощапов Н. А. Таможенный контроль / И.А. Ильин (ред.). -- М. : Экзамен, 2000. -- 320с.

22. Гребельник О.М. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 488 с.

23. Данильцев А. Международная торговля: инструменты регулирования. - М.: Делова литература, 1999. - 302 с.

24. Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. -- 2.вид., доп. -- К., 2000. -- 542с.

25. Демин Ю. М. Таможенный контроль в Украине. -- К. : Преса України, 2004. -- 542с.

26. Діхтієвський П. В., Шаповалов Д. В. Митне право: навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана" -- К. : КНЕУ, 2008. -- 160c.

27. Драч К. М. Проблеми розвитку митного законодавства // Вісник Академії митної служби України. Дніпропетровськ. 2009. №2. С. 10-12.

28. Дудчак B.I., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.

29. Дьомін Ю. М. Правові засади організації та здійснення митного контролю в Україні: теоретичні та практичні проблеми: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. -- К., 2006. -- 40с.

30. Ершов А.Д. Международные таможенные отношения. - СПб.: Дело, 2000. - 207 с.

31. Ємченко І. В., Закусілов А. П. Методи і технічні засоби митного контролю: підручник для студ. вищих навч. закл. / Львівська комерційна академія. -- К. : Центр учбової літ-ри, 2007. -- 432с.

32. Єрофєєнко Л. В., Попова С. М. Митне право: Конспект лекцій / Харківський національний економічний ун-т. -- Х. : Вид. ХНЕУ, 2008. -- 87с.

33. Жорін Ф. Л., Звягіна І. Н. Правові засади митної справи України: Навч. посіб. / Міжгалузевий ін-т управління. -- К. : Магістр - ХХІ сторіччя, 2005. -- 384с.

34. Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні: (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. -- К. : КНЕУ, 2001. -- 245с.

35. Заколодяжний В. В., Мошинська О. Є. Митний контроль на повітряному транспорті. -- К. : Знання, 2004. -- 334с.

36. Зельниченко O.I., Михайлов B.I., Тихонова Н.П. Митна справа. - К.: КДТЕУ, 2000. - 319 с.

37. Зеркалов Д. В., Озірський С. В. Митний контроль на транспорті: Навч. посібник / Національний транспортний ун-т; Транспортна академія України. -- К. : Науковий світ, 2001. -- 270с.

38. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В.Багрова, Н.І.Редіна, В.Є.Власюк, О.О.Гетьман. - Дніпропетровськ, ДДФЕІ, 2002. - 580 с.

39. Каленський М. М., Войцещук А. Д. Митна справа: навч. посіб.:курс лекцій для студ. вищ. навч. закл.:у 3 т. / А.Д. Войцещук (ред.) -- К. : Мануфактура, 2006. -- 440с.

40. Каленський М. М., Войцещук А. Д. Митна справа: навч. посіб.:курс лекцій для студ. вищ. навч. закл.:у 3 т. / А.Д. Войцещук (ред.) -- К. : Мануфактура, 2006. -- 440с.

41. Капранов А. В. Основы таможенного дела: Курс лекций. -- Нижний Новгород, 2003. - 324 с.

42. Ківалов С. В., Кормич Б. А. Митна політика України: Підруч. для юрид. спец. вищ. навч. закл. / Одеська національна юридична академія. -- О. : Юридична література, 2001. -- 254с.

43. Кивалов С. В. Таможенная политика и таможенное право в Украине. -- О. : Юридична література, 2006. -- 357с.

44. Козырин А. Таможенные режимы. - М.: "Статут", 2000. - 247с.

45. Кормич Б. А. Державно- правовий механізм митної політики України. -- О. : Астропринт, 2000. -- 180с.

46. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика. - М.: ЮНИТИ, 1997. - 799 с.

47. Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей. - М.: Прогресс, 2002. - 520 с.

48. Мартинюк О. В. Митне регулювання в країнах світу / Київський національний економічний ун- т. -- К. : ТОВ "Кадри", 2003. -- 160с.

49. Международные экономические отношения / Под ред. В.Е. Рыбалкина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 503 с.

50. Менеджмент внешнеэкономической деятельности / Под ред. А.А. Кириченко. - К.: Центр коммерческой дипломатии Института экономики, управления и хозяйственного права, 1998. - 464 с.

51. Нагорний В. П. Принципи митного контролю // Митна справа. - 2002. №4.- С. 73-81.

52. Новиков А. Б. Контроль в системе управления таможенным делом в Российской Федерации: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Северо- Западная академия гос. службы {Санкт-Петербург}. -- С.Пб., 1999. -- 26 с.

53. Основы таможенного дела в Украине // Под ред. Н.Н. Каленского, П.В. Пашко. - К.: О-во "Знание", КОО, 2003. - 493 с.

54. Основы таможенного дела: Учеб. для слушателей таможенной академии и студ. вузов, осуществляющих подготовку спец. по таможенному делу / Государственный таможенный комитет Российской Федерации; Российская таможенная академия / В.Г. Драганов (ред.). -- М. : Экономика, 1998. -- 688 с.

55. Пахомов С. И. Таможенный контроль как средство обеспечения таможенного дела Украины (административно-правовой аспект): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одесский гос. ун-т им. И.И.Мечникова; Юридический ин-т. -- О., 1997. -- 166с.

56. Перемещение товаров под таможенным контролем. -- 2-е изд., испр., доп. -- М. : Благовест-В, 2001. -- 208с.

57. Поляков В. В. Прогнозирование мирового товарного рынка: теория и практика. - М.: Экзамен, 2002. - 288 с.

58. Правове регулювання імпорту: антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи. // Осика С.Г., Коновалов В.В., Покрещук О.О. - К.: УАЗТ, 2001. - 639 с.

59. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ. - К.: Вимір, 1998. - 520 с.

60. Рокоча В. В. Міжнародна економіка. - К.: Таксон, 2000. Кн. І Міжнародна торгівля: теорія та політика. - 320 с.

61. Савлук С. А. Деякі проблеми митного контролю в Україні // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип.7. Київ, 2001. С. 227-230.

62. Самійленко В. О. Митний контроль//Юридична енциклопедія. Т.3. К., 2001.

63. Сандровський К.К. Таможенное право и Украине. - К.: Вентури, 2000. - 208 с.

64. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирковтаін. - К.: Либідь, 2000. - 582 с.

65. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. - К.: УАЗТ, 2000. - 598 с.

66. Таможенное оформление морских грузов // О.М. Ганжин, В.Г.Деркач, П.В. Пашко. - К.: Знання, 2003. - 195 с.

67. Таможенный валютный контроль: Практ. пособие / Ю.В. Михеев (сост.) -- М. : Экспертное Бюро-М, 1997.

68. Таможенный контроль товаров, подлежащих нетарифным мерам регулирования внешнеэкономической деятельности: Практ. пособие / В.Г. Дорошенко (сост.) -- М. : Экспертное бюро, 1999. -- 127с.

69. Тарифні переговори в рамках Світової організації торгівлі / За загальною ред. В.Т. Пятницького - К.: УАЗТ, 2001. - 92 с.

70. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності. - К.: AT "Август", 2001. - 422 с.

71. Чуракова А. В., Савон И. В Внешнеторговые бартерные сделки. Таможенный контроль. -- М. : ПРИОР, 1998. -- 141с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. 1. Структура митних органів, спеціальних митних установ та організацій

Додаток Б

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держмитслужби України

28.10.10 № 1205

ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ НА 2011 РІК

Основні пріоритетні напрями діяльності та завдання Державної митної служби України (далі - Держмитслужба) на 2011 рік сформовані з урахуванням пріоритетних завдань розвитку держави, зокрема пов'язаних з питаннями митної справи, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків», затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.08 № 14, та інших державних програмних документах.

При визначенні Основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Держмитслужби на 2011 рік враховані, крім того, завдання, визначені у Комплексній програмі утвердження України як транзитної держави у 2002 - 2012 роках, затвердженій Законом України від 07.02.02 № 3022-ІІІ, у Національній програмі інформатизації, затвердженій Законом України від 04.02.98 № 74/98-ВР, у Програмі боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2010 - 2011 роки, затвердженій Указом Президента України від 04.03.08 № 195, у Державній цільовій правоохоронній програмі "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.07 № 831, у Протоколі про вступ України до Світової організації торгівлі від 05.02.08.

При формуванні Основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Держмитслужби на 2011 рік також врахована необхідність продовження роботи зі створення умов для забезпечення подальшого безпосереднього впровадження у практичну діяльність Держмитслужби окремих складових частин багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», а також реалізації положень ряду міжнародних стандартів, таких як Рамкові стандарти безпеки та спрощення міжнародної торгівлі (ВМО,2005) та Митні прототипи (Customs Blueprints) (Європейська Комісія, 2008).

Виходячи із зазначеного, з метою продовження реалізації програмно-цільового підходу до організації планової діяльності Держмитслужби, Основними пріоритетними напрямами діяльності та завданнями Держмитслужби на 2011 рік визначено:

Пріоритетний напрям I. Вдосконалення механізму реалізації фіскальної складової діяльності Держмитслужби з метою безумовного виконання показників надходжень до державного бюджету.

Завдання:

I.1 побудова механізмів контролю митної вартості, сприяючих прозорості, об'єктивності та контрольованості митної оцінки;

I.2 удосконалення інформаційного наповнення системи аналізу та управління ризиками з метою підвищення її ефективності та поширення застосування результатів її роботи у практичній діяльність митної служби України;

I.3 підвищення ефективності процедур митного контролю шляхом зосередження на ідентифікації та інспектуванні товарів, зокрема високоризикованих та високоліквідних;

I.4 посилення контрольно-перевірочної функції митних органів у напрямі проведення виїзних документальних (митний пост-аудит) та камеральних перевірок платників податків.

Пріоритетний напрям II. Запровадження дієвих заходів щодо сприяння зовнішньоекономічній діяльності, забезпечуючих спрощення митних процедур, підвищення ефективності технологій митного контролю, використання інформаційних технологій та вдосконалення обміну інформацією.

Завдання:

ІІ.1 удосконалення та уніфікація технологій митного контролю і митного оформлення, поступова їх адаптація до роботи з попередньою інформацією про товари та транспортні засоби;

ІІ.2 впровадження в практичну діяльність Держмитслужби уніфікованих та вичерпних вимог до документів та інформації, що надаються (формуються) при здійсненні митних процедур, з метою створення оптимальної структури інформаційного наповнення електронних систем та нормативно-правової бази для застосування багатофункціональної комплексної системи „Електронна митниця”;

ІІ.3 створення необхідних передумов, у тому числі шляхом визначення критеріїв і вимог для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з метою становлення в Україні інституту уповноважених економічних операторів, як одного з вагомих важелів механізму сприяння зовнішньоекономічній діяльності.

Пріоритетний напрям IIІ. Забезпечення системного підходу до вирішення проблем у сфері боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.

Завдання:

ІІІ.1 підвищення ефективності системи протидії контрабанді та порушенням митних правил шляхом застосування сучасних організаційно-технічних методів і способів відвернення, виявлення, розкриття та попередження порушень законодавства з питань митної справи.

Пріоритетний напрям IV. Продовження побудови ефективного механізму управління діяльністю Держмитслужби та підвищення якості управлінських рішень шляхом вдосконалення інформаційного забезпечення керівництва, підвищення професійного рівня персоналу Держмитслужби, ефективної протидії проявам корупції, хабарництва, іншим службовим зловживанням.

Завдання:

IV.1 удосконалення правової основи, необхідної для покращення існуючого порядку проходження служби в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях і формування висококваліфікованого кадрового потенціалу Держмитслужби;

IV.2 удосконалення та розвиток системи професійної підготовки кадрів митної служби України;

IV.3 удосконалення організаційної структури митної служби України, запровадження системи управління якістю відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001 - 2001 та застосування сучасних управлінських методів, які, зокрема, забезпечують мінімізацію можливостей вчинення корупційних діянь працівниками митних органів.

Пріоритетний напрям V. Подальший розвиток взаємодії митної служби з правоохоронними та контролюючими органами України, з митними органами інших держав з метою формування основи для прийняття узгоджених рішень, реалізації взаємовигідних і найбільш ефективних шляхів довгострокової співпраці.

Завдання:

V.1 взаємодія з іншими контролюючими органами, що беруть участь в процесах митного контролю та митного оформлення, та спільна робота зі створення єдиного інформаційного простору як основи для прийняття узгоджених рішень щодо переміщуваних товарів та транспортних засобів;