Передусім, угода визначає термін "мито" та його застосування

("Визначення мита" - стаття 27).

"Мито" включає будь-яке мито або інший платіж, пов'язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов'язаний з імпортом або експортом товару. "Мито" не включає:

a) платежі, еквівалентні внутрішньому податку, що стягуються згідно зі статтею 32 цієї Угоди;

b) мита, що стягуються згідно з Главою 2 ("Засоби захисту торгівлі") Розділу IV цієї Угоди;

c) збори та інші платежі, що стягуються згідно зі статтею 33 цієї Угоди.

Статтею 28 передбачено, що класифікація товарів у торгівлі між Сторона-ми має бути такою, як викладено у відповідній товарній номенклатурі кожної Сторони, розробленій відповідно до Гармонізованої системи Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983 року (далі - ГС) [19] та подальших змін до неї.

Статтею 29 передбачені наступні заходи та етапи скасування ввізного мита [57]:

1. Кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що похо-дять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

Без шкоди для першого підпункту для одягу та інших виробів, що були у використанні та які класифікуються за кодом УКТЗЕД 6309 00 00, Україна скасує ввізне мито відповідно до умов, встановлених у Додатку I-B до цієї Угоди.

2. Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначається у Додатку І до цієї Угоди.

3. Якщо у будь-який момент після дати набрання чинності цією Угодою будь-яка Сторона зменшує ставку ввізного мита, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння (далі - РНС), така ставка ввізного мита має застосовуватися як базова ставка, якщо і доки вона буде нижчою ставки мита, розрахованої відповідно до Графіку Сторони.

4. Через 5 років після набрання цією Угодою чинності Сторони можуть на запит будь-якої Сторони провести консультації між собою з метою розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними. Рішення, прийняте на засіданні Комітету асоціації з питань торгівлі, як це визначено статтею 465 цієї Угоди (далі - Комітет з питань торгівлі), про прискорення або скасування ввізного мита на товари замінює будь-яку ставку мита або перехідний період, визначені Графіками для цих товарів.

Додаток І-А встановлює для України (частина 1) та ЄвроСоюзу (частина 2) [57]:

- Базові ставки увізного мита згідно кодів згідно УКТЗЕД;

- Перехідний період (років) переходу від існуючої ставки увізного мита на момент підписання Угоди до базової ставки увізного мита, а також по пев-ним группам кодів УКТЗЕД - окремі в кожному Графіку квоти ввозу продукції із ЄвроСоюзу в Україну та з України в ЄвроСоюз.

Проведений аналіз статей Додатку І-А показує у розрізі характерних груп (зобов'язання України та зобов'язання ЄвроСоюзу при переході до режиму вільної торгівлі) певні асиметрії по встановленню ввізних мит та встановленню з боку ЄвроСоюзу значних квотних обмежень (Додаток А) [57].

Як показує проведений аналіз, з боку ЄвроСоюзу найбільші квотні обме-ження та підвищені увізні мита введені (Додаток А):

- для ринку сільськогосподарської продукції;

- для ринку цукору;

- для ринку етанолу (біопалива для автотранспорту);

- для ринку сигар та сигарет.

З боку України квотні обмеженні та підвищені увізні мита введені:

- для ринку цукру;

- для ринку продукції з свинини та м'яса птиці.

На всіх інших ринках рівень увізного мита в ЄвроСоюзі та Україні є від-носно еквівалентним, а взаємний ринок продукції металургії та машинобуду-вання має мінімальні ставки увізного мита та не має квотних обмежень.

Введені графіки зниження та анулювання вивізного мита в Україні на протязі 10 років після підписання угоди про асоціацію с ЄС. При цьому на протязі перших 10 років вводиться компенсаційний збір, який потім знижується та анулюється на протязі 5 років (через 15 років після угоди).

Згідно статті 30 жодна Сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар, що походить з іншої Сторони. Це не виключає, що будь-яка із Сторін може [57]:

a) підвищити мито до рівня, встановленого в її Графіку, після скорочення в односторонньому порядку; або

b) зберігати в силі або збільшити ввізне мито, яке дозволено згідно з рішенням Органу вирішення спорів (далі - ОВС) Світової організації торгівлі (далі - СОТ).

Згідно статті 31 при регулюванні вивізного (експортного) мита:

1. Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв'язку з вивезенням товарів на іншу територію.

2. Існуючі мита або заходи еквівалентної дії, які застосовуються в Україні, як зазначено у Додатку І-C до цієї Угоди, повинні поступово анулюватися протягом перехідного періоду відповідно до Графіку, включеного до Додатку І-C до цієї Угоди. У разі внесення змін до митного законодавства України зобов'язання, взяті відповідно до Графіку, що міститься у Додатку І-C до цієї Угоди, залишатимуться чинними на основі відповідності опису товарів. Україна може застосовувати спеціальні заходи щодо вивізного (експортного) мита на умовах, визначених у Додатку І-D до цієї Угоди. Дія таких спеціальних заходів закінчиться наприкінці періоду, встановленого для такого товару у Додатку І-D до цієї Угоди.

Згідно частини 3 "Нетарифні заходи" [57]:

- Кожна Сторона надає національний режим товарам іншої Сторони відповідно до Статті III ГАТТ 1994 [4], зокрема її приміток щодо тлумачення. Із цією метою Статтю III ГАТТ 1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди, і вони є її невід'ємною частиною.

- Жодна Сторона не повинна запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в цій Угоді або відповідно до Статті XI ГАТТ 1994 та її приміток щодо тлумачення. Із цією метою Статтю XI ГАТТ 1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди, і вони є її невід'ємною частиною.

- Ця Угода не перешкоджає збереженню або встановленню митних сою-зів, зон вільної торгівлі або домовленостям про прикордонну торгівлю, за ви-нятком тих випадків, коли вони вступають у конфлікт з торговельними домов-леностями, передбаченими цією Угодою.

В главі 2 "Засоби захисту торгівлі" обумовлені положення щодо окремих категорій товарів.

Так статтею 44 " Спеціальні заходи щодо легкових автомобілів" визна-чено, що:

1. Україна може застосовувати спеціальні заходи у формі вищої ставки ввізного мита до легкових автомобілів, що походять-2 зі Сторони ЄС, які класифікуються за товарною позицією 8703 (далі - товар), як це визначено у статті 45 цієї Угоди, згідно з положеннями цієї Частини, якщо виконані кожна з таких умов:

a) якщо в результаті зниження або скасування мита відповідно до цієї Угоди товар імпортується на територію України у таких більших обсягах в абсолютних величинах або стосовно національного виробництва та за таких умов, за яких заподіюється значна шкода національній промисловості, що виробляє подібний товар;

b) якщо сукупний обсяг (в одиницях)-3 імпорту товару протягом будь-якого року досягає граничного обсягу, визначеного у Графіку, включеному до Додатка II до цієї Угоди; та

c) якщо сукупний обсяг імпорту товару в Україну (в одиницях)-1 протягом останнього 12-місячного періоду, який закінчується не раніше ніж за місяць до того, як Україна запросить ЄС на консультації згідно з положеннями пункту 5 цієї статті, перевищить граничний обсяг, зазначений у Графіку України у Додатку II до цієї Угоди, всіх первинних реєстрацій-2 легкових автомобілів в Україні за той самий періоБ.

Щодо антидемпінгових та компенсаційних заходів статтею 46 Сторони підтверджують свої права та обов'язки відповідно до Статті VI ГАТТ 1994, Угоди про застосування Статті VI ГАТТ 1994, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі - Антидемпінгова угода СОТ - АДУ СОТ), та Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі - Антисубсидиційна угода СОТ - АСУ СОТ).

Главою 5 "Митні питання та сприяння торгівлі" [57]:

1. Сторони домовилися, що їхнє відповідне торговельне та митне законодавство, як принципове питання, має бути стабільним та всеохоплюючим та, що положення і процедури мають бути пропорціональними, прозорими, передбачуваними, недискримінаційними, об'єктивними й мають застосовуватися уніфіковано та ефективно, а також, inter alia, забезпечать:

а) захист і сприяння законній торгівлі шляхом ефективного впровадження і дотримання вимог законодавства;

b) уникнення непотрібних або дискримінаційних навантажень на економічних операторів, запобігання шахрайству і надання подальшого сприяння економічним операторам, які мають високий рівень відповідності законодавству;

с) застосування єдиного адміністративного документа у цілях митного декларування;

d) більшу ефективність, прозорість і спрощення митних процедур та практик на кордоні;

e) застосування сучасних митних методів, зокрема оцінки ризиків, постаудитного контролю та методів аудиту компаній для спрощення та сприяння ввезенню та випуску товарів;

f) скорочення витрат і збільшення передбачуваності для суб'єктів господарювання, зокрема для малих та середніх підприємств;

g) без шкоди для застосування об'єктивних критеріїв оцінки ризиків, забезпечення недискримінаційних вимог та процедур, що застосовуються до імпорту, експорту і транзиту товарів;

h) застосування міжнародних документів, що використовуються у митній справі і торгівлі, у тому числі тих, що розроблені Всесвітньої митною організацією (далі - ВМО) (Рамкові стандарти забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі 2005 року, Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція) 1990 року, Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису і кодування товарів 1983 року), СОТ (наприклад, Угода про застосування Статті VII ГАТТ 1994), ООН (Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажу на кордонах 1982 року), а також керівних принципів ЄС, таких як Митні прототипи;

i) вжиття необхідних заходів для відображення та виконання положень переглянутої Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур 1973 року (Кіотська конвенція);

j) здійснення попереднього забезпечення обов'язкових рішень щодо тарифної класифікації та правил походження. Сторони гарантують, що рішення можуть бути скасовані або анульовані лише після нотифікації причетного суб'єкта та не матимуть зворотної дії, якщо тільки рішення не були прийняті на основі недостовірної або неповної інформації;

k) введення та застосування спрощених процедур для вповноважених трейдерів відповідно до об'єктивних та недискримінаційних критеріїв;

l) встановлення правил, які забезпечать, щоб будь-які штрафи, накладені за порушення митного законодавства або процедурних вимог, були пропорційними і недискримінаційними, а їх застосування не призводило до незаконних та невиправданих затримок;

m) застосування прозорих, недискримінаційних і пропорційних правил щодо ліцензування митних брокерів.

2. Для поліпшення робочих методів, а також для забезпечення недискримінації, прозорості, ефективності, цілісності та звітності операцій Сторони мають:

a) вживати подальших заходів, спрямованих на скорочення, спрощення і стандартизацію даних і документації, що вимагаються митницею та іншими органами;

b) спрощувати вимоги та формальності, якщо це можливо, щодо швидкого випуску та розмитнення товарів;

c) забезпечувати ефективні, швидкі та недискримінаційні процедури, що гарантують право оскарження адміністративних дій, правил та рішень митних та інших органів, які стосуються товарів, пред'явлених митниці. Такі процедури для оскарження мають бути легкодоступними, у тому числі для малих та середніх підприємств, а будь-які витрати мають бути обґрунтованими та співрозмірними з витратами на подання скарги. Сторони також мають вживати заходів для забезпечення того, щоб у випадках, коли спірне рішення є предметом скарги, товари випускалися у нормальному режимі, а сплата мит могла бути відстрочена у зв'язку з будь-якими спеціальними заходами, які вважаються необхідними. В разі необхідності, це має підлягати забезпеченню гарантією, такою, як застава або депозит;

d) забезпечувати збереження найвищих стандартів чесності, зокрема на кордоні, шляхом застосування заходів, що відображають принципи відповідних міжнародних конвенцій та документів у цій сфері, зокрема Декларації з професійної етики ВМО (переглянута Арушська декларація 2003 року) та Прототипу ЄС з митної етики (2007).

3. Сторони домовилися скасувати:

a) будь-які вимоги щодо обов'язкового використання митних брокерів;

b) будь-які вимоги щодо обов'язкового використання перевірки перед відвантаженням або перевірки на місці призначення.

4. Положення щодо транзиту

a) Для цілей цієї Угоди застосовуються правила транзиту та визначення, як вони викладені в положеннях СОТ (Стаття V ГАТТ 1994 та пов'язані з нею положення, зокрема будь-які роз'яснення або покращення, що випливають з переговорів щодо сприяння торгівлі в рамках Дохійського раунду). Ці положення також застосовуються, коли транзит товарів починається або закінчується на території Сторони (внутрішній транзит);

b) Сторони прагнуть до поступової взаємодії їхніх відповідних транзитних митних систем з метою подальшої участі України в спільній транзитній системі відповідно до Конвенції про процедуру загального транзиту від 20 травня 1987 року.

c) Сторони забезпечують співробітництво та координацію між усіма відповідними органами та агентствами на їхніх територіях з метою сприяння транзитним перевезенням та транскордонному співробітництву. Сторони також сприяють співробітництву між уповноваженими органами та приватним сектором з питань транзиту.

Статтею 78 "Збори та платежі" сторони заборонять адміністративні платежі, що мають дію, еквівалентну ввізному (імпортному) або вивізному (експортному) миту та зборам.

Стосовно усіх платежів та зборів будь-якого характеру, накладених митними органами кожної Сторони, зокрема платежів та зборів за завдання, які бере на себе інша інстанція від імені вищезазначених органів, стосовно або у зв'язку з імпортом чи експортом та без шкоди для відповідних статей Глави 1 ("Національний режим та доступ товарів на ринки") Розділу IV цієї Угоди Сторони домовилися, що:

a) платежі та збори можуть стягуватися лише за послуги, надані за межами встановлених годин і в місцях інших, ніж ті, які визначені митним законодавством, на запит декларанта у зв'язку з імпортом чи експортом, про який ідеться, або за будь-яку формальність, необхідну для здійснення такого імпорту або експорту;

b) платежі та збори не можуть перевищувати вартість наданих послуг;

c) платежі та збори не повинні розраховуватися на адвалорній основі;

d) інформація щодо платежів та зборів має публікуватися. Ця інформація має включати обґрунтування для платежу або збору за надану послугу, відповідальний орган, платежі та збори, які будуть застосовуватися, та коли і яким чином має бути здійснений платіж.

Інформація щодо платежів та зборів має бути опублікованою через офіційно призначений засіб інформації і, коли це прийнятно і можливо, через офіційний веб-сайт;

e) нові або змінені платежі та збори не повинні накладатися доти, доки інформація про них не буде опублікована та знаходитиметься у широкому доступі.

Стаття 80 "Митне співробітництво" зафіксовано, що Сторони зміцнюють співробітництво з метою забезпечення виконання цілей цієї Глави, досягаючи обґрунтованого балансу між спрощенням і сприянням торгівлі та ефективним контролем і безпекою. Із цією метою Сторони застосовують, де це доцільно, Митні прототипи ЄС як керівний орієнтир.

З метою забезпечення відповідності з положеннями цієї Глави Сторони, inter alia:

a) обмінюються інформацією щодо митного законодавства та процедур;

b) розробляють спільні ініціативи щодо імпортних, експортних та транзитних процедур, а також здійснюють роботу, спрямовану на забезпечення ефективного обслуговування бізнес-спільноти;

c) співробітничають з питань автоматизації митних та інших торговельних процедур;

h) сприяють координації між усіма прикордонними агентствами як всередині, так і через кордони для полегшення процесу перетину кордонів і посилення контролю, беручи до уваги спільний контроль на кордоні, де це можливо і доцільно;

i) взаємно визнають, де це прийнятно і доцільно, уповноважених трейдерів та митні контролі. Рамки цього співробітництва, імплементація та практичні заходи повинні бути визначені Підкомітетом з питань митного співробітництва, передбаченим у статті 83 цієї Угоди.

3.2 Шляхи вдосконалення національної митної політики в умовах її членства в СОТ та асоціації з ЄвроСоюзом

Основними сучасними шляхами вдосконалення національної митної політики України в умовах її членства в СОТ та асоціації і створення зони вільної торгівлі з ЄвроСоюзом є імплементація світових та європейських норм митного законодавства - це процеси наближення національного законодавства у сфері митної справи до міжнародного законодавства за допомогою методів правотворчості, планування, координації та контролю [10]. Водночас вона є складовою інтеграції України в міжнародне економічне середовище, передумовою гармонізації законодавства із законодавством держав-членів Європейського Союзу. Механізм імплементації міжнародних норм у національне митне законодавство - це комплекс спеціальних заходів, засобів і способів, які мають юридичний зміст і спрямовані на забезпечення впровадження норм митного законодавства. Структура механізму правового регулювання передбачає наявність елементів, що різняться метою, завданнями, функціями та змістом. За спрямованістю їх можна кодифікувати блоками: правотворчість, правозастосування, правоохоронна діяльність.

Принципи імплементації митного законодавства: суверенність митної політики; пріоритет захисту інтересів особистості і національних цінностей у митній сфері; баланс міжнародних і національних інтересів [10].

Необхідність запровадження міжнародних норм у процедуру митного оформлення в Україні зумовлюють предметні особливості норм і нормативних правових актів, які визначають наявність самостійних правових інститутів щодо міжнародного обміну інформацією, захисту даних, використання інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж. Водночас нормативно-правові акти, що належать до системи митного оформлення національного та міжнародного рівня, мають дискретний характер, в окремих випадках спостерігається їх неузгодженість і суперечливість. Це пояснюється відсутністю глибокого теоретичного аналізу під час формування нормативної бази митного оформлення, а також недостатнім рівнем взаємодії держав з метою інтеграції міжнародних нормативних правових актів, що регулюють правовідносини у зазначеній сфері.

Дослідження міжнародного досвіду вказує на потребу створення нових, досконаліших форм митної співпраці. Перспективною формою міжнародного митного співробітництва є створення інформаційно-аналітичного центру з питань митної справи. Серед завдань центру варто передбачити: одержання, зберігання та обробку інформації про діяльність митних органів, зокрема щодо боротьби з контрабандою; аналіз та розробку тенденцій розвитку митних відносин у світі на сучасному етапі; розробку і втілення механізмів спрощення й гармонізації митних відносин між країнами; надання консультативних послуг та рекомендацій митним органам країн щодо порядку проведення митних процедур або застосування норм міжнародного митного права. Нормативною основою діяльності цього центру має стати конвенція, підписана країнами-учасниками.

Для розвитку економіки, вирішення низки соціальних проблем, консолідації суспільства вже недостатньо існування і застосування національного законодавства, відірваного від реалій розвитку міжнародного законодавчого процесу загалом. Економічний розвиток держав неможливий без взаємодії з іншими учасниками світового ринку. Створення економічних союзів (Європейський Союз, Шанхайська організація співробітництва, Співдружність незалежних держав, Всесвітня торговельна організація тощо) - це передусім створення єдиних ринків з єдиними правилами торгівлі та надання послуг, що зумовлено тенденціями переходу до нових способів виробництва, заснованих на інформаційних технологіях, зокрема в митній сфері.

Здійснення імплементації міжнародних норм до митного законодавства України охоплює цілі, завдання, принципи й форми зближення міжнародних і внутрішніх нормативних правових актів, спрямованих на правове регулювання митної сфери.

Мета імплементації законодавства - послідовне поліпшення якості та умов життя людини; розвиток економічної, соціально-політичної, культурної та духовної сфер життя суспільства; захист прав і свобод особи.

Завданнями імплементації митного законодавства є: формування правової основи єдиного нормативно-правового масиву норм щодо митного контролю й оформлення, використання сучасної телекомунікаційної інфраструктури; захист інтересів особи, суспільства і держави в митній сфері; національних інтересів; боротьба з порушеннями митних правил та контрабандою.

Формами імплементації митного законодавства є: координація, трансформація, рецепція, уніфікація, моделювання і гармонізація.

Порівняльний аналіз управління митною справою в ЄвроСоюзі та Україні дозволив сформувати необхідність наступних заходів в формуванні законодавчих основ удосконаленої митної політики України після її вступу до СОТ та асоціації з Європейським Союзом [60]:

1. Введення, з врахуванням принципів Кіотської конвенції [18], ясності та чіткості в положення митного законодавства України, зокрема, що стосується інституту оскарження рішень митних органів і їх посадовців, відповідно до Конституції України;

2. Ухвалення стандартних спрощених митних правил і процедур митного оформлення товарів для всіх категорій осіб;

3. Використання в митних процедурах єдиних інформаційних систем і технологій з огляду на вимоги СОТ та ЄвроСоюзу;

4. Удосконалення методів митного контролю на основі теорії управління ризиками відповідно до міжнародних угод;

5. Активне застосовування попередніх форми декларування товарів з використанням сучасних програмних продуктів;

6. Розвиток інститут митних брокерів (повірених) шляхом передачі їх частини функцій щодо митного оформлення й випуску ряду експортно-імпортних товарів з дозволу митних органів;

7. Активізація та зміцнення всебічної співпраці митних органів з іншими державними органами, торговими асоціаціями, а також міжнародної співпраці і взаємодії митних служб;

8. Розширення партнерських угод митної служби з законослужняними учасниками ЗЕБ.

Важливим кроком на шляху до імплементації вітчизняного митного законодавства до міжнародних норм стало прийняття нової редакції Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI [24]. До основних позитивних новацій Кодексу слід віднести [53]:

1. Адаптація положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 р. (щодо принципів визначення митної вартості) [58].

Передбачено максимальне використання основного методу визначення митної вартості - за ціною угоди. Визначено вичерпний перелік документів, які митниця має право отримати від суб'єкта підприємницької діяльності для підтвердження митної вартості товарів (ст. 53 МКУ).

2. Час митного оформлення однієї імпортно-експортної операції скорочується з 24 годин до 4 годин (ст. 255 МКУ).

3. Підприємці мають право самостійно обирати митницю, в якій вони декларуватимуть товари, що розширило права декларантів, та зменшило кількість бюрократичних процедур (ст. 247 МКУ).

4. Допускаються внесення змін та відкликання митної декларації, прийнятої митним органом, до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму (ст. 269 МКУ).

5. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками (ст. 320 МКУ).

6. Митні органи можуть вимагати для цілей митного оформлення лише ті документи, що передбачені Митним кодексом (ст. 334 МКУ). Ст. 335 МКУ визначено перелік документів та відомостей, що необхідні для митного контролю товарів і транспортних засобів, та розбито по групах в залежності від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів.

7. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності за своїм бажанням може задекларувати всі товари за одним товарним кодом, якому відповідатиме найбільша ставка мита (ст. 267 МКУ).

8. Строки можливості накладення адміністративного стягнення у вигляді конфіскації у справах про порушення митних правил вже не є безстроковими, їх обмежено терміном 1095 днів з дня виявлення правопорушення (ст. 467 МКУ).

9. Встановлення чітких строків транзитних перевезень залежно від виду транспорту (ст. 95 МКУ).

10. Використання електронного декларування суб'єктами ЗЕД у всіх митних режимах (ст. 257 МКУ).

11. Запровадження в Україні спеціальних спрощених митних процедур для добросовісних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, ввівши поняття уповноважений економічний оператор, яким надаються спеціальні спрощення при митному оформленні товарів (глава 2 МКУ).

12. Строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів, транспортних засобів збільшено до 3 років (ст. 116 МКУ).

13. Визначення єдиної ставки мита 10% для товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та у супроводжуваному багажі фактурною вартістю, що не перевищує 10 000 євро (ст. 374 МКУ).

14. Створення системи забезпечення сплати митних платежів у формі:

- фінансових гарантій;

- гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 р. [21];

- гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т. А. [22].

Відповідно до ст.84 Угоди про асоціацію [57] поступове наближення митного законодавства України до митного законодавства ЄС, як це визначено в стандартах ЄС та міжнародних стандартах, здійснюється згідно з додатком XV до цієї угоди. Так, в цьому додатку визначені 4 напрямки імплементації (на-ближення) митного законодавства України до митного законодавства ЄС [57]:

1. Напрямок "Митний Кодекс України - Митний кодекс ЄС" - впровадження Регламенту (ЄС) № 450/2008 Європейського парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 р., який запроваджує Митний кодекс Співтовариства (Модернізований Митний Кодекс) за винятком окремо визначених статей має відбутися протягом трьох років з дати набрання чинності цією Угодою;

2. Напрямок "Спільний транзит та Єдиний адміністративний документ (ЄАД)" - положення Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 р. з 0і змінами мають бути впроваджені до законодавства України протягом 1 року здати набрання чинності цією Угодою;

3. Напрямок "Звільнення від мит" - Розділи І та ІІ Регламенту Ради ЄС № 1186/2009 від 16 листопала 2009 р. про заснування режиму Співтовариства щодо звільнення від сплати мита як узгоджено між Сторонами будуть впроваджені до законодавства України не пізніше трьох років з дати набрання чинності цією Угодою.

4. Напрямок "Захист права інтелектуальної власності" - положення Регламенту Ради ЄС № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, підозрюваних в порушенні окремих прав інтелектуальної власності та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без шкоди результатам поточного переглчяду права ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності та Регламенту Комісії ЄС № 1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., який встановлює положення для імплементації Регламенту Ради ЄС " 1383/2003 від 22 липня 2003 р. - повинні бути впроваджені до законодавства України протягом трьох років з дати набрання чинності цією Угодою.

Згідно з розпорядженням КМУ від 17.09.2014 № 847-р "Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" [51] в частині удосконалення митного законодавста України передбачені на 2014-2017 рр. наступні дії:

1. Розроблення проектів нормативно-правових актів щодо видачі сертифікатів переміщення (походження) товарів з України за формою "EUR.1"

2. Розроблення проектів нормативно-правових актів щодо надання статусу уповноваженого (схваленого) експортера, що оформлює декларацію-інвойс

3. Розроблення порядку надання та розгляду заявок на отримання тарифних квот для імпорту в Україну товарів з держав - членів ЄС

4. Розроблення механізму застосування спеціальних заходів, передбачених Угодою про асоціацію, щодо імпорту до України одягу, що був у користуванні, походженням з держав - членів ЄС

5. Забезпечення механізму поступового анулювання ставок вивізного (експортного) мита, визначеного положеннями статті 31 розділу IV та додатка I-D до Угоди про асоціацію

6. Розроблення механізму застосування спеціальних захисних заходів, які буде запроваджено для окремих видів товарів, що обкладаються експортним митом

7. Розроблення механізму застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з держав - членів ЄС

8. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою ратифікації Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 р. (із змінами) Верховною Радою України та приведення національного законодавства у відповідність з їх положеннями

9. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту (ЄC) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 р., яким встановлюється Митний кодекс Співтовариства (модернізований Митний кодекс): положення, крім статей 1, 3, 10, 13 (пункт 3), 17, 25, 26, 28, 33-34, 35-39, 55, 69, 70, 77, 78, 93, 106, 133, 146, 147, 183-187

10. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту Ради (ЄC) № 1186/2009 від 16 листопада 2009 р., яким встановлюється система Співтовариства щодо звільнення від мит (розділи I і II)

11. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту Ради (ЄC) № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, стосовно яких є підозра у порушенні окремих прав інтелектуальної власності, та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без заподіяння шкоди результатам поточного перегляду законодавства ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності

12. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту Комісії (ЄC) № 1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., яким встановлюються положення для імплементації Регламенту Ради (ЄC) № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, стосовно яких є підозра у порушенні окремих прав інтелектуальної власності, та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без заподіяння шкоди результатам поточного перегляду законодавства ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності

Інтеграція України до Європейського Союзу передбачає впровадження європейських стандартів у всіх сферах діяльності держави. Це дозволяє знач-ною мірою спростити формальності для сумлінних учасників зовнішньоеко-номічної діяльності, забезпечивши виконання комплексу заходів, спрямованих на боротьбу з різними видами порушення митного законодавства. У зв'язку із цим одним з першочергових питань переходу на європейські митні правила, над яким працює Держмитслужба України, є інтеграція автоматизованих мит-них систем NCTS ЄвроСоюзу та ЄАІС ДМСУ [27].

У 2009 р. в Європейському Союзі набув чинності новий порядок конт-ролю безпеки і захищеності товарів, які переміщуються через митний кордон. Для виконання цих нових принципів держави - члени Європейського Союзу разом повинні створити і впровадити безпечні, інтегровані та сполучені між собою електронні інформаційні системи. Ці електронні системи створюються для того, щоб збільшити безпеку руху товарів і захищеність міжнародної торгівлі, зробити митне оформлення більш ефективним, а також зменшити адміністративні витрати. Для гарантії захисту суспільства за допомогою заходів контролю відповідних ризиків в Європейському Союзі впроваджуються систе-ми контролю імпорту (Import Control System), експорту (Export Control System) і транзиту (New Customs Transit System). Також для реалізації заходів безпеки створено систему EORI (Система реєстрації та ідентифікації суб'єктів господа-рювання). Суб'єкти, що входять до системи, отримають можливість власної ідентифікації за допомогою присвоєння їм єдиного номера, унікального для кожної особи. Номер EORI дійсний на всій території Європейського Союзу.

Першою вступила в дію NCTS. Її розроблено на основі стандарту UN/EDIFACT для електронного документообігу. Основною метою створення NCTS є інтеграція митних систем Європи, а також майже повне скасування паперового документообігу при транзитних перевезеннях між країнами.

Нині до NCTS входять усі країни Європейського Союзу, вона є умовою прискореного приєднання країн-претендентів. Служба NCTS кожної країни з'єднується через центральний сервер у Брюсселі із системами всіх країн - членів NCTS. Це забезпечує зв'язок між понад 3000 європейських митних пунктів і в майбутньому замінить систему паперового документообігу.

Учасник зовнішньоекономічної діяльності не може прямо звернутися в NCTS. Для цього використовуються повідомлення особливого формату, що створюються за допомогою програмного забезпечення. Таке програмне забезпе-чення дозволяє не тільки створювати електронні декларації, а й розшифрову-вати повідомлення від NCTS про ключові події в ході процедури транзиту, наприклад прийняття декларації, випуск товарів, повідомлення про виванта-ження. Також у розпорядженні учасника зовнішньоекономічної діяльності, який хоче використати NCTS, мають бути засоби для приймання/відправлення повідомлень у службу NCTS своєї країни.

NCTS передбачає два види процедур митного оформлення: звичайні та спрощені. Звичайна процедура передбачає:

- надсилання повідомлення вантажовідправником у митницю відправлен-ня, яке називається даними декларації;

- митниця відправлення присвоює документальні номери перевезення для ідентифікації транзитних операцій. Цей номер передається суб'єктові ЗЕД за допомогою повідомлення про прийняття декларації. Після прийняття декларації митниця відправлення посилає повідомлення "дозвіл на транзит", тепер суб'єкт ЗЕД може перевозити товари в пункт призначення;

- щоб повідомити митницю призначення про це, митниця відправлення в той момент, коли повідомляє суб'єкта ЗЕД про дозвіл транзиту, також посилає повідомлення в митницю транзиту, через котру, як передбачається, вантаж перетне зовнішній кордон транзитних зон;

- коли вантаж перетинає такий кордон, митниця транзиту повідомляє про це митницю відправлення шляхом надсилання повідомлення;

- після прибуття товарів вантажоодержувач повідомляє митницю призна-чення, відправляючи повідомлення про прибуття. Коли митниця призначення приймає прибуття, вона повідомляє митницю відправлення про це за допомо-гою повідомлення про прибуття;

- після фази контролю (перевірка товарів), митниця призначення випус-кає товари з транзиту і повідомляє про це шляхом надсилання повідомлення про випуск товарів і відправлення результатів контролю в митниці відправлен-ня за допомогою "результатів контролю в пункті призначення". Слід зазначити, що митниця призначення може випустити товари тільки за умови задовільних результатів контролю;

- на завершення митниця відправлення повідомляє вантажовідправника про те, що його перевезення списане, надсилаючи йому повідомлення про спи-сання. Можливі деякі відхилення від цього сценарію (в пункті відправлення або після прибуття).

У разі застосування спрощеної процедури єдиною відмінністю від звичай-ної є те, що посадова особа митниці призначення може прийняти рішення не перевіряти вантаж. NCTS повідомляє вантажоодержувача про те, що розванта-ження товарів може починатися, відправляючи йому дозвіл на розвантаження. Після розвантаження вантажоодержувач відправляє зауваження щодо розван-таження в митницю призначення.

Актуальність упровадження документообігу формату NCTS у роботу ДМСУ визначається як планами вступу до Європейського Союзу, так і у зв'язку з утворенням спільних кордонів з Європейським Союзом.

Також необхідно враховувати, що з 01.01.2009 р. набрали чинності транс-формаційні зміни до Митного кодексу Європейського Союзу про порядок оформлення карнета TIR (Книжка МДП). Згідно з новими правилами перевіз-ник зобов'язаний декларувати в електронному вигляді TIR карнет і направляти ці дані в уповноважений митний орган за допомогою NCTS на стадії митного оформлення при експорті-імпорті або транзиті.

На сучасному етапі українські митні органи отримали доступ на правах митного брокера до NCTS. Схему взаємодії митних органів України та країн NCTS наведено на рис. 3.1. Український митний орган формує в електронному вигляді інформацію, отриману від суб'єктів ЗЕД каналами електронної пошти, про транзитні товари і вводить її в ЄАІС. Каналами зв'язку інформація направ-ляється на сервери ЄАІС Держмитслужби, митного департаменту країни Євро-пейського Союзу і прикордонних митних органів.

Рис. 3.1. Порядок передачі та обробки інформації між ЄАІС ДМСУ та NCTS [27]

Сервер митної служби країни Європейського Союзу обробляє отриману інформацію і каналами зв'язку направляє в український митний орган рішення про можливість або неможливість транзитного перевезення територією ЄС (процедура триває кілька хвилин). Таким чином, при позитивному рішенні ван-тажовідправник (перевізник) має дозвіл на транзит ще до відправлення транс-портного засобу.

На підтвердження дозволу на транзит українська митниця видає перевіз-нику супровідний документ на паперовому носії. Після прибуття транспортного засобу до пункту пропуску митниці суміжних держав мають (у своїй комп'ю-терній системі) всю необхідну інформацію про вантаж, за рахунок чого операції з митного оформлення в пункті пропуску скорочуються.

Таким чином, єдиним способом взаємодії між вантажовідправниками країн, що не приєдналися до NCTS, і країн NCTS є канал електронної пошти за допомогою Електронної системи збирання даних шлюзу відомчої електронної пошти. Декларації та інші специфічні повідомлення можна подавати безпосе-редньо електронною поштою за допомогою програми Edifact. Слід підкреслити, що вантажовідправники не зможуть прямо взаємодіяти з NCTS. Для введення або виправлення даних, а також отримання доступу до звітів їм буде надана можливість лише обмінюватися певними структурованими повідомленнями із системою.

Щоб українські митники отримали повноваження "митної адміністрації" в NCTS, слід виконати ряд заходів. Зокрема, укласти з митними органами ін-ших країн двосторонні угоди щодо використання NCTS.

Необхідно запровадити в Держмитслужбі в повному обсязі електронний цифровий підпис та сертифікацію суб'єктів ЗЕБ. Також потрібно завершити розробку телекомунікаційних підсистем для підключення до сегментів NCTS країн, з якими укладено відповідні угоди, та забезпечити розробку і впровад-ження програмного забезпечення ІС "ЄАІС_NCTS" для роботи в режимі реаль-ного часу.

Упровадження NCTS дозволить підрозділам митної служби виконати такі завдання:

- удосконалити механізми зв'язку і координування між митними органа-ми сусідніх країн;

- знизити кількість повторюваних дій і прискорити обробку даних;

- забезпечити більшу послідовність у критеріях роботи і в упровадженні транзитних законів;

- забезпечити надійніші дані та суворіший контроль руху, більшу безпеку і краще адміністрування транзиту.

Застосування NCTS дасть такі переваги для вантажовідправників:

- поліпшення якості послуг;

- менший час очікування на митниці, більша гнучкість при передачі дек-ларацій;

- швидший контроль і видача товарів у пункті призначення, що ведуть до якнайшвидшого виконання транзитних процедур та оформлення гарантії;

- скорочення витрат часу та обсягу робіт, пов'язаних з довгими "паперо-вими" процедурами з декларування товарів, що в остаточному підсумку за допомогою електронної взаємодії з вантажовідправниками веде до створення майже "безпаперового" транзитного середовища;

- можливість інтеграції процедур з електронними транзитними деклараці-ями в існуючі комп'ютеризовані системи вантажовідправників;

- забезпечення більшої ясності й чіткості транзитних операцій і послідов-ності у вимогах;

- додаткові переваги для тих, хто користується спрощеною процедурою як уповноважені вантажовідправників та вантажоодержувачів.

Усі вантажовідправники, що використовують або бажають користуватися загальним транзитом Європейського Союзу, можуть застосовувати NCTS. Необхідно тільки мати програмне забезпечення для відсилання та отримання електронних повідомлень у країну і з неї.

NCTS в Україні забезпечить гнучкість використання спрощених процедур для більшості підприємців, пов'язаних із системою, за умови, що вони відпові-дають певним вимогам. Це дозволить значною мірою автоматично проводити селективний контроль на основі ризику, а також обробку декларацій і видачу товарів. Підприємці, які бажають приєднатися до системи, мають володіти інформаційними технологіями, достатніми для відправлення й одержання пові-домлення електронною поштою належним чином (Edifact), де містяться необ-хідні, згідно із законодавством Європейського Союзу, дані.

Для покращання роботи NCTS запропоноване введення як додаткового заходу контролю - супутникового спостереження за переміщенням транспорт-них засобів. Таке спостереження можна вести за допомогою Глобальних навіга-ційних супутникових систем (ГНСС).

Системи супутникового позиціонування в контролі вантажних перевезень дають такі можливості:

- відслідковувати маршрут руху, швидкість, місця і тривалість стоянок;

- виявляти несанкціоновані маршрути і дії водія;

- безпосередньо контролювати безпеку вантажів, одержуючи миттєві сповіщення про будь-які

несанкціоновані спроби розкриття вантажних відсіків, управляти зами-кальними пристроями вантажного відсіку за допомогою системи контролю;

- забезпечувати одночасний доступ авторизованих користувачів до даних системи з локальної мережі організації, а також з будь-якого пункту країни або за її межами;

- підключити зовнішні датчики, за допомогою яких знімають дані з різних агрегатів транспортного засобу;

- зберігати дані про всі переміщення і стан об'єктів (швидкість, режим роботи двигуна, завантаження, зачинення/відчинення дверей, час і кількість стоянок);

- одержувати сповіщення при виникненні позаштатної ситуації - відправ-лення тривожного повідомлення в центральний офіс або на мобільний телефон;

- дистанційно управляти пристроями автомобіля (при одержанні сигналу про викрадення автотранспорту - можливість блокування двигуна або подачі палива, керування різними пристроями на віддаленому об'єкті будівництва);

- експортувати/імпортувати дані для подальшого створення різних звітів і порівняння з даними облікових систем підприємства.

Упровадження NCTS в Україні дає можливість значної економії ресурсів і часу, швидшого контролю і видачі товарів як у пункті відправлення, так і в міс-ці призначення, швидшого виконання транзитних процедур, оформлення гаран-тії та дозволяє користуватися спрощеними процедурами, що приведе до функ-ціонування фактично безпаперової системи.

Висновки до розділу 3

Основною проблемою реалізації митної політики України на сучасному етапі є імплементація в митному законодавстві до кінця 2015 року законодавчих та процедурних вимог Розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу від 2014 року, згідно яких встановлюється режим "вільної торгівлі" між Україною та країнами Європейського Союзу протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою.

Угода про асоціацію України з ЄвроСоюзом та створення зони вільної торгівлі передбачає певне зниження фіскальної ефективності митної політики України:

- поступову ліквідацію протекціоністського захисту внутрішнього ринку України шляхом ліквідації на протязі 15 років (графік) вивізного мита на певні види товарів;

- зменшення взаємного протекціоністського захисту з боку України та ЄвроСоюзу зменшенням до мінімального рівня (або ануляцію) ставок ввізного мита;

- встановлення протекціоністських квот та захисних ставок ввізного мита на ввоз товарів за певними групами як з боку України, так і з боку ЄвроСоюзу.

Як показав проведений в магістерському дослідженні паритетний аналіз, з боку ЄвроСоюзу найбільші квотні обмеження та підвищені увізні мита введені:

- для ринку сільськогосподарської продукції;

- для ринку цукору;

- для ринку етанолу (біопалива для автотранспорту);

- для ринку сигар та сигарет.

З боку України квотні обмеженні та підвищені увізні мита введені тільки:

- для ринку цукру;

- для ринку продукції з свинини та м'яса птиці.

На всіх інших ринках рівень увізного мита в ЄвроСоюзі та Україні є від-носно еквівалентним, а взаємний ринок продукції металургії, енергетичної сировини, рудної сировини та машинобудування має мінімальні ставки увізного мита та не має жодних квотних обмежень.

Таким чином, Угода про асоціацію України з Європою відкриває нові масштабні зовнішньоекономічні ринки для України та, відповідно, вимагає удосконалення законодавчої та технологічної інфраструктури митної служби України в умовах значного зростання експортно-імпортних потоків.

При формуванні сучасної митної політики України у законодавчому сегменті визначені 4 напрямки імплементації (наближення) митного законодавства України до митного законодавства ЄС:

1. Напрямок "Митний Кодекс України - Митний кодекс ЄС" - впровадження Регламенту (ЄС) № 450/2008 Європейського парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 р., який запроваджує Митний кодекс Співтовариства (Модернізований Митний Кодекс) за винятком окремо визначених статей має відбутися протягом трьох років з дати набрання чинності Угодою;

2. Напрямок "Спільний транзит та Єдиний адміністративний документ (ЄАД)" - положення Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 р. зі змінами мають бути впроваджені до законодавства України протягом 1 року здати набрання чинності Угодою;

3. Напрямок "Звільнення від мит" - Розділи І та ІІ Регламенту Ради ЄС № 1186/2009 від 16 листопала 2009 р. про заснування режиму Співтовариства щодо звільнення від сплати мита як узгоджено між Сторонами будуть впроваджені до законодавства України не пізніше трьох років з дати набрання чинності Угодою;

4. Напрямок "Захист права інтелектуальної власності" - положення Регламенту Ради ЄС № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, підозрюваних в порушенні окремих прав інтелектуальної власності та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без шкоди результатам поточного переглчяду права ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності та Регламенту Комісії ЄС № 1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., який встановлює положення для імплементації Регламенту Ради ЄС " 1383/2003 від 22 липня 2003 р. - повинні бути впроваджені до законодавства України протягом трьох років з дати набрання чинності Угодою.

У технологічному сегменті сучасної митної політики інтеграція України до Європейського Союзу передбачає впровадження європейських стандартів у сфері інтеграція автоматизованих митних систем NCTS ЄвроСоюзу та ЄАІС ДМСУ.

Упровадження NCTS дозволить підрозділам митної служби виконати такі завдання:

- удосконалити механізми зв'язку і координування між митними органа-ми сусідніх країн;

- знизити кількість повторюваних дій і прискорити обробку даних;

- забезпечити більшу послідовність у критеріях роботи і в упровадженні транзитних законів;

- забезпечити надійніші дані та суворіший контроль руху, більшу безпеку і краще адміністрування транзиту.

Застосування NCTS дасть такі переваги для вантажовідправників:

- швидший контроль і видача товарів у пункті призначення, що ведуть до якнайшвидшого виконання транзитних процедур та оформлення гарантії;

- скорочення витрат часу та обсягу робіт, пов'язаних з довгими "паперо-вими" процедурами з декларування товарів, що в остаточному підсумку за допомогою електронної взаємодії з вантажовідправниками веде до створення майже "безпаперового" транзитного середовища;

- можливість інтеграції процедур з електронними транзитними деклараці-ями в існуючі комп'ютеризовані системи вантажовідправників.

Висновки

Державна митна політика має на меті створення сприятливих умов для зовнішньоеконоічної діяльності в сучасній державі, у зв'язку із чим вона безпо-середньо зумовлює способи, методи та механізми реалізації митної функції держави.

Митна політика підпадає під вплив тих самих соціальних та політичних законів, що і державна політика взагалі. На конкретний зміст митної політики держави впливають певні об'єктивні фактори, серед яких слід визначити наступні:

- економічні - загальний стан економіки країни, особливості її економічної системи, особливості розвитку окремих галузей економіки, існуючі зовнішні економічні зв' язки, стан світових економічних відносин та ін;

- ідеологічні та політичні фактори - програми уряду щодо захисту внутрішнього ринку та окремих його сфер, екологічної безпеки країни, охорони моралі та духовності;

- міжнародні фактори - членство держави у різноманітних міжнародних організаціях, наявність двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угод, участь держави у митних та економічних союзах, підтримка певних міжнародно-правових та економічних санкцій, політика уряду щодо надання преференцій окремим державам та інше.

Конкретні завдання, які вирішуються державою в процесі проведення державної митної політики, обумовлюють відповідні функції Державної фіскальної служби України: фіскальну; регулятивну; захисну.